Їwaнна 2-е
|
Друге соборне послання святого апостола Іоана Богослова
|
Главa №
|
Глава 1
|
1
|
1
|
(За? о7е7.) Стaрецъ и3збрaннэй госпожЁ и3 чaдwмъ є3S, и5хже ѓзъ люблю2 вои1стинну, и3 не ѓзъ т0чію, но и3 вси2 разумёвшіи и4стину, | Старець — обраній господині і дітям її, яких я дійсно люблю, і не тільки я, а й усі, що пізнали істину, |
2
|
2
|
за и4стину пребывaющую въ нaсъ, и3 съ нaми бyдетъ во вёки: | заради істини, що перебуває в нас і буде з нами повік. |
3
|
3
|
да бyдетъ съ вaми блгdть, млcть, ми1ръ t бGа nц7A, и3 t гDа ї}са хrтA, сн7а џ§а, во и4стинэ и3 любви2. | Hехай буде з вами благодать, милість, мир від Бога Отця і від Господа Ісуса Христа, Сина Отчого, в істині й любові. |
4
|
4
|
Возрaдовахсz ѕэлw2, ћкw њбрэт0хъ t ч†дъ твои1хъ ходsщихъ во и4стинэ, ћкоже зaповэдь пріsхомъ t nц7A. | Я дуже зрадів, що знайшов між твоїми дітьми таких, що ходять в істині, як ми прийняли заповідь від Отця. |
5
|
5
|
И# нн7э молю1 тz, госпожE, не ћкw зaповэдь пишY тебЁ н0ву, но ю4же и4мамы и3спeрва, да лю1бимъ дрyгъ дрyга. | І нині благаю тебе, господине, не як нову заповідь пишу тобі, а як ту, що ми маємо від початку, щоб ми любили один одного. |
6
|
6
|
И# сіS є4сть любы2, да х0димъ по зaповэдемъ є3гw2. СіS є4сть зaповэдь, ћкоже слhшасте и3спeрва, да въ нeй х0дите: | Любов же полягає в тому, щоб ми жили за Його заповідями. Це та заповідь, яку ви чули від початку, та щоб жили згідно з нею. |
7
|
7
|
занE мн0зи лестцы2 внид0ша въ мjръ, не и3сповёдающе ї}са хrтA пришeдша во пlти, сeй є4сть льстeцъ и3 ґнтjхрістъ. | Бо багато з тих, хто вводить в оману, увійшло в світ; вони не сповідують Ісуса Христа, Який прийшов у плоті: така людина є спокусник і антихрист. |
8
|
8
|
Блюди1те себE, да не погубитE ћже дёласте дHбраz, но да мздY совершeнну воспріи1мете. | Пильнуйте себе, щоб нам не загубити того, над чим ми трудились, але щоб одержати повну нагороду. |
9
|
9
|
Всsкъ преступazй и3 не пребывazй во ў§ніи хrт0вэ бGа не и4мать: пребывazй же во ўчeніи хrт0вэ, сeй и3 nц7A и3 сн7а и4мать. | Кожен, хто переступає вчення Христове і не перебуває в Hьому, не має Бога; хто перебуває в ученні Христовому, має і Отця і Сина. |
10
|
10
|
Ѓще кто2 прих0дитъ къ вaмъ, и3 сегw2 ў§ніz не прин0ситъ, не пріeмлите є3го2 въ д0мъ, и3 рaдоватисz є3мY не глаг0лите: | Хто приходить до вас і не приносить цього вчення, того не приймайте в дім і не вітайте його. |
11
|
11
|
глаг0лzй бо є3мY рaдоватисz, соwбщaетсz дэлHмъ є3гw2 ѕлы6мъ. | Бо той, хто його вітає, бере участь у злих ділах його. |
12
|
12
|
МнHга и3мёхъ писaти вaмъ, и3 не восхотёхъ хартіeю и3 черни1ломъ, но надёюсz пріити2 къ вaмъ и3 ўсты2 ко ўстHмъ глаг0лати, да рaдость вaша бyдетъ и3сп0лнена. | Багато чого маю написати вам, але не хочу на папері чорнилами, а маю надію прийти до вас і говорити устами до уст, щоб радість ваша була повна. |
13
|
13
|
Цэлyютъ тS ч†да сестры2 твоеS и3збрaнныz. Ґми1нь. | Вітають тебе діти сестри твоєї обраної. Амінь. |