1
|
Глава 1
|
Главa №
|
|
1
|
1
|
| Челові́к ні́кий бя́ше во страні́ Авсітіді́йстій, єму́же і́м'я І́ов, і бі челові́к он і́стинен, непоро́чен, пра́веден, богочести́в, удаля́яся от вся́кия лука́вия ве́щі. | Человёкъ нёкій бsше во странЁ ґvсітідjйстэй, є3мyже и4мz јwвъ, и3 бЁ человёкъ w4нъ и4стиненъ, непор0ченъ, првdнъ, бGочести1въ, ўдалszсz t всsкіz лукaвыz вeщи. |
|
2
|
2
|
| Би́ша же єму́ си́нове седьм і дще́рі три. | Бhша же є3мY сhнове сeдмь и3 дщє1ри три2. |
|
3
|
3
|
| І бя́ху ско́ти єго́, ове́ць седьм ти́сящ, велблю́дов три ти́сящі, супру́г воло́в п'ять сот, і осли́ць пасо́мих п'ять сот, і слуг мно́го зіло́, і діла́ ве́лія бя́ху єму́ на землі́; і бі челові́к о́ний благоро́днійшій су́щих от восто́к со́лнця. | И# бsху ск0ти є3гw2, nвeцъ сeдмь тhсzщъ, велблю1дwвъ три2 тhсzщы, супр{гъ волHвъ пsть сHтъ, и3 nсли1цъ пас0мыхъ пsть сHтъ, и3 слyгъ мн0гw ѕэлw2, и3 дэлA вє1ліz бsху є3мY на земли2: и3 бЁ человёкъ џный благор0днэйшій сyщихъ t востHкъ с0лнца. |
|
4
|
4
|
| Сходя́щеся же си́нове єго́ друг ко дру́гу, творя́ху пир на ки́йждо день, споє́млюще вку́пі і три сєстри́ своя́, я́сти і пи́ти с ни́ми. | Сходsщесz же сhнове є3гw2 дрyгъ ко дрyгу, творsху пи1ръ на кjйждо дeнь, споeмлюще вкyпэ и3 три2 сєстры2 сво‰, ћсти и3 пи1ти съ ни1ми. |
|
5
|
5
|
| І єгда́ скончава́шеся дні́є пи́ра, посила́ше І́ов і очища́ше їх, востая́ зау́тра, і приноша́ше о них же́ртви по числу́ їх, і тельця́ єди́наго о грісі́ о душа́х їх. Глаго́лаше бо І́ов: не́гли когда́ си́нове мої́ согріши́ша і в ми́слі своє́й зла́я поми́слиша проти́ву Бо́га? Та́ко у́бо творя́ше І́ов вся дні. | И# є3гдA скончавaшесz днjе пи1ра, посылaше јwвъ и3 њчищaше и5хъ, востаS заyтра, и3 приношaше њ ни1хъ жє1ртвы по числY и4хъ, и3 телцA є3ди1наго њ грэсЁ њ душaхъ и4хъ. Глаг0лаше бо јwвъ: нeгли когдA сhнове мои2 согрэши1ша и3 въ мhсли своeй ѕл†z помhслиша проти1ву бGа; тaкw u5бо творsше јwвъ вс‰ дни6. |
|
6
|
6
|
| І бисть я́ко день сей, і се, прийдо́ша а́нгели Бо́жії предста́ти пред Го́сподем, і дия́вол при́йде с ни́ми. | И# бhсть ћкw дeнь сeй, и3 сE, пріид0ша ѓгGли б9іи предстaти пред8 гDемъ, и3 діaволъ пріи1де съ ни1ми. |
|
7
|
7
|
| І рече́ Госпо́дь дия́волу: отку́ду прише́л єси́? І отвіща́в дия́вол Го́сподеві, рече́: обше́д зе́млю і проше́д поднебе́сную, се, єсьм. | И# речE гDь діaволу: tкyду пришeлъ є3си2; и3 tвэщaвъ діaволъ гDеви, речE: њбшeдъ зeмлю и3 прошeдъ поднебeсную, сE, є4смь. |
