ГDи щeдрый и3 ми1лостивый, долготерпэли1ве и3 многоми1лостиве, внуши2 моли1тву нaшу, и3 вонми2 глaсу молeніz нaшегw: сотвори2 съ нaми знaменіе во блaго, настaви нaсъ на пyть тв0й, є4же ходи1ти во и4стинэ твоeй, возвесели2 сердцA н†ша, во є4же боsтисz и4мене твоегw2 с™aгw. занE вeлій є3си2 ты2, и3 творsй чудесA, ты2 є3си2 бGъ є3ди1нъ, и3 нёсть под0бенъ тебЁ въ б0зэхъ гDи: си1ленъ въ ми1лости, и3 бlгъ въ крёпости, во є4же помогaти, и3 ўтэшaти, и3 спасaти вс‰ ўповaющыz во и4мz с™0е твоE.
Ћкw подобaетъ тебЁ всsкаz слaва, чeсть и3 поклонeніе, nц7Y, и3 сн7у, и3 с™0му д¦у, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ, ґми1нь.
Го́споди ще́дрий і ми́лостивий, долготерпіли́ве і многоми́лостиве, внуши́ моли́тву на́шу і воньми́ гла́су моле́нія на́шего: сотвори́ с на́ми зна́меніє во бла́го, наста́ви нас на путь Твой, є́же ходи́ти во і́стині Твоє́й, возвесели́ сердця́ на́ша, во є́же боя́тися і́мене Твоєго́ свята́го. Зане́ ве́лій єси́ Ти, і творя́й чудеса́, Ти єси́ Бог Єди́н, і ність подо́бен Тебі́ в бо́зіх, Го́споди; си́лен в ми́лості, і Благ в крі́пості, во є́же помога́ти, і утіша́ти, і спаса́ти вся упова́ющия во і́м'я свято́є Твоє́.
Я́ко подоба́єть Тебі́ вся́кая сла́ва, честь і поклоне́ніє, Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, ни́ні і при́сно, і во ві́ки віко́в, амі́нь.
ГDи, да не ћростію твоeю њбличи1ши нaсъ, нижE гнёвомъ твои1мъ накaжеши нaсъ: но сотвори2 съ нaми по ми1лости твоeй, врачY и3 и3сцэли1телю дyшъ нaшихъ. Настaви нaсъ ко пристaнищу хотёніz твоегw2, просвэти2 џчи сердeцъ нaшихъ въ познaніе твоеS и4стины, и3 дaруй нaмъ пр0чее настоsщагw днE ми1рное и3 безгрёшное, и3 всE врeмz животA нaшегw моли1твами с™hz бцdы и3 всёхъ с™hхъ.
Ћкw твоS держaва, и3 твоE є4сть цrтво, и3 си1ла, и3 слaва, nц7A, и3 сн7а, и3 с™aгw д¦а, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ, ґми1нь.
Го́споди, да не я́ростію Твоє́ю обличи́ши нас, ніже́ гні́вом Твої́м нака́жеши нас; но сотвори́ с на́ми по ми́лості Твоє́й, врачу́ і ісціли́телю душ на́ших. Наста́ви нас ко приста́нищу хоті́нія Твоєго́, просвіти́ о́чі серде́ць на́ших в позна́ніє Твоєя́ і́стини, і да́руй нам про́чеє настоя́щаго дне ми́рноє і безгрі́шноє, і все вре́м'я живота́ на́шего моли́твами святи́я Богоро́диці і всіх святи́х.
Я́ко Твоя́ держа́ва, і Твоє́ єсть Ца́рство, і си́ла, і сла́ва, Отця́, і Си́на, і Свята́го Ду́ха, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в. Амі́нь.
ГDи б9е нaшъ, помzни2 нaсъ грёшныхъ и3 непотрeбныхъ р†бъ твои1хъ, внегдA призывaти нaмъ с™0е и4мz твоE, и3 не посрами2 нaсъ t чazніz ми1лости твоеS: но дaруй нaмъ, гDи, вс‰ ±же ко спасeнію прошє1ніz, и3 спод0би нaсъ люби1ти, и3 боsтисz тебE t всегw2 сeрдца нaшегw, и3 твори1ти во всёхъ в0лю твою2.
Ћкw бlгъ и3 чlвэколю1бецъ бGъ є3си2, и3 тебЁ слaву возсылaемъ, nц7Y, и3 сн7у, и3 с™0му д¦у, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ, ґми1нь.
