Зміст
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.

И#сх0дъ
Вихід
Главa №
Глава 1
1
1
Сі‰ и3менA сынHвъ ї}левыхъ, входsщихъ во є3гЂпетъ вкyпэ со їaкwвомъ nтцeмъ и4хъ, кjйждо со всёмъ д0момъ свои1мъ внид0ша: Ось імена синів Ізраїлевих, які ввійшли в Єгипет з Яковом [батьком їхнім], увійшли кожен з [усім] домом своїм:
2
2
руви1мъ, сmмеHнъ, леvjй, їyда, Рувим, Симеон, Левій та Іуда,
3
3
їссахaръ, завулHнъ и3 веніамjнъ, Іссахар, Завулон і Веніамін,
4
4
дaнъ и3 нефfалjмъ, гaдъ и3 ґси1ръ: їHсифъ же бsше во є3гЂптэ. Дан і Неффалим, Гад і Асир.
5
5
Бsше же всёхъ дyшъ и3зшeдшихъ и3з8 їaкwва сeдмьдесzтъ пsть. Усіх же душ, що народилися від стегон Якова, було сімдесят [п’ять], а Йосиф був уже в Єгипті.
6
6
Ќмре же їHсифъ, и3 вс‰ брaтіz є3гw2, и3 вeсь р0дъ џный: І помер Йосиф і всі брати його і весь рід їх;
7
7
сhнове же ї}лєвы возраст0ша и3 ўмн0жишасz, и3 мн0зи бhша и3 ўкрэпи1шасz ѕэлw2 ѕэлw2: ўмн0жи же и5хъ землS. а сини Ізраїлеві розплодилися і розмножилися, і підросли і посилилися надзвичайно, і наповнилася ними земля та.
8
8
Востa же цaрь и4нъ во є3гЂптэ, и4же не знaше їHсифа, І став над Єгиптом новий цар, який не знав Йосифа,
9
9
речe же kзhку своемY: сE, р0дъ сынHвъ ї}левыхъ вели1кое мн0жество и3 ўкрэплsетсz пaче нaсъ: і сказав народу своєму: ось, народ синів Ізраїлевих численний і сильніший за нас;
10
10
пріиди1те u5бо, прехи1тримъ и5хъ, да не когдA ўмн0жатсz: и3 є3гдA ѓще приключи1тсz нaмъ брaнь, приложaтсz и3 сjи къ супостaтwмъ, и3 њдолёвше нaмъ и3зhдутъ и3з8 земли2 (нaшеz). перехитруємо ж його, щоб він не розмножувався; інакше, коли станеться війна, з’єднається і він з нашими ворогами, і озброїться проти нас, і вийде з землі [нашої].
11
11
И# пристaви над8 ни1ми пристaвники дёлъ, да њѕл0бzтъ и5хъ въ дёлэхъ. И# создaша грaды твє1рды фараHну: піfw2, и3 рамесси2, и3 w4нъ, и4же є4сть и3ліоп0ль. І поставили над ним начальників робіт, щоб виснажували його важкими роботами. І він побудував фараону Пифом і Раамсес, міста для запасів, [і Он, інакше Іліополь].
12
12
По є3ли1ку же и5хъ смирsху, толи1кw мн0жайшіи бывaху и3 ўкрэплsхусz ѕэлw2 ѕэлw2. И# гнушaхусz є3гЂптzне сынми2 ї}левыми, Але чим більше виснажували його, тим більше він примножувався і тим більше зростав, так що [єгиптяни] побоювалися синів Ізраїлевих.
13
13
и3 наси1ліе творsху є3гЂптzне сынHмъ ї}лєвымъ нyждею, І тому єгиптяни з жорстокістю силували синів Ізраїлевих до робіт
14
14
и3 болёзненну тBмъ жи1знь творsху въ дёлэхъ жест0кихъ брeніемъ и3 плінfодёланіемъ, и3 всёми дёлы, ±же въ полsхъ, во всёхъ дёлэхъ, и4миже порабощaху и5хъ съ нyждею. і робили життя їхнє гірким від важкої роботи над глиною і цеглою і від усякої роботи польової, від всякої роботи, до якої змушували їх з жорстокістю.
15
15
И# речE цaрь є3гЂпетскій бaбамъ є3врє1йскимъ: є3ди1нэй и4хъ и4мz сепфHра и3 и4мz вторёй фyа, Цар Єгипетський повелів повитухам євреянок, з яких одній ім’я Шифра, а другій Фуа,
16
16
и3 речE (и5мъ): є3гдA бaбите є3врeанынzмъ, и3 сyть къ рождeнію, ѓще ќбw мyжескій п0лъ бyдетъ, ўбивaйте є3го2: ѓще же жeнскій, снабдэвaйте є3го2. і сказав [їм]: коли ви будете повивати у євреянок, то спостерігайте при пологах: якщо буде син, то умертвляйте його, а якщо дочка, то нехай живе.
17
17
Ўбоsшасz же б†бы бGа, и3 не сотвори1ша, ћкоже повелЁ и5мъ цaрь є3гЂпетскій, и3 живлsху мyжескій п0лъ. Але повитухи боялися Бога і не робили так, як говорив їм цар Єгипетський, і залишали дітей живими.
18
18
Призвa же цaрь є3гЂпетскій б†бы и3 речE и5мъ: что2 ћкw сотвори1сте вeщь сію2, и3 њживлsете мyжескій п0лъ; Цар Єгипетський покликав повитух і сказав їм: для чого ви робите таку справу, що залишаєте дітей живими?
19
19
Рек0ша же б†бы фараHну: не ћкw жєны2 є3г›птzныни, тaкw и3 жєны2 є3врє1аныни: раждaютъ бо прeжде нeже вни1ти къ ни6мъ бaбамъ, и3 раждaху. Повитухи сказали фараонові: єврейські жінки не такі, як єгипетські; вони здорові, тому що перш ніж прийде до них повитуха, вони вже народжують.
20
20
Блaго же творsше бGъ бaбамъ, и3 мн0жахусz лю1діе и3 ўкрэплsхусz ѕэлw2. За це Бог чинив добро повитухам, а народ розмножувався і дуже посилювався.
21
21
И# понeже боsхусz б†бы бGа, сотвори1ша себЁ жили6ща. І оскільки повитухи боялися Бога, то Він утверджував доми їхні.
22
22
Заповёда же фараHнъ всBмъ лю1демъ свои6мъ, глаг0лz: всsкъ мyжескій п0лъ, и4же роди1тсz є3врewмъ, въ рэкY ввергaйте, и3 всsкъ жeнскій п0лъ снабдэвaйте и5 жи1въ. Тоді фараон усьому народові своєму повелів, говорячи: всякого новонародженого [у євреїв] сина кидайте в ріку, а всяку дочку залишайте живою.
Главa в7
Глава 2
1
1
Бsше же нёкто t плeмене леvjина, и4же поS t дщeрей леvjиныхъ, и3 и3мsше ю5: Хтось із племені Левіїного пішов і взяв собі дружину з того самого племені.
2
2
и3 зачA во чрeвэ и3 роди2 мyжескій п0лъ. Ви1дэвше же є3го2 лёпа, крhша є3го2 три2 мцcы: Дружина зачала і народила сина і, бачачи, що він дуже красивий, ховала його три місяці;
3
3
и3 понeже не можaху є3го2 ктомY крhти, взS є3мY мaти є3гw2 ковчeжецъ си1товый и3 помaза и5 клeемъ и3 смол0ю, и3 вложи2 nтрочA въ него2, и3 положи2 є3го2 въ лучи1цэ при рэцЁ: але не маючи можливости ховати його далі, взяла кошик з очерету й обсмолила його асфальтом і смолою і, поклавши в ньому дитину, поставила в очереті біля берега ріки,
4
4
и3 наблюдaше сестрA є3гw2 и3здалeча, да ўвёдаетъ, что2 бyдетъ є3мY. а сестра його стала здаля спостерігати, що з ним буде.
5
5
Сни1де же дщeрь фараHнова и3змhтисz на рэкY, и3 рабы6ни є3S прохождaху при рэцЁ. И# ви1дэвши ковчeжецъ въ лучи1цэ, послaвши рабhню, взS и5. І вийшла дочка фараонова на річку купатися, а служниці її ходили по березі ріки. Вона побачила кошик серед очерету і послала рабиню свою взяти його.
6
6
Tвeрзши же, ви1дитъ nтрочA плaчущеесz въ ковчeжцэ, и3 пощадЁ є5 дщeрь фараHнz, и3 речE: t дэтeй є3врeйскихъ сіE. Відкрила і побачила немовля; і ось, немовля плаче [у кошику]; і зглянулася на нього [дочка фараонова] і сказала: це з єврейських дітей.
7
7
И# речE сестрA є3гw2 дщeри фараHновэ: х0щеши ли, призовy ти женY корми1лицу t є3врє1й, и3 воздои1тъ ти2 nтрочA; І сказала сестра його дочці фараоновій: чи не сходити мені і чи не покликати до тебе годувальницю з євреянок, щоб вона вигодувала тобі немовля?
8
8
И# речE є4й дщeрь фараHнова: и3ди2. Шeдши же nтрокови1ца, призвA мaтерь nтрочaте. Дочка фараонова сказала їй: сходи. Дівчина пішла і покликала матір немовляти.
9
9
Речe же къ нeй дщeрь фараHнова: соблюди1 ми nтрочA сіE и3 возд0й ми2 є5: ѓзъ же дaмъ ти2 мздY. Взs же nтрочA женA и3 доsше є5. Дочка фараонова сказала їй: візьми немовля це і вигодуй його мені; я дам тобі плату. Жінка взяла немовля і годувала його.
10
10
Возмужaвшу же nтрочaти, введE є5 ко дщeри фараHновэ, и3 бhсть є4й въ сhна, и3 наречE и4мz є3мY мwmсeй, глаг0лющи: t воды2 взsхъ є3го2. І виросло немовля, і вона привела його до дочки фараонової, і він був у неї замість сина, і нарекла ім’я йому: Мойсей, тому що, говорила вона, я з води вийняла його.
11
11
Бhсть же во дни6 мнHгіz w4ны, вели1къ бhвъ мwmсeй, и3зhде къ брaтіzмъ свои6мъ, сынHмъ ї}лєвымъ. Разумёвъ же болёзнь и4хъ, ви1дэ человёка є3гЂптzнина бію1ща нёкоего є3врeанина t брaтіи є3гw2 сынHвъ ї}левыхъ. Минуло багато часу, коли Мойсей виріс, трапилося, що він вийшов до братів своїх [синів Ізраїлевих] і побачив тяжку роботу їхню; і побачив, що єгиптянин б’є одного єврея з братів його, [синів Ізраїлевих].
12
12
Њбозрёвсz же сёмw и3 nвaмw, ни ког0же ви1дэ: и3 порази1въ є3гЂптzнина, скры2 є3го2 въ песцЁ. Подивившись туди й сюди і побачивши, що нема нікого, він убив єгиптянина і сховав його у піску.
13
13
И#зшeдъ же во вторhй дeнь, ви1дэ двA м{жа є3врє1анина бію6щасz и3 глаг0ла њби1дzщему: чесw2 рaди ты2 біeши и4скреннzго; І вийшов він на другий день, і ось, два євреї сваряться; і сказав він тому, хто кривдив: навіщо ти б’єш ближнього твого?
14
14
Џнъ же речE: кт0 тz постaви кнsзz и3 судію2 над8 нaми; є3дA ўби1ти мS ты2 х0щеши, и4мже w4бразомъ ўби1лъ є3си2 вчерA є3гЂптzнина; Ўбоsсz же мwmсeй и3 речE: ѓще си1це kвлeнъ бhсть глаг0лъ сeй; А той сказав: хто поставив тебе начальником і суддею над нами? чи не думаєш убити мене, як убив [учора] єгиптянина? Мойсей злякався і сказав: дійсно, дізналися про цю справу.
15
15
Ўслhша же фараHнъ глаг0лъ сeй и3 и3скaше ўби1ти мwmсeа. Tи1де же мwmсeй t лицA фараHнова и3 всели1сz въ земли2 мадіaмстэй: пришeдъ же въ зeмлю мадіaмскую сёде при клaдzзэ. І почув фараон про цю справу і хотів убити Мойсея; але Мойсей утік від фараона й зупинився в землі Мадіамській; і [прийшовши в землю Мадіамську], сів біля колодязя.
16
16
Свzщeннику же мадіaмскому бёша сeдмь дщeрей, пасyщихъ џвцы nтцA своегw2 їоf0ра: пришeдшz же чeрпаху, д0ндеже нап0лниша кwрhта, напои1ти џвцы nтцA своегw2 їоf0ра. У священика мадіамського [було] сім дочок, [які пасли овець батька свого Іофора]. Вони прийшли, набрали води і наповнили корита, щоб напоїти овець батька свого [Іофора].
17
17
Пришeдше же пaстыріе и3згнaша |. Востaвъ же мwmсeй и3збaви и5хъ, и3 наліS и5мъ и3 напои2 џвцы и4хъ. І прийшли пастухи і відігнали їх. Тоді встав Мойсей і захистив їх, [і начерпав їм води] і напоїв овець їхніх.
18
18
Пріид0ша же къ рагуи1лу nтцY своемY. Џнъ же речE и5мъ: что2 ћкw ўскори1сте пріити2 днeсь; І прийшли вони до Рагуїла, батька свого, і він сказав [їм]: чому ви так скоро прийшли сьогодні?
19
19
Џныz же рек0ша: человёкъ є3гЂптzнинъ и3збaви нaсъ t пaстырей, и3 начeрпа нaмъ и3 напои2 џвцы нaшz. Вони сказали: якийсь єгиптянин захистив нас від пастухів і навіть начерпав нам води і напоїв овець [наших].
20
20
Џнъ же речE дщeремъ свои6мъ: и3 гдё є3сть; и3 вскyю си1це њстaвисте человёка; призови1те u5бо є3го2, да ћстъ хлёбъ. Він сказав дочкам своїм: де ж він? навіщо ви залишили його? покличте його, і нехай він їсть хліб.
21
21
Всели1сz же мwmсeй ў человёка: и3 дадE сепфHру дщeрь свою2 мwmсeю въ женY. Мойсеєві сподобалося жити у цього чоловіка; і він видав за Мойсея дочку свою Сепфору.
22
22
Во чрeвэ же зачeнши женA роди2 сhна, и3 наречE мwmсeй и4мz є3мY гирсaмъ, глаг0лz: ћкw пришлeцъ є4смь въ земли2 чуждeй. Е#щe же зачeнши роди2 сhна вторaго, и3 наречE и4мz є3мY є3ліезeръ, глаг0лz: бGъ бо nтцA моегw2 пом0щникъ м0й и3 и3збaви мS и3з8 руки2 фараHновы. Вона [зачала і] народила сина, і [Мойсей] нарік йому ім’я: Гирсам, тому що, говорив він, я став пришельцем у чужій землі. [І, зачавши ще, народила другого сина, і він нарік йому ім’я Єлиєзер, сказавши: Бог отця мого був мені помічником і визволив мене від руки фараона.]
23
23
По днeхъ же мн0гихъ тёхъ, ќмре цaрь є3гЂпетскій, и3 возстенaша сhнове ї}лєвы t дёлъ и3 возопи1ша, и3 взhде в0пль и4хъ къ бGу t дёлъ. Минув довгий час, помер цар Єгипетський. І стогнали сини Ізраїлеві від роботи і волали, і волання їхнє від роботи дійшло до Бога.
24
24
И# ўслhша бGъ стенaніе и4хъ: и3 помzнY бGъ завётъ св0й и4же ко ґвраaму и3 їсаaку и3 їaкwву, І почув Бог стогін їх, і згадав Бог завіт Свій з Авраамом, Ісааком і Яковом.
25
25
и3 призрЁ бGъ на сhны ї}лєвы, и3 познaнъ бhсть и4ми. І побачив Бог синів Ізраїлевих, і споглянув на них Бог.
Главa G
Глава 3
1
1
Мwmсeй же бsше пасhй џвцы їоf0ра тeстz своегw2, свzщeнника мадіaмска: и3 гнaше џвцы въ пустhню, и3 пріи1де въ г0ру б9ію хwри1въ. Мойсей пас овець у Іофора, тестя свого, священика мадіамського. Одного разу провів він отару далеко в пустелю і прийшов до гори Божої, Хорива.
2
2
Kви1сz же є3мY ѓгGлъ гDнь въ плaмени џгненнэ и3з8 купины2: и3 ви1дитъ, ћкw купинA гори1тъ nгнeмъ, купинa же не сгарaше. І явився йому ангел Господній у полум’ї вогню з середини тернового куща. І побачив він, що терновий кущ горить вогнем, але кущ не згорає.
3
3
Речe же мwmсeй: мимошeдъ ўви1жду видёніе вели1кое сіE, ћкw не сгарaетъ купинA. Мойсей сказав: піду і подивлюся на це велике явлення, чому кущ не згорає.
4
4
Е#гдa же ви1дэ гDь, ћкw приступaетъ ви1дэти, воззвA є3го2 гDь и3з8 купины2, гlz: мwmсeе, мwmсeе. Џнъ же речE: чт0 є3сть, гDи; Господь побачив, що він іде дивитися, і звернувся до нього Бог із середини куща, і сказав: Мойсею! Мойсею! Він сказав: ось я, [Господи]!
5
5
Џнъ же речE: не приближaйсz сёмw: и3зyй сапоги2 t н0гъ твои1хъ: мёсто бо, на нeмже ты2 стои1ши, землS с™A є4сть. І сказав Бог: не підходь сюди; зніми взуття твоє з ніг твоїх, тому що місце, на якому ти стоїш, є земля свята.
6
6
И# речE є3мY: ѓзъ є4смь бGъ nтцA твоегw2, бGъ ґвраaмовъ и3 бGъ їсаaковъ и3 бGъ їaкwвль. Tврати1 же мwmсeй лицE своE: бlгоговёzше бо воззрёти пред8 бGа. І сказав [йому]: Я Бог батька твого, Бог Авраама, Бог Ісаака і Бог Якова. Мойсей закрив лице своє, тому що боявся дивитися на Бога.
7
7
Речe же гDь къ мwmсeю: ви1дz ви1дэхъ њѕлоблeніе людjй мои1хъ, и5же во є3гЂптэ, и3 в0пль и4хъ ўслhшахъ t дёлъ пристaвникwвъ: ўвёдэхъ бо болёзнь и4хъ, І сказав Господь [Мойсеєві]: Я бачив страждання народу Мого в Єгипті і почув волання його від приставників його; Я знаю скорботи його
8
8
и3 снид0хъ и3з8sти и5хъ t рукY є3г›петску, и3 и3звести2 | и3з8 земли2 тоS, и3 ввести2 и5хъ въ зeмлю блaгу и3 мн0гу, въ зeмлю кипsщую млек0мъ и3 мeдомъ, въ мёсто хананeйско и3 хеттeйско, и3 ґморрeйско и3 ферезeйско, и3 гергесeйско и3 є3veйско и3 їевусeйско: і йду визволити його від руки єгиптян і вивести його з землі цієї [і ввести його] у землю добру і простору, де тече молоко і мед, у землю хананеїв, хеттеїв, аморреїв, ферезеїв, [гергесеїв,] евеїв та ієвусеїв.
9
9
и3 сE, нн7э в0пль сынHвъ ї}левыхъ пріи1де ко мнЁ, и3 ѓзъ ви1дэхъ тугY, є4юже є3гЂптzне стужaютъ и5мъ: І ось, уже волання синів Ізраїлевих дійшло до Мене, і Я бачу утиски, якими пригнічують їх єгиптяни.
10
10
и3 нн7э грzди2, да послю1 тz къ фараHну царю2 є3гЂпетскому, и3 и3зведeши лю1ди мо‰, сhны ї}лєвы и3з8 земли2 є3гЂпетскіz. Отже, піди: Я пошлю тебе до фараона [царя Єгипетського]; і виведи із Єгипту народ Мій, синів Ізраїлевих.
11
11
И# речE мwmсeй къ бGу: кт0 є3смь ѓзъ, ћкw да пойдY къ фараHну царю2 є3гЂпетскому, и3 ћкw да и3зведY сhны ї}лєвы t земли2 є3гЂпетскіz; Мойсей сказав Богу: хто я, щоб мені йти до фараона [царя Єгипетського] і вивести з Єгипту синів Ізраїлевих?
12
12
Речe же бGъ къ мwmсeю, гlz: ћкw бyду съ тоб0ю: и3 сіE тебЁ знaменіе, ћкw ѓзъ тS посылaю: внегдA и3звести2 тебЁ лю1ди мо‰ и3з8 є3гЂпта, и3 пом0литесz бGу въ горЁ сeй. І сказав [Бог]: Я буду з тобою, і ось тобі знамення, що Я послав тебе: коли ти виведеш народ [Мій] з Єгипту, ви завершите служіння Богу на цій горі.
13
13
И# речE мwmсeй къ бGу: сE, ѓзъ пойдY къ сынHмъ ї}лєвымъ и3 рекY къ ни6мъ: бGъ nтє1цъ нaшихъ послa мz къ вaмъ: и3 ѓще вопр0сzтъ мS, что2 и4мz є3мY, что2 рекY къ ни6мъ; І сказав Мойсей Богу: ось, я прийду до синів Ізраїлевих і скажу їм: Бог батьків ваших послав мене до вас. А вони скажуть мені: як Його ім’я? Що сказати мені їм?
14
14
И# речE бGъ къ мwmсeю, гlz: ѓзъ є4смь сhй. И# речE: тaкw речeши сынHмъ ї}лєвымъ: сhй послa мz къ вaмъ. Бог сказав Мойсеєві: Я є Сущий. І сказав: так скажи синам Ізраїлевим: Сущий [Ієгова] послав мене до вас.
15
15
И# речE бGъ пaки къ мwmсeю: тaкw речeши сынHмъ ї}лєвымъ: гDь бGъ nтє1цъ нaшихъ, бGъ ґвраaмовъ и3 бGъ їсаaковъ и3 бGъ їaкwвль, послa мz къ вaмъ: сіE моE є4сть и4мz вёчное и3 пaмzть родHвъ родHмъ: І сказав ще Бог Мойсеєві: так скажи синам Ізраїлевим: Господь, Бог батьків ваших, Бог Авраама, Бог Ісаака і Бог Якова послав мене до вас. Ось ім’я Моє навіки, і пам’ять про Мене з роду в рід.
16
16
пришeдъ u5бо собери2 стaрцы сынHвъ ї}левыхъ и3 рцы2 къ ни6мъ: гDь бGъ nтє1цъ нaшихъ kви1сz мнЁ, бGъ ґвраaмовъ и3 бGъ їсаaковъ и3 бGъ їaкwвль, гlz: присэщeніемъ присэти1хъ вaсъ, и3 є3ли6ка случи1шасz вaмъ во є3гЂптэ: Піди, збери старійшин [синів] Ізраїлевим і скажи їм: Господь, Бог батьків ваших, явився мені, Бог Авраама, [Бог] Ісаака і [Бог] Якова, і сказав: Я відвідав вас і побачив, що чинять з вами в Єгипті.
17
17
и3 речE: и3зведY вaсъ t њѕлоблeніz є3гЂпетскагw въ зeмлю хананeйску и3 хеттeйску, и3 ґморрeйску и3 ферезeйску, и3 гергесeйску и3 є3veйску и3 їевусeйску, въ зeмлю кипsщую млек0мъ и3 мeдомъ: І сказав: Я виведу вас від рабства єгипетського в землю хананеїв, хеттеїв, аморреїв, ферезеїв, [гергесеїв,] евеїв та ієвусеїв, у землю, де тече молоко і мед.
18
18
и3 послyшаютъ глaса твоегw2, и3 вни1деши ты2 и3 старBйшины ї}лєвы къ фараHну царю2 є3гЂпетскому, и3 речeши къ немY: гDь бGъ є3врeйскій воззвA нaсъ: да п0йдемъ u5бо путeмъ трeхъ днjй въ пустhню, да пожрeмъ гDу бGу нaшему: І вони послухають голосу твого, і підеш ти і старійшини Ізраїлеві до [фараона] царя Єгипетського, і скажете йому: Господь, Бог євреїв, прикликав нас; отже, відпусти нас у пустелю, на три дні шляху, щоб принести жертву Господу, Богу нашому.
19
19
ѓзъ же вёмъ, ћкw не tпyститъ вaсъ фараHнъ цaрь є3гЂпетскій пойти2, ѓще не рук0ю крёпкою: Але Я знаю, що [фараон] цар Єгипетський не дозволить вам іти, якщо не примусити його рукою міцною;
20
20
и3 простeръ рyку мою2, поражY є3гЂптzны всёми чудесы2 мои1ми, ±же сотворю2 въ ни1хъ: и3 по си1хъ tпyститъ вы2, і простягну руку Мою й уражу Єгипет усіма чудесами Моїми, які сотворю серед нього; і після того він відпустить вас.
21
21
и3 дaмъ блгdть лю1демъ си6мъ пред8 є3г›птzны: є3гдa же п0йдете, не tи1дете тщы2: І дам народу цьому милість в очах єгиптян; і коли підете, то підете не з порожніми руками:
22
22
но да и3спр0ситъ женA t сосёды и3 подрyги своеS сосyды срє1брzны и3 зл†ты, и3 ри6зы: и3 ўкраси1те сhны вaшz и3 дщє1ри вaшz, и3 њбери1те є3гЂптzнъ. кожна жінка випросить у сусідки своєї і в тієї, що живе в домі її, речей срібних і речей золотих, і одягу, і ви нарядите в них і синів ваших і дочок ваших, і обберете єгиптян.
Главa д7
Глава 4
1
1
Tвэщa же мwmсeй и3 речE: ѓще не ўвёруютъ ми2, нижE послyшаютъ глaса моегw2, рекyтъ бо, ћкw не kви1сz тебЁ бGъ, что2 рекY къ ни6мъ; І відповів Мойсей і сказав: а якщо вони не повірять мені і не послухають голосу мого і скажуть: не явився тобі Господь? [що сказати їм?]
2
2
И# речE къ немY гDь: что2 сіE є4сть въ руцЁ твоeй; Џнъ же речE: жeзлъ. І сказав йому Господь: що це в руці у тебе? Він відповів: жезл.
3
3
И# речE: повeрзи є3го2 на зeмлю. И# вeрже и5 на зeмлю, и3 бhсть ѕмjй: и3 tбэжE мwmсeй t негw2. Господь сказав: кинь його на землю. Він кинув його на землю, і жезл перетворився на змія, і Мойсей побіг від нього.
4
4
И# речE гDь къ мwmсeю: простри2 рyку и3 и3ми2 за хв0стъ. Простeръ u5бо рyку, взS за хв0стъ, и3 бhсть жeзлъ въ руцЁ є3гw2. І сказав Господь Мойсею: простягни руку твою і візьми його за хвіст. Він простяг руку свою, і взяв його [за хвіст]; і він став жезлом у руці його.
5
5
Да ўвёруютъ ти2, ћкw kви1сz тебЁ гDь бGъ nтє1цъ твои1хъ, бGъ ґвраaмовъ и3 бGъ їсаaковъ и3 бGъ їaкwвль. Це для того, щоб повірили [тобі], що явився тобі Господь, Бог батьків їх, Бог Авраама, Бог Ісаака і Бог Якова.
6
6
Речe же є3мY гDь пaки: вложи2 рyку твою2 въ нёдро твоE. И# вложи2 рyку въ нёдро своE, и3 и3з8sтъ ю5 t нёдра своегw2, и3 бhсть рукA є3гw2 прокажeна ћкw снёгъ. Ще сказав йому Господь: поклади руку твою до себе в пазуху. І він поклав руку свою до себе в пазуху, вийняв її [із пазухи своєї], і ось, рука його побіліла від прокази, як сніг.
7
7
И# речE пaки є3мY гDь: вложи2 рyку твою2 въ нёдро твоE. И# вложи2 рyку свою2 въ нёдро своE, и3 и3з8sтъ ю5 t нёдра своегw2, и3 бhсть пaки въ румsнствэ пл0ти своеS. [Ще] сказав [йому Господь]: поклади знову руку твою до себе в пазуху. І він поклав руку свою до себе в пазуху; і вийняв її з пазухи своєї, і ось, вона знову стала такою ж, як тіло його.
8
8
Ѓще же не ўвёруютъ тебЁ, нижE послyшаютъ глaса знaменіz пeрвагw, ўвёруютъ тебЁ рaди глaса знaменіz вторaгw: Якщо вони не повірять тобі і не послухають голосу першого знамення, то повірять голосу знамення іншого;
9
9
и3 бyдетъ ѓще не ўвёруютъ тебЁ двэмA знaменіzми си1ми, нижE послyшаютъ глaса твоегw2, да в0змеши t воды2 рёчныz, и3 проліeши на сyхо: и3 бyдетъ водA, ю4же в0змеши t рэки2, кр0вію на сyсэ. якщо ж не повірять і двом цим знаменням і не послухають голосу твого, то візьми води з ріки і вилий на сушу; і вода, взята з річки, зробиться кров’ю на суші.
10
10
Речe же мwmсeй ко гDу: молю1сz ти2, гDи: недоброрёчивъ є4смь прeжде вчерaшнzгw и3 трeтіzгw днE, нижE tнeлэже начaлъ є3си2 гlати рабY твоемY: худоглaсенъ и3 косноzзhченъ ѓзъ є4смь. І сказав Мойсей Господу: о, Господи! людина я не красномовна, і таким був і вчора і третього дня, і коли Ти почав говорити з рабом Твоїм: я тяжко говорю і недорікуватий.
11
11
И# речE гDь къ мwmсeю: кто2 дадE ўстA человёку; и3 кто2 сотвори2 нёма и3 глyха, и3 ви1дzща и3 слёпа; не ѓзъ ли гDь бGъ; Господь сказав [Мойсеєві]: хто дав уста людині? хто робить німим, або глухим, або зрячим, або сліпим? чи не Я Господь [Бог]?
12
12
и3 нн7э и3ди2, и3 ѓзъ tвeрзу ўстA тво‰ и3 ўстр0ю тебЁ, є4же и4маши глаг0лати. отже, піди, і Я буду при вустах твоїх і навчу тебе, що тобі говорити.
13
13
Речe же мwmсeй: молю1сz ти2, гDи, и3збери2 могyща и3н0го, є3г0же п0слеши. [Мойсей] сказав: Господи! пошли іншого, кого можеш послати.
14
14
И# разгнёвавсz ћростію гDь на мwmсeа, речE: не сe ли брaтъ тв0й ґарHнъ леvjтинъ; вёмъ, ћкw глаг0лz возглаг0летъ џнъ вмёстw тебє2: и3 сE, т0й и3зhдетъ во срётеніе тебЁ, и3 ўзрёвъ тS, возрaдуетсz въ себЁ: І запалав гнів Господній на Мойсея, і Він сказав: хіба немає у тебе Аарона брата, левитянина? Я знаю, що він може говорити [замість тебе], і ось, він вийде назустріч тобі, і, побачивши тебе, зрадіє в серці своєму;
15
15
и3 речeши къ немY, и3 вдaси словесA мо‰ во ўстA є3гw2: ѓзъ же tвeрзу ўстA тво‰ и3 ўстA є3гw2, и3 ўстр0ю вaмъ ±же и4мате твори1ти: ти будеш йому говорити і вкладати слова [Мої] у вуста його, а Я буду при вустах твоїх і при вустах його і буду вчити вас, що вам робити;
16
16
и3 т0й возглаг0летъ t тебє2 къ лю1демъ, и3 т0й бyдетъ ўстA тво‰: тh же бyдеши є3мY въ тёхъ, ±же къ бGу: і буде говорити він замість тебе до народу; отже, він буде твоїми вустами, а ти будеш йому замість Бога;
17
17
и3 жeзлъ сeй њбращeнный въ ѕмію2, возми2 въ рyку твою2, си1мъ сотвори1ши знaмєніz. і жезл цей [який був перетворений на змія] візьми в руку твою: ним ти будеш творити знамення.
18
18
П0йде же мwmсeй, и3 возврати1сz ко їоf0ру тeстю своемY и3 речE: пойдY и3 возвращyсz ко брaтіи моeй, и5же во є3гЂптэ, и3 ўви1жду, ѓще є3щE жи1ви сyть. И# речE їоf0ръ къ мwmсeю: и3ди2 здрaвъ. По днeхъ же џныхъ мн0гихъ, ќмре цaрь є3гЂпетскій. І пішов Мойсей, і повернувся до Іофора, тестя свого, і сказав йому: піду я, і повернуся до братів моїх, які в Єгипті, і подивлюся, чи живі ще вони? І сказав Іофор Мойсеєві: йди з миром. [Через багато часу помер цар Єгипетський.]
19
19
И# речE гDь къ мwmсeю въ земли2 мадіaмстэй: и3ди2, tиди2 во є3гЂпетъ: и3змр0ша бо вси2 и4щущіи души2 твоеS. І сказав Господь Мойсеєві в [землі] Мадіамській: піди, повернись у Єгипет, тому що померли всі, що шукали душі твоєї.
20
20
Пои1мъ же мwmсeй женY свою2 и3 nтрочaта, всади2 | на nслsта, и3 возврати1сz во є3гЂпетъ. И# взS мwmсeй жeзлъ, и4же t бGа, въ рyку свою2. І взяв Мойсей дружину свою і синів своїх, посадив їх на осла і вирушив у землю Єгипетську. І жезл Божий Мойсей взяв у руку свою.
21
21
Речe же гDь къ мwmсeю: и3дyщу тебЁ и3 возвращaющусz во є3гЂпетъ, зри2 вс‰ чудесA, ±же дaхъ въ рyцэ твои2, да сотвори1ши | пред8 фараHномъ: ѓзъ же њжесточY сeрдце є3гw2, и3 не tпyститъ людjй: І сказав Господь Мойсею: коли підеш і повернешся в Єгипет, дивись, усі чудеса, які Я доручив тобі, зроби перед лицем фараона, а Я озлоблю серце його, і він не відпустить народ.
22
22
тh же возглаг0леши фараHну: сі‰ гlетъ гDь бGъ є3врeйскій: сhнъ м0й пeрвенецъ ї}ль: І скажи фараонові: так говорить Господь [Бог єврейський]: Ізраїль є син Мій, первісток Мій;
23
23
рёхъ же тебЁ: tпусти2 лю1ди мо‰, да ми2 послyжатъ: ѓще ќбw не х0щеши tпусти1ти и5хъ, блюди2 u5бо, ѓзъ ўбію2 сhна твоего2 пeрвенца. Я говорю тобі: відпусти сина Мого, щоб він звершив Мені служіння; а якщо не відпустиш його, то ось, Я уб’ю сина твого, первістка твого.
24
24
Бhсть же на пути2 на станY, срёте є3го2 ѓгGлъ гDнь и3 и3скaше є3го2 ўби1ти. Дорогою на ночівлі трапилося, що зустрів його Господь і хотів умертвити його.
25
25
И# взeмши сепфHра кaмень, њбрёза конeчную пл0ть сhна своегw2, и3 припадE къ ногaмъ є3гw2 и3 речE: стA кр0вь њбрёзаніz сhна моегw2. Тоді Сепфора, узявши кам’яний ніж, обрізала крайню плоть сина свого і, кинувши до ніг його, сказала: ти наречений крови у мене.
26
26
И# tи1де t негw2 ѓгGлъ, занeже речE: стA кр0вь њбрёзаніz сhна моегw2. І відійшов від нього Господь. Тоді сказала вона: наречений крови — за обрізанням.
27
27
Речe же гDь ко ґарHну: и3зhди во срётеніе мwmсeю въ пустhню. И# и4де, и3 срёте є3го2 въ горЁ б9іи: и3 цэловaстасz џба. І Господь сказав Аарону: піди назустріч Мойсеєві в пустелю. І він пішов, і зустрівся з ним біля гори Божої, і поцілував його.
28
28
И# повёда мwmсeй ґарHну вс‰ словесA гDнz, ±же послA, и3 вс‰ знaмєніz, ±же заповёда є3мY. І переказав Мойсей Аарону всі слова Господа, Який його послав, і всі знамення, що Він заповідав.
29
29
И$де же мwmсeй и3 ґарHнъ, и3 собрaша вс‰ стaрцы сынHвъ ї}левыхъ: І пішов Мойсей з Аароном, і зібрали вони всіх старійшин синів Ізраїлевих,
30
30
и3 глаг0ла и5мъ ґарHнъ вс‰ словесA сі‰, ±же гlа бGъ къ мwmсeю: и3 сотвори2 знaмєніz пред8 людьми2. і переказав [їм] Аарон усі слова, які говорив Господь Мойсеєві; і зробив Мойсей знамення перед очима народу,
31
31
И# вёроваша лю1діе, и3 возрaдовашасz, ћкw посэти2 бGъ сhны ї}лєвы и3 ћкw призрЁ на и4хъ скорбёніе: и3 прекл0ншесz лю1діе поклони1шасz. і повірив народ; і почули, що Господь відвідав синів Ізраїлевих і побачив страждання їх, і схилилися вони і поклонилися.
Главa є7
Глава 5
1
1
И# по си1хъ вни1де мwmсeй и3 ґарHнъ къ фараHну и3 рёша є3мY: сі‰ гlетъ гDь бGъ ї}левъ: tпусти2 лю1ди мо‰, да прaздникъ сотворsтъ мнЁ въ пустhни. Після цього Мойсей і Аарон прийшли до фараона і сказали [йому]: так говорить Господь, Бог Ізраїлів: відпусти народ Мій, щоб він звершив Мені свято в пустелі.
2
2
Речe же фараHнъ: кт0 є3сть, є3гHже послyшаю глaса, ћкw tпусти1ти и4мамъ сhны ї}лєвы; не вёмъ гDа, и3 ї}лz не tпущY. Але фараон сказав: хто такий Господь, щоб я послухався голосу Його і відпустив [синів] Ізраїля? я не знаю Господа й Ізраїля не відпущу.
3
3
И# глаг0лютъ є3мY: бGъ є3врeйскій призвA нaсъ: п0йдемъ u5бо путeмъ трeхъ днjй въ пустhню, да пожрeмъ гDу бGу нaшему, да не когдA случи1тсz нaмъ смeрть и3ли2 ўбjйство. Вони сказали [йому]: Бог євреїв покликав нас; відпусти нас у пустелю на три дні шляху принести жертву Господу, Богу нашому, щоб Він не уразив нас моровицею, або мечем.
4
4
И# речE и5мъ цaрь є3гЂпетскій: вскyю, мwmсeй и3 ґарHнъ, развращaете лю1ди мо‰ t дёлъ и4хъ; и3ди1те кjйждо вaсъ на дэлA сво‰. І сказав їм цар Єгипетський: для чого ви, Мойсей і Аарон, відволікаєте народ [мій] від справ його? ідіть [кожен з вас] на свою роботу.
5
5
И# речE фараHнъ: сE, нн7э ўмн0жишасz лю1діе сjи на земли2: u5бо не дади1мъ почи1ти и5мъ t дёлъ. І сказав фараон: ось, народ у землі цій численний, і ви відволікаєте його від роботи його.
6
6
Заповёда же фараHнъ пристaвникwмъ дёлъ людски1хъ и3 книг0чіzмъ, глаг0лz: І в той же день фараон дав повеління приставникам над народом і наглядачам, говорячи:
7
7
не ктомY приложи1те даsти плeвъ лю1демъ къ плінfодёланію, ћкоже вчерA и3 трeтіzгw днE: но сaми да и4дутъ и3 собирaютъ плeвы себЁ: не давайте надалі народу соломи для вироблення цегли, як учора і третього дня, нехай вони самі ходять і збирають собі солому,
8
8
и3 ўр0къ плінfодёланіz, є4же nни2 творsтъ, на кjйждо дeнь наложи1те и5мъ: не ўeмлите ничт0же: прaздни бо сyть: сегw2 рaди возопи1ша, глаг0люще: да п0йдемъ, и3 пожрeмъ бGу нaшему: а цеглин накладіть на них ту саму визначену кількість, яку вони виробляли вчора і третього дня, і не зменшуйте; вони бездіяльні, тому і кричать: підемо, принесемо жертву Богу нашому;
9
9
да њтzгчaтсz дэлA людjй си1хъ, и3 да пекyтсz њ ни1хъ, и3 не помhслzтъ њ словесёхъ сyетныхъ. дати їм більше роботи, щоб вони працювали і не займалися пустими речами.
10
10
Понуждaху же и5хъ прист†вницы и3 книгHчіz и3 глаг0лаху лю1демъ, рекyще: сі‰ глаг0летъ фараHнъ: не ктомY даю2 вaмъ плeвъ: І вийшли приставники народу і наглядачі його і сказали народу: так говорить фараон: не даю вам соломи;
11
11
сaми вы2 шeдше собирaйте себЁ плeвы, и3дёже ѓще њбрsщете: и4бо не бyдетъ ўsто t ўр0ка вaшегw ничт0же. самі підіть, беріть собі солому, де знайдете, а робота ваша ніскільки не зменшується.
12
12
И# разыд0шасz лю1діе по всeй земли2 є3гЂпетстэй собирaти тр0стіе на плeвы. І розсіявся народ по всій землі Єгипетській збирати жниво замість соломи.
13
13
Прист†вницы же понуждaху и5хъ, глаг0люще: совершaйте дэлA в†ша ўрHчнаz на всsкъ дeнь, ћкоже и3 є3гдA плeвы даsхомъ вaмъ. Приставники ж примушували [їх], говорячи: виконуйте [визначену] роботу свою щодня, як і тоді, коли була у вас солома.
14
14
И# біeни бhша книгHчіz р0да сынHвъ ї}левыхъ, и5же бhша пристaвлени над8 ни1ми t пристaвникwвъ фараHновыхъ, глаг0люще: почто2 не соверши1сте ўр0ка вaшегw плjнfеннагw, ћкоже вчерA и3 трeтіzгw днE, тaкожде и3 днeсь; А наглядачів із синів Ізраїлевих, яких поставили над ними приставники фараонові, били, говорячи: чому ви вчора і сьогодні не виготовляєте визначеної кількости цеглин, як було до цих пір?
15
15
Вшeдше же книгHчіz сынHвъ ї}левыхъ, возопи1ша къ фараHну, глаг0люще: почт0 ты тaкw твори1ши рабHмъ твои6мъ; І прийшли наглядачі синів Ізраїлевих і волали до фараона, говорячи: для чого ти так чиниш з рабами твоїми?
16
16
плeвъ не даю1тъ рабHмъ твои6мъ, и3 пл‡нfы нaмъ глаг0лютъ твори1ти: и3 сE, раби2 твои2 мyчими сyть: њби1диши u5бо людjй твои1хъ. соломи не дають рабам твоїм, а цеглу говорять нам, робіть. І ось, рабів твоїх б’ють; гріх народу твоєму.
17
17
И# речE и5мъ: прaздни, прaздни є3стE: сегw2 рaди глаг0лете: да и4демъ, пожрeмъ бGу нaшему: Але він сказав [їм]: бездіяльні ви, бездіяльні, тому і говорите: підемо, принесемо жертву Господу.
18
18
нн7э u5бо шeдше дёлайте: плeвъ бо не дaмъ вaмъ, ўр0къ же дёланіz плjнfеннагw да tдаетE. Ідіть же, працюйте; соломи не дадуть вам, а визначену кількість цегли давайте.
19
19
Ви1дzху же книгHчіи сынHвъ ї}левыхъ себE во ѕлhхъ, глаг0люще: не њстaвите плінfодёланіz ўр0чнагw дню2. І побачили наглядачі синів Ізраїлевих біду свою в словах: не зменшуйте кількости цегли, яку [визначено] на кожен день.
20
20
Срэт0ша же мwmсeа и3 ґарHна, и3дyщихъ во срётеніе и5мъ, и3сходsщымъ и5мъ t фараHна, І коли вони вийшли від фараона, то зустрілися з Мойсеєм і Аароном, які стояли, чекаючи на них,
21
21
и3 рёша и5мъ: да ви1дитъ бGъ и3 сyдитъ вaмъ, ћкw њгнуси1сте дyхъ вaшъ пред8 фараHномъ и3 пред8 рабы6 є3гw2, дaти мeчь въ рyки є3гw2 ўби1ти нaсъ. і сказали їм: нехай бачить і судить вас Господь за те, що ви зробили нас ненависними в очах фараона і рабів його і дали їм меч у руки, щоб убити нас.
22
22
Возврати1сz же мwmсeй ко гDу и3 речE: молю1тисz, гDи, почто2 њѕл0билъ є3си2 лю1ди сі‰; и3 вскyю послaлъ є3си2 мS; І звернувся Мойсей до Господа і сказав: Господи! для чого Ти піддав такій біді народ цей, [і] для чого послав мене?
23
23
и3 tнeлэже внид0хъ къ фараHну, глаг0лати твои1мъ и4менемъ, (џнъ) њѕл0би лю1ди сі‰, и3 не и3збaвилъ є3си2 людjй твои1хъ. бо з того часу, як я прийшов до фараона і став говорити ім’ям Твоїм, він почав гірше чинити з народом цим; визволити ж, — Ти не визволив народ Твій.
Главa ѕ7
Глава 6
1
1
И# речE гDь къ мwmсeю: сE, ќзриши, что2 сотворю2 фараHну: рук0ю бо крёпкою tпyститъ и5хъ и3 мhшцею выс0кою и3зженeтъ и5хъ t земли2 своеS. І сказав Господь Мойсеєві: тепер побачиш ти, що Я зроблю з фараоном; після дії руки міцної він відпустить їх; після дії руки міцної навіть вижене їх із землі своєї.
2
2
Гlа же бGъ къ мwmсeю и3 речE є3мY: ѓзъ гDь, І говорив Бог Мойсею і сказав йому: Я Господь.
3
3
и3 kви1хсz ґвраaму, и3 їсаaку, и3 їaкwву, бGъ сhй и4хъ, и3 и4мене моегw2 гDь не kви1хъ и5мъ: Являвся Я Аврааму, Ісааку і Якову з ім’ям «Бог Всемогутній», а з ім’ям Моїм «Господь»* не відкрився їм;
4
4
и3 постaвихъ завётъ м0й съ ни1ми, ћкw дaти и5мъ зeмлю ханаaнску, зeмлю пришeлствіz и4хъ, на нeйже и3 њбитaху: і Я поставив завіт Мій з ними, щоб дати їм землю Ханаанську, землю подорожування їх, по якій вони подорожували.
5
5
ѓзъ же ўслhшахъ стенaніе сынHвъ ї}левыхъ, и5мже є3гЂптzне пораб0тиша и5хъ, и3 помzнyхъ завётъ м0й: І Я почув стогін синів Ізраїлевих про те, що єгиптяни тримають їх у рабстві, і згадав завіт Мій.
6
6
и3ди2, рцы2 сынHмъ ї}лєвымъ глаг0лz: ѓзъ гDь, и3 и3зведY вaсъ t наси1ліz є3гЂпетска, и3 и3збaвлю вaсъ t раб0ты (и4хъ), и3 tимY вaсъ мhшцею выс0кою и3 суд0мъ вели1кимъ, Отже, скажи синам Ізраїлевим: Я Господь, і виведу вас з-під ярма єгиптян, і визволю вас від рабства їх, і врятую вас рукою простягнутою і судами великими;
7
7
и3 пріимY вы2 себЁ въ лю1ди, и3 бyду вaмъ бGъ: и3 ўразумёете, ћкw ѓзъ гDь бGъ вaшъ, и3зведhй вaсъ t земли2 є3гЂпетскіz и3 t наси1ліz є3гЂпетска: і прийму вас Собі в народ і буду вам Богом, і ви дізнаєтеся, що Я Господь, Бог ваш, Який вивів вас [із землі Єгипетської] з-під ярма єгипетського;
8
8
и3 введY вaсъ въ зeмлю, на ню1же простр0хъ рyку мою2, дaти ю5 ґвраaму и3 їсаaку и3 їaкwву: и3 дaмъ ю5 вaмъ въ наслёдіе, ѓзъ гDь. і введу вас у ту землю, про яку Я, піднявши руку Мою, клявся дати її Аврааму, Ісааку і Якову, і дам вам її у спадщину. Я Господь.
9
9
Глаг0ла же мwmсeй тaкw сынHмъ ї}лєвымъ, и3 не послyшаша мwmсeа t малодyшіz и3 t дёлъ жест0кихъ. Мойсей переказав це синам Ізраїлевим; але вони не послухали Мойсея через легкодухість і тяжку роботу.
10
10
Речe же гDь къ мwmсeю, гlz: І сказав Господь Мойсею, говорячи:
11
11
вни1ди, глаг0ли фараHну царю2 є3гЂпетскому, да tпyститъ сhны ї}лєвы и3з8 земли2 своеS. ввійди, скажи фараону, царю Єгипетському, щоб він відпустив синів Ізраїлевих із землі своєї.
12
12
Речe же мwmсeй пред8 гDемъ глаг0лz: сE, сhнове ї}лєвы не послyшаша менE, и3 кaкw послyшаетъ менE фараHнъ; ѓзъ же несловeсенъ є4смь. І сказав Мойсей перед Господом, говорячи: ось, сини Ізраїлеві не слухають мене; як же послухає мене фараон? а я некрасномовний.
13
13
Речe же гDь къ мwmсeю и3 ґарHну и3 завэщA и5мъ вни1ти къ фараHну царю2 є3гЂпетскому, да tпyститъ сhны ї}лєвы t земли2 є3гЂпетскіz. І говорив Господь Мойсеєві й Аарону, і давав їм повеління до синів Ізраїлевих і до фараона, царя Єгипетського, щоб вивести синів Ізраїлевих із землі Єгипетської.
14
14
И# сjи старBйшины домHвъ nтeчествъ и4хъ: сhнове руви1ма, пeрвенца ї}лева, є3нHхъ и3 фалл0съ, ґсрHнъ и3 хармJ: сіE плeмz руви1мово. Ось начальники поколінь їх: сини Рувима, первістка Ізраїлевого: Ханох і Фаллу, Хецрон і Хармі: це сімейства Рувимові.
15
15
Сhнове же сmмеHнwвы: їемуи1лъ и3 їамjнъ, и3 ґHдъ и3 ґхjнъ, и3 саaръ и3 саyлъ, и5же t фінісси1ны: сі‰ рождє1ніz сынHвъ сmмеHновыхъ. Сини Симеона: Іємуїл та Іамин, і Огад, й Іахин, і Цохар, і Саул, син хананеянки: це сімейства Симеона.
