Зміст
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.

Їwaнна 1
Перше соборне послання святого апостола Іоана Богослова
Главa №
Глава 1
1
1
(За? …}.) Е$же бЁ и3спeрва, є4же слhшахомъ, є4же ви1дэхомъ nчи1ма нaшима, є4же ўзрёхомъ, и3 рyки нaшz њсzзaша, њ словеси2 жив0тнэмъ: Про те, що було від початку, що ми чули, що бачили своїми очима, що розглядали і чого торкалися руки наші, про Слово життя, —
2
2
и3 жив0тъ kви1сz, и3 ви1дэхомъ, и3 свидётелствуемъ, и3 возвэщaемъ вaмъ жив0тъ вёчный, и4же бЁ ў nц7A и3 kви1сz нaмъ: бо життя явилось‚ і ми бачили‚ і свідчимо, і звіщаємо вам це вічне життя, яке було в Отця і явилось нам, —
3
3
є4же ви1дэхомъ и3 слhшахомъ, повёдаемъ вaмъ, да и3 вы2 nбщeніе и4мате съ нaми: nбщeніе же нaше со nц7eмъ и3 съ сн7омъ є3гw2 ї}сомъ хrт0мъ. про те, що ми бачили і чули, звіщаємо вам, щоб і ви мали єднання з нами: а наше єднання — з Отцем і Сином Його, Ісусом Христом.
4
4
И# сі‰ пи1шемъ вaмъ, да рaдость вaша бyдетъ и3сп0лнена. І це пишемо вам, щоб радість ваша була повна.
5
5
И# сіE є4сть њбэтовaніе, є4же слhшахомъ t негw2 и3 повёдаемъ вaмъ, ћкw бGъ свётъ є4сть, и3 тмы2 въ нeмъ нёсть ни є3ди1ныz. І ось благовістя, яке ми чули від Нього і звіщаємо вам: Бог є світло, і немає в Ньому ніякої темряви.
6
6
(За? …f7.) Ѓще речeмъ, ћкw nбщeніе и4мамы съ ни1мъ, и3 во тмЁ х0димъ, лжeмъ и3 не твори1мъ и4стины: Коли ж ми кажемо, що маємо єднання з Ним, а ходимо в темряві, то ми неправду говоримо і не творимо істини;
7
7
ѓще же во свётэ х0димъ, ћкоже сaмъ т0й є4сть во свётэ, nбщeніе и4мамы дрyгъ ко дрyгу, и3 кр0вь ї}са хrтA сн7а є3гw2 њчищaетъ нaсъ t всsкагw грэхA. коли ж ходимо в світлі, подібно до того, як Він у світлі, то маємо єднання один з одним, і Кров Ісуса Христа, Сина Його, очищає нас від усякого гріха.
8
8
Ѓще речeмъ, ћкw грэхA не и4мамы, себE прельщaемъ, и3 и4стины нёсть въ нaсъ. Якщо кажемо, що не маємо гріха, — обманюємо самих себе, і правди немає в нас.
9
9
Ѓще и3сповёдаемъ грэхи2 нaшz, вёренъ є4сть и3 првdнъ, да њстaвитъ нaмъ грэхи2 нaшz и3 њчcтитъ нaсъ t всsкіz непрaвды. Коли сповідаємо гріхи наші, то Він, будучи вірним і праведним, простить нам гріхи наші і очистить нас від усякої неправди.
10
10
Ѓще речeмъ, ћкw не согрэши1хомъ, лжA твори1мъ є3го2, и3 сл0во є3гw2 нёсть въ нaсъ. Коли кажемо, що ми не згрішили, то представляємо Його неправдомовним і слова Його немає в нас.
Главa в7
Глава 2
1
1
Ч†дца мо‰, сі‰ пишY вaмъ, да не согрэшaете: и3 ѓще кто2 согрэши1тъ, ходaтаz и4мамы ко nц7Y, ї}са хrтA првdника: Діти мої! Це пишу вам, щоб ви не грішили, а коли б хто згрішив, то ми маємо заступника перед Отцем, Ісуса Христа, Праведника.
2
2
и3 т0й њчищeніе є4сть њ грэсёхъ нaшихъ, не њ нaшихъ же т0чію, но и3 њ всэгw2 мjра. Він є очищення від гріхів наших, і не тільки від наших, але і від гріхів усього світу.
