Священник: З цими блаженними Силами, Владико Чоловіколюбний, і ми виголошуємо і промовляємо: Святий єси і Пресвятий, Ти, і Єдинородний Твій Син, і Дух Твій Святий. Святий єси і Пресвятий, і велична слава Твоя. Ти світ Твій так полюбив, що й Сина Свого Єдинородного віддав, щоб усякий, хто вірує в Нього, не загинув, а мав життя вічне. Він, прийшовши і діло нашого спасіння виконавши, в ніч, як зраджено Його, а правдивіше, коли Він Сам Себе віддав за життя світу, взяв хліб у святі Свої і пречисті і непорочні руки, подякувавши, благословивши, освятивши, розломивши, дав святим Своїм ученикам і апостолам і сказав:
Виголос: Прийміть, споживайте — це є Тіло Моє, що за вас ламається на відпущення гріхів.
Хор: Амінь.
Коли священник промовляє виголос, диякон, тримаючи орар трьома пальцями правої руки, показує разом із священником на святий дискос. Так само і коли священник виголошує: «Пийте з неї всі», — диякон показує разом із священником на святу чашу.
Священник: Так само і чашу після вечері, промовляючи:
Виголос: Пийте з неї всі — це є Кров Моя Нового Завіту, що за вас і за многих проливається на відпущення гріхів.
Хор: Амінь.
Священник: Тому і ми, споминаючи цю спасенну заповідь і все, що ради нас сталося: хрест, гріб, воскресіння на третій день, на небо вшестя, праворуч сидіння, друге і славне знову пришестя.
Виголос: Твоє від Твоїх Тобі приносимо за всіх і за все.
Одночасно, коли священник промовляє це, диякон складає руки навхрест (права рука зверху) і, піднявши святий дискос і святу чашу, побожно вклоняється.
Хор: Тебе оспівуємо, Тебе благословимо, Тобі дякуємо, Господи, і молимось Тобі, Боже наш.
Священник: Ще приносимо Тобі цю словесну й безкровну службу і просимо, і молимо, і благаємо: пошли Духа Твого Святого на нас і на предложені Дари ці.
Диякон відкладає рипіду, яку тримав, і підходить до священника. Обидва тричі вклоняються перед святим престолом, молячись про себе:
Боже, очисти мене грішного і помилуй мене (тричі).
І промовляють:
Священник: Господи, Ти, що Пресвятого Твого Духа в третю годину на апостолів Твоїх послав, Того, Благий, не відніми від нас, але обнови нас, що молимось Тобі.
Диякон: Серце чисте створи в мені, Боже, і духа праведного обнови в нутрі моєму.
Священник: Господи, Ти, що Пресвятого Твого Духа в третю годину на апостолів Твоїх послав, Того, Благий, не відніми від нас, але обнови нас, що молимось Тобі.
Диякон: Не відкинь мене від лиця Твого і Духа Твого Святого не відніми від мене.
Священник: Господи, Ти, що Пресвятого Твого Духа в третю годину на апостолів Твоїх послав, Того, Благий, не відніми від нас, але обнови нас, що молимось Тобі.
Диякон, в клонивши голову, показує орарем на святий хліб і тихо промовляє:
Диякон: Благослови, владико, святий хліб.
Священник благословляє святий хліб, промовляючи:
Священник: І створи хліб цей Чесним Тілом Христа Твого.
Диякон: Амінь. Благослови, владико, святу чашу.
Священник, благословляючи, промовляє:
Священник: А те, що в чаші цій, Чесною Кров’ю Христа Твого.
Диякон: Амінь.
І знову диякон, показуючи орарем на ті й другі святощі, промовляє:
Диякон: Благослови, владико, обоє.
Священник, благословляючи ті й другі святощі, промовляє:
Священник: Перетворивши Духом Твоїм Святим.
Диякон: Амінь, амінь, амінь.
