Порівняти Біблія церковнослов'янською з Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) - Софонія

Соф0ніа	Книга пророка Софонiї

Главa №	Глава 1

1	1
Сл0во гDне, и4же бhсть къ соф0ніи сhну хусjину, сhну годолjину, ґморjину, є3зекjину, во дни6 їwсjи сhна ґмHнz, царS їyдина.	Слово Господнє, яке було до Софонії, сина Хусія, сина Годолії, сина Аморії, сина Єзекії, у дні Іосії, сина Амонового, царя Юдейського.
2	2
Њскудёніемъ да њскудёютъ вс‰ t лицA земли2, гlетъ гDь:	Усе знищу з лиця землі, — говорить Господь:
3	3
да њскудёетъ человёкъ и3 ск0ти, да њскудёютъ пти6цы небє1сныz и3 ры6бы морск‡z, и3 да и3знем0гутъ нечести1віи, и3 и3з8имY беззакHнныz t лицA земли2, гlетъ гDь.	знищу людей і худобу, знищу птахів небесних і риб морських, і спокуси разом з нечестивими; знищу людей з лиця землі, — говорить Господь.
4	4
И# прострY рyку мою2 на їyду и3 на вс‰ живyщыz во їеrли1мэ: и3 и3з8имY t мёста сегw2 и3менA ваaлwва и3 и3менA жрeчєска со жерцaми,	І простягну руку Мою на юдеїв і на всіх жителів Єрусалима: знищу з місця цього залишки Ваала, ім’я жерців зі священиками,
5	5
и3 покланsющихсz на покр0вэхъ в0инству небeсному и3 кленyщихсz гDемъ и3 кленyщихсz царeмъ свои1мъ,	і тих, які на покрівлях поклоняються воїнству небесному, і тих, що поклоняються, які клянуться Господом і клянуться царем своїм,
6	6
и3 ўкланsющихсz t гDа и3 не и4щущихъ гDа и3 не придержaщихсz гDа.	і тих, які відступили від Господа, не шукали Господа і не запитували про Нього.
7	7
Ўб0йтесz t лицA гDа бGа, занE бли1з8 дeнь гDень, ћкw ўгот0ва гDь жeртву свою2 и3 њс™и2 зв†нныz сво‰.	Замовкни перед лицем Господа Бога! бо близько день Господній: уже приготував Господь жертовне заколення, призначив, кого покликати.
8	8
И# бyдетъ въ дeнь жeртвы гDни: и3 tмщY на кн‰зи и3 на д0мъ цaрскій и3 на вс‰ њболчє1нныz во њдэ‰ніz чужд†z,	І буде у день жертви Господньої: Я відвідаю князів і синів царя і всіх, що одягаються в одяг іноплемінників;
9	9
и3 tмщY ћвэ на вс‰ предвр†тныz въ дeнь т0й, и3сполнsющыz хрaмъ гDа бGа своегw2 нечeстіемъ и3 лeстію.	відвідаю у той день усіх, які перестрибують через поріг, які дім Господа свого наповнюють насильством і обманом.
10	10
И# бyдетъ въ дeнь w4нъ, гlетъ гDь, глaсъ в0плz t врaтъ и3збодaющихъ и3 плaчь t вторhхъ и3 сотрeніе вeліе t холмHвъ.	І буде у той день, — говорить Господь, — крик біля воріт рибних і ридання біля інших воріт і велике руйнування на пагорбах.
11	11
Плaчите, живyщіи въ посэчeннэй, ћкw ўпод0бишасz вси2 лю1діе ханаaну, и3 потреби1шасz вси2 величaющіисz сребр0мъ.	Ридайте, жителі нижньої частини міста, бо зникне весь торговельний народ і знищені будуть обтяжені сріблом.
12	12
И# бyдетъ въ т0й дeнь, и3зыщY їеrли1ма со свэти1лникомъ и3 tмщY на мyжы нерадsщыz њ стражбaхъ свои1хъ, глаг0лющыz въ сердцaхъ свои1хъ: не и4мать бlга сотвори1ти гDь, нижE и4мать њѕл0бити.	І буде у той час: Я зі світильником огляну Єрусалим і покараю тих, які сидять на дріжджах своїх і говорять у серці своєму: «не творить Господь ні добра, ні зла».