3
3
И# њ сeмъ разумёемъ, ћкw познaхомъ є3го2, ѓще зaпwвэди є3гw2 соблюдaемъ. А що ми пізнали Його, розуміємо з того, що дотримуємось Його заповідей.
4
4
Глаг0лzй, ћкw познaхъ є3го2, и3 зaпwвэди є3гw2 не соблюдaетъ, л0жь є4сть, и3 въ сeмъ и4стины нёсть: Хто говорить: «Я пізнав Його», але заповідей Його не виконує, той неправдомовець і немає в ньому правди;
5
5
ґ и4же ѓще соблюдaетъ сл0во є3гw2, пои1стиннэ въ сeмъ любы2 б9іz совершeнна є4сть: њ сeмъ разумёемъ, ћкw въ нeмъ є3смы2. а хто дотримує слово Його, в тому істинно любов Божа здійснилася; з цього пізнаємо‚ що ми в Ньому.
6
6
Глаг0лzй, въ нeмъ пребывaти, д0лженъ є4сть, ћкоже џнъ ходи1лъ є4сть, и3 сeй тaкожде да х0дитъ. Хто говорить, що перебуває в Ньому, той повинен робити так, як Він робив.
7
7
(За? о7.) Возлю1бленніи, не зaповэдь н0ву пишY вaмъ, но зaповэдь вeтху, ю4же и3мёсте и3спeрва. Зaповэдь вeтха є4сть сл0во, є4же слhшасте и3спeрва. Улюблені! Пишу вам не нову заповідь, а заповідь давню, яку ви мали від початку. Давня заповідь — це слово, яке ви чули від початку.
8
8
Пaки зaповэдь н0ву пишY вaмъ, є4же є4сть пои1стиннэ въ нeмъ и3 въ вaсъ: ћкw тмA мимох0дитъ и3 свётъ и4стинный сeй ўжE сіsетъ. Але при тому і нову заповідь пишу вам, що є справді і в Ньому, і у вас, тому що темрява минає і правдиве світло вже світить.
9
9
Глаг0лzй себE во свётэ бhти, ґ брaта своего2 ненави1дzй, во тмЁ є4сть досeлэ. Хто говорить, що він у світлі, а ненавидить брата свого, той ще в темряві.
10
10
Любsй брaта своего2 во свётэ пребывaетъ, и3 соблaзна въ нeмъ нёсть. Хто любить брата свого, той перебуває у світлі, і немає в ньому спокуси.
11
11
Ґ ненави1дzй брaта своего2 во тмЁ є4сть, и3 во тмЁ х0дитъ, и3 не вёсть, кaмw и4детъ, ћкw тмA њслэпи2 џчи є3мY. А хто ненавидить брата свого, той перебуває в темряві, і в темряві ходить, і не знає, куди йде, бо темрява засліпила очі йому.
12
12
ПишY вaмъ, ч†дца, ћкw њставлsютсz вaмъ грэси2 и4мене є3гw2 рaди. Пишу вам, діти, бо прощаються вам гріхи імені Його ради.
13
13
ПишY вaмъ, nтцы2, ћкw познaсте безначaлнаго. ПишY вaмъ, ю4нwши, ћкw побэди1сте лукaваго. ПишY вaмъ, дёти, ћкw познaсте nц7A. Пишу вам, батьки, бо ви пізнали Сущого від початку. Пишу вам, юнаки, бо ви перемогли лукавого. Пишу вам, юнаки, бо ви пізнали Отця.
14
14
Писaхъ вaмъ, nтцы2, ћкw познaсте и3ск0ннаго: писaхъ вaмъ, ю4нwши, ћкw крёпцы є3стE, и3 сл0во б9іе въ вaсъ пребывaетъ, и3 побэди1сте лукaваго. Я написав вам, батьки, бо ви пізнали Безпочаткового. Я написав вам, юнаки, бо ви сильні, і слово Боже перебуває у вас, і ви перемогли лукавого.
15
15
Не люби1те мjра, ни ±же въ мjрэ: ѓще кто2 лю1битъ мjръ, нёсть любвE џ§и въ нeмъ: Не любіть світу, ні того, що в світі: хто любить світ, у тому немає любові Отчої.
16
16
ћкw всE, є4же въ мjрэ, п0хоть плотскaz и3 п0хоть nчи1ма и3 г0рдость житeйскаz, нёсть t nц7A, но t мjра сегw2 є4сть. Бо все, що в світі: похіть плотська, похіть очима і гордість житейська, не від Отця, а від світу цього.
