Транслітеровано з церковнослов’янської мови за правилами сайту віра.укр
Священник виголошує:
Щедро́тами Єдиноро́днаго Си́на Твоєго́, с Ни́мже благослове́н єси́, со Пресвяти́м і Благи́м і Животворя́щим Твої́м Ду́хом, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в.
Хор: Амі́нь.
Священник: Мир всім.
Хор: І ду́хові твоєму́.
Диякон: Возлю́бим друг дру́га, да єдиноми́слієм іспові́ми.
Хор: Отця́, і Си́на, і Свята́го Ду́ха, Тро́йцю Єдиносу́щную і Неразді́льную.
І священник тричі вклоняється перед святим престолом, про себе промовляючи:
Возлюблю́ Тя, Го́споди, крі́посте моя́, Госпо́дь — утвержде́ніє моє́ і прибі́жище моє́ [тричі].
Священник цілує покрівець над Святими Дарами, спочатку над дискосом, потім над чашею, і край престолу. Коли ж правлять два священники або більше, то всі цілують святощі і один одного в праве і ліве плече і руку. Настоятель промовляє:
Христо́с посреді́ нас.
А другий відповідає: І єсть, і бу́деть.
Якщо дияконів двоє або троє, кожен цілує свій орар у місці зображення хреста, а потім вони цілують один одного в плечі, промовляючи те саме, що й священники. Диякон, який служить сам, також вклоняється на своєму місці, цілує хрест на орарі й виголошує:
Две́рі, две́рі! Прему́дростію во́ньмем.
Господи Боже Вседержителю, Єдиний Святий, Ти приймаєш жертву хвали від тих, що всім серцем призивають Тебе! Прийми ж благання і від нас, грішних, та принеси його до святого Твого жертовника, і сподоби нас гідно приносити Тобі дари і жертви духовні за наші гріхи і людську несвідомість. І сподоби нас знайти благодать у Тебе, щоб була приємна Тобі жертва наша і щоб Благий Дух благодаті Твоєї вселився в нас, і в принесених дарах цих, і в усіх людях Твоїх.
Священник виголошує:
Щедротами Єдинородного Сина Твого, що з Ним благословен єси, з Пресвятим і Благим і Животворчим Твоїм Духом, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Хор: Амінь.
Священник (благословляючи людей).
Священник: Мир усім.
Хор: І духові твоєму.
Диякон: Полюбімо один одного, щоб однодумно сповідувати.
Хор: Отця, і Сина, і Святого Духа, Тройцю Єдиносущну і Нероздільну.
Священник тричі вклоняється перед святим престолом, про себе промовляючи:
Священник: Возлюблю Тебе, Господи, Кріпосте моя; Господь – Твердиня моя і Пристановище моє (Пс. 17:2–3).
І цілує покрівець над Святими Дарами, спочатку над дискосом, потім над чашею і край престолу. Коли правлять два священики або більше, то всі цілують Святощі і один одного в праве і ліве плече і руку..
Старший промовляє: Христос посеред нас!
А другий відповідає: І є, і буде.
Диякони також цілують свої орарі і один одного в плечі і промовляють, як і священники.
Диякон: Двері, двері! В премудрості будьмо уважні!