Породивши, Ти дівоцтво зберегла, а упокоївшись, світу не покинула Ти, Богородице. Перейшла Ти до життя, яко Мати Життя, і молитвами Твоїми визволяєш від смерти душі наші.
Въ ржcтвЁ двcтво сохрани1ла є3си2, / во ўспeніи мjра не њстaвила є3си2 бцdе, / престaвиласz є3си2 къ животY, м™и сyщи животA: / и3 мlтвами твои1ми и3збавлsеши t смeрти дyшы нaшz.
В молитвах невсипущую Богородицю, і в заступництві незмінну надію гріб і смерть не втримали, бо, як Матір Життя, до життя переставив Той, що в утробу вселився завжди дівственную.
Въ мlтвахъ неусыпaющую бцdу, / и3 въ предстaтельствахъ непрел0жное ўповaніе, / гр0бъ и3 ўмерщвлeніе не ўдержaста: / ћкоже бо животA м™рь, / къ животY престaви, / во ўтр0бу всели1выйсz приснодв7ственную.