|
ҐмHсъ
|
Книга пророка Амоса
|
|
Главa №
|
Глава 1
|
|
1
|
1
|
| СловесA ґмHсwва, ±же бhша въ каріаfіарjмэ t fекyи, ±же ви1дэ њ їеrли1мэ во дни6 nзjи царS їyдина и3 во дни6 їеровоaма сhна їwaсова царS ї}лева, прeжде двою2 лётъ трyса. | Слова Амоса, одного з пастухів фекойських, які він чув у видінні про Ізраїль у дні Озії, царя Юдейського, й у дні Ієровоама, сина Іоасового, царя Ізраїльського, за два роки перед землетрусом. |
|
2
|
2
|
| И# речE: гDь t сіHна возгlа и3 t їеrли1ма дадE глaсъ св0й: и3 сётоваша п†жити пaстырей, и3 и4зсше вeрхъ карми1ль. | І сказав він: Господь прогримить із Сиону і дасть глас Свій з Єрусалима, і заплачуть хатини пастухів, і засохне вершина Кармила. |
|
3
|
3
|
| И# речE гDь: за три2 нечє1стіz дамaска и3 за четhри не tвращyсz є3гw2, понeже растр0ша пилaми желёзными и3мyщыz во ўтр0бэ сyщихъ въ галаaдэ: | Так говорить Господь: за три злочини Дамаска і за чотири не пощаджу його, тому що вони молотили Галаад залізними молотилами. |
|
4
|
4
|
| и3 послю2 џгнь въ д0мъ ґзаи1ль, и3 поsстъ њсновaніе сhна ґдeрова: | І пошлю вогонь на дім Азаїла, і пожере він палаци Венадада. |
|
5
|
5
|
| и3 сокрушY верєи2 дамaскwвы, и3 потреблю2 живyщыz съ п0лz w4нова, и3 посэкY плeмz t мужeй харрaнихъ, и3 плэнsтсz лю1діе сЂрстіи нар0читіи, гlетъ гDь. | І розіб’ю засуви Дамаска, і знищу жителів долини Авен і того, хто тримає скіпетр, — з дому Еденового, і піде народ арамейський у полон у Кир, — говорить Господь. |
|
6
|
6
|
| Сі‰ гlетъ гDь: за три2 нечє1стіz гaзы и3 за четhри не tвращyсz и4хъ, за є4же плэни1ти и5мъ плэнeніе соломHне, є4же заключи1ти во їдумeю: | Так говорить Господь: за три злочини Гази і за чотири не пощаджу її, тому що вони вивели всіх у полон, щоб віддати їх Едому. |
|
7
|
7
|
| и3 послю2 џгнь на забр†ла гaзы, и3 поsстъ њсновaніе є3S: | І пошлю вогонь на стіни Гази, — і пожере палаци її. |
|
8
|
8
|
| и3 потреблю2 живyщыz и3з8 ґзHта, и3 и3звeржетсz плeмz и3з8 ґскалHна, и3 наведY рyку мою2 на ґккарHна, и3 поги1бнутъ њстaточніи и3ноплемeнникwвъ, гlетъ гDь. | І знищу жителів Азота і того, хто тримає скіпетр, в Аскалоні, і поверну руку Мою на Екрон, і загине залишок филистимлян, — говорить Господь Бог. |
|
9
|
9
|
| Сі‰ гlетъ гDь: за три2 нечє1стіz тЂрwва и3 за четhри не tвращyсz є3гw2, понeже заключи1ша плённики соломw6ни во їдумeю и3 не помzнyша завёта брaтнz: | Так говорить Господь: за три злочини Тира і за чотири не пощаджу його, тому що вони передали всіх полонених Едому і не згадали братерського союзу. |
|
10
|
10
|
| и3 послю2 џгнь на забр†ла тЂрwва, и3 поsстъ њснов†ніz є3гw2. | Пошлю вогонь на стіни Тира, і пожере палаци його. |
|
11
|
11
|
| Сі‰ гlетъ гDь: за три2 нечє1стіz їдумє1йска и3 за четhри не tвращyсz и4хъ, понeже прогнaша брaта своего2 мечeмъ и3 растли1ша мaтерь на земли2, и3 восхи1ти во свидёніе гр0зу свою2, и3 ўстремлeніе своE снабдЁ на побёду: | Так говорить Господь: за три злочини Едома і за чотири не пощаджу його, тому що він переслідував брата свого мечем, придушив почуття родинне, лютував постійно у гніві своєму і завжди зберігав лють свою. |
|
12
|
12
|
| и3 послю2 џгнь въ fемaнъ, и3 поsстъ њснов†ніz њгрaдъ є3гw2. | І пошлю вогонь на Феман, і пожере палаци Восора. |
|
13
|
13
|
| Сі‰ гlетъ гDь: за три2 нечє1стіz сынHвъ ґммHнихъ и3 за четhри не tвращyсz и4хъ, понeже распорsху и3мyщыz во ўтр0бэ галаадjтwвъ, ћкw да разширsтъ предёлы сво‰: | Так говорить Господь: за три злочини синів Аммонових і за чотири не пощаджу їх, тому що вони розсікали вагітних у Галааді, щоб розширити межі свої. |
|
14
|
14
|
| и3 разжегY џгнь на забр†ла раввafы, и3 поsстъ њснов†ніz є3S съ в0племъ въ дeнь рaти, и3 потрzсeтсz въ дeнь скончaніz своегw2: | І запалю вогонь на стінах Равви, і пожере палаци її, серед крику в день брані, з вихором у день бурі. |
|
15
|
15
|
| и3 п0йдутъ цaріе є3S въ плёнъ, жерцы2 и4хъ и3 кн‰зи и4хъ вкyпэ, гlетъ гDь. | І піде цар їхній у полон, він і князі його разом з ним, — говорить Господь. |
|
Главa в7
|
Глава 2
|
|
1
|
1
|
| Сі‰ гlетъ гDь: за три2 нечє1стіz мw†влz и3 за четhри не tвращyсz є3гw2, понeже сожг0ша кHсти царS їдумeйска въ пeпелъ: | Так говорить Господь: за три злочини Моава і за чотири не пощаджу його, тому що він перепалив кістки царя Едомського на вапно. |
|
2
|
2
|
| и3 послю2 џгнь на мwaва, и3 поsстъ њснов†ніz градHвъ є3гw2, и3 ќмретъ со безси1ліемъ мwaвъ, съ в0племъ и3 глaсомъ трyбнымъ: | І пошлю вогонь на Моава, і пожере палаци Кериофа, і загине Моав серед розгрому із шумом, при звуці труби. |
|
3
|
3
|
| и3 потреблю2 судію2 и3з8 негw2 и3 вс‰ кн‰зи є3гw2 и3збію2 съ ни1мъ, гlетъ гDь. | Знищу суддю із середовища його й умертвлю всіх князів його разом з ним, — говорить Господь. |
|
4
|
4
|