16
16
И# сі‰ и3менA сынHвъ леvjиныхъ по сродствHмъ и4хъ: гирсHнъ, каafъ и3 мерaрі: лётъ же житіS леvjина сто2 три1десzть сeдмь. Ось імена синів Левія за родами їх: Гирсон і Кааф і Мерарі. А років життя Левія було сто тридцять сім.
17
17
Сjи же сhнове гирсw6ни: ловенJ и3 семeй: д0мове рождeніz и4хъ. Сини Гирсона: Ливні і Шимеї з сімействами їх.
18
18
Сhнове же каafwвы: ґмврaмъ и3 їссаaръ, хеврHнъ и3 nзіи1лъ: лётъ же житіS каafова сто2 три1десzть три2. Сини Каафові: Амрам та Іцгар, і Хеврон, і Узиїл. А років життя Каафа було сто тридцять три роки.
19
19
Сhнове же мер†ріны: моолJ и3 nмусJ: сjи д0мове рождeніz леvjина по сродствHмъ и4хъ. Сини Мерарі: Махли і Муши. Це сімейства Левія за родами їх.
20
20
И# поS ґмврaмъ їwхавeду, дщeрь брaта nтцA своегw2, себЁ въ женY, и3 роди2 є3мY ґарHна и3 мwmсeа и3 маріaмь сестрY и4хъ: лётъ же житіS ґмврaмова сто2 три1десzть сeдмь. Амрам узяв Іохаведу, тітку свою, собі за дружину, і вона народила йому Аарона і Мойсея [і Маріам, сестру їх]. А років життя Амрама було сто тридцять сім.
21
21
Сhнове же їссаaрwвы: корE и3 нафeкъ и3 зeхрі. Сини Іцгарові: Корей і Нефег і Зихрі.
22
22
Сhнове же nзіи1лwвы: місаи1лъ и3 є3лісафaнъ и3 сегрJ. Сини Узиїлові: Мисаїл і Елцафан і Сифрі.
23
23
Поs же ґарHнъ є3лісавeту, дщeрь ґмінадaвову, сестрY наассHнову, себЁ въ женY, и3 роди2 є3мY надaва и3 ґвіyда, и3 є3леазaра и3 їfамaра. Аарон узяв собі за дружину Єлизавету, дочку Аминадава, сестру Наассона, і вона народила йому Надава й Авиуда, Єлеазара та Іфамара.
24
24
Сhнове же корewвы: ґси1ръ и3 є3лканA и3 ґвіасaръ: сі‰ рождє1ніz корewва. Сини Корея: Асир, Елкана й Авиасаф: це сімейства Кореєві.
25
25
И# є3леазaръ, сhнъ ґарHновъ, поS t дщeрей футіи1ловыхъ себЁ въ женY, и3 роди2 є3мY фінеeса: сі‰ старBйшинства nтeчества леvjтска по сродствHмъ и4хъ. Єлеазар, син Аарона, узяв собі за дружину одну з дочок Футиїлових, і вона народила йому Финеєса. Ось начальники поколінь левитських за родинами їх.
26
26
Сeй ґарHнъ и3 мwmсeй, и5мже речE бGъ и3звести2 сhны ї}лєвы и3з8 земли2 є3гЂпетскіz съ си1лою и4хъ. Аарон і Мойсей, це — ті, яким сказав Господь: виведіть синів Ізраїлевих із землі Єгипетської за ополченнями їх.
27
27
Сjи сyть, и5же глаг0ласта къ фараHну царю2 є3гЂпетскому, є4же и3звести2 сhны ї}лєвы t земли2 є3гЂпетскіz: сeй ґарHнъ и3 мwmсeй, Вони-то говорили фараонові, царю Єгипетському, щоб вивести синів Ізраїлевих з Єгипту; це — Мойсей і Аарон.
28
28
въ џньже дeнь гlа гDь къ мwmсeю въ земли2 є3гЂпетстэй. Отже, в той час, коли Господь говорив Мойсеєві в землі Єгипетській,
29
29
И# речE гDь къ мwmсeю гlz: ѓзъ гDь: глаг0ли къ фараHну царю2 є3гЂпетскому, є3ли6ка ѓзъ гlю къ тебЁ. Господь сказав Мойсеєві, говорячи: Я Господь! скажи фараонові, царю Єгипетському, все, що Я говорю тобі.
30
30
И# речE мwmсeй пред8 гDемъ: сE, ѓзъ худоглaсенъ є4смь, и3 кaкw послyшаетъ менE фараHнъ; Мойсей же сказав перед Господом: ось, я некрасномовний: як же послухає мене фараон?
Главa з7
Глава 7
1
1
И# речE гDь къ мwmсeю, гlz: сE, дaхъ тS бGа фараHну, и3 ґарHнъ брaтъ тв0й бyдетъ тв0й прор0къ: Але Господь сказав Мойсеєві: дивись, Я поставив тебе Богом фараону, а Аарон, брат твій, буде твоїм пророком:
2
2
тh же возглаг0леши є3мY вс‰, є3ли6ка тебЁ заповёдаю: ґарHнъ же брaтъ тв0й возглаг0летъ къ фараHну, да tпyститъ сhны ї}лєвы t земли2 своеS: ти будеш говорити [йому] усе, що Я повелю тобі, а Аарон, брат твій, буде говорити фараону, щоб він відпустив синів Ізраїлевих із землі своєї;
3
3
ѓзъ же њжесточY сeрдце фараHново и3 ўмн0жу знaмєніz мо‰ и3 чудесA въ земли2 є3гЂпетстэй: але Я озлоблю серце фараонове, і явлю багато знамень Моїх і чудес Моїх у землі Єгипетській;
4
4
и3 не послyшаетъ вaсъ фараHнъ, и3 возложY рyку мою2 на є3гЂпетъ и3 и3зведY съ си1лою моeю лю1ди мо‰ сhны ї}лєвы t земли2 є3гЂпетскіz, со tмщeніемъ вели1кимъ: фараон не послухає вас, і Я накладу руку Мою на Єгипет і виведу воїнство Моє, народ Мій, синів Ізраїлевих, із землі Єгипетської — судами великими;
5
5
и3 ўвёдzтъ вси2 є3гЂптzне, ћкw ѓзъ є4смь гDь, простирaz рyку мою2 на є3гЂпетъ, и3 и3зведY сhны ї}лєвы t среды2 и4хъ. тоді довідаються [усі] єгиптяни, що Я Господь, коли простягну руку Мою на Єгипет і виведу синів Ізраїлевих із середовища їх.
6
6
Сотвори1 же мwmсeй и3 ґарHнъ, ћкоже заповёда и5мъ гDь, тaкw сотвори1ша. І зробили Мойсей і Аарон, як повелів їм Господь, так вони і зробили.
7
7
Мwmсeй же бЁ nсми1десzти лётъ, ґарHнъ же брaтъ є3гw2 nсми1десzти трeхъ лётъ, є3гдA глаг0ласта къ фараHну. Мойсей був вісімдесяти, а Аарон [брат його] вісімдесяти трьох років, коли вони почали говорити до фараона.
8
8
И# речE гDь къ мwmсeю и3 ґарHну гlz: І сказав Господь Мойсеєві й Ааронові, говорячи:
9
9
и3 ѓще речeтъ къ вaмъ фараHнъ, глаг0лz: дади1те нaмъ знaменіе и3ли2 чyдо: и3 речeши ґарHну брaту твоемY: возми2 жeзлъ и3 повeржи на зeмлю пред8 фараHномъ и3 пред8 рабы6 є3гw2, и3 бyдетъ ѕмjй. якщо фараон скаже вам: зробіть [знамення або] чудо, то ти скажи Аарону [братові твоєму]: візьми жезл твій і кинь [на землю] перед фараоном [і перед рабами його], — він стане змієм.
10
10
Вни1де же мwmсeй и3 ґарHнъ пред8 фараHна и3 пред8 рабы6 є3гw2, и3 сотвори1ша тaкw, ћкоже заповёда и5мъ гDь: и3 повeрже ґарHнъ жeзлъ пред8 фараHномъ и3 пред8 рабы6 є3гw2, и3 бhсть ѕмjй. Мойсей і Аарон прийшли до фараона [і до рабів його] і зробили так, як повелів [їм] Господь. І кинув Аарон жезл свій перед фараоном і перед рабами його, і він зробився змієм.
11
11
Созвa же фараHнъ мудрецы2 є3гЂпєтскіz и3 волхвы2: и3 сотвори1ша и3 волсви2 є3гЂпетстіи чаровaніzми свои1ми тaкожде: І покликав фараон мудреців [єгипетських] і чарівників; і ці волхви єгипетські зробили те саме своїми чарами:
12
12
и3 поверг0ша кjйждо жeзлъ св0й, и3 бhша ѕмjеве: и3 пожрE жeзлъ ґарHновъ џныхъ жезлы2. кожен з них кинув свій жезл, і вони зробилися зміями, але жезл Ааронів поглинув їхні жезли.
13
13
И# ўкрэпи1сz сeрдце фараHне, и3 не послyша и4хъ, ћкоже гlа и5мъ гDь. Серце фараонове озлобилося, і він не послухав їх, як і говорив [їм] Господь.
14
14
И# речE гDь къ мwmсeю: њтzгчи1сz сeрдце фараHне, є4же не tпусти1ти людjй: І сказав Господь Мойсеєві: вперте серце фараонове: він не хоче відпустити народ.
15
15
и3ди2 къ фараHну заyтра: сE, т0й и3сх0дитъ на в0ды, и3 бyди срэтaz є3го2 на брeзэ рёчнэмъ: и3 жeзлъ њбращeйсz въ ѕмjz возми2 въ рyку твою2, Піди до фараона завтра: ось, він вийде до води, ти стань на шляху його, на березі ріки, і жезл, що перетворювався на змія, візьми в руку твою
16
16
и3 речeши къ немY: гDь бGъ є3врeйскій послa мz къ тебЁ, гlz: tпусти2 лю1ди мо‰, да ми2 послyжатъ въ пустhни: и3 сE, не послyшалъ є3си2 досeлэ: і скажи йому: Господь, Бог євреїв, послав мене сказати тобі: відпусти народ Мій, щоб він звершив Мені служіння в пустелі; але ось, ти до цих пір не послухався.
17
17
сі‰ гlетъ гDь: по семY ўвёси, ћкw ѓзъ гDь: сE, ѓзъ ўдaрю жезл0мъ, и4же въ руцЁ моeй, по водЁ рёчнэй, и3 преложи1тсz въ кр0вь: Так говорить Господь: із цього дізнаєшся, що Я Господь: ось цим жезлом, що в руці моїй, я вдарю по воді, що у ріці, і вона перетвориться на кров,
18
18
и3 ры6бы, ±же въ рэцЁ, и3з0мрутъ, и3 возсмерди1тсz рэкA, и3 не возм0гутъ є3гЂптzне пи1ти воды2 t рэки2. і риба в ріці вмре, і ріка засмердить, і єгиптянам гидко буде пити воду з ріки.
19
19
Речe же гDь къ мwmсeю: рцы2 ґарHну брaту твоемY: возми2 жeзлъ тв0й въ рyку твою2, и3 простри2 рyку твою2 на в0ды є3гЂпєтскіz и3 на рёки и4хъ и3 на кл†дzзи и4хъ и3 на є3зeра и4хъ и3 на всsкое собрaніе в0дъ и4хъ, и3 бyдетъ кр0вь, и3 бhсть кр0вь по всeй земли2 є3гЂпетстэй, въ древесёхъ же и3 въ кaменіихъ. І сказав Господь Мойсею: скажи Аарону [братові твоєму]: візьми жезл твій [у руку твою] і простягни руку твою на води єгиптян: на ріки їх, на потоки їх, на озера їх і на усяке вмістилище вод їх, — і перетворяться на кров, і буде кров по всій землі Єгипетській і в дерев’яних і в кам’яних посудинах.
20
20
И# сотвори1ша тaкw мwmсeй и3 ґарHнъ, ћкоже заповёда и5мъ гDь: и3 взeмъ ґарHнъ жeзлъ св0й, ўдaри в0ду рёчную пред8 фараHномъ и3 пред8 рабы6 є3гw2, и3 преложи2 всю2 в0ду рёчную въ кр0вь: І зробили Мойсей і Аарон, як повелів [їм] Господь. І підняв [Аарон] жезл [свій] і вдарив по воді річковій перед очима фараона і перед очима рабів його, і вся вода в ріці перетворилася на кров,
21
21
и3 ры6бы ±же въ рэцЁ и3зомр0ша, и3 возсмердёсz рэкA, и3 не можaху є3гЂптzне пи1ти воды2 t рэки2, и3 бsше кр0вь по всeй земли2 є3гЂпетстэй. і риба в ріці вимерла, й ріка засмерділа, і єгиптяни не могли пити води з ріки; і була кров по всій землі Єгипетській.
22
22
Сотвори1ша же и3 волсви2 є3гЂпетстіи волхвовaніzми свои1ми тaкожде: и3 њжесточи1сz сeрдце фараHново, и3 не послyша и4хъ, ћкоже речE гDь. І волхви єгипетські чарами своїми зробили те саме. І озлобилося серце фараона, і не послухав їх, як і говорив Господь.
23
23
Возврати1всz же фараHнъ вни1де въ д0мъ св0й, и3 не положи2 себЁ и3 сегw2 во ўмЁ. І обернувся фараон, і пішов у дім свій; і серце його не пом’якшало і через це.
24
24
И#скопaша же вси2 є3гЂптzне w4крестъ рэки2, да пію1тъ в0ду: и3 не можaху пи1ти воды2 t рэки2. І стали копати усі єгиптяни біля ріки, щоб знайти воду для пиття, тому що не могли пити води з ріки.
25
25
И# и3сп0лнишасz сeдмь днjй, по ўдарeніи гDни въ рэкY. І виповнилося сім днів після того, як Господь уразив ріку.
Главa }
Глава 8
1
1
И# речE гDь къ мwmсeю: вни1ди къ фараHну и3 речeши къ немY: сі‰ гlетъ гDь: tпусти2 лю1ди мо‰, да ми2 послyжатъ: І сказав Господь Мойсеєві: піди до фараона і скажи йому: так говорить Господь: відпусти народ Мій, щоб він звершив Мені служіння;
2
2
ѓще же не х0щеши ты2 tпусти1ти, сE, ѓзъ побивaю вс‰ предёлы тво‰ жaбами: якщо ж ти не погодишся відпустити, то ось, Я уражаю всю область твою жабами;
3
3
и3 и3зрhгнетъ рэкA ж†бы, и3 и3злёзшz вни1дутъ въ д0мы тво‰ и3 въ клBти л0жницъ твои1хъ, и3 на постє1ли тво‰ и3 въ д0мы рабHвъ твои1хъ и3 людjй твои1хъ, и3 въ тBста тво‰ и3 въ пeщы тво‰, і закишить ріка жабами, і вони вийдуть і ввійдуть у дім твій, і в спальню твою, і на постіль твою, і в доми рабів твоїх і народу твого, і в печі твої, й у діжі твої,
4
4
и3 на тS и3 на рабы6 тво‰ и3 на лю1ди тво‰ возлёзутъ ж†бы. і на тебе, і на народ твій, і на всіх рабів твоїх зійдуть жаби.
5
5
Речe же гDь къ мwmсeю: рцы2 ґарHну брaту твоемY: простри2 рук0ю твоeю жeзлъ тв0й на рёки и3 на кл†дzзи и3 на є3зeра, и3 и3зведи2 ж†бы на зeмлю є3гЂпетскую. І сказав Господь Мойсею: скажи Аарону [братові твоєму]: простягни руку твою з жезлом твоїм на ріки, на потоки і на озера і виведи жаб на землю Єгипетську.
6
6
И# прострE ґарHнъ рyку на в0ды є3гЂпєтскіz и3 и3зведE ж†бы: и3 и3злэз0ша ж†бы и3 покрhша зeмлю є3гЂпетскую. Аарон простяг руку свою на води єгипетські [і вивів жаб]; і вийшли жаби і покрили землю Єгипетську.
7
7
Сотвори1ша же и3 волсви2 є3гЂпетстіи волхвовaніzми свои1ми тaкожде и3 и3звед0ша ж†бы на зeмлю є3гЂпетскую. Те саме зробили і волхви [єгипетські] чарами своїми і вивели жаб на землю Єгипетську.
8
8
Призвa же фараHнъ мwmсeа и3 ґарHна и3 речE: помоли1тесz њ мнЁ ко гDу, да tженeтъ t менє2 ж†бы и3 t людjй мои1хъ: и3 tпущY лю1ди, и3 пожрyтъ гDви. І покликав фараон Мойсея й Аарона і сказав: помоліться [за мене] Господу, щоб Він видалив жаб від мене і від народу мого, і я відпущу народ ізраїльський принести жертву Господу.
9
9
Речe же мwmсeй къ фараHну: њпредэли2 мнЁ, когдA помолю1сz њ тебЁ и3 њ рабёхъ твои1хъ и3 њ лю1дехъ твои1хъ, да поги1бнутъ ж†бы t тебє2 и3 t людjй твои1хъ и3 t домHвъ вaшихъ, т0чію въ рэцЁ да њстaнутсz. Мойсей сказав фараонові: признач мені сам, коли помолитися за тебе, за рабів твоїх і за народ твій, щоб жаби зникли в тебе, [у народу твого,] у домах твоїх, і залишилися тільки в ріці.
10
10
Џнъ же речE: заyтра. РечE u5бо: ћкоже рeклъ є3си2, да ўвёси, ћкw нёсть и3н0гw рaзвэ гDа: Він сказав: завтра. Мойсей відповів: буде за словом твоїм, щоб ти дізнався, що нема нікого, як Господь Бог наш;
11
11
и3 tженyтсz ж†бы t тебє2 и3 t домHвъ вaшихъ и3 t сeлъ, и3 t рабHвъ твои1хъ и3 t людjй твои1хъ, т0чію въ рэцЁ њстaнутсz. і зникнуть жаби від тебе, від домів твоїх [і з полів], і від рабів твоїх і від твого народу; тільки в ріці вони залишаться.
12
12
И#зhде же мwmсeй и3 ґарHнъ t фараHна, и3 возопи2 мwmсeй ко гDу њ њпредэлeніи жaбъ, ћкоже совэщA съ фараHномъ. Мойсей і Аарон вийшли від фараона, і Мойсей помолився до Господа про жаб, яких Він навів на фараона.
13
13
Сотвори1 же гDь, ћкоже речE мwmсeй: и3 и3зомр0ша ж†бы t домHвъ и3 t сeлъ и3 t ни1въ и4хъ: І вчинив Господь за словом Мойсея: жаби вимерли в домах, у дворах і на полях [їх];
14
14
и3 собрaша | въ ст0ги ст0ги, и3 возсмердёсz землS. і зібрали їх у купи, і засмерділа земля.
15
15
Ви1дэвъ же фараHнъ, ћкw бhсть tрaда, њтzготи1сz сeрдце є3гw2, и3 не послyша и4хъ, ћкоже речE гDь. І побачив фараон, що зробилося полегшення, і озлобив серце своє, і не послухав їх, як і говорив Господь.
16
16
И# речE гDь къ мwmсeю: рцы2 ґарHну: простри2 рук0ю жeзлъ тв0й и3 ўдaри въ пeрсть земнyю, и3 бyдутъ скн‡пы въ человёцэхъ и3 въ скотёхъ, и3 на фараHнэ и3 на д0мэ є3гw2 и3 рабёхъ є3гw2, и3 вeсь пес0къ земнhй стaнетъ скнjпами во всeй земли2 є3гЂпетстэй. І сказав Господь Мойсеєві: скажи Аарону: простягни [рукою] жезл твій і вдар у порох земний, і [будуть мошки на людях і на худобі і на фараоні, і в домі його і на рабах його, весь порох земний] зробиться мошками по всій землі Єгипетській.
17
17
ПрострE u5бо ґарHнъ рук0ю жeзлъ и3 ўдaри въ пeрсть земнyю: и3 бhша скн‡пы въ человёцэхъ и3 въ скотёхъ, и3 во всsкой пeрсти земн0й бhша скн‡пы во всeй земли2 є3гЂпетстэй. Так вони і зробили: Аарон простяг руку свою з жезлом своїм і вдарив у порох земний, і з’явились мошки на людях і на худобі. Весь порох земний зробився мошками по всій землі Єгипетській.
18
18
Твори1ша же и3 волсви2 волхвовaньми свои1ми тaкожде и3звести2 скн‡пы, и3 не возмог0ша: и3 бhша скн‡пы въ человёцэхъ и3 скотёхъ. Намагалися також і волхви чарами своїми викликати мошок, але не могли. І були мошки на людях і на худобі.
19
19
Рёша u5бо волсви2 фараHну: пeрстъ б9ій є4сть сіE. И# њжесточи1сz сeрдце фараHново, и3 не послyша и4хъ, ћкоже речE гDь. І сказали волхви фараонові: це перст Божий. Але серце фараонове озлобилося, і він не послухав їх, як і говорив Господь.
20
20
Речe же гDь къ мwmсeю: востaни заyтра и3 стaни пред8 фараHномъ, и3 сE, џнъ и3зhдетъ на в0ду, и3 речeши є3мY: сі‰ гlетъ гDь: tпусти2 лю1ди мо‰, да ми2 послyжатъ въ пустhни: І сказав Господь Мойсеєві: завтра встань рано і з’явися перед лице фараона. Ось, він піде до води, і ти скажи йому: так говорить Господь: відпусти народ Мій, щоб він звершив Мені служіння [у пустелі];
21
21
ѓще же не х0щеши tпусти1ти людjй мои1хъ, сE, ѓзъ посылaю на тS и3 на рабы6 тво‰, и3 на лю1ди тво‰ и3 на д0мы вaшz пє1сіz м{хи: и3 нап0лнzтсz д0мове є3гЂпетстіи пeсіихъ мyхъ и3 въ земли2, на нeйже сyть: а якщо не відпустиш народу Мого, то ось, Я пошлю на тебе і на рабів твоїх, і на народ твій, і в доми твої песячих мух, і наповняться доми єгиптян песячими мухами і сама земля, на якій вони живуть;
22
22
и3 прослaвлю въ т0й дeнь зeмлю гесeмску, на нeйже лю1діе мои2 стaша, на нeйже не бyдетъ тaмw пeсіихъ мyхъ, да ўвёси, ћкw ѓзъ є4смь гDь, бGъ всеS земли2: і відділю в той день землю Гесем, на якій перебуває народ Мій, і там не буде песячих мух, щоб ти знав, що Я Господь [Бог] серед [усієї] землі;
23
23
и3 положY разлучeніе междY людьми2 мои1ми и3 людьми2 твои1ми: во ќтріи же бyдетъ знaменіе сіE на земли2. Я зроблю поділ між народом Моїм і між народом твоїм. Завтра буде це знамення [на землі].
24
24
Сотвори1 же гDь тaкw: и3 пріи1де пeсіихъ мyхъ мн0жество въ д0мы фараHнwвы и3 въ д0мы рабHвъ є3гw2 и3 во всю2 зeмлю є3гЂпетску, и3 поги1бе землS t пeсіихъ мyхъ. Так і зробив Господь: налетіло безліч песячих мух у дім фараонів, і в доми рабів його, і на всю землю Єгипетську: гинула земля від песячих мух.
25
25
Воззвa же фараHнъ мwmсeа и3 ґарHна, глаг0лz: шeдше пожри1те жeртву гDу бGу вaшему въ земли2 сeй. І покликав фараон Мойсея й Аарона і сказав: підіть, принесіть жертву [Господу] Богу вашому в цій землі.
26
26
И# речE мwmсeй: не м0жетъ сE тaкw бhти, хyлно бо сE є3гЂптzнwмъ: не пол0жимъ трeбу гDу бGу нaшему: ѓще бо пол0жимъ трeбу по хулeнію є3гЂпетску пред8 ни1ми, кaменіемъ побію1тъ ны2: Але Мойсей сказав: не можна цього зробити, бо огидне для єгиптян жертвоприношення наше Господу, Богу нашому: якщо ми огидну для єгиптян жертву станемо приносити на очах їхніх, то чи не поб’ють вони нас камінням?
27
27
путeмъ тріeхъ днjй п0йдемъ въ пустhню и3 пожрeмъ гDу бGу нaшему, ћкоже речE гDь нaмъ. ми підемо в пустелю, на три дні шляху, і принесемо жертву Господу, Богу нашому, як скаже нам [Господь].
28
28
И# речE фараHнъ: ѓзъ tпущaю вы2, и3 пожри1те гDу бGу вaшему въ пустhни: но не далeче простирaйтесz и3ти2: помоли1тесz u5бо и3 њ мнЁ ко гDу. І сказав фараон: я відпущу вас принести жертву Господу Богу вашому в пустелі, тільки не йдіть далеко; помоліться за мене [Господу].
29
29
Речe же мwmсeй: сE, ѓзъ и3зhду t тебє2 и3 помолю1сz ко гDу бGу, и3 tи1дутъ пє1сіz м{хи t тебє2 и3 t рабHвъ твои1хъ и3 t людjй твои1хъ заyтра: да не приложи1ши є3щE, фараHне, прельсти1ти, є4же не tпусти1ти людjй пожрeти гDу. Мойсей сказав: ось, я виходжу від тебе і помолюсь Господу [Богу], і зникнуть песячі мухи від фараона, і від рабів його, і від народу його завтра, тільки фараон нехай перестане обманювати, не відпускаючи народ принести жертву Господу.
30
30
И#зhде же мwmсeй t фараHна и3 помоли1сz бGу. І вийшов Мойсей від фараона і помолився Господу.
31
31
Сотвори1 же гDь, ћкоже речE мwmсeй, и3 tS пє1сіz м{хи t фараHна и3 t рабHвъ є3гw2 и3 t людjй є3гw2, и3 не њстaсz ни є3ди1на. І зробив Господь за словом Мойсея і відігнав песячих мух від фараона, від рабів його і від народу його: не залишилося жодної.
32
32
И# њтzготи2 фараHнъ сeрдце своE и3 во врeмz сіE, и3 не восхотЁ tпусти1ти людjй. Але фараон озлобив серце своє і цього разу і не відпустив народ.
Главa f7
Глава 9
1
1
Речe же гDь къ мwmсeю: вни1ди къ фараHну и3 речeши є3мY: сі‰ гlетъ гDь бGъ є3врeйскій: tпусти2 лю1ди мо‰, да послyжатъ мнЁ: І сказав Господь Мойсеєві: піди до фараона і скажи йому: так говорить Господь, Бог євреїв: відпусти народ Мій, щоб він звершив Мені служіння;
2
2
ѓще ќбw не восх0щеши tпусти1ти людjй мои1хъ, но и3 є3щE и5хъ ўдержи1ши: бо якщо ти не захочеш відпустити [народ Мій] і ще будеш утримувати його,
3
3
сE, рукA гDнz бyдетъ на скоты2 тво‰ въ полsхъ и3 на к0ни, и3 на nслы2 и3 на велблю1ды, и3 на гов‰да и3 на џвцы, смeрть вели1ка ѕэлw2: то ось, рука Господня буде на худобі твоїй, яка у полі, на конях, на ослах, на верблюдах, на волах і вівцях: буде моровиця дуже тяжка;
4
4
и3 ди6вна сотворю2 ѓзъ во врeмz џно междY скоты6 є3гЂпетскими и3 междY скоты6 сынHвъ ї}левыхъ: и3 не ќмретъ t всёхъ скотHвъ сынHвъ ї}левыхъ ни є3ди1но. і розділить Господь [у той час] худобу ізраїльську і худобу єгипетську, і з усієї [худоби] синів Ізраїлевих не помре нічого.
5
5
И# дадE бGъ предёлъ гlz: во ќтріе сотвори1тъ гDь гlг0лъ сeй на земли2. І призначив Господь час, сказавши: завтра зробить це Господь у землі цій.
6
6
И# сотвори2 гDь гlг0лъ сeй на ќтріи, и3 и4змре вeсь ск0тъ є3гЂпетскій: t скотa же сынHвъ ї}левыхъ не ќмре ни є3ди1но. І зробив це Господь на другий день, і вимерла вся худоба єгипетська; з худоби ж синів Ізраїлевих не померло нічого.
7
7
Ви1дэвъ же фараHнъ, ћкw не ќмре t всёхъ скотHвъ сынHвъ ї}левыхъ ни є3ди1но, њтzгчи1сz сeрдце фараHну, и3 не tпусти2 людjй. Фараон послав дізнатися, і ось, з [усієї] худоби [синів] Ізраїлевих не померло нічого. Але серце фараонове озлобилося, і він не відпустив народ.
8
8
Речe же гDь къ мwmсeю и3 ґарHну, гlz: возми1те вы2 пHлны рyцэ пeпела пeщнагw, и3 да разсhплетъ мwmсeй къ небеси2 пред8 фараHномъ и3 пред8 рабы6 є3гw2: І сказав Господь Мойсеєві й Аарону: візьміть по повній жмені попелу з печі, і нехай кине його Мойсей до неба на очах фараона [і рабів його];
9
9
и3 да бyдетъ прaхъ по всeй земли2 є3гЂпетстэй, и3 бyдутъ на человёцэхъ и3 на скотёхъ гн0йніи стрyпи, горsщіи на человёцэхъ и3 на скотёхъ по всeй земли2 є3гЂпетстэй. і здійметься курява по всій землі Єгипетській, і буде на людях і на худобі запалення з наривами, в усій землі Єгипетській.
10
10
И# взS пeпелъ пeщный пред8 фараHномъ, и3 разсhпа є3го2 мwmсeй къ небеси2: и3 бhша гн0йніи стрyпи, горsщіи на человёцэхъ и3 на скотёхъ, Вони взяли попіл з печі і постали перед лицем фараона. Мойсей кинув його до неба, і зробилося запалення з наривами на людях і на худобі.
11
11
и3 не можaху волсви2 стоsти пред8 мwmсeомъ стрyпwвъ рaди: бhша бо стрyпи на волсвёхъ и3 на всeй земли2 є3гЂпетстэй. І не могли волхви устояти перед Мойсеєм через запалення, тому що запалення було на волхвах і на всіх єгиптянах.
12
12
Њжесточи1 же гDь сeрдце фараHново, и3 не послyша и4хъ, ћкоже повелЁ гDь мwmсeю. Але Господь озлобив серце фараона, і він не послухав їх, як і говорив Господь Мойсеєві.
13
13
И# речE гDь къ мwmсeю: востaни заyтра и3 стaни пред8 фараHномъ, и3 рцы2 къ немY: си1це гlетъ гDь бGъ є3врeйскій: tпусти2 лю1ди мо‰, да послyжатъ мнЁ: І сказав Господь Мойсеєві: завтра встань рано і з’явися перед лице фараона, і скажи йому: так говорить Господь, Бог євреїв: відпусти народ Мій, щоб він звершив Мені служіння;
14
14
въ сeй бо чaсъ ѓзъ и3спущY вс‰ к†зни мо‰ въ сeрдце твоE и3 рабHвъ твои1хъ и3 людjй твои1хъ: да ўвёси, ћкw нёсть и4нъ, ћкоже ѓзъ, во всeй земли2: бо цього разу Я пошлю всі виразки Мої в серце твоє, і на рабів твоїх, і на народ твій, щоб ти дізнався, що немає подібного до Мене на всій землі;
15
15
нн7э бо пусти1въ рyку мою2, поражy тz и3 лю1ди тво‰ ўмерщвлю2, и3 потреби1шисz t земли2: якби Я простяг руку Мою, то вразив би тебе і народ твій виразкою, і ти знищений був би на землі:
16
16
и3 сегw2 рaди пощадёнъ є3си2 досeлэ, да покажY на тебЁ крёпость мою2, и3 ћкw да проповёстсz и4мz моE по всeй земли2: але для того Я зберіг тебе, щоб показати на тобі силу Мою, і щоб сповіщено було ім’я Моє по всій землі;
17
17
є3щe ли u5бо ты2 востаeши на людjй мои1хъ, є4же не tпусти1ти и4хъ; ти ще протистоїш народу Моєму, щоб не відпускати його, —
18
18
сE, ѓзъ њдождю2 въ сeй же чaсъ заyтра грaдъ мн0гъ ѕэлw2, kк0въ не бsше во є3гЂптэ, t негHже днE создaсz, дaже до днE сегw2: ось, Я пошлю завтра, у цей самий час, град дуже сильний, якому подібного не було в Єгипті з дня заснування його донині;
19
19
нн7э u5бо потщи1сz собрaти ск0тъ тв0й, и3 є3ли6ка ти2 сyть на п0ли: вси1 бо человёцы и3 ск0ти, є3ли1цы ѓще њбрsщутсz на полsхъ и3 не вни1дутъ въ д0мъ, падeтъ же на нS грaдъ, и4змрутъ. отже, пошли зібрати отари твої й усе, що є в тебе в полі: на всіх людей і худобу, що залишаться в полі і не зберуться в домах, упаде град, і вони помруть.
20
20
И$же ўбоsсz сл0ва гDнz t рабHвъ фараHновыхъ, собрA скоты2 сво‰ въ д0мы: Ті з рабів фараонових, які убоялися слова Господнього, поспіхом зібрали рабів своїх і отари свої в доми;
21
21
ґ и4же не внS мhслію сл0ву гDню, њстaви скоты2 на полsхъ. а хто не звернув серця свого до слів Господа, той залишив рабів своїх і отари свої в полі.
22
22
Речe же гDь къ мwmсeю: простри2 рyку твою2 на нeбо, и3 бyдетъ грaдъ по всeй земли2 є3гЂпетстэй, на человёки и3 на скоты2 и3 на всю2 травY земнyю. І сказав Господь Мойсеєві: простягни руку твою до неба, й упаде град на всю землю Єгипетську, на людей, на худобу і на всю траву польову в землі Єгипетській.
23
23
Прострe же мwmсeй рyку на нeбо, и3 гDь дадE гр0мы и3 грaдъ, и3 течaше џгнь по земли2, и3 њдожди2 гDь грaдъ по всeй земли2 є3гЂпетстэй: І простяг Мойсей жезл свій до неба, і Господь зробив грім і град, і вогонь розливався по землі; і послав Господь град на [всю] землю Єгипетську;
24
24
бsше же грaдъ и3 џгнь горsщь со грaдомъ, грaдъ же мн0гъ ѕэлw2 ѕэлw2, kк0въ не бhсть во є3гЂптэ, tнeлэже бhша лю1ди въ нeмъ. і був град і вогонь між градом, [град] дуже сильний, якого не було у всій землі Єгипетській з часу заселення її.
25
25
Порази1 же грaдъ во всeй земли2 є3гЂпетстэй t человёка до скотA, и3 всsку травY ћже на п0ли порази2 грaдъ, и3 вс‰ древA ±же на полsхъ сотрE грaдъ: І побив град по всій землі Єгипетській усе, що було в полі, від людини до худоби, і всю траву польову побив град, і всі дерева в полі поламав [град];
26
26
т0кмw въ земли2 гесeмстэй, и3дёже бsху сhнове ї}лєвы, не бhсть грaдъ. тільки в землі Гесем, де жили сини Ізраїлеві, не було граду.
27
27
Послaвъ же фараHнъ, призвA мwmсeа и3 ґарHна и3 речE и5мъ: согрэши1хъ нн7э: гDь првdнъ, ѓзъ же и3 лю1діе мои2 нечести1ви: І послав фараон, і покликав Мойсея й Аарона, і сказав їм: цього разу я згрішив; Господь праведний, а я і народ мій винні;
28
28
помоли1тесz u5бо њ мнЁ ко гDу, и3 да престaнутъ бhти гр0ми б9іи и3 грaдъ и3 џгнь на земли2, и3 tпущY вы2, и3 ктомY не приложитE мeдлити. помоліться [за мене] Господу: нехай припиняться громи Божі і град [і вогонь на землі], і відпущу вас і не буду більше затримувати.
29
29
Речe же є3мY мwmсeй: є3гдA и3зhду и3з8 грaда, прострY рyцэ мои2 на нeбо ко гDу, и3 гр0ми престaнутъ, и3 грaдъ и3 д0ждь не бyдетъ ктомY, да ўвёси, ћкw гDнz є4сть землS: Мойсей сказав йому: як тільки я вийду з міста, простягну руки мої до Господа [на небо], громи припиняться, і граду [і дощу] більше не буде, щоб ти пізнав, що Господня земля;
30
30
тh же и3 раби2 твои2, вёмъ, ћкw є3щE не ўбоsстесz гDа. але я знаю, що ти і раби твої ще не убоїтесь Господа Бога.
31
31
Лeнъ же и3 kчмeнь поби1тъ є4сть, kчмeнь бо и3спущaше клaсы, ґ лeнъ сёмz: Льон і ячмінь були побиті, тому що ячмінь виколосився, а льон засеменився;
32
32
пшени1ца же и3 жи1то не поби6ты, пHздны бо бsху. а пшениця і жито не побиті, тому що вони були пізні.
33
33
И#зhде же мwmсeй t фараHна и3з8 грaда и3 прострE рyцэ свои2 ко гDу, и3 гр0мове престaша, и3 грaдъ и3 д0ждь не ўкaну на зeмлю ктомY. І вийшов Мойсей від фараона із міста і простяг руки свої до Господа, і припинилися грім і град, і дощ перестав литися на землю.
34
34
Ви1дэвъ же фараHнъ, ћкw престA д0ждь и3 грaдъ и3 гр0ми, приложи2 согрэшaти є3щE, и3 њтzгчи2 сeрдце своE и3 рабHвъ свои1хъ: І побачив фараон, що перестав дощ і град і грім, і продовжував грішити, і обтяжив серце своє сам і раби його.
35
35
и3 њжесточи1сz сeрдце фараHново и3 рабHвъ є3гw2, и3 не tпусти2 сынHвъ ї}левыхъ, ћкоже гlа гDь къ мwmсeю. І озлобилося серце фараона [і рабів його], і він не відпустив синів Ізраїлевих, як і говорив Господь через Мойсея.
Главa ‹
Глава 10
1
1
Речe же гDь къ мwmсeю гlz: вни1ди къ фараHну: ѓзъ бо њжесточи1хъ сeрдце є3гw2 и3 рабHвъ є3гw2, да и3 є3щE пріи1дутъ знaмєніz сі‰ на ни1хъ: І сказав Господь Мойсеєві: ввійди до фараона, бо Я обтяжив серце його і серце рабів його, щоб явити між ними ці знамення Мої,
2
2
ћкw да повёсте во ўшесA ч†дъ вaшихъ и3 чaдwмъ ч†дъ вaшихъ, є3ли1кw наругaхсz є3гЂптzнwмъ, и3 знaмєніz мо‰, ±же сотвори1хъ въ ни1хъ, и3 ўвёсте, ћкw ѓзъ гDь. і щоб ти розповідав сину твоєму і сину сина твого про те, що Я зробив у Єгипті, і про знамення Мої, які Я показав у ньому, і щоб ви знали, що Я Господь.
3
3
Вни1де же мwmсeй и3 ґарHнъ пред8 фараHна и3 рёста є3мY: сі‰ гlетъ гDь бGъ є3врeйскій: док0лэ не х0щеши ўсрами1тисz менє2; tпусти2 лю1ди мо‰, да послyжатъ ми2: Мойсей і Аарон прийшли до фараона і сказали йому: так говорить Господь, Бог євреїв: чи довго ти не смиришся переді Мною? відпусти народ Мій, щоб він звершив Мені служіння;
4
4
ѓще же не х0щеши ты2 tпусти1ти лю1ди мо‰, сE, ѓзъ наведY въ сeй чaсъ заyтра прyги мнHги на вс‰ предёлы тво‰, а якщо ти не відпустиш народу Мого, то ось, завтра [у цей самий час] Я наведу сарану на [всю] твою область:
5
5
и3 покрhютъ лицE земли2, и3 не возм0жеши ви1дэти земли2, и3 поzдsтъ вeсь њстaнокъ земли2 њстaвшійсz, є3г0же њстaви вaмъ грaдъ, и3 и3з8zдsтъ всsко дрeво растyщее вaмъ на земли2: вона покриє лице землі так, що не можна буде бачити землі, і поїсть у вас [усе], що залишилося [на землі], що уціліло від граду; об’їсть також усі дерева, що ростуть у вас на полі,
6
6
и3 нап0лнzтсz д0мове твои2 и3 д0мове рабHвъ твои1хъ, и3 вси2 д0мове по всeй земли2 є3гЂпетстэй: и5хже никогдaже ви1дэша nтцы2 твои2, ни прaдэды и4хъ, t негHже днE бhша на земли2, дaже до днE сегw2. И# ўклони1всz мwmсeй, и3зhде t фараHна. і наповнить доми твої, доми всіх рабів твоїх і [усі] доми всіх єгиптян, чого не бачили батьки твої, ні батьки батьків твоїх з дня, як живуть на землі, навіть до цього дня. [Мойсей] обернувся і вийшов від фараона.
7
7
Рек0ша же раби2 фараHнwвы къ немY: док0лэ нaмъ сіS бyдетъ мyка; tпусти2 лю1ди, да послyжатъ гDу бGу своемY: и3ли2 ви1дэти х0щеши, ћкw поги1бнетъ є3гЂпетъ; Тоді раби фараонові сказали йому: чи довго він буде мучити нас? відпусти цих людей, нехай вони звершать служіння Господу, Богу своєму; невже ти ще не бачиш, що Єгипет гине?
8
8
И# возврати1ша мwmсeа и3 ґарHна пред8 фараHна, и3 речE и5мъ фараHнъ: и3ди1те и3 послужи1те гDу бGу вaшему: кт0 же и3 кт0 суть и3дyщіи; І повернули Мойсея й Аарона до фараона, і [фараон] сказав їм: підіть, звершіть служіння Господу, Богу вашому; хто ж і хто піде?
9
9
И# речE мwmсeй: съ ю4нотами нaшими и3 съ ст†рцы п0йдемъ, съ сынми2 и3 дщeрьми, и3 со nвцaми и3 волaми нaшими: бyдетъ бо прaздникъ гDа бGа нaшегw. І сказав Мойсей: підемо з малолітніми нашими і старими нашими, з синами нашими і дочками нашими, і з вівцями нашими і з волами нашими підемо, тому що у нас свято Господу [Богу нашому].
10
10
И# речE и5мъ фараHнъ: да бyдетъ тaкw, гDь съ вaми: ћкоже tпущaю вaсъ, є3дA и3 стzжaніе вaше; ви1дите, ћкw лукaвство њбрэтaетсz въ вaсъ: [Фараон] сказав їм: нехай буде так, Господь з вами! я готовий відпустити вас: але навіщо з дітьми? бачите, у вас недобрий намір!
11
11
не тaкw: но да и4дутъ мyжіе и3 да послyжатъ бGу: сегH бо сaми пр0сите. И# и3згнaша и5хъ t лицA фараHнова. ні: підіть одні чоловіки і звершіть служіння Господу, тому що ви цього просили. І вигнали їх від фараона.
12
12
Речe же гDь мwmсeю: простри2 рyку твою2 на зeмлю є3гЂпетскую, и3 да взhдутъ прyзи на зeмлю є3гЂпетскую, и3 снэдsтъ всю2 травY земнyю и3 вeсь пл0дъ древeсный, є3г0же њстaви грaдъ. Тоді Господь сказав Мойсеєві: простягни руку твою на землю Єгипетську, і нехай нападе сарана на землю Єгипетську і поїсть усю траву земну [і всі плоди дерев], усе, що вціліло від граду.
13
13
И# воздви1же мwmсeй жeзлъ на нeбо, гDь же наведE вётръ ю4жный на зeмлю во вeсь т0й дeнь и3 во всю2 н0щь: ќтро бhсть, и3 вётръ ю4жный взS прyги, І простяг Мойсей жезл свій на землю Єгипетську, і Господь навів на цю землю східний вітер, який продовжувався весь той день і всю ніч. Настав ранок, і східний вітер наніс сарану.
14
14
и3 наведE | на всю2 зeмлю є3гЂпетскую: и3 напад0ша на вс‰ предёлы є3гЂпєтскіz мн0зи ѕэлw2: прeжде си1хъ не бhша сицевjи прyзи, и3 по си1хъ не бyдутъ тaкw, І напала сарана на всю землю Єгипетську і лягла по всій країні Єгипетській у великій кількості: раніше не бувало такої сарани, і після цього не буде такої;
15
15
и3 покрhша лицE земн0е, и3 и3стлЁ землS: и3 снэд0ша всю2 травY земнyю и3 вeсь пл0дъ древeсный, и4же њстaсz t грaда: не њстaсz зелeно ничт0же на дрeвэхъ и3 во всeй травЁ п0льнэй, по всeй земли2 є3гЂпетстэй. вона покрила лице всієї землі, так що землі не було видно, і поїла всю траву земну і всі плоди дерев, що вціліли від граду, і не залишилося ніякої зелені ні на деревах, ні на траві польовій по всій землі Єгипетській.
16
16
Потщaсz же фараHнъ призвaти мwmсeа и3 ґарHна, глаг0лz: согрэши1хъ пред8 гDемъ бGомъ вaшимъ и3 къ вaмъ: Фараон поспіхом прикликав Мойсея й Аарона і сказав: згрішив я перед Господом, Богом вашим, і перед вами;
17
17
прости1те u5бо м0й грёхъ є3щE нн7э и3 помоли1тесz гDу бGу вaшему, да tи1метъ t менє2 смeрть сію2. тепер простіть гріх мій ще раз і помоліться Господу Богу вашому, щоб Він тільки відвернув від мене цю смерть.
18
18
И#зhде же мwmсeй t фараHна и3 помоли1сz ко гDу: [Мойсей] вийшов від фараона і помолився Господу.
19
19
и3 премэни2 гDь t м0рz вётръ вели1къ и3 взS прyги, и3 ввeрже и5хъ въ м0ре чермн0е: и3 не њстaсz ни є3ди1нъ прyгъ на всeй земли2 є3гЂпетстэй. І підняв Господь із протилежного боку західний дуже сильний вітер, і він поніс сарану і кинув її в Червоне море: не залишилося жодної сарани у всій країні Єгипетській.
20
20
И# њжесточи2 гDь сeрдце фараHново, и3 не tпусти2 сынHвъ ї}левыхъ. Але Господь озлобив серце фараона, і він не відпустив синів Ізраїлевих.
21
21
Речe же гDь мwmсeю: простри2 рyку твою2 на нeбо, и3 да бyдетъ тмA по земли2 є3гЂпетстэй, њсzзaемаz тмA. І сказав Господь Мойсеєві: простягни руку твою до неба, і буде темрява на землі Єгипетській, відчутна пітьма.
22
22
Прострe же мwmсeй рyку свою2 на нeбо, и3 бhсть тмA, мрaкъ, бyрz по всeй земли2 є3гЂпетстэй три2 дни6: Мойсей простяг руку свою до неба, і була густа темрява по всій землі Єгипетській три дні;
23
23
и3 не ви1дэ никт0же брaта своегw2 три2 дни6, и3 не востA никт0же t nдрA своегw2 три2 дни6, всBмъ же сынHмъ ї}лєвымъ бsше свётъ во всёхъ (жили1щахъ), въ ни1хже пребывaху. не бачили одне одного, і ніхто не вставав з місця свого три дні; у всіх же синів Ізраїлевих було світло в житлах їхніх.
24
24
И# призвA фараHнъ мwmсeа и3 ґарHна, глаг0лz: и3ди1те, послужи1те гDу бGу вaшему: т0кмw џвцы и3 волы2 њстaвите: стzжaніе же вaше да и4детъ съ вaми. Фараон покликав Мойсея [й Аарона] і сказав: підіть, звершіть служіння Господу [Богу вашому], нехай тільки залишиться дрібна і велика худоба ваша, а діти ваші нехай ідуть з вами.
25
25
И# речE мwmсeй: ни2: но и3 ты2 нaмъ дaси всесожжє1ніz и3 жє1ртвы, ±же сотвори1мъ гDу бGу нaшему: Але Мойсей сказав: [ні,] дай також у руки наші жертви і всепалення, щоб принести Господу Богу нашому;
26
26
и3 ск0тъ нaшъ п0йдетъ съ нaми, не њстaвимъ и3 копhта: t ни1хъ бо в0змемъ на слyжбу гDу бGу нaшему: мh же не вёмы, чи1мъ послyжимъ гDу бGу нaшему, д0ндеже д0йдемъ тaмw. нехай підуть і стада наші з нами, не залишиться ні копита; тому що з них ми візьмемо на жертву Господу, Богу нашому; але доки не прийдемо туди, ми не знаємо, що принести в жертву Господу [Богу нашому].
27
27
Њжесточи1 же гDь сeрдце фараHново, и3 не восхотЁ tпусти1ти и5хъ: І озлобив Господь серце фараона, і він не захотів відпустити їх.
28
28
и3 речE є3мY фараHнъ: tиди2 t менє2, внемли2 себЁ ктомY, да не приложи1ши ви1дэти лицA моегw2: въ џньже бо дeнь ѓще kви1шисz мнЁ, ќмреши. І сказав йому фараон: вийди від мене; бережися, не з’являйся більше перед лицем моїм; у той день, коли ти побачиш лице моє, помреш.
29
29
Речe же мwmсeй: ћкоже рeклъ є3си2, ктомY не kвлю1сz пред8 лицeмъ твои1мъ. І сказав Мойсей: як сказав ти, так і буде; я не побачу більше лиця твого.
Главa №i
Глава 11
1
1
Речe же гDь къ мwmсeю: є3щE є3ди1ну ћзву ѓзъ наведY на фараHна и3 на є3гЂпетъ, и3 по си1хъ tпyститъ вы2 tсю1ду: є3гдa же tпyститъ вы2 со всёмъ, и3зженeтъ вaсъ и3згнaніемъ: І сказав Господь Мойсеєві: ще одну кару Я наведу на фараона і на єгиптян; після того він відпустить вас звідси; коли ж він буде відпускати [вас], з поспіхом буде гнати вас звідси;
2
2
глаг0ли u5бо w4тай во ќшы лю1демъ, и3 да и3спр0ситъ кjйждо ў сосёда, и3 женA ў сосёды своеS сосyды срє1брzны и3 зл†ты, и3 ри6зы. підкажи народу [таємно], щоб кожен у ближнього свого і кожна жінка у ближньої своєї випросили речей срібних і речей золотих [і одягу].
