Ржcтво2 твоE бцdе дв7о, / рaдость возвэсти2 всeй вселeннэй: / и3зъ тебє1 бо возсіS сlнце прaвды, хrт0съ бGъ нaшъ, / и3 разруши1въ клsтву, дадE благословeніе, / и3 ўпраздни1въ смeрть, даровA нaмъ жив0тъ вёчный.
Різдво Твоє, Богородице Діво, радість звістило всій вселеній, з Тебе бо засяяло Сонце правди — Христос Бог наш, і, зруйнувавши клятву, Він дав благословення і, перемігши смерть, дарував нам життя вічне.
Їwакjмъ и3 ѓнна поношeніz безчaдства, / и3 ґдaмъ и3 є4vа t тли2 смeртныz свободи1стасz пречcтаz, / во с™ёмъ ржcтвЁ твоeмъ. / то2 прaзднуютъ и3 лю1діе твои2, / вины2 прегрэшeній и3збaвльшесz, / внегдA звaти ти2: / непл0ды раждaетъ бцdу, и3 питaтельницу жи1зни нaшеz.
Йоаким і Анна з неслави бездітності, і Адам і Єва від тління смерті визволилися, Пречиста, у святім різдві Твоїм. Його святкують люди Твої, з провини гріховної визволившись, коли взивають до Тебе: «Неплідна народжує Богородицю і Матір Життя нашого».
Спаси2, гDи, лю1ди тво‰, / и3 благослови2 достоsніе твоE, / побBды на сопроти6вныz дaруz, / и3 твоE сохранsz кrт0мъ твои1мъ жи1тельство.
Спаси, Господи, людей Твоїх і благослови насліддя Твоє, перемогу побожному народові нашому на супротивників подай і Хрестом Твоїм охороняй нас — оселю Твою.
Вознесhйсz на кrтъ в0лею, / тезоимени1тому твоемY н0вому жи1тельству, / щедрHты тво‰ дaруй, хrтE б9е. / возвесели2 нaсъ си1лою твоeю, / побBды даS нaмъ на сопостaты, / пос0біе и3мyщымъ твоE nрyжіе ми1ра, / непобэди1мую побёду.
Вознісся на Хрест волею, Христе Боже, даруй щедроти Твої новому людові Твоєму, що носить ім’я Твоє. Звесели силою Твоєю благовірних людей, подаючи їм перемогу над супротивниками зброєю миру — Хрестом Твоїм — непоборним знаменом перемоги.
Днeсь благоволeніz б9іz пред8wбражeніе, / и3 человёкwвъ спасeніz проповёданіе, / въ хрaмэ б9іи ћснw дв7а kвлsетсz / и3 хrтA всBмъ предвозвэщaетъ. / т0й и3 мы2 велеглaснw возопіи1мъ: / рaдуйсz, смотрeніz зижди1телева и3сполнeніе.
Сьогодні благовоління Божого провіщення і спасіння людей проповідання, у храмі Божому ясно Діва являється і Христа всім провіщає; їй же ми голосно заспіваймо: «Радуйся, промислу Створителя здійснення».
Пречcтый хрaмъ сп7совъ, / многоцённый черт0гъ и3 дв7а, / сщ7eнное сокр0вище слaвы б9іz, / днeсь вв0дитсz въ д0мъ гDень, благодaть совводsщи, / ћже въ д©э бжcтвенномъ, / ю4же воспэвaютъ ѓгGли б9іи: / сіS є4сть селeніе нбcное.
Пречистий храм Спасів, дорогоцінний чертог і Діва, священна скарбниця Божої слави сьогодні вводиться в дім Господній, благодать з Собою вводячи, що в Дусі Божественнім, Її ж оспівують ангели Божі: Вона є оселя небесна.
Ржcтво2 твоE, хrтE б9е нaшъ, / возсіS мjрови свётъ рaзума: / въ нeмъ бо ѕвэздaмъ служaщіи, / ѕвэзд0ю ўчaхусz, / тебЁ клaнzтисz сlнцу прaвды, / и3 тебE вёдэти съ высоты2 вост0ка: / гDи, слaва тебЁ.