17
17
И# мjръ прех0дитъ, и3 п0хоть є3гw2, ґ творsй в0лю б9ію пребывaетъ во вёки. І світ минає, і похіть його, а той, хто виконує волю Божу, перебуває повік.
18
18
(За? о7№.) Дёти, послёднzz годи1на є4сть. И# ћкоже слhшасте, ћкw ґнтjхрістъ грzдeтъ, и3 нн7э ґнтjхрісти мн0зи бhша, t сегw2 разумэвaемъ, ћкw послёдній чaсъ є4сть. Діти! Остання це година! І як ви чули, що прийде антихрист — і тепер з’явилося багато антихристів, — з цього ми і пізнаємо, що остання година настала.
19
19
T нaсъ и3зыд0ша, но не бёша t нaсъ: ѓще бы t нaсъ бhли, пребhли ќбw бhша съ нaми: но да kвsтсz, ћкw не сyть вси2 t нaсъ. Вони вийшли від нас, але не були наші: бо якби вони були наші, то залишилися б з нами; але вони вийшли‚ і через те виявилося, що не всі наші.
20
20
И# вы2 помaзаніе и4мате t с™aгw, и3 вёсте вс‰. Ви ж маєте помазання від Святого і знаєте все.
21
21
Не писaхъ вaмъ, ћкw не вёсте и4стины, но ћкw вёсте ю5 и3 ћкw всsка лжA t и4стины нёсть. Я написав вам не тому, що ви не знаєте істини, але тому, що ви знаєте її і що всяка неправда не від істини.
22
22
Кто2 є4сть лжи1вый, т0чію tметazйсz, ћкw ї}съ нёсть хrт0съ; Сeй є4сть ґнтjхрістъ, tметazйсz nц7A и3 сн7а. Хто неправдомовець, як не той, хто відкидає, що Ісус є Христос? Це антихрист, що зрікається Отця і Сина.
23
23
Всsкъ tметazйсz сн7а, ни nц7A и4мать: ґ и3сповёдаzй сн7а, и3 nц7A и4мать. Кожен, хто зрікається Сина, не має і Отця, а хто сповідує Сина, має і Отця.
24
24
Вы2 u5бо є4же слhшасте и3спeрва, въ вaсъ да пребывaетъ: (и3) ѓще въ вaсъ пребyдетъ, є4же и3спeрва слhшасте, и3 вы2 въ сн7э и3 nц7Ё пребyдете. Отже, що ви чули від початку, те нехай і перебуває у вас; якщо перебуватиме у вас те, що ви чули від початку, то і ви перебуватимете в Сині і в Отці.
25
25
И# сіE є4сть њбэтовaніе, є4же сaмъ њбэщA нaмъ, жив0тъ вёчный. Обітниця ж, яку Він дав нам, є життя вічне.
26
26
Сі‰ писaхъ вaмъ њ льстsщихъ вaсъ. Це я написав вам про тих, що вводять вас в оману.
27
27
И# вы2 є4же помaзаніе пріsсте t негw2, въ вaсъ пребывaетъ, и3 не трeбуете, да кто2 ўчи1тъ вы2: но ћкw то2 сaмо помaзаніе ўчи1тъ вы2 њ всeмъ, и3 и4стинно є4сть, и3 нёсть л0жно: и3 ћкоже научи2 вaсъ, пребывaйте въ нeмъ. А втім, помазання, яке ви одержали від Нього, у вас перебуває, і ви не маєте потреби, щоб хто вчив вас; а що саме це помазання вчить вас усьому, і воно істинне і нехибне, то чого воно навчило вас, у тому перебувайте.
28
28
И# нн7э, ч†дца, пребывaйте въ нeмъ, да є3гдA kви1тсz, и4мамы дерзновeніе и3 не посрами1мсz t негw2 въ пришeствіи є3гw2. Отже, діти, перебувайте в Ньому, щоб‚ коли Він явиться, мали ми дерзновення і не осоромилися перед Ним у пришестя Його.
29
29
Ѓще вёсте, ћкw првdникъ є4сть, разумёйте, ћкw всsкъ творsй прaвду t негw2 роди1сz. Коли ви знаєте, що Він праведник, то зрозумійте і те, що кожен, хто творить правду, від Нього народився.
