Днeсь благовёрніи лю1діе свётлw прaзднуемъ, / њсэнsеми твои1мъ, бGомaти, пришeствіемъ, / и3 къ твоемY взирaюще пречcтому џбразу, ўми1льнw глаг0лемъ: / покрhй нaсъ честнhмъ твои1мъ покр0вомъ, / и3 и3збaви нaсъ t всsкагw ѕлA, / молsщи сн7а твоего2 хrтA бGа нaшего, / спасти2 дyшы нaшz.
Сьогодні ми, Православні люди, радісно святкуємо, осяяні Твоїм, Божа Мати, явленням, і здіймаючи очі до Твого Пречистого Образа, уклінно просимо: покрий нас чесною Твоєю покровою і визволи нас від усякого зла, благаючи Сина Твого Христа Бога нашого, щоб спас душі наші.
Дв7а днeсь предстои1тъ въ цeркви, / и3 съ ли6ки с™hхъ неви1димw за ны2 м0литсz бGу: / ѓгGли со ґрхіерє1и покланsютсz, / ґпcли же со прbрHки ликовствyютъ: / нaсъ бо рaди м0литъ бцdа превёчнаго бGа.
Сьогодні Діва в Церкві стоїть поперед нас і з хорами Святих невидимо за нас молиться Богу; Ангели з Святителями покланяються і Апостоли з пророками радуються, бо за нас Богородиця молить Предвічного Бога.
Їаннуа~рій, въ пeрвый дeнь.
1 січня (14 січня)
На пrт0лэ nгнезрaчнэмъ / въ вhшнихъ сэдsй со nц7eмъ безначaльнымъ и3 бжcтвеннымъ твои1мъ д¦омъ, / благоволи1лъ є3си2 роди1тисz на земли2, / t nтрокови1цы, неискусомyжныz твоеS м™ре, ї}се: / сегw2 рaди и3 њбрёзанъ бhлъ є3си2, ћкw чlвёкъ nсмоднeвный. / Слaва всеблаг0му твоемY совёту, / слaва смотрeнію твоемY, / слaва снизхождeнію твоемY, є3ди1не чlвэколю1бче.
Ти, що на Престолі вогневиднім сидиш із Отцем Безпочатковим і Божественним Твоїм Духом, благозволив єси родитися на землі від Діви, безмужньої Твоєї Матері, Ісусе, тому і наіменування прийняв Ти, як людина на вісьмий день. Слава вседоброму Твоєму бажанню. Слава піклуванню Твоєму. Слава сходженню Твоєму, єдиний Чоловіколюбче.
Всёхъ гDь њбрёзаніе терпи1тъ, / и3 человёчєскаz прегрэшє1ніz, ћкw бlгъ њбрёзуетъ, / даeтъ спасeніе днeсь мjру: / рaдуетсz же въ вhшнихъ и3 создaтелевъ їерaрхъ / и3 свэтон0сный бжcтвенный таи1нникъ хrт0въ васjлій.
Господь всіх обрізання терпить і людські гріхи, як Благий, обрізує, подає нині спасіння світові, радується ж у вишніх і Божий ієрарх, світлоносний і Божественний тайнознавець Христів Василій.
Їу~ній, въ к7д-й дeнь.
24 червня (7 липня)
Прbр0че и3 предтeче пришeствіz хrт0ва, / дост0йнw восхвали1ти тS недоумёемъ мы2 люб0вію чтyщіи тS: / непл0дство бо р0ждшіz и3 џтчее безглaсіе разрэши1сz / слaвнымъ и3 честнhмъ твои1мъ рождеств0мъ, / и3 воплощeніе сн7а б9іz мjрови проповёдуетсz.
Пророче і Предтече пришестя Христового, ми недомислюємо, як достойно вшанувати тебе з любов’ю, бо неплідність матері і батькове мовчання розв’язалося славним і почесним народженням твоїм і втілення Сина Божого світові проповідується.
Прeжде непл0ды днeсь хrт0ва предтeчу раждaетъ, / и3 т0й є4сть и3сполнeніе всsкагw прbр0чества: / є3г0же бо прор0цы проповёдаша, / на сего2 во їoрдaнэ рyку положи1въ, / kви1сz б9іz сл0ва прbр0къ, проповёдникъ, вкyпэ и3 предтeча.
Раніше неплідна, сьогодні Предтечу Христового породила, і він є сповнення всякого пророцтва, бо поклавши руку в Йордані на Того, Кого пророки провістили, він став пророком Божого Слова, проповідником і разом Предтечею Його.
Їу~ній, въ к7f-й дeнь.
29 червня (12 липня)
Ґпcлwвъ первопрест0льницы, / и3 вселeнныz ўчи1теліе, / вLку всёхъ моли1те, / ми1ръ вселeннэй даровaти, / и3 душaмъ нaшымъ вeлію ми1лость.
Між Апостолами найвищі і всього людства Учителі! Владику всіх моліте спокій світові подати і душам нашим велику милість.
Твє1рдыz и3 бGовэщ†нныz проповёдатели, / вeрхъ ґпcтолwвъ твои1хъ, гDи, / пріsлъ є3си2 въ наслаждeніе благи1хъ твои1хъ и3 пок0й: / болBзни бо џнэхъ и3 смeрть пріsлъ є3си2 пaче всsкагw всепл0діz, / є3ди1не свёдый сердє1чнаz.
Непохитних і вибраних Богом проповідників, найвищих з Апостолів Твоїх, Владико, прийняв Ти, щоб насолоду мали вони в добрі Твоїм і спокій, бо страждання й смерть їх прийняв Ти більше від усякої жертви, Єдиний, що знаєш серця.
Пaмzть прaведнагw съ похвалaми, / тебё же довлёетъ свидётельство гDне, п®тeче: / показaлбосz є3си2 вои1стинну и3 прbр0кwвъ честнёйшій, / ћкw и3 въ струsхъ кrти1ти спод0билсz є3си2 проповёданнаго. / тёмже за и4стину пострадaвъ рaдуzсz, / благовэсти1лъ є3си2 и3 сyщымъ во ѓдэ бGа, ћвльшагосz пл0тію, / взeмлющаго грёхъ мjра, / и3 подаю1щаго нaмъ вeлію ми1лость.
Пам’ять праведного з похвалами, тебе ж підносить свідчення Господнє, Предтеч; ти правдиво виявився між пророками найславніший, бо сподобився охрестити в воді тобою про- повіданого. Тому за правду прийняв ти смерть з радістю і благовістив тим, що в аді, Бога, що явився в тілі, узяв гріхи світу і подав нам велику милість.
П®тeчево слaвное ўсэкновeніе, / смотрeніе бhсть нёкое бжcтвенное: / да и3 сyщымъ во ѓдэ сп7сово проповёсть пришeствіе. / да рыдaетъ ќбw и3рwдjа, / беззак0нное ўбjйство и3спроси1вши: / не зак0нъ бо б9ій, ни живhй вёкъ возлюби2, / но притв0рный приврeменный.
Славне усікновення Предтечі сталося, як Боже припущення, щоб і тим, хто в аді, сповістив він про прибуття Спасителя. Нехай же ридає Іродіяда, що беззаконне вбивство випросила, бо вона полюбила не Божий закон, а життя гріховне і скоро минуще.