| Сі‰ гlетъ гDь: за три2 нечє1стіz сынHвъ їyдиныхъ и3 за четhри не tвращyсz и4хъ, понeже tри1нуша зак0нъ гDень и3 повелёній є3гw2 не сохрани1ша, и3 прельсти1ша и5хъ сyєтнаz и4хъ, ±же сотвори1ша, и5мже послёдоваша nтцы2 и4хъ в8слёдъ и4хъ: | Так говорить Господь: за три злочини Іуди і за чотири не пощаджу його, тому що відкинули закон Господній і постанов Його не зберегли, й ідоли їхні, слідом яких ходили батьки їхні, звабили їх з путі. |
|
5
|
5
|
| и3 послю2 џгнь на їyду, и3 поsстъ њснов†ніz їеrли6млz. | І пошлю вогонь на Іуду, і пожере палаци Єрусалима. |
|
6
|
6
|
| Сі‰ гlетъ гDь: за три2 нечє1стіz ї}лz и3 за четhри не tвращyсz є3гw2, понeже продaша првdнаго на сребрЁ и3 ўб0гаго на сапозёхъ, | Так говорить Господь: за три злочини Ізраїля і за чотири не пощаджу його, тому що продають правого за срібло і бідного — за пару сандаліїв. |
|
7
|
7
|
| ходsщихъ на прaсэ земнёмъ, и3 біsху пsстію во главы6 ўб0гихъ, и3 пyть смирeнныхъ совращaху: и3 сhнъ и3 nтeцъ є3гw2 влaзzста ко є3ди1нэй рабhни, ћкw да њсквернaвzтъ и4мz бGа своегw2: | Жадають, щоб порох земний був на голові бідних, і путь лагідних перекручують; навіть батько і син ходять до однієї жінки, щоб знеславити святе ім’я Моє. |
|
8
|
8
|
| и3 ри6зы сво‰ свzзyюще ќжами, и3 завBсы творsху держaщыzсz трeбища, и3 віно2 t њболгaній піsху въ домY б0га своегw2. | На одежах, узятих у заставу, лежать біля всякого жертовника, і вино, стягнене зі звинувачених, п’ють у домі богів своїх. |
|
9
|
9
|
| Ѓзъ же tверг0хъ ґморрeа t лицA и4хъ, є3гHже бЁ высотA ћкоже высотA кeдрова, и3 крёпокъ бsше ћкоже дyбъ, и3 и3зсуши1хъ пл0дъ є3гw2 съ верхA и3 корeніе є3гw2 и3з8 ни1зу. | А Я знищив перед лицем їх Аморрея, якого висота була як висота кедра і який був міцний як дуб; Я знищив плід його вгорі і корені його внизу. |
|
10
|
10
|
| Ѓзъ же и3звед0хъ вы2 и3з8 земли2 є3гЂпетскіz и3 њбводи1хъ вы2 въ пустhни четhредесzть лётъ, є4же пріsти въ наслёдіе зeмлю ґморрeйску. | Вас же Я вивів із землі Єгипетської і водив вас у пустелі сорок років, щоб вам успадкувати землю Аморрейську. |
|
11
|
11
|
| И# поsхъ t сынHвъ вaшихъ во прbр0ки и3 t ю4нотъ вaшихъ во њсвzщeніе: є3дA нёсть си1хъ, сhнове ї}лєвы; гlетъ гDь. | Із синів ваших Я обирав у пророки і з юнаків ваших — у назореї; чи не так це, сини Ізраїля? — говорить Господь. |
|
12
|
12
|
| И# напаsсте њсвzщє1нныz він0мъ и3 прbр0кwмъ заповёдасте глаг0люще: не прорицaйте. | А ви назореїв напували вином і пророкам наказували, говорячи: «не пророкуйте». |
|
13
|
13
|
| Сегw2 рaди, сE, ѓзъ повращY под8 вaми, ћкоже врати1тсz колесни1ца полнA тр0стіz: | Ось, Я придавлю вас, як давить колісниця, навантажена снопами, — |
|
14
|
14
|
| и3 поги1бнетъ бёгство t скоротекyщагw, и3 крёпкій не ўдержи1тъ крёпости своеS, и3 хрaбрый не спасeтъ души2 своеS, | і в моторного не стане сили бігти, і міцний не втримає міці своєї, і хоробрий не врятує свого життя, |
|
15
|
15
|
| и3 стрэлszй и3з8 лyка не постои1тъ, и3 бhстрый ногaма свои1ма не ўцэлёетъ, и3 к0нникъ не спасeтъ души2 своеS, | ні стрілець з лука не встоїть, ні скороход не втече, ні той, що сидить на коні, не врятує свого життя. |
|
16
|
16
|
| и3 крёпкій не њбрsщетъ сeрдца своегw2 въ си1лахъ, нaгъ побёгнетъ въ т0й дeнь, гlетъ гDь. | І найвідважніший з хоробрих втече нагим у той день, — говорить Господь. |
|
Главa G
|
Глава 3
|
|
1
|
1
|
| Слhшите сл0во сіE, є4же гlа гDь на вы2, д0ме ї}левъ, и3 на всE плeмz, є4же и3звед0хъ и3з8 земли2 є3гЂпетскіz, рекjй: | Слухайте слово це, яке Господь вирік на вас, сини Ізраїлеві, на все плем’я, яке вивів Я з землі Єгипетської, говорячи: |
|
2
|
2
|
| вaсъ т0чію познaхъ t всёхъ племeнъ на земли2, сегw2 рaди tмщY на вaсъ вс‰ грэхи2 вaшz. | тільки вас визнав Я з усіх племен землі, тому і стягну з вас за всі беззаконня ваші. |
|
3
|
3
|
| Е#дA п0йдутъ двA вкyпэ всsкw, ѓще не познaютъ себE; | Чи підуть двоє разом, не змовившись між собою? |
|
4
|
4
|
| и3ли2 возревeтъ лeвъ и3з8 дубрaвы своеS, лови1твы не и3мhй; и3ли2 и3спyститъ глaсъ св0й льви1чищь и3з8 л0жа своегw2 всsкw, ѓще не похи1титъ чесогw2; | Чи реве лев у лісі, коли немає перед ним здобичі? чи подає свій голос левеня з лігва свого, коли воно нічого не впіймало? |
|
5
|
5
|
| и3ли2 падeтъ пти1ца на зeмлю без8 ловцA; и3ли2 спадeтъ пругло2 на зeмлю, ѓще не и4метъ ничесHже; | Чи потрапить птах у петлю на землі, коли сильця немає для нього? Чи підніметься з землі петля, коли нічого не потрапило у неї? |
|
6
|
6
|
| и3ли2 возгласи1тъ трубA во грaдэ, и3 не ўбоsтсz лю1діе; и3ли2 бyдетъ ѕло2 во грaдэ, є4же гDь не сотвори2; | Чи сурмить у місті труба, — і народ не злякався б? Чи буває у місті біда, яку не Господь попустив би? |
|
7
|
7
|
| Понeже не сотвори1тъ гDь бGъ дёла, ѓще не tкрhетъ наказaніz своегw2 къ рабHмъ свои6мъ прbр0кwмъ. | Бо Господь Бог нічого не робить, не відкривши Своєї таємниці рабам Своїм, пророкам. |
|
8
|
8
|
