|
Послaніе Їеремjино*
|
Послання Єремії*
|
|
* Перекладена з грецької.
|
|
|
Главa №
|
Глава 1
|
|
1
|
1
|
|
Списaніе послaніz ко tводи6мымъ плённикwмъ въ вавmлHнъ t царS вавmлHнскагw, є4же послA їеремjа, возвэсти1ти и5мъ, ћкоже повелёно бhсть є3мY t бGа.
|
Список послання, яке послав Єремія до полонених, яких відводив у Вавилон цар Вавилонський, щоб звістити їм, що повелено було йому Богом.
|
|
2
|
2
|
|
ГрBхъ рaди, и4миже согрэши1сте пред8 бGомъ, tведeтесz въ вавmлHнъ плэнeни навуходон0соромъ царeмъ вавmлHнскимъ.
|
За гріхи, якими ви згрішили перед Богом, будете відведені полоненими у Вавилон Навуходоносором, царем Вавилонським.
|
|
3
|
3
|
|
Вшeдше ќбw въ вавmлHнъ, бyдете тaмw лBта мнHга и3 врeмz д0лго, до седми2 родHвъ: пот0мъ же и3зведY вaсъ tтyду съ ми1ромъ.
|
Увійшовши у Вавилон, ви пробудете там багато років і тривалий час, навіть до семи родів; після ж цього Я виведу вас звідти з миром.
|
|
4
|
4
|
|
Нн7э же ќзрите въ вавmлHнэ б0ги срє1брzны и3 зл†ты, и3 кaмєнны и3 древ‰ны на рaменахъ носи6мы, показyющыz стрaхъ kзhкwмъ.
|
Тепер ви побачите у Вавилоні богів срібних і золотих і дерев’яних, які носяться на плечах, які вселяють страх язичникам.
|
|
5
|
5
|
|
Блюди1тесz u5бо, да не и3 вы2 и3ноплемeнникwмъ ўпод0битесz, и3 стрaхъ пріи1метъ вaсъ t ни1хъ: ви1дэвше нар0дъ напреди2 и3 созади2 и4хъ клaнzющьсz и5мъ, рцhте ќбw во ўмЁ: тебЁ лёпо є4сть клaнzтисz, вLко!
|
Стережіться ж, щоб і вам не зробитися подібними до іноплемінників, і щоб страх перед ними не оволодів і вами. Бачачи натовп попереду і позаду них, який поклоняється їм, скажіть у думці: «Тобі повинно поклонятися, Владико!»
|
|
6
|
6
|
|
ЃгGлъ бо м0й съ вaми є4сть, сeй взыскyетъ дyшъ вaшихъ.
|
Бо ангел Мій з вами, і він захисник душ ваших.
|
|
7
|
7
|
|
Љзhкъ бо и4хъ и3зстр0ганъ є4сть древодёлею, тjи же позлащeни и3 посрeбрени, лжи1ви же сyть и3 не м0гутъ глаг0лати,
|
Язик їхній виструганий художником, і самі вони оправлені у золото і срібло; але вони облудні, і не можуть говорити.
|
|
8
|
8
|
|
и3 ћкоже дэви1цэ красотолюби1вэй взeмлюще злaто, ўстроsютъ вэнцы2 на главы6 богHвъ свои1хъ.
|
І ніби для дівчини, яка любить прикраси, беруть вони золото, і готують вінці на голови богів своїх.
|
|
9
|
9
|
|
Тёмже ўкрадaютъ t ни1хъ жерцы2 злaто и3 сребро2 и3 себЁ ўпотреблsютъ.
|
Буває також, що жерці викрадають у богів своїх золото і срібло і вживають його для себе самих;
|
|
10
|
10
|
|
Дадsтъ же t ни1хъ и3 блудни1цамъ сyщымъ въ домY, ґ б0ги ўкрашaютъ ѓки человёкwвъ ри1зами, б0ги златы6z и3 срє1брzныz и3 древ‰ныz.
|
виділяють з того і блудницям під їх покровом; прикрашають богів золотими і срібними і дерев’яними одежами, як людей.
|
|
11
|
11
|
|
Тjи же не ўцэлёютъ t ржи2 и3 м0ліz, њдёютъ же | въ багрzни1цу.
