|
Главa в7
|
Глава 2
|
|
1
|
1
|
| Бhша же и3 лжи1віи прор0цы въ лю1дэхъ, ћкоже и3 въ вaсъ бyдутъ лжи1віи ўчи1теліе, и5же внесyтъ є4рєси поги1бели, и3 и3скyпльшагw и5хъ вLки tметaющесz, приводsще себЁ ск0ру поги1бель. | Були і лжепророки серед людей, як і у вас будуть лжевчителі, які внесуть згубні єресі і, відрікшись від Владики, Який відкупив їх, накличуть на себе скору погибель. |
|
2
|
2
|
| И# мн0зи послёдствуютъ и4хъ нечистотaмъ, и4хже рaди пyть и4стинный похyлитсz. | І багато наслідують їхню розпусту‚ і через них дорога істини буде в ганьбі. |
|
3
|
3
|
| И# въ преумножeніи льсти1выхъ словeсъ [въ лихои1мствэ льсти1выми словесы2] вaсъ ўловsтъ: и4хже сyдъ и3скони2 не косни1тъ, и3 поги1бель и4хъ не дрeмлетъ. | І через користолюбство будуть ловити вас облесливими словами; суд їм давно готовий‚ і загибель їхня не дрімає. |
|
4
|
4
|
| Ѓще бо бGъ ѓггелwвъ согрэши1вшихъ не пощадЁ, но плени1цами мрaка свzзaвъ, предадE на сyдъ мyчимыхъ блюсти2: | Бо якщо Бог не помилував ангелів, які згрішили, а, зв’язавши путами пекельної темряви, віддав зберігати їх на суд для покарання; |
|
5
|
5
|
| и3 пeрвагw мjра не пощадЁ, но nсмaго нHа прaвды проповёдника сохрани2, пот0пъ мjру нечeствовавшихъ наведE: | і якщо не пощадив першого світу, а у восьми душах зберіг родину Hоя, проповідника правди, коли навів потоп на світ нечестивих; |
|
6
|
6
|
| и3 грaды содHмскіz и3 гомHррскіz сжeгъ, разорeніемъ њсуди2, w4бразъ хотsщымъ нечeствовати положи1въ: | і якщо міста Содом та Гоморру, засудивши на знищення, спопелив, показавши приклад майбутнім нечестивцям, |
|
7
|
7
|
| и3 првdнаго лHта, њби1дима t беззак0нныхъ въ нечистотЁ сожи1тіz, и3збaви: | а праведного Лота, змученого людьми шаленої розпусти, визволив‚ — |
|
8
|
8
|
| видёніемъ бо и3 слyхомъ прaведный, живhй въ ни1хъ, дeнь t днE дyшу првdну беззак0нными дёлы мyчаше: | бо цей праведник, живучи серед них, бачив і чув беззаконні діла їхні і тим щодня мучив свою праведну душу, — |
|
9
|
9
|
| (За? …з7.) вёсть гDь бlгочcти6выz t напaсти и3збавлsти, непрaведники же на дeнь сyдный м{чимы блюсти2, | то, звичайно, знає Господь, як визволяти благочестивих від спокуси, а беззаконників тримати на день суду, для покарання, |
|
10
|
10
|
| наипaче же в8слёдъ плотскjz п0хоти сквернeніz ходsщыz и3 њ госп0дствэ нерадsщыz: продерзaтелє, себЁ ўгHдницы, слaвы не трепeщутъ хyлzще: | а найпаче тих, що йдуть услід за гидкою похіттю плотською, зневажають начальства, зухвалі, самодогідливі, не бояться злословити вищих, |
|
11
|
11
|
| и3дёже ѓгGли крёпостію и3 си1лою бHлши сyще, не терпsтъ на сS t гDа ўкори1зненъ сyдъ. | тоді як і ангели, перевершуючи їх міццю і силою, не промовляють на них перед Господом докірливого суду. |
|
12
|
12
|
| Сjи же, ћкw ск0ти жив0тни є3стеств0мъ бhвше въ поги1бель и3 тлю2, въ ни1хже не разумёютъ хyлzще, во и3стлёніи своeмъ и3стлёютъ, | Вони, як безмовні тварини, що за своєю природою призначені на виловлення та знищення, лихословлячи те, чого не розуміють, у розтлінні своєму знищаться, |