3
3
ГDь же дадE блгdть лю1демъ свои6мъ пред8 є3г›птzны, и3 дaша и5мъ. Человёкъ же мwmсeй вели1къ бhсть ѕэлw2 пред8 є3г›птzны и3 пред8 фараHномъ, и3 пред8 рабы6 є3гw2 и3 пред8 nчи1ма всёхъ людjй. І дав Господь милість народу [Своєму] в очах єгиптян, [і вони давали йому;] та й Мойсей був дуже великим у землі Єгипетській, в очах [фараона і] рабів фараонових і в очах [усього] народу.
4
4
И# речE мwmсeй: сі‰ гlетъ гDь: въ полyнощи ѓзъ вни1ду посредЁ є3гЂпта. І сказав Мойсей: так говорить Господь: опівночі Я пройду посеред Єгипту,
5
5
И# и4змретъ всsкъ пeрвенецъ въ земли2 є3гЂпетстэй, t пeрвенца фараHнова, и4же сэди1тъ на прест0лэ, и3 дaже до пeрвенца рабhни, ћже ў жeрнwвъ, и3 до пeрвенца всsкагw скотA: і помре всякий первісток у землі Єгипетській від первістка фараона, який сидить на престолі своїм, до первістка рабині, яка при жорнах, і все первородне з худоби;
6
6
и3 бyдетъ в0пль вели1къ по всeй земли2 є3гЂпетстэй, kк0въ не бЁ, и3 так0въ ктомY не бyдетъ. і буде крик великий по всій землі Єгипетській, якого не бувало і якого не буде більше;
7
7
Во всёхъ же сынёхъ ї}левыхъ не поск0млетъ пeсъ љзhкомъ свои1мъ, t человёка до скотA: да ќзриши є3ли1кw прослaвитсz гDь междY є3г›птzны и3 сынми2 ї}левыми: у всіх же синів Ізраїлевих ні на людину, ні на худобу не ворухне пес язиком своїм, щоб ви знали, яку різницю робить Господь між єгиптянами і між ізраїльтянами.
8
8
и3 пріи1дутъ вси2 џтроцы твои2 сjи ко мнЁ и3 покл0нzтсz мнЁ, глаг0люще: tиди2 ты2, и3 вси2 лю1діе твои2, и5хже ты2 tв0диши: и3 по си1хъ tидY. И#зhде же мwmсeй t фараHна со гнёвомъ. І прийдуть усі раби твої ці до мене і поклоняться мені, кажучи: вийди ти і весь народ [твій], на чолі якого ти стоїш. Після цього я і вийду. І вийшов [Мойсей] від фараона з гнівом.
9
9
И# речE гDь къ мwmсeю: не послyшаетъ вaсъ фараHнъ, да ўмножaz ўмн0жу знaмєніz мо‰ и3 чудесA въ земли2 є3гЂпетстэй. І сказав Господь Мойсеєві: не послухав вас фараон, щоб примножилися [знамення Мої і] чудеса Мої в землі Єгипетській.
10
10
Мwmсeй же и3 ґарHнъ сотвори1ша вс‰ знaмєніz и3 чудесA сі‰ пред8 фараHномъ: и3 њжесточи2 гDь сeрдце фараHново, и3 не восхотЁ tпусти1ти сынHвъ ї}левыхъ t земли2 є3гЂпетскіz. Мойсей і Аарон зробили всі ці [знамення і] чудеса перед фараоном; але Господь озлобив серце фараона, і він не відпустив синів Ізраїлевих із землі своєї.
Главa в7i
Глава 12
1
1
Речe же гDь къ мwmсeю и3 ґарHну въ земли2 є3гЂпетстэй, гlz: І сказав Господь Мойсеєві та Аарону в землі Єгипетській. промовляючи:
2
2
мцcъ сeй вaмъ начaло мцcей, пeрвый бyдетъ вaмъ въ мцcэхъ лёта: місяць цей нехай буде у вас початком місяців, нехай буде він у вас першим між місяцями року.
3
3
рцы2 ко всемY с0нму сынHвъ ї}левыхъ, глаг0лz: въ десsтый мцcа сегw2 да в0зметъ кjйждо nвчA по домHмъ nтeчествъ, кjйждо nвчA по д0му: Скажіть усій громаді [синів] Ізраїлевих так: у десятий день цього місяця нехай кожен візьме одне ягня по родинах, по агнцю на родину;
4
4
ѓще же мaлw и4хъ є4сть въ домY, ћкw не довHлнымъ бhти на nвчA, да в0зметъ съ соб0ю сосёда бли1жнzго своего2 по числY дyшъ: кjйждо дов0лное себЁ сочтeтъ на nвчA: коли ж родина настільки мала, що не з’їсть ціле ягня, то нехай візьме з сусідом своїм найближчим до свого дому, за кількістю душ, щоб було достатньо для спожиття всього ягняти.
5
5
nвчA совершeнно, мyжескъ п0лъ, непор0чно и3 є3динолётно бyдетъ вaмъ, t ѓгнєцъ и3 t к0злищъ пріи1мете: Агнець у вас має бути без вад, чоловічої статі, одноліток; візьміть його від овець або від кіз,
6
6
и3 бyдетъ вaмъ соблюдeно дaже до четвертагwнaдесzть днE мцcа сегw2: и3 зак0лютъ то2 всE мн0жество соб0ра сынHвъ ї}левыхъ къ вeчеру, і нехай він зберігається у вас до чотирнадцятого дня цього місяця: тоді нехай заколе його все зібрання громади ізраїльської ввечері
7
7
и3 пріи1мутъ t кр0ве и3 помaжутъ на nбою2 подвHю и3 на прaгахъ въ домёхъ, въ ни1хже снэдsтъ т0е, і нехай візьмуть від крови його і помастять на обох одвірках і на поперечині дверей у домах, де будуть їсти його;
8
8
и3 снэдsтъ мzсA въ нощи2 т0й печє1на nгнeмъ и3 њпрэсн0ки съ г0рькимъ ѕeліемъ снэдsтъ: нехай з’їдять м’ясо його тієї ж ночі, спечене на вогні; з прісним хлібом і з гіркими травами нехай з’їдять його;
9
9
не снёсте t ни1хъ сyрово, нижE варeно въ водЁ, но печeное nгнeмъ, главY съ ногaми и3 со ўтр0бою: не їжте недопеченого м’яса, або звареного у воді, але їжте спечене на вогні з головою, ногами й нутрощами;
10
10
не њстaвите t негw2 до ќтріz и3 к0сти не сокруши1те t негw2, њстaнки же t негw2 до ќтра nгнeмъ сожжeте: не залишайте від нього до ранку [і кістки його не розтрощуйте], але те, що залишиться від нього до ранку, спаліть на вогні.
11
11
си1це же снёсте є5: чреслA в†ша препо‰сана, и3 сап0зи вaши на ногaхъ вaшихъ, и3 жезлы2 вaши въ рукaхъ вaшихъ, и3 снёсте є5 со тщaніемъ: пaсха є4сть гDнz: Їжте ж його так: стегна ваші нехай будуть підперезані, взуття ваше — на ногах ваших і посохи ваші — в руках ваших, їжте його поспішаючи: це — Пасха Господня.
12
12
и3 пройдY зeмлю є3гЂпетскую сеS н0щи, и3 ўбію2 всsкаго пeрвенца въ земли2 є3гЂпетстэй, t человёка до скотA, и3 во всёхъ бозёхъ є3гЂпетскихъ сотворю2 tмщeніе: ѓзъ гDь: А Я в цю саму ніч пройду по землі Єгипетській і вражу кожного первістка в землі Єгипетській, від людини до худоби, і над усіма богами єгипетськими вчиню суд. Я Господь.
13
13
и3 бyдетъ кр0вь вaмъ въ знaменіе на домёхъ, въ ни1хже вы2 бyдете тaмw, и3 ўзрю2 кр0вь и3 покрhю вы2, и3 не бyдетъ въ вaсъ ћзвы, є4же поги1бнути, є3гдA поражY зeмлю є3гЂпетскую: І буде у вас кров знаменням на домах, де ви перебуваєте, і побачу кров і пройду мимо вас, і не буде у вас пошести згубної, коли буду нищити землю Єгипетську.
14
14
и3 бyдетъ вaмъ дeнь сeй въ пaмzть, и3 прaзднуйте т0й прaздникъ гDу во вс‰ р0ды вaшz: зак0ннw вёчнw прaзднуйте є3го2: І нехай буде вам день цей пам’ятним, і святкуйте в ньому і свято Господнє в [усі] роди ваші; як установлення вічне святкуйте його.
15
15
сeдмь днjй њпрэсн0ки kди1те, t пeрвагw же днE и3зми1те квaсъ и3з8 домHвъ вaшихъ: всsкъ, и4же снёсть ки1сло, поги1бнетъ душA тA t ї}лz, t днE пeрвагw дaже до днE седмaгw: Сім днів їжте прісний хліб; з самого першого дня знищіть квасне в домах ваших, тому що хто буде їсти квасне з першого дня до сьомого дня, душа та знищена буде із середовища Ізраїля.
16
16
и3 пeрвый дeнь наречeтсz с™ъ, и3 седмhй дeнь нар0читъ с™ъ да бyдетъ вaмъ: всsкагw дёла раб0тна да не сотворитE въ ни1хъ, рaзвэ є3ли6ка (снёсти) сотворsтсz всsкой души2, сі‰ т0чію да сотворsтсz вaмъ: І в перший день нехай буде у вас священне зібрання, і в сьомий день священне зібрання: ніякої роботи не можна робити в них; тільки те́ , що є кожному, одне те́ можна робити вам.
17
17
и3 сохрани1те зaповэдь сію2: въ сeй бо дeнь и3зведY си1лу вaшу t земли2 є3гЂпетскіz: и3 сотвори1те дeнь сeй въ р0ды вaшz, зак0ннw вёчнw: Дотримуйтесь опрісноків, тому що в цей самий день Я вивів ополчення ваші із землі Єгипетської, і додержуйте день цей у роди ваші, як установлення вічне.
18
18
начинaюще въ четвертыйнaдесzть дeнь пeрвагw мцcа, съ вeчера да снёсте њпрэсн0ки, до двaдесzть пeрвагw днE мцcа, до вeчера: З чотирнадцятого дня першого місяця, з вечора їжте прісний хліб до вечора двадцять першого дня того самого місяця;
19
19
сeдмь днjй квaсъ да не kви1тсz въ домёхъ вaшихъ: всsкъ, и4же ѓще снёсть квaсно, погуби1тсz душA тA t с0нма сынHвъ ї}левыхъ и3 въ пришeлцэхъ и3 въ жи1телехъ тоS земли2: сім днів не повинно бути закваски в домах ваших, бо хто буде їсти квасне, душа та знищена буде із громади [синів] Ізраїлевих, чи то подорожній, чи хто природний житель землі тієї.
20
20
всsкагw квaснагw да не ћсте, во всёхъ же домёхъ вaшихъ да ћсте њпрэсн0ки. Нічого квасного не їжте; в усякому місці перебування вашого їжте прісний хліб.
21
21
Созвa же мwmсeй вс‰ стaрцы сынHвъ ї}левыхъ и3 речE и5мъ: шeдше поими1те себЁ nвчA по сродствHмъ вaшымъ и3 пожри1те пaсху: І скликав Мойсей усіх старійшин [синів] Ізраїлевих і сказав їм: виберіть і візьміть собі агнців за сімействами вашими і заколіть пасху;
22
22
возми1те же ки1сть v3ссHпа, и3 њмочи1вше въ кр0вь, ћже бли1з8 двeрій, помaжите прaги, и3 на nбою2 подвHю, t кр0ве, ћже є4сть бли1з8 двeрій: вh же да не и3зhдете кjйждо и3з8 двeрій д0му своегw2 до заyтріz: і візьміть пучок ісопу, і обмочіть у кров, що у посудині, і помажте поперечини й обидва одвірки дверей кров’ю, що у посудині; а ви ніхто не виходьте за двері дому свого до ранку.
23
23
и3 ми1мw пр0йдетъ гDь и3зби1ти є3гЂптzны, и3 ќзритъ кр0вь на прaзэ и3 на nбою2 подвHю, и3 минeтъ гDь двє1ри, и3 не попyститъ погублsющему вни1ти въ д0мы вaшz ўбивaти: І піде Господь, щоб уразити Єгипет, і побачить кров на поперечинах і на обох одвірках, і пройде Господь мимо дверей, і не попустить згубникові ввійти в доми ваші для ураження.
24
24
и3 сохрани1те сл0во сіE зак0нно себЁ и3 сынHмъ вaшымъ до вёка: Зберігайте це, як закон для себе і для синів своїх повіки.
25
25
ѓще же вни1дете въ зeмлю, ю4же дaстъ гDь вaмъ, ћкоже гlа, сохрани1те служeніе сіE, Коли ввійдете в землю, яку Господь дасть вам, як Він говорив, дотримуйтеся цього служіння.
26
26
и3 бyдетъ є3гдA возглаг0лютъ вaмъ сhнове вaши: чт0 є3сть служeніе сіE; І коли скажуть вам діти ваші: що це за служіння?
27
27
и3 рцhте и5мъ: жeртва пaсха сіS гDу, и4же покры2 д0мы сынHвъ ї}левыхъ во є3гЂптэ, є3гдA поби2 є3гЂптzны, д0мы же нaшz и3збaви. И# прекл0ншесz лю1діе поклони1шасz. скажіть [їм]: це пасхальна жертва Господу, Який пройшов мимо домів синів Ізраїлевих в Єгипті, коли уражав єгиптян, і доми наші визволив. І схилився народ і поклонився.
28
28
И# tшeдше сотвори1ша сhнове ї}лєвы, ћкоже заповёда гDь мwmсeю и3 ґарHну, тaкw сотвори1ша. І пішли сини Ізраїлеві і зробили: як повелів Господь Мойсеєві й Аарону, так і зробили.
29
29
Бhсть же въ полyнощи, и3 гDь порази2 всsкаго пeрвенца въ земли2 є3гЂпетстэй, t пeрвенца фараHнова сэдsщагw на прест0лэ, до пeрвенца плённицы, ћже въ р0вэ, и3 до пeрвенца всsкагw ск0тска. Опівночі Господь уразив усіх первістків у землі Єгипетській, від первістка фараона, який сидів на престолі своєму, до первістка в’язня, що знаходився у в’язниці, і все первородне з худоби.
30
30
Востa же фараHнъ н0щію, и3 вси2 раби2 є3гw2, и3 вси2 є3гЂптzне, и3 бhсть в0пль вели1къ по всeй земли2 є3гЂпетстэй, и4бо не бhсть д0мъ, въ нeмже не бЁ мертвецA. І встали вночі фараон сам і всі раби його і весь Єгипет; і зчинився великий крик [по всій землі] Єгипетській, тому що не було дому, де не було б мертвих.
31
31
И# призвA фараHнъ мwmсeа и3 ґарHна въ нощи2 и3 речE и5мъ: востaните и3 tиди1те t людjй мои1хъ, и3 вы2, и3 сhнове ї}лєвы: и3ди1те и3 послужи1те гDу бGу вaшему, ћкоже глаг0лете: І покликав [фараон] Мойсея та Аарона вночі і сказав [їм]: встаньте, вийдіть із середовища народу мого, як ви, так і сини Ізраїлеві, і підіть, звершуйте служіння Господу [Богу вашому], як говорили ви;
32
32
и3 џвцы и3 гов‰да вaшz пои1мше и3ди1те, благослови1те же и3 менE. і дрібну і велику худобу вашу візьміть, як ви говорили; і підіть і благословіть мене.
33
33
И# нуждaху є3гЂптzне людjй со тщaніемъ и3зри1нути и5хъ t земли2: рек0ша бо, ћкw вси2 мы2 и4змремъ. І примушували єгиптяни народ, щоб скоріше вислати його з землі тієї; бо говорили вони: ми усі помремо.
34
34
Взsша же лю1діе мукY свою2 прeжде вскисeніz тёста своегw2, и3 ввzзaвше въ ри6зы, (возложи1ша) на р†мы сво‰. І поніс народ тісто своє, раніше ніж воно вкисло; діжки їх, зав’язані в одежах їхніх, були на плечах їхніх.
35
35
Сhнове же ї}лєвы сотвори1ша, ћкоже заповёда и5мъ мwmсeй: и3 и3спроси1ша t є3гЂптzнъ сосyды срє1брzны и3 зл†ты, и3 ри6зы: І зробили сини Ізраїлеві за словом Мойсея і просили у єгиптян речей срібних і речей золотих і одягу.
36
36
и3 дадE гDь блгdть лю1демъ свои6мъ пред8 є3г›птzны: и3 дaша и5мъ, и3 њбрaша є3гЂптzнъ. Господь же дав милість народу [Своєму] в очах єгиптян: і вони давали йому, і обібрав він єгиптян.
37
37
Воздвиг0шасz же сhнове ї}лєвы t рамессы2 въ сокхHfъ до шести2 сHтъ тhсzщъ пёшихъ мужeй, кромЁ домочaдства: І вирушили сини Ізраїлеві з Раамсеса в Сокхоф — до шестисот тисяч піших чоловіків, крім дітей;
38
38
и3 пришeлцы мн0зи и3зыд0ша съ ни1ми, и3 џвцы, и3 волы2, и3 ск0ти мн0зи ѕэлw2. і безліч різноплемінних людей вийшли з ними, і дрібна і велика худоба, стадо дуже велике.
39
39
И# и3спек0ша тёсто, є4же и3знес0ша и3з8 є3гЂпта, њпрэсн0ки не ки6слы, не вскис0ша бо: и4бо и3згнaша и5хъ є3гЂптzне, и3 не возмог0ша помeдлити, нижE бр†шна сотвори1ша себЁ на пyть. І спекли вони із тіста, що винесли з Єгипту, прісні коржі, тому що воно ще не вкисло, тому що вони були вигнані з Єгипту і не могли баритися, і навіть їжі не приготували собі на дорогу.
40
40
Њбитaніz же сынHвъ ї}левыхъ, є4же њбитaша въ земли2 є3гЂпетстэй и3 въ земли2 ханаaни сjи и3 nтцы2 и4хъ, лётъ четhреста три1десzть. Часу ж, у який сини Ізраїлеві [і батьки їхні] жили в Єгипті [і в землі Ханаанській], було чотириста тридцять років.
41
41
И# бhсть по четhрехъ стёхъ и3 три1десzти лётэхъ, и3зhде всS си1ла гDнz t земли2 є3гЂпетскіz въ нощи2. Після того, як минуло чотириста тридцять років, у цей самий день вийшло все ополчення Господнє з землі Єгипетської вночі.
42
42
СтражбA є4сть гDу, є4же и3звести2 и5хъ t земли2 є3гЂпетскіz: џнаz н0щь сaмаz стражбA гDу, ћкw всBмъ сынHмъ ї}лєвымъ бhти въ р0ды и4хъ. Це — ніч служіння Господу за визволення їх із землі Єгипетської; ця сама ніч — служіння Господу у всіх синів Ізраїлевих у роди їхні.
43
43
И# речE гDь къ мwmсeю и3 ґарHну: сeй зак0нъ пaсхи: всsкъ и3ноплемeнникъ да не ћстъ t неS, І сказав Господь Мойсеєві й Аарону: ось устав Пасхи: ніякий іноплемінник не повинен їсти її;
44
44
и3 всsкаго рабA и3ли2 кyпленаго њбрёжеши є3го2, и3 тогдA да ћстъ t неS: а всякий раб, куплений за срібло, коли обріжеш його, може їсти її;
45
45
пришлeцъ и3ли2 наeмникъ да не ћстъ t неS: поселенець і найманець не повинен їсти її.
46
46
въ домY є3ди1нэмъ да снёстсz: не њстaвите t мsсъ на ќтріе, и3 не и3знеси1те мsсъ в0нъ и3з8 д0му, и3 к0сти не сокруши1те t негw2: В одному домі належить їсти її, [не залишайте від неї до ранку,] не виносьте м’яса геть з дому і кісток її не розтрощуйте.
47
47
вeсь с0нмъ сынHвъ ї}левыхъ сотвори1тъ сіE: Уся громада [синів] Ізраїля повинна звершувати її.
48
48
ѓще же кто2 пріи1детъ пришлeцъ къ вaмъ сотвори1ти пaсху гDню, њбрёжеши є3гw2 всsкъ мyжескій п0лъ, и3 тогдA пристyпитъ сотвори1ти ю5, и3 бyдетъ ѓки жи1тель земли2 тоS: всsкъ же неwбрёзаный да не ћстъ t неS: Якщо ж оселиться у тебе подорожній і захоче звершити Пасху Господню, то обріж у нього всіх чоловічої статі, і тоді нехай він приступить до звершення її і буде як природний житель землі; а ніякий необрізаний не повинен їсти її;
49
49
зак0нъ є3ди1нъ да бyдетъ тоS земли2 жи1телю и3 пришeлцу пришeдшему въ вaсъ. один закон нехай буде і для природного жителя і для подорожнього, який оселився між вами.
50
50
И# сотвори1ша сhнове ї}лєвы, ћкоже заповёда гDь мwmсeю и3 ґарHну, тaкw сотвори1ша. І зробили всі сини Ізраїлеві: як повелів Господь Мойсеєві й Аарону, так і зробили.
51
51
И# бhсть въ дeнь w4нъ, и3зведE гDь сhны ї}лєвы t земли2 є3гЂпетскіz съ си1лою и4хъ. У цей самий день Господь вивів синів Ізраїлевих із землі Єгипетської за ополченнями їх.
Главa Gi
Глава 13
1
1
И# речE гDь къ мwmсeю гlz: І сказав Господь Мойсеєві, кажучи:
2
2
њс™и2 ми2 всsкаго пeрвенца перворождeннаго, разверзaющаго вс‰каz ложеснA въ сынёхъ ї}левыхъ t человёка до скотA, ћкw мнЁ є4сть. освяти Мені кожного первістка, який розкриває всяке лоно між синами Ізраїлевими, від людини до худоби, [тому що] Мої вони.
3
3
Речe же мwmсeй къ лю1демъ: п0мните дeнь сeй, въ џньже и3зыд0сте t земли2 є3гЂпетскіz, и3з8 д0му раб0ты: рук0ю бо крёпкою и3зведE вaсъ гDь tсю1ду: и3 не kди1те квaсна, І сказав Мойсей народу: пам’ятайте цей день, в який вийшли ви з Єгипту, з дому рабства, бо рукою міцною вивів вас Господь звідти, і не їжте квасного:
4
4
понeже въ днeшній дeнь и3сх0дите въ мцcэ плодHвъ н0выхъ: сьогодні виходите ви, у місяці Авиві*.
5
5
и3 бyдетъ, є3гдA введeтъ тS гDь бGъ тв0й въ зeмлю хананeйску и3 хеттeйску, и3 ґморрeйску и3 є3veйску, и3 їевусeйску и3 гергесeйску и3 ферезeйску, є4юже клsтсz ко nтцє1мъ твои6мъ, дaти тебЁ зeмлю точaщую млеко2 и3 мeдъ, и3 сотвори1ши слyжбу сію2 сегw2 мцcа: І коли введе тебе Господь [Бог твій] у землю хананеїв і хеттеїв, і аморреїв, і евеїв, і ієвусеїв, [гергесеїв, і ферезеїв,] про яку клявся Він батькам твоїм, що дасть тобі землю, де тече молоко і мед, то звершуй це служіння в цьому місяці;
6
6
шeсть днjй kди1те њпрэсн0ки, въ седмhй же дeнь прaздникъ гDу, сім днів їж прісний хліб, і в сьомий день — свято Господу;
7
7
њпрэсн0ки kди1те сeдмь днjй: да не kви1тсz тебЁ квaсное, нижE бyдетъ тебЁ квaсъ во всёхъ предёлэхъ твои1хъ, прісний хліб потрібно їсти сім днів, і не повинно знаходитися у тебе квасного хліба, і не повинно знаходитися у тебе квасного у всіх межах твоїх.
8
8
и3 возвэсти1ши сhну твоемY въ дeнь w4нъ, глаг0лz: сегw2 рaди сотвори1лъ гDь бGъ мнЁ, є3гдA и3схождaхъ и3з8 є3гЂпта: І оголоси в день той сину твоєму, говорячи: це заради того, що Господь [Бог] зробив зі мною, коли я вийшов з Єгипту.
9
9
и3 бyдетъ тебЁ знaменіе на руцЁ твоeй, и3 воспоминaніе пред8 nчи1ма твои1ма, ћкw да бyдетъ зак0нъ гDнь во ўстёхъ твои1хъ, рук0ю бо крёпкою и3зведe тz гDь бGъ и3з8 є3гЂпта: І нехай буде тобі це знаком на руці твоїй і пам’ятником перед очима твоїми, щоб закон Господній був у вустах твоїх, бо рукою міцною вивів тебе Господь [Бог] із Єгипту.
10
10
и3 сохрани1те зак0нъ сeй по временHмъ ўстaвлєнымъ, t днjй до днjй, Виконуй же устав цей у призначений час, з року в рік.
11
11
и3 бyдетъ є3гдA введeтъ тS гDь бGъ тв0й въ зeмлю хананeйску, ћкоже клsсz nтцє1мъ твои6мъ, и3 дaстъ ю5 тебЁ: І коли введе тебе Господь [Бог твій] у землю Ханаанську, як Він клявся тобі і батькам твоїм, і дасть її тобі, —
12
12
и3 tлучи1ши всsкое разверзaющее ложеснA, мyжескъ п0лъ гDу: всsкое разверзaющее ложеснA t стaдъ и3ли2 t скHтъ твои1хъ, є3ли6ка бyдутъ тебЁ, мyжескъ п0лъ њсвzти1ши гDу: відокремлюй Господу все [чоловічої статі], що розкриває утробу; і все первородне з худоби, яка у тебе буде, чоловічої статі, [присвячуй] Господу,
13
13
всsкое разверзaющее ўтр0бу џслю премэни1ши nвцeю: ѓще же не премэни1ши, и3скyпиши є5: и3 всsкаго пeрвенца человёча сынHвъ твои1хъ да и3скyпиши: а всякого з ослів, що розкриває [утробу], заміняй агнцем; а якщо не заміниш, викупи його; і кожного первістка людського із синів твоїх викуповуй.
14
14
ѓще же вопр0ситъ тS сhнъ тв0й по си1хъ, глаг0лz: что2 сіE; и3 речeши є3мY: ћкw рук0ю крёпкою и3зведE нaсъ гDь и3з8 земли2 є3гЂпетскіz, и3з8 д0му раб0ты, І коли опісля запитає тебе син твій, говорячи: що це? то скажи йому: рукою міцною вивів нас Господь із Єгипту, із дому рабства;
15
15
є3гдa бо њжесточи1сz фараHнъ tпусти1ти нaсъ, и3зби2 гDь всsкаго пeрвенца въ земли2 є3гЂпетстэй, t пeрвенца человёча до пeрвенца ск0тіz: сегw2 рaди ѓзъ въ жeртву приношY всsкое разверзaющее ложеснA, мyжескъ п0лъ гDу, и3 всsкаго пeрвенца сынHвъ мои1хъ и3скуплю2, бо коли фараон опирався відпустити нас, Господь умертвив усіх первістків у землі Єгипетській, від первістка людського до первістка із худоби, — тому я приношу в жертву Господу все, що розкриває утробу, чоловічої статі, а всякого первістка із синів моїх викуповую;
16
16
и3 бyдетъ въ знaменіе на руцЁ твоeй, и3 непоколеби1мо пред8 nчесы2 твои1ми: рук0ю бо крёпкою и3зведe тz гDь и3з8 є3гЂпта. і нехай буде це знаком на руці твоїй і замість пов’язки над очима твоїми, тому що рукою міцною Господь вивів нас з Єгипту.
17
17
Е#гдa же tпусти2 фараHнъ лю1ди, не поведE и4хъ бGъ путeмъ земли2 фmлістjмскіz, ћкw бли1з8 бsше, и4бо речE бGъ: да не когдA раскaютсz лю1діе, ви1дэвше рaть, и3 возвратsтсz во є3гЂпетъ. Коли ж фараон відпустив народ, Бог не повів його по дорозі землі Филистимської, тому що вона близька; бо сказав Бог: щоб не розкаявся народ, побачивши війну, і не повернувся до Єгипту.
18
18
И# њбведE бGъ лю1ди путeмъ, и4же въ пустhню къ чермн0му м0рю. Пsтагw же р0да и3зыд0ша сhнове ї}лєвы t земли2 є3гЂпетскіz. І обвів Бог народ дорогою пустельною до Червоного моря. І вийшли сини Ізраїлеві озброєні із землі Єгипетської.
19
19
И# взS мwmсeй кHсти їHсифwвы съ соб0ю: клsтвою бо заклS їHсифъ сhны ї}лєвы, глаг0лz: присэщeніемъ присэти1тъ вaсъ гDь, и3 и3знесeте tсю1ду кHсти мо‰ съ соб0ю. І взяв Мойсей із собою кості Йосифа, бо [Йосиф] клятвою закляв синів Ізраїлевих, сказавши: відвідає вас Бог, і ви із собою винесіть кості мої звідси.
20
20
Воздви1гшесz же сhнове ї}лєвы t сокхHfа, њполчи1шасz во nfHмэ при пустhни. І рушили [сини Ізраїлеві] із Сокхофа і розташувалися станом в Ефамі, у кінці пустелі.
21
21
БGъ же вождaше и5хъ, въ дeнь ќбw столп0мъ w4блачнымъ, показaти и5мъ пyть, н0щію же столп0мъ џгненнымъ, свэти1ти и5мъ: Господь же йшов перед ними вдень у стовпі хмарному, показуючи їм шлях, а вночі у стовпі вогненному, світячи їм, щоб іти їм і вдень і вночі.
22
22
и3 не њскудЁ ст0лпъ w4блачный во дни2 и3 ст0лпъ џгненный н0щію пред8 всёми людьми2. Не відлучався стовп хмарний удень і стовп вогненний уночі від лиця [усього] народу.
Главa д7i
Глава 14
1
1
И# речE гDь къ мwmсeю гlz: І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
2
2
рцы2 сынHмъ ї}лєвымъ, и3 њбрати1вшесz да њполчaтсz прsмw придв0рію, междY магдHломъ и3 междY м0ремъ, прsмw веельсепфHну: пред8 ни1ми њполчи1шисz при м0ри: скажи синам Ізраїлевим, щоб вони повернули і розташувалися станом перед Пи-Гахирофом, між Мигдолом і між морем, перед Ваал-Цефоном; навпроти нього поставте стан біля моря.
3
3
и3 речeтъ фараHнъ лю1демъ свои6мъ њ сынёхъ ї}левыхъ: заблуждaютъ сjи по земли2, затвори1 бо и5хъ пустhнz: І скаже фараон [народу своєму] про синів Ізраїлевих: вони заблукали в землі цій, замкнула їх пустеля.
4
4
ѓзъ же њжесточY сeрдце фараHново, и3 поженeтъ созади2 и4хъ, и3 прослaвлюсz въ фараHнэ и3 во всeмъ в0инствэ є3гw2: и3 ўразумёютъ вси2 є3гЂптzне, ћкw ѓзъ є4смь гDь. И# сотвори1ша тaкw. А Я озлоблю серце фараона, і він поженеться за ними, і покажу славу Мою на фараоні і на всьому війську його; і пізнають [усі] єгиптяни, що Я Господь. І зробили так.
5
5
И# возвэщeно бhсть царю2 є3гЂпетскому, ћкw бэжaша лю1діе, и3 преврати1сz сeрдце фараHново и3 рабHвъ є3гw2 на лю1ди, и3 рек0ша: что2 сіE сотвори1хомъ, tпусти1вше сhны ї}лєвы, да не раб0таютъ нaмъ; І сповіщено було цареві Єгипетському, що народ утік; і навернулося серце фараона і рабів його проти народу цього, і вони сказали: що це ми зробили? навіщо відпустили ізраїльтян, щоб вони не працювали на нас?
6
6
ВпрzжE u5бо фараHнъ колєсни1цы сво‰, и3 вс‰ лю1ди сво‰ собрA съ соб0ю: [Фараон] запряг колісницю свою і народ свій узяв із собою;
7
7
и3 поsтъ шeсть сHтъ колесни1цъ и3збрaнныхъ, и3 вс‰ к0ни є3гЂпєтскіz, и3 трістaты над8 всёми. і взяв шістсот колісниць добірних і всі колісниці єгипетські, і начальників над усіма ними.
8
8
И# њжесточи2 гDь сeрдце фараHна царS є3гЂпетскагw и3 рабHвъ є3гw2, и3 погнA созади2 сынHвъ ї}левыхъ. Сhнове же ї}лєвы и3схождaху рук0ю выс0кою. І озлобив Господь серце фараона, царя Єгипетського [і рабів його], і він погнався за синами Ізраїлевими; сини ж Ізраїлеві йшли під рукою високою.
9
9
И# погнaша є3гЂптzне в8слёдъ и4хъ, и3 њбрэт0ша и5хъ њполчи1вшихсz при м0ри: и3 вс‰ к0ни и3 колєсни1цы фараHнwвы, и3 кHнницы, и3 в0инство є3гw2 прsмw придв0рію, проти1ву веельсепфHна. І погналися за ними єгиптяни, і всі коні з колісницями фараона, і вершники, і все військо його, і наздогнали їх, розташованих біля моря, при Пи-Гахирофі перед Ваал-Цефоном.
10
10
И# фараHнъ приближaшесz. Воззрёвше же сhнове ї}лєвы nчи1ма, ви1дэша: и3 сE, є3гЂптzне њполчи1шасz в8слёдъ и4хъ: и3 ўбоsшасz ѕэлw2, и3 возопи1ша сhнове ї}лєвы ко гDу Фараон наблизився, і сини Ізраїлеві оглянулись, і ось, єгиптяни йдуть за ними: і дуже злякалися і заволали сини Ізраїлеві до Господа,
11
11
и3 рек0ша къ мwmсeю: за є4же не бhти гробHмъ во є3гЂптэ, и3звeлъ є3си2 нaсъ ўмертви1ти въ пустhни: что2 сіE сотвори1лъ є3си2 нaмъ, и3звeдъ нaсъ и3з8 є3гЂпта; і сказали Мойсеєві: хіба немає гробів у Єгипті, що ти привів нас помирати у пустелі? що це ти зробив з нами, вивівши нас з Єгипту?
12
12
не сeй ли бsше глаг0лъ, є3г0же рек0хомъ къ тебЁ во є3гЂптэ, глаг0люще: њстaви нaсъ, да раб0таемъ є3гЂптzнwмъ: лyчше бо бsше нaмъ раб0тати є3гЂптzнwмъ, нeжели ўмрeти въ пустhни сeй. Чи не це саме говорили ми тобі в Єгипті, сказавши: залиш нас, нехай ми будемо працювати на єгиптян? Тому що краще бути нам у рабстві в єгиптян, ніж померти в пустелі.
13
13
Речe же мwmсeй къ лю1демъ: дерзaйте, ст0йте и3 зри1те спcніе є4же t гDа, є4же сотвори1тъ нaмъ днeсь: и4мже бо w4бразомъ ви1дэсте є3гЂптzнъ днeсь, не приложитE ктомY ви1дэти и5хъ въ вёчное врeмz: Але Мойсей сказав народу: не бійтеся, стійте — і побачите спасіння Господнє, яке Він сотворить вам нині, бо єгиптян, яких бачите ви нині, більше не побачите повік;
14
14
гDь поб0ретъ по вaсъ, вh же ўм0лкните. Господь буде поборювати за вас, а ви будьте спокійні.
15
15
И# речE гDь къ мwmсeю: что2 вопіeши ко мнЁ; рцы2 сынHмъ ї}лєвымъ, и3 да путешeствуютъ, І сказав Господь Мойсеєві: чого ти волаєш до Мене? скажи синам Ізраїлевим, щоб вони йшли,
16
16
тh же возми2 жeзлъ тв0й и3 простри2 рyку твою2 на м0ре, и3 раст0ргни є5: и3 да вни1дутъ сhнове ї}лєвы посредЁ м0рz по сyху: а ти підніми жезл твій і простягни руку твою на море, і розділи його, і пройдуть сини Ізраїлеві посеред моря по суші;
17
17
и3 сE, ѓзъ њжесточY сeрдце фараHново и3 всёхъ є3гЂптzнъ, и3 вни1дутъ в8слёдъ и4хъ: и3 прослaвлюсz въ фараHнэ и3 во всeмъ в0инствэ є3гw2, и3 въ колесни1цахъ и3 въ к0нехъ є3гw2, Я ж озлоблю серце [фараона і всіх] єгиптян, і вони підуть слідом за ними; і покажу славу Мою на фараоні і на всьому війську його, на колісницях його і на вершниках його;
18
18
и3 ўвёдzтъ вси2 є3гЂптzне, ћкw ѓзъ є4смь гDь, є3гдA прославлsюсz въ фараHнэ и3 въ колесни1цахъ и3 въ к0нехъ є3гw2. і пізнають [усі] єгиптяни, що я Господь, коли покажу славу Мою на фараоні, на колісницях його і на вершниках його.
19
19
Взsтсz же ѓгGлъ б9ій ходsй пред8 полк0мъ сынHвъ ї}левыхъ и3 п0йде созади2 и4хъ, взsтсz же и3 ст0лпъ w4блачный t лицA и4хъ и3 стA созади2 и4хъ. І рушив ангел Божий, який ішов перед станом [синів] Ізраїлевих, і пішов позаду них; рушив і стовп хмарний від лиця їх і став за ними;
20
20
И# вни1де посредЁ полкA є3гЂпетска и3 посредЁ полкA сынHвъ ї}левыхъ и3 стA: и3 бhсть тмA и3 мрaкъ, и3 пріи1де н0щь, и3 не смэси1шасz дрyгъ съ дрyгомъ во всю2 н0щь. і ввійшов у середину між станом єгипетським і між станом [синів] Ізраїлевих, і був хмарою і мороком для одних і освітлював ніч для інших, і не зблизилися одні з одними всю ніч.
21
21
Прострe же мwmсeй рyку на м0ре, и3 возгнA гDь м0ре вётромъ ю4жнымъ си1льнымъ всю2 н0щь, и3 сотвори2 м0ре сyшу, и3 разступи1сz водA. І простяг Мойсей руку свою на море, і гнав Господь море сильним східним вітром усю ніч і зробив море сушею, і розступилися води.
22
22
И# внид0ша сhнове ї}лєвы посредЁ м0рz по сyху, и3 водA и5мъ стэнA бhсть њдеснyю и3 стэнA њшyюю. І пішли сини Ізраїлеві серед моря по суші: во́ди ж були їм стіною з правого і з лівого боків.
23
23
Погнaша же є3гЂптzне и3 внид0ша в8слёдъ и4хъ, и3 всsкъ к0нь фараHновъ, и3 колєсни1цы, и3 всaдники посредЁ м0рz. Погналися єгиптяни, й увійшли за ними у середину моря всі коні фараона, колісниці його і вершники його.
24
24
Бhсть же въ стрaжу ќтреннюю, и3 воззрЁ гDь на п0лкъ є3гЂпетскій въ столпЁ џгненнэмъ и3 w4блачнэмъ, и3 смzтE п0лкъ є3гЂпетскій, І в ранкову сторожу поглянув Господь на стан єгиптян зі стовпа вогненного і хмарного і привів у замішання стан єгиптян;
25
25
и3 свzзA w4си колесни1цъ и4хъ, и3 ведsше и5хъ съ нyждею. И# рек0ша є3гЂптzне: бэжи1мъ t лицA ї}лева, гDь бо поборaетъ по ни1хъ на є3гЂптzны. і відібрав колеса у колісниць їхніх, так що вони насилу волокли їх. І сказали єгиптяни: побіжимо від ізраїльтян, тому що Господь поборює за них проти єгиптян.
26
26
И# речE гDь къ мwmсeю: простри2 рyку твою2 на м0ре, и3 да совокупи1тсz водA и3 да покрhетъ є3гЂптzны, колєсни1цы же и3 всaдники. І сказав Господь Мойсеєві: простягни руку твою на море, і нехай повернуться во́ди на єгиптян, на колісниці їхні і на вершників їхніх.
27
27
Прострe же мwmсeй рyку на м0ре, и3 ўстр0исz водA ко дню2 на мёсто: є3гЂптzне же бэжaша под8 вод0ю, и3 и3стрzсE гDь є3гЂптzны посредЁ м0рz: І простягнув Мойсей руку свою на море, і до ранку вода повернулася у своє місце; а єгиптяни бігли назустріч [воді]. Так потопив Господь єгиптян посеред моря.
28
28
и3 њбрати1вшисz водA покры2 колєсни1цы и3 всaдники и3 всю2 си1лу фараHнову, вшeдши в8слёдъ и4хъ въ м0ре: и3 не њстA t ни1хъ ни є3ди1нъ. І вода повернулася і покрила колісниці і вершників усього війська фараонового, що ввійшли за ними в море; не залишилося жодного з них.
29
29
Сhнове же ї}лєвы проид0ша по сyху посредЁ м0рz: водa же и5мъ стэнA (бhсть) њдеснyю и3 стэнA њшyюю, А сини Ізраїлеві пройшли по суші серед моря; води [були] їм стіною з правого і [стіною] з лівого боків.
30
30
и3 и3збaви гDь ї}лz въ дeнь w4нъ и3з8 руки2 є3гЂпетскіz: и3 ви1дэша сhнове ї}лєвы є3гЂптzнъ и3змeршихъ при краи2 м0рz. І визволив Господь у день той ізраїльтян з рук єгиптян, і побачили [сини] Ізраїлеві єгиптян мертвими на березі моря.
31
31
Ви1дэ же ї}ль рyку вели1кую, ±же сотвори2 гDь є3гЂптzнwмъ, и3 ўбоsшасz лю1діе гDа и3 вёроваша бGу и3 мwmсeю ўг0днику є3гw2. І побачили ізраїльтяни руку велику, яку явив Господь над єгиптянами, й убоявся народ Господа і повірив Господу і Мойсеєві, рабові Його. Тоді Мойсей і сини Ізраїлеві заспівали Господу пісню цю і говорили:
32
ТогдA воспЁ мwmсeй и3 сhнове ї}лєвы пёснь сію2 гDви, и3 рек0ша глаг0люще:
Главa є7i
Глава 15
1
1
Пои1мъ гDви, слaвнw бо прослaвисz: конS и3 всaдника ввeрже въ м0ре: Співаю Господу, бо Він високо звеличився; коня і вершника його ввергнув у море.
2
2
пом0щникъ и3 покрови1тель бhсть мнЁ во спcніе: сeй м0й бGъ и3 прослaвлю є3го2, бGъ nц7A моегw2 и3 вознесY є3го2: Господь кріпость моя і слава моя, Він був мені спасінням. Він Бог мій, і прославлю Його; Бог отця мого, і прославлю Його.
3
3
гDь сокрушazй бр†ни, гDь и4мz є3мY, Господь муж брані, Єгова ім’я Йому.
4
4
колєсни1цы фараHнwвы и3 си1лу є3гw2 ввeрже въ м0ре, и3збр†нныz всaдники трістaты потопи2 въ чермнёмъ м0ри, Колісниці фараона і військо його ввергнув Він у море, і вибрані воєначальники його потонули в Червоному морі.
5
5
пучи1ною покры2 и5хъ, погрzз0ша во глубинЁ ћкw кaмень: Безодні покрили їх: вони пішли у глибину, як камінь.
6
6
десни1ца твоS, гDи, прослaвисz въ крёпости, деснaz твоS рукA, гDи, сокруши2 враги2: Правиця Твоя, Господи, прославилася силою; правиця Твоя, Господи, убила ворога.
7
7
и3 мн0жествомъ слaвы твоеS стeрлъ є3си2 сопроти1вныхъ, послaлъ є3си2 гнёвъ тв0й, поzдE | ћкw стeбліе, Величчю слави Твоєї Ти скинув тих, що повстали проти Тебе. Ти послав гнів Твій, і він попалив їх, як солому.
8
8
и3 дyхомъ ћрости твоеS разступи1сz водA: њгустёша ћкw стэнA в0ды, њгустёша и3 вHлны посредЁ м0рz: Від подуву Твого розступилися води, волога стала, як стіна, загустіли безодні в серці моря.
9
9
речE врaгъ: гнaвъ пости1гну, раздэлю2 корhсть, и3сп0лню дyшу мою2, ўбію2 мечeмъ мои1мъ, госп0дствовати бyдетъ рукA моS: Ворог сказав: поженуся, наздожену, розділю здобич; насититься ними душа моя, оголю меч мій, знищить їх рука моя.
10
10
послaлъ є3си2 д¦а твоего2, покры2 | м0ре, погрzз0ша ћкw џлово въ водЁ ѕёлнэй: Ти подув духом Твоїм, і покрило їх море: вони занурилися, як свинець, у великих водах.
11
11
кто2 под0бенъ тебЁ въ бозёхъ, гDи, кто2 под0бенъ тебЁ; прослaвленъ во с™hхъ, ди1венъ въ слaвэ, творsй чудесA: Хто, як Ти, Господи, між богами? Хто, як Ти, величний святістю, славний похвалами, Творець чудес?
12
12
простeрлъ є3си2 десни1цу свою2, пожрE | землS, Ти простяг правицю Твою: поглинула їх земля.
13
13
настaвилъ є3си2 прaвдою твоeю лю1ди тво‰ сі‰, ±же и3збaвилъ є3си2, ўтёшилъ є3си2 крёпостію твоeю во њби1тель с™yю твою2: Ти ведеш милістю Твоєю народ цей, який Ти визволив, — супроводжуєш силою Твоєю в оселю святині Твоєї.
14
14
слhшаша kзhцы и3 прогнёвашасz, бwлёзни пріsша живyщіи въ фmлістjмэ: Почули народи і тремтять: жах огорнув жителів филистимських;
15
15
тогдA потщaшасz владhцы є3дHмстіи и3 кн‰зи мwавjтстіи, пріsтъ | трeпетъ: растazша вси2 живyщіи въ ханаaнэ: тоді засмутилися князі Едомові, тремтіння огорнуло вождів моавитських, засумували всі жителі Ханаана.
16
16
да нападeтъ на нS стрaхъ и3 трeпетъ: вели1чіемъ мhшцы твоеS да њкaменzтсz, д0ндеже пр0йдутъ лю1діе твои2, гDи, д0ндеже пр0йдутъ лю1діе твои2 сjи, ±же стzжaлъ є3си2: Нехай нападуть на них страх і жах; від величі сили Твоєї нехай оніміють вони, як камінь, поки проходить народ Твій, Господи, поки проходить цей народ, який Ти придбав.
17
17
ввeдъ насади2 | въ г0ру достоsніz твоегw2, въ гот0вое жили1ще твоE, є4же содёлалъ є3си2, гDи, с™hню, гDи, ю4же ўгот0вастэ рyцэ твои2: Введи його і насади його на горі насліддя Твого, на місці, яке Ти вчинив оселею Собі, Господи, у святилище, яке створили руки Твої, Владико!
18
18
гDь цrтвуzй вёки, и3 на вёкъ, и3 є3щE: Господь буде царювати повіки й у вічність.
19
19
є3гдA вни1де к0нница фараHнова съ колесни1цами и3 вс†дники въ м0ре, и3 наведE на ни1хъ гDь в0ду морскyю: сhнове же ї}лєвы проид0ша сyшею посредЁ м0рz. Коли ввійшли коні фараона з колісницями його і з вершниками його в море, то Господь повернув на них води морські, а сини Ізраїлеві пройшли по суші серед моря.
20
20
Взs же маріaмъ прbр0чица, сестрA ґарHнова, тmмпaнъ въ рyцэ свои2, и3 и3зыд0ша вс‰ жєны2 в8слёдъ є3S со тmмп†ны и3 ли6ки: І взяла Маріам пророчиця, сестра Ааронова, у руку свою тимпан, і вийшли за нею всі жінки з тимпанами і радістю.
21
21
предначa же и5мъ маріaмъ, глаг0лющи: пои1мъ гDви, слaвнw бо прослaвисz: конS и3 всaдника ввeрже въ м0ре. І заспівала Маріам перед ними: співайте Господу, тому що високо звеличився Він, коня і вершника його ввергнув у море.
22
22
Поsтъ же мwmсeй сhны ї}лєвы t м0рz чермнaгw и3 ведE и5хъ въ пустhню сyръ: и3 и3дsху три2 дни6 въ пустhни, и3 не њбрэтaху воды2 пи1ти. І повів Мойсей ізраїльтян від Червоного моря, і вони вступили в пустелю Сур; і йшли вони три дні по пустелі і не знаходили води.
23
23
Пріид0ша же въ мeрру, и3 не можaху пи1ти воды2 t мeрры, горькa бо бЁ: сегw2 рaди наречeсz и4мz мёсту томY г0ресть. Прийшли в Мерру — і не могли пити води з Мерри, тому що вона була гіркою, чому і наречено тому [місцю] ім’я: Мерра*.
24
24
И# роптaху лю1діе на мwmсeа, глаг0люще: что2 піeмъ; І ремствував народ на Мойсея, говорячи: що нам пити?
25
25
Возопи1 же мwmсeй ко гDу, и3 показA є3мY гDь дрeво, и3 вложи2 є5 въ в0ду, и3 ўслади1сz водA: тaмw положи2 є3мY њправд†ніz и3 судбы6, и3 тaмw є3го2 и3скуси2, [Мойсей] заволав до Господа, і Господь показав йому дерево, і він кинув його у воду, і вода зробилася солодкою. Там Бог дав народу устав і закон і там випробовував його.
26
26
и3 речE: ѓще слyхомъ ўслhшиши глaсъ гDа бGа твоегw2, и3 ўгHднаz пред8 ни1мъ сотвори1ши, и3 внуши1ши зaповэдемъ є3гw2, и3 сохрани1ши вс‰ њправд†ніz є3гw2: всsку болёзнь, ю4же навед0хъ є3гЂптzнwмъ, не наведY на тS: ѓзъ бо є4смь гDь бGъ тв0й и3сцэлszй тS. І сказав: якщо ти будеш слухатися гласу Господа, Бога твого, і чинитимеш угодне перед очима Його, і слухатимеш заповіді Його, і виконуватимеш усі устави його, то не наведу на тебе жодної з хвороб, які навів Я на Єгипет, тому що Я Господь [Бог твій], цілитель твій.
