Зміст
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.

Леvjтъ
Левит
Главa №
Глава 1
1
1
И# воззвA гDь мwmсeа, и3 речE є3мY и3з8 ски1ніи свидёніz, гlz: І воззвав Господь до Мойсея і сказав йому зі скинії зібрання, говорячи:
2
2
глаг0ли сынHмъ ї}лєвымъ, и3 речeши къ ни6мъ: человёкъ t вaсъ ѓще принесeтъ дaры гDу, t скотHвъ и3 t говsдъ и3 t nвeцъ да принесeте дaры вaшz: оголоси синам Ізраїлевим і скажи їм: коли хто з вас хоче принести жертву Господу, то, якщо з худоби, приносьте жертву вашу з худоби великої і дрібної.
3
3
ѓще всесожжeніе дaръ є3гw2, t говsдъ мyжескъ п0лъ непор0ченъ принесeтъ, пред8 двє1ри ски1ніи свидёніz да принесeтъ є5 пріsтно пред8 гDемъ, Якщо жертва його є всепаленням з великої худоби, нехай принесе її чоловічої статі, без вад; нехай приведе її до дверей скинії зібрання, щоб придбати йому благовоління перед Господом;
4
4
и3 да возложи1тъ рyку на главY приношeніz, пріsтно є3мY, ўми1лостивити њ нeмъ: і покладе руку свою на голову жертви всепалення — і придбає він благовоління, в очищення гріхів його;
5
5
и3 да зак0лютъ телцA пред8 гDемъ: и3 да принесyтъ сhнове ґарHнwвы жерцы2 кр0вь, и3 да пролію1тъ кр0вь на nлтaрь w4крестъ, и4же ў двeрій ски1ніи свидёніz, і заколе тельця перед Господом; сини ж Ааронові, священики, принесуть кров і покроплять кров’ю з усіх боків на жертовник, який при вході у скинію зібрання;
6
6
и3 њдрaвше всесожжeніе, да раздробsтъ є5 на ќды, і зніме шкуру з жертви всепалення і розсіче її на частини;
7
7
и3 да возложaтъ сhнове ґарw6ни жерцы2 џгнь на nлтaрь, и3 да вскладyтъ дровA на џгнь: сини ж Ааронові, священики, покладуть на жертовник вогонь і на вогні розкладуть дрова;
8
8
и3 да вскладyтъ сhнове ґарw6ни жерцы2 раздроблє1наz, и3 главY, и3 тyкъ на дровA с{щаz на nгни2 ±же на nлтари2, і розкладуть сини Ааронові, священики, частини, голову і жир на дровах, що на вогні, на жертовнику;
9
9
ўтр0бу же и3 н0ги да и3змhютъ вод0ю: и3 да возложи1тъ жрeцъ вс‰ на nлтaрь: приношeніе є4сть жeртва, вонS благоухaніz гDу. а нутрощі жертви і ноги її вимиє він водою, і спалить священик усе на жертовнику: це всепалення, жертва, пахощі, приємні Господу.
10
10
Ѓще же t nвeцъ дaръ св0й гDви (принесeтъ) t ѓгнєцъ и3 t к0злищъ во всесожжeніе, мyжескъ п0лъ непор0ченъ да принесeтъ и5, Якщо жертва всепалення його [Господу] з дрібної худоби, з овець, або з кіз, нехай принесе її чоловічої статі, без вад, [і нехай покладе руку на голову її,]
11
11
и3 да возложи1тъ рyку на главY є3гw2, и3 да зак0лютъ є5 въ странЁ nлтарS къ сёверу пред8 гDемъ: и3 да пролію1тъ сhнове ґарw6ни жерцы2 кр0вь є3гw2 на nлтaрь w4крестъ: і заколе її перед Господом на північній стороні жертовника, і сини Ааронові, священики, покроплять кров’ю її на жертовник з усіх боків;
12
12
и3 да раздробsтъ є3го2 на ќды, и3 главY, и3 тyкъ є3гw2, и3 да вскладyтъ | жерцы2 на дровA с{щаz на nгни2 ±же на nлтари2, і розсічуть її на частини, відокремивши голову її і жир її, і розкладе їх священик на дровах, які на вогні, на жертовнику,
13
13
и3 ўтр0бу и3 н0ги и3змhютъ вод0ю: и3 принесeтъ жрeцъ вс‰, и3 да возложи1тъ на nлтaрь: приношeніе є4сть жeртва, вонS благоухaніz гDу. а нутрощі і ноги вимиє водою, і принесе священик усе і спалить на жертовнику: це всепалення, жертва, пахощі, приємні Господу.
14
14
Ѓще же t пти1цъ приношeніе принесeтъ дaръ св0й гDу, и3 принесeтъ t г0рлицъ и3ли2 t г0лубwвъ дaръ св0й, Якщо ж із птахів приносить він Господу всепалення, нехай принесе жертву свою з горлиць, або з молодих голубів;
15
15
и3 да принесeтъ и5 жрeцъ ко nлтарю2, и3 да tт0ргнетъ главY є3гw2, и3 да возложи1тъ жрeцъ на nлтaрь и3 и3сцэди1тъ кр0вь ў стоsла nлтарS: священик принесе її до жертовника, і скрутить їй голову, і спалить на жертовнику, а кров вицідить до стіни жертовника;
16
16
и3 да tлучи1тъ гортaнь съ пeріемъ, и3 и3звeргнетъ ю5 t nлтарS на вост0къ на мёсто пeпела: зоб її з пір’ям її відніме і кине його поряд з жертовником на східну сторону, де попіл;
17
17
и3 да и3зл0митъ є3го2 t кри1лъ, и3 да не раздэли1тъ: и3 да возложи1тъ є5 жрeцъ на nлтaрь на дровA, ±же на nгни2: приношeніе є4сть жeртва, вонS благоухaніz гDу. і надламає її в крилах її, не відокремлюючи їх, і спалить її священик на жертовнику, на дровах, які на вогні: це всепалення, жертва, пахощі, приємні Господу.
Главa в7
Глава 2
1
1
Ѓще же душA принесeтъ дaръ жeртву гDу, мукA пшени1чна да бyдетъ дaръ є3гw2, и3 да возліeтъ на ню2 є3лeй, и3 возложи1тъ на ню2 лівaнъ: жeртва є4сть: Якщо яка душа хоче принести Господу жертву приношення хлібного, нехай принесе пшеничного борошна, й увіллє на нього єлею, і покладе на нього ливану,
2
2
и3 да принесeтъ ю5 къ сынHмъ ґарw6нимъ жерцє1мъ, и3 в0зметъ t неS п0лну г0рсть муки2 пшени1чны съ є3лeемъ и3 вeсь лівaнъ є3S, и3 да возложи1тъ жрeцъ пaмzть є3S на nлтaрь: жeртва вонS благоухaніz гDу: і принесе його до синів Ааронових, священиків, і візьме повну жменю борошна з єлеєм і з усім ливаном, і спалить це священик у пам’ять на жертовнику; це жертва, пахощі, приємні Господу;
3
3
и3 њстaнокъ t жeртвы ґарHну и3 сынHмъ є3гw2: с™0е с™hхъ t жeртвъ гDнихъ. а залишки від приношення хлібного Аарону і синам його: це велика святиня з жертв Господніх.
4
4
Ѓще же принесeтъ дaръ жeртву печeну въ пещи2 t муки2 пшени1чны, хлёбы прBсны спрsжєны съ є3лeемъ и3 њпрэсн0ки пом†заны є3лeемъ. Якщо ж приносиш жертву приношення хлібного зі спеченого в печі, то принось пшеничні хліби прісні, змішані з єлеєм, і коржі прісні, помазані єлеєм.
5
5
Ѓще же жeртва t сковрады2 дaръ тв0й, мукA пшени1чна смёшена со є3лeемъ, прBсна да бyдутъ: Якщо жертва твоя — приношення хлібне зі сковороди, то це повинно бути пшеничне борошно, змішане з єлеєм, прісне;
6
6
и3 да разл0миши | на ўкрyхи, и3 возліeши на нS є3лeй: жeртва є4сть гDу. розламай його на шматки й влий на нього єлею: це приношення хлібне [Господеві].
7
7
Ѓще же жeртву t nгни1ща дaръ тв0й, мукA пшени1чна съ є3лeемъ да сотворeна бyдетъ: Якщо жертва твоя — приношення хлібне з горщика, то потрібно зробити це із пшеничного борошна з єлеєм,
8
8
и3 принесeтъ жeртву, ю4же ѓще сотвори1тъ t си1хъ гDу, и3 да принесeтъ къ жерцY: і принеси приношення, що з цього складено, Господу; представ це священику, а він принесе його до жертовника;
9
9
и3 приступи1въ ко nлтарю2, да tи1метъ жрeцъ t жeртвы пaмzть є3S, и3 да возложи1тъ жрeцъ на nлтaрь: приношeніе вонS благов0ніz гDу: і візьме священик із цієї жертви частину в пам’ять і спалить на жертовнику: це жертва, пахощі, приємні Господеві;
10
10
њстaнокъ же t жeртвы ґарHну и3 сынHмъ є3гw2: с™†z с™hхъ t приношeній гDу. а залишки приношення хлібного Аарону і синам його: це велика святиня з жертв Господніх.
11
11
Всsку жeртву, ю4же ѓще прин0сите гDу, не сотвори1те квaсну: всsкъ бо квaсъ и3 всsкъ мeдъ да не принесeте t негw2, є4же приноси1ти гDу дaръ. Ніякого приношення хлібного, яке приносите Господу, не робіть квасного, тому що ні квасного, ні меду не повинні ви спалювати в жертву Господу;
12
12
T начaткwвъ да принесeте | гDу: на nлтaрь же да не вознесyтсz въ воню2 благов0ніz гDу. як приношення початків приносьте їх Господеві, а на жертовник не можна возносити їх у приємні пахощі.
13
13
И# всsкъ дaръ жeртвы вaшеz с0лію да њсоли1тсz: да не tстaвите с0ли завёта гDнz t жeртвъ вaшихъ, во всsкомъ дaрэ вaшемъ да принесeте гDу бGу вaшему с0ль. Всяке приношення твоє хлібне соли́ сіллю, і не залишай жертви твоєї без соли завіту Бога твого: при всякому приношенні твоєму принось [Господу Богу твоєму] сіль.
14
14
Ѓще же принесeши жeртву t начaткwвъ жи6тъ гDу, нHвы спрsжєны зелє1ны клaсы и3стлaчєны гDу, и3 принесeши жeртву t начaткwвъ жи6тъ: Якщо приносиш Господу приношення хлібне з перших плодів, принось у дар від перших плодів твоїх з колосся, висушеного на вогні, розтовчені зерна,
15
15
и3 да возліeши на ню2 є3лeй, и3 да возложи1ши на ню2 лівaнъ: жeртва є4сть: і влий на них єлею, і поклади на них ливану: це приношення хлібне;
16
16
и3 да вознесeтъ жрeцъ пaмzть є3S t спрsженыхъ съ є3лeемъ, и3 вeсь лівaнъ є3S: прин0съ є4сть гDу. і спалить священик у пам’ять частину зерен і єлею з усім ливаном: це жертва Господу.
Главa G
Глава 3
1
1
Ѓще же жeртва спасeніz дaръ є3гw2 гDу, ѓще ќбw t говsдъ є5 принесeтъ, ѓще мyжескъ п0лъ и3ли2 жeнскъ, непор0ченъ да принесeтъ є5 пред8 гDа: Якщо жертва його жертва мирна, і якщо він приносить з великої худоби, чоловічої або жіночої статі, нехай принесе Господу її, що не має вад,
2
2
и3 возложи1тъ рyцэ свои2 на главY дaра, и3 да зак0летъ и5 пред8 гDемъ ў двeрій ски1ніи свидёніz: и3 да возлію1тъ сhнове ґарw6ни жерцы2 кр0вь на nлтaрь всесожжeній w4крестъ, і покладе руку свою на голову жертви своєї, і заколе її біля дверей скинії зібрання; сини ж Ааронові, священики, покроплять кров’ю на жертовник з усіх боків;
3
3
и3 да принесyтъ t жeртвы спасeніz прин0съ гDу, тyкъ покрывaющій ўтр0бу, и3 вeсь тyкъ и4же на ўтр0бэ, і принесе він з мирної жертви в жертву Господу жир, що покриває нутрощі, і весь жир, що на нутрощах,
4
4
и3 џбэ пHчки, и3 тyкъ и4же на ни1хъ и3 и4же на стeгнахъ, и3 преп0нку, ћже на пeчени, съ п0чками tи1метъ: і обидві нирки і жир, який на них, що на стегнах, і сальник, що на печінці; з нирками він відокремить це;
5
5
и3 да вознесyтъ | сhнове ґарw6ни жерцы2 на nлтaрь во всесожжє1ніz на дровA с{щаz на nгни2, ±же на nлтари2: прин0съ вонS благов0ніz гDу. і сини Ааронові спалять це на жертовнику разом із всепаленням, яке на дровах, на вогні: це жертва, пахощі, приємні Господу.
6
6
Ѓще же t nвeцъ дaръ є3гw2 жeртва спасeніz гDу, мyжескъ п0лъ и3ли2 жeнскъ, непор0ченъ да принесeтъ є5. А якщо з дрібної худоби приносить він мирну жертву Господу, чоловічої або жіночої статі, нехай принесе її, що не має вад.
7
7
Ѓще ѓгнца принесeтъ дaръ св0й, да приведeтъ є3го2 пред8 гDа, Якщо з овець приносить він жертву свою, нехай представить її перед Господом,
8
8
и3 да возложи1тъ рyку на главY дaра своегw2, и3 да зак0летъ є3го2 ў двeрій ски1ніи свидёніz: и3 да пролію1тъ сhнове ґарw6ни жерцы2 кр0вь на nлтaрь w4крестъ, і покладе руку свою на голову жертви своєї, і заколе її перед скинією зібрання, і сини Ааронові покроплять кров’ю її на жертовник з усіх боків;
9
9
и3 да принесeтъ t жeртвы спасeніz прин0съ гDу, тyкъ и3 чрeсла чи6ста съ лsдвіzми да tлучи1тъ и5: и3 вeсь тyкъ покрывaющій ўтр0бу, и3 вeсь тyкъ и4же на ўтр0бэ, і нехай принесе з мирної жертви у жертву Господу жир її, весь курдюк, відрізавши його по саму хребтову кістку, і жир, що покриває нутрощі, і весь жир, що на нутрощах,
10
10
и3 џбэ пHчки, и3 тyкъ и4же на ни1хъ, и4же на стeгнахъ: и3 преп0нку, ћже на пeчени, съ п0чками teмь, і обидві нирки і жир, що на них, що на стегнах, і сальник, що на печінці; з нирками він відокремить це;
11
11
да вознесeтъ жрeцъ на nлтaрь: вонS благоухaніz, прин0съ гDви. священик спалить це на жертовнику; це пожива вогню — жертва Господу.
12
12
Ѓще же t козлHвъ дaръ є3гw2 гDу, да принесeтъ пред8 гDа: А якщо він приносить жертву з кіз, нехай представить її перед Господом,
13
13
и3 возложи1тъ рyцэ на главY є3гw2, и3 да зак0лютъ є5 пред8 гDемъ ў двeрій ски1ніи свидёніz: и3 да пролію1тъ сhнове ґарw6ни жерцы2 кр0вь на nлтaрь w4колw: і покладе руку свою на голову її, і заколе її перед скинією зібрання, і покроплять сини Ааронові кров’ю її на жертовник з усіх боків;
14
14
и3 да вознесeтъ t негw2 прин0съ гDу, тyкъ покрывaющій ўтр0бу, и3 вeсь тyкъ и4же на ўтр0бэ, і принесе з неї в приношення, у жертву Господу жир, що покриває нутрощі, і весь жир, що на нутрощах,
15
15
и3 џбэ пHчки, и3 вeсь тyкъ, и4же на ни1хъ, и4же на стeгнахъ, и3 преп0нку, ћже на пeчени, съ п0чками tлучи1тъ: і обидві нирки і жир, що на них, що на стегнах, і сальник, що на печінці; з нирками він відокремить це
16
16
и3 да вознесeтъ жрeцъ на nлтaрь, прин0съ вонS благов0ніz гDу: вeсь тyкъ гDу. і спалить їх священик на жертовнику: це пожива вогню — приємні пахощі [Господу]; весь жир Господу.
17
17
Зак0нное въ вёки въ р0ды вaшz, во всsкомъ њбитaніи вaшемъ: всsкагw тyка и3 всsкіz кр0ве да не ћсте. Ця постанова вічна в роди ваші, в усіх оселях ваших; ніякого жиру і ніякої крови не їжте.
Главa д7
Глава 4
1
1
И# речE гDь къ мwmсeю, гlz: І сказав Господь Мойсеєві, кажучи:
2
2
рцы2 къ сынHмъ ї}лєвымъ, глаг0лz: душA ѓще согрэши1тъ пред8 гDемъ не хотsщи t всёхъ повелёній гDнихъ, и4хже не лёть є4сть твори1ти, и3 сотвори1тъ є3ди1но что2 t ни1хъ: скажи синам Ізраїлевим: якщо яка душа згрішить помилково проти яких-небудь заповідей Господніх і зробить що-небудь, чого не треба робити;
3
3
ѓще ќбw ґрхіерeй помaзанный согрэши1тъ, во є4же лю1демъ согрэши1ти, и3 да приведeтъ њ грэсЁ своeмъ, и4мже согрэши1лъ, телцA t говsдъ непор0чна гDви њ грэсЁ: якщо священик помазаний згрішить і зробить винним народ, — то за гріх свій, яким згрішив, нехай принесе з великої худоби тельця, без вад, Господу в жертву за гріх,
4
4
и3 да приведeтъ телцA къ двeремъ ски1ніи свидёніz пред8 гDа, и3 да возложи1тъ рyку свою2 на главY телцA пред8 гDемъ, и3 да зак0летъ телцA пред8 гDемъ: і приведе тельця до дверей скинії зібрання перед Господом, і покладе руки свої на голову тельця, і заколе тельця перед Господом;
5
5
и3 взeмъ жрeцъ помaзанный совершeнъ рукaми t кр0ве телцA, и3 да внесeтъ ю5 въ ски1нію свидёніz, і візьме священик помазаний, [освячений довершеним освяченням,] крови тельця і внесе її в скинію зібрання,
6
6
и3 да њм0читъ жрeцъ пeрстъ въ кр0ви, и3 да покропи1тъ t кр0ве седми1жды пeрстомъ пред8 гDемъ, ў завёсы с™hни: і вмочить священик перст свій у кров і покропить кров’ю сім разів перед Господом перед завісою святилища;
7
7
и3 да возложи1тъ жрeцъ t кр0ве тeлчи на р0ги nлтарS fmміaма сложeніz и4же пред8 гDемъ, и4же є4сть въ ски1ніи свидёніz, и3 всю2 кр0вь тeлчу да и3зліeтъ ў стоsла nлтарS всесожжeній, и4же є4сть ў двeрій ски1ніи свидёніz, і покладе священик кров [тельця] перед Господом на роги жертовника запашного кадіння, що у скинії зібрання, а решту крови тельця виллє до підніжжя жертовника всепалень, що біля входу скинії зібрання;
8
8
и3 вeсь тyкъ телцA, и4же њ грэсЁ, да tи1метъ t негw2, тyкъ покрывaющій ўтр0бу, и3 вeсь тyкъ и4же на ўтр0бэ, і вийме з тельця за гріх весь жир його, жир, що покриває нутрощі, і весь жир, що на нутрощах,
9
9
и3 џбэ пHчки, и3 тyкъ и4же на ни1хъ, и4же є4сть на стeгнахъ, и3 преп0нку, ћже на пeчени, съ п0чками tи1метъ є5, і обидві нирки і жир, що на них, що на стегнах, і сальник на печінці; з нирками відокремить він це,
10
10
ћкоже teмлетсz џное t телцA жeртвы спасeніz, и3 да вознесeтъ жрeцъ на nлтaрь приношeніz: як відокремлюється з тельця жертви мирної; і спалить їх священик на жертовнику всепалення;
11
11
и3 к0жу тeлчу, и3 всю2 є3гw2 пл0ть со глав0ю, и3 съ крaйними частми2, и3 со ўтр0бою, и3 съ мwтhлы: а шкуру тельця і все м’ясо його з головою і з ногами його, і нутрощі його і нечистоту його,
12
12
и3 да и3знесyтъ всего2 телцA внЁ полкA на мёсто чи1сто, и3дёже и3зсыпaютъ пeпелъ, и3 да сожгyтъ є3го2 на дровaхъ nгнeмъ: на мёстэ и3зсыпaніz пeпела да сожжeнъ бyдетъ. усього тельця нехай винесе поза стан на чисте місце, де висипається попіл, і спалить його вогнем на дровах; де висипається попіл, там нехай спалений буде.
13
13
Ѓще же вeсь с0нмъ сынHвъ ї}левыхъ согрэши1тъ не хотsщь, и3 ўтаи1тсz глаг0лъ t лицA с0нма, и3 сотворsтъ є3ди1ну t всёхъ зaповэдій гDнихъ, є3sже не лёть є4сть твори1ти, и3 согрэшaтъ, Якщо ж уся громада Ізраїлева згрішить помилково і сховане буде діло від очей зібрання, і зробить що-небудь проти заповідей Господніх, чого не належало робити, і буде винна,
14
14
и3 ўвёстсz и5мъ грёхъ, и4мже согрэши1ша въ нeмъ: и3 да приведeтъ с0нмъ телцA t волHвъ непор0чна њ грэсЁ, и3 приведeтъ и5 пред8 двє1ри ски1ніи свидёніz: то, коли викритий буде гріх, яким вони згрішили, нехай від усієї громади принесуть з великої худоби тельця в жертву за гріх і приведуть його перед скинію зібрання;
15
15
и3 да возложaтъ стaрцы с0нма рyки сво‰ на главY телцA пред8 гDемъ, и3 да зак0лютъ телцA пред8 гDемъ, і покладуть старійшини громади руки свої на голову тельця перед Господом і заколють тельця перед Господом;
16
16
и3 да внесeтъ жрeцъ помaзанный t кр0ве тeлчи въ ски1нію свидёніz, І внесе помазаний священик кров тельця в скинію зібрання,
17
17
и3 да њм0читъ жрeцъ пeрстъ св0й въ кр0ви тeлчи, и3 да покропи1тъ седми1жды пред8 гDемъ, пред8 завёсою с™hни: і вмочить священик перст свій у кров [тельця] і покропить сім разів перед Господом перед завісою [святилища],
18
18
и3 t кр0ве да возложи1тъ жрeцъ на р0ги nлтарS fmміaмwвъ сложeніz, и4же є4сть пред8 гDемъ, и4же є4сть въ ски1ніи свидёніz: и3 всю2 кр0вь да и3зліeтъ ў стоsла nлтарS приношeній, и4же є4сть ў двeрій ски1ніи свидёніz, і покладе кров на роги жертовника [запашного куріння], який перед лицем Господнім у скинії зібрання, а решту крови виллє до підніжжя жертовника всепалення, що при вході скинії зібрання;
19
19
и3 вeсь тyкъ є3гw2 да в0зметъ t негw2, и3 вознесeтъ на nлтaрь: і весь жир його вийме з нього і спалить на жертовнику;
20
20
и3 сотвори1тъ телцY семY, ћкоже сотвори2 телцY, и4же њ грэсЁ, тaкw сотвори1тсz: и3 да пом0литсz њ ни1хъ жрeцъ, и3 њстaвитсz и5мъ грёхъ: і зробить з тельцем те, що робиться з тельцем за гріх: так повинен зробити з ним, і так очистить їх священик, і прощено буде їм;
21
21
и3 да и3знесyтъ телцA всего2 внЁ полкA, и3 да сожгyтъ телцA, ћкоже сожг0ша телцA пeрвагw: грёхъ (бо) с0нма є4сть. і винесе тельця поза стан, і спалить його так, як спалив попереднього тельця. Це жертва за гріх громади.
22
22
Ѓще же кнsзь согрэши1тъ, и3 сотвори1тъ є3ди1ну t всёхъ зaповэдій гDа бGа своегw2, не хотS, и4же не лёть є4сть твори1ти, и3 согрэши1тъ, и3 престyпитъ, А якщо згрішить начальник, і зробить помилково що-небудь проти заповідей Господа, Бога свого, чого не належало робити, і буде винен,
23
23
и3 ўвёстсz є3мY грёхъ, и4мже согрэши2 въ нeмъ: да принесeтъ дaръ св0й козлA t к0зъ мyжескъ п0лъ непор0ченъ грэхA рaди, то, коли пізнаний буде ним гріх, яким він згрішив, нехай приведе він у жертву козла без вад,
24
24
и3 возложи1тъ рyку свою2 на главY козлA: и3 да зак0лютъ є3го2 на мёстэ, и3дёже закалaютъ всесожжє1ніz пред8 гDемъ: њ грэсё (бо) є4сть: і покладе руку свою на голову козла, і заколе його на місці, де заколюються всепалення перед Господом: це жертва за гріх;
25
25
и3 да возложи1тъ жрeцъ t кр0ве, ћже њ грэсЁ, пeрстомъ на р0ги nлтарS всесожжeній, и3 всю2 кр0вь є3гw2 да и3зліeтъ ў стоsла nлтарS всесожжeній, і візьме священик перстом своїм крови від жертви за гріх і покладе на роги жертовника всепалення, а решту крови його виллє до підніжжя жертовника всепалення;
26
26
и3 вeсь тyкъ є3гw2 вознесeтъ на nлтaрь, ћкоже тyкъ жeртвы спасeніz: и3 да пом0литсz њ нeмъ жрeцъ грэхA рaди є3гw2, и3 њстaвитсz є3мY. і весь жир його спалить на жертовнику, подібно як жир жертви мирної, і так очистить його священик від гріха його, і прощено буде йому.
27
27
Ѓще же душA є3ди1на согрэши1тъ не хотsщи t людjй земли2, внегдA сотвори1ти є3ди1ну t всёхъ зaповэдій гDнихъ, є4же не лёть є4сть твори1ти, и3 согрэши1тъ, Якщо ж хто з народу землі згрішить помилково і зробить що-небудь проти заповідей Господніх, чого не належало робити, і винен буде,
28
28
и3 ўвёстсz є3мY грёхъ, и4мже согрэши2 въ нeмъ, и3 да принесeтъ дaръ св0й к0зу t к0зъ жeнскъ п0лъ непор0чну, да принесeтъ грэхA рaди, и4мже согрэши2: то, коли пізнаний буде ним гріх, яким він згрішив, нехай приведе він у жертву козу без вад за гріх свій, яким він згрішив,
29
29
и3 да возложи1тъ рyку свою2 на главY грэхA своегw2: и3 зак0лютъ к0зу, ћже грэхA рaди, на мёстэ, и3дёже закалaютъ всесожжє1ніz: і покладе руку свою на голову жертви за гріх, і заколють [козу] у жертву за гріх на місці, [де заколюють] жертву всепалення;
30
30
и3 да в0зметъ жрeцъ t кр0ве є3S пeрстомъ, и3 да возложи1тъ на р0ги nлтарS всесожжeній, и3 всю2 кр0вь є3S и3зліeтъ ў стоsла nлтарS: і візьме священик крови її перстом своїм, і покладе на роги жертовника всепалення, а решту крови її виллє до підніжжя жертовника;
31
31
и3 вeсь тyкъ да tи1метъ, ћкоже teмлетсz тyкъ t жeртвы спасeніz, и3 да вознесeтъ жрeцъ на nлтaрь въ воню2 благов0ніz гDу: и3 да пом0литсz жрeцъ њ нeмъ, и3 њстaвитсz є3мY. і весь жир її відокремить, подібно як відокремлюється жир із жертви мирної, і спалить його священик на жертовнику в приємні пахощі Господу; і так очистить його священик, і прощено буде йому.