|
13
|
13
|
| пріeмлюще мздY непрaведну, слaсть мнsще вседнeвное насыщeніе, скверни1тєли и3 пор0чницы, питaющесz лестьми2 свои1ми, kдyще съ вaми, | вони одержать відплату за беззаконня; бо вони вважають насолодою повсякденну розкіш; сквернителі та соромітники, вони насолоджуються своєю оманою, бенкетуючи з вами; |
|
14
|
14
|
| џчи и3мyще и3сп0лнь блудодэsніz и3 непрестaемагw грэхA, прельщaюще дyшы неутверждє1ны, сeрдце научeно лихои1мству и3мyще, клsтвы ч†да: | очі у них сповнені блудодіяння і безперестанного гріха, вони зваблюють душі неутвердженi; серце їхнє привчене до користолюбства, це — сини прокляття. |
|
15
|
15
|
| њстaвльше прaвый пyть заблуди1ша, послёдовавше пути2 валаaма вос0рова, и4же мздY непрaведну возлюби2, | Залишивши прямий шлях, вони заблукали, йдучи слідом за Валаамом, сином Восоровим, який полюбив мзду неправедну, |
|
16
|
16
|
| њбличeніе же и3мЁ своегw2 беззак0ніz: под8zрeмникъ безглaсенъ, человёческимъ глaсомъ провэщaвшь, возбрани2 прор0ка безyміе. | але був викритий у своєму беззаконні: безсловесна ослиця, промовивши людським голосом, спинила безумство пророка. |
|
17
|
17
|
| Сjи сyть и3ст0чницы безв0дни, w4блацы и3 мглы6 t вётръ преноси1ми, и5мже мрaкъ тeмный во вёки блюдeтсz. | Це безводні джерела, імла та хмари, що їх жене вітер; для них приготований морок вічної темряви. |
|
18
|
18
|
| ПрегHрдаz бо суеты2 вэщaюще, прельщaютъ въ сквє1рны плотскjz п0хоти, tбэгaющихъ всsчески t ни1хъ живyщихъ во льсти2, | Бо, висловлюючи надуте пустослів’я, вони ловлять у плотські похоті і розпусту усіх, які ледве відстали від тих‚ що живуть в омані. |
|
19
|
19
|
| своб0ду и5мъ њбэщавaюще, сaми раби2 сyще тлeніz: и4мже бо кто2 побэждeнъ бывaетъ, семY и3 раб0тенъ є4сть. | Обіцяють їм волю, будучи самі рабами тління; бо хто ким буває переможений, той тому і раб. |
|
20
|
20
|
| Ѓще бо tбёгше сквeрнъ мjра въ рaзумъ [познaніемъ] гDа и3 сп7са нaшегw ї}са хrтA, си1ми же пaки сплeтшесz побэждaеми бывaютъ, бhша и5мъ послBднzz гHрша пeрвыхъ. | Бо якщо, позбавившись скверни світу через пізнання Господа і Спасителя нашого Ісуса Христа, вони знов заплутуються в ній і перемагаються нею, то останнє буває для них гірше за перше. |
|
21
|
21
|
| Лyчше бо бЁ и5мъ не познaти пути2 прaвды, нeжели познaвшымъ возврати1тисz вспsть t прeданныz и5мъ с™hz зaповэди. | Краще було б їм не пізнати дороги правди, ніж, пізнавши її, повернутися назад від переданої їм святої заповіді. |
|
22
|
22
|
| Случи1сz бо и5мъ и4стиннаz при1тча: пeсъ возврaщьсz на свою2 блев0тину, и3: свиніS, њмhвшисz, въ кaлъ ти1нный. | Але з ними трапляється за правдивим прислів’ям: «пес повертається до своєї блювотини» і «помита свиня йде валятися в багно». |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
