Транслітеровано з церковнослов’янської мови за правилами сайту віра.укр
Уст твої́х, я́коже сві́тлость огня́, возсія́вши благода́ть, вселе́нную просвіти́; не сребролю́бія ми́рові сокро́вища сниска́, висоту́ нам смиренному́дрія показа́. Но твої́ми словеси́ наказу́я, о́тче Іоа́нне Златоу́сте, моли́ Сло́ва Христа́ Бо́га, спасти́ся душа́м на́шим.
Благодать уст твоїх, засяявши, як світло вогню, освітила увесь світ, не скарби сріблолюбства світові здобула, а показала нам висоту смиренноудрости; отче Іоане Золотоустий, що навчаєш словами своїми, моли Слово, Христа Бога, спасти душі наші.
От небе́с прия́л єси́ Боже́ственную благода́ть, і твої́ми устна́ми вся учи́ши покланя́тися в Тро́йці Єди́ному Бо́гу, Іоа́нне Златоу́сте, всеблаже́нне преподо́бне, досто́йно хва́лим тя: єси́ бо наста́вник, я́ко Боже́ственная явля́я.
Іоане Золотоустий, всеблаженний, преподобний! Ти Божу благодать з небес прийняв і своїми устами навчаєш усіх поклонятися Єдиному в Тройці Богові. Достойно величаємо тебе, ти-бо наставник, що Божественне являє.