27
27
И# пріид0ша во є3лjмъ, и3 бsху тaмw дванaдесzть и3ст0чникwвъ в0дъ, и3 сeдмьдесzтъ стeблій фjніковыхъ: и3 њполчи1шасz тaмw при водaхъ. І прийшли в Єлим; там було дванадцять джерел води і сімдесят фінікових дерев, і розташувалися там станом біля вод.
Главa ѕ7i
Глава 16
1
1
Воздвиг0шасz же t є3лjма, и3 пріи1де вeсь с0нмъ сынHвъ ї}левыхъ въ пустhню сjнъ, ћже є4сть междY є3лjмомъ и3 междY сjною. Въ пsтый же нaдесzть дeнь вторaгw мцcа и3зшeдшымъ и5мъ t земли2 є3гЂпетскіz, І рушили з Єлима, і прийшла вся громада синів Ізраїлевих у пустелю Син, що між Єлимом і між Синаєм, у п’ятнадцятий день другого місяця після виходу їх із землі Єгипетської.
2
2
возроптA вeсь с0нмъ сынHвъ ї}левыхъ на мwmсeа и3 ґарHна, І стала ремствувати вся громада синів Ізраїлевих на Мойсея й Аарона в пустелі,
3
3
и3 рек0ша къ ни6мъ сhнове ї}лєвы: q, дабы2 бhхомъ и3змeрли мы2 ўsзвени t гDа въ земли2 є3гЂпетстэй, є3гдA сэдsхомъ над8 котлы6 мzснhми и3 kд0хомъ хлёбы до сhтости: ћкw и3звед0сте ны2 въ пустhню сію2 ўмори1ти вeсь с0нмъ сeй глaдомъ. і сказали їм сини Ізраїлеві: о, якби ми померли від руки Господньої у землі Єгипетській, коли ми сиділи біля казанів з м’ясом, коли ми їли хліб досита! бо вивели ви нас у цю пустелю, щоб усе це зібрання виморити голодом.
4
4
Речe же гDь къ мwmсeю: сE, ѓзъ њдождю2 вaмъ хлёбы съ небесE: и3 и3зhдутъ лю1діе, и3 соберyтъ дов0лное дню2, на (всsкъ) дeнь, ћкw да и3скушY и5хъ, ѓще п0йдутъ въ зак0нэ моeмъ, и3ли2 ни2: І сказав Господь Мойсеєві: ось, Я дощем дам вам хліб з неба, і нехай народ виходить і збирає щодня, скільки потрібно на день, щоб Мені випробувати його, чи буде він чинити за законом Моїм, чи ні;
5
5
и3 бyдетъ въ дeнь шестhй, и3 ўгот0вzтъ, є4же внесyтъ, и3 да бyдетъ сугyбо, є4же собирaша на всsкъ дeнь. а в шостий день нехай заготовляють, що принесуть, і буде вдвічі проти того, скільки збирають в інші дні.
6
6
Речe же мwmсeй и3 ґарHнъ ко всемY с0нму сынHвъ ї}левыхъ: въ вeчеръ (сeй) ўвёсте, ћкw гDь и3зведe вы t земли2 є3гЂпетскіz, І сказали Мойсей і Аарон усій [громаді] синів Ізраїлевих: увечері дізнаєтеся ви, що Господь вивів вас із землі Єгипетської,
7
7
и3 заyтра ќзрите слaву гDню, внегдA ўслhшати гDу роптaніе вaше на бGа: мh же что2 є3смы2, ћкw р0пщете на ны2; і вранці побачите славу Господню, бо почув Він ремство ваше на Господа: а ми що́ таке, що нарікаєте на нас?
8
8
И# речE мwmсeй: є3гдA дaстъ гDь вaмъ въ вeчеръ мzсA ћсти и3 хлёбы заyтра до сhтости, понeже ўслhша гDь роптaніе вaше, и4мже р0пщете на ны2: мh же что2 є3смы2; не на нaсъ бо роптaніе вaше, но т0чію на бGа. І сказав Мойсей: дізнаєтеся, коли Господь увечері дасть вам м’яса в їжу, а вранці хліба досита, тому що Господь почув ремство ваше, яке ви підняли проти Нього: а ми що? не на нас ремство ваше, але на Господа.
9
9
И# речE мwmсeй ко ґарHну: глаг0ли ко всемY с0нму сынHвъ ї}левыхъ: пріиди1те пред8 бGа, ўслhша бо роптaніе вaше. І сказав Мойсей Аарону: скажи всій громаді синів Ізраїлевих: станьте перед лицем Господа, бо Він почув ремство ваше.
10
10
Е#гдa же глаг0лаше ґарHнъ всемY с0нму сынHвъ ї}левыхъ, и3 њбрати1шасz въ пустhню, и3 слaва гDнz kви1сz во w4блацэ, І коли говорив Аарон до всієї громади синів Ізраїлевих, то вони оглянулися до пустелі, і ось, слава Господня явилася в хмарі.
11
11
и3 речE гDь къ мwmсeю гlz: І сказав Господь Мойсеєві, кажучи:
12
12
слhшахъ роптaніе сынHвъ ї}левыхъ: рцы2 къ ни6мъ глаг0лz: къ вeчеру да снёсте мzсA и3 заyтра насhтитесz хлёбwвъ, и3 ўвёсте, ћкw ѓзъ є4смь гDь бGъ вaшъ. Я почув ремство синів Ізраїлевих; скажи їм: увечері будете їсти м’ясо, а вранці насититеся хлібом — і дізнаєтеся, що Я Господь, Бог ваш.
13
13
Бhсть же вeчеръ, и3 пріид0ша кр†стели и3 покрhша п0лкъ. Заyтра же бhсть спaдшей росЁ w4колw полкA, Увечері налетіли перепели і покрили стан, а вранці лежала роса навколо стану;
14
14
и3 сE, на лицы2 пустhни мeлко ћкw коріaндръ, бэло2 ѓки лeдъ на земли2. роса піднялася, і ось, на поверхні пустелі щось дрібне, круповидне, дрібне, як іній на землі.
15
15
Ўзрёвше же то2 сhнове ї}лєвы, рёша дрyгъ ко дрyгу: чт0 є3сть сіE; Не вёдzху бо, что2 бsше. Речe же мwmсeй къ ни6мъ: сeй хлёбъ, є3г0же дадE гDь вaмъ ћсти: І побачили сини Ізраїлеві і говорили одне одному: що це? Бо не знали, що це. І Мойсей сказав їм: це хліб, який Господь дав вам у їжу;
16
16
сeй гlг0лъ, є3г0же завэщA гDь: собери1те t негw2 кjйждо на дом†шніz, гом0ръ поглaвнw по числY дyшъ вaшихъ, кjйждо вaсъ съ домaшними свои1ми собери1те. ось що повелів Господь: збирайте його кожен стільки, скільки може з’їсти; по гомору на людину, за числом душ, скільки в кого в наметі, збирайте.
17
17
И# сотвори1ша тaкw сhнове ї}лєвы, и3 собрaша џвъ мн0гw, џвъ же мaлw: І зробили так сини Ізраїлеві і зібрали, хто багато, хто мало;
18
18
и3 и3змёривше гом0ромъ, не преизбhточествова и4же мн0гw, и3 и4же мaлw, не мнёе пріsтъ: кjйждо на домaшнихъ свои1хъ собрaша. і міряли гомором, і в того, хто зібрав багато, не було зайвого, і в того, хто мало, не було нестачі: кожен зібрав, скільки йому з’їсти.
19
19
И# речE мwmсeй къ ни6мъ: никт0же да њстaвитъ на ќтріе t негw2. І сказав їм Мойсей: ніхто не залишай цього до ранку.
20
20
И# не послyшаша мwmсeа, но њстaвиша нёцыи t негw2 на ќтріе, и3 воскипЁ червьми2 и3 возсмердёсz. И# њскорби1сz на ни1хъ мwmсeй. Але не послухали вони Мойсея, і залишили від цього деякі до ранку, — і завелася черва, і воно засмерділо. І розгнівався на них Мойсей.
21
21
И# собирaша џное рaнw рaнw, кjйждо надлежaщее себЁ: є3гдa же њгрэвaше с0лнце, растаzвaше. І збирали його рано-вранці, кожен скільки йому з’їсти; коли ж обігрівало сонце, воно тануло.
22
22
Бhсть же въ дeнь шестhй, собрaша потрeбное сугyбw, двA гомHра комyждо. Пріид0ша же вси2 кн‰зи с0нма и3 повёдаша мwmсeю. У шостий же день зібрали хліба вдвічі, по два гомори на кожного. І прийшли всі начальники громади і донесли Мойсеєві.
23
23
Речe же мwmсeй къ ни6мъ: сіE сл0во є4сть, є4же гlа гDь: суббHта пок0й с™ъ гDу заyтра: є3ли6ка ѓще печетE, пецhте, и3 є3ли6ка ѓще варитE, вари1те, всe же и3збhточное њстaвите въ скр0вэ на ќтріе. І [Мойсей] сказав їм: ось що сказав Господь: завтра спокій, свята субота Господня; що потрібно пекти, печіть, і що потрібно варити, варіть сьогодні, а що залишиться, відкладіть і збережіть до ранку.
24
24
И# њстaвиша t тогw2 до ќтріz, ћкоже заповёда и5мъ мwmсeй: и3 не возсмердёсz, нижE чeрвь бhсть въ нeмъ. І відклали те до ранку, як повелів [їм] Мойсей, і воно не засмерділо, і черви не було в ньому.
25
25
Речe же мwmсeй: kди1те днeсь, є4сть бо суббHта пок0й гDу: днeсь не њбрsщете на п0ли: І сказав Мойсей: їжте його сьогодні, бо сьогодні субота Господня; сьогодні не знайдете його на полі;
26
26
шeсть днjй собирaйте, въ седмhй же дeнь суббHта: ћкw не бyдетъ въ нeмъ. шість днів збирайте його, а в сьомий день — субота: не буде його в цей день.
27
27
Бhсть же въ седмhй дeнь, и3зыд0ша нёцыи t людjй собирaти, и3 не њбрэт0ша. Але деякі з народу вийшли в сьомий день збирати — і не знайшли.
28
28
Речe же гDь мwmсeови: док0лэ не х0щете послyшати зaповэдій мои1хъ и3 зак0на моегw2; І сказав Господь Мойсеєві: чи довго ви будете ухилятися від дотримання заповідей Моїх і законів Моїх?
29
29
зри1те: гDь бо дадE вaмъ суббHту дeнь сeй: сегw2 рaди т0й дадE вaмъ въ дeнь шестhй хлёба на двA дни6: сэди1те кjйждо вaсъ въ домY своeмъ ў себє2, никт0же да и3сх0дитъ t мёста своегw2 въ дeнь седмhй. дивіться, Господь дав вам суботу, тому Він і дає в шостий день хліба на два дні: залишайтеся кожен у себе [у домі своєму], ніхто не виходь від місця свого в сьомий день.
30
30
И# суббHтствоваша лю1діе въ дeнь седмhй. І спочивав народ у сьомий день.
31
31
И# прозвaша сhнове ї}лєвы и4мz томY мaнна: бsше же ћкw сёмz коріaндрово бэло2, вкyсъ же є3гw2 ѓки мукA съ мeдомъ. І нарік дім Ізраїлів хлібу тому ім’я: манна; вона була, як коріандрове насіння, біла, на смак же як корж із медом.
32
32
Речe же и5мъ мwmсeй: сeй гlг0лъ, є3г0же завэщA гDь: нап0лните гом0ръ t мaнны въ скр0въ въ р0ды вaшz: да ви1дzтъ хлёбъ, є3г0же kд0сте вы2 въ пустhни, є3гдA и3зведE вaсъ гDь t земли2 є3гЂпетскіz. І сказав Мойсей: ось що повелів Господь: наповніть [манною] гомор для збереження в роди ваші, щоб бачили хліб, яким Я годував вас у пустелі, коли вивів вас із землі Єгипетської.
33
33
И# речE мwmсeй ко ґарHну: возми2 стaмну златyю є3ди1ну и3 вложи2 въ ню2 гом0ръ п0лный t мaнны, и3 положи1ши тyю пред8 бGомъ въ соблюдeніе въ р0ды вaшz. І сказав Мойсей Аарону: візьми один сосуд [золотий], і поклади в нього повний гомор манни, і постав його перед Господом, для збереження в роди ваші.
34
34
Ћкоже заповёда гDь мwmсeю, положи2 ю5 ґарHнъ пред8 свидёніемъ въ соблюдeніе. І поставив його Аарон перед ковчегом свідоцтва для збереження, як повелів Господь Мойсеєві.
35
35
Сhнове же ї}лєвы kд0ша мaнну лётъ четhредесzть, д0ндеже пріид0ша въ зeмлю њбитaемую, и3 kд0ша мaнну, д0ндеже пріид0ша во странY фінікjйскую: Сини Ізраїлеві їли манну сорок років, поки не прийшли в землю обітовану; манну їли вони, поки не прийшли до меж землі Ханаанської.
36
36
гом0ръ же десsтаz чaсть трeхъ мёръ [Е#вр.: є4фы] бsше. А гомор є десята частина ефи.
Главa з7i
Глава 17
1
1
И# воздви1жесz вeсь с0нмъ сынHвъ ї}левыхъ t пустhни сjнъ по полкHмъ свои6мъ сл0вомъ гDнимъ и3 њполчи1шасz въ рафідjнэ. Не бsше же воды2 лю1демъ пи1ти, І рушила вся громада синів Ізраїлевих з пустелі Син у дорогу свою, за повелінням Господнім, і розташувалися станом у Рефидимі, і не було води пити народу.
2
2
и3 хyлzху лю1діе мwmсeа, глаг0люще: дaждь нaмъ в0ду, да піeмъ. И# речE и5мъ мwmсeй: что2 хyлите мS; и3 что2 и3скушaете гDа; І дорікав народ Мойсею, і говорив: дайте нам води пити. І сказав їм Мойсей: чого ви дорікаєте мені? чому спокушаєте Господа?
3
3
Возжаждaша же тaмw лю1діе воды2 и3 роптaху на мwmсeа, глаг0люще: вскyю сіE; и3звeлъ є3си2 нaсъ и3з8 є3гЂпта ўмори1ти нaсъ и3 ч†да н†ша и3 скоты2 жaждею; І жадав там народ води, і ремствував народ на Мойсея, говорячи: для чого ти вивів нас з Єгипту, уморити спрагою нас і дітей наших і отари наші?
4
4
Возопи1 же мwmсeй ко гDу глаг0лz: что2 сотворю2 лю1демъ си6мъ; є3щE мaлw, и3 побію1тъ мS кaменіемъ. Мойсей воззвав до Господа і сказав: що мені робити з народом цим? ще трохи, і поб’ють мене камінням.
5
5
И# речE гDь къ мwmсeю: пойди2 пред8 людьми2 си1ми, и3 поими2 съ соб0ю t стaрєцъ людски1хъ, и3 жeзлъ, и4мже пресёклъ є3си2 м0ре, возми2 въ рyку твою2, и3 пойди2: І сказав Господь Мойсеєві: пройди перед народом, і візьми з собою декого зі старійшин ізраїльських, і жезл твій, яким ти ударив по воді, візьми в руку твою, і піди;
6
6
ѓзъ же стaну тaмw прeжде пришeствіz твоегw2 ў кaмене въ хwри1вэ: и3 ўдaриши въ кaмень, и3 и3зhдетъ и3з8 негw2 водA, и3 да пію1тъ лю1діе. Сотвори1 же мwmсeй тaкw пред8 сы6ны ї}левыми, ось, Я стану перед тобою там на скелі в Хориві, і ти удариш у скелю, і піде з неї вода, і буде пити народ. І зробив так Мойсей на очах старійшин ізраїльських.
7
7
и3 прозвA и4мz мёсту томY и3скушeніе и3 похулeніе, хулы2 рaди сынHвъ ї}левыхъ, и3 занeже и3скуси1ша гDа, глаг0люще: ѓще є4сть въ нaсъ гDь, и3ли2 ни2; І нарік місцю тому ім’я: Масса і Мерива*, через докори синів Ізраїлевих і тому, що вони спокушали Господа, говорячи: чи є Господь серед нас, чи ні?
8
8
Пріи1де же ґмали1къ и3 воевA на ї}лz въ рафідjнэ. І прийшли амаликитяни і воювали з ізраїльтянами в Рефидимі.
9
9
Речe же мwmсeй ко їисyсу: и3збери2 себЁ мyжы си6льны и3 и3зшeдъ њполчи1сz на ґмали1ка заyтра: и3 сE, ѓзъ стaну на верхY горы2, и3 жeзлъ б9ій въ руцЁ моeй. Мойсей сказав Ісусові: вибери нам мужів [сильних] і піди, воюй з амаликитянами; завтра я стану на верхівці пагорба, і жезл Божий буде у руці моїй.
10
10
И# сотвори2 їисyсъ, ћкоже речE є3мY мwmсeй, и3 и3зшeдъ њполчи1сz на ґмали1ка: мwmсeй же и3 ґарHнъ и3 w4ръ взыд0ша на вeрхъ горы2. І зробив Ісус, як сказав йому Мойсей, і [пішов] воювати з амаликитянами; а Мойсей і Аарон і Ор зійшли на вершину пагорба.
11
11
И# бhсть є3гдA воздвизaше мwmсeй рyцэ, њдолэвaше ї}ль: є3гдa же њпускaше рyцэ, њдолэвaше ґмали1къ: І коли Мойсей поднімав руки свої, перемагав Ізраїль, а коли опускав руки свої, перемагав Амалик;
12
12
рyцэ же мwmсewвы т‰жки бёша: и3 взeмше кaмень, подложи1ша є3мY, и3 сэдsше на нeмъ: ґарHнъ же и3 w4ръ поддержaста рyцэ є3мY, є3ди1нъ tсю1ду, ґ другjй tтyду: и3 бhша мwmсeови рyцэ ўкрэплє1ны до захождeніz с0лнца: але руки Мойсеєві обважніли, і тоді взяли камінь і підклали під нього, і він сів на ньому, Аарон же й Ор підтримували руки його, один з одного, а інший з другого боку. І були руки його піднятими до заходу сонця.
13
13
и3 преwдолЁ їисyсъ ґмали1ка и3 вс‰ лю1ди є3гw2 ўбjйствомъ мечA. І знищив Ісус Амалика і народ його вістрям меча.
14
14
Речe же гDь къ мwmсeю: впиши2 сіE на пaмzть въ кни6ги и3 вдaй во ќшы їисyсу, ћкw пaгубою погублю2 пaмzть ґмали1кову t поднебeсныz. І сказав Господь Мойсею: напиши це для пам’яті в книгу і донеси до Ісуса, що Я повністю зітру пам’ять амаликитян з піднебесної.
15
15
И# создA мwmсeй nлтaрь гDу и3 прозвA и4мz є3мY гDь прибёжище моE: І влаштував Мойсей жертовник [Господу] і нарік йому ім’я: Ієгова Ниссі*.
16
16
ћкw рук0ю тaйною рaтуетъ гDь на ґмали1ка t р0да въ р0дъ. Бо, сказав він, рука на престолі Господа: війна у Господа проти Амалика з роду в рід.
Главa }i
Глава 18
1
1
Ўслhша же їоf0ръ, їерeй мадіaмскій, тeсть мwmсeовъ, вс‰, є3ли6ка сотвори2 гDь ї}лю свои6мъ лю1демъ, ћкw и3зведE гDь ї}лz и3з8 є3гЂпта: І почув Іофор, священик мадіамський, тесть Мойсеїв, про все, що зробив Бог для Мойсея і для Ізраїля, народу Свого, коли вивів Господь Ізраїля з Єгипту,
2
2
и3 поS їоf0ръ, тeсть мwmсeовъ, сепфHру, женY мwmсeову, по tпущeніи є3S, і взяв Іофор, тесть Мойсеїв, Сепфору, дружину Мойсеєву, перед тим повернену,
3
3
и3 двA сы6на є3S: и4мz є3ди1ному t ни1хъ гирсaмъ, глаг0лz: пришлeцъ бhхъ въ земли2 чуждeй, і двох синів її, з яких одному ім’я Гирсам, тому що говорив Мойсей: я прибулець у землі чужій;
4
4
и3 и4мz втор0му є3ліeзеръ, глаг0лz: бGъ бо nтцA моегw2 пом0щникъ м0й и3 и3збaви мS и3з8 руки2 фараHни. а другому ім’я Єлиєзер, тому що [говорив він] Бог батька мого був мені помічником і врятував мене від меча фараонового.
5
5
И# пріи1де їоf0ръ, тeсть мwmсeовъ, и3 сhнове и3 женA къ мwmсeю въ пустhню, и3дёже њполчи1сz при горЁ б9іей. І прийшов Іофор, тесть Мойсея, з синами його і дружиною його до Мойсея в пустелю, де він розташувався станом біля гори Божої,
6
6
Возвэсти1ша же мwmсeю, глаг0люще: сE, їоf0ръ, тeсть тв0й, и4детъ къ тебЁ, и3 женA твоS, и3 џба сы6на тво‰ съ ни1мъ. і дав знати Мойсею: я, тесть твій Іофор, іду до тебе, і дружина твоя, і два сини її з нею.
7
7
И#зhде же мwmсeй во срётеніе тeстю своемY и3 поклони1сz є3мY и3 цэловA є3го2, и3 привётствоваша дрyгъ дрyга: и3 введE и5хъ мwmсeй въ кyщу. Мойсей вийшов назустріч тестю своєму, і поклонився [йому], і цілував його, і після взаємного привітання вони ввійшли в намет.
8
8
И# повёда мwmсeй тeстю своемY вс‰, є3ли6ка сотвори2 гDь фараHну и3 всBмъ є3гЂптzнwмъ ї}лz рaди, и3 вeсь трyдъ бhвшій и5мъ на пути2, и3 ћкw и3збaви и5хъ гDь t руки2 фараHни и3 t руки2 є3гЂпетскіz. І розповів Мойсей тестеві своєму про все, що зробив Господь з фараоном і з [усіма] єгиптянами за Ізраїля, і про всі труднощі, які зустріли їх на шляху, і як визволив їх Господь [з руки фараона і з руки єгиптян].
9
9
Ўжасeсz же їоf0ръ њ всёхъ благи1хъ, ±же сотвори2 и5мъ гDь, ћкw и3збaви и5хъ гDь t руки2 є3гЂпетскіz и3 t руки2 фараHни, Іофор радів за всі благодіяння, які Господь явив Ізраїлю, коли визволив його з руки єгиптян [і з руки фараона],
10
10
и3 речE їоf0ръ: блгcвeнъ гDь, ћкw и3збaви лю1ди сво‰ и3з8 руки2 є3гЂпетскіz и3 и3з8 руки2 фараHни: і сказав Іофор: благословенний Господь, Який визволив вас з руки єгиптян і з руки фараонової, Який визволив народ цей з-під влади єгиптян;
11
11
нн7э ўвёдэхъ, ћкw вели1къ гDь пaче всёхъ богHвъ, сегw2 рaди, ћкw налег0ша на ни1хъ. нині дізнався я, що Господь великий більше за всіх богів, у тому самому, чим вони підносилися над ізраїльтянами.
12
12
И# взS їоf0ръ тeсть мwmсeовъ всесожжє1ніz и3 жє1ртвы бGу: пріи1де же ґарHнъ и3 вси2 стaрцы ї}лєвы ћсти хлёба съ тeстемъ мwmсeовымъ пред8 бGомъ. І приніс Іофор, тесть Мойсеїв, всепалення і жертви Богу; і прийшов Аарон і всі старійшини Ізраїлеві їсти хліб з тестем Мойсеєвим перед Богом.
13
13
И# бhсть на ќтріе, сёде мwmсeй суди1ти лю1ди: стоsху же пред8 мwmсeомъ вси2 лю1діе t ќтра до вeчера. На другий день сів Мойсей судити народ, і стояв народ перед Мойсеєм з ранку до вечора.
14
14
Ви1дэвъ же їоf0ръ вс‰, є3ли6ка творsше лю1демъ, речE: что2 сіE, є4же ты2 твори1ши лю1демъ; почто2 ты2 є3ди1нъ сэди1ши, вси1 же лю1діе предстоsтъ тебЁ t ќтра до вeчера; І бачив [Іофор,] тесть Мойсеїв, усе, що він чинить з народом, і сказав: що це таке робиш ти з народом? для чого ти сидиш один, а весь народ стоїть перед тобою з ранку до вечора?
15
15
Речe же мwmсeй тeстю: понeже прих0дzтъ лю1діе ко мнЁ проси1ти судA t бGа: І сказав Мойсей тестеві своєму: народ приходить до мене просити суду у Бога;
16
16
є3гдa бо бывaетъ и5мъ рaспрz, и3 прих0дzтъ ко мнЁ, разсуждaю коемyждо и3 сказyю и5мъ повєлёніz б9іz и3 зак0нъ є3гw2. коли трапляється в них яка справа, вони приходять до мене, і я суджу між тим та іншим і оголошую [їм] устави Божі і закони Його.
17
17
Речe же тeсть мwmсeовъ къ немY: не прaвw ты2 твори1ши глаг0лъ сeй: Але тесть Мойсеїв сказав йому: не добре це ти робиш:
18
18
труд0мъ ўтруди1шисz несн0снымъ и3 ты2, и3 вси2 лю1діе сjи, и5же сyть съ тоб0ю: тsжекъ тебЁ глаг0лъ сeй, не возм0жеши твори1ти ты2 є3ди1нъ: ти змучиш і себе і народ цей, який з тобою, тому що занадто важка для тебе ця справа: ти один не можеш виконувати її;
19
19
нн7э u5бо послyшай менE и3 присовётую тебЁ, и3 бyдетъ бGъ съ тоб0ю: бyди ты2 лю1демъ въ тёхъ ±же къ бGу, и3 донесeши словесA и4хъ къ бGу, отже, послухай слів моїх; я дам тобі пораду, і буде Бог з тобою: будь ти для народу посередником перед Богом і представляй Богу справи [його];
20
20
и3 засвидётелствуй и5мъ повелBніz б9іz и3 зак0нъ є3гw2, и3 повёждь и5мъ пути6 є3гw2, и4миже п0йдутъ, и3 дэлA, ±же сотворsтъ: навчай їх уставів [Божих] і законів [Його], указуй їм шлях [Його], яким вони повинні йти, і діла, які вони повинні робити;
21
21
тh же ўсмотри2 себЁ t всёхъ людjй мyжы си6льны, бGа боsщыzсz, мyжы прaвєдны, ненави1дzщыz г0рдости, и3 постaвиши и5хъ над8 ни1ми тысzщеначaлники и3 стоначaлники, и3 пzтьдесzтоначaлники и3 десzтоначaлники и3 писмовводи6тели, ти ж знайди [собі] з усього народу людей здібних, що бояться Бога, людей правдивих, що ненавидять користь, і постав [їх] над ним тисячоначальниками, стоначальниками, п’ятдесятиначальниками і десятиначальниками [і діловодами];
22
22
и3 сyдzтъ людjй по вс‰ часы2: сл0во же неудоборэши1телное донесyтъ къ тебЁ: м†лыz же суды2 да сyдzтъ nни2, и3 њблегчaтъ тS и3 спом0гутъ тебЁ: нехай вони судять народ у всякий час і про всяку важливу справу доносять тобі, а всі малі справи судять самі: і буде тобі легше, і вони понесуть з тобою тягар;
23
23
ѓще сл0во сіE сотвори1ши, ўкрэпи1тъ тS бGъ, и3 возм0жеши настоsтелствовати, и3 вси2 лю1діе сjи пріи1дутъ во своE мёсто съ ми1ромъ. якщо ти зробиш це, і Бог повелить тобі, то ти можеш устояти, і весь народ цей буде відходити у своє місце з миром.
24
24
Послyша же мwmсeй глaса тeстz своегw2 и3 сотвори2 вс‰, є3ли6ка речE є3мY: І послухав Мойсей слова тестя свого і зробив усе, що він говорив [йому];
25
25
и3 и3збрA мwmсeй мyжы си6льны t всегw2 ї}лz, и3 сотвори2 | над8 ни1ми тысzщеначaлники и3 стоначaлники, и3 пzтьдесzтоначaлники и3 десzтоначaлники и3 писмовводи6тели: і вибрав Мойсей із усього Ізраїля здібних людей і поставив їх начальниками народу, тисячоначальниками, стоначальниками, п’ятдесятиначальниками і десятиначальниками [і діловодами],
26
26
и3 суждaху лю1демъ по вс‰ часы2: всsкое же сл0во неудоборэши1телное доноси1ша къ мwmсeю, всsкое же сл0во лeгкое суждaху сaми. і судили вони народ у всякий час; про [усі] справи важливі доносили Мойсеєві, а всі малі діла судили самі.
27
27
Tпусти1 же мwmсeй тeстz своего2, и3 tи1де въ зeмлю свою2. І відпустив Мойсей тестя свого, і він пішов у землю свою.
Главa f7i
Глава 19
1
1
Мцcа же трeтіzгw и3зшeствіz сынHвъ ї}левыхъ t земли2 є3гЂпетскіz, въ сjй дeнь пріид0ша въ пустhню сінaйскую: У третій місяць після виходу синів Ізраїля з землі Єгипетської, у самий день нового молодого місяця, прийшли вони в пустелю Синайську.
2
2
и3 воздвиг0шасz t рафідjна и3 пріид0ша въ пустhню сінaйскую, и3 њполчи1сz тaмw ї}ль прsмw горы2. І рушили вони з Рефидима, і прийшли в пустелю Синайську, і розташувалися там станом у пустелі; і розташувався там Ізраїль станом навпроти гори.
3
3
Мwmсeй же взhде на г0ру б9ію, и3 воззвA є3го2 бGъ t горы2 гlz: сі‰ возглаг0леши д0му їaкwвлю и3 повёси сынHмъ ї}лєвымъ: Мойсей зійшов до Бога [на гору], і воззвав до нього Господь з гори, говорячи: так скажи дому Якова і звісти синів Ізраїлевих:
4
4
сaми ви1дэсте, є3ли6ка сотвори1хъ є3гЂптzнwмъ, и3 под8sхъ вaсъ ћкw на крилёхъ џрлихъ и3 привед0хъ вaсъ къ себЁ: ви бачили, що Я зробив єгиптянам, і як Я носив вас [ніби] на орлиних крилах, і приніс вас до Себе;
5
5
и3 нн7э ѓще слyхомъ послyшаете глaса моегw2 и3 сохранитE завётъ м0й, бyдете ми2 лю1діе и3збрaнни t всёхъ kзы6къ: моs бо є4сть всS землS: отже, якщо ви будете слухатися гласу Мого і дотримувати завіт Мій, то будете Моїм уділом з усіх народів, тому що Моя вся земля,
6
6
вh же бyдете ми2 цRское сщ7eніе и3 kзhкъ с™ъ: сі‰ словесA да речeши сынHмъ ї}лєвымъ. а ви будете у Мене царством священиків і народом святим; ось слова, які ти скажеш синам Ізраїлевим.
7
7
Пріи1де же мwmсeй, и3 призвA стaрцы людск‡z и3 предложи2 и5мъ вс‰ словесA сі‰, ±же завэщA и5мъ бGъ. І прийшов Мойсей і скликав старійшин народу і переповів їм усі ці слова, що заповів йому Господь.
8
8
Tвэщaша же вси2 лю1діе є3динодyшнw и3 рек0ша: вс‰, є3ли6ка речE бGъ, сотвори1мъ и3 послyшаемъ. Донесe же мwmсeй словесA сі‰ къ бGу, І весь народ відповідав одностайно, говорячи: усе, що сказав Господь, виконаємо [і будемо слухняні]. І доніс Мойсей слова народу Господу.
9
9
и3 речE гDь къ мwmсeю: сE, ѓзъ пріидY къ тебЁ въ столпЁ w4блачнэ, да ўслhшатъ лю1діе гlюща мS къ тебЁ и3 да тебЁ вёруютъ во вёки. Повёда же мwmсeй словесA людjй ко гDу. І сказав Господь Мойсеєві: ось, Я прийду до тебе в густій хмарі, щоб чув народ, як Я буду говорити з тобою, і повірив тобі назавжди. І Мойсей оголосив слова народу Господу.
10
10
Речe же гDь мwmсeю: сошeдъ засвидётелствуй лю1демъ и3 њчи1сти | днeсь и3 ќтрэ, и3 да и3сперyтъ ри6зы, І сказав Господь Мойсею: піди до народу, [оголоси] й освяти його сьогодні і завтра; нехай вимиють одяг свій,
11
11
и3 да бyдутъ готHвы въ дeнь трeтій: въ трeтій бо дeнь сни1детъ гDь на г0ру сінaйскую пред8 всёми людьми2: щоб бути готовими до третього дня: тому що в третій день зійде Господь перед очима всього народу на гору Синай;
12
12
и3 ўстр0иши лю1ди w4крестъ глаг0лz: внемли1те себЁ не восходи1ти на г0ру и3 ни чи1мже коснyтисz є3S: всsкъ прикоснyвыйсz горЁ смeртію ќмретъ: і проведи для народу смугу з усіх боків і скажи: стережіться підніматися на гору і доторкатися до підошви її; всякий, хто доторкнеться до гори, відданий буде на смерть,
13
13
не к0снетсz є4й рукA, кaменіемъ бо побіeтсz и3ли2 стрэл0ю ўстрэли1тсz, ѓще ск0тъ, ѓще человёкъ, не бyдетъ жи1въ: є3гдa же глaси и3 трубы6 и3 w4блакъ tи1детъ t горы2, сjи взhдутъ на г0ру. рука нехай не доторкнеться до нього, а нехай поб’ють його камінням, або застрелять стрілою; чи то худоба, чи людина, нехай не залишиться в живих; під час протяжного трубного звуку, [коли хмара відійде від гори,] можуть вони піднятися на гору.
14
14
Сни1де же мwmсeй съ горы2 къ лю1демъ, и3 њсвzти2 |, и3 и3спрaша ри6зы сво‰: І зійшов Мойсей з гори до народу й освятив народ, і вони вимили одяг свій.
15
15
и3 речE лю1демъ: бyдите гот0ви, три2 дни6 не входи1те къ женaмъ. І сказав народу: будьте готові до третього дня; не доторкайтеся до дружин.
16
16
Бhсть же въ трeтій дeнь бhвшу ко ќтру, и3 бhша глaси и3 мHлніz и3 w4блакъ мрaченъ на горЁ сінaйстэй, глaсъ трyбный глашaше ѕэлw2: и3 ўбоsшасz вси2 лю1діе, и5же въ полцЁ: На третій день, коли настав ранок, були громи і блискавки, і густа хмара над горою [Синайською], і трубний звук дуже сильний; і затремтів увесь народ, що був у стані.
17
17
и3зведe же мwmсeй лю1ди во срётеніе бGу и3з8 полкA, и3 стaша под8 гор0ю. І вивів Мойсей народ зі стану назустріч Богу, і стали біля підошви гори.
18
18
Горa же сінaйскаz дымsшесz всS, схождeніz рaди б9іz на ню2 во nгни2, и3 восхождaше дhмъ, ћкw дhмъ пeщный: и3 ўжас0шасz вси2 лю1діе ѕэлw2. Гора ж Синай уся димілася від того, що Господь зійшов на неї у вогні; і піднімався від неї дим, як дим з печі, і вся гора сильно коливалася;
19
19
Бhша же глaси трyбніи происходsще крёпцы ѕэлw2: мwmсeй глаг0лаше, бGъ же tвэщавaше є3мY глaсомъ. і звук трубний ставав сильнішим і сильнішим. Мойсей говорив, і Бог відповідав йому голосом.
20
20
Сни1де же гDь на г0ру сінaйскую на вeрхъ горы2, и3 воззвA гDь мwmсeа на вeрхъ горы2, и3 взhде мwmсeй: І зійшов Господь на гору Синай, на вершину гори, і прикликав Господь Мойсея на вершину гори, і зійшов Мойсей.
21
21
и3 речE бGъ къ немY гlz: сошeдъ засвидётелствуй лю1демъ, да не когдA пристyпzтъ къ бGу ўразумёти, и3 падyтъ t ни1хъ мн0зи: І сказав Господь Мойсеєві: зійди і підтвердь народу, щоб він не поривався до Господа бачити Його, і щоб не впав багато хто з нього;
22
22
жерцh же приступaющіи ко гDу бGу да њсвzтsтсz, да не когдA погуби1тъ t ни1хъ гDь. священики ж, що наближаються до Господа [Бога], повинні освятити себе, щоб не уразив їх Господь.
23
23
И# речE мwmсeй къ бGу: не возм0гутъ лю1діе взhти на г0ру сінaйскую: тh бо завэщaлъ є3си2 нaмъ гlz: њпредэли2 г0ру и3 њсвzти2 ю5. І сказав Мойсей Господу: не може народ підняться на гору Синай, тому що Ти застеріг нас, сказавши: проведи смугу навколо гори й освяти її.
24
24
И# речE є3мY гDь: и3ди2, сни1ди и3 взhди ты2 и3 ґарHнъ съ тоб0ю: жерцh же и3 лю1діе да не нyдzтсz взhти къ бGу, да не когдA погуби1тъ t ни1хъ гDь. І Господь сказав йому: піди, зійди, потім піднімись ти і з тобою Аарон; а священики і народ нехай не пориваються сходити до Господа, щоб [Господь] не уразив їх.
25
25
Сни1де же мwmсeй къ лю1демъ и3 повёда и5мъ. І зійшов Мойсей до народу і переповів йому.
Главa к7
Глава 20
1
1
И# гlа гDь вс‰ словесA сі‰ къ мwmсeю гlz: І промовив Бог [до Мойсея] усі слова ці, говорячи:
2
2
ѓзъ є4смь гDь бGъ тв0й, и3зведhй тS t земли2 є3гЂпетскіz, t д0му раб0ты: Я Господь, Бог твій, Який вивів тебе з землі Єгипетської, з дому рабства;
3
3
да не бyдутъ тебЁ б0зи и3нjи рaзвэ менє2. нехай не буде в тебе інших богів перед лицем Моїм.
4
4
Не сотвори2 себЁ кумjра и3 всsкагw под0біz, є3ли6ка на небеси2 горЁ и3 є3ли6ка на земли2 ни1зу, и3 є3ли6ка въ водaхъ под8 землeю: Не роби собі кумира і ніякого зображення того, що на небі вгорі, і що на землі внизу, і що у воді нижче землі;
5
5
да не поклони1шисz и5мъ, ни послyжиши и5мъ: ѓзъ бо є4смь гDь бGъ тв0й, бGъ ревни1тель, tдаsй грэхи2 nтє1цъ на ч†да до трeтіzгw и3 четвeртагw р0да ненави1дzщымъ менE, не поклоняйся їм і не служи їм, бо Я Господь, Бог твій, Бог ревнитель, що карає дітей за провину батьків до третього і четвертого роду тих, які ненавидять Мене,
6
6
и3 творsй млcть въ тhсzщахъ лю1бzщымъ мS и3 хранsщымъ повелBніz мо‰. і творить милість до тисячі родів тим, що люблять Мене і дотримуються заповідей Моїх.
7
7
Не в0змеши и4мене гDа бGа твоегw2 всyе: не њчcтитъ бо гDь пріeмлющаго и4мz є3гw2 всyе. Не вимовляй імені Господа, Бога твого, марно, тому що Господь не залишить без покарання того, хто промовляє ім’я Його марно.
8
8
П0мни дeнь суббHтный, є4же свzти1ти є3го2: Пам’ятай день суботній, щоб святити його;
9
9
шeсть днjй дёлай и3 сотвори1ши (въ ни1хъ) вс‰ дэлA тво‰: шість днів працюй і виконуй [у них] усякі справи твої,
10
10
въ дeнь же седмhй, суббHта гDу бGу твоемY: да не сотвори1ши всsкагw дэлA въ џнь ты2 и3 сhнъ тв0й и3 дщeрь твоS, и3 рaбъ тв0й и3 рабA твоS, и3 в0лъ тв0й и3 nслS твоE и3 всsкій ск0тъ тв0й, и3 пришлeцъ њбитazй ў тебє2: а день сьомий — субота Господу, Богу твоєму: не роби в цей день ніякої справи ні ти, ні син твій, ні дочка твоя, ні раб твій, ні рабиня твоя, ні [віл твій, ні осел твій, ні всяка] худоба твоя, ні прибулець, який в оселях твоїх;
11
11
занE въ шести2 днeхъ сотвори2 гDь нeбо и3 зeмлю, м0ре и3 вс‰ ±же въ ни1хъ, и3 почи2 въ дeнь седмhй: сегw2 рaди блгcви2 гDь дeнь седмhй и3 њс™и2 є3го2. бо за шість днів створив Господь небо і землю, море й усе, що в них, а на день сьомий спочив; тому благословив Господь день суботній і освятив його.
12
12
Чти2 nтцA твоего2 и3 мaтерь твою2, да блaго ти2 бyдетъ и3 да долголётенъ бyдеши на земли2 блaзэ, ю4же гDь бGъ тв0й даeтъ тебЁ. Шануй батька твого і матір твою, [щоб тобі було добре і] щоб продовжилися дні твої на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі.
13
13
Не ўбjй. Не вбивай.
14
14
Не прелюбы2 сотвори2. Не перелюбствуй.
15
15
Не ўкрaди. Не кради.
16
16
Не послyшествуй на дрyга своего2 свидётелства л0жна. Не говори неправдивого свідчення на ближнього твого.
17
17
Не пожелaй жены2 и4скреннzгw твоегw2, не пожелaй д0му бли1жнzгw твоегw2, ни селA є3гw2, ни рабA є3гw2, ни рабhни є3гw2, ни волA є3гw2, ни nслA є3гw2, ни всsкагw скотA є3гw2, ни всегw2, є3ли6ка сyть бли1жнzгw твоегw2. Не бажай дому ближнього твого; не бажай дружини ближнього твого, [ні поля його,] ні раба його, ні рабині його, ні вола його, ні осла його, [ні всякої худоби його,] нічого, що у ближнього твого.
18
18
И# вси2 лю1діе зрsху глaсъ и3 свэщы2, и3 глaсъ трyбный и3 г0ру дымsщуюсz: и3 ўбоsвшесz вси2 лю1діе стaша и3здалeче, Весь народ бачив громи і полум’я і звук трубний, і гору, що диміла, і побачивши те, [весь] народ відступив і став віддалік.
19
19
и3 рек0ша мwmсeю: глаг0ли ты2 съ нaми, и3 да не гlетъ къ нaмъ бGъ, да не когдA ќмремъ. І сказали Мойсею: говори ти з нами, і ми будемо слухати, але щоб не говорив з нами Бог, щоб нам не померти.
20
20
Речe же и5мъ мwmсeй: дерзaйте: и3скушeніz бо рaди пріи1де бGъ къ вaмъ, ћкw да бyдетъ стрaхъ є3гw2 въ вaсъ, да не согрэшaете. І сказав Мойсей народу: не бійтеся; Бог [до вас] прийшов, щоб випробувати вас і щоб страх Його був перед лицем вашим, щоб ви не грішили.
21
21
Стоsху же вси2 лю1діе и3здалeче: мwmсeй же вни1де во мрaкъ, и3дёже бsше бGъ. І стояв [весь] народ віддалік, а Мойсей вступив у морок, де Бог.
22
22
Речe же гDь къ мwmсeю: сі‰ речeши д0му їaкwвлю и3 возвэсти1ши сынHмъ ї}лєвымъ: вы2 ви1дэсте, ћкw съ нб7сE гlахъ къ вaмъ: І сказав Господь Мойсеєві: так скажи [дому Якова і звісти] синам Ізраїлевим: ви бачили, як Я з неба говорив вам;
23
23
не сотвори1те себЁ сaми богHвъ срeбрzныхъ и3 богHвъ златhхъ не сотвори1те самhмъ себЁ: не робіть переді Мною богів срібних, або богів золотих, не робіть собі:
24
24
nлтaрь и3з8 земли2 сотвори1те ми2 и3 пожрeте на нeмъ всесожжє1ніz в†ша и3 спаси1тєлнаz в†ша, и3 џвцы и3 телцы2 вaшz, на всsкомъ мёстэ, и3дёже нарекY и4мz моE тaмw, и3 пріидY къ тебЁ и3 блгcвлю1 тz: зроби Мені жертовник із земли і принось на ньому всепалення твої і мирні жертви твої, овець твоїх і волів твоїх; на всякому місці, де Я покладу пам’ять імені Мого, Я прийду до тебе і благословлю тебе;
25
25
ѓще же nлтaрь t кaменій сотвори1ши ми2, да не ўстр0иши и4хъ тeсаныхъ: сёчиво бо твоE ѓще возложи1ши на ни1хъ, то2 њсквернsтсz: якщо ж будеш робити Мені жертовник з каменів, то не споруджуй його з обтесаних, бо, як тільки накладеш на них тесало твоє, то оскверниш їх;
26
26
да не взhдеши по степeнємъ ко nлтарю2 моемY, ћкw да не tкрhеши срамоты2 твоеS на нeмъ. і не піднімайся по сходинках до жертовника Мого, щоб не відкрилася при ньому нагота твоя.
Главa к7а
Глава 21
1
1
И# сі‰ њправд†ніz, ±же да положи1ши пред8 ни1ми: І ось закони, які ти оголосиш їм:
2
2
ѓще стsжеши рабA є3врeина, шeсть лётъ да пораб0таетъ тебЁ, въ седм0е же лёто tпyстиши є3го2 своб0дна тyне: якщо купиш раба єврея, нехай він працює [на тебе] шість років, а на сьомий [рік] нехай вийде на волю задарма;
3
3
ѓще сaмъ є3ди1нъ вни1детъ, то2 є3ди1нъ и3 и3зhдетъ: ѓще же женA вни1детъ съ ни1мъ, то2 и3 женA tи1детъ съ ни1мъ: якщо він прийшов один, нехай один і вийде; а якщо він одружений, нехай вийде з ним і дружина його;
4
4
ѓще же господи1нъ дaстъ є3мY женY, и3 роди1тъ є3мY сhны и3ли2 дщє1ри, женA и3 дёти да бyдутъ господи1ну є3гw2, сaмъ же є3ди1нъ да tи1детъ. якщо ж господар його дав йому дружину і вона народила йому синів або дочок, то дружина і діти її нехай залишаться у господаря її, а він вийде один;
5
5
Ѓще же tвэщaвъ рaбъ речeтъ: возлюби1хъ господи1на моего2 и3 женY мою2 и3 дёти мо‰, не tхождY своб0денъ: але якщо раб скаже: люблю господаря мого, дружину мою і дітей моїх, не піду на волю, —
6
6
да приведeтъ є3го2 господи1нъ є3гw2 пред8 суди1ще б9іе, и3 тогдA приведeтъ є3го2 пред8 двє1ри на прaгъ, и3 да проверти1тъ є3мY ќхо господи1нъ є3гw2 ши1ломъ, и3 да пораб0таетъ є3мY во вёки. то нехай господар його приведе його перед богами* і поставить його до дверей, або до одвірка, і проколе йому господар його вухо шилом, і він залишиться рабом його повік.
7
7
Ѓще же кто2 продaстъ свою2 дщeрь въ рабhню, да не tи1детъ, ћкоже tх0дzтъ рабы6ни: Якщо хто продасть дочку свою в рабині, то вона не може вийти, як виходять раби;
8
8
ѓще не ўгоди1тъ пред8 nчи1ма господи1на своегw2, ю4же џнъ взsти въ женY њбэщA, да tпyститъ ю5: kзhку же чуждeму господи1нъ да не продaстъ є3S, понeже tвeрже ю5: якщо вона не угодна господарю своєму і він не обручить її, нехай дозволить викупити її; а чужому народу продати її [господар] не владний, коли сам зневажив її;
9
9
ѓще же сhну своемY њбэщaлъ ю5, по nбыкновeнію дщeрей да сотвори1тъ є4й: якщо він обручить її з сином своїм, нехай вчинить з нею за правом дочок;
10
10
ѓще же другyю п0йметъ себЁ, потрeбныхъ и3 nдeждъ и3 соoбщeніz є3S да не лиши1тъ: якщо ж іншу візьме за нього, то вона не повинна позбавлятися їжі, одягу і подружнього співжиття;
11
11
ѓще же си1хъ трeхъ не сотвори1тъ є4й, да tи1детъ без8 сребрA тyне. а якщо він цих трьох речей не зробить для неї, нехай вона відійде задарма, без викупу.
12
12
И# ѓще кого2 кто2 ўдaритъ, и3 ќмретъ, смeртію да ќмретъ (и3 т0й): Хто вдарить людину так, що вона помре, нехай буде відданий на смерть;
13
13
ѓще же не хотS, но бGъ предадE въ рyцэ є3гw2, дaмъ тебЁ мёсто, въ нeже ўбэжи1тъ тaмw ўби1вый: але якщо хто не злонавмисно, а Бог попустив йому потрапити під руки його, то Я призначу в тебе місце, куди втекти [убивці];
14
14
ѓще же кто2 приложи1тъ ўби1ти бли1жнzго своего2 лeстію и3 прибёгнетъ ко nлтарю2, t nлтарS моегw2 да в0змеши того2 ўмертви1ти. а якщо хто з наміром умертвить ближнього підступно [і прибіжить до жертовника], то і від жертовника Мого бери його на смерть.
15
15
И$же біeтъ nтцA своего2 и3ли2 мaтерь свою2, смeртію да ќмретъ. Хто вдарить батька свого, або свою матір, того слід віддати на смерть.
16
16
И$же ѕлосл0витъ nтцA своего2 и3ли2 мaтерь свою2, смeртію да ќмретъ. Хто украде людину [із синів Ізраїлевих] і [поневоливши її] продасть її, або знайдеться вона в руках у нього, то слід віддати його на смерть.
17
17
Ѓще кто2 кого2 ўкрaдетъ t сынHвъ ї}левыхъ, и3 соwдолёвъ семY продaстъ є3го2, и3 њбрsщетсz ў негw2, смeртію да скончaетсz. Хто лихословить на батька свого, або свою матір, того слід віддати на смерть.
18
18
Ѓще же сварsтсz двA м{жа, и3 ўдaритъ є3ди1нъ другaго кaменемъ и3ли2 пsстію, и3 не ќмретъ, но слsжетъ на nдрЁ: Коли сваряться [двоє], і один чоловік вдарить іншого каменем, або кулаком, і той не помре, але зляже в постіль,
19
19
ѓще востaвъ человёкъ пох0дитъ внЁ њ жезлЁ, непови1ненъ бyдетъ ўдaривый є3го2: т0чію за недёланіе є3гw2 да дaстъ цёну и3 на цэльбY. то, якщо він устане і буде виходити з дому з допомогою палиці, той, хто вдарив [його] не буде підлягати смерті; тільки нехай заплатить за зупинку в його роботі і дасть на лікування його.