| Лeвъ возревeтъ, и3 кто2 не ўбои1тсz; гDь бGъ гlа, и3 кто2 не проречeтъ; | Лев почав рикати, — хто не здригнеться? Господь Бог сказав, — хто не буде пророкувати? |
|
9
|
9
|
| Повёдите странaмъ во ґссmрjанэхъ и3 во странaхъ є3гЂпетскихъ и3 рцhте: собери1тесz на г0ру самарjйскую и3 ви1дите чудє1снаz мнHга средЁ є3S и3 наси1льство є4же въ нeй. | Проголосіть на покрівлях у Азоті і на покрівлях у землі Єгипетській і скажіть: зберіться на горах Самарії і подивіться на велике нечестя у ній і на утиски серед неї. |
|
10
|
10
|
| И# не ўразумЁ, ±же бyдутъ проти1ву є4й, гlетъ гDь, сокр0вищствующіи непрaвду и3 стрaсть въ сeлэхъ свои1хъ. | Вони не вміють чинити справедливо, — говорить Господь: насильством і грабіжництвом збирають скарби у палаци свої. |
|
11
|
11
|
| Сегw2 рaди сі‰ гlетъ гDь бGъ: тЂре, w4крестъ землS твоS њпустёетъ, и3 tи1метъ t тебє2 крёпость твою2, и3 разгрaбzтсz страны6 тво‰. | Тому так говорить Господь Бог: ось ворог, і притім навколо всієї землі! він знищить могутність твою, і пограбовані будуть палаци твої. |
|
12
|
12
|
| Сі‰ гlетъ гDь: ћкоже пастyхъ, є3гдA и3ст0ргнетъ t ќстъ льв0выхъ двЁ г0лєни, и3ли2 њбyшіе ќха, тaкw и3ст0ргнутсz сhнове ї}лєвы живyщіи въ самарjи прsмw плeмене и3 въ дамaсцэ. | Так говорить Господь: як іноді пастух вириває з пащі левиної дві гомілки або частину вуха, так врятовані будуть сини Ізраїлеві, які сидять у Самарії в кутку постелі й у Дамаску на ложі. |
|
13
|
13
|
| Жерцы2, послyшайте и3 засвидётелствуйте д0му їaкwвлю, гlетъ гDь бGъ вседержи1тель: | Слухайте і засвідчіть дому Якова, — говорить Господь Бог, Бог Саваоф. |
|
14
|
14
|
| понeже въ дeнь, є3гдA tмщY нечє1стіz ї}лєва на нeмъ, и3 tмщY на трeбищихъ веfи1лихъ, и3 раскопaю р0ги трeбища, и3 падyтсz на зeмлю: | Бо у той день, коли Я стягну з Ізраїля за злочини його, стягну і за жертовники у Вефилі, і відсічені будуть роги вівтаря, і впадуть на землю. |
|
15
|
15
|
| сокрушY и3 поражY д0мъ съ преклBты съ д0момъ лётнимъ, и3 поги1бнутъ д0мове к0сти слон0выz, и3 потребsтсz и3 друзjи д0мове мн0зи, гlетъ гDь. | Й уражу дім зимовий разом з домом літнім, і зникнуть доми з прикрасами зі слонової кістки, і не стане багатьох домів, — говорить Господь. |
|
Главa д7
|
Глава 4
|
|
1
|
1
|
| Слhшите сл0во сіE, ю4ницы васаніт‡дскіz, ±же въ горЁ самарjйстэй, преwби1дzщыz ўб0гихъ и3 попирaющыz ни1щихъ, глаг0лющыz господє1мъ свои6мъ: подади1те нaмъ, да піeмъ. | Слухайте слово це, телиці васанські, які на горі Самарійській, ви, що утискуєте бідних, гнобите убогих, говорите господарям своїм: «подавай, і ми будемо пити!» |
|
2
|
2
|
| Клsтсz гDь с™hми свои1ми, ћкw сE, днjе грzдyтъ на вы2, и3 в0змутъ вы2 во nрyжіи, и3 сyщихъ съ вaми ввeргутъ въ кон0бы подгнэщaємыz џгненніи губи1теліе: | Клявся Господь Бог святістю Своєю, що ось, прийдуть на вас дні, коли потягнуть вас гаками і решту ваших вудками. |
|
3
|
3
|
| и3 и3звeржєны бyдете н†ги прsмw дрyгъ дрyга и3 tвeржетесz въ г0ру реммaнъ, гlетъ гDь. | І крізь пролами стін вийдете, кожна, як трапиться, і покинете все оздоблення палаців, — говорить Господь. |
|
4
|
4
|
| Внид0сте въ веfи1ль и3 беззак0нновасте, и3 въ галгaлэхъ ўмн0жисте є4же нечeствовати, и3 принес0сте заyтра трє1бы вaшz, въ тредeнство десzти6ны вaшz: | Ідіть у Вефиль — і грішіть, у Галгал — і примножуйте злочини; приносьте жертви ваші кожного ранку, десятини ваші хоч через кожні три дні. |
|
5
|
5
|
| и3 прочт0ша и3звнЁ зак0нъ и3 призвaша и3сповёданіе: возвэсти1те, ћкw сі‰ возлюби1ша сhнове ї}лєвы, гlетъ гDь бGъ. | Приносьте у жертву подяки квасне, проголошуйте про добровільні приношення ваші і розголошуйте про них, бо це ви любите, сини Ізраїлеві, — говорить Господь Бог. |
|
6
|
6
|
| Ѓзъ же дaмъ вaмъ њск0мину зубHмъ во всёхъ градёхъ вaшихъ и3 недостaтокъ хлёба во всёхъ мёстэхъ вaшихъ: и3 не њбрати1стесz ко мнЁ, гlетъ гDь. | За те і дав Я вам голі зуби в усіх містах ваших і нестачу хліба в усіх селищах ваших; але ви не навернулися до Мене, — говорить Господь. |
|
7
|
7
|
| И# ѓзъ ўдержaхъ д0ждь t вaсъ прeжде тріeхъ мцcєвъ жaтвы, и3 надождю2 на є3ди1нъ грaдъ, ґ на другjй (є3ди1нъ) не надождю2: чaсть є3ди1на надожди1тсz, и3 чaсть, на ню1же не надождю2, и3зс0хнетъ: | І утримував від вас дощ за три місяці до жнив; проливав дощ на одне місто, а на інше місто не проливав дощу; одна ділянка напоєна була дощем, а інша, не окроплена дощем, засихала. |
|
8
|
8
|
| и3 соберyтсz двA и3 три2 гр†да во грaдъ є3ди1нъ пи1ти в0ду и3 не насhтzтсz: и3 не њбрати1стесz ко мнЁ, гlетъ гDь. | І сходилися два-три міста в одне місто, щоб напитися води, і не могли досхочу напитися; але і тоді ви не навернулися до Мене, — говорить Господь. |
|
9
|
9
|