Главa G
Глава 3
1
1
Ви1дите, каковY люб0вь дaлъ є4сть nц7ъ нaмъ, да ч†да б9іz наречeмсz, и3 бyдемъ. Сегw2 рaди мjръ не знaетъ нaсъ, занE не познA є3гw2. Бачите, яку любов дав нам Отець, щоб нам називатися і бути дітьми Божими. Світ тому не знає нас, що не пізнав Його.
2
2
Возлю1бленніи, нн7э ч†да б9іz є3смы2, и3 не u5 kви1сz, что2 бyдемъ: вёмы же, ћкw, є3гдA kви1тсz, под0бни є3мY бyдемъ, и4бо ќзримъ є3го2, ћкоже є4сть. Улюблені! Ми тепер діти Божі, але ще не відкрилося, що будемо. Знаємо тільки, що‚ коли відкриється, будемо подібні до Нього, тому що побачимо Його, як Він є.
3
3
И# всsкъ и3мёzй надeжду сію2 нaнь, њчищaетъ себE, ћкоже џнъ чи1стъ є4сть. І кожний, хто має цю надію на Нього, очищає себе, бо Він чистий.
4
4
Всsкъ творsй грёхъ, и3 беззак0ніе твори1тъ: и3 грёхъ є4сть беззак0ніе. Усякий, хто чинить гріх, чинить і беззаконня; і гріх є беззаконня.
5
5
И# вёсте, ћкw џнъ kви1сz, да грэхи2 нaшz в0зметъ, и3 грэхA въ нeмъ нёсть. І ви знаєте, що Він явився для того, щоб узяти гріхи наші, і що в Ньому немає гріха.
6
6
Всsкъ, и4же въ нeмъ пребывaетъ, не согрэшaетъ: всsкъ согрэшazй не ви1дэ є3гw2, ни познA є3гw2. Кожний, хто перебуває в Ньому, не грішить; усякий, хто грішить, не бачив Його і не пізнав Його.
7
7
Ч†дца, никт0же да льсти1тъ вaсъ. Творsй прaвду првdникъ є4сть, ћкоже џнъ првdнъ є4сть. Діти! Нехай ніхто не вводить вас в оману. Хто творить правду, той праведний, як і Він праведний.
8
8
Творsй грёхъ t діaвола є4сть, ћкw и3спeрва діaволъ согрэшaетъ. Сегw2 рaди kви1сz сн7ъ б9ій да разруши1тъ дэлA діaвwлz. Хто чинить гріх, той від диявола, бо спочатку диявол згрішив. Заради цього і явився Син Божий, щоб зруйнувати діла диявола.
9
9
Всsкъ рождeнный t бGа грэхA не твори1тъ, ћкw сёмz є3гw2 въ нeмъ пребывaетъ: и3 не м0жетъ согрэшaти, ћкw t бGа рождeнъ є4сть. Кожний, народжений від Бога, не чинить гріха, тому що сім’я Його перебуває в ньому, і він не може грішити, бо народжений від Бога.
10
10
Сегw2 рaди kвлє1на сyть ч†да б9іz и3 ч†да діaвwлz: (За? о7в7.) всsкъ не творsй прaвды нёсть t бGа, и3 не любsй брaта своегw2. Діти Божі і діти диявола пізнаються так: усякий, хто не творить правди, не є від Бога, як і той, хто не любить брата свого.
11
11
Ћкw сE є4сть завэщaніе, є4же слhшасте и3спeрва, да лю1бимъ дрyгъ дрyга, Бо таке є благовістування, яке ви чули від початку, щоб ми любили один одного,
12
12
не ћкоже кaінъ t лукaвагw бЁ и3 заклA брaта своего2. И# за кyю винY заклA є3го2; Ћкw дэлA є3гw2 лук†ва бёша, ґ брaта є3гw2 првdна. не так, як Каїн, який був від лукавого і вбив брата свого. А за що вбив його? За те, що діла його були злі, а діла брата його — праведні.
13
13
Не чуди1тесz, брaтіе мо‰, ѓще ненави1дитъ вaсъ мjръ. Hе дивуйтеся, браття мої, якщо світ ненавидить вас.