|
Але вони не спасаються від іржі й молі, хоч убрані у пурпуровий одяг.
|
|
12
|
12
|
|
Њтирaютъ ли1ца и5мъ прaха рaди, и4же t хрaма, и4же є4сть мн0жайшій на ни1хъ.
|
Обтирають лице їх від пилу в капищі, якого на них дуже багато.
|
|
13
|
13
|
|
И# ски1петръ и4мутъ, ћкw человёкъ и3 ћкw судіS страны2, и4же согрэшaющагw къ себЁ не ўбіeтъ.
|
Має і скіпетр, як людина — суддя країни, але він не може умертвити винного перед ним.
|
|
14
|
14
|
|
И$мать же и3 мeчь въ десни1цэ и3 сэки1ру, сaмъ же себE t рaти и3 t разбHйникъ не tи1метъ: tсю1ду знaеми сyть, ћкw не сyть б0зи: не ўб0йтесz u5бо и4хъ.
|
Має меч у правій руці і сокиру, а себе самого від війська і розбійників не може захистити: звідси пізнається, що вони не боги; отже, не бійтеся їх.
|
|
15
|
15
|
|
Ћкоже бо сосyдъ человёческъ сокрушeнъ непотрeбенъ бывaетъ,
|
Бо, як розбитий сосуд стає некорисним для людини, так і боги їхні.
|
|
16
|
16
|
|
тaцы сyть б0зи и4хъ: є3гдa же постaвлени бyдутъ въ домёхъ, џчи и4хъ пHлны сyть прaха t ногY входsщихъ.
|
Після того, як вони поставлені у капищах, очі їхні повні пороху від ніг тих, що входять.
|
|
17
|
17
|
|
И# ћкоже комY преwби1дэвшу царS, заключeни бывaютъ дворы2, и3ли2 ћкw на смeрть tводи1му, хрaмы и4хъ ўтверждaютъ жерцы2 двeрьми и3 замкaми и3 зав0рами, да t разбHйникъ њкрaдени не бyдутъ.
|
І як у того, хто наніс образу царю, зачиняються входи у житло, коли він відводиться на смерть, так капища їх охороняють жерці їх дверима і замками і засувами, щоб вони не були пограбовані розбійниками;
|
|
18
|
18
|
|
Свэти6ла жгyтъ и5мъ, и3 мн0жае нeже себЁ, t ни1хже ни є3ди1но м0гутъ ви1дэти.
|
запалюють для них світильники, і більше, ніж для себе самих, а вони жодного з них не можуть бачити.
|
|
19
|
19
|
|
Сyть ќбw ћкw бeрвна въ домY, сердцa же и4хъ т0чатъ чє1рви, и5же t земли2, и3 nдeжду и4хъ, nни1 же не чyвствуютъ сегw2.
|
Вони, як колода у домі; серця їх, говорять, точать черв’яки земляні, і з’їдають їх самих і одяг їх, — а вони не відчувають.
|
|
20
|
20
|
|
Њчернёло є4сть лицE и4хъ t дhма хрaмины:
|
Лиця їх чорні від куріння у капищах.
|
|
21
|
21
|
|
по тэлесeмъ и4хъ и3 по главЁ парsтъ нетопыри6 нощнjи, и3 л†стовицы и3 пти6цы, тaкожде и3 котки2 (скaчутъ).
|
На тіло їх і на голови їх налітають кажани і ластівки й інші птахи, лазять також по них і кішки.
|
|
22
|
22
|
|
T тогw2 ўвёсте, ћкw не сyть б0зи не ўб0йтесz u5бо и4хъ.
|
З цього зрозумієте, що це не боги; отже, не бійтеся їх.
|
|
23
|
23
|
|
Злaто бо лежaщее на ни1хъ на красY, ѓще не њчи1ститъ кто2 t ржи2, не возблистaютъ: є3гдa бо сливaху и5хъ, не чyвствоваша.
|
Якщо хтось не очистить від іржі золото, яким вони обкладені для краси, то вони не будуть блищати; і коли відливали їх, вони не відчували.