| Поби1хъ вы2 раждежeніемъ и3 златени1цею: ўмн0жисте вертогрaды вaшz, віногрaды вaшz и3 смHквы вaшz и3 м†сличіz в†ша: сі‰ поzд0ша гyсєницы: и3 нижE тaкw њбрати1стесz ко мнЁ, гlетъ гDь. | Я уражав вас іржею і бляклістю хліба; безліч садів ваших і виноградників ваших, і смоковниць ваших, і маслин ваших пожирала гусінь, — і, попри все те, ви не навернулися до Мене, — говорить Господь. |
|
10
|
10
|
| Послaхъ на вы2 смeрть на пути2 є3гЂпетстэмъ, и3 и3зби1хъ nрyжіемъ ю4ношы вaшz, съ плёномъ к0ней твои1хъ, и3 и3звед0хъ во nгни2 полки2 вaшz во гнёвэ моeмъ: и3 нижE тaкw њбрати1стесz ко мнЁ, гlетъ гDь. | Посилав Я на вас моровицю, подібну до єгипетської, вбивав мечем юнаків ваших, відводячи коней у полон, так що сморід від станів ваших піднімався у ніздрі ваші; і, попри все те, ви не навернулися до Мене, — говорить Господь. |
|
11
|
11
|
| Разори1хъ вы2, ћкоже разори2 бGъ сод0му и3 гом0рру, и3 бhсте ћкw главнS и3ст0ржена и3з8 nгнS: и3 нижE тaкw њбрати1стесz ко мнЁ, гlетъ гDь. | Робив Я серед вас руйнування, як зруйнував Бог Содом і Гоморру, і ви були вихоплені, як головешка з вогню, — і, попри все те, ви не навернулися до Мене, — говорить Господь. |
|
12
|
12
|
| Сегw2 рaди си1це сотворю1 ти, ї}лю: nбaче, ћкw си1це сотворю1 ти, ўгот0висz призывaти бGа твоего2, ї}лю. | Тому так учиню Я з тобою, Ізраїлю; і коли Я так учиню з тобою, то приготуйся до зустрічі Бога твого, Ізраїлю, |
|
13
|
13
|
| СE, ѓзъ ўтвержazй гр0мъ и3 созидazй вётръ и3 возвэщazй въ человёцэхъ хрістA своего2, творsй ќтро и3 мглY и3 восходsй на высHкаz земли2: гDь бGъ вседержи1тель и4мz є3мY. | бо ось Він, Який утворює гори, і творить вітер, і оголошує людині наміри її, ранкове світло перетворює на морок, і йде вище землі; Господь Бог Саваоф — ім’я Йому. |
|
Главa є7
|
Глава 5
|
|
1
|
1
|
| Слhшите сл0во гDне, и4мже ѓзъ пріeмлю на вы2 плaчь: д0мъ ї}левъ падeсz и3 ктомY не приложи1тъ востaти: | Слухайте це слово, у якому я здійму плач за вами, доме Ізраїлів. |
|
2
|
2
|
| дэви1ца ї}лева повeржена на земли2 своeй, нёсть возставлsющагw ю5. | Упала, не встає більше діва Ізраїлева! повалена на землі своїй, і нема кому підняти її. |
|
3
|
3
|
| Понeже сі‰ гlетъ гDь бGъ: и3з8 грaда, и3з8 негHже и3схождaше тhсzща, њстaнетсz въ нeмъ сто2: и3 и3з8 негHже и3схождaше сто2, њстaнетъ въ нeмъ дeсzть д0му ї}леву. | Бо так говорить Господь Бог: місто, яке виступало з тисячею, залишиться тільки з сотнею, і хто виступав із сотнею, залишиться з десятком у домі Ізраїля. |
|
4
|
4
|
| Понeже сі‰ гlетъ гDь къ д0му ї}леву: взыщи1те менE и3 поживетE: | Бо так говорить Господь дому Ізраїлевому: знайдіть Мене, і будете живі. |
|
5
|
5
|
| ґ не взыскyйте веfи1лz и3 въ галгaлу не входи1те и3 ко клaдzзю клsтвы не ходи1те, ћкw галгaла плэнsема плэни1тсz, и3 веfи1ль бyдетъ ѓки не бhвъ. | Не шукайте Вефиля і не ходіть у Галгал, і у Вирсавію не подорожуйте, бо Галгал весь піде у полон і Вефиль перетвориться на ніщо. |
|
6
|
6
|
| Взыщи1те гDа и3 поживетE, ћкw да не возжжeтсz ћкw џгнь д0мъ їHсифовъ, и3 поsстъ є3го2, и3 не бyдетъ ўгашaющагw д0му ї}лева. | Знайдіть Господа, і будете живі, щоб Він не ринув на дім Йосифів як вогонь, який пожере його, і нікому буде погасити його у Вефилі. |
|
7
|
7
|
| ГDь творsй въ высотY сyдъ и3 прaвду на земли2 положи2: | О, ви, що суд перетворюєте на отруту і правду кидаєте на землю! |
|
8
|
8
|
| творsй вс‰ и3 претворszй, и3 њбращazй во ќтро сёнь смeртную и3 дeнь въ н0щь помрачazй, призывazй в0ду морскyю и3 разливazй ю5 на лицE земли2: | Хто створив семизір’я й Оріон, і перетворює смертну тінь на ясний ранок, а день робить темним, як ніч, закликає води морські і розливає їх по лицю землі? — Господь ім’я Йому! |
|
9
|
9
|
| гDь бGъ вседержи1тель и4мz є3мY: раздэлszй сокрушeніе на крёпость и3 бёдство на твердhню наводsй. | Він зміцнює спустошувача проти сильного, і спустошувач входить в укріплення. |
|
10
|
10
|
| Возненави1дэша ў врaтъ наказyющаго, и3 сл0вомъ првdнымъ возгнушaшасz. | А вони ненавидять того, хто викриває біля воріт, і гребують тим, хто говорить правду. |
|
11
|
11
|
| Сегw2 рaди понeже пzстьми2 біeте ўб0гихъ и3 дaры и3збр†нны пріsсте t ни1хъ: д0мы ўкрaшєны согради1сте, и3 не вселитeсz въ ни1хъ, віногрaды вожделBнны насади1сте, и3 не и4мате пи1ти вінA t ни1хъ. | Отже, за те, що ви зневажаєте бідного і берете від нього подарунки хлібом, ви побудуєте доми із тесаного каменю, але жити не будете у них; розведете прекрасні виноградники, а вино з них не будете пити. |
|
12
|
12
|
| Ћкw ўвёдэхъ мнHга нечє1стіz в†ша, и3 крёпцы грэси2 вaши, попирaюще првdнаго, пріeмлюще премBны и3 ўбHгіz t врaтъ tрэsюще. | Бо Я знаю, які численні злочини ваші і які тяжкі гріхи ваші: ви вороги правого, берете хабарі й перекручуєте у суді справи бідних. |
|
13
|
13
|
| Сегw2 рaди смhслzй въ то2 врeмz премолчи1тъ, ћкw врeмz лукaво є4сть. | Тому розумний мовчить у цей час, бо цей час злий. |
|
14
|
14
|