Різдво Твоє, Христе Боже наш, увесь світ осяяло світлом розуміння, бо в ньому ті, що звіздам кланялися, від звізди навчилися Тобі — Сонцю Правди покланятися і визнавати, що Ти Схід з Неба. Господи, слава Тобі.
Дв7а днeсь пресyщественнаго раждaетъ, / и3 землS вертeпъ непристyпному прин0ситъ. / ѓгGли съ пaстырьми славосл0вzтъ, / волсви1 же со ѕвэзд0ю путешeствуютъ: / нaсъ бо рaди роди1сz / nтрочA млaдо превёчный бGъ.
Діва сьогодні Предвічного народжує, і земля вертеп Неприступному приносить, Ангели з пастухами прославляють, а волхви із звіздою подорожують, бо ради нас народилось Дитятко мале — Надвічний Бог.
Во їoрдaнэ крещaющусz тебЁ, гDи, / трbческое kви1сz поклонeніе: / роди1телевъ бо глaсъ свидётельствоваше тебЁ, / возлю1бленнаго тS сн7а и3менyz, / и3 д¦ъ въ ви1дэ голуби1нэ, / и3звёствоваше словесE ўтверждeніе. / Kвлeйсz хrтE б9е, / и3 мjръ просвэщeй, слaва тебЁ.
Коли Ти, Господи, хрестився в Іордані, об’явилось поклоніння Святій Тройці, бо голос Отця про Тебе свідчив, називаючи Тебе улюбленим Сином, і Дух у вигляді голубиному слова Його стверджував. Слава Тобі, Христе Боже, що явився і світ просвітив.
Kви1лсz є3си2 днeсь вселeннэй, / и3 свётъ тв0й, гDи, знaменасz на нaсъ, / въ рaзумэ пою1щихъ тS: / пришeлъ є3си2, и3 kви1лсz є3си2 / свётъ непристyпный.
Явився Ти сьогодні світові, і Світло Твоє, Господи, відзначилось на нас, що розумно славимо Тебе. Ти прийшов і явився — Світло Неприступне.
Феvруaрій, въ в7-й дeнь.
2 лютого (15 лютого)
Рaдуйсz, благодaтнаz бцdе дв7о, / и3зъ тебє1 бо возсіS сlнце прaвды хrт0съ бGъ нaшъ, / просвэщazй сyщыz во тмЁ: / весели1сz и3 ты2, стaрче прaведный, / пріeмый во њб8‰тіz свободи1телz дyшъ нaшихъ, / дaрующаго нaмъ воскресeніе.
Радуйся, Благодатна Богородице Діво, бо з Тебе засяяло Сонце Правди Христос Бог наш, що просвіщає тих, що в темряві. Веселися і ти, Старче праведний, що прийняв на свої руки Визволителя душ наших, Який подає нам Воскресіння.
Ўтр0бу дв7и1чу њсвzти1вый ржcтв0мъ твои1мъ, / и3 рyцэ сmмеHнэ бlгослови1вый, / ћкоже подобaше, предвари1въ / и3 нhнэ спaслъ є3си2 нaсъ, хrтE б9е: / но ўмири2 во брaнехъ жи1тельство / и3 ўкрэпи2 лю1ди, и4хже возлюби1лъ є3си2, є3ди1не чlвэколю1бче.
Христе Боже, Ти лоно дівиче народженням Твоїм освятив, і руки Симеонові поблагословив, а нині Ти спас нас. Заспокой незгоди в Церкві Твоїй і зміцни народ наш, що його полюбив Ти, Єдиний Чоловіколюбче.
Мaртъ, въ к7є‑й дeнь.
25 березня (7 квітня)
Днeсь спасeніz нaшегw глави1зна, / и3 є4же t вёка тaинства kвлeніе: / сн7ъ б9ій, сн7ъ дв7ы бывaетъ, / и3 гавріи1лъ благодaть благовэствyетъ. / тёмже и3 мы2 съ ни1мъ бцdэ возопіи1мъ: / рaдуйсz, бlгодaтнаz, / гDь съ тоб0ю.