13	13
И# бyдетъ си1ла и4хъ въ расхищeніе и3 д0мы и4хъ въ разорeніе: и3 сози1ждутъ жили6ща и3 не и4мутъ пожи1ти въ ни1хъ, и3 насадsтъ віногрaды и3 не и4мутъ пи1ти вінA и4хъ:	І перетворяться багатства їхні на здобич і доми їхні — на запустіння; вони побудують доми, а жити у них не будуть, насадять виноградники, а вина з них не будуть пити.
14	14
ћкw бли1з8 дeнь гDень вели1кій, бли1з8 и3 ск0ръ ѕэлw2, глaсъ днE гDнz г0рекъ и3 жeстокъ ўчини1сz.	Близький великий день Господа, близький, і дуже поспішає: уже чутний голос дня Господнього; гірко заволає тоді й найхоробріший!
15	15
Си1ленъ дeнь гнёва дeнь т0й, дeнь ск0рби и3 нyжды, дeнь безг0діz и3 и3зчезновeніz, дeнь тмы2 и3 мрaка, дeнь w4блака и3 мглы2,	День гніву — день цей, день скорботи і тісноти, день спустошення і руйнування, день пітьми і мороку, день хмари й імли,
16	16
дeнь трубы2 и3 в0плz на грaды твє1рдыz и3 на ќглы высHкіz.	день труби і військового крику проти укріплених міст і високих веж.
17	17
И# њскорблю2 человёки, и3 п0йдутъ ћкw слёпи, занE гDеви прегрэши1ша, и3 и3зліeтсz кр0вь и4хъ ћкw пeрсть, и3 плHти и4хъ ћкw лaйна:	І Я стисну людей, і вони будуть ходити, як сліпі, тому що вони згрішили проти Господа, і розметана буде кров їхня, як порох, і плоть їхня — як послід.
18	18
и3 сребро2 и4хъ и3 злaто и4хъ не возм0жетъ и3з8sти и5хъ въ дeнь гнёва гDнz, и3 nгнeмъ рвeніz є3гw2 поzдeна бyдетъ всS землS: занE скончaніе и3 тщaніе сотвори1тъ на вс‰ живyщыz на земли2.	Ні срібло їхнє, ні золото їхнє не може врятувати їх у день гніву Господа, і вогнем ревности Його пожерта буде вся ця земля, бо знищення, і притім раптове, звершить Він над усіма жителями землі.
Главa в7	Глава 2

1	1
Собери1тесz и3 свzжи1тесz, kзhкъ ненакaзанный,	Досліджуйте себе уважно, досліджуйте, народе неприборканий,
2	2
прeжде нeже бhти вaмъ ћкоже цвёту мимоходsщу въ дeнь, прeжде нeже пріити2 на вы2 гнёву гDню, прeжде нeже пріити2 на вы2 дню2 ћрости гDни.	доки не прийшло визначення — день пролетить, як полова, — доки не прийшов на вас полум’яний гнів Господній, доки не настав для вас день люті Господньої.
3	3
Взыщи1те гDа, вси2 смирeнніи земли2, сyдъ содэвaйте и3 прaвды взыщи1те, (взыщи1те кр0тости) и3 tвэщaйте \|, ћкw да покрhетесz въ дeнь гнёва гDнz.	Шукайте Господа, всі смиренні землі, які виконують закони Його; шукайте правду, шукайте смиренномудрість; можливо, ви сховаєтеся у день гніву Господнього.
4	4
ЗанE гaза расхищeна бyдетъ, и3 ґскалHнъ во и3зчезновeніе бyдетъ: и3 ґзHтъ въ полyдни tвeржетсz, и3 ґккарHнъ и3скорени1тсz.	Бо Газа буде покинута й Аскалон спорожніє, Азот буде вигнаний серед дня й Екрон викоріниться.
5	5
Г0ре живyщымъ на ќжи морстёмъ, пришeлцы кри1тстіи: сл0во гDне на вaсъ, ханаaне, землE и3ноплемeнникwвъ, и3 погублю1 вы t жили1ща:	Горе жителям приморської країни, народу критському! Слово Господнє на вас, хананеї, земле Филистимська! Я знищу тебе, і не буде у тебе жителів, —
6	6
и3 бyдетъ кри1тъ пaжить стадaмъ и3 њгрaда nвцaмъ,	і буде приморська країна пастушою вівчарнею і загоном для худоби.