| Взыщи1те добрA, ґ не ѕлA, ћкw да поживетE, и3 бyдетъ тaкw съ вaми гDь бGъ вседержи1тель, ћкоже рёсте: | Шукайте добра, а не зла, щоб вам залишитися у живих, — і тоді Господь Бог Саваоф буде з вами, як ви говорите. |
|
15
|
15
|
| возненави1дэхомъ ѕл†z и3 возлюби1хомъ дHбраz: и3 возстaвите ў врaтъ сyдъ, ћкw да поми1луетъ гDь бGъ вседержи1тель њст†вшаz їHсифwва. | Зненавидьте зло і полюбіть добро, і відновіть біля воріт правосуддя; можливо, Господь Бог Саваоф помилує залишок Йосифів. |
|
16
|
16
|
| Сегw2 рaди сі‰ гlетъ гDь бGъ вседержи1тель: на всёхъ ст0гнахъ (бyдетъ) плaчь, и3 на всёхъ путeхъ речeтсz: ўвы2 лю1тэ, ўвы2 лю1тэ! призовeтсz земледёлецъ на плaчь и3 на рыдaніе, и3 на вёдzщихъ плaчь, | Тому так говорить Господь Бог Саваоф, Вседержитель: на всіх вулицях буде плач, і на всіх дорогах будуть викликувати: «горе, горе!», і покличуть хлібороба тужити і майстерних у жалібних піснях — плакати, |
|
17
|
17
|
| и3 на всёхъ путeхъ плaчь, понeже пройдY средЁ тебє2, речE гDь. | й у всіх виноградниках буде плач, бо Я пройду серед тебе, — говорить Господь. |
|
18
|
18
|
| Ўвы2 лю1тэ желaющымъ днE гDнz! вскyю вaмъ сeй дeнь гDень; сeй бо є4сть тмA, ґ не свётъ: | Горе тим, що бажають дня Господнього! для чого вам цей день Господній? він темрява, а не світло, |
|
19
|
19
|
| ћкоже ѓще ўбэжи1тъ человёкъ t лицA львA, и3 нападeтъ нaнь медвёдица: и3 вск0читъ въ д0мъ и3 њпрeтсz рукaма свои1ма њ стёну, и3 ўсёкнетъ є3го2 ѕміS. | те саме, що якби хто втік від лева, і трапився б йому назустріч ведмідь, або якби прийшов додому й обперся рукою об стіну, і змія вжалила б його. |
|
20
|
20
|
| Нёсть ли дeнь гDень тмA, ґ не свётъ, и3 мглA не и3мyщи свёта своегw2; | Хіба день Господній не морок, а світло? він темрява, і немає у ньому сяйва. |
|
21
|
21
|
| Возненави1дэхъ и3 tверг0хъ прaздники вaшz и3 не њбонsю жeртвъ въ с0нмэхъ вaшихъ: | Ненавиджу, відкидаю свята ваші і не сприймаю пахощів від жертв під час урочистих зібрань ваших. |
|
22
|
22
|
| занE ѓще принесeте ми2 всесожжє1ніz и3 жє1ртвы вaшz, не пріимY, и3 на спаси1тєлнаz kвлeніz вaшегw не призрю2. | Якщо піднесете Мені всепалення і хлібне приношення, Я не прийму їх і не спогляну на подячну жертву із повнотілих тельців ваших. |
|
23
|
23
|
| Tстaви t менє2 глaсъ пёсней твои1хъ, и3 пёсни nргaнwвъ твои1хъ не послyшаю. | Віддали від Мене шум пісень твоїх, бо звуків гуслів твоїх Я не буду слухати. |
|
24
|
24
|
| И# повaлитсz ћкоже водA сyдъ, и3 прaвда ћкоже водотeча непрох0дна. | Нехай, як вода, тече суд, і правда — як сильний потік! |
|
25
|
25
|
| Е#дA заколє1ніz и3 трє1бы принес0сте ми2 въ пустhни лётъ четhредесzть, д0ме ї}левъ; | Чи приносили ви Мені жертви і хлібні дари у пустелі протягом сорока років, доме Ізраїлів? |
|
26
|
26
|
| И# воспріsсте ски1нію мол0хову и3 ѕвэздY б0га вaшегw ремфaна, w4бразы, ±же сотвори1сте себЁ. | Ви носили скинію Молохову і зірку бога вашого Ремфана, зображення, які ви зробили для себе. |
|
27
|
27
|
| И# преселю1 вы дaлэе дамaска, гlетъ гDь: бGъ вседержи1тель и4мz є3мY. | За те Я переселю вас за Дамаск, — говорить Господь; Бог Саваоф — ім’я Йому! |
|
Главa ѕ7
|
Глава 6
|
|
1
|
1
|
| Лю1тэ ўничижaющымъ сіHна и3 ўповaющымъ на г0ру самарjйскую: њб8имaша начaтки kзhкwвъ, и3 внид0ша къ ни6мъ д0мъ ї}левъ. | Горе безтурботним на Сионі й іменитим провідного народу, що надіються на гору Самарійську, до яких приходить дім Ізраїля! |
|
2
|
2
|
| Мимоиди1те халaну вси2 и3 ви1дите, и3 прейди1те tтyду во є3мafъ вели1кій и3 сни1дите tтyду въ гefъ и3ноплемeнникwвъ, крэпчaйшыz t всёхъ цaрствъ си1хъ, ѓще б0лши сyть предёлы и4хъ предBлъ вaшихъ; | Пройдіть у Калне і подивіться, звідти перейдіть в Емаф великий і спустіться у Геф филистимський: чи не кращі вони за ці царства? чи не ширші межі їхні за межі ваші? |
|
3
|
3
|
| Приходsщіи въ дeнь ѕ0лъ, приближaющіисz и3 прикасaющіисz суббHтамъ лжи6вымъ, | Ви, які день біди вважаєте далеким і наближаєте торжество насильства, — |
|
4
|
4
|
| спsщіи на nдрёхъ t костeй слон0выхъ и3 ласкосeрдствующіи на постeлехъ свои1хъ, kдyщіи кHзлища t пaствъ и3 телцы2 млек0мъ питaємы t среды2 стaдъ: | ви, які лежите на ложах зі слонової кістки і ніжитеся на постелях ваших, їсте кращих баранів стада і тельців з рясного пасовища, |
|
5
|
5
|
| плeщущіи ко глaсу пищaлей, ѓки стоsща мнёша, ґ не ћкw бэжaща: | співаєте під звуки гуслів, думаючи, що володієте музичним інструментом, як Давид, |
|
6
|
6
|
| пію1щіи процэжeное віно2 и3 пeрвыми вонsми мaжущіисz, и3 не страдaху ничес0же въ сокрушeніи їHсифовэ. | п’єте з чаш вино, намащуєтеся найкращими мастями, і не уболіваєте за біду Йосифа! |
|
7
|
7
|
| Сегw2 рaди нн7э плBнницы бyдутъ t начaла си1льныхъ, и3 tи1метсz ржaніе к0нско t є3фрeма. | За те нині підуть вони у полон на чолі полонених, і скінчиться радість зніжених. |
|
8
|
8
|