20
20
Ѓще же кто2 ўдaритъ рабA своего2 и3ли2 рабY свою2 жезл0мъ, и3 ќмретъ t руки2 є3гw2, суд0мъ да tмсти1тсz: А якщо хто вдарить раба свого, або служницю свою палкою, і вони помруть під рукою його, то він повинен бути покараним;
21
21
ѓще же преживeтъ дeнь є3ди1нъ и3ли2 двA, да не мсти1тсz: сребр0 бо є3гw2 є4сть. але якщо вони день або два дні переживуть, то не слід карати його, тому що це його срібло.
22
22
Ѓще же бію1тсz двA м{жа, и3 поразsтъ женY непрaздну, и3 и3зhдетъ младeнецъ є3S неиз8wбражeнъ, тщет0ю да њтщети1тсz: ћкоже наложи1тъ мyжъ жены2 тоS, подобaющее да tдaстъ: Коли б’ються люди, й ударять вагітну жінку, і вона викине, але не буде іншої шкоди, то взяти з винного пеню, яку накладе на нього чоловік тієї жінки, і він повинен заплатити її при посередниках;
23
23
ѓще же и3з8wбражeнъ бyдетъ, да дaстъ дyшу за дyшу, а якщо буде пошкодження, то віддай душу за душу,
24
24
џко за џко, зyбъ за зyбъ, рyку за рyку, н0гу за н0гу, око за око, зуб за зуб, руку за руку, ногу за ногу,
25
25
жжeніе за жжeніе, ћзву за ћзву, врeдъ за врeдъ. обпалення за обпалення, рану за рану, удар за удар.
26
26
Ѓще же кто2 и3сткнeтъ џко рабY своемY и3ли2 џко рабhни своeй и3 њслэпи1тъ, свобHдны да tпyститъ | за џко и4хъ: Якщо хто раба свого ударить в око, або служницю свою в око, і пошкодить його, нехай відпустить їх на волю за око;
27
27
ѓще же зyбъ рабY своемY и3ли2 зyбъ рабЁ своeй и3збіeтъ, свобHдны да tпyститъ | за зyбъ и4хъ. і якщо виб’є зуб рабу своєму, або рабі своїй, нехай відпустить їх на волю за зуб.
28
28
Ѓще же в0лъ ўбодeтъ мyжа и3ли2 женY, и3 ќмретъ, кaменіемъ да побіeтсz в0лъ т0й, и3 да не снэдsтъ мsса є3гw2, господи1нъ же волA непови1ненъ бyдетъ: Якщо віл забодає чоловіка або жінку до смерті, то вола побити камінням і м’яса його не їсти; а господар вола не винний;
29
29
ѓще же в0лъ бодли1въ бyдетъ прeжде вчерaшнzгw и3 трeтіzгw днE, и3 возвэстsтъ господи1ну є3гw2, и3 не заключи1тъ є3гw2, и3 ўбіeтъ мyжа и3ли2 женY: в0лъ кaменіемъ да побіeтсz, и3 господи1нъ є3гw2 кyпнw да ќмретъ: але якщо віл був битливим і вчора і третього дня, і господар його був сповіщений про це, не стеріг його, а він убив чоловіка або жінку, то вола побити камінням, і господаря його віддати на смерть;
30
30
ѓще же w4купъ нал0житсz є3мY, да дaстъ w4купъ за дyшу свою2, є3ли1кw наложaтъ є3мY: якщо на нього буде накладений викуп, нехай дасть за душу свою викуп, який буде накладений на нього.
31
31
ѓще же сhна и3ли2 дщeрь ўбодeтъ, по семy же судY да сотворsтъ є3мY: Чи забодає сина, чи забодає дочку, — за цим самим законом чинити з ним.
32
32
ѓще же рабA и3ли2 рабY ўбодeтъ в0лъ, сребрA три1десzть дідрaхмъ да дaстъ господи1ну и4хъ, и3 в0лъ кaменіемъ да побіeтсz. Якщо віл забодає раба або рабу, то господареві їх заплатити тридцять сиклів срібла, а вола побити камінням.
33
33
Ѓще же кто2 tвeрзетъ ћму и3ли2 и3скопaетъ ћму и3 не покрhетъ є3S, и3 впадeтсz въ ню2 телeцъ и3ли2 nслS, Якщо хто розкриє яму, або якщо викопає яму і не закриє її, і впаде в неї віл або осел,
34
34
господи1нъ ћмы tдaстъ (цёну), сребро2 дaстъ господи1ну и4хъ: ўмeршее же є3мY да бyдетъ. то господар ями повинен заплатити, віддати срібло господарю їх, а труп буде його.
35
35
Ѓще же чjй в0лъ ўбодeтъ волA бли1жнzгw, и3 ќмретъ, да продадyтъ волA живaго, и3 да раздэлsтъ цёну є3гw2, и3 волA ўмeршаго да раздэлsтъ: Якщо чий-небудь віл забодає до смерті вола в сусіда його, нехай продадуть живого вола і розділять навпіл ціну його; також і убитого нехай розділять навпіл;
36
36
ѓще же знaемь є4сть в0лъ, ћкw бодли1въ є4сть прeжде вчерaшнzгw и3 трeтіzгw днE, и3 глаг0лаша господи1ну є3гw2, и3 т0й не заключи1тъ є3гw2: да tдaстъ волA за волA, мeртвый же є3мY да бyдетъ. а якщо відомо було, що віл битливий і вчора і третього дня, але господар його [бувши сповіщений про це] не стеріг його, то він повинний заплатити вола за вола, а убитий буде його.
Главa к7в
Глава 22
1
1
Ѓще же кто2 ўкрaдетъ телцA и3ли2 џвцу, и3 зак0летъ и3ли2 продaстъ, пsть телцє1въ да воздaстъ за телцA и3 четhри џвцы за џвцу. Якщо хто украде вола або вівцю і заколе або продасть, то п’ять волів заплатить за вола і чотири вівці за вівцю.
2
2
Ѓще же въ подкопaніи њбрsщетсz тaть, и3 ћзвенъ ќмретъ, нёсть є3мY ўбjйство: Якщо хто застане злодія, що підкопує, і вдарить його, так що він помре, то кров не ставиться в провину йому;
3
3
ѓще же взhдетъ с0лнце над8 ни1мъ, пови1ненъ є4сть, ќмретъ за него2: ѓще же не и4мать и3мёніz, да продaстсz за татьбY: але якщо зійшло над ним сонце, то ставиться в провину йому кров. Той, хто вкрав, повинен заплатити; а якщо нема чим, то нехай продадуть його для сплати за вкрадене ним;
4
4
ѓще же ћтъ бyдетъ, и3 њбрsщетсz въ руцЁ є3гw2 ўкрaденое t nслsте до nвцы2 жи1во, сугyбw да tдaстъ |. якщо [він буде спійманий і] вкрадене знайдеться в нього в руках живим, чи то віл, або осел, або вівця, нехай заплатить [за них] удвічі.
5
5
Ѓще же кто2 потрaвитъ ни1ву и3ли2 віногрaдъ, и3 пyститъ ск0тъ св0й пасти1сz на чужeй ни1вэ, да дaстъ t ни1вы своеS по плодY є3гw2: ѓще же всю2 ни1ву потрaвитъ, л{чшаz ни1вы своеS и3 л{чшаz віногрaда своегw2 да tдaстъ. Якщо хто потравить поле, або виноградник, пустивши худобу свою травити чуже поле, [дивлячись по плодах його нехай заплатить зі свого поля; а якщо потравить усе поле,] нехай відшкодує кращим з поля свого і кращим з виноградника свого.
6
6
Ѓще же и3зшeдъ џгнь њбрsщетъ тeрніе и3 запали1тъ гумно2, и3ли2 клaсы, и3ли2 ни1ву, да tдaстъ, и4же возжE џгнь. Якщо з’явиться вогонь і охопить терен і випалить копиці, або жниво, або поле, то повинен заплатити той, хто вчинив цю пожежу.
7
7
Ѓще же кто2 дaстъ дрyгу сребро2 и3ли2 сосyдъ сохрани1ти, и3 ўкрaдетсz и3з8 д0му мyжа тогw2, ѓще њбрsщетсz ўкрадhй, да воздaстъ сугyбw: Якщо хто віддасть ближньому на збереження срібло або речі, і вони будуть украдені з дому його, то, якщо знайдеться злодій, нехай він заплатить удвічі;
8
8
ѓще же не њбрsщетсz ўкрадhй, да пріи1детъ господи1нъ д0му пред8 бGа и3 да кленeтсz, ћкw пои1стиннэ не слукaвствова џнъ њ всeмъ положeніи дрyжнемъ. а якщо не знайдеться злодій, нехай господар дому прийде до суддів [і заприсягнеться], що не простягав руки своєї на власність ближнього свого.
9
9
По всeй речeннэй непрaвдэ, њ телsти и3 њ nслsти и3 њ nвцЁ, и3 њ ри1зэ и3 њ всeй ги1бели нанесeннэй, что2 u5бо ни бhло бы, пред8 бGомъ да пріи1детъ сyдъ nбои1хъ, и3 њбвинeнный бGомъ да tдaстъ сугyбw бли1жнему. Про всяку річ суперечливу, про вола, про осла, про вівцю, про одяг, про всяку річ загублену, про яку хто-небудь скаже, що вона його, справа обох повинна бути доведена до суддів: кого звинуватять судді, той заплатить ближньому своєму вдвічі.
10
10
Ѓще же кто2 дaстъ дрyгу nслS и3ли2 телцA, и3ли2 џвцу, и3ли2 всsкъ ск0тъ храни1ти, и3 ќмретъ и3ли2 поги1бнетъ, и3ли2 плэнeно бyдетъ, и3 никт0же ўвёсть, Якщо хто віддасть ближньому своєму осла, або вола, або вівцю, або яку іншу худобу на збереження, а він помре, або буде пошкоджений, або украдений, так що ніхто цього не побачить, —
11
11
клsтва да бyдетъ б9іz междY nбои1ми, ћкw пои1стиннэ не слукaвствова џнъ њ всeмъ бли1жнzгw положeніи, и3 тaкw пріи1метъ господи1нъ є3гw2, и3 да не tдaстъ: клятва перед Господом хай буде між обома в тім, що той, хто взяв, не простяг руки своєї на власність ближнього свого; і господар повинний прийняти, а той не буде платити;
12
12
ѓще же ўкрaдено бyдетъ t негw2, да tдaстъ господи1ну: а якщо украдено буде у нього, то повинен заплатити господарю його;
13
13
ѓще же ѕвёрь снэдE, да ведeтъ є3го2 на ѕвэроsдину, и3 не tдaстъ: якщо ж буде звіром розтерзаний, то нехай на доказ представить роздерте: за розідране він не платить.
14
14
ѓще же кто2 и3спр0ситъ ў дрyга, и3 поги1бнетъ, и3ли2 ќмретъ, и3ли2 плэни1тсz, господи1нъ же є3гw2 не бyдетъ съ ни1мъ, tдaстъ: Якщо хто позичить у ближнього свого худобу, і вона буде пошкоджена, або помре, а господаря його не було при ній, то повинен заплатити;
15
15
ѓще же господи1нъ є3гw2 бyдетъ съ ни1мъ, да не tдaстъ: ѓще же наeмникъ є4сть, да бyдетъ є3мY вмёстw мзды2 є3гw2. якщо ж господар його був при ній, то не повинен платити; якщо вона взята у найми за гроші, то нехай і піде за ту ціну.
16
16
Ѓще же прельсти1тъ кто2 не њбручeну дэви1цу, и3 бyдетъ съ нeю, вёномъ да tвёнитъ ю5, (и3 п0йметъ ю5) себЁ въ женY: Якщо звабить хто дівчину незаручену і переспить з нею, нехай дасть їй віно [і візьме її] собі за дружину;
17
17
ѓще же возбранsz возбрани1тъ и3 не восх0щетъ nтeцъ є3S дaти ю5 є3мY въ женY, сребро2 да воздaстъ nтцY, є3ли1кw є4сть вёно дэви1ческо. а якщо батько не погодиться [і не захоче] видати її за нього, нехай заплатить [батькові] стільки срібла, скільки належить на віно дівчатам.
18
18
ВолхвHмъ живы6мъ бhти не попусти1те. Ворожки не залишай у живих.
19
19
Всsкаго со скот0мъ бывaюща смeртію ўбіeте є3го2. Усякий скотоложник нехай буде відданий на смерть.
20
20
И$же жeртву прин0ситъ богHмъ, смeртію да потреби1тсz, но т0чію гDу є3ди1ному. Той, хто приносить жертву богам, крім одного Господа, нехай буде знищений.
21
21
И# пришeлца не њѕл0бите, нижE њскорби1те є3го2: пришeлцы бо бёсте въ земли2 є3гЂпетстэй. Прибульця не утискуй і не пригноблюй його, тому що ви самі були прибульцями в землі Єгипетській.
22
22
Всsкіz вдовы2 и3 сироты2 не њѕл0бите: Ні вдови, ні сироти не утискуйте;
23
23
ѓще же ѕл0бою њѕл0бите |, и3 возстенaвше возопію1тъ ко мнЁ, слyхомъ ўслhшу глaсъ и4хъ якщо ж ти утиснеш, то, коли вони будуть волати до Мене, Я почую волання їх,
24
24
и3 разгнёваюсz ћростію, и3 побію2 вы2 мечeмъ, и3 бyдутъ жєны2 вaшz вдwвы2, и3 ч†да в†ша сирwты2. і запалає гнів Мій, і уб’ю вас мечем, будуть дружини ваші вдовами і діти ваші сиротами.
25
25
Ѓще же дaси сребро2 взаeмъ брaту ни1щему и4же ў тебє2, не бyди є3го2 понуждazй, нижE наложи1ши є3мY ли1хвы. Якщо даси гроші в борг бідному з народу Мого, то не пригноблюй його і не накладай на нього лихви.
26
26
И# ѓще зал0житъ въ зал0гъ ри1зу дрyгъ тв0й, до захождeніz с0лнца tдaси є3мY: Якщо візьмеш у заставу одежу ближнього твого, то до заходу сонця поверни її,
27
27
є4сть бо сіS покровeніе є3мY, сіS є3ди1на ри1за стыдёніz є3гw2, въ чeмъ спaти бyдетъ: ѓще u5бо возопіeтъ ко мнЁ, ўслhшу є3го2: млcтивъ бо є4смь. тому що вона є єдиний покров у нього, вона — одіяння тіла його: в чому буде він спати? отже, коли він буде волати до Мене, Я почую, бо Я милосердий.
28
28
БогHвъ да не ѕлосл0виши и3 кнsзю людjй твои1хъ да не речeши ѕлA. Суддів не лихослов і начальника в народі твоєму не паплюж.
29
29
Начaтки t гумнA и3 t точи1ла твоегw2 да не косни1ши принести2 (мнЁ): пeрвенцы сынHвъ твои1хъ да дaси мнЁ: Не барися [приносити Мені] початки від току твого і від точила твого; віддавай Мені первістка із синів твоїх;
30
30
тaкw сотвори1ши телцY твоемY, и3 nвцЁ твоeй, и3 nслY твоемY: сeдмь днjй да бyдетъ ў мaтери, въ nсмhй же дeнь да tдaси џное мнЁ. те саме роби з волом твоїм і з вівцею твоєю [і з ослом твоїм]: сім днів нехай вони будуть біля матері своєї, а у восьмий день віддавай їх Мені.
31
31
Лю1ди свsти бyдете ми2, и3 мsса ѕвэроsдиннагw да не снёсте, псHмъ повeржете є5. І будете в Мене людьми святими; і м’яса, роздертого звіром у полі, не їжте, псам кидайте його.
Главa к7г
Глава 23
1
1
Да не пріи1меши слyха сyетна, да не приложи1шисz съ непрaведнымъ бhти свидётель непрaведенъ: Не прислухайся до пустих чуток, не давай руки твоєї нечестивому, щоб бути свідком неправди.
2
2
да не бyдеши со мн0гими на ѕл0бу, да не приложи1шисz ко мн0жеству ўклони1тисz со мн0жайшими, ћкw преврати1ти сyдъ, Не йди за більшістю на зло, і не вирішуй по́зову, відступаючи за більшістю від правди;
3
3
и3 ни1щагw да не поми1луеши на судЁ. і бідному не потурай у по́зові його.
4
4
Ѓще же срsщеши говsдо врагA твоегw2 и3ли2 nслS є3гw2 заблуждaющее, њбрати1въ да tдaси є3мY: Якщо знайдеш вола ворога твого, або осла його, що заблукав, приведи його до нього;
5
5
ѓще же ќзриши nслS врагA твоегw2 пaдшее под8 брeменемъ є3гw2, да не мимои1деши є5, но да воздви1гнеши є5 съ ни1мъ. якщо побачиш осла ворога твого, що впав під ношею своєю, то не залишай його; розв’юч разом з ним.
6
6
Да не преврати1ши судA ни1щему въ судЁ є3гw2. Не суди перекручено по́зову бідного твого.
7
7
T всsкагw сл0ва непрaведнагw да tстyпиши: непови1нна и3 првdна да не ўбіeши, и3 не њправди1ши нечести1ваго дарHвъ рaди, Віддаляйся від неправди і не умертвляй невинного і правого, бо Я не виправдаю беззаконника.
8
8
и3 да не в0змеши дарHвъ: дaры бо њслэплsютъ џчи ви1дzщымъ и3 погублsютъ словесA првdна. Дарів не приймай, бо дари роблять сліпими зрячих і спотворюють справу правих.
9
9
И# пришeлца не њскорблsйте, ни стужи1те (є3мY): вh бо вёсте дyшу пришeлчу, понeже сaми бёсте пришeлцы въ земли2 є3гЂпетстэй. Прибульця не кривдь [і не утискуй його]: ви знаєте душу прибульця, тому що самі були прибульцями в землі Єгипетській.
10
10
Шeсть лётъ да сёеши зeмлю твою2 и3 да соберeши плоды2 є3S: Шість років засівай землю твою і збирай врожай її,
11
11
въ седм0е же њставлeніе да сотвори1ши и3 њпyстиши ю5, и3 да ћсти бyдутъ ўб0зіи kзhка твоегw2, њстaнки же да снэдsтъ ѕвёріе ди1віи: тaкw да сотвори1ши віногрaду твоемY и3 мaсличію твоемY. а в сьомий залишай її в спокої, щоб годувались убогі з твого народу, а залишками після них годувалися звірі польові; так само чини з виноградником твоїм і з маслиною твоєю.
12
12
Въ шeсть днjй да сотвори1ши дэлA тво‰, въ седмhй же дeнь пок0й: да почjетъ в0лъ тв0й и3 nсeлъ тв0й, и3 да почjетъ сhнъ рабы2 твоеS и3 пришлeцъ. Шість днів роби діла твої, а в сьомий день спочивай, щоб відпочив віл твій і осел твій і заспокоївся син раби твоєї і прибулець.
13
13
Вс‰, є3ли6ка гlахъ вaмъ, сохрани1те, и3мeнъ же богHвъ и3нёхъ не поминaйте, нижE да слhшатсz и3зо ќстъ вaшихъ. Дотримуйтесь усього, що Я сказав вам, і імен інших богів не згадуйте; нехай не чується воно з уст твоїх.
14
14
Три2 крaты въ лётэ сотвори1те ми2 прaздникъ: Тричі на рік святкуй Мені:
15
15
прaздникъ њпрэсн0кwвъ сохрани1те твори1ти, сeдмь днjй kди1те њпрэсн0ки, ћкоже заповёдахъ тебЁ, во врeмz мцcа н0выхъ плодHвъ, въ т0й бо и3зшeлъ є3си2 и3з8 є3гЂпта, да не kви1шисz предо мн0ю т0щь: дотримуйся свята опрісноків: сім днів їж прісний хліб, як Я повелів тобі, у призначений час місяця Авива, тому що в ньому ти вийшов з Єгипту; і нехай не з’являються перед лице Моє з порожніми руками;
16
16
и3 прaздникъ жaтвы первор0дныхъ жи6тъ сотвори1ши t дёлъ твои1хъ, ±же посёеши на ни1вэ твоeй: и3 прaздникъ скончaніz при и3сх0дэ лёта въ собрaніи дёлъ твои1хъ, ±же t ни1въ твои1хъ. додержуйся і свята жнив перших плодів праці твоєї, які ти сіяв на полі, і свята збирання плодів наприкінці року, коли збереш з поля працю твою.
17
17
Три2 крaты въ лётэ да kви1тсz всsкъ мyжескъ п0лъ тв0й пред8 гDемъ бGомъ твои1мъ. Тричі на рік повинні з’являтися всі чоловічої статі твої перед лице Владики, Господа [твого].
18
18
Е#гдa бо и3зженY kзhки t лицA твоегw2 и3 разширю2 предёлы тво‰, да не пожрeши на квaсэ кр0ве жeртвы моеS, нижE да долежи1тъ тyкъ прaздника моегw2 до ќтріz. [Коли вижену язичників від лиця твого і поширю межі твої], не виливай крови жертви Моєї на квасне, і жир від святкової жертви Моєї не повинен залишатися до ранку.
19
19
Начaтки пeрвыхъ жи6тъ земли2 твоеS да внесeши въ д0мъ гDа бGа твоегw2. Да не свари1ши kгнsте во млецЁ мaтере є3гw2. Початки плодів землі твоєї принось у дім Господа, Бога твого. Не вари козеняти в молоці матері його.
20
20
И# сE, ѓзъ послю2 ѓгGла моего2 пред8 лицeмъ твои1мъ, да сохрани1тъ тS на пути2, ћкw да введeтъ тS въ зeмлю, ю4же ўгот0вахъ тебЁ: Ось, Я посилаю перед тобою ангела [Мого] оберігати тебе на путі і ввести тебе в те місце, яке Я приготував [тобі];
21
21
вонми2 себЁ и3 послyшай є3го2, и3 не њслyшайсz є3гw2: не њбинeтсz бо тебє2, и4мz бо моE є4сть на нeмъ: зберігай себе перед лицем Його і слухай гласу Його; не протився Йому, тому що Він не простить гріха вашого, бо ім’я Моє в Ньому.
22
22
ѓще слyхомъ послyшаеши глaса моегw2 и3 сотвори1ши вс‰, є3ли6ка ѓзъ заповёдаю тебЁ, и3 сохрани1ши завётъ м0й, бyдете ми2 лю1ди и3збрaнни t всёхъ kзы6къ: моs бо є4сть всS землS, вh же бyдете ми2 цRское сщ7eніе и3 kзhкъ с™ъ. Сі‰ словесA да речeши сынHмъ ї}лєвымъ. Ѓще слyхомъ послyшаеши глaса моегw2 и3 сотвори1ши вс‰, є3ли6ка рекY тебЁ, врaгъ бyду врагHмъ твои6мъ и3 сопроти1влюсz сопроти1вникwмъ твои6мъ. [Якщо будеш слухати гласу Мого, і будеш виконувати усе, що скажу тобі, і збережеш завіт Мій, то ви будете в Мене народом обраним з усіх племен, бо вся земля Моя; ви будете у Мене царственим священством і народом святим. Ці слова скажи синам Ізраїлевим.] Якщо ти будеш слухати гласу Його і виконувати все, що скажу [тобі], то ворогом буду ворогів твоїх і супротивником противників твоїх.
23
23
П0йдетъ бо ѓгGлъ м0й наставлszй тS и3 введeтъ тS ко ґморрeю и3 хеттeю, и3 ферезeю и3 хананeю, и3 гергесeю и3 є3veю и3 їевусeю, и3 потреблю2 и5хъ (t лицA вaшегw): Коли піде перед тобою ангел Мій і поведе тебе до аморреїв, хеттеїв, ферезеїв, хананеїв, [гергесеїв,] евеїв та ієвусеїв, і знищу їх [від лиця вашого],
24
24
да не поклони1шисz богHмъ и4хъ, нижE послyжиши и5мъ: да не сотвори1ши по дэлHмъ и4хъ, но разорeніемъ разори1ши и3 сокрушeніемъ сокруши1ши к†пища и4хъ, то не поклоняйся богам їхнім, і не служи їм, і не наслідуй діл їхніх, але розтрощи їх і зруйнуй стовпи їхні:
25
25
и3 да послyжиши гDу бGу твоемY: и3 блгcвлю2 хлёбъ тв0й и3 віно2 твоE и3 в0ду твою2, и3 tвращY болёзнь t вaсъ. служіть Господу, Богу вашому, і Він благословить хліб твій [і вино твоє] і воду твою; і відверну від вас хвороби.
26
26
Не бyдетъ безчaденъ, нижE непл0ды на земли2 твоeй: число2 днjй твои1хъ и3сполнsz и3сп0лню. Не буде в тебе тих, що передчасно народжують, і безплідних у землі твоїй; число днів твоїх зроблю повним.
27
27
И# стрaхъ послю2 ведyщій тS, и3 ўстрашY вс‰ kзhки, въ нsже ты2 вх0диши къ ни6мъ, и3 дaмъ вс‰ сопроти1вники тво‰ въ бэгуны2: Жах Мій пошлю перед тобою, і в збентеження приведу всякий народ, до якого ти прийдеш, і буду повертати до тебе тил усіх ворогів твоїх;
28
28
и3 послю2 шє1ршни пред8 тоб0ю, и3 и3зженY ґморрє1и и3 є3vє1и, и3 їевусє1и и3 хананє1и и3 хеттє1и t тебє2: пошлю перед тобою шершнів, і вони поженуть від лиця твого [аморреїв,] евеїв, [ієвусеїв,] хананеїв і хеттеїв;
29
29
не и3зженY и4хъ въ лётэ є3ди1нэмъ, да не бyдетъ землS пустA, и3 мн0зи бyдутъ на тS ѕвBри земнjи: не вижену їх від лиця твого в один рік, щоб земля не зробилася порожньою і не розмножилися проти тебе звірі польові:
30
30
помaлу помaлу и3зженY и5хъ t тебє2, д0ндеже возрастeши и3 наслёдиши зeмлю. мало-помалу буду проганяти їх від тебе, поки ти не розмножишся і не візьмеш у володіння землі цієї.
31
31
И# положY предёлы тво‰ t чермнaгw м0рz до м0рz фmлістjмлz, и3 t пустhни до рэки2 вели1кіz є3vфрaта, и3 предaмъ въ рyцэ вaши сэдsщихъ на земли2 и3 и3зженY и5хъ t тебє2: Прокладу межі твої від моря Червоного до моря Филистимського і від пустелі до ріки [великої Євфрату], бо віддам до рук ваших жителів цієї землі, і проженеш їх від лиця твого;
32
32
да не смэси1шисz съ ни1ми, и3 съ бHги и4хъ да не завэщaеши завёта, [не змішуйся і] не укладай союзу ні з ними, ні з богами їхніми;
33
33
и3 да не њстaнутсz на земли2 твоeй, да не сотворsтъ тS согрэши1ти ко мнЁ: ѓще бо пораб0таеши богHмъ и4хъ, сjи бyдутъ тебЁ въ соблaзнъ. не повинні вони жити в землі твоїй, щоб вони не ввели тебе у гріх проти Мене; бо якщо ти будеш служити богам їхнім, то це буде для тебе сіттю.
Главa к7д
Глава 24
1
1
И# мwmсeю речE: взhди ко гDу ты2 и3 ґарHнъ, и3 надaвъ и3 ґвіyдъ и3 сeдмьдесzтъ стaрєцъ ї}левыхъ, и3 да покл0нzтсz и3здалeче гDу: І Мойсеєві сказав Він: піднімись до Господа ти й Аарон, Надав і Авиуд і сімдесят зі старійшин Ізраїлевих, і поклоніться [Господу] здаля;
2
2
и3 да пристyпитъ мwmсeй є3ди1нъ къ бGу, nни1 же да не пристyпzтъ: и3 лю1діе съ ни1ми да не взhдутъ. Мойсей один нехай наблизиться до Господа, а вони нехай не наближаються, і народ нехай не піднімається з ним.
3
3
Пріи1де же мwmсeй и3 повёда лю1демъ вс‰ словесA б9іz и3 њправд†ніz. Tвэщaша же вси2 лю1діе глaсомъ є3ди1нымъ, глаг0люще: вс‰ словесA, ±же гlа гDь, сотвори1мъ и3 послyшаемъ. І прийшов Мойсей і переказав народу всі слова Господні і всі закони. І відповів увесь народ в один голос, і сказали: все, що сказав Господь, зробимо [і будемо слухняні].
4
4
И# написA мwmсeй вс‰ словесA гDнz: њбyтрэвъ же мwmсeй заyтра, создA nлтaрь под8 гор0ю, и3 дванaдесzть кaменій въ дванaдесzть племeнъ ї}левыхъ: І написав Мойсей усі слова Господні і, вставши рано-вранці, поставив під горою жертовник із дванадцяти каменів, за числом дванадцяти колін Ізраїлевих;
5
5
и3 послA ю4ношы сынHвъ ї}левыхъ, и3 принес0ша всесожжє1ніz, и3 пожр0ша жeртву спcніz гDу бGу телцы2. і послав юнаків із синів Ізраїлевих, і принесли вони всепалення, і закололи тельців для мирної жертви Господу [Богу].
6
6
Взeмъ же мwmсeй полови1ну кр0ве, вліS въ чaшы, полови1ну же кр0ве возліS на nлтaрь, Мойсей, узявши половину крови, влив у чаші, а другою половиною окропив жертовник;
7
7
и3 взeмъ кни1гу завёта, прочтE лю1демъ во ќшы. И# рек0ша: вс‰, є3ли6ка гlа гDь, сотвори1мъ и3 послyшаемъ. і взяв книгу завіту і прочитав уголос народу, і сказали вони: все, що сказав Господь, зробимо і будемо слухняні.
8
8
Взeмъ же мwmсeй кр0вь, њкропи2 лю1ди и3 речE: сE, кр0вь завёта, є3г0же завэщA гDь къ вaмъ њ всёхъ словесёхъ си1хъ. І взяв Мойсей крови й окропив народ, говорячи: ось кров завіту, який Господь уклав з вами про всі слова ці.
9
9
И# взhде мwmсeй и3 ґарHнъ, и3 надaвъ и3 ґвіyдъ и3 сeдмьдесzтъ t стaрєцъ ї}левыхъ, Потім зійшов Мойсей і Аарон, Надав і Авиуд і сімдесят зі старійшин Ізраїлевих,
10
10
и3 ви1дэша мёсто, и3дёже стоsше бGъ ї}левъ: и3 под8 ногaма є3гw2 ћкw дёло кaмене сапфjра, и3 ћкw видёніе твeрди небeсныz чистот0ю. і бачили [місце стояння] Бога Ізраїлевого; і під ногами Його щось подібне до роботи з чистого сапфіру і, як саме небо, ясне.
11
11
И# t и3збрaнныхъ ї}левыхъ не повреди1сz ни є3ди1нъ: и3 kви1шасz на мёстэ б9іи, и3 kд0ша, и3 пи1ша. І Він не простяг руки Своєї на обраних з синів Ізраїлевих: вони бачили [місце] Бога, і їли і пили.
12
12
И# речE гDь къ мwmсeю: взhди ко мнЁ на г0ру и3 стaни тaмw, и3 дaмъ ти2 скриж†ли кaмєнныz, зак0нъ и3 зaпwвэди, ±же написaхъ законоположи1ти и5мъ. І сказав Господь Мойсеєві: зійди до Мене на гору і будь там; і дам тобі скрижалі кам’яні, і закон і заповіді, що Я написав для навчення їх.
13
13
И# востaвъ мwmсeй и3 їисyсъ предстоsвый є3мY, взыд0ша на г0ру б9ію І встав Мойсей з Ісусом, слугою своїм, і пішов Мойсей на гору Божу,
14
14
и3 стaрцємъ рёша: пожди1те въ молчaніи здЁ, д0ндеже возврати1мсz къ вaмъ: и3 сE, ґарHнъ и3 w4ръ съ вaми: ѓще комY случи1тсz сyдъ, да и4дутъ къ ни6мъ. а старійшинам сказав: залишайтеся тут, поки ми не повернемося до вас; ось Аарон і Ор з вами; хто буде мати справу, нехай приходить до них.
15
15
И# взhде мwmсeй на г0ру, и3 покры2 w4блакъ г0ру, І зійшов Мойсей на гору, і покрила хмара гору,
16
16
и3 сни1де слaва б9іz на г0ру сінaйскую, и3 покры2 ю5 w4блакъ шeсть днjй. И# воззвA гDь мwmсeа въ дeнь седмhй и3з8 среды2 w4блака: і слава Господня осінила гору Синай; і покривала її хмара шість днів, а в сьомий день [Господь] воззвав до Мойсея з середини хмари.
17
17
њбли1чіе же слaвы гDни, ћкw џгнь пламенyz на версЁ горы2, пред8 сhны ї}лєвы. Вигляд же слави Господньої на вершині гори був перед очима синів Ізраїлевих, як вогонь, що поїдає.
18
18
И# вни1де мwmсeй въ средY w4блака и3 взhде на г0ру, и3 бЁ тaмw на горЁ четhредесzть днjй и3 четhредесzть нощeй. Мойсей вступив у середину хмари і зійшов на гору; і був Мойсей на горі сорок днів і сорок ночей.
Главa к7є
Глава 25
1
1
И# речE гDь къ мwmсeю, гlz: І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
2
2
рцы2 сынHмъ ї}лєвымъ, и3 да в0змутъ ми2 начaтки t всёхъ, ±же ўгHдна бyдутъ сeрдцу и4хъ, да в0змете начaтки мо‰. скажи синам Ізраїлевим, щоб вони зробили Мені приношення; від усякої людини, у якої буде ревність, приймайте приношення Мені.
3
3
Сeй же є4сть начaтокъ, є3г0же в0змете t ни1хъ: злaто и3 сребро2 и3 мёдь, Ось приношення, що ви повинні приймати від них: золото і срібло і мідь,
4
4
и3 синетY и3 багрzни1цу, и3 червлени1цу сугyбу (прsденую), и3 вmсс0нъ скaный, и3 власы2 кHзіz, і вовну блакитну, пурпурову і червлену, і висон, і козячу [вовну],
5
5
и3 к0жы w4вни њчервленє1ны, и3 к0жы си6ни, и3 древA негнію6щаz, і шкури баранячі червоні, і шкіри сині, і дере́ва ситим,
6
6
и3 є3лeй въ свэщeніе, fmміaмъ во є3лeй помaзаніz и3 въ сложeніе fmміaма, єлей для світильника, пахощі для єлею помазання і для запашного кадіння,
7
7
и3 кaмєни сард‡йскіz, и3 кaмєни въ ваsніе на є3пwмjду [Е#вр.: є3fyдъ, славeн.: нарaмникъ и3ли2 вeрхнzz ри1за.] и3 поди1ръ [д0лгаz ри1за]. камінь онікс і камені вставні для ефода* і для наперсника.
8
8
И# да сотвори1ши ми2 њсщ7eніе, и3 kвлю1сz въ вaсъ: І влаштують вони Мені святилище, і буду перебувати серед них;
9
9
и3 сотвори1ши ми2 по всемY, є3ли6ка ѓзъ покажY тебЁ на горЁ, w4бразъ ски1ніи и3 w4бразъ всёхъ сосyдwвъ є3S: си1це да сотвори1ши. усе [зробіть], як Я показую тобі, і зразок скинїї і зразок усіх сосудів її; так і зробіть.
10
10
И# сотвори1ши ківHтъ свидёніz t дрeвъ негнію1щихъ, двою2 лaктій и3 п0лъ въ долготY, и3 лaктz и3 п0лъ въ широтY, и3 лaктz и3 п0лъ въ высотY: Зробіть ковчег з дерева ситим: довжина йому два лікті з половиною, і ширина йому півтора ліктя, і висота йому півтора ліктя;
11
11
и3 позлати1ши є3го2 злaтомъ чи1стымъ, внутрьyду и3 внэyду позлати1ши є3го2, и3 сотвори1ши верхY є3гw2 вэнeцъ злaтъ витhй w4крестъ: і обклади його чистим золотом, зсередини і ззовні покрий його; і зроби нагорі навколо нього золотий вінець [плетений];
12
12
и3 сліeши є3мY четhри кwлцA зл†та, и3 возложи1ши на четhри страны6 є3гw2, двA колц† на є3ди1ну странY, и3 двA на другyю странY. і відлий для нього чотири золотих кільця й укріпи на чотирьох нижніх кутах його: два кільця на одному боці його, два кільця на другому боці його.
13
13
Сотвори1ши же нwси1ла t дрeва негнію1ща и3 позлати1ши | злaтомъ чи1стымъ: Зроби з дерева ситим жердини й обклади їх [чистим] золотом;
14
14
и3 вложи1ши нwси1ла въ к0лца, ±же на странaхъ ківHта, носи1ти и4ми ківHтъ: і вклади жердини в кільця, з боків ковчега, щоб за допомогою них носити ковчег;
15
15
въ к0лцахъ ківHта да бyдутъ нwси1ла не зhблющесz: у кільцях ковчега повинні бути жердини і не повинні зніматися з нього.
16
16
и3 вложи1ши въ ківHтъ свидBніz, ±же дaмъ тебЁ. І поклади в ковчег одкровення, що Я дам тобі.
17
17
И# да сотвори1ши њчисти1лище покр0въ t злaта чи1ста, двою2 лaктій и3 п0лъ въ долготY, лaктz же и3 п0лъ въ широтY: Зроби також кришку з чистого золота: довжина її два лікті з половиною, а ширина її півтора ліктя
18
18
и3 сотвори1ши двA херув‡ма зл†та и3зв†zнна, и3 возложи1ши | t nбои1хъ стрaнъ њчисти1лища: і зроби із золота двох херувимів: карбованої роботи, зроби їх на обох кінцях кришки;
19
19
да сотворsтсz херувjми, є3ди1нъ t страны2 сеS и3 другjй t страны2 другjz њчисти1лища, и3 сотвори1ши двA херув‡ма на nбои1хъ странaхъ: зроби одного херувима з одного краю, а другого херувима з іншого краю; такими, що виступають з кришки, зробіть херувимів на обох краях її;
20
20
да бyдутъ херувjми распростирaюще кри1ла верхY, соwсэнsюще кри1лами свои1ми над8 њчисти1лищемъ, и3 ли1ца и4хъ ко другъдрyгу, на њчисти1лище бyдутъ ли1ца херув‡мска: і будуть херувими з розпростертими догори крилами, покриваючи крилами своїми кришку, а лицями своїми будуть один до одного: до кришки будуть лиця херувимів.
21
21
и3 да возложи1ши њчисти1лище на ківHтъ верхY, и3 въ ківHтъ да вложи1ши свидBніz, ±же дaмъ тебЁ. І поклади кришку на ковчег згори, у ковчег же поклади одкровення, що Я дам тобі;
22
22
И# познaнъ бyду тебЁ tтyду, и3 возгlю тебЁ съ верхY њчисти1лища междY двэмA херув‡мы, и5же сyть над8 ківHтомъ свидёніz, и3 по всBмъ, є3ли6ка ѓще заповёмъ тебЁ къ сынHмъ ї}лєвымъ. там Я буду відкриватися тобі і говорити з тобою над кришкою, посеред двох херувимів, які над ковчегом одкровення, про усе, що буду заповідувати через тебе синам Ізраїлевим.
23
23
И# сотвори1ши трапeзу t дрeвъ негнію1щихъ, двою2 лaктій въ долготY, и3 лaктz въ широтY, и3 лaктz и3 п0лъ въ высотY: І зроби стіл з дерева ситим, довжиною у два лікті, шириною в лікоть, і висотою у півтора ліктя,
24
24
и3 позлати1ши ю5 злaтомъ чи1стымъ, и3 сотвори1ши є4й вит0е њбложeніе злат0е w4крестъ, и3 сотвори1ши є4й вэнeцъ длaни w4крестъ, і обклади його золотом чистим, і зроби навколо нього золотий вінець [плетений];
25
25
и3 сотвори1ши вит0е њбложeніе вэнцY w4крестъ. і зроби навколо нього стінки в долоню і біля стінок його зроби золотий вінець навколо;
26
26
И# сотвори1ши четhри кwлцA зл†та, и3 возложи1ши четhри колц† на четhри страны6 н0гъ є3S под8 вэнeцъ: і зроби для нього чотири кільця золотих і закріпи кільця на чотирьох кутах біля чотирьох ніжок його;
27
27
и3 да бyдутъ к0лца на влаг†лища носи1ламъ, ћкw воздвизaти и4ми трапeзу. на стінках повинні бути кільця, щоб вкладати жердини для носіння на них столу;
28
28
И# сотвори1ши нwси1ла є3S t дрeвъ негнію1щихъ, и3 позлати1ши | злaтомъ чи1стымъ, и3 воздвизaтисz бyдетъ на ни1хъ трапeза. а жердини зроби з дерева ситим і обклади їх [чистим] золотом, і будуть носити на них цей стіл;
29
29
И# сотвори1ши блю6да є3S и3 fmміaмники, и3 возливaлники и3 чaшы, и4миже возливaти бyдеши: t злaта чи1ста да сотвори1ши |. зроби також для нього блюдо, кадильниці, чаші і кружки, щоб возливати ними: із золота чистого зроби їх;
30
30
И# возлагaти бyдеши на трапeзу хлёбы предложeніz предо мн0ю пrнw. і покладай на стіл хліби предкладення перед лицем Моїм постійно.
31
31
И# да сотвори1ши свэти1лникъ t злaта чи1ста, и3звazнъ да сотвори1ши свэти1лникъ: стeбль є3гw2 и3 вBтви, и3 чaшы и3 крyзи и3 крjны t негw2 да бyдутъ: І зроби світильник із золота чистого; карбованим повинен бути цей світильник; стебло його, віття його, чашечки його, яблука його і квіти його повинні виходити з нього;
32
32
шeсть же вётвій и3сходsщихъ t стрaнъ, три2 вBтви свэти1лника t страны2 є3гw2 є3ди1ныz и3 три2 вBтви свэти1лника t страны2 вторhz: шість гілок повинні виходити з боків його: три гілки світильника з одного боку його і три гілки світильника з іншого боку його;
33
33
и3 три2 чaшы во w4бразъ nрёха, на є3ди1нэй вётви крyгъ и3 крjнъ: тaкw шести2 вётвамъ и3сходsщымъ t свэти1лника: три чашечки на зразок мигдалевої квітки, з яблуком і квітами, повинні бути на одній гілці, і три чашечки на зразок мигдалевої квітки на іншій гілці, з яблуком і квітами: так на всіх шести гілках, що виходять із світильника;
34
34
и3 на свэти1лникэ четhри ч†шы во w4бразъ nрёха, на є3ди1нэй вётви крyзи и3 крjны є3гw2: а на стеблі світильника повинні бути чотири чашечки на зразок мигдалевої квітки з яблуками і квітами;
35
35
крyгъ под8 двэмA вётвьми t негw2, и3 крyгъ под8 четhрьми вётвьми t негw2: тaкw шести2 вётвамъ и3сходsщымъ t свэти1лника: и3 на свэти1лникэ четhри чaшы во w4бразъ nрёха: у шести гілок, що виходять із стебла світильника, яблуко під двома гілками його, і яблуко під іншими двома гілками, і яблуко під третіми двома гілками його [і на світильнику чотири чашечки, на зразок мигдалевої квітки];
36
36
крyзи и3 вBтви t негw2 да бyдутъ: вeсь и3звazнъ t є3ди1нагw злaта чи1ста. яблуко і гілки їх з нього повинні виходити: він весь повинен бути карбований, цільний, з чистого золота.
37
37
И# да сотвори1ши свэти6лъ є3гw2 сeдмь, и3 постaвиши свэти6ла є3гw2, и3 свэти1ти бyдутъ t є3ди1нагw лицA є3гw2: І зроби до нього сім лампад і постав на нього лампади його, щоб світили на передній бік його;
38
38
и3 щипцы2 є3гw2, и3 подст†вы є3гw2 t злaта чи1ста сотвори1ши: і щипці до нього і лотки до нього [зроби] з чистого золота;
39
39
талaнтомъ злaта чи1ста да сотвори1ши вс‰ сосyды сі‰. з таланта золота чистого нехай зроблять його з усіма цими приналежностями.
40
40
Ви1ждь, да сотвори1ши по w4бразу покaзанному тебЁ на горЁ. Дивися, зроби їх за тим зразком, який показано тобі на горі.
Главa к7ѕ
Глава 26
1
1
Ски1нію же да сотвори1ши t десzти2 nпHнъ t вmсс0на скaнагw и3 синеты2, и3 багрzни1цы и3 червлени1цы скaныz: херувjмы дёломъ ткaнымъ да сотвори1ши |. Скинію ж зроби з десяти покривал крученого висону і з блакитної, пурпурової і червленої вовни, і херувимів зроби на них мистецькою роботою;
2
2
ДолготA nп0ны є3ди1ныz двaдесzть и3 џсмь лaктій, и3 широтA четhрехъ лaктій, nп0на є3ди1на да бyдетъ: мёра тazжде да бyдетъ всBмъ nп0намъ. довжина кожного покривала двадцять вісім ліктів, а ширина кожного покривала чотири лікті: міра одна всім покривалам.
3
3
Пsть же nп0нъ да бyдутъ взаи1мъ придержaщzсz є3ди1на t другjz, и3 пsть nп0нъ да бyдутъ содержaщzсz другA њ друзёй. П’ять покривал нехай будуть з’єднані одне з одним, і інші п’ять покривал з’єднані одне з одним.
4
4
И# да сотвори1ши и5мъ пє1тли и3з8 синеты2 ў крaz nп0ны є3ди1ныz, t є3ди1ныz страны2 въ сложeніе: и3 си1це сотвори1ши на краю2 nп0ны внёшніz къ сложeнію втор0му. Зроби [до них] петлі блакитного кольору на краю першого покривала, що в кінці з’єднує обидві половини; так зроби і на краю останнього покривала, що з’єднує обидві половини;
5
5
Пzтьдесsтъ же пeтлей сотвори1ши є3ди1нэй nп0нэ, и3 пzтьдесsтъ пeтлей да сотвори1ши t крaz nп0ны по сложeнію вторhz, лицeмъ къ лицY сходsщыzсz междY соб0ю кazждо. п’ятдесят петель зроби на одному покривалі і п’ятдесят петель зроби на краю покривала, що з’єднується з іншим; петлі повинні відповідати одна одній;
6
6
И# сотвори1ши пzтьдесsтъ крючкHвъ златhхъ и3 совокупи1ши nпHны є3ди1ну ко друзёй крючкaми: и3 бyдетъ ски1ніz є3ди1на. і зроби п’ятдесят гачків золотих і гачками з’єднай покривала одне з одним, і буде скинія одним цілим.
7
7
И# да сотвори1ши nпHны власzны6z въ покр0въ над8 ски1ніею, є3динонaдесzть nп0нъ сотвори1ши и5хъ. І зроби покривала із козячої вовни, щоб покривати скинію; одинадцять покривал зроби таких;
8
8
ДолготA nп0ны є3ди1ныz да бyдетъ три1десzти лaктій, и3 четhрехъ лaктій широтA nп0ны є3ди1ныz: тazжде мёра да бyдетъ є3динонaдесzти nп0намъ. довжина одного покривала тридцять ліктів, а ширина чотири лікті; це одне покривало: одинадцятьом покривалам одна міра.
9
9
И# совокупи1ши пsть nп0нъ вкyпэ, и3 шeсть nп0нъ вкyпэ: и3 ўсугyбиши nп0ну шестyю ко вх0ду ски1ніи. І з’єднай п’ять покривал окремо і шість покривал окремо; шосте покривало зроби подвійне з переднього боку скинії.
10
10
И# да сотвори1ши пeтлей пzтьдесsтъ на краи2 nп0ны є3ди1ныz, ћже средЁ по сложeнію, и3 пzтьдесsтъ пeтлей да сотвори1ши на краи2 nп0ны совокуплsющіzсz вторhz. Зроби п’ятдесят петель на краю крайнього покривала, для з’єднання його з другим, і п’ятдесят петель [зроби] на краю іншого покривала, для з’єднання з ним;
11
11
И# сотвори1ши крючкHвъ мёдzныхъ пzтьдесsтъ: и3 совокупи1ши крючки2 съ пeтлzми, и3 да совокупи1ши nпHны, и3 бyдетъ є3ди1но. зроби п’ятдесят гачків мідних, і вклади гачки в петлі, і з’єднай покров, щоб він складав одне.
12
12
И# да подложи1ши и3зли1шнее t nп0нъ ски1ніи: полуoп0ною њстaвшеюсz да покрhеши и3зли1шнее nп0нъ ски1ніи: да прикрhеши созади2 ски1ніи. А лишок, що залишається від покривал скиній, — половина зайвого покривала нехай буде звішена на задньому боці скинії;
13
13
Лaкоть (є3ди1нъ) t сегw2, и3 лaкоть (є3ди1нъ) t другaгw, t и3зли1шнzгw nп0нъ, въ долготY nп0нъ ски1ніи: да бyдетъ покрывaющее на странЁ ски1ніи, сю1ду и3 сю1ду да покрывaетъ. а лишок від довжини покривал скинії, на лікоть з одного і на лікоть з іншого боку, нехай буде звішений з боків скинії з тієї і з другої сторони, для покриття її.
14
14
И# да сотвори1ши покр0въ ски1ніи t к0жъ џвнихъ червлeныхъ, и3 прикрыв†ла t к0жъ си1нихъ свeрху. І зроби покриття для покрова зі шкур баранячих червоних і ще покров верхній зі шкур синіх.
15
15
И# да сотвори1ши столпы2 ски1ніи t дрeвъ негнію1щихъ: І зроби бруси для скинії з дерева ситим, щоб вони стояли:
16
16
десzти2 лaктій (въ высотY) да сотвори1ши ст0лпъ є3ди1нъ, лaктz же є3ди1нагw и3 п0лъ широтA столпA є3ди1нагw: довжиною в десять ліктів [зроби] брус, і півтора ліктя кожному брусу ширина;
17
17
двA закрHйца (на краsхъ) столпY є3ди1ному, проти1ву стwsща другъдрyгу: тaкw сотвори1ши всBмъ столпHмъ ски1ніи. у кожного бруса по два шипи [на кінцях], один навпроти другого: так зроби на усіх брусах скинії.