|
|
24
|
24
|
|
За всsку цёну кyплени сyть, въ ни1хже нёсть дyха.
|
За велику ціну вони куплені, а духу немає у них.
|
|
25
|
25
|
|
Без8 н0гъ на рaмэхъ н0сzтсz, kвлsюще своE безчeстіе человёкwмъ, њсрамлsютсz же и3 служaщіи и5мъ:
|
Безногі, вони носяться на плечах, показуючи через те свою нікчемність людям; посоромлюються ж і ті, що служать їм;
|
|
26
|
26
|
|
занeже, є3гдA когдA падyтсz на зeмлю, и3 не м0гутъ сaми востaти: и3 ѓще кто2 постaвитъ | прsмw, не м0гутъ поступи1ти, и3 ѓще преклонsтсz, не м0гутъ и3спрaвити себE, но ћкw мертвецє1мъ дaры и5мъ полагaютъ.
|
тому що, у випадку падіння їх на землю, самі собою вони не можуть встати; також, якби хто поставив їх прямо, не можуть самі собою рухатися і, якби хто нахилив їх, не можуть випрямитися; але як перед мертвими кладуть перед ними дари.
|
|
27
|
27
|
|
Трє1бы же и4хъ продаю1ще жерцы2 на ѕло2 ўпотреблsютъ: тaкожде и3 жєны2 и4хъ варsтъ t ни1хъ, ни є3ди1ному же ўб0гу, ни нeмощну подаю1тъ:
|
Жертви їх жерці продають і зловживають ними; також і дружини їхні частину з них солять, і нічого не виділяють ні убогому, ні хворому.
|
|
28
|
28
|
|
трeбъ и4хъ нечи6стыz и3 кровотHчныz жєны2 прикасaютсz. Ўразумёвше u5бо t си1хъ, ћкw не сyть б0зи, не б0йтесz и4хъ.
|
До жертв їх доторкаються жінки нечисті й ті, що народжують. Отже, пізнавши з цього, що вони не боги, не бійтеся їх.
|
|
29
|
29
|
|
Tкyду бо прозовyтсz б0зи, ћкw жєны2 слyжатъ богHмъ срє1брzнымъ и3 златы6мъ и3 древ‰нымъ;
|
Як же назвати їх богами? жінки приносять жертви цим срібним і золотим і дерев’яним богам.
|
|
30
|
30
|
|
И# во хрaмэхъ и4хъ жерцы2 сэдaютъ, и3мyще ри6зы растє1рзаны и3 главы6 и3 брады6 њбри6ты, и4хже главы6 не покровє1ны сyть:
|
І в капищах їх сидять жерці у розідраному одязі, з поголеними головами і бородами і з непокритими головами:
|
|
31
|
31
|
|
ревyтъ же вопію1ще пред8 бHги свои1ми, ћкоже нёцыи на вeчери мертвецA.
|
ревуть вони з криком перед своїми богами, як деякі на поминках за померлими.
|
|
32
|
32
|
|
T ри1зъ и4хъ взeмлюще жерцы2, њдэвaютъ жєны2 сво‰ и3 дёти.
|
Дещо з одягу їх жерці беруть собі й одягають у нього своїх дружин і дітей.
|
|
33
|
33
|
|
И# ѓще t когw2 ѕло2 пострaждутъ и3ли2 добро2, не м0гутъ tдaти: ни царS м0гутъ постaвити, ни tsти:
|
Якщо терплять від кого-небудь лихе або добре, не можуть воздати; не можуть поставити царя, ні скинути його.
|
|
34
|
34
|
|
тaкожде ни богaтства ни мёди м0гутъ дaти. Ѓще кто2 и5мъ что2 њбэщaвъ не tдaстъ, не воспр0сzтъ.
|
Рівно ж ні багатства, ні навіть дрібної мідної монети вони не можуть дати. Якщо хто, давши їм обітницю, не виконав би її, не стягнуть.
|
|
35
|
35
|
|
T смeрти человёка не и3збaвzтъ, ни мeнша t крёпка не tи1мутъ:
|
Від смерти людини не визволять, ні слабшого у сильного не віднімуть;
|
|
36
|
36
|
|
человёка слёпа къ видёнію не навратsтъ, въ нyжди человёку не пом0гутъ,
|
людині сліпій не повернуть зір; людині у нестатках не допоможуть;
|
|
37
|
37
|
|
вдовы2 не поми1луютъ и3 сиротЁ добрA не сотворsтъ.
