Різдво Твоє, Богородице Діво, радість звістило всій вселеній, з Тебе бо засяяло Сонце правди — Христос Бог наш, і, зруйнувавши клятву, Він дав благословення і, перемігши смерть, дарував нам життя вічне.
Ржcтво2 твоE бцdе дв7о, / рaдость возвэсти2 всeй вселeннэй: / и3зъ тебє1 бо возсіS сlнце прaвды, хrт0съ бGъ нaшъ, / и3 разруши1въ клsтву, дадE благословeніе, / и3 ўпраздни1въ смeрть, даровA нaмъ жив0тъ вёчный.
Йоаким і Анна з неслави бездітності, і Адам і Єва від тління смерті визволилися, Пречиста, у святім різдві Твоїм. Його святкують люди Твої, з провини гріховної визволившись, коли взивають до Тебе: «Неплідна народжує Богородицю і Матір Життя нашого».
Їwакjмъ и3 ѓнна поношeніz безчaдства, / и3 ґдaмъ и3 є4vа t тли2 смeртныz свободи1стасz пречcтаz, / во с™ёмъ ржcтвЁ твоeмъ. / то2 прaзднуютъ и3 лю1діе твои2, / вины2 прегрэшeній и3збaвльшесz, / внегдA звaти ти2: / непл0ды раждaетъ бцdу, и3 питaтельницу жи1зни нaшеz.
Спаси, Господи, людей Твоїх і благослови насліддя Твоє, перемогу побожному народові нашому на супротивників подай і Хрестом Твоїм охороняй нас — оселю Твою.
Спаси2, гDи, лю1ди тво‰, / и3 благослови2 достоsніе твоE, / побBды на сопроти6вныz дaруz, / и3 твоE сохранsz кrт0мъ твои1мъ жи1тельство.
Вознісся на Хрест волею, Христе Боже, даруй щедроти Твої новому людові Твоєму, що носить ім’я Твоє. Звесели силою Твоєю благовірних людей, подаючи їм перемогу над супротивниками зброєю миру — Хрестом Твоїм — непоборним знаменом перемоги.
Вознесhйсz на кrтъ в0лею, / тезоимени1тому твоемY н0вому жи1тельству, / щедрHты тво‰ дaруй, хrтE б9е. / возвесели2 нaсъ си1лою твоeю, / побBды даS нaмъ на сопостaты, / пос0біе и3мyщымъ твоE nрyжіе ми1ра, / непобэди1мую побёду.
Сьогодні благовоління Божого провіщення і спасіння людей проповідання, у храмі Божому ясно Діва являється і Христа всім провіщає; їй же ми голосно заспіваймо: «Радуйся, промислу Створителя здійснення».
Днeсь благоволeніz б9іz пред8wбражeніе, / и3 человёкwвъ спасeніz проповёданіе, / въ хрaмэ б9іи ћснw дв7а kвлsетсz / и3 хrтA всBмъ предвозвэщaетъ. / т0й и3 мы2 велеглaснw возопіи1мъ: / рaдуйсz, смотрeніz зижди1телева и3сполнeніе.
Пречистий храм Спасів, дорогоцінний чертог і Діва, священна скарбниця Божої слави сьогодні вводиться в дім Господній, благодать з Собою вводячи, що в Дусі Божественнім, Її ж оспівують ангели Божі: Вона є оселя небесна.
Пречcтый хрaмъ сп7совъ, / многоцённый черт0гъ и3 дв7а, / сщ7eнное сокр0вище слaвы б9іz, / днeсь вв0дитсz въ д0мъ гDень, благодaть совводsщи, / ћже въ д©э бжcтвенномъ, / ю4же воспэвaютъ ѓгGли б9іи: / сіS є4сть селeніе нбcное.
Різдво Твоє, Христе Боже наш, увесь світ осяяло світлом розуміння, бо в ньому ті, що звіздам кланялися, від звізди навчилися Тобі — Сонцю Правди покланятися і визнавати, що Ти Схід з Неба. Господи, слава Тобі.