18
18
И# да сотвори1ши столпы2 ски1ніи, двaдесzть столпHвъ t страны2 ћже къ сёверу: Так зроби бруси для скинії: двадцять брусів для полуденної сторони до півдня,
19
19
и3 четhредесzть стоsлwвъ срeбрzныхъ да сотвори1ши двaдесzтимъ столпHмъ: двA стwsла є3ди1ному столпY на nбои1хъ крaехъ є3гw2 и3 двA стwsла друг0му столпY на nбои1хъ крaехъ є3гw2: і під двадцять брусів зроби сорок срібних підніжок: два підніжки під один брус для двох шипів його, і два підніжки під другий брус для двох шипів його;
20
20
и3 въ странЁ вторёй ю4жнэй двaдесzть столпHвъ: і двадцять брусів для другої сторони скинії до півночі,
21
21
и3 четhредесzть стоsлwвъ и5мъ срeбрzныхъ: двA стwsла столпY є3ди1ному на nбои1хъ крaехъ є3гw2 и3 двA стwsла столпY друг0му на nбои1хъ крaехъ є3гw2. і для них сорок підніжок срібних: два підніжки [для двох шипів його] під один брус, і два подніжки під другий брус [для двох шипів його];
22
22
И# созади2 ски1ніи по странЁ ћже къ м0рю да сотвори1ши шeсть столпHвъ, для заднього ж боку скинії на захід зроби шість брусів
23
23
и3 двA стwлпA сотвори1ши во ќглахъ ски1ніи созади2. і два бруси зроби для кутів скинії на задній бік;
24
24
И# бyдутъ рaвни t д0лу: по томyжде да бyдутъ рaвни t глaвъ въ состaвъ є3ди1нъ: тaкw да сотвори1ши nбои1мъ двyмъ ќгламъ: рaвни да бyдутъ. вони повинні бути з’єднані внизу і з’єднані вгорі до одного кільця: так повинно бути з ними обома; для обох кутів нехай будуть вони;
25
25
И# да бyдутъ џсмь столпы2 и3 стwsла и4хъ срє1брzна шестьнaдесzть: двA стwsла є3ди1ному столпY и3 двA стwsла друг0му столпY, на nбои1хъ крaехъ є3гw2. і таких буде вісім брусів, і для них срібних підніжків шістнадцять: два підніжки під один брус, і два підніжки під другий брус [для двох шипів його].
26
26
И# да сотвори1ши верєи2 t дрeвъ негнію1щихъ: пsть верeй столпY є3ди1ному t є3ди1ныz страны2 ски1ніи, І зроби жердини з дерева ситим, п’ять [жердин] для брусів одного боку скинії,
27
27
и3 пsть верeй столпY є3ди1ному вторёй странЁ ски1ніи, и3 пsть верeй столпY зaднему странЁ ски1ніи, ћже къ м0рю: і п’ять жердин для брусів другого боку скинії, і п’ять жердин для брусів заднього боку позаду скинії, на захід;
28
28
и3 вереS срeднzz посредЁ столпHвъ да прох0дитъ t є3ди1ныz страны2 въ другyю странY. а внутрішня жердина буде проходити посередині брусів від одного кінця до другого;
29
29
И# столпы2 да позлати1ши злaтомъ: и3 к0лца сотвори1ши зл†та, въ нsже вложи1ши верєи2: и3 позлати1ши верєи2 злaтомъ. бруси ж обклади золотом, і кільця, для вкладання жердин, зроби з золота, і жердини обклади золотом.
30
30
И# возстaвиши ски1нію по w4бразу покaзанному тебЁ на горЁ. І постав скинію за зразком, що показаний тобі на горі.
31
31
И# да сотвори1ши завёсу t синеты2 и3 багрzни1цы, и3 червлени1цы скaныz и3 вmсс0на прsденагw: дёломъ ткaнымъ да сотвори1ши ю5 херувjмы. І зроби завісу з блакитної, пурпурової і червленої вовни і крученого висону; мистецькою роботою повинні бути зроблені на ній херувими;
32
32
И# возложи1ши ю5 на четhри столпы2 негнію1щыz позлащє1ны злaтомъ: и3 верхи2 и4хъ зл†ты, и3 стwsла и4хъ четhри срє1брzна. і повісь її на чотирьох стовпах із ситима, обкладених золотом, з золотими гачками, на чотирьох срібних підніжках;
33
33
И# повёсиши завёсу на столпёхъ, и3 внесeши тaмw внyтрь завёсы ківHтъ свидёніz: и3 раздэлsти бyдетъ завёса вaмъ посредЁ свzти1лища и3 посредЁ с™†z с™hхъ, і повісь завісу на гачках і внеси туди за завісу ковчег одкровення; і буде завіса відокремлювати вам святилище від Святого Святих.
34
34
и3 закрhеши завёсою ківHтъ свидёніz во с™†z с™hхъ. І поклади кришку на ковчег одкровення у Святому Святих.
35
35
И# постaвиши трапeзу внЁ завёсы, и3 свэти1лникъ прsмw трапeзы на странЁ ски1ніи, ћже къ ю4гу: и3 трапeзу постaвиши на странЁ ски1ніи, ћже къ сёверу. І постав стіл поза завісою і світильник навпроти столу на стороні скинії на південь; стіл же постав на північній стороні [скинії].
36
36
И# да сотвори1ши закр0въ въ двeрехъ ски1ніи t синеты2 и3 багрzни1цы, и3 червлени1цы скaныz и3 вmсс0на скaнагw, дёломъ пестрsщагw. І зроби завісу для входу в скинію з блакитної і пурпурової і червленої вовни і з крученого висону візерункової роботи;
37
37
И# да сотвори1ши завёсэ пsть столпHвъ t дрeвъ негнію1щихъ, и3 позлати1ши и5хъ злaтомъ, и3 верхи2 и4хъ зл†ты: и3 да сліeши и5мъ пsть стwsлъ мёдzныхъ. і зроби для завіси п’ять стовпів із ситиму і обклади їх золотом; гачки до них золоті; і відлий для них п’ять підніжків мідних.
Главa к7з
Глава 27
1
1
И# да сотвори1ши nлтaрь t дрeвъ негнію1щихъ, пzти2 лакHтъ въ долготY и3 пzти2 лакHтъ въ широтY: четвероуг0ленъ да бyдетъ nлтaрь, и3 трeхъ лaктій высотA є3гw2. І зроби жертовник з дерева ситим довжиною п’ять ліктів і шириною п’ять ліктів, так щоб він був чотирикутний, і висотою у три лікті.
2
2
И# да сотвори1ши р0ги на четhрехъ ќглэхъ: и3з8 негw2 да бyдутъ р0ги, и3 покрhеши | мёдію. І зроби роги на чотирьох кутах його, так щоб роги виходили з нього; і обклади його міддю.
3
3
И# да сотвори1ши вэнeцъ nлтарю2: и3 покр0въ є3гw2, и3 фіaлы є3гw2, и3 ви6лицы є3гw2, и3 кади1лникъ є3гw2, и3 вс‰ сосyды є3гw2 да сотвори1ши мBдzны. Зроби до нього горщики для висипання в них попелу, і лопатки, і чаші, і виделки, і вугільниці; усе приладдя зроби з міді.
4
4
И# да сотвори1ши є3мY nгни1ще на под0біе мрeжи мёдzно: и3 сотвори1ши nгни1щу четhри кwлцA мBдzна на четhри страны6, Зроби до нього ґрати, рід сітки, з міді, і зроби на сітці, на чотирьох кутах її, чотири кільця мідних;
5
5
и3 подложи1ши | под8 nгни1ще nлтарS сни1зу, и3 бyдетъ nгни1ще до среды2 nлтарS. і поклади її по краях жертовника внизу, так щоб сітка була до половини жертовника.
6
6
И# да сотвори1ши nлтарю2 нwси1ла t древeсъ негнію1щихъ, и3 њкуeши | мёдію, І зроби жердини для жертовника, жердини із дерева ситим, і обклади їх міддю;
7
7
и3 вложи1ши нwси1ла въ к0лца: и3 да бyдутъ нwси1ла nлтарю2 по бокaмъ, є4же под8имaти є3го2. і вкладай жердини його в кільця, так щоб жердини були з обох боків жертовника, коли нести його.
8
8
Т0щь, дощaтый сотвори1ши є3го2: по покaзанному тебЁ на горЁ, тaкw сотвори1ши є3го2. Зроби його порожнім всередині, з дощок: як показано тобі на горі, так нехай зроблять [його].
9
9
И# да сотвори1ши дв0ръ ски1ніи: на странЁ, ћже къ ю4гу, завBсы дворA и3з8 вmсс0на скaнагw: долготA сто2 лакHтъ странЁ є3ди1нэй: Зроби двір скинії: з полуденної сторони на південь завіси для двору повинні бути з крученого висону довжиною у сто ліктів з одного боку;
10
10
и3 столпы2 и4хъ двaдесzть, и3 стwsла и4хъ двaдесzть мBдzна, и3 крючки2 и4хъ, и3 верхи2 и4хъ срє1брzны. стовпів для них двадцять, і підніжків для них двадцять мідних; гачки на стовпах і зв’язки на них зі срібла.
11
11
Тaкожде на странЁ, ћже къ сёверу, завBсы сто2 лакHтъ въ долготY, и3 столпы2 и4хъ двaдесzть, и3 стwsла и4хъ двaдесzть мBдzна, и3 крючки2 и4хъ, и3 верхи2 столпHвъ, и3 стwsла и4хъ посрeбрєна сребр0мъ. Також і вздовж по північній стороні — завіси ста ліктів довжиною; стовпів для них двадцять, і підніжків для них двадцять мідних; гачки на стовпах і зв’язки на них [і підніжки їх] зі срібла.
12
12
Широтa же дворA, ћже къ м0рю, nпHны пzтьдесsтъ лакHтъ: столпы2 и4хъ дeсzть, и3 стwsла и4хъ дeсzть. В ширину ж двору з західного боку — завіси п’ятдесяти ліктів; стовпів для них десять, і підніжків до них десять.
13
13
И# широтA дворA, ћже къ вост0ку, завBсы пzтьдесsтъ лaктій: столпы2 и4хъ дeсzть, и3 стwsла и4хъ дeсzть. І в ширину двору з переднього боку на схід — [завіси] п’ятдесяти ліктів; [стовпів для них десять, і підніжків для них десять].
14
14
И# пzтьнaдесzть лакHтъ высотA nп0нъ странЁ є3ди1нэй: столпы2 и4хъ три2, и3 стwsла и4хъ три2: До однієї сторони — завіси у п’ятнадцять ліктів [висотою], стовпів для них три, і підніжків для них три;
15
15
и3 странЁ вторёй nп0нъ пzтьнaдесzть лакHтъ высотA: столпы2 и4хъ три2, и3 стwsла и4хъ три2. і до другої сторони завіси у п’ятнадцять [ліктів висотою], стовпів для них три, і підніжків для них три.
16
16
И# вратaмъ дворA завёса двaдесzть лакHтъ въ высотY, t синеты2 и3 багрzни1цы, и3 червлени1цы скaныz и3 вmсс0на скaнагw пестрeніемъ швeннымъ: столпы2 и4хъ четhри, и3 стwsла и4хъ четhри. А для воріт двору завіса у двадцять ліктів [висотою] з блакитної і пурпурової і червленої вовни і з крученого висону візерункової роботи; стовпів для неї чотири, і підніжків до них чотири.
17
17
Вси2 столпы2 дворA w4крестъ њкHваны сребр0мъ, и3 верхи2 и4хъ срє1брzны, и3 стwsла и4хъ мBдzна. Усі стовпи навколо двору повинні бути з’єднані зв’язками зі срібла; гачки на них зі срібла, а підніжки до них з міді.
18
18
Долготa же дворA сто2 на сто2, и3 широтA пzтьдесsтъ на пzтьдесsтъ, и3 высотA пzти2 лaктій t вmсс0на скaнагw: и3 стwsла и4хъ мBдzна. Довжина двору сто ліктів, а ширина скрізь — п’ятдесят, висота п’ять ліктів; завіси з крученого висону, а підніжки у стовпів з міді.
19
19
И# всE ўстроeніе, и3 вс‰ nр{діz, и3 гв0зди дворA мBдzны. Усе приладдя скинії для усякого вживання в ній, і всі кілки її, і всі кілки двору — з міді.
20
20
И# ты2 заповёждь сынHмъ ї}лєвымъ, и3 да в0змутъ тебЁ є3лeй t мaсличіz без8 дрождeй чи1стъ и3зжaтъ въ свэтёніе, да гори1тъ свэти1лникъ всегдA. І накажи синам Ізраїлевим, щоб вони приносили тобі єлей чистий, видавлений з маслин, для освітлення, щоб горів світильник у всякий час;
21
21
Въ ски1ніи свидёніz внЁ завёсы, ћже над8 завётомъ, возжигaти бyдетъ є3го2 ґарHнъ и3 сhнове є3гw2, t вeчера дaже до ќтра, пред8 гDемъ, зак0ннw вёчнw въ р0ды вaшz t сынHвъ ї}левыхъ. у скинії зібрання поза завісою, що перед ковчегом одкровення, буде запалювати його Аарон і сини його, від вечора до ранку, перед лицем Господнім. Це устав вічний для поколінь їх від синів Ізраїлевих.
Главa к7и
Глава 28
1
1
И# ты2 приведи2 къ себЁ ґарHна, брaта твоего2, и3 сhны є3гw2 t сынHвъ ї}левыхъ, да свzщеннодёйствуютъ мнЁ ґарHнъ и3 надaвъ, и3 ґвіyдъ и3 є3леазaръ и3 їfaмаръ, сhнове ґарw6ни. І візьми до себе Аарона, брата твого, і синів його з ним, від середовища синів Ізраїлевих, щоб він був священиком Мені, Аарона і Надава, Авиуда, Єлеазара й Іфамара, синів Ааронових.
2
2
И# да сотвори1ши ри1зу свsту ґарHну брaту твоемY въ чeсть и3 слaву. І зроби священний одяг Аарону, братові твоєму, для слави і краси.
3
3
И# ты2 возглаг0ли ко всBмъ прем{дрымъ ўм0мъ, и5хже нап0лнихъ д¦а мyдрости и3 смышлeніz: и3 да сотворsтъ ри1зу свsту ґарHну, въ нeйже и4мать свzщеннодёйствовати мнЁ во свzти1лищи. І скажи всім мудрим серцем, яких Я наповнив духом премудрости [і розуміння], щоб вони зробили Аарону [священні] одежі для посвяти його, щоб він був священиком Мені.
4
4
И# сі‰ сyть ри6зы, и5хже сотворsтъ: напeрсникъ и3 ри1зу вeрхнюю [Грeч.: є3пwмjсъ, є3вр.: є3фyдъ.], и3 д0лгую ри1зу [Грeч.: поди1ръ.] и3 ри1зу треснови1ту, и3 наглaвіе [Грeч.: кідaръ.] и3 п0zсъ: и3 да сотворsтъ ри6зы св‰ты ґарHну и3 сынHмъ є3гw2, во є4же свzщеннодёйствовати мнЁ. Ось одяг, який вони повинні зробити: наперсник, ефод*, верхня риза, хітон* витканий, кидар* і пояс. Нехай зроблять священний одяг Аарону, братові твоєму, і синам його, щоб він був священиком Мені.
5
5
И# сjи да в0змутъ злaто и3 синетY, и3 багрzни1цу и3 червлени1цу и3 вmсс0нъ, Нехай вони візьмуть золото, блакитну і пурпурову і червлену вовну і висон,
6
6
и3 да сотворsтъ ри1зу вeрхнюю t вmсс0на скaнагw, дёло ткaнно пестрsщагw. і зроблять ефод із золота, з блакитної, пурпурової і червленої вовни, і з крученого висону, мистецькою роботою.
7
7
ДвЁ ри6зы вє1рхніz [є3ди1нъ нарaмникъ на дв0е раздэлeнный въ под0біе сaккоса.] да бyдутъ є3мY придержaщzсz є3ди1на друзёй, на џбэ странB св‰заныz. У нього повинні бути на обох кінцях його два з’єднувальні нарамники, щоб він був зв’язаний.
8
8
И# ткaніе ри1зъ вeрхнихъ, є4же є4сть на ни1хъ, по сотворeнію и4хъ да бyдетъ t злaта чи1ста и3 синеты2, и3 багрzни1цы и3 червлени1цы прsденыz и3 вmсс0на скaнагw. І пояс ефода, що поверх нього, повинен бути однакової з ним роботи, з [чистого] золота, з блакитної, пурпурової і червленої вовни і з крученого висону.
9
9
И# в0змеши двA кaменz, кaмене смарaгда, и3 и3зваsеши на ни1хъ и3менA сынHвъ ї}левыхъ: І візьми два камені онікса і виріж на них імена синів Ізраїлевих:
10
10
шeсть и3мeнъ на кaмени є3ди1нэмъ и3 шeсть и3мeнъ пр0чіихъ на кaмени друзёмъ по родHмъ и4хъ, шість імен їхніх на одному камені і шість імен останніх на іншому камені, за порядком народження їх;
11
11
дёло кaменныz хи1трости: ваsніемъ печaти и3зваsеши џба кaменz и3мены2 сынHвъ ї}левыхъ. через різчика на камені, що вирізьблює печаті, виріж на двох каменях імена синів Ізраїлевих; і встав їх у золоті гнізда
12
12
И# положи1ши џба кaменz на рaменахъ вeрхніz ри1зы: к†мени въ пaмzть сyть сынHмъ ї}лєвымъ: и3 воздви1гнетъ ґарHнъ и3менA сынHвъ ї}левыхъ пред8 гDемъ на џба рaмена сво‰ въ пaмzть њ ни1хъ. і поклади два камені ці на нарамники ефода: це камені на пам’ять синам Ізраїлевим; і буде Аарон носити імена їхні перед Господом на обох раменах своїх для пам’яті.
13
13
И# да сотвори1ши щитцы2 t злaта чи1ста, І зроби гнізда з [чистого] золота;
14
14
и3 да сотвори1ши двЁ треснwви1цы t злaта чи1ста, смBшены цвэтaми, дёло плетeніz: и3 возложи1ши треснwви1цы сплетє1ныz на щитцы2 по нарaмникwмъ и4хъ сопреди2. і [зроби] два ланцюжки з чистого золота, витими зроби їх роботою плетеною, і прикріпи кручені ланцюжки до гнізд [на нарамниках їх спереду].
15
15
И# да сотвори1ши сл0во [Грeч.: логjонъ.] сyдное, дёло пестрsщагw: по состaву ри1зы вeрхніz [Грeч.: є3пwмjсъ, є3вр.: є3фyдъ.] да сотвори1ши сіE t злaта и3 синеты2, и3 багрzни1цы и3 червлени1цы прsденыz и3 вmсс0на скaнагw: Зроби наперсник судний майстерною роботою; зроби його такою самою роботою, як ефод: із золота, з блакитної, пурпурової і червленої вовни і з крученого висону зроби його;
16
16
сотвори1ши є5 четвероуг0лно: да бyдетъ сугyбо, пsди долготA є3гw2 и3 пsди широтA, він повинен бути чотирикутний, подвійний, у п’ядь довжиною і в п’ядь шириною;
17
17
и3 нашіeши на нeмъ швeніе кaменное въ четhри рzд†. Рsдъ кaменій да бyдетъ: сардjй, топaзій и3 смарaгдъ, рsдъ є3ди1нъ: і встав у нього оправлені камені в чотири ряди; поряд: рубін, топаз, смарагд, — це один ряд;
18
18
и3 рsдъ вторhй, ѓнfраxъ и3 сапфjръ и3 їaспісъ: другий ряд: карбункул, сапфір і алмаз;
19
19
и3 рsдъ трeтій, лігЂрій и3 ґхaтъ и3 ґмеfЂстъ: третій ряд: яхонт, агат і аметист;
20
20
и3 рsдъ четвeртый, хрmсолjfъ и3 вирЂллій и3 nнЂхій: њб8‰ты злaтомъ, и3сплетє1ны въ злaтэ да бyдутъ по рsду своемY. четвертий ряд: хризоліт, онікс і яспис; у золоті гнізда повинні бути вставлені вони.
21
21
И# кaменіе да бyдутъ t и3мeнъ двунaдесzти сынHвъ ї}левыхъ пред8 гDемъ: на двY рaменахъ є3гw2 дванaдесzть по и3менaмъ и4хъ и3 по родHмъ и4хъ, и3звazни печaтми, коегHждо по и4мени да бyдутъ въ дванaдесzть племeнъ. Цих каменів повинно бути дванадцять, за числом [дванадцяти імен] синів Ізраїлевих [на двох раменах його], за іменами їх [і за народженням їх]; на кожнім, як на печаті, повинно бути вирізано по одному імені з числа дванадцяти колін.
22
22
И# да сотвори1ши на сл0вэ трє1сны сплетє1ны, дёломъ вери1жнымъ, t злaта чи1ста. До наперсника зроби ланцюжки кручені плетеної роботи з чистого золота;
23
23
И# да сотвори1ши на словеси2 двA кwлцA зл†та: и3 возложи1ши двA кwлцA зл†та на џба кр†z словесE. і зроби до наперсника два кільця з золота і прикріпи два [золотих] кільця до двох країв наперсника;
24
24
И# возложи1ши трє1сны и3 чє1пи зл†ты на двA кwлцA t nбои1хъ крaєвъ словесE. і вдінь два плетені ланцюжки з золота в обидва кільця з [обох] кінців наперсника,
25
25
И# двA кр†z двyхъ трeснъ наложи1ши на двЁ чепHчки, и3 возложи1ши на рaмена вeрхнихъ ри1зъ лицeмъ ко другъдрyгу. а два кінці двох ланцюжків прикріпи до двох гнізд і прикріпи до нарамників ефода з лицевої сторони його;
26
26
И# сотвори1ши двA кwлцA зл†та, и3 возложи1ши на џбэ страны6 словесE на крaй t крaz зaднzгw вeрхнихъ ри1зъ, tвнyтрь. ще зроби два кільця золотих і прикріпи їх до двох інших кінців наперсника, на тій стороні, що лежить до ефода в середину;
27
27
И# сотвори1ши двA кwлцA зл†та, и3 возложи1ши на џба рaмена вeрхніz ри1зы сни1зу є3гw2, лицeмъ по согбeнію свhше соткaніz вeрхнихъ ри1зъ. також зроби два кільця золотих і прикріпи їх до двох нарамників ефода знизу, з лицевої сторони його, біля з’єднання його, над поясом ефода;
28
28
И# стsгнеши сл0во колцaми, ±же на нeмъ, съ колцaми вeрхнихъ ри1зъ сложeными, и3з8 синеты2 плетeными во ткaніе вeрхнихъ ри1зъ, да не низпускaетсz сл0во съ вeрхнихъ ри1зъ. і прикріплять наперсник кільцями його до кілець ефода шнуром з блакитної вовни, щоб він був над поясом ефода, і щоб не спадав наперсник з ефода.
29
29
И# да в0зметъ ґарHнъ и3менA сынHвъ ї}левыхъ на сл0вэ сyднэмъ на пeрсехъ, входsщь во с™0е на пaмzть пред8 бGомъ. И# да положи1ши на словеси2 сyднэмъ трє1сны: плетє1ніz на џба кр†z словесE возложи1ши, и3 џба щит† возложи1ши на џбэ р†мэ нарaмника [Грeч.: є3пwмjсъ, є3вр.: є3фyдъ.] на лицE. І буде носити Аарон імена синів Ізраїлевих на наперснику судному біля серця свого, коли буде входити у святилище, для постійної пам’яті перед Господом. [І поклади на наперсник судний кручені ланцюжки, поклади на обидва кінці наперсника, і поклади обидва гнізда на обох плечах на нарамнику з лиця.]
30
30
И# да возложи1ши на сл0во сyдное kвлeніе и3 и4стину: и3 да бyдетъ на пeрсехъ ґарHну, є3гдA вни1детъ въ с™0е пред8 гDа: и3 да н0ситъ ґарHнъ суды2 сынHвъ ї}левыхъ на пeрсехъ пред8 гDемъ всегдA. На наперсник судний поклади урим і тумим, і вони будуть біля серця Ааронового, коли буде він входити [у святилище] перед лице Господнє; і буде Аарон завжди носити суд синів Ізраїлевих біля серця свого перед лицем Господнім.
31
31
И# да сотвори1ши ри1зу внyтреннюю [Грeч.: v3подЂтисъ.] поди1ръ [Славeн.: д0лгаz ри1за.] всю2 си1ню. І зроби верхню ризу до ефода всю блакитного кольору;
32
32
И# да бyдетъ ќстіе посредЁ є3гw2, њжерeліе и3мyщо круг0мъ ќстіz дёломъ ткaнымъ, сги1бъ сошвeнъ t негw2, да не раздерeтсz. посеред неї повинен бути отвір для голови; біля отвору її навколо повинна бути обшивка виткана, подібно до отвору у броні, щоб не дерлося;
33
33
И# да сотвори1ши на nмeтэ ри1знэмъ [Грeч.: v3подЂтисъ.] сни1зу, ѓки ши1пка цвэтyщагw, п{гвицы и3з8 синеты2 и3 багрzни1цы, и3 червлени1цы прsденыz и3 вmсс0на скaнагw, на nмeтэ ри1зы круг0мъ: въ т0йже w4бразъ п{гвицы зл†ты, и3 звонцы2 междY си1ми w4крестъ. на подолі її зроби яблука з ниток блакитного, яхонтового, пурпурового і червленого кольору [і з крученого висону], навколо по подолу її; [такого вигляду яблука і] дзвоники золоті між ними навкруги:
34
34
При пyгвицэ злaтъ звонeцъ, и3 цвётъ на nмeтэ ри1знэмъ, круг0мъ. золотий дзвоник і яблуко, золотий дзвоник і яблуко, по подолу верхньої ризи навкруги;
35
35
И# да бyдетъ ґарHну, є3гдA слyжитъ, слhшанъ глaсъ є3гw2, входsщу во с™0е пред8 гDа, и3 и3сходsщу, да не ќмретъ. вона буде на Аароні в служінні, щоб чутним був від нього звук, коли він буде входити у святилище перед лице Господнє і коли буде виходити, щоб йому не вмерти.
36
36
И# да сотвори1ши дщи1цу злaту чи1сту: и3 и3з8wбрази1ши на нeй w4бразъ печaти, с™hнz гDнz, І зроби поліровану дощечку з чистого золота, і виріж на ній, як вирізують на печатці: «Святиня Господня»,
37
37
и3 да возложи1ши ю5 на синетY скaную, и3 да бyдетъ на ўвsслэ [Грeч.: мjтра.], спреди2 ўвsсла да бyдетъ, і прикріпи її шнуром блакитного кольору до кидара, так щоб вона була на передній стороні кидара;
38
38
и3 да бyдетъ на челЁ ґарHни: и3 tи1метъ ґарHнъ согрэшє1ніz свzтhхъ, є3ли6ка њсвzтsтъ сhнове ї}лєвы t всsкагw даsніz свzтhхъ свои1хъ, и3 да бyдетъ на челЁ ґарHни всегдA пріsто и4ми пред8 гDемъ. і буде вона на чолі Аароновому, і понесе на собі Аарон недоліки приношень, що посвячуються від синів Ізраїлевих, і всіх дарів, які вони приносять; і буде вона безперестанно на чолі його, для благовоління Господнього до них.
39
39
И# трє1сны ри1зъ t вmсс0на: и3 сотвори1ши клобyкъ [Грeч.: кjдарісъ.] вmсс0нный, и3 п0zсъ да сотвори1ши дёло пестрsщагw. І зроби хітон з висону і кидар з висону і зроби пояс візерунчастої роботи;
40
40
И# сынHмъ ґарHнwвымъ да сотвори1ши ри6зы и3 п0zсы, и3 клобуки2 да сотвори1ши и5мъ въ чeсть и3 слaву: зроби і синам Аароновим хітони, зроби їм пояси, і головні пов’язки зроби їм для слави і краси,
41
41
и3 њблечeши въ нS ґарHна брaта твоего2 и3 сhны є3гw2 съ ни1мъ, и3 да помaжеши и5хъ, и3 и3сп0лниши рyцэ и4хъ и3 њсвzти1ши и5хъ, да ми2 свzщеннодёйствуютъ. і зодягни в них Аарона, брата твого, і синів його з ним, і помаж їх, і наповни руки їх, і посвяти їх, і вони будуть священиками Мені.
42
42
И# да сотвори1ши и5мъ надр†ги льн‰ны покрывaти стыдBніz пл0ти и4хъ, t бeдръ дaже до стeгнъ бyдутъ, І зроби їм нижній одяг лляний, для прикриття тілесної наготи від стегон до гомілок,
43
43
и3 да и4мать ґарHнъ и3 сhнове є3гw2, є3гдA вх0дzтъ въ ски1нію свидёніz, и3ли2 є3гдA прих0дzтъ служи1ти къ жeртвеннику с™hни: и3 да не наведyтъ на сS грэхA, да не ќмрутъ: зак0нное вёчное (да бyдетъ) є3мY и3 сёмени є3гw2 по нeмъ. і хай буде він на Аароні і на синах його, коли будуть вони входити у скинію забрання, або приступати до жертовника для служіння у святилищі, щоб їм не навести [на себе] гріха і не померти. Це устав вічний, [нехай буде] для нього і для нащадків його після нього.
Главa к7f
Глава 29
1
1
И# сі‰ сyть, ±же сотвори1ши и5мъ: њсвzти1ши |, ћкw свzщеннодёйствовати и5мъ мнЁ: да в0змеши же телцA є3ди1наго t говsдъ и3 nвн† двA непорHчна: Ось що повинен ти звершити над ними, щоб посвятити їх у священики Мені: візьми одного тельця з волів, і двох баранів без вад,
2
2
и3 хлёбы прBсны смёшєны съ є3лeемъ, и3 њпрэсн0ки пом†заны є3лeемъ: и3з8 муки2 пшени1чны сотвори1ши |: і хлібів прісних, і опрісноків, змішаних з єлеєм, і коржів прісних, помазаних єлеєм: з борошна пшеничного зроби їх,
3
3
и3 да вложи1ши | въ к0шъ є3ди1нъ, и3 принесeши | въ к0ши, и3 телцA и3 двA nвн†. і поклади їх в один кошик, і принеси їх у кошику, і разом тельця і двох баранів.
4
4
И# ґарHна и3 сhны є3гw2 приведeши пред8 двє1ри ски1ніи свидёніz, и3 и3змhеши | вод0ю: Аарона ж і синів його приведи до входу в скинію зібрання і омий їх водою.
5
5
и3 взeмъ ри6зы свzты6z, њблечeши ґарHна брaта твоего2, и3 въ хітHнъ поди1ръ [Славeн.: д0лгаz ри1за.], и3 въ ри1зу вeрхнюю [Е#вр.: є3фyдъ, грeч.: є3пwмjсъ.], и3 въ сл0во: и3 совокупи1ши є3мY сл0во къ нарaмнику [Грeч.: є3пwмjсъ, є3вр.: є3фyдъ.]: І візьми [священний] одяг, і зодягни Аарона в хітон і у верхню ризу, в ефод і в наперсник, і підпережи його по ефоду;
6
6
и3 возложи1ши на главY є3гw2 клобyкъ [Грeч.: мjтра.]: и3 возложи1ши дщи1цу њсвzщeніе на ўвsсло [Грeческ.: мjтра.]: і поклади йому на голову кидар і закріпи діадему святині на кидарі;
7
7
и3 да в0змеши t є3лeа помaзаніz, и3 да возліeши и5 на главY є3гw2 и3 помaжеши є3го2. і візьми єлей помазання, і полий йому на голову, і помаж його.
8
8
И# сhны є3гw2 приведeши и3 њблечeши | въ ри6зы [Грeческ.: хітHны.]: І приведи також синів його і зодягни їх у хітони;
9
9
и3 њпоsшеши | пHzсы, и3 возложи1ши на ни1хъ клобуки2 [Грeч.: кjдарісъ.], и3 бyдетъ и4ми свzщeнство мнЁ во вёки: и3 соверши1ши рyцэ ґарw6ни и3 рyцэ сынHвъ є3гw2. і підпережи їх поясом, Аарона і синів його, і поклади на них пов’язки і буде їм належати священство за уставом навік; і наповни руки Аарона і синів його.
10
10
И# да приведeши телцA пред8 двє1ри ски1ніи свидёніz, и3 возложaтъ ґарHнъ и3 сhнове є3гw2 рyцэ свои2 на главY телцA пред8 гDемъ ў двeрій ски1ніи свидёніz. І приведи тельця перед скинію зібрання, і покладуть Аарон і сини його руки свої на голову тельця [перед Господом біля дверей скинії зібрання];
11
11
И# да зак0леши телцA пред8 гDемъ ў двeрій ски1ніи свидёніz: і заколи тельця перед лицем Господнім при вході у скинію зібрання;
12
12
и3 да в0змеши t кр0ве тeлчи и3 помaжеши на рогaхъ nлтарeвыхъ пeрстомъ твои1мъ: њстaнокъ же вeсь кр0ве проліeши ў стоsла nлтaрнагw: візьми крови тельця і поклади перстом твоїм на роги жертовника, а всю [іншу] кров вилий біля жертовника;
13
13
и3 да в0змеши вeсь тyкъ, и4же на ўтр0бэ, и3 преп0нку пeчени, и3 џбэ пHчки, и3 тyкъ и4же на ни1хъ, и3 возложи1ши на nлтaрь: візьми весь жир, що вкриває нутрощі, і сальник з печінки, і обидві нирки і жир, що на них, і покади на жертовнику;
14
14
мzсa же тє1лча, и3 к0жу, и3 мwтhла да сожжeши на nгни2 внЁ полкA: за грёхъ бо є4сть. а м’ясо тельця і шкуру його і нечистоти його спали на вогні поза станом: це — жертва за гріх.
15
15
И# nвнA да п0ймеши є3ди1наго, и3 да возложaтъ ґарHнъ и3 сhнове є3гw2 рyки сво‰ на главY џвню: І візьми одного барана, і покладуть Аарон і сини його руки свої на голову барана;
16
16
и3 зак0леши є3го2, и3 взeмъ кр0вь проліeши ў nлтарS w4крестъ: і заколи барана, і візьми крови його, і покропи на жертовник з усіх боків;
17
17
и3 nвнA да разсэчeши на ќды, и3 и3змhеши внyтрєннzz и3 н0ги въ водЁ, и3 возложи1ши на разсёчєнныz ч†сти со глав0ю: розсічи барана на частини, вимий [у воді] нутрощі його і гомілки його, і поклади їх на розсічені частини його і на голову його;
18
18
и3 вознесeши всего2 nвнA на nлтaрь, всесожжeніе гDу въ воню2 благоухaніz: жeртва гDу є4сть. і спали всього барана на жертовнику. Це всепалення Господу, пахощі приємні, жертва Господу.
19
19
И# да п0ймеши nвнA вторaго, и3 возложи1тъ ґарHнъ и3 сhнове є3гw2 рyки сво‰ на главY џвню: Візьми й іншого барана, і покладуть Аарон і сини його руки свої на голову барана;
20
20
и3 зак0леши є3го2, и3 в0змеши t кр0ве є3гw2, и3 возложи1ши на крaй ўшесE ґарHнz деснaгw и3 на крaй руки2 деснhz и3 на крaй ноги2 деснhz, и3 на крaй ўшeсъ сынHвъ є3гw2 деснhхъ и3 на крaй рyкъ и4хъ деснhхъ и3 на крaй н0гъ и4хъ деснhхъ: і заколи барана, і візьми крови його, і поклади на край правого вуха Ааронового і на край правого вуха синів його, і на великий палець правої руки їх, і на великий палець правої ноги їх; і покропи кров’ю на жертовник з усіх боків;
21
21
и3 да в0змеши t кр0ве, ћже на nлтари2, и3 t є3лeа помaзаніz, и3 да воскропи1ши на ґарHна и3 на ри1зу є3гw2, и3 на сhны є3гw2 и3 на ри6зы сынHвъ є3гw2 съ ни1мъ: и3 њс™и1тсz сaмъ и3 ри6зы є3гw2, и3 сhны є3гw2 и3 ри6зы сынHвъ є3гw2 съ ни1мъ: кр0вь же џвню да проліeши ў nлтарS w4крестъ. і візьми крови, яка на жертовнику, і єлею помазання, і покропи на Аарона і на одежу його, і на синів його, і на одежу синів його з ним, — і будуть освячені, він і одяг його, і сини його й одяг їхній з ними.
22
22
И# да в0змеши t nвнA тyкъ є3гw2, и3 тyкъ покрывaющій ўтр0бу є3гw2, и3 преп0нку пeчени, и3 џбэ пHчки, и3 тyкъ и4же на ни1хъ, и3 рaмо десн0е: є4сть бо совершeніе сіE: І візьми від барана жир і курдюк, і жир, що покриває нутрощі, і сальник з печінки, й обидві нирки і жир, який на них, праве плече [тому що це баран приношення священства],
23
23
и3 хлёбъ є3ди1нъ съ є3лeемъ, и3 њпрэсн0къ є3ди1нъ t к0ша њпрэсн0кwвъ, предложeнныхъ пред8 гDемъ: і один круглий хліб, один корж на єлеї й один опріснок з кошика, що перед Господом,
24
24
и3 возложи1ши вс‰ на рyки ґарw6ни и3 на рyки сынHвъ є3гw2, и3 tдэли1ши | tдэлeніе пред8 гDемъ: і поклади усе на руки Аарону і на руки синам його, і принеси це, потрясаючи перед лицем Господнім;
25
25
и3 да в0змеши | t рyкъ и4хъ, и3 вознесeши на nлтaрь всесожжeніz въ воню2 благоухaніz пред8 гDемъ: приношeніе є4сть гDу. і візьми це з рук їхніх і спали на жертовнику з усепаленням, для пахощів перед Господом: це жертва Господу.
26
26
И# да в0змеши грyдь t nвнA совершeніz, ћже є4сть ґарHну, и3 tдэли1ши ю5 tдэлeніе пред8 гDемъ, и3 бyдетъ тебЁ въ чaсть: І візьми груди від барана приношення, який для Аарона, і принеси їх, потрясаючи перед лицем Господнім, — і це буде твоя частка;
27
27
и3 њсвzти1ши грyдь tдэлeніе, и3 рaмо tлучeніz, є4же tдэли1сz, и3 ћже tsсz t nвнA совершeніz t ґарHна и3 t сынHвъ є3гw2, і освяти груди приношення, якими потрясав, і плече приношення, яке було вознесене, від барана приношення, який для Аарона і для синів його, —
28
28
и3 бyдетъ ґарHну и3 сынHмъ є3гw2 зак0ннw вёчнw t сынHвъ ї}левыхъ: є4сть бо tдэлeніе сіE, и3 tsтіе бyдетъ t сынHвъ ї}левыхъ t жeртвъ спаси1телныхъ сынHвъ ї}левыхъ, tдэлeніе гDу. і буде це Аарону і синам його в частку вічну від синів Ізраїлевих, бо це — приношення; приношення повинно бути від синів Ізраїлевих при мирних жертвах [синів Ізраїлевих], приношення їхньому Господу.
29
29
И# ри6зы св‰ты, ±же сyть ґарHну, да бyдутъ сынHмъ є3гw2 по нeмъ, помaзатисz и5мъ въ ни1хъ и3 соверши1ти рyки сво‰. А священний одяг, що для Аарона, перейде після нього до синів його, щоб у ньому помазувати їх і вручати їм священство;
30
30
Сeдмь днjй да њблачи1тсz въ нS їерeй вели1кій, и4же вмёстw є3гw2 t сынHвъ є3гw2, и4же вни1детъ въ ски1нію свидёніz служи1ти во свzти1лищи. сім днів повинен облачатися в них [великий] священик із синів його, який заступає його місце, і буде входити у скинію зібрання для служіння у святилищі.
31
31
И# nвнA совершeніz да в0змеши и3 и3спечeши мzсA на мёстэ с™э, Барана ж приношення візьми і звари м’ясо його на місці святому;
32
32
и3 да kдsтъ ґарHнъ и3 сhнове є3гw2 мzсA w4внz, и3 хлёбы, ±же въ к0ши ў двeрій ски1ніи свидёніz: і нехай з’їдять Аарон і сини його м’ясо барана цього з кошика, біля дверей скинії зібрання,
33
33
да kдsтъ сі‰, и4миже њс™и1шасz въ ни1хъ, соверши1ти рyки сво‰, њс™и1ти |: и3 и3ноплемeнникъ да не снёстъ t ни1хъ, сyть бо с™а. бо через це здійснено очищення для вручення їм священства і для посвячення їх; сторонній не повинен їсти цього, тому що це святиня;
34
34
Ѓще же њстaнетсz t мsсъ жeртвы совершeніz и3 t хлёбwвъ до ќтріz, да сожжeши њстaнки nгнeмъ: да не снэдsтсz, њсщ7eніе бо є4сть. якщо залишиться від м’яса приношення і від хліба до ранку, то спали залишок на вогні: не слід їсти його, бо це святиня.
35
35
И# сотвори1ши ґарHну и3 сынHмъ є3гw2 тaкw по всBмъ, є3ли6ка заповёдахъ тебЁ: сeдмь днjй соверши1ши рyцэ и4хъ. І вчини з Аароном і з синами його в усьому так, як Я повелів тобі; сім днів наповнюй руки їх.
36
36
И# телцA грэхA рaди да сотвори1ши въ дeнь њчищeніz: и3 да њчи1стиши nлтaрь, є3гдA њсвzщaеши на нeмъ: и3 помaжеши є3го2, ћкw њсвzти1ти є3го2. І тельця за гріх принось кожного дня для очищення, і жертву за гріх звершуй на жертовнику для очищення його, і помаж його для освячення його;
37
37
Сeдмь днjй њчи1стиши nлтaрь и3 њсвzти1ши є3го2, и3 бyдетъ nлтaрь с™†z с™hхъ: всsкъ прикасazйсz nлтарю2 њс™и1тсz. сім днів очищай жертовник, і освяти його, і буде жертовник святинею великою: усе, що доторкається до жертовника, освятиться.
38
38
И# сі‰ сyть, ±же сотвори1ши на nлтари2: ѓгнца є3динолBтна непорHчна двA на всsкъ дeнь на nлтари2 пrнw жeртву непрестaнную: Ось що будеш ти приносити на жертовнику: двох агнців однолітніх [без вад] кожного дня постійно [у жертву повсякчасну];
39
39
ѓгнца є3ди1наго да сотвори1ши рaнw, и3 вторaго ѓгнца да сотвори1ши въ вeчеръ: одного агнця принось уранці, а другого агнця принось увечері,
40
40
и3 десsтую чaсть муки2 пшени1чны съ є3лeемъ смёшены, въ четвeртую чaсть јна, и3 возліsніе четвeртую чaсть мёры јна вінA є3ди1ному nвнY. і десяту частину ефи пшеничного борошна, змішаної з чвертю гина битого єлею, а для узливання чверть гина вина, для одного агнця;
41
41
И# ѓгнца вторaго да сотвори1ши въ вeчеръ, ћкоже ќтреннюю жeртву, и3 возліsніе є3гw2: сотвори1ши въ воню2 благоухaніz приношeніе гDу. другого агнця принось увечері: з борошняним даром, подібним ранковому, і з таким самим узливанням принось його для пахощів приємних, у жертву Господу.
42
42
Жeртву всегдaшнюю въ слyхи и3 въ р0ды вaшz пред8 двeрьми ски1ніи свидёніz пред8 гDемъ, въ ни1хже познaнъ бyду тебЁ тaмw, ћкоже гlати къ тебЁ. Це — всепалення постійне в роди ваші перед дверима скинії зібрання перед Господом, де буду відкриватися вам, щоб говорити з тобою;
43
43
И# завэщaю тaмw сынHмъ ї}лєвымъ, и3 њсщ7yсz во слaвэ моeй, там буду відкриватися синам Ізраїлевим, і освятиться місце це славою Моєю.
44
44
и3 њсщ7Y ски1нію свидёніz и3 nлтaрь, и3 ґарHна и3 сhны є3гw2 њсщ7Y, свzщеннодёйствовати мнЁ, І освячу скинію зібрання і жертовник; і Аарона і синів його освячу, щоб вони священнодіяли Мені;
45
45
и3 нарекyсz въ сынёхъ ї}левыхъ, и3 бyду и5мъ бGъ: і буду жити серед синів Ізраїлевих, і буду їм Богом,
46
46
и3 ўвёдzтъ, ћкw ѓзъ є4смь гDь бGъ и4хъ, и3зведhй и5хъ и3з8 земли2 є3гЂпетскіz, нарещи1сz и5мъ и3 бhти и5мъ бGъ. і дізнаються, що Я Господь, Бог їхній, Який вивів їх із землі Єгипетської, щоб Мені жити серед них. Я Господь, Бог їхній.
Главa l
Глава 30
1
1
И# да сотвори1ши nлтaрь кади1лный t дрeвъ негнію1щихъ: І зроби жертовник для приношення кадіння, з дерева ситим зроби його:
2
2
и3 сотвори1ши и5 лaктz въ долготY и3 лaктz въ широтY, четвероуг0ленъ да бyдетъ, и3 двою2 лaктій въ высотY: t негw2 да бyдутъ р0ги є3гw2. довжина йому лікоть, і ширина йому лікоть; він повинен бути чотирикутний; а висота його два лікті; з нього повинні виходити роги його;
3
3
И# позлати1ши злaтомъ чи1стымъ nгни1ще є3гw2, и3 стёны є3гw2 w4колw, и3 р0ги є3гw2: и3 да сотвори1ши є3мY витhй вэнeцъ злaтъ w4колw. обклади його чистим золотом, верх його і боки його кругом, і роги його; і зроби до нього золотий вінець навколо;
4
4
И# двA кwлцA зл†та чи6ста да сотвори1ши под8 витhмъ вэнцeмъ є3гw2 на nбою2 ќглу, да сотвори1ши на nбои1хъ странaхъ: и3 бyдутъ к0лца носи1ламъ, ћкоже под8имaти џный и4ми. під вінцем його на двох кутах його зроби два кільця з [чистого] золота; зроби їх із двох сторін його; і будуть вони вмістилищем для жердин, щоб носити його на них;
5
5
И# да сотвори1ши нwси1ла t древeсъ негнію1щихъ, и3 позлати1ши | злaтомъ: жердини зроби з дерева ситим і обклади їх золотом.
6
6
и3 да положи1ши є3го2 прsмw завёсы, сyщіz ў ківHта свидёніz, въ ни1хже познaнъ бyду тебЁ tтyду. І постав його перед завісою, яка перед ковчегом одкровення, навпроти кришки, що на ковчезі одкровення, де Я буду відкриватися тобі.
7
7
И# да кади1тъ над8 ни1мъ ґарHнъ fmміaмомъ сложeнымъ благов0ннымъ рaнw рaнw: є3гдA ўстроsетъ свэти6ла, да кади1тъ над8 ни1мъ: На ньому Аарон буде курити запашним курінням; щоранку, коли він готує лампади, буде курити ним;
8
8
и3 є3гдA вжигaетъ ґарHнъ свэти6ла съ вeчера, да кади1тъ над8 ни1мъ: fmміaмъ всегдaшній пrнw пред8 гDемъ въ р0ды и4хъ: і коли Аарон запалює лампади ввечері, він буде курити ним: це — повсякчасне куріння перед Господом в роди ваші,
9
9
и3 да не принесeши над8 него2 fmміaма и3нaгw: приношeніz, жeртвы и3 возліsніz да не проліeши на него2. Не приносьте на ньому ніякого іншого куріння, ні всепалення, ні приношення хлібного, й узливання не зливайте на нього.
10
10
И# да њчи1ститъ над8 ни1мъ ґарHнъ ў рогHвъ є3гw2 є3ди1ною въ лёто: t кр0ве њчищeніz грэхHвъ ўмилостивлeніz є3ди1ною въ лёто да њчи1ститъ є3го2 въ р0ды и4хъ: с™0е с™hхъ є4сть гDу. І буде звершувати Аарон очищення над рогами його один раз на рік; кров’ю очищувальної жертви за гріх він буде очищати його один раз на рік в роди ваші. Це святиня велика в Господа.
11
11
И# речE гDь къ мwmсeю, гlz: І сказав Господь Мойсеєві, кажучи:
12
12
ѓще в0змеши и3счислeніе сынHвъ ї}левыхъ въ пресмотрeніи и4хъ, и3 дадsтъ кjйждо и3скуплeніе за дyшу свою2 гDу, и3 не бyдетъ въ ни1хъ падeніz въ пресмотрeніи и4хъ. коли будеш робити перелік синів Ізраїлевих при перегляді їх, то нехай кожен дасть викуп за душу свою Господу при переліку їх, і не буде між ними моровиці згубної при переліку їх;
13
13
И# сіE є4сть, є4же дадsтъ, є3ли1цы ѓще пристyпzтъ въ пресмотрeніе, полдідрaхмы, є4же є4сть по дідрaхмэ с™ёй: двaдесzть цaтъ дідрaхма: п0лъ же дідрaхмы, дaнь гDу. всякий, хто включається в перелік, повинен давати половину сикля, сикля священного; у сиклі двадцять гер: півсикля приношення Господу;
14
14
Всsкъ входsй въ пресмотрeніе t двaдесzти лётъ и3 вhшше, да дадyтъ дaнь гDу: всякий, хто включається в перелік від двадцяти років і вище, повинен давати приношення Господу;
15
15
богaтый да не приложи1тъ, и3 ни1щій да не ўмaлитъ t полудідрaхмы, є3гдA даю1тъ дaнь гDу (t сынHвъ ї}левыхъ), є4же ўмолsти њ душaхъ вaшихъ. багатий не більше і бідний не менше півсикля повинні давати для приношення Господу, для викупу душ ваших;
16
16
И# да в0змеши сребро2 дaни t сынHвъ ї}левыхъ, и3 дaси є5 на содёланіе ски1ніи свидёніz: и3 да бyдетъ сынHмъ ї}лєвымъ пaмzть пред8 гDемъ, є4же ўмолsти њ душaхъ вaшихъ. і візьми срібло викупу від синів Ізраїлевих і вживай його на служіння скинії зібрання; і буде це для синів Ізраїлевих у пам’ять перед Господом, для викуплення душ ваших.