Го́споди Бо́же наш, пом'яни́ нас, грі́шних і непотре́бних раб Твої́х, внегда́ призива́ти нам свято́є і́м'я Твоє́, і не посрами́ нас от ча́янія ми́лости Твоєя́; но да́руй нам, Го́споди, вся я́же ко спасе́нію проше́нія, і сподо́би нас люби́ти, і боя́тися Тебе́ от всего́ се́рдця на́шего, і твори́ти во всіх во́лю Твою́.
Я́ко Благ і Человіколю́бець Бог єси́, і Тебі́ сла́ву возсила́єм, Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в, амі́нь.
Нем0лчными пёсньми и3 непрестaнными славословлeньми t с™hхъ си1лъ воспэвaемый, и3сп0лни ўстA н†ша хвалeніz твоегw2, є4же подaти вели1чествіе и4мени твоемY с™0му: и3 дaждь нaмъ ўчaстіе и3 наслёдіе со всёми боsщимисz тебE и4стиною, и3 хранsщими зaпwвэди тво‰, моли1твами с™hz бцdы и3 всёхъ с™hхъ твои1хъ.
Ћкw подобaетъ тебЁ всsкаz слaва, чeсть и3 поклонeніе, nц7Y, и3 сн7у, и3 с™0му д¦у, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ, ґми1нь.
Немо́лчними пі́сньми і непреста́нними славословле́ньми от святи́х сил воспіва́ємий, іспо́лни уста́ на́ша хвале́нія Твоєго́, є́же пода́ти вели́чествіє і́мені Твоєму́ свято́му; і даждь нам уча́стіє і наслі́діє со всі́ми боя́щимися Тебе́ і́стиною, і храня́щими за́повіді Твоя́, моли́твами святи́я Богоро́диці і всіх святи́х Твої́х.
Я́ко подоба́єть Тебі́ вся́кая сла́ва, честь і поклоне́ніє, Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, ни́ні і при́сно, і во ві́ки віко́в, амі́нь.
ГDи, гDи, пречи1стою твоeю длaнію содержaй всsчєскаz, долготерпsй на всёхъ нaсъ, и3 кazйсz њ ѕл0бахъ нaшихъ, помzни2 щедрHты тво‰, и3 ми1лость твою2: посэти1 ны твоeю бlгостію и3 дaждь нaмъ и3збэжaти и3 пр0чее настоsщагw днE, твоeю бlгодaтію, t разли1чныхъ к0зней лукaвагw, и3 ненавётну жи1знь нaшу соблюди2 бlгодaтію всес™aгw твоегw2 д¦а.
Ми1лостію и3 чlвэколю1біемъ є3динор0днагw твоегw2 сн7а, съ ни1мже бlгословeнъ є3си2, со всес™hмъ, и3 бlги1мъ, и3 животворsщимъ твои1мъ д¦омъ, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ, ґми1нь.
Го́споди, Го́споди, пречи́стою Твоє́ю дла́нію содержа́й вся́чеськая, долготерп'я́й на всіх нас і ка́яйся о зло́бах на́ших, пом'яни́ щедро́ти Твоя́ і ми́лость Твою́; посіти́ ни Твоє́ю бла́гостію і даждь нам ізбіжа́ти і про́чеє настоя́щаго дне, Твоє́ю благода́тію, от разли́чних ко́зней лука́ваго, і ненаві́тну жизнь на́шу соблюди́ благода́тію Всесвята́го Твоєго́ Ду́ха.
Ми́лостію і человіколю́бієм Єдиноро́днаго Твоєго́ Си́на, с Ни́мже благослове́н єси́, со Всесвяти́м, і Благи́м, і Животворя́щим Твої́м Ду́хом, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в, амі́нь.
Б9е вели1кій и3 ди1вный, неисповэди1мою бlгостію и3 богaтымъ пр0мысломъ ўправлszй всsчєскаz, и3 мірск†z нaмъ благ†z даровaвый, и3 поручи1вый нaмъ њбэщaнное цrтво, њбэщaнными бlги1ми путесотвори1вый нaмъ и3 днE прешeдшую чaсть t всsкагw ўклони1тисz ѕлA: дaруй нaмъ и3 пр0чее непор0чнw соверши1ти, пред8 с™0ю слaвою твоeю, пёти тS є3ди1наго бlгaго и3 чlвэколюби1ваго бGа нaшего.
Ћкw ты2 є3си2 бGъ нaшъ, и3 тебЁ слaву возсылaемъ, nц7Y, и3 сн7у, и3 с™0му д¦у, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ, ґми1нь.