| Ћкw клsтсz гDь соб0ю, гlетъ гDь бGъ си1лъ: понeже гнушaюсz ѓзъ всeю ўкори1зною їaкwва и3 сeла є3гw2 возненави1дэхъ, и3 tвeргу грaдъ со всёми живyщими въ нeмъ. | Клянеться Господь Бог Самим Собою, і так говорить Господь Бог Саваоф: гребую зарозумілістю Якова і ненавиджу чертоги його, і віддам місто і все, що наповнює його. |
|
9
|
9
|
| И# бyдетъ, ѓще њстaнутсz дeсzть мужeй во є3ди1нэмъ домY, ќмрутъ, и3 њстaнутсz њстaточніи: | І буде: якщо в якому домі залишиться десять чоловік, то помруть і вони, |
|
10
|
10
|
| и3 в0змутъ свои2 и4хъ, и3 понyдzтсz и3знести2 кHсти и4хъ и3з8 д0му. И# речeтъ настоsтелємъ д0му: є3щe ли є4сть ў тебE; И# речeтъ: нёсть є3щE. И# речeтъ: молчи2, не и3меновaніz рaди и4мене гDнz. | і візьме їх родич їхній або спалювач, щоб винести кістки їхні з дому, і скаже тому, хто знаходиться у домі: чи є ще у тебе хтось? Той відповість: немає нікого. І скаже цей: мовчи! бо не можна згадувати імені Господнього. |
|
11
|
11
|
| Понeже, сE, гDь заповёдаетъ и3 побіeтъ д0мъ вели1кій толчeніемъ и3 д0мъ мaлый разсэдeніемъ. | Бо ось, Господь дасть повеління й уразить великі доми розпадинами, а малі доми — тріщинами. |
|
12
|
12
|
| Ѓще поженyтъ въ кaменіzхъ к0ни; и3 ѓще ўм0лкнутъ въ жeнстэмъ п0лу; ћкw њбрати1сте на гнёвъ сyдъ, и3 пл0дъ прaвды на г0ресть, | Чи бігають коні по скелі? чи можна розорювати її волами? Ви тим часом суд перетворюєте на отруту і плід правди на гіркоту; |
|
13
|
13
|
| веселsщіисz ни њ є3ди1нэмъ сл0вэ блaзэ, глаг0лющіи: не крёпостію ли нaшею и4мамы р0ги; | ви, що захоплюєтеся нікчемними речами і говорите: «чи не своєю силою ми придбали собі могутність?» |
|
14
|
14
|
| Тёмже, сE, ѓзъ воздви1гну на вы2, д0ме ї}левъ, kзhкъ, гlетъ гDь бGъ си1лъ, и3 сокрушaтъ вaсъ є4же не вни1ти во є3мafъ и3 до водотeчи зaпадwвъ. | Ось Я, — говорить Господь Бог Саваоф, — підніму народ проти вас, доме Ізраїлів, і будуть тіснити вас від входу в Емаф до потоку в пустелі. |
|
Главa з7
|
Глава 7
|
|
1
|
1
|
| Си1це показa ми гDь бGъ, и3 сE, припл0дъ прyжій и3дhй ќтренній, и3 сE, гyсеница, є3ди1нъ гHгъ цaрь. | Таке видіння відкрив мені Господь Бог: ось, Він створив сарану на початку виростання пізньої трави, і це була трава після царської косовиці. |
|
2
|
2
|
| И# бyдетъ, ѓще скончaетъ kдhй травY земнyю, и3 рёхъ: гDи, гDи, млcтивъ бyди, кто2 возстaвитъ їaкwва; ћкw мaлъ є4сть. | І було, коли вона закінчила їсти траву на землі, я сказав: Господи Боже! пощади; як устоїть Яків? він дуже малий. |
|
3
|
3
|
| Раскaйсz њ сeмъ, гDи: и3 сіE не бyдетъ, гlетъ гDь. | І пошкодував Господь про те; «не буде цього», — сказав Господь. |
|
4
|
4
|
| Си1це показa ми гDь, и3 сE, призвA прю2 во nгни2 гDь бGъ, и3 поzдE бeздну мн0гу, и3 поzдE чaсть. | Таке відіння відкрив мені Господь Бог: ось, Господь Бог зробив для суду вогонь, — і він пожер велику безодню, пожер і частину землі. |
|
5
|
5
|
| И# рёхъ: гDи, гDи, престaни нн7э, кто2 возстaвитъ їaкwва; ћкw мaлъ є4сть. | І сказав я: Господи Боже! зупини; як устоїть Яків? він дуже малий. |
|
6
|
6
|
| Раскaйсz њ сeмъ, гDи: и3 сіE не бyдетъ, гlетъ гDь. | І пошкодував Господь про те; «і цього не буде», — сказав Господь Бог. |
|
7
|
7
|
| Си1це показa ми гDь: и3 сE, мyжъ стоsй на њгрaдэ ґдамaнтовэ, и3 въ руцЁ є3гw2 ґдамaнтъ. | Таке видіння відкрив Він мені: ось, Господь стояв на прямовисній стіні, і в руці у Нього свинцевий висок. |
|
8
|
8
|
| И# речE гDь ко мнЁ: что2 ты2 ви1диши, ґмHсе; И# рёхъ: ґдамaнтъ. И# речE гDь ко мнЁ: сE, ѓзъ ўчиню2 ґдамaнта средЁ людjй мои1хъ ї}лz, ктомY не приложY, є4же мимоити2 є3го2: | І сказав мені Господь: що ти бачиш, Амосе? Я відповів: висок. І Господь сказав: ось, покладу висок серед народу Мого, Ізраїля; не буду більше прощати йому. |
|
9
|
9
|
| и3 потребsтсz трє1бища смёха, и3 трє1бы ї}лєвы њпустёютъ, и3 востaну на д0мъ їеровоaмль со nрyжіемъ. | І спустошені будуть жертовні висоти Ісаакові, і зруйновані будуть святилища Ізраїлеві, і постану з мечем проти дому Ієровоамового. |
|
10
|
10
|
| И# послA ґмасjа жрeцъ веfи1льскій ко їеровоaму царю2 ї}леву глаг0лz: разврaты твори1тъ на тS ґмHсъ средЁ д0му ї}лева, не возм0жетъ землS под8sти всёхъ словeсъ є3гw2, | І послав Амасія, священик вефильський, до Ієровоама, царя Ізраїльського, сказати: Амос чинить збурення проти тебе серед дому Ізраїлевого; земля не може терпіти усіх слів його. |
|
11
|
11
|
| понeже сі‰ глаг0летъ ґмHсъ: nрyжіемъ скончaетсz їеровоaмъ, ї}ль же плэнeнъ tведeтсz t земли2 своеS. | Бо так говорить Амос: «від меча помре Ієровоам, а Ізраїль неодмінно відведений буде в полон із землі своєї». |
|
12
|
12
|
| И# речE ґмасjа ко ґмHсови: ви1дzй грzди2 и3 tиди2 ты2 на зeмлю їyдину, и3 тaмw живи2, и3 тaмw да прорицaеши: | І сказав Амасія Амосу: провидцю! піди й відійди у землю Іудину; там їж хліб, і там пророкуй, |
|
13
|
13
|