Сьогодні початок нашого спасіння і одвічної Таємниці виявлення: Син Божий стає Сином Діви і Гавриїл про благодать благовіствує. З ним і ми Богородиці заспіваймо: Радуйся, Благодатна! Господь з Тобою.
Взбрaнной воев0дэ побэди1тєльнаz, / ћкw и3збaвльшесz t ѕлhхъ, / благодaрствєннаz восписyемъ ти2 раби2 твои2, бцdе: / но ћкw и3мyщаz держaву непобэди1мую, / t всsкихъ нaсъ бёдъ свободи2, да зовeмъ ти2: / рaдуйсz, невёсто неневёстнаz.
Тобі, Провідниці життя нашого, ми, раби Твої, пісню перемоги співаємо. Врятовані з біди, пісні вдячні приносимо Тобі, Богородице. А Ти, що маєш силу непереможну, від усяких бід визволяй нас, щоб ми виголошували Тобі: Радуйся, Мати Божа, Діво Пренепорочная.
Въ недёлю вaій.
в неділю перед Пасхою
Џбщее воскrніе / прeжде твоеS стrти ўвэрsz, / и3з8 мeртвыхъ воздви1глъ є3си2 лaзарz хrтE б9е. / тёмже и3 мы2 ћкw џтроцы побёды знaмєніz носsще, / тебЁ побэди1телю смeрти вопіeмъ: / њсaнна въ вhшнихъ, / бlгословeнъ грzдhй во и4мz гDне.
Загальне воскресіння, раніш Твоїх страждань запевняючи, Ти з мертвих підняв єси Лазаря, Христе Боже, тому і ми, як діти, ознаку перемоги несучи, Тобі — Переможцеві смерти співаємо: Спасіння в Небі, Благословен, хто йде в Ім’я Господнє.
Спогрeбшесz тебЁ крещeніемъ хrтE б9е нaшъ, / безсмeртныz жи1зни спод0бихомсz воскrніемъ твои1мъ, / и3 воспэвaюще зовeмъ: / њсaнна въ вhшнихъ, / бlгословeнъ грzдhй во и4мz гDне.
Умерши з Тобою в хрещенні, Христе Боже наш, безсмертного життя ми сподобилися в воскресінні Твоїм, і, співаючи, виголошуємо: Осанна на висоті! Благословений, хто йде у Ім’я Господнє.
На пrт0лэ на нб7си2, / на жребsти на земли2 носи1мый хrтE б9е, / ѓгGлwвъ хвалeніе, и3 дэтeй воспэвaніе / пріsлъ є3си2 зовyщихъ ти2: / бlгословeнъ є3си2 грzдhй / ґдaма воззвaти.
На Престолі на Небесах і на осляті на землі носимий, Христе Боже, Ти прийняв від Ангелів хвалу і вигуки дітей, що взивали: Благословений Той, що йде Адама покликати.
Хrт0съ воскRсе и3з8 мeртвыхъ, / смeртію смeрть попрaвъ, / и3 сyщымъ во гробёхъ жив0тъ даровaвъ.
Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав, і тим, що у гробах, життя дарував.
Ѓще и3 во гр0бъ снизшeлъ є3си2, безсмeртне, / но ѓдову разруши1лъ є3си2 си1лу, / и3 воскrлъ є3си2 ћкw побэди1тель хrтE б9е, / женaмъ мmрон0сицамъ вэщaвый: рaдуйтесz! / и3 твои6мъ ґпcлwмъ ми1ръ дaруzй, / пaдшымъ подаsй воскrніе.
Хоч і в гроб увійшов Ти, Безсмертний, але зруйнував пекельну силу і воскрес, як Переможець, Христе Боже, Жонам Мироносницям сказав Ти: радуйтеся! і Апостолам Твоїм мир давши, впавшим подав Ти воскресіння.
Вознeслсz є3си2 во слaвэ хrтE б9е нaшъ, / рaдость сотвори1вый ўченикHмъ / њбэтовaніемъ с™aгw д¦а, / и3звэщє1ннымъ и5мъ бhвшымъ бlгословeніемъ, / ћкw ты2 є3си2 сн7ъ б9ій, и3збaвитель мjра.
