Ржcтво2 твоE, хrтE б9е нaшъ, / возсіS мjрови свётъ рaзума: / въ нeмъ бо ѕвэздaмъ служaщіи, / ѕвэзд0ю ўчaхусz, / тебЁ клaнzтисz сlнцу прaвды, / и3 тебE вёдэти съ высоты2 вост0ка: / гDи, слaва тебЁ.
Різдво Твоє, Христе Боже наш, увесь світ осяяло світлом розуміння, бо в ньому ті, що звіздам кланялися, від звізди навчилися Тобі — Сонцю Правди покланятися і визнавати, що Ти Схід з Неба. Господи, слава Тобі.
Дв7а днeсь пресyщественнаго раждaетъ, / и3 землS вертeпъ непристyпному прин0ситъ. / ѓгGли съ пaстырьми славосл0вzтъ, / волсви1 же со ѕвэзд0ю путешeствуютъ: / нaсъ бо рaди роди1сz / nтрочA млaдо превёчный бGъ.
Діва сьогодні Предвічного народжує, і земля вертеп Неприступному приносить, Ангели з пастухами прославляють, а волхви із звіздою подорожують, бо ради нас народилось Дитятко мале — Надвічний Бог.