| ґ въ веfи1ли посeмъ не приложи2 прорицaти, ћкw њсвzщeніе царS є4сть и3 д0мъ є4сть цaрства. | а у Вефилі більше не пророкуй, бо він святиня царя і дім царський. |
|
14
|
14
|
| И# tвэщA ґмHсъ и3 речE ко ґмасjи: не бёхъ прbр0къ ѓзъ, нижE сhнъ прbр0чь, но пaстырь бёхъ и3 ћгwдичіz њбирaz: | І відповів Амос і сказав Амасії: я не пророк і не син пророка; я був пастухом і збирав сикомори. |
|
15
|
15
|
| и3 поs мz гDь t nвeцъ и3 речE ко мнЁ: и3ди2 и3 прорцы2 на лю1ди мо‰ ї}лz. | Але Господь узяв мене від овець і сказав мені Господь: «іди, пророкуй до народу Мого, Ізраїля». |
|
16
|
16
|
| И# нн7э слhши сл0во гDне: ты2 глаг0леши: не прорицaй на ї}лz и3 не возмущaй нар0да на д0мъ їaкwвль: | Тепер вислухай слово Господнє. Ти говориш: «не пророкуй на Ізраїля і не промовляй слів на дім Ісааків». |
|
17
|
17
|
| сегw2 рaди сі‰ гlетъ гDь: женA твоS во грaдэ соблyдитъ, сhнове же твои2 и3 дщє1ри nрyжіемъ падyтъ, и3 землS твоS ќжемъ и3змёритсz, и3 ты2 на земли2 нечи1стэй скончaешисz, и3 ї}ль плэнeнъ tведeтсz t земли2 своеS. | За це, ось що говорить Господь: дружина твоя буде збезчещена у місті, сини і дочки твої впадуть від меча, земля твоя буде розділена межевим шнуром, а ти помреш у землі нечистій, і Ізраїль неодмінно виведений буде із землі своєї. |
|
Главa }
|
Глава 8
|
|
1
|
1
|
| Си1це показa ми гDь бGъ: и3 сE, сосyдъ птицел0вца. | Таке відіння відкрив мені Господь Бог: ось кошик зі стиглими плодами. |
|
2
|
2
|
| И# речE (гDь): что2 ты2 ви1диши, ґмHсе; И# рёхъ: сосyдъ птицел0вца. И# речE гDь ко мнЁ: приспЁ конeцъ на лю1ди мо‰ ї}лz, не приложY ксемY є4же мимоити2 є3го2. | І сказав Він: що ти бачиш, Амосе? Я відповів: кошик зі стиглими плодами. Тоді Господь сказав мені: прийшов кінець народу Моєму, Ізраїлю: не буду більше прощати йому. |
|
3
|
3
|
| И# восплaчутсz стр0пове хрaма въ т0й дeнь, гlетъ гDь бGъ: мн0зи пaдшіи во всeмъ мёстэ, навeргу молчaніе. | Пісні чертога у той день обернуться на ридання, — говорить Господь Бог; багато буде трупів, на всякому місці будуть кидати їх мовчки. |
|
4
|
4
|
| Слhшите u5бо сі‰, сокрушaющіи и3з8 ќтра ўб0гаго и3 наси1льствующіи ни1щихъ t земли2, | Вислухайте це ви, що жадаєте поглинути бідних і погубити убогих, — |
|
5
|
5
|
| глаг0лющіи: когдA прeйдетъ мцcъ, и3 продaмы, и3 (когдA прeйдутъ) суббw6ты, и3 tвeрземъ сокрHвища н†ша, є4же сотвори1ти мёру мaлу, и3 ўвели1чити мёрило, и3 сотвори1ти вёсъ непрaведенъ, | ви, які говорите: «колись мине місяць у повні, щоб нам продавати хліб, і субота, щоб відчинити житниці, зменшити міру, збільшити ціну сикля й обманювати неточними терезами, |
|
6
|
6
|
| ћкw да притsжемъ ўбHгіz сребр0мъ и3 ни1щаго за сапоги2, и3 t всsкагw жи1та кyплю сотвори1мъ; | щоб купувати незаможних за срібло і бідних за пару взуття, а висівки з хліба продавати». |
|
7
|
7
|
| Кленeтсz гDь на през0рство їaкwвле, ѓще забyдетъ въ конeцъ вс‰ дэлA в†ша: | Клявся Господь славою Якова: воістину повіки не забуду жодного з діл їхніх! |
|
8
|
8
|
| и3 њ си1хъ не возмzтeтсz ли землS, и3 восплaчетсz всsкъ живsй на нeй; и3 взhдетъ ћкw рэкA скончaніе (є3S), и3 сни1детъ ћкоже рэкA є3гЂпетскаz. | Чи не захитається від цього земля, і чи не заплаче кожен, хто живе на ній? Захвилюється вся вона, як ріка, і буде підніматися й опускатися, як ріка Єгипетська. |
|
9
|
9
|
| И# бyдетъ въ т0й дeнь, гlетъ гDь бGъ, зaйдетъ с0лнце въ полyдне, и3 помeркнетъ на земли2 въ дeнь свётъ: | І буде у той день, — говорить Господь Бог: зроблю захід сонця опівдні і затьмарю землю серед світлого дня. |
|
10
|
10
|
| и3 превращY прaздники вaшz въ жaлость и3 вс‰ пBсни вaшz въ плaчь, и3 возложY на всsкъ хребeтъ врeтище и3 на всsку главY плёшь, и3 положY є3го2 ћкw жaлость люби1магw и3 сyщыz съ ни1мъ ћкw дeнь болёзни. | І оберну свята ваші на тужіння й усі пісні ваші на плач, і покладу на всі стегна веретище і плішину на всяку голову; і вчиню у країні плач, як за єдиним сином, і кінець її буде — як гіркий день. |
|
11
|
11
|
| СE, днjе грzдyтъ, гlетъ гDь, и3 послю2 глaдъ на зeмлю, не глaдъ хлёба, ни жaжду воды2, но глaдъ слhшаніz сл0ва гDнz: | Ось настають дні, — говорить Господь Бог, — коли Я пошлю на землю голод, — не голод хліба, не спрагу води, але спрагу слухання слів Господніх. |
|
12
|
12
|
| и3 поколeблютсz в0ды t м0рz до м0рz и3 t сёвера до востHкъ, и3 њбтекyтъ и4щуще словесE гDнz, и3 не њбрsщутъ. | І будуть ходити від моря до моря і блукати від півночі до сходу, шукаючи слова Господнього, і не знайдуть його. |
|
13
|
13
|
| Въ т0й дeнь њскудёютъ дBвы дHбрыz и3 ю4нwши въ жaжди, | У той день будуть сохнути від спраги красиві діви і юнаки, |
|
14
|
14
|
| кленyщіисz њчищeніемъ самарjйскимъ и3 глаг0лющіи: жи1въ б0гъ тв0й, дaне, и3 жи1въ б0гъ тв0й, вирсавeе. И# падyтъ и3 не востaнутъ ктомY. | які клянуться гріхом самарійським і говорять: «живий бог твій, Дан! і жива путь у Вирсавію!» — Вони впадуть і вже не встануть. |