17
17
И# речE гDь мwmсeю, гlz: І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
18
18
сотвори2 ўмывaлницу мёдzну и3 стоsло є4й мёдzно, є4же ўмывaтисz, и3 да постaвиши ю5 междY ски1ніею свидёніz и3 междY nлтарeмъ, и3 да вліeши въ ню2 в0ду: зроби умивальник мідний для обмивання і підніжжя його мідне, і постав його між скинією зібрання і між жертовником, і налий в нього води;
19
19
и3 да ўмывaетъ ґарHнъ и3 сhнове є3гw2 и3з8 неS рyки сво‰ и3 н0ги вод0ю: і нехай Аарон і сини його обмивають з нього руки свої і ноги свої;
20
20
є3гдA вх0дzтъ въ ски1нію свидёніz, да њмhютсz вод0ю, и3 не ќмрутъ: и3ли2 є3гдA прих0дzтъ ко nлтарю2 служи1ти и3 приноси1ти всесожжє1ніz гDу, коли вони повинні входити в скинію зібрання, нехай вони обмиваються водою, щоб їм не померти; або коли повинні приступати до жертовника для служіння, для жертвоприношення Господу,
21
21
ўмhютъ рyцэ и3 н0зэ вод0ю, є3гдA вх0дzтъ въ ски1нію свидёніz, да не ќмрутъ, и3 да бyдетъ и5мъ зак0ннw вёчнw, є3мY и3 родHмъ є3гw2 по нeмъ. нехай вони обмивають руки свої і ноги свої водою, щоб їм не померти; і буде їм це уставом вічним, йому і нащадкам його в роди їх.
22
22
И# речE гDь къ мwmсeю, гlz: І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
23
23
и3 ты2 возми2 ґрwмaты, цвётъ смЂрны и3збрaнныz пsть сHтъ сjклєвъ, и3 кіннамHма благов0нна п0лъ сегw2, двёсти пzтьдесsтъ, и3 тр0сти благов0нныz двёсти пzтьдесsтъ, візьми собі найкращих запашних речовин: смирни самоточної п’ятсот [сиклів], кориці запашної половину проти того, двісті п’ятдесят, тростини запашної двісті п’ятдесят,
24
24
и3 касjи пsть сHтъ сjклєвъ свzтaгw, и3 є3лeа t мaслинъ (мёру) јнъ, касії п’ятсот сиклів, по сиклю священному, й олії оливкової гин;
25
25
и3 сотвори1ши сeй є3лeй помaзаніе с™0е, мЂро помaзателное худ0жествомъ мmровaрца: є3лeй помaзаніе с™0е бyдетъ, і зроби із цього миро для священного помазання, масть складену, мистецтвом того, хто складає масті: це буде миро для священного помазання;
26
26
и3 да помaжеши t негw2 ски1нію свидёніz, и3 ківHтъ ски1ніи свидёніz, і помаж ним скинію зібрання і ковчег [скинії] одкровення,
27
27
и3 вс‰ сосyды є3S, и3 свэти1лникъ и3 вс‰ сосyды є3гw2, и3 nлтaрь кади1лный, і стіл і все приладдя його, і світильник і все приладдя його, і жертовник куріння,
28
28
и3 nлтaрь всесожжeніz и3 вс‰ є3гw2 сосyды, и3 трапeзу и3 вс‰ є3S сосyды, и3 ўмывaлницу и3 стоsло є3S, і жертовник всепалення й усе приладдя його, й умивальник і підніжжя його;
29
29
и3 њсвzти1ши |, и3 бyдутъ с™†z с™hхъ: всsкъ прикасazйсz и5мъ њс™и1тсz: і освяти їх, і буде святиня велика: усе, що доторкається до них, освятиться;
30
30
и3 ґарHна и3 сhны є3гw2 помaжеши, и3 њсвzти1ши | свzщеннодёйствовати мнЁ: помаж й Аарона і синів його і посвяти їх, щоб вони були священиками Мені.
31
31
и3 сынHмъ ї}лєвымъ да речeши, глаг0лz: є3лeй мaсть помaзаніz с™ъ да бyдетъ сeй вaмъ въ р0ды вaшz: А синам Ізраїлевим скажи: це буде в Мене миро священного помазання в роди ваші;
32
32
пл0ть человёча да не помaжетсz (и4мъ), и3 по сложeнію семY да не сотворитE сaми себЁ и3н0гw си1це: с™ъ є4сть и3 њсщ7eніе бyдетъ вaмъ: тіла інших людей не слід помазувати ним, і за складом його не робіть [самі собі] подібного йому; воно — святиня: святинею повинно бути для вас;
33
33
и4же ѓще сотвори1тъ си1це, и3 и4же ѓще дaстъ t негw2 и3ноплемeннику, потреби1тсz t людjй свои1хъ. хто складе подібне йому або хто помаже ним стороннього, той знищиться з народу свого.
34
34
И# речE гDь къ мwmсeю: возми2 себЁ ґрwмaты, стaкти, џнmха и3 халвaна благов0нна и3 лівaна чи1стагw: всE то2 въ рaвну мёру да бyдетъ: І сказав Господь Мойсеєві: візьми собі запашних речовин: стакти, ониха, халвана запашного і чистого ливану, усього половину,
35
35
и3 да сотворsтъ въ нeмъ fmміaмъ мmровaрный, дёло мmровaрца смёшеное, чи1сто, дёло с™о: і зроби з них мистецтвом того, хто складає масті, курильну сполуку, стерту, чисту, святу,
36
36
и3 раздроби1ши t си1хъ по т0нку, и3 положи1ши прsмw свидёнію въ ски1ніи свидёніz, toнyдуже познaнъ бyду тебЁ тaмw: с™0е с™hхъ бyдетъ вaмъ fmміaмъ: і стовчи її дрібно, і поклади її перед ковчегом одкровення в скинії зібрання, де Я буду відкриватися тобі: це буде святиня велика для вас;
37
37
по сложeнію семY да не сотворитE себЁ сaми, њсщ7eніе бyдетъ вaмъ t гDа: куріння, зробленого за цією сполукою, не робіть собі: святинею нехай буде воно у тебе для Господа;
38
38
и4же ѓще сотвори1тъ си1це, є4же њбонsти t негw2, поги1бнетъ душA тогw2 t людjй свои1хъ. хто зробить подібне, щоб курити ним, [душа та] знищиться з народу свого.
Главa lа
Глава 31
1
1
И# речE гDь къ мwmсeю, гlz: І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
2
2
сE, нарек0хъ и4менемъ веселеи1ла сhна ўрjи, сhна w4рова, t плeмене їyдина, дивись, Я призначаю саме Веселеїла, сина Урієвого, сина Орового, з коліна Іудиного;
3
3
и3 нап0лнихъ є3го2 д¦омъ б9іимъ премdрости и3 смышлeніz и3 вёдэніz, во всsкомъ дёлэ разумёти і Я сповнив його Духом Божим, мудрістю, розумінням, знанням і всіляким мистецтвом,
4
4
и3 ґрхітект0нствовати, дёлати злaто и3 сребро2 и3 мёдь, и3 синетY и3 багрzни1цу, и3 червлени1цу прsдену и3 вmсс0нъ скaный, виробляти з золота, срібла і міді, [з блакитної, пурпурової і червленої вовни і з крученого висону],
5
5
и3 кaменное дёло, и3 разли6чнаz древодBлства дёлати во всёхъ дёлэхъ: різати камені для вставлення і різати дерево для всякої справи;
6
6
и3 ѓзъ дaхъ є3го2 и3 є3ліaва сhна ґхісамaхова t плeмене дaнова, и3 всsкому смhсленному сeрдцемъ дaхъ смhслъ, и3 потрудsтсz, и3 сотворsтъ вс‰, є3ли6ка заповёдахъ тебЁ: і ось, Я даю йому помічником Аголиава, сина Ахисамахового, з коліна Данового, і в серце всякого мудрого вкладу мудрість, щоб вони зробили все, що Я повелів тобі:
7
7
ски1нію свидёніz и3 ківHтъ завёта, и3 њчисти1лище є4же верхY є3гw2, и3 ќтварь ски1ніи, скинію зібрання і ковчег одкровення і кришку на нього, й усе приладдя скинії,
8
8
и3 жeртвенники, и3 трапeзу и3 вс‰ сосyды є3S, и3 свэти1лникъ чи1стый и3 вс‰ сосyды є3гw2, і стіл і [все] приладдя його, і світильник з чистого золота і все приладдя його, і жертовник куріння,
9
9
и3 ўмывaлницу и3 стоsло є3S, і жертовник всепалення й усе приладдя його, й умивальник і підніжжя його,
10
10
и3 ри6зы служє1бныz ґарHнwвы и3 ри6зы сынHвъ є3гw2, є4же свzщеннодёйствовати мнЁ, й одежі службові й одяг священний Аарону священику, й одежі синам його, для священнослужіння,
11
11
и3 є3лeй помaзаніz, и3 fmміaмъ сложeніz с™aгw: по всBмъ, є3ли6ка заповёдахъ тебЁ, сотворsтъ. й єлей помазання і куріння запашне для святилища: усе так, як Я повелів тобі, вони зроблять.
12
12
И# речE гDь къ мwmсeю, гlz: І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
13
13
и3 ты2 заповёждь сынHмъ ї}лєвымъ, глаг0лz: смотри1те и3 суббw6ты мо‰ сохрани1те: є4сть бо знaменіе междY мн0ю и3 вaми въ р0ды вaшz, да ўвёсте, ћкw ѓзъ гDь њсщ7azй вaсъ: скажи синам Ізраїлевим так: суботи Мої дотримуйте, бо це — знамення між Мною і вами в роди ваші, щоб ви знали, що Я Господь, Який освячує вас;
14
14
и3 сохрани1те суббHту, ћкw с™A сіS є4сть гDу и3 вaмъ: њскверни1вый ю5 смeртію ќмретъ: всsкъ, и4же сотвори1тъ въ ню2 дёло, потреби1тсz душA тA t среды2 людjй свои1хъ: і додержуйте суботу, тому що вона свята для вас: хто осквернить її, той нехай буде відданий на смерть; хто стане в цей день робити справи, душа та повинна бути знищеною із середовища народу свого;
15
15
шeсть днjй да сотвори1ши дэлA, въ дeнь же седмhй суббHта, пок0й с™ъ гDу: всsкъ, и4же сотвори1тъ дёло въ седмhй дeнь, смeртію ќмретъ: шість днів нехай роблять справи, а в сьомий — субота спокою, посвячена Господу: усякий, хто робить справи в день суботній, нехай буде відданий на смерть;
16
16
и3 да сохранsтъ сhнове ї}лєвы суббw6ты держaти | въ р0ды и4хъ: і нехай зберігають сини Ізраїлеві суботу, святкуючи субботу в роди свої, як завіт вічний;
17
17
завётъ вёченъ во мнЁ и3 въ сынёхъ ї}левыхъ, знaменіе є4сть во мнЁ вёчное: ћкw въ шести2 днeхъ сотвори2 гDь нeбо и3 зeмлю, въ седмhй же дeнь престA, и3 почи2. це — знамення між Мною і синами Ізраїлевими повік, тому що в шість днів сотворив Господь небо і землю, а в день сьомий спочив і покоївся.
18
18
И# дадE (бGъ) мwmсeю, є3гдA престA гlz є3мY на горЁ сінaйстэй, двЁ скриж†ли свидёніz, скриж†ли кaмєнны напи6саны пeрстомъ б9іимъ. І коли [Бог] перестав говорити з Мойсеєм на горі Синаї, дав йому дві скрижалі одкровення, скрижалі кам’яні, на яких написано було перстом Божим.
Главa lв
Глава 32
1
1
И# ви1дэвше лю1діе, ћкw ўмeдли мwmсeй сни1ти съ горы2, востaша лю1діе на ґарHна и3 глаг0лаша є3мY: востaни и3 сотвори2 нaмъ б0ги, и5же п0йдутъ пред8 нaми: мwmсeй бо сeй человёкъ, и4же и3зведE нaсъ t земли2 є3гЂпетскіz, не вёмы, что2 бhсть є3мY. Коли народ побачив, що Мойсей довго не сходить з гори, то зібрався до Аарона і сказав йому: встань і зроби нам бога, який ішов би перед нами, тому що з цією людиною, з Мойсеєм, який вивів нас із землі Єгипетської, не знаємо, що сталося.
2
2
И# речE и5мъ ґарHнъ: и3зми1те ўсер‰зи златы6z, ±же во ўшесёхъ жeнъ вaшихъ и3 дщeрей, и3 принеси1те ко мнЁ. І сказав їм Аарон: вийміть золоті серги, що у вухах ваших дружин, ваших синів і ваших дочок, і принесіть до мене.
3
3
И# и3з8sша вси2 лю1діе ўсер‰зи зл†ты, ±же во ўшесёхъ жeнъ и4хъ, и3 принес0ша ко ґарHну. І весь народ вийняв золоті серги з вух своїх і принесли до Аарона.
4
4
И# взS t рyкъ и4хъ и3 сліS и5хъ дёломъ литhмъ, и3 сотвори2 и5мъ телцA литaго. И# рек0ша: сjи б0зи твои2, ї}лю, и5же и3звед0ша тS и3з8 земли2 є3гЂпетскіz. Він узяв їх з рук їхніх, і зробив з них відлитого тельця, і обробив його різцем. І сказали вони: ось бог твій, Ізраїлю, що вивів тебе із землі Єгипетської!
5
5
И# ви1дэвъ ґарHнъ, создA nлтaрь прsмw є3мY, и3 проповёда ґарHнъ, глаг0лz: прaздникъ гDнь ќтрэ. Побачивши це, Аарон поставив перед ним жертовник, і проголосив Аарон, говорячи: завтра свято Господу.
6
6
И# њбyтреневавъ наyтріе, вознесE всесожжє1ніz и3 принесE жeртву спасeніz. И# сэд0ша лю1діе ћсти и3 пи1ти и3 востaша и3грaти. На другий день вони встали рано і принесли всепалення і привели жертви мирні: і сів народ їсти й пити, а після став грати.
7
7
И# речE гDь къ мwmсeю гlz: и3ди2 ск0рw, сни1ди tсю1ду, беззак0нноваша бо лю1діе твои2, и5хже и3звeлъ є3си2 и3з8 земли2 є3гЂпетскіz: І сказав Господь Мойсеєві: поспішай зійти [звідси], тому що розбестився народ твій, який ти вивів із землі Єгипетської;
8
8
преступи1ша съ пути2 ск0рw, є3г0же заповёдалъ є3си2 и5мъ: сотвори1ша себЁ телцA, и3 поклони1шасz є3мY, и3 пожр0ша є3мY, и3 рёша: швидко ухилились вони від шляху, що Я заповідав їм: зробили собі відлитого тельця і поклонилися йому, і принесли йому жертви і сказали: ось бог твій, Ізраїлю, що вивів тебе із землі Єгипетської!
9
9
сjи б0зи твои2, ї}лю, и5же и3звед0ша тS и3з8 земли2 є3гЂпетскіz: І сказав Господь Мойсею: Я бачу народ цей, і ось, народ він — жорстокосердий;
10
10
и3 нн7э њстaви мS, и3 воз8zри1всz гнёвомъ на нS, потреблю2 и5хъ, и3 сотворю2 тS въ kзhкъ вели1къ. отже, залиш Мене, нехай запалає гнів Мій на них, і винищу їх, і породжу численний народ від тебе.
11
11
И# помоли1сz мwmсeй пред8 гDемъ бGомъ и3 речE: вскyю, гDи, kри1шисz гнёвомъ на лю1ди тво‰, и5хже и3звeлъ є3си2 и3з8 земли2 є3гЂпетскіz крёпостію вели1кою и3 мhшцею твоeю выс0кою; Але Мойсей став благати Господа, Бога свого, і сказав: нехай не розпалюється, Господи, гнів Твій на народ Твій, який Ти вивів із землі Єгипетської силою великою і рукою міцною,
12
12
да не когдA рекyтъ є3гЂптzне, глаг0люще: съ лукaвствомъ и3зведE и5хъ погуби1ти въ горaхъ и3 потреби1ти и5хъ t земли2: ўтоли2 гнёвъ ћрости твоеS и3 млcтивъ бyди њ ѕл0бэ людjй твои1хъ, щоб єгиптяни не говорили: на погибель Він вивів їх, щоб убити їх у горах і винищити їх з лиця землі; відверни полум’яний гнів Твій і відміни знищення народу Твого;
13
13
помzнyвъ ґвраaма и3 їсаaка и3 їaкwва, тво‰ рабы6, и5мже клsлсz є3си2 соб0ю, и3 рeклъ є3си2 къ ни6мъ, гlz: ѕэлw2 ўмн0жу сёмz вaше, ћкw ѕвёзды небє1сныz мн0жествомъ, и3 всю2 сію2 зeмлю, ю4же рeклъ є3си2 дaти сёмени и4хъ, и3 њбладaютъ є4ю во вёки. пом’яни Авраама, Ісаака й Ізраїля [Якова], рабів Твоїх, яким клявся Ти Собою, говорячи: примножуючи розмножу сíм’я ваше, як зірки небесні, і всю землю цю, про яку Я сказав, дам сімені вашому, і будуть володіти [нею] вічно.
14
14
И# ўмлcтивисz гDь њ ѕлЁ, є4же речE сотвори1ти лю1демъ свои6мъ. І відмінив Господь зло, про яке сказав, що наведе його на народ Свій.
15
15
И# возврати1всz мwmсeй, сни1де съ горы2: и3 двЁ скриж†ли свидёніz въ рукY є3гw2, скриж†ли кaмєнны напи6саны t nбою2 стран{ и4хъ, сю1ду и3 сю1ду бhша напи6саны: І обернувся і зійшов Мойсей з гори; у руці його були дві скрижалі одкровення [кам’яні], на яких написано було з обох боків: і на одній і на другій стороні написано було;
16
16
и3 скриж†ли дёло б9іе бhша, и3 написaніе, написaніе б9іе и3звazно на скрижaлехъ. скрижалі були ділом Божим, і письмена, написані на скрижалях, були письменами Божими.
17
17
И# ўслhшавъ їисyсъ глaсъ людjй кричaщихъ, речE къ мwmсeю: глaсъ рaтный въ полцЁ. І почув Ісус голос народу, який шумів, і сказав Мойсеєві: воєнний крик у стані.
18
18
И# речE мwmсeй: нёсть глaсъ начинaющихъ њдолэвaти, нижE глaсъ начинaющихъ бэжaти, но глaсъ начинaющихъ напивaтисz він0мъ ѓзъ слhшу. Але [Мойсей] сказав: це не крик тих, що перемагають, і не волання тих, кого перемагають; я чую голос тих, що співають.
19
19
И# є3гдA приближaшесz къ полкY, ўзрЁ телцA и3 ли1ки: и3 воз8zри1всz гнёвомъ мwmсeй, повeрже и3з8 рукY своє1ю џбэ скриж†ли, и3 сокруши2 | под8 гор0ю: Коли ж він наблизився до стану і побачив тельця і танці, тоді він розпалився гнівом і кинув з рук своїх скрижалі і розбив їх під горою;
20
20
и3 взeмъ телцA, є3г0же сотвори1ша, сожжE є3го2 во nгни2 и3 сотрE є3го2 подр0бну, и3 разсhпа є3го2 по водЁ, и3 напои2 є4ю сhны ї}лєвы. і взяв тельця, якого вони зробили, і спалив його у вогні, і стер у порох, і розсипав по воді, і дав її пити синам Ізраїлевим.
21
21
И# речE мwmсeй ґарHну: что2 сотвори1ша тебЁ лю1діе сjи, ћкw навeлъ є3си2 на ни1хъ грёхъ вели1къ; І сказав Мойсей Аарону: що зробив тобі народ цей, що ти ввів його в гріх великий?
22
22
И# речE ґарHнъ къ мwmсeю: не гнёвайсz, господи1не: тh бо вёси людjй си1хъ ўстремлeніе. Але Аарон сказав [Мойсеєві]: хай не розпалюється гнів господаря мого; ти знаєш цей народ, що він буйний.
23
23
Глаг0лаша бо ми2: сотвори2 нaмъ б0ги, и5же п0йдутъ пред8 нaми: мwmсeй бо сeй человёкъ, и4же и3зведe ны t є3гЂпта, не вёмы, что2 бhсть є3мY: Вони сказали мені: зроби нам бога, що йшов би перед нами; тому що з Мойсеєм, з цим чоловіком, який вивів нас із землі Єгипетської, не знаємо, що сталося.
24
24
и3 рек0хъ и5мъ: и4же и4мать злaто, и3зми1те: и3 и3з8sша, и3 дaша мнЁ, и3 вверг0хъ є5 во џгнь, и3 и3зліsсz телeцъ сeй. І я сказав їм: у кого є золото, зніміть із себе. [Вони зняли] і віддали мені; я кинув його у вогонь, і вийшов цей телець.
25
25
Ви1дэвъ же мwmсeй лю1ди, ћкw раздэли1шасz, раздэли1 бо и5хъ ґарHнъ въ порaдованіе супостaтwмъ и4хъ: Мойсей побачив, що це народ розгнузданий, бо Аарон допустив його до розгнузданости, до посоромлення перед ворогами його.
26
26
стa же мwmсeй во вратёхъ полкA и3 речE: ѓще кто2 є4сть гDнь, да и4детъ ко мнЁ. Снид0шасz u5бо къ немY вси2 сhнове леv‡ины. І став Мойсей у воротах стану і сказав: хто Господній, [іди] до мене! І зібралися до нього всі сини Левіїні.
27
27
И# речE и5мъ: сі‰ гlетъ гDь бGъ ї}левъ: препоsшите кjйждо св0й мeчь при бедрЁ и3 пройди1те, и3 возврати1тесz t врaтъ до врaтъ сквозЁ п0лкъ, и3 ўбjйте кjйждо брaта своего2 и3 кjйждо бли1жнzго своего2 и3 кjйждо сосёда своего2. І він сказав їм: так говорить Господь Бог Ізраїлів: покладіть кожен свій меч на стегно своє, пройдіть по стану від воріт до воріт і назад, і вбивайте кожен брата свого, кожен друга свого, кожен ближнього свого.
28
28
И# сотвори1ша сhнове леv‡ины, ћкоже глаг0ла и5мъ мwmсeй: и3 падE t людjй въ т0й дeнь до трeхъ тhсzщъ мужeй. І зробили сини Левіїни за словом Мойсея: і загинуло в той день з народу близько трьох тисяч чоловік.
29
29
И# речE и5мъ мwmсeй: нап0лнисте рyки вaшz днeсь гDу, кjйждо въ сhнэ своeмъ и3 въ брaтэ своeмъ, да дaстсz на вaсъ блгcвeніе. Бо Мойсей сказав [їм]: сьогодні присвятите руки ваші Господу, кожен у сині своєму і браті своєму, нехай пошле Він вам сьогодні благословення.
30
30
И# бhсть на ќтріе, речE мwmсeй къ лю1демъ: вы2 согрэши1сте грёхъ вели1къ: и3 нн7э взhду къ бGу, да ўмолю2 њ грэсЁ вaшемъ. На другий день сказав Мойсей народу: ви зробили великий гріх; отже, я зійду до Господа, чи не загладжу гріха вашого.
31
31
И# возврати1сz мwmсeй ко гDу и3 речE: молю1сz ти2, гDи: согрэши1ша лю1діе сjи грёхъ вели1къ и3 сотвори1ша себЁ б0ги зл†ты: І повернувся Мойсей до Господа і сказав: о, [Господи!] народ цей зробив великий гріх: зробив собі золотого бога;
32
32
и3 нн7э, ѓще ќбw њстaвиши и5мъ грёхъ и4хъ, њстaви: ѓще же ни2, и3зглaди мS и3з8 кни1ги твоеS, въ ню1же вписaлъ є3си2. прости їм гріх їхній, а якщо ні, то згладь і мене з книги Твоєї, в яку Ти вписав.
33
33
И# речE гDь къ мwmсeю: ѓще кто2 согрэши2 предо мн0ю, и3зглaжу є3го2 и3з8 кни1ги моеS: Господь сказав Мойсею: того, хто згрішив переді Мною, згладжу з книги Моєї;
34
34
нн7э же и3ди2, сни1ди и3 возведи2 лю1ди сі‰ на мёсто, є4же рёхъ тебЁ: сE, ѓгGлъ м0й пред8и1детъ пред8 лицeмъ твои1мъ: въ џньже дeнь присэщY, наведY на ни1хъ грёхъ и4хъ. отже, йди, [зійди,] веди народ цей, куди Я сказав тобі; ось ангел Мій піде перед тобою, і в день відвідання Мого Я відвідаю їх за гріх їхній.
35
35
И# порази2 гDь лю1ди за сотворeніе телцA, є3г0же сотвори2 ґарHнъ. І уразив Господь народ за зробленого тельця, якого зробив Аарон.
Главa lг
Глава 33
1
1
И# речE гDь къ мwmсeю: пред8иди2, взhди tсю1ду ты2 и3 лю1діе твои2, и5хже и3звeлъ є3си2 t земли2 є3гЂпетскіz на зeмлю, є4юже клsхсz ґвраaму и3 їсаaку и3 їaкwву, гlz: сёмени вaшему дaмъ ю5: І сказав Господь Мойсеєві: піди, йди звідси ти і народ, який ти вивів із землі Єгипетської, у землю, про яку Я клявся Аврааму, Ісааку і Якову, говорячи: нащадкам твоїм дам її;
2
2
и3 послю2 кyпнw ѓгGла моего2 пред8 лицeмъ твои1мъ, и3 и3зженeтъ хананeа, ґморрeа и3 хеттeа, и3 ферезeа и3 гергесeа, и3 є3veа и3 їевусeа: і пошлю перед тобою ангела [Мого], і прожену хананеїв, аморреїв, хеттеїв, ферезеїв, [гергесеїв,] євеїв та ієвусеїв,
3
3
и3 введy тz въ зeмлю текyщую млек0мъ и3 мeдомъ: сaмъ бо не пойдY съ тоб0ю, ћкw лю1діе жестоковhйніи сyть, да не ўбію2 тебE на пути2. [і введе він вас] у землю, де тече молоко і мед; бо Сам не піду серед вас, щоб не погубити Мені вас на шляху, тому що ви народ жорстокосердий.
4
4
И# ўслhшавше лю1діе сл0во сіE стрaшное, восплaкашасz въ плачeвныхъ (ри1захъ). Народ, почувши грізне слово це, заридав, і ніхто не поклав на себе прикрас своїх.
5
5
И# речE гDь къ мwmсeю: глаг0ли сынHмъ ї}лєвымъ: вы2 лю1діе жестоковhйніи, блюди1тесz, да не ћзву другyю наведY на вы2 и3 потреблю2 вы2: нн7э u5бо сыми1те ри6зы слaвы вaшеz и3 ќтварь, и3 покажY, ±же сотворю2 вaмъ. Тому що Господь сказав Мойсеєві: скажи синам Ізраїлевим: ви народ жорстокосердий; якщо Я піду серед вас, то в одну мить винищу вас; отже, зніміть з себе прикраси свої; Я подивлюся, що Мені робити з вами.
6
6
И# tsша сhнове ї}лєвы ќтварь свою2 и3 ри6зы t горы2 хwри1ва. Сини Ізраїлеві зняли із себе прикраси свої біля гори Хорива.
7
7
И# взeмъ мwmсeй кyщу свою2, потчE ю5 внЁ полкA, далeче t полкA, и3 прозвaсz ски1ніz свидёніz: и3 бhсть, всsкъ взыскyzй гDа и3схождaше въ ски1нію, ћже внЁ полкA. Мойсей же взяв і поставив собі намет поза станом, удалині від стану, і назвав його скинією зібрання; і кожен, хто шукає Господа, приходив до скинії зібрання, що знаходилася поза станом.
8
8
Е#гдa же вхождaше мwmсeй въ ски1нію внЁ полкA, стоsху вси2 лю1діе смотрsще кjйждо пред8 двeрьми кyщи своеS, и3 зрsху tходsщу мwmсeю дaже вни1ти є3мY въ ски1нію. І коли Мойсей виходив до скинії, весь народ вставав, і ставав кожен біля входу у свій намет і дивився услід Мойсею, доки він не входив у скинію.
9
9
Е#гдa же вни1де мwmсeй въ ски1нію, сни1де ст0лпъ w4блачный и3 стA пред8 двeрьми ски1ніи, и3 гlа (гDь) мwmсeю. Коли ж Мойсей входив у скинію, тоді спускався стовп хмарний і ставав біля входу в скинію, і [Господь] говорив з Мойсеєм.
10
10
И# ви1дzху вси2 лю1діе ст0лпъ w4блачный стоsщь пред8 двeрьми ски1ніи: и3 стaвше вси2 лю1діе, поклони1шасz кjйждо и3з8 двeрій кyщи своеS: І бачив весь народ стовп хмарний, що стояв при вході в скинію; і вставав увесь народ, і поклонявся кожен біля входу в намет свій.
11
11
и3 гlа гDь къ мwmсeю лицeмъ къ лицY, ћкоже ѓще бы кто2 возглаг0лалъ къ своемY дрyгу, и3 tпущaшесz въ п0лкъ: слугa же їисyсъ, сhнъ наvи1нъ, ю4ноша не и3схождaше и3з8 ски1ніи. І говорив Господь з Мойсеєм лицем до лиця, ніби говорив хто з другом своїм; і він повертався до стану, а служитель його Ісус, син Навинів, юнак, не відлучався від скинії.
12
12
И# речE мwmсeй ко гDу: сE, ты2 мнЁ гlеши: и3зведи2 лю1ди сі‰: тh же не kви1лъ ми2 є3си2, кого2 п0слеши со мн0ю: тh же мнЁ рeклъ є3си2: вёмъ тS пaче всёхъ и3 блгdть и4маши ў менє2: Мойсей сказав Господу: ось, Ти говориш мені: веди народ цей, а не відкрив мені, кого пошлеш зі мною, хоча Ти сказав: «Я знаю тебе на ім’я і ти придбав благовоління в очах Моїх»;
13
13
ѓще u5бо њбрэт0хъ блгdть пред8 тоб0ю, kви1 ми тебE самaго, да разyмнw ви1жду тS, ћкw да њбрётъ бyду блгdть пред8 тоб0ю, и3 да познaю, ћкw лю1діе твои2 kзhкъ вели1къ сeй. отже, якщо я придбав благовоління в очах Твоїх, то молю: відкрий мені шлях Твій, щоб я пізнав Тебе, щоб придбати благовоління в очах Твоїх; і думку, що ці люди Твій народ.
14
14
И# гlа (є3мY гDь): ѓзъ сaмъ пред8идY пред8 тоб0ю и3 ўпок0ю тS. [Господь] сказав [йому]: Сам Я піду [перед тобою] і введу тебе у спокій.
15
15
И# речE къ немY мwmсeй: ѓще сaмъ ты2 не и4деши съ нaми, да не и3зведeши мS tсю1ду: [Мойсей] сказав Йому: якщо не підеш Ти Сам [з нами], то і не виводь нас звідси,
16
16
и3 кaкw вёдомо бyдетъ вои1стинну, ћкw њбрэт0хъ блгdть ў тебє2 ѓзъ же и3 лю1діе твои2, т0чію и3дyщу ти2 съ нaми; и3 прослaвленъ бyду ѓзъ же и3 лю1діе твои2 пaче всёхъ kзы6къ, є3ли1цы сyть на земли2. бо з чого дізнатися, що я і народ Твій придбали благовоління в очах Твоїх? чи не з того, коли Ти підеш з нами? тоді я і народ Твій будемо славніше за всякий народ на землі.
17
17
Речe же гDь къ мwmсeю: и3 сіE тебЁ сл0во, є4же рeклъ є3си2, сотворю2: њбрёлъ бо є3си2 блгdть предо мн0ю, и3 вёмъ тS пaче всёхъ. І сказав Господь Мойсеєві: і те, про що ти говорив, Я зроблю, тому що ти придбав благовоління в очах Моїх, і Я знаю тебе на ім’я.
18
18
И# глаг0ла мwmсeй: покажи1 ми слaву твою2. [Мойсей] сказав: покажи мені славу Твою.
19
19
И# речE (гDь къ мwmсeю): ѓзъ пред8идY пред8 тоб0ю слaвою моeю и3 воззовY њ и4мени моeмъ, гDь пред8 тоб0ю: и3 поми1лую, є3г0же ѓще ми1лую, и3 ўщeдрю, є3г0же ѓще щeдрю. І сказав [Господь Мойсею]: Я проведу перед тобою всю славу Мою і проголошу ім’я Ієгови перед тобою, і кого помилувати — помилую, кого пожаліти — пожалію.
20
20
И# речE: не возм0жеши ви1дэти лицA моегw2: не бо2 ќзритъ человёкъ лицE моE, и3 жи1въ бyдетъ. І потім сказав Він: лиця Мого не можна тобі побачити, тому що людина не може побачити Мене і залишитися в живих.
21
21
И# речE гDь: сE, мёсто ў менє2, и3 стaнеши на кaмени: І сказав Господь: ось місце у Мене, стань на цій скелі;
22
22
є3гдa же прeйдетъ слaва моS, и3 положy тz въ разсёлинэ кaмене, и3 покрhю рук0ю моeю над8 тоб0ю, д0ндеже мимоидY: коли ж буде проходити слава Моя, Я поставлю тебе в розщелині скелі і покрию тебе рукою Моєю, доки не пройду;
23
23
и3 tимY рyку мою2, и3 тогдA ќзриши з†днzz мо‰: лицe же моE не kви1тсz тебЁ. і коли зніму руку Мою, ти побачиш Мене ззаду, а лице Моє не буде видиме [тобі].
Главa lд
Глава 34
1
1
И# речE гDь къ мwmсeю: и3стеши2 себЁ двЁ скриж†ли кaмєнны, ћкоже и3 пє1рвыz, и3 взhди ко мнЁ на г0ру: и3 напишY на скрижaлехъ словесA, ±же бsху на скрижaлехъ пeрвыхъ, ±же сокруши1лъ є3си2: І сказав Господь Мойсеєві: витеши собі дві скрижалі кам’яні, подібні до попередніх, [і зійди до Мене на гору,] і Я напишу на цих скрижалях слова, які були на попередніх скрижалях, які ти розбив;
2
2
и3 бyди гот0въ заyтра, и3 взhдеши на г0ру сінaйскую и3 предстaнеши мнЁ тaмw на версЁ горы2: і будь готовим до ранку, і зійди вранці на гору Синай, і постань переді Мною там на вершині гори;
3
3
и3 да никт0же взhдетъ съ тоб0ю, нижE да kви1тсz на всeй горЁ: и3 џвцы и3 гwвsда да не пасyтсz бли1з8 горы2 тоS. але ніхто не повинен підніматися з тобою, і ніхто не повинен показуватися на всій горі; навіть худоба, дрібна і велика, не повинна пастися біля гори цієї.
4
4
И# и3стесA двЁ скриж†ли кaмєнны, ћкоже и3 пє1рвыz: и3 ќтренневавъ мwmсeй заyтра, взhде на г0ру сінaйскую, ћкоже завэщA є3мY гDь: и3 взS мwmсeй съ соб0ю двЁ скриж†ли кaмєнныz. І витесав Мойсей дві скрижалі кам’яні, подібні до попередніх, і, вставши рано-вранці, зійшов на гору Синай, як повелів йому Господь; і взяв у руки свої дві скрижалі кам’яні.
5
5
И# сни1де гDь во w4блацэ, и3 предстA є3мY тaмw мwmсeй, и3 призвA и4менемъ гDнимъ. І зійшов Господь у хмарі, і зупинився там поблизу нього, і проголосив ім’я Ієгови.
6
6
И# мимои1де гDь пред8 лицeмъ є3гw2 и3 воззвA: гDь, гDь бGъ щeдръ и3 млcтивъ, долготерпэли1въ и3 многомлcтивъ и3 и4стиненъ, І пройшов Господь перед лицем його і проголосив: Господь, Господь, Бог чоловіколюбний і милосердий, довготерпеливий і многомилостивий і істинний,
7
7
и3 прaвду хранsй, и3 творsй млcть въ тhсzщы, teмлzй беззакHніz и3 непр†вды и3 грэхи2, и3 пови1ннагw не њчcтитъ, наводsй грэхи2 nтцє1въ на ч†да, и3 на ч†да ч†дъ, до трeтіzгw и3 четвeртагw р0да. що зберігає [правду і подає] милість у тисячі родів, Який прощає провину і злочин і гріх, але не залишає без покарання, Який карає провину батьків у дітях і в дітях дітей до третього і четвертого роду.
8
8
И# потщaвсz мwmсeй, прини1къ на зeмлю, поклони1сz бGу Мойсей одразу ж упав на землю і поклонився [Богу]
9
9
и3 речE: ѓще њбрэт0хъ блгdть пред8 тоб0ю, да и4детъ гDь м0й съ нaми: лю1діе бо жестоковhйніи сyть: и3 tи1меши ты2 грэхи2 нaшz и3 беззакHніz н†ша, и3 бyдемъ твои2. і сказав: якщо я придбав благовоління в очах Твоїх, Владико, то хай піде Владика посеред нас; бо народ цей жорстокосердий; прости беззаконня наші і гріхи наші і вчини нас насліддям Твоїм.
10
10
И# речE гDь къ мwmсeю: сE, ѓзъ полагaю тебЁ завётъ пред8 всёми людьми2 твои1ми, и3 сотворю2 сл†внаz, ±же не бhша по всeй земли2 и3 во всёхъ kзhцэхъ: и3 ќзрzтъ вси2 лю1діе, въ ни1хже є3си2 ты2, дэлA гDнz, ћкw ч{дна сyть, ±же ѓзъ сотворю2 тебЁ: І сказав [Господь Мойсеєві]: ось, Я укладаю завіт: перед усім народом твоїм сотворю чудеса, яких не було по всій землі і ні в яких народів; і побачить весь народ, серед якого ти перебуваєш, діло Господа; бо страшним буде те, що Я зроблю для тебе;
11
11
внемли2 ты2 вс‰, є3ли6ка ѓзъ заповёдаю тебЁ: сE, ѓзъ и3зженY пред8 лицeмъ вaшимъ ґморрeа и3 хананeа, и3 хеттeа и3 ферезeа, и3 є3veа и3 гергесeа и3 їевусeа: збережи те, що повеліваю тобі нині: ось, Я виганяю від лиця твого аморреїв, хананеїв, хеттеїв, ферезеїв, евеїв, [гергесеїв] та ієвусеїв;
12
12
внемли2 себЁ, да не когдA завэщaеши завётъ сэдsщымъ на земли2, въ ню1же вни1деши, да не бyдетъ соблaзнъ въ вaсъ: дивися, не вступай у союз з жителями тієї землі, у яку ти ввійдеш, щоб вони не зробилися сіттю серед вас.
13
13
к†пища и4хъ разори1те и3 кумjры и4хъ сокруши1те, и3 дубр†вы и4хъ посэцhте, и3 и3зв†zнаz богHвъ и4хъ сожжи1те nгнeмъ, Жертовники їхні зруйнуйте, стовпи їхні розтрощіть, вирубайте священні гаї їхні, [і статуї богів їхніх спаліть вогнем],
14
14
не бо2 поклонитeсz богHмъ и3ны6мъ: и4бо гDь бGъ ревни1во и4мz, бGъ ревни1въ є4сть: тому що ти не повинен поклонятися богові іншому, крім Господа [Бога], тому що ім’я Його — ревнитель; Він Бог ревнитель.
15
15
да не когдA завэщaеши завётъ сэдsщымъ на земли2, и3 соблyдzтъ в8слёдъ богHвъ и4хъ, и3 пожрyтъ богHмъ и4хъ, и3 призовyтъ тS, и3 снёси t жeртвъ и4хъ: Не вступай у союз із жителями тієї землі, щоб, коли вони будуть блудодіяти услід богам своїм і приносити жертви богам своїм, не запросили і тебе, і ти не спожив би жертви їхньої;
16
16
и3 п0ймеши t дщeрей и4хъ сынHмъ твои6мъ, и3 t дщeрей твои1хъ дaси сынHмъ и4хъ, и3 соблyдzтъ дщє1ри тво‰ в8слёдъ богHвъ и4хъ, и3 сhнове твои2 соблyдzтъ в8слёдъ богHвъ и4хъ: і не бери з дочок їхніх дружин синам своїм [і дочок своїх не давай заміж за синів їхніх], щоб дочки їхні, блудодіючи вслід богам своїм, не ввели і синів твоїх у блуд вслід богам своїм.
17
17
и3 богHвъ сліsныхъ да не сотвори1ши себЁ: Не роби собі богів відлитих.
18
18
и3 прaздникъ њпрэсн0чный да сохрани1ши: сeдмь днjй да ћси њпрэсн0ки, ћкоже заповёдахъ тебЁ, во врeмz въ мцcэ н0выхъ плодHвъ: въ мцcэ бо н0выхъ плодHвъ и3зшeлъ є3си2 t земли2 є3гЂпетскіz: Свята опрісноків дотримуй: сім днів їж прісний хліб, як Я повелів тобі, у призначений час місяця Авива, тому що в місяці Авиві вийшов ти з Єгипту.
19
19
всsко разверзaющее ложеснA мyжескъ мнЁ п0лъ (да бyдетъ), всsко первор0дное телцA и3 первор0дное nвцы2: Усе, що розкриває утробу, Мені, як і вся худоба твоя чоловічої статі, що розкриває утробу, з волів і овець;
20
20
и3 первор0дное nслsте и3скyпиши nвцeю: ѓще же не и3скyпиши є5, цёну да дaси є3гw2: всsкаго пeрвенца t сынHвъ твои1хъ да и3скyпиши, да не kви1шисz предо мн0ю т0щь: первородне з ослів замінюй агнцем, а якщо не заміниш, то викупи його; усіх первістків із синів твоїх викуповуй; нехай не з’являються перед лице Моє з порожніми руками.
21
21
въ шeсть днjй да дёлаеши, въ седмhй же дeнь да почjеши, t сёzтвы и3 жaтвы да почjеши, Шість днів працюй, а в сьомий день спочивай; спочивай і під час сівби і жнив.
22
22
и3 прaздникъ седми1цъ да сотвори1ши ми2, начaло жaтвы пшени1цы, и3 прaздникъ собрaніz посредЁ лёта: І свято седмиць роби, свято початків жнив пшениці і свято збирання плодів наприкінці року;
23
23
въ три2 временA лёта да kви1тсz всsкъ мyжескъ п0лъ тв0й пред8 гDемъ бGомъ ї}левымъ: тричі на рік повинна з’являтись уся чоловіча стать твоя перед лице Владики, Господа Бога Ізраїлевого,
24
24
є3гдa бо и3зженY kзhки t лицA твоегw2 и3 разширю2 предёлы тво‰, никт0же возжелaетъ земли2 твоеS, є3гдA пріи1деши kви1тисz пред8 гDемъ бGомъ твои1мъ въ три2 временA лёта: бо Я прожену народи від лиця твого і поширю межі твої, і ніхто не зажадає землі твоєї, якщо ти будеш з’являтися перед лице Господа Бога твого тричі на рік.
25
25
да не зак0леши съ квaсомъ кр0ве жeртвъ мои1хъ, и3 да не прележи1тъ до ќтріz жeртва прaздника пaсхи: Не виливай крови жертви Моєї на квасне, і жертва свята Пасхи не повинна переночувати до ранку.
26
26
перворHднаz жи6тъ земли2 твоеS да внесeши въ д0мъ гDа бGа твоегw2: да не свари1ши ѓгнца во млецЁ мaтере є3гw2. Найперші плоди землі твоєї принеси в дім Господа Бога твого. Не вари козеня в молоці матері його.
27
27
И# речE гDь къ мwmсeю: напиши2 себЁ словесA сі‰, въ словесёхъ бо си1хъ положи1хъ тебЁ завётъ и3 ї}лю. І сказав Господь Мойсеєві: напиши собі слова ці, тому що в цих словах Я укладаю завіт з тобою і з Ізраїлем.
28
28
И# бЁ тaмw мwmсeй пред8 гDемъ четhредесzть днjй и3 четhредесzть нощeй: хлёба не kдE и3 воды2 не пи2: и3 написA (мwmсeй) на скрижaлехъ словесA сі‰ завёта, дeсzть словeсъ. І пробув там [Мойсей] у Господа сорок днів і сорок ночей, хліба не їв і води не пив; і написав [Мойсей] на скрижалях слова завіту, десятислів’я.
29
29
Сходsщу же мwmсeю съ горы2 сінaйскіz, и3 џбэ скриж†ли въ рукY мwmсewву: сходsщу же є3мY съ горы2, и3 мwmсeй не вёдzше, ћкw прослaвисz зрaкъ пл0ти лицA є3гw2, є3гдA глаг0лаше съ ни1мъ. Коли сходив Мойсей з гори Синаю, і дві скрижалі одкровення були в руці у Мойсея при сході його з гори, то Мойсей не знав, що лице його стало сяяти промінням від того, що Бог говорив з ним.
30
30
И# ви1дэ ґарHнъ и3 вси2 сhнове ї}лєвы мwmсeа, и3 бsше прослaвленъ зрaкъ пл0ти лицA є3гw2: и3 ўбоsшасz приступи1ти къ немY. І побачив Мойсея Аарон і всі сини Ізраїлеві, і ось, лице його сяє, і боялися підійти до нього.
31
31
И# воззвA и5хъ мwmсeй, и3 њбрати1шасz къ немY ґарHнъ и3 вси2 кн‰зи с0нма: и3 глаг0ла мwmсeй къ ни6мъ. І покликав їх Мойсей, і прийшли до нього Аарон і всі начальники громади, і розмовляв Мойсей з ними.
32
32
И# по си1хъ пріид0ша къ немY вси2 сhнове ї}лєвы: и3 заповёда и5мъ вс‰, є3ли6ка гlа къ немY гDь на горЁ сінaйстэй. Після цього наблизилися [до нього] всі сини Ізраїлеві, і він заповідав їм усе, що говорив йому Господь на горі Синаї.
33
33
И# є3гдA престA глаг0лz къ ни6мъ, возложи2 на лицE своE покр0въ. І коли Мойсей перестав розмовляти з ними, то поклав на лице своє покривало.
34
34
Е#гдa же вхождaше мwmсeй пред8 гDа глаг0лати къ немY, снимaше покр0въ, д0ндеже и3схождaше: и3 и3зшeдъ глаг0лаше ко всBмъ сынHмъ ї}лєвымъ, є3ли6ка заповёда є3мY гDь. Коли ж входив Мойсей перед лице Господа, щоб говорити з Ним, тоді знімав покривало, доки не виходив; а вийшовши, переказував синам Ізраїлевим усе, що заповідано було [йому від Господа].
35
35
И# ви1дэша сhнове ї}лєвы лицE мwmсeово, ћкw прослaвисz: и3 возлагaше мwmсeй покр0въ на лицE своE, д0ндеже вни1детъ глаг0лати съ ни1мъ. І бачили сини Ізраїлеві, що сяє лице Мойсеєве, і Мойсей знову накладав покривало на лице своє, доки не входив говорити з Ним.
Главa lє
Глава 35
1
1
И# собрA мwmсeй вeсь с0нмъ сынHвъ ї}левыхъ и3 речE къ ни6мъ: сі‰ словесA, ±же гlа гDь твори1ти |: І зібрав Мойсей усю громаду синів Ізраїлевих і сказав їм: ось що заповідав Господь чинити:
2
2
шeсть днjй сотвори1ши дэлA, въ дeнь же седмhй почjеши, с™A суббHта, пок0й гDу: всsкъ творsй дёло въ ню2, да ќмретъ: шість днів робіть справи, а день сьомий повинен бути у вас святим, субота спокою Господу: всякий, хто буде робити в цей день справи, відданий буде смерті;
3
3
да не возгнэтитE nгнS во всёхъ домёхъ вaшихъ въ дeнь суббHтный: ѓзъ гDь. не запалюйте вогню в усіх житлах ваших в день суботи. [Я Господь.]
4
4
И# речE мwmсeй ко всемY с0нму сынHвъ ї}левыхъ, глаг0лz: сіE сл0во, є4же завэщA гDь гlz: І сказав Мойсей усій громаді синів Ізраїлевих: ось що заповів Господь:
5
5
возми1те t себє2 сами1хъ ўчaстіе гDу: всsкъ по в0ли сeрдца своегw2 да принесeтъ начaтки гDу, злaто, сребро2, мёдь, зробіть від себе приношення Господу: кожний за ревністю нехай принесе приношення Господу, золото, срібло, мідь,
6
6
синетY, багрzни1цу, червлени1цу сугyбу спрsдену, и3 вmсс0нъ скaный и3 в0лну к0зію, вовну блакитного, пурпурового і червленого кольору, і висон [кручений], і козячу вовну,
7
7
и3 к0жы w4вни њчервлє1ны, и3 к0жы си6ни, и3 древесA негнію6ща, шкури баранячі червоні, і шкури сині, і дерево ситим,
8
8
и3 є3лeй во свэщeніе, и3 fmміaмъ въ є3лeй помaзаніz, и3 въ сложeніе fmміaма: і єлей для світильника, і пахощі для єлея помазання і для запашних курінь,
9
9
и3 кaмєни сард‡йски, и3 кaмєни въ ваsніе на ри1зу вeрхнюю и3 на поди1ръ [Славeн.: д0лгаz ри1за.]: камінь онікс і камені вставні для ефода і наперсника.
