Свята Трійця
Свята Трійця (або Тройця) — це Бог Отець, Бог Син (Ісус Христос) і Бог Дух Святий.
Бог Син, Ісус Христос, з’явився на землю і доповнив усе, що треба знати людині про Бога. Він відкрив людям велику таємницю, що Бог один, але триєдиний в Особах. Перша Особа — Бог Отець, друга Особа — Бог Син, третя Особа — Бог Дух Святий. Це вчення було викладено Православною Церквою у Символі Віри, прийнятому на Першому Вселенському Соборі у Нікеї та Другому Вселенському Соборі в Константинополі (тому ще називається Нікео-Царгородським Символом Віри).
Це не три Боги, а один Бог у трьох Особах, Тройця, єдиносущна і нероздільна.
Усі три Особи мають однакове Божественне достоїнство, нема між Ними ні старшого, ні молодшого; як Бог Отець є істинний Бог, так і Бог Син є істинний Бог, так і Дух Святий є істинний Бог.
Відрізняються Вони лише тим, що Бог Отець ні від кого не народжується і не сходить; Син Божий народжується від Бога Отця, а Дух Святий сходить від Бога Отця.
Ісус Христос через розкриття таїни Пресвятої Тройці навчив нас не тільки істинно поклонятися Богу, але й любити Бога, бо всі три Особи Пресвятої Тройці, — Отець, Син і Святий Дух, — вічно перебувають Один з Одним у безперервній любові і складають Собою одну Істоту (Сутність). Бог є найдосконаліша Любов.
Велику таїну, яку відкрив нам Бог про Себе, — таїну Святої Тройці, наш слабосилий розум не може вмістити, збагнути.
Святий Кирило, вчитель слов’ян, намагався так пояснити таїну Пресвятої Тройці. Він казав: «Бачите на небі круг блискучий (сонце), і від нього народжується світло і виходить тепло? Бог Отець, як сонячний круг, без початку і кінця. Від Нього вічно народжується Син Божий, як від Сонця — світло; і, як від Сонця разом зі світлим промінням іде й тепло, виходить Дух Святий. Кожен розрізняє окремо і круг сонячний, і світло, і тепло, але це не три Сонця, а одне Сонце на небі. Так і Свята Тройця: три в ній Особи, а Бог єдиний і нероздільний.»
Св. Августин каже: «Ти бачиш Тройцю, якщо бачиш любов». Це означає, що таїну Пресвятої Тройці швидше можна зрозуміти серцем, тобто любов’ю, аніж нашим слабким розумом.
У Новому Заповіті найбільш чітко вказівка на триєдність подається в Хрещенні Ісуса Христа в Йордані:
«А Ісус підійшов і промовив до них та й сказав: Дана Мені всяка влада на небі й на землі. Тож ідіть, і навчіть всі народи, христячи їх в Ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа» (Мт. 28:18-19)
«І сталося, коли хрестився весь народ, і Ісус охрестившись молився — розкрилося небо і Дух Святий зійшов на Нього в тілесному вигляді як голуб і був голос із небес: Ти Син мій улюблений. У Тобі моє благовоління» (Лк. 3:21-22)
Голос Отця чутний з небес, Син стоїть у водах Йордану, Дух сходить на Сина. Ісус Христос не раз говорив про свою єдність з Отцем, про те що він посланий у світ Отцем, називав себе Сином Його (6-8). Він також обіцяв учням послати Духа Утішителя, який від Отця походить (Ів. 14:1-17; 15:26).
Також і в писаннях апостолів йдеться про Бога Трійцю:
«Три свідчать на небі: Отець, Слово і Святий Дух, і ці Три - єдине»(1 Ів. 5:7)
«Благодать Господа нашого Ісуса Христа, і любов Бога й Отця, і причастя Святого Духа нехай буде зо всіма вами! Амінь.» (2 Кор. 13:13)
Вказівкою на триєдність Бога вважають також Пролог Євангелія від Івана:
«На початку було Слово, а Слово в Бога було, і Бог було Слово.» (Ів. 1:1)
«Слово сталося тілом, і перебувало між нами, повне благодаті та правди, і ми бачили славу Його, славу як Однородженого від Отця.» (Ів. 1:14)
Тут під Богом розуміють Отця, Словом — Сина, тобто Син був одвічно з Отцем і вічно був Богом.
Тройця Андрія Рубльова, XV ст., Київська Митрополія
Джерела:
- Закон Божий, розділ "Про Бога", протоієрей Серафим Слобідський;
- Новий Заповіт.
