По всій землі розійшлося віщування твоє, / що прийняла слово твоє, / яким достойно навчив єси, / природу єства з’ясував єси, / людські звичаї прикрасив єси, / царське священство, преподобний отче Василію, // моли Христа Бога, щоб спастися душам нашим.
Во всю2 зeмлю и3зhде вэщaніе твоE, / ћкw пріeмшую сл0во твоE, / и4мже бGолёпнw научи1лъ є3си2, / є3стество2 сyщихъ ўzсни1лъ є3си2, / человёчєскіz nбhчаи ўкраси1лъ є3си2, / цrкое свzщeніе, џ§е прпdбне: / моли2 хrтA бGа // спасти1сz душaмъ нaшымъ.
Явився єси непохитною основою Церкви, / подаючи всім людям скарби, що не можна вкрасти, / стверджені твоїм навчанням, // небоявлений Василію преподобний.
Kви1лсz є3си2 њсновaніе непоколеби1мое цRкве, / подаS всBмъ некрaдомое гDство человёкwмъ, / запечатлёz твои1ми велёньми, // небоzвлeнне васjліе препод0бне.