Ржcтво2 твоE, хrтE б9е нaшъ, / возсіS мjрови свётъ рaзума: / въ нeмъ бо ѕвэздaмъ служaщіи, / ѕвэзд0ю ўчaхусz, / тебЁ клaнzтисz сlнцу прaвды, / и3 тебE вёдэти съ высоты2 вост0ка: / гDи, слaва тебЁ.
Діва сьогодні Предвічного народжує, і земля вертеп Неприступному приносить, Ангели з пастухами прославляють, а волхви із звіздою подорожують, бо ради нас народилось Дитятко мале — Надвічний Бог.
Дв7а днeсь пресyщественнаго раждaетъ, / и3 землS вертeпъ непристyпному прин0ситъ. / ѓгGли съ пaстырьми славосл0вzтъ, / волсви1 же со ѕвэзд0ю путешeствуютъ: / нaсъ бо рaди роди1сz / nтрочA млaдо превёчный бGъ.
Коли Ти, Господи, хрестився в Іордані, об’явилось поклоніння Святій Тройці, бо голос Отця про Тебе свідчив, називаючи Тебе улюбленим Сином, і Дух у вигляді голубиному слова Його стверджував. Слава Тобі, Христе Боже, що явився і світ просвітив.
Во їoрдaнэ крещaющусz тебЁ, гDи, / трbческое kви1сz поклонeніе: / роди1телевъ бо глaсъ свидётельствоваше тебЁ, / возлю1бленнаго тS сн7а и3менyz, / и3 д¦ъ въ ви1дэ голуби1нэ, / и3звёствоваше словесE ўтверждeніе. / Kвлeйсz хrтE б9е, / и3 мjръ просвэщeй, слaва тебЁ.
Явився Ти сьогодні світові, і Світло Твоє, Господи, відзначилось на нас, що розумно славимо Тебе. Ти прийшов і явився — Світло Неприступне.
Kви1лсz є3си2 днeсь вселeннэй, / и3 свётъ тв0й, гDи, знaменасz на нaсъ, / въ рaзумэ пою1щихъ тS: / пришeлъ є3си2, и3 kви1лсz є3си2 / свётъ непристyпный.
2 лютого (15 лютого)
Феvруaрій, въ в7-й дeнь.
Радуйся, Благодатна Богородице Діво, бо з Тебе засяяло Сонце Правди Христос Бог наш, що просвіщає тих, що в темряві. Веселися і ти, Старче праведний, що прийняв на свої руки Визволителя душ наших, Який подає нам Воскресіння.
Рaдуйсz, благодaтнаz бцdе дв7о, / и3зъ тебє1 бо возсіS сlнце прaвды хrт0съ бGъ нaшъ, / просвэщazй сyщыz во тмЁ: / весели1сz и3 ты2, стaрче прaведный, / пріeмый во њб8‰тіz свободи1телz дyшъ нaшихъ, / дaрующаго нaмъ воскресeніе.
Христе Боже, Ти лоно дівиче народженням Твоїм освятив, і руки Симеонові поблагословив, а нині Ти спас нас. Заспокой незгоди в Церкві Твоїй і зміцни народ наш, що його полюбив Ти, Єдиний Чоловіколюбче.
Ўтр0бу дв7и1чу њсвzти1вый ржcтв0мъ твои1мъ, / и3 рyцэ сmмеHнэ бlгослови1вый, / ћкоже подобaше, предвари1въ / и3 нhнэ спaслъ є3си2 нaсъ, хrтE б9е: / но ўмири2 во брaнехъ жи1тельство / и3 ўкрэпи2 лю1ди, и4хже возлюби1лъ є3си2, є3ди1не чlвэколю1бче.
25 березня (7 квітня)
Мaртъ, въ к7є‑й дeнь.
Сьогодні початок нашого спасіння і одвічної Таємниці виявлення: Син Божий стає Сином Діви і Гавриїл про благодать благовіствує. З ним і ми Богородиці заспіваймо: Радуйся, Благодатна! Господь з Тобою.