|
Главa f7
|
Глава 9
|
|
1
|
1
|
| Ви1дэхъ гDа стоsща на жeртвенницэ, и3 речE: порази2 њчисти1лище, и3 поколeблютсz преддвє1ріz, и3 пресэцы2 въ главы6 всёхъ: и3 њстaвшыz и4хъ nрyжіемъ и3збію2, не ўбэжи1тъ t ни1хъ бэжaй, и3 не ўцэлёетъ t ни1хъ ўцэлэвazй: | Бачив я Господа, Який стояв над жертовником, і Він сказав: удар у притолоку над воротами, щоб затряслися косяки, і обруш їх на голови всіх їх, решту ж із них Я уражу мечем: не втече з них ніхто, хто біжить, і не спасеться з них ніхто, хто бажає спастися. |
|
2
|
2
|
| ѓще сокрhютсz во ѓдэ, то2 и3 tтyду рукA моS и3ст0ргнетъ |, и3 ѓще взhдутъ на нeбо, то2 и3 tтyду свeргу |: | Хоч би вони зарилися у пекло, і звідти рука Моя візьме їх; хоч би зійшли на небо, і звідти скину їх. |
|
3
|
3
|
| и3 ѓще скрhютсz на версЁ карми1ла, то2 и3 tтyду взыщY и3 возмY |, и3 ѓще погрузsтсz t џчію моє1ю во глубинaхъ морски1хъ, то2 и3 тaмw повелю2 ѕмjеви, и3 ўгрызeтъ |: | І хоч би вони сховалися на вершині Кармила, і там відшукаю і візьму їх; хоч би сховалися від очей Моїх на дні моря, і там накажу морському змієві уразити їх. |
|
4
|
4
|
| и3 ѓще п0йдутъ въ плёнъ пред8 лицeмъ вр†гъ свои1хъ, и3 тaмw повелю2 nрyжію, и3 и3збіeтъ и5хъ: и3 ўтвержY џчи мои2 на ни1хъ во ѕл†z, ґ не во благ†z. | І якщо підуть у полон попереду ворогів своїх, то повелю мечу і там убити їх. Зверну на них очі Мої на біду їм, а не на благо. |
|
5
|
5
|
| И# гDь бGъ вседержи1тель прикасazйсz земли2 и3 колeблz є4ю, и3 возрыдaютъ вси2 живyщіи на нeй, и3 взhдетъ ћкw рэкA скончaніе є3S, и3 сни1детъ ћкw рэкA є3гЂпетскаz: | Бо Господь Бог Саваоф торкнеться землі, — і вона розтане, і заплачуть усі, що живуть на ній; і підніметься вся вона, як ріка, й опуститься як ріка Єгипетська. |
|
6
|
6
|
| сотворszй на нeбо восх0дъ св0й и3 њбэщaніе своE на земли2 њсновazй, призывazй в0ду морскyю и3 проливazй ю5 на лицE земли2: гDь бGъ вседержи1тель и4мz є3мY. | Він улаштував горні чертоги Свої на небесах і склепіння Своє утвердив на землі, прикликає води морські, і виливає їх по лицю землі; Господь ім’я Йому. |
|
7
|
7
|
| Не ћкоже ли сhнове є3fі0пстіи вы2 є3стE мнЁ, сhнове ї}лєвы; гlетъ гDь. Не ї}лz ли и3звед0хъ и3з8 земли2 є3гЂпетскіz и3 и3ноплемeнники и3з8 каппадокjи и3 сЂрzны и3з8 р0ва; | Чи не такі, як сини ефіоплян, і ви для Мене, сини Ізраїлеві? — Говорить Господь. Чи не Я вивів Ізраїля з землі Єгипетської і филистимлян — з Кафтора, й арамлян — з Кира? |
|
8
|
8
|
| СE, џчи гDа бGа на цaрство грёшныхъ, и3 tвeргу є5 t лицA земли2: nбaче не въ конeцъ tвeргу д0мъ ї}левъ, гlетъ гDь. | Ось, очі Господа Бога — на грішне царство, і Я знищу його з лиця землі; але дім Якова не зовсім знищу, — говорить Господь. |
|
9
|
9
|
| Понeже, сE, ѓзъ заповёдаю и3 развёю д0мъ ї}левъ во вс‰ kзhки, ћкоже вёетсz на вёzлэ, и3 не падeтъ сотрeніе на зeмлю. | Бо ось, Я накажу і розсиплю дім Ізраїлів по всіх народах, як розсипають зерна у решеті, і жодне не впаде на землю. |
|
10
|
10
|
| Nрyжіемъ скончaютсz вси2 грёшніи людjй мои1хъ, глаг0лющіи: не прибли1жатсz, ни пріи1дутъ на нaсъ ѕл†z. | Від меча помруть усі грішники з народу Мого, які говорять: «не осягне нас і не прийде до нас ця біда!» |
|
11
|
11
|
| Въ т0й дeнь возстaвлю ски1нію давjдову пaдшую, и3 возграждY п†дшаz є3S, и3 раскHпанаz є3S возстaвлю, и3 возграждY ю5 ћкоже днjе вёка: | У той день Я відновлю скинію Давидову занепалу, закрию тріщини у ній і зруйноване відновлю, і влаштую її, як у дні давні, |
|
12
|
12
|
| ћкw да взhщутъ менE њстaвшіисz человёцы и3 вси2 kзhцы, въ ни1хже призвaсz и4мz моE въ ни1хъ, гlетъ гDь творsй сі‰ вс‰. | щоб вони оволоділи залишком Едома й усіма народами, між якими сповіститься ім’я Моє, — говорить Господь, Який творить усе це. |
|
13
|
13
|
| СE, днjе грzдyтъ, гlетъ гDь, и3 пости1гнетъ жaтва њб8имaніе віногрaда, и3 созрёетъ гр0здіе въ сёzтву, и3 и3скaпаютъ г0ры слaдость, и3 вси2 х0лми насаждeни бyдутъ: | Ось, настають дні, — говорить Господь, — коли орач застане ще женця, а той, хто топче виноград, — сівача; і гори будуть виточувати виноградний сік, і всі пагорби потечуть. |
|
14
|
14
|
| и3 возвращY плёнъ людjй мои1хъ ї}лz, и3 возградsтъ грaды разорє1ныz, и3 населsтсz, и3 насадsтъ віногрaды и3 и3спію1тъ віно2 и4хъ, и3 сотворsтъ вертогрaды и3 снэдsтъ пл0дъ и4хъ: | І поверну з полону народ Мій, Ізраїля, і забудують опустілі міста й оселяться у них, насадять виноградники і будуть пити вино з них, розведуть сади і будуть їсти плоди з них. |
|
15
|
15
|
| и3 насаждY | на земли2 и4хъ, и3 не и3ст0ргнутсz ктомY t земли2 своеS, ю4же дaхъ и5мъ, гlетъ гDь бGъ вседержи1тель. | І оселю їх на землі їхній, і вони не будуть більше вигнанцями з землі своєї, яку Я дав їм, — говорить Господь Бог твій. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
