|
Перше соборне послання святого апостола Іоана Богослова
|
|
|
Глава 4
|
|
|
1
|
|
| Возлю́бленнії, не вся́кому ду́ху ві́руйте, но іскуша́йте ду́хи, а́ще от Бо́га суть; я́ко мно́зі лжепроро́ци ізидо́ша в мир. | |
|
2
|
|
| О сем познава́йте ду́ха Бо́жия і ду́ха ле́стча: всяк дух, і́же іспові́дуєть Ісу́са Христа́ во пло́ті прише́дша, от Бо́га єсть; | |
|
3
|
|
| і всяк дух, і́же не іспові́дуєть Ісу́са Христа́ во пло́ті прише́дша, от Бо́га ність; і сей єсть анти́христов, єго́же сли́шасте, я́ко гряде́ть, і ни́ні в ми́рі єсть уже́. | |
|
4
|
|
| Ви от Бо́га єсте́, ча́дця, і побіди́сте тіх; я́ко бо́лій єсть і́же в вас, не́жели і́же в ми́рі. | |
|
5
|
|
| Они́ от ми́ра суть; сего́ ра́ди от ми́ра глаго́лють, і мир тіх послу́шаєть. | |
|
6
|
|
| Ми от Бо́га єсьми́; і́же зна́єть Бо́га, послу́шаєть нас, і і́же ність от Бо́га, не послу́шаєть нас. О сем познава́єм ду́ха і́стини і ду́ха ле́стча. | |
|
7
|
|
| Возлю́бленнії, возлю́бим друг дру́га, я́ко люби́ от Бо́га єсть, і всяк люб'я́й от Бо́га рожде́н єсть і зна́єть Бо́га; | |
|
8
|
|
| а не люб'я́й не позна́ Бо́га, я́ко Бог люби́ єсть. | |
|
9
|
|
| О сем яви́ся люби́ Бо́жия в нас, я́ко Си́на Своєго́ Єдиноро́днаго посла́ Бог в мир, да жи́ви бу́дем Ім. | |
|
10
|
|
| О сем єсть люби́, не я́ко ми возлюби́хом Бо́га, но я́ко Той возлюби́ нас, і посла́ Си́на Своєго́ очище́ніє о грісі́х на́ших. | |
|
11
|
|
| (Зач.) Возлю́бленнії, а́ще си́це возлюби́л єсть нас Бог, і ми до́лжні єсьми́ друг дру́га люби́ти. | |
|
12
|
|
| (Зач.) Бо́га нікто́же нігді́же ви́ді. А́ще друг дру́га лю́бим, Бог в нас пребива́єть, і люби́ Єго́ соверше́нна єсть в нас. | |
|
13
|
|
| О сем разумі́єм, я́ко в Нем пребива́єм, і Той в нас, я́ко от Ду́ха Своєго́ дал єсть нам. | |
|
14
|
|
| І ми ви́діхом і свиді́тельствуєм, я́ко Оте́ць посла́ Си́на Спаси́теля ми́ру. | |
|
15
|
|
| І́же а́ще іспові́сть, я́ко Ісу́с єсть Син Бо́жий, Бог в нем пребива́єть, і той в Бо́зі. | |
|
16
|
|
| І ми позна́хом і ві́ровахом любо́в, ю́же і́мать Бог к нам. Бог люби́ єсть, і пребива́яй в любві́ в Бо́зі пребива́єть, і Бог в нем пребива́єть. | |
|
17
|
|
| О сем соверша́ється люби́ с на́ми, да дерзнове́ніє і́мами в день су́дний, зане́, я́коже Он єсть, і ми єсьми́ в ми́рі сем. | |
|
18
|
|
| Стра́ха ність в любві́, но соверше́нна люби́ вон ізгоня́єть страх, я́ко страх му́ку і́мать; боя́йся же не соверши́ся в любві́. | |
|
19
|
|
| Ми лю́бим Єго́, я́ко Той пе́рвіє возлюби́л єсть нас. | |
|
20
|
|
| (Зач. 74) А́ще кто рече́ть, я́ко люблю́ Бо́га, а бра́та своєго́ ненави́дить, лож єсть; і́бо не люб'я́й бра́та своєго́, єго́же ви́ді, Бо́га, Єго́же не ви́ді, ка́ко мо́жеть люби́ти? | |
|
21
|
|
| І сію́ за́повідь і́мами от Него́, да люб'я́й Бо́га лю́бить і бра́та своєго́. | |
|
Глава 1
|
|
