|
Главa №
|
Глава 1
|
|
1
|
1
|
| Прbр0чество словесE гDнz на ї}лz рук0ю ѓгGла є3гw2: положи1те u5бо на сердцaхъ вaшихъ. | Пророче слово Господа до Ізраїля через Малахію. |
|
2
|
2
|
| Возлюби1хъ вы2, гlетъ гDь. И# рёсте: њ чeмъ возлюби1лъ є3си2 ны2; Не брaтъ ли бЁ и3сavъ їaкwву; гlетъ гDь: и3 возлюби1хъ їaкwва, и3сavа же возненави1дэхъ, | Я полюбив вас, говорить Господь. А ви говорите: «у чому явив Ти любов до нас?» — Чи не брат Ісав Якову? — говорить Господь; і однак же Я полюбив Якова, |
|
3
|
3
|
| и3 ўчини1хъ предёлы є3гw2 во и3зчезновeніе и3 достоsніе є3гw2 въ ны6рища пусты6нна. | а Ісава зненавидів і віддав гори його на спустошення, і володіння його — шакалам пустелі. |
|
4
|
4
|
| ЗанE ѓще речeтъ: їдумeа разори1сz, и3 њбрати1мсz и3 возсози1ждемъ њпустBвшаz є3S: си1це гlетъ гDь вседержи1тель: тjи сози1ждутъ, и3 ѓзъ разорю2, и3 нарекyтсz и5мъ предёлэ беззак0ніz, и3 лю1діе, на нsже њполчи1сz гDь до вёка. | Якщо Едом скаже: «ми розорені, але ми відновимо зруйноване», то Господь Саваоф говорить: вони побудують, а Я зруйную, і назвуть їх областю нечестивою, народом, на який Господь прогнівався назавжди. |
|
5
|
5
|
| И# nчесA в†ша ўви1дzтъ, и3 вы2 речeте: возвели1чисz гDь превhше предBлъ ї}левыхъ. | І побачать це очі ваші, і ви скажете: «звеличився Господь над межами Ізраїля!» |
|
6
|
6
|
| Сhнъ слaвитъ nтцA, и3 рaбъ господи1на своегw2 ўбои1тсz: и3 ѓще nц7ъ є4смь ѓзъ, то2 гдЁ слaва моS; и3 ѓще гDь є4смь ѓзъ, то2 гдЁ є4сть стрaхъ м0й; гlетъ гDь вседержи1тель. Вы2 свzщeнницы презирaющіи и4мz моE. И# рёсте: њ чес0мъ презрёхомъ и4мz твоE; | Син шанує батька і раб — господаря свого; якщо Я батько, те де повага до Мене? і якщо Я Господь, то де благоговіння переді Мною? — говорить Господь Саваоф вам, священики, що знеславлюєте ім’я Моє. Ви говорите: «чим ми знеславлюємо ім’я Твоє?» |
|
7
|
7
|
| Приносsще ко nлтарeви моемY хлёбы сквє1рны. И# рёсте: њ чес0мъ њскверни1хомъ |; ВнегдA глаг0лати вaмъ: трапeза гDнz њсквернeна є4сть: и3 возложє1ннаz бр†шна ўничижи1ли є3стE. | Ви приносите на жертовник Мій нечистий хліб, а говорите: «чим ми знеславлюємо Тебе?» — Тим, що говорите: «трапеза Господня не варта поваги». |
|
8
|
8
|
| ЗанE ѓще приведетE слёпо на жeртву, не ѕл0 ли; и3 ѓще приведетE хр0мо и3ли2 недyжно, то2 не ѕл0 ли; приведи2 є5 кнsзю твоемY, є3дA пріи1метъ є5; є3дA пріи1метъ лицE твоE; гlетъ гDь вседержи1тель. | І коли приносите у жертву сліпе, чи не погано це? або коли приносите кульгаве і хворе, чи не погано це? Піднеси це твоєму князеві; чи буде він задоволений тобою і чи прихильно прийме тебе? — говорить Господь Саваоф. |
|
9
|
9
|
| И# нн7э ўми1лостивите лицE бGа вaшегw и3 помоли1тесz є3мY, (да поми1луетъ вы2). Въ рукaхъ вaшихъ бhша сі‰, ѓще пріимY t вaсъ ли1ца в†ша; гlетъ гDь вседержи1тель. | Отже, моліться Богу, щоб помилував нас; а коли таке виходить з рук ваших, то чи може Він милостиво приймати вас? — говорить Господь Саваоф. |
|
10
|
10
|
| ЗанE и3 въ вaсъ затворsтсz двє1ри, и3 не возгнэтитE nгнS nлтарeви моемY тyне: нёсть в0лz моS въ вaсъ, гlетъ гDь вседержи1тель, и3 жeртвы не пріимY t рyкъ вaшихъ. | Краще хто-небудь з вас замкнув би двері, щоб дарма не тримали вогню на жертовнику Моєму. Немає Мого благовоління до вас, — говорить Господь Саваоф, — і приношення з рук ваших неблагоугодно Мені. |
|
11
|
11
|
| ЗанE t востHкъ с0лнца и3 до з†падъ и4мz моE прослaвисz во kзhцэхъ, и3 на всsцэмъ мёстэ fmміaмъ прин0ситсz и4мени моемY и3 жeртва чи1ста: занE вeліе и4мz моE во kзhцэхъ, гlетъ гDь вседержи1тель. | Бо від сходу сонця до заходу велике буде ім’я Моє між народами, і на всякому місці будуть приносити фіміам імені Моєму, чисту жертву; великим буде ім’я Моє між народами, — говорить Господь Саваоф. |
|
12
|
12
|
| Вh же сквернитE є5 глаг0люще: трапeза гDнz њсквернeна є4сть, и3 возлагaємаz бр†шна є3гw2 ўничтожє1на бhша. | А ви хулите його тим, що говорите: «трапеза Господня не варта поваги, і здобуток від неї — їжа жалюгідна». |
|
13
|
13
|
| И# рёсте: сі‰ t ѕлострадaніz сyть. И# tдyнухъ |, гlетъ гDь вседержи1тель. И# внес0сте хищє1ніz и3 хрHмаz и3 нед{жнаz, и3 приведетE | на жeртву, є3дA пріимY и4хъ t рyкъ вaшихъ; гlетъ гDь вседержи1тель. | Притому говорите: «ось скільки праці!» і нехтуєте нею, — говорить Господь Саваоф, — і приносите украдене, кульгаве і хворе, і такої ж властивости приносите хлібний дар: чи можу з благоволінням приймати це з рук ваших? — говорить Господь. |
|
14
|
14
|
| И# пр0клzтъ, и4же бЁ си1ленъ, и3 бЁ є3мY въ стaдэ є3гw2 мyжескъ п0лъ, и3 њбётъ є3гw2 на нeмъ, и3 жрeтъ растлённое гDеви: занE цRь вeлій ѓзъ є4смь, гlетъ гDь вседержи1тель, и3 и4мz моE свётло во kзhцэхъ. | Проклятий неправдивий, у якого у стаді є незіпсований самець, і він дав обітницю, а приносить у жертву Господу пошкоджене: тому що Я Цар великий, і ім’я Моє страшне серед народів. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