|
удові не виявлять співчуття, і сироті не зроблять добра.
|
|
38
|
38
|
|
Под0бни сyть кaменію наг0рному б0зи и4хъ древsни и3 кaменни, и3 позлащeни и3 посрeбрени, служaщіи же и5мъ посрaмzтсz.
|
До каміння з гір подібні ці боги дерев’яні й оправлені у золото і срібло, — і ті, що служать їм, осоромляться.
|
|
39
|
39
|
|
Кaкw u5бо м0щно мнёти и3ли2 прозвaти | богaми;
|
Як же можна подумати або сказати, що вони боги?
|
|
40
|
40
|
|
Ктомy же и3 сaми тjи халдeє не чтyтъ и4хъ: и5же є3гдA ќзрzтъ нёма не могyща глаг0лати, прин0сzтъ є3го2 къ ви1лу, є3мyже м0лzтсz, да глаг0летъ, ѓки си1льну сyщу почyти.
|
До того ж самі халдеї поводяться з ними нешанобливо: вони, коли побачать німого, що не може говорити, приносять його до Ваала і вимагають, щоб він говорив, ніби він може відчувати.
|
|
41
|
41
|
|
И# не м0гутъ тjи разумёвше сіE њстaвити |, чyвства бо не и4мутъ.
|
І не можуть вони, помітивши це, залишити їх, тому що не мають сенсу.
|
|
42
|
42
|
|
Жєнh же њбложє1ны ќжами на распyтіихъ сэдsтъ, кадsщz њтрeбы.
|
Жінки, обв’язавшись очеретяним поясом, сидять на вулицях, спалюючи куріння з оливкових зерен.
|
|
43
|
43
|
|
Е#гдa же кот0раz t ни1хъ привлечeна t нёкоегw мимоходsща бyдетъ съ ни1мъ, бли1жнюю ўкарsетъ, ћкw не спод0биласz ћкоже и3 nнA, ни ќже є3S прет0ргнулосz.
|
І коли яка-небудь з них, захоплена перехожим, переспить з ним, — дорікає своїй подрузі, що та не удостоєна того самого, що вона, і що перев’язь її не розірвана.
|
|
44
|
44
|
|
Вс‰ бывaємаz въ ни1хъ лжи6ва сyть: кaкw u5бо м0щно мнёти и3ли2 прозывaти | богaми бhти;
|
Усе, що звершується у них, неправдиве. Тому як можна думати або говорити, що вони боги?
|
|
45
|
45
|
|
Древодёлzми и3 златари6 сотворeни сyть: ничт0же и4но бывaютъ, но є4же хотsтъ худ0жницы, то2 бывaютъ.
|
Створені вони художниками і плавильниками золота; нічим іншим вони не стають, як тим, чим бажали їх зробити художники.
|
|
46
|
46
|
|
И# сaми, и5же и5хъ творsтъ, не бывaютъ долговёчни.
|
І ті, які виготовляють їх, не бувають довговічні;
|
|
47
|
47
|
|
Кaкw u5бо сотворє1ннаz и4ми м0гутъ бhти б0зи; њстaвиша бо по себЁ лжY и3 ўкори1зну пот0мъ бyдущымъ:
|
як же зроблені ними можуть бути богами? Вони залишили після себе неправду і сором своїм нащадкам.
|
|
48
|
48
|
|
є3гдa бо пріи1детъ на ни1хъ рaть и3 ѕл†z, совэщавaютъ междY соб0ю жерцы2, гдЁ скрhютсz съ ни1ми.
|
Коли приходять на них війна і нещастя, жерці радяться між собою, де б їм сховатися з ними.
|
|
49
|
49
|
|
Кaкw u5бо нёсть чyвствовати, ћкw не сyть б0зи, и5же не и3збавлsютъ себE t рaти, ни t ѕлA;
|
Як же не зрозуміти, що то не боги, які самих себе не рятують ні від воєн, ні від бід?