7	7
и3 бyдетъ ќже морск0е њстaвшымъ д0му їyдина: на ни1хъ пожирyютъ въ домёхъ ґскалHнихъ, къ вeчеру витaти и4мутъ t лицA сынHвъ їyдиныхъ, ћкw присэти2 и5хъ гDь бGъ и4хъ и3 возврати2 плёнъ и4хъ.	І дістанеться цей край залишкам дому Іудиного, і будуть пасти там, і в домах Аскалона будуть увечері відпочивати, бо Господь Бог їхній відвідає їх і поверне полон їх.
8	8
Слhшахъ поношє1ніz мw†влz и3 ўкори6зны сынHвъ ґммHнихъ,њ ни1хже поношaху лю1демъ мои6мъ и3 величaхусz на предёлы мо‰.	Чув Я ганьбу Моава й обра́зи синів Аммонових, як вони знущалися з Мого народу і величалися у наділах його.
9	9
Сегw2 рaди живY ѓзъ, гlетъ гDь си1лъ, бGъ ї}левъ: занE мwaвъ ћкw сод0ма бyдетъ, и3 сhнове ґммw6ни ћкw гом0рра, и3 дамaскъ њстaвленъ ћкw ст0гъ гумeнный и3 разорeнъ во вёкъ: и3 пр0чіи людjй мои1хъ расхи1тzтъ \|, и3 њстaвшіи kзhка моегw2 наслёдzтъ и5хъ.	Тому, живу Я! — говорить Господь Саваоф, Бог Ізраїлів: Моав буде, як Содом, і сини Аммона будуть, як Гоморра, надбанням кропиви, соляним рівчаком, пустелею навіки; залишок народу Мого візьме їх у здобич, і вцілілі з людей Моїх одержать їх у спадщину.
10	10
СіE и5мъ за досаждeніе и4хъ, занE поноси1ша и3 возвели1чишасz на лю1ди гDа вседержи1телz.	Це їм за зарозумілість їх, за те, що вони знущалися і величалися над народом Господа Саваофа.
11	11
Kви1тсz гDь на ни1хъ и3 потреби1тъ вс‰ б0ги kзhкwвъ земнhхъ: и3 покл0нzтсz є3мY кjйждо t мёста своегw2, вси2 џстрови kзhчестіи.	Страшний буде для них Господь, бо знищить усіх богів землі, і Йому будуть поклонятися, кожен зі свого місця, всі острови народів.
12	12
И# вы2, мyрини, ћзвени nрyжіемъ мои1мъ бyдете.	І ви, ефіопляни, побиті будете мечем Моїм.
13	13
И# прострeтъ рyку свою2 на сёверъ и3 погуби1тъ ґссmрjанина, и3 положи1тъ нінеvjю во и3зчезновeніе безв0дно, ћкw пустhню:	І простягне Він руку Свою на північ, і знищить Ассура, й оберне Ниневію на руїни, на місце сухе, як пустеля,
14	14
и3 пожирyютъ посредЁ є3S стадA и3 вси2 ѕвёріе земнjи, и3 хамеле0ны и3 є4жеве во гнёздахъ є3S вогнэздsтсz: и3 ѕвёріе возвhютъ въ разсёлинахъ є3S, и3 врaнове во вратёхъ є3S, занE кeдръ возношeніе є3S.	і спочивати будуть серед неї стада і всякого роду тварини; пелікан і їжак будуть ночувати у різьблених прикрасах її; голос їх буде лунати у вікнах, руйнування виявиться на дверних стовпах, бо не стане на них кедрової обшивки.
15	15
Сeй грaдъ през0рливый, живsй на ўповaніи, глаг0лzй въ сeрдцы своeмъ: ѓзъ є4смь, и3 нёсть по мнЁ є3щE: кaкw бhсть во и3зчезновeніе, пaжить ѕвэрє1мъ; всsкъ мимоходsй сквозЁ є3го2 позви1ждетъ и3 воздви1гнетъ руцЁ свои2.	Ось чим буде місто, яке торжествує, живе безтурботно, яке говорить у серці своєму: «я, і немає іншого, крім мене». Як воно стало руїною, лігвом для звірів! Усякий, проходячи повз нього, посвистить і махне рукою.