14
14
Мы2 вёмы, ћкw преид0хомъ t смeрти въ жив0тъ, ћкw лю1бимъ брaтію: не любsй бо брaта пребывaетъ въ смeрти. Ми знаємо, що ми перейшли зі смерти в життя, бо любимо братів; той, хто не любить брата, перебуває в смерті.
15
15
Всsкъ ненави1дzй брaта своего2 человэкоубjйца є4сть: и3 вёсте, ћкw всsкъ человэкоубjйца не и4мать животA вёчнагw въ себЁ пребывaюща. Усякий, хто ненавидить брата свого, є людиновбивця; а ви знаєте, що ніякий людиновбивця не має життя вічного, що в ньому перебувало б.
16
16
Њ сeмъ познaхомъ люб0вь, ћкw џнъ по нaсъ дш7у свою2 положи2: и3 мы2 д0лжни є3смы2 по брaтіи дyшы полагaти. Любов пізнали ми з того, що Він поклав за нас душу Свою: і ми повинні класти душі свої за братів.
17
17
И$же u5бо и4мать богaтство мjра сегw2, и3 ви1дитъ брaта своего2 трeбующа, и3 затвори1тъ ўтр0бу свою2 t негw2, кaкw любы2 б9іz пребывaетъ въ нeмъ; А хто має достатки на світі, але, коли бачить брата свого в нужді, зачиняє від нього своє серце, то як може перебувати в такому любов Божа?
18
18
Ч†дца мо‰, не лю1бимъ сл0вомъ нижE љзhкомъ, но дёломъ и3 и4стиною. Діти мої! Будемо любити не словом чи язиком, а ділом і правдою.
19
19
И# њ сeмъ разумёемъ, ћкw t и4стины є3смы2, и3 пред8 ни1мъ смирsемъ сердцA н†ша: І ось із цього пізнаємо, що ми від істини, і впокорюємо перед Hим серця нашi;
20
20
занE ѓще зазирaетъ нaмъ сeрдце нaше, ћкw б0лій є4сть бGъ сeрдца нaшегw и3 вёсть вс‰. бо якщо серце наше засуджує нас, то тим більше Бог, бо Бог більший від нашого серця і знає все.
21
21
(За? о7G.) Возлю1бленніи, ѓще сeрдце нaше не зaзритъ нaмъ, дерзновeніе и4мамы къ бGу, Улюблені! Якщо наше серце не засуджує нас, то ми маємо дерзновення до Бога
22
22
и3 є3гHже ѓще пр0симъ, пріeмлемъ t негw2, ћкw зaпwвэди є3гw2 соблюдaемъ и3 ўгHднаz пред8 ни1мъ твори1мъ. і, чого тільки попросимо, одержимо від Hього, бо дотримуємося заповідей Його і робимо угодне для Hього.
23
23
И# сіS є4сть зaповэдь є3гw2, да вёруемъ во и4мz сн7а є3гw2 ї}са хrтA и3 лю1бимъ дрyгъ дрyга, ћкоже дaлъ є4сть зaповэдь нaмъ. А заповідь Його та, щоб ми вірували в ім’я Сина Його Ісуса Христа і любили один одного, як Він заповів нам.
24
24
И# соблюдazй зaпwвэди є3гw2 въ нeмъ пребывaетъ, и3 т0й въ нeмъ. И# њ сeмъ разумёемъ, ћкw пребывaетъ въ нaсъ, t д¦а, є3г0же дaлъ є4сть нaмъ. І хто зберігає заповіді Його, той перебуває в Hьому, і Він у тому. А що Він перебуває в нас, пізнаємо від Духа, який Він дав нам.
Главa д7
Глава 4
1
1
Возлю1бленніи, не всsкому дyху вёруйте, но и3скушaйте дyхи, ѓще t бGа сyть: ћкw мн0зи лжепрор0цы и3зыд0ша въ мjръ. Улюблені! Не всякому духові вірте, але випробовуйте духів, чи від Бога вони, бо багато лжепророків з’явилось у світі.
2
2
Њ сeмъ познавaйте д¦а б9іz и3 дyха лeстча: всsкъ д¦ъ, и4же и3сповёдуетъ ї}са хrтA во пlти пришeдша, t бGа є4сть: Духа Божого і духа омани пізнавайте так: усякий дух, що сповідує Ісуса Христа, Який прийшов у плоті, є від Бога;
3
3
и3 всsкъ дyхъ, и4же не и3сповёдуетъ ї}са хrтA во пlти пришeдша, t бGа нёсть: и3 сeй є4сть ґнтjхрістовъ, є3г0же слhшасте, ћкw грzдeтъ, и3 нн7э въ мjрэ є4сть ўжE. а всякий дух, що не сповідує Ісуса Христа, Який прийшов у плотi, не є від Бога, але це дух антихриста, про якого ви чули, що він прийде і тепер уже є в світі.
