Засвіти в серцях наших, Чоловіколюбний Владико, Богопізнання Твого нетлінне світло, і відкрий мислені очі наші на розуміння євангельської проповіді Твоєї. Всели нам страх блаженних заповідей Твоїх, щоб ми, подолавши всі тілесні похоті, провадили духовне життя і думали, і чинили все вгодне Тобі. Бо Ти єси освячення і просвічення душ і тіл наших, Христе Боже, і Тобі славу возсилаємо з Безпочатковим Твоїм Отцем, і Пресвятим і Благим і Животворчим Твоїм Духом, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Під час співу Алилуя священник цілує Євангеліє і престіл, диякон престіл. Тоді священник передає дияконові святе Євангеліє, а диякон приймає. Вияйшовши на солію та схиливши голову, промовляє:

Благослови, владико, благовістителя святого апостола і євангеліста (ім’я).

Священник, благословляючи диякона, виголошує:

Бог, молитвами святого славного всехвального апостола і євангеліста (ім’я), нехай дасть тобі слово благовістити силою великою на сповнення Євангелія улюбленого Сина Свого, Господа нашого Ісуса Христа.

Диякон: Амінь.

Якщо священник сам має читати святе Євангеліє, то не говорить слів: Благослови, владико, благовістителя...

Диякон, а якщо ж нема, то священник, стоячи на горньому місці за святим престолом, обличчям до людей, виголошує:

Премудрість. Станьмо побожно, вислухаймо святе Євангеліє.

Священник, благословляючи людей, виголошує: Мир усім.

Хор: І духові твоєму.

Диякон: Від (ім’я євангеліста) святого Євангелія читання.

Хор: Слава Тобі, Господи, слава Тобі.

Священник: Будьмо уважні.

Диякон читає Євангеліє.

Священник після Євангелія промовляє: Мир тобі, що благовіствуєш.

Хор: Слава Тобі, Господи, слава Тобі.

Диякон, дійшовши до царських врат, віддає святе Євангеліє священникові ,а сам залишається на солії. А священник виголошує проповідь.

Диякон, ставши на звичайному місці, виголошує ектенію.