Вознісся Ти в славі, Христе Боже наш, створивши радість ученикам обітуванням святого Духа, і підкріпив їх Твоїм Благословенням, бо Ти Син Божий, Визволитель світу.
Е$же њ нaсъ и3сп0лнивъ смотрeніе, / и3 ±же на земли2 соедини1въ нбcнымъ, / вознeслсz є3си2 во слaвэ хrтE б9е нaшъ, / никaкоже tлучazсz, но пребывaz неtстyпный, / и3 вопіS лю1бzщымъ тS: / ѓзъ є4смь съ вaми, и3 никт0же на вы2.
Виконавши діло нашого спасіння і приєднавши земних до небесних, Ти вознісся в славі, Христе Боже наш, ніскільки не відлучившись від нас, а перебуваючи з нами невідступно, Ти говориш до тих, що люблять Тебе: ось Я з вами і ніхто не переможе вас.
Бlгословeнъ є3си2 хrтE б9е нaшъ, / и4же премyдры ловцы2 kвлeй, / низпослaвъ и5мъ д¦а с™aго, / и3 тёми ўловлeй вселeнную, / человэколю1бче слaва тебЁ.
Благословений Ти, Христе Боже наш, що рибалок премудрими показав, пославши їм Духа Святого, і ними увесь світ уловив. Чоловіколюбче, слава Тобі.
Е#гдA снизшeдъ љзhки сліS, раздэлsше kзhки вhшній: / є3гдa же џгненныz љзhки раздаsше, въ соединeніе вс‰ призвA: / и3 соглaснw слaвимъ всес™aго д¦а.
Коли зійшов Всевишній та мови змішав, то поділив народи, а коли вогняні язики роздав, до єдности всіх призвав і ми однодушно славимо Всесвятого Духа.
Преwбрази1лсz є3си2 на горЁ хrтE б9е, / показaвый ў§нкHмъ твои6мъ слaву твою2, ћкоже можaху: / да возсіsетъ и3 нaмъ грBшнымъ свётъ тв0й присносyщный, / мlтвами бцdы, свэтодaвче слaва тебЁ.
Преобразився Ти на Горі, Христе Боже, показавши ученикам Твоїм славу Твою скільки можна було. Нехай і нам грішним засяє Світло Твоє вічне молитвами Богородиці. Світла Подавче, слава Тобі.
На горЁ преwбрази1лсz є3си2, / и3 ћкоже вмэщaху ў§нцы2 твои2, слaву твою2 хrтE б9е ви1дэша: / да є3гдa тz ќзрzтъ распинaема, / страдaніе ќбw ўразумёютъ в0льное, / мjрови же проповёдzтъ: / ћкw ты2 є3си2 вои1стинну џ§ее сіsніе.
На горі преобразився Ти, Христе Боже, і скільки могли вмістити, ученики славу Твою бачили, щоб коли побачать Тебе розп’ятого, страждання Твої зрозуміли як добровільні і світові проповідали, що Ти єси воістину сяєво Отця Твого.
Въ ржcтвЁ двcтво сохрани1ла є3си2, / во ўспeніи мjра не њстaвила є3си2 бцdе, / престaвиласz є3си2 къ животY, м™и сyщи животA: / и3 мlтвами твои1ми и3збавлsеши t смeрти дyшы нaшz.
Породивши, Ти дівоцтво зберегла, а упокоївшись, світу не покинула Ти, Богородице. Перейшла Ти до життя, яко Мати Життя, і молитвами Твоїми визволяєш від смерти душі наші.
Въ мlтвахъ неусыпaющую бцdу, / и3 въ предстaтельствахъ непрел0жное ўповaніе, / гр0бъ и3 ўмерщвлeніе не ўдержaста: / ћкоже бо животA м™рь, / къ животY престaви, / во ўтр0бу всели1выйсz приснодв7ственную.
В молитвах невсипущую Богородицю, і в заступництві незмінну надію гріб і смерть не втримали, бо, як Матір Життя, до життя переставив Той, що в утробу вселився завжди дівственную.