Бо́же вели́кий і ди́вний, неісповіди́мою бла́гостію і бога́тим про́мислом управля́яй вся́чеськая, і мирська́я нам блага́я дарова́вий, і поручи́вий нам обіща́нноє Ца́рство, обіща́нними благи́ми путесотвори́вий нам і дне преше́дшую часть от вся́каго уклони́тися зла; да́руй нам і про́чеє непоро́чно соверши́ти, пред свято́ю сла́вою Твоє́ю, пі́ти Тя єди́наго Блага́го і Человіколюби́ваго Бо́га на́шего.
Я́ко Ти єси́ Бог наш, і Тебі́ сла́ву возсила́єм, Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в, амі́нь.
Б9е вели1кій и3 вhшній, є3ди1нъ и3мёzй безсмeртіе, во свётэ живhй непристyпнэмъ, всю2 твaрь премyдростію создaвый, раздэли1вый междY свётомъ и3 междY тм0ю, и3 с0лнце положи1вый во џбласть днE, лунy же и3 ѕвёзды во џбласть н0щи, спод0бивый нaсъ грёшныхъ и3 въ настоsщій чaсъ предвари1ти лицE твоE и3сповёданіемъ, и3 вечeрнее тебЁ славосл0віе принести2: сaмъ чlвэколю1бче, и3спрaви моли1тву нaшу ћкw кади1ло пред8 тоб0ю, и3 пріими2 ю5 въ воню2 благоухaніz, подaждь же нaмъ настоsщій вeчеръ, и3 приходsщую н0щь ми1рну: њблецh ны во nрyжіе свёта, и3збaви ны2 t стрaха нощнaгw и3 всsкіz вeщи, во тмЁ преходsщіz, и3 дaждь с0нъ, є3г0же во ўпокоeніе нeмощи нaшей даровaлъ є3си2, всsкагw мечтaніz діaволz tчуждeнный. Е$й вLко, бlги1хъ подaтелю, да и3 на л0жахъ нaшихъ ўмилsющесz, поминaемъ въ нощи2 и4мz твоE, и3 поучeніемъ твои1хъ зaповэдей просвэщaеми, въ рaдости душeвнэй востaнемъ къ славосл0вію твоеS бlгости, молє1ніz и3 моли6твы твоемY благоутр0бію приносsще, њ свои1хъ согрэшeніихъ и3 всёхъ людeй твои1хъ, ±же моли1твами с™hz бцdы, ми1лостію посэти2.
Ћкw бlгъ и3 чlвэколю1бецъ бGъ є3си2, и3 тебЁ слaву возсылaемъ, nц7Y, и3 сн7у, и3 с™0му д¦у, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ, ґми1нь.
И#сп0лншусz же предначинaтельному pалмY, глаг0летъ сщ7eнникъ и3ли2 діaконъ, ѓще є4сть, и3зшeдъ сёверною стран0ю и3 стaвъ на nбhчномъ мёстэ ґмвHна, є3ктенію2 сію2:
Бо́же вели́кий і ви́шній, єди́н імі́яй безсме́ртіє, во сві́ті живи́й непристу́пнім, всю твар прему́дростію созда́вий, разділи́вий между́ сві́том і между́ тьмо́ю, і со́лнце положи́вий во о́бласть дне, луну́ же і зві́зди во о́бласть но́щі, сподо́бивий нас грі́шних і в настоя́щий час предвари́ти лице́ Твоє́ іспові́данієм, і вече́рнеє Тебі́ славосло́віє принести́; Сам, Человіколю́бче, іспра́ви моли́тву на́шу, я́ко кади́ло пред Тобо́ю, і прийми́ ю в воню́ благоуха́нія, пода́ждь же нам настоя́щий ве́чер і приходя́щую нощ ми́рну; облеци́ ни во ору́жіє сві́та, ізба́ви ни от стра́ха нощна́го і вся́кия ве́щі, во тьмі преходя́щия, і даждь сон, єго́же во упокоє́ніє не́мощі на́шей дарова́л єси́, вся́каго мечта́нія дия́воля отчужде́нний. Єй, Влади́ко, благи́х Пода́телю, да і на ло́жах на́ших умиля́ющеся, помина́єм в нощі́ і́м'я Твоє́, і поуче́нієм Твої́х за́повідей просвіща́ємі, в ра́дості душе́вній воста́нем к славосло́вію Твоєя́ бла́гости, моле́нія і моли́тви Твоєму́ благоутро́бію принося́ще, о свої́х согріше́ніїх і всіх люде́й Твої́х, я́же моли́твами святи́я Богоро́диці, ми́лостію посіти́.
Я́ко Благ і Человіколю́бець Бог єси́, і Тебі́ сла́ву возсила́єм, Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в, амі́нь.
Коли ж закінчиться предначинательний псалом, священник або диякон, якщо є, вийшовши північними дверима і ставши на амвоні перед Царськими вратами, промовляє цю єктенію: