Зміст
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.

Паралипомeнwнъ 2-z
Друга книга Паралипоменон
* У євреїв: «Літопис».
Главa №
Глава 1
1
1
И# ўкрэпи1сz соломHнъ сhнъ давjдовъ на цaрствэ своeмъ, и3 гDь бGъ є3гw2 (бЁ) съ ни1мъ и3 возвели1чи є3го2 въ высотY. І утвердився Соломон, син Давидів, у царстві своєму; і Господь Бог його був з ним, і підніс його високо.
2
2
И# речE соломHнъ ко всемY ї}лю, тhсzщникwмъ и3 с0тникwмъ, и3 судіsмъ и3 всBмъ начaлникwмъ пред8 ї}лемъ. І наказав Соломон зібратися всьому Ізраїлю: тисячоначальникам і стоначальникам, і суддям, і всім начальникам у всьому Ізраїлі — главам поколінь.
3
3
И# и4де соломHнъ и3 всE мн0жество въ вhшній гаваHнъ, и3дёже бЁ ски1ніz свидёніz б9іz, ю4же сотвори2 мwmсeй рaбъ б9ій въ пустhни. І пішли Соломон і все зібрання з ним на висоту, що в Гаваоні, тому що там була Божа скинія зібрання, яку спорудив Мойсей, раб Господній, у пустелі.
4
4
КівHтъ же гDень принесE давjдъ t грaда каріаfіарjма на мёсто, є4же ўгот0ва є3мY давjдъ, ћкw водрузи2 є3мY ски1нію во їеrли1мэ. Ковчег Божий приніс Давид з Кириаф-Іарима на місце, яке приготував для нього Давид, спорудивши для нього скинію в Єрусалимі.
5
5
И# nлтaрь мёдzнъ, є3г0же содёла веселеи1лъ сhнъ ўрjи сhна w4рова, тY бЁ пред8 ски1ніею гDнею и3 взыскA є3го2 соломHнъ и3 всS цRковь. А мідний жертовник, який зробив Веселеїл, син Урія, сина Орового, залишався там, перед скинією Господньою, і знайшов його Соломон із зібранням.
6
6
Вознесe же тY соломHнъ на nлтари2 мёдzнэмъ пред8 гDемъ, и4же въ ски1ніи свидёніz, и3 принесE на нeмъ тhсzщу всесожжeній. І там перед лицем Господа, на мідному жертовнику, що перед скинією зібрання, підніс Соломон тисячу всепалень.
7
7
Въ тY н0щь kви1сz гDь соломHну и3 речE є3мY: проси2 (что2 х0щеши) да дaмъ тебЁ. У ту ніч явився Бог Соломону і сказав йому: проси, що Мені дати тобі.
8
8
Речe же соломHнъ къ бGу: ты2 сотвори1лъ є3си2 съ давjдомъ nтцeмъ мои1мъ млcрдіе вели1ко и3 постaвилъ мS є3си2 царS вмёстw є3гw2: І сказав Соломон Богу: Ти сотворив Давиду, батькові моєму, велику милість і поставив мене царем замість нього.
9
9
и3 нн7э, гDи б9е, да и3сп0лнитсz сл0во твоE къ давjду nтцY моемY, тh бо менE сотвори1лъ царS над8 людьми2 мн0гими, ћкоже прaхъ земнhй: Нехай же сповниться, Господи Боже, слово Твоє до Давида, батька мого. Окільки Ти поставив мене царем над народом численним, як порох земний,
10
10
нн7э дaждь мнЁ премyдрость и3 рaзумъ, да вни1ду и3 и3зhду пред8 людьми2 твои1ми си1ми, кт0 бо м0жетъ суди1ти си1хъ людjй твои1хъ мн0гихъ; то нині дай мені премудрість і знання, щоб я умів виходити перед народом цим і входити, бо хто може управляти цим народом Твоїм великим?
11
11
И# речE бGъ къ соломHну: понeже бhсть сіE въ сeрдцы твоeмъ, и3 не попроси1лъ є3си2 богaтства и3мёній, нижE слaвы, нижE дyшъ проти1вzщихсz тебЁ, и3 днjй мн0гихъ не проси1лъ є3си2, но проси1лъ є3си2 себЁ премyдрости и3 рaзума, да суди1ти м0жеши лю1ди мо‰, над8 ни1миже постaвихъ тS царS, І сказав Бог Соломону: за те, що це було на серці твоєму, і ти не просив багатства, маєтків і слави і душ ворогів твоїх, і також не просив ти багатьох днів, а просив собі премудрости і знання, щоб управляти народом Моїм, над яким Я поставив тебе царем,
12
12
премyдрость и3 рaзумъ даю2 тебЁ, богaтство же и3 и3мBніz и3 слaву дaмъ тебЁ, ћкw не бhсть въ царeхъ преждебhвшихъ тебє2 под0бенъ тебЁ, и3 по тебЁ тaкожде не бyдетъ. премудрість і знання даються тобі, а багатство і маєтки і славу Я дам тобі такі, подібних до яких не бувало в царів раніше тебе і не буде після тебе.
13
13
Пріи1де же соломHнъ t вhшнzгw гаваHна во їеrли1мъ пред8 ски1нію свидёніz и3 цaрствова над8 ї}лемъ. І прийшов Соломон з висоти, що в Гаваоні, від скинії зібрання, в Єрусалим і царював над Ізраїлем.
14
14
И# собрA соломHнъ колесни6цы и3 к0нники, и3 бhша є3мY тhсzща и3 четhреста колесни1цъ и3 дванaдесzть тhсzщъ кHнникъ: и3 њстaви и5хъ во градёхъ колесни1чныхъ, лю1діе же съ царeмъ во їеrли1мэ. І набрав Соломон колісниць і вершників; і було в нього тисяча чотириста колісниць і дванадцять тисяч вершників; і він розмістив їх у колісничних містах і при царі в Єрусалимі.
15
15
И# положи2 цaрь сребро2 и3 злaто во їеrли1мэ ћкw кaменіе, кeдры же во їудeи ћкw черни1чіе, є4же на п0ли во мн0жествэ. І зробив цар срібло і золото в Єрусалимі рівноцінним простому каменю, а кедри, за безліччю їх, зробив рівноцінними сикоморам, що на низьких місцях.
16
16
И#схождeніе же к0ней соломHновыхъ и3з8 є3гЂпта цэн0ю купцHвъ цaрскихъ, и5же хождaху и3 куповaху. Коней Соломону приводили з Єгипту і з Куви; купці царські з Куви одержували їх за гроші.
17
17
И# восхождaху и3 привождaху и3з8 є3гЂпта колесни1цу є3ди1ну за шeсть сHтъ срeбрєникъ, и3 конS за сто2 и3 пzтьдесsтъ срeбрєникъ: тaкожде и3 t всёхъ цaрствъ хеттeйскихъ и3 t царeй сmрjйскихъ рукaма и4хъ привwди1ма бывaху. Колісниці одержували і доставляли з Єгипту кожну за шістсот сиклів срібла, а коня за сто п’ятдесят. У такий же спосіб вони руками своїми доставляли це всім царям хеттейським і царям арамейським.
Главa в7
Глава 2
1
1
И# повелЁ соломHнъ созидaти д0мъ и4мени гDню и3 д0мъ цaрству своемY. І поклав Соломон побудувати дім імені Господньому і дім царський для себе.
2
2
И# собрA цaрь соломHнъ сeдмьдесzтъ тhсzщъ мужeй носsщихъ временA и3 џсмьдесzтъ тhсzщахъ каменосёчцєвъ въ горaхъ, пристaвленныхъ же над8 ни1ми три2 тhсzщы и3 шeсть сHтъ. І відрахував Соломон сімдесят тисяч носіїв і вісімдесят тисяч каменотесів у горах, і наглядачів над ними три тисячі шістсот.
3
3
И# послA соломHнъ къ хірaму царю2 тЂрску, глаг0лz: ћкоже сотвори1лъ є3си2 съ давjдомъ nтцeмъ моjмъ и3 послaлъ є3си2 є3мY кeдры, да сози1ждетъ себЁ д0мъ, въ нeмже є3мY њбитaти, І послав Соломон до Хирама, царя Тирського, сказати: як робив ти з Давидом, батьком моїм, і надсилав йому кедри на побудову дому для нього, щоб жити в ньому, так роби і зі мною.
4
4
и3 сE, ѓзъ сhнъ є3гw2 созидaю д0мъ и4мени гDа бGа моегw2, да њсвzшY є3го2 є3мY, є4же кади1ти пред8 ни1мъ fmміaмъ ґрwмaтовъ и3 предложeніе всегдA, и3 возноси1ти всесожжє1ніz вhну, ќтрw и3 къ вeчеру, и3 въ суббHты, и3 въ новомчcіихъ, и3 въ прaздницэхъ гDа бGа нaшегw: во вёкъ сіE бо ї}ли: Ось я будую дім імені Господа Бога мого, для присвяти Йому, щоб запалювати перед Ним запашне куріння, приносити постійно хліби предкладення і возносити там всепалення ранком і ввечері в суботи, і в новомісяччя, й у свята Господа Бога нашого, що назавжди заповідано Ізраїлю.
5
5
и3 д0мъ, є3г0же ѓзъ созидaю, вели1къ, вели1къ бо є4сть гDь бGъ нaшъ пaче всёхъ богHвъ, І дім, який я будую, великий, тому що великий Бог наш, вище за всіх богів.
6
6
и3 кто2 возм0жетъ создaти є3мY д0мъ; ѓще бо нб7о и3 нб7о нб7сE не м0гутъ вмэсти1ти слaвы є3гw2: и3 кто2 ѓзъ, созидazй є3мY д0мъ; но т0кмw є4же кади1ти fmміaмъ пред8 ни1мъ: І чи вистачить у кого сили побудувати Йому дім, коли небо і небеса небес не вміщають Його? І хто я, щоб міг побудувати Йому дім? Хіба тільки для куріння перед лицем Його.
7
7
нн7э u5бо посли2 мнЁ мyжа мyдра, и4же вёсть дэлA твори1ти въ злaтэ и3 сребрЁ, и3 мёди и3 желёзэ, и3 порфЂрэ и3 въ чeрвлени и3 въ синетЁ, и3 и4же знaетъ ваsти ваsніе, съ мyдрыми, и5же ў менє2 во їудeи и3 во їеrли1мэ, ±же ўгот0ва давjдъ nтeцъ м0й: Отже, пришли мені чоловіка, який уміє робити вироби із золота, і зі срібла, і з міді, і з заліза, і з пряжі пурпурового, багряного і яхонтового кольору, і який знає як вирізувати і виконувати різьблену роботу, разом з художниками, які є в мене в Юдеї й в Єрусалимі, яких приготував Давид, батько мій.
8
8
и3 посли1 ми древA кeдрwва и3 ґркevfwва и3 пevгwва t лівaна, вёмъ бо ѓзъ, ћкw раби2 твои2 ўмёютъ сэщи2 древA t лівaна: І пришли мені кедрових дерев, і кипарису і певгового дерева з Ливану, бо я знаю, що раби твої вміють рубати дерева ливанські. І ось раби мої підуть з рабами твоїми,
9
9
и3 сE, раби2 твои2 съ рабы6 мои1ми п0йдутъ, да ўгот0ваютъ мнЁ древA мнHга, д0мъ бо, є3г0же ѓзъ созидaю, вели1къ и3 преслaвенъ: щоб приготувати мені багато дерев, тому що дім, який я будую, великий і дивний.
10
10
и3 сE, дёлателємъ, и5же сэкyтъ древA, дaхъ въ пи1щу рабHмъ твои6мъ пшени1цы мёръ двaдесzть тhсzщъ и3 kчмeнz мёръ двaдесzть тhсzщъ, и3 вінA мёръ двaдесzть тhсzщъ и3 є3лeа мёръ двaдесzть тhсzщъ. І ось дереворубам, що рубають дерева, рабам твоїм, я даю для їжі: пшениці двадцять тисяч ко́рів, і ячменю двадцять тисяч ко́рів, і вина двадцять тисяч батів, і оливкової олії двадцять тисяч батів.
11
11
Речe же хірaмъ цaрь тЂрскій чрез8 писaніе и3 послA къ соломHну, глаг0лz: понeже возлюби2 гDь лю1ди сво‰, постaви тS над8 ни1ми царS. І відповів Хирам, цар Тирський, листом, який надіслав до Соломона: з любови до народу Свого Господь поставив тебе царем над ним.
12
12
И# речE хірaмъ: блгcвeнъ гDь бGъ ї}левъ, и4же сотвори2 нeбо и3 зeмлю, и4же дадE давjду царю2 сhна премyдра и3 ўчeна, и3 ќмна и3 разyмна, и4же сози1ждетъ д0мъ гDу и3 д0мъ цaрству своемY: І ще сказав Хирам: благословенний Господь Бог Ізраїлів, що створив небо і землю, що дав царю Давиду сина мудрого, який має сенс і розум, що має намір будувати дім Господу і дім царський для себе.
13
13
и3 нн7э послaхъ тебЁ мyжа мyдра и3 свёдуща рaзумъ, хірaма рабA моего2: Отже, я посилаю [тобі] чоловіка розумного, що має знання, Хирам-Авия,
14
14
мaтерь є3гw2 t дщeрей дaновыхъ, nтeцъ же є3гw2 мyжъ тЂрzнинъ, и4же вёсть дёлати въ злaтэ и3 сребрЁ, и3 въ мёди и3 въ желёзэ, и3 въ кaменіихъ и3 въ древaхъ, и3 ткaти въ порфЂрэ и3 въ синетЁ и3 въ вmсс0нэ и3 въ червлени1цэ, и3 ваsти всsкую рёзь, и3 разумёти всsко разумёніе, є3ли6ка ѓще дaси є3мY, съ мyдрыми твои1ми и3 съ мyдрыми господи1на моегw2 давjда, nтцA твоегw2: сина однієї жінки з дочок Данових, — а батько його тирянин, — який уміє робити вироби з золота і зі срібла, з міді, із заліза, з каменів і з дерев, з пряжі пурпурового, яхонтового кольору, і з висону, і з багряниці, і вирізувати всяке різьблення, і виконувати все, що буде доручено йому разом з художниками твоїми і з художниками господаря мого Давида, батька твого.
15
15
и3 нн7э пшени1цу и3 kчмeнь, и3 є3лeй и3 віно2, ±же њбэщaлъ є3си2, господи1не м0й, посли2 рабHмъ твои6мъ, А пшеницю і ячмінь, оливкову олію і вино, про які ти говорив, господарю мій, пошли рабам твоїм.
16
16
мы2 же бyдемъ сэщи2 древA t лівaна на всsку потрeбу твою2 и3 п0слемъ | плотaми по м0рю їоппjйскому, тh же приведeши | во їеrли1мъ. Ми ж нарубаємо дерев з Ливану, скільки потрібно тобі, і приженемо їх плотами морем у Яфу, а ти відвезеш їх в Єрусалим.
17
17
И# собрA соломHнъ всёхъ мужeй пришeлцєвъ, и5же бsху въ земли2 ї}левэ, по сочтeнію, и4мже сочтE и5хъ давjдъ nтeцъ є3гw2, и3 њбрётени сyть сто2 пzтьдесsтъ три2 тhсzщы и3 шeсть сHтъ: І порахував Соломон усіх прибульців, які були тоді в землі Ізраїлевій, після переліку їх, зробленого Давидом, батьком його, — і знайшлося їх сто п’ятдесят три тисячі шістсот.
18
18
сотвори2 же t ни1хъ сeдмьдесzтъ тhсzщъ бременон0сцєвъ и3 џсмьдесzтъ тhсzщъ каменосёчцєвъ, три2 тhсzщы и3 шeсть сHтъ пристaвники над8 дэлaми людски1ми. І зробив він з них сімдесят тисяч носіїв і вісімдесят тисяч каменотесів у горах і три тисячі шістсот наглядачів, щоб вони спонукували народ до роботи.
Главa G
Глава 3
1
1
И# начA соломHнъ созидaти д0мъ гDень во їеrли1мэ, на горЁ ґмwрjа, на мёстэ, є4же ўгот0ва давjдъ на гумнЁ џрны їевусeанина: І почав Соломон будувати дім Господній у Єрусалимі на горі Моріа, яка вказана була Давиду, батькові його, на місці, яке приготував Давид, на току Орни ієвусеянина.
2
2
начa же созидaти въ мцcъ вторhй лёта четвeртагw цaрства своегw2. Почав же він будувати у другий день другого місяця, у четвертий рік царювання свого.
3
3
И# си1це начA соломHнъ созидaти д0мъ б9ій: въ долготY лакHтъ, размёръ пeрвый, лакHтъ шестьдесsтъ, въ широтy же лакHтъ двaдесzть: І ось основа, покладена Соломоном при будівництві дому Божого: довжина його шістдесят ліктів, за попередньою міркою, а ширина двадцять ліктів;
4
4
и3 притв0ръ пред8 лицeмъ д0му, долготA по лицY широты2 д0му, лакHтъ двaдесzть, высотa же лакHтъ сто2 двaдесzть и3 позлати2 є3го2 внyтрь злaтомъ чи1стымъ. і притвор, який перед домом, довжиною за шириною дому в двадцять ліктів, а висотою у сто двадцять. І обклав його всередині чистим золотом.
5
5
Д0мъ же вели1кій њкры2 дскaми кeдровыми и3 позлати2 злaтомъ чи1стымъ: и3зваs же на нeмъ подHбіz фjнікwвъ и3 ћкw мрє1жицы промeжь себє2 сплетaющzсz, Дім же головний обшив деревом кипарисовим і обклав його кращим золотом, і зробив на ньому пальми і ланцюжки.
6
6
и3 ўкраси2 хрaмъ кaменіемъ драги1мъ слaвнw, и3 позлати2 злaтомъ, є4же t фаруjма . І обклав дім дорогими каменями для краси; золото ж було золото парваїмське.
7
7
И# позлати2 д0мъ и3 стёны є3гw2, и3 вратA и3 прaги, и3 џкна и3 двє1ри злaтомъ, и3 и3зваS херувjмы на стэнaхъ. І покрив золотом дім, колоди, пороги і стіни його, [і вікна] і двері його, і вирізав на стінах херувимів.
8
8
Сотвори1 же д0мъ с™†z с™hхъ, долготA є3гw2 по лицY широты2 д0му, лакHтъ двaдесzть, широтA тaкожде двaдесzть лакHтъ, и3 позлати2 и5 злaтомъ чи1стымъ на херувjмэхъ, тал†нтъ шeсть сHтъ. І зробив Святе Святих: довжина його за шириною дому у двадцять ліктів, і ширина його у двадцять ліктів; і покрив його кращим золотом на шістсот талантів.
9
9
И# вёсъ гвоздjй, вёсъ гв0здz є3ди1нагw пzтьдесsтъ с‡кль злaта, и3 г0рницу позлати2 злaтомъ. У цвяхах ваги до п’ятдесяти сиклів золота [у кожному цвяху]. Світлиці також покрив золотом.
10
10
И# сотвори2 въ домY с™†z с™hхъ херув‡ма двA, дёло t дрeвъ негнію1шихъ и3 позлати2 и5хъ злaтомъ. І зробив він у Святому Святих двох херувимів різьбленої роботи і покрив їх золотом.
11
11
И# крилB херувjмwвъ, долготA двaдесzть лакHтъ, и3 є3ди1но крило2 лакHтъ пzти2, прикасaющеесz стэнЁ д0му, Крила херувимів були довжиною у двадцять ліктів. Одне крило в п’ять ліктів торкалося стіни дому, а друге крило теж у п’ять ліктів сходилося з крилом другого херувима;
12
12
и3 друг0е крило2 пzти2 лакHтъ, прикасaющеесz крилY херувjма другaгw: так само і крило другого херувима в п’ять ліктів торкалося стіни дому, а друге крило в п’ять ліктів сходилося з крилом другого херувима.
13
13
крилB же херувjмwвъ си1хъ распростє1ртэ на лакHтъ двaдесzть, тjи же стоsху на н0зэхъ свои1хъ, ли1ца же и4хъ (зрsще) къ д0му. Крила цих херувимів були розпростерті на двадцять ліктів; і вони стояли на ногах своїх, лицями своїми до храму.
14
14
Сотвори1 же завёсу t синеты2 и3 багрzни1цы, и3 червлени1цы и3 вmсс0на, и3 соткA на нeй херувjмы. І зробив завісу з яхонтової, пурпурової і багряної тканини і з висону і зобразив на ній херувимів.
15
15
И# сотвори2 пред8 хрaмомъ стwлпA двA, лакHтъ три1десzть пsть въ высотY, и3 главы6 и4хъ пsть лакHтъ. І зробив перед храмом два стовпи, довжиною по тридцять п’ять ліктів, і капітелі на верху кожного в п’ять ліктів.
16
16
И# сотвори2 чє1пи въ давjрэ и3 положи2 на главaхъ столпHвъ, и3 ши1пкwвъ сотвори2 сто2, и5хже положи2 на мрє1жи. І зробив ланцюжки, як у святилищі, і поклав на верху стовпів, і зробив сто ґранатових яблук і поклав на ланцюжки.
17
17
И# постaви столпы2 пред8 лицeмъ хрaма, є3ди1наго њдеснyю, ґ другaго њшyюю: и3 наречE и4мz сyщему њдеснyю и3справлeніе, и4мz же сyщему њшyюю крёпость. І поставив стовпи перед храмом, один з правого боку, другий з лівого, і дав ім’я правому Іахин, а лівому ім’я Воаз.
Главa д7
Глава 4
1
1
Сотвори1 же и3 nлтaрь мёдzнъ, двaдесzть лакHтъ въ долготY и3 двaдесzть лакHтъ въ широтY и3 дeсzть лакHтъ въ высотY. І зробив мідний жертовник: двадцять ліктів довжина його і двадцять ліктів ширина його і десять ліктів висота його.
2
2
И# сотвори2 м0ре (мёдzно) сліsно, дeсzть лакHтъ t ќстіz до ќстіz є3гw2, крyгло w4крестъ, и3 пzти2 лакHтъ въ высотY, и3 њкрyглость є3гw2 три1десzти лaктей: І зробив море відлите, — від краю його до краю його десять ліктів, — усе кругле, висотою в п’ять ліктів; і шнурок у тридцять ліктів обіймав його навколо;
3
3
и3 под0біе телцє1въ под8 ни1мъ w4крестъ њкружaющихъ є5: дeсzть лакHтъ њбдержaху ўмывaлницу w4крестъ: двA рHда сліsша телцє1въ въ сліsніи и4хъ, і відлиті подоби волів стояли під ним навколо з усіх боків; на десять ліктів оточували навколо море два ряди волів, вилитих одним литтям з ним.
4
4
и4мже сотвори1ша и5хъ дванaдесzть телцє1въ, и4же тріE сматрsху къ сёверу и3 тріE къ зaпаду, и3 тріE къ полyдню и3 тріE къ вост0ку, и3 м0ре на ни1хъ (настaвлено), з†днzz же и4хъ бsху внyтрь (под8 м0ремъ): Стояло воно на дванадцяти волах: три дивилися на північ і три дивилися на захід, і три дивилися на південь, і три дивилися на схід, — і море на них зверху; зади ж їхні були звернені всередину під нього.
5
5
и3 толстотA є3гw2 длaннаz, и3 ќстіе є3гw2 ћкw ќстіе поти1ра, и3зв†zнна ћкw tрaсли крjна, вмэщaющее три2 тhсzщы мёръ: и3 соверши2. Завтовшки воно було з долоню; і краї його, зроблені, як краї чаші, були схожі на лілею, яка розквітла. Воно вміщало до трьох тисяч батів.
6
6
Сотвори1 же њмывaлницъ дeсzть и3 постaви пsть њдеснyю и3 пsть њшyюю, да њмывaютъ въ ни1хъ вс‰ принwси1маz на всесожжє1ніz и3 њчищaютъ въ ни1хъ, м0ре же, да њмывaютсz свzщeнницы въ нeмъ. І зробив десять умивальниць, і поставив п’ять праворуч і п’ять ліворуч, щоб омивати у них, — те, що готується до всепалення омивали в них; море ж — для священиків, щоб вони омивались у ньому.
7
7
Сотвори1 же и3 подсвBщникъ златhхъ дeсzть по мёрэ и4хъ и3 постaви | въ хрaмъ пsть њдеснyю и3 пsть њшyюю. І зробив десять золотих світильників, як їм належало бути, і поставив у храмі, п’ять праворуч і п’ять ліворуч.
8
8
И# сотвори2 столHвъ дeсzть и3 постaви въ хрaмъ пsть њдеснyю и3 пsть њшyюю, и3 фі†лъ златhхъ сотвори2 сто2. І зробив десять столів і поставив у храмі, п’ять праворуч і п’ять ліворуч, і зробив сто золотих чаш.
9
9
И# сотвори2 дв0ръ свzщeнникwмъ и3 дв0ръ вели1кій, и3 двє1ри дворA и3 верєи2 и4хъ помBдzны мёдію. І зробив священичий двір і великий двір і двері до двору, і вереї їх обклав міддю.
10
10
И# м0ре постaви t ќгла д0му њдеснyю ѓки къ вост0ку прsмw. Море поставив з правого боку, на південний схід.
11
11
Сотвори1 же хірaмъ ќдицы мzсны6z, и3 кади6лницы, и3 сковрадY жeртвенную, и3 вс‰ сосyды є3гw2: и3 соверши2 хірaмъ твори1ти всsкое дёло, є4же сотвори2 соломHну царю2 въ домY б9іи: І зробив Хирам тази, і лопатки, і чаші [і кадильниці, і всі жертовні сосуди]. І закінчив Хирам роботу, яку виконував для царя Соломона в домі Божому;
12
12
стwлпA двA, и3 на ни1хъ њкружи6ліz, и3 вэнцы2 на главaхъ двY столпY, и3 мрє1жицэ двЁ, є4же покрывaти главы6 вэнцє1въ и5же сyть над8 главaми столпHвъ: два стовпи і два опоясання вінців на верху стовпів, і дві сітки для покриття двох опоясань вінців, що на верху стовпів,
13
13
и3 звонцє1въ златhхъ четhреста въ двЁ мрє1жи, и3 двA рzд† ши1пкwвъ во мрeжи є3ди1нэй, є4же покрывaти двA њкружи6ліz вэнцє1въ, и5же сyть верхY столпHвъ: і чотириста ґранатових яблук на двох сітках, два ряди ґранатових яблук для кожної сітки, для покриття двох опоясань вінців, що на стовпах.
14
14
и3 подстaвwвъ сотвори2 дeсzть, и3 ўмыв†лницы сотвори2 на подстaвахъ, І підстави зробив він, і умивальниці зробив на підставах;
15
15
и3 м0ре є3ди1но и3 волHвъ дванaдесzть под8 ни1мъ, одне море, і дванадцять волів під ним,
16
16
и3 котлы2, и3 ќдицы мzсны6z и3 вс‰ сосyды и4хъ, ±же сотвори2 хірaмъ и3 принесE царю2 соломHну въ д0мъ гDень t мёди чи1стыz. і тази, і лопатки, і виделки, і все приладдя їх зробив Хирам-Авий царю Соломону для дому Господнього з полірованої міді.
17
17
Во странЁ їoрдaна сліS и5хъ цaрь, въ т0лщи земнёй, междY сокхHfомъ и3 междY саридaFомъ. В околиці Йордану відливав їх цар, у глинистій землі, між Сокхофом і Цередою.
18
18
И# сотвори2 соломHнъ вс‰ сосyды сі‰ многочи1слєнны ѕэлw2, понeже не њскудЁ тsгость мёди. І зробив Соломон усі ці речі у величезній кількості, так що не знали ваги міді.
19
19
Сотвори1 же соломHнъ вс‰ сосyды д0му б9іz, и3 nлтaрь злaтъ, и3 трапє1зы, и3 на ни1хъ хлёбы предложeніz, Також зробив Соломон усі речі для дому Божого і золотий жертовник, і столи, на яких хліби предкладення,
20
20
и3 подсвёщники, и3 свэти1лники свёта, да свэтsтъ пред8 с™†z с™hхъ по чи1ну, t злaта чи1ста, і світильники і лампади їх, щоб запалювати їх за уставом перед давиром, з чистого золота;
21
21
и3 щипцы2 и4хъ, и3 свэти1лники и4хъ, и3 фіaлы, и3 ч†шицы, и3 кади6лницы t злaта чи1ста, і квіти, і лампади, і щипці з золота, з найчистішого золота,
22
22
и3 двє1ри хрaма внyтрєнніz ±же во с™†z с™hхъ и3 двє1ри д0му хрaма златы6z. И# соверши1сz всE дёло є4же сотвори2 соломHнъ въ домY гDни. і ножі, і кропильниці, і чаші, і лотки з найчистішого золота, і двері храму, — його внутрішні двері у Святе Святих, і двері храму у святилище, — з золота.
Главa є7
Глава 5
1
1
И# внесE соломHнъ с™†z давjда nтцA своегw2, сребро2 и3 злaто и3 вс‰ сосyды, и3 дадE въ сокр0вище д0му гDнz. І закінчилася вся робота, яку виконував Соломон для дому Господнього. І приніс Соломон присвячене Давидом, батьком його, і срібло і золото і всі речі і віддав у скарбниці дому Божого.
2
2
ТогдA собрA соломHнъ вс‰ старBйшины ї}лєвы и3 вс‰ начaлники колёнъ, вожды2 nтeчествъ сынHвъ ї}левыхъ во їеrли1мъ, да вознесyтъ ківHтъ завёта гDнz t грaда давjдова, и4же є4сть сіHнъ. Тоді зібрав Соломон старійшин Ізраїлевих і всіх глав колін, начальників поколінь синів Ізраїлевих, в Єрусалим, для перенесення ковчега завіту Господнього з міста Давидового, тобто із Сиона.
3
3
И# собрaшасz ко царю2 вси2 мyжіе ї}лєвы въ прaздникъ, сeй є4сть мцcъ седмhй. І зібралися до царя всі ізраїльтяни на свято, у сьомий місяць.
4
4
И# пріид0ша вси2 старBйшины ї}лєвы, и3 взsша вси2 леvjти ківHтъ І прийшли усі старійшини Ізраїлеві. Левити взяли ковчег
5
5
и3 внес0ша є3го2 и3 ски1нію свидёніz и3 вс‰ сосyды с™ы6z, и5же въ ски1ніи, и3 внес0ша є3го2 свzщeнницы и3 леvjти. і понесли ковчег і скинію зібрання і всі речі священні, які в скинії, — понесли їх священики і левити.
6
6
Цaрь же соломHнъ и3 вeсь с0нмъ сынHвъ ї}левыхъ, и3 боsщіисz и3 собрaніи пред8 ківHтомъ, жрsху телцы2 и3 џвцы безчи1слєнны и3 несочислsємы t мн0жества. Цар же Соломон і вся громада Ізраїлева, яка зібралася до нього перед ковчегом, приносили жертви з овець і волів, яких неможливо перелічити і визначити, через їхню безліч.
7
7
И# внес0ша свzщeнницы ківHтъ завёта гDнz на мёсто є3гw2, є4же є4сть моли1твенникъ хрaма, во с™†z с™hхъ, под8 крилB херувjмwвъ. І принесли священики ковчег завіту Господнього на місце його, у давир храму — у Святе Святих, під крила херувимів.
8
8
И# бsху херувjми распростeрше кри1ла сво‰ над8 мёстомъ ківHта, и3 покрывaху херувjми над8 ківHтомъ и3 над8 носи1лами є3гw2 свhше. І херувими розпростирали крила над місцем ковчега, і покривали херувими ковчег і жердини його зверху.
9
9
И# дли1ннэе бsху нwси1ла, и3 ви1дzхусz главы6 нwси1лъ t с™hхъ въ лицE моли1твенника, и3 не ви1дzхусz внЁ, и3 бhша тaмw дaже до настоsщагw днE. І висунулися жердини, так що головки жердин ковчега видні були перед давиром, але не висовувалися назовні, і вони там до цього дня.
10
10
Ничт0же бЁ въ ківHтэ, т0кмw двЁ скриж†ли, и5хже положи2 мwmсeй въ хwри1вэ, є3гдA зак0нъ дадE гDь сынHмъ ї}лєвымъ, и3сходsщымъ и5мъ и3з8 земли2 є3гЂпетскіz. Не було в ковчезі нічого, крім двох скрижалей, які поклав Мойсей на Хориві, коли Господь уклав завіт із синами Ізраїлевими, після виходу їх з Єгипту.
11
11
И# бhсть и3сходsщымъ свzщeнникwмъ t с™hхъ, вси2 бо свzщeнницы, и5же тY њбрэт0шасz, њсвzщeни бhша и3 не бsху расположeни въ дневнyю чредY, Коли священики вийшли зі святилища, бо усі священики, що знаходилися там, освятилися без різниці відділів;
12
12
леvjти же и3 пэвцы2 вси2 съ сынми2 ґсaфовыми, со є3мaномъ, їдіfyмомъ, и3 съ сынми2 и4хъ и3 съ брaтіzми и4хъ, њблечeни въ ри6зы льн‰ны, въ кmмвaлэхъ и3 pалти1ри и3 гyслехъ (возглашaху) стоsще пред8 nлтарeмъ, и3 съ ни1ми жерцє1въ сто2 двaдесzть трубsще трубaми: і левити співці, — усі вони, тобто Асаф, Еман, Ідифун і сини їхні, і брати їхні, — одягнені у висон, з кимвалами і з псалтирями і цитрами стояли на східному боці жертовника, і з ними сто двадцять священиків, ті, що сурмили трубами,
13
13
и3 бhсть є3ди1нъ глaсъ въ трублeніи и3 въ pалмопёніи и3 въ возглашeніи глaсомъ є3ди1нымъ є4же хвали1ти и3 и3сповёдатисz гDеви. И# є3гдA воздвиг0ша глaсъ въ трубaхъ и3 кmмвaлэхъ и3 nргaнэхъ пёсней, и3 глаг0лаху: и3сповёдайтесz гDеви, ћкw бlгъ, ћкw въ вёкъ млcть є3гw2: и3 д0мъ и3сп0лнисz w4блака слaвы гDни, і були, як один, які сурмили і співали, видаючи один голос на хваління і славослів’я Господа; і коли загримів звук труб і кимвалів і музичних інструментів, і хвалили Господа, бо Він благий, бо повік милість Його; тоді дім, дім Господній, наповнила хмара, і
14
14
и3 не мог0ша свzщeнницы стaти служи1ти t лицA w4блака, нап0лни бо слaва гDнz д0мъ б9ій. не могли священики стояти на служінні через хмару, бо слава Господня наповнила дім Божий.
Главa ѕ7
Глава 6
1
1
ТогдA речE соломHнъ: гDь речE њбитaти во мглЁ, Тоді сказав Соломон: Господь сказав, що Він благоволить жити в мо́році,
2
2
ѓзъ же создaхъ д0мъ и4мени твоемY с™hй тебЁ, и3 ўгот0ванъ є4же њбитaти тебЁ во вёки. а я побудував дім і житло Тобі, [Святий,] місце для вічного Твого перебування.
3
3
И# њбрати2 цaрь лицE своE и3 благослови2 всE собрaніе ї}лево, и3 всE собрaніе ї}лево предстоsше, и3 речE: І обернувся цар лицем своїм і благословив усе зібрання ізраїльтян, — все зібрання ізраїльтян стояло, —
4
4
блгcвeнъ гDь бGъ ї}левъ, ћкоже гlа ќсты6 свои1ми ко давjду nтцY моемY, и3 рукaми свои1ми соверши2, гlz: і сказав: благословенний Господь Бог Ізраїлів, Який, що́ сказав устами Своїми Давиду, батькові моєму, виконав нині рукою Своєю! Він говорив:
5
5
t днE, въ џньже и3звед0хъ лю1ди мо‰ t земли2 є3гЂпетскіz, не и3збрaхъ грaда t всёхъ колёнъ ї}левыхъ, да сози1ждетсz въ нeмъ д0мъ и4мени моемY тY, нижE и3збрaхъ мyжа бhти вождeмъ над8 людьми2 мои1ми во ї}ли: «з того дня, як Я вивів народ Мій із землі Єгипетської, Я не обрав міста в жодному з колін Ізраїлевих для побудови дому; в якому перебувало б ім’я Моє, і не обрав чоловіка, який був би правителем народу Мого Ізраїля,
6
6
но и3збрaхъ їеrли1ма, да бyдетъ и4мz моE въ нeмъ, и3 и3збрaхъ давjда бhти над8 людьми2 мои1ми ї}лемъ: але обрав Єрусалим, щоб там перебувало ім’я Моє, і обрав Давида, щоб він був над народом Моїм Ізраїлем».
7
7
и3 бhсть на сeрдцы давjда nтцA моегw2 создaти д0мъ и4мени гDа бGа ї}лева: І було на серці у Давида, батька мого, побудувати дім імені Господа, Бога Ізраїлевого.
8
8
и3 речE гDь ко давjду nтцY моемY: понeже бhсть на сeрдцы твоeмъ создaти д0мъ и4мени моемY, д0брэ сотвори1лъ є3си2, ћкw бhсть на сeрдцы твоeмъ, Але Господь сказав Давиду, батькові моєму: «у тебе є на серці побудувати храм імені Моєму; добре, що це на серці в тебе.
9
9
nбaче ты2 не сози1ждеши мнЁ д0му, но сhнъ тв0й, и4же и3зhдетъ и3з8 чрeслъ твои1хъ, т0й сози1ждетъ д0мъ и4мени моемY: Однак не ти побудуєш храму, а син твій, який вийде із стегон твоїх, — він побудує храм імені Моєму».
10
10
и3 соверши2 гDь сл0во сіE, є4же гlа, и3 бhхъ вмёстw давjда nтцA моегw2, и3 сэд0хъ на прест0лэ ї}левэ, ћкоже гlа гDь, и3 создaхъ д0мъ и4мени гDа бGа ї}лева, І виконав Господь слово Своє, яке вирік: я вступив на місці Давида, батька мого, і сів на престолі Ізраїлевім, як сказав Господь, і побудував дім імені Господа Бога Ізраїлевого.
11
11
и3 постaвихъ въ нeмъ ківHтъ, въ нeмже є4сть завётъ гDень, є3г0же завэщA ї}лю. І я поставив там ковчег, в якому завіт Господа, укладений Ним із синами Ізраїлевими.
12
12
И# стA пред8 nлтарeмъ гDнимъ, пред8 всёмъ мн0жествомъ ї}левымъ, и3 прострE руцЁ свои2: І став Соломон біля жертовника Господнього попереду всього зібрання ізраїльтян, і підняв руки свої, —
13
13
сотвори2 бо соломHнъ стоsло мёдzно и3 постaви є3го2 посредЁ дворA свzти1лища, пsть лакHтъ долготA є3гw2 и3 пsть лакHтъ широтA є3гw2 и3 три2 л†кти высотA є3гw2: и3 стA на нeмъ, и3 падE на кwлёна сво‰ пред8 всёмъ мн0жествомъ ї}левымъ, и3 прострE рyки сво‰ на нeбо и3 речE: бо Соломон зробив мідний амвон завдовжки у п’ять ліктів і шириною у п’ять ліктів, а висотою в три лікті, і поставив його посеред двору; і став на ньому, і схилив коліна перед усім зібранням ізраїльтян, і підняв руки свої до неба, —
14
14
гDи б9е ї}левъ, нёсть под0бенъ тебЁ бGъ на нб7си2 и3 на земли2, сохранszй завётъ и3 млcть съ рабы6 твои1ми, и5же х0дzтъ пред8 тоб0ю всёмъ сeрдцемъ свои1мъ, і сказав: Господи Боже Ізраїлів! Нема Бога, подібного до Тебе, ні на небі, ні на землі. Ти зберігаєш завіт і милість до рабів Твоїх, що ходять перед Тобою всім серцем своїм:
15
15
±же сохрани1лъ є3си2 рабY твоемY давjду nтцY моемY, є3ли6ка рeклъ є3си2 є3мY гlz, и3 гlалъ є3си2 ќсты6 твои1ми и3 рукaми твои1ми соверши1лъ є3си2, ћкоже дeнь сeй: Ти виконав рабу Твоєму Давиду, батькові моєму, те, що Ти говорив йому; що прорік Ти устами Твоїми, те в день цей виконав рукою Твоєю.
16
16
и3 нн7э, гDи б9е ї}левъ, сохрани2 рабY твоемY давjду nтцY моемY, ±же рeклъ є3си2 є3мY гlz, и3 гlалъ є3си2 ќсты6 твои1ми и3 и3сп0лнилъ є3си2 ћкоже въ дeнь сeй, гlz: не њскудёетъ тебЁ мyжъ t лицA моегw2 сэдsй на прест0лэ ї}левэ, т0кмw ѓще сохранsтъ сhнове твои2 пути6 мо‰ ходи1ти въ зак0нэ моeмъ, ћкоже ходи1лъ є3си2 предо мн0ю: І нині, Господи Боже Ізраїлів! виконай рабу Твоєму Давиду, батькові моєму, те, що Ти сказав йому, говорячи: не припиниться у тебе [муж,] який сидить перед лицем Моїм на престолі Ізраїлевім, якщо тільки сини твої будуть пильнувати за шляхами своїми, ходячи за законом Моїм так, як ти ходив переді Мною.
17
17
и3 нн7э, гDи б9е ї}левъ, да ўкрэпи1тсz сл0во твоE, є4же гlалъ є3си2 рабY твоемY давjду: І нині, Господи Боже Ізраїлів! нехай буде вірним слово Твоє, яке Ти прорік рабу Твоєму Давиду.
18
18
u5бо и4стиннw ли бGъ њбитaти бyдетъ съ человBки на земли2; ѓще нб7о и3 нб7о нб7сE не довлёютъ ти2, и3 кольми2 пaче д0мъ сeй, є3г0же создaхъ; Воістину, чи Богу жити з людьми на землі? Якщо небо і небеса небес не вміщають Тебе, тим менш храм цей, який побудував я.
19
19
и3 при1зри на молeніе рабA твоегw2 и3 на моли1тву мою2, гDи б9е м0й, є4же ўслhшати моли6твы мо‰ и3 молeніе, и4мже рaбъ тв0й м0литсz пред8 тоб0ю днeсь, Але зглянься на молитву раба Твого і на прохання його, Господи Боже мій! почуй взивання і молитву, якою раб Твій молиться перед Тобою.
20
20
є4же бhти nчесє1мъ твои6мъ tвє1рстымъ на д0мъ сeй дeнь и3 н0щь, на мёсто сіE, њ нeмже гlалъ є3си2, да призовeтсz и4мz твоE тaмw, є4же ўслhшати моли1тву, є4юже рaбъ тв0й м0литсz на мёстэ сeмъ: Нехай будуть очі Твої відкриті на храм цей вдень і вночі, на місце, де Ти обіцяв покласти ім’я Твоє, щоб чути молитву, якою раб Твій буде молитися на місці цьому.
21
21
и3 послyшати мольбY рабA твоегw2 и3 людjй твои1хъ ї}лz, є3ли6ка ѓще пом0лzтсz на мёстэ сeмъ и3 ты2 ўслhшиши на мёстэ жили1ща твоегw2 съ нб7сE, и3 ўслhшиши, и3 млcтивъ бyдеши: Почуй моління раба Твого і народу Твого Ізраїля, якими вони будуть молитися на місці цьому; почуй з місця оселі Твоєї, з небес, почуй і помилуй!
22
22
ѓще согрэши1тъ мyжъ ко и4скреннему своемY и3 пріи1метъ на него2 клsтву є4же клsсти є3го2, и3 пріи1детъ и3 прокленeтъ пред8 nлтарeмъ въ домY сeмъ, Коли хто згрішить проти ближнього свого, і будуть вимагати від нього клятви, щоб він поклявся, і буде звершуватися клятва перед жертовником Твоїм у храмі цьому,
23
23
и3 ты2 ўслhши t нб7сE и3 суди2 рабHмъ твои6мъ, є4же воздaти беззак0нному, и3 воздaти пути6 є3гw2 на главY є3гw2, и3 њправди1ти првdнаго, воздаS є3мY по прaвдэ є3гw2: тоді Ти почуй з неба і вчини суд над рабами Твоїми, воздай винному, поклавши вчинок його на голову його, і виправдай правого, воздавши йому за правдою його.
24
24
и3 ѓще њдолёни бyдутъ лю1діе твои2 ї}ль t вр†гъ, ѓще согрэшaтъ тебЁ и3 њбратsтсz, и3 и3сповёдzтсz и4мени твоемY, и3 пом0лzтсz пред8 тоб0ю въ хрaмэ сeмъ, Коли вражений буде народ Твій Ізраїль ворогом за те, що згрішив перед Тобою, і вони звернуться до Тебе, і сповідають ім’я Твоє, і будуть просити і молитися перед Тобою в храмі цьому,
25
25
и3 ты2 ўслhши съ нб7сE и3 млcтивъ бyди грэхHмъ людjй твои1хъ ї}лz и3 возврати2 и5хъ въ зeмлю, ю4же дaлъ є3си2 и5мъ и3 nтцє1мъ и4хъ: тоді Ти почуй з неба, і прости гріх народу Твого Ізраїля, і поверни їх у землю, яку Ти дав їм і батькам їхнім.
26
26
є3гдA заключи1ши нeбо, и3 не бyдетъ дождS, ћкw согрэшaтъ тебЁ, и3 пом0лzтсz на мёстэ сeмъ, и3 восхвaлzтъ и4мz твоE, и3 њбратsтсz t грBхъ свои1хъ, є3гдA смири1ши и5хъ, Коли закриється небо і не буде дощу за те, що вони згрішили перед Тобою, і будуть молитися на місці цьому, і сповідають ім’я Твоє, і навернуться від гріха свого, тому що Ти смирив їх,
27
27
и3 ты2 ўслhши съ нб7сE и3 млcтивъ бyди грэхHмъ рабHвъ и3 людjй твои1хъ ї}лz, ћкw kви1ши и5мъ пyть бlгъ, по немyже п0йдутъ, и3 дaждь д0ждь на зeмлю твою2, ю4же дaлъ є3си2 лю1демъ твои6мъ въ наслёдіе: тоді Ти почуй з неба і прости гріх рабів Твоїх і народу Твого Ізраїля, показавши їм добрий шлях, яким іти їм, і пошли дощ на землю Твою, яку Ти дав народу Твоєму в спадщину.
28
28
глaдъ ѓще бyдетъ на земли2, губи1телство ѓще бyдетъ, воздyха растлёніе и3 јктеръ, прyзи и3 гyсєницы ѓще бyдутъ, и3 ѓще њскорби1тъ и5хъ врaгъ пред8 грaдами и4хъ, всsкою ћзвою и3 всsкою болёзнію, Чи голод буде на землі, чи буде моровиця, чи буде вітер палючий або іржа, сарана або черва, чи будуть тіснити його вороги його на землі володінь його, чи буде яка біда, яка хвороба,
29
29
и3 всsка моли1тва, и3 всsко молeніе, є4же ѓще бyдетъ всsкому человёку и3 всBмъ лю1демъ твои6мъ ї}лю, ѓще познaетъ человёкъ ћзву свою2 и3 грёхъ св0й и3 прострeтъ рyцэ свои2 въ домY сeмъ, усяку молитву, усяке прохання, яке буде від якої-небудь людини або від усього народу Твого Ізраїля, коли вони відчують кожен біду свою і горе своє і простягнуть руки свої до храму цього,
30
30
и3 ты2 ўслhши съ нб7сE t гот0вагw жили1ща твоегw2, и3 њчтcи, и3 дaждь коемyждо по путє1мъ є3гw2, ћкоже вёси по сeрдцу є3гw2, ты2 бо є3ди1нъ вёси сердцA сынHвъ человёческихъ, Ти почуй з неба — місця оселі Твоєї, і прости, і воздай кожному за всіма шляхами його, як Ти знаєш серце його, — бо Ти один знаєш серце синів людських, —
31
31
ћкw да боsтсz тебє2, є4же ходи1ти бо всёхъ путeхъ твои1хъ вс‰ дни6, въ нsже живyтъ на лицы2 земли2 ю4же дaлъ є3си2 nтцє1мъ нaшымъ: щоб вони боялися Тебе і ходили шляхами Твоїми в усі дні, доки живуть на землі, яку Ти дав батькам нашим.
32
32
и3 всsкъ чуждjи, и4же нёсть t людjй твои1хъ ї}лz, и3 пріи1детъ t земли2 дaльніz рaди и4мене твоегw2 вели1кагw и3 рaди руки2 твоеS си1льныz и3 мhшцы твоеS выс0кіz, и3 пріи1детъ и3 пом0литсz на мёстэ сeмъ, Навіть і іноплемінник, який не від народу Твого Ізраїля, коли він прийде з землі далекої заради імені Твого великого і руки Твоєї могутньої і сили Твоєї простягнутої, і прийде і буде молитися біля храму цього,
33
33
и3 ты2 ўслhши съ нб7сE t гот0вагw жили1ща твоегw2, и3 сотвори1ши по всемY, є3ли1кw призовeтъ тS чуждjй, да ўвёдzтъ вси2 лю1діе земли2 и4мz твоE и3 ўбоsтсz тебє2, ћкоже лю1діе твои2 ї}ль, и3 познaютъ, ћкw и4мz твоE при1звано є4сть на д0мъ сeй, є3г0же создaхъ: Ти почуй з неба, з місця оселі Твоєї, і зроби все, про що буде волати до Тебе іноплемінник, щоб усі народи землі узнали ім’я Твоє, і щоб боялися Тебе, як народ Твій Ізраїль, і знали, що Твоїм ім’ям називається дім цей, який побудував я.
34
34
ѓще же и3зhдутъ лю1діе твои2 на брaнь проти1ву супост†тъ свои1хъ по пути2, и4мже п0слеши и5хъ, и3 пом0лzтсz тебЁ по пути2 грaда сегw2, є3г0же и3збрaлъ є3си2 себЁ, и3 д0му, є3г0же создaхъ и4мени твоемY, Коли вийде народ Твій на війну проти ворогів своїх шляхом, яким Ти пошлеш його, і буде молитися Тобі, звернувшись до міста цього, яке обрав Ти, і до храму, який я побудував імені Твоєму,
35
35
да ўслhшиши съ нб7сE моли1тву и4хъ и3 молeніе и4хъ, и3 сотвори1ши њправдaніе и4хъ: тоді почуй з неба молитву їх і прохання їх і зроби, що потрібно для них.
36
36
занE согрэшaтъ тебЁ, ћкw нёсть человёкъ, и4же не согрэши1тъ, и3 порази1ши и5хъ, и3 предaси и5хъ въ рyки врагHвъ и4хъ, и3 плэнsтъ и5хъ плэнsющіи въ зeмлю врагHвъ, въ зeмлю дaльнюю и3ли2 бли1жнюю, Коли вони згрішать перед Тобою, — тому що немає людини, яка не згрішила б, — і Ти прогніваєшся на них, і віддаси їх ворогові, і відведуть їх ті, що полонили їх, у землю далеку або близьку,
37
37
и3 њбратsтъ сeрдце своE въ земли2 и4хъ, въ ню1же плэнeни бyдутъ, и3 тaмw њбратsтсz, и3 пом0лzтсz тебЁ въ плэнeніи своeмъ, глаг0люще: согрэши1хомъ, беззак0нновахомъ, непрaвдовахомъ, і коли вони в землі, в яку будуть полонені, ввійдуть у себе і навернуться і будуть молитися Тобі в землі полону свого, говорячи: ми згрішили, зробили беззаконня, ми винні,
38
38
и3 њбратsтсz къ тебЁ всёмъ сeрдцемъ свои1мъ и3 всeю душeю своeю въ земли2 плэни1вшихъ |, и3дёже плэни1ша и5хъ, и3 пом0лzтсz путeмъ земли2 своеS, ю4же дaлъ є3си2 nтцє1мъ и4хъ, и3 грaда, є3г0же и3збрaлъ є3си2, и3 д0му, є3г0же создaхъ и4мени твоемY: і звернуться до Тебе всім серцем своїм і всією душею своєю в землі полону свого, куди відведуть їх у полон, і будуть молитися, звернувшись до землі своєї, яку Ти дав батькам їхнім, і до міста, яке обрав Ти, і до храму, який я побудував імені Твоєму, —
39
39
да ўслhшиши съ нб7сE t гот0вагw жили1ща твоегw2 моли1тву и4хъ и3 молeніе и4хъ, и3 сотвори1ши сyдъ, и3 млcтивъ бyди лю1демъ твои6мъ согрэши1вшымъ ти2: тоді почуй з неба, з місця оселі Твоєї, молитву їх і прохання їх, і зроби, що потрібно для них, і прости народу Твоєму, в чому він згрішив перед Тобою.
40
40
и3 нн7э, гDи, да бyдутъ tвє1рстэ џчи твои2, и3 ќши твои2 вн‰тнэ къ молeнію мёста сегw2: Боже мій! нехай будуть очі Твої відкриті і вуха Твої уважні до молитви на місці цьому.
41
41
и3 нн7э востaни, гDи б9е, въ пок0й тв0й, ты2 и3 ківHтъ крёпости твоеS: свzщeнницы твои2, гDи б9е, да њблекyтсz во спcніе, и3 прпdбніи твои2 возвеселsтсz во бlги1хъ: І нині, Господи Боже, стань на місце спокою Твого, Ти і ковчег могутности Твоєї. Священики Твої, Господи Боже, нехай одягнуться у спасіння, і преподобні Твої нехай насолодяться благами.
42
42
гDи б9е, да не tврати1ши лицA хрістA твоегw2, помzни2 щедрHты давjда рабA твоегw2. Господи Боже! не відверни лиця помазаника Твого, пом’яни милости до Давида, раба Твого.
Главa з7
Глава 7
1
1
И# є3гдA соверши2 соломHнъ молsсz, и3 џгнь сни1де съ небесE и3 поzдE всесожжє1ніz и3 жє1ртвы и3 слaва гDнz и3сп0лни д0мъ: Коли закінчив Соломон молитву, зійшов вогонь з неба і поглинув всепалення і жертви, і слава Господня наповнила дім.
2
2
и3 не можaху свzщeнницы вни1ти въ хрaмъ гDнь во врeмz џно, ћкw и3сп0лни слaва гDнz д0мъ гDень. І не могли священики ввійти в дім Господній, тому що слава Господня наповнила дім Господній.
3
3
И# вси2 сhнове ї}лєвы ви1дzху сходsщь џгнь и3 слaву гDню на д0мъ, и3 пад0ша ни1цъ на зeмлю на пом0стъ п0стланъ кaменіемъ, и3 поклони1шасz, и3 восхвали1ша гDа, ћкw бlгъ, ћкw во вёкъ млcть є3гw2. І всі сини Ізраїлеві, бачачи, як зійшов вогонь і слава Господня на дім, упали лицем на землю, на поміст, і поклонилися, і славословили Господа, тому що Він благий, бо повік милість Його.
4
4
Цaрь же и3 вси2 лю1діе пожр0ша жє1ртвы пред8 гDемъ. Цар же і весь народ стали приносити жертви перед лицем Господа.
5
5
И# пожрE цaрь соломHнъ жeртву волHвъ двaдесzть и3 двЁ тhсzщы, nвeцъ сто2 и3 двaдесzть тhсzщъ, и3 њсвzти2 д0мъ б9ій цaрь и3 вси2 лю1діе. І приніс цар Соломон у жертву двадцять дві тисячі волів і сто двадцять тисяч овець: так освятили дім Божий цар і весь народ.
6
6
Свzщeнницы же стоsху на стрaжахъ свои1хъ, и3 леvjти во nргaны поsху пBсни гDни, ±же сотвори2 давjдъ цaрь къ похвалeнію гDа: (ћкw бlгъ,) ћкw во вёкъ млcть є3гw2, пBсни давjдwвы (пою1ще) рукaми свои1ми: и3 свzщeнницы поsху трубaми пред8 ни1ми, и3 вeсь ї}ль стоsше. Священики стояли на служінні своєму, і левити з музичними інструментами Господа, які зробив цар Давид для прославлення Господа, бо вічна милість Його, тому що Давид славословив через них; священики ж сурмили перед ним, і весь Ізраїль стояв.
7
7
Њсвzти1 же соломHнъ срeднее дворA, и4же пред8 цeрковію гDнею, принесe бо тY всесожжє1ніz и3 тyки ми1рныхъ, ћкw nлтaрь мёдzнъ, є3г0же сотвори2 соломHнъ, не можaше вмэсти1ти всесожжeній и3 жeртвъ и3 тyкwвъ. Освятив Соломон і внутрішню частину двору, що перед домом Господнім: бо приніс там всепалення і жир мирних жертв, тому що жертовник мідний, зроблений Соломоном, не міг вміщувати всепалення і хлібного приношення, і жиру.
8
8
И# сотвори2 соломHнъ прaздникъ во врeмz џно сeдмь днjй, и3 вeсь ї}ль съ ни1мъ, собрaніе вели1ко ѕэлw2 t вх0да во є3мafъ дaже до пот0ка є3гЂпетска: І зробив Соломон у той час семиденне свято, і весь Ізраїль з ним — зібрання дуже велике, що зійшлося від входу в Емаф до ріки єгипетської;
9
9
сотвори1 же въ дeнь nсмhй торжество2, понeже њсвzщeнію nлтарS сотвори2 сeдмь днjй прaздникъ. а в день восьмий зробили післясвято, тому що освячення жертовника звершували сім днів і свято сім днів.
10
10
И# въ дeнь двaдесzть трeтій мцcа седмaгw tпусти2 людjй въ жили1ще и4хъ веселsщихсz и3 рaдующихсz њ бlги1хъ, ±же сотвори2 гDь давjду и3 соломHну и3 ї}лю лю1демъ свои6мъ. І в двадцять третій день сьомого місяця цар відпустив у намети їхні народ, який радів і веселився в серці за благо, яке зробив Господь Давиду і Соломону й Ізраїлю, народові Своєму.
11
11
И# соверши2 соломHнъ д0мъ гDень и3 д0мъ царeвъ: и3 вс‰, є3ли6ка восхотЁ въ сeрдцы своeмъ соломHнъ твори1ти въ домY гDни и3 въ домY своeмъ, благопоспэши1сz. І закінчив Соломон дім Господній і дім царський; і все, що задумав Соломон у серці своєму зробити в домі Господньому й у домі своєму, зробив він успішно.
12
12
И# kви1сz гDь соломHну н0щію и3 речE є3мY: ўслhшахъ молeніе твоE и3 и3збрaхъ мёсто сіE мнЁ въ д0мъ жeртвы: І явився Господь Соломону вночі і сказав йому: Я почув молитву твою й обрав Собі місце це в дім жертвоприношення.
13
13
ѓще заключY нeбо, и3 д0ждь не и3зліeтсz, и3 ѓще повелю2 пругHмъ поsсти дрeво, и3 ѓще послю2 губи1телство на лю1ди мо‰, Якщо Я закрию небо і не буде дощу, і якщо повелю сарані поїдати землю, або пошлю моровицю на народ Мій,
14
14
и3 ѓще посрaмлени бyдутъ лю1діе мои2, на ни1хже при1звано є4сть и4мz моE, и3 пом0лzтсz, и3 взhщутъ лицA моегw2, и3 tвратsтсz t путjй свои1хъ ѕлhхъ: и3 ѓзъ ўслhшу съ нб7сE и3 млcтивъ бyду грэхHмъ и4хъ, и3 и3зцэлю2 зeмлю и4хъ: і смириться народ Мій, який називається ім’ям Моїм, і будуть молитися, і шукатимуть лиця Мого, і навернуться від злих шляхів своїх, то Я почую з неба і прощу гріхи їхні і зцілю землю їхню.
15
15
и3 нн7э џчи мои2 бyдутъ tвє1рстэ, и3 ќши мои2 посл{шнэ къ молeнію мёста сегw2: Нині очі Мої будуть відкриті і вуха Мої уважні до молитви на місці цьому.
16
16
и3 нн7э и3збрaхъ и3 њс™и1хъ д0мъ сeй, да бyдетъ на моE тY дaже до вёка, и3 бyдутъ џчи мои2 и3 сeрдце моE тY вс‰ дни6: І нині Я обрав і освятив дім цей, щоб ім’я Моє було там повіки; і очі Мої і серце Моє будуть там в усі дні.
17
17
тh же ѓще ходи1ти бyдеши предо мн0ю, ћкоже ходи1лъ давjдъ nтeцъ тв0й, и3 сотвори1ши по всBмъ, ±же повелёхъ тебЁ, и3 повелBніz мо‰ и3 судбы6 мо‰ сохрани1ши: І якщо ти будеш ходити перед лицем Моїм, як ходив Давид, батько твій, і будеш робити усе, що Я повелів тобі, і будеш зберігати устави Мої і закони Мої,
18
18
и3 воздви1гну прест0лъ цaрства твоегw2, ћкоже завэщaхъ давjду nтцY твоемY гlz: не tи1метсz t тебє2 мyжъ в0ждь во ї}ли: то утверджу престіл царства твого, як Я обіцяв Давиду, батькові твоєму, говорячи: не припиниться в тебе [муж,] що володіє Ізраїлем.
19
19
ѓще же tвратитeсz вы2 и3 њстaвите повелBніz мо‰ и3 зaпwвэди мо‰, ±же предaхъ вaмъ, и3 п0йдете и3 послyжите богHмъ и3ны6мъ и3 покл0нитесz и5мъ, Якщо ж ви відступите і залишите устави Мої і заповіді Мої, які Я дав вам, і підете і станете служити богам іншим і поклонятися їм,
20
20
и3ст0ргну вaсъ t земли2, ю4же дaхъ вaмъ: и3 д0мъ сeй, є3г0же њс™и1хъ и4мени моемY, tвeргу t лицA моегw2 и3 предaмъ є3го2 въ при1тчу и3 въ п0вэсть всBмъ kзhкwмъ: то Я знищу Ізраїля з лиця землі Моєї, яку Я дав їм, і храм цей, який Я освятив імені Моєму, відкину від імені Мого і зроблю його притчею і посміховиськом у всіх народів.
21
21
и3 д0мъ сeй выс0кій (въ при1тчу), всsкъ мимоходsй є3гw2 ўжaснетсz и3 речeтъ: почто2 сотвори2 гDь тaкw земли2 сeй и3 д0му семY; І щодо храму цього високого усякий, хто проходить мимо нього, жахнеться і скаже: за що зробив так Господь із землею цією і з храмом цим?
22
22
и3 tвэщaютъ: ћкw њстaвиша гDа бGа nтє1цъ свои1хъ, и4же и3зведE и5хъ t земли2 є3гЂпетскіz, и3 пріsша б0ги чужды6z, и3 поклони1шасz и5мъ, и3 пораб0таша и5мъ, и3 сегw2 рaди наведE на ни1хъ вс‰ сі‰ ѕл†z. І скажуть: за те, що вони залишили Господа, Бога батьків своїх, Який вивів їх із землі Єгипетської, і приліпилися до богів інших, і поклонялися їм, і служили їм, — за те Він навів на них усю цю біду.
Главa }
Глава 8
1
1
И# бhсть по двaдесzти лётэхъ, въ ни1хже создA соломHнъ д0мъ гDень и3 д0мъ св0й, Після закінчення двадцяти років, у які Соломон будував дім Господній і свій дім,
2
2
и3 грaды ±же дадE хірaмъ соломHну, создA w4ны соломHнъ и3 всели2 тY сhны ї}лєвы. Соломон відбудував і міста, які дав Соломону Хирам, і оселив у них синів Ізраїлевих.
3
3
И# пріи1де соломHнъ во є3мafъ-сyва и3 њдержA є3го2. І пішов Соломон на Емаф-Сува і взяв його.
4
4
И# создA Fедм0ръ въ пустhни и3 вс‰ грaды крBпкіz, ±же создA во є3мafэ. І побудував він Фадмор у пустелі, і всі міста для запасів, які заснував у Емафі.
5
5
Состр0и же веfwрHнъ вhшній и3 веfwрHнъ ни1жній, грaды ўкрэплє1ны стэнaми, вратaми и3 вереsми: Він оббудував Вефорон верхній і Вефорон нижній, міста укріплені, зі стінами, воротами і запорами,
6
6
и3 валаafъ, и3 вс‰ грaды крBпкіz, и5же бhша соломHну, и3 вс‰ грaды колесни1цъ и3 грaды кHнникъ, и3 є3ли6ка восхотЁ соломHнъ по желaнію создaти бо їеrли1мэ и3 въ лівaнэ и3 во всeмъ цaрствэ своeмъ. і Ваалаф і всі міста для запасів, які були у Соломона, і всі міста для колісниць, і міста для кінноти, і все, що хотів Соломон побудувати в Єрусалимі і на Ливані й у всій землі володіння свого.
7
7
Вeсь нар0дъ њстaвшійсz t хеттeа и3 ґморрeа, и3 ферезeа и3 є3veа и3 їевусeа, и5же не бsху t плeмене ї}лева, Весь народ, який залишився від хеттеїв, і аморреїв, і ферезеїв, і евеїв і ієвусеїв, які були не із синів Ізраїлевих, —
8
8
но бёша t сынHвъ и4хъ њстaвшихсz по ни1хъ на земли2, и5хже не и3зби1ша сhнове ї}лєвы, подведE и5хъ соломHнъ въ дaнь дaже до днE сегw2. дітей їхніх, що залишилися після них на землі, яких не знищили сини Ізраїлеві, — зробив Соломон оброчними до цього дня.
9
9
T сынHвъ же ї}левыхъ не дадE соломHнъ въ рабы6 цaрству своемY: тjи бо бsху мyжіе рaтницы и3 кн‰зи, и3 си1льніи и3 нач†лницы колесни1цъ и3 кHнникъ є3гw2. Синів же Ізраїлевих не робив Соломон робітниками у справах своїх, але вони були воїнами, і начальниками охоронців його, і вождями колісниць його і вершників його.
10
10
И# сjи нач†лницы предстоsщихъ царю2 соломHну, двёсти пzтьдесsтъ прист†вницы над8 дёлы людски1ми. І було головних приставників у царя Соломона, які керували народом, двісті п’ятдесят.
11
11
Дщeрь же фараHню преведE соломHнъ t грaда давjдова въ д0мъ, є3г0же создA є4й, речe бо: да не њбитaетъ женA моS въ домY давjда царS ї}лева, понeже њсвzщeнъ є4сть, ѓможе вни1де ківHтъ гDень. А дочку фараонову перевів Соломон з міста Давидового в дім, який побудував для неї, тому що, говорив він, не повинна жити жінка у мене в домі Давида, царя Ізраїлевого, бо святий він, тому що ввійшов у нього ковчег Господній.
12
12
ТогдA вознесE соломHнъ всесожжє1ніz гDеви на nлтaрь, є3г0же создA гDеви пред8 хрaмомъ, Тоді став приносити Соломон всепалення Господу на жертовнику Господньому, який він спорудив перед притвором,
13
13
по словеси2 t днE до днE возноси1ти, по повелёнію мwmсeеву, въ суббw6ты и3 въ новомчcіz и3 въ прaздники, три1жды въ г0дъ, въ прaздникъ њпрэсн0кwвъ и3 въ прaздникъ седми1цъ и3 въ прaздникъ кyщей. щоб за уставом кожного дня приносити всепалення, за заповіддю Мойсея, у суботи, і в новомісяччя, й у свята тричі на рік: у свято опрісноків, і у свято седмиць, у свято кущів.
14
14
И# постaви по разсуждeнію давjда nтцA своегw2 раздэлє1ніz свzщeнникwмъ и3 по служeніємъ и4хъ: и3 леvjты над8 стрaжами и4хъ, да хвaлzтъ и3 слyжатъ пред8 свzщє1нники по чи1ну є3ди1нагw коегHждо днjй: и3 двє1рницы по раздэлeніємъ и4хъ, по вратHмъ и3 вратHмъ: тaкw бо повелЁ давjдъ человёкъ б9ій. І встановив він, за розпорядженням Давида, батька свого, черги священиків за службою їх і левитів за сторо́жами їх, щоб вони славословили і служили при священиках за уставом кожного дня, і воротарів за чергами їхніми, до кожних воріт, тому що такий був заповіт Давида, чоловіка Божого.
15
15
Не преступи1ша зaповэдій царeвыхъ њ свzщeнницэхъ и3 леvjтэхъ по всsкому словеси2, и3 въ сокр0вищихъ. І не відступали від повелінь царя про священиків і левитів ні в чому, ні стосовно скарбів.
16
16
И# ўгот0васz всsко дёланіе t днE, въ џньже њсновA, до днE, въ џньже соверши2 соломHнъ д0мъ гDень. Так влаштована була вся справа Соломонова від дня заснування дому Господнього до остаточного закінчення його — дому Господнього.
17
17
ТогдA и4де соломHнъ въ гасіHнъгавeръ и3 во є3лafъ, и4же при м0ри въ земли2 їдумeйстэй. Тоді пішов Соломон в Еціон-Гавер і в Елаф, що на березі моря, у землі Ідумейській.
18
18
И# послA хірaмъ рук0ю слyгъ свои1хъ корабли6 и3 рабы6 знaющыz морск‡z прох0ды, и3 хождaху съ рабы6 соломHними въ сwфjръ, и3 взsша tтyду четhреста и3 пzтьдесsтъ тал†нтъ злaта и3 принес0ша ко царю2 соломHну. І надіслав йому Хирам через слуг своїх кораблі і рабів, які знають море, і вирушили вони зі слугами Соломоновими в Офир, і здобули звідти чотириста п’ятдесят талантів золота, і привезли цареві Соломону.
Главa f7
Глава 9
1
1
Цари1ца же сaвска ўслhша и4мz соломHново и3 пріи1де и3скуси1ти є3го2 гадaньми во їеrли1мэ съ си1лою тsжкою ѕэлw2: и3 велблю1ды носsщіи ґрwмaты и3 злaта мн0жество и3 кaменіz драгaгw: и3 пріи1де къ соломHну и3 глаг0ла є3мY вс‰, є3ли6ка бёша въ сeрдцы є3S. Цариця Савська, почувши про славу Соломона, прийшла випробувати Соломона загадками в Єрусалим, з дуже великим багатством, і з верблюдами, нав’юченими пахощами і безліччю золота і дорогоцінних каменів. І прийшла до Соломона і розмовляла з ним про все, що було на серці у неї.
2
2
И# возвэсти2 є4й соломHнъ вс‰ словесA є3S, и3 не прeйде сл0во, є3гHже бы не возвэсти1лъ є4й. І пояснив їй Соломон усі слова її, і не знайшлося нічого незнайомого Соломону, чого він не пояснив би їй.
3
3
И# ви1дэ цари1ца сaвска премyдрость соломHню, и3 д0мъ є3г0же создA, І побачила цариця Савська мудрість Соломона і дім, який він побудував,
4
4
И# ћди столHвъ є3гw2, и3 сэд†лища рабHвъ є3гw2, и3 состоsніе служeбникwвъ є3гw2 и3 ри6зы и4хъ, и3 віночє1рпчіz є3гw2 и3 ўкрашeніе и4хъ, и3 всесожжє1ніz, ±же жрsше въ домY гDни, и3 внЁ себє2 бhсть. і їжу за столом його, і житло рабів його, і добропристойність службовців його й одяг їхній, і виночерпіїв його й одяг їхній, і хід, яким він ходив у дім Господній, — і була вона у захопленні.
5
5
Речe же ко царю2: и4стинно є4сть сл0во, є4же слhшахъ въ земли2 моeй њ словесёхъ твои1хъ и3 њ премyдрости твоeй: І сказала цареві: правда те, що я чула в землі моїй про справи твої і про мудрість твою,
6
6
и3 не вёровахъ словесeмъ и4хъ, д0ндеже пріид0хъ, и3 ви1дэста џчи мои2, и3 сE, не возвэсти1ша мнЁ полови1ны мн0жества премyдрости твоеS: приложи1лъ є3си2 ко слhшанію ±же слhшахъ: але я не вірила словам про них, доки не прийшла і не побачила очима своїми. І ось, мені і наполовину не сказано про безліч мудрости твоєї: ти перевершуєш поголос, який я чула.
7
7
блажeни мyжіе твои2 и3 блажeни раби2 твои2 сjи, и5же предстоsтъ пред8 тоб0ю на всsко врeмz и3 слhшатъ премyдрость твою2: Блаженні люди твої, і блаженні ці слуги твої, що завжди стоять перед тобою і чують мудрість твою!
8
8
да бyдетъ гDь бGъ тв0й блгcвeнъ, и5же бlговоли2 въ тебЁ, є4же дaти тS на прест0лъ св0й царS гDу бGу твоемY: занE возлюби2 гDь бGъ тв0й ї}лz, є4же ўтверди1ти є3го2 во вёкъ, и3 постaви тS над8 ни1ми царS, да сотвори1ши сyдъ и3 прaвду. Нехай буде благословенний Господь Бог твій, Який благозволив посадити тебе на престіл Свій царем у Господа Бога твого. З любови Бога твого до Ізраїля, щоб утвердити його навіки, Він поставив тебе царем над ним — чинити суд і правду.
9
9
Дадe же царю2 сто2 двaдесzть тал†нтъ зл†та и3 ґрwмaты мнHги ѕэлw2 и3 кaменіе драг0е, и3 не бhша ґрwмaты такwвh ћкw сі‰, ћже дадE цари1ца сaвска царю2 соломHну. І подарувала вона царю сто двадцять талантів золота і багато пахощів і коштовних каменів; і не бувало таких пахощів, які подарувала цариця Савська царю Соломону.
10
10
Но и3 раби2 хірaмwвы съ рабы6 соломHними приношaху злaто соломHну драг0е. І слуги Хирамові і слуги Соломонові, які привезли золото з Офира, привезли і червоне дерево і коштовні камені.
11
11
И# сотвори2 соломHнъ цaрь t дрeвъ пevговыхъ степє1ни въ д0мъ гDень и3 въ д0мъ царeвъ, и3 гyсли и3 pалти6ри пёсней, и3 никогдaже ви6дэна бhша въ земли2 їyдинэ прeжде такwaz. І зробив цар з цього червоного дерева сходи до дому Господнього і до дому царського, і цитри і псалтирі для співців. І не бачено було подібного до цього раніше в землі Юдейській.
12
12
Цaрь же соломHнъ дадE цaрицэ сaвстэй вс‰ по желaнію є3S, и4хже проси1ла, кромЁ всёхъ ±же принесE царю2 соломHну, и3 возврати1сz въ зeмлю свою2. Цар же Соломон дав цариці Савській усе, чого вона бажала і чого вона просила, крім таких речей, які вона привезла цареві. І вона вирушила назад у землю свою, вона і слуги її.
13
13
Бё же вёсъ злaта приноси1магw къ соломHну на всsко лёто шeсть сHтъ шестьдесsтъ шeсть тал†нтъ злaта, Вага золота, що приходило до Соломона в один рік, була шістсот шістдесят шість талантів золота.
14
14
кромЁ мужeй п0дданныхъ и3 купцHвъ, и5же приношaху, и3 всёхъ царeй ґрaвскихъ и3 влaстелей земли2, и5же вси2 приношaху злaто и3 сребро2 царю2 соломHну. Поверх того, посли і купці приносили, і всі царі аравійські і начальники обласні приносили золото і срібло Соломону.
15
15
Сотвори2 ќбw цaрь соломHнъ двёсти щитHвъ златhхъ тsгненыхъ, шeсть сHтъ златни6къ чи1стыхъ бsху во є3ди1нэмъ щитЁ: І зробив цар Соломон двісті великих щитів з кованого золота, — по шістсот сиклів кованого золота пішло на кожен щит, —
16
16
и3 три1ста щитHвъ златhхъ тsгненыхъ, по три1ста златни6къ бsше во є3ди1нэмъ к0емждо щитЁ, и3 положи2 | цaрь въ домY дрeва лівaнова. і триста щитів менших з кованого золота, — по триста сиклів золота пішло на кожен щит; і поставив їх цар у домі з ливанського дерева.
17
17
Сотвори1 же цaрь прест0лъ t слон0выхъ зубHвъ вели1къ, и3 позлати2 є3го2 злaтомъ чи1стымъ, І зробив цар великий престіл зі слонової кістки й обклав його чистим золотом,
18
18
и3 шeсть степeній ў прест0ла позлащeни злaтомъ, и3 мы6шчицы двЁ тyду и3 сю1ду над8 прест0ломъ сэдaлища, и3 двA льв† стwsща бли1з8 мhшчцей, і шість сходинок до престолу і золоте підніжжя, до престолу прироблене, і підлокітники з обох боків місця сидіння, і двох левів, які стоять біля підлокітників,
19
19
и3 дванaдесzть львHвъ стоsщихъ тaмw на шести2 степeнехъ t nбои1хъ стрaнъ: и3 не бhсть так0въ прест0лъ во всsцэмъ цaрствэ. і ще дванадцять левів, які стоять там на шести східцях, з обох боків Не бувало такого [престолу] у жодному царстві.
20
20
Вси1 же сосyди царS соломHна бsху зл†ты, и3 вси2 сосyди д0му дубрaвы лівaнскіz злaтомъ њкружє1ны, сребр0 бо во днeхъ соломHнихъ ни во что2 вмэнsшесz: І весь посуд для пиття у царя Соломона був із золота, і всі сосуди в домі з ливанського дерева були із золота добірного; срібло в дні Соломона ставилося за ніщо,
21
21
занE корaбль царeвъ хождaше въ fарсjсъ съ рабы6 хірaмовыми, є3ди1ницею въ лBта три2 прихождaше корaбль t fарсjса ко царю2, п0лнъ злaта и3 сребрA и3 зубHвъ слон0выхъ и3 nбез8zнъ. бо кораблі царя ходили у Фарсис зі слугами Хирама, і на три роки раз поверталися кораблі з Фарсиса і привозили золото і срібло, слонову кістку і мавп і павичів.
22
22
И# возвели1чисz соломHнъ пaче всёхъ царeй земнhхъ богaтствомъ и3 мyдростію. І перевершив цар Соломон усіх царів землі багатством і мудрістю.
23
23
Вси1 же цaріе зeмстіи желaху ви1дэти лицE соломHне и3 слhшати премyдрость є3гw2, ю4же дадE бGъ въ сeрдце є3гw2: І всі царі землі прагнули бачити Соломона, щоб послухати мудрість його, яку вклав Бог у серце його.
24
24
и3 приношaху є3мY кjйждо дaры сво‰, сосyды срє1брzны и3 зл†ты, и3 њдэsніz и3 стaкту, и3 слaдwсти, к0ни и3 мски2, на всsкое лёто. І кожен з них підносив від себе в дарунок сосуди срібні і сосуди золоті й одяг, зброю і пахощі, коней і ослів, з року в рік.
25
25
И# бsху царю2 соломHну четhредесzть тhсzщъ кобыли1цъ къ колєсни1цы и3 дванaдесzть тhсzщъ кHнникъ, и3 постaви и5хъ во градёхъ колесни1чныхъ и3 со царeмъ во їеrли1мэ. І було в Соломона чотири тисячі стійл для коней і колісниць і дванадцять тисяч вершників; і він розмістив їх у містах колісничних і при цареві — в Єрусалимі;
26
26
И# бhть в0ждь всёхъ царeй t рэки2 (є3vфрaта) дaже до земли2 и3ноплемє1нникъ и3 дaже до предBлъ є3гЂпетскихъ. і царював він над усіма царями, від ріки Євфрату до землі Филистимської і до меж Єгипту.
27
27
И# дадE цaрь злaто и3 сребро2 во їеrли1мэ ћкw кaменіе, и3 кeдры ћкw черни1чіе, є4же (раждaетсz) въ полsхъ мн0жество. І зробив цар [золото і] срібло в Єрусалимі рівноцінним простому каменю, а кедри, за їх безліччю, зробив рівноцінними сикоморам, що на низьких місцях.
28
28
И# приводsху к0ни соломHну t є3гЂпта и3 t всеS земли2. Коней приводили Соломону з Єгипту і з усіх земель.
29
29
И# прHчаz словесA соломw6нz пє1рваz и3 послBднzz, сE, сі‰ пи6сана сyть въ словесёхъ наfaна прbр0ка и3 въ словесёхъ ґхjи силwнjты и3 въ видёніихъ їwи1лz ви1дzщагw, проти1ву їеровоaма сhна навaтова. Інші діяння Соломонові, перші й останні, описані в записах Нафана пророка і в пророцтві Ахиї силомлянина й у видіннях прозорливця Іоїля про Ієровоама, сина Наватового.
30
30
И# цaрствова соломHнъ во їеrли1мэ над8 всёмъ ї}лемъ четhредесzть лётъ. Царював же Соломон в Єрусалимі над усім Ізраїлем сорок років.
31
31
И# ќспе соломHнъ со nтцы6 свои1ми, и3 погреб0ша є3го2 во грaдэ давjда nтцA є3гw2. И# воцари1сz ровоaмъ сhнъ є3гw2 вмёстw є3гw2. І спочив Соломон з батьками своїми, і поховали його в місті Давида, батька його. І став царем Ровоам, син його, замість нього.
Главa ‹
Глава 10
1
1
И# пріи1де ровоaмъ въ сmхeмъ, занE въ сmхeмъ вeсь ї}ль сни1десz постaвити є3го2 царeмъ. І пішов Ровоам у Сихем, тому що в Сихем зійшлися всі ізраїльтяни, щоб поставити його царем.
2
2
И# бhсть є3гдA ўслhша їеровоaмъ сhнъ навaтовъ, и4же бЁ во є3гЂптэ, ћкw ўбэжE t лицA соломHна царS, и3 њбитA їеровоaмъ во є3гЂптэ, и3 возврати1сz їеровоaмъ t є3гЂпта. Коли почув про це Ієровоам, син Наватів, — він знаходився в Єгипті, куди втік від царя Соломона, — то повернувся Ієровоам з Єгипту.
3
3
И# послaша и3 призвaша є3го2. И# пріи1де їеровоaмъ и3 всE собрaніе ї}лево ко царю2 ровоaму, глаг0люще: І послали і кликали його; і прийшов Ієровоам і весь Ізраїль, і говорили Ровоаму так:
4
4
nтeцъ тв0й њжесточи2 и4го нaше, ты2 же нн7э њслaби t раб0ты nтцA твоегw2 жeстокіz и3 t и4га є3гw2 тsжкагw, є4же возложи2 на нaсъ, и3 послyжимъ тебЁ. батько твій наклав на нас тяжке ярмо; але ти полегши жорстоку роботу батька твого і тяжке ярмо, яке він поклав на нас, і ми будемо служити тобі.
5
5
И# речE и5мъ: поиди1те дaже до тріeхъ днjй и3 пріиди1те ко мнЁ. И# tид0ша лю1діе. І сказав їм Ровоам: через три дні прийдіть знову до мене. І розійшовся народ.
6
6
И# собрA цaрь ровоaмъ старBйшины, и5же стоsху пред8 соломHнъ nтцeмъ є3гw2, є3гдA є3щE живsше, глаг0лz: как0въ вы2 даетE совётъ tвэщaти лю1демъ си6мъ; І радився цар Ровоам зі старійшинами, які стояли перед лицем Соломона, батька його, за життя його, і говорив: як ви порадите відповісти народу цьому?
7
7
И# рёша є3мY: ѓще днeсь бyдеши во благ0е лю1демъ си6мъ, и3 благоугоди1ши, и3 речeши и5мъ словесA благ†z, то2 послyжатъ тебЁ во вс‰ дни6. Вони сказали йому: якщо ти [нині] будеш добрим до народу цього і догодиш їм і будеш говорити з ними ласкаво, то вони будуть тобі рабами в усі дні.
8
8
И# њстaви совётъ старёйшинъ, є3г0же совэщaша є3мY: и3 совётоваше со ю4ношами, и5же съ ни1мъ воспитaни бsху и3 стоsху пред8 ни1мъ, Але він залишив пораду старійшин, яку вони давали йому, і став радитися з людьми молодими, які виросли разом з ним, і які стояли перед лицем його;
9
9
и3 речE къ ни6мъ: что2 вы2 собётуете, да tвэщaю лю1демъ си6мъ, и5же рёша мнЁ, глаг0люще: њблегчи2 и4го, є4же наложи2 на ны2 nтeцъ тв0й; і сказав їм: що ви порадите мені відповісти народу цьому, який говорив мені так: полегши ярмо, яке наклав на нас батько твій?
10
10
И# tвэщaша є3мY џтроцы воспитaнніи съ ни1мъ, глаг0люще: тaкw речeши лю1демъ, и5хже рек0ша тебЁ, глаг0люще: nтeцъ тв0й њтzгчи2 и4го нaше, тh же њблегчи2 нaмъ: тaкw tвэщaй къ ни6мъ: мeншій пeрстъ м0й толстёе є4сть чрeслъ nтцA моегw2: І говорили йому молоді люди, які виросли разом з ним, і сказали: так скажи народу, який говорив тобі: батько твій наклав на нас тяжке ярмо, а ти полегши нам, — так скажи їм: мізинець мій товщий за стегна батька мого.
11
11
nтeцъ м0й наложи2 вaмъ тsжкое и4го, ѓзъ же (тsгости) приложY на и4го вaше: nтeцъ м0й би1лъ вaсъ бичми2, ѓзъ же бyду би1ти вaсъ скорпі0нами. Батько мій наклав на вас тяжке ярмо, а я збільшу ярмо ваше; батько мій карав вас бичами, а я [буду бити вас] скорпіонами.
12
12
И# пріи1де їеровоaмъ и3 вси2 лю1діе къ ровоaму въ дeнь трeтій, ћкоже повелЁ и5мъ цaрь, глаг0лz: возврати1тесz ко мнЁ въ дeнь трeтій. І прийшов Ієровоам і весь народ до Ровоама на третій день, як наказав цар, сказавши: прийдіть до мене знову через три дні.
13
13
И# tвэщA цaрь жeстокw, и3 њстaви цaрь ровоaмъ совётъ старёйшинъ, и3 речE къ ни6мъ по совёту ю4нwшъ, глаг0лz: Тоді цар відповідав їм суворо, бо залишив цар Ровоам пораду старійшин, і говорив їм за порадою молодих людей так:
14
14
nтeцъ м0й њтzготи2 и4го вaше, ѓзъ же приложY къ немY: nтeцъ м0й би1лъ вaсъ бичми2, ѓзъ же би1ти бyду вы2 скорпі0нами. батько мій наклав на вас тяжке ярмо, а я збільшу його; батько мій карав вас бичами, а я [буду бити вас] скорпіонами.
15
15
И# не послyша цaрь людjй, ћкw бЁ превращeніе t бGа, гlz: возстaви гDь сл0во своE, є4же гlа рук0ю ґхjи силwнjты њ їеровоaмэ сhнэ навaтовэ І не послухав цар народу, тому що так було влаштовано від Бога, щоб виконати Господу слово Своє, яке вирік Він через Ахию силомлянина Ієровоаму, синові Наватовому.
16
16
и3 њ всeмъ ї}ли, занE не послyша цaрь и4хъ. И# tвэщaша лю1діе ко царю2, глаг0люще: кaz нaмъ чaсть въ давjдэ и3 наслёдіе въ сhнэ їессeевэ; возврати1сz въ жили6ща тво‰, ї}лю, нн7э смотри2 д0му твоегw2, давjде. И# и4де вeсь ї}ль въ жили6ща сво‰. Коли весь Ізраїль побачив, що не слухає його цар, то відповів народ цареві, говорячи: яка наша частка у Давиді? Немає нам частки у сині Ієссеєвому; по наметах своїх, Ізраїлю! Тепер знай свій дім, Давиде. І розійшлися всі ізраїльтяни по наметах своїх.
17
17
Мyжіе же ї}лєвы, и5же њбитaху во градёхъ їyдиныхъ, воцари1ша над8 соб0ю ровоaма. Тільки над синами Ізраїлевими, які жили в містах Іудиних, залишився царем Ровоам.
18
18
И# послA цaрь ровоaмъ къ ни6мъ ґдwнірaма бhвша над8 дaньми, и3 кaменіемъ поби1ша є3го2 сhнове ї}лєвы, и3 ќмре. И# ўслhша цaрь ровоaмъ, и3 потщaсz взhти на колесни1цу, и3 побэжE во їеrли1мъ. І послав цар Ровоам Адонирама, начальника над збиранням данини, і закидали його сини Ізраїлеві камінням, і він помер. Цар же Ровоам поспішив сісти на колісницю, щоб утекти в Єрусалим.
19
19
И# tвeржесz ї}ль t д0му давjдова дaже до днE сегw2. Так відокремилися ізраїльтяни від дому Давидового до цього дня.
Главa №i
Глава 11
1
1
Пріи1де же ровоaмъ во їеrли1мъ, и3 созвA (вeсь) д0мъ їyдинъ и3 веніамjнь, сто2 џсмьдесzтъ тhсzщъ и3збрaнныхъ ю4ношей творsщихъ брaнь, и3 воевaше проти1ву ї}лz и3 їеровоaма, да њбрати1тъ къ себЁ цaрство. І прибув Ровоам в Єрусалим і скликав з дому Іудиного і Веніамінового сто вісімдесят тисяч добірних воїнів, щоб воювати з Ізраїлем і повернути царство Ровоаму.
2
2
И# бhсть сл0во гDне къ самeю человёку б9ію, гlz: І було слово Господнє до Самея, чоловіка Божого, і сказано:
3
3
глаг0ли къ ровоaму сhну соломHню, царю2 їyдину, и3 ко всемY ї}лю, и4же є4сть во їyдэ и3 веніамjнэ: скажи Ровоаму, синові Соломона, цареві Юдейському, і всьому Ізраїлю в коліні Іудиному і Веніаміновому:
4
4
сі‰ речE гDь: не восходи1те, нижE њполчaйтесz проти1ву брaтіи вaшеz: возврати1тесz кjйждо въ д0мъ св0й, занE t менє2 бhсть гlг0лъ сeй. И# послyшаша сл0ва гDнz, и3 возврати1шасz, и3 не поид0ша проти1ву їеровоaма. так говорить Господь: не ходіть і не починайте війни з братами вашими; поверніться кожен у дім свій, бо Мною зроблено це. Вони послухалися слів Господніх і повернулися з походу проти Ієровоама.
5
5
Њбитa же ровоaмъ во їеrли1мэ и3 создA грaды стэн†ты во їудeи: Ровоам жив у Єрусалимі; він обніс міста в Юдеї стінами.
6
6
состр0и же виfлеeмъ и3 є3тaмъ, и3 fекуE Він укріпив Вифлеєм і Ефам, і Фекою,
7
7
и3 веfсyръ, и3 сокхHfъ и3 nдоллaмъ, і Вефцур, і Сохо, і Одоллам,
8
8
и3 гefъ и3 марісaнъ, и3 зjфъ і Геф, і Марешу, і Зиф,
9
9
и3 ґдурeмъ, и3 лахjсъ и3 ґзи1ку, і Адораїм, і Лахис, і Азеку,
10
10
и3 салaю и3 є3лHнъ и3 хеврHнъ, и4же є4сть їyдинъ и3 веніамjнь, грaды крBпкіz: і Цору, й Аїалон, і Хеврон, які знаходилися в коліні Іудиному і Веніаміновому.
11
11
и3 ўкрэпи2 и5хъ стэнaми, и3 постaви въ ни1хъ начaлники, житохрани6лища, и3 є3лeй и3 віно2, І укріпив він фортеці ці, і влаштував у них начальників і сховища для хліба і деревної олії і вина.
12
12
во всsцэмъ грaдэ щиты2 и3 к0піz, и3 ўкрэпи2 и5хъ во мн0жествэ ѕэлw2, и3 бhста под8 ни1мъ їyда и3 веніамjнъ. І дав у кожне місто щити і списи й укріпив їх дуже сильно. І залишалися за ним Іуда і Веніамін.
13
13
Свzщeнницы же и3 леvjты, и5же бsху во всeмъ ї}ли, собрaшасz къ немY t всёхъ предBлъ: І священики і левити, які були по всій землі Ізраїльській, зібралися до нього з усіх країв,
14
14
ћкw њстaвиша леvjти селє1ніz њдержaніz своегw2 и3 поид0ша ко їyдэ во їеrли1мъ, понeже и3згнA и5хъ їеровоaмъ и3 сhнове є3гw2, є4же не служи1ти гDеви: тому що залишили левити свої міські передмістя і свої володіння і прийшли в Юдею і в Єрусалим, оскільки відсторонив їх Ієровоам і сини його від священства Господнього
15
15
и3 постaви себЁ жерцы2 на выс0кихъ, и3 јдwлwмъ, и3 сyєтнымъ, и3 телцє1мъ, и5хже сотвори2 їеровоaмъ. і поставив у себе жерців на висотах, і до козлів, і до тельців, яких він зробив.
16
16
И# и3згнA и5хъ t всёхъ колёнъ ї}левыхъ, и5же вдaша сeрдце своE, да взhщутъ гDа бGа ї}лева: и3 пріид0ша во їеrли1мъ пожрeти гDу бGу nтє1цъ свои1хъ: А за ними і з усіх колін Ізраїлевих ті, що схилили серце своє, щоб шукати Господа Бога Ізраїлевого, приходили в Єрусалим, щоб приносити жертви Господу Богу батьків своїх.
17
17
и3 ўкрэпи1ша цaрство їyдино. И# ўкрэпи1сz ровоaмъ сhнъ соломHнь въ три2 лBта, хождaше бо по путє1мъ давjда и3 соломHна nтцA своегw2 лBта три2. І зміцнили вони царство Іудине і підтримували Ровоама, сина Соломонового, три роки, тому що ходили путями Давида і Соломона у ці три роки.
18
18
И# взS себЁ ровоaмъ женY моолafу, дщeрь їерімHfа сhна давjдова, и3 ґвігeю дщeрь є3ліaва сhна їессeова. І взяв собі Ровоам за дружину Махалафу, дочку Ієромофа, сина Давидового, й Авихаїль, дочку Елиава, сина Ієссеєвого,
19
19
И# роди2 є3мY сhны: їеyса и3 саморjа и3 заaма. і вона народила йому синів: Ієуса і Шемарію і Загаму.
20
20
По си1хъ же поS себЁ маaху дщeрь ґвессалHмлю, и3 роди2 є3мY ґвjю и3 їеffjа, и3 зjзу и3 салимHfа. Після неї він узяв Мааху, дочку Авессалома, і вона народила йому Авию й Аттая, і Зизу і Шеломифа.
21
21
И# возлюби2 ровоaмъ маaху дщeрь ґвессалHмлю пaче всёхъ жeнъ свои1хъ и3 подл0жницъ свои1хъ, ћкw жeнъ nсмьнaдесzть и3мЁ и3 подл0жницъ шестьдесsтъ: и3 роди2 двaдесzть џсмь сынHвъ и3 шестьдесsтъ дщeрей. І любив Ровоам Мааху, дочку Авессалома, більше за усіх дружин і наложниць своїх, бо він мав вісімнадцять дружин і шістдесят наложниць і породив двадцять вісім синів і шістдесят дочок.
22
22
И# постaви въ начaлника ровоaмъ ґвjю сhна маaхина и3 кнsземъ над8 всeю брaтіею є3гw2, того2 бо и3 царeмъ сотвори1ти помышлsше. І поставив Ровоам Авию, сина Маахи, главою [і] князем над братами його, тому що хотів поставити його царем.
23
23
И# возрастE пaче всёхъ брaтій свои1хъ во всёхъ предёлэхъ їyдиныхъ и3 веніамjнихъ и3 во градёхъ крёпкихъ, и3 дадE и5мъ пи1щи мн0жество мн0го, и3 мн0гихъ взыскA жeнъ. І діяв благорозсудливо, і розіслав усіх синів своїх по всіх землях Іуди і Веніаміна в усі укріплені міста, і дав їм утримання велике і знайшов багато дружин.
Главa в7i
Глава 12
1
1
И# бhсть є3гдA ўстр0исz цaрство ровоaмово, и3 ўкрэпи1сz, њстaви зaпwвэди гDни, и3 вeсь ї}ль съ ни1мъ. Коли царство Ровоама утвердилося, і він зробився сильним, тоді він залишив закон Господній, і весь Ізраїль з ним.
2
2
И# бhсть въ лёто пsтое цaрства ровоaмлz взhде сусакjмъ цaрь є3гЂпетскій на їеrли1мъ, занE согрэши1ша пред8 гDемъ, На п’ятому році царювання Ровоама, Сусаким, цар Єгипетський, пішов на Єрусалим, — тому що вони відступили від Господа, —
3
3
съ тhсzщію и3 двэмA сты2 колесни1цъ и3 шестьдесsтъ тhсzщъ кHнникъ, и3 не бЁ числA нар0ду пришeдшему съ ни1мъ t є3гЂпта, лівЂане, трwглодЂтzне и3 є3fі0плzне: з тисячею і двомастами колісниць і з шістдесятьма тисячами вершників; і не було числа народу, який прийшов з ним з Єгипту, ливиянам, сукхитам і ефіоплянам;
4
4
и3 взsша грaды крBпкіz, и5же бsху во їyдэ, и3 пріид0ша дaже до їеrли1ма. і взяв укріплені міста в Юдеї і прийшов до Єрусалима.
5
5
Самeа же прbр0къ вни1де къ ровоaму и3 къ начaлникwмъ ї{динымъ, и5же с0брани бsху во їеrли1мъ t лицA сусакjмова, и3 речE къ ни6мъ: сі‰ речE гDь: вы2 њстaвисте мS, и3 ѓзъ њстaвлю вaсъ въ рукY сусакjма. Тоді Самей пророк прийшов до Ровоама і князів Юдеї, які зібралися в Єрусалимі, рятуючись від Сусакима, і сказав їм: так говорить Господь: ви залишили Мене, за те і Я залишаю вас у руки Сусакиму.
6
6
И# посрами1шасz нач†лницы ї}лєвы и3 цaрь и3 рек0ша: првdнъ гDь. І смирилися князі Ізраїлеві і цар і сказали: праведний Господь!
7
7
Е#гдa же ви1дэ гDь, ћкw смири1шасz, и3 бhсть сл0во гDне къ самeю, гlz: смири1шасz, не разорю2 и5хъ, и3 дaмъ и5мъ вмaлэ спcніе, и3 не ўкaнетъ ћрость моS на їеrли1мъ, Коли побачив Господь, що вони смирилися, тоді було слово Господнє до Самея, і сказано: вони смирилися; не знищу їх і незабаром дам їм спасіння, і не проллється гнів Мій на Єрусалим рукою Сусакима;
8
8
nбaче бyдутъ въ рабы6, да познaютъ раб0ту мою2 и3 раб0ту цaрства земли2. однак же вони будуть слугами його, щоб знали, як це — служити Мені і служити царствам земним.
9
9
И# взhде сусакjмъ цaрь є3гЂпетскій во їеrли1мъ, и3 взS сокрHвища, ±же въ домY гDни, и3 сокрHвища, ±же въ домY царeвэ, вс‰ взS: и3 взS щиты2 златы6z, и5хже сотвори2 соломHнъ. І прийшов Сусаким, цар Єгипетський, в Єрусалим і взяв скарби дому Господнього і скарби дому царського; усе взяв він, узяв і щити золоті, які зробив Соломон.
10
10
И# сотвори2 цaрь ровоaмъ щиты2 мBдzны вмёстw и5хъ. И# постaви на ни1мъ сусакjмъ цaрь є3гЂпетскій начaлникwвъ предходsщихъ стрегyщихъ вратA царє1ва: І зробив цар Ровоам, замість них, щити мідні, і віддав їх у руки начальників охоронців, які охороняли вхід дому царського.
11
11
и3 бhсть внегдA входи1ти царю2 въ д0мъ гDень, вхождaху стрегyщіи и3 предходsщіи, и3 њбращaющесz восхождaху предходsщіи ко nружехрани1телницэ своeй. Коли виходив цар у дім Господній, приходили охоронці і несли їх, і потім знову відносили їх у палату охоронців.
12
12
И# є3гдA смири1сz т0й, tврати1сz t негw2 ћрость гDнz, ґ не въ разорeніе въ конeцъ: и4бо и3 во їyдэ бsху словесA бл†га. І коли він смирився, тоді відвернувся від нього гнів Господа і не згубив його до кінця; притому і в Юдеї було дещо добре.
13
13
И# ўкрэпи1сz цaрь ровоaмъ во їеrли1мэ и3 цaрствова: четhредесzти же и3 є3ди1нагw лёта бhсть ровоaмъ, є3гдA цaрствовати начA, и3 седмьнaдесzть лётъ цaрствова во їеrли1мэ, во грaдэ, є3г0же и3збрA гDь, да и3менyетсz и4мz є3гw2 тY t всёхъ колёнъ ї}левыхъ. И$мz же мaтери є3гw2 ноомA ґмманjтынz. І утвердився цар Ровоам в Єрусалимі і царював. Сорок один рік було Ровоаму, коли він став царем, і сімнадцять років царював у Єрусалимі, у місті, яке з усіх колін Ізраїлевих обрав Господь, щоб там перебувало ім’я Його. Ім’я матері його Наама, аммонитянка.
14
14
И# сотвори2 лукaвое, ћкw не и3спрaви сeрдца своегw2, да взhщетъ гDа. І робив він зло, тому що не налаштував серце своє для того, щоб шукати Господа.
15
15
Словесa же ровоaмwва пє1рваz и3 послBднzz не сe ли, сyть пи6сана въ словесёхъ самeа прbр0ка и3 ѓдда прови1дzщагw, и3 дэ‰ніz є3гw2; И# воевaше ровоaмъ и3 їеровоaмъ во вс‰ дни6. Діяння Ровоамові, перші й останні, описані в записах Самея пророка й Адди прозорливця у родоводах. І були війни у Ровоама з Ієровоамом в усі дні.
16
16
И# ќмре ровоaмъ и3 погребeнъ бhсть со nтцы6 свои1ми во грaдэ давjдовэ. И# воцари1сz ґвjа сhнъ є3гw2 вмёстw є3гw2. І спочив Ровоам з батьками своїми і похований у місті Давидовому. І став царем Авия, син його, замість нього.
Главa Gi
Глава 13
1
1
Въ лёто nсмоенaдесzть цaрства їеровоaмлz воцари1сz ґвjа над8 їyдою: У вісімнадцятий рік царювання Ієровоама став царем Авия над Іудою.
2
2
три2 лBта цaрствова во їеrли1мэ. И$мz же мaтери є3гw2 маахA дщeрь ўріи1лева t гаваHна. И# бЁ брaнь междY їеровоaмомъ и3 междY ґвjею. Три роки він царював у Єрусалимі; ім’я матері його Михая, дочка Урії, з Гиви. І була війна у Авиї з Ієровоамом.
3
3
И# њполчи1сz ґвjа въ си1лэ в0инскіz си1лы, въ четhрехъ стaхъ тhсzщахъ мужeй си1льныхъ: їеровоaмъ же ўстр0и сопроти1ву є3гw2 брaнь во nсми2 стaхъ тhсzщахъ мужeй воeнныхъ крёпкихъ си1лою. І вивів Авия на війну військо, яке складалося з людей хоробрих, з чотирьохсот тисяч чоловік добірних; а Ієровоам виступив проти нього на війну з вісьмомастами тисячами чоловік, також добірних, хоробрих.
4
4
Стa же ґвjа на горЁ сом0ри, ћже є4сть на горЁ є3фрeмли, и3 речE: слhшите їеровоaмъ и3 вeсь ї}ль: І став Авия на вершині гори Цемараїмської, однієї з гір Єфремових, і говорив: послухайте мене, Ієровоам і всі ізраїльтяни!
5
5
и3ли2 не вёсте, ћкw гDь бGъ ї}левъ дадE цaрство давjду над8 ї}лемъ во вёки и3 сыновHмъ є3гw2 въ завётъ вёченъ; Чи не знаєте ви, що Господь Бог Ізраїлів дав царство Давиду над Ізраїлем повіки, йому і синам його, за завітом соли [вічним]?
6
6
и3 востA їеровоaмъ сhнъ навaтовъ, рaбъ соломHна сhна давjдова, и3 tвeржесz t господи1на своегw2: Але повстав Ієровоам, син Наватів, раб Соломона, сина Давидового, і збунтувався проти господаря свого.
7
7
и3 собрaшасz къ немY мyжіе пaгубніи, сhнове законопрестyпніи, и3 востA проти1ву ровоaма сhна соломHнова, ровоaмъ же бЁ ю3нёйшій и3 сeрдцемъ страшли1въ, и3 не возм0же противостaти лицY є3гw2: І зібралися навколо нього люди пусті, люди розбещені, й укріпилися проти Ровоама, сина Соломонового; Ровоам же був молодий і слабкий серцем і не встояв проти них.
8
8
и3 нн7э вы2 глаг0лете противостaти лицY цrтва гDнz въ руцЁ сынHвъ давjдовыхъ: и3 вы2 мн0зи ѕэлw2, и3 съ вaми телцы2 златjи, и5хже сотвори2 вaмъ їеровоaмъ въ б0ги: І нині ви думаєте устояти проти царства Господнього в руці синів Давидових, тому що вас безліч, і у вас золоті тельці, яких Ієровоам зробив для вас богами.
9
9
не и3зверг0сте ли свzщeнникwвъ гDнихъ сынHвъ ґарHнихъ и3 леvjтwвъ, и3 сотвори1сте себЁ жерцы2 t людjй всеS земли2, приходsй нап0лнити рyку свою2 телцeмъ t волHвъ и3 nбнaми седмію2, и3 сотвори1сz жерцeмъ не сyщему б0гу: Чи не ви вигнали священиків Господніх, синів Аарона, і левитів, і поставили в себе священиків, які з народів інших земель? Усякий, хто приходить для посвяти своєї з тельцем і з сімома баранами, стає у вас священиком лжебогів.
10
10
мh же гDа бGа нaшегw не њстaвихомъ, и3 свzщeнницы є3гw2 слyжатъ гDу, сhнове ґарHни и3 леvjти, А у нас — Господь Бог наш; ми не залишали Його, і Господу служать священики, сини Ааронові, і левити при своїй справі.
11
11
и3 по чредaмъ свои6мъ жрyтъ гDу всесожжє1ніz ќтрw и3 пред8 вeчеромъ, и3 fmміaмъ сложeніz, и3 предложє1ніz хлёбwвъ на трапeзэ чи1стэй, и3 свэти1лникъ златhй, и3 свёщники возжжeніz возжизaти къ вeчеру: мh бо храни1мъ стражбы6 гDа бGа nтє1цъ нaшихъ, вh же є3го2 њстaвисте: І спалюють вони Господу всепалення щоранку і щовечора, і запашне куріння, і покладають рядами хліби на столі чистому, і запалюють золотий світильник і лампади його, щоб горіли щовечора, тому що ми дотримуємо встановлення Господа Бога нашого, а ви залишили Його.
12
12
и3 сE, съ нaми въ начaлэ гDь, и3 свzщeнницы є3гw2, и3 трубы6 знaменованіz, є4же знaменати проти1ву вaмъ: сhнове ї}лєвы, не рaтуйте проти1ву гDа бGа nтє1цъ вaшихъ, понeже не благопоспэши1тсz вaмъ. І ось, у нас на чолі Бог, і священики Його, і труби гучні, щоб гриміти проти вас. Сини Ізраїлеві! не воюйте з Господом Богом батьків ваших, бо не матимете успіху.
13
13
Їеровоaмъ же њбрати2 подсaду пріити2 є3мY созади2, и3 бhсть проти1ву їyды (сaмъ), подсaда же созади2. Тим часом Ієровоам послав загін у засідку з тилу їм, так що сам він був попереду юдеїв, а засідка позаду них.
14
14
И# њбрати1сz їyда, и3 сE, є3мY брaнь сопреди2 и3 созади2, и3 возопи1ша ко гDу, и3 свzщeнницы воструби1ша трубaми: І оглянулися юдеї, і ось, битва проти них спереду і позаду; і воззвали вони до Господа, а священики засурмили трубами.
15
15
и3 возопи1ша мyжіе ї{дины. И# бhсть вопію1щымъ мужє1мъ ї{динымъ, и3 гDь порази2 їеровоaма и3 ї}лz пред8 ґвjею и3 їyдою: І викликнули юдеї. І коли викликнули юдеї, Бог уразив Ієровоама і всіх ізраїльтян перед лицем Авиї й Іуди.
16
16
и3 бэжaша сhнове ї}лєвы t лицA їyды, и3 предадE и5хъ гDь бGъ въ рyки и4хъ: І побігли сини Ізраїлеві від юдеїв, і віддав їх Бог у руки їхні.
17
17
и3 порази2 и5хъ ґвjа и3 лю1діе є3гw2 ћзвою вели1кою, и3 пад0ша рaнени t ї}лz пsть сHтъ тhсzщъ мужeй крёпкихъ. І зробили їм Авия і народ його поразку сильну; і впало убитими в Ізраїля п’ятсот тисяч чоловік добірних.
18
18
И# смири1шасz сhнове ї}лєвы въ дeнь т0й, и3 ўкрэпи1шасz сhнове ї{дины, ћкw ўповaша на гDа бGа nтє1цъ свои1хъ. І смирилися тоді сини Ізраїлеві, і були сильні сини Іудині, тому що уповали на Господа Бога батьків своїх.
19
19
Погнa же ґвjа в8слёдъ їеровоaма и3 взS t негw2 грaды: веfи1ль и3 сeла є3гw2, и3 їесЂну и3 сeла є3S, и3 є3фрHнъ и3 сeла є3гw2. І переслідував Авия Ієровоама і взяв у нього міста: Вефиль і залежні від нього міста, й Ієшану і залежні від неї міста, і Ефрон і залежні від нього міста.
20
20
И# не возм0же ктомY проти1витисz їеровоaмъ во вс‰ дни6 ґвjи, и3 порази2 є3го2 гDь: и3 ќмре. І не входив уже в силу Ієровоам у дні Авиї. І вразив його Господь, і він помер.
21
21
Ґвjа же ўкрэпи1сz, и3 поsтъ себЁ жeнъ четыренaдесzть, и3 роди2 двaдесzть двA сы6на и3 шестьнaдесzть дщeрей. Авия ж підсилився; і взяв собі чотирнадцять дружин і породив двадцять два сини і шістнадцять дочок.
22
22
ПрHчаz же словесA ґвjєва и3 дэ‰ніz є3гw2 и3 словесA є3гw2 пи6сана въ кни1зэ ѓдды прbр0ка. Інші діяння Авиї і його вчинки і слова описані у сказанні пророка Адди.
Главa д7i
Глава 14
1
1
И# ќспе ґвjа со nтцы6 свои1ми, и3 погреб0ша є3го2 во грaдэ давjдовэ. И# воцари1сz ѓса сhнъ є3гw2 вмёстw є3гw2 во дни6 же ѓсы почи2 землS їyдина лётъ дeсzть. І спочив Авия з батьками своїми, і поховали його в місті Давидовому. І став царем Аса, син його, замість нього. У дні його спочивала земля десять років.
2
2
И# сотвори2 ѓса благ0е и3 прaвое пред8 гDемъ бGомъ свои1мъ: І робив Аса добре й угодне в очах Господа Бога свого:
3
3
и3 tвeрже nлтари6 чуждhхъ и3 высHкаz, и3 сокруши2 јдwлы и3 посэчE дубр†вы: і відкинув він жертовники богів чужих і висоти, і розбив статуї, і вирубав посвячені дерева;
4
4
и3 повелЁ їyдэ, да взhщетъ гDа бGа nтє1цъ свои1хъ и3 да сотвори1тъ зак0нъ є3гw2 и3 зaпwвэди: і повелів юдеям шукати Господа Бога батьків своїх, і виконувати закон [Його] і заповіді;
5
5
и3 и3звeрже и3з8 всёхъ градHвъ їyдиныхъ nлтари6 и3 јдwлы, и3 цaрствова въ ми1рэ. і скасував він у всіх містах Іудиних висоти і статуї сонця. І спокійним було при ньому царство.
6
6
И# создA грaды крBпки въ земли2 їyдинэ, занE въ пок0и бhсть землS, и3 не бЁ є3мY брaни въ лBта сі‰, ми1ръ во гDь дадE є3мY. І побудував він укріплені міста в Юдеї, бо спокійною була земля, і не було в нього війни в ті роки, оскільки Господь дав спокій йому.
7
7
Речe же їyдэ: сози1ждемъ грaды сі‰, и3 сотвори1мъ стёны и3 столпы2, и3 вратA и3 верєи2, д0ндеже землeю госп0дствуемъ: занE ћкоже взыскaхомъ гDа бGа нaшего, взыскA и3 нaсъ, и3 воздадE нaмъ ми1ръ w4крестъ, и3 бlгопоспёшствова нaмъ. І сказав він юдеям: побудуємо міста ці й обнесемо їх стінами з вежами, з воротами і запорами. Земля ще наша, тому що ми знайшли Господа Бога нашого: ми знайшли Його, — і Він дав нам спокій з усіх боків. І стали будувати, і мали успіх.
8
8
И# бhсть си1ла ѓсэ nружен0сцєвъ носsщихъ щиты2 и3 к0піz въ земли2 їyдинэ три1ста тhсzщъ, въ земли1 же веніамjни щи1тникwвъ и3 стрэлцє1въ двёсти џсмьдесzтъ тhсzщъ: вси2 сjи в0ини си1льніи. І було в Аси військової сили: озброєних щитом і списом з коліна Іудиного триста тисяч, і з коліна Веніамінового озброєних щитом і які стріляли з лука, двісті вісімдесят тисяч, людей хоробрих.
9
9
И#зhде же проти1ву и4хъ зарaй є3fі0плzнинъ съ си1лою въ тhсzщы тhсzщей, и3 колесни1цъ три1ста, и3 пріи1де дaже до мари1са. І вийшов на них Зарай ефіоплянин з військом у тисячу тисяч і з трьомастами колісниць і дійшов до Мареші.
10
10
И# и3зhде ѓса проти1ву є3мY и3 ўстр0и брaнь въ дeбри на сёверъ мари1са. І виступив Аса проти нього, і вишикувалися до битви на долині Цефата в Мареші.
11
11
И# возопи2 ѓса ко гDу бGу своемY и3 речE: гDи, не и3знем0жетъ ў тебє2 сп7сaти во мн0гихъ и3 въ мaлыхъ, ўкрэпи2 нaсъ, гDи б9е нaшъ, ћкw на тS ўповaхомъ и3 њ и4мени твоeмъ и3зыд0хомъ на мн0жество мн0гое сіE: гDи б9е нaшъ, ты2 є3си2 бGъ, да не превозм0жетъ проти1ву тебє2 человёкъ. І воззвав Аса до Господа Бога свого, і сказав: Господи! чи не в Твоїй силі допомогти сильному або безсилому? допоможи ж нам, Господи Боже наш: тому що ми на Тебе уповаємо і в ім’я Твоє вийшли ми проти безлічі цієї. Господи! Ти Бог наш: нехай не переможе Тебе людина.
12
12
И# порази2 гDь є3fі0пы пред8 ѓсою и3 їyдою и3 бэжaша є3fі0пи: І вразив Господь ефіоплян перед лицем Аси і перед лицем Іуди, і побігли ефіопляни.
13
13
и3 погнA и5хъ ѓса и3 лю1діе є3гw2 дaже до гедHра: и3 пад0ша є3fі0пи, дaже не бhти въ ни1хъ њстaнку, ћкw сотрeни бhша пред8 гDемъ и3 пред8 си1лою є3гw2, и3 плэни1ша кwрhсти мнHги: І переслідував їх Аса і народ, який був з ним, до Герара, і впали ефіопляни, так що в них нікого не залишилося в живих, тому що вони вражені були перед Господом і перед воїнством Його. І набрали здобичі безліч.
14
14
и3 и3зсэк0ша вє1си и4хъ w4крестъ гедHра, вели1къ бо стрaхъ гDень њб8sтъ и5хъ, и3 плэни1ша вс‰ грaды и4хъ, занE мнHги кwрhсти бhша въ ни1хъ: І зруйнували всі міста навколо Герара, тому що напав на них жах від Господа; і розграбували всі міста і винесли з них дуже багато здобичі.
15
15
и3 кyщы скHтскіz и3 ґмаз0нwвъ и3зсэк0ша, и3 взsша скотA мн0жество и3 велблю1ды, и3 возврати1шасz во їеrли1мъ. Також і пастуші курені зруйнували і погнали безліч стад дрібної худоби і верблюдів і повернулися в Єрусалим.
Главa є7i
Глава 15
1
1
Ґзaріа же сhнъ ґдaдовъ, бhсть на нeмъ д¦ъ б9ій: Тоді на Азарію, сина Одедового, зійшов Дух Божий,
2
2
и3 и3зhде во срётеніе ѓсэ и3 всемY їyдэ и3 веніамjну и3 речE є3мY: ўслhшите мS, ѓса и3 вeсь їyда и3 веніамjнъ: гDь съ вaми, ћкw бhсте съ ни1мъ: и3 ѓще взhщете є3гw2, њбрsщетсz вaмъ, ѓще же њстaвите є3го2, њстaвитъ вaсъ: і вийшов він назустріч Асі і сказав йому: послухайте мене, Асо і весь Іуда і Веніамін: Господь з вами, коли ви з Ним; і якщо будете шукати Його, Він буде знайдений вами; якщо ж залишите Його, Він залишить вас.
3
3
мн0зи днjе (бyдутъ) во ї}ли без8 бGа и4стиннагw и3 без8 свzщeнника ўчaщагw и3 без8 зак0на: Багато днів Ізраїль буде без Бога істинного, і без священика, який вчить, і без закону;
4
4
є3гдa же њбратsтсz въ печaли ко гDу бGу ї}леву и3 взhщутъ є3гw2, и3 њбрsщетсz и5мъ: але коли він навернеться у скруті своїй до Господа Бога Ізраїлевого і знайде Його, Він дасть їм знайти Себе.
5
5
и3 во врeмz џно не бyдетъ ми1ръ и3сходsщему и3 входsщему, ћкw ќжасъ гDень на всёхъ њбитaющихъ на земли2 У ті часи не буде миру ні для того, хто виходить, ні для того, хто входить, бо великі заворушення будуть у всіх жителів земель;
6
6
и3 њполчи1тсz kзhкъ на kзhкъ и3 грaдъ проти1ву грaда, ћкw гDь смути1тъ и5хъ во всsцэй печaли: народ буде воювати з народом, і місто з містом, тому що Бог приведе їх у сум’яття всякими бідами.
7
7
и3 вы2 ўкрэпи1тесz, и3 да не њслабёютъ рyки вaшz, є4сть бо мздA дёлу вaшему. Але ви зміцнитеся, і нехай не слабшають руки ваші, тому що є відплата за діла ваші.
8
8
И# є3гдA ўслhша ѓса словесA сі‰ и3 прbр0чество ґзaріи прbр0ка, ўкрэпи1сz и3 tS вс‰ јдwлы t всеS земли2 їyдины и3 веніамjни и3 t градHвъ, и5хже содержaше їеровоaмъ въ горЁ є3фрeмли, и3 њсвzти2 nлтaрь гDень, и4же бЁ пред8 хрaмомъ гDнимъ: Коли почув Аса слова ці і пророцтво [Азарії], сина Одеда пророка, то підбадьорився і викинув мерзоти язичницькі з усієї землі Іудиної і Веніамінової і з міст, які він узяв на горі Єфремовій, і оновив жертовник Господній, що перед притвором Господнім.
9
9
собрa же (всего2) їyду и3 веніамjна и3 пришeлцєвъ њбитaющихъ съ ни1мъ t є3фрeма и3 t манассjи и3 t сmмеHна, мн0зи бо къ немY прибэг0ша t ї}лz, є3гдA ўви1дэша, ћкw гDь бGъ є3гw2 съ ни1мъ. І зібрав всього Іуду і Веніаміна і тих, що живуть з ними, переселенців від Єфрема і Манассії і Симеона; тому що багато хто від Ізраїля перейшли до нього, коли побачили, що Господь, Бог його, з ним.
10
10
И# собрaшасz во їеrли1мъ въ мцcъ трeтій, въ лёто пzтоенaдесzть цaрства ѓсы, І зібралися в Єрусалимі у третій місяць, у п’ятнадцятий рік царювання Аси;
11
11
и3 пожр0ша гDу въ дeнь т0й t корhстей, и5хже привед0ша, волHвъ сeдмь сHтъ и3 nвeцъ сeдмь тhсzщъ, і принесли в день той жертву Господу зі здобичі, яку привели, з великої худоби сімсот і з дрібної сім тисяч;
12
12
и3 поид0ша въ завётэ, є4же и3скaти гDа бGа nтє1цъ свои1хъ всёмъ сeрдцемъ и3 всeю душeю своeю: і вступили в завіт, щоб шукати Господа Бога батьків своїх від усього серця свого і від усієї душі своєї;
13
13
и3 (речE): всsкъ, и4же ѓще не взhщетъ гDа бGа ї}лева, да ќмретъ t ю6нагw дaже до старёйшагw, t мyжа дaже до жены2. а всякий, хто не стане шукати Господа Бога Ізраїлевого, повинен померти, малий він чи великий, чоловік чи жінка.
14
14
И# клsшасz гDу глaсомъ вели1кимъ въ восклицaніи и3 въ трубaхъ и3 въ р0жаныхъ. І клялися Господу голосно і з вигуками і при звуках труб і рогів.
15
15
И# возрaдовасz вeсь їyда њ клsтвэ, ћкw t всеS души2 клsшасz, и3 всeю в0лею взыскaша є3гw2, и3 њбрётесz и5мъ, и3 дадE и5мъ гDь пок0й w4крестъ. І раділи всі юдеї цій клятві, тому що від усього серця свого клялися і з усією щирістю шукали Його, і Він дав їм знайти Себе. І дав їм Господь спокій з усіх боків.
16
16
И# маaху мaтерь свою2 tлучи2, да не слyжитъ ґстaрту, и3 сокруши2 јдwла и3 сожжE въ пот0цэ кeдрстэмъ. І Мааху, матір свою, цар Аса позбавив царського достоїнства за те, що вона зробила ідола для діброви. І зруйнував Аса ідола її, і порубав на шматки, і спалив у долині Кедрона.
17
17
Т0кмw выс0кихъ не tстaви, є3щe бо бsху во ї}ли, но сeрдце ѓсы бЁ совершeнно во всёхъ днeхъ є3гw2: Хоча висоти не були знищені в Ізраїлі, але серце Аси було цілком віддане Господу в усі дні його.
18
18
и3 внесE с™†z давjда nтцA своегw2 и3 с™†z сво‰ въ д0мъ б9ій, сребро2 и3 злaто и3 сосyды. І вніс він посвячене батьком його і свою посвяту в дім Божий, срібло і золото і сосуди.
19
19
И# брaнь не бhсть є3мY дaже до три1десzть пsтагw лёта цaрства ѓсина. І не було війни до тридцять п’ятого року царювання Аси.
Главa ѕ7i
Глава 16
1
1
И# въ лёто три1десzть nсм0е цaрства ѓсина, взhде ваaса цaрь ї}левъ на їyду и3 стэнaми ўкрэпи2 рaму, да не дaстъ вх0да и3 и3сх0да ѓсэ царю2 їyдину. У тридцять шостий рік царювання Аси, пішов Вааса, цар Ізраїльський, на юдеїв і почав будувати Раму, щоб не дозволити нікому ні відходити від Аси, царя Юдейського, ні приходити до нього.
2
2
И# взS ѓса сребро2 и3 злaто t сокр0вищъ д0му гDнz и3 д0му царeва, и3 послA ко (венадaду) сhну ґдeра царS сЂрска, живyщему въ дамaсцэ, глаг0лz: І виніс Аса срібло і золото зі скарбниць дому Господнього і дому царського і послав до Венадада, царя Сирійського, який жив у Дамаску, говорячи:
3
3
положи2 завётъ междY мн0ю и3 тоб0ю и3 междY nтцeмъ мои1мъ и3 nтцeмъ твои1мъ: сE послaхъ тебЁ сребро2 и3 злaто: пріиди2 и3 tжени2 t менє2 ваaсу царS ї}лева, и3 да tи1детъ t менє2. союз нехай буде між мною і тобою, як був між батьком моїм і батьком твоїм; ось, я посилаю тобі срібло і золото: піди, розірви союз твій з Ваасою, царем Ізраїльським, щоб він відступив від мене.
4
4
И# послyша сhнъ ґдeровъ царS ѓсы и3 послA начaлники в0євъ свои1хъ на грaды ї}лєвы, и3 порази2 ґінHна и3 дaна, и3 ґвелмаjна и3 вс‰ њкрє1стнаz нефfал‡млz. І послухався Венадад царя Аси і послав воєначальників, які були в нього, проти міст ізраїльських, і вони спустошили Ійон і Дан й Авелмаїм і всі запаси в містах Неффалимових.
5
5
И# бhсть є3гдA ўслhша ваaса цaрь ї}левъ, њстaви ктомY созидaти рaму и3 њстaви дёло своE. І коли почув про це Вааса, то перестав будувати Раму і припинив роботу свою.
6
6
Ѓса же цaрь взS всего2 їyду и3 взS кaменіе t рaмы и3 лёсъ є3S, ±же на создaніе ўгот0ва ваaса, и3 создA и3з8 ни1хъ гаваю2 и3 масфY. Аса ж цар зібрав усіх юдеїв, і вони вивезли з Рами камені і дерева, які використовував Вааса для будівлі, — і побудував з них Геву і Мицфу.
7
7
И# во врeмz џно пріи1де ґнaній прbр0къ ко ѓсэ царю2 їyдину и3 речE є3мY: понeже и3мёлъ є3си2 ўповaніе на царS сЂрска, ґ не ўповaлъ є3си2 на гDа бGа твоего2, тогw2 рaди спасeсz си1ла царS сЂрскагw t рукY твоє1ю: У той час прийшов Ананій прозорливець до Аси, царя Юдейського, і сказав йому: оскільки ти понадіявся на царя Сирійського і не уповав на Господа Бога твого, тому і врятувалося військо царя Сирійського від руки твоєї.
8
8
не є3fі0пи ли и3 лівЂане бsху на тS въ си1лэ мн0зэ, въ дeрзости колесни1цъ и3 кHнникъ во мн0жество ѕэлw2; и3 є3гдA ўповaлъ є3си2 на гDа, предадE и5хъ въ рyку твою2: Чи не були ефіопляни і лівіяни з силою більшою і з колісницями і вершниками дуже численними? Але оскільки ти уповав на Господа, то Він віддав їх у руки твої,
9
9
џчи бо гDни назирaютъ всю2 зeмлю, є4же ўкрэпи1ти сyщихъ сeрдцемъ совершeннымъ къ немY: бyе сотвори1лъ є3си2 сіE, (сегw2 рaди) tнн7э бyдетъ на тS брaнь. тому що очі Господа оглядають усю землю, щоб підтримувати тих, чиє серце цілком віддане Йому. Нерозважливо ти зробив тепер. За те віднині будуть у тебе війни.
10
10
Разгнёвасz же ѓса на прbр0ка и3 всади2 є3го2 въ темни1цу, понeже прогнёвасz њ сeмъ: и3 ўби2 ѓса t людjй во врeмz то2 (мн0гихъ). І розгнівався Аса на прозорливця, і замкнув його у в’язницю, тому що за це був у роздратуванні на нього; пригноблював Аса і декого з народу в той час.
11
11
И# сE, словесA ѓсы, пє1рваz и3 послBднzz, пи6сана сyть въ кни1зэ царeй їyдиныхъ и3 ї}лz. І ось, діяння Аси, перші й останні, описані в книзі царів юдейських та ізраїльських.
12
12
И# разболёсz ѓса въ лёто три1десzть девsтое цaрства своегw2 ногaма, болёзнію ѕёлнэйшею: и3 нижE въ нeмощи своeй взыскA гDа, но врачє1въ. І захворів Аса на ноги на тридцять дев’ятому році царювання свого, і хвороба його піднялася до верхніх частин тіла; але він у хворобі своїй шукав не Господа, а лікарів.
13
13
ќспе же ѓса со nтцы6 свои1ми, и3 ќмре въ лёто четhредесzть пeрвое цaрства своегw2: І спочив Аса з батьками своїми, і помер на сорок першому році царювання свого.
14
14
и3 погреб0ша є3го2 во гр0бэ, є3г0же и3скопA себЁ во грaдэ давjдовэ, и3 положи1ша є3го2 на nдрЁ, и3 нап0лниша ґрwмaтами и3 р0дами мЂрwвъ благоухaнныхъ, и3 сотвори1ша є3мY погребeніе вели1ко ѕэлw2. І поховали його у гробниці, яку він влаштував для себе в місті Давидовому; і поклали його на одрі, який наповнили пахощами і різними належно зробленими мастями, і спалили їх для нього безліч.
Главa з7i
Глава 17
1
1
И# воцари1сz їwсафaтъ сhнъ є3гw2 вмёстw є3гw2, и3 ўкрэпи1сz їwсафaтъ над8 ї}лемъ: І став царем Іосафат, син його, замість нього; і зміцнився він проти ізраїльтян.
2
2
расположи1 же си1лу во всёхъ градёхъ їyдиныхъ крёпкихъ и3 постaви воевHды во градёхъ їyдиныхъ и3 во градёхъ є3фрeмовыхъ и5хже побрA прeжде ѓса nтeцъ є3гw2. І поставив він військо в усі укріплені міста Юдеї і розставив охоронне військо по землі Юдейській і по містах Єфремових, якими оволодів Аса, батько його.
3
3
И# бhсть гDь со їwсафaтомъ, ћкw хождaше въ путeхъ давjда nтцA своегw2 пeрвыхъ и3 не взыскA јдwлwвъ, І був Господь з Іосафатом, бо він ходив першими путями Давида, батька свого, і не шукав Ваалів,
4
4
но гDа бGа nтцA своегw2 взыскA и3 п0йде въ повелёніихъ nтцA своегw2, ґ не по дэлHмъ ї}лєвымъ: але шукав він Бога батька свого і робив за заповідями Його, а не за діяннями ізраїльтян.
5
5
и3 ўкрэпи2 гDь цaрство въ рукY є3гw2, и3 дaша всS їудeа дaры їwсафaту, и3 бhсть є3мY богaтство и3 слaва мн0га. І утвердив Господь царство в руках його, і давали всі юдеї дари Іосафату, і було в нього багато багатства і слави.
6
6
И# вознесeсz сeрдце є3гw2 въ пути2 гDни, и3 ктомY и3з8S высHкаz и3 дубрaвы t земли2 їyдины. І піднеслося серце його на путях Господніх; крім того, і висоти скасував він і діброви в Юдеї.
7
7
Въ трeтіе же лёто цaрства своегw2 послA начaлники сво‰ и3 сынHвъ си1льныхъ ґвдjю и3 захaрію, и3 наfанаи1ла и3 міхeа, да ўчaтъ во градёхъ їyдиныхъ: І в третій рік царювання свого він послав князів своїх Бенхаїла й Овадію, і Захарію і Нафанаїла і Михея, щоб учили по містах Іудиних народ,
8
8
и3 съ ни1ми леvjти самeа и3 наfанjа, и3 завдjа и3 ґсіи1лъ, и3 семірамHfъ и3 їwнаfaнъ, и3 ґдwнjа и3 тwвjа и3 тwвадwнjа леvjти, и3 съ ни1ми є3лісамA и3 їwрaмъ жерцы2: і з ними левитів: Шемаію і Нефанію, і Зевадію й Азаїла, і Шемирамофа й Іонафана, й Адонію і Товію і Тов-Адонію, і з ними Елишаму й Іорама, священиків.
9
9
ўчаху же во їудeи, и3мёюще кни1гу зак0на гDнz, и3 прохождaху грaды ї{дины и3 ўчаху лю1ди. І вони навчали в Юдеї, маючи з собою книгу закону Господнього; і обходили всі міста Юдеї й учили народ.
10
10
И# бhсть стрaхъ гDень на всёхъ цaрствахъ земнhхъ w4крестъ їyды, и3 не воевaша проти1ву їwсафaта. І був страх Господній на всіх царствах землі, які навколо Юдеї, і не воювали з Іосафатом.
11
11
И# t и3ноплемє1нникъ їwсафaту дaры приношaху сребро2 и3 д†ни: ґрaви же привождaху є3мY nвнHвъ џвчихъ сeдмь тhсzщъ и3 сeдмь сHтъ, и3 козлHвъ сeдмь тhсzщъ сeдмь сHтъ. А від филистимлян приносили Іосафату дари і в данину срібло; також аравитяни приганяли до нього дрібну худобу: баранів сім тисяч сімсот і козлів сім тисяч сімсот.
12
12
И# бЁ їwсафaтъ пред8успэвaz вели1къ въ высотY и3 создA во їудeи д0мы и3 грaды крBпки. І піднімався Іосафат усе більше і більше і побудував у Юдеї фортеці й міста для запасів.
13
13
И# мнHга дёла бhша є3мY во їудeи: и3 мyжіе рaтницы крёпцы си1льніи во їеrли1мэ. Багато було в нього запасів у містах юдейських, а в Єрусалимі людей військових, хоробрих.
14
14
И# сіE число2 и4хъ по домHмъ nтeчествъ и4хъ: и3 во їyдэ тысzщеначaлницы є3днaсъ в0ждь и3 съ ни1мъ сhнове си1льніи си1лы три1ста тhсzщъ: І ось список їх за поколіннями їхніми: в Іуди начальники тисяч: Адна начальник, і в нього відмінних воїнів триста тисяч;
15
15
и3 по нeмъ їwанaнъ начaлникъ и3 съ ни1мъ двёсти џсмьдесzтъ тhсzщъ: за ним Іоханан начальник, і в нього двісті вісімдесят тисяч;
16
16
по нeмже ґмасjа, сhнъ захaріинъ, ўсeрдсвуzй гDу и3 съ ни1мъ двёсти тhсzщъ мужeй си1льныхъ. за ним Амасія, син Зихри, який присвятив себе Господу, і в нього двісті тисяч воїнів відмінних.
17
17
И# t веніамjнz си1льніи си1лы є3ліaдъ, и3 съ ни1мъ держaщихъ лyкъ и3 щиты2 двёсти тhсzщъ си1льныхъ: У Веніаміна: відмінний воїн Елиада, і в нього озброєних луком і щитом двісті тисяч;
18
18
и3 по нeмъ їwзавaдъ, и3 съ ни1мъ сто2 џсмьдесzтъ тhсzщъ, си1льніи ко брaни. за ним Ієгозавад, і в нього сто вісімдесят тисяч озброєних воїнів.
19
19
Сjи служaщіи царю2, кромЁ џныхъ, и5хже постaви цaрь по градHмъ крBпкимъ во всeй їудeи. Ось ті, що служили царю, зверх тих, яких розставив цар в укріплених містах по всій Юдеї.
Главa }i
Глава 18
1
1
И# бhсть їwсафaту богaтство и3 слaва мн0га, и3 поsтъ женY въ домY ґхаaвли. І було в Іосафата багато багатства і слави; і поріднився він з Ахавом.
2
2
И# сни1де при концы2 лётъ ко ґхаaву въ самарjю: и3 заклA є3мY ґхаaвъ nвны2 и3 волы2 мнHги, и3 лю1демъ сyщымъ съ ни1мъ, и3 ўвэщавaше є3го2, да сни1детъ съ ни1мъ въ рамHfъ галаaдскій. І пішов через кілька років до Ахава в Самарію; і заколов для нього Ахав багато худоби дрібної і великої, і для людей, які були з ним, і схиляв його йти на Рамоф галаадський.
3
3
И# речE ґхаaвъ цaрь ї}левъ ко їwсафaту царю2 їyдину: п0йдеши ли со мн0ю въ рамHfъ галаaдскій; И# речE є3мY: ћкоже ѓзъ, тaкw и3 ты2: и3 ћкоже лю1діе твои2, тaкw и3 лю1діе мои2 съ тоб0ю на брaнь. І говорив Ахав, цар Ізраїльський, Іосафату, царю Юдейському: чи підеш зі мною в Рамоф галаадський? Той сказав йому: як ти, так і я, як твій народ, так і мій народ: йду з тобою на війну!
4
4
И# речE їwсафaтъ царю2 ї}леву: вопроси2 u5бо днeсь гDа. І сказав Іосафат царю Ізраїльському: запитай сьогодні, що скаже Господь.
5
5
И# собрA цaрь ї}левъ прор0кwвъ четhреста мужeй и3 речE къ ни6мъ: пойдy ли въ рамHfъ галаaдскій на брaнь, и3ли2 ўдержyсz; И# рёша: взhди, и3 предaстъ бGъ въ рyку царeву. І зібрав цар Ізраїльський пророків чотириста чоловік і сказав їм: чи йти нам на Рамоф галаадський війною, чи утриматися? Вони сказали: йди, і Бог віддасть його в руку царя.
6
6
Речe же їwсафaтъ: нёсть ли здЁ прbр0ка гDнz є3щE, да t негw2 вопр0симъ; І сказав Іосафат: чи немає тут ще пророка Господнього? запитаємо й у нього.
7
7
И# речE цaрь ї}левъ ко їwсафaту: є4сть є3щE мyжъ є3ди1нъ, и4мже вопроси1ти гDа, но ѓзъ ненави1жду є3го2, понeже не прорицaетъ мнЁ во благ†z, занE вси2 днjе є3гw2 во ѕл†z: сeй міхeа сhнъ їемвли1нъ . Речe же їwсафaтъ: не глаг0ли, царю2 тaкw. І сказав цар Ізраїльський Іосафату: є ще один чоловік, через якого можна запитати Господа; але я не люблю його, тому що він не пророкує про мене добре, а постійно пророкує лихе; це Михей, син Іємвлая. І сказав Іосафат: не говори так, царю.
8
8
И# призвA цaрь ї}левъ є3ди1наго t є3vн{хъ и3 речE є3мY: (призови2) ск0рw міхeю сhна їемвли1на. І покликав цар Ізраїльський одного євнуха, і сказав: сходи скоріше за Михеєм, сином Іємвлая.
9
9
Цaрь же ї}левъ и3 їwсафaтъ цaрь їyдинъ кjйждо сэдsше на прест0лэ своeмъ, и3 њблечє1на красот0ю цaрскою, сэдsста же на прострaнствэ бли1з8 врaтъ самарjйскіхъ, и3 вси2 прор0цы прор0чествоваху пред8 ни1ма. Цар же Ізраїльський та Іосафат, цар Юдейський, сиділи кожен на своєму престолі, одягнені в царський одяг; сиділи на площі біля воріт Самарії, і всі пророки пророкували перед ними.
10
10
И# сотвори2 себЁ седекjа сhнъ ханаaнь р0ги желBзны и3 речE: сі‰ гlетъ гDь: си1ми и1збодeши сmрjю, д0ндеже скончaетсz. І зробив собі Седекія, син Хенаани, залізні роги і сказав: так говорить Господь: цими поколеш сиріян до знищення їх.
11
11
И# вси2 прор0цы прорицaху тaкw, глаг0люще: взhди въ рамHfъ галаaдскій и3 пред8успёеши, и3 предaстъ гDь въ рyку царeву. І всі пророки пророкували те саме, говорячи: йди на Рамоф галаадський; буде успіх тобі, і віддасть його Господь у руку царя.
12
12
Вёстникъ же, шeдый призвaти міхeю, речE є3мY: сE, рек0ша прор0цы є3ди1нэми ќсты6 благ†z њ цари2 да бyдутъ u5бо и3 тво‰ словесA, ћкоже є3ди1нагw t ни1хъ, и3 да речeши благ†z. Посланий, який пішов покликати Михея, говорив йому: ось, пророки одноголосно пророкують добре цареві; нехай би і твоє слово було таким самим, як кожного з них: проречи і ти добре.
13
13
И# tвэщA міхeа: жи1въ гDь, ћкw є4же ѓще речeтъ бGъ ко мнЁ, сіE возглаг0лю. І сказав Михей: живий Господь, — що скаже мені Бог мій, те проречу я.
14
14
И# пріи1де ко царю2, и3 речE є3мY цaрь: міхeе, и4мамъ ли и3ти2 рамHfъ галаaдскій на брaнь, и3ли2 ўдержyсz; И# tвэщA: взhди и3 пред8успёеши, и3 предадyтсz (врази2) въ рyки вaшz. І прийшов він до царя, і сказав йому цар: Михею, чи йти нам війною на Рамоф галаадський, чи утриматися? І сказав той: ідіть, буде вам успіх, і вони будуть віддані в руки ваші.
15
15
И# речE є3мY цaрь: коли1кw крaтъ заклинaю тS, да не глаг0леши мнЁ, т0кмw и4стину во и4мz гDне. І сказав йому цар: скільки разів мені заклинати тебе, щоб ти не говорив мені нічого, крім істини, в ім’я Господнє?
16
16
И# речE міхeа: ви1дэхъ всего2 ї}лz расточeна по горaмъ ћкw џвцы, и5мже нёсть пaстырz: и3 речE гDь: не и4мутъ сjи вождA, да возвратsтсz кjйждо въ д0мъ св0й въ ми1рэ. Тоді Михей сказав: я бачив усіх синів Ізраїля, розсіяних по горах, як овець, у яких немає пастиря, — і сказав Господь: немає в них начальника, нехай повернуться кожен у дім свій з миром.
17
17
И# речE цaрь ї}левъ ко їwсафaту: не рёхъ ли тебЁ, ћкw не прорицaетъ њ мнЁ благ†z, но т0кмw ѕл†z; І сказав цар Ізраїльський Іосафату: чи не говорив я тобі, що він не пророкує про мене доброго, а тільки лихе?
18
18
И# речE міхeа: не тaкw: слhшите сл0во гDне: ви1дэхъ гDа сэдsща на пrт0лэ своeмъ, и3 всS си1ла нбcнаz предстоsше њдеснyю є3гw2 и3 њшyюю є3гw2: І сказав Михей: так вислухайте слово Господнє: я бачив Господа, Який сидить на престолі Своєму, і все воїнство небесне стояло праворуч і ліворуч Нього.
19
19
и3 речE гDь: кто2 прельсти1тъ ґхаaва царS ї}лева, да взhдетъ и3 падeтъ въ рамHfэ галаaдстэмъ; и3 глаг0лаше є3ди1нъ тaкw, и3 и4нъ речE тaкw: І сказав Господь: хто втягнув би Ахава, царя Ізраїльського, щоб він пішов і впав у Рамофі галаадському? І один говорив так, інший говорив інакше.
20
20
и3 и3зhде дyхъ, и3 стA пред8 гDемъ, и3 речE: ѓзъ прельщY є3го2: є3мyже гDь, въ чeмъ, речE, (прельсти1ши); І виступив один дух, і став перед лицем Господа, і сказав: я втягну його. І сказав йому Господь: чим?
21
21
и3 речE: и3зhду и3 бyду дyхъ лжи1въ во ўстёхъ всёхъ прор0кwвъ є3гw2: речe же (гDь): прельсти1ши и3 превозм0жеши, и3зhди и3 сотвори2 тaкw: Той сказав: я вийду, і буду духом неправди у вустах усіх пророків його. І сказав Він: ти втягнеш його, і досягнеш; піди і зроби так:
22
22
и3 нн7э сE, гDь дадE дyха лжи1ва во ўстA всBмъ прор0кwмъ твои6мъ си6мъ, и3 гDь гlа њ тебЁ ѕл†z. І тепер, ось попустив Господь духу неправди увійти в уста цих пророків твоїх, але Господь прорік тобі недобре.
23
23
И# приступи2 седекjа сhнъ ханаaнь, и3 ўдaри міхeю въ лани1ту и3 речE є3мY: к0имъ путeмъ пр0йде д¦ъ гDень t менє2, є4же глаг0лати къ тебЁ; І підійшов Седекія, син Хенаани, і вдарив Михея по щоці, і сказав: якою це дорогою відійшов від мене Дух Господній, щоб говорити в тобі?
24
24
Речe же міхeа: сE, ќзриши въ дeнь т0й, є3гдA вни1деши въ л0жницу и3з8 л0жницы, да ўкрhешисz. І сказав Михей: ось, ти побачиш це в той день, коли будеш бігати з кімнати в кімнату, щоб сховатися.
25
25
И# речE цaрь ї}левъ: возми1те міхeю, и3 tведи1те ко є3мми1ру начaлнику грaда и3 ко їwaсу кнsзю сhну царeву, І сказав цар Ізраїльський: візьміть Михея і відведіть його до Амона градоначальника і до Іоаса, сина царя,
26
26
и3 рцhте: сі‰ глаг0летъ цaрь: ввeрзите сего2 въ темни1цу, и3 да ћстъ хлёбъ печaли и3 в0ду печaли, д0ндеже возвращyсz въ ми1рэ. і скажіть: так говорить цар: посадіть цього у в’язницю і годуйте його хлібом і водою бідно, доки я не повернуся в мирі.
27
27
Речe же міхeа: ѓще возвращazсz возврати1шисz въ ми1рэ, не гlа гDь мн0ю. И# речE: слhшите, вси2 лю1діе. І сказав Михей: якщо ти повернешся в мирі, то не Господь говорив через мене. І сказав: слухайте це, всі люди!
28
28
И# взhде цaрь ї}левъ и3 їwсафaтъ цaрь їyдинъ въ рамHfъ галаaдскій. І пішов цар Ізраїльський та Іосафат, цар Юдейський, до Рамофа галаадського.
29
29
Речe же цaрь ї}левъ ко їwсафaту: прикрhюсz и3 вни1ду во брaнь, ты2 же њблецhсz въ ри6зы мо‰. И# прикрhсz цaрь ї}левъ и3 вни1де во брaнь. І сказав цар Ізраїльський Іосафату: я переодягнуся і вступлю в битву, а ти вдягни свій царський одяг. І переодягся цар Ізраїльський, і вступив у битву.
30
30
Цaрь же сЂрскій повелЁ вождє1мъ колесни1цъ свои1хъ, глаг0лz: не ўстремлsйтесz на мaла и3 на вели1ка, но т0кмw на самаго2 царS ї}лева. І цар Сирійський повелів начальникам колісниць, які були в нього, сказавши: не бийтеся ні з малим, ні з великим, а тільки з одним царем Ізраїльським.
31
31
И# бhсть є3гдA ўви1дэша нач†лницы колесни1цъ їwсафaта, глаг0лаша: цaрь ї}левъ є4сть сeй. И# њбыд0ша є3го2 вою1юще. Їwсафaтъ же возопи2 ко гDу, и3 гDь послyша є3го2, и3 tврати2 и5хъ бGъ t негw2. І коли побачили Іосафата начальники колісниць, то подумали: це цар Ізраїльський, — і оточили його, щоб битися з ним. Але Іосафат закричав, і Господь допоміг йому, і відвів їх Бог від нього.
32
32
И# бhсть є3гдA ўви1дэша воевHды колесни1цъ, ћкw не бsше цaрь ї}левъ, њстaвиша є3го2. І коли побачили начальники колісниць, що це не був цар Ізраїльський, то повернули від нього.
33
33
И# мyжъ налzчE лyкъ примётнw и3 порази2 царS ї}лева междY лeгкимъ и3 пeрсzми. И# речE возaтаю своемY: њбрати2 рyку твою2 и3 и3зведи2 мS t брaни ћкw и3знемог0хъ. Тим часом один чоловік випадково натягнув лук свій, і поранив царя Ізраїльського крізь шви лат. І сказав він візнику: поверни назад, і вези мене від війська, тому що я поранений.
34
34
И# скончaна бhсть брaнь въ дeнь т0й, и3 цaрь ї}левъ бЁ стоS на колесни1цэ своeй проти1ву сmрjwмъ дaже до вeчера, и3 ќмре заходsщу с0лнцу. Але битва у той день посилилася; і цар Ізраїльський стояв на колісниці проти сиріян до вечора і помер, коли заходило сонце.
Главa f7i
Глава 19
1
1
И# возврати1сz їwсафaтъ цaрь їyдинъ въ д0мъ св0й ми1рнw во їеrли1мъ. І повертався Іосафат, цар Юдейський, у мирі в дім свій в Єрусалим.
2
2
И# и3зhде во срётеніе є3мY їиyй сhнъ ґнанjинъ прbр0къ и3 речE къ немY: царю2 їwсафaте, нечести1ву ли даeши п0мощь, и3ли2 ненави1димому t гDа дружи1ши; И# речE є3мY їиyй: сегw2 рaди бhсть на тS гнёвъ гDень: І виступив назустріч йому Іиуй, син Ананії, прозорливець, і сказав царю Іосафату: чи слід було тобі допомагати нечестивцю і любити ненависників Господа? за це на тебе гнів від лиця Господа.
3
3
но т0кмw дэлA благ†z њбрэт0шасz въ тебЁ, занE tsлъ є3си2 кумjры t земли2 їyдины и3 и3спрaвилъ є3си2 сeрдце твоE взыскaти гDа. Втім, і добре знайдено в тобі, тому що ти знищив ідолів у землі [Юдейській] і налаштував серце своє для того, щоб шукати Бога.
4
4
И# всели1сz їwсафaтъ во їеrли1мэ, и3 пaки и3зhде къ лю1демъ t вирсавeи дaже до горы2 є3фрeмли, и3 возврати2 и5хъ ко гDу бGу nтє1цъ свои1хъ. І жив Іосафат в Єрусалимі. І знову став він обходити народ свій від Вирсавії до гори Єфремової, і навертав їх до Господа, Бога батьків їхніх.
5
5
И# постaви судіи6 во всёхъ градёхъ їyдиныхъ крёпкихъ, во всsцэмъ грaдэ, І поставив суддів на землі по всіх укріплених містах Юдеї в кожнім місті,
6
6
и3 речE судіsмъ: ви1дите, что2 вы2 творитE, не человёческій бо вы2 сyдъ творитE, но гDень, и3 съ вaми словесA судA: і сказав суддям: дивіться, що ви робите, ви чините не суд людський, але суд Господа; і Він з вами у справі суду.
7
7
и3 нн7э да бyдетъ стрaхъ гDень на вaсъ, и3 храни1те и3 твори1те, ћкw нёсть ў гDа бGа нaшегw непрaвды, нижE дивлeніz лицY, ни пріsтіz мзды2. Отже, нехай буде страх Господній на вас: дійте обачно, тому що немає у Господа Бога нашого неправди, ні упереджености, ні хабарництва.
8
8
Во їеrли1мэ же постaви їwсафaтъ леvjтwвъ и3 свzщeнникwвъ и3 nтценачaлникwвъ t ї}лz въ сyдъ гDень, да сyдzтъ живyщихъ во їеrли1мэ. І в Єрусалимі приставив Іосафат деяких з левитів і священиків і глав поколінь в Ізраїлі — до суду Господнього і до позовів. І повернулися в Єрусалим.
9
9
Повелё же и5мъ, глаг0лz: тaкw твори1те во стрaсэ гDни, во и4стинэ и3 сeрдцемъ совершeннымъ: І дав їм повеління, говорячи: так дійте у страху Господньому, з вірністю і з чистим серцем:
10
10
всsкую рaспрю, ћже пріи1детъ къ вaмъ, брaтій вaшихъ њбитaющихъ во градёхъ свои1хъ, междY кр0вію кр0ве, и3 междY повелёніемъ и3 зaповэдію, и3 њправдaньми и3 судбaми, разсуди1те и5мъ, да не согрэшaютъ гDеви, и3 не пріи1детъ гнёвъ на вaсъ и3 на брaтію вaшу: тaкw твори1те и3 не согрэши1те: у всякій справі спірній, яка надійде до вас від братів ваших, що живуть у містах своїх, чи про кровопролиття, чи про закон, заповіді, устави й обряди, наставляйте їх, щоб вони не завинили перед Господом, і не було б гніву Його на вас і на братів ваших; так дійте, — і ви не згрішите.
11
11
и3 сE ґмарjа, свzщeнникъ в0ждь над8 вaми во всsко сл0во гDне: и3 завдjа сhнъ їсмaиль в0ждь въ домY їyдинэ во всsкому сл0ву царeву: и3 кни1жницы и3 леvjти пред8 вaми: ўкрэпи1тесz и3 твори1те, и3 бyдетъ гDь со благи1мъ. І ось Амарія первосвященик над вами у всякій справі Господній, а Зевадія, син Ісмаїлів, князь дому Іудиного, в усякій справі царя, і наглядачі левити перед вами. Будьте тверді і дійте, і буде Господь з добрим.
Главa к7
Глава 20
1
1
По си1хъ же пріид0ша сhнове мw†вли и3 сhнове ґммw6ни и3 съ ни1ми t ґмманjтwвъ ко їwсафaту на брaнь. Після цього моавитяни й аммонитяни, а з ними деякі з країни Маонитської, пішли війною на Іосафата.
2
2
Пріид0ша же и3 сказaша їwсафaту, глаг0люще: и4детъ проти1ву тебє2 вели1ко мн0жество t њб8 w4нъ п0лъ м0рz t сmрjи, и3 сE, стоsтъ во ґсасaнъ-fамaрэ, и4же є4сть є3нгаддJ. І прийшли, і донесли Іосафату, говорячи: йде на тебе безліч велика з-за моря, від Сирії, і ось вони в Хацацон-Фамарі, тобто в Енгедді.
3
3
И# ўбоsсz, и3 вдадE їwсафaтъ лицE своE взыскaти гDа, и3 проповёда п0стъ во всeй їудeи. І злякався Іосафат, і навернув лице своє шукати Господа, й оголосив піст по всій Юдеї.
4
4
И# собрaсz вeсь їyда взыскaти гDа: и3 t всёхъ градHвъ їyдиныхъ пріид0ша ко ўмолeнію гDню. І зібралися юдеї просити допомоги у Господа; з усіх міст Іудиних прийшли вони благати Господа.
5
5
И# стA їwсафaтъ въ собрaніи їyды во їеrли1мэ, въ домY гDни пред8 лицeмъ дворA н0вагw, І став Іосафат на зібранні юдеїв та єрусалимлян у домі Господньому, перед новим двором,
6
6
и3 речE: гDи б9е nтє1цъ нaшихъ, не тh ли є3си2 бGъ на нб7си2 горЁ, и3 ты2 вLчствуеши всёми цaрствы kзы6къ, и3 въ рукY твоє1ю є4сть крёпость си1лы, и3 кто2 противостaнетъ тебЁ; і сказав: Господи Боже батьків наших! Чи не Ти Бог на небі? І Ти володарюєш над усіма царствами народів, і у Твоїй руці сила і міцність, і ніхто не встоїть проти Тебе!
7
7
не тh ли є3си2 бGъ нaшъ и3скорени1вый живyщыz на земли2 сeй t лицA людjй твои1хъ ї}лz, и3 дaлъ є3си2 ю5 сёмени ґвраaмлю возлю1бленному твоемY во вёки; Чи не Ти, Боже наш, вигнав жителів землі цієї перед лицем народу Твого Ізраїля і віддав її сімені Авраама, друга Твого, повік?
8
8
и3 всели1шасz на нeй, и3 ўстр0иша въ нeй с™hню и4мени твоемY, глаг0люще: І вони оселилися на ній і побудували Тобі на ній святилище в ім’я Твоє, говорячи:
9
9
ѓще нападyтъ на ны2 ѕл†z, мeчь, сyдъ, губи1телство, глaдъ, стaнемъ пред8 д0момъ си1мъ и3 пред8 тоб0ю, ћкw при1звано и4мz твоE въ домY сeмъ, и3 возопіeмъ къ тебЁ t скорбeй нaшихъ, и3 ўслhшиши и3 сп7сeши: якщо прийде на нас біда: меч, що карає, або моровиця, або голод, то ми станемо перед домом цим і перед лицем Твоїм, бо ім’я Твоє в домі цьому, і закличемо Тебе в тісноті нашій, і Ти почуєш і спасеш.
10
10
и3 нн7э сE, сhнове ґммw6ни и3 мw†вли и3 горA сиjръ, сквозЁ ±же не и3зв0лилъ є3си2 ї}лю проити2, є3гдA и3схождaху t земли2 є3гЂпетскіz, но ўклони1шасz t ни1хъ и3 не и3зби1ша и4хъ: І нині ось аммонитяни і моавитяни і жителі гори Сеїра, через землі яких Ти не дозволив пройти ізраїльтянам, коли вони йшли із землі Єгипетської, а тому вони оминули їх і не знищили їх, —
11
11
и3 сE, нн7э сjи напaдаютъ на ны2 и3сходsще и3згони1ти нaсъ t наслёдіz нaшегw, є4же прeдалъ є3си2 нaмъ. ось вони платять нам тим, що прийшли вигнати нас зі спадкоємного володіння Твого, яке Ти віддав нам.
12
12
гDи б9е нaшъ, не сyдиши ли и5мъ; въ нaсъ бо нёсть толи1ка крёпость, да м0жемъ семY мн0жеству сопроти1витисz, є4же нападE на ны2, и3 не вёмы что2 содёлати и4мамы и5мъ: но т0кмw џчи нaши къ тебЁ. Боже наш! Ти суди їх. Бо немає в нас сили проти безлічі цієї великої, що прийшла на нас, і ми не знаємо, що́ робити, але до Тебе очі наші!
13
13
И# вeсь їyда стоsше пред8 гDемъ, и3 ч†да и4хъ, и3 жєны2 и4хъ. І всі юдеї стояли перед лицем Господнім, і малі діти їхні, дружини їхні і сини їхні.
14
14
Бё же їwзіи1лъ сhнъ захaріинъ, сынHвъ ванeа, сынHвъ є3леи1ла, сынHвъ маfанjа леvjтина, t сынHвъ ґсaфовыхъ, и3 бhсть на нeмъ д¦ъ гDень посредЁ нар0да, Тоді на Іозиїла, сина Захарієвого, сина Ванеї, сина Ієіела, сина Матфанії, левита із синів Асафових, зійшов Дух Господній серед зібрання
15
15
и3 речE: слhшите, вeсь їyда и3 њбитaющіи во їеrли1мэ, и3 ты2, царю2 їwсафaте: сі‰ речE гDь вaмъ: не б0йтесz, нижE ўжасaйтесz t лицA нар0да сегw2 мн0гагw, нёсть бо вaше њполчeніе, но б9іе: і сказав він: слухайте, всі юдеї і жителі Єрусалима і царю Іосафате! Так говорить Господь до вас: не бійтеся і не жахайтеся безлічі цієї великої, бо не ваша війна, а Божа.
16
16
заyтра и3зыди1те проти1ву и4хъ: сE, восх0дzтъ по восх0ду ґссjсъ, и3 њбрsщете и5хъ на краи2 рэки2 проти1ву пустhни їеріи1лъ: Завтра виступите проти них: ось вони піднімаються на височину Циц, і ви знайдете їх в кінці долини, перед пустелею Ієруїлом.
17
17
не вaше є4сть воевaти: сі‰ разумёйте и3 ќзрите сіE спcніе гDне съ вaми, їyдо и3 їеrли1ме: не ўб0йтесz, ни ўжасaйтесz заyтра и3зhти проти1ву и4хъ, и3 гDь съ вaми. Не вам воювати цього разу; ви станьте, стійте і дивіться на спасіння Господнє, що посилається вам. Іуда та Єрусалим! не бійтеся і не жахайтеся. Завтра виступите назустріч їм, і Господь буде з вами.
18
18
И# прекл0ньсz їwсафaтъ на лицE своE, и3 вeсь їyда, и3 њбитaющіи во їеrли1мэ, пад0ша пред8 гDемъ поклони1тисz гDеви. І схилився Іосафат лицем до землі, і всі юдеї і жителі Єрусалима впали перед Господом, щоб поклонитися Господу.
19
19
И# востaша леvjти t сынHвъ каafовыхъ и3 t сынHвъ корeовыхъ, хвали1ти гDа бGа ї}лева глaсомъ вели1кимъ въ высотY. І встали левити із синів Каафових і з синів Кореєвих — хвалити Господа Бога Ізраїлева, голосом дуже гучним.
20
20
И# заyтра востaша рaнw и3 и3зыд0ша въ пустhню fекwE. И# внегдA и3сходи1ти и5мъ, стA їwсафaтъ (посредЁ и4хъ), и3 возопи2 и3 речE: ўслhшите мS, мyжіе ї{дины и3 вси2 њбитaющіи во їеrли1мэ: вёруйте въ гDа бGа нaшего и3 ўвёритесz: вёруйте прbр0ку є3гw2, и3 благопоспэши1тсz вaмъ. І встали вони рано-вранці, і виступили до пустелі Фекойської; і коли вони виступили, став Іосафат і сказав: послухайте мене, юдеї і жителі Єрусалима! Вірте Господу Богу вашому, і будьте твердими; вірте пророкам Його, і буде успіх вам.
21
21
И# совётова съ людьми2, и3 постaви pалмопёвцы, и3 хвaлzщихъ и3сповёдатисz, и3 хвали1ти с™†z, внегдA и3зhти пред8 си1лою, и3 глаг0лаху: и3сповёдайтесz гDеви, ћкw бlгъ, ћкw въ вёкъ млcть є3гw2. І радився він з народом, і поставив співців Господу, щоб вони у благоліпності святині, виступаючи попереду озброєних, славословили і говорили: славте Господа, бо повіки милість Його!
22
22
Е#гдa же начaша хвалє1ніz и3 и3спwвёданіz, њбрати2 гDь воевaти сынHвъ ґммHнихъ на мwaва и3 г0ру сиjръ, и3зшeдшихъ на їyду, и3 поражeни бhша. І в той час, як вони стали викликувати і славословити, Господь збудив незгоду між аммонитянами, моавитянами і жителями гори Сеїра, які прийшли на Юдею, і були вони вражені:
23
23
И# востaша сhнове ґммw6ни и3 мw†вли на њбитaющихъ въ горЁ сиjри, да побію1тъ и5хъ и3 сокрушaтъ: и3 є3гдA скончaша њбитaющихъ въ сиjрэ, востaша дрyгъ на дрyга, да потребsтсz. бо повстали аммонитяни і моавитяни на жителів гори Сеїра, вбиваючи і знищуючи їх, а коли покінчили з жителями Сеїра, тоді стали знищувати одне одного.
24
24
Їyда же пріи1де на созирaніе t пустhни, и3 воззрЁ, и3 ви1дэ мн0жество: и3 сE, вси2 мeртви пaдше на зeмлю, и3 не бЁ спасhйсz. І коли юдеї прийшли на височину до пустелі і глянули на ту багатолюдність, і ось — трупи лежать на землі, і нема уцілілого.
25
25
И# и3зhде їwсафaтъ и3 лю1діе є3гw2 взsти кwрhсти и4хъ, и3 њбрэт0ша скотA мн0гw, и3 nдє1жды, и3 кwрhсти, и3 сосyды дражaйшыz и3 плэни1ша и5хъ: и3 бhша собирaюще кwрhсти и4хъ три2 дни6, ћкw мнHги бsху. І прийшов Іосафат і народ його забирати здобич, і знайшли в них безліч і майна, і одягу, і коштовних речей, і набрали собі стільки, що не могли нести. І три дні вони забирали здобич; така велика була вона!
26
26
Днe же четвeртагw собрaхусz во ўд0ль благословeніz, и4бо тaкw благослови1ша гDа: сегw2 рaди прозвaша мёсто то2 ўд0ль благословeніz дaже до сегw2 днE. А на четвертий день зібралися в долині благословення, бо там вони благословили Господа. Тому і називають те місце долиною благословення до цього дня.
27
27
И# возврати1шасz вси2 мyжіе ї{дины во їеrли1мъ и3 їwсафaтъ в0ждь и4хъ съ весeліемъ вели1кимъ: ћкw возвесели2 и5хъ гDь њ вразёхъ и4хъ. І пішли назад усі юдеї та єрусалимляни й Іосафат на чолі їх, щоб повернутися в Єрусалим з радістю, тому що дав їм Господь торжество над ворогами їхніми.
28
28
И# внид0ша во їеrли1мъ со pалти1рми и3 гyсльми и3 трубaми въ д0мъ гDень. І прийшли в Єрусалим з псалтирями, і цитрами, і трубами, до дому Господнього.
29
29
И# бhсть стрaхъ гDень на вс‰ ц†рства зємнaz, внегдA ўслhшати и5мъ, ћкw порази2 гDь враги2 ї}лєвы. І був страх Божий на всіх царствах земних, коли вони почули, що Сам Господь воював проти ворогів Ізраїля.
30
30
И# ўмири1сz цaрство їwсафaтово, и3 дадE є3мY гDь пок0й w4крестъ. І спокійним стало царство Іосафатове, і дав йому Бог його спокій з усіх боків.
31
31
И# цaрствова їwсафaтъ над8 їyдою, сhй лётъ три1десzти пzти2, є3гдA цaрство пріS и3 двaдесzть пsть лётъ цaрствова во їеrли1мэ. И$мz же мaтери є3гw2 ґзувA, дщи2 салjина. Так царював Іосафат над Юдеєю: тридцяти п’яти років він був, коли став царем, і двадцять п’ять років царював у Єрусалимі. Ім’я матері його Азува, дочка Салаїла.
32
32
И# хождaше въ путeхъ nтцA своегw2 ѓсы, и3 не ўклони1сz t ни1хъ твори1ти прaвое пред8 гDемъ: І ходив він путями батька свого Аси і не ухилився від них, роблячи угодне в очах Господніх.
33
33
nбaче высHкаz є3щE бsху, и3 є3щE лю1діе не ўпрaвиша сeрдца своегw2 ко гDу бGу nтє1цъ свои1хъ. Тільки висоти не були скасовані, і народ ще не навернув твердо серця свого до Бога батьків своїх.
34
34
ПрHчаz же дэ‰ніz їwсафaтwва пє1рваz и3 послBднzz, сE, пи6сана сyть во словесёхъ їиyа сhна ґнанjина, и4же написA кни1гу царeй ї}левыхъ. Інші діяння Іосафата, перші й останні, описані в записах Іиуя, сина Ананієвого, які внесені в книгу царів Ізраїлевих.
35
35
И# по си1хъ соwбщи1сz їwсафaтъ цaрь їyдинъ со nхозjею царeмъ ї}левымъ, и3 сeй беззак0ннова, Але після того вступив Іосафат, цар Юдейський, у спілкування з Охозією, царем Ізраїльським, який чинив беззаконня,
36
36
занeже сотвори2, и3 tи1де къ немY, да сотворsтъ корабли6, є4же и3ти2 во fарсjсъ: и3 сотвори2 корабли6 въ гасіHнъ-гавeрэ. і з’єднався з ним, щоб побудувати кораблі для відправлення у Фарсис; і побудували вони кораблі в Еціон-Гавері.
37
37
И# прbр0чествова є3ліезeръ сhнъ дwдjа t маріси1са на їwсафaта, глаг0лz: понeже воз8имёлъ є3си2 люб0вь со nхозjею, сокруши2 гDь дёло твоE, и3 сокруши1шасz корабли6 тво‰ и3 не возмог0ша поити2 во fарсjсъ. І вирік тоді Єлиєзер, син Додави з Мареші, пророцтво на Іосафата, говорячи: оскільки ти вступив у спілкування з Охозією, то зруйнував Господь справу твою. — І розбилися кораблі, і не могли йти у Фарсис.
Главa к7а
Глава 21
1
1
И# ќспе їwсафaтъ со nтцы6 свои1ми, и3 погребeнъ бhсть съ ни1ми во грaдэ давjдовэ. И# воцари1сz їwрaмъ сhнъ є3гw2 вмёстw є3гw2. І спочив Іосафат з батьками своїми, і похований з батьками своїми в місті Давидовому. І став царем Іорам, син його, замість нього.
2
2
И# брaтіz є3гw2 сhнове їwсафaтwвы шeсть: ґзарjа и3 їеи1лъ, и3 захaріа и3 ґзaріа, и3 міхаи1лъ и3 сафатjа: вси2 сjи сhнове їwсафaта царS їyдина. І в нього були брати, сини Іосафата: Азарія та Ієхиїл, і Захарія й Азарія, і Михаїл і Сафатія: усі ці сини Іосафата, царя Ізраїлевого.
3
3
И# дадE и5мъ nтeцъ и4хъ мнHги дaры: сребро2 и3 злaто, и3 nрyжіе со гр†ды крёпкими во їудeи, цaрство же дадE їwрaму, понeже сeй бЁ пeрвенецъ. І дав їм батько їхній великі подарунки сріблом і золотом і коштовностями, разом з укріпленими містами в Юдеї; царство ж віддав Іораму, тому що він первісток.
4
4
И# востA їwрaмъ на цaрство своE, и3 ўкрэпи1сz, и3 и3зби2 всю2 брaтію свою2 мечeмъ и3 нёкіихъ t нач†лникъ ї}левыхъ. І вступив Іорам на царство батька свого й утвердився, й умертвив усіх братів своїх мечем і також деяких із князів Ізраїлевих.
5
5
Три1десzти и3 двY лётъ бЁ їwрaмъ, є3гдA начA цaрствовати, и3 џсмь лётъ цaрствова во їеrли1мэ, Тридцяти двох років був Іорам, коли став царем, і вісім років царював у Єрусалимі;
6
6
и3 хождaше по путє1мъ царeй ї}левыхъ, ћкоже содёла д0мъ ґхаaвль: дщи1 бо ґхаaвлz бhсть женA є3гw2: и3 сотвори2 ѕл0е пред8 гDемъ. і ходив він шляхом царів ізраїльських, як робив дім Ахавів, тому що дочка Ахава була дружиною його, — і робив він неугодне в очах Господніх.
7
7
И# не хотЁ гDь и3скорени1ти д0му давjдова рaди завёта, є3г0же завэщA съ давjдомъ, и3 ћкоже речE є3мY, дaти є3мY свэти1лникъ и3 сынHмъ є3гw2 во вс‰ дни6. Однак же не хотів Господь погубити дім Давида заради завіту, який уклав з Давидом, і тому що обіцяв дати йому світильник і синам його на всі часи.
8
8
Во днeхъ џнэхъ tступи2 є3дHмъ t їyды и3 постaви себЁ царS. У дні його вийшов Едом з-під влади Іуди, і поставили над собою царя.
9
9
И# п0йде їwрaмъ съ нач†лники свои1ми, и3 всS к0нница съ ни1мъ: и3 бhсть, и3 востA н0щію, и3 порази2 є3дHма, и4же њбhде w4крестъ є3гw2, и3 начaлники колесни1цъ: и3 побэг0ша лю1діе въ селє1ніz сво‰. І пішов Іорам з воєначальниками своїми, і всі колісниці з ним; і вставши вночі, вразив ідумеян, які оточили його і начальників над колісницями [і побіг народ в оселі свої].
10
10
И# tступи2 t їyды є3дHмъ дaже до сегw2 днE тогHжде врeмене и3 ловнA tступи2 и3з8 под8 руки2 є3гw2, занE њстaви гDа бGа nтє1цъ свои1хъ: Однак вийшов Едом з-під влади Іуди до цього дня. У той же час вийшла і Ливна з-під влади його, тому що він залишив Господа Бога батьків своїх.
11
11
и4бо т0й сотвори2 высHкаz бо градёхъ їyдиныхъ, и3 блуди1ти сотвори2 њбитaющихъ во їеrли1мэ и3 прельсти2 їyду. Також висоти спорудив він на горах юдейських, і ввів у блуд жителів Єрусалима і спокусив Юдею.
12
12
И# пріи1де къ немY писaніе t и3ліи2 прbр0ка, глаг0лz: сі‰ речE гDь бGъ давjда nтцA твоегw2: понeже не ходи1лъ є3си2 по пути2 їwсафaта nтцA твоегw2 и3 въ путeхъ ѓсы царS їyдина, І прийшов до нього лист від Іллі пророка, в якому було сказано: так говорить Господь Бог Давида, батька твого: за те, що ти не пішов путями Іосафата, батька твого, і путями Аси, царя Юдейського,
13
13
и3 ходи1лъ є3си2 въ путeхъ царeй ї}левыхъ, и3 блуди1ти сотвори1лъ є3си2 їyду и3 њбитaющихъ во їеrли1мэ, ћкоже соблуди2 д0мъ ґхаaвль, и3 брaтію твою2, сhны nтцA твоегw2, лyчшхъ тебє2 и3зби1лъ є3си2, а пішов шляхом царів ізраїльських і ввів у блуд Юдею і жителів Єрусалима, як вводив у блуд дім Ахавів, ще ж і братів твоїх, дім батька твого, які кращі за тебе, ти умертвив,
14
14
сE, гDь порази1тъ тS ћзвою вели1кою съ людьми2 твои1ми и3 съ сынми2 твои1ми и3 съ женaми твои1ми и3 со всёмъ и3мёніемъ твои1мъ: за те, ось Господь уразить поразкою великою народ твій і синів твоїх, і дружин твоїх, і все майно твоє,
15
15
тh же бyдеши въ ћзвэ лю1тэй, въ болёзни чрeва, д0ндеже и3зhдутъ внyтрєннzz тво‰ съ ћзвою t днjй во дни6. тебе ж самого – хворобою тяжкою, хворобою нутрощів твоїх до того, що будуть випадати нутрощі твої від хвороби день у день.
16
16
И# воздви1же гDь на їwрaма и3ноплемeнники и3 ґрaвwвъ и3 сопредBлныz є3fі0пы: І збудив Господь проти Іорама дух филистимлян і аравитян, суміжних з ефіоплянами;
17
17
и3 взыд0ша на їyду, и3 преwдолёша, и3 плэни1ша вс‰ сокрHвища, ±же њбрэт0ша въ домY царeвэ, и3 сынHвъ є3гw2 и3 дщє1ри є3гw2 и3 жєны2 є3гw2, и3 не њстaсz є3мY сhнъ, т0кмw nхозjа мeншій сынHвъ є3гw2. і вони пішли на Юдею й увірвалися в неї, і захопили все майно, що знаходилося в домі царя, також і синів його і дружин його; і не залишилося в нього сина, крім Охозії, меншого із синів його.
18
18
И# по си1хъ всёхъ порази2 є3го2 гDь чрeва болёзнію неизцёльною. А після всього цього вразив Господь нутрощі його хворобою невиліковною.
19
19
И# бhсть t днjй во дни6, и3 є3гдA пріи1де врeмz днjй двA дни6, и3 и3зhде чрeво є3гw2 съ болёзнію, и3 ќмре въ разслаблeніи лю1тэмъ. И# не сотвори1ша є3мY лю1діе по њбhчаю погребeніz, ћкоже погребeніе nтцє1мъ є3гw2. Так було день за днем, а до кінця другого року випали нутрощі його від хвороби його, і він помер у жорстоких стражданнях; і не спалив для нього народ його пахощів, як робив те для батьків його.
20
20
Три1десzти двою2 лётъ бsше, є3гдA цaрствовати начA, и3 џсмь лётъ цaрствова во їеrли1мэ: ходи1 же не хвaльнw, и3 погреб0ша є3го2 во грaдэ давjдовэ, nбaче не во гробёхъ цaрскихъ. Тридцяти двох років був він, коли став царем, і вісім років царював у Єрусалимі, і відійшов неоплаканий, і поховали його в місті Давидовому, але не в царських гробницях.
Главa к7в
Глава 22
1
1
Постaвиша же царeмъ њбитaющіи во їеrли1мэ nхозjю сhна є3гw2 мeншаго вмёстw є3гw2: всёхъ бо стaршихъ и3зби1ша нашeдшіи на ни1хъ разб0йницы ґрaви и3 ґлімаз0нzне, и3 воцари1сz nхозjа сhнъ їwрaмовъ цaрь їyдинъ: І поставили царем жителі Єрусалима Охозію, меншого сина його, замість нього, тому що всіх старших побило полчище, яке приходило з аравитянами до стану, — і став царем Охозія, син Іорама, царя Юдейського.
2
2
двaдесzти двY лётъ сhй nхозjа цaрствовати начA, и3 є3ди1но лёто цaрствова во їеrли1мэ. И# и4мz мaтери є3гw2 гоfолjа дщи2 ґмврjина. Двадцяти двох років був Охозія, коли став царем, і один рік царював у Єрусалимі; ім’я матері його Гофолія, дочка Амврія.
3
3
И# сeй ходи1лъ є4сть по пути2 д0му ґхаaвлz, мaти бо є3гw2 бЁ совётница, да грэши1тъ: Він також ходив путями дому Ахавового, тому що мати його була радницею йому на беззаконні справи.
4
4
и3 сотвори2 лукaвое пред8 гDемъ ћкоже д0мъ ґхаaвовъ, сjи бо бhша є3мY совBтницы по смeрти nтцA є3гw2, въ погублeніе є3мY, І робив він неугодне в очах Господніх, подібно до дому Ахавого, тому що він був йому радником, після смерти батька його, на загибель йому.
5
5
и3 въ совётэхъ и4хъ хождaше: и3 п0йде со їwрaмомъ сhномъ ґхаaва царS ї}лева на брaнь проти1ву ґзаи1ла царS сЂрска въ рамHfъ галаaдскій. И# порази1ша стрэлцы2 їwрaма. Також за їх порадою, він пішов з Іорамом, сином Ахавовим, царем Ізраїльським, на війну проти Азаїла, царя Сирійського, у Рамоф галаадський. І поранили сиріяни Іорама,
6
6
И# возврати1сz їwрaмъ и3зцэли1тисz во їезраeль t рaнъ, и4миже рaниша є3го2 сЂрzне въ рамHfэ, внегдA брaтисz є3мY со ґзаи1лемъ царeмъ сЂрскимъ. Nхозjа же сhнъ їwрaмль цaрь їyдинъ сни1де посэти1ти їwрaма сhна ґхаaвлz во їезраeль, разболёсz бо. і повернувся він у Ізреель лікуватися від ран, які завдали йому в Рамі, коли він воював з Азаїлом, царем Сирійським. І Охозія, син Іорама, цар Юдейський, прийшов відвідати Іорама, сина Ахавового, в Ізреель, бо той був хворий.
7
7
И# t бGа бhсть превращeніе nхозjи, да пріи1детъ ко їwрaму: и3 внегдA пріити2 є3мY, и3зhде съ ни1мъ їwрaмъ проти1ву їиyа сhна намессjина, є3г0же помaза гDь на д0мъ ґхаaвль. І від Бога було це на загибель Охозії, що він прийшов до Іорама: тому що, після приходу свого, він вийшов з Іорамом проти Іиуя, сина Намессієвого, якого помазав Господь на знищення дому Ахавового.
8
8
И# бhсть є3гдA tмсти2 їиyй д0му ґхаaвлю, и3 њбрёте начaлники ї{дины и3 брaтію nхозjину, служaщихъ nхозjи, и3 ўби2 и5хъ: и3 ўби2 їиyй їwрaма, и3 ўбэжA nхозjа. Коли вершив Іиуй суд над домом Ахава, тоді він знайшов князів юдейських і синів братів Охозії, які служили Охозії, й умертвив їх.
9
9
И# речE їиyй, є4же взыскaти nхозjю: и3 ћша є3го2 врачyющасz въ самарjи и3 привед0ша є3го2 ко їиyеви, и3 ўби2 є3го2, и3 погреб0ша є3го2: рёша бо, ћкw сhнъ їwсафaтовъ є4сть, и4же взыскA гDа всёмъ сeрдцемъ свои1мъ. И# не бhсть въ домY nхозjинэ воспріsти си1лу њ цaрствэ. І [звелів] він шукати Охозію, і взяли його, коли він ховався в Самарії, і привели його до Іиуя, і умертвили його, і поховали його, бо говорили: він син Іосафата, який шукав Господа від усього серця свого. І не залишилося в домі Охозії того, хто міг би царювати.
10
10
И# гоfолjа мaти nхозjина ви1дэ, ћкw ќмре сhнъ є3S, и3 востA и3 погуби2 всE сёмz цaрское въ домY їyдинэ. Бо Гофолія, мати Охозії, побачивши, що помер син її, встала і знищила все царське плем’я дому Іуди.
11
11
И# взS їwсавеefъ дщи2 царeва їwaса сhна nхозjина, и3 ўкрадE є3го2 t среды2 сынHвъ царeвыхъ, є3гдA ўбивaху и5хъ, и3 дадE є3го2 и3 корми1лицу є3гw2 въ хрaмину постeльнюю, и3 скры2 є3го2 їwсавеefъ дщeрь царS їwрaма, сестрA nхозjина, женA їwдaа ґрхіерeа, и3 скры2 є3го2 t лицA гоfолjина, и3 не ўби2 є3гw2. Але Іосавеф, дочка царя, взяла Іоаса, сина Охозії, і викрала його із середовища царських синів, яких умертвляли, і помістила його і годувальницю його в спальній кімнаті; і в такий спосіб Іосавеф, дочка царя Іорама, дружина Іодая священика, сестра Охозії, сховала Іоаса від Гофолії, і вона не умертвила його.
12
12
И# бhсть съ ни1ми въ домY б9іи сокрhтъ шeсть лётъ, и3 цaрствова гоfолjа на земли2. І був він у них у домі Божому переховуваний шість років; Гофолія ж царювала над землею.
Главa к7г
Глава 23
1
1
Въ лёто же седм0е ўкрэпи1сz їwдaй, и3 взS с0тники, ґзaрію сhна їwрaмлz и3 їсмaила сhна їwанaнz, и3 ґзaрію сhна њви1дова и3 ґмасjю сhна ґдjева и3 є3лісафaна сhна захaріина съ соб0ю въ д0мъ гDень. Але в сьомий рік підбадьорився Іодай і прийняв у союз з собою начальників сотень: Азарію, сина Ієрохамового, й Ісмаїла, сина Ієгохананового, й Азарію, сина Оведового, і Маасею, сина Адаії, і Елишафата, сина Зихрі.
2
2
И# њбыд0ша їудeю, и3 собрaша леvjты t всёхъ градHвъ їyдиныхъ и3 начaлники nтeчествъ ї}левыхъ, и3 пріид0ша во їеrли1мъ. І вони пройшли по Юдеї і зібрали левитів з усіх міст Юдеї і глав поколінь Ізраїлевих, і прийшли в Єрусалим.
3
3
И# завэщA всE собрaніе їyдино завётъ въ домY б9іи со царeмъ: и3 показA и5мъ сhна царeва и3 речE и5мъ (їwдaй): сE, сhнъ царeвъ да воцари1тсz, ћкоже гlа гDь њ д0мэ давjдовэ: І уклало все зібрання союз у домі Божому з царем. І сказав їм Іодай: ось син царя повинен бути царем, як вирік Господь про синів Давидових.
4
4
и3 нн7э сл0во сіE, є4же сотворитE: трeтіz чaсть t вaсъ да и3зhдетъ въ суббHту, свzщeнникwвъ и3 леvjтwвъ, и3 во вратA вх0дwвъ, Ось що ви зробіть: третина вас, що приходять у суботу, зі священиків і левитів, буде воротарями біля порогів,
5
5
и3 трeтіz чaсть въ домY царeвэ, и3 трeтіz чaсть во вратёхъ срeднихъ, и3 вси2 лю1діе (да бyдутъ) во дв0рэхъ д0му гDнz: і третина при домі царському, і третина біля воріт Ієсод, а весь народ на дворах дому Господнього.
6
6
и3 никт0же да вни1детъ въ д0мъ гDень, т0кмw свzщeнницы и3 леvjти и3 и5же слyжатъ t леv‡тъ: тjи вни1дутъ, ћкw њсвzщeни сyть, вси1 же лю1діе да держaтъ стрaжу гDню: І ніхто нехай не входить у дім Господній, крім священиків і службовців з левитів. Вони можуть увійти, тому що освячені; весь же народ нехай стоїть на сторожі Господній.
7
7
леvjти же да х0дzтъ w4крестъ царS, кjйждо и3мёz nрyжіе своE въ рукY своє1ю, и3 входsй въ цeрковъ да ўбіeтсz, и3 да бyдутъ со царeмъ, входsщу є3мY и3 и3сходsщу. І нехай левити оточать царя з усіх боків, кожен зі зброєю своєю в руці своїй, і хто буде входити в храм, нехай буде умертвлений. І будьте ви при царі, коли він буде входити і виходити.
8
8
И# сотвори1ша леvjти и3 вeсь їyда по всемY, є3ли6ка повелЁ и5мъ їwдaй жрeцъ: и3 взsша кjйждо мyжы сво‰ t начaла суббHты дaже до и3сх0да суббHты: занeже не њстaви їwдaй жрeцъ сл{жбы днєвнhz. І зробили левити й усі юдеї, як наказав Іодай священик; і взяли кожен людей своїх, які приходять у суботу, з тими, що відходять у суботу, тому що не відпустив священик Іодай чергу, яка змінялася.
9
9
И# дадE їwдaй свzщeнникъ с0тникwмъ по чи1ну постaвлєннымъ мечы2 и3 щиты2 и3 брон‰, ±же бsху царS давjда въ домY б9іи, І роздав Іодай священик начальникам сотень списи і малі й великі щити царя Давида, що були в домі Божому;
10
10
и3 постaви вс‰ лю1ди, коег0ждо во nрyжіи є3гw2, t деснhz страны2 цeркве дaже до лёвыz страны2 nлтарS и3 цeркве, над8 царeмъ w4крестъ: і поставив весь народ, кожного зі зброєю його в руці його, від правої сторони храму до лівої сторони храму, біля жертовника й біля дому, навколо царя.
11
11
и3 и3зведE сhна царeва, и3 возложи1ша на него2 діади1му и3 свидBніz, и3 постaвиша є3го2 царeмъ, и3 помaза є3го2 їwдaй жрeцъ и3 сhнове є3гw2 и3 рек0ша да живeтъ цaрь. І вивели сина царя, і поклали на нього вінець і прикраси, і поставили його царем; і помазали його Іодай і сини його і сказали: нехай живе цар!
12
12
И# ўслhша гоfолjа глaсъ людjй текyщихъ и3 и3сповёдающихъ и3 хвaлzщихъ царS, и3 вни1де ко царю2 въ цeрковь гDню, І почула Гофолія голос народу, який біжить і проголошує про царя, і вийшла до народу в дім Господній,
13
13
и3 ви1дэ, и3 сE, цaрь стоsше на степeни своeмъ, на вх0дэ же кн‰зи и3 трубы6, и3 нач†лницы w4крестъ царS: и3 вси2 лю1діе земли2 возрaдовашасz и3 воструби1ша трубaми, и3 пою1ще во nргaны пэвцы2, и3 хвaлzще хвал0ю. И# растерзA гоfолjа ри6зы сво‰, и3 возопи2 и3 речE: напaдающе напaдаете. і побачила: і ось цар стоїть на підвищенні своєму при вході, і князі і труби біля царя, і весь народ землі веселиться, і сурмлять трубами, і співці з інструментами музичними і вправні у славослів’ї. І роздерла Гофолія одяг свій і закричала: змова! змова!
14
14
И#зhде же їwдaй ґрхіерeй, и3 повелЁ с0тникwмъ и3 начaлникwмъ си1лы и3 речE и5мъ: и3зри1ните ю5 в0нъ и3з8 цeркве, и3 и3зыди1те в8слёдъ є3S, и3 да ўбіeтсz мечeмъ. Речe бо свzщeнникъ да не ќмретъ въ домY гDни. І викликав Іодай священик начальників сотень, які начальствують над військом, і сказав їм: виведіть її геть [із храму], і хто піде за нею, той буде умертвлений мечем. Тому що священик сказав: не умертвляйте її в домі Господньому.
15
15
И# дaша є4й њслaбу на мaло, д0ндеже пр0йде вратA кHнникъ д0му царeва и3 ўби1ша ю5 тaмw. І дали їй місце, і коли вона прийшла до входу кінських воріт царського дому, там умертвили її.
16
16
И# завэщA їwдaй завётъ междY соб0ю и3 всёми людьми2 и3 царeмъ, да бhша бhли лю1діе гDни. І уклав Іодай завіт між собою і між усім народом і царем, щоб бути їм народом Господнім.
17
17
И# внид0ша вси2 лю1діе земли2 въ д0мъ ваaловъ и3 разори1ша є3го2, и3 nлтари6 є3гw2 и3 јдwлы є3гw2 сокруши1ша, и3 матfaна жерцA ваaлова ўби1ша пред8 nлтарeмъ є3гw2. І пішов весь народ у капище Ваала, і зруйнували його, і жертовники його й ідолів його розтрощили; і Матфана, жерця Ваалового, умертвили перед жертовниками.
18
18
И# вручи2 їwдaй жрeцъ дэлA д0му гDнz въ рукY свzщeнникwвъ и3 леvjтwвъ, и3 возстaви днєвнhz чрєды2 жерцє1въ и3 леvjтwвъ, ±же раздэли2 давjдэ въ домY гDни, и3 вознесE всесожжє1ніz гDеви, ћкоже пи1сано є4сть въ зак0нэ мwmсeовэ, въ рaдости и3 пёніихъ по расположeнію давjдову: І доручив Іодай справи дому Господнього священикам і левитам, [і відновив денні черги священиків і левитів,] як розподілив Давид у домі Господньому, для возношення всепалень Господу, як написано в законі Мойсеєвому, з радістю і співом, за уставом Давидовим.
19
19
и3 постaви придвeрники во вратёхъ д0му гDнz, и3 да не вни1детъ нечи1стъ во всsцэй вeщи: І поставив він воротарів біля воріт дому Господнього, щоб не міг входити нечистий чого-небудь.
20
20
и3 взS nтeчествъ начaлники, и3 си1льныz, и3 начaлники людjй, и3 вс‰ лю1ди земли2, и3 возвед0ша царS t д0му гDнz, и3 вни1де вратaми внyтренними въ д0мъ царeвъ, и3 посади1ша царS на прест0лэ цaрстэмъ. І взяв начальників сотень, і вельмож, і начальників у народі, і весь народ землі, і провів царя з дому Господнього, і пройшли через верхні ворота в дім царський, і посадили царя на царський престіл.
21
21
И# возвесели1шасz вси2 лю1діе зeмстіи и3 грaдъ ўпок0исz, и3 гоfолjа ўбіeна є4сть мечeмъ. І веселився весь народ землі, і місто заспокоїлося. А Гофолію умертвили мечем.
Главa к7д
Глава 24
1
1
Седми2 лётъ бЁ їwaсъ, є3гдA цaрствовати начA, и3 четhредесzть лётъ цaрствова во їеrли1мэ. И$мz же мaтери є3гw2 савjа t вирсавeи. Семи років був Іоас, коли став царем, і сорок років царював у Єрусалимі; ім’я матері його Цив’я з Вирсавії.
2
2
Сотвори2 же їwaсъ ўг0дное пред8 гDемъ во вс‰ дни6 їwдaа свzщeнника. І робив Іоас угодне в очах Господніх в усі дні Іодая священика.
3
3
И# поsтъ є3мY їwдaй жєны2 двЁ, и3 роди1ша сhны и3 дщє1ри. І взяв йому Іодай двох дружин, і він мав від них синів і дочок.
4
4
И# бhсть по си1хъ, и3 взhде на сeрдце їwaсу, да вознови1тъ д0мъ гDень. І після цього прийшло на серце Іоасу оновити дім Господній,
5
5
И# собрA свzщeнники и3 леvjты и3 речE и5мъ: и3ди1те во грaды ї{дины, и3 собери1те t всегw2 ї}лz сребро2 ко њбновлeнію хрaма гDнz t лёта до лёта, и3 поспёшнw сотвори1те. Леvjти же не потщaшасz. і зібрав він священиків і левитів і сказав їм: підіть по містах Юдеї і збирайте з усіх ізраїльтян срібло для підтримки дому Бога вашого щорічно, і поспішіть у цій справі. Але не поспішили левити.
6
6
И# призвA цaрь їwaсъ їwдaа начaлника и3 речE є3мY: почто2 не надсматрsлъ є3си2 леvjтwвъ, є4же принести2 t їyды и3 t їеrли1ма, є4же ўстaвлено є4сть t мwmсeа человёка б9іz, є3гдA собрA ї}лz въ ски1нію свидёніz; І прикликав цар Іодая, главу їх, і сказав йому: чому ти не вимагаєш від левитів, щоб вони доставляли з Юдеї та Єрусалима данину, встановлену Мойсеєм, рабом Господнім, і зібранням ізраїльтян для скинії зібрання?
7
7
Гоfолjа бо бЁ нечести1ва, и3 сhнове є3S разори1ша д0мъ б9ій, ћкw с™†z д0му гDнz сотвори1ша ваалjму. Бо нечестива Гофолія і сини її розорили дім Божий і все присвячене для дому Господнього вжили для Ваалів.
8
8
И# повелЁ цaрь, да сотворsтъ ковчeжецъ и3 постaвzтъ при вратёхъ гDнихъ и3звнЁ, І наказав цар, і зробили один ящик, і поставили його біля входу в дім Господній іззовні.
9
9
и3 да проповёдzтъ во їудeи и3 во їеrли1мэ, приноси1ти гDу, ћкоже ўстaви мwmсeй рaбъ б9ій над8 ї}лемъ въ пустhни. І проголосили по Юдеї та Єрусалиму, щоб приносили Господу данину, *накладену Мойсеєм, рабом Божим, на ізраїльтян у пустелі.
10
10
И# дaша вси2 нач†лницы и3 вси2 лю1діе, и3 вношaху и3 влагaху въ ковчeжецъ, д0ндеже нап0лнисz. І зраділи всі начальники і весь народ, і приносили і клали в ящик, доки він не наповнився.
11
11
И# бhсть є3гдA приношaху ковчeжецъ къ настоsтелємъ царє1вымъ рукaми леvjтскими, и3 є3гдA ўви1дэша, ћкw ўмн0жисz сребро2, и3 прихождaше пи1сарь царeвъ и3 настоsтель вели1кагw жерцA, и3 выбирaху и3з8 ковчeжца, и3 (пaки) поставлsху на мёсто є3гw2: тaкw творsху t днE до днE, и3 собрaша сребрA мн0гw. У той час, коли левити приносили ящик до царських чиновників, і коли вони бачили, що срібла багато, приходили писар царя і довірений первосвященика, і висипали з ящика, і відносили його і ставили його на своє місце. Так робили вони з дня у день, і зібрали безліч срібла.
12
12
И# вдадE є5 цaрь и3 їwдaй жрeцъ творsщымъ дэлA на дёло д0му гDнz: и3 наимaху каменосёчцы и3 древодBли, да ўстроsютъ д0мъ гDень, и3 ковачы2 желёзу и3 мёди, да ўкрэпsтъ д0мъ гDень. І віддавали його цар та Іодай виконавцям робіт у домі Господньому, і вони наймали каменотесів і теслярів для оновлення дому Господнього, також ковалів і мідників для зміцнення дому Господнього.
13
13
И# творsху творsщіи дэлA, и3 взhде долготA дёлъ рукaми и4хъ, и3 возстaвиша д0мъ гDень въ состоsніе (прeжнее) є3гw2, и3 ўкрэпи1ша. І працювали виконавці робіт, і звершилося відновлення руками їхніми, і привели дім Божий у належний стан його, й укріпили його.
14
14
Е#гдa же соверши1ша, принес0ша ко царю2 и3 ко їwдaю њстaнокъ сребрA, и3з8 негHже сотвори1ша сосyды въ д0мъ гDень, сосyды въ служeніе всесожжeній, и3 кади6лницы златы6z и3 срє1брzныz, и3 приношaху всесожжє1ніz въ домY гDни непрестaннw, во вс‰ дни6 їwдaєвы. І закінчивши все, вони представили царю та Іодаю залишок срібла. І зробили з нього сосуди для дому Господнього, сосуди службові і для всепалень, чаші й інші сосуди золоті і срібні. І приносили всепалення в домі Господньому постійно в усі дні Іодая.
15
15
И# состарёсz їwдaй и3сп0лненъ днjй, и3 ќмре сhй стA три1десzти лётъ внегдA скончaтисz є3мY: І постарів Іодай і, наситившись днями життя, помер: сто тридцять років було йому, коли він помер.
16
16
и3 погреб0ша є3го2 во грaдэ давjдовэ со царми2, понeже сотвори2 благ0е со ї}лемъ и3 съ бGомъ и3 съ д0момъ є3гw2. І поховали його в місті Давидовому з царями, тому що він робив добре в Ізраїлі і для Бога, і для дому Його.
17
17
И# бhсть по скончaніи їwдaевэ, внид0ша нач†лницы ї{дины и3 поклони1шасz царю2: тогдA послyша и5хъ цaрь. Але після смерти Іодая прийшли князі юдейські і поклонилися цареві; тоді цар став слухати їх.
18
18
И# њстaвиша цeрковь гDа бGа nтє1цъ свои1хъ и3 служaху ґстaртэ и3 и3стук†ннымъ: и3 бhсть гнёвъ (гDень) на їyду и3 їеrли1мъ въ дeнь т0й. І залишили дім Господа Бога батьків своїх і стали служити деревам священним та ідолам, — і був гнів Господній на Іуду та Єрусалим за цю провину їх.
19
19
И# послA къ ни6мъ прbр0ки, да њбратsтсz ко гDу, и3 не послyшаша: и3 засвидётелствова и5мъ, и3 не покори1шасz. І Він посилав до них пророків для навернення їх до Господа, і вони застерігали їх, але ті не слухали.
20
20
И# д¦ъ б9ій њблечE ґзaрію свzщeнника сhна їwдaева, и3 стA пред8 людьми2 и3 речE и5мъ: сі‰ гlетъ гDь: почто2 преступaете повелBніz гDнz; не поспэши1тсz вaмъ, ћкw њстaвисте гDа, и3 њстaвитъ вaсъ. І Дух Божий зійшов на Захарію, сина Іодая священика, і він став на підвищенні перед народом і сказав їм: так говорить Господь: для чого ви переступаєте повеління Господні? не буде успіху вам; і як ви залишили Господа, так і Він залишить вас.
21
21
И# напад0ша на него2 и3 поби1ша и5 кaменіемъ по повелёнію їwaса царS, во дворЁ д0му гDнz. І змовилися проти нього, і побили його камінням, за наказом царя [Іоаса], у дворі дому Господнього.
22
22
И# не воспомzнY їwaсъ цaрь милосeрдіz, є4же сотвори2 їwдaй nтeцъ є3гw2 съ ни1мъ, но ўби2 сhна є3гw2: и4же, є3гдA ўмирaше, речE: да ви1дитъ и3 сyдитъ гDь. І не згадав цар Іоас про благодіяння, яке зробив йому Іодай, батько його, й убив сина його. І він умираючи говорив: нехай бачить Господь і нехай воздасть!
23
23
И# бhсть по скончaніи лёта, востA на него2 си1ла сЂрскаz, и3 пріи1де на їyду и3 на їеrли1мъ, и3 ўби1ша вс‰ начaлники въ лю1дехъ въ цeркви, и3 вeсь плёнъ и4хъ послaша ко царю2 въ дамaскъ: І після закінчення року виступило проти нього військо сирійське, і ввійшли в Юдею і в Єрусалим, і знищили всіх князів народу, і всю здобич, взяту в них, відіслали до царя в Дамаск.
24
24
занE въ мaлыхъ мужeхъ пріи1де си1ла сЂрскаz, и3 бGъ предадE въ рyцэ и4хъ си1лу мн0гу ѕэлw2, занE њстaвиша гDа бGа nтє1цъ свои1хъ: и3 на їwaса сотвори2 сyдъ. Хоча невеликою кількістю людей приходило військо сирійське, але Господь віддав до руки їх дуже численну силу за те, що залишили Господа Бога батьків своїх. І над Іоасом учинили вони суд,
25
25
И# по tшeствіи и4хъ t негw2, њстaвлену є3мY сyщу въ болёзнехъ вели1кихъ, и3 напад0ша на него2 раби2 є3гw2 за кр0вь свzщeнника сhна їwдaева, и3 ўби1ша є3го2 на постeли є3гw2, и3 ќмре: и3 погреб0ша є3го2 во грaдэ давjдовэ, но не погреб0ша є3гw2 во гробёхъ цaрскихъ. і коли вони пішли від нього, залишивши його в тяжкій хворобі, то зробили проти нього змову раби його, за кров сина Іодая священика, й убили його на постілі його, і він помер. І поховали його в місті Давидовому, але не поховали його в царських гробницях.
26
26
Напaдшіи же на него2, завeдъ сhнъ семаafовъ ґмманjтzнинъ и3 їwзавeдъ сhнъ самарjfовъ мwавjтzнинъ, Змовниками ж проти нього були: Завад, син Шимеафи аммонитянки, та Ієгозавад, син Шимрифи моавитянки.
27
27
и3 сhнове є3гw2 вси2, и3 приступи1ша къ немY пsть. И# прHчаz словeсъ є3гw2, сE, напи6сана въ лэтопи1сцэ цaрстэмъ. И# воцари1сz ґмасjа сhнъ є3гw2 вмёстw є3гw2. Про синів його і про численні пророцтва проти нього і про влаштування дому Божого написано в книзі царів. І став царем Амасія, син його, замість нього.
Главa к7є
Глава 25
1
1
Двaдесzти пzти2 лётъ бhсть ґмасjа, є3гдA цaрствовати начA, и3 двaдесzть дeвzть лётъ цaрствова во їеrли1мэ. И$мz же мaтери є3гw2 їwадaень t їеrли1ма. Двадцяти п’яти років став царем Амасія і двадцять дев’ять років царював у Єрусалимі; ім’я матері його Ієгоаддань з Єрусалима.
2
2
И# сотвори2 прaвое пред8 гDемъ, nбaче не сeрдцемъ совершeннымъ. І робив він угодне в очах Господніх, але не від повного серця.
3
3
И# бhсть є3гдA ўтверди1сz цaрство въ руцЁ є3гw2, и3 ўмертви2 рабы6 сво‰ и5же ўби1ша царS nтцA є3гw2. Коли утвердилося за ним царство, тоді він умертвив рабів своїх, які убили царя, батька його.
4
4
СынHвъ же и4хъ не и3зби2 по зaповэдемъ зак0на гDнz, ћкоже пи1сано є4сть въ кни1зэ зак0на мwmсeова, ћкоже повелЁ гDь, гlz: не ќмрутъ nтцы2 за сhны, и3 сhнове не ќмрутъ за nтцы2, но кjйждо во грэсЁ своeмъ ќмретъ. Але дітей їхніх не умертвив, тому що написано в законі, у книзі Мойсеєвій, де заповів Господь, говорячи: не повинні бути умертвлені батьки за дітей, і дітей не слід умертвляти за батьків, але кожен за свій злочин повинен померти.
5
5
И# собрA ґмасjа д0мъ їyдинъ, и3 постaви и5хъ по домHмъ nтeчествъ и4хъ въ тhсzщники и3 с0тники, во всeй їудeи и3 веніамjнэ: и3 сочтE и5хъ t двaдесzти лётъ и3 вhшше, и3 њбрёте и5хъ три1ста тhсzщъ си1льныхъ и3сходи1ти на брaнь, держaщихъ к0піz и3 щиты2. І зібрав Амасія юдеїв і поставив їх за поколіннями під владу тисячоначальників і стоначальників, усіх юдеїв і веніамитян, і перерахував їх від двадцяти років і вище, і знайшов їх триста тисяч людей добірних, які ходять на війну, які тримають спис і щит.
6
6
Е#щe же наS t ї}лz сто2 тhсzщъ хрaбрыхъ въ си1лэ, за сто2 тал†нтъ сребрA. І ще найняв з ізраїльтян сто тисяч хоробрих воїнів за сто талантів срібла.
7
7
И# пріи1де человёкъ б9ій къ немY, глаг0лz: Q, царю2 да не и3зhдетъ съ тоб0ю си1ла ї}лева, нёсть бо гDь со ї}лемъ, со всёми сыны2 є3фрє1мли: Але чоловік Божий прийшов до нього і сказав: царю! нехай не йде з тобою військо ізраїльське, тому що немає Господа з ізраїльтянами, з усіма синами Єфрема.
8
8
ћкw ѓще мни1ши ўкрэпи1тисz съ ни1ми, въ бёгство њбрати1тъ тS гDь пред8 враги6, занE t гDа є4сть ўкрэпи1тисz и3 въ бёгство њбрати1тисz. Але йди ти один, роби справу, мужньо подвизайся на війні. Інакше повалить тебе Бог перед лицем ворога, бо є сила у Бога підтримати і повалити.
9
9
Речe же ґмасjа къ человёку б9ію: и3 что2 сотворю2 њ стЁ талaнтахъ, ±же дaхъ си1лэ ї}левэ; И# речE человёкъ б9ій: и4мать гDь дaти тебЁ мн0жае си1хъ. І сказав Амасія чоловіку Божому: що ж робити зі ста талантами, які я віддав війську ізраїльському? І сказав чоловік Божий: може Господь дати тобі більше за це.
10
10
И# tлучи2 ґмасjа си1лу пришeдшую къ немY t є3фрeма, tити2 на мёсто своE. И# разгнёвашасz ѕэлw2 на їyду, и3 возврати1шасz во странY свою2 во гнёвэ ћрости. І відокремив їх Амасія, — військо, яке прийшло до нього з землі Єфремової, — щоб вони йшли у своє місце. І сильно запалав гнів їх на Юдею, і вони пішли назад у своє місце, палаючи у гніві.
11
11
И# ґмасjа ўкрэпи1сz, и3 взS лю1ди сво‰ и3 и4де во ўд0ль слaную, и3 порази2 тaмw сынHвъ сиjръ дeсzть тhсzщъ. А Амасія наважився і повів народ свій, і пішов у долину Соляну і побив синів Сеїра десять тисяч;
12
12
И# дeсzть тhсzщъ живhхъ ћша сhнове ї{дины, и3 привед0ша и5хъ на вeрхъ нёкоторыz стремни1ны, и3 сверг0ша и5хъ стремглaвъ съ высоты2 стремни1ны, и3 вси2 разсэд0шасz. і десять тисяч живих узяли сини Іудині в полон, і привели їх на вершину скелі, і скинули їх з вершини скелі, й усі вони розбилися зовсім.
13
13
Сhнове же си1лы, и5хже tслA ґмасjа, да не и4дутъ съ ни1мъ на брaнь, напад0ша на грaды ї{дины t самарjи дaже до веfwрHна: и3 ўби1ша t ни1хъ три2 тhсzщы, и3 плэни1ша плёнъ мн0гъ. Військо ж, яке Амасія відіслав назад, щоб воно не ходило з ним на війну, розсипалося по містах Юдеї від Самарії до Вефорона і перебило в них три тисячі, і награбувало багато здобичі.
14
14
И# бhсть є3гдA возврати1сz ґмасjа порази1въ їдумeю, и3 принесE себЁ богHвъ сынHвъ сиjръ, и3 постaви въ б0ги себЁ, и3 покланsшесz и5мъ и3 сaмъ кадsше и5мъ. Амасія, прийшовши після поразки ідумеян, приніс богів синів Сеїра і поставив їх у себе богами, і перед ними кланявся і їм кадив.
15
15
И# бhсть гнёвъ гDень на ґмасjю, и3 послA къ немY прbр0ка, и3 речE є3мY: почто2 взыскaлъ є3си2 богHвъ людски1хъ, и5же не и3збaвиша людjй свои1хъ t рукY твоє1ю; І запалав гнів Господа на Амасію, і послав Він до нього пророка, і той сказав йому: навіщо ти вдаєшся до богів народу цього, які не визволили народу свого від руки твоєї?
16
16
И# бhсть є3гдA т0й глаг0лаше къ немY, и3 tвэщA є3мY: є3дA совётника царeва постaвихъ тS; внемли2, да не біeнъ бyдеши. И# ўмолчA прbр0къ и3 речE: вёмъ, ћкw восхотЁ гDь потреби1ти тS, занeже сотвори1лъ є3си2 сіE ѕло2) и3 не послyшалъ є3си2 совёта моегw2. Коли він говорив йому, цар відповів: хіба поставили тебе радником царським? перестань, щоб не убили тебе. І перестав пророк, сказавши: знаю, що вирішив Бог погубити тебе, тому що ти зробив це і не слухаєш поради моєї.
17
17
И# совэщA ґмасjа цaрь їyдинъ, и3 послA ко їwaсу сhну їwахaза сhна їиyева, ко царю2 ї}леву, глаг0лz: пріиди2, да ўви1димсz междY соб0ю въ лицE. І порадився Амасія, цар Юдейський, і послав до Іоаса, сина Іоахаза, сина Іиуя, царя Ізраїльського, сказати: виходь, побачимось особисто.
18
18
И# послA їwaсъ цaрь ї}левъ ко ґмасjи царю2 їyдину, глаг0лz: тeрнъ, и4же въ лівaнэ, послA ко кeдру лівaнску, глаг0лz: дaждь дщeрь твою2 сhну моемY въ женY, и3 сE, пріи1дутъ ѕвёріе, и5же въ дубрaвэ лівaнстэй: и3 пріид0ша ѕвёріе и3 потоптaша тeрнъ: І послав Іоас, цар Ізраїльський, до Амасії, царя Юдейського, сказати: терен, що на Ливані, послав до кедра, що на Ливані ж, сказати: віддай дочку свою за дружину синові моєму. Але прийшли звірі дикі, які на Ливані, і потоптали цей терен.
19
19
рeклъ є3си2: сE, порази1хъ їдумeю, и3 воздвизaетсz сeрдце твоE въ гордhню: нн7э сэди2 въ домY твоeмъ, и3 почто2 совэщавaеши себЁ лукaвое; падeши ты2 и3 їyда съ тоб0ю. Ти говориш: ось я побив ідумеян, — і піднеслося серце твоє до марнославства. Сиди краще у себе вдома. До чого тобі затівати небезпечну справу? Впадеш ти й Юдея з тобою.
20
20
И# не послyша ґмасjа, занE t гDа бhсть, да предaстсz въ рyки їwaсу, ћкw взыскA богHвъ їдумeйскихъ. Але не послухався Амасія, тому що від Бога було це, щоб віддати їх у руку Іоаса за те, що стали звертатися до богів ідумейських.
21
21
И# взhде їwaсъ цaрь ї}левъ, и3 kви1стасz дрyгъ дрyгу, т0й и3 ґмасjа цaрь їyдинъ, въ веfсамЂсэ, и4же є4сть їyдинъ. І виступив Іоас, цар Ізраїльський, і побачились особисто, він і Амасія, цар Юдейський, у Вефсамисі юдейському.
22
22
И# падE їyда пред8 лицeмъ ї}левымъ, и3 бэжA кjйждо въ жили1ще своE. І були розбиті юдеї ізраїльтянами, і побігли кожен у намет свій.
23
23
И# ґмасjю царS їyдина сhна їwaсова, сhна nхозjина, ћтъ їwaсъ цaрь ї}левъ въ веfсамЂсэ, и3 введE є3го2 во їеrли1мъ, и3 разори2 стёны їеrли6мли t врaтъ є3фрeмлихъ дaже до врaтъ ќгла на четhреста лакHтъ: І Амасію, царя Юдейського, сина Іоаса, сина Іоахазового, захопив Іоас, цар Ізраїльський, у Вефсамисі і привів його в Єрусалим, і зруйнував стіну Єрусалимську від воріт Єфремових до воріт наріжних, на чотириста ліктів;
24
24
и3 всE злaто и3 сребро2, и3 вс‰ сосyды њбрётшыzсz въ домY гDни и3 ў ґвдед0ма, и3 сокрHвища д0му царeва, и3 сынHвъ зал0га, и3 возврати2 въ самарjю. і взяв усе золото і срібло, і всі сосуди, що знаходилися в домі Божому біля Овед-Едома, і скарби дому царського, і заручників, і повернувся в Самарію.
25
25
И# поживE ґмасjа сhнъ їwaсовъ, цaрь їyдинъ, по ўмeртвіи їwaса сhна їwахaзова царS ї}лева пzтьнaдесzть лётъ. І жив Амасія, син Іоасів, цар Юдейський, після смерти Іоаса, сина Іоахазового, царя Ізраїльського, п’ятнадцять років.
26
26
ПрHчаz же словесA ґмас‡ина пє1рваz и3 послBднzz, не сe ли, пи6сана сyть въ кни1зэ царeй їyдиныхъ и3 ї}левыхъ; Інші діла Амасії, перші й останні, описані в книзі царів юдейських та ізраїльських.
27
27
И# во врeмz є3гдA ґмасjа tступи2 t гDа, и3 напад0ша на него2 нападeніемъ, и3 побэжE и3з8 їеrли1ма въ лахjсъ. И# послaша в8слёдъ є3гw2 въ лахjсъ, и3 ўби1ша є3го2 тY. І після того часу, як Амасія відступив від Господа, вчинили проти нього змову в Єрусалимі, і він утік у Лахис. І послали за ним у Лахис, і умертвили його там.
28
28
И# взsша є3го2 на к0нехъ и3 погреб0ша є3го2 со nтцы6 є3гw2 во грaдэ давjдовэ. І привезли його на конях, і поховали його з батьками його в місті Іудиному.
Главa к7ѕ
Глава 26
1
1
И# взsша вси2 лю1діе ї{дины (сhна є3гw2) nзjю, џнъ же бЁ лётъ шестинaдесzти, и3 постaвнша є3го2 царeмъ вмёстw ґмасjи nтцA є3гw2. І взяв весь народ юдейський Озію, якому було шістнадцять років, і поставили його царем на місце батька його Амасії.
2
2
Т0й создA є3лafъ, т0й возврати2 є3го2 їyдэ по ўспeніи царS со nтцы6 є3гw2. Він оббудував Елаф і повернув його Юдеї, після того як спочив цар з батьками своїми.
3
3
Шестинaдесzти лётъ бhсть nзjа, є3гдA цaрствовати начA, и3 пzтьдесsтъ двA лBта цaрствова во їеrли1мэ. И$мz же мaтери є3гw2 їехелjа t їеrли1ма. Шістнадцяти років був Озія, коли став царем, і п’ятдесят два роки царював у Єрусалимі; ім’я матері його Ієхолія з Єрусалима.
4
4
И# сотвори2 прaвое пред8 гDемъ по всBмъ, є3ли6ка сотвори2 ґмасjа nтeцъ є3гw2, І робив він угодне в очах Господніх точно так, як робив Амасія, батько його;
5
5
и3 бЁ взыскaz гDа во дни6 захaріи разумёющагw во стрaсэ гDни, и3 во дни6 є3гw2 взыскA гDа, и3 бlгопоспэши2 є3мY гDь. і звертався він до Бога у дні Захарії, який навчав страху Божого; і в ті дні, коли він звертався до Господа, сприяв йому Бог.
6
6
И# и3зhде, и3 њполчи1сz проти1ву и3ноплемeнникwвъ, и3 разори2 стёны гє1fски и3 стёны їавни1ра и3 стёны ґзHта и3 создA грaды ґзw6тски и3 во и3ноплемeнницэхъ. І він вийшов і воював з филистимлянами, і зруйнував стіни Гефа і стіни Іавнеї і стіни Азота; і побудував міста в області Азотській і у филистимлян.
7
7
И# ўкрэпи2 є3го2 гDь проти1ву и3ноплемeнникwвъ и3 проти1ву ґрaвwвъ, и5же њбитaху въ кaменіихъ, и3 проти1ву мінewвъ. І допомагав йому Бог проти филистимлян і проти аравитян, що живуть у Гур-Ваалі, і проти меунитян;
8
8
И# дaша мінeє дaры nзjи, и3 прослы2 и4мz є3гw2 дaже до вх0да є3гЂпетскагw, понeже ўкрэпи1сz до высоты2. і давали аммонитяни данину Озії, і дійшло ім’я його до меж Єгипту, тому що він був дуже сильний.
9
9
Создa же nзjа столпы2 во їеrли1мэ и3 над8 враты2 ќгла и3 над8 враты2 ю3д0льными и3 над8 ўглaми, и3 ўкрэпи2 и5хъ: І побудував Озія вежі в Єрусалимі над воротами наріжними і над воротами долини і на розі, і зміцнив їх.
10
10
и3 ўстр0и столпы2 въ пустhни, и3 и3скопA кл†дzзи мнHги, понeже и3мsше мнHги скоты2 на п0ли и3 въ пустhни, и3 дёлатєли віногрaдwвъ на горaхъ и3 на карми1лэ, бё бо мyжъ любоземледёленъ. І побудував вежі в пустелі, і зробив багато водойм, тому що мав багато худоби, і на низині і на рівнині, і хліборобів і садівників у горах і на Кармилі, бо він любив землеробство.
11
11
Бhсть же nзjи си1ла творsщаz брaнь, и3 и3сходsщаz къ њполчeнію на брaнь, и3 входsщаz на њполчeніе въ число2: и3 бЁ число2 и4хъ под8 рук0ю їеи1лz пи1сарz и3 маасjи судіи2 и3 под8 рук0ю ґнанjи намёстника цaрска. Було в Озії і військо, яке виходило на війну загонами, за рахунком у списку їх, складеним рукою Ієіела писаря і Маасеї наглядача, під проводом Хананії, одного з головних сановників царських.
12
12
ВсE число2 nтeчествъ начaлникwвъ си1льныхъ на брaнь двЁ тhсzщы шeсть сHтъ, Уся кількість глав поколінь, з хоробрих воїнів, була дві тисячі шістсот,
13
13
и3 съ ни1ми си1лы воeнныz три1ста сeдмь тhсzщъ и3 пsть сHтъ: сjи творsху брaнь въ си1лэ крёпцэ, помогaюще царю2 проти1ву супост†тъ. і під їхньою рукою військової сили — триста сім тисяч п’ятсот, які вступали у битву з військовою мужністю, на допомогу царю проти ворога.
14
14
Ўгот0ва же и5мъ nзjа всeй си1лэ щиты2 и3 копіS, и3 шлeмы и3 брон‰, лyки же и3 прaщы на метaніе кaменіz. І заготував для них Озія, для усього війська, щити і списи, і шоломи і лати, і луки і каміння для пращі.
15
15
И# сотвори2 во їеrли1мэ хи1трwсти ўхищрє1ныz вhмысломъ, є4же бhти и5мъ на столпёхъ и3 на ўглёхъ, да мeщутъ стрёлы и3 кaмєніz вє1ліz: и3 слhшано бhсть ўстроeніе є3гw2 до далeча, понeже ўдивлeнъ бhсть и3щS п0мощи (t гDа), д0ндеже ўкрэпи1сz. І зробив він в Єрусалимі майстерно придумані машини, щоб вони знаходилися на вежах і на кутах для пускання стріл і великого каміння. І пронеслося ім’я його далеко, тому що він дивно огородив себе і зробився сильним.
16
16
И# є3гдA ўкрэпи1сz, вознесeсz сeрдце є3гw2 на пaгубу (свою2): и3 њби1дэ гDа бGа своего2, и3 вни1де въ цeрковь гDню покади1ти над8 nлтарeмъ fmміaмwвъ. Але коли він зробився сильним, загордилося серце його на загибель його, і він зробився злочинцем перед Господом Богом своїм, тому що ввійшов у храм Господній, щоб запалити фіміам на вівтарі кадильному.
17
17
И# вни1де по нeмъ ґзaріа свzщeнникъ и3 съ ни1мъ свzщeнницы гDни џсмьдесzтъ, сhнове си1льніи. І пішов за ним Азарія священик, і з ним вісімдесят священиків Господніх, людей відмінних,
18
18
И# стaша проти1внw nзjи царю2 и3 рек0ша є3мY: нёсть твоE, nзjе, да кади1ши fmміaмомъ гDеви, но т0кмw свzщeнникwмъ сынHмъ ґарw6нимъ њсвzщє1ннымъ кади1ти: и3зhди и3з8 свzти1лища, ћкw tступи1лъ є3си2 t гDа: и3 не вмэни1тсz тебЁ сіE во слaву t гDа бGа. і стали проти Озії царя і сказали йому: не тобі, Озіє, кадити Господеві; це справа священиків, синів Ааронових, посвячених для кадіння; вийди зі святилища, бо ти вчинив беззаконно, і не [буде] тобі це за честь у Господа Бога.
19
19
И# прогнёвасz nзjа, и3 въ рукY є3гw2 кади1лница є4же кади1ти во хрaмэ: и3 внегдA раз8zри1сz џнъ на жерцы2 гDни, и3 прокaза взhде на чело2 є3г0же пред8 свzщє1нники въ домY гDни, на nлтари2 fmміaмнэмъ. І розгнівався Озія, — а в руці в нього була кадильниця для кадіння; і коли він розгнівався на священиків, проказа з’явилася на чолі його, перед лицем священиків, у домі Господньому, біля вівтаря кадильного.
20
20
И# њбрати1сz къ немY ґзaріа ґрхіерeй и3 свzщeнницы, и3 сE, т0й прокажeнъ на челЁ своeмъ, и3 и3згнaша є3го2 tтyду, и4бо и3 сaмъ тщaшесz и3зhти, ћкw њбличи2 є3го2 гDь. І глянув на нього Азарія первосвященик і всі священики; і ось у нього проказа на чолі його. І примушували його вийти звідти, та й сам він поспішав відійти, тому що вразив його Господь.
21
21
Бhсть же nзjа цaрь прокажeнъ дaже до днE смeрти своеS и3 сэдsше въ домY tлучeнэ прокажeнъ, понeже tт0рженъ бhсть t д0му гDню: їwаfaмъ же сhнъ є3гw2 бЁ над8 цaрствомъ є3гw2 судS лю1демъ земли2. І був цар Озія прокаженим до дня смерти своєї, і жив в окремому домі і відлучений був від дому Господнього. А Іоафам, син його, був начальником над домом царським і управляв народом землі.
22
22
ПрHчаz же словесA nзjи пє1рваz и3 послBднzz напи6сана ў и3сaіи сhна ґмHсова прbр0ка. Інші діяння Озії, перші й останні, описав Ісая, син Амоса, пророк.
23
23
И# ќспе nзjа со nтцы6 свои1ми, и3 погреб0ша є3го2 со nтцы6 є3гw2 въ п0ли цaрскихъ гробHвъ, занE рёша, ћкw прокажeнъ бhсть. И# воцари1сz їwаfaмъ сhнъ є3гw2 вмёстw є3гw2. І спочив Озія з батьками своїми, і поховали його з батьками його на полі царських гробниць, тому що говорили: він прокажений. І став царем Іоафам, син його, замість нього.
Главa к7з
Глава 27
1
1
Сhнъ двaдесzти и3 пzти2 лётъ бsше їwаfaмъ, є3гдA цaрствовати начA, и3 шестьнaдесzть лётъ цaрствова во їеrли1мэ. И$мz же мaтере є3гw2 їерусA, дщи2 садHкова. Двадцяти п’яти років був Іоафам, коли став царем, і шістнадцять років царював у Єрусалимі; ім’я матері його Ієруша, дочка Садока.
2
2
И# сотвори2 прaвое пред8 гDемъ по всBмъ, ±же сотвори2 nзjа nтeцъ є3гw2, nбaче не вни1де въ цeрковь гDню, и3 є3щE лю1діе согрэшaху. І робив він угодне в очах Господніх точно так, як робив Озія, батько його, тільки він не входив у храм Господній, і народ продовжував ще грішити.
3
3
Т0й создA вратA д0му гDнz высHкаz, и3 на стэнЁ џфли создA мнHга: Він побудував верхні ворота дому Господнього, і багато чого побудував на стіні Офела;
4
4
и3 грaды создA на горaхъ їyдиныхъ, и3 въ дубрaвэхъ дворы2 и3 столпы2. і міста побудував на горі Юдейській, і в лісах побудував палаци і вежі.
5
5
И# т0й њполчи1сz проти1ву царS сынHвъ ґммHнихъ и3 њдолЁ є3го2: и3 даsху є3мY сhнове ґммw6ни на всsкое лёто по стY тал†нтъ сребрA и3 дeсzть тhсzщъ кHръ (мёръ) пшени1цы и3 дeсzть тhсzщъ kчмeнz: сі‰ є3мY приношaше цaрь сынHвъ ґммHнихъ на лёто, въ пeрвое лёто и3 втор0е и3 трeтіе. Він воював з царем аммонитян і подолав їх, і дали йому аммонитяни в той рік сто талантів срібла і десять тисяч ко́рів пшениці і ячменю десять тисяч. Це давали йому аммонитяни і на другий рік, і на третій.
6
6
И# ўкрэпи1сz їwаfaмъ, ћкw ўгот0ва пути6 сво‰ пред8 гDемъ бGомъ свои1мъ. Таким сильним був Іоафам тому, що йшов путями своїми перед лицем Господа Бога свого.
7
7
ПрHчаz же словесA їwаf†млz, и3 брaнь, и3 дэ‰ніz є3гw2, сE, пи6сана въ кни1зэ царeй їyдиныхъ и3 ї}левыхъ. Інші діяння Іоафама і всі війни його і поведінка його описані в книзі царів ізраїльських та юдейських:
8
8
Сhнъ двaдесzти и3 пzти2 лётъ бsше, є3гдA цaрствовати начA, и3 шестьнaдесzть лётъ цaрствова во їеrли1мэ. двадцяти п’яти років був він, коли став царем, і шістнадцять років царював у Єрусалимі.
9
9
Ќспе же їwаfaмъ со nтцы6 свои1ми и3 погребeнъ бhсть во грaдэ давjдовэ. И# воцари1сz ґхaзъ сhнъ є3гw2 вмёстw є3гw2. І спочив Іоафам з батьками своїми, і поховали його в місті Давидовому. І став царем Ахаз, син його, замість нього.
Главa к7и
Глава 28
1
1
Сhнъ двaдесzти и3 пzти2 лётъ бЁ ґхaзъ, є3гдA цaрствовати начA, и3 шестьнaдесzть лётъ цaрствова во їеrли1мэ: и3 не сотвори2 прaвое пред8 гDемъ, ћкоже давjдъ nтeцъ є3гw2. Двадцяти років був Ахаз, коли став царем, і шістнадцять років царював у Єрусалимі; і він не робив угодного в очах Господніх, як робив Давид, батько його:
2
2
И# п0йде по путє1мъ царeй ї}левыхъ: и4бо и3 и3зв†zннаz сотвори2, він ішов путями царів ізраїльських, і навіть зробив відлиті статуї Ваалів;
3
3
и3 јдwлwмъ и4хъ пожрE въ земли2 веенн0мли и3 проведE сынHвъ свои1хъ сквозЁ џгнь по мeрзостемъ kзhкwвъ, и5хже потреби2 гDь t лицA сынHвъ ї}левыхъ: і він звершував куріння в долині синів Еннома, і проводив синів своїх через вогонь, наслідуючи мерзоти народів, яких вигнав Господь перед лицем синів Ізраїлевих;
4
4
и3 кадsше на выс0кихъ и3 на холмёхъ и3 под8 всsкимъ дрeвомъ дубрaвнымъ. і приносив жертви і куріння на висотах і на пагорбах і під усяким гіллястим деревом.
5
5
И# предадE є3го2 гDь бGъ є3гw2 въ рyцэ царS сЂрска и3 порази2 є3го2, и3 плэни2 t ни1хъ плёнъ мн0гъ, и3 приведE въ дамaскъ, и3 въ рyки царS ї}лева предадE є3го2, и3 порази2 є3го2 ћзвою вели1кою. І віддав його Господь Бог його в руки царя сиріян, і вони вразили його і взяли в нього багато полонених і відвели в Дамаск. Також і в руки царя Ізраїльського був він відданий, і той учинив над ним велику поразку.
6
6
И# ўби2 факeй сhнъ ромелjевъ цaрь ї}левъ t їyды во є3ди1нъ дeнь сто2 двaдесzть тhсzщъ мужeй крёпкихъ си1лою, є3гдA њстaвиша гDа бGа nтє1цъ свои1хъ. І побив Факей, син Ремалиїн, [цар Ізраїльський,] юдеїв сто двадцять тисяч в один день, людей войовничих, тому що вони залишили Господа Бога батьків своїх.
7
7
И# ўби2 зехрjй мyжъ си1ленъ t є3фрeма маасjю сhна царeва и3 є3зрікaма начaлника д0му є3гw2 и3 є3лкaна намёстника царeва. Зихрій же, силач з єфремлян, убив Маасею, сина царя, й Азрикама, який був начальником над палацом, і Елкану, другого після царя.
8
8
Плэни1ша же сhнове ї}лєвы t брaтіи свои1хъ три1ста тhсzщъ жeнъ, сынHвъ и3 дщeрей: и3 плёнъ мн0гъ плэни1ша t ни1хъ, и3 принес0ша кwрhсти въ самарjю. І взяли сини Ізраїлеві в полон у братів своїх, юдеїв, двісті тисяч дружин, синів і дочок; також і багато здобичі награбували в них, і відправили здобич у Самарію.
9
9
И# бЁ тaмw прbр0къ гDень, и4менемъ њди1дъ, и4же и3зhде во срётеніе в0ємъ грzдyщымъ въ самарjю и3 речE и5мъ: сE, гнёвъ гDа бGа nтє1цъ вaшихъ проти1ву їyды, и3 предадE и5хъ въ рyки вaшz, и3 ўби1сте и5хъ во гнёвэ, и3 дaже до нб7сE дости1же (вaше немилосeрдіе): Там був пророк Господній, ім’я його Одед. Він вийшов перед лице війська, яке йшло в Самарію, і сказав їм: ось Господь Бог батьків ваших, у гніві на юдеїв, віддав їх у руки ваші, і ви побили їх з такою люттю, яка досягла небес.
10
10
и3 нн7э сынHвъ їyдиныхъ и3 їеrли1млихъ вы2 глаг0лете покори1ти въ рабы6 и3 рабы6ни: не сe ли, ѓзъ є4смь съ вaми, свидётелствовати гDу бGу вaшему; І тепер ви думаєте поневолити синів Іуди і Єрусалима на рабів і рабинь собі. А хіба на вас самих немає провини перед Господом Богом вашим?
11
11
и3 нн7э послyшайте менE и3 возврати1те плёнъ, є3г0же плэни1сте t брaтій вaшихъ, ћкw гнёвъ ћрости гDни на вaсъ. Отже, послухайте мене, і поверніть полонених, яких ви захопили з братів ваших, бо полум’я гніву Господнього на вас.
12
12
И# востaша нач†лницы t сынHвъ є3фрeмлихъ, ґзaріа сhнъ їwанaнъ и3 варахjа сhнъ васаллімHfовъ, и3 є3зекjа сhнъ селлyмовъ и3 ґмасjа сhнъ є3лдaевъ на грzдyщихъ t брaни, І встали деякі з начальників синів Єфремових: Азарія, син Ієгоханана, Берехія, син Мешиллемофа, та Єзекія, син Шаллума, й Амаса, син Хадлая, проти тих, хто йшов з війни,
13
13
и3 рек0ша и5мъ: не введи1те плёна сёмw къ нaмъ, занE согрэши1мъ гDу, вы2 х0щете приложи1ти ко грэхHмъ нaшымъ и3 къ безyмію нaшему, вели1къ бо грёхъ нaшъ, и3 гнёвъ ћрости гDни на ї}ли. і сказали їм: не вводьте сюди полонених, тому що гріх був би нам перед Господом. Невже ви думаєте додати до гріхів наших і до злочинів наших? велика провина наша, і полум’я гніву [Господнього] над Ізраїлем.
14
14
И# њстaвиша в0ини плёнъ и3 кwрhсти пред8 нач†лники и3 пред8 всёмъ мн0жествомъ. І залишили озброєні полонених і здобич у воєначальників і всього зібрання.
15
15
И# востaша мyжіе речeнніи по и4мени и3 взsша плэнeныхъ, и3 всёхъ наги1хъ њблек0ша t корhстей, и3 њдёzша и5хъ и3 њбyша и5хъ, и3 дaша ћсти и3 пи1ти и5мъ и3 помaзатисz, и3 всади1ша на под8zрeмника всsкаго немощнaго, и3 tвез0ша и5хъ во їеріхHнъ грaдъ фінjческій ко брaтіи и4хъ, и3 возврати1шасz въ самарjю. І встали мужі, згадані за іменами, і взяли полонених, і всіх нагих з них одягли зі здобичі, — і одягли їх, і взули їх, і нагодували їх, і напоїли їх, і помазали їх єлеєм, і посадили на ослів усіх слабких з них, і відправили їх у Єрихон, місто пальм, до братів їхніх, і повернулися у Самарію.
16
16
Во врeмz џно послA цaрь ґхaзъ ко царю2 ґссyрску, просS п0мощи себЁ и3 въ т0мъ, У той час послав цар Ахаз до царів ассирійських, щоб вони допомогли йому,
17
17
понeже їдумeане напад0ша и3 порази1ша їyду и3 плэни1ша плёнъ: тому що ідумеяни і ще приходили, і багатьох убили в Юдеї, і взяли в полон;
18
18
и3 и3ноплемє1нницы напад0ша на грaды напHльныz и3 t полyденныz їудeи и3 взsша веfсамЂсъ, и3 ±же въ домY гDни, и3 ±же въ домY цaрстэмъ, и3 кнzзeй, и3 дaша царю2 ґілHнъ и3 гадирHfъ, и3 сwхHfъ и3 вє1си є3гw2, и3 гамзHнъ и3 вє1си є3гw2, и3 faмну и3 вє1си є3S, и3 всели1шасz тaмw. і филистимляни розсипалися по містах низинного краю і півдня Юдеї і взяли Вефсамис і Аїалон, і Гедероф і Сохо і залежні від нього міста, і Фимну і залежні від неї міста, і Гимзо і залежні від нього міста, й оселилися там.
19
19
Ћкw смири2 гDь їудeю рaди ґхaза царS їyдина, понeже tступи2 tступлeніемъ t гDа. Так принизив Господь юдеїв за Ахаза, царя Юдейського, тому що він розбестив Юдею і тяжко грішив перед Господом.
20
20
И# пріи1де на него2 fелгафелласaръ цaрь ґссyрскій, и3 њѕл0би є3го2, и3 пресели2, и5же бsху въ дамaсцэ, въ мидjю, и3з8 сmрjи же пресели2 въ дамaскъ пребывaти. І прийшов до нього Феглафелласар, цар Ассирійський, але був за тягар йому, замість того, щоб допомогти йому,
21
21
И# взS ґхaзъ с{щаz въ домY гDни и3 ±же въ домY цaрстэмъ и3 ў начaлникwвъ, и3 дадE царю2 ґссyрску: и3 не бhсть на п0мощь є3мY, но т0кмw къ печaли є3гw2. тому що Ахаз узяв скарби з дому Господнього і дому царського й у князів і віддав цареві Ассирійському, але не на допомогу собі.
22
22
И# приложи2 tступи1ти t гDа и3 речE цaрь ґхaзъ: І в скрутний для себе час він продовжував беззаконно чинити перед Господом, він — цар Ахаз.
23
23
взышY богHвъ дамaсковыхъ бію1щихъ мS. И# речE: б0зи царS сЂрска, тjи ўкрэплsютъ и5хъ, си6мъ u5бо пожрY, и3 бyдутъ ми въ п0мощь. Тjи же бhша къ падeнію є3гw2 и3 всегw2 ї}лz. І приносив він жертви богам дамаським, думаючи, що вони вражали його, і говорив: боги царів сирійських допомагають їм; принесу я жертву їм, і вони допоможуть мені. Але вони були на падіння йому і всьому Ізраїлю.
24
24
И# њстaви ґхaзъ сосyды д0му гDнz и3 сокруши2 и5хъ, и3 заключи2 вратA д0му б9іz, и3 сотвори2 себЁ трє1бища во всёхъ ўглёхъ їеrли1ма, І зібрав Ахаз сосуди дому Божого, і розтрощив сосуди дому Божого, і замкнув двері дому Господнього, і спорудив собі жертовники по всіх кутах в Єрусалимі,
25
25
и3 во всёхъ градёхъ їyдиныхъ сотвори2 высHкаz, є4же кади1ти богHмъ чужди6мъ, и3 разгнёва гDа бGа nтє1цъ свои1хъ. і по всіх містах Іудиних спорудив висоти для кадіння богам іншим, і гнівив Господа Бога батьків своїх.
26
26
ПрHчаz же словесA є3гw2 и3 дэ‰ніz є3гw2 пє1рваz и3 послBднzz, сE, пи6сана сyть въ кни1зэ царeй їyдиныхъ и3 ї}левыхъ. Інші діла його й усі вчинки його, перші й останні, описані в книзі царів юдейських та ізраїльських.
27
27
И# ќспе ґхaзъ со nтцы6 свои1ми, и3 погреб0ша є3го2 во грaдэ давjдовэ, и4бо не внес0ша є3го2 во гр0бы царeй ї}левыхъ. И# воцари1сz є3зекjа сhнъ є3гw2 вмёстw є3гw2. І спочив Ахаз з батьками своїми, і поховали його в місті, в Єрусалимі, але не внесли його в гробниці царів Ізраїлевих. І став царем Єзекія, син його, замість нього.
Главa к7f
Глава 29
1
1
И# є3зекjа начA цaрствовати сhй двaдесzти и3 пzти2 лётъ, и3 двaдесzть дeвzть лётъ цaрствова во їеrли1мэ. И$мz же мaтери є3гw2 ґвjа, дщeрь захaріина. Єзекія став царем двадцяти п’яти років, і двадцять дев’ять років царював у Єрусалимі; ім’я матері його Авия, дочка Захарії.
2
2
Сотвори1 же прaвое пред8 гDемъ по всBмъ, ±же сотвори2 давjдъ nтeцъ є3гw2. І робив він угодне в очах Господніх так само, як робив Давид, батько його.
3
3
И# бhсть є3гдA стA на цaрствэ своeмъ въ мцcъ пeрвый, tвeрзе двє1ри д0му гDнz и3 њбнови2 и5хъ, У перший же рік царювання свого, у перший місяць, він відчинив двері дому Господнього і відновив їх,
4
4
и3 введE свzщeнники и3 леvjты, и3 постaви и5хъ на странЁ ћже къ вост0ку, і повелів прийти священикам і левитам, і зібрав їх на площі східній,
5
5
и3 речE и5мъ: послyшайте мS, леvjти, нн7э њчи1ститесz и3 њчи1стите д0мъ гDа бGа nтє1цъ нaшихъ, и3 и3зри1ните нечистотY и3з8 свzти1лища: і сказав їм: послухайте мене, левити! Нині освятіться самі й освятіть дім Господа Бога батьків ваших, і викиньте нечистоту зі святилища.
6
6
ћкw tступи1ша nтцы2 нaши и3 сотвори1ша лукaвое пред8 гDемъ бGомъ нaшимъ, и3 њстaвиша є3го2, и3 tврати1ша лицE своE t ски1ніи гDни, и3 дaша хребeтъ, Тому що батьки наші чинили беззаконно, і робили неугодне в очах Господа Бога нашого, і залишили Його, і відвернули вони лиця свої від оселі Господньої, і повернулися спиною,
7
7
и3 заключи1ша вратA хрaма, и3 погаси1ша свэти1лники, и3 fmміaмомъ не кади1ша, и3 всесожжeній не принес0ша во свzти1лищи бGу ї}леву: і замкнули двері притвору, і погасили світильники, і не палили куріння, і не відносили всепалень у святилищі Бога Ізраїлевого.
8
8
и3 разгнёвасz ћростію гDь на їyду и3 на їеrли1мъ, и3 предадE и5хъ во ќжасъ и3 погублeніе и3 на звиздaніе, ћкоже вы2 ви1дите nчи1ма вaшима: І був гнів Господа на Юдею і на Єрусалим, і Він віддав їх на ганьбу, на спустошення і на посміх, як ви бачите очима вашими.
9
9
и3 сE, поражeни бhша nтцы2 нaши мечeмъ, и3 сhнове нaши и3 дщє1ри нaшz и3 жєны2 нaшz въ плэнeніи въ земли2 не своeй, ћкоже и3 нн7э сyть: І ось, упали батьки наші від меча, а сини наші і дочки наші і дружини наші за це в полоні [в землі не своїй] донині.
10
10
нн7э u5бо положи1те на сердцA в†ша, є4же завэщaти завётъ съ гDемъ бGомъ ї}левымъ, и3 tврати1тъ гнёвъ ћрости своеS t нaсъ: Тепер у мене на серці — укласти завіт з Господом Богом Ізраїлевим, нехай відверне від нас полум’я гніву Свого.
11
11
и3 нн7э не пренебрегaйте, ћкw вaсъ и3збрA гDь стоsти пред8 ни1мъ, служи1ти є3мY, и3 да бyдете є3мY служaще и3 кадsще. Діти мої! не будьте недбалі, тому що вас обрав Господь стояти перед лицем Його, служити Йому і бути в Нього служителями і запалювачами курінь.
12
12
И# востaша леvjти, маaлъ сhнъ ґмасjевъ и3 їwи1ль сhнъ захaріевъ t сынHвъ каafовыхъ, и3 t сынHвъ мерaріныхъ кjсъ сhнъ ґвдjевъ и3 ґзaріа сhнъ їлаели1ловъ, и3 t сынHвъ гедсHнихъ їwадaдъ сhнъ земмaнь и3 їwадaмъ, сjи сhнове їwахaини: І встали левити: Махаф, син Амасая, й Іоель, син Азарії, із синів Каафових; і з синів Мерариних: Кис, син Авдія, й Азарія, син Ієгаллелела; і з племені Гирсонового: Іоах, син Зимми, й Еден, син Іоаха;
13
13
t сынHвъ є3лісафaнихъ самaрій и3 їеіи1лъ, и3 t сынHвъ ґсaфовыхъ захaріа и3 матfанjа, і з синів Елицафанових: Шимри та Ієіел; і з синів Асафових: Захарія і Матфанія;
14
14
и3 t сынHвъ є3мaнихъ їеіи1лъ и3 семeй, t сынHвъ же їдіfyмлихъ самаfjа и3 nзіи1лъ: і з синів Еманових: Ієхиїл і Шимей; і з синів Ідифунових: Шемаія й Уззиел.
15
15
собрaша же брaтію свою2 и3 њсвzти1шасz по зaповэди царeвэ повелёніемъ гDнимъ, да њчи1стzтъ д0мъ б9ій: Вони зібрали братів своїх і освятилися, і пішли за наказом царя очищати дім Господній за словами Господа.
16
16
и3 внид0ша свzщeнницы внyтрь цeркве гDни, да њчи1стzтъ ю5, и3 и3зверг0ша всю2 нечистотY њбрётенную въ домY гDни и3 во дворЁ д0му гDнz: и3 взeмше леvjти, и3знес0ша къ пот0ку кeдрску в0нъ. І ввійшли священики всередину дому Господнього для очищення, і винесли все нечисте, що знайшли в храмі Господньому, на двір дому Господнього, а левити взяли це, щоб винести геть до потоку Кедрона.
17
17
И# начaша въ пeрвый дeнь новомчcіz пeрвагw мцcа њчищaти, и3 въ дeнь nсмhй тогw2 мцcа внид0ша во хрaмъ гDень, и3 њчи1стиша цeрковь гDню во nсми2 днeхъ, и3 въ дeнь шестыйнaдесzть мцcа пeрвагw соверши1ша. І почали освячувати в перший день першого місяця, і у восьмий день того самого місяця ввійшли в притвор Господній; і освячували дім Господній вісім днів, і в шістнадцятий день першого місяця закінчили.
18
18
И# внид0ша внyтрь ко є3зекjи царю2 и3 рек0ша: њчи1стихомъ вс‰, ±же въ домY гDни, nлтaрь всесожжeніz и3 сосyды є3гw2, и3 трапeзу предложeніz со всёми сос{ды є3S, І прийшли в дім до царя Єзекії і сказали: ми очистили дім Господній, і жертовник для всепалення, і всі сосуди його, і стіл для хлібів предкладення, і всі сосуди його;
19
19
и3 вс‰ сосyды, ±же њскверни2 цaрь ґхaзъ въ цaрство своE во tступлeніи своeмъ, ўгот0вахомъ и3 њчи1стихомъ, и3 сE, сyть пред8 nлтарeмъ гDнимъ. і всі сосуди, які закинув цар Ахаз під час царювання свого, у беззаконні своєму, ми приготували й освятили, і ось вони перед жертовником Господнім.
20
20
И# востA рaнw є3зекjа цaрь, и3 собрA начaлники грaда, и3 взhде въ д0мъ гDень, І встав цар Єзекія рано-вранці і зібрав начальників міста, і пішов у дім Господній.
21
21
и3 вознесE телцє1въ сeдмь и3 nвнHвъ сeдмь, ѓгнцєвъ сeдмь и3 козлHвъ t к0зъ сeдмь за грёхъ, за цaрство и3 за свzти1лище и3 за ї}лz, и3 речE сынHмъ ґарw6нимъ свzщeнникwмъ, да взhдутъ на nлтaрь гDень жрeти телцє1въ. І привели сім тельців і сім баранів, і сім агнців і сім козлів у жертву за гріх за царство і за святилище і за Юдею; і наказав він синам Аароновим, священикам, вознести всепалення на жертовнику Господньому.
22
22
И# заклaша телцє1въ, и3 взsша кр0вь свzщeнницы и3 и3зліsша на nлтaрь: и3 заклaша nвнHвъ и3 кр0вь на nлтaрь возліsша: и3 заклaша ѓгнцєвъ и3 њбліsша кр0вію nлтaрь: І закололи тельців, і взяли священики кров, і окропили жертовник, і закололи баранів, і окропили кров’ю жертовник; і закололи агнців, і окропили кров’ю жертовник.
23
23
и3 привед0ша козлHвъ, и5же за грёхъ, пред8 царS и3 цeрковь, и3 возложи1ша рyки сво‰ на ни1хъ, І привели козлів за гріх перед лице царя і зібрання, і вони поклали руки свої на них.
24
24
и3 пожр0ша и5хъ свzщeнницы, и3 покропи1ша кр0вію и4хъ пред8 nлтарeмъ, и3 помоли1шасz њ всeмъ ї}ли: занE речE цaрь, њ всeмъ ї}ли всесожжeніе и3 ±же њ грэсЁ. І закололи їх священики, і очистили кров’ю їх жертовник для загладження гріхів усього Ізраїля, тому що за весь Ізраїль наказав цар принести всепалення і жертву за гріх.
25
25
Постaви же леvjты въ домY гDни съ кmмв†лы и3 pалти1рми и3 гyсльми, по зaповэди давjда царS и3 гaда прови1дца царю2 и3 наfaна прbр0ка, ћкw по зaповэди гDней повелёніе (бhсть) рук0ю прbр0кwвъ є3гw2. І поставив він левитів у домі Господньому з кимвалами, псалтирями і цитрами, за уставом Давида і Гада, прозорливця царевого, і Нафана пророка, тому що від Господа був устав цей через пророків Його.
26
26
Стaша же леvjти со nрг†ны давjдwвы и3 свzщeнницы съ трубaми. І стали левити з музичними інструментами Давидовими і священики з трубами.
27
27
И# повелЁ є3зекjа, да вознесyтъ всесожжeніе на nлтaрь: и3 є3гдA начaша возноси1ти всесожжeніе, начaша хвалы6 пёти гDеви и3 труби1ти при nргaнэхъ давjда царS ї}лева. І наказав Єзекія вознести всепалення на жертовнику. І в той час, як почалося всепалення, почався спів Господу, при звуках труб та інструментів Давида, царя Ізраїлевого.
28
28
И# всS цeрковь покланsшесz, и3 пэвцы2 поsху, и3 трубы6 трубsху, д0ндеже соверши1сz всесожжeніе. І все зібрання молилося, і співці співали, і сурмили труби, доки не закінчилося всепалення.
29
29
Е#гдa же скончaша приношeніе, преклони1сz цaрь и3 вси2 и5же бsху съ ни1мъ и3 поклони1шасz гDеви. Після закінчення ж всепалення цар і всі, що знаходилися при ньому, схилилися і поклонилися.
30
30
Побелё же є3зекjа цaрь и3 кн‰зи леvjтwмъ, да восхвaлzтъ гDа словесы2 давjдовыми и3 ґсaфа прbр0ка: и5же восхвали1ша въ весeліи, и3 пад0ша, и3 поклони1шасz гDеви. І сказав цар Єзекія і князі левитам, щоб вони славили Господа словами Давида й Асафа прозорливця, і вони славили з радістю, і схилялися і поклонялися.
31
31
И# tвэщA є3зекjа и3 речE: нн7э и3сп0лнисте рyки вaшz гDу, приведи1те и3 принеси1те жє1ртвы хвалeніz въ д0мъ гDень. И# принесE (всE) собрaніе жє1ртвы и3 хвалы6 въ д0мъ гDень, и3 всsкъ ўсeрдный сeрдцемъ всесожжє1ніz. І продовжив Єзекія і сказав: тепер ви посвятили себе Господу; приступайте і приносьте жертви і вдячні приношення в дім Господній. І понесло все зібрання жертви і вдячні приношення, і всякий, хто розчулений був серцем, — усепалень.
32
32
И# бhсть число2 всесожжeніz, є4же принесE собрaніе, телцє1въ сeдмьдесzтъ, nвнHвъ сто2, ѓгнцєвъ двёсти, вс‰ сі‰ во всесожжeніе гDеви: І було число всепалень, які привели ті, що зібралися: сімдесят волів, сто баранів, двісті агнців — усе це для всепалення Господу.
33
33
њсвzщeнныхъ же телцє1въ шестьсHтъ, nвeцъ три2 тhсzщы. Інших священних жертв було: шістсот з великої худоби і три тисячі з дрібної худоби.
34
34
Но свzщeнницы не мн0зи бsху и3 не можaху њдирaти к0жъ всесожжeніz, и3 помог0ша и5мъ брaтіz и4хъ леvjти, д0ндеже и3сп0лнисz дёло и3 д0ндеже њсвzти1шасz жерцы2, леvjти бо ўсeрднэе њсвzти1шасz, нeжели свzщeнницы: Але священиків було мало, і вони не могли здирати шкір з усіх всепалень, і допомагали їм брати їхні левити, до закінчення справи і доки освятилися інші священики, тому що левити були більш ретельні в освяченні себе, ніж священики.
35
35
всесожжeніz же мн0гw въ тyкахъ совершeніz спасeніz, и3 возліsній всесожжeніz: и3 и3спрaвисz дёло въ домY гDни. Притому ж усепалень було багато з жиром мирних жертв і з узливаннями при всепаленні. Так було відновлено служіння в домі Господньому.
36
36
Возвесели1сz же є3зекjа и3 вси2 лю1діе, ћкw ўгот0ва бGъ лю1демъ, понeже внезaпу бhсть сл0во. І радів Єзекія і весь народ за те, що Бог так розчулив народ, бо це сталося несподівано.
Главa l
Глава 30
1
1
Послa же є3зекjа ко всемY ї}лю и3 їyдэ, и3 написA посл†ніz ко є3фрeму и3 манассjи, да пріи1дутъ къ д0му гDню во їеrли1мъ сотвори1ти пaсху гDу бGу ї}леву. І послав Єзекія по всій землі Ізраїльській і Юдеї, і листи писав до Єфрема і Манассії, щоб прийшли в дім Господній, в Єрусалим, для звершення пасхи Господу Богу Ізраїлевому.
2
2
И# ўсовётова цaрь и3 кн‰зи и3 всE мн0жество во їеrли1мэ сотвори1ти пaсху во вторhй мцcъ: І поклали на раді цар і князі його і все зібрання в Єрусалимі — звершити пасху в другий місяць,
3
3
не возмог0ша бо сотвори1ти во врeмz своE, ћкw свzщeнницы не њчи1стишасz дов0лни, и3 лю1діе не u5 собрaшасz во їеrли1мъ. бо не могли зробити її у свій час, тому що священики ще не освятилися в достатній кількості і народ не зібрався в Єрусалим.
4
4
И# ўг0дно бhсть сл0во царeви и3 всемY мн0жеству. І сподобалося це цареві і всьому зібранню.
5
5
И# постaвиша сл0во, да пр0йдетъ пр0повэдь во вeсь ї}ль t вирсавeи дaже до дaна, да пріи1дутъ сотвори1ти пaсху гDу бGу ї}леву во їеrли1мэ, мн0зи бо не сотвори1ша по писaнію. І вирішили оголосити по всьому Ізраїлю, від Вирсавії до Дана, щоб ішли в Єрусалим для звершення пасхи Господу Богу Ізраїлеву, тому що давно не звершували її, як написано.
6
6
И# поид0ша гонцы2 съ послaньми t царS и3 t начaлникwвъ во вeсь ї}ль и3 їудeю по повелёнію царeву, глаг0люще: сhнове ї}лєвы, њбрати1тесz ко гDу бGу ґвраaмлю и3 їсаaкову и3 їaкwвлю, и3 њбрати1те спaсшихсz, и5же и3збhша t руки2 царS ґссyрска, І пішли гінці з листами від царя і від князів його по всій землі Ізраїльській та Юдеї, і за повелінням царя говорили: діти Ізраїля! наверніться до Господа Бога Авраама, Ісаака й Ізраїля, і Він повернеться до залишка, який уцілів у вас від руки царів ассирійських.
7
7
и3 не бyдите ћкоже nтцы2 вaши и3 брaтіz в†ша, и5же tступи1ша t гDа бGа nтє1цъ свои1хъ, и3 предадE и5хъ въ погублeніе, ћкоже вы2 ви1дите: І не будьте такими, як батьки ваші і брати ваші, які беззаконно чинили перед Господом Богом батьків своїх; і Він віддав їх на спустошення, як ви бачите.
8
8
и3 нн7э не њжесточи1те сердeцъ вaшихъ, ћкоже nтцы2 вaши: дади1те слaву гDу бGу и3 вни1дите во свzти1лище є3гw2, є4же њс™и2 во вёкъ, и3 служи1те гDу бGу вaшему, и3 tврати1тъ t вaсъ гнёвъ ћрости своеS: Нині не будьте жорстокосердими, як батьки ваші, підкоріться Господу і приходьте до святилища Його, яке Він освятив повік; і служіть Господу Богу вашому, і Він відверне від вас полум’я гніву Свого.
9
9
понeже є3гдA њбрати1тесz вы2 ко гDу, брaтіz в†ша и3 ч†да в†ша бyдутъ въ щедр0тахъ пред8 всёми плэни1вшими и5хъ, и3 возврати1тъ въ зeмлю сію2, занE млcтивъ и3 щeдръ гDь бGъ нaшъ, и3 не tврати1тъ лицA своегw2 t нaсъ, ѓще њбрати1мсz къ немY. Коли ви навернетеся до Господа, тоді брати ваші і діти ваші [будуть] у милості у тих, що полонили їх, і повернуться в землю цю, бо благий і милосердний Господь Бог ваш і не відверне лиця від вас, якщо ви навернетеся до Нього.
10
10
И# бsху гонцы2 проходsще t грaда во грaдъ, на горЁ є3фрeмли и3 манассjинэ, дaже и3 до завулHна: и3 бhша ћкw посмэzвaеми и3 поругaеми. І ходили гінці з міста до міста по землі Єфремовій і Манассіїній і до Завулонової, але з них сміялися і знущалися.
11
11
Но мyжіе t ґси1ра и3 t манассjи и3 t завулHна ўстыди1шасz и3 пріид0ша въ їеrли1мъ и3 во їудeю. Однак деякі з коліна Асирового, Манассіїного і Завулонового смирилися і прийшли в Єрусалим.
12
12
И# бhсть рукA гDнz дaти и5мъ сeрдце є3ди1но пріити2, є4же сотвори1ти по повелёнію царeву и3 кнzзeй сл0во гDне. І над Юдеєю була рука Божа, яка дарувала їм єдине серце, щоб виконувати повеління царя і князів, за словом Господнім.
13
13
И# собрaшасz во їеrли1мъ лю1діе мн0зи, да сотворsтъ прaздникъ њпрэсн0кwвъ въ мцcъ вторhй, с0нмъ мн0гъ ѕэлw2. І зібралося в Єрусалим безліч народу для звершення свята опрісноків, у другий місяць, — зібрання дуже численне.