|
8
|
8
|
| І рече́ єму́ Госпо́дь: внял ли єси́ ми́слію твоє́ю на раба́ Моєго́ І́ова? Зане́ ність я́ко он на землі́: челові́к непоро́чен, і́стинен, богочести́в, удаля́яся от вся́кия лука́вия ве́щі. | И# речE є3мY гDь: внsлъ ли є3си2 мhслію твоeю на рабA моего2 јwва; занE нёсть ћкw џнъ на земли2: человёкъ непор0ченъ, и4стиненъ, бGочести1въ, ўдалszсz t всsкіz лукaвыz вeщи. |
|
9
|
9
|
| Отвіща́ же дия́вол і рече́ пред Го́сподем: | Tвэщa же діaволъ и3 речE пред8 гDемъ: |
|
10
|
10
|
| єда́ ту́не І́ов чтить Го́спода? Не Ти ли огради́л єси́ вні́шняя єго́ і вну́тренняя до́му єго́, і я́же вні всіх су́щих єго́ о́крест? Діла́ же руку́ єго́ благослови́л єси́ і скоти́ єго́ мно́гі сотвори́л єси́ на землі́; | є3дA тyне јwвъ чти1тъ гDа; не тh ли њгради1лъ є3си2 внBшнzz є3гw2 и3 внyтрєннzz д0му є3гw2, и3 ±же внЁ всёхъ сyщихъ є3гw2 w4крестъ; дэлa же рукY є3гw2 блгcви1лъ є3си2 и3 скоты2 є3гw2 мнHги сотвори1лъ є3си2 на земли2: |
|
11
|
11
|
| но посли́ ру́ку Твою́ і косни́ся всіх, я́же і́мать, а́ще не в лице́ Тя благослови́ть, | но посли2 рyку твою2 и3 косни1сz всёхъ, ±же и4мать, ѓще не въ лицe тz благослови1тъ, |
|
12
|
12
|
| Тогда́ рече́ Госпо́дь дия́волу: се, вся, єли́ка суть єму́, даю́ в ру́ку твою́, но самого́ да не ко́снешися. І ізи́де дия́вол от Го́спода. | ТогдA речE гDь діaволу: сE, вс‰, є3ли6ка сyть є3мY, даю2 въ рyку твою2, но самогw2 да не к0снешисz. И# и3зhде діaволъ t гDа. |
|
13
|
13
|
| І бисть я́ко день сей, си́нове І́овлеви і дще́рі єго́ пія́ху вино́ в дому́ бра́та своєго́ старі́йшаго. | И# бhсть ћкw дeнь сeй, сhнове јwвлєвы и3 дщє1ри є3гw2 піsху віно2 въ домY брaта своегw2 старёйшагw. |
|
14
|
14
|
| І се, ві́стник при́йде ко І́ову і рече́ єму́: супру́зі воло́в оря́ху, і осли́ці пася́хуся близ їх; | И# сE, вёстникъ пріи1де ко јwву и3 речE є3мY: супрyзи волHвъ њрsху, и3 nсли6цы пасsхусz бли1з8 и4хъ: |
|
15
|
15
|
| і прише́дше пліни́теліє пліни́ша їх і о́троки ізби́ша мече́м, і спасо́хся аз єди́н і прийдо́х возвісти́ти тебі́. | и3 пришeдше плэни1теліе плэни1ша и5хъ и3 џтроки и3зби1ша мечeмъ, и3 спас0хсz ѓзъ є3ди1нъ и3 пріид0хъ возвэсти1ти тебЁ. |
|
16
|
16
|
| Єще́ сему́ глаго́лющу, при́йде ін ві́стник і рече́ ко І́ову: огнь спаде́ с небесе́ і пожже́ о́вці і па́стирі пояде́ подо́бні, спасо́хся же аз єди́н і прийдо́х возвісти́ти тебі́. | Е#щE семY глаг0лющу, пріи1де и4нъ вёстникъ и3 речE ко јwву: џгнь спадE съ небесE и3 пожжE џвцы и3 п†стыри поzдE под0бнэ, спас0хсz же ѓзъ є3ди1нъ и3 пріид0хъ возвэсти1ти тебЁ. |
|
17
|
17
|
| Єще́ сему́ глаго́лющу, при́йде ін ві́стник і рече́ ко І́ову: ко́нниці сотвори́ша нача́льства три і окружи́ша велблю́ди і пліни́ша їх і о́троки ізби́ша мечми́, спасо́хся же аз єди́н і прийдо́х возвісти́ти тебі́. | Е#щE семY глаг0лющу, пріи1де и4нъ вёстникъ и3 речE ко јwву: кHнницы сотвори1ша нач†лства три2 и3 њкружи1ша велблю1ды и3 плэни1ша и5хъ и3 џтроки и3зби1ша мечьми2, спас0хсz же ѓзъ є3ди1нъ и3 пріид0хъ возвэсти1ти тебЁ. |
|
18
|
18
|
| Єще́ сему́ глаго́лющу, ін ві́стник при́йде, глаго́ля І́ову: сино́м твої́м і дще́рем твої́м яду́щим і пію́щим у бра́та своєго́ старі́йшаго, | Е#щE семY глаг0лющу, и4нъ вёстникъ пріи1де, глаг0лz јwву: сынHмъ твои6мъ и3 дщeремъ твои6мъ kдyщымъ и3 пію1щымъ ў брaта своегw2 старёйшагw, |
|
19
|
19
|
| внеза́пу вітр вели́к на́йде от пусти́ні і косну́ся чети́рем угло́м хра́мини, і паде́ хра́мина на ді́ти твоя́, і сконча́шася; спасо́хся же аз єди́н і прийдо́х возвісти́ти тебі́. | внезaпу вётръ вели1къ нaйде t пустhни и3 коснyсz четhремъ ўглHмъ хрaмины, и3 падE хрaмина на дёти тво‰, и3 скончaшасz: спас0хсz же ѓзъ є3ди1нъ и3 пріид0хъ возвэсти1ти тебЁ. |
|
20
|
20
|
| Та́ко (усли́шав) І́ов, воста́в растерза́ ри́зи своя́ і остриже́ власи́ глави́ своєя́, (і поси́па пе́рстію главу́ свою́), і пад на зе́млю, поклони́ся (Го́сподеві) | Тaкw (ўслhшавъ) јwвъ, востaвъ растерзA ри6зы сво‰ и3 њстрижE власы2 главы2 своеS, (и3 посhпа пeрстію главY свою2,) и3 пaдъ на зeмлю, поклони1сz (гDеви) |
|
21
|
21
|
| і рече́: сам наг ізидо́х от чре́ва ма́тере моєя́, наг і отиду́ та́мо; Госпо́дь даде́, Госпо́дь от'я́т; я́ко Го́сподеві ізво́лися, та́ко бисть; бу́ди і́м'я Госпо́днє благослове́нно (во ві́ки). | и3 речE: сaмъ нaгъ и3зыд0хъ t чрeва мaтере моеS, нaгъ и3 tидY тaмw: гDь дадE, гDь tsтъ: ћкw гDеви и3зв0лисz, тaкw бhсть: бyди и4мz гDне блгcвeно (во вёки). |
|
22
|
22
|
| Во всіх сих приключи́вшихся єму́ нічто́же согріши́ І́ов пред Го́сподем, (ніже́ устна́ма свої́ма), і не даде́ безу́мія Бо́гу. | Во всёхъ си1хъ приключи1вшихсz є3мY ничт0же согрэши2 јwвъ пред8 гDемъ, (нижE ўстнaма свои1ма,) и3 не дадE безyміz бGу. |
1