32
32
Ѓще же џвцу принесeтъ дaръ св0й грэхA рaди, жeнскъ п0лъ непор0ченъ да принесeтъ ю5: А якщо з отари овець захоче він принести жертву за гріх, нехай принесе жіночої статі, без вад,
33
33
и3 да возложи1тъ рyку свою2 на главY ћже њ грэсЁ, и3 да зак0лютъ ю5 грэхA рaди на мёстэ, на нeмже закалaютъ всесожжeніz (на мёстэ с™э): і покладе руку свою на голову жертви за гріх, і заколе її в жертву за гріх на тому місці, де заколюють жертву всепалення;
34
34
и3 взeмъ жрeцъ t кр0ве, ћже њ грэсЁ, пeрстомъ свои1мъ, да возложи1тъ на р0ги nлтарS всесожжeніz: и3 всю2 кр0вь є3S да и3зліeтъ ў стоsла nлтарS всесожжeніz, і візьме священик перстом своїм крови від цієї жертви за гріх і покладе на роги жертовника всепалення, а решту крови її виллє до підніжжя жертовника;
35
35
и3 вeсь тyкъ є3S да tи1метъ, ћкоже teмлетсz тyкъ nвцы2 t жeртвы спасeніz: и3 да возложи1тъ є3го2 жрeцъ на nлтaрь на всесожжeніе гDне: и3 да пом0литсz за него2 жрeцъ њ грэсЁ, и4мже согрэши2, и3 њстaвитсz є3мY. і весь жир її відокремить, як відокремлюється жир вівці з жертви мирної, і спалить це священик на жертовнику в жертву Господу; і так очистить його священик від гріха, яким він згрішив, і прощено буде йому.
Главa є7
Глава 5
1
1
Ѓще же душA согрэши1тъ, и3 ўслhшитъ глaсъ клsтвы, и3 сeй свидётель и3ли2 ви1дэ и3ли2 свёда, ѓще не возвэсти1тъ, пріи1метъ грёхъ. Якщо хто згрішить тим, що чув голос прокляття і був свідком, або бачив, або знав, але не оголосив, то він понесе на собі гріх.
2
2
ДушA џна, ћже ѓще прик0снетсz ко всsкой вeщи нечи1стэй, и3ли2 мертвечи1нэ, и3ли2 ѕвэроsдинэ нечи1стэй, и3ли2 мертвечи1намъ гнyсностей нечи1стыхъ, и3ли2 мертвечи1намъ скотHвъ нечи1стыхъ, и3 мертвечи1нэ г†дъ нечи1стыхъ, и3 забhвъ и5хъ њскверни1тсz: Або якщо доторкнеться до чого-небудь нечистого, або до трупа звіра нечистого, або до трупа худоби нечистої, або до трупа гада нечистого, але не знав того, то він нечистий і винний.
3
3
и3ли2 прик0снетсz нечистотЁ человёчи, t всsкіz нечистоты2 є3гw2, є4йже прикоснyвсz њскверни1тсz, и3 забyдетъ, посeмъ же ўвёсть, пови1ненъ бyдетъ грэхY. Або якщо доторкнеться до нечистоти людської, яка б то не була нечистота, від якої оскверняються, і він не знав того, але після довідається, то він винний.
4
4
ДушA беззак0ннаz, ѓще њбэщaетъ ўстнaма свои1ма ѕлЁ и3ли2 д0брэ сотвори1ти, по всBмъ, є3ли6ка и3зречeтъ человёкъ съ клsтвою, и3 ўтаи1тсz є3гw2 пред8 nчесы2, и3 сeй ўвёсть, и3 согрэши1тъ є3ди1но что2 t си1хъ, Або якщо хто безрозсудно устами своїми поклянеться зробити що-небудь зле або добре, яка б то не була справа, в якій люди безрозсудно клянуться, і він не знав того, але після довідався, то він винний в тому.
5
5
и3 и3сповёсть грёхъ, и4мже согрэши2 проти1ву себє2: Якщо він винний в чому-небудь із цього, і сповідається, у чому він згрішив,
6
6
и3 да принесeтъ гDу њ грэсЁ, и4мже согрэши2, жeнскъ п0лъ, t nвeцъ ѓгницу, и3ли2 к0зу t к0зъ грэхA рaди: и3 да пом0литсz њ нeмъ жрeцъ грэхA рaди є3гw2, и4мже согрэши2, и3 њстaвитсz є3мY грёхъ. то нехай принесе Господу за гріх свій, яким він згрішив, жертву за провину з дрібної худоби, вівцю або козу, за гріх, і очистить його священик від гріха його.
7
7
Ѓще же не м0жетъ рукA є3гw2 дов0лства и3мёти на џвцу, да принесeтъ грэхA рaди своегw2, и4мже согрэши2, двЁ гHрлицы, и3ли2 двA птєнцA голуби6на гDу, є3ди1нъ грэхA рaди и3 є3ди1нъ во всесожжeніе: Якщо ж він не в змозі принести вівці, то в провину за гріх свій нехай принесе Господу двох горлиць або двох молодих голубів, одного в жертву за гріх, а іншого у всепалення;
8
8
и3 принесeтъ | къ жерцY, и3 приведeтъ жрeцъ є4же за грёхъ прeжде, и3 да tт0ргнетъ жрeцъ главY є3гw2 созади2, но да не tлучи1тъ: нехай принесе їх до священика, і [священик] представить перше того із цих птахів, що за гріх, і надломить голову її від шиї її, але не відокремить;
9
9
и3 да покропи1тъ t кр0ве, ћже за грёхъ, на стёну nлтарS, њстaнокъ же кр0ве да и3сцэди1тъ на стоsло nлтарS: њ грэсё бо є4сть: і покропить кров’ю цієї жертви за гріх стіну жертовника, а решту крови вицідить до підніжжя жертовника: це жертва за гріх;
10
10
и3 вторhмъ да сотвори1тъ всесожжeніе, ћкоже подобaетъ, и3 да пом0литсz њ нeмъ жрeцъ грэхA рaди є3гw2, и4мже согрэши2, и3 њстaвитсz є3мY. а іншу вживе у всепалення за встановленням; і так очистить його священик від гріха його, яким він згрішив, і прощено буде йому.
11
11
Ѓще же не њбрsщетъ рукA є3гw2 супрyга г0рлицъ, и3ли2 двyхъ птенцє1въ голуби1ныхъ, и3 принесeтъ дaръ св0й за грёхъ, десsтую чaсть мBры є4фі муки2 пшени1чны за грёхъ: да не возліeтъ на ню2 є3лeа, нижE да возложи1тъ на ню2 лівaна, понeже њ грэсЁ є4сть: Якщо ж він не в змозі принести двох горлиць або двох молодих голубів, нехай принесе за те, що згрішив, десяту частину ефи пшеничного борошна в жертву за гріх; нехай не ллє на неї єлею, і ливану нехай не кладе на неї, тому що це жертва за гріх;
12
12
и3 да принесeтъ ю5 къ жерцY, и3 взeмъ жрeцъ t неS п0лну г0рсть въ пaмzть є3гw2, возложи1тъ на жeртвенникъ всесожжeніz гDнz: њ грэсё (бо) є4сть: і принесе її до священика, а священик візьме з неї повну жменю в пам’ять і спалить на жертовнику в жертву Господу: це жертва за гріх;
13
13
и3 да пом0литсz њ нeмъ жрeцъ грэхA рaди є3гw2, и4мже согрэши2 t є3ди1нагw си1хъ, и3 њстaвитсz є3мY: њстaнокъ же бyдетъ жерцY, ћкоже жeртва муки2 пшени1чны. і так очистить його священик від гріха його, яким він згрішив в якому-небудь із цих випадків, і прощено буде йому; [залишок] же належить священикові, як приношення хлібне.
14
14
И# речE гDь къ мwmсeю, гlz: І сказав Господь Мойсеєві, кажучи:
15
15
душA ћже ѓще забyдетъ забвeніемъ, и3 согрэши1тъ не хотsщи t с™hнь гDнихъ, и3 да принесeтъ њ преступлeніи своeмъ гDу nвнA непор0чна t nвeцъ, є3мyже цэнA сребрA сjклєвъ, по сjклю свzтhхъ, њ нeмже согрэши2: якщо хто вчинить злочин і помилково згрішить проти посвяченого Господу, нехай за вину свою принесе Господу з отари овець барана без вад, за твоєю оцінкою, срібними сиклями по сиклю священному, у жертву за провину;
16
16
и3 є4же согрэши2 t с™hхъ, да tдaстъ є5, и3 пsтую чaсть приложи1тъ нaнь, и3 дaстъ є5 жерцY: и3 жрeцъ да пом0литсz њ нeмъ nвн0мъ преступлeніz є3гw2, и3 њстaвитсz є3мY. за ту святиню, проти якої він згрішив, нехай віддасть і додасть до того п’яту частку, і віддасть це священикові, і священик очистить його бараном жертви за провину, і прощено буде йому.
17
17
И# душA ћже ѓще согрэши1тъ, и3 сотвори1тъ є3ди1ну t всёхъ зaповэдій гDнихъ, и4хже не лёть є4сть твори1ти, и3 не ўвёдэ, и3 согрэши1тъ, и3 пріи1метъ грёхъ св0й, Якщо хто згрішить і зробить що-небудь проти заповідей Господніх, чого не належало чинити, і з невідання зробиться винним і понесе на собі гріх,
18
18
и3 да принесeтъ nвнA непор0чна t nвeцъ, цэн0ю сребрA грэхA рaди, къ жерцY: и3 да пом0литсz њ нeмъ жрeцъ, њ невёдэніи є3гw2, є3гHже не вёдэ, и3 сaмъ не вёдzше, и3 њстaвитсz є3мY: нехай принесе до священика в жертву за провину барана без вад, за оцінкою твоєю, і загладить священик провину його, в чому він переступив з невідання, і прощено буде йому.
19
19
согрэши1 бо согрэшeніемъ пред8 гDемъ. Це жертва за провину, якою він провинився перед Господом.
Главa ѕ7
Глава 6
1
1
И# речE гDь къ мwmсeю, гlz: І сказав Господь Мойсеєві, кажучи:
2
2
душA ћже ѓще согрэши1тъ, и3 презрёвъ прeзритъ зaпwвэди гDнz, и3 солжeтъ къ дрyгу њ вдaніи, и3ли2 њ џбщинэ, и3ли2 њ хищeніи, и3ли2 преwби1дэ чи1мъ бли1жнzго, якщо хто згрішить і вчинить злочин перед Господом і стане заперечувати перед ближнім своїм у тім, що йому доручено, або у нього покладено, або ним украдено, або обмане ближнього свого,
3
3
и3ли2 њбрёте погублeное, и3 солжeтъ њ нeмъ, и3 кленeтсz въ непрaвду њ є3ди1нэмъ t всёхъ, ±же ѓще сотвори1тъ человёкъ ћкw согрэши1ти въ ни1хъ: або знайде загублене і заперечуватиме це, і поклянеться неправдиво в чому-небудь, що люди роблять і тим грішать, —
4
4
и3 бyдетъ є3гдA согрэши1тъ и3 престyпитъ, и3 tдaстъ похищeное, є4же похи1ти, и3ли2 nби1ду, є4юже преwби1дэ, и3ли2 вдaніе, є4же вдано2 бhсть є3мY, и3ли2 поги1бшее, є4же њбрёте: то, згрішивши і зробившись винним, він повинен повернути вкрадене, що вкрав, або відібране, що відібрав, або доручене, що йому доручено, або загублене, що він знайшов;
5
5
t всsкіz вeщи, є3sже рaди клsсz въ непрaвду, и3 да tдaстъ сaмое то2 и4стое, и3 пsтую чaсть свою2 приложи1тъ ктомY: є3гHже є4сть, томY да tдaстъ, въ џньже дeнь њбличи1тсz: або якщо він у чомусь поклявся неправдиво, то повинен віддати сповна, і докласти до того п’яту частку і віддати тому, кому належить, у день приношення жертви за провину;
6
6
и3 њ преступлeніи своeмъ да принесeтъ гDу nвнA t nвeцъ непор0чна, цэн0ю въ нeмже прегрэши2: і за провину свою нехай принесе Господу до священика в жертву за провину із отари овець барана без вад, за оцінкою твоєю;
7
7
и3 да пом0литсz жрeцъ њ нeмъ пред8 гDемъ, и3 њстaвитсz є3мY за є3ди1но t всёхъ, ±же сотвори2 и3 преступи2 въ нeмъ. і очистить його священик перед Господом, і прощено буде йому, що він не зробив би, усе, в чому він став винним.
8
8
И# речE гDь къ мwmсeю, гlz: І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
9
9
заповёждь ґарHну и3 сынHмъ є3гw2, глаг0лz: сeй зак0нъ всесожжeніz: сіE всесожжeніе на горёніи є3гw2 на nлтари2 всю2 н0щь до заyтра, и3 џгнь nлтарS да гори1тъ на нeмъ, и3 не ўгасaетъ: заповідай Аарону і синам його: ось закон всепалення: всепалення нехай залишається на місці спалення на жертовнику всю ніч до ранку, і вогонь жертовника нехай горить на ньому [і не вгасає];
10
10
и3 да њблечeтсz жрeцъ въ срачи1цу [Грeч.: хітHнъ.] льнsну, и3 надр†ги льн‰ны да возвлечeтъ на тёло своE, и3 да и3знесeтъ прин0съ, є3г0же ѓще и3зжжeтъ џгнь всесожжeніz t nлтарS, и3 да постaвитъ бли1з8 nлтарS: і нехай священик зодягнеться в лляний одяг свій, і одягне на тіло своє лляне нижнє убрання, і зніме попіл від всепалення, яке спалив вогонь на жертовнику, і покладе його біля жертовника;
11
11
и3 да совлечeтъ ри6зы сво‰, и3 да њблечeтсz въ ри6зы и4ны, и3 да и3знесeтъ прин0съ внЁ полкA на мёсто чи1сто: і нехай зніме із себе одяг свій, і зодягне інший одяг, і винесе попіл поза стан на чисте місце;
12
12
и3 џгнь на nлтари2 да гори1тъ на нeмъ и3 не ўгасaетъ: и3 да возжжeтъ на нeмъ жрeцъ дровA по вс‰ ќтра, и3 да воскладeтъ нaнь всесожжeніе, и3 да возложи1тъ нaнь тyкъ спасeніz: а вогонь на жертовнику нехай горить [і] не вгасає; і нехай священик запалює на ньому дрова кожного ранку, і розкладає на ньому всепалення, і спалює на ньому жир мирної жертви;
13
13
и3 џгнь всегдA да гори1тъ на nлтари2, не ўгасaетъ: вогонь безперестанно нехай горить на жертовнику і не вгасає.
14
14
сeй зак0нъ жeртвы, ю4же принесyтъ сhнове ґарw6ни жерцы2 пред8 гDемъ, прsмw nлтарS: Ось закон про приношення хлібне: [священики] сини Ааронові повинні приносити його перед Господом до жертовника;
15
15
и3 да в0зметъ t негw2 (жрeцъ) г0рсть муки2 пшени1чны жeртвенныz съ є3лeемъ є3S и3 со всёмъ лівaномъ є3S, сyщими на жeртвэ: и3 да вознесeтъ на nлтaрь прин0съ въ воню2 благов0ніz, въ пaмzть є3S гDу: і нехай візьме [священик] жменею своєю з приношення хлібного і пшеничного борошна і єлею і весь ливан, що на жертві, і спалить на жертовнику: це приємні пахощі, у пам’ять перед Господом;
16
16
њстaвшеесz же t неS снёстъ ґарHнъ и3 сhнове є3гw2: прBсна да снэдsтсz въ мёстэ с™э, въ притв0рэ ски1ніи свидёніz да снэдsтъ |: а решту з нього нехай їдять Аарон і сини його; прісним слід їсти його на святому місці, у дворі скинії зібрання нехай їдять його;
17
17
да не и3спечeтсz квaсна: чaсть сію2 дaхъ и5мъ t прин0сwвъ гDнихъ: с™†z с™hхъ сyть, ћкоже є4же њ грэсЁ, и3 ћкоже є4же њ преступлeніи: не слід пекти його квасним. Це даю Я їм у частку з жертв Моїх. Це велика святиня, подібно як жертва за гріх і жертва за провини.
18
18
всsкъ мyжескъ п0лъ жрeческъ да снэдsтъ ю5: зак0ннw вёчнw въ р0ды вaшz t принHсъ гDнихъ: всsкъ, и4же ѓще прик0снетсz и5мъ, њс™и1тсz. Усі нащадки Ааронові чоловічої статі можуть їсти її. Це вічна частка в роди ваші з жертв Господніх. Усе, що доторкається до них, освятиться.
19
19
И# речE гDь къ мwmсeю, гlz: І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
20
20
сeй дaръ ґарHну и3 сынHмъ є3гw2, є3г0же принесyтъ гDу въ дeнь, въ џньже ѓще помaжеши є3го2: десsтую чaсть мёры є4фі муки2 пшени1чны въ жeртву всегдA, п0лъ є3S заyтра и3 п0лъ є3S въ вeчеръ: ось приношення від Аарона і синів його, яке принесуть вони Господу в день помазання його: десята частина ефи пшеничного борошна в жертву постійну, половина цього для ранку і половина для вечора;
21
21
на сковрадЁ въ є3лeи да сотвори1тсz, спрsжену да принесeтъ ю5 витyю жeртву t ўкрyхwвъ, жeртву въ воню2 благов0ніz гDу: на сковороді в єлеї вона має бути приготована; просякнуту єлеєм принось її в шматках, як розломлюється на шматки приношення хлібне; принось її в приємні пахощі Господу;
22
22
жрeцъ помaзанный, и4же вмёстw є3гw2 t сынHвъ є3гw2, да сотвори1тъ ю5: зак0ннw вёчнw, всE да соверши1тсz: і священик, помазаний на місце його із синів його, повинен робити це: це вічний устав Господа. Уся вона повинна бути спалена;
23
23
и3 всsка жeртва жрeческа всесожжeнна да бyдетъ и3 да не снёстсz. і всяке хлібне приношення від священика все нехай буде спалене, а не з’їдене.
24
24
И# речE гDь бGъ мwmсeю, гlz: І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
25
25
рцы2 ґарHну и3 сынHмъ є3гw2, глаг0лz: сeй зак0нъ согрэшeніz: на мёстэ, на нeмже закалaютъ всесожжє1ніz, да закалaютъ ±же грэхA рaди пред8 гDемъ: с™†z (бо) с™hхъ сyть: скажи Аарону і синам його: ось закон про жертву за гріх: жертва за гріх повинна бути заколена перед Господом на тому місці, де заколюється всепалення; це велика святиня;
26
26
жрeцъ приносsй ю5 да снёстъ ю5: въ мёстэ с™э да снёстсz, въ притв0рэ ски1ніи свидёніz: священик, який звершує жертву за гріх, повинен їсти її; вона має бути з’їдена на святому місці, у дворі скинії зібрання;
27
27
всsкъ прикасaйсz мsсъ є3S њс™и1тсz: и3 є3мyже ѓще воскропи1тсz t кр0ве є3S на ри1зу, ћже ѓще воскропи1тсz на ню2, да и3сперeтсz на мёстэ с™э: усе, що доторкнеться до м’яса її, освятиться; і якщо кров’ю її окропленим буде одяг, то забризкане омий на святому місці;
28
28
и3 сосyдъ гли1нzнъ, въ нeмже вари1тсz, да разбіeтсz: ѓще же въ мёдzнъ сосyдэ свари1тсz, да и3стрeтъ є3го2, и3 и3змhетъ вод0ю: глиняну посудину, в якій вона варилася, слід розбити; якщо ж вона варилася у мідній посудині, то треба її вичистити і вимити водою;
29
29
всsкъ мyжескъ п0лъ въ жерцёхъ да снёстъ ю5: с™†z (бо) с™hхъ сyть гDу: вся чоловіча стать священичого роду може їсти її: це велика святиня [у Господа];
30
30
и3 вс‰, ±же њ грэсЁ ѓще принесyтсz t кр0ве и4хъ въ ски1нію свидёніz, ко њчищeнію во с™hни, да не снэдsтсz, nгнeмъ да сожгyтсz. а всяка жертва за гріх, від якої кров вноситься в скинію зібрання для очищення у святилищі, не повинна бути з’їдена; її слід спалювати на вогні.
Главa з7
Глава 7
1
1
И# сeй зак0нъ nвнA и4же њ преступлeніи: с™†z с™hхъ сyть: Ось закон про жертву за провину: це велика святиня;
2
2
на мёстэ, на нeмже закалaютъ всесожжeніе, да зак0лютъ nвнA и4же њ преступлeніи пред8 гDемъ, и3 кр0вь да пролію1тъ на стwsла nлтарS w4крестъ: жертву за провину слід заколоти на тому місці, де заколюється всепалення, і кров’ю її кропити жертовник з усіх боків;
3
3
и3 вeсь тyкъ є3гw2 да принесeтъ t негw2, и3 чрeсла, и3 вeсь тyкъ покрывaющій ўтр0бу, и3 вeсь тyкъ и4же на ўтр0бэ, той, хто приносить, повинен представити з неї весь жир, курдюк і жир, що вкриває нутрощі,
4
4
и3 џбэ пHчки, и3 тyкъ и4же на ни1хъ, и4же на стeгнахъ, и3 преп0нку, ћже на пeчени, съ п0чками да tи1метъ |: і обидві нирки і жир, який на них, що на стегнах, і сальник, що на печінці; з нирками нехай він відокремить це;
5
5
и3 вознесeтъ | жрeцъ на nлтaрь, прин0съ въ воню2 благов0ніz гDу: њ преступлeніи (бо) є4сть: і спалить це священик на жертовнику в жертву Господу: це жертва за провину.
6
6
всsкъ мyжескъ п0лъ t жрє1цъ да снёстъ |, на мёстэ с™э да снэдsтъ |: с™†z с™hхъ сyть: Вся чоловіча стать священичого роду може їсти її; на святому місці слід їсти її: це велика святиня.
7
7
ћкоже грэхA рaди, тaкw и3 преступлeніz рaди, зак0нъ є3ди1нъ и4хъ: жрeцъ и4же пом0литсz њ нeмъ, є3мY да бyдетъ: Як про жертву за гріх, так і про жертву за провину закон один: вона належить священикові, який очищає через неї.
8
8
и3 жрeцъ приносsй всесожжeніе человёчо, к0жа всесожжeніz, є4же прин0ситъ џнъ, є3мY да бyдетъ: І коли священик приносить чиюсь жертву всепалення, шкіра від жертви всепалення, яку він приносить, належить священикові;
9
9
и3 всsка жeртва, ћже сотвори1тсz въ пещи2, и3 всsка, ћже сотвори1тсz на nгни1щи, и3ли2 на сковрадЁ, жерцY, и4же прин0ситъ ю5, томY да бyдетъ: і всяке приношення хлібне, яке печене в печі, і всяке приготоване у горщику або на сковороді, належить священикові, який приносить його;
10
10
и3 всsка жeртва спрsжена съ є3лeемъ, и3 ћже не спрsжена, всBмъ сынHмъ ґарw6нимъ комyждо рaвнw да бyдетъ. і всяке приношення хлібне, змішане з єлеєм і сухе, належить усім синам Аароновим, як одному, так і іншому.
11
11
Сeй зак0нъ жeртвы спасeніz, ю4же принесyтъ гDу: Ось закон про жертву мирну, яку приносять Господу:
12
12
ѓще ќбw похвалeніz рaди принесeтъ ю5, и3 принесeтъ на жeртву хвалeніz хлёбы t муки2 пшени1чны прsжєны въ є3лeи, и3 њпрэсн0ки пом†заны є3лeемъ, и3 мукY пшени1чну смёшену съ є3лeемъ: якщо хто в подяку приносить її, то при жертві подяки він повинен принести прісні хліби, змішані з єлеєм, і прісні коржі, помазані єлеєм, і пшеничне борошно, просякнуте єлеєм, хліби, змішані з єлеєм;
13
13
съ хлBбы квaсными да принесeтъ дaръ св0й на жeртву хвалeніz спаси1телнагw: крім коржів, нехай він приносить у приношення своє квасний хліб, при мирній жертві подячній;
14
14
и3 да принесeтъ є3ди1нъ t всёхъ дарHвъ свои1хъ ўчaстіе гDу: жерцY возливaющему кр0вь жeртвы спасeніz, томY да бyдетъ: одне що-небудь з усього приношення свого нехай принесе він для возношення Господу: це належить священикові, який кропить кров’ю мирної жертви;
15
15
и3 мzсA жeртвы хвалeніz спаси1телнагw томY да бyдутъ, и3 въ џньже дeнь принесyтсz, да снэдsтсz: да не њстaвzтъ t негw2 на ќтріе: м’ясо мирної жертви подяки слід з’їсти в день приношення її, не слід залишати від нього до ранку.
16
16
и3 ѓще њбётъ бyдетъ, и3ли2 в0льный пожрeтъ дaръ св0й, въ џньже ѓще дeнь жeртву свою2 принесeтъ, да снёстсz, и3 на ќтріе: Якщо ж хто приносить жертву за обітницею, або від ревности, то жертву його слід їсти в день приношення, і на другий день те, що залишиться від неї, їсти можна,
17
17
и3 њстaвшеесz t мsсъ жeртвы до днE трeтіzгw на nгни2 да сожжeтсz: а що залишилося від жертовного м’яса до третього дня, треба спалити на вогні;
18
18
ѓще же kдhй снёстъ t мsсъ въ дeнь трeтій, не пріи1метсz приносsщему ю5, нижE вмэни1тсz є3мY: њсквернeніе є4сть: душa же, ћже ѓще снёстъ t ни1хъ, грёхъ пріи1метъ: якщо ж будуть їсти м’ясо мирної жертви на третій день, то вона не буде благоприємна; хто її принесе, тому ні у що не буде ставитися: це осквернення, і хто буде їсти її, той понесе на собі гріх;
19
19
и3 мzсA, ±же ѓще прик0снутсz всsкому нечи1сту, да не снэдsтсz, на nгни2 да сожгyтсz: всsкъ чи1стый да снёстъ мzсA: м’яса цього, якщо воно доторкнеться до чого-небудь нечистого, не слід їсти, але треба спалити його на вогні; а м’ясо чисте може їсти всякий чистий;
20
20
душa же, ћже ѓще снёстъ t мsсъ жeртвы спасeніz, ћже є4сть гDу, и3 нечистотA є3гw2 на нeмъ, поги1бнетъ душA џна t людjй свои1хъ: якщо ж яка душа, маючи на собі нечистоту, буде їсти м’ясо мирної жертви Господньої, то знищиться душа та з народу свого;
21
21
и3 душA, ћже ѓще прик0снетсz всsкой вeщи нечи1стэй, и3ли2 t нечистоты2 человBчи и3ли2 t четверон0гихъ нечи1стыхъ, и3ли2 всsкой мeрзости нечи1стэй, и3 снёстъ t мsсъ жeртвы спасeніz, ћже є4сть гDнz, поги1бнетъ душA тA t людjй свои1хъ. і якщо яка душа, доторкнувшись до чого-небудь нечистого, до нечистоти людської, або до нечистої худоби, або до якого-небудь нечистого плазуна, буде їсти м’ясо мирної жертви Господньої, то знищиться душа та з народу свого.
22
22
И# речE гDь къ мwmсeю, гlz: І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
23
23
рцы2 сынHмъ ї}лєвымъ, глаг0лz: всsкагw тyка говsжа и3 џвча и3 к0зіz да не снёсте: скажи синам Ізраїлевим: ніякого жиру ні з вола, ні з вівці, ні з козла не їжте.
24
24
и3 тyкъ мертвечи1ненъ и3 ѕвэроsдный да сотвори1тсz на всsко дёло, въ kдeніи же да не снёстсz: Жир з мертвого і жир з роздертого звіром можна вживати на всяку справу; а їсти не їжте його;
25
25
всsкъ kдhй тyкъ t скотHвъ, t ни1хже принесeтъ дaръ гDу, поги1бнетъ душA тA t людjй свои1хъ: тому що, хто буде їсти жир з худоби, що приноситься в жертву Господу, знищиться душа та з народу свого;
26
26
всsкіz кр0ве да не снёсте во всёхъ селeніихъ вaшихъ и3 t скотHвъ и3 t пти1цъ: і ніякої крови не їжте в усіх оселях ваших ні з птахів, ні з худоби;
27
27
всsка душA, ћже ѓще снёстъ кр0вь, поги1бнетъ душA тA t людjй свои1хъ. а хто буде їсти яку-небудь кров, знищиться душа та з народу свого.
28
28
И# речE гDь къ мwmсeю, гlz: І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
29
29
и3 сынHмъ ї}лєвымъ речeши, глаг0лz: приносsй жeртву спасeніz гDу да принесeтъ дaръ св0й гDу, и3 t жeртвы спасeніz: скажи синам Ізраїлевим: хто представляє мирну жертву свою Господу, той з мирної жертви частину повинен принести для приношення Господу;
30
30
рyцэ є3гw2 да принесyтъ прин0съ гDу: тyкъ и4же на грyдехъ, и3 преп0нку пeчени да принесeтъ |, ћкоже возложи1ти дaръ пред8 гDа: своїми руками повинен він принести в жертву Господу: жир із грудьми повинен він принести [і сальник на печінці], потрясаючи грудьми перед лицем Господнім;
31
31
и3 да вознесeтъ жрeцъ тyкъ и4же на грyдехъ, на nлтaрь, и3 гр{ди да бyдутъ ґарHну и3 сынHмъ є3гw2, жир спалить священик на жертовнику, а груди належать Ааронові й синам його;
32
32
и3 рaмо десн0е да дaстсz ўчaстіе жерцY t жeртвъ спасeніz вaшегw: і праве плече, як возношення, з мирних жертв ваших віддавайте священикові:
33
33
приносsщему кр0вь спасeніz и3 тyкъ t сынHвъ ґарHновыхъ, томY да бyдетъ рaмо десн0е во ўчaстіе: хто з синів Ааронових приносить кров із мирної жертви і жир, тому і праве плече в частку;
34
34
грyдь бо возложeніz и3 рaмо ўчaстіz взsхъ t сынHвъ ї}левыхъ t жeртвъ спасeніz вaшегw, и3 дaхъ | ґарHну жерцY и3 сынHмъ є3гw2, зак0ннw вёчнw t сынHвъ ї}левыхъ. бо Я беру від синів Ізраїлевих з мирних жертв їхніх груди потрясання і плече возношення, і віддаю їх Аарону священику і синам його у вічну частку від синів Ізраїлевих.
35
35
СіE помaзаніе ґарHне и3 помaзаніе сынHвъ є3гw2 t прин0сwвъ гDнихъ, въ џньже дeнь приведE | жрeти гDу: Ось частина Аарону і частина синам його з жертв Господніх від дня, коли вони стануть перед Господом для священнодійства,
36
36
ћкоже заповёда гDь дaти и5мъ, въ џньже дeнь помaза | t сынHвъ ї}левыхъ: зак0ннw вёчнw въ р0ды и4хъ. яку повелів Господь давати їм від дня помазання їх від синів Ізраїлевих. Це вічна постанова в роди їх. —
37
37
Сeй зак0нъ всесожжeній и3 жeртвы, и3 њ грэсЁ и3 њ преступлeніи, и3 совершeніи и3 жeртвэ спасeніz: Ось закон про всепалення, про приношення хлібне, про жертву за гріх, про жертву за провини, про жертву посвячення і про жертву мирну,
38
38
ћкоже заповёда гDь мwmсeю на горЁ сінaйстэй, въ џньже дeнь заповёда сынHмъ ї}лєвымъ приноси1ти дaры сво‰ пред8 гDа, въ пустhни сінaйстэй. який дав Господь Мойсею на горі Синаї, коли повелів синам Ізраїлевим, у пустелі Синайській, приносити Господу приношення їх.
Главa }
Глава 8
1
1
И# речE гDь къ мwmсeю, гlz: І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
2
2
поими2 ґарHна и3 сhны є3гw2, и3 ри6зы є3гw2, и3 є3лeй помaзаніz, и3 телцA и4же за грёхъ, и3 двA nвн†, и3 к0шницу њпрэсн0кwвъ, візьми Аарона і синів його з ним, і одежу і єлей помазання, і тельця для жертви за гріхи і двох баранів, і кошик опрісноків,
3
3
и3 вeсь с0нмъ собери2 пред8 двє1ри ски1ніи свидёніz. і збери всю громаду при вході до скинії зібрання.
4
4
И# сотвори2 мwmсeй, ћкоже повелЁ є3мY гDь: и3 собрA с0нмъ пред8 двє1ри ски1ніи свидёніz. Мойсей зробив так, як повелів йому Господь, і зібралася громада при вході у скинію зібрання.
5
5
И# речE мwmсeй къ с0нму: сіE є4сть сл0во, є4же завэщA гDь сотвори1ти. І сказав Мойсей до громади: ось що повелів Господь зробити.
6
6
И# приведE мwmсeй ґарHна и3 сhны є3гw2 и3 и3змы2 | вод0ю: І привів Мойсей Аарона і синів його й обмив їх водою;
7
7
и3 њблечE є3го2 въ срачи1цу [Грeч.: хітHнъ.], и3 њпоsса є3го2 п0zсомъ, и3 њблечE є3го2 въ и3сп0днюю ри1зу [Грeч.: v3подЂтисъ и3 є3пендЂтисъ.], и3 возвлечE нaнь вeрхнюю ри1зу [Грeч.: є3пwмjсъ, є3вр.: є3фyдъ.]: і поклав на нього хітон, і оперезав його поясом, і вдягнув на нього верхню ризу, і поклав на нього ефод, і оперезав його поясом ефода і прикріпив ним ефод на ньому,
8
8
и3 њпоsса є3го2 по ўстроeнію є3фyда, и3 сти1сне є3го2 и4мъ: и3 возложи2 нaнь сл0во [Грeч.: логjонъ.], и3 возложи2 на сл0во kвлeніе и3 и4стину: і поклав на нього наперсник, і на наперсник поклав урим і тумим,
9
9
и3 возложи2 ўвsсло [Грeч.: мjтра.] на главY є3гw2, и3 возложи2 на ўвsсло проти1въ лицA є3гw2 дщи1цу златyю њсщ7eнную с™yю, ћкоже повелЁ гDь мwmсeю. і поклав на голову його кидар, а на кидар з передньої сторони його поклав поліровану дощечку, діадему святині, як повелів Господь Мойсеєві.
10
10
И# взS мwmсeй t є3лeа помaзаніz, І взяв Мойсей єлей помазання, і помазав скинію й усе, що в ній, і освятив це;
11
11
и3 воскропи2 t негw2 на nлтaрь седми1жды, и3 помaза nлтaрь и3 њсвzти2 є3го2 и3 вс‰ сосyды є3гw2, и3 ўмывaлницу и3 стоsло є3S, и3 њсвzти2 |, и3 помaза ски1нію и3 вс‰ сосyды є3S, и3 њсвzти2 ю5, і покропив ним жертовник сім разів, і помазав жертовник й усе приладдя його й умивальник і підніжжя його, щоб освятити їх;
12
12
и3 возліS мwmсeй t є3лeа помaзаніz на главY ґарHню, и3 помaза є3го2, и3 њсвzти2 є3го2. і полив [Мойсей] єлей помазання на голову Аарона і помазав його, щоб освятити його.
13
13
И# приведE мwmсeй сhны ґарw6ни, и3 њблечE | въ срачи6цы, и3 њпоsса | пHzсы, и3 возложи2 на нS клобуки2 [Въ грeч.: кjдарісъ.], ћкоже повелЁ гDь мwmсeю. І привів Мойсей синів Ааронових, і вдяг їх у хітони, і оперезав їх поясом, і поклав на них кидари, як повелів Господь Мойсеєві.
14
14
И# приведE мwmсeй телцA и4же за грёхъ, и3 возложи2 ґарHнъ и3 сhнове є3гw2 рyки на главY телцA и4же за грёхъ, І привів [Мойсей] тельця для жертви за гріх, і Аарон та сини його поклали руки свої на голову тельця за гріх;
15
15
и3 заклA є3го2. И# взS мwmсeй t кр0ве, и3 возложи2 на р0ги nлтарS w4крестъ пeрстомъ, и3 њчи1сти nлтaрь: и3 кр0вь проліS на стоsло nлтарS, и3 њсвzти2 є3го2, є4же моли1тисz ў негw2. і заколов його [Мойсей] і взяв крови, і перстом своїм поклав на роги жертовника з усіх боків, і очистив жертовник, а решту крови вилив до підніжжя жертовника, і освятив його, щоб зробити його чистим.
16
16
И# взS мwmсeй вeсь тyкъ и4же на ўтр0бэ, и3 преп0нку ћже на пeчени, и3 џбэ пHчки, и3 тyкъ и4же на ни1хъ, и3 вознесE мwmсeй на nлтaрь: І взяв [Мойсей] весь жир, який на нутрощах, і сальник на печінці, і обидві нирки і жир їх, і спалив Мойсей на жертовнику;
17
17
телцa же и3 к0жу є3гw2, и3 мzсA є3гw2 и3 мwтhлы є3гw2, сожжE | nгнeмъ внЁ полкA, ћкоже повелЁ гDь мwmсeю. а тельця і шкуру його, і м’ясо його, і нечистоту його спалив на вогні поза станом, як повелів Господь Мойсеєві.
18
18
И# приведE мwmсeй nвнA и4же во всесожжeніе, и3 возложи2 ґарHнъ и3 сhнове є3гw2 рyки сво‰ на главY џвню. І привів [Мойсей] барана для всепалення, і поклали Аарон та сини його руки свої на голову барана;
19
19
И# заклA мwmсeй nвнA, и3 проліS мwmсeй кр0вь на nлтaрь w4крестъ: і заколов його Мойсей і покропив кров’ю жертовник з усіх боків;
20
20
nвнa же раздроби2 на ќды є3гw2, и3 вознесE мwmсeй главY и3 ќды и3 тyкъ, и3 ўтр0бу и3 н0ги и3змы2 вод0ю: і розсік барана на частини, і спалив Мойсей голову і частини і жир,
21
21
и3 вознесE мwmсeй всего2 nвнA на nлтaрь: всесожжeніе є4сть въ воню2 благов0ніz: прин0съ є4сть гDу, ћкоже заповёда гDь мwmсeю. а нутрощі і ноги обмив водою, і спалив Мойсей усього барана на жертовнику: це всепалення для приємних пахощів, це жертва Господу, як повелів Господь Мойсеєві.
22
22
И# приведE мwmсeй nвнA вторaго, nвнA совершeніz: и3 возложи2 ґарHнъ и3 сhнове є3гw2 рyки сво‰ на главY џвню, І привів [Мойсей] іншого барана, барана освячення, і поклали Аарон та сини його руки свої на голову барана;
23
23
и3 заклA є3го2: и3 взS мwmсeй t кр0ве є3гw2, и3 возложи2 на крaй ќха ґарHнz деснaгw, и3 на крaй руки2 є3гw2 деснhz, и3 на крaй ноги2 є3гw2 деснhz. і заколов його Мойсей, і взяв крови його, і поклав на край правого вуха Ааронового і на великий палець правої руки його і на великий палець правої ноги його.
24
24
И# приведE мwmсeй сhны ґарw6ни, и3 возложи2 мwmсeй t кр0ве на крaй ўшeсъ и4хъ деснhхъ, и3 на крaй рyкъ и4хъ деснhхъ, и3 на крaй н0гъ и4хъ деснhхъ: и3 проліS мwmсeй кр0вь на nлтaрь w4крестъ: І привів Мойсей синів Ааронових, і поклав крови на край правого вуха їх і на великий палець правої руки їх і на великий палець правої ноги їх, і покропив Мойсей кров’ю жертовник з усіх боків.
25
25
и3 взS мwmсeй тyкъ и3 чрeсла, и3 тyкъ и4же на ўтр0бэ, и3 преп0нку пeчени, и3 џбэ пHчки, и3 тyкъ и4же на ни1хъ, и3 рaмо десн0е, І взяв [Мойсей] жир і курдюк і весь жир, який на нутрощах, і сальник на печінці, і обидві нирки і жир їх і праве плече;
26
26
и3 t к0шницы совершeніz, ћже є4сть пред8 гDемъ, и3 взS хлёбъ є3ди1нъ прёсный, и3 хлёбъ є3лeенъ є3ди1нъ, и3 њпрэсн0къ є3ди1нъ, и3 возложи2 на тyкъ, и3 рaмо десн0е: і з кошика з опрісноками, що перед Господом, взяв один опріснок і один хліб з єлеєм і один корж, і поклав на жир і на праве плече;
27
27
и3 возложи2 вс‰ на рyцэ ґарw6ни и3 на рyцэ сынHвъ є3гw2, и3 вознесE | ўчaстіе пред8 гDа. і поклав усе це на руки Аарону і на руки синам його, і приніс це, потрясаючи перед лицем Господнім;
28
28
И# взS мwmсeй t рyкъ и4хъ и3 вознесE | на nлтaрь на всесожжeніе совершeніz, є4же є4сть вонS благоухaніz: прин0съ є4сть гDу. і взяв це Мойсей з рук їхніх і спалив на жертовнику з усепаленням: це жертва посвячення для приємних пахощів, це жертва Господу.
29
29
И# взeмъ мwmсeй грyдь, tлучи2 ю5 возложeніе пред8 гDемъ t nвнA совершeніz: и3 бhсть мwmсeю въ чaсть, ћкоже заповёда гDь мwmсeю. І взяв Мойсей груди і приніс їх, потрясаючи перед лицем Господнім: це була частка Мойсеєва від барана посвячення, як повелів Господь Мойсеєві.
30
30
И# взS мwmсeй t є3лeа помaзаніz и3 t кр0ве ћже на nлтари2, и3 воскропи2 на ґарHна и3 на ри6зы є3гw2, и3 на сhны є3гw2 и3 на ри6зы сынHвъ є3гw2 съ ни1мъ: и3 њсвzти2 ґарHна и3 ри6зы є3гw2, и3 сhны є3гw2 и3 ри6зы сынHвъ є3гw2 съ ни1мъ. І взяв Мойсей єлею помазання і крови, що на жертовнику, і покропив Аарона й одяг його, і синів його й одяг синів його з ним; і так освятив Аарона й одежу його, і синів його й одежу синів його з ним.
31
31
И# речE мwmсeй ґарHну и3 сынHмъ є3гw2: свари1те мsса во дворЁ ски1ніи свидёніz на мёстэ с™э, и3 тaмw да снёсте |, и3 хлёбы и5же въ к0шницэ совершeніz, ћкоже заповёдано бhсть мнЁ гlz: ґарHнъ и3 сhнове є3гw2 да снэдsтъ |: І сказав Мойсей Аарону і синам його: зваріть м’ясо при вході у скинію зібрання і там їжте його з хлібом, що у кошику посвячення, як мені повелено і сказано: Аарон і сини його повинні їсти його;
32
32
и3 њстaнокъ мsсъ и3 хлёбwвъ на nгни2 да сожжeте: а залишки м’яса і хліба спаліть на вогні.
33
33
и3 и3з8 двeрій ски1ніи свидёніz да не и3зhдете сeдмь днjй, д0ндеже дeнь скончaетсz, дeнь совершeніz вaшегw: въ сeдмь бо днjй соверши1тъ рyки вaшz: Сім днів не відходьте від дверей скинії зібрання, доки не виповняться дні посвячення вашого, тому що сім днів повинно відбуватися посвячення ваше;
34
34
ћкоже сотвори2 въ дeнь сeй, въ џньже заповёда гDь сотвори1ти, ћкw моли1тисz њ вaсъ: як сьогодні було зроблено, так повелів Господь робити для очищення вас;
35
35
и3 ў двeрій ски1ніи свидёніz сэди1те сeдмь днjй, дeнь и3 н0щь, и3 сохрани1те повелBніz гDнz, да не ќмрете: тaкw бо заповёда мнЁ гDь бGъ. при вході у скинію зібрання будьте день і ніч упродовж семи днів і будьте на сторожі у Господа, щоб не вмерти, тому що так мені повелено [від Господа Бога].
36
36
И# сотвори2 ґарHнъ и3 сhнове є3гw2 вс‰ словесA, ±же завэщA гDь мwmсeю. І виконав Аарон і сини його все, що повелів Господь через Мойсея.
Главa f7
Глава 9
1
1
И# бhсть въ дeнь nсмhй, призвA мwmсeй ґарHна и3 сhны є3гw2 и3 стaрцы ї}лєвы, У восьмий день покликав Мойсей Аарона і синів його і старійшин Ізраїлевих
2
2
и3 речE мwmсeй ко ґарHну: возми2 себЁ телцA t говsдъ грэхA рaди и3 nвнA на всесожжeніе, непорHчны, и3 принеси2 | пред8 гDа: і сказав Аарону: візьми собі з волів тельця в жертву за гріх і барана у всепалення, обох без вад, і представ перед лице Господнє;
3
3
и3 стaрцемъ ї}лєвымъ речeши, глаг0лz: возми1те козлA t к0зъ є3ди1наго њ грэсЁ, и3 nвнA, и3 телцA и3 ѓгнца є3динолётна, въ приношeніе, непорHчны: і синам Ізраїлевим скажи: візьміть козла в жертву за гріх, [і барана,] і тельця, і агнця, однолітніх, без вад, у всепалення,
4
4
и3 телцA t говsдъ, и3 nвнA на жeртву спасeніz пред8 гDа, и3 мукY пшени1чну спрsжену съ є3лeемъ: занE днeсь гDь kви1тсz въ вaсъ. і вола й барана в жертву мирну, щоб звершити жертвоприношення перед лицем Господнім, і приношення хлібне, змішане з єлеєм, тому що сьогодні Господь явиться вам.
5
5
И# взsша, ћкоже заповёда мwmсeй пред8 ски1ніею свидёніz: и3 пріи1де вeсь с0нмъ, и3 стaша пред8 гDемъ. І принесли те, що наказав Мойсей, перед скинію зібрання, і прийшла вся громада і стала перед лицем Господнім.
6
6
И# речE мwmсeй: сіE сл0во, є4же речE гDь, сотвори1те, и3 kви1тсz въ вaсъ слaва гDнz. І сказав Мойсей: ось що повелів Господь зробити, і явиться вам слава Господня.
7
7
И# речE мwmсeй ґарHну: приступи2 ко nлтарю2 и3 сотвори2 є4же грэхA рaди твоегw2, и3 всесожжeніе твоE, и3 помоли1сz њ себЁ и3 њ д0мэ твоeмъ: и3 сотвори2 дaры людск‡z, и3 помоли1сz њ ни1хъ, ћкоже заповёда гDь мwmсeю. І сказав Мойсей Аарону: приступи до жертовника і зверши жертву твою за гріх і всепалення твоє, й очисти себе і народ, і зроби приношення від народу, й очисти їх, як повелів Господь.
8
8
И# приступи2 ґарHнъ ко nлтарю2, и3 заклA телцA, и4же грэхA рaди є3гw2. І приступив Аарон до жертовника і заколов тельця, який за нього, у жертву за гріх:
9
9
И# принес0ша сhнове ґарw6ни кр0вь къ немY: и3 њмочи2 пeрстъ св0й въ кр0вь, и3 возложи2 на р0ги nлтарS, и3 кр0вь и3зліS ў стоsла nлтарS: сини Ааронові піднесли йому кров, і він омочив перст свій у крові і поклав на роги жертовника, а решту крови вилив до підніжжя жертовника,
10
10
и3 тyкъ, и3 џбэ пHчки, и3 преп0нку пeчени, ћже грэхA рaди, возложи2 на nлтaрь, ћкоже заповёда гDь мwmсeю: а жир і нирки і сальник на печінці від жертви за гріх спалив на жертовнику, як повелів Господь Мойсеєві;
11
11
мzсa же и3 к0жу сожжE на nгни2 внЁ полкA, м’ясо ж і шкуру спалив на вогні поза станом.
12
12
и3 заклA всесожжeніе. И# принес0ша сhнове ґарw6ни кр0вь къ немY: и3 проліS на nлтaрь w4крестъ. І заколов всепалення, і сини Ааронові піднесли йому кров; він покропив нею жертовник з усіх боків;
13
13
И# всесожжeніе принес0ша къ немY по ќдамъ: сі‰ и3 главY возложи2 на nлтaрь, і принесли йому всепалення у шматках і голову, і він спалив на жертовнику,
14
14
и3 и3змы2 ўтр0бу и3 н0ги вод0ю, и3 возложи2 во всесожжeніе на nлтaрь. а нутрощі і ноги вимив і спалив з усепаленням на жертовнику.
15
15
И# принесE дaръ людскjй: и3 взS козлA, и4же грэхA рaди лю1дска, и3 заклA є3го2, и3 њчи1сти є3го2, ћкоже и3 пeрваго, І приніс приношення від народу, і взяв від народу козла за гріх, і заколов його, і приніс його в жертву за гріх, як і попереднього.
16
16
и3 принесE всесожжeніе, и3 сотвори2 є5, ћкоже дост0итъ. І приніс всепалення і зробив його за уставом.
17
17
И# принесE жeртву, и3 нап0лни рyцэ t неS, и3 возложи2 на nлтaрь кромЁ всесожжeніz ќтреннzгw, І приніс приношення хлібне, і наповнив ним руки свої, і спалив на жертовнику зверх ранкового всепалення.
18
18
и3 заклA телцA и3 nвнA жeртвы спасeніz лю1дска. И# принес0ша сhнове ґарw6ни кр0вь къ немY: и3 проліS на nлтaрь w4крестъ. І заколов вола й барана, які від народу, у жертву мирну; і сини Ааронові піднесли йому кров, і він покропив нею жертовник з усіх боків;
19
19
И# тyкъ тeлчій, и3 w4внzz чреслA, и3 тyкъ покрывaющій ўтр0бу, и3 џбэ пHчки, и3 тyкъ и4же на ни1хъ, и3 преп0нку пeчени: піднесли і жир з вола, і з барана курдюк, і [жир], що покриває [нутрощі], нирки і сальник на печінці,
20
20
и3 возложи2 тyки на гр{ди, и3 вознесE тyки на nлтaрь: і поклали жир на груди, і він спалив жир на жертовнику;
21
21
и3 гр{ди и3 рaмо десн0е tS ґарHнъ ўчaстіе пред8 гDемъ, ћкоже повелЁ гDь мwmсeю. груди ж і праве плече приніс Аарон, потрясаючи перед лицем Господнім, як повелів Мойсей.
22
22
И# воздви1гъ ґарHнъ рyцэ къ лю1демъ, благослови2 |: и3 сни1де сотвори1въ приношeніе грэхA рaди, и3 всесожжeніе, и3 ±же њ спасeніи. І підняв Аарон руки свої, звернувшись до народу, і благословив його, і зійшов, звершивши жертву за гріх, всепалення і жертву мирну.
23
23
И# вни1де мwmсeй и3 ґарHнъ въ ски1нію свидёніz, и3 и3зшeдше благослови1ста вс‰ лю1ди. И# kви1сz слaва гDнz всBмъ лю1демъ: І ввійшли Мойсей і Аарон у скинію зібрання, і вийшли, і благословили народ. І явилася слава Господня всьому народові:
24
24
и3 и3зhде џгнь t гDа, и3 поzдE ±же на nлтари2, и3 всесожжє1ніz и3 тyки. И# ви1дэша вси2 лю1діе, и3 ўжас0шасz, и3 пад0ша на лицE. і вийшов вогонь від Господа і спалив на жертовнику всепалення і жир; і бачив весь народ, і викликнув з радости, й упав на лице своє.
Главa ‹
Глава 10
1
1
И# взeмше двA сы6на ґарw6нz, надaвъ и3 ґвіyдъ, кjйждо свою2 кади1лницу, вложи1ста въ нS џгнь и3 возложи1ста нaнь fmміaмъ, и3 принес0ста пред8 гDа џгнь чyждь, є3гHже не повелЁ и4ма гDь. Надав і Авиуд, сини Ааронові, узяли кожен свою кадильницю, і поклали в них вогню, і вклали в нього куріння, і принесли перед Господом вогонь чужий, якого Він не велів їм;
2
2
И# и3зhде џгнь t гDа, и3 поzдE |, и3 ўмр0ста пред8 гDемъ. і вийшов вогонь від Господа і спалив їх, і померли вони перед лицем Господнім.
3
3
И# речE мwmсeй ко ґарHну: сіE є4сть, є4же речE гDь, гlz: въ приближaющихсz мнЁ њсщ7yсz и3 во всeмъ с0нмэ прослaвлюсz. И# ўмили1сz ґарHнъ. І сказав Мойсей Аарону: ось про що говорив Господь, коли сказав: у тих, хто наближається до Мене, освячусь і перед усім народом прославлюсь. Аарон мовчав.
4
4
И# призвA мwmсeй місаи1ла и3 є3лісафaна, сhны nзіи1лєвы, сhны брaта nтцA ґарHнz, и3 речE и5мъ: приступи1те и3 возми1те брaтій свои1хъ t лицA с™hхъ внЁ полкA. І покликав Мойсей Мисаїла й Елцафана, синів Узиїла, дядька Ааронового, і сказав їм: підіть, винесіть братів ваших зі святилища за стан.
5
5
И# приступи1ша, и3 взsша и5хъ въ ри1захъ и4хъ, (и3 и3знес0ша) внЁ полкA, ћкоже речE мwmсeй. І пішли і винесли їх у хітонах їхніх за стан, як сказав Мойсей.
6
6
И# речE мwmсeй ко ґарHну и3 є3леазaру и3 їfамaру, сынHмъ є3гw2 њстaвшымсz: глaвъ вaшихъ не tкрывaйте и3 ри1зъ вaшихъ не раздирaйте, да не ќмрете, и3 на вeсь с0нмъ бyдетъ гнёвъ: брaтіz же вaшz вeсь д0мъ ї}левъ да плaчутсz запалeніz, и4мже запали1шасz t гDа: Аарону ж і Єлеазару й Іфамару, синам його, Мойсей сказав: голів ваших не оголюйте й одягу вашого не роздирайте, щоб вам не померти і не навести гніву на всю громаду; але брати ваші, весь дім Ізраїлів, можуть плакати за спаленими, яких спалив Господь,
7
7
и3 и3з8 двeрій ски1ніи свидёніz не и3сходи1те, да не ќмрете: є3лeй бо помaзаніz, и4же t гDа, на вaсъ є4сть. И# сотвори1ша по словеси2 мwmсeову. і з дверей скинії зібрання не виходьте, щоб не померти вам, тому що на вас єлей помазання Господнього. І зробили за словом Мойсея.
8
8
И# речE гDь ко ґарHну, гlz: І сказав Господь Аарону, говорячи:
9
9
вінA и3 сікeра не пjйте, ты2 и3 сhнове твои2 съ тоб0ю, є3гдA вх0дите въ ски1нію свидёніz, и3ли2 приступaющымъ вaмъ ко nлтарю2, да не ќмрете: (и3 бyдетъ сіE) зак0ннw вёчнw въ р0ды вaшz: вина і міцних напоїв не пий ти і сини твої з тобою, коли входите в скинію зібрання, [або приступаєте до жертовника,] щоб не померти. Це вічна постанова в роди ваші,
10
10
tлучи1ти междY вещми2 с™hми и3 междY сквернaвыми, и3 междY нечи1стыми и3 междY чи1стыми, щоб ви могли відрізняти священне від несвященного і нечисте від чистого,
11
11
и3 ўстр0ити сынHмъ ї}лєвымъ вс‰ закHннаz, ±же гlа гDь къ ни6мъ рук0ю мwmсeовою. і навчати синів Ізраїлевих усіх уставів, про які говорив їм Господь через Мойсея.
12
12
И# речE мwmсeй ко ґарHну, и3 є3леазaру и3 їfамaру, сынHмъ є3гw2 њстaвшымсz: возми1те жeртву њстaвшуюсz t прин0сwвъ гDнихъ и3 kди1те њпрэсн0ки ў nлтарS: ћкw с™†z с™hхъ сyть: І сказав Мойсей Аарону та Єлеазару й Іфамару, які залишилися з синів його: візьміть приношення хлібне, що залишилося від жертв Господніх, і їжте його прісним біля жертовника, бо це велика святиня;
13
13
и3 kди1те | на мёстэ свsтэ: зак0нно бо тебЁ є4сть, и3 зак0нно сынHмъ твои6мъ сіE t прин0сwвъ гDнихъ: си1це бо ми2 заповёда гDь: і їжте його на святому місці, бо це частка твоя і частка синів твоїх від жертв Господніх: так мені наказано [від Господа];
14
14
и3 гр{ди ўчaстіz и3 рaмо ўчaстіz kди1те на мёстэ свsтэ ты2 и3 сhнове твои2, и3 д0мъ тв0й съ тоб0ю: зак0ннw бо тебЁ, и3 зак0ннw сынHмъ твои6мъ дадeсz t жeртвъ спасeніи сынHвъ ї}левыхъ: і груди потрясіння і плече підношення їжте на чистому місці, ти і сини твої і дочки твої з тобою, тому що це дано в частку тобі й у частку синам твоїм з мирних жертв синів Ізраїлевих;
15
15
рaмо ўчaстіz и3 гр{ди ўчaстіz въ прин0сэхъ тyчныхъ да принесyтъ, ўчaстіе є4же приноси1ти пред8 гDа: и3 да бyдетъ тебЁ и3 сынHмъ твои6мъ и3 дщeремъ твои6мъ съ тоб0ю зак0ннw вёчнw, ћкоже повелЁ гDь мwmсeю. плече підношення і груди потрясання повинні вони приносити з жертвами жиру, потрясаючи перед лицем Господнім, і нехай буде це вічною часткою тобі і синам твоїм [і дочкам твоїм] з тобою, як повелів Господь [Мойсеєві].
16
16
И# козлA, и4же грэхA рaди, взыскyz взыскA мwmсeй: и3 сeй сожжeнъ бsше. И# разгнёвасz мwmсeй на є3леазaра и3 їfамaра, сhны ґарw6ни њстaвльшыzсz, глаг0лz: І козла жертви за гріхи шукав Мойсей, і ось, він спалений. І розгнівався [Мойсей] на Єлеазара й Іфамара, які залишилися з синів Ааронових, і сказав:
17
17
почто2 не снэд0сте на мёстэ свsтэ, є4же грэхA рaди; ћкw с™†z с™hхъ сyть, сіE дадE вaмъ ћсти, да tи1мете грёхъ с0нма и3 пом0литесz њ ни1хъ пред8 гDемъ: чому ви не їли жертви за гріх на святому місці? бо вона святиня велика, і вона дана вам, щоб знімати гріхи з громади й очищати їх перед Господом;
18
18
не внесeсz бо t кр0ве є3гw2 въ с™0е: пред8 лицeмъ внyтрь да ћсте є5 на мёстэ свsтэ, ћкоже повелЁ мнЁ гDь. ось, кров її не внесена всередину святилища, а ви повинні були їсти її на святому місці, як повелено мені.
19
19
И# речE ґарHнъ къ мwmсeю, глаг0лz: ѓще днeсь принес0ша ±же грэхA рaди своегw2 и3 всесожжeніz своегw2 пред8 гDа, и3 случи1шасz мнЁ сицев†z, и3 снёмъ, ±же грэхA рaди, днeсь, є3дA ўг0дно бyдетъ гDу; Аарон сказав Мойсеєві: ось, сьогодні принесли вони жертву свою за гріх і всепалення своє перед Господом, і це трапилось зі мною; якщо я сьогодні з’їм жертву за гріх, чи буде це вгодно Господу?
20
20
И# слhша мwmсeй, и3 ўг0дно є3мY бhсть. І почув Мойсей і схвалив.
Главa №i
Глава 11
1
1
И# речE гDь къ мwmсeю и3 ґарHну, гlz: І сказав Господь Мойсеєві й Ааронові, говорячи їм:
2
2
рцhте сынHмъ ї}лєвымъ, глаг0люще: сjи ск0ти, и5хже и4мате ћсти t всёхъ скотHвъ, и5же на земли2: скажіть синам Ізраїлевим: ось тварини, що їх можна вам їсти з усієї худоби на землі:
3
3
всsкъ ск0тъ раздвоsющь копhто и3 пaзнwкти и3мёющь на дв0е, и3 tрыгazй жвaніе въ скотёхъ, сі‰ да ћсте: усяку худобу, у якої роздвоєні копита і на копитах глибокий розріз, і яка жує жуйку, їжте;
4
4
т0кмw t си1хъ да не снёсте t tрыгaющихъ жвaніе и3 t раздвоsющихъ кwпhта и3 дэлsщихъ пaзнwкти: велблю1да, ћкw сeй и3зн0ситъ жвaніе, но пaзнwктей не дэли1тъ на дв0е, нечи1стъ сeй вaмъ: тільки цих не їжте з тих, що жують жуйку і що мають роздвоєні копита: верблюда, тому що він жує жуйку, але копита в нього не роздвоєні, нечистий він для вас;
5
5
и3 хірогрЂлz, ћкw и3зн0ситъ жвaніе, ґ пaзнwктей не дэли1тъ, нечи1стъ сeй вaмъ: і тушканчика, тому що він жує жуйку, але копита в нього не роздвоєні, нечистий він для вас,
6
6
и3 зazца, и4же tрыгaетъ жвaніе, но пaзнwктей не дэли1тъ на дв0е, нечи1стъ сeй вaмъ: і зайця, тому що він жує жуйку, але копита в нього не роздвоєні, нечистий він для вас;
7
7
и3 свиніи2, ћкw дэли1тъ пaзнwкти на дв0е и3 копhто раздвоsетъ, но не tрыгaетъ жвaніz, нечистA сіS вaмъ: і свині, тому що копита в неї роздвоєні і на копитах розріз глибокий, але вона не жує жуйки, нечиста вона для вас;
8
8
t мsсъ и4хъ да не ћсте и3 мертвечи1нэ и4хъ да не прикасaетесz, нечи6ста сі‰ вaмъ. м’яса їх не їжте і до трупів їх не доторкайтеся; нечисті вони для вас.
9
9
И# сі‰ да ћсте t всёхъ, ±же въ водaхъ: вс‰, и5мже сyть пeріе и3 чешуS въ водaхъ, и3 въ морsхъ и3 въ є3зeрахъ, сі‰ да ћсте: З усіх тварин, які у воді, їжте цих: у яких є пір’я і луска у воді, чи у морях, або ріках, тих їжте;
10
10
и3 всBмъ, и5мже нёсть пeріz ни чешуи2 въ водaхъ, и3 въ морsхъ и3 въ є3зeрахъ, t всёхъ, ±же и3зн0сzтъ в0ды, и3 всsка душA живyщаz въ водЁ, сквeрна є4сть, и3 сквє1рна да бyдутъ вaмъ: а всі ті, у яких немає пір’я і луски, чи у морях, або ріках, із усіх, що плавають у водах і з усього, що живе у водах, нечисте для вас;
11
11
t мsсъ и4хъ да не kди1те и3 мертвечи1ны и4хъ гнушaйтесz: вони повинні бути нечистими для вас: м’яса їх не їжте і трупами їх гребуйте;
12
12
и3 вс‰, и5мже нёсть пeріz и3 чешуи2, и5же въ водaхъ, сквє1рна сі‰ сyть вaмъ. усі тварини, в яких немає пір’я і луски у воді, нечисте для вас.
13
13
И# си1хъ гнушaйтесz t пти1цъ, и3 да не ћсте и4хъ, гнyсни сyть: nрлA и3 грЂфа и3 морскaгw nрлA, Із птахів же цурайтеся цих [не слід їх їсти, нечисті вони]: орла, грифа і морського орла,
14
14
и3 неsсыти и3 їктjна и3 под0бныхъ си6мъ: шуліку і сокола з породою його,
15
15
и3 стрyfа и3 совы2, и3 сухолaплz и3 под0бныхъ и5мъ: усякого ворона з породою його,
16
16
и3 всsкагw врaна и3 под0бныхъ є3мY: и3 ћстреба и3 под0бныхъ є3мY: страуса, сови, чайки і яструба з породою його,
17
17
и3 врaна нощнaгw и3 лили1ка и3 јвіна, пугача, риболова й ібіса,
18
18
и3 порфmріHна и3 пелекaна и3 лeбедz, лебедя, пелікана і сипа,
19
19
и3 є3рwдjа и3 харадрі0на и3 под0бныхъ є3мY: и3 вд0да и3 нощнaгw нетопырS. чаплі, зуя з породою його, удода і нетопиря.
20
20
И# вс‰ гaды пти6чіz, и5же х0дzтъ на четhрехъ, мeрзость є4сть вaмъ: Усі тварини, що плазують, крилаті, що ходять на чотирьох ногах, нечисті для нас;
21
21
но сі‰ да ћсте t всёхъ г†дъ пти1чныхъ, и5же х0дzтъ четверонHжны, и5же и4мутъ г0лєни вhше плесн{ своє1ю, скакaти и4ми по земли2: з усіх плазунів, крилатих, що ходять на чотирьох ногах, тих тільки їжте, у яких є гомілки вище ніг, щоб скакати ними по землі;
22
22
и3 сі‰ да ћсте [Въ Nстр0жской, и3 съ неS печaтанной прeжде въ москвЁ, пред8 си1мъ сл0вомъ ћсте, приложено2 не, но тогw2 во всёхъ грeч. не и3мёетсz.] t си1хъ: врyха и3 подHбнаz є3мY, и3 ґттaка и3 подHбнаz є3мY, nфі0маха и3 є4же под0бно къ немY, и3 ґкрjду и3 подHбнаz є4й: цих їжте з них: сарану з її породою, солам з її породою, харгол з її породою і хагаб з її породою.
23
23
и3 всsкъ гaдъ t пти1цъ, и5мже сyть четhри н0ги, мeрзость є4сть вaмъ, и3 въ си1хъ да не њсквернитeсz: Всяке інше, що плазує, крилате, у якого чотири ноги, нечисте для вас;
24
24
всsкъ прикасazйсz мертвечи1нэ и4хъ нечи1стъ бyдетъ до вeчера: від них ви будете нечисті: усякий, хто доторкнеться до трупа їх, нечистий буде до вечора;
25
25
и3 всsкъ взeмлzй мертвечи1ну и4хъ да и3змhетъ ри6зы сво‰ и3 нечи1стъ бyдетъ до вeчера. і всякий, хто візьме труп їх, повинен вимити одяг свій і буде нечистий до вечора.
26
26
Во всёхъ скотёхъ, и4же раздвоsетъ копhто и3 пaзнwкти и3мёетъ, ґ жвaніz не tрыгaетъ, нечи6ста да бyдутъ вaмъ: всsкъ прикасazйсz мертвечи1нэ и4хъ нечи1стъ бyдетъ дaже до вeчера: Усяка худоба, у якої копита раздвоєні, але немає глибокого розрізу, і яка не жує жуйки, нечиста для вас: усякий, хто доторкнеться до неї, буде нечистий [до вечора].
27
27
и3 всsкъ и4же х0дитъ на лaпахъ, во всёхъ ѕвэрeхъ, и5же х0дzтъ на четhрехъ, нечи6ста бyдутъ вaмъ: всsкъ прикасazйсz мертвечи1нэ и4хъ нечи1стъ бyдетъ до вeчера: З усіх звірів чотириногих ті, які ходять на лапах, нечисті для вас: усякий, хто доторкнеться до трупа їх, нечистий буде до вечора;
28
28
и3 взeмлzй мертвечи1ну и4хъ да и3сперeтъ ри6зы сво‰ и3 нечи1стъ бyдетъ до вeчера: нечи6ста сі‰ бyдутъ вaмъ. хто візьме труп їх, той повинен вимити одяг свій і буде нечистий до вечора: нечисті вони для вас.
29
29
И# сі‰ вaмъ нечи6ста t г†дъ плёжущихъ по земли2: лaсица и3 мhшъ и3 крокоди1лъ земнhй, Ось що нечисте для вас з тварин, які плазують по землі: кріт, миша, ящірка з її породою,
30
30
мmгaли и3 хамелеHнъ, и3 халавHтисъ и3 ћщеръ и3 кроторhz: анака, хамелеон, летаа, хомет і тиншемет, —
31
31
сjи нечи1сти вaмъ t всёхъ г†дъ плёжущихъ по земли2: всsкъ прикасazйсz мертвечи1нэ и4хъ нечи1стъ бyдетъ до вeчера. ці нечисті для вас з усіх плазунів: усякий, хто доторкнеться до них мертвих, нечистий буде до вечора.
32
32
И# всsко, въ нeже ѓще впадeтъ t ни1хъ нёчто t мертвечи1ны и4хъ, нечи1стъ бyдетъ всsкъ сосyдъ древsнъ, и3ли2 ри1за, и3ли2 к0жа, и3ли2 врeтище: всsкій сосyдъ, въ нeмже твори1тсz дёло, въ водЁ погрузи1тсz и3 нечи1стъ бyдетъ до вeчера, и3 по си1хъ чи1стъ бyдетъ: І все, на що впаде яке-небудь з них мертве, всяка дерев’яна посудина, або одяг, або шкіра, або мішок, і всяка річ, що вживається для справи, будуть нечисті: у воду треба покласти їх, і нечисті будуть до вечора, потім будуть чисті;
33
33
и3 всsкъ сосyдъ гли1нzнъ, въ џньже ѓще впадeтъ t си1хъ внyтрь, є3ли6ка сyть въ нeмъ, нечи6ста бyдутъ, и3 сосyдъ да разбіeтсz. якщо ж яке-небудь з них упаде в якусь глиняну посудину, то те, що знаходиться в ньому, буде нечисте, і саму [посудину] розбийте.
34
34
И# всsка снёдь ю4же ћсте, на ню1же ѓще возліeтсz водA, нечи1ста бyдетъ вaмъ: и3 всsкое питіE, є4же піeте во всsкомъ сосyдэ, нечи1сто бyдетъ (вaмъ): Всяка їжа, яку їдять, на якій була вода з такої посудини, нечиста буде [для вас], і всяке питво, яке п’ють, у всякій такій посудині нечисте буде.
35
35
и3 всE, є4же ѓще впадeтъ въ нE t мертвечи1ны и4хъ, нечи1сто бyдетъ: пє1щи и3 nгни6ща да сокрушaтсz, нечи6ста сі‰ сyть и3 нечи6ста бyдутъ вaмъ. Все, на що впаде що-небудь від трупа їхнього, нечисте буде: піч і вогнище слід розламати, вони нечисті; і вони повинні бути нечисті для вас;
36
36
КромЁ и3стHчникъ воднhхъ, и3 потHкъ, и3 собрaній воднhхъ, бyдутъ чи1сти: ґ и4же прикасaетсz мертвечи1намъ и4хъ, нечи1стъ бyдетъ. тільки джерело і колодязь, що містить воду, залишаються чистими; а хто доторкнеться до трупа їх, той нечистий.
37
37
Ѓще же впадeтъ t мертвечи1ны и4хъ на всsко сёмz сёмzнное, є4же сёетсz, чи1сто бyдетъ: І якщо що-небудь від трупа їх упаде на яке-небудь насіння, яке сіють, то воно чисте;
38
38
ѓще же возліeтсz водA на всsко сёмz, и3 впадeтъ t мертвечи1ны и4хъ на нE, нечи1сто бyдетъ вaмъ. якщо ж тоді, коли вода налита на насіння, упаде на нього що-небудь від трупа їх, то воно нечисте для вас.
39
39
Ѓще же ќмретъ t скотA, є3г0же вaмъ ћсти, прикасazйсz мертвечи1нэ є3гw2, нечи1стъ бyдетъ до вeчера: І коли помре яка-небудь худоба, яка вживається вами в їжу, то той, хто доторкнеться до трупа її, нечистий буде до вечора;
40
40
и3 kдhй t мертвечи1нъ си1хъ да и3сперeтъ ри6зы сво‰ и3 нечи1стъ бyдетъ до вeчера: и3 взeмлzй мертвечи1ну и4хъ да и3змhетъ ри6зы сво‰ и3 и3змhетсz вод0ю, и3 нечи1стъ бyдетъ до вeчера. і той, хто буде їсти мертвечину її, повинен вимити одяг свій і нечистий буде до вечора; і той, хто понесе труп його, повинен вимити одяг свій і нечистий буде до вечора.
41
41
И# всsкъ гaдъ плёжущій по земли2 мeрзость вaмъ є4сть сіE, да не снёстсz. Всяка тварина, що плазує по землі, нечиста для вас, не слід їсти її;
42
42
И# всsко ходsщее на чрeвэ, и3 всsко ходsщее на четhрехъ всегдA, и3 (всsко) многон0жное во всёхъ гaдэхъ, и5же плёжутъ по земли2, да не снёсте є5, ћкw мeрзость вaмъ є4сть: всього, що плазує на череві, і всього, що ходить на чотирьох ногах, і багатоногих з тварин, що плазують по землі, не їжте, бо вони нечисті;
43
43
и3 да не њмерзитE дyшъ вaшихъ во всёхъ гaдэхъ плёжущихъ по земли2, и3 да не њсквернитeсz и4ми, и3 да не бyдете нечи1сти въ ни1хъ, не оскверняйте душ ваших якою-небудь твариною, що плазує, і не робіть себе через них нечистими, щоб бути через них нечистими,
44
44
ћкw ѓзъ є4смь гDь бGъ вaшъ: и3 да њсвzтитeсz и3 бyдете свsти, ћкw с™ъ є4смь ѓзъ гDь бGъ вaшъ: и3 да не њскверни1те дyшъ вaшихъ во всёхъ гaдэхъ дви1жущихсz по земли2, бо Я — Господь Бог ваш: освячуйтеся і будьте святими, бо Я [Господь, Бог ваш] святий; і не оскверняйте душ ваших якою-небудь твариною, що плазує по землі,
45
45
ћкw ѓзъ є4смь гDь, и3зведhй вaсъ и3з8 земли2 є3гЂпетскіz, да бyду вaмъ бGъ, и3 бyдете свsти, ћкw с™ъ є4смь ѓзъ гDь. тому що Я — Господь, Який вивів вас із землі Єгипетської, щоб бути вашим Богом. Отже, будьте святими, тому що Я святий.
46
46
Сeй зак0нъ њ скотёхъ и3 њ пти1цахъ, и3 всsкой души2 дви1жущейсz въ водaхъ и3 всsкой души2 пресмыкaющейсz по земли2, Ось закон про худобу, про птахів, про всіх тварин, що живуть у водах, і про всіх тварин, що плазують по землі,
47
47
разлучи1ти междY нечи1стыми и3 междY чи1стыми, и3 научи1ти сhны ї}лєвы междY њживлsющими kдHмаz и3 междY њживлsющими не kдHмаz. щоб відрізняти нечисте від чистого, і тварин, яких можна їсти, від тварин, яких їсти не можна.
Главa в7i
Глава 12
1
1
И# речE гDь къ мwmсeю, гlz: І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
2
2
глаг0ли сынHмъ ї}лєвымъ и3 речeши къ ни6мъ, глаг0лz: женA, ћже ѓще зачнeтъ и3 роди1тъ мyжескъ п0лъ, нечистA бyдетъ сeдмь днjй: по днє1мъ (є3стeственнагw) разлучeніz сквeрны є3S, нечистA бyдетъ: скажи синам Ізраїлевим: якщо жінка зачне і народить немовля чоловічої статі, то вона нечиста буде сім днів; як у дні нечистоти від місячних її, вона буде нечиста;
3
3
и3 въ дeнь nсмhй да њбрёжетъ пл0ть конeчную є3гw2: у восьмий же день обріжеться у нього крайня плоть його;
4
4
и3 сидёти бyдетъ три1десzть и3 три2 дни6 въ кр0ви нечи1стэй своeй: всsкой вeщи с™ёй да не прик0снетсz и3 въ свzти1лище да не вни1детъ, д0ндеже скончaютсz днjе њчищeніz є3S. і тридцять три дні повинна вона сидіти, очищаючись від крови своєї; ні до чого священного не повинна доторкатися і до святилища не повинна приходити, доки не виповняться дні очищення її.
5
5
Ѓще же жeнскъ п0лъ роди1тъ, и3 нечистA бyдетъ четыренaдесzть днjй по (є3стeственнэй) сквeрнэ є3S, и3 шестьдесsтъ и3 шeсть днjй сидёти бyдетъ въ кр0ви нечистоты2 своеS. Якщо ж вона народить немовля жіночої статі, то під час очищення свого вона буде нечиста два тижні, і шістдесят шість днів повинна сидіти, очищаючись від крови своєї.
6
6
И# є3гдA и3сп0лнzтсz днjе њчищeніz є3S њ сhнэ є3S и3ли2 дщeри, да принесeтъ ѓгнца непор0чна є3динолётна во всесожжeніе, и3 птенцA голуби1на и3ли2 г0рлицу грэхA рaди, пред8 двє1ри ски1ніи свидёніz къ жерцY, Після закінчення днів очищення свого за сина або за дочку вона повинна принести однолітнього агнця у всепалення і молодого голуба або горлицю в жертву за гріх, до входу в скинію зібрання до священика;
7
7
и3 да принесeтъ є5 пред8 гDа: и3 пом0литсz њ нeй жрeцъ и3 њчи1ститъ ю5 t т0ка кр0ве є3S: сeй зак0нъ раждaющіz мyжескъ п0лъ и3ли2 жeнскъ. він принесе це перед Господом і очистить її, і вона буде чиста від течі крови її. Ось закон про тих, хто народжує дитину чоловічої або жіночої статі.
8
8
Ѓще же не њбрsщетъ рукA є3S дов0лнагw на ѓгнца, и3 да в0зметъ двЁ гHрлицы и3ли2 двA птенц† голуби6на, є3ди1наго на всесожжeніе и3 другaго грэхA рaди: и3 пом0литсz њ нeй жрeцъ, и3 њчи1ститсz. Якщо ж вона не в змозі принести агнця, те нехай візьме двох горлиць або двох молодих голубів, одного у всепалення, а іншого в жертву за гріх, і очистить її священик, і вона буде чиста.
Главa Gi
Глава 13
1
1
И# речE гDь къ мwmсeю и3 ґарHну, гlz: І сказав Господь Мойсеєві й Аарону, говорячи:
2
2
человёку є3мyже ѓще бyдетъ на к0жи пл0ти є3гw2 стрyпъ знaменіz и3ли2 блeскъ, и3 бyдетъ на к0жи пл0ти є3гw2 ћзва прокажeніz, да приведeтсz ко ґарHну жерцY и3ли2 ко є3ди1ному t сынHвъ є3гw2 жерцHвъ: коли в кого з’явиться на шкірі тіла його пухлина, або лишаї, або пляма, і на шкірі тіла його зробиться наче виразка прокази, то слід привести його до Аарона священика, або до одного із синів його, священиків;
3
3
и3 ќзритъ жрeцъ ћзву на к0жи пл0ти є3гw2, и3 влaсъ въ ћзвэ и3змэни1тсz въ бёло, и3 вз0ръ ћзвы ўмaленъ t к0жи пл0ти є3гw2, ћзва прокaзы є4сть: и3 ќзритъ жрeцъ, и3 њскверни1тъ є3го2. священик огляне виразку на шкірі тіла, і якщо волосся на виразці змінилося на біле, і виразка виявилася заглибленою у шкіру тіла його, то це виразка прокази; священик, оглянувши його, оголосить його нечистим.
4
4
Ѓще же и3 блeскъ бёлъ бyдетъ на к0жи пл0тнэй є3гw2, и3 не мeншій бyдетъ вз0ръ є3гw2 t к0жи, и3 влaсъ є3гw2 не и3змэни1сz во влaсъ бёлъ, и3 т0й є4сть тeменъ, и3 tлучи1тъ жрeцъ ћзву на сeдмь днjй: А якщо на шкірі тіла його пляма біла, але вона не виявиться заглибленою у шкіру, і волосся на ній не змінилося на біле, то священик повинен замкнути того, хто має виразку, на сім днів;
5
5
и3 ќзритъ жрeцъ ћзву въ дeнь седмhй, и3 сE, ћзва пребывaетъ пред8 ни1мъ, и3 не и3змэни1сz ћзва на к0жи, и3 tлучи1тъ є3го2 жрeцъ на друг‡z сeдмь днjй: у сьомий день священик огляне його, і якщо виразка залишається у своєму вигляді і не поширюється виразка по шкірі, то священик повинен замкнути його на інші сім днів;
6
6
и3 ќзритъ є3го2 жрeцъ въ седмhй дeнь втори1цею, и3 сE, ћзва потемнЁ, и3 не и3змэни1сz ћзва на к0жи, и3 њчи1ститъ є3го2 жрeцъ: знaменіе бо є4сть: и3 и3змhвъ ри6зы сво‰, чи1стъ бyдетъ. у сьомий день знову священик огляне його, і якщо виразка менше помітна і не поширилася виразка по шкірі, то священик повинен оголосити його чистим: це лишаї, і нехай вимиє одежу свою, і буде чистим.
7
7
Ѓще же и3змэнsющеесz и3змэни1тсz знaменіе на к0жи, повнегдA ви1дэти є3го2 жерцY є4же њчи1стити є3го2, и3 kви1тсz втор0е жерцY: и3 ќзритъ є3го2 жрeцъ, и3 сE, и3змэни1сz знaменіе въ к0жи, Якщо ж лишаї стануть поширюватися по шкірі, після того як він з’являвся до священика для очищення, то він удруге повинен з’явитися до священика;
8
8
и3 да њскверни1тъ є3го2 жрeцъ: прокaза бо є4сть. священик, побачивши, що лишаї поширюються по шкірі, оголосить його нечистим: це проказа.
9
9
И# ћзва прокажeніz ѓще бyдетъ на человёцэ, и3 пріи1детъ къ жерцY: Якщо буде на кому виразка прокази, то слід привести його до священика;
10
10
и3 ќзритъ жрeцъ, и3 сE, стрyпъ бёлъ на к0жи, и3 сeй и3змэни1лъ влaсъ бёлъ, и3 t здрaвыz пл0ти живhz въ стрyпэ: священик огляне, і якщо пухлина на шкірі біла, і волосся змінилося на біле, і на пухлині живе м’ясо,
11
11
прокaза вeтха є4сть на к0жи пл0ти є3гw2, и3 њскверни1тъ є3го2 жрeцъ и3 tлучи1тъ є3го2, ћкw нечи1стъ є4сть. то це застаріла проказа на шкірі тіла його; і священик оголосить його нечистим і ізолює його, бо він нечистий.
12
12
Ѓще же процвэтaz процвэтeтъ прокaза на к0жи, и3 покрhетъ прокажeніе всю2 к0жу ћзвою, t главы2 до ногY є3гw2, по всемY вз0ру жерц0ву: Якщо ж проказа розцвіте на шкірі, і покриє проказа всю шкіру хворого від голови його до ніг, скільки можуть бачити очі священика,
13
13
и3 ќзритъ жрeцъ, и3 сE, покрhло прокажeніе всю2 к0жу пл0ти є3гw2, да њчи1ститъ жрeцъ ћзву: ћкw всS и3змэни1сz въ бёло, чи1стъ є4сть. і побачить священик, що проказа покрила все тіло його, то він оголосить хворого чистим, тому що все перетворилося на біле: він чистий.
14
14
И# въ џньже дeнь ѓще kви1тсz на нeмъ пл0ть живA, њскверни1тсz: Коли ж виявиться на ньому живе м’ясо, то він нечистий;
15
15
и3 ќзритъ жрeцъ пл0ть здрaву, и3 њскверни1тъ є3го2 пл0ть здрaва, ћкw нечистA є4сть, прокажeніе є4сть. священик, побачивши живе м’ясо, оголосить його нечистим; живе м’ясо нечисте: це проказа.
16
16
Ѓще же состaвитсz пл0ть здрaва, и3 и3змэни1тсz въ бёло, и3 пріи1детъ къ жерцY: Якщо ж живе м’ясо зміниться і перетвориться на біле, нехай він прийде до священика;
17
17
и3 ќзритъ жрeцъ, и3 сE, и3змэни1сz ћзва въ бёло, и3 њчи1ститъ жрeцъ ћзву, чи1стъ є4сть. священик огляне його, і якщо виразка перетвориться на біле, священик оголосить хворого чистим; він чистий.
18
18
И# тёло ѓще бyдетъ на к0жи є3гw2 болsчка гн0йна, и3 и3сцэлёетъ, Якщо в кого на шкірі тіла був нарив і загоївся,
19
19
и3 бyдетъ на мёстэ болsчки стрyпъ бёлъ, и3ли2 блeскъ бэлёющьсz и3ли2 рдsщьсz, и3 kви1тсz жерцY: і на місці нариву з’явилася біла пухлина, чи пляма біла або червонувата, то він повинен з’явитися до священика;
20
20
и3 ќзритъ жрeцъ, и3 сE, вз0ръ нижaе к0жи, и3 влaсъ є3гw2 и3змэни1сz въ бёло, и3 њскверни1тъ є3го2 жрeцъ, ћкw блeскъ прокажeніz є4сть, на болsчкэ процвэтE. священик огляне його, і якщо воно виявиться нижче шкіри, і волосся його змінилося на біле, то священик оголосить його нечистим: це виразка прокази, вона розцвіла на нариві;
21
21
Ѓще же ўви1дитъ жрeцъ, и3 сE, нёсть въ нeмъ влaсъ бёлъ, и3 не нижaе є4сть t к0жи плотскjz, и3 сeй є4сть тeменъ, и3 tлучи1тъ є3го2 жрeцъ на сeдмь днjй. якщо ж священик побачить, що волосся на ній не біле, і вона не нижче шкіри, і притому мало примітна, то священик ізолює його на сім днів;
22
22
Ѓще ли разсhпаніемъ разсhплетсz по к0жи, и3 њскверни1тъ є3го2 жрeцъ, блeскъ прокажeніz є4сть, на болsчкэ процвэтE. якщо вона стане дуже поширюватися по шкірі, то священик оголосить його нечистим: це виразка;
23
23
Ѓще ли на мёстэ своeмъ пребывaетъ блeскъ и3 не разсыпaетсz, стрyпъ болsчки є4сть, и3 њчи1ститъ є3го2 жрeцъ. якщо ж пляма залишається на своєму місці і не поширюється, то це запалення нариву, і священик оголосить його чистим.
24
24
И# пл0ть ѓще бyдетъ на к0жи є3гw2 жжeніе џгнено, и3 бyдетъ на к0жи є3гw2 и3сцэлёвшее t жжeніz блещaщеесz бёло и3ли2 червлeно и3ли2 пробэлyющеесz: Або якщо в кого на шкірі тіла буде опік, і на опіку, що загоївся, виявиться червонувата або біла пляма,
25
25
и3 ќзритъ є3го2 жрeцъ, и3 сE, премэни1сz влaсъ бёлъ въ блещaщійсz, и3 вз0ръ є3мY нижaе t к0жи, прокажeніе є4сть, во жжeніи процвэтE, и3 њскверни1тъ є3го2 жрeцъ, ћзва прокажeніz є4сть. і священик побачить, що волосся на плямі змінилося на біле, і вона виявиться заглибленою у шкіру, то це проказа, вона розцвіла на опіку; і священик оголосить його нечистим: це виразка прокази;
26
26
Ѓще же ўви1дитъ є3го2 жрeцъ, и3 сE, нёсть на блещaщемсz влaсъ бёлъ, и3 не нижaе є4сть t к0жи, сaмо же тeмно, и3 tлучи1тъ є3го2 жрeцъ на сeдмь днjй: якщо ж священик побачить, що волосся на плямі не біле, і вона не нижче шкіри, і притому мало помітна, то священик ізолює його на сім днів;
27
27
и3 ќзритъ є3го2 жрeцъ въ дeнь седмhй, и3 ѓще разсhпаніемъ разсhплетсz по к0жи, и3 њскверни1тъ є3го2 жрeцъ: ћзва прокажeніz є4сть, бо гн0й процвэтE. у сьомий день священик огляне його, і якщо вона дуже поширюється по шкірі, то священик оголосить його нечистим: це виразка прокази;
28
28
Ѓще же на мёстэ пребyдетъ блещaніе и3 не разсhплетсz по к0жи, сіe же тeмно є4сть, стрyпъ сожжeніz є4сть, да њчи1ститъ є3го2 жрeцъ: w4бразъ бо сожжeніz є4сть. якщо ж пляма залишається на своєму місці і не поширюється по шкірі, і притому мало примітна, те це пухлина від опіку; священик оголосить його чистим, бо це запалення від опіку.
29
29
Мyжу же и3ли2 женЁ, ѓще бyдетъ на ни1хъ ћзва прокажeніz на главЁ и3ли2 на брадЁ, Якщо у чоловіка або у жінки буде виразка на голові або на бороді,
30
30
и3 ќзритъ жрeцъ ћзву, и3 сE, њбли1чіе є3S глубочaе к0жи, въ нeйже влaсъ желтyzсz т0нокъ, и3 њскверни1тъ є3го2 жрeцъ: врeдъ є4сть, прокажeніе главы2 и3ли2 прокажeніе брады2 є4сть. і огляне священик виразку, і вона виявиться заглибленою в шкірі, і волосся на ній жовтувате тонке, то священик оголосить їх нечистими: це паршивість, це проказа на голові або на бороді;
31
31
И# ѓще ўви1дитъ жрeцъ ћзву врeда, и3 сE, не бyдетъ њбли1чіе нижaе к0жи, и3 влaсъ желтyzсz не бyдетъ въ нeмъ, да tлучи1тъ жрeцъ ћзву врeда на сeдмь днjй: якщо ж священик огляне виразку паршивости і вона не виявиться заглибленою в шкірі, і волосся на ній не чорне, то священик того, хто має виразку паршивости, ізолює на сім днів;
32
32
и3 ќзритъ жрeцъ ћзву въ дeнь седмhй, и3 сE, не разсhпасz врeдъ, и3 влaсъ желтyzсz нёсть въ нeмъ, и3 њбли1чіе врeда нёсть нижaе к0жи: у сьомий день священик огляне виразку і, якщо паршивість не поширюється і немає на ній жовтуватого волосся, і паршивість не виявиться заглибленою в шкірі,
33
33
и3 њстрижeтъ к0жу, врeдъ же да не њстрижeтсz, и3 tлучи1тъ жрeцъ врeдъ на сeдмь днjй втор0е: то хворого слід обстригти, але паршивого місця не обстригати, і священик повинен паршивого вдруге ізолювати на сім днів;
34
34
и3 ќзритъ жрeцъ врeдъ въ дeнь седмhй, и3 сE, не разсhпасz врeдъ по к0жи по њстрижeніи є3гw2, и3 њбли1чіе врeда нёсть нижaе к0жи, и3 њчи1ститъ є3го2 жрeцъ, и3 и3змhвъ ри6зы, чи1стъ бyдетъ. у сьомий день священик огляне паршивість, і якщо паршивість не поширюється на шкірі і не виявиться заглибленою в шкірі, то священик оголосить його чистим; нехай він вимиє одежу свою, і буде чистий.
35
35
Ѓще же разсhпаніемъ разсhплетсz врeдъ по к0жи по њчищeніи є3гw2: Якщо ж після очищення його буде дуже поширюватися паршивість по шкірі,
36
36
и3 ќзритъ є3го2 жрeцъ, и3 сE, разсhпасz врeдъ по к0жи, да не присэти1тъ жрeцъ њ влaсэ желтёющемсz, ћкw нечи1стъ є4сть. і священик побачить, що паршивість поширюється по шкірі, то священик нехай не шукає жовтуватого волосся: він нечистий.
37
37
Ѓще же пред8 ни1мъ бyдетъ на мёстэ врeдъ, и3 влaсъ чeрнъ kви1тсz въ нeмъ, и3сцэлЁ врeдъ, чи1стъ є4сть, и3 њчи1ститъ є3го2 жрeцъ. Якщо ж паршивість залишається у своєму вигляді, і показується на ній волосся чорне, то паршивість минула, він чистий; священик оголосить його чистим.
38
38
Мyжу же и3ли2 женЁ, ѓще бyдутъ на к0жи пл0ти є3гw2 блещ†ніz блещ†щаz бэлBющаzсz: Якщо у чоловіка або у жінки на шкірі тіла їх будуть плями, плями білі,
39
39
и3 ўви1дитъ жрeцъ, и3 сE, на к0жи пл0ти є3гw2 блещ†ніz и3 блещ†щаz бэлBющаzсz, лишaй є4сть, процвэтE на к0жи пл0ти є3гw2, чи1стъ є4сть. і священик побачить, що на шкірі тіла їх плями блідо-білі, то це лишай, що розцвів на шкірі: він чистий.
40
40
Ѓще же комY њблёзе главA, плэши1въ є4сть, чи1стъ є4сть: Якщо в кого на голові вилізло волосся, то це плішивий: він чистий;
41
41
ѓще же спреди2 њблёзе главA, взлhсъ є4сть, чи1стъ є4сть: а якщо на передній частині голови вилізло волосся, то це лисий: він чистий.
42
42
ѓще же бyдетъ на плэши2 є3гw2 и3ли2 на взлhсинэ є3гw2 блeскъ бёлъ и3ли2 червленyzсz, прокажeніе процвэтaющее на плэши2 є3гw2 и3ли2 на взлhсинэ є3гw2: Якщо ж на пліші або на лисині буде біла або червонувата пляма, то на пліші його або на лисині його розцвіла проказа;
43
43
и3 ўви1дитъ є3го2 жрeцъ, и3 сE, њбли1чіе блeска бёло и3ли2 червлeно на плэши2 є3гw2 и3ли2 на взлhсинэ є3гw2, ћкw њбли1чіе прокажeніz на к0жи пл0ти є3гw2: священик огляне його, і якщо побачить, що пухлина виразки біла або червонувата на пліші його або на лисині його, і на вигляд схожа на проказу шкіри тіла,
44
44
человёкъ прокажeнъ є4сть, њсквернeніемъ њскверни1тъ є3го2 жрeцъ, на главЁ є3гw2 блeскъ є3гw2. то він прокажений, нечистий він; священик повинен оголосити його нечистим, у нього на голові виразка.
45
45
И# прокажeнъ, на нeмже є4сть ћзва, ри6зы є3гw2 да бyдутъ раздр†ны, и3 главA є3гw2 не покровeна, и3 w4колw ќстъ свои1хъ да њбвіeтсz, и3 нечи1стъ прозовeтсz: У прокаженого, на якому ця виразка, повинна бути розідрана одежа, і голова його повинна бути не покрита, і до вуст він повинен бути закритим і кричати: нечистий! нечистий!
46
46
вс‰ дни6, въ нsже бyдетъ на нeмъ ћзва, нечи1стъ сhй, нечи1стъ бyдетъ: tлучeнъ да сэди1тъ, внЁ полкA да бyдетъ є3мY пребывaніе. В усі дні, поки на ньому виразка, він повинен бути нечистим, нечистий він; він повинен жити окремо, поза станом житло його.
47
47
И# ри1за ѓще бyдетъ на нeй ћзва прокажeніz, на ри1зэ сукнsнэ, и3ли2 на и3згрeбійней, Якщо виразка прокази буде на одязі, на одязі вовняному, або на одязі лляному,
48
48
и3ли2 на прsденэ, и3ли2 на кр0кахъ [кудeль], и3ли2 на льнёхъ, и3ли2 на в0лнэ, и3ли2 на к0жи, и3ли2 на всsкой к0жи дёланэй, або на основі, або на утоці з льону або вовни, або на шкірі, або на якому-небудь виробі шкіряному,
49
49
и3 kви1тсz ћзва зелeна и3ли2 червленyzсz на к0жи, и3ли2 на ри1зэ, и3ли2 на прsденэхъ, и3ли2 на кр0кахъ, и3ли2 на всsкомъ дёлэ к0жанэмъ, ћзва прокажeніz є4сть, и3 покaжетъ жерцY: і пляма буде зеленкувата або червонувата на одязі, або на шкірі, або на основі, або на утоці, або на якій-небудь шкіряній речі, — то це виразка прокази: треба показати її священикові;
50
50
и3 ўви1дитъ жрeцъ ћзву, и3 tлучи1тъ жрeцъ ћзву на сeдмь днjй. священик огляне виразку і ізолює заражене виразкою на сім днів;
51
51
И# да ўви1дитъ жрeцъ ћзву въ дeнь седмhй: ѓще же разсhпасz ћзва по ри1зэ, и3ли2 по прsденэ, и3ли2 по кр0кахъ, и3ли2 по к0жи, по всемY є3ли6ка творsтсz к0жы въ дёланіи, прокажeніе и4сто є4сть ћзва, нечи1стъ є4сть: у сьомий день огляне священик заражене, і якщо виразка поширилася по одягу, або по основі, або по утоку, або по шкірі, або по якому-небудь виробу, зробленому зі шкіри, то це проказа їдка, виразка нечиста;
52
52
да сожжeтъ ри1зу, и3ли2 прzдє1ніz, и3ли2 крHки, и3ли2 на в0лнэ, и3ли2 на льнЁ, и3ли2 на всsкомъ сосyдэ к0жанэ, на нeмже ѓще бyдетъ ћзва: понeже прокажeніе и4сто є4сть, на nгни2 да сожжeтсz. він повинен спалити одяг, або основу, або утік вовняний або лляний, або яку б то не було шкіряну річ, на якій буде виразка, бо це проказа їдка: слід спалити на вогні.
53
53
Ѓще ли ќзритъ жрeцъ, и3 не разсhплетсz ћзва по ри1зэ, и3ли2 по прsденэ, и3ли2 по кр0кахъ, и3ли2 по всsкому сосyду к0жану: Якщо ж священик побачить, що виразка не поширилася по одягу, або по основі, або по утоку, або на якій би то не було шкіряній речі,
54
54
и3 повели1тъ жрeцъ, и3 и3змhетъ, на нeмже бyдетъ ћзва, и3 да tлучи1тъ жрeцъ ћзву на друг‡z сeдмь днjй: то священик накаже вимити те, на чому виразка, і вдруге ізолює на сім днів;
55
55
и3 ўви1дитъ жрeцъ по и3змhтіи є3гw2 ћзву, и3 ѓще не и3змэни1ла ћзва лицA своегw2, и3 ћзва не разсhпасz, нечи1сто є4сть, на nгни2 да сожжeтсz: ўтверди1сz бо на ри1зэ, и3ли2 на прsденэ, и3ли2 на кр0кахъ. якщо після обмивання зараженої речі священик побачить, що виразка не змінила вигляду свого і не поширилася виразка, то вона нечиста, спали її на вогні; це виїдена ямка на лицьовій стороні або на вивороті;
56
56
И# ѓще ўви1дитъ жрeцъ, и3 бyдетъ темнA ћзва по и3спрaніи є3S, да tт0ргнетъ є5 t ри1зы, и3ли2 t прsдена, и3ли2 t кр0къ, и3ли2 t к0жи. якщо ж священик побачить, що виразка після обмивання її зробилася менш примітною, то священик нехай відірве її від одежі, або від шкіри, або від основи, або від утоку.
57
57
И# ѓще kви1тсz є3щE на ри1зэ и3ли2 на прsденэ, и3ли2 на кр0кахъ, и3ли2 на всsкомъ сосyдэ к0жанэ, прокажeніе процвэтaющее є4сть, на nгни2 да сожжeтсz, на нeмже є4сть ћзва. Якщо ж вона знову покажеться на одязі, або на основі, або на утоці, або на якій-небудь шкіряній речі, то це виразка, що розквітає: спали на вогні те, на чому виразка.
58
58
И# ри1за, и3ли2 прsдено, и3ли2 крHки, и3ли2 всsкъ сосyдъ к0жанъ, є4же и3сперeтсz, и3 tстyпитъ t негw2 ћзва, и3 и3змhетсz втор0е, и3 чи1сто бyдетъ. Якщо ж одяг, або основу, або утік, або яку-небудь шкіряну річ вимиєш, і зійде з них виразка, то слід вимити їх удруге, і вони будуть чисті.
59
59
Сeй зак0нъ ћзвэ прокажeніz ри1зы сукнsны, и3ли2 и3згрeбійны, и3ли2 прsдены, и3ли2 кудeлныz, и3ли2 всsкагw сосyда к0жана, во є4же њчи1стити є5, и3ли2 њскверни1ти є5. Ось закон про виразку прокази на одязі вовняному або лляному, або на основі і на утоці, або на якій-небудь шкіряній речі, як оголосити її чистою або нечистою.
Главa д7i
Глава 14
1
1
И# речE гDь къ мwmсeю, гlz: І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
2
2
сeй зак0нъ прокажeнному, въ џньже дeнь ѓще њчи1ститсz, и3 приведeтсz къ жерцY: ось закон про прокаженого, коли потрібно його очистити: приведуть його до священика;
3
3
и3 да и3зhдетъ жрeцъ внЁ полкA, и3 ќзритъ жрeцъ, и3 сE, и3сцэлЁ ћзва прокажeніz t прокажeннагw: священик вийде геть зі стану, і якщо священик побачить, що прокажений зцілився від хвороби прокаження,
4
4
и3 повели1тъ жрeцъ, да в0змутсz њчищeнному двA пти6чища жи6ва чи6ста и3 дрeво кeдрово, и3 соскaна червлени1ца и3 v3ссHпъ: то священик накаже взяти для того, хто очищається, двох птахів живих чистих, кедрового дерева, червлену нитку та ісопу,
5
5
и3 повели1тъ жрeцъ, да зак0лютъ пти1чище є3ди1но въ сосyдъ гли1нzнъ, над8 вод0ю жив0ю, і накаже священик заколоти одного птаха над глиняною посудиною, над живою водою;
6
6
и3 жив0е пти1чище да в0зметъ, и3 дрeво кeдрово и3 соскaну червлени1цу и3 v3ссHпъ, и3 да њм0читъ и5хъ и3 пти1чище жив0е въ кр0ви заклaнагw пти1чища над8 вод0ю жив0ю: а сам він візьме живого птаха, кедрове дерево, червлену нитку та ісоп, і омочить їх і живого птаха у крові птаха, заколотого над живою водою,
7
7
и3 да воскропи1тъ на њчи1стившагосz t прокажeніz седми1жды, и3 чи1стъ бyдетъ: и3 да tпyститъ пти1чище жив0е на п0ле: і покропить того, хто очищається від прокази, сім разів, і оголосить його чистим, і пустить живого птаха в поле.
8
8
и3 да и3сперeтъ њчи1стивыйсz ри6зы сво‰ и3 да њстрижeтъ вс‰ власы2 сво‰ и3 да и3змhетсz вод0ю, и3 чи1стъ бyдетъ: и3 по си1хъ да вни1детъ въ п0лкъ и3 да пребyдетъ внЁ д0му своегw2 сeдмь днjй. Той, хто очищається, омиє одежу свою, обстриже усе волосся своє, омиється водою, і буде чистий; потім увійде в стан і пробуде сім днів поза наметом своїм;
9
9
И# бyдетъ въ дeнь седмhй, њбрjютсz вси2 власы2 є3гw2, главA є3гw2 и3 брадA и3 брHви, и3 всsкъ влaсъ є3гw2 да њбрjетсz: и3 да и3змhетъ ри6зы сво‰, и3 да њмhетсz тёло є3гw2 вод0ю, и3 чи1стъ бyдетъ. у сьомий день поголить усе волосся своє, голову свою, бороду свою, брови очей своїх, усе волосся своє поголить, і вимиє одежу свою, і обмиє тіло своє водою, і буде чистий;
10
10
И# въ дeнь nсмhй да в0зметъ двA ѓгнца є3динолBтна непорHчна и3 џвцу є3ди1ну є3динолётну непор0чну, и3 три2 десzти6ны муки2 пшени1чны на жeртву смёшаныz съ є3лeемъ и3 мёру є3лeа є3ди1ну: у восьмий день візьме він двох баранів [однолітніх] без вад, і одну вівцю однолітню без вад, і три десятих частини ефи пшеничного борошна, змішаного з єлеєм, для приношення хлібного, і один лог єлею;
11
11
и3 да постaвитъ жрeцъ њчищazй человёка њчищaемаго и3 сі‰ пред8 гDемъ, ў двeрій ски1ніи свидёніz: священик, який очищає, поставить людину, що очищається, з ними перед Господом при вході у скинію зібрання;
12
12
и3 в0зметъ жрeцъ ѓгнца є3ди1наго и3 приведeтъ є3го2 преступлeніz рaди, и3 чaшу є3лeа, и3 tлучи1тъ | жрeцъ во tлучeніе пред8 гDемъ: і візьме священик одного барана, і представить його в жертву за провину, і лог єлею, і принесе це, потрясаючи перед Господом;
13
13
и3 зак0лютъ ѓгнца на мёстэ, и3дёже закалaютъ всесожжє1ніz и3 ±же грэхA рaди, на мёстэ свsтэ: є4сть бо є4же грэхA рaди, ћкоже и3 преступлeніz рaди є4сть жерцY: с™†z с™hхъ сyть: і заколе барана на тому місці, де заколюють жертву за гріх і всепалення, на місці святому, тому що ця жертва за провину, подібно до жертви за гріх, належить священикові: це велика святиня;
14
14
и3 в0зметъ жрeцъ t кр0ве ћже преступлeніz рaди, и3 возложи1тъ жрeцъ на њбyшіе ќха њчищaемагw деснaгw, и3 на крaй руки2 є3гw2 деснhz, и3 на крaй ноги2 є3гw2 деснhz: і візьме священик крови жертви за провину, і покладе священик на край правого вуха того, хто очищається, і на великий палець правої руки його і на великий палець правої ноги його;
15
15
и3 взeмъ жрeцъ t чaши є3лeа, возліeтъ на рyку лёвую свою2: і візьме священик з лога єлею і поллє на ліву свою долоню;
16
16
и3 да њм0читъ жрeцъ пeрстъ св0й деснhй въ є3лeй, и4же є4сть въ руцЁ є3гw2 лёвэй, и3 да воскропи1тъ t є3лeа пeрстомъ седми1жды пред8 гDемъ: й омочить священик правий перст свій у єлей, який на лівій долоні його, і покропить єлеєм з перста свого сім разів перед лицем Господа;
17
17
њстaвшійсz же є3лeй, и4же въ руцЁ є3гw2, да возложи1тъ жрeцъ на њбyшіе ќха њчищaемагw деснaгw, и3 на крaй руки2 є3гw2 деснhz, и3 на крaй ноги2 є3гw2 деснhz, на мёсто кр0ве ћже преступлeніz рaди: єлей же, що залишився, який на долоні його, покладе священик на край правого вуха того, хто очищається, на великий палець правої руки його і на великий палець правої ноги його, на місця, де кров жертви за провину;
18
18
њстaвшійсz же є3лeй, и4же въ руцЁ жерцA, да возложи1тъ жрeцъ на главY њчищeнному: и3 пом0литсz њ нeмъ жрeцъ пред8 гDемъ: а решту єлею, який на долоні священика, покладе він на голову того, хто очищається, і очистить його священик перед лицем Господа.
19
19
и3 сотвори1тъ жрeцъ є4же грэхA рaди, и3 пом0литсz жрeцъ t њчищaющемсz t грэхA своегw2: и3 по сeмъ зак0летъ жрeцъ всесожжeніе: І звершить священик жертву за гріх, і очистить того, хто очищається, від нечистоти його; після того заколе жертву всепалення;
20
20
и3 вознесeтъ жрeцъ всесожжeніе и3 жeртву на nлтaрь пред8 гDемъ, и3 пом0литсz њ нeмъ жрeцъ, и3 њчи1ститсz. і покладе священик всепалення і приношення хлібне на жертовник; і очистить його священик, і він буде чистий.
21
21
Ѓще же ўб0гъ є4сть, и3 рукA є3гw2 не дости1гнетъ, да в0зметъ ѓгнца є3динолётнаго є3ди1наго, въ џньже преступи1лъ на tлучeніе, ћкw помоли1тисz њ нeмъ, и3 десzти1ну муки2 пшени1чны смёшаны съ є3лeемъ въ жeртву, и3 чaшу є3лeа є3ди1ну, Якщо ж він бідний і не має достатку, то нехай візьме одного барана в жертву за провину для потрясання, щоб очистити себе, і одну десяту частину ефи пшеничного борошна, змішаного з єлеєм, для приношення хлібного, і лог єлею,
22
22
и3 двA гHрличища, и3ли2 двA птєнцA голуби6на, є3ли6ка њбрёте рукA є3гw2, и3 да бyдетъ є3ди1нъ грэхA рaди, и3 другjй во всесожжeніе: і двох горлиць або двох молодих голубів, що дістане рука його, одного з птахів у жертву за гріх, а іншого у всепалення;
23
23
и3 да принесeтъ | въ дeнь nсмhй, во є4же њчи1стити є3го2, къ жерцY, пред8 двє1ри ски1ніи свидёніz пред8 гDа: і принесе їх у восьмий день очищення свого до священика до входу у скинію зібрання, перед лице Господа;
24
24
и3 взeмъ жрeцъ ѓгнца и4же преступлeніz рaди, и3 чaшу є3лeа, возложи1тъ | возложeніе пред8 гDемъ, священик візьме барана жертви за провину і лог єлею, і принесе це священик, потрясаючи перед Господом;
25
25
и3 зак0летъ ѓгнца и4же преступлeніz рaди, и3 в0зметъ жрeцъ t кр0ве ћже преступлeніz рaди, и3 возложи1тъ на њбyшіе ќха њчищaемагw деснaгw, и3 на крaй руки2 є3гw2 деснhz, и3 на крaй ноги2 є3гw2 деснhz: і заколе барана в жертву за провину, і візьме священик крови жертви за провину, і покладе на край правого вуха того, хто очищається, і на великий палець правої руки його і на великий палець правої ноги його;
26
26
и3 t є3лeа возліeтъ жрeцъ на рyку свою2 лёвую, і наллє священик єлею на ліву свою долоню,
27
27
и3 воскропи1тъ жрeцъ пeрстомъ свои1мъ деснhмъ t є3лeа, и4же въ руцЁ є3гw2 лёвэй, седми1жды пред8 гDемъ: і єлеєм, що на лівій долоні його, покропить священик правим перстом своїм сім разів перед лицем Господнім;
28
28
и3 возложи1тъ жрeцъ t є3лeа сyщагw въ руцЁ є3гw2 на њбyшіе ќха њчищaемагw деснaгw, и3 на крaй руки2 є3гw2 деснhz, и3 на крaй ноги2 є3гw2 деснhz, на мёстэ кр0ве ћже преступлeніz рaди: і покладе священик єлей, що на долоні його, на край правого вуха того, хто очищається, на великий палець правої руки його і на великий палець правої ноги його, на місця, де кров жертви за провину;
29
29
њстaвшеесz же t є3лeа, є4же є4сть въ руцЁ жерцA, да возложи1тъ на главY њчи1стившемусz: и3 пом0литсz њ нeмъ жрeцъ пред8 гDемъ, а решту єлею, що на долоні священика, покладе він на голову того, хто очищається, щоб очистити його перед лицем Господа;
30
30
и3 сотвори1тъ є3ди1ну t г0рлицъ, и3ли2 t птенцє1въ голуби1ныхъ, ћкоже њбрёте рукA є3гw2, і принесе одну з горлиць або одного з молодих голубів, що дістане рука того, хто очищається,
31
31
є3ди1ну грэхA рaди, и3 другyю во всесожжeніе съ жeртвою: и3 пом0литсz жрeцъ њ њчищaемэмъ пред8 гDемъ. з того, що дістане рука його, одного птаха в жертву за гріх, а іншого у всепалення, разом із приношенням хлібним; і очистить священик того, хто очищається, перед лицем Господа.
32
32
Сeй зак0нъ въ нeмже є4сть ћзва прокажeніz, и3 не њбрэтaющему рук0ю во њчищeніе своE. Ось закон про прокаженого, який в час очищення свого не має достатку.
33
33
И# речE гDь къ мwmсeю и3 ґарHну, гlz: І сказав Господь Мойсеєві й Аарону, говорячи:
34
34
є3гдA вни1дете въ зeмлю ханаaнску, ю4же ѓзъ даю2 вaмъ въ притzжaніе, и3 дaмъ ћзву прокажeніz въ домёхъ земли2 притzжaнныz вaмъ: коли ввійдете в землю Ханаанську, яку Я даю вам у володіння, і Я наведу виразку прокази на доми в землі володіння вашого,
35
35
и3 пріи1детъ, є3гHже д0мъ, и3 повёсть жерцY глаг0лz: ѓки ћзва kвлsетсz въ домY моeмъ. тоді той, чий дім, повинен піти і сказати священикові: у мене в домі показалася ніби виразка.
36
36
И# повели1тъ жрeцъ и3спраздни1ти сосyды д0му, прeжде нeже вни1ти жерцY ви1дэти ћзву, и3 да не бyдутъ нечи6ста вс‰ ±же въ домY. По си1хъ же вни1детъ жрeцъ соглsдати д0мъ: Священик накаже спорожнити дім, раніше ніж увійде священик оглядати виразку, щоб не зробилося нечистим усе, що в домі; після цього прийде священик оглядати дім.
37
37
и3 ќзритъ жрeцъ ћзву, и3 сE, ћзва на стэнaхъ д0му ўд0ліz зеленёющаzсz и3ли2 червленёющаzсz, и3 њбли1чіе и4хъ худёе стёнъ: Якщо він, оглянувши виразку, побачить, що виразка на стінах дому складається з зеленкуватих або червонуватих ямок, які виявляться заглибленими у стіні,
38
38
и3зшeдъ жрeцъ и3з8 д0му къ двeремъ д0му, и3 tлучи1тъ жрeцъ д0мъ на сeдмь днjй. то священик вийде з дому до дверей дому і замкне дім на сім днів.
39
39
И# возврати1тсz жрeцъ въ седмhй дeнь, и3 ќзритъ д0мъ, и3 сE, разсhпасz ћзва по стэнaмъ д0му: У сьомий день знову прийде священик і, якщо побачить, що виразка поширилася по стінах дому,
40
40
и3 повели1тъ жрeцъ, да и3з8и1мутъ кaменіе, на ни1хже є4сть ћзва, и3 да и3знесyтъ є5 в0нъ и3з8 грaда на мёсто нечи1сто: то священик накаже виламати камені, на яких виразка, і кинути їх поза містом на місце нечисте;
41
41
и3 да пострyжутъ и3звнутри2 д0мъ w4крестъ, и3 и3зсhплютъ пeрсть состр0ганую внЁ грaда на мёсто нечи1сто: а дім усередині нехай весь вишкребуть, і обмазку, яку вишкребуть, висиплять поза містом на місце нечисте;
42
42
и3 да в0змутъ кaменіе и4но њстр0гано, и3 вл0жатъ | вмёстw кaменіz: и3 пeрсть и4ну да в0змутъ, и3 помaжутъ д0мъ. і візьмуть інші камені, і вставлять замість тих каменів, і візьмуть іншу глину, і обмажуть дім.
43
43
Ѓще же пaки нaйдетъ ћзва, и3 kви1тсz въ домY по и3знесeніи кaменіz и3 по њстрогaніи д0му и3 по помaзаніи, Якщо виразка знову з’явиться і буде цвісти на домі після того, як виламали камені і обшкребли дім і обмазали,
44
44
и3 вни1детъ жрeцъ, и3 ќзритъ: ѓще разсhпасz ћзва въ домY, прокажeніе пребывaющее є4сть въ домY, нечи1стъ є4сть: то священик прийде й огляне, і якщо виразка на домі поширилася, то це їдка проказа на домі, нечистий він;
45
45
и3 разорsтъ д0мъ, и3 древA є3гw2 и3 кaменіе є3гw2 и3 всю2 пeрсть д0му и3знесyтъ внЁ грaда, на мёсто нечи1сто. слід розламати цей дім, і камені його і дерево його і всю глину дому винести поза місто на місце нечисте;
46
46
И# входsй въ д0мъ вс‰ дни6, въ нsже є4сть tлучeнъ, нечи1стъ бyдетъ до вeчера: хто входить у дім за весь час, коли він замкнений, той нечистий до вечора;
47
47
и3 спsй въ домY да и3сперeтъ ри6зы сво‰ и3 нечи1стъ бyдетъ до вeчера: и3 kдhй въ домY да и3сперeтъ ри6зы сво‰ и3 нечи1стъ бyдетъ до вeчера. і хто спить у домі тім, той повинен вимити одежу свою [і нечистий буде до вечора]; і хто їсть у домі тім, той повинен вимити одежу свою [і нечистий буде до вечора].
48
48
Ѓще же пришeдый вни1детъ жрeцъ, и3 ўви1дитъ: и3 сE, разсhпаніемъ не разсhпасz ћзва въ домY но помaзаніи д0му, да њчи1ститъ жрeцъ д0мъ, ћкw и3сцэлЁ ћзва: Якщо ж священик прийде і побачить, що виразка на домі не поширилася після того, як обмазали дім, то священик оголосить дім чистим, бо виразка минула.
49
49
и3 в0зметъ њчи1стити д0мъ, двA пти6чища жи6ва чи6ста и3 дрeво кeдрово, и3 соскaну червлени1цу и3 v3ссHпъ: І щоб очистити дім, візьме він два птахи, кедрового дерева, червлену нитку та ісопу,
50
50
и3 да зак0летъ пти1чище є3ди1но въ сосyдъ гли1нzнъ над8 вод0ю жив0ю: і заколе одного птаха над глиняною посудиною, над живою водою;
51
51
и3 в0зметъ дрeво кeдрово и3 соскaніе червлeное, и3 v3ссHпъ и3 пти1чище жив0е, и3 да њм0читъ є5 въ кр0вь пти1чища заклaнагw над8 вод0ю жив0ю, и3 да њкропи1тъ и4ми въ домY седми1жды: і візьме кедрове дерево та ісоп, і червлену нитку і живого птаха, і омочить їх у крові птаха заколотого й у живій воді, і покропить дім сім разів;
52
52
и3 њчи1ститъ д0мъ кр0вію пти1чищною и3 вод0ю жив0ю, и3 пти1чищемъ живhмъ и3 дрeвомъ кeдровымъ, и3 v3ссHпомъ и3 соскaною червлени1цею: і очистить дім кров’ю птаха і живою водою, і живим птахом і кедровим деревом, і ісопом і червленою ниткою;
53
53
и3 да tпyститъ пти1чище жив0е внЁ грaда на п0ле и3 пом0литсz њ д0мэ, и3 чи1стъ бyдетъ. і пустить живого птаха поза містом у поле й очистить дім, і буде чистий.
54
54
Сeй зак0нъ њ всsкой ћзвэ прокажeніz и3 врeда, Ось закон про всяку виразку прокази і про паршивість,
55
55
и3 прокажeніz ри1зы и3 д0му, і про проказу на одязі і на домі, і про пухлини, і про лишаї, і про плями, —
56
56
и3 стрyпа, и3 знaменіz, и3 блещaщагwсz, щоб указати, коли це нечисте і коли чисте. Ось закон про проказу.
57
и3 повёдати въ џньже дeнь нечи1сто, и3 въ џньже дeнь њчи1ститсz: сeй зак0нъ прокажeніz.
Главa є7i
Глава 15
1
1
И# речE гDь къ мwmсeю и3 ґарHну, гlz: І сказав Господь Мойсеєві й Аарону, говорячи:
2
2
глаг0ли сынHмъ ї}лєвымъ и3 речeши къ ни6мъ: мyжу, мyжу, є3мyже ѓще бyдетъ и3зліsніе t тёла є3гw2, и3зліsніе є3гw2 нечи1сто є4сть. оголосіть синам Ізраїлевим і скажіть їм: якщо у кого буде теча з тіла його, то від течі своєї він нечистий.
3
3
И# сeй зак0нъ нечистоты2 є3гw2: и3зливazй сёмz и3з8 тёла своегw2, t и3зліsніz, и4мже состaвлено є4сть тёло є3гw2 и3зліsніемъ, сіS нечистотA є3гw2 въ нeмъ: вс‰ дни6 и3зліsніz тёла є3гw2, и4мже состaвлено тёло є3гw2 и3зліsніемъ є3гw2, нечистотA є3гw2 є4сть: І ось [закон] про нечистоту його від течі його: коли тече з тіла його теча його, і коли затримується в тілі його теча його, це нечистота його;
4
4
всsко л0же, на нeмже ѓще лsжетъ и3зливazй сёмz, нечи1сто є4сть: и3 всsкъ сосyдъ, на нeмже ѓще сsдетъ верхY є3гw2 и3зливazй сёмz, нечи1стъ бyдетъ: усяка постіль, на якій ляже той, хто має течу, нечиста, і всяка річ, на яку сяде [той, хто має течу сімені], нечиста;
5
5
и3 человёкъ, и4же ѓще прик0снетсz л0жа є3гw2, да и3сперeтъ ри6зы сво‰ и3 да њмhетъ тёло своE вод0ю, и3 нечи1стъ бyдетъ до вeчера: і хто доторкнеться до постелі його, той повинен вимити одежу свою й омитися водою і нечистим буде до вечора;
6
6
и3 сэдsй на сосyдэ, на нeмже ѓще сsдетъ верхY є3гw2 и3зливazй сёмz, да и3сперeтъ ри6зы сво‰ и3 да њмhетсz вод0ю, и3 нечи1стъ бyдетъ до вeчера: хто сяде на будь-яку річ, на якій сидів той, хто має течу, той повинен вимити одежу свою й омитися водою і нечистий буде до вечора;
7
7
и3 прикоснyвыйсz къ пл0ти и3зливaющагw сёмz да и3сперeтъ ри6зы сво‰ и3 да њмhетсz вод0ю, и3 нечи1стъ бyдетъ до вeчера. і хто доторкнеться до тіла того, хто має течу, той повинен вимити одежу свою й омитися водою і нечистий буде до вечора;
8
8
Ѓще же плю1нетъ и3зливazй сёмz на чи1стаго, да и3сперeтъ ри6зы сво‰ и3 да и3змhетсz вод0ю, и3 нечи1стъ бyдетъ до вeчера: якщо той, хто має течу, плюне на чистого, то цей повинен вимити одежу свою й омитися водою, і нечистий буде до вечора;
9
9
и3 всsко сэдло2 џслее, на нeже ѓще всsдетъ верхY є3гw2 и3зливazй сёмz, нечи1сто бyдетъ до вeчера: і всякий візок, в якому їхав той, хто має течу, нечистий [буде до вечора];
10
10
и3 всsкъ прикоснyвыйсz всBмъ, ±же сyть под8 ни1мъ, нечи1стъ бyдетъ до вeчера: и3 взeмлzй | да и3сперeтъ ри6зы сво‰ и3 њмhетсz вод0ю, и3 нечи1стъ бyдетъ до вeчера: і всякий, хто доторкнеться до чого-небудь, що було під ним, нечистий буде до вечора; і хто понесе це, повинен вимити одежу свою й омитися водою, і нечистий буде до вечора;
11
11
и3 є3ли6кимъ ѓще к0снетсz и3зливazй сёмz и3 рyкъ свои1хъ не њмhетъ вод0ю, да и3сперeтъ ри6зы сво‰ и3 њмhетъ тёло вод0ю, и3 нечи1стъ бyдетъ до вeчера: і всякий, до кого доторкнеться той, хто має течу, не омивши рук своїх водою, повинен вимити одежу свою й омитися водою, і нечистий буде до вечора;
12
12
и3 сосyдъ гли1нzнъ, є3мyже ѓще прик0снетсz и3зливazй сёмz, да разбіeтсz: ґ сосyдъ древsный да и3змhетсz вод0ю, и3 чи1стъ бyдетъ. глиняну посудину, до якої доторкнеться той, хто має течу, слід розбити, а всяку дерев’яну посудину треба вимити водою [і буде чистою].
13
13
Ѓще же њчи1ститсz и3зливazй сёмz t и3зліsніz своегw2, и3 и3счи1слитъ себЁ сeдмь днjй на њчищeніе своE, и3 и3сперeтъ ри6зы сво‰ и3 њмhетъ тёло своE вод0ю жив0ю, и3 чи1стъ бyдетъ: А коли той, хто має течу, звільниться від течі своєї, тоді повинен він відрахувати собі сім днів для очищення свого і вимити одежу свою, й омити тіло своє живою водою, і буде чистий;
14
14
и3 въ дeнь nсмhй да в0зметъ себЁ двA гHрличища и3ли2 двA птєнцA голуби6на, и3 да принесeтъ | пред8 гDа къ двeремъ ски1ніи свидёніz, и3 дaстъ | жерцY: і у восьмий день візьме він собі двох горлиць або двох молодих голубів, і прийде перед лице Господнє до входу в скинію зібрання, і віддасть їх священикові;
15
15
и3 сотвори1тъ | жрeцъ є3ди1нъ грэхA рaди, и3 другjй во всесожжeніе: и3 да пом0литсz њ нeмъ жрeцъ пред8 гDемъ њ и3зліsніи є3гw2. і принесе священик з цих птахів одного в жертву за гріх, а іншого у всепалення, і очистить його священик перед Господом від течі його.
16
16
И# человёкъ, є3мyже ѓще и3зhдетъ t л0жа є3гw2 сёмz, и3 да њмhетъ вод0ю всE тёло своE, и3 нечи1стъ бyдетъ до вeчера: Якщо в кого трапиться виливання сімені, то він повинен омити водою все тіло своє, і нечистий буде до вечора;
17
17
и3 всsка ри1за и3 всsка к0жа, на нeйже ѓще бyдетъ л0же сёменное, да и3змhетсz вод0ю, и3 нечистA бyдетъ до вeчера. і всякий одяг і всяка шкіра, на яку потрапить сíм’я, повинні бути вимиті водою, і нечистими будуть до вечора;
18
18
И# ѓще лsжетъ мyжъ съ жен0ю своeю на л0жи сёмене, да и3змhютсz вод0ю, и3 нечи6сты бyдутъ до вeчера. якщо чоловік ляже з жінкою і буде в нього виливання сімені, то вони повинні омитися водою, і нечисті будуть до вечора.
19
19
И# женA ћже ѓще бyдетъ кр0вь точaщи, и3 бyдетъ течeніе є3S въ тэлеси2 є3S, сeдмь днjй да бyдетъ въ сквeрнэ своeй: и3 всsкъ прикасazйсz є4й нечи1стъ бyдетъ до вeчера: Якщо жінка має течу крови, що тече з тіла її, то вона повинна сидіти сім днів під час очищення свого, і всякий, хто доторкнеться до неї, нечистий буде до вечора;
20
20
и3 всE, на нeмже ѓще сэди1тъ въ течeніи своeмъ, нечи1сто бyдетъ, и3 всsко, на нeже ѓще присsдетъ (nнA), нечи1сто бyдетъ: і все, на чому вона ляже під час очищення свого, нечисте; і все, на чому сяде, нечисте;
21
21
и3 всsкъ, и4же ѓще прик0снетсz л0жа є3S, да и3сперeтъ ри6зы сво‰ и3 да и3змhетъ вод0ю тёло своE, и3 нечи1стъ бyдетъ до вeчера: і всякий, хто доторкнеться до постелі її, повинен вимити одежу свою й омитися водою, і нечистий буде до вечора;
22
22
и3 всsкъ прикасazйсz всsкому сосyду, на нeмже ѓще сsдетъ, да и3сперeтъ ри6зы сво‰ и3 да и3змhетсz вод0ю, и3 нечи1стъ бyдетъ до вeчера: і всякий, хто доторкнеться до якої-небудь речі, на якій вона сиділа, повинен вимити одежу свою й омитися водою, і нечистий буде до вечора;
23
23
ѓще же на л0жи є4й сyщей, и3ли2 на сосyдэ, на нeмже ѓще сsдетъ (nнA), є3гдA прик0снетсz кто2 є4й, нечи1стъ бyдетъ до вeчера. і якщо хто доторкнеться до чого-небудь на постелі або на тій речі, на якій вона сиділа, нечистий буде до вечора;
24
24
Ѓще же кто2 бyдетъ на л0жи съ нeю, и3 бyдетъ нечистотA є3S на нeмъ, нечи1стъ бyдетъ сeдмь днjй: и3 всsко л0же, на нeмже ѓще лsжетъ, нечи1сто бyдетъ. якщо переспить з нею чоловік, то нечистота її буде на ньому; він нечистий буде сім днів, і всяка постіль, на якій він ляже, буде нечиста.
25
25
И# женA ѓще т0читъ течeніе кр0ве дни6 мнHги, не во врeмz сквeрны є3S, ѓще и3 течeтъ по њсквернeніи є3S, вс‰ дни6 течeніz нечистоты2 є3S, ћкоже дни6 сквeрны є3S, нечистA бyдетъ: Якщо в жінки тече кров багато днів не під час очищення її, або якщо вона має течу довше звичайного очищення її, то весь час витікання нечистоти її, подібно як упродовж очищення свого, вона нечиста;
26
26
и3 всsко л0же, на нeмже ѓще лsжетъ вс‰ дни6 течeніz є3S, по л0жи сквeрны є3S бyдетъ є4й: и3 всsкъ сосyдъ, на нeмже ѓще сsдетъ, нечи1стъ бyдетъ по нечистотЁ сквeрны є3S: усяка постіль, на якій вона ляже в усі дні очищення свого, буде нечиста, подібно як постіль упродовж очищення її; і всяка річ, на яку вона сяде, буде нечиста, як нечисте це під час очищення її;
27
27
и3 всsкъ прикасazйсz є4й нечи1стъ бyдетъ, да и3сперeтъ ри6зы сво‰ и3 њмhетъ вод0ю тёло своE, и3 нечи1стъ бyдетъ до вeчера. і всякий, хто доторкнеться до них, буде нечистий, і повинен вимити одежу свою й омитися водою, і нечистий буде до вечора.
28
28
Ѓще же њчи1ститсz t течeніz своегw2, да сочтeтъ себЁ сeдмь днjй, и3 по си1хъ чистA бyдетъ: А коли вона звільниться від течі своєї, тоді повинна відрахувати собі сім днів, і потім буде чиста;
29
29
и3 во nсмhй дeнь да в0зметъ себЁ двA гHрличища и3ли2 двA птєнцA голуби6на, и3 принесeтъ | къ жерцY къ двeремъ ски1ніи свидёніz, у восьмий день візьме вона собі двох горлиць або двох молодих голубів і принесе їх до священика до входу у скинію зібрання;
30
30
и3 да сотвори1тъ жрeцъ, є3ди1нъ грэхA рaди и3 другjй во всесожжeніе, и3 да пом0литсz њ нeй жрeцъ пред8 гDемъ њ течeніи нечистоты2 є3S. і принесе священик одного з птахів у жертву за гріх, а іншого у всепалення, і очистить її священик перед Господом від течі нечистоти її.
31
31
И# благоговBйны сотвори1те сhны ї}лєвы t нечист0тъ и4хъ: и3 да не ќмрутъ нечистоты2 рaди своеS, внегдA њскверни1ти и5мъ ски1нію мою2 ћже въ ни1хъ. Так охороняйте синів Ізраїлевих від нечистоти їх, щоб вони не померли в нечистоті своїй, оскверняючи оселю Мою, яка серед них:
32
32
Сeй зак0нъ и3зливaющему сёмz, и3 ѓще комY и3зhдетъ и3з8 негw2 л0же сёменное, ћкоже њскверни1тисz въ нeмъ, ось закон про того, хто має течу, і про того, у кого трапиться виливання сімені, що робить його нечистим,
33
33
и3 точaщей кр0вь въ сквeрнэ своeй, и3 и3зливaющему сёмz во и3зліsніи своeмъ мyжеску п0лу и3ли2 жeнску, и3 мyжу, и4же ѓще поспи1тъ со сквернaвою. і про ту, що страждає очищенням своїм, і про тих, хто має витікання, чоловіка або жінку, і про чоловіка, який переспить з нечистою.
Главa ѕ7i
Глава 16
1
1
И# гlа гDь къ мwmсeю, по ўмeртвіи двyхъ сынHвъ ґарHнихъ, є3гдA принес0ста џгнь чуждjй пред8 гDа и3 скончaстасz. І говорив Господь Мойсеєві після смерти двох синів Ааронових, коли вони, приступивши [з чужим огнем] перед лице Господнє, померли,
2
2
И# речE гDь къ мwmсeю: глаг0ли ґарHну, брaту твоемY, да не вх0дитъ по вс‰ часы2 въ с™0е внyтрь завёсы, пред8 лицE њчисти1лища, є4же є4сть над8 ківHтомъ свидёніz, и3 да не ќмретъ: во w4блацэ бо kвлю1сz над8 њчисти1лищемъ: і сказав Господь Мойсеєві: скажи Аарону, братові твоєму, щоб він не в усякий час входив у святилище за завісу перед кришку [очистилище], що на ковчезі [одкровення], щоб йому не померти, бо над кришкою Я буду являтися у хмарі.
3
3
си1це вни1детъ ґарHнъ въ с™0е: съ телцeмъ t говsдъ грэхA рaди, и3 со nвн0мъ на всесожжeніе, Ось з чим повинен входити Аарон у святилище: з тельцем у жертву за гріх і з бараном у всепалення;
4
4
и3 въ ри1зу льнsну њсвzщeну да њблечeтсz, и3 надр†ги льн‰ны да бyдутъ на тёлэ є3гw2, и3 п0zсомъ льнsнымъ да њпоsшетсz, и3 клобyкъ [Въ грeч.: кjдарісъ.] льнsнъ да возложи1тъ, ри6зы св‰ты сyть: и3 да њмhетъ вод0ю всE тёло своE, и3 да њблечeтсz въ нS: священний лляний хітон повинен він надівати, нижній одяг лляний нехай буде на тілі його, і лляним поясом нехай підперезується, і лляний кидар одягає: це священні одежі; і нехай омиває він тіло своє водою і зодягає їх;
5
5
и3 t с0нма сынHвъ ї}левыхъ да в0зметъ двA кwзлA t к0зъ грэхA рaди, и3 nвнA є3ди1наго во всесожжeніе, і від громади синів Ізраїлевих нехай візьме [з отари кіз] двох козлів у жертву за гріх і одного барана у всепалення.
6
6
и3 да приведeтъ ґарHнъ телцA, и4же грэхA рaди своегw2, и3 да пом0литсz њ себЁ и3 њ д0мэ своeмъ, І принесе Аарон тельця в жертву за гріх за себе й очистить себе і дім свій.
7
7
и3 да в0зметъ двA кwзлA, и3 постaвитъ | пред8 гDемъ ў двeрій ски1ніи свидёніz: І візьме двох козлів і поставить їх перед лицем Господнім при вході до скинії зібрання;
8
8
и3 да возложи1тъ ґарHнъ на џба кwзлA жрє1біz: жрeбій є3ди1нъ гDу и3 жрeбій другjй tпущeнію. і кине Аарон щодо обох козлів жереби: один жереб для Господа, а інший жереб для відпущення;
9
9
И# да приведeтъ ґарHнъ козлA, на нeмже падE жрeбій гDу, и3 да принесeтъ грэхA рaди: і приведе Аарон козла, на якого випав жереб для Господа, і принесе його в жертву за гріх,
10
10
и3 козлA, на нeмже падE жрeбій tпущeніz, да постaвитъ є3го2 жи1ва пред8 гDемъ, ћкw помоли1тисz над8 ни1мъ и3 ћкw tпусти1ти є3го2 во tпущeніе, и3 да tпyститъ є3го2 въ пустhню: и3 в0зметъ козeлъ на сS беззакHніz и4хъ въ зeмлю непроходи1му. а козла, на якого випав жереб для відпущення, поставить живого перед Господом, щоб звершити над ним очищення і відіслати його в пустелю для відпущення [і щоб він поніс на собі їхні беззаконня в землю непрохідну].
11
11
И# да приведeтъ ґарHнъ телцA, и4же грэхA рaди своегw2, и3 да пом0литсz њ себЁ и3 њ д0мэ своeмъ: и3 да зак0летъ телцA, и4же грэхA рaди своегw2. І приведе Аарон тельця в жертву за гріх за себе, і очистить себе і дім свій, і заколе тельця в жертву за гріх за себе;
12
12
И# да в0зметъ кади1лникъ п0лнъ ќгліz џгненна t nлтарS, и4же пред8 гDемъ, и3 да нап0лнитъ рyцэ fmміaма сложeніz чи1ста, и3 да принесeтъ внyтрь завёсы: і візьме розпаленого вугілля повну кадильницю з жертовника, який перед лицем Господнім, і запашного дрібно стовченого куріння повну жменю, і внесе за завісу;
13
13
и3 да возложи1тъ fmміaмъ на џгнь пред8 гDемъ, и3 покрhетъ дhмъ fmміaмный њчисти1лище є4же на свидёніихъ, и3 не ќмретъ. і покладе куріння на вогонь перед лицем Господнім, і хмара куріння покриє кришку, що над ковчегом одкровення, щоб йому не померти;
14
14
И# да в0зметъ t кр0ве телцA, и3 да воскропи1тъ пeрстомъ на њчисти1лище на вост0ки: пред8 лицeмъ њчисти1лища да воскропи1тъ седми1жды t кр0ве пeрстомъ свои1мъ. і візьме крови тельця і покропить перстом своїм кришку спереду і перед кришкою, сім разів покропить кров’ю з перста свого.
15
15
И# да зак0летъ козлA и4же грэхA рaди, и4же за лю1ди, пред8 гDемъ: и3 да внесeтъ t кр0ве є3гw2 внyтрь завэсы2, и3 да сотвори1тъ кр0ви є3гw2, ћкоже сотвори2 кр0ви тeлчи, и3 да воскропи1тъ кр0вію є3гw2 на њчисти1лище прsмw њчисти1лищу, І заколе козла в жертву за гріх за народ, і внесе кров його за завісу, і зробить з кров’ю його те саме, що робив із кров’ю тельця, і покропить нею кришку і перед кришкою, —
16
16
и3 њчи1ститъ с™0е t нечист0тъ сынHвъ ї}левыхъ и3 t непрaвдъ и4хъ, њ всёхъ грэсёхъ и4хъ: и3 тaкw сотвори1тъ ски1ніи свидёніz сотворeннэй въ ни1хъ посредЁ нечистоты2 и4хъ. і очистить святилище від нечистот синів Ізраїлевих і від злочинів їхніх, в усіх гріхах їхніх. Так повинен вчинити він і зі скинією зібрання, що знаходиться в них, серед нечистот їхніх.
17
17
И# всsкъ человёкъ да не бyдетъ въ ски1ніи свидёніz, є3гдA вх0дитъ моли1тисz во с™0е, д0ндеже и3зhдетъ: и3 да пом0литсz њ себЁ и3 њ д0мэ своeмъ и3 њ всeмъ с0нмэ сынHвъ ї}левыхъ. Жодна людина не повинна бути в скинії зібрання, коли входить він для очищення святилища, до самого виходу його. І так очистить він себе, дім свій і всю громаду Ізраїлеву.
18
18
И# и3зhдетъ ко nлтарю2, и4же є4сть пред8 гDемъ, и3 пом0литсz на нeмъ, и3 да в0зметъ t кр0ве телцA и3 t кр0ве козлA, и3 возложи1тъ на р0ги nлтарS w4крестъ: І вийде він до жертовника, який перед лицем Господнім, і очистить його, і візьме крови тельця і крови козла, і покладе на роги жертовника з усіх боків,
19
19
и3 да воскропи1тъ пeрстомъ свои1мъ нaнь седми1жды t кр0ве, и3 њчи1ститъ є3го2 и3 њсвzти1тъ є3го2 t нечист0тъ сынHвъ ї}левыхъ. і покропить його кров’ю з перста свого сім разів, і очистить його, і освятить його від нечистот синів Ізраїлевих.
20
20
И# соверши1тъ њчищaz с™0е и3 ски1нію свидёніz и3 nлтaрь, и3 t жерцёхъ њчи1ститъ, и3 приведeтъ козлA живaго: І звершивши очищення святилища, скинії зібрання і жертовника [і очистивши священиків], приведе він живого козла,
21
21
и3 да возложи1тъ ґарHнъ џбэ рyцэ свои2 на главY козлA живaгw, и3 да и3сповёсть на нeмъ вс‰ беззакHніz сынHвъ ї}левыхъ и3 вс‰ непр†вды и4хъ и3 вс‰ грэхи2 и4хъ: и3 возложи1тъ | на главY козлA живaгw, и3 tпyститъ рук0ю человёка ўгот0ваннагw въ пустhню: і покладе Аарон обидві руки свої на голову живого козла, і сповідає над ним усі беззаконня синів Ізраїлевих і всі злочини їхні і всі гріхи їхні, і покладе їх на голову козла, і відішле з призначеною людиною в пустелю:
22
22
и3 в0зметъ козeлъ на сS непр†вды и4хъ въ зeмлю непроходи1му: и3 да tпyститъ козлA въ пустhню. і понесе козел на собі всі беззаконня їхні у землю непрохідну, і пустить він козла в пустелю.
23
23
И# да вни1детъ ґарHнъ въ ски1нію свидёніz, и3 да совлечeтъ ри6зы льн‰ны, въ нsже њболчeнъ бsше, входsщу є3мY во с™0е, и3 положи1тъ | тaмw: І ввійде Аарон у скинію зібрання і зніме лляний одяг, який одягав, входячи у святилище, і залишить його там,
24
24
и3 њмhетъ тёло своE вод0ю на мёстэ с™э и3 да њблечeтсz въ ри6зы сво‰, и3 и3зшeдъ да сотвори1тъ всесожжeніе своE и3 всепл0діе людск0е, и3 да пом0литсz њ себЁ и3 њ д0мэ своeмъ, и3 њ лю1дехъ ћкоже и3 њ жерцёхъ: і омиє тіло своє водою на святому місці, і зодягне одежу свою, і вийде і звершить всепалення за себе і всепалення за народ, і очистить себе, [дім свій] і народ [і священиків];
25
25
и3 тyкъ и4же грэхHвъ рaди да вознесeтъ на nлтaрь. а жиром жертви за гріх покадить на жертовнику.
26
26
И# tпусти1вый козлA tпущeнаго во tпущeніе да и3сперeтъ ри6зы сво‰ и3 да њмhетъ пл0ть свою2 вод0ю, и3 по си1хъ да вни1детъ въ п0лкъ. І той, хто відводив козла для відпущення, повинен вимити одежу свою, омити тіло своє водою, і потім може ввійти у стан.
27
27
И# телцA и4же грэхA рaди, и3 козлA и4же грэхA рaди, и4хже кр0вь внесeсz на њчищeніе во с™0е, да и3знесyтъ | внЁ полкA и3 да сожгyтъ | на nгни2, и3 к0жы и4хъ и3 мzсA и4хъ и3 мwтhла и4хъ: А тельця за гріх і козла за гріх, кров яких внесена була для очищення святилища, нехай винесуть геть зі стану і спалять на вогні шкури їх і м’ясо їх і нечистоту їх;
28
28
сожигazй же | да и3сперeтъ ри6зы сво‰ и3 да њмhетъ тёло своE вод0ю, и3 по сeмъ да вни1детъ въ п0лкъ. хто спалить їх, той повинен вимити одежу свою й омити тіло своє водою, і після того може ввійти у стан.
29
29
И# бyдетъ сіE вaмъ зак0нное вёчное: въ мцcъ седмhй, въ десsтый дeнь мцcа, покори1те дyшы вaшz, и3 всsкагw дёла да не сотворитE, ни тузeмецъ, ни пришлeцъ прилежaй въ вaсъ: І нехай буде це для вас вічною постановою: у сьомий місяць, в десятий [день] місяця смиряйте душі ваші і ніякої справи не робіть, ні тубілець, ні прибулець, що оселився між вами,
30
30
въ т0й бо дeнь пом0литсz њ вaсъ, є4же њчи1стити вaсъ t всёхъ грэхHвъ вaшихъ пред8 гDемъ, и3 чи1сти бyдете: тому що в цей день очищають вас, щоб зробити вас чистими від усіх гріхів ваших, щоб ви були чисті перед лицем Господнім;
31
31
суббHта суббHтъ пок0й да бyдетъ сіS вaмъ, и3 покори1те дyшы вaшz, зак0ннw вёчнw. це субота спокою для вас, смиряйте душі ваші: це постанова вічна.
32
32
Пом0литсz жрeцъ, є3г0же ѓще помaжутъ и3 є3г0же ѓще совершaтъ рyцэ є3гw2, є4же жрeти є3мY по nтцЁ своeмъ, и3 да њблечeтсz въ ри1зу льнsну свою2, ри1зу с™у, Очищати ж повинен священик, який помазаний і який освячений, щоб священнодіяти йому замість батька свого: і зодягне він лляну одежу, одежу священну,
33
33
и3 да њчи1ститъ с™0е с™aгw и3 ски1нію свидёніz, и3 nлтaрь да њчи1ститъ, и3 њ жерцёхъ и3 њ всeмъ с0нмэ да пом0литсz. і очистить Святе Святих і скинію зібрання, і жертовник очистить, і священиків і весь народ громади очистить.
34
34
И# бyдетъ сіE вaмъ зак0нное вёчное, є4же моли1тисz њ сынёхъ ї}левыхъ њ всёхъ грэсёхъ и4хъ, є3ди1ною въ лёто да сотвори1тсz, ћкоже заповёда гDь мwmсeю. І нехай буде це для вас вічною постановою: очищати синів Ізраїлевих від усіх гріхів їхніх один раз на рік. І зробив він так, як повелів Господь Мойсеєві.
Главa з7i
Глава 17
1
1
И# речE гDь къ мwmсeю, гlz: І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
2
2
глаг0ли ґарHну и3 сынHмъ є3гw2 и3 ко всBмъ сынHмъ ї}лєвымъ, и3 речeши къ ни6мъ: сіE сл0во є4же заповёда гDь, гlz: оголоси Аарону і синам його і всім синам Ізраїлевим і скажи їм: ось що повеліває Господь:
3
3
человёкъ человёкъ t сынHвъ ї}левыхъ и3ли2 t пришeлєцъ, и5же прилежaтъ въ вaсъ, и4же ѓще зак0летъ телцA и3ли2 џвцу и3ли2 к0зу въ полцЁ, и3 и4же ѓще зак0летъ внЁ полкA якщо хто з дому Ізраїлевого [або з прибульців, що приєдналися до вас] заколе тельця або вівцю чи козу в стані, або якщо хто заколе поза станом
4
4
и3 пред8 двє1ри ски1ніи свидёніz не принесeтъ, ћкоже сотвори1ти є5 во всесожжeніе и3ли2 спасeніе гDу пріsтно, въ воню2 благов0ніz: и3 и4же ѓще зак0летъ внЁ и3 пред8 двє1ри ски1ніи свидёніz не принесeтъ є3гw2, ћкw принести2 дaръ гDу пред8 ски1нію гDню: и3 вмэни1тсz человёку томY кр0вь: кр0вь проліsлъ, да потреби1тсz душA џна t людjй свои1хъ: і не приведе до входу скинії зібрання, [щоб принести у всепалення або в жертву за спасіння, угодну Господу, у приємні пахощі, і якщо хто заколе поза станом і до входу в скинію зібрання не принесе,] щоб представити в жертву Господу перед оселею Господньою, то людині тій буде поставлена кров: він пролив кров, і знищиться людина та з народу свого;
5
5
ћкw да принесyтъ сhнове ї}лєвы жє1ртвы сво‰, є3ли6ки ѓще сjи зак0лютъ на п0ли, и3 да принесyтъ | ко гDу къ двeремъ ски1ніи свидёніz къ жерцY, и3 пожрyтъ | въ жeртву спасeніz гDу. це для того, щоб приводили сини Ізраїлеві жертви свої, які вони заколюють на полі, щоб приводили їх перед Господом до входу в скинію зібрання, до священика, і заколювали їх Господу в жертви мирні;
6
6
И# да возліeтъ жрeцъ кр0вь на nлтaрь w4крестъ пред8 гDемъ ў двeрій ски1ніи свидёніz: и3 да вознесeтъ тyкъ въ воню2 благоухaніz гDу: і покропить священик кров’ю жертовник Господній при вході у скинію зібрання і спалить жир у приємні пахощі Господу,
7
7
и3 да не пожрyтъ ктомY жeртвъ свои1хъ сyєтнымъ, и5мже сaми блудодёйствуютъ в8слёдъ и4хъ: зак0нное вёчное бyдетъ вaмъ въ р0ды вaшz. щоб вони надалі не приносили жертв своїм ідолам, за якими блудно ходять вони. Це нехай буде для них постановою вічною в роди їх.
8
8
И# речeши къ ни6мъ: человёкъ человёкъ t сынHвъ ї}левыхъ и3ли2 t сынHвъ пришeлцwвъ прилежaщихъ въ вaсъ, и4же ѓще сотвори1тъ всесожжeніе и3ли2 жeртву, Ще скажи їм: якщо хто з дому Ізраїлевого і з прибульців, які живуть між вами, приносить всепалення або жертву
9
9
и3 къ двeремъ ски1ніи свидёніz не принесeтъ сотвори1ти є5 гDви, потреби1тсz душA тA t людjй свои1хъ. і не приведе до входу у скинію зібрання, щоб принести її Господу, то знищиться людина та з народу свого.
10
10
И# человёкъ человёкъ t сынHвъ ї}левыхъ и3ли2 t пришeлєцъ прилежaщихъ въ вaсъ, и4же ѓще ћстъ всsкую кр0вь, и3 ўтвержY лицE моE на дyшу kдyщую кр0вь, и3 погублю2 ю5 t людjй свои1хъ: Якщо хто з дому Ізраїлевого і з прибульців, які живуть між вами, буде їсти яку-небудь кров, то зверну лице Моє на душу того, хто буде їсти кров, і знищу її з народу її,
11
11
занE душA всsкіz пл0ти кр0вь є3гw2 є4сть, и3 ѓзъ дaхъ ю5 вaмъ ў nлтарS ўмолsти њ душaхъ вaшихъ: кр0вь бо є3гw2 вмёстw души2 ўмоли1тъ. тому що душа тіла в крові, і Я призначив її вам для жертовника, щоб очищати душі ваші, бо кров ця душу очищає;
12
12
Сегw2 рaди рек0хъ сынHмъ ї}лєвымъ: всsка душA t вaсъ да не снёстъ кр0ве, и3 пришлeцъ прилежaщій въ вaсъ да не снёстъ кр0ве. тому Я і сказав синам Ізраїлевим: жодна душа з вас не повинна їсти крови, і прибулець, що живе між вами, не повинен їсти крови.
13
13
И# человёкъ человёкъ t сынHвъ ї}левыхъ и3ли2 t пришлє1цъ прилежaщихъ въ вaсъ, и4же ѓще ўл0витъ лови1тву ѕвёрz и3ли2 пти1цу, є4же ћстсz: проліeтъ кр0вь є3S, и3 покрhетъ ю5 землeю: Якщо хто із синів Ізраїлевих і з прибульців, що живуть між вами, на ловитві упіймає звіра або птаха, якого можна їсти, то він повинен дати витекти крові її і покрити її землею,
14
14
душa бо всsкіz пл0ти кр0вь є3гw2 є4сть. И# рек0хъ сынHмъ ї}лєвымъ: кр0ве всsкіz пл0ти да не снёсте, ћкw душA всsкіz пл0ти кр0вь є3гw2 є4сть: всsкъ kдhй ю5 потреби1тсz: тому що душа всякого тіла є кров його, вона душа його; тому Я сказав синам Ізраїлевим: не їжте крови ні з якого тіла, тому що душа всякого тіла є кров його: усякий, хто буде їсти її, знищиться.
15
15
и3 всsка душA ћже ћстъ мертвечи1ну и3ли2 ѕвэроsдину, t тузeмєцъ и3ли2 t пришeлєцъ, да и3сперeтъ ри6зы сво‰ и3 да њмhетъ тёло вод0ю, и3 нечи1стъ бyдетъ до вeчера, по сeмъ же чи1стъ бyдетъ: І всякий, хто буде їсти мертвечину або роздерте звіром, тубілець або прибулець, повинен вимити одежу свою й омитися водою, і нечистий буде до вечора, а потім буде чистий;
16
16
ѓще же не и3сперeтъ ри1зъ свои1хъ, ни њмhетъ тёла вод0ю, то2 пріи1метъ беззак0ніе своE. якщо ж не вимиє [одягу свого] і не обмиє тіла свого, то понесе на собі беззаконня своє.
Главa }i
Глава 18
1
1
И# речE гDь къ мwmсeю, гlz: І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
2
2
глаг0ли сынHмъ ї}лєвымъ и3 речeши къ ни6мъ: ѓзъ гDь бGъ вaшъ: оголоси синам Ізраїлевим і скажи їм: Я Господь, Бог ваш.
3
3
по дэлHмъ земли2 є3гЂпетскіz, въ нeйже њбитaсте, да не сотворитE, и3 по начинaніємъ земли2 ханаaнскіz, въ ню1же ѓзъ ведy вы тaмw, не сотвори1те, и3 по зак0нwмъ и4хъ не ходи1те: За ділами землі Єгипетської, у якій ви жили, не чиніть, і за ділами землі Ханаанської, у яку Я веду вас, не чиніть, і за встановленнями їх не ходіть:
4
4
судбы6 мо‰ сотвори1те, и3 повелBніz мо‰ сохрани1те и3 ходи1те въ ни1хъ: ѓзъ гDь бGъ вaшъ: Мої закони виконуйте і Моїх постанов дотримуйтеся, чинячи за ними. Я Господь, Бог ваш.
5
5
и3 сохрани1те вс‰ повелBніz мо‰ и3 вс‰ судбы6 мо‰, и3 сотвори1те |: сотвори1вый т† человёкъ жи1въ бyдетъ въ ни1хъ: ѓзъ гDь бGъ вaшъ. Додержуйтесь постанов Моїх і законів Моїх, виконуючи які людина буде живою. Я Господь [Бог ваш].
6
6
Человёкъ человёкъ ко всsкому бли1жнему пл0ти своеS да не пристyпитъ tкрhти срамоты2: ѓзъ гDь. Ніхто ні до якої родички за плоттю не повинен наближатися з тим, щоб відкрити наготу. Я Господь.
7
7
Срамоты2 nтцA твоегw2 и3 срамоты2 мaтере твоеS да не tкрhеши: мaти бо твоS є4сть, да не tкрhеши срамоты2 є3S. Наготи батька твого і наготи матері твоєї не відкривай: вона мати твоя, не відкривай наготи її.
8
8
Срамоты2 жены2 nтцA твоегw2 да не tкрhеши: срамотA nтцA твоегw2 є4сть. Наготи дружини батька твого не відкривай: це нагота батька твого.
9
9
Срамоты2 сестры2 твоеS ћже t nтцA твоегw2 и3ли2 t мaтере твоеS, въ домY рождeнныz и3ли2 внЁ рождeнныz, да не tкрhеши срамоты2 и4хъ. Наготи сестри твоєї, дочки батька твого або дочки матері твоєї, народженої в домі або поза домом, не відкривай наготи їх.
10
10
Срамоты2 дщeре сhна твоегw2 и3ли2 дщeре дщeре твоеS, да не tкрhеши срамоты2 и4хъ, ћкw твоS срамотA є4сть. Наготи дочки сина твого або дочки дочки твоєї, не відкривай наготи їх, тому що вони твоя нагота.
11
11
Срамоты2 дщeре жены2 nтцA твоегw2 да не tкрhеши, є3диноo1тча сестрa ти є4сть, да не tкрhеши срамоты2 є3S. Наготи дочки дружини батька твого, яка народилася від батька твого, вона сестра твоя [за батьком], не відкривай наготи її.
12
12
Срамоты2 сестры2 nтцA твоегw2 да не tкрhеши, своs бо nтцY твоемY є4сть. Наготи сестри батька твого не відкривай, вона єдинокровна батькові твоєму.
13
13
Срамоты2 сестры2 мaтере твоеS да не tкрhеши, своs бо мaтери твоeй є4сть. Наготи сестри матері твоєї не відкривай, бо вона єдинокровна матері твоїй.
14
14
Срамоты2 брaта nтцA твоегw2 да не tкрhеши и3 къ женЁ є3гw2 да не вни1деши, ср0дникъ бо ти2 є4сть. Наготи брата батька твого не відкривай і до дружини його не наближайся: вона тітка твоя.
15
15
Срамоты2 невёстки твоеS да не tкрhеши, женa бо сhна твоегw2 є4сть, да не tкрhеши срамоты2 є3S. Наготи невістки твоєї не відкривай: вона дружина сина твого, не відкривай наготи її.
16
16
Срамоты2 жены2 брaта твоегw2 да не tкрhеши, срамотA брaта твоегw2 є4сть. Наготи дружини брата твого не відкривай, це нагота брата твого.
17
17
Срамоты2 жены2 и3 дщeре є3S, да не tкрhеши, дщeре сhна є3S, и3 дщeри дщeре є3S да не п0ймеши tкрhти срамоты2 и4хъ, бли1жніи бо ти2 сyть, нечeстіе є4сть. Наготи дружини і дочки її не відкривай; дочки сина її і дочки дочки її не бери, щоб відкрити наготу їхню, вони єдинокровні її; це беззаконня.
18
18
СестрY жены2 твоеS да не п0ймеши въ нал0жницу, tкрhти срамотY є3S пред8 нeю, є3щE жи1вэ сyщей є4й. Не бери дружини разом із сестрою її, щоб зробити її суперницею, щоб відкрити наготу її при ній, за життя її.
19
19
И# къ женЁ во tлучeніи нечистоты2 є3S да не вни1деши tкрhти срамоты2 є3S. І до дружини під час очищення нечистот її не наближайся, щоб відкрити наготу її.
20
20
И# къ женЁ бли1жнzгw твоегw2 да не дaси л0жа сёмене твоегw2, њскверни1тисz съ нeю. І з дружиною ближнього твого не лягай, щоб вилити сíм’я і осквернитися з нею.
21
21
И# t сёмене твоегw2 да не дaси служи1ти мол0ху, да не њскверни1ши и4мене с™aгw: ѓзъ гDь. Із дітей твоїх не віддавай на служіння Молоху і не знечещуй імені Бога твого. Я Господь.
22
22
И# съ мyжескимъ п0ломъ да не лsжеши жeнскимъ л0жемъ, мeрзость бо є4сть. Не лягай з чоловіком як з жінкою: це мерзенність.
23
23
И# всsкому четверон0гому да не дaси л0жа своегw2 въ сэменeніе, њскверни1тисz съ ни1мъ: и3 женA да не стaнетъ ко всsкому четверон0гому сни1тисz, гнyсно бо є4сть. І ні з якою худобою не лягай, щоб вилити [сíм’я] і осквернитися від цього; і жінка не повинна ставати перед худобою для злучення з нею: це мерзенно.
24
24
Не њсквернsйтесz во всёхъ си1хъ: во всёхъ бо си1хъ њскверни1шасz kзhцы, и5хже ѓзъ tженY пред8 лицeмъ вaшимъ: Не опоганюйте себе нічим цим, тому що всім цим опоганили себе народи, яких Я проганяю від вас:
25
25
и3 њскверни1сz землS, и3 воздaхъ непрaвду и5мъ є3S рaди: и3 возненави1дэ землS сэдsщихъ на нeй. і опоганилася земля, і Я споглянув на беззаконня її, і звергла з себе земля тих, що жили на ній.
26
26
И# сохрани1те вс‰ зак0ны мо‰ и3 вс‰ повелBніz мо‰, и3 не сотвори1те t всёхъ гнyсностей си1хъ, тузeмецъ и3 прибhвшій пришлeцъ въ вaсъ: А ви дотримуйтеся постанов Моїх і законів Моїх і не робіть усіх цих гидот, ні тубілець, ні прибулець, що живе між вами,
27
27
вс‰ бо сі‰ гнyснwсти сотвори1ша человёцы земнjи, бhвшіи прeжде вaсъ, и3 њскверни1сz землS. тому що всі ці мерзоти робили люди цієї землі, що перед вами, і опоганилася земля;
28
28
И# да не вознегодyетъ на вaсъ землS, внегдA њскверни1ти вaмъ ю5, и4мже w4бразомъ вознегодовA на kзhки и5же прeжде вaсъ: щоб і вас не звергла із себе земля, коли ви станете опоганювати її, як вона звергла народи, що були раніше вас;
29
29
ћкw всsкъ, и4же ѓще сотвори1тъ t всёхъ гнyсностей си1хъ, потребsтсz дyшы творsщыz сіE t людjй свои1хъ. бо якщо хто буде робити усі ці мерзоти, то душі, які роблять це, знищені будуть з народу свого.
30
30
И# сохрани1те повелBніz мо‰, ћкw да не сотворитE t всёхъ закHнъ гнyсныхъ, и5же бёша прeжде вaсъ: и3 да не њсквернитeсz въ ни1хъ, ћкw ѓзъ гDь бGъ вaшъ. Отже, дотримуйтеся повелінь Моїх, щоб не чинити за гидотними звичаями, за якими чинили раніше за вас, і щоб не опоганюватися ними. Я Господь, Бог ваш.
Главa f7i
Глава 19
1
1
И# речE гDь къ мwmсeю, гlz: І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
2
2
глаг0ли всемY с0нму сынHвъ ї}левыхъ, и3 речeши къ ни6мъ: свsти бyдите, ћкw ѓзъ с™ъ (є4смь) гDь бGъ вaшъ. оголоси всій громаді синів Ізраїлевих і скажи їм: будьте святими, бо святий Я Господь, Бог ваш.
3
3
Кjйждо nтцA своегw2 и3 мaтере своеS да бои1тсz, и3 суббw6ты мо‰ сохрани1те: ѓзъ гDь бGъ вaшъ. Бійтеся кожен матері своєї і батька свого і суботи Мої зберігайте. Я Господь, Бог ваш.
4
4
Не послёдуйте јдwлwмъ, и3 богHвъ сліsныхъ не сотвори1те себЁ: ѓзъ гDь бGъ вaшъ. Не звертайтеся до ідолів і богів відлитих не робіть собі. Я Господь, Бог ваш.
5
5
И# ѓще пожретE жeртву спcніz гDу, пріsтну вaмъ пожри1те: Коли будете приносити Господу жертву мирну, то приносьте її, щоб придбати собі благовоління:
6
6
въ џньже дeнь ѓще пожретE, (въ т0й дeнь) да снёстсz, и3 на ќтріе: и3 ѓще њстaнетсz до трeтіzгw днE, на nгни2 да сожжeтсz: у день жертвоприношення вашого і на другий день слід з’їсти її, а те, що залишилося до третього дня, треба спалити на вогні;
7
7
ѓще же ли kдeніемъ с8sстсz въ дeнь трeтій, не жeртвенно є4сть, не пріи1метсz: якщо ж хто стане їсти її на третій день, це мерзенно, це не буде благоприємне;
8
8
и3 и4же ћстъ є5, грёхъ пріи1метъ, ћкw с™†z гDнz њскверни2: и3 потребsтсz дyшы kдyщыz t людjй свои1хъ. хто стане їсти її, той понесе на собі гріх, бо він осквернив святиню Господню, і знищиться душа та з народу свого.
9
9
И# пожинaющымъ вaмъ жaтву земли2 вaшеz, да не скончaете жaтвы вaшеz, ни1вы твоеS пожинaніz: и3 пaдающихъ кл†съ t жaтвы твоеS да не соберeши: Коли будете жати жнива на землі вашій, не дожинай до краю поля твого, і залишків від жнив твоїх не підбирай,
10
10
и3 віногрaда твоегw2 втори1цею да не њберeши, нижE грє1знъ віногрaда твоегw2 да соберeши: ни1щему и3 пришeлцу да њстaвиши |: ѓзъ є4смь гDь бGъ вaшъ. і виноградника твого не оббирай дочиста, і ягід, що попа́дали у винограднику, не підбирай; залиш це бідному і прибульцеві. Я Господь, Бог ваш.
11
11
Не ўкрaдите, ни солжи1те, нижE да њклеветaетъ кjйждо бли1жнzго. Не крадіть, не говоріть неправди і не обманюйте одне одного.
12
12
И# не клени1тесz и4менемъ мои1мъ въ непрaвдэ, и3 да не њсквернитE и4мене с™aгw бGа вaшегw: ѓзъ гDь бGъ вaшъ. Не клянись ім’ям Моїм у неправді, і не знечещуй імені Бога твого. Я Господь [Бог ваш].
13
13
Да не њби1диши бли1жнzгw: и3 да не tи1меши, и3 да не прележи1тъ мздA наeмника твоегw2 ў тебє2 до ќтріz. Не кривди ближнього твого і не грабуй. Плата найманцеві не повинна залишатися в тебе до ранку.
14
14
ЅлA да не речeши глух0му, и3 пред8 слэпhмъ да не положи1ши претыкaніz: и3 да ўбои1шисz гDа бGа твоегw2: ѓзъ гDь бGъ вaшъ. Не лихослов глухого і перед сліпим не клади нічого, щоб не спіткнувся він; бійся [Господа] Бога твого. Я Господь [Бог ваш].
15
15
Не сотвори1те непрaвды въ судЁ: да не пріи1меши лицA ни1щагw, нижE почуди1шисz лицY могyщагw: по прaвдэ да сyдиши бли1жнему твоемY. Не чиніть неправди на суді; не будь упереджений до жебрака і не догоджай лицю великого; за правдою суди ближнього твого.
16
16
Да не х0диши лeстію во своeмъ kзhцэ, и3 не востaнеши на кр0вь бли1жнzгw твоегw2: ѓзъ гDь бGъ вaшъ. Не ходи пліткарем у народі твоєму і не повставай на життя ближнього твого. Я Господь [Бог ваш].
17
17
Да не возненави1диши брaта твоегw2 во ўмЁ твоeмъ, њбличeніемъ да њбличи1ши бли1жнzго твоего2: и3 не пріи1меши рaди є3гw2 грэхA. Не ворогуй на брата твого у серці твоєму; викрий ближнього твого, і не понесеш за нього гріха.
18
18
И# да не tмщaетъ рукA твоS, и3 да не враждyеши на сhны людjй свои1хъ, и3 возлю1биши бли1жнzго своего2 ћкw сaмъ себE: ѓзъ гDь бGъ вaшъ. Не мстися і не май злоби на синів народу твого, але люби ближнього твого, як самого себе. Я Господь [Бог ваш].
19
19
Зак0нъ м0й сохрани1те: и3 скотA твоегw2 да не смэси1ши со скот0мъ и3нaгw р0да, и3 віногрaда твоегw2 да не насади1ши разли1чна: и3 ри1зы и3з8 двyхъ (вещeй) соткaныz гнyсныz да не возложи1ши на сS. Уставів Моїх додержуйте; худоби твоєї не зводь з іншою породою; поля твого не засівай двома родами насіння; в одяг з різнорідних ниток, з вовни і льону, не одягайся.
20
20
И# ѓще кто2 бyдетъ съ жен0ю л0жемъ сёмене, и3 сіS бsше рабA храни1ма мyжу, и3 цэн0ю не и3скупленA и3ли2 своб0да не данA є4й, нак†заны да бyдутъ: не ќмрутъ, ћкw не свободи1сz: Якщо хто переспить з жінкою, а вона раба, заручена з чоловіком, але ще не викуплена, або свобода ще не дана їй, то слід покарати їх, але не смертю, тому що вона невільна:
21
21
и3 да приведeтъ за преступлeніе своE гDу къ двeремъ ски1ніи свидёніz nвнA преступлeніz, нехай приведе він Господу до входу в скинію зібрання жертву за провину, барана в жертву за провину свою;
22
22
и3 да пом0литсz њ нeмъ жрeцъ nвн0мъ преступлeніz пред8 гDемъ њ грэсЁ и4мже согрэши2, и3 њстaвитсz є3мY грёхъ, є3г0же сотвори2. і очистить його священик бараном за провину перед Господом від гріха, яким він згрішив, і прощений буде йому гріх, яким він згрішив.
23
23
Е#гдa же вни1дете въ зeмлю, ю4же гDь бGъ вaшъ даeтъ вaмъ, и3 насади1те всsко дрeво снёдное, и3 њчи1стите нечистотY є3гw2, пл0дъ є3гw2 три2 лBта нечи1стъ да бyдетъ вaмъ, да не снёстсz: Коли прийдете в землю, [яку Господь Бог дасть вам,] і посадите яке-небудь плодове дерево, то плоди його вважайте за необрізані: три роки слід вважати їх за необрізані, не слід їсти їх;
24
24
въ лёто же четвeртое бyдетъ всsкъ пл0дъ є3гw2 с™ъ, похвaленъ гDу: а на четвертий рік усі плоди його повинні бути посвячені для свят Господніх;
25
25
въ лёто же пsтое да снёсте пл0дъ є3гw2, прибhтокъ вaмъ плоды2 є3гw2: ѓзъ гDь бGъ вaшъ. на п’ятий же рік ви можете їсти плоди його і збирати собі всі здобутки його. Я Господь, Бог ваш.
26
26
Не kди1те на горaхъ, и3 не вражи1те, и3 ни срsща смотри1те t пти1цъ. Не їжте з кров’ю; не ворожіть і не гадайте.
27
27
Не сотвори1те њбстрижeніz круг0мъ t вл†съ глaвъ вaшихъ, нижE брjете брaдъ вaшихъ. Не стрижіть голови вашої навкруги, і не псуй краю бороди твоєї.
28
28
И# кроeніz не сотвори1те на тёлэ вaшемъ њ души2: и3 ћзвъ настрекaнныхъ да не сотворитE въ вaсъ: ѓзъ гDь бGъ вaшъ. Заради померлого не робіть нарізів на тілі вашому і не наколюйте на собі письмен. Я Господь [Бог ваш].
29
29
Да не њскверни1ши дщeре твоеS є4же блуди1ти є4й: и3 да не прелюбы2 дёетъ землS, и3 нап0лнитсz землS беззак0ній. Не оскверняй дочки твоєї, допускаючи її до блуду, щоб не блудодіяла земля і не наповнилася земля розпустою.
30
30
Суббw6ты мо‰ сохрани1те, и3 t с™hхъ мои1хъ ўб0йтесz: ѓзъ гDь. Суботи Мої зберігайте і святилище Моє шануйте. Я Господь.
31
31
Не послёдуйте ўтрHбнымъ бaснемъ, и3 къ волхвHмъ не прилэпи1тесz, њскверни1тисz въ ни1хъ: ѓзъ гDь бGъ вaшъ. Не звертайтеся до тих, хто викликає мертвих, і до чарівників не ходіть, і не доводьте себе до опоганення від них. Я Господь, Бог ваш.
32
32
Пред8 лицeмъ сэдaгw востaни и3 почти2 лицE стaрчо, и3 да ўбои1шисz гDа бGа твоегw2: ѓзъ гDь бGъ вaшъ. Перед лицем сивого вставай і шануй лице старця, і бійся [Господа] Бога твого. Я Господь [Бог ваш].
33
33
Ѓще же кто2 пріи1детъ къ вaмъ пришлeцъ въ зeмлю вaшу, не стужи1те є3мY: Коли оселиться прибулець у землі вашій, не пригноблюйте його:
34
34
ћкоже тузeмецъ бyдетъ въ вaсъ пришлeцъ, и4же пріи1детъ къ вaмъ, и3 возлю1биши є3го2 ћкw сaмъ себE: ћкw (и3 вы2) пришeлцы бёсте въ земли2 є3гЂпетстэй: ѓзъ гDь бGъ вaшъ. прибулець, який оселився у вас, нехай буде для вас те саме, що тубілець ваш; люби його, як себе; тому що і ви були прибульцями в землі Єгипетській. Я Господь, Бог ваш.
35
35
Не сотвори1те непрaвды въ судЁ, въ мёрахъ и3 въ вёсахъ и3 въ мёрилэхъ: Не чиніть неправди в суді, у мірі, у вазі й у вимірі:
36
36
мBрила прaвєдна и3 вёсы прaвєдны и3 мёра прaведна да бyдетъ въ вaсъ: ѓзъ є4смь гDь бGъ вaшъ, и3зведhй вaсъ t земли2 є3гЂпетскіz. нехай будуть у вас терези правильні, гирі правильні, ефа правильна і гин правильний. Я Господь, Бог ваш, Який вивів вас із землі Єгипетської.
37
37
И# сохрани1те вeсь зак0нъ м0й и3 вс‰ повелBніz мо‰, и3 сотвори1те |: ѓзъ гDь бGъ вaшъ. Дотримуйтесь усіх уставів Моїх і всіх законів Моїх і виконуйте їх. Я Господь [Бог ваш].
Главa к7
Глава 20
1
1
И# речE гDь къ мwmсeю, гlz: І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
2
2
рцы2 сынHмъ ї}лєвымъ, глаг0лz: ѓще кто2 t сынHвъ ї}левыхъ, и3ли2 t прибhвшихъ пришeлцєвъ во ї}ли, и4же ѓще дaстъ t сёмене своегw2 мол0ху, смeртію да ќмретъ: лю1діе земли2 да побію1тъ є3го2 кaменіемъ: скажи це синам Ізраїлевим: хто із синів Ізраїлевих і з прибульців, що живуть між ізраїльтянами, дасть дітей своїх Молоху, той нехай буде відданий на смерть: народ землі нехай поб’є його камінням;
3
3
и3 ѓзъ ўтвержY лицE моE на человёка того2 и3 погублю2 є3го2 t людjй є3гw2, ћкw t сёмене своегw2 дадE мол0ху, да њскверни1тъ с™hню мою2 и3 њскверни1тъ и4мz њсщ7eнныхъ мнЁ. і Я зверну лице Моє на людину ту і знищу її з народу її за те, що вона дала дітей своїх Молохові, щоб осквернити святилище Моє і зганьбити святе ім’я Моє;
4
4
Ѓще же презрёніемъ прeзрzтъ тузeмцы земли2 nчи1ма свои1ма t человёка тогw2, внегдA дaти є3мY t сёмене своегw2 мол0ху, є4же не ўби1ти є3го2: і якщо народ землі не зверне очей своїх на людину ту, коли вона дасть дітей своїх Молохові, і не умертвить її,
5
5
и3 ўтвержY лицE моE на человёка того2 и3 на ср0дники є3гw2, и3 погублю2 є3го2 и3 всёхъ є3диномhслzщихъ съ ни1мъ, є4же соблуждaти є3мY со јдwлы t людjй свои1хъ. то Я зверну лице Моє на людину ту і на рід її і винищу його з народу його, і всіх, хто блудить слідами її, щоб ходити блудно услід Молохові.
6
6
И# душA ћже ѓще послёдуетъ ўтрHбнымъ бaснемъ и3ли2 волхвHмъ, ћкw соблуди1ти в8слёдъ и4хъ, ўтвержY лицE моE на дyшу тY и3 погублю2 ю5 t людjй є3S. І якщо яка душа звернеться до тих, хто викликає мертвих і до чаклунів, щоб блудно ходити услід їм, то Я зверну лице Моє на ту душу і знищу її з народу її.
7
7
И# бyдете свsти, ћкw ѓзъ с™ъ гDь бGъ вaшъ. Освячуйте себе і будьте святими, бо Я Господь, Бог ваш, [святий].
8
8
И# сохрани1те повелBніz мо‰ и3 сотвори1те |: ѓзъ гDь њсщ7azй вaсъ. Дотримуйтеся постанов Моїх і виконуйте їх, бо Я Господь, що освячує вас.
9
9
Человёкъ человёкъ, и4же ѓще ѕло2 речeтъ nтцY своемY и3ли2 мaтери своeй, смeртію да ќмретъ: nтцY своемY и3ли2 мaтери своeй ѕлЁ речE, пови1ненъ бyдетъ. Хто буде лихословити батька свого або матір свою, той нехай буде відданий на смерть; батька свого і матір свою він лихословив: кров його на ньому.
10
10
Человёкъ человёкъ, и4же ѓще прелюбы2 содёетъ съ мyжнею жен0ю, и3ли2 кто2 прелюбы2 содёетъ съ жен0ю бли1жнzгw своегw2, смeртію да ќмрутъ прелюбодёй и3 прелюбодёйца. Якщо хто буде перелюбствувати з жінкою одруженою, якщо хто буде перелюбствувати з дружиною ближнього свого, — нехай будуть віддані на смерть і перелюбник і перелюбниця.
11
11
И# и4же ѓще пребyдетъ съ жен0ю nтцA своегw2, срамотY nтцA своегw2 tкрhлъ є4сть, смeртію да ќмрутъ џба, пови1нни сyть. Хто ляже з дружиною батька свого, той відкрив наготу батька свого: обоє вони нехай будуть віддані на смерть, кров їхня на них.
12
12
И# ѓще кто2 бyдетъ съ невёсткою своeю, смeртію да ќмрутъ џба, нечeствоваша бо, пови1нни сyть. Якщо хто ляже з невісткою своєю, то обоє вони нехай будуть віддані на смерть: мерзотність зробили вони, кров їхня на них.
13
13
И# ѓще кто2 бyдетъ съ мyжескимъ п0ломъ л0жемъ жeнскимъ, гнyсность сотвори1ша џба, смeртію да ќмрутъ, пови1нни сyть: Якщо хто ляже з чоловіком, як з жінкою, то обоє вони зробили мерзотність: нехай будуть віддані на смерть, кров їхня на них.
14
14
и4же ѓще п0йметъ женY и3 мaтерь є3S, беззак0ніе є4сть, nгнeмъ да сожгyтъ є3го2 и3 w4ныz, и3 не бyдетъ беззак0ніе въ вaсъ. Якщо хто візьме собі дружину і матір її: це беззаконня; на вогні слід спалити його і їх, щоб не було беззаконня між вами.
15
15
И# и4же ѓще дaстъ л0же своE четверон0жному, смeртію да ќмретъ, четверон0жное же ўбіeте. Хто змішається з худобою, того віддати на смерть, і худобу вбийте.
16
16
И# женA ћже ѓще пристyпитъ ко всsкому скотY, є4же бhти съ ни1мъ, да ўбіeте женY и3 ск0тъ, смeртію да ќмрутъ, пови1нни сyть. Якщо жінка піде до якої-небудь худоби, щоб злучитися з нею, то убий жінку і худобу: нехай будуть вони віддані на смерть, кров їхня на них.
17
17
И$же ѓще п0йметъ сестрY свою2 t nтцA своегw2 и3ли2 t мaтере своеS, и3 ўви1дитъ срамотY є3S, и3 nнA ўви1дитъ срамотY є3гw2, ўкори1зна є4сть, да потребsтсz пред8 сы6ны р0да и4хъ: срамотY сестры2 своеS tкры2, грёхъ пріи1мутъ. Якщо хто візьме сестру свою, дочку батька свого або дочку матері своєї, і побачить наготу її, і вона побачить наготу його: це сором, нехай будуть вони знищені перед очима синів народу свого; він відкрив наготу сестри своєї: гріх свій понесе він.
18
18
И# мyжъ и4же бyдетъ съ жен0ю сквернaвою и3 tкрhетъ срамотY є3S, течeніе є3S tкры2, и3 nнA tкры2 течeніе кр0ве своеS, да потребsтсz џба t р0да и4хъ. Якщо хто ляже з дружиною під час хвороби кровоочищення і відкриє наготу її, то він відкрив течу її, і вона відкрила течу крови своєї: обоє вони нехай будуть знищені з народу свого.
19
19
И# срамотY сестры2 nтцA твоегw2 и3 сестры2 мaтере твоеS да не tкрhеши: ќжичество бо tкры2, грёхъ понесyтъ. Наготи сестри матері твоєї і сестри батька твого не відкривай, бо такий оголює плоть свою: гріх свій понесуть вони.
20
20
И$же ѓще бyдетъ со ср0дницею своeю, срамотY сродствA своегw2 tкры2, безчaдни и4змрутъ. Хто ляже з тіткою своєю, той відкрив наготу дядька свого; гріх свій понесуть вони, бездітними помруть.
21
21
И# человёкъ и4же ѓще п0йметъ женY брaта своегw2, нечистотA є4сть: срамотY брaта своегw2 tкрhлъ є4сть, безчaдни и4змрутъ. Якщо хто візьме дружину брата свого: це огидно; він відкрив наготу брата свого, бездітними будуть вони.
22
22
И# сохрани1те вс‰ повелBніz мо‰ и3 вс‰ судбы6 мо‰ и3 сотвори1те |, и3 не вознегодyетъ на вaсъ землS, въ ню1же ѓзъ введy вы тaмw всели1тисz на нeй. Дотримуйтесь усіх уставів Моїх і всіх законів Моїх і виконуйте їх, — і не звергне вас із себе земля, в яку Я веду вас жити.
23
23
И# не ходи1те въ зак0ны kзhчєскіz, и5хже ѓзъ и3згоню2 t вaсъ: ћкw сі‰ вс‰ сотвори1ша, и3 возгнушaхсz и4ми. Не чиніть за звичаями народу, який Я проганяю від вас; тому що вони все це робили, і Я обурився на них,
24
24
И# рёхъ къ вaмъ: вы2 наслёдите зeмлю и4хъ, и3 ѓзъ дaмъ вaмъ ю5 въ притzжaніе, зeмлю текyщую мeдомъ и3 млек0мъ, ѓзъ гDь бGъ вaшъ, tлучи1вый вaсъ t всёхъ kзы6къ. і сказав Я вам: ви володарюйте землею їхньою, і вам віддаю у спадщину землю, в якій тече молоко і мед. Я Господь, Бог ваш, Який відділив вас від усіх народів.
25
25
И# tлучи1те себЁ междY скwты2 чи1стыми и3 междY скwты2 нечи1стыми, и3 междY пти1цами чи1стыми и3 нечи1стыми: и3 не њсквернитE дyшъ вaшихъ въ скотёхъ и3 въ пти1цахъ и3 во всёхъ гадёхъ земнhхъ, ±же ѓзъ tлучи1хъ вaмъ въ нечистотЁ, Відрізняйте худобу чисту від нечистої і птаха чистого від нечистого і не оскверняйте душ ваших худобою і птахами і всім, що плазує по землі, що визначив Я, як нечисте.
26
26
и3 бyдете ми2 свsти, ћкw ѓзъ с™ъ є4смь гDь бGъ вaшъ, tлучи1вый вaсъ t всёхъ kзы6къ бhти мои1ми. Будьте переді Мною святі, бо Я святий Господь [Бог ваш], і Я відокремив вас від народів, щоб ви були Мої.
27
27
И# мyжъ и3ли2 женA и4же ѓще бyдетъ t ни1хъ чревобaсникъ и3ли2 волшeбникъ, смeртію да ќмрутъ џба: кaменіемъ да побіeте и5хъ, пови1нни сyть. Чоловік чи жінка, якщо будуть вони викликати мертвих або ворожити, нехай будуть віддані на смерть: камінням слід побити їх, кров їхня на них.
Главa к7а
Глава 21
1
1
И# речE гDь къ мwmсeю, гlz: рцы2 жерцє1мъ сынHмъ ґарw6нимъ, и3 речeши и5мъ: над8 душaми да не њсквернsтсz въ kзhцэ своeмъ, І сказав Господь Мойсеєві: оголоси священикам, синам Аароновим, і скажи їм: нехай не оскверняють себе дотиком до померлого з народу свого;
2
2
но рaзвэ въ домY бли1жнzгw своегw2, над8 nтцeмъ и3 мaтерію, и3 сынaми и3 дщeрьми, над8 брaтомъ тільки до близького родича свого, до матері своєї і до батька свого, до сина свого і дочки своєї, до брата свого
3
3
и3 над8 сестр0ю своeю дёвою, ћже є4сть бли1жнzz є3мY, не данA мyжу, над8 си1ми да њсквернsтсz: і до сестри своєї, дівчини, що живе при ньому і не була заміжня, можна йому доторкатися, не оскверняючи себе;
4
4
да не њскверни1тсz внезaпу въ лю1дехъ свои1хъ, во њсквернeніе своE. і доторканням до кого б то не було в народі своєму не повинен він оскверняти себе, щоб не стати нечистим.
5
5
И# да не њбрjете главы2 по мeртвэмъ, и3 њбли1чіz брады2 да не њбрjютъ, и3 на пл0техъ свои1хъ да не сотворsтъ ћзвъ: Вони не повинні голити голови своєї і підстригати краї бороди своєї і робити нарізи на тілі своєму.
6
6
свsти да бyдутъ бGу своемY и3 не њсквернsтъ и4мене бGа своегw2: жє1ртвы бо гDни дaры бGа своегw2 сaми прин0сzтъ, и3 бyдутъ свsти. Вони повинні бути святими Богові своєму і не повинні нечестити імені Бога свого, тому що вони приносять жертви Господу, хліб Богу своєму, і тому повинні бути святими.
7
7
Жены2 блудни1цы и3 њсквернeны да не п0ймутъ, и3 жены2 и3згнaныz t мyжа є3S да не п0ймутъ: ћкw свsти сyть гDу бGу своемY: Вони не повинні брати за себе блудницю і знечещену, не повинні брати і жінку, вигнану чоловіком своїм, бо вони святі [Господу] Богу своєму.
8
8
и3 да њсвzти1ши є3го2: дaры гDа бGа вaшегw сeй прин0ситъ, свsтъ бyдетъ: ћкw с™ъ ѓзъ є4смь гDь бGъ вaшъ њсщ7az и5хъ. Святи́ його, бо він приносить хліб [Господу] Богу твоєму: нехай буде він у тебе святим, бо святий Я Господь, Який освячує вас.
9
9
И# дщeрь человёка жерцA ѓще њскверни1тсz, є4же соблуди1ти, и4мz nтцA своегw2 сіS њсквернsетъ: nгнeмъ да сожжeтсz. Якщо дочка священика осквернить себе блудодіянням, то вона нечестить батька свого; вогнем слід спалити її.
10
10
И# жрeцъ вели1кій t брaтій свои1хъ, є3мyже возліsнъ на главY є3лeй помaзаніz, и3 совершeнный, є4же њблачи1тисz въ ри6зы, главы2 да не tкрhетъ, и3 ри6зъ свои1хъ да не раздерeтъ, Великий же священик з братів своїх, на голову якого полито єлей помазання, і який освячений, щоб облачатися у священні одежі, не повинен оголювати голови своєї і роздирати одежі своєї;
11
11
и3 ко всsкой души2 ўмeршей да не пріи1детъ: над8 nтцeмъ свои1мъ и3 над8 мaтерію своeю да не њскверни1тсz, і ні до якого померлого не повинен він приступати: навіть дотиком до померлого батька свого і матері своєї він не повинен оскверняти себе.
12
12
и3 t с™hхъ да не и3зhдетъ, и3 да не њскверни1тъ и4мене с™aгw бGа своегw2, ћкw с™hй є3лeй помaзаніz бGа є3гw2 на нeмъ: ѓзъ гDь. І від святилища він не повинен відходити і нечестити святилище Бога свого, бо освячення єлеєм помазання Бога його на ньому. Я Господь.
13
13
Сeй въ женY дёву t р0да своегw2 да п0йметъ: За дружину він повинен брати дівчину [з народу свого];
14
14
вдови1цы же и3 и3згнaныz, и3 њсквернeныz и3 блудни1цы, си1хъ да не п0йметъ: но дэви1цу t плeмене своегw2 да п0йметъ въ женY: вдову, або вигнану, або знечещену, [або] блудницю, не повинен він брати, але дівчину з народу свого повинен він брати за дружину;
15
15
и3 да не њскверни1тъ сёмене своегw2 въ лю1дехъ свои1хъ: ѓзъ гDь бGъ њсщ7azй є3го2. він не повинен ганьбити сімені свого в народі своєму, бо Я Господь [Бог], що освячує його.
16
16
И# речE гDь къ мwmсeю, гlz: І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
17
17
рцы2 ко ґарHну, глаг0лz: человёкъ t р0да твоегw2 въ р0дэхъ вaшихъ, ѓще к0ему бyдетъ на нeмъ пор0къ, да не пристyпитъ приноси1ти дaры бGа своегw2: скажи Аарону: ніхто з сімені твого в усі роди їх, у якого на тілі буде вада, не повинен приступати, щоб приносити хліб Богу своєму;
18
18
всsкъ человёкъ, є3мyже ѓще бyдетъ на нeмъ пор0къ, да не пристyпитъ: человёкъ слёпъ, и3ли2 хр0мъ, и3ли2 корн0сый, и3ли2 ўхорёзанъ, ніхто, у кого на тілі є вада, не повинен приступати, ні сліпий, ні кульгавий, ні потворний,
19
19
и3ли2 человёкъ, є3мyже є4сть сокрушeніе руки2 и3ли2 сокрушeніе ноги2, ні такий, у якого переламана нога або переламана рука,
20
20
и3ли2 горбaтъ, и3ли2 гноеточи1въ nчи1ма, и3ли2 бэльмоo1ченъ, и3ли2 человёкъ, на нeмже сyть кр†сты ди6віz, и3ли2 лишаи6, и3ли2 є3диноsтрный: ні горбатий, ні із сухим органом, ні з більмом на оці, ні коростявий, ні паршивий, ні з пошкодженими ядрами;
21
21