10
10
и3 всsкъ премyдрый сeрдцемъ въ вaсъ шeдъ да дёлаетъ вс‰, є3ли6ка заповёда гDь: І кожен з вас, хто мудрий серцем, нехай прийде і зробить усе, що повелів Господь:
11
11
ски1нію и3 завBсы, и3 покр0вы и3 развHры, и3 колки2 и3 верєи2, и3 столпы2 и3 стwsла: скинію і покров її і верхню покришку її, гачки і бруси її, жердини її, стовпи її і підніжжя її,
12
12
и3 ківHтъ свидёніz и3 нwси1ла є3гw2, и3 њчисти1лище є3гw2 и3 завёсу, (и3 nпHны дворA, и3 столпы2 є3гw2, и3 кaмєни смарaгдwвы, и3 fmміaмъ и3 є3лeй помaзаніz,) ковчег і жердини його, кришку і завісу для перегородки, [і завіси двору і стовпи його, і камені смарагдові і фіміам і єлей помазання,]
13
13
и3 трапeзу и3 нwси1ла є3S, и3 вс‰ сосyды є3S, и3 хлёбы предложeніz, (*и3 nлтaрь и3 вс‰ сосyды є3гw2,) стіл і жердини його й усе приладдя його, і хліби предкладення,
14
14
и3 свэти1лникъ свёта и3 вс‰ сосyды є3гw2, и3 свэти6ла є3гw2 и3 є3лeй свэти1лный, і світильник для освітлення з [усім] приладдям його, і лампади його і єлей для освітлення,
15
15
и3 nлтaрь кади1лный и3 нwси1ла є3гw2, и3 є3лeй помaзаніz, и3 fmміaмъ сложeніz, и3 завёсу двeрій ски1ніи, і жертовник для кадіння і жердини його, і єлей помазання, і запашні куріння, і завісу до входу в скинію,
16
16
и3 nлтaрь всесожжeніz, и3 nгни1ще є3гw2 мёдzно и3 нwси1ла є3гw2, и3 вс‰ сосyды є3гw2, и3 ўмывaлницу, и3 стоsло є3S, жертовник всепалення і ґрати мідні для нього, і жердини його й усе приладдя його, умивальник і підніжжя його,
17
17
и3 nпHны дворA, и3 столпы2 є3гw2 и3 стwsла є3гw2, и3 завёсу двeрій дворA, завіси двору, стовпи його і підніжжя їх, і завісу при вході в двір,
18
18
и3 колки2 ски1ніи, и3 колки2 дворA, и3 ќжы и4хъ: кілки скинії, і кілки двору і шнури їх,
19
19
и3 ри6зы свzты6z ґарHна жерцA, и3 ри6зы, въ ни1хже служи1ти и4мутъ во с™ёмъ, и3 ри6зы сынHмъ ґарHнwвымъ свzщeнства (и3 є3лeй помaзаніz, и3 fmміaмъ сложeніz). одяг службовий для служіння у святилищі, і священні одежі Аарону священику й одяг синам його для священнодійства.
20
20
И# и3зhде вeсь с0нмъ сынHвъ ї}левыхъ t мwmсeа. І пішла вся громада синів Ізраїлевих від Мойсея.
21
21
И# принес0ша кjйждо, ±же возлюби2 сeрдце и4хъ, и3 ћкоже возмнёсz души2 и4хъ, принес0ша ўчaстіе гDу на вс‰ дэлA ски1ніи свидёніz, и3 на вс‰ сосyды є3S, и3 на вс‰ ри6зы свzти1лища: І приходили всі, кого тягнуло до того серце, і всі, кого надихав дух, і приносили приношення Господу для влаштування скинії зібрання і для всіх потреб її і для [усіх] священних одеж;
22
22
и3 принес0ша мyжіе t жeнъ свои1хъ, кjйждо, ћкоже помhсли ўм0мъ, принес0ша печ†ти и3 ўсер‰зи, и3 пє1рстни и3 плени6цы, и3 мwни1ста и3 всsкъ сосyдъ злaтъ: и3 вси2 є3ли1цы принес0ша ўчaстіе злaта гDу, і приходили чоловіки з дружинами, і всі за велінням серця приносили кільця, серги, персні і підвіски, усякі золоті речі, кожен, хто тільки хотів приносити золото Господу;
23
23
и3 всsкъ ў негHже њбрётесz синетA и3 багрzни1ца, и3 червлени1ца и3 вmсс0нъ, и3 к0жы си6ни и3 к0жы w4вни њчервлє1ны, (и3 к0жы кHзіz) принес0ша: і кожен, у кого була вовна блакитного, пурпурового і червленого кольору, висон і козяча вовна, шкури баранячі червоні і шкури сині, приносив їх;
24
24
всsкъ tдэлszй ўчaстіе, сребро2 и3 мёдь, принес0ша ўч†стіz гDу: и3 ў ни1хже њбрэт0шасz древесA негнію6щаz, на вс‰ содёлwваніz сосyдwвъ принес0ша: і кожен, хто жертвував срібло або мідь, приносив це в дар Господу; і кожен, у кого було дерево ситим, приносив це на всяку потребу для скинії;
25
25
и3 всsка женA мyдраz ўм0мъ рукaма прsсти, принесE прsдєнаz, синетY и3 багрzни1цу и3 червлени1цу и3 вmсс0нъ: і всі жінки, мудрі серцем, пряли своїми руками і приносили пряжу блакитного, пурпурового і червленого кольору і висон;
26
26
и3 вс‰ жєны2, и5мже возлюби1сz во ўмЁ и4хъ, хи1тростію спрzд0ша в0лну к0зію: і всі жінки, яких тягнуло серце, що вміли прясти, пряли козячу вовну;
27
27
и3 кн‰зи принес0ша кaмєни смарaгдwвы и3 кaмєни на совершeніе ри1зэ вeрхней [Грeч.: є3пwмjсъ, є3вр.: є3фyдъ.], и3 на сл0во [Грeч.: логjонъ.], князі ж приносили камінь онікс і камені вставні для ефода і наперсника,
28
28
и3 на сложeніе, и3 на є3лeй помaзаніz, и3 на сложeніе fmміaма: також і пахощі, і єлей для світильника і складові для єлея помазання і для запашних курінь;
29
29
и3 всsкъ мyжъ, и3ли2 женA, и5мже наносsше ќмъ и4хъ, вшeдшымъ твори1ти вс‰ дэлA, є3ли6ка заповёда гDь твори1ти | мwmсeомъ, принес0ша сhнове ї}лєвы ўчaстіе гDу. і всі чоловіки і дружини з синів Ізраїлевих, яких тягло серце принести на всяке діло, яке Господь через Мойсея повелів зробити, приносили добровільний дар Господу.
30
30
И# речE мwmсeй сынHмъ ї}лєвымъ: сE, наречE бGъ и4менемъ веселеи1ла сhна ўрjина, сhна w4рова, t плeмене їyдина, І сказав Мойсей синам Ізраїлевим: дивіться, Господь призначив саме Веселеїла, сина Урії, сина Ора, з коліна Іудиного,
31
31
и3 нап0лни є3го2 д¦а б9іz, премdрости и3 рaзума, и3 ўмёній всёхъ, і сповнив його Духом Божим, мудрістю, розумінням, віданням і всяким мистецтвом,
32
32
ґрхітект0нствовати во всёхъ дэлесёхъ древодёланіz [ґрхітект0нства.], твори1ти злaто и3 сребро2 и3 мёдь, складати майстерні тканини, працювати з золотом, сріблом і міддю,
33
33
и3 ваsти кaмєни, и3 дёлати дрeво, и3 твори1ти по всемY дёлу премyдрости: і різати камені для вставлення, і різати дерево, і робити всяку художню роботу;
34
34
и3 преуспэвaти дадE во ўмЁ є3мY и3 є3ліaву ґхісамaхову, t плeмене дaнова: і здібність учити інших вклав у серце його, його й Аголіава, сина Ахисамахового, з коліна Данового;
35
35
и3 нап0лни и5хъ премyдрости, ўмA, є4же разумёти твори1ти вс‰ дэлA с™hни, тк†ніz и3 пестрє1ніz ткaти червлени1цею и3 багрzни1цею и3 вmсс0номъ, твори1ти всsкое дёло худ0жества разли1чна. він наповнив серце їх мудрістю, щоб виконувати всяку роботу [для святилища] різьбяра і мистецького ткача, і гаптівника по блакитній, пурпуровій, червленій і висоновій тканині, і ткачів, що роблять усяку роботу і складають мистецькі тканини.
Главa lѕ
Глава 36
1
1
И# сотвори2 веселеи1лъ и3 є3ліaвъ, и3 всsкъ мyдрый ўм0мъ, є3мyже данA є4сть премyдрость и3 хи1трость въ ни1хъ, разумёти твори1ти вс‰ дэлA, ±же ко с™hни надлеж†щаz, по всBмъ, є3ли6ка заповёда гDь. І стали працювати Веселеїл і Аголіав і всі мудрі серцем, кому Господь дав мудрість і розуміння, щоб уміти зробити всяку роботу, потрібну для святилища, як повелів Господь.
2
2
И# призвA мwmсeй веселеи1ла и3 є3ліaва и3 вс‰ и3мyщыz премyдрость, и4мже дадE бGъ рaзумъ въ сeрдцы, и3 вс‰ в0лею хотsщыz приходи1ти къ дэлaмъ, є4же совершaти |: І покликав Мойсей Веселеїла й Аголіава і всіх мудрих серцем, яким Господь дав мудрість, і всіх, кого тягло серце приступити до роботи і працювати.
3
3
и3 взsша t мwmсeа вс‰ ўч†стіz, ±же принес0ша сhнове ї}лєвы на вс‰ дэлA с™hни твори1ти |: и3 тjи пріимaху є3щE приноси6маz t приносsщихъ заyтра заyтра. І взяли вони від Мойсея всі приношення, які принесли сини Ізраїлеві, на [усі] потреби святилища, щоб працювати. Між тим ще продовжували приносити до нього добровільні дари кожного ранку.
4
4
И# прихождaху вси2 мyдріи, и5же творsху дэлA с™hни, кjйждо по своемY дёлу, є4же сaми дёлаху: Тоді прийшли всі мудрі серцем, що виконували всякі роботи у святилищі, кожен від своєї роботи, якою хто займався,
5
5
и3 рек0ша мwmсeю, ћкw мн0гw прин0сzтъ лю1діе свhше дёлъ, є3ли6ка заповёда гDь сотвори1ти. і сказали Мойсеєві, говорячи: народ багато приносить, більше, ніж потрібно для робіт, які повелів Господь зробити.
6
6
И# повелЁ мwmсeй, и3 проповёда въ полцЁ, глаг0лz: мyжъ и3 женA ктомY да не дёлаютъ на начaтки с™hни. И# возбранeни бhша лю1діе ктомY приноси1ти. І наказав Мойсей, і оголошено було у стані, щоб ні чоловік, ні жінка не робили уже нічого для приношення у святилище; і перестав народ приносити.
7
7
И# дэлA бhша и5мъ довHлна на строeніе твори1ти, и3 преизбhша. Запасу було доволі на всякі роботи, які належало зробити, і навіть залишилося.
8
8
И# сотвори2 всsкъ премyдрый въ дёлающихъ ри6зы с™hни, ±же сyть ґарHну їерeю, ћкоже заповёда гDь мwmсeю. [t здЁ и3 по грeчєскимъ числA стіхaмъ не положен0жъ] І зробили всі мудрі серцем, що займалися роботою для скинії: десять покривал із крученого висону з блакитної, пурпурової і червленої вовни; і херувимів зробили на них мистецькою роботою;
9
9
И# сотвори1ша ри1зу вeрхнюю [Грeч.: є3пwмjсъ, є3вр.: є3фyдъ.] t злaта и3 синеты2, и3 багрzни1цы и3 червлени1цы прsдены и3 вmсс0на скaнагw: довжина кожного покривала двадцять вісім ліктів, і ширина кожного покривала чотири лікті: усім покривалам одна міра.
10
10
и3 и3зрёзаша дщи6цы зл†ты ѓки власы2, є4же соткaти съ синет0ю и3 съ багрzни1цею, и3 съ червлени1цею прsденою и3 съ вmсс0номъ скaнымъ: дёло ткaное сотвори1ша є5. І з’єднав він п’ять покривал одне з одним, й інші п’ять покривал з’єднав одне з одним.
11
11
Ри6зы вє1рхніz придержaщыzсz t nбои1хъ стрaнъ, І зробив петлі блакитного кольору на краю одного покривала, де воно з’єднується з іншим; так само зробив він і на краю останнього покривала, для з’єднання його з іншим;
12
12
дёло ткaнно, междY соб0ю сплетeно: t негw2 сотвори1ша є5 по є3гw2 творeнію, t злaта и3 синеты2, и3 багрzни1цы и3 червлени1цы спрsдены и3 вmсс0на скaнагw, ћкоже заповёда гDь мwmсeю. п’ятдесят петель зробив він на одному покривалі, і п’ятдесят петель зробив на краю покривала, де воно з’єднується з іншим; петлі ці відповідали одна одній;
13
13
И# сотвори1ша џба кaмєни смарaгдwвы состє1ганы вeрвію и3 њбложєны2 злaтомъ, и3зв†zны и3 вы6рэзаны ваsніемъ печaти, t и3мeнъ сынHвъ ї}левыхъ: і зробив п’ятдесят гачків золотих, і гачками з’єднав одне покривало з іншим, і стала скинія одним цілим.
14
14
и3 возложи1ша | на рaмена ри1зы вeрхніz кaменіе въ пaмzть сынHвъ ї}левыхъ, ћкоже заповёда гDь мwmсeю. Потім зробив покривала з козячої вовни для покриття скинії: одинадцять покривал зробив таких;
15
15
И# сотвори1ша сл0во [Грeч.: логjонъ.], дёло ткaнно пестрот0ю, по дёлу ри1зы вeрхніz, t злaта и3 синеты2, и3 багрzни1цы и3 червлени1цы спрsдены и3 вmсс0на скaнагw, довжиною покривало тридцять ліктів, і шириною покривало чотири лікті: одинадцятьом покривалам міра одна.
16
16
четвероуг0лно сугyбо сотвори1ша логjонъ [Славeн.: сл0во.] пsди въ долготY, и3 пsди въ широтY, сугyбо: І з’єднав він п’ять покривал окремо і шість покривал окремо.
17
17
и3 сши1ста на нeмъ швeніемъ по три2 кaмєни четhрьми рzды6: рsдъ кaменій: сардjй и3 топaзій и3 смарaгдъ, рsдъ є3ди1нъ: І зробив п’ятдесят петель на краю покривала крайнього, де воно з’єднується з іншим, і п’ятдесят петель зробив на краю покривала, що з’єднується з іншим;
18
18
и3 рsдъ вторhй, ѓнfраxъ и3 сапфjръ и3 їaспісъ: і зробив п’ятдесят мідних гачків для з’єднання покрова, щоб склалось одне ціле.
19
19
и3 рsдъ трeтій, лігЂрій и3 ґхaтъ и3 ґмеfЂстъ: І зробив для скинії покров з червоних баранячих шкур і покриття зверху зі шкур синіх.
20
20
и3 рsдъ четвeртый, хрmсолjfъ и3 вирЂллій и3 nнЂхій, њкHваны w4колw злaтомъ и3 всаждeни въ злaтэ: І зробив для скинії бруси з дерева ситим, що стоять прямо:
21
21
и3 кaменіе бsху t и3мeнъ сынHвъ ї}левыхъ дванaдесzть, по и3менaмъ и4хъ и3звazно въ печ†ти, кjйждо свои1мъ и4менемъ въ дванaдесzть племeнъ. десять ліктів довжина бруса, і півтора ліктя ширина кожного бруса;
22
22
И# сотвори1ша над8 логjономъ трeсны сплетє1ны, дёло плетeное t злaта чи1ста: у кожного бруса по два шипи, один навпроти одного: так зробив він усі бруси скинії.
23
23
и3 сотвори1ша двA щитц† зл†та и3 двA кwлцA зл†та, І зробив для скинії двадцять таких брусів для південної сторони,
24
24
и3 вложи1ша плетени6цы зл†ты въ к0лца, со nбои1хъ стрaнъ логjона, і сорок срібних підніжків зробив під двадцять брусів: два підніжки під один брус для двох шипів його, і два підніжки під інший брус для двох шипів його;
25
25
и3 въ двA сложє1ніz двЁ плетени6цы, и3 возложи1ша на двA щитц†: и3 возложи1ша на рaмена ри1зы вeрхніz, проти1ву лицeмъ къ лицY. і для іншої сторони скинії, на північ, зробив двадцять брусів
26
26
И# сотвори1ша двA кwлцA зл†та, и3 возложи1ша на двA кри1ла на крaй логjона, и3 на крaй созади2 вeрхніz ри1зы, внутрьyду: і сорок срібних підніжків: два підніжки під один брус, і два підніжки під інший брус;
27
27
и3 сотвори1ша двA кwлцA зл†та, и3 положи1ша на џба рaмена ри1зы вeрхніz съ ни1зу є3гw2 на лицЁ по согбeнію свhше состaва ри1зы вeрхніz: а для задньої сторони скинії, на захід, зробив шість брусів,
28
28
и3 стzгнyша логjонъ к0лцами, ±же на нeмъ, съ к0лцами вeрхніz ри1зы сложeными, и3з8 синеты2 сплетeнными, во ткaніе ри1зы вeрхніz [Грeч.: є3пwмjсъ, є3вр.: є3фyдъ.], да не низпускaетсz логjонъ t ри1зы вeрхніz, ћкоже заповёда гDь мwmсeю. і два бруси зробив для кута в скинії на задню сторону;
29
29
И# сотвори1ша и3сп0днюю ри1зу [Грeч.: v3подЂтисъ.], ћже под8 вeрхнюю, дёло ткaнно, всE си1нее: і були вони з’єднані внизу і з’єднані вгорі до одного кільця: так зробив він з ними обома на обох кутах;
30
30
њжерeліе же во внyтреннэй ри1зэ [Грeч.: v3подЂтисъ.], на средЁ швeнно, сплетено2, nмeты и3мyщо w4колw њжерeліе неразлучeно. і було вісім брусів і срібних підніжків шістнадцять, по два підніжки під кожен брус.
31
31
И# сотвори1ша на nмeтэ ри1зы внyтренніz д0лу ћкw процвэтaющагw ши1пка п{гвицы t синеты2 и3 багрzни1цы, и3 червлени1цы прsдены и3 вmсс0на скaнагw. І зробив жердини з дерева ситим, п’ять для брусів однієї сторони скинії,
32
32
И# сотвори1ша звонцы2 зл†ты, и3 возложи1ша звонцы2 на nмeты ри1зы внyтренніz w4крестъ междY пyгвицами: і п’ять жердин для брусів іншої сторони скинії, і п’ять жердин для брусів задньої сторони скинії;
33
33
звонeцъ злaтъ и3 пyгвица на nмeтэ внyтренніz ри1зы w4крестъ, къ служeнію, ћкоже повелЁ гDь мwmсeю. і зробив внутрішню жердину, що проходила б посередині брусів від одного кінця до другого;
34
34
И# сотвори1ша ри6зы вmссHнныz дёло ткaнно, ґарHну и3 сынHмъ є3гw2, бруси обклав золотом, і кільця, в які вкладаються жердини, зробив із золота, і жердини обклав золотом.
35
35
и3 клобуки2 [Грeч.: кjдарісъ.] и3з8 вmсс0на, и3 ўвsсло [Грeч.: мjтра.] и3з8 вmсс0на, и3 надр†ги и3з8 вmсс0на скaнагw, І зробив завісу з блакитної, пурпурової і червленої вовни і з крученого висону, і мистецькою роботою виконав на ній херувимів;
36
36
и3 п0zсы и4хъ и3з8 вmсс0на и3 синеты2, и3 багрzни1цы и3 червлени1цы прsдены, дёло пестрsщагw, ћкоже заповёда гDь мwmсeю. і зробив для неї чотири стовпи з дерева ситим і обклав їх золотом, із золотими гачками, і відлив для них чотири срібних підніжки.
37
37
И# сотвори1ша дщи1цу злaту, tдэлeніе с™hни t злaта чи1ста, и3 написaша на нeй пи1смена и3зв†zна печaтію: њсщ7eніе гDу: І зробив завісу при вході у скинію з блакитної, пурпурової і червленої вовни і з крученого висону, візерункової роботи,
38
38
и3 возложи1ша ю5 на nмeтъ си1нь, є4же бы лежaти на ўвsслэ свhше, ћкоже заповёда гDь мwmсeю. і п’ять стовпів для неї з гачками; і обклав верхи їх і зв’я́зки їх золотом, і відлив п’ять мідних підніжків.
Главa lз
Глава 37
1
1
И# сотвори1ша ски1ніи дeсzть nп0нъ: І зробив Веселеїл ковчег з дерева ситим; довжина його два лікті з половиною, ширина його півтора ліктя і висота його півтора ліктя;
2
2
двaдесzть и3 џсмь лакHтъ долготA є3ди1ныz nп0ны, тazжде бsше всBмъ, и3 четhрехъ лакHтъ широтA nп0ны є3ди1ныz. і обклав його чистим золотом усередині і ззовні і зробив навколо нього золотий вінець;
3
3
И# сотвори1ша завёсу t синеты2 и3 багрzни1цы, и3 червлени1цы спрsдены и3 вmсс0на скaнагw, дёло швeнно херувjмы: і відлив для нього чотири кільця золотих, на чотирьох нижніх кутах його: два кільця на одній стороні його і два кільця на другій стороні його.
4
4
и3 возложи1ша ю5 на четhри столпы2 негнію1щыz позлащє1ны злaтомъ, и3 верхи2 и4хъ зл†ты, и3 стwsла и4хъ четhри срє1брzна. І зробив жердини з дерева ситим і обклав їх золотом;
5
5
И# сотвори1ша завёсу двeремъ ски1ніи свидёніz t синеты2 и3 багрzни1цы, и3 червлени1цы спрsдены и3 вmсс0на скaнагw, дёло швeнно херувjмы, і вклав жердини в кільця, з боків ковчега, щоб носити ковчег.
6
6
и3 столпы2 и4хъ пsть и3 крючки2 и4хъ: и3 глави6цы и4хъ и3 верхи2 и4хъ позлати1ша злaтомъ, и3 стwsла и4хъ пsть мBдzна. І зробив кришку з чистого золота: довжина її два лікті з половиною, а ширина півтора ліктя.
7
7
И# сотвори1ша дв0ръ къ ю4гу, nпHны дворA и3з8 вmсс0на скaнагw, сто2 на сто2: І зробив двох херувимів із золота: карбованої роботи зробив їх на обох кінцях кришки,
8
8
и3 столпы2 и4хъ двaдесzть, и3 стwsла и4хъ двaдесzть мBдzна: одного херувима з одного кінця, а другого херувима з іншого кінця: зробив херувимів, що видавалися з обох кінців кришки;
9
9
и3 странA къ сёверу, сто2 на сто2: и3 странA къ ю4гу, сто2 на сто2, и3 столпы2 и4хъ двaдесzть, и3 стwsла и4хъ двaдесzть мBдzна: і були херувими з розпростертими вгору крилами і покривали крилами своїми кришку, а лицями своїми були звернені один до одного; до кришки були лиця херувимів.
10
10
и3 странA къ м0рю, nпHны пzти1десzтъ лaктей, столпы2 и4хъ дeсzть, и3 стwsла и4хъ дeсzть: І зробив стіл з дерева ситим довжиною у два лікті, шириною в лікоть і висотою у півтора ліктя,
11
11
и3 странA къ вост0ку пzти1десzтъ лaктей, і обклав його золотом чистим, і зробив навколо нього золотий вінець;
12
12
nпHны пzтинaдесzти лaктей, ±же созади2, и3 столпы2 и4хъ три2, и3 стwsла и4хъ три2. і зробив навколо нього стінки в долоню і зробив золотий вінець на стінках його;
13
13
И# на вторёй зaдней странЁ сю1ду и3 сю1ду ў двeрій дворA, nпHны пzтинaдесzти лaктей: столпы2 и4хъ три2, и3 стwsла и4хъ три2. і відлив для нього чотири кільця золотих і закріпив кільця на чотирьох кутах, біля чотирьох ніжок його;
14
14
Вс‰ nпHны ски1ніи и3з8 вmсс0на скaнагw, при стінках були кільця, щоб вкладати жердини для носіння столу;
15
15
и3 стwsла столпHвъ и4хъ мBдzна, и3 пє1тли и4хъ срє1брzны, и3 глави6цы и4хъ посрeбрєны сребр0мъ, и3 столпы2 и4хъ посрeбрєны сребр0мъ, вси2 столпи2 дворA. і зробив жердини з дерева ситим і обклав їх золотом для носіння столу.
16
16
И# завёса двeрій дворA дёло пестрsщагw, и3з8 синеты2 и3 багрzни1цы, и3 червлени1цы прsдены и3 вmсс0на скaнагw: двaдесzти лaктей долготA, и3 высотA и3 широтA пzти2 лaктей, р†вны nп0намъ дворA: Потім зробив сосуди, що належать до столу: блюда, кадильниці, кружки і чаші, щоб узливати ними, з чистого золота.
17
17
и3 столпы2 и4хъ четhри, и3 стwsла и4хъ четhри мBдzна, и3 пє1тли и4хъ срє1брzны, и3 глави6цы и4хъ посрeбрєны сребр0мъ: І зробив світильник із золота чистого, карбований зробив світильник; стебло його, віття його, чашечки його, яблука його і квіти його виходили з нього;
18
18
и3 вси2 колки2 дворA w4колw мBдzны, и3 тjи посрeбрєны сребр0мъ. шість гілок виходило з боків його: три гілки світильника з одного боку його і три гілки світильника з іншого боку його;
19
19
И# сіE сочинeніе ски1ніи свидёніz, ћкоже заповёдано бhсть мwmсeю, служeнію бhти леvjтwвъ чрез8 їfaмара сhна ґарHнz їерeа: три чашечки були подібні до мигдалевої квітки, яблуко і квіти на одній гілці, і три чашечки подібні до мигдалевої квітки, яблуко і квіти на іншій гілці: так на всіх шести гілках, що виходять зі світильника;
20
20
и3 веселеи1лъ, сhнъ ўрjевъ, t плeмене їyдина, сотвори2, ћкоже заповёда гDь мwmсeю, а на стеблі світильника були чотири чашечки, подібні до мигдалевої квітки з яблуками і квітами;
21
21
и3 є3ліaвъ, сhнъ ґхісамaховъ, t плeмене дaнова, и4же созидaше тк†ныz вє1щи и3 швє1ныz и3 пє1стрыz, є4же ткaти и3з8 червлени1цы и3 вmсс0на. у шести гілок, що виходили з нього, яблуко під першими двома гілками, і яблуко під другими двома гілками, і яблуко під третіми двома гілками;
Главa lи
Глава 38
1
1
И# сотвори2 веселеи1лъ ківHтъ І зробив жертовник всепалення з дерева ситим довжиною в п’ять ліктів і шириною в п’ять ліктів, чотирикутний, висотою у три лікті;
2
2
и3 позлати2 є3го2 злaтомъ чи1стымъ внутрьyду и3 внэyду, і зробив роги на чотирьох кутах його, так що з нього виходили роги, і обклав його міддю.
3
3
и3 сотвори2 є3мY злaтъ њбв0дъ nбою1ду: и3 сліS є3мY четhри кwлцA зл†та на четhри страны6 є3гw2: двA на странЁ є3ди1нэй, и3 двA на странЁ друзёй, І зробив усе приладдя жертовника: горщики, лопатки, чаші, виделки й вугільниці; усе приладдя його зробив з міді.
4
4
широки2 носи1ламъ, ћкw носи1ти є3го2 и4ми. І зробив для жертовника ґрати, рід сітки, з міді, по краях його внизу до половини його;
5
5
И# сотвори2 њчисти1лище над8 ківHтомъ t злaта чи1ста, і зробив чотири кільця на чотирьох кутах мідних ґрат для вкладання жердин.
6
6
и3 двA херув‡ма зл†ты: І зробив жердини з дерева ситим, і обклав їх міддю,
7
7
херувjма є3ди1наго на странЁ њчисти1лища, и3 херувjма вторaго на странЁ вторёй њчисти1лища, і вклав жердини в кільця по боках жертовника, щоб носити його за допомогою їх; порожнім усередині з дощок зробив його.
8
8
њсэнsющыz кри1лами свои1ми над8 њчисти1лищемъ. І зробив умивальник з міді і підніжжя його з міді з вишуканими зображеннями, що прикрашали вхід скинії зібрання.
9
9
И# сотвори2 трапeзу предложeніz t злaта чи1ста, І зробив двір: з полуденної сторони, на південь, завіси з крученого висону, довжиною в сто ліктів;
10
10
и3 сліS є4й четhри кwлцA зл†та: двA кwлцA на странЁ є3ди1нэй, и3 двA кwлцA на странЁ вторёй, широки2 ћкw носи1ти носи1лами въ ни1хъ. стовпів для них двадцять і підніжків до них двадцять мідних; гачки на стовпах і зв’я́зки їх зі срібла.
11
11
И# нwси1ла ківHту и3 трапeзэ сотвори2, и3 позлати2 и5хъ злaтомъ. І на північній стороні — завіси у сто ліктів; стовпів для них двадцять і підніжків до них двадцять мідних; гачки на стовпах і зв’я́зки їх зі срібла.
12
12
И# сотвори2 сосyды трапeзэ, блю6да и3 fmміaмники, и3 чaшы зл†ты и3 возливaлники, и4миже возливaти бyдетъ, t злaта. І з західної сторони — завіси у п’ятдесят ліктів, стовпів для них десять і підніжків до них десять; гачки на стовпах і зв’я́зки їх зі срібла.
13
13
И# сотвори2 свэти1лникъ, є4же свэти1ти, златhй, крёпокъ стебл0мъ, І з передньої сторони на схід — завіси у п’ятдесят ліктів.
14
14
и3 вBтви t nбои1хъ стрaнъ є3гw2: Для однієї сторони воріт двору — завіси у п’ятнадцять ліктів, стовпів для них три і підніжків до них три;
15
15
и3 t вётвій є3гw2 tр†сли и3сходsщыz, три2 t є3ди1ныz и3 три2 t вторhz страны2, р†вны дрyгъ дрyгу: і для другої сторони [з обох боків воріт двору] — завіси у п’ятнадцять ліктів, стовпів для них три і підніжків до них три.
16
16
и3 свэти6ла и4хъ, ±же на верхY и4хъ, во w4бразъ nрёха, t ни1хъ: и3 цвэтцы2 t ни1хъ, (и3 крyзи и4хъ,) да бyдутъ свэти6ла на ни1хъ: и3 цвэтeцъ седмhй, и4же на краю2 свэти1ла, на верхY свhше, крёпкій вeсь злaтъ: Усі завіси з усіх боків двору з крученого висону,
17
17
и3 сeдмь свэти6лъ на нeмъ златhхъ, и3 щипцы2 є3гw2 златы6z, и3 подстaвы и4хъ зл†ты. а підніжки стовпів з міді, гачки на стовпах і зв’я́зки їх зі срібла; верхи ж у них обкладені сріблом, і всі стовпи двору з’єднані зв’я́зками срібними.
18
18
Сeй посребри2 столпы2 и3 сліS столпHмъ к0лца зл†та, и3 позлати2 верєи2 злaтомъ, и3 позлати2 столпы2 завёсэ злaтомъ, и3 сотвори2 пє1тли зл†ты: Завіса ж для воріт двору візерункової роботи з блакитної, пурпурової і червленої вовни і з крученого висону, довжиною у двадцять ліктів, висотою в п’ять ліктів, по всій довжині, подібно до завіс двору;
19
19
сeй сотвори2 и3 крючки2 ски1ніи зл†ты, и3 крючки2 дворA, и3 крючки2 на распрострeніе завёсы свeрху мBдzны: і стовпів для неї чотири, і підніжків до них чотири мідних; гачки на них срібні, а верхи їх обкладені сріблом, і зв’я́зки їх срібні.
20
20
сeй сліS глави6цы срє1брzны ски1ніи, и3 глави6цы мBдzны двeрій ски1ніи, и3 двє1ри дворA, и3 пє1тли сотвори2 срє1брzны на столпaхъ: сeй посребри2 и5хъ: Усі кілки навколо скинії і двору мідні.
21
21
сeй сотвори2 колки2 ски1ніи и3 колки2 дворA мBдzны. Ось підрахунок того, що вжито для скинії одкровення, зроблене за повелінням Мойсея, посередництвом левитів під наглядом Іфамара, сина Ааронового, священика.
22
22
Сeй сотвори2 nлтaрь мёдzнъ и3з8 кади1лницъ мёдzныхъ, ±же бhша мужє1мъ вскрамоли1вшымсz съ корeовымъ с0нмищемъ: Робив же все, що повелів Господь Мойсеєві, Веселеїл, син Урії, сина Ора, з коліна Іудиного,
23
23
сeй сотвори2 вс‰ сосyды nлтарS и3 кади1лникъ є3гw2, и3 стоsло є3гw2 и3 чaшы, и3 ви6лицы є3гw2 мBдzны: і з ним Аголіав, син Ахисамахів, з коліна Данового, різьбяр і майстерний ткач і гаптівник по блакитній, пурпуровій, червленій і висоновій тканині.
24
24
сeй сотвори2 nлтарю2 w4крестъ њбложeніе дёломъ мрeжнымъ, сни1зу nгни1ща под8 ни1мъ дaже до среды2 є3гw2, и3 положи2 на нeмъ четhри кwлцA t четhрехъ стрaнъ њбложeніz nлтарS мBдzны, широки2 носи1ламъ, є4же носи1ти nлтaрь на ни1хъ: Усього золота, вжитого для справи на все приладдя святилища, золота, принесеного в дар, було двадцять дев’ять талантів сімсот тридцять сиклів, сиклів священних;
25
25
сeй сотвори2 є3лeй помaзаніz с™hй, и3 сложeніе fmміaма, дёло чи1стое мmровaрца: срібла ж від перелічених осіб громади сто талантів і тисяча сімсот сімдесят п’ять сиклів, сиклів священних;
26
26
сeй сотвори2 ўмывaлницу мёдzну и3 стоsло є3S мёдzно и3з8 зерцaлъ п0стницъ, ±же пости1шасz ў двeрій ски1ніи свидёніz, въ џньже дeнь постaви ю5: з шестисот трьох тисяч п’ятисот п’ятдесяти чоловік, з кожного, хто був перелічений, від двадцяти років і вище, по півсикля з людини, рахуючи на сикль священний.
27
27
и3 сотвори2 ўмывaлницу, да њмывaютъ и3з8 неS мwmсeй и3 ґарHнъ и3 сhнове є3гw2 рyцэ свои2 и3 н0зэ, входsщымъ и5мъ въ ски1нію свидёніz: и3ли2 є3гдA прих0дzтъ ко nлтарю2 служи1ти, њмывaхусz и3з8 неS, ћкоже заповёда гDь мwmсeю. Сто талантів срібла вжито на відлиття підніжків святилища і підніжків біля завіси; сто підніжків зі ста талантів, по таланту на підніжок;
Главa lf
Глава 39
1
1
ВсE злaто, є4же содёлано бhсть въ дёлэ по всsкому дёланію с™hхъ, бsше злaта начaткwвъ двaдесzть дeвzть талaнтwвъ и3 сeдмь сHтъ три1десzть сjклєвъ, по сjклю свzт0му: З блакитної ж, пурпурової і червленої вовни зробили вони службовий одяг, для служіння у святилищі; також зробили священний одяг Аарону, як повелів Господь Мойсеєві.
2
2
и3 сребрA ўчaстіе t и3счи1сленныхъ мужeй с0нма, сто2 талaнтwвъ и3 тhсzща сeдмь сHтъ сeдмьдесzтъ пsть сjклєвъ: І зробив ефод із золота, з блакитної, пурпурової і червленої вовни і з крученого висону;
3
3
дрaхма є3ди1на съ главы2 п0лъ сjклz, по сjклю свzт0му: всsкъ приходsй къ пресмотрeнію t двaдесzти лётъ и3 вhшше, на шестьдесsтъ тє1мъ и3 на три2 тhсzщы пsть сHтъ и3 пzтьдесsтъ. і розбили вони золото в аркуші і витягнули нитки, щоб увіткати їх між блакитними, пурпуровими, червленими і висонними нитками, мистецькою роботою.
4
4
И# бhша сто2 тал†нтъ сребрA на сліsніе стA глави1цъ ски1ніи и3 на глави6цы завBсныz, сто2 глави1цъ на сто2 тал†нтъ, талaнтъ на глави1цу: І зробили в ньому нарамники, що зв’язували; на обох кінцях своїх він був зв’язаний.
5
5
и3 тhсzщу сeдмь сHтъ сeдмьдесzтъ пsть сjклєвъ сотвори2 на пє1тли столпaмъ, и3 позлати2 глави6цы и4хъ, и3 ўкраси2 |. І пояс ефода, який поверх нього, однакової з ним роботи, зроблений був із золота, із блакитної, пурпурової і червленої вовни і крученого висону, як повелів Господь Мойсеєві.
6
6
И# мёдь ўчaстіz, сeдмьдесzтъ тал†нтъ и3 двЁ тhсzщы и3 четhреста сjклєвъ. І обробили камені оніксові, вставивши їх у золоті гнізда і вирізавши на них імена синів Ізраїлевих, як вирізають на печатці;
7
7
И# сотвори1ша и3з8 неS стwsла двє1рнаz ски1ніи свидёніz, и3 стwsла дворA w4крестъ, і поклав він їх на нарамники ефода, у пам’ять синів Ізраїлевих, як повелів Господь Мойсеєві.
8
8
и3 стwsла двeрій дворA, и3 колки2 ски1ніи, и3 колки2 дворA w4крестъ, І зробив наперсник мистецькою роботою, такою ж роботою, як ефод, із золота, з блакитної, пурпурової і червленої вовни і з крученого висону;
9
9
и3 њбложeніе мёдzно w4крестъ nлтарS, и3 вс‰ сосyды nлтарS, и3 вс‰ nр{діz ски1ніи свидёніz. він був чотирикутний; подвійний зробили вони наперсник у п’ядь довжиною й у п’ядь шириною, він був подвійний;
10
10
И# сотвори1ша сhнове ї}лєвы, ћкоже заповёда гDь мwmсeю, тaкw сотвори1ша. і вставили в нього в чотири ряди камені. Поряд: рубін, топаз, смарагд, — це перший ряд;
11
11
T и3збhвшагw же злaта ўчaстіz сотвори1ша сосyды, є4же служи1ти въ ни1хъ пред8 гDемъ: у другому ряду: карбункул, сапфір і алмаз;
12
12
и3 t њстaвшіz синеты2 и3 багрzни1цы, и3 червлени1цы и3 вmсс0на, сотвори1ша ри6зы служє1бныz ґарHну, є4же служи1ти въ ни1хъ во свzти1лищи. у третьому ряду: яхонт, агат і аметист;
13
13
И# принес0ша ри6зы къ мwmсeю, и3 ски1нію и3 сосyды є3S, и3 верєи2 є3S и3 столпы2 и3 стwsла є3S, у четвертому ряду: хризоліт, онікс і яспис; і вставлені вони в золоті гнізда.
14
14
и3 ківHтъ завёта и3 нwси1ла є3гw2, Каменів було за числом імен синів Ізраїлевих: дванадцять було їх, за числом імен їх, і на кожному з них вирізано було, як на печатці, по одному імені, для дванадцяти колін.
15
15
и3 nлтaрь и3 вс‰ сосyды є3гw2, и3 є3лeй помaзаніz и3 fmміaмъ сложeніz, До наперсника зробили товсті ланцюжки витої роботи з чистого золота;
16
16
и3 свэти1лникъ чи1стый и3 свэти6ла є3гw2, свэти6ла вжигaніz и3 є3лeй свэтёніz: і зробили два золотих гнізда і два золотих кільця і прикріпили два кільця до двох країв наперсника;
17
17
и3 трапeзу предложeніz и3 вс‰ сосyды є3S, и3 хлёбы предложє1нныz: і просунули обидва плетені ланцюжки з золота у два кільця по кінцях наперсника,
18
18
и3 ри6зы свzты6z, ±же сyть ґарw6ни, и3 ри6зы сынHвъ є3гw2 на жрeчество: а два кінці двох ланцюжків прикріпили до двох гнізд і прикріпили їх до нарамників ефода з лицевої сторони його;
19
19
и3 nпHны дворA, и3 столпы2, и3 стwsла є3гw2, и3 завёсу двeрій ски1ніи и3 двeрій дворA: и3 вс‰ сосyды ски1ніи и3 вс‰ nр{діz є3S: ще зробили два кільця золотих і прикріпили до двох інших кінців наперсника, на тій стороні, яка знаходиться до ефода зсередини;
20
20
и3 покр0вцы к0жы w4вни њчервлє1ны, и3 покр0вы к0жы си6ніz, и3 пр0чихъ nпHны: і ще зробили два кільця золотих і прикріпили їх до двох нарамників ефода знизу, з лицевої сторони його, біля з’єднання його над поясом ефода;
21
21
и3 колки2, и3 вс‰ nр{діz на дэлA ски1ніи свидёніz: і прикріпили наперсник кільцями його до кілець ефода шнуром з блакитної вовни, щоб він був над поясом ефода, і щоб не відставав наперсник від ефода, як повелів Господь Мойсеєві.
22
22
є3ли6ка заповёда гDь мwmсeю, тaкw сотвори1ша сhнове ї}лєвы всE ўстроeніе. І зробив верхню ризу до ефода, виткану, усю з блакитної вовни,
23
23
И# ви1дэ мwmсeй вс‰ дэлA, и3 бsху сотворє1на т†, ћкоже заповёда гDь мwmсeю, тaкw сотвори1ша |, и3 благослови2 и5хъ мwmсeй. і посередині верхньої ризи отвір, як отвір у броні, і навколо нього обшивку, щоб не дерлося;
Главa м7
Глава 40
1
1
И# речE гDь къ мwmсeю, гlz: І сказав Господь Мойсеєві, кажучи:
2
2
въ дeнь пeрвый мцcа пeрвагw, въ новомcчіе постaвиши ски1нію свидёніz: у перший місяць, у перший день місяця постав скинію зібрання,
3
3
и3 да положи1ши ківHтъ свидёніz, и3 покрhеши ківHтъ завёсою: і постав у ній ковчег одкровення, і закрий ковчег завісою;
4
4
и3 внесeши трапeзу, и3 предложи1ши предложeніе є3S: и3 внесeши свэти1лникъ, и3 постaвиши свэти6ла є3гw2: і внеси стіл і розстав на ньому всі речі його, і внеси світильник і постав на ньому лампади його;
5
5
и3 положи1ши nлтaрь златhй, въ каждeніе пред8 ківHтомъ свидёніz, и3 возложи1ши покр0въ завёсы над8 двeрію ски1ніи свидёніz: і постав золотий жертовник для куріння перед ковчегом одкровення і повісь завісу при вході в скинію [зібрання];
6
6
и3 nлтaрь приношeній постaвиши ў двeрій ски1ніи свидёніz, і постав жертовник всепалення перед входом у скинію зібрання;
7
7
и3 постaвиши ўмывaлницу междY ски1ніею свидёніz и3 междY nлтарeмъ, и3 вліeши въ ню2 в0ду: і постав умивальник між скинією зібрання і між жертовником і влий у нього води;
8
8
и3 постaвиши дв0ръ w4крестъ и3 дaси завёсу двeрій дворA: і постав двір навколо і повісь завісу на воротах двору.
9
9
и3 в0змеши є3лeй помaзаніz и3 помaжеши ски1нію и3 вс‰ ±же въ нeй, и3 њсвzти1ши ю5 и3 вс‰ сосyды є3S, и3 бyдутъ св‰та: І візьми єлею помазання, і помаж скинію й усе, що в ній, і освяти її і все приладдя її, і буде свята;
10
10
и3 да помaжеши nлтaрь приношeній и3 вс‰ сосyды є3гw2, и3 њсвzти1ши nлтaрь, и3 бyдетъ nлтaрь с™hй с™hхъ: помаж жертовник всепалення й усе приладдя його і освяти жертовник, і буде жертовник святиня велика;
11
11
и3 помaжеши ўмывaлницу и3 стоsло є3S и3 њсвzти1ши ю5: і помаж умивальник і підніжки його й освяти його.
12
12
и3 да приведeши ґарHна и3 сынHвъ є3гw2 пред8 двє1ри ски1ніи свидёніz и3 и3змhеши и5хъ вод0ю: І приведи Аарона і синів його до входу в скинію зібрання і обмий їх водою,
13
13
и3 да њблечeши ґарHна въ ри6зы с™ы6z и3 помaжеши є3го2, и3 њсвzти1ши є3го2, и3 да жрeтъ мнЁ: і зодягни Аарона у священні одежі, і помаж його, і освяти його, щоб він був священиком Мені.
14
14
и3 сhны є3гw2 да приведeши и3 њблечeши | въ ри6зы, І синів його приведи, і зодягни їх у хітони,
15
15
и3 да помaжеши |, ћкоже помaзалъ є3си2 nтцA и4хъ, да жрyтъ мнЁ: и3 бyдетъ, є4же бhти и5мъ помaзанію жрeчества во вёкъ, въ р0ды и4хъ. і помаж їх, як помазав ти батька їхнього, щоб вони були священиками Мені, і помазання їх посвя́тить їх у вічне священство в роди їх.
16
16
И# сотвори2 мwmсeй вс‰, є3ли6ка заповёда є3мY гDь, си1це сотвори2. І зробив Мойсей усе, як повелів йому Господь, так і зробив.
17
17
И# бhсть въ пeрвый мцcъ во втор0е лёто и3сходsщымъ и5мъ t є3гЂпта, въ новомcчіи стA ски1ніz. У перший місяць другого року [після виходу їх з Єгипту], у перший день місяця була поставлена скинія.
18
18
И# постaви мwmсeй ски1нію, и3 подложи2 стwsла є3S, и3 возложи2 глави6цы, и3 вложи2 развHры, и3 постaви столпы2, І поставив Мойсей скинію, поклав підніжжя її, поставив бруси її, поклав жердини і поставив стовпи її,
19
19
и3 прострE nпHны на ски1нію, и3 возложи2 покрывaло ски1ніи на ню2 съ вeрху, ћкоже заповёда гDь мwmсeю: розпростер покров над скинією, і поклав покришку поверх цього покрову, як повелів Господь Мойсеєві.
20
20
и3 взeмъ свидBніz, вложи2 въ ківHтъ, и3 подстaви н0ги под8 ківHтомъ, и3 возложи2 њчисти1лище над8 ківHтомъ: І взяв і поклав одкровення в ковчег, і вклав жердини у кільця ковчега, і поклав кришку на ковчег зверху;
21
21
и3 внесE ківHтъ въ ски1нію, и3 возложи2 покр0въ завёсы, и3 закры2 ківHтъ свидёніz, ћкоже заповёда гDь мwmсeю: і вніс ковчег у скинію, і повісив завісу, і закрив ковчег одкровення, як повелів Господь Мойсеєві.
22
22
и3 постaви трапeзу въ ски1ніи свидёніz, на странY ски1ніи свидёніz, ћже къ сёверу, внэyду завёсы ски1ніи: І поставив стіл у скинії зібрання, на північній стороні скинії, поза завісою,
23
23
и3 возложи2 на ню2 хлёбы предложeніz пред8 гDемъ, ћкоже заповёда гDь мwmсeю: і розклав на ньому ряд хлібів перед Господом, як повелів Господь Мойсеєві.
24
24
и3 постaви свэти1лникъ въ ски1ніи свидёніz прsмw трапeзы, на странY ски1ніи, ћже къ ю4гу: І поставив світильник у скинії зібрання навпроти столу, на південній стороні скинії,
25
25
и3 постaви свёщники є3гw2 пред8 гDемъ, ћкоже заповёда гDь мwmсeю: і поставив лампади [його] перед Господом, як повелів Господь Мойсеєві.
26
26
и3 постaви nлтaрь златhй въ ски1ніи свидёніz проти1ву завёсы, І поставив золотий жертовник у скинії зібрання перед завісою
27
27
и3 покади2 над8 ни1мъ fmміaмомъ сложeніz, ћкоже заповёда гDь мwmсeю: і розкурив на ньому запашне кадіння, як повелів Господь Мойсеєві.
28
28
и3 положи2 завёсу двeрій ски1ніи, І повісив завісу при вході у скинію;
29
29
и3 nлтaрь приношeній постaви ў двeрій ски1ніи покр0ва свидёніz, и3 вознесE на нeмъ всесожжeніе и3 жeртву, ћкоже заповёда гDь мwmсeю: і жертовник всепалення поставив при вході у скинію зібрання і приніс на ньому всепалення і приношення хлібне, як повелів Господь Мойсеєві.
30
30
и3 сотвори2 ўмывaлницу междY ски1ніею свидёніz и3 междY жeртвенникомъ, І поставив умивальник між скинією зібрання і жертовником і налив у нього води для обмивання,
31
31
и3 вліS въ ню2 в0ду, да ўмывaютъ t неS мwmсeй и3 ґарHнъ и3 сhнове є3гw2 рyки сво‰ и3 н0ги, входsщымъ и5мъ въ ски1нію свидёніz: і обмивали з нього Мойсей і Аарон і сини його руки свої і ноги свої:
32
32
и3ли2 приходsще къ жeртвеннику служи1ти, ўмывaхусz t неS, ћкоже заповёда гDь мwmсeю: коли вони входили в скинію зібрання і підходили до жертовника [служити], тоді обмивалися [з нього], як повелів Господь Мойсеєві.
33
33
и3 постaви дв0ръ w4крестъ ски1ніи и3 nлтарS и3 положи2 завёсу дворA. И# скончA мwmсeй вс‰ дэлA. І поставив двір навколо скинії і жертовника і повісив завісу на воротах двору.
34
34
И# покры2 w4блакъ ски1нію свидёніz, и3 слaвы гDни и3сп0лнисz ски1ніz, І покрила хмара скинію зібрання, і слава Господня наповнила скинію;
35
35
и3 не можaше мwmсeй вни1ти въ ски1нію свидёніz, ћкw њсэнsше над8 нeю w4блакъ, и3 слaвы гDни и3сп0лнисz ски1ніz: і не міг Мойсей увійти у скинію зібрання, тому що осіняла її хмара, і слава Господня наповнювала скинію.
36
36
є3гдa же восхождaше w4блакъ t ски1ніи, воздвизaхусz сhнове ї}лєвы со и3мёніемъ свои1мъ: Коли піднімалася хмара від скинії, тоді вирушали у путь сини Ізраїлеві в усю подорож свою;
37
37
ѓще же не взhде w4блакъ, не воздвизaхусz дaже до днE, въ џньже взhдетъ w4блакъ: якщо ж не піднімалася хмара, то і вони не вирушали в дорогу, доки вона не піднімалася,
38
38
w4блакъ бо гDнь бsше над8 ски1ніею въ дeнь, и3 џгнь бsше над8 нeю въ н0щь пред8 всёмъ ї}лемъ во всёхъ путешeствіихъ и4хъ. тому що хмара Господня стояла над скинією вдень, і вогонь був уночі в ній перед очима усього дому Ізраїлевого під час усього подорожування їх.
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.