4
4
Вы2 t бGа є3стE, ч†дца, и3 побэди1сте тёхъ: ћкw б0лій є4сть и4же въ вaсъ, нeжели и4же въ мjрэ. Діти! Ви від Бога і перемогли їх; бо Той, Хто у вас, більший за того, хто у світі.
5
5
Nни2 t мjра сyть: сегw2 рaди t мjра глаг0лютъ, и3 мjръ тёхъ послyшаетъ. Вони від світу, тому і говорять, як у світі, і світ слухає їх.
6
6
Мы2 t бGа є3смы2: и4же знaетъ бGа, послyшаетъ нaсъ, и3 и4же нёсть t бGа, не послyшаетъ нaсъ. Њ сeмъ познавaемъ д¦а и4стины и3 дyха лeстча. Ми від Бога; той, хто знає Бога, слухає нас; хто не від Бога, той не слухає нас. З цього пізнаємо духа істини і духа омани.
7
7
Возлю1бленніи, возлю1бимъ дрyгъ дрyга, ћкw любы2 t бGа є4сть, и3 всsкъ любsй t бGа рождeнъ є4сть, и3 знaетъ бGа: Улюблені! Будемо любити один одного, бо любов від Бога, і кожен, хто любить, народжений від Бога і знає Бога.
8
8
ґ не любsй не познA бGа, ћкw бGъ любы2 є4сть. Хто не любить, той не пізнав Бога, тому що Бог є любов.
9
9
Њ сeмъ kви1сz любы2 б9іz въ нaсъ, ћкw сн7а своего2 є3динор0днаго послA бGъ въ мjръ, да жи1ви бyдемъ и4мъ. Любов Божа до нас відкрилась у тому, що Бог послав у світ Єдинородного Сина Свого, щоб ми жили через Hього.
10
10
Њ сeмъ є4сть любы2, не ћкw мы2 возлюби1хомъ бGа, но ћкw т0й возлюби2 нaсъ, и3 послA сн7а своего2 њчищeніе њ грэсёхъ нaшихъ. У тому любов, що не ми полюбили Бога, а Він полюбив нас і послав Сина Свого на очищення від гріхів наших.
11
11
(За?.) Возлю1бленніи, ѓще си1це возлюби1лъ є4сть нaсъ бGъ, и3 мы2 д0лжни є3смы2 дрyгъ дрyга люби1ти. Улюблені! Якщо так полюбив нас Бог, то і ми повинні любити один одного.
12
12
(За?.) БGа никт0же нигдёже ви1дэ. Ѓще дрyгъ дрyга лю1бимъ, бGъ въ нaсъ пребывaетъ, и3 любы2 є3гw2 совершeнна є4сть въ нaсъ. Бога ніхто ніколи не бачив. Якщо ми любимо один одного, то Бог у нас перебуває, і довершена Його любов є в нас.
13
13
Њ сeмъ разумёемъ, ћкw въ нeмъ пребывaемъ, и3 т0й въ нaсъ, ћкw t д¦а своегw2 дaлъ є4сть нaмъ. Що ми перебуваємо в Hьому і Він у нас, пізнаємо з того, що Він дав нам від Духа Свого.
14
14
И# мы2 ви1дэхомъ и3 свидётелствуемъ, ћкw nц7ъ послA сн7а сп7си1телz мjру. І ми бачили і свідчимо, що Отець послав Сина Спасителем світу.
15
15
И$же ѓще и3сповёсть, ћкw ї}съ є4сть сн7ъ б9ій, бGъ въ нeмъ пребывaетъ, и3 т0й въ бз7э. Хто сповідує, що Ісус є Син Божий, в тому перебуває Бог і він у Бозі.
16
16
И# мы2 познaхомъ и3 вёровахомъ люб0вь, ю4же и4мать бGъ къ нaмъ. БGъ любы2 є4сть, и3 пребывazй въ любви2 въ бз7э пребывaетъ, и3 бGъ въ нeмъ пребывaетъ. І ми пізнали любов, що має до нас Бог, і увірували в неї. Бог є любов, і хто перебуває в любові, перебуває в Бозі і Бог у ньому.
17
17
Њ сeмъ совершaетсz любы2 съ нaми, да дерзновeніе и4мамы въ дeнь сyдный, занE, ћкоже џнъ є4сть, и3 мы2 є3смы2 въ мjрэ сeмъ. Любов досягає в нас такої довершености, що ми маємо дерзновення в день судний, бо робимо в цьому світі, як Він.
18
18
Стрaха нёсть въ любви2, но совершeнна любы2 в0нъ и3згонsетъ стрaхъ, ћкw стрaхъ мyку и4мать: боsйсz же не соверши1сz въ любви2. У любові немає страху, але довершена любов проганяє страх, бо страх має муку. Той, хто боїться, не довершений у любові.
19
19
Мы2 лю1бимъ є3го2, ћкw т0й пeрвэе возлюби1лъ є4сть нaсъ. Будемо любити Його, бо Він раніше полюбив нас.
20
20
(За? о7д7.) Ѓще кто2 речeтъ, ћкw люблю2 бGа, ґ брaта своего2 ненави1дитъ, л0жь є4сть: и4бо не любsй брaта своегw2, є3г0же ви1дэ, бGа, є3гHже не ви1дэ, кaкw м0жетъ люби1ти; Хто каже: «Я люблю Бога», а брата свого ненавидить, той говорить неправду: бо той, хто не любить брата свого, якого бачить, як може любити Бога, Якого не бачить?
21
21
И# сію2 зaповэдь и4мамы t негw2, да любsй бGа лю1битъ и3 брaта своего2. І ми маємо від Hього таку заповідь, щоб той, хто любить Бога, любив і брата свого.
Главa є7
Глава 5
1
1
Всsкъ вёруzй, ћкw ї}съ є4сть хrт0съ, t бGа рождeнъ є4сть: и3 всsкъ любsй р0ждшаго лю1битъ и3 рождeннаго t негw2. Всякий, хто вірує, що Ісус є Христос, від Бога народжений, і кожен, Хто любить Того, Хто народив, любить і Того, Хто народився від Hього.
2
2
Њ сeмъ вёмы, ћкw лю1бимъ ч†да б9іz, є3гдA бGа лю1бимъ и3 зaпwвэди є3гw2 соблюдaемъ. Що ми любимо дітей Божих, пізнаємо з того, коли любимо Бога і дотримуємося заповідей Його.
3
3
Сіs бо є4сть любы2 б9іz, да зaпwвэди є3гw2 соблюдaемъ: и3 зaпwвэди є3гw2 т‰жки не сyть. Бо це є любов до Бога, щоб ми дотримувалися заповідей Його; і заповіді Його не тяжкі.
4
4
Ћкw всsкъ рождeнный t бGа побэждaетъ мjръ: и3 сіS є4сть побёда, побэди1вшаz мjръ, вёра нaша. Бо всякий, народжений від Бога, перемагає світ; і ця перемога, що перемогла світ, — віра наша.
5
5
Кто2 є4сть побэждazй мjръ, т0кмw вёруzй, ћкw ї}съ є4сть сн7ъ б9ій; Хто перемагає світ, як не той, хто вірує, що Ісус є Син Божий?
6
6
Сeй є4сть пришeдый вод0ю и3 кр0вію и3 д¦омъ, ї}съ хrт0съ, не вод0ю т0чію, но вод0ю и3 кр0вію: и3 д¦ъ є4сть свидётелствуzй, ћкw д¦ъ є4сть и4стина. Цей є Ісус Христос, Який прийшов водою і кров’ю і Духом, не водою тільки, але водою і кров’ю, і Дух свідчить про Hього, бо Дух є істина.
7
7
Ћкw тріE сyть свидётелствующіи на нб7си2, nц7ъ, сл0во и3 с™hй д¦ъ: и3 сjи три2 є3ди1но сyть. Бо троє свідчать на небі: Отець, Слово і Святий Дух; і Ці троє — єдине.
8
8
И# тріE сyть свидётелствующіи на земли2, дyхъ и3 водA и3 кр0вь: и3 тріE во є3ди1но сyть. І троє свідчать на землі: дух, вода і кров; і ці троє — про єдине.
