ВоскRсhй и3з8 мeртвыхъ, хrт0съ и4стинный бGъ нaшъ, мlтвами пречcтыz своеS м™ре, с™hхъ слaвныхъ и3 всехвaльныхъ ґпcлъ, прпdбныхъ и3 бGон0сныхъ nтє1цъ нaшихъ, и3 всёхъ с™hхъ, дyшу t нaсъ престaвльшагwсz рабA своегw2 [и3ли2: престaвльшіzсz рабы2 своеS], в0ина [и4м>къ], за бGохрани1мую странY нaшу У^^^краіну и3 за дрyги сво‰ жи1знь положи1вшаго[-шую] въ селeніихъ првdныхъ ўчини1тъ, въ нёдрэхъ ґвраaма ўпок0итъ, и3 съ првdными сопричтeтъ, и3 нaсъ поми1луетъ, ћкw бlгъ и3 чlвэколю1бецъ.
Ли1къ: Ґми1нь.
Ґрхіерeй же и3ли2 начaльствуzй їерeй сaмъ глаг0летъ три1жды сіE:
Вёчнаz твоS пaмzть, достобlжeнне и3 приснопaмzтне брaте нaшъ. [Три1жды.]
Тaже пэвцы2 пою1тъ три1жды: Вёчнаz пaмzть.
Ѓбіе же ґрхіерeй, ѓще приключи1тсz тaмw бhти, и3ли2 їерeй чтeтъ мlтву прощaльную велеглaснw:
ГDь ї}съ хrт0съ бGъ нaшъ, и4же б9eствєннаz зaпwвэди с™ы6мъ свои6мъ ў§нкHмъ и3 ґпcлwмъ дaвый, во є4же вzзaти и3 рэши1ти пaдшихъ грэхи2, и3 t џныхъ пaки мы2 пріeмше вины6 т0йже твори1ти: да прости1тъ тебE, чaдо д¦0вное, ѓще что2 содёлалъ є3си2 въ нhнэшнэмъ вёцэ в0льное и3ли2 нев0льное, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ, ґми1нь.
И# тaкw взeмше м0щи tх0димъ ко гр0бу послёдующымъ всBмъ лю1демъ, пред8идyщымъ же сщ7eнникwмъ, и3 пою1щымъ:
С™hй б9е: Прес™az трbце: Џ§е нaшъ: И# прHчаz.
И# полагaютсz м0щи во гр0бъ: ґрхіерeй же, и3ли2 сщ7eнникъ, взeмъ пeрсть лопaтою, крестови1днw мeщетъ верхY мощeй, глаг0лz:
ГDнz землS, и3 и3сполнeніе є3S вселeннаz, и3 вси2 живyщіи на нeй.
И# посeмъ наливaетъ верхY є3лeй t канди1ла, и3ли2 сhплютъ пeпелъ t кади1льницы, и3 тaкw покрывaютъ ћкw nбhчнw гр0бъ, приглаг0лємымъ тропарє1мъ, глaсъ д7:
Со дyхи првdныхъ скончaвшихсz, / дyшу рабA твоегw2 [и3ли2: рабы2 твоеS] сп7се ўпок0й, / сохранsz ю5 во бlжeнной жи1зни, / ћже ў тебE чlвэколю1бче.
Въ пок0ищи твоeмъ гDи, / и3дёже вси2 с™jи твои2 ўпокоевaютсz, / ўпок0й и3 дyшу рабA твоегw2 [и3ли2: рабы2 твоеS], ћкw є3ди1нъ є3си2 чlвэколю1бецъ.
Слaва: Ты2 є3си2 бGъ сошeдый во ѓдъ, и3 ќзы њковaнныхъ разрэши1вый, / сaмъ и3 дyшу рабA твоегw2 [и3ли2: рабы2 твоеS] ўпок0й.
И# нhнэ: Е#ди1на чcтаz и3 непор0чнаz дв7о, бGа без8 сёмене р0ждшаz, / моли2 сп7сти1сz душЁ є3гw2 [и3ли2: єS].
Воскре́си́й із ме́ртвих, Христо́с і́стинний Бог наш, моли́твами Пречи́стия Своєя́ Ма́тере, святи́х сла́вних і всехва́льних апо́стол, преподо́бних і богоно́сних оте́ць на́ших, і всіх святи́х, ду́шу от нас преста́вльшагося раба́ Своєго́ [або: преста́вльшияся раби́ Своєя́], во́їна [ім'я], за богохрани́мую страну́ на́шу Украї́ну і за дру́ги своя́ жизнь положи́вшаго[-шую] в селе́ніїх пра́ведних учини́ть, в ні́дріх Авраа́ма упоко́їть, і с пра́ведними сопричте́ть, і нас поми́луєть, я́ко Благ і Человіколю́бець.
Хор: Амі́нь.
Архієрей або старший священник сам промовляє тричі:
Ві́чная Твоя́ па́м'ять, достоблаже́нне і приснопа́м'ятне бра́те наш. [Тричі]
І співці співають тричі: Ві́чная па́м'ять.
Одразу після цього архієрей або старший священник читає вголос цю прощальну молитву:
Госпо́дь Ісу́с Христо́с Бог наш, І́же Бо́же́ственная за́повіді святи́м Свої́м ученико́м і апо́столом да́вий, во є́же в'яза́ти і ріши́ти па́дших гріхи́, і от о́них па́ки ми приє́мше вини́ тойже твори́ти, да прости́ть тебе́, ча́до духо́вноє, а́ще что соді́лал єси́ в ни́нішнім ві́ці во́льноє іли́ нево́льноє, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в, амі́нь.
І взявши труну зі спочилим, вирушаємо на кладовище у супроводі всіх людей та священників, що співають:
Святи́й Бо́же: Пресвята́я Тро́йце: О́тче наш: Та ін.
І опускають труну до могили: архієрей же або священник, взявши лопату землі й висипаючи її на труну навхрест, виголошує:
Госпо́дня земля́, і ісполне́ніє єя́ вселе́нная, і всі живу́щії на ней.
І виливає зверху єлей, або ж попіл з кадила, і засипають могилу, як звичайно, співці ж співають тропарі, глас 4:
Со ду́хи пра́ведних сконча́вшихся, / ду́шу раба́ Твоєго́ [або: раби́ Твоєя́] Спа́се упоко́й, / сохраня́я ю во блаже́нной жи́зні, / я́же у Тебе́, Человіколю́бче.
В поко́їщі Твоє́м, Го́споди, / іді́же всі святі́ї Твої́ упокоєва́ються, / упоко́й і ду́шу раба́ Твоєго́ [або: раби́ Твоєя́], я́ко єди́н єси́ Человіколю́бець.
Сла́ва: Ти єси́ Бог соше́дий во ад, і у́зи окова́нних разріши́вий, / Сам і ду́шу раба́ Твоєго́ [або: раби́ Твоєя́] упоко́й.
І ни́ні: Єди́на Чи́стая і Непоро́чная Ді́во, Бо́га без сі́мене ро́ждшая, / моли́ спасти́ся душі́ єго́ [або: єя́].