Главa G	Глава 3

1	1
Q, свётлый и3 и3збaвленный грaде, голуби1це!	Горе місту нечистому й оскверненому, пригноблювачу!
2	2
Не ўслhша глaса, не пріsтъ наказaніz, на гDа не ўповA и3 къ бGу своемY не прибли1жисz.	Не слухає голосу, не приймає настановлення, на Господа не уповає, до Бога свого не наближається.
3	3
Кн‰зи є3гw2 въ нeмъ, ћкw львы2 рыкaюще, судіи6 є3гw2 ћкw в0лцы ґравjйстіи, не њставлsху на ќтро.	Князі його посеред нього — леви, що рикають, судді його — вечірні вовки, які не залишають до ранку жодної кістки.
4	4
Прор0цы є3гw2 вэтрон0сцы, мyжіе през0рливи: свzщeнницы є3гw2 сквернsтъ с™†z и3 нечeствуютъ въ зак0нъ.	Пророки його — люди легковажні, віроломні; священики його осквернюють святиню, зневажають закон.
5	5
ГDь же првdнъ посредЁ є3гw2 и3 не и4мать сотвори1ти непрaвды: ќтрw ќтрw дaстъ сyдъ св0й въ свётъ: и3 не ўкрhсz, и3 не вёсть непрaвды во и3стzзaніи, нижE въ рaспри њби1ды.	Господь праведний посеред нього, не робить неправди, щоранку являє суд Свій незмінно; але беззаконник не знає сорому.
6	6
Въ растлёніе низложи1хъ велич†выz, и3зчез0ша ќглы и4хъ: њпустошY пути6 и4хъ весьмA, є4же не проходи1ти: и3зчез0ша грaди и4хъ, занeже ни є3ди1ному бhти, ни жи1ти.	Я знищив народи, зруйнував твердині їх; порожніми зробив вулиці їх, так що ніхто вже не ходить по них; зруйновані міста їх: немає жодної людини, немає жителів.
7	7
Рёхъ: nбaче ўб0йтесz менє2 и3 пріими1те наказaніе, и3 не и4мате потреби1тисz t џчію є3гw2, за вс‰ є3ли6ка tмсти1хъ на нeмъ: гот0висz, ќтренюй, и3стлЁ всE ли1ствіе и4хъ.	Я говорив: «бійся тільки Мене, приймай настановлення!» і не буде знищене житло його, і не спіткає його зло, яке Я визначив йому; а вони старанно намагалися псувати всі свої дії.
8	8
Сегw2 рaди потерпи2 менE, гlетъ гDь, въ дeнь воскrніz моегw2 во свидётелство: занE сyдъ мои2 въ сHнмища kзhкwвъ є4же пріsти царeй, є4же и3зліsти на нS гнёвъ м0й вeсь, гнёвъ ћрости моеS: занE nгнeмъ рвeніz моегw2 поzдeна бyдетъ всS землS.	Отже, чекайте на Мене, — говорить Господь, — до того дня, коли Я повстану для спустошення, бо Мною визначено зібрати народи, скликати царства, щоб вилити на них обурення Моє, всю лють гніву Мого; бо вогнем ревности Моєї пожерта буде вся земля.
9	9
Ћкw тогдA њбращY къ лю1демъ љзhкъ въ р0дъ є3гw2, є4же призывaти: всBмъ и4мz гDне, раб0тати є3мY под8 и4гомъ є3ди1нэмъ.	Тоді знову Я дам народам уста чисті, щоб усі закликали ім’я Господа і служили Йому однодушно.
10	10
T конє1цъ рёкъ є3fі0пскихъ пріимY молsщыz мS, въ разсёzнныхъ мои1хъ принесyтъ жє1ртвы мнЁ.	Із зарічних країн Ефіопії поклонники Мої, діти розсіяних Моїх, принесуть Мені дари.