Усі священнослужителі вшановують істинне Тіло і Кров Христові земним поклоном.
Диякон, схиливши голову перед священником, промовляє:
Диякон: Пом’яни, владико святий, мене грішного.
Священник: Нехай пом’яне тебе Господь у Царстві Своїм завжди, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Диякон: Амінь.
Диякон, промовивши «Амінь», переходить на місце, де стояв перше. Священник молиться.
Священник: Щоб стали ці Святі Дари причасникам на тверезість душі, на відпущення гріхів, на спільність із Святим Твоїм Духом, на осягнення Царства Небесного, на уповання на Тебе, не на суд або осуд.
Ще приносимо Тобі цю словесну службу за спочилих у вірі праотців, отців, патріархів, пророків, апостолів, проповідників, благовісників, мучеників, сповідників, посників і за всяку душу праведну, у вірі спочилу.
І, взявши кадило, священник виголошує:
Священник: Особливо за Пресвяту, Пречисту, Преблагословенну, Славну Владичицю нашу Богородицю і Приснодіву Марію.
І кадить перед святим престолом тричі по три. Потім диякон кадить навкруги святий престол і поминає живих і померлих.
Хор: Достойно є, і це є істина, славити Тебе, Богородицю, Присноблаженну і Пренепорочну і Матір Бога нашого. Чеснішу від херувимів і незрівнянно славнішу від серафимів, що без істління Бога Слово породила, дійсну Богородицю, Тебе величаємо.
Священник знову молиться.
Священник: За святого Іоана, пророка, Предтечу й Хрестителя, за святих славних і всехвальних апостолів, святого (ім’я), що його пам’ять сьогодні творимо, і за всіх святих Твоїх, молитвами їх зглянься на нас, Боже. І пом’яни всіх спочилих в надії на воскресіння і життя вічне (поминає померлих), і упокой їх там, де сяє світло лиця Твого.
Ще молимось Тобі: пом’яни, Господи, всіх єпископів православних, що правдиво навчають слову Твоєї істини, все пресвітерство, у Христі дияконство і весь священний чин.
Ще приносимо Тобі словесну цю службу за всесвіт, за Святу Соборну і Апостольську Церкву, і за тих, що в чистоті і побожному житті перебувають, за Богом бережену Україну, за наш уряд і військо. Дай їм, Господи, спокійне правління, щоб і ми за їх спокоєм тихе й мирне життя провадили у всякому благочесті та чистоті.
Виголос: Святійшого отця нашого (ім’я), Патріарха Київського і всієї Руси-України (або: Владику і отця нашого (ім'я), Блаженнійшого митрополита Київського і всієї України), і Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври священноархімандрита; і владику нашого (ім’я) преосвященнійшого єпископа (титул), і даруй їх святим Твоїм Церквам, щоб були вони у мирі бережені, почесні, здорові, довговічні і правдиво навчали слову Твоєї істини.
Хор: І всіх, і все.
Священник молиться.
Пом’яни, Господи, місто це (село або монастир), в якому живемо, і всяке село, місто і країну, і тих, що по вірі живуть у них. Пом’яни, Господи, тих, що на морі, в дорозі, в повітрі, в недузі, в тяжкій праці, в полоні, і спаси їх. Пом’яни, Господи, тих, що дари приносять і добро діють у святих Твоїх Церквах та пам’ятають за вбогих, і на всіх нас пошли милість Твою.
Тут поминають живих. Потім священник виголошує:
І дай нам єдиними устами і єдиним серцем славити і оспівувати пречесне і величне ім’я Твоє, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Хор: Амінь.
Священник повертається до царських дверей і, благословляючи людей, виголошує:
Нехай же будуть милості великого Бога і Спаса нашого Ісуса Христа з усіма вами.
Хор: І з твоїм духом.
Диякон, вклонившись, обходить святий престіл, північними дверима виходить на солею і виголошує єктенію.