Днeсь спасeніz нaшегw глави1зна, / и3 є4же t вёка тaинства kвлeніе: / сн7ъ б9ій, сн7ъ дв7ы бывaетъ, / и3 гавріи1лъ благодaть благовэствyетъ. / тёмже и3 мы2 съ ни1мъ бцdэ возопіи1мъ: / рaдуйсz, бlгодaтнаz, / гDь съ тоб0ю.
Тобі, Провідниці життя нашого, ми, раби Твої, пісню перемоги співаємо. Врятовані з біди, пісні вдячні приносимо Тобі, Богородице. А Ти, що маєш силу непереможну, від усяких бід визволяй нас, щоб ми виголошували Тобі: Радуйся, Мати Божа, Діво Пренепорочная.
Взбрaнной воев0дэ побэди1тєльнаz, / ћкw и3збaвльшесz t ѕлhхъ, / благодaрствєннаz восписyемъ ти2 раби2 твои2, бцdе: / но ћкw и3мyщаz держaву непобэди1мую, / t всsкихъ нaсъ бёдъ свободи2, да зовeмъ ти2: / рaдуйсz, невёсто неневёстнаz.
в неділю перед Пасхою
Въ недёлю вaій.
Загальне воскресіння, раніш Твоїх страждань запевняючи, Ти з мертвих підняв єси Лазаря, Христе Боже, тому і ми, як діти, ознаку перемоги несучи, Тобі — Переможцеві смерти співаємо: Спасіння в Небі, Благословен, хто йде в Ім’я Господнє.
Џбщее воскrніе / прeжде твоеS стrти ўвэрsz, / и3з8 мeртвыхъ воздви1глъ є3си2 лaзарz хrтE б9е. / тёмже и3 мы2 ћкw џтроцы побёды знaмєніz носsще, / тебЁ побэди1телю смeрти вопіeмъ: / њсaнна въ вhшнихъ, / бlгословeнъ грzдhй во и4мz гDне.
Умерши з Тобою в хрещенні, Христе Боже наш, безсмертного життя ми сподобилися в воскресінні Твоїм, і, співаючи, виголошуємо: Осанна на висоті! Благословений, хто йде у Ім’я Господнє.
Спогрeбшесz тебЁ крещeніемъ хrтE б9е нaшъ, / безсмeртныz жи1зни спод0бихомсz воскrніемъ твои1мъ, / и3 воспэвaюще зовeмъ: / њсaнна въ вhшнихъ, / бlгословeнъ грzдhй во и4мz гDне.
На Престолі на Небесах і на осляті на землі носимий, Христе Боже, Ти прийняв від Ангелів хвалу і вигуки дітей, що взивали: Благословений Той, що йде Адама покликати.
На пrт0лэ на нб7си2, / на жребsти на земли2 носи1мый хrтE б9е, / ѓгGлwвъ хвалeніе, и3 дэтeй воспэвaніе / пріsлъ є3си2 зовyщихъ ти2: / бlгословeнъ є3си2 грzдhй / ґдaма воззвaти.
Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав, і тим, що у гробах, життя дарував.
Хrт0съ воскRсе и3з8 мeртвыхъ, / смeртію смeрть попрaвъ, / и3 сyщымъ во гробёхъ жив0тъ даровaвъ.
Хоч і в гроб увійшов Ти, Безсмертний, але зруйнував пекельну силу і воскрес, як Переможець, Христе Боже, Жонам Мироносницям сказав Ти: радуйтеся! і Апостолам Твоїм мир давши, впавшим подав Ти воскресіння.
Ѓще и3 во гр0бъ снизшeлъ є3си2, безсмeртне, / но ѓдову разруши1лъ є3си2 си1лу, / и3 воскrлъ є3си2 ћкw побэди1тель хrтE б9е, / женaмъ мmрон0сицамъ вэщaвый: рaдуйтесz! / и3 твои6мъ ґпcлwмъ ми1ръ дaруzй, / пaдшымъ подаsй воскrніе.
Вознісся Ти в славі, Христе Боже наш, створивши радість ученикам обітуванням святого Духа, і підкріпив їх Твоїм Благословенням, бо Ти Син Божий, Визволитель світу.
