Архангельське Євангеліє, 1092р.

Кириличне рукописне Євангеліє-апракос, написане в 1092-му році. Пам'ятка церковнослов'янської мови з великою кількістю свідчень української вимови. Є четвертою за давниною написання із датованих рукописних східнослов'янських книг. У 1997-му році ЮНЕСКО внесло Архангельське Євангеліє до міжнародного реєстру «Пам'ять світу».

Євангеліє називається Архангельським, бо було віднайдене селянином із Архангельська. Місце написання і замовник невідомий, але найімовірніше Євангеліє було написане в Києві, адже особливості мови Архангельського Євангелія академік А. І. Соболевський відносить до давньо-київської говірки, яка в правописі не має ні новгородських, ні галицько-волинських особливостей.

Тут використаний текст Архангельського Евангелія 1092р., але через те, що він зберігся не повністю, бракуючий текст було доповнено текстом переважно Остромирового Евангеліz 1056-1057рр., а також текстами інших Євангелій цього періоду. Всі ці фрагменти взяті з видання М. Ільмінського 1889р.