|
|
50
|
50
|
|
Древsни сyще и3 кaменни, и3 позлащeни и3 посрeбрени, познaютсz пот0мъ kзhкwмъ всBмъ, ћкw лжA сyть: и3 царє1мъ ћвни бyдутъ, ћкw не сyть б0зи, но дэлA рyкъ человёческихъ, и3 ни є3ди1но дёло б9іе въ ни1хъ є4сть:
|
Оскільки вони дерев’яні й оправлені у золото і срібло, то можна пізнати, що вони неправда; усім народам і царям стане очевидно, що це не боги, а діла рук людських, і в них немає ніякої дії божественної.
|
|
51
|
51
|
|
комY u5бо нёсть разyмно, ћкw не сyть б0зи;
|
Кому ж після цього не зрозуміло, що вони не боги?
|
|
52
|
52
|
|
Царs бо странЁ не поставлsютъ, ни дождS человёкwмъ подаю1тъ,
|
Царя країні вони не поставлять, дощу людям не дадуть;
|
|
53
|
53
|
|
ни судA разсyдzтъ и3 не и3збaвzтъ t њби1ды, нeмощни сyще:
|
суду не розсудять, скривдженого не захистять, будучи безсилими,
|
|
54
|
54
|
|
ћкоже бо врaны междY нeбомъ и3 землeю сyть: и3 є3гдA падeтъ џгнь на хрaмэ богHвъ древsныхъ и3ли2 кaменныхъ, и3ли2 позлащeныхъ и3ли2 посрeбреныхъ, жерцы2 и4хъ и3збёгнутъ и3 ўцэлёютъ, nни1 же ћкw бeрвна посредЁ сгорsтъ.
|
як воро́ни, які знаходяться між небом і землею. Бо й у тому випадку, коли піддалося б пожежі капище богів дерев’яних або оправлених у золото і срібло, жерці їх утечуть і врятуються, — а вони самі, як колоди всередині, згорять.
|
|
55
|
55
|
|
Царю1 же и3 р†тнымъ не стaнутъ проти1ву: u5бо кaкw м0щно мнёти и3ли2 пріsти, ћкw б0зи сyть;
|
Ні царю, ні ворогам вони не можуть протистояти. Як же можна прийняти або подумати, що вони боги?
|
|
56
|
56
|
|
Ни t разбHйникъ, ни t татeй и3збaвzтъ себE б0зи древsни и3 кaменни, и3 посрeбрени и3 позлащeни.
|
Ні від злодіїв, ні від грабіжників не можуть охоронити самих себе ці боги, дерев’яні й оправлені у срібло і золото:
|
|
57
|
57
|
|
И%хже преwдолёвше и3 взeмше злaто и3 сребро2 и3 ри6зы и4хъ, tи1дутъ, нижE сaми себЁ пом0гутъ.
|
перевершуючи їх силою, вони знімають золото і срібло й одяг, який на них, і йдуть зі здобиччю, а ці собі самим не в силах допомогти.
|
|
58
|
58
|
|
Тёмже лyчше є4сть цaрь показyzй своE мyжество, и3ли2 сосyдъ въ домY потрeбенъ, є3г0же ўпотреблsетъ владsй и4мъ, нeжели лжи1віи б0зи: и3ли2 двeрь въ домY стрегyщи ±же въ нeмъ, нeжели лжи1віи б0зи: и3 древsный ст0лпъ въ домY цaрстэмъ, нeжели лжи1віи б0зи.
|
Тому краще цар, який виявляє мужність, або корисний у домі сосуд, який використовує господар, ніж облудні боги; або краще двері в домі, що охороняють у ньому майно, ніж облудні боги, або краще дерев’яний стовп у царському палаці, ніж облудні боги.
|
|
59
|
59
|
|
С0лнце бо и3 лунA и3 ѕвёзды, свBтлы сyще и3 посылaємы на потрeбу, благопослушли6вы сyть.
|
Сонце і місяць і зірки, будучи світлими і посланими заради потреби, благослухняні.
|
|
60
|
60
|
|
Тaкожде и3 м0лніz, є3гдA блистaетъ, благови1дна є4сть: тaкожде и3 вётръ во всeй странЁ вёетъ.