Вознeслсz є3си2 во слaвэ хrтE б9е нaшъ, / рaдость сотвори1вый ўченикHмъ / њбэтовaніемъ с™aгw д¦а, / и3звэщє1ннымъ и5мъ бhвшымъ бlгословeніемъ, / ћкw ты2 є3си2 сн7ъ б9ій, и3збaвитель мjра.
Виконавши діло нашого спасіння і приєднавши земних до небесних, Ти вознісся в славі, Христе Боже наш, ніскільки не відлучившись від нас, а перебуваючи з нами невідступно, Ти говориш до тих, що люблять Тебе: ось Я з вами і ніхто не переможе вас.
Е$же њ нaсъ и3сп0лнивъ смотрeніе, / и3 ±же на земли2 соедини1въ нбcнымъ, / вознeслсz є3си2 во слaвэ хrтE б9е нaшъ, / никaкоже tлучazсz, но пребывaz неtстyпный, / и3 вопіS лю1бzщымъ тS: / ѓзъ є4смь съ вaми, и3 никт0же на вы2.
Благословений Ти, Христе Боже наш, що рибалок премудрими показав, пославши їм Духа Святого, і ними увесь світ уловив. Чоловіколюбче, слава Тобі.
Бlгословeнъ є3си2 хrтE б9е нaшъ, / и4же премyдры ловцы2 kвлeй, / низпослaвъ и5мъ д¦а с™aго, / и3 тёми ўловлeй вселeнную, / человэколю1бче слaва тебЁ.
Коли зійшов Всевишній та мови змішав, то поділив народи, а коли вогняні язики роздав, до єдности всіх призвав і ми однодушно славимо Всесвятого Духа.
Е#гдA снизшeдъ љзhки сліS, раздэлsше kзhки вhшній: / є3гдa же џгненныz љзhки раздаsше, въ соединeніе вс‰ призвA: / и3 соглaснw слaвимъ всес™aго д¦а.
Преобразився Ти на Горі, Христе Боже, показавши ученикам Твоїм славу Твою скільки можна було. Нехай і нам грішним засяє Світло Твоє вічне молитвами Богородиці. Світла Подавче, слава Тобі.
Преwбрази1лсz є3си2 на горЁ хrтE б9е, / показaвый ў§нкHмъ твои6мъ слaву твою2, ћкоже можaху: / да возсіsетъ и3 нaмъ грBшнымъ свётъ тв0й присносyщный, / мlтвами бцdы, свэтодaвче слaва тебЁ.
На горі преобразився Ти, Христе Боже, і скільки могли вмістити, ученики славу Твою бачили, щоб коли побачать Тебе розп’ятого, страждання Твої зрозуміли як добровільні і світові проповідали, що Ти єси воістину сяєво Отця Твого.
На горЁ преwбрази1лсz є3си2, / и3 ћкоже вмэщaху ў§нцы2 твои2, слaву твою2 хrтE б9е ви1дэша: / да є3гдa тz ќзрzтъ распинaема, / страдaніе ќбw ўразумёютъ в0льное, / мjрови же проповёдzтъ: / ћкw ты2 є3си2 вои1стинну џ§ее сіsніе.
Породивши, Ти дівоцтво зберегла, а упокоївшись, світу не покинула Ти, Богородице. Перейшла Ти до життя, яко Мати Життя, і молитвами Твоїми визволяєш від смерти душі наші.
Въ ржcтвЁ двcтво сохрани1ла є3си2, / во ўспeніи мjра не њстaвила є3си2 бцdе, / престaвиласz є3си2 къ животY, м™и сyщи животA: / и3 мlтвами твои1ми и3збавлsеши t смeрти дyшы нaшz.
В молитвах невсипущую Богородицю, і в заступництві незмінну надію гріб і смерть не втримали, бо, як Матір Життя, до життя переставив Той, що в утробу вселився завжди дівственную.
Въ мlтвахъ неусыпaющую бцdу, / и3 въ предстaтельствахъ непрел0жное ўповaніе, / гр0бъ и3 ўмерщвлeніе не ўдержaста: / ћкоже бо животA м™рь, / къ животY престaви, / во ўтр0бу всели1выйсz приснодв7ственную.