11	11
Въ дeнь w4нъ не и4маши постыди1тисz t всёхъ начинaній твои1хъ, и4миже нечeствовалъ є3си2 въ мS: ћкw тогдA tимY t тебє2 ўкори6зны досаждeніz твоегw2, и3 ктомY не и4маши приложи1ти величaтисz на горЁ с™ёй моeй.	У той день ти не будеш осоромлювати себе всякими вчинками твоїми, якими ти грішив проти Мене, бо тоді Я видалю із середовища твого тих, що марнославляться твоєю знатністю, і не будеш більше звеличуватися на святій горі Моїй.
12	12
И# њстaвлю въ тебЁ лю1ди крHтки и3 смирє1нны, и3 бyдутъ благоговёти њ и4мени гDни	Але залишу серед тебе народ смиренний і простий, і вони будуть уповати на ім’я Господнє.
13	13
њстaнцы ї}лєвы, и3 не сотворsтъ непрaвды, и3 не возглаг0лютъ сyетныхъ, и3 не њбрsщетсz въ ўстёхъ и4хъ љзhкъ льсти1въ: занE тjи пожирyютъ и3 ўгнэздsтсz, и3 не бyдетъ ўстрашazй и5хъ.	Залишки Ізраїля не будуть чинити неправди, не стануть говорити лжу, і не знайдеться у вустах їх язика підступного, бо самі будуть пастися і спочивати, і ніхто не потривожить їх.
14	14
Рaдуйсz, дщи2 сіHнова, ѕэлw2, проповёдуй, дщи2 їеrли1мова, весели1сz и3 преукрашaйсz t всегw2 сeрдца твоегw2, дщи2 їеrли1млz:	Веселися, дочко Сиону! торжествуй, Ізраїлю! веселися і радуйся від усього серця, дочко Єрусалима!
15	15
tsтъ гDь непр†вды тво‰, и3збaвилъ тS є4сть и3з8 руки2 вр†гъ твои1хъ: воцRи1тсz гDь посредЁ тебє2, и3 не ќзриши ѕлA ктомY.	Скасував Господь вирок над тобою, прогнав ворога твого! Господь, цар Ізраїлів, посеред тебе: вже більше не побачиш зла.
16	16
Во врeмz џно речeтъ гDь їеrли1му: дерзaй, сіHне, да не њслабёютъ рyцэ твои2.	У той день скажуть Єрусалиму: «не бійся», і Сиону: «нехай не слабнуть руки твої!»
17	17
ГDь бGъ тв0й въ тебЁ, си1льный сп7сeтъ тS, наведeтъ на тS весeліе и3 њбнови1тъ тS въ любви2 своeй, и3 возвесели1тсz њ тебЁ во ўкрашeніи, ћкw въ дeнь прaздника.	Господь Бог твій посеред тебе, Він сильний спасти тебе; звеселиться за тебе радістю, буде милостивий з любови Своєї, буде торжествувати за тебе з радістю.
18	18
И# соберY сотрє1ныz тво‰: г0ре, кто2 пріи1метъ нaнь поношeніе;	Тих, що сумують за урочистими святами, Я зберу: твої вони, на них тяжіє ганьба.
19	19
СE, ѓзъ сотворю2 въ тебЁ тебє2 рaди, гlетъ гDь, во врeмz џно: и3 сп7сY ўтиснeнную и3 tриновeнную пріимY, и3 положY \| въ похвалeніе и3 и3мени6ты по всeй земли2.	Ось, Я стисну всіх гнобителів твоїх у той час і спасу кульгаве, і зберу розсіяне, і приведу їх у пошану й іменитість на всій цій землі ганьби їх.
20	20
И# постыдsтсz во врeмz џно, є3гдA добро2 вaмъ сотворю2, и3 во врeмz, є3гдA пріимY вы2: занE дaмъ вы2 и3мени6ты и3 въ похвалeніе во всёхъ лю1дехъ земли2, внегдA возвращaти ми2 плэнeніе вaше пред8 вaми, гlетъ гDь.	У той час приведу вас і тоді ж зберу вас, бо зроблю вас іменитими і почесними між усіма народами землі, коли поверну полон ваш перед очима вашими, — говорить Господь.

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Старий Заповіт

Новий Заповіт