|
Також і блискавка кожного разу, коли з’являється, ясно видима; також вітер у всякій країні віє.
|
|
61
|
61
|
|
И# њблакHмъ є3гдA повели1тсz t бGа и3ти2 на всю2 вселeнную, совершaютъ повелённое.
|
І хмари, коли повелить їм Бог пройти над усією вселенною, виконують повеління.
|
|
62
|
62
|
|
Џгнь же пyщенъ свhше и3стреби1ти г0ры и3 дубр†вы твори1тъ повелённое: сjи же ни њбразHмъ, нижE си1ламъ и4хъ ўпод0блени сyть.
|
Також вогонь, що з неба посилається для знищення гір і лісів, робить те, що призначено; а ці не подібні до них ні виглядом, ні силами.
|
|
63
|
63
|
|
Тёмже ни мнёти м0щно, ни прозывaти и5хъ бhти б0ги, не си6льнымъ и5мъ сyщымъ ни прю2 разсуди1ти, ни добрA сотвори1ти человёкwмъ.
|
Чому ж можна подумати або сказати, що вони боги, коли вони неспроможні ні суду розсудити, ні добро чинити людям?
|
|
64
|
64
|
|
Разумёвше u5бо, ћкw не сyть б0зи, не б0йтесz и4хъ.
|
Отже, знаючи, що вони не боги, не бійтеся їх.
|
|
65
|
65
|
|
Ни царeй бо прокленyтъ, нижE благословsтъ.
|
Царів вони ні проклянуть, ні благословлять;
|
|
66
|
66
|
|
Знaменіz же на небеси2 и3 во kзhцэхъ не покaжутъ: ни просвэтsтъ ћкw с0лнце, ни њсвэтsтъ ћкw лунA.
|
знамень не покажуть на небі і перед народами; не освітять, як сонце, і не осяють, як місяць.
|
|
67
|
67
|
|
Ѕвёріе лyчше и4хъ сyть, и5же м0гутъ, и3збёге под8 кр0въ, себE п0льзовати.
|
Звірі кращі за них: вони, тікаючи під покров, можуть допомогти собі.
|
|
68
|
68
|
|
Ни є3ди1нымъ u5бо w4бразомъ є4сть нaмъ ћвэ, ћкw сyть б0зи: тёмже не б0йтесz и4хъ.
|
Отже, ні з чого не видно нам, що вони боги; тому не бійтеся їх.
|
|
69
|
69
|
|
Ћкоже бо во nв0щницэ пужaло ничесHже храни1тъ, тaкожде и3 б0зи и4хъ сyть древsни и3 кaменни, и3 посрeбрени и3 позлащeни.
|
Як опудало на горо́ді нічого не збереже, так і їхні дерев’яні, оправлені у золото і срібло боги.
|
|
70
|
70
|
|
Тёмъ же w4бразомъ и3 хврaстъ, и4же во њгрaдэ, на нeмже вс‰ пти6цы сэдaютъ: тaкожде и3 мертвецY повeржену во тмЁ под0бни сyть б0зи и4хъ, древsни, позлащeни и3 посрeбрени.
|
Так само їхні дерев’яні, оправлені у золото і срібло боги, подібні до тернового куща у саду, на якому сідають усілякі птахи; також і до трупа, кинутого у темряві.
|
|
71
|
71
|
|
T багрzни1цы, (въ ню1же њдёzни,) и3 t мрaмора, и4же на ни1хъ плёснивэетъ, познaйте, ћкw не сyть б0зи: тjи бо послэди2 и3з8zдeни бyдутъ t чeрвіz и3 бyдутъ во ўкори1зну во странЁ.
|
З пурпуру та червлениці, які зотлівають на них, ви можете зрозуміти, що вони не боги; та й самі вони будуть нарешті з’їдені і будуть ганьбою у країні.
|
|
72
|
72
|
|
Лyчше u5бо є4сть человёкъ прaведенъ не и3мёzй кумjрwвъ, бyдетъ бо далeче t ўкори1зны.
|
Отже, краще людина праведна, яка не має ідолів, тому що вона — далеко від ганьби.
|
Категорії
Контакти
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.