14
14
И# востaша, и3 разори1ша nлтари6, и5же во їеrли1мэ, и3 вс‰, въ ни1хже кадsху јдwлwмъ, и3спроверг0ша и3 вверг0ша и5хъ въ пот0къ кeдрскій, І встали і зруйнували жертовники, які були в Єрусалимі; і все, на чому звершувалося куріння [ідолам], зруйнували і кинули в потік Кедрон;
15
15
и3 пожр0ша пaсху въ четвертыйнaдесzть дeнь мцcа вторaгw: свzщeнницы же и3 леvjти ўмили1шасz и3 њсвzти1шасz, и3 принес0ша всесожжє1ніz въ д0мъ гDень: і закололи пасхального агнця в чотирнадцятий день другого місяця. Священики і левити присоромившись, освятилися і принесли всепалення в дім Господній,
16
16
и3 стaша въ чи1нэ своeмъ по њбhчаю своемY, по зaповэди мwmсeа человёка б9іz, и3 свzщeнницы пріeмлzху кр0вь t рукY леv‡тску. і стали на своєму місці за уставом своїм, за законом Мойсея, чоловіка Божого. Священики кропили кров’ю [приймаючи її] з рук левитів.
17
17
Понeже мн0гъ нар0дъ њсвzщeнъ не бhсть, леvjти же бsху жрyще пaсху всsкому, и4же не можaше њсвzти1тисz гDу: Оскільки багато було в зібранні таких, які не освятилися, то замість нечистих левити закололи пасхального агнця, для присвяти Господу.
18
18
понeже б0лшаz чaсть людjй t є3фрeма и3 манассjи, и3 їссахaра и3 завулHна њсвzщeнна не бhсть, но kд0ша пaсху не по писaнію. Багато хто з народу, більшість з коліна Єфремового і Манассіїного, Іссахарового і Завулонового, не очистилися; однак вони їли пасху, не за уставом.
19
19
И# помоли1сz є3зекjа њ ни1хъ глаг0лz гDь бGъ бlгjй да ўмлcтивитсz њ всsцэмъ сeрдцы напрaвившемсz є4же взыскaти гDа бGа nтє1цъ свои1хъ, ґ не по њчищeнію с™hнь. Але Єзекія помолився за них, говорячи: Господь благий нехай простить кожного, хто розчулив серце своє до того, щоб шукати Господа Бога, Бога батьків своїх, хоча і без очищення священного!
20
20
И# ўслhша гDь є3зекjю и3 и3зцэли2 лю1ди. І почув Господь Єзекію і простив народ.
21
21
И# сотвори1ша сhнове ї}лєвы њбрётшіисz во їеrли1мэ прaздникъ њпрэсн0кwвъ сeдмь днjй въ весeліи вели1цэ хвaлzще гDа на всsкъ дeнь, леvjти же и3 свzщeнницы во nргaны гDу. І звершили сини Ізраїлеві, які знаходилися в Єрусалимі, свято опрісноків за сім днів, з великою радістю; щодня левити і священики славили Господа на інструментах, зроблених для славослів’я Господа.
22
22
И# глаг0ла є3зекjа ко всsкому сeрдцу леvjтwвъ, и5же и3мёхъ рaзумъ блaгъ ко гDу: и3 скончaша прaздникъ њпрэсн0кwвъ сeдмь днjй жрyще жeртву спасeніz и3 и3сповёдающесz гDу бGу nтє1цъ свои1хъ. І говорив Єзекія за серцем усім левитам, які мали добре розуміння в служінні Господу. І їли святкове сім днів, приносячи жертви мирні і славлячи Господа Бога батьків своїх.
23
23
И# ўсовётова вeсь соб0ръ кyпнw сотвори1ти и4ны сeдмь днjй (прaздника): и3 сотвори1ша сeдмь днjй и3нhхъ въ весeліи. І вирішило все зібрання святкувати інші сім днів, і провели ці сім днів у веселощах,
24
24
Понeже є3зекjа цaрь їyдинъ дадE начaтки всемY нар0ду тhсzщу телцє1въ и3 сeдмь тhсzщъ nвeцъ: нач†лницы же дaша лю1демъ телцє1въ тhсzщу и3 nвeцъ дeсzть тhсzщъ, и3 њсвzти1шасz свzщeнникwвъ мн0жество. тому що Єзекія, цар Юдейський, виставив для тих, що зібралися, тисячу тельців і десять тисяч дрібної худоби, і вельможі виставили для тих, що зібралися, тисячу тельців і десять тисяч дрібної худоби; і священиків освятилося вже багато.
25
25
И# возрaдовасz всS цeрковь, свzщeнницы и3 леvjти, и3 всE мн0жество їyдино и3 њбрётшіисz и3з8 їеrли1ма, и3 пришeлцы пришeдшіи t земли2 ї}левы и3 њбитaющіи во їудeи. І веселилися всі ті, що зібралися з Юдеї, і священики і левити, і все зібрання, яке прийшло від Ізраїля, і прибульці, які прийшли з землі Ізраїльської і жили в Юдеї.
26
26
И# бhсть весeліе вeліе во їеrли1мэ: ћкw t днjй соломHна, сhна давjдова царS ї}лева, не бhсть таковhй прaздникъ во їеrли1мэ. І була радість велика в Єрусалимі, тому що з днів Соломона, сина Давидового, царя Ізраїлевого, не бувало подібного до цього в Єрусалимі.
27
27
И# востaша свzщeнницы и3 леvjти и3 благослови1ша людjй, и3 ўслhшанъ бhсть глaсъ и4хъ, и3 пріи1де молeніе и4хъ въ жили1ще с™0е є3гw2 на нб7о. І встали священики і левити, і благословили народ; і почутий був голос їх, і зійшла молитва їх у святу оселю Його на небеса.
Главa lа
Глава 31
1
1
Е#гдA же сі‰ вс‰ соверши1шасz, и3зhде вeсь ї}ль њбрётшійсz во градёхъ їyдиныхъ, и3 сокруши1ша јдwлы и3 посэк0ша дубр†вы, и3 разори1ша высHкаz и3 трє1бища t всеS їудeи и3 веніамjна, и3 t є3фрeма и3 t манассjи въ конeцъ: и3 возврати1сz вeсь ї}ль, кjйждо во њдержaніе своE и3 во грaды сво‰. І після закінчення всього цього, пішли всі ізраїльтяни, які там знаходилися, в міста юдейські і розбили статуї, зрубали освячені дерева, і зруйнували висоти і жертовники по всій Юдеї і в землі Веніаміновій, Єфремовій і Манассіїній, до кінця. І потім повернулися всі сини Ізраїлеві, кожен у володіння своє, в міста свої.
2
2
И# ўстaви є3зекjа чрєды2 свzщeнникwвъ и3 леvjтwвъ, и3 чрєды2 коегHждо по служeнію є3гw2, свzщeнникwвъ и3 леvjтwмъ, во всесожжeніе и3 въ жeртву спасeніz, и3 дабы2 хвали1ли и3 и3сповёдалисz и3 служи1ли во вратёхъ во дв0рэхъ д0му гDнz. І поставив Єзекія черги священиків і левитів, за їхнім розподілом, кожного при своїй справі, священичій або левитській, при всепаленні і при жертвах мирних, для служби, для хваління і славослів’я, біля воріт дому Господнього.
3
3
Чaсть же царeва бhсть t и3мёніz є3гw2 во всесожжeніе ќтреннее и3 вечeрнее, и3 всесожжє1ніz въ суббw6ты и3 въ новомчcіz и3 въ прaздники пи6санныz въ зак0нэ гDни. І визначив цар частину з майна свого на всепалення: на всепалення ранкові і вечірні, і на всепалення в суботи і в новомісяччя, й у свята, як написано в законі Господньому.
4
4
И# заповёда лю1демъ живyщымъ во їеrли1мэ дaти чaсть свzщeнникwмъ и3 леvjтwмъ, да ўкрэпsтсz во служeніи д0му гDнz. І повелів він народу, який живе в Єрусалимі, давати визначене утримання священикам і левитам, щоб вони були ревні в законі Господньому.
5
5
И# є3гдA ўстaви сл0во, дaша мн0гw сhнове ї}лєвы начaтокъ пшени1цы и3 вінA и3 є3лeа и3 мeда, и3 вс‰ ±же роди1тъ землS, и3 десzти6ны вс‰ принес0ша ѕэлw2 мн0гw сhнове ї}лєвы и3 ї{дины. Коли обнародувано було це повеління, тоді нанесли сини Ізраїлеві багато початків хліба, вина, й олії, і меду, і всяких плодів польових; і десятин з усього нанесли багато.
6
6
И# и5же њбитaху во градёхъ їyдиныхъ, и3 тjи принес0ша десzти6ны t телцє1въ и3 nвeцъ, и3 десzти6ны t к0зъ, и3 посвzти1ша гDу бGу своемY, и3 внес0ша и3 положи1ша к{пы мнHги. І ізраїльтяни і юдеї, які живуть у містах юдейських, також представили десятини з великої і дрібної худоби і десятини з пожертвувань, присвячених Господу Богу їхньому; і наклали купи, купи.
7
7
Мцcа трeтіzго начaша кyпамъ полагaти њснов†ніz, и3 мцcа седмaгw и3 соверши1ша и5хъ. У третій місяць почали класти купи, і в сьомий місяць закінчили.
8
8
И# вни1де є3зекjа и3 нач†лницы, и3 ви1дэша к{пы, и3 благослови1ша гDа и3 лю1ди є3гw2 ї}лz. І прийшли Єзекія і вельможі, і побачили купи, і дякували Господу і народу Його Ізраїлю.
9
9
Вопроси1 же є3зекjа свzщeнникwвъ и3 леvjтwвъ њ кyпахъ. І запитав Єзекія священиків і левитів про ці купи.
10
10
И# tвэщA къ немY ґзaріа свzщeнникъ начaлный въ домY садHковъ и3 речE tнeлэже начaша приноси1ти начaтки въ д0мъ гDень, kд0хомъ и3 пи1хомъ, и3 њстaвихомъ дaже до мн0жества, ћкw блгcви2 гDь лю1ди сво‰, и3 њстaвихомъ є3щE мн0жество сіE. І відповів йому Азарія первосвященик з дому Садокового і сказав: з того часу, як почали носити приношення в дім Господній, ми їли досита, і багато чого залишилося, тому що Господь благословив народ Свій. Із того, що залишилося, склалася така безліч.
11
11
И# повелЁ є3зекjа є3щE ўгот0вити жи6тницы въ домY гDни: и3 ўгот0ваша. І наказав Єзекія приготувати кімнати при домі Господньому. І приготували.
12
12
И# внес0ша тaмw начaтки и3 десzти6ны вёрнw: над8 ни1ми же бЁ настоsтель хwненjа леvjтъ, и3 семeй брaтъ є3гw2 вторhй, І перенесли туди приношення, і десятини, і пожертвування, з усією ретельністю. І був начальником при них Хонанія левит, і Симей, брат його, другим.
13
13
и3 їеіи1лъ и3 nзjа, и3 наefъ и3 ґсаи1лъ, и3 їерімHfъ и3 їwзавaдъ, и3 є3ліи1лъ и3 самахjа, и3 маafъ и3 ванаjа, и3 сhнове є3гw2 пристaвлени рук0ю хwненjи и3 семeа брaта є3гw2, ћкоже повелЁ є3зекjа цaрь и3 ґзaріа начaлникъ д0му гDнz. А Ієхиїл і Азазія, і Нахаф, і Асаїл, і Ієримоф, й Іозавад, і Елиел, і Ісмахія, і Махаф, і Бенанія були доглядачами під рукою Хонанії і Симея, брата його, за наказом царя Єзекії й Азарії, начальника при домі Божому.
14
14
И# корeй сhнъ їемнaинъ леvjтъ, двeрникъ къ вост0ку над8 даsньми, є4же даsти начaтки гDни и3 с™†z с™hхъ, Коре, син Імни, левит, воротар на східній стороні, був при добровільних приношеннях Богу, для видачі принесеного Господу і найважливіших з присвячених речей.
15
15
рук0ю nд0ма и3 веніамjна, и3 їисyса и3 семeа, и3 ґмарjа и3 сехонjа, рук0ю свzщeнникwвъ вёрнw, даsти брaтіи своeй по чредaмъ, мaлу и3 вели1ку, І під його віданням знаходилися Еден, і Миніамін, й Ієшуа, і Шемаія, і Амарія, і Шеханія в містах священичих, щоб правильно роздавати братам своїм частини, як великому, так і малому,
16
16
кромЁ рождeнныхъ мyжеска п0лу t лётъ тріeхъ и3 вhшше, всBмъ, и5же вхождaху въ цeрковь гDню по числY днjй на дeнь, въ слyжбу чрeдъ расположeніz и4хъ. зверх списків їх, усім чоловічої статі від трьох років і вище, усім, хто ходить у дім Господа для справ щоденних, для служіння їх, за посадами їх і за відділами їх,
17
17
СіE раздэлeніе свzщeнникwвъ по домHмъ nтeчествъ: и3 леvjти въ чредaхъ свои1хъ, t двaдесzти лётъ и3 вhшше, по чинHмъ, въ раздэлeніихъ. і внесеним у список священикам, за поколіннями їх, і левитам від двадцяти років і вище, за посадами їх, за відділами їх,
18
18
Всsкому рождeнному жeнъ и4хъ и3 сынHвъ и4хъ и3 дщeрей и4хъ во всE мн0жество, понeже вёрнw њсвzти1ша с™0е. і внесеним у список, з усіма малолітніми їхніми, з дружинами їхніми і з синами їхніми і з дочками їхніми, — всій громаді, тому що вони з усією вірністю присвятили себе на священну службу.
19
19
И# сыновHмъ ґарw6нимъ свzщeнствующымъ въ сeлэхъ, и3 и5же t градHвъ и4хъ во всsцэмъ грaдэ и3 грaдэ, мyжіе и5же и3меновaни сyть по и4мени, даsти чaсть всsкому мyжеску п0лу во свzщeнницэхъ и3 всsкому сочислsемому въ леvjтэхъ. І для синів Ааронових, священиків у селищах навколо міст їх, при кожному місті поставлені були мужі пойменовані, щоб роздавати ділянки всім чоловічої статі у священиків і усім, внесеним у список у левитів.
20
20
И# сотвори2 тaкw є3зекjа во всeй їудeи, и3 сотвори2 благ0е и3 прaвое и3 и4стинное пред8 гDемъ бGомъ свои1мъ, Ось що зробив Єзекія по всій Юдеї, — і він робив добре, і справедливе, й істинне перед лицем Господа Бога свого.
21
21
и3 во всsцэмъ дёлэ, є4же начA дёлати въ домY гDни, и3 въ зак0нэ и3 въ повелёніихъ взыскA бGа своего2 всёмъ сeрдцемъ свои1мъ и3 сотвори2, и3 благопоспэши1сz є3мY. І в усьому, що він здійснював для служіння дому Божому і для дотримання закону і заповідей, думаючи про Бога свого, він діяв від усього серця свого і мав успіх.
Главa lв
Глава 32
1
1
И# по словесёхъ си1хъ и3 по и4стинэ сeй, пріи1де сеннахирjмъ цaрь ґссmрjйскій, и3 пріи1де на їудeю, и3 њполчи1сz на грaды крBпкіz хотS взsти и5хъ. Після таких діл і вірности, прийшов Сеннахирим, цар Ассирійський, і вступив у Юдею, і обложив укріплені міста, і думав відторгнути їх собі.
2
2
И# ви1дэ є3зекjа, ћкw пріи1де сеннахирjмъ, и3 лицE є3гw2 воевaти на їеrли1мъ: Коли Єзекія побачив, що прийшов Сеннахирим з наміром воювати проти Єрусалима,
3
3
и3 совётова со старBйшины свои1ми и3 съ си1льными, да заключaтъ в0ды и3ст0чникwвъ, и5же бёша внЁ грaда: и3 соизв0лиша є3мY. тоді вирішив із князями своїми і з військовими людьми своїми засипати джерела води, що поза містом, і ті допомогли йому.
4
4
И# собрA мн0гw людjй, и3 заключи2 в0ды и3ст0чникwвъ и3 пот0къ текyщь посредЁ грaда, глаг0лz: да не пріи1детъ цaрь ґссmрjйскій, и3 њбрsщетъ в0дъ мн0гw, и3 ўкрэпи1тсz. І зібралося багато народу, і засипали всі джерела і потік, що протікав по країні, говорячи: нехай не знайдуть царі ассирійські, прийшовши сюди, багато води [і нехай не укріпляться].
5
5
И# ўкрэпи1сz є3зекjа, и3 создA вс‰ стёны, ±же бhша разсы6паны, и3 столпы2, и3 tвнЁ предстёніе и4но, и3 ўкрэпи2 разрушє1ннаz грaда давjдова, и3 ўгот0ва nр{жіz мнHга: І підбадьорився він, і відновив усю стіну, що обвалилася, і підняв її до вежі, і ззовні побудував іншу стіну, і укріпив Милло в місті Давидовому, і приготував багато зброї і щитів.
6
6
и3 постaви начaлники брaнемъ над8 людьми2, и3 собрaшасz къ немY на пл0щадь врaтъ дeбри, и3 глаг0ла въ сердцA и4хъ глаг0лz: І поставив воєначальників над народом, і зібрав їх до себе на площу біля міських воріт, і говорив до серця їх, і сказав:
7
7
ўкрэпи1тесz и3 мужaйтесz и3 не ўстрашaйтесz, нижE ўжасaйтесz t лицA царS ґссmрjйска и3 t лицA всегw2 мн0жества, є4же съ ни1мъ: ћкw мн0жайшіи съ нaми сyть нeже съ ни1мъ: будьте твердими і мужніми, не бійтеся і не страшіться царя Ассирійського і всієї безлічі, яка з ним, тому що з нами більше, ніж з ним;
8
8
съ ни1мъ мhшца плотскaz, съ нaми же гDь бGъ нaшъ, є4же сп7сaти и3 поборaти на брaни нaшей. И# ўкрэпи1шасz лю1діе словесы2 є3зекjи царS їyдина. з ним м’язи плотські, а з нами Господь Бог наш, щоб допомагати нам і боротися у битвах наших. І укріпився народ словами Єзекії, царя Юдейського.
9
9
И# по си1хъ послA сеннахирjмъ цaрь ґссmрjйскій рабы6 сво‰ во їеrли1мъ, сaмъ же со всёми вHи свои1ми њбстоsше лахjсъ, и3 послA ко є3зекjи царю2 їyдину и3 ко всемY їyдэ, и4же во їеrли1мэ, глаг0лz: Після цього послав Сеннахирим, цар Ассирійський, рабів своїх в Єрусалим, — сам він стояв навпроти Лахиса, і вся сила його з ним, — до Єзекії, царя Юдейського, і до всіх юдеїв, які в Єрусалимі, сказати:
10
10
сі‰ глаг0летъ сеннахирjмъ цaрь ґссmрjйскій: на что2 вы2 ўповaете и3 сэди1те во њбстоsніи во їеrли1мэ; так говорить Сеннахирим, цар Ассирійський: на що ви сподіваєтеся і сидите в фортеці в Єрусалимі?
11
11
ни ли є3зекjа прельщaетъ вaсъ, да предaстъ вы2 въ смeрть и3 въ глaдъ и3 жaжду, глаг0лz: гDь бGъ нaшъ сп7сeтъ нaсъ t руки2 царS ґссmрjйска; Чи не зваблює вас Єзекія, щоб віддати вас на смерть від голоду і спраги, говорячи: Господь Бог наш врятує нас від руки царя Ассирійського?
12
12
не сeй ли є4сть є3зекjа, и4же разори2 nлтари6 є3гw2 и3 вы6шнzz є3гw2, и3 повелЁ їyдэ и3 живyщымъ во їеrли1мэ, глаг0лz: nлтарeмъ пред8 nлтарeмъ си1мъ покланsйтесz и3 въ нeмъ кади1те fmміaмъ; чи не цей Єзекія зруйнував висоти Його і жертовники Його, і сказав Юдеї та Єрусалиму: перед жертовником єдиним поклоняйтеся і на ньому звершуйте куріння?
13
13
и3ли2 не вёсте сегw2, что2 ѓзъ сотвори1хъ и3 nтцы2 мои2 всBмъ лю1демъ земли2; є3дA могyще возмог0ша б0зи kзhкwвъ всеS земли2 и3збaвити лю1ди сво‰ t руки2 моеS; Хіба ви не знаєте, що зробив я і батьки мої з усіма народами земель? Чи могли боги народів земних урятувати землю свою від руки моєї?
14
14
кто2 во всёхъ бозёхъ kзhкwвъ си1хъ, и5хже и3скорени1ша nтцы2 мои2; є3дA возмог0ша и3збaвити лю1ди сво‰ t руки2 моеS, и3 кaкw м0жетъ бGъ вaшъ и3збaвити вaсъ t руки2 моеS; Хто з усіх богів народів, знищених батьками моїми, міг врятувати народ свій від руки моєї? Як же зможе ваш Бог врятувати вас від руки моєї?
15
15
нн7э u5бо да не прельщaетъ вaсъ є3зекjа и3 да не твори1тъ вaсъ ўповaти по семY, и3 не вёруйте є3мY: ѓще бо ни є3ди1нъ б0гъ всsкагw kзhка и3 цaрства возм0же и3збaвити лю1ди сво‰ t руки2 моеS и3 t рукY nтє1цъ мои1хъ, то2 нижE бGъ вaшъ возм0жетъ и3збaвити вaсъ t руки2 моеS. І нині нехай не зваблює вас Єзекія і не відхиляє вас у такий спосіб; не вірте йому: якщо не в силах був жоден бог жодного народу і царства врятувати народ свій від руки моєї і від руки батьків моїх, то і ваш Бог не врятує вас від руки моєї.
16
16
И# и4на (мнHга) глаг0лаша раби2 є3гw2 проти1ву гDа бGа и3 проти1ву є3зекjи рабA є3гw2. І ще багато чого говорили раби його проти Господа Бога і проти Єзекії, раба Його.
17
17
И# посл†ніz написA поношaz гDа бGа ї}лева, и3 речE нaнь, глаг0лz: ћкоже б0зи kзы6къ земли2 не мог0ша и3збaвити людjй свои1хъ t руки2 моеS, тaкw нижE бGъ є3зекjинъ и3збaвитъ лю1ди сво‰ t руки2 моеS. І листи писав він, у яких ганьбив Господа Бога Ізраїлевого і говорив проти Нього такі слова: як боги народів земних не врятували народів своїх від руки моєї, так Бог Єзекії не врятує народу Свого від руки моєї.
18
18
И# возопи2 в0племъ вели1кимъ љзhкомъ їудeйскимъ къ лю1демъ, и5же сэдsху на стэнaхъ їеrли1млихъ, да ќстраши1тъ и5хъ и3 ўжаси1тъ, и3 в0зметъ грaдъ: І кричали гучним голосом юдейською мовою до народу єрусалимського, який був на стіні, щоб устрашити його і налякати його, і взяти місто.
19
19
и3 глаг0ла на бGа їеrли1млz, ћкоже и3 на богHвъ людjй земли2, дэлA рyкъ человёческихъ. І говорили про Бога Єрусалима, як про богів народів землі, — вироби рук людських.
20
20
И# помоли1сz є3зекjа цaрь и3 и3сaіа сhнъ ґмHсовъ прbр0къ њ си1хъ, и3 возопи1ша на нб7о. І помолився цар Єзекія й Ісая, син Амосів, пророк, і воззвали до неба.
21
21
И# послA гDь ѓгGла, и3 порази2 всёхъ мужeй хрaбрыхъ и3 брaнникwвъ, и3 начaлникwвъ и3 воев0дъ въ полцёхъ царS ґссmрjйска: и3 возврати2 лицE є3гw2 со стыд0мъ на зeмлю є3гw2, и3 пріи1де въ д0мъ б0га своегw2, и3 сhнове є3гw2 и3зшeдшіи и3з8 чрeва є3гw2 погуби1ша є3го2 мечeмъ. І послав Господь ангела, і він знищив усіх хоробрих і головнокомандувача і начальників у війську царя Ассирійського. І повернувся він зі соромом у землю свою; і коли прийшов у дім бога свого, — ті, що вийшли зі стегон його, вразили його там мечем.
22
22
И# сп7сE гDь є3зекjю и3 њбитaющихъ во їеrли1мэ t руки2 сеннахирjма царS ґссmрjйска и3 t рукY всёхъ, и3 подадE и5мъ пок0й w4крестъ. Так врятував Господь Єзекію і жителів Єрусалима від руки Сеннахирима, царя Ассирійського, і від руки всіх і оберігав їх звідусюди.
23
23
И# мн0зи приношaху дaры гDу во їеrли1мъ и3 да‰ніz є3зекjи царю2 їyдину, и3 возвhшенъ бhсть пред8 nчесы2 всёхъ kзhкwвъ по си1хъ. Тоді багато хто приносив дари Господу в Єрусалим і коштовні речі Єзекії, царю Юдейському. І він звеличився після цього в очах усіх народів.
24
24
Во днeхъ џныхъ разболёсz є3зекjа дaже до смeрти и3 помоли1сz ко гDу: и3 ўслhша є3го2 и3 дадE є3мY знaменіе. У ті дні занедужав Єзекія смертельно. І помолився Господу, і Він почув його і дав йому знамення.
25
25
И# не по воздаsнію, є4же дадE є3мY, воздадE є3зекjа, но вознесeсz сeрдце є3гw2, и3 бhсть на него2 гнёвъ и3 на їyду и3 на їеrли1мъ. Але не воздав Єзекія за зроблені йому благодіяння, тому що загордилося серце його. І був на нього гнів Божий і на Юдею, і на Єрусалим.
26
26
И# смири1сz є3зекjа t высоты2 сeрдца своегw2 сaмъ и3 живyщіи во їеrли1мэ, и3 не пріи1де на ни1хъ гнёвъ гDень во дни6 є3зек‡ины. Але оскільки смирився Єзекія в гордості серця свого, — сам і жителі Єрусалима, то не прийшов на них гнів Господній у дні Єзекії.
27
27
И# бhсть є3зекjеви богaтство и3 слaва мн0га ѕэлw2: и3 сокрHвища себЁ собрA сребрA и3 злaта и3 кaменіz честнaгw, и3 ґрwмaты, и3 nрyжіz храни6лницы, и3 сосyды драгоцBнны, І було в Єзекії багатства і слави дуже багато, і сховище він зробив у себе для срібла і золота, і каменів коштовних, і для пахощів і щитів, і для всяких коштовних сосудів;
28
28
и3 жи6тницы жи6тъ, пшени1цы и3 вінA и3 є3лeа, и3 сeла, и3 ћсли всsкому скотY, и3 њгр†ды стадHмъ, і комори для плодів землі, для хліба, вина й олії, і стійла для всякого роду худоби, і двори для стад.
29
29
и3 грaды, ±же создA себЁ, и3 строє1ніz nвцaмъ и3 волHмъ мн0жество: занE дадE є3мY гDь собр†ніz мнHга ѕэлw2. І міста побудував собі. І стад дрібної і великої худоби було в нього безліч, тому що дав йому Бог дуже велике майно.
30
30
Т0й є3зекjа загради2 и3сх0дъ воды2 геHна вhшнzгw и3 проведE ю5 въ ни1зъ къ полyдню грaда давjдова. И# преуспЁ є3зекjа во всёхъ дёлэхъ свои1хъ. Він же, Єзекія, замкнув верхню протоку вод Геона і провів їх униз до західної сторони міста Давидового. І діяв успішно Єзекія в усякій справі своїй.
31
31
И# тaкw послHмъ кнzзeй t вавmлHна, и5же п0слани бsху къ немY, да вопр0сzтъ є3го2 њ чудеси2, є4же случи1сz на земли2, њстaви є3го2 гDь, да и3скyситъ є3го2 ўвёдати, ±же въ сeрдцы є3гw2. Тільки при послах царів вавилонських, які надсилали до нього запитати про знамення, що було на землі, залишив його Бог, щоб випробувати його і відкрити все, що у нього на серці.
32
32
ПрHчаz же словeсъ є3зекjиныхъ, и3 щедрHты є3гw2, сE, пи6сана сyть въ прbр0чествэ и3сaіи прbр0ка сhна ґмHсова и3 въ кни1зэ царeй їyдиныхъ и3 ї}левыхъ. Інші діяння Єзекії і чесноти його описані у видінні Ісаї, сина Амосового, пророка, і в книзі царів юдейських та ізраїльських.
33
33
И# ќспе є3зекjа со nтцы6 свои1ми, и3 погреб0ша є3го2 на восх0дэхъ гробHвъ сынHвъ давjдовыхъ: и3 слaву и3 чeсть дaша є3мY въ смeрти є3гw2 вeсь їyда и3 живyщіи во їеrли1мэ. И# воцари1сz манассjа сhнъ є3гw2 вмёстw є3гw2. І спочив Єзекія з батьками своїми, і поховали його над гробницями синів Давидових, і почесті віддали йому після смерти його всі юдеї і жителі Єрусалима. І став царем Манассія, син його, замість нього.
Главa lг
Глава 33
1
1
Дванaдесzти лётъ бЁ манассjа, є3гдA цaрствовати начA, и3 пzтьдесsтъ пsть лётъ цaрствова во їеrли1мэ: Дванадцяти років був Манассія, коли став царем, і п’ятдесят п’ять років царював у Єрусалимі,
2
2
сотвори1 же лукaвое пред8 гDемъ по всBмъ мeрзостемъ kзhческимъ, и5хже и3стреби2 гDь t лицA сынHвъ ї}левыхъ: і чинив він неугодне в очах Господніх, наслідуючи мерзоти народів, яких прогнав Господь від лиця синів Ізраїлевих,
3
3
и3 возврати2 и3 создA высHкаz, ±же раскопA є3зекjа nтeцъ є3гw2, и3 состр0и кумjры ваалjму, и3 сотвори2 дубр†вы, и3 поклони1сz всемY в0инству небeсному, и3 послужи2 и5мъ, і знову побудував висоти, які зруйнував Єзекія, батько його, і поставив жертовники Ваалам, і влаштував діброви, і поклонявся всьому воїнству небесному, і служив йому,
4
4
и3 создA nлтари6 въ домY гDни, њ нeмже гlа гDь: во їеrли1мэ бyдетъ и4мz моE во вёки: і спорудив жертовники в домі Господньому, про який сказав Господь: в Єрусалимі буде ім’я Моє вічно;
5
5
создa же жeртвенники всемY в0инству небeсному во двою2 дв0рэхъ д0му гDнz. і спорудив жертовники всьому воїнству небесному на обох дворах дому Господнього.
6
6
Т0й же проведE ч†да сво‰ чрез8 џгнь во ўд0ли веенн0мли и3 вражaше (со жрє1біи), и3 послёдоваше гадaніємъ, и3 волхвовaніємъ служaше, и3 и3мёzше чревоволшeбники и3 њбаsнники, и3 мнHга лук†ваz сотвори2 пред8 гDемъ, да прогнёваетъ є3го2: Він же проводив синів своїх через вогонь у долині сина Енномового, і ворожив, і чаклував, і запровадив викликателів мерців і чародіїв; багато робив він неугодного в очах Господа, щоб прогнівати Його.
7
7
и3стукaны же и3 слі‰нны w4бразы сотвори2 и3 постaви въ домY б9іи, њ нeмже гlа бGъ къ давjду и3 къ соломHну сhну є3гw2: въ домY сeмъ и3 во їеrли1мэ, є3г0же и3збрaхъ t всёхъ колёнъ ї}левыхъ, положY и4мz моE во вёкъ, І поставив різьбленого ідола, якого зробив, у домі Божому, про який говорив Бог Давиду і Соломону, синові його: у домі цьому і в Єрусалимі, який Я обрав з усіх колін Ізраїлевих, Я покладу ім’я Моє повік;
8
8
и3 не приложY подви1гнути н0гу ї}леву t земли2, ю4же предaхъ nтцє1мъ и4хъ, т0кмw ѓще сохранsтъ сотвори1ти вс‰, ±же повелёхъ и5мъ, по всемY зак0ну и3 повелёніємъ и3 судбaмъ, рук0ю мwmсeовою. і не дам надалі виступити нозі Ізраїля із землі цієї, яку Я затвердив за батьками їх, якщо тільки вони будуть намагатися виконувати все, що Я заповів їм, за всім законом і уставами і повеліннями, даними рукою Мойсея.
9
9
И# прельсти2 манассjа їyду и3 живyщихъ во їеrли1мэ, да сотворsтъ лукaвое пaче всёхъ kзы6къ, и5хже и3спровeрже гDь t лицA сынHвъ ї}левыхъ. Але Манассія довів Юдею і жителів Єрусалима до того, що вони чинили гірше за ті народи, які знищив Господь від лиця синів Ізраїлевих.
10
10
И# гlа гDь къ манассjи и3 къ лю1демъ є3гw2, и3 не послyшаша. І говорив Господь до Манассії і до народу його, але вони не слухали.
11
11
И# наведE гDь на ни1хъ начaлники в0євъ царS ґссmрjйска, и3 ћша манассjю во ќзахъ, и3 свzзaша є3гw2 њкHвы ножнhми, и3 tвед0ша въ вавmлHнъ. І привів Господь на них воєначальників царя Ассирійського, і закували вони Манассію в кайдани й зв’язали його ланцюгами, і відвели його у Вавилон.
12
12
И# є3гдA њѕл0бленъ бhсть, взыскA лицE гDа бGа своегw2, и3 смири1сz ѕэлw2 пред8 лицeмъ бGа nтє1цъ свои1хъ, І в тісноті своїй він став благати лице Господа Бога свого і глибоко смирився перед Богом батьків своїх.
13
13
и3 помоли1сz къ немY и3 послyша є3гw2, и3 ўслhша в0пль є3гw2, и3 возврати2 є3го2 во їеrли1мъ на цaрство є3гw2: и3 познA манассjа, ћкw гDь т0й є4сть бGъ. І помолився Йому, і Бог прихилився до нього і почув моління його, і повернув його в Єрусалим у царство його. І пізнав Манассія, що Господь є Бог.
14
14
И# по си1хъ создA стёну внЁ грaда давjдова t лjвы къ ю4гу въ пот0цэ и3 ко вх0ду врaтъ рhбныхъ, и3сходsщымъ вратaми сyщими w4крестъ въ высотY, и3 возвhси ѕэлw2: и3 постaви начaлники в0ємъ во всёхъ градёхъ їyдиныхъ стэнaтыхъ, І після того побудував зовнішню стіну міста Давидового, на західній стороні Геона, по долині і до входу в Рибні ворота, і провів її навколо Офела і високо підняв її. І поставив воєначальників по всіх укріплених містах в Юдеї,
15
15
и3 tsтъ б0ги чужды6z и3 јдwлы t д0му гDнz, и3 вс‰ nлтари6, ±же создA въ горЁ д0му гDнz и3 во їеrли1мэ, и3 и3звeрже вс‰ в0нъ и3з8 грaда. і скинув чужоземних богів та ідола з дому Господнього, і всі капища, які спорудив на горі дому Господнього в Єрусалимі, і викинув їх за місто.
16
16
И# пaки воздви1же nлтaрь гDень, и3 пожрE на т0мъ жeртву спcніz и3 хвалeніz, и3 заповёда їyдэ, да слyжатъ гDу бGу ї}леву. І відновив жертовник Господній і приніс на ньому жертви мирні й хвалебні, і сказав юдеям, щоб вони служили Господу Богу Ізраїлевому.
17
17
Но є3щE лю1діе жрsху на выс0кихъ, nбaче гDу бGу своемY. Але народ ще приносив жертви на висотах, хоч і Господу Богу своєму.
18
18
ПрHчаz же словeсъ манассjиныхъ, и3 моли1тва є3гw2, ћже къ бGу, и3 словесA прови1дzщихъ, и5же глаг0лаху къ немY во и4мz гDа бGа ї}лева, Інші діла Манассії, і молитва його до Бога свого, і слова прозорливців, які говорили до нього ім’ям Господа Бога Ізраїлевого, знаходяться в записах царів ізраїлевих.
19
19
сE, во словесёхъ моли1твы є3гw2, и3 ћкw ўслhша є3гw2, и3 вси2 грэси2 є3гw2 и3 tступлє1ніz є3гw2, и3 мэстA, на ни1хже созидA высHкаz, и3 сотвори2 тaмw дубр†вы и3 и3зв†zннаz, прeжде нeже њбрати1тисz є3мY, сE, пи6сана сyть во словесёхъ прови1дzщихъ. І молитва його, і те, що Бог прихилився до нього, і всі гріхи його і беззаконня його, і місця, на яких він побудував висоти і поставив зображення Астарти й ідолів, раніше ніж смирився, описані в записах Хозая.
20
20
Ќспе же манассjа со nтцы6 свои1ми, и3 погреб0ша є3го2 въ садY д0му є3гw2. И# воцари1сz вмёстw є3гw2 сhнъ є3гw2 ґмHнъ. І спочив Манассія з батьками своїми, і поховали його в домі його. І став царем Амон, син його, замість нього.
21
21
Двaдесzти двY лётъ бЁ ґмHнъ, є3гдA цaрствовати начA, и3 двA лBта цaрствова во їеrли1мэ, Двадцяти двох років був Амон, коли став царем, і два роки царював у Єрусалимі.
22
22
и3 сотвори2 лукaвое пред8 гDемъ, ћкоже творsше манассjа nтeцъ є3гw2, и3 всBмъ јдwлwмъ, и5хже сотвори2 манассjа nтeцъ є3гw2, пожрE ґмHнъ и3 послужи2 и5мъ: І чинив неугодне в очах Господніх так, як робив Манассія, батько його; і всім ідолам, яких зробив Манассія, батько його, приносив Амон жертви і служив їм.
23
23
и3 не смири1сz пред8 гDемъ, ћкоже смири1сz манассjа nтeцъ є3гw2, занE сhнъ є3гw2 ґмHнъ ўмн0жи грэхи2. І не смирився перед лицем Господнім, як смирився Манассія, батько його; навпаки, Амон примножив свої гріхи.
24
24
И# напад0ша нaнь раби2 є3гw2 и3 ўби1ша є3го2 въ домY є3гw2. І склали проти нього змову слуги його, й умертвили його в домі його.
25
25
И# ўби1ша лю1діе земли2 напaдшихъ на царS ґмHна, и3 постaвиша лю1діе земли2 царS їwсjю сhна є3гw2 вмёстw є3гw2. Але народ землі перебив усіх, хто був у змові проти царя Амона, і поставив народ царем землі Іосію, сина його, замість нього.
Главa lд
Глава 34
1
1
Nсми2 лётъ бhсть їwсjа, є3гдA цaрствовати начA, и3 три1десzть є3ди1но лёто цaрствова во їеrли1мэ, Вісім років було Іосії, коли він став царем, і тридцять один рік царював у Єрусалимі,
2
2
и3 сотвори2 прaвое пред8 гDемъ, и3 ходи2 въ путeхъ давjда nтцA своегw2, и3 не ўклони1сz ни на дeсно, ни на лёво. і робив він угодне в очах Господніх, і ходив путями Давида, батька свого, і не ухилявся ні праворуч, ні ліворуч.
3
3
И# во nсм0е лёто цaрства своегw2, и3 т0й є3щE сhй џтрокъ, начA взыскaти гDа бGа nтцA своегw2 давjда: и3 во второенaдесzть лёто цaрства своегw2 начA њчищaти їудeю и3 їеrли1мъ t выс0кихъ и3 лэсHвъ, и3 t кaпищъ и3 t и3стукaнныхъ. У восьмий рік царювання свого, будучи ще отроком, він почав удаватися до Бога Давида, батька свого, а в дванадцятий рік почав очищати Юдею та Єрусалим від висот і посвячених дерев і від різьблених і відлитих ідолів.
4
4
И# разори1ша пред8 лицeмъ є3гw2 nлтари6 ваалjмли, и3 высHкаz, ±же на ни1хъ: и3 посэчE дубр†вы и3 и3стук†нныz, и3 слі‰ннаz сокруши2 и3 и3стни2, и3 растопи2 и3 повeрже пред8 лицeмъ гробHвъ жрyщихъ и5мъ: І зруйнували перед лицем його жертовники Ваала і статуї, що піднімалися над ними; і посвячені дерева він зрубав, і різьблені і відлиті кумири зламав і розбив на порох, і розсипав на гробах тих, які приносили їм жертви,
5
5
и3 кHсти жерцє1въ сожжE на nлтарeхъ и4хъ, и3 њчи1сти їyду и3 їеrли1мъ, і кістки жерців спалив на жертовниках їхніх, і очистив Юдею та Єрусалим,
6
6
и3 во градёхъ манассjиныхъ и3 є3фрeмлихъ и3 сmмеHнихъ дaже до нефfалjма, и3 въ мёстэхъ и4хъ w4крестъ: і в містах Манассії, та Єфрема, і Симеона, навіть до коліна Неффалимового, і в спустошених околицях їх
7
7
и3 nлтари6 разметA и3 лёсы, и3 јдwлы разсэчE въ ч†стицы, и3 вс‰ высHкаz и3зсэчE t всеS земли2 ї}левы, и3 возврати1сz во їеrли1мъ. він зруйнував жертовники і посвячені дерева, й ідолів розбив на порох, і всі статуї розтрощив по всій землі Ізраїльській, і повернувся в Єрусалим.
8
8
И# во nсмоенaдесzть лёто цaрства своегw2, є3гдA њчищeна бhсть землS и3 цeрковь гDнz, послA сафaна сhна є3селjева и3 ґмесjю начaлника грaда и3 їwaса сhна їwахaзова памzтопи1сца своего2, да ўтвердsтъ д0мъ гDа бGа своегw2. У вісімнадцятий рік царювання свого, після очищення землі і дому Божого, він послав Шафана, сина Ацалії, і Маасею градоначальника, й Іоаха, сина Іоахазового, писаря, відновити дім Господа Бога свого.
9
9
И# пріид0ша ко хелкjи свzщeннику вели1кому, и3 дaша сребро2 принесeнное въ д0мъ гDень, є4же собрaша леvjти хранsщіи двeрь t руки2 манассjины и3 є3фрeмли, и3 t начaлникwвъ и3 t всёхъ пр0чихъ во ї}ли, и3 t сынHвъ їyдиныхъ и3 веніамjнихъ и3 њбитaющихъ во їеrли1мэ, І прийшли вони до Хелкії первосвященика, і віддали срібло, принесене в дім Божий, яке левити, що стоять на варті біля порогу, зібрали з рук Манассії й Єфрема і всіх інших ізраїльтян, і від усього Іуди і Веніаміна, і від жителів Єрусалима,
10
10
и3 дaша џное въ рyцэ творsщихъ дэлA, прист†вницы въ домY гDни, и3 дaша є5 творsщымъ дэлA, и5же творsху въ домY гDни да, њбновsтъ и3 ўкрэпsтъ хрaмъ: і віддали в руки виконавцям робіт, які були приставлені до дому Господнього, щоб вони роздавали його робітникам, які працювали в домі Господньому, на відбудові й оновленні дому.