9
9
Ѓще свидётелство человёческое пріeмлемъ, свидётелство б9іе б0лэе є4сть: ћкw сіE є4сть свидётелство б9іе, є4же свидётелствова њ сн7э своeмъ. Якщо ми приймаємо свідчення людське, то свідчення Боже — більше, бо це є свідчення Боже, яким Бог свідчив про Сина Свого.
10
10
Вёруzй въ сн7а б9іz и4мать свидётелство въ себЁ: не вёруzй бGови лжA сотвори1лъ є4сть є3го2, ћкw не вёрова во свидётелство, є4же свидётелствова бGъ њ сн7э своeмъ. Хто вірує в Сина Божого, має свідчення в собі самому; хто не вірує Богові, той робить Його неправдомовцем, бо не вірує в свідчення, яким Бог свідчив про Сина Свого.
11
11
И# сіE є4сть свидётелство, ћкw жив0тъ вёчный дaлъ є4сть нaмъ бGъ, и3 сeй жив0тъ въ сн7э є3гw2 є4сть. Свідчення це полягає в тому, що Бог дарував нам життя вічне, і це життя в Сині Його.
12
12
И#мёzй сн7а б9іz и4мать жив0тъ: ґ не и3мёzй сн7а б9іz животA не и4мать. Хто має Сина Божого, той має життя; хто не має Сина Божого, той не має життя.
13
13
Сі‰ писaхъ вaмъ вёрующымъ во и4мz сн7а б9іz, да вёсте, ћкw жив0тъ вёчный и4мате, и3 да вёруете во и4мz сн7а б9іz. Це написав я вам, що віруєте в ім’я Сина Божого, щоб ви знали, що ви, віруючи в Сина Божого, маєте життя вічне.
14
14
И# сіE є4сть дерзновeніе, є4же и4мамы къ немY, ћкw ѓще чесw2 пр0симъ по в0ли є3гw2, послyшаетъ нaсъ: І ось яке дерзновення ми маємо до Hього, що, коли просимо чого згідно волі Його, Він слухає нас.
15
15
и3 ѓще вёмы, ћкw послyшаетъ нaсъ, є4же ѓще пр0симъ, вёмы, ћкw и4мамы прошє1ніz, и4хже проси1хомъ t негw2. А коли ми знаємо, що Він слухає нас у всьому, чого б ми не просили, — знаємо й те, що, чого просимо, одержуємо від Hього.
16
16
Ѓще кто2 ќзритъ брaта своего2 согрэшaюща грёхъ не къ смeрти, да пр0ситъ, и3 дaстъ є3мY жив0тъ, согрэшaющымъ не къ смeрти. Е$сть грёхъ къ смeрти: не њ т0мъ, глаг0лю, да м0литсz. Коли хто бачить свого брата, який грішить гріхом не на смерть, то нехай молиться, і Бог дасть йому життя, тобто тому, хто грішить гріхом не на смерть. Є гріх на смерть: не про цей кажу, щоб він молився.
17
17
Всsка непрaвда грёхъ є4сть, и3 є4сть грёхъ не къ смeрти. Всяка неправда є гріх; але є гріх не на смерть.
18
18
Вёмы, ћкw всsкъ рождeнный t бGа не согрэшaетъ: но рождeнный t бGа блюдeтъ себE, и3 лукaвый не прикасaетсz є3мY. Ми знаємо, що всякий, народжений від Бога, не грішить, але народжений від Бога береже себе, і лукавий не торкається його.
19
19
Вёмы, ћкw t бGа є3смы2, и3 мjръ вeсь во ѕлЁ лежи1тъ. Ми знаємо, що ми від Бога і що весь світ лежить у злі.
20
20
Вёмы же, ћкw сн7ъ б9ій пріи1де и3 дaлъ є4сть нaмъ (свётъ и3) рaзумъ, да познaемъ бGа и4стиннаго и3 да бyдемъ во и4стиннэмъ сн7э є3гw2 ї}сэ хrтЁ: сeй є4сть и4стинный бGъ и3 жив0тъ вёчный. Знаємо також, що Син Божий прийшов і дав нам світло і розум, щоб ми пізнали Бога істинного і щоб були в істинному Сині Його Ісусі Христі. Цей є істинний Бог і життя вічне.
21
21
Ч†дца, храни1те себE t трeбъ јдwлскихъ. Ґми1нь. Діти! Бережіть себе від ідолів. Амінь.
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.