11
11
и3 дaша тект0нwмъ и3 домоздателємъ, да кyпzтъ кaменіе четвероуг0лное и3 древA на бeрвна на покрhтіе домHвъ, и5хже разори1ша цaріе ї{дины. І вони роздавали теслям і будівельникам на купівлю тесаних каменів і дерев для зв’язків і для покриття будинків, які зруйнували царі юдейські.
12
12
И# мyжіе вёрнw творsху въ дёлэхъ, и3 над8 ни1ми надзирaтелє їefъ и3 ґвдjа леvjти t сынHвъ мерaріныхъ, и3 захaріа и3 мосоллaмъ t сынHвъ каafwвыхъ надзирaти, и3 всsкъ леvjтинъ, и3 всsкъ знazй во nргaны пёти: Люди ці діяли чесно під час роботи, і для нагляду над ними поставлені були Іахаф і Овадія, левити із синів Мерариних, і Захарія і Мешуллам із синів Каафових, і всі левити, що вміють грати на музичних інструментах.
13
13
и3 над8 носsщими бременA и3 над8 всёми творsщими дэлA, всsкимъ дёланіемъ: и3 t леv‡тъ бёша пи1сареве и3 судіи6 и3 двє1рницы. Вони ж були приставниками над носіями і наглядали за усіма робітниками при кожній роботі; з левитів же були і писарі, і наглядачі, і воротарі.
14
14
И# внегдA и3зноси1ти и5мъ сребро2 принесeнное въ цeрковь гDню, њбрёте хелкjа свzщeнникъ кни1гу зак0на гDнz, (ћже данA бhсть) рук0ю мwmсeовою. Коли виймали вони срібло; принесене в дім Господній, тоді Хелкія священик знайшов книгу закону Господнього, дану рукою Мойсея.
15
15
И# tвэщA хелкjа и3 речE къ сафaну пи1сарю: кни1гу зак0на њбрэт0хъ въ домY гDни. И# дадE хелкjа кни1гу сафaну. І почав Хелкія, і сказав Шафану писарю: книгу закону знайшов я в домі Господньому. І подав Хелкія ту книгу Шафану.
16
16
И# принесE сафaнъ кни1гу ко царю2, и3 возвэсти2 є3щE ко царю2 сл0во, глаг0лz: всE сребро2 дано2 въ рyки рабHвъ твои1хъ творsщихъ дэлA: І поніс Шафан книгу до царя, і приніс при цьому цареві звістку: все, що доручено рабам твоїм, вони роблять;
17
17
и3 сліsша сребро2 њбрётенное въ домY гDни, и3 дaша въ рyки надзирaтелей и3 въ рyки творsщихъ дёло. і висипали срібло, знайдене в домі Господньому, і передали його в руки приставників і в руки виконавців робіт.
18
18
И# возвэсти2 сафaнъ пи1сарь сл0во царю2, глаг0лz: кни1гу дадe ми хелкjа свzщeнникъ. И# прочтE ю5 сафaнъ пред8 царeмъ. І також доніс Шафан писар царю, говорячи: книгу дав мені Хелкія священик. І читав її Шафан перед царем.
19
19
И# бhсть є3гдA ўслhша цaрь словесA зак0на, и3 растерзA ри6зы сво‰. Коли почув цар слова закону, то роздер одяг свій.
20
20
И# повелЁ цaрь хелкjеви и3 ґхікaму сhну сафaнову и3 ґвдHну сhну міхeеву, и3 сафaну пи1сарю и3 ґсaію рабY царeву, глаг0лz: І дав цар повеління Хелкії й Ахикаму, синові Шафановому, й Авдону, синові Михея, і Шафану писарю, й Асаії, слузі царському, говорячи:
21
21
и3ди1те и3 моли1тесz гDу за мS и3 за всsкаго њстaвшагосz во ї}ли и3 їyдэ, њ словесёхъ кни1ги, ћже њбрётена є4сть, вели1къ бо гнёвъ гDень разгорёсz на нaсъ, понeже не послyшаша nтцы2 нaши словeсъ гDнихъ, є4же твори1ти по всBмъ напи6саннымъ въ кни1зэ сeй. підіть, запитайте Господа про мене і про тих, що залишились у Ізраїля, і про Іуду щодо слів цієї знайденої книги, тому що великий гнів Господа, який запалав на нас за те, що не дотримувалися батьки наші слова Господнього, щоб чинити за всім написаним у книзі цій.
22
22
И# и4де хелкjа, и3 и5мже повелЁ цaрь, ко nлдaнэ прор0чицэ, женЁ селли1ма сhна fекyева, сhна є3серjи ризохрани1телz, хранsщей зaпwвэди, ћже њбитaше во їеrли1мэ въ масaнэ, и3 глаг0лаша є4й по си6мъ. І пішов Хелкія і ті, які від царя, до Олдани пророчиці, дружини Шаллума, сина Тавкегафа, сина Хасри, хранителя одягу, — а жила вона в другій частині Єрусалима, — і говорили з нею про це.
23
23
И# тA tвэщA и5мъ: сі‰ речE гDь бGъ ї}левъ: глаг0лите мyжу, и4же послA вaсъ ко мнЁ: сі‰ речE гDь: І вона сказала їм: так говорить Господь Бог Ізраїлів: скажіть тому чоловікові, який послав вас до мене:
24
24
сE, ѓзъ наведY ѕл†z на мёсто сіE и3 на њбитaющихъ въ нeмъ вс‰ словесA, ±же пи6сана сyть въ кни1зэ прочтeннэй пред8 царeмъ їyдинымъ, так говорить Господь: ось Я наведу лихо на місце це і на жителів його всі прокляття, написані в книзі, яку читали перед лицем царя Юдейського,
25
25
занE њстaвиша мS и3 кадsху богHмъ чужди6мъ, да прогнёваютъ мS во всёхъ дёлэхъ рyкъ свои1хъ: и3 разгорёсz ћрость моS на мёсто сіE и3 не ўгаси1тсz: за те, що вони залишили Мене і кадили богам іншим, щоб прогнівляти Мене всіма ділами рук своїх. І гнів Мій запалає над місцем цим і не згасне.
26
26
и3 ко царю2 їyдину, и4же послA вaсъ ко гDу помоли1тисz, тaкw глаг0лите є3мY: сі‰ речE гDь бGъ ї}левъ: словесA, ±же слhшалъ є3си2, А царю Юдейському, який послав вас запитати Господа, так скажіть: так говорить Господь Бог Ізраїлів про слова, які ти чув:
27
27
и3 сокруши1сz сeрдце твоE, и3 смири1лсz є3си2 пред8 лицeмъ мои1мъ, є3гдA ўслhшалъ є3си2 словесA мо‰ на мёсто сіE и3 на њбитaющихъ въ нeмъ, и3 смири1лсz є3си2 предо мн0ю, и3 растерзaлъ є3си2 ри6зы тво‰, и3 плaкалъ є3си2 предо мн0ю, и3 ѓзъ ўслhшахъ, речE гDь: оскільки пом’якшало серце твоє, і ти смирився перед Богом, почувши слова Його про місце це і про жителів його, — і ти смирився переді Мною, і роздер одяг свій, і плакав переді Мною, то і Я почув тебе, говорить Господь.
28
28
сE, приложY тS ко nтцє1мъ твои6мъ, и3 приложи1шисz ко гробHмъ твои1мъ въ ми1рэ, и3 не ќзрzтъ џчи твои2 всsкагw ѕлA, ±же ѓзъ наведY на мёсто сіE и3 на њбитaющихъ въ нeмъ. И# возвэсти1ша царю2 сл0во. Ось Я преставлю тебе до батьків твоїх, і покладений будеш у гробницю твою в мирі, і не побачать очі твої всього того лиха, яке Я наведу на місце це і на жителів його. І принесли цареві відповідь.
29
29
И# послA цaрь, и3 собрA старBйшины ї{дины и3 їеrли6мли. І послав цар, і зібрав усіх старійшин Юдеї та Єрусалима, і пішов цар у дім Господній,
30
30
И# взhде цaрь въ д0мъ гDень и3 вси2 мyжіе ї{дины и3 живyщіи во їеrли1мэ, и3 свzщeнницы и3 леvjти, и3 вси2 лю1діе t мaла дaже до вели1ка: и3 читaше во ўшесA и4хъ вс‰ словесA кни1ги завёта њбрётенныz въ домY гDни. і з ним усі юдеї і жителі Єрусалима, і священики і левити, і весь народ, від великого до малого; і він прочитав уголос їм усі слова книги завіту, знайденої в домі Господньому.
31
31
И# стA цaрь на столпЁ, и3 завэщA завётъ пред8 гDемъ ходи1ти пред8 гDемъ, храни1ти зaпwвэди є3гw2 и3 свидBніz є3гw2 и3 повелBніz є3гw2 всёмъ сeрдцемъ и3 всeю душeю, є4же твори1ти словесA завёта напи6саннаz въ кни1зэ сeй. І став цар на місці своєму, й уклав завіт перед лицем Господа йти за Господом і дотримуватися заповіді Його й одкровення Його, й уставів Його, від усього серця свого і від усієї душі своєї, щоб виконувати слова завіту, написані в книзі цій.
32
32
И# постaви всёхъ, и5же њбрётени бsху во їеrли1мэ и3 веніамjнэ, и3 сотвори1ша њбитaющіи во їеrли1мэ завётъ въ домY гDа бGа nтє1цъ свои1хъ. І повелів цар підтвердити це всім, хто знаходився в Єрусалимі й у землі Веніаміновій; і стали чинити жителі Єрусалима за завітом Бога, Бога батьків своїх.
33
33
И# tS їwсjа вс‰ мeрзwсти t всеS земли2, ћже бЁ сынHвъ ї}левыхъ, и3 сотвори2 всёхъ њбрётшихсz во їеrли1мэ и3 во ї}ли служи1ти гDу бGу своемY во вс‰ дни6 сво‰, и3 не ўклони1сz t гDа бGа nтє1цъ свои1хъ. І викинув Іосія всі мерзоти з усіх земель, які у синів Ізраїлевих, і звелів усім, хто знаходився у землі Ізраїлевій, служити Господу Богу своєму. І в усі дні життя його вони не відступали від Господа Бога батьків своїх.
Главa lє
Глава 35
1
1
И# сотвори2 їwсjа во їеrли1мэ пaсху гDу бGу своемY, и3 пожрE пaсху въ четвертыйнaдесzть дeнь мцcа пeрвагw: І звершив Іосія в Єрусалимі пасху Господу, і закололи пасхального агнця в чотирнадцятий день першого місяця.
2
2
и3 постaви свzщeнники на стрaжахъ и4хъ, и3 ўкрэпи2 и5хъ на дэлA д0му гDнz, І поставив він священиків на місцях їхніх, і підбадьорював їх на служіння в домі Господньому,
3
3
и3 речE леvjтwмъ си6льнымъ во всeмъ ї}ли, да њсвzтsтсz гDу и3 постaвzтъ ківHтъ с™hй въ домY гDни. И# постaвиши ківHтъ с™hй во хрaмэ, є3г0же создA соломHнъ сhнъ давjда царS ї}лева. И# речE цaрь: нёсть вaмъ на рaменахъ носи1ти ничт0же: нн7э u5бо служи1те гDу бGу вaшему и3 лю1демъ є3гw2 ї}лю, і сказав левитам, наставникам усіх ізраїльтян, посвяченим Господу: поставте ковчег святий у храмі, який побудував Соломон, син Давидів, цар Ізраїлів; немає вам потреби носити його на раменах; служіть тепер Господу Богу нашому і народу Його Ізраїлю;
4
4
и3 ўгот0вайтесz по домHмъ nтeчествъ вaшихъ и3 по чредaмъ вaшымъ, по писaнію давjда царS ї}лева и3 рук0ю соломHна сhна є3гw2, станьте за поколіннями вашими, за чергами вашими, як запропоновано Давидом, царем Ізраїлевим, і як приписано Соломоном, сином його,
5
5
и3 ст0йте во хрaмэ по раздэлeніємъ домHвъ nтeчествъ вaшихъ во брaтіи вaшей сынёхъ людски1хъ, и3 по чaсти д0му nтeчества въ леvjтэхъ: і стійте у святилищі, за розподілом поколінь між братами вашими, синами народу, і за розподілом поколінь серед левитів,
6
6
и3 пожри1те пaсху и3 с™†z ўгот0вайте брaтіи вaшей, є4же сотвори1ти по словеси2 гDню, (є4же гlа) рук0ю мwmсeовою. і заколіть пасхального агнця, й освятіться, і приготуйте його для братів ваших, роблячи згідно зі словом Господнім через Мойсея.
7
7
И# дадE начaтки їwсjа сынHмъ людски6мъ џвцы и3 ѓгнцы и3 козлы2 t к0зъ, вс‰ на пaсху, и3 всёхъ њбрётеныхъ въ число2 три1десzть тhсzщъ, и3 волHвъ три2 тhсzщы, сі‰ t царeва и3мёніz. І дав Іосія в дарунок синам народу, усім, що знаходилися там, із дрібної худоби агнців і козлів молодих, усе для жертви пасхальної, числом тридцять тисяч і три тисячі волів. Це з майна царя.
8
8
И# нач†лницы є3гw2 дaша начaтки лю1демъ и3 свzщeнникwмъ и3 леvjтwмъ: дадe же и3 хелкjа и3 захaріа и3 їеіи1лъ нач†лницы свzщeнникwмъ д0му гDнz, и3 дaша на пaсху nвeцъ и3 ѓгнцєвъ и3 к0злищъ двЁ тhсzщы шeсть сHтъ и3 волHвъ три1ста. І князі його від щирости давали в дарунок народу, священикам і левитам: Хелкія і Захарія та Ієхиїл, начальники в домі Божому, дали священикам для жертви пасхальної дві тисячі шістсот [овець, агнців і козлів] і триста волів;
9
9
Хwненjа же и3 ванeа, и3 самeа и3 наfанаи1лъ брaтъ є3гw2, и3 ґсавjа и3 їеіи1лъ и3 їwзавaдъ, нач†лницы леvjтwвъ, дaша леvjтwмъ на пaсху пsть тhсzщъ nвeцъ и3 волHвъ пsть сHтъ. і Хонанія, і Шемаія, і Нафанаїл, брати його, і Хашавія, та Ієиел, й Іозавад, начальники левитів, подарували левитам для жертви пасхальної [овець] п’ять тисяч і п’ятсот волів.
10
10
И# ўгот0вано бhсть служeніе, и3 стaша свzщeнницы въ чи1нэ своeмъ и3 леvjти по раздэлeніємъ свои6мъ по повелёнію царeву, Так влаштовано було служіння. І стали священики на місце своє і левити за чергами своїми, за велінням царським;
11
11
и3 пожр0ша пaсху, и3 проліsша свzщeнницы рукaма свои1ма кр0вь, и3 леvjти њдирaху к0жы: і закололи пасхального агнця. І кропили священики кров’ю, приймаючи її з рук левитів, а левити знімали шкуру;
12
12
и3 ўгот0ваша всесожжє1ніz предaти и5мъ по раздэлeнію, по домHмъ nтeчествъ сынHмъ людски6мъ, принести2 гDеви всесожжє1ніz, ћкоже пи1сано є4сть въ кни1зэ зак0на мwmсeова: тaкw и3 заyтра: і розподілили призначене для всепалення, щоб роздати те по відділеннях поколінь серед синів народу, для приношення Господу, як написано в книзі Мойсеєвій. Те саме зробили і з волами.
13
13
и3 и3спек0ша пaсху на nгни2 по чи1ну, и3 с™†z свари1ша въ мёдницахъ и3 въ котлёхъ, и3 предуспЁ и5мъ, и3 раздэли1ша всBмъ сынHмъ людски6мъ: І спекли пасхального агнця на вогні, за уставом; і священні жертви зварили в казанах, горщиках і каструлях, і поспішно роздали всьому народові,
14
14
себё же и3 свzщeнникwмъ пот0мъ ўгот0ваша, ћкw въ возношeніи всесожегaемыхъ и3 тyкwвъ дaже до н0щи свzщeнницы (бhша не прaздни), и3 леvjти ўгот0ваша и5мъ и3 брaтіи и4хъ сынHмъ ґарw6нимъ. а потім приготували для себе і для священиків, тому що священики, сини Ааронові, зайняті були приношенням всепалення і жиру до ночі; через це і готували левити для себе і для священиків, синів Ааронових.
15
15
И# пэвцы2 сhнове ґсaфwвы (стоsху) въ чи1нэ своeмъ по повелёнію давjда, и3 ґсaфа и3 є3мaна и3 їдіfyма прор0кwвъ царeвыхъ: и3 нач†лницы и3 двє1рницы всёхъ врaтъ, и5мже не бЁ возм0жно tлучи1тисz t слyжбы с™hхъ, понeже брaтіz и4хъ леvjти ўгот0ваша и5мъ (бр†шна). І співці, сини Асафові, залишалися на місцях своїх, за встановленням Давида й Асафа, й Емана й Ідифуна, прозорливця царського, і воротарі біля кожних воріт: не треба було їм відходити від служіння свого, тому що брати їхні левити готували для них.
16
16
И# ўпрaвисz и3 ўгот0васz всS слyжба гDнz въ дeнь т0й, да сотворsтъ пaсху и3 принесyтъ всесожжє1ніz на nлтaрь гDень по повелёнію царS їwсjи. Так влаштовано було все служіння Господу в той день, щоб звершити пасху і принести всепалення на жертовнику Господньому, за велінням царя Іосії.
17
17
И# сотвори1ша сhнове ї}лєвы, и5же њбрётени бsху, пaсху во врeмz то2 и3 прaздникъ њпрэсн0кwвъ сeдмь днjй. І звершували сини Ізраїлеві, які знаходилися там, пасху в той час і свято опрісноків протягом семи днів.
18
18
И# не бhсть пaсхи под0бныz т0й во ї}ли t днjй самуи1ла прbр0ка, и3 вси2 цaріе ї}лєва не сотвори1ша пaсхи, ю4же сотвори2 їwсjа и3 свzщeнницы и3 леvjти, и3 вeсь їyда и3 ї}ль, и4же њбрётенъ бhсть, и3 њбитaющіи во їеrли1мэ, гDу. І не звершувалася така пасха в Ізраїлі від днів Самуїла пророка; і з усіх царів Ізраїлевих жоден не звершував такої пасхи, яку звершив Іосія, і священики, і левити, і всі юдеї, й ізраїльтяни, які там знаходилися, і жителі Єрусалима.
19
19
Во nсмоенaдесzть лёто цaрства їwсjина сіS пaсха прaзднована бhсть. У вісімнадцятий рік царювання Іосії звершена ця пасха.
20
20
По си1хъ всёхъ, и5хже сотвори2 їwсjа въ домY, и3 басночрeвныхъ и3 волхвyющихъ, и3 кум‡рницы и3 јдwлы и3 дубр†вы, ±же бsху во їеrли1мэ и3 во їудeи, пожжE nгнeмъ цaрь їwсjа, да ўтверди1тъ глаг0лы зак0на пи6санныz въ кни1зэ, ю4же њбрёте хелкjа жрeцъ въ домY гDни: под0бенъ є3мY не бhсть пред8 ни1мъ, и4же бы њбрати1лсz ко гDу всёмъ сeрдцемъ свои1мъ и3 всeю душeю своeю и3 всeю крёпостію своeю по всемY зак0ну мwmсeову, и3 по нeмъ не востA под0бенъ є3мY. Nбaче не tврати1сz гDь t гнёва ћрости своеS вели1кіz, є4юже разгнёвасz ћростію гDь на їудeю, всёхъ рaди разгнёваній є3S, и4миже прогнёва манассjа. И# речE гDь: и3 їyду u5бо tри1ну t лицA моегw2, ћкоже tри1нухъ д0мъ ї}левъ, и3 tверг0хъ грaдъ, є3г0же и3збрaхъ, їеrли1мъ, и3 хрaмъ, њ нeмже рёхъ: бyдетъ и4мz моE тaмw. И# и3зhде фараHнъ нехаw2 цaрь є3гЂпетскій на царS ґссmрjйскаго на рэкY є3vфрaтъ, є4же рaтовати є3го2 въ хархами1сэ. И# и3зhде во срётеніе є3мY їwсjа цaрь. Після всього того, що зробив Іосія в домі Божому [і як спалив вогнем цар Іосія і черевомовців, і волхвів, і капища, й ідолів, і діброви, що були в Єрусалимі та Юдеї, щоб утвердити слова закону, написані в книзі, яку знайшов Хелкія священик у домі Господньому, не було подібного до нього раніше нього, хто звернувся б до Господа всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією кріпкістю своєю, за всім законом Мойсеєвим; не постав і після нього подібний до нього. Однак же не відвернувся Господь від великої люті гніву Свого, — люті, якою розгнівався Господь на Юдею за всі образи, якими прогнівив Манассія. І сказав Господь: і Іуду відкину від лиця Мого, як відкинув дім Ізраїлів, і відкину місто Єрусалим, яке обрав, і храм, про який сказав: буде там ім’я Моє,] пішов Нехао, цар Єгипетський, на війну до Кархемиса на Євфраті; й Іосія вийшов назустріч йому.
21
21
И# послA къ немY послы2, глаг0лz: что2 мнЁ и3 тебЁ, царю2 їyдинъ; не проти1ву тебє2 днeсь и3дY воевaти, но на мёсто брaни моеS: и3 бGъ речE потщaтисz мнЁ: внемли2 ты2 њ бз7э и4же со мн0ю, да не ўбіeтъ тS. І послав до нього Нехао послів сказати: що мені і тобі, царю Юдейський? Не проти тебе тепер іду я, але туди, де у мене війна. І Бог повелів мені поспішати; не протився Богу, Який зі мною, щоб Він не погубив тебе.
22
22
И# не возврати2 їwсjа лицA своегw2 t негw2, но рaтовати є3го2 ўкрэпи1сz, нижE послyша словeсъ нехаHвыхъ, ±же t ќстъ б9іихъ, но и4де, да вою1етъ на п0ли магеддw2. Але Іосія не відсторонився від нього, а приготувався, щоб воювати з ним, і не послухав слів Нехао від лиця Божого і виступив на битву на рівнину Мегиддо.
23
23
И# ўстрэли1ша стрэлцы2 въ царS їwсjю. И# речE цaрь nтрокHмъ свои6мъ: и3зведи1те менE (t брaни), ћкw и3знемог0хъ ѕэлw2. І вистрілили стрільці в царя Іосію, і сказав цар слугам своїм: відведіть мене, бо я тяжко поранений.
24
24
И# свед0ша є3го2 џтроцы є3гw2 съ колесни1цы, и3 въ другyю колесни1цу посади1ша є3го2, ћже бsше є3мY, и3 привез0ша є3го2 во їеrли1мъ, и3 ќмре и3 погребeнъ бhсть со nтцы6 свои1ми: и3 вeсь їyда и3 їеrли1мъ плaкаша њ їwсjи. І звели його слуги його з колісниці, і посадили його в інший візок, який був у нього, і відвезли його в Єрусалим. І помер він, і похований у гробницях батьків своїх. І вся Юдея та Єрусалим оплакали Іосію.
25
25
И# їеремjа возрыдA по їwсjи, и3 глаг0лаша вси2 кн‰зи и3 кнzги6ни плaчь по їwсjи дaже до днeсь: и3 дaша є3го2 въ повелёніе ї}лю, и3 сE, пи1сано є4сть въ рыдaніихъ. Оплакав Іосію і Єремія в пісні жалісній; і говорили всі співці і співачки про Іосію в жалісних піснях своїх, відомих до цього дня, і передали їх для вживання в Ізраїля; і ось вони вписані у книгу жалісних пісень.
26
26
ПрHчаz же словесA їwс‡ина и3 ўповaніе є3гw2 бsху пи6сана въ зак0нэ гDни: Інші діяння Іосії і чесноти його, відповідні приписам закону Господнього,
27
27
дэлa же є3гw2, пє1рваz и3 послBднzz, сE, пи6сана сyть въ кни1зэ царeй ї}левыхъ и3 їyдиныхъ. і діяння його, перші й останні, описані в книзі царів ізраїльських і юдейських.
Главa lѕ
Глава 36
1
1
И# взsша лю1діе земли2 їwахaза сhна їwсjина, и3 помaзаша є3го2, и3 постaвиша є3го2 царeмъ вмёстw nтцA є3гw2 во їеrли1мэ. І взяв народ землі Іоахаза, сина Іосіїного, [і помазали його] і поставили його царем, замість батька його, в Єрусалимі.
2
2
Двaдесzти тріeхъ лётъ бhсть їwахaзъ, є3гдA цaрствовати начA, и3 три2 мцcы цaрствова во їеrли1мэ. И$мz же мaтере є3гw2 ґмітaлъ, дщeрь їеремjина t ловны2. И# сотвори2 лукaвое пред8 гDемъ по всBмъ, ±же сотвори1ша nтцы2 є3гw2. (И# плэни2 їwахaза,) и3 њковA є3го2 фараHнъ нехаw2 въ девлafэ въ земли2 є3faмли, є4же не цaрствовати є3мY во їеrли1мэ, Двадцяти трьох років був Іоахаз, коли став царем, і три місяці царював у Єрусалимі. [Ім’я матері його — Амитал, дочка Єремії з Ловни. І зробив він лукаве перед Господом у всьому, що зробили батьки його. І закував його фараон Нехао в Девлафі, в землі Емафській, щоб не царювати йому в Єрусалимі.]
3
3
и3 преведE є3го2 цaрь во є3гЂпетъ, и3 возложи2 дaнь на зeмлю (ї}леву) сто2 тал†нтъ сребрA и3 талaнтъ злaта. І скинув його цар Єгипетський в Єрусалимі [і привів його цар у Єгипет], і наклав на землю пені сто талантів срібла і талант золота.
4
4
И# постaви фараHнъ нехаw2 є3ліакjма сhна їwсjина царeмъ над8 їyдою и3 їеrли1момъ вмёстw їwсjи nтцA є3гw2, и3 премэни2 и4мz є3гw2 їwакjмъ. Їwахaза же брaта є3гw2 взS фараHнъ нехаw2 и3 введE є3го2 во є3гЂпетъ, и3 ќмре тaмw: сребр0 же и3 злaто дадE фараHну. ТогдA начA землS поддaна бhти, є4же даsти сребро2 по словеси2 фараHнову: и3 кjйждо по си1лэ и3стzзaше сребро2 и3 злaто t людjй земли2, є4же даsти фараHну нехаw2. І поставив цар Єгипетський над Юдеєю та Єрусалимом Єлиакима, брата його, і перемінив ім’я його на Іоакима, а Іоахаза, брата його, взяв Нехао і відвів його в Єгипет [і він помер там. І срібло і золото давав фараонові: тоді земля почала давати срібло за словом фараона, і кожен, за владою, вимагав срібла і золота від народу землі для данини фараонові Нехао].
5
5
Двaдесzти пzти2 лётъ бЁ їwакjмъ, є3гдA цaрствовати начA, и3 є3динонaдесzть лётъ цaрствова во їеrли1мэ. И$мz же мaтере є3гw2 зехHра, дщeрь нирjева t рaмы. Сотвори1 же лукaвое пред8 гDемъ по всBмъ, є3ли6ка сотвори1ша nтцы2 є3гw2. Во дни6 є3гw2 пріи1де навуходон0соръ цaрь вавmлHнскій на зeмлю, и3 бЁ є3мY служA три2 лBта и3 tступи2 t негw2. И# послA гDь на ни1хъ халдє1и и3 разб0йники с›рскіz и3 разб0йники мwав‡тскіz, и3 сынHвъ ґммHновыхъ и3 самарjйскихъ, и3 по словеси2 сeмъ tступи1ша по словеси2 гDню, (є4же гlа) ќсты6 рабHвъ свои1хъ прbр0кwвъ. Nбaче ћрость гDнz бЁ на їyдэ, є4же tри1нути є3го2 t лицA своегw2, грBхъ рaди манассjиныхъ во всёхъ, ±же сотвори2, и3 въ кр0ви непови1ннэй, ю4же и3зліS їwакjмъ, и3 нап0лни їеrли1мъ кр0ве непови1нныz. Но не восхотЁ гDь и3скорени1ти и5хъ. Двадцяти п’яти років був Іоаким, коли став царем, і одинадцять років царював у Єрусалимі [ім’я матері його Зехора, дочка Нириєва з Рами]. І робив він неугодне в очах Господа Бога свого [в усьому, що робили батьки його. У дні його прийшов Навуходоносор, цар Вавилонський, на землю, і він служив йому три роки і відступив від нього. І послав Господь на них халдеїв і розбійників сирських, і розбійників моавитських, і синів Аммонових і самарійських, і відступили за словом цим, — за словом Господа вустами рабів Його, пророків. Утім, гнів Господа був на Іуді, щоб відкинути його від лиця Його, за всі гріхи Манассії, які він зробив, і за кров невинну, яку пролив Іоаким і наповнив Єрусалим невинною кров’ю. Але не захотів Господь викорінити їх].
6
6
И# взhде на него2 навуходон0соръ цaрь вавmлHнскій, и3 њковA є3го2 њк0вами мёдzными, и3 приведE є3го2 въ вавmлHнъ: Проти нього вийшов Навуходоносор, цар Вавилонський, і закував його в кайдани, щоб відвести його у Вавилон.
7
7
и3 чaсть сосyдwвъ д0му гDнz пренесE въ вавmлHнъ и3 постaви | во хрaмэ своeмъ въ вавmлHнэ. І частину сосудів дому Господнього переніс Навуходоносор у Вавилон і поклав їх у капищі своєму у Вавилоні.
8
8
ПрHчаz же словeсъ їwакjмовыхъ, и3 вс‰, ±же содёла, не сe ли, сі‰ пи6сана въ кни1зэ словeсъ днjй царeй їyдиныхъ; И# ќспе їwакjмъ со nтцы6 свои1ми и3 погребeнъ бhсть въ ганозaнэ со nтцы6 свои1ми. И# воцари1сz їехонjа сhнъ є3гw2 вмёстw є3гw2. Інші справи Іоакима і мерзоти його, які він робив і які знайдені у ньому, описані в книзі царів ізраїльських і юдейських. [І спочив Іоаким з батьками своїми, і похований був у Ганозані з батьками своїми.] І став царем Ієхонія, син його, замість нього.
9
9
Nсминaдесzти лётъ бЁ їехонjа, є3гдA цaрствовати начA, и3 три2 мцcы и3 дeсzть днjй цaрствова во їеrли1мэ, и3 сотвори2 лукaвое пред8 гDемъ. Вісімнадцяти років був Ієхонія, коли став царем, і три місяці і десять днів царював у Єрусалимі, і робив він неугодне в очах Господніх.
10
10
Е#гдa же лёту крyгъ вращaшесz, послA навуходон0соръ цaрь, и4же и3 введE є3го2 въ вавmлHнъ съ предраги1ми сос{ды д0му гDнz, ґ царeмъ постaви седекjю брaта nтцY є3гw2 над8 їyдою и3 їеrли1момъ. Через рік послав цар Навуходоносор і повелів взяти його у Вавилон разом з коштовними сосудами дому Господнього, і поставив царем над Юдеєю та Єрусалимом Седекію, брата його.
11
11
Двaдесzть є3ди1но лёто бhсть седекjи, є3гдA цaрствовати начA, є3диннaдесzть лётъ цaрствова во їеrли1мэ: Двадцяти одного року був Седекія, коли став царем, і одинадцять років царював у Єрусалимі,
12
12
и3 сотвори2 лукaвое пред8 гDемъ бGомъ свои1мъ, и3 не ўсрами1сz лицA їеремjи прbр0ка t ќстъ гDнихъ, і робив він неугодне в очах Господа Бога свого. Він не смирився перед Єремією пророком, який пророкував від уст Господніх,
13
13
є3гдA t царS навуходон0сора tвeржесz, и4же заклS є3го2 пред8 бGомъ: и3 њжесточи2 вhю свою2 и3 сeрдце своE ўкрэпи2, да не њбрати1тсz ко гDу бGу ї}леву. і відійшов від царя Навуходоносора, який взяв клятву з нього ім’ям Бога, — і зробив твердою шию свою й озлобив серце своє до того, що не навернувся до Господа Бога Ізраїлевого.
14
14
И# вси2 слaвніи ї{дины и3 свzщeнницы и3 лю1діе земли2 ўмн0жиша є4же преступи1ти преступлє1ніz мeрзостей kзhческихъ, и3 њскверни1ша д0мъ гDень, и4же во їеrли1мэ. Та й усі начальники над священиками і над народом багато грішили, наслідуючи всі мерзоти язичників, і осквернили дім Господа, який Він освятив у Єрусалимі.
15
15
И# посылaше гDь бGъ nтє1цъ и4хъ къ ни6мъ рук0ю прbр0кwвъ свои1хъ ќтренюz и3 посылaz вёстники сво‰, понeже щадsше людjй свои1хъ и3 свzти1лища своегw2: и3 тjи поношaху послHмъ б9іимъ, І посилав до них Господь Бог батьків їхніх, посланців Своїх від раннього ранку, бо Він жалів Свій народ і Свою оселю.
16
16
и3 ўничижaху словесA є3гw2, и3 ругaхусz прbр0кwмъ є3гw2, д0ндеже сни1де гнёвъ гDень на лю1ди є3гw2, д0ндеже не бhсть и3зцэлeніz. Але вони знущалися з посланого від Бога і зневажали слова Його, і ганьбили пророків Його, доки не зійшов гнів Господа на народ Його, так що не було йому порятунку.
17
17
И# наведE на ни1хъ царS халдeйска, и3 поби2 младeнцы и4хъ мечeмъ въ домY свzтhни є3гw2: и3 не пощадЁ седекjи и3 дёвъ и4хъ не поми1лова, и3 стaрцы и4хъ и3зведE, и3 всёхъ предадE въ рyки и4хъ, І Він навів на них царя Халдейського, — і той умертвив юнаків їхніх мечем у домі святині їх і не пощадив [ні Седекії,] ні юнака, ні дівчини, ні старця, ні сивоволосого: все віддав Бог у руку його.
18
18
и3 вс‰ сосyды д0му б9іz вели6кіz и3 м†лыz, и3 сокрHвища цeркве гDни, и3 вс‰ сокрHвища царє1ва и3 вельм0жъ, вс‰ внесE въ вавmлHнъ: І всі сосуди дому Божого, великі і малі, і скарби дому Господнього, і скарби царя і князів його, усе приніс він у Вавилон.
19
19
и3 зажжE д0мъ гDень и3 разори2 стёну їеrли1млю, и3 столпы2 є3гw2 сожжE nгнeмъ и3 всsкъ сосyдъ драгjй и3стни2: І спалили дім Божий, і зруйнували стіну Єрусалима, і всі палаци його спалили вогнем, і всі коштовності його знищили.
20
20
и3 пресели2 њстaвшихсz въ вавmлHнъ, и3 бhша є3мY и3 сынHмъ є3гw2 въ рабы6 дaже до цaрства ми1дскагw, І переселив він тих, що залишилися від меча, у Вавилон, і були вони рабами його і синів його, поки не зацарював цар Перський,
21
21
да и3сп0лнитсz сл0во гDне ўстaми їеремjи, донeлэже пріS землS суббw6ты сво‰ суббHтствовати во вс‰ дни6 запустёніz своегw2: суббHтствова до совершeніz седми1десzти лётъ. доки, на виконання слова Господнього, сказаного вустами Єремії, земля не відсвяткувала субот своїх. У всі дні запустіння вона суботствувала до виповнення сімдесяти років.
22
22
Въ лёто пeрвое кЂра царS пeрсскагw, повнегдA и3сп0лнитисz словесeмъ гDнимъ ўсты6 їеремjи, воздви1же гDь дyхъ кЂра царS пeрсскагw, и3 повелЁ проповёдати во всeмъ цaрствіи своeмъ писaніемъ, глаг0лz: А в перший рік Кира, царя Перського, на сповнення слова Господнього, сказаного вустами Єремії, збудив Господь дух Кира, царя Перського, і він повелів оголосити по всьому царству своєму, усно і письмово, і сказати:
23
23
сі‰ глаг0летъ кЂръ цaрь пeрсскій: вс‰ ц†рства земли2 дадe ми гDь бGъ нбcный, и3 т0й заповёда мнЁ создaти себЁ д0мъ во їеrли1мэ, и4же є4сть во їудeи: кто2 въ вaсъ t всёхъ людjй є3гw2; да бyдетъ бGъ є3гw2 съ ни1мъ, и3 да взhдетъ. так говорить Кир, цар Перський: усі царства землі дав мені Господь Бог небесний, і Він повелів мені побудувати Йому дім в Єрусалимі, що в Юдеї. Хто є з вас — з усього народу Його, [нехай буде] Господь Бог його з ним, і нехай він туди йде.
24
24

Моли1тва манассjи царS їудeйска, є3гдA плэнeнъ держaшесz во вавmлHнэ. №
ГDи вседержи1телю, б9е nтє1цъ нaшихъ, ґвраaмовъ и3 їсаaковъ и3 їaкwвль и3 сёмене и4хъ првdнагw, сотвори1вый нeбо и3 зeмлю со всeю лёпотою и4хъ и3 свzзaвый м0ре сл0вомъ повелёніz твоегw2, заключи1вый бeздну и3 запечaтствовавый ю5 стрaшнымъ и3 слaвнымъ и4менемъ твои1мъ, є3гHже вс‰ боsтсz, и3 трепeщутъ t лицA си1лы твоеS, ћкw никт0же постои1тъ пред8 великолёпіемъ слaвы твоеS, и3 нестерпи1мь гнёвъ, є4же на грёшники, прещeніz твоегw2. Безмёрна же и3 неизслёдованна млcть њбэщaніz твоегw2: тh бо є3си2 гDь, вhшній, бlгоутр0бенъ, долготерпэли1въ и3 многомлcтивъ и3 кazйсz њ ѕл0бахъ человёческихъ. Ты2, гDи, по мн0жеству бlгости твоеS њбэщaлъ є3си2 покаsніе и3 њставлeніе согрэши1вшымъ тебЁ, и3 мн0жествомъ щедр0тъ твои1хъ њпредэли1лъ є3си2 покаsніе грёшникwмъ во спcніе. Ты2 u5бо, гDи б9е си1лъ, не положи1лъ є3си2 покаsніе првdнымъ ґвраaму и3 їсаaку и3 їaкwву, не согрэши1вшымъ тебЁ, но положи1лъ є3си2 покаsніе мнЁ грёшному, занE согрэши1хъ пaче числA пескA морскaгw: ўмн0жишасz беззакHніz мо‰, гDи, ўмн0жишасz беззакHніz мо‰, и3 нёсмь дост0инъ воззрёти и3 ви1дэти высотY нбcную t мн0жества непрaвдъ мои1хъ. Слsченъ є4смь мн0гими ќзами желёзными, во є4же не возвести2 главы2 моеS, и3 нёсть ми њслаблeніz: занE прогнёвахъ ћрость твою2 и3 лукaвое пред8 тоб0ю сотвори1хъ: не сотвори1вый в0ли твоеS и3 не сохрани1вый повелёній твои1хъ, постaвихъ мeрзwсти и3 ўмн0жихъ претык†ніz. И# нн7э приклонsю кwлёна сeрдца, трeбуz t тебє2 бlгости. Согрэши1хъ, гDи, согрэши1хъ, и3 беззакHніz мо‰ ѓзъ вёмъ, но прошY молsсz: њслaби ми2, гDи, њслaби ми2, и3 не погуби2 менE со беззакHніи мои1ми, нижE въ вёкъ враждовaвъ соблюдeши ѕHлъ мои1хъ, нижE њсyдиши мS въ преисп0днихъ земли2: занE ты2 є3си2, б9е, бGъ кaющихсz, и3 на мнЁ kви1ши всю2 бlгость твою2: ћкw недост0йна сyща сп7сeши мS по мн0зэй млcти твоeй, и3 восхвалю2 тS вhну во днeхъ животA моегw2: ћкw тS поeтъ всS си1ла нбcнаz, и3 твоS є4сть слaва во вёки вэкHвъ. Ґми1нь.

МОЛИТВА МАНАССІЇ, ЦАРЯ ЮДЕЙСЬКОГО, КОЛИ ВІН УТРИМУВАВСЯ В ПОЛОНІ У ВАВИЛОНІ*
Господи Вседержителю, Боже отців наших, Авраама й Ісаака та Якова, і сімені їх праведного [а], що створив небо і землю з усією красою їх, що зв’язав море словом повеління Твого, що поклав безодню і запечатав її страшним і славним ім’ям Твоїм, Якого усі бояться, і тремтять від лиця сили Твоєї, тому що ніхто не може встояти перед величчю слави Твоєї, і нестерпний гнів [б] покарання Твого на грішників [в]! Але безмірна і недослідима милість обітування Твого [г], тому що Ти Господь вишній, благий, довготерпеливий і многомилостивий і каєшся про злоби людські. Ти, Господи, за множеством Твоєї благості, обіцяв покаяння [д] і відпущення тим, що згрішили перед Тобою, і множеством щедрот Твоїх визначив покаяння грішникам на спасіння. Отже, Ти, Господи, Боже праведних, не поклав покаяння праведним [е] Аврааму й Ісааку та Якову, які не згрішили перед Тобою, але поклав покаяння мені грішнику, тому що я згрішив більше за кількість піску морського [є]. Чис­ленні беззаконня мої, Господи, численні беззаконня мої, і я недостойний дивитися на висоту небесну від безлічі неправд моїх. Я зігнутий багатьма залізними кайданами [ж], так що не можу підняти голови моєї, і немає мені відпочинку, тому що прогнівив Тебе і зробив перед Тобою лихе [з]: не виконав волі Твоєї, не зберіг повелінь Твоїх, поставив мерзоти і примножив спокуси. І нині схиляю коліна серця мого, благаючи Тебе про благість [и]. Згрішив я, Господи, згрішив, і беззаконня мої я знаю, але прошу, молячись Тобі: відпусти мені, Господи, відпусти мені, і не згуби мене з беззаконнями моїми і не засуди мене в пекло. Тому що Ти Бог, Бог тих, хто кається, і на мені вияви всю благість Твою, спасши ме­не недостойного з великої милости Твоєї, і буду прославляти Тебе в усі дні життя мого [і], тому що Тебе слав­лять усі сили небесні, і Твоя слава повіки. Амінь.

(а) Вих. 3, 6, 15–16. (б) Іов. 23, 13. (в) Пс. 129, 3. (г) Пс. 102, 17. Еф. 4, 32. (д) Єз. 18, 23, 32. (е) Мф. 9, 12–13. Лк. 15, 7. (є) Лк. 18, 13. (ж) 2 Пар. 33, 11. (з) 4 Цар. 21, 2. 2 Пар. 33, 2. (и) Еф. 3, 14. Притч. 28, 13. 1 Ін. 1, 9. (і) Пс. 6, 6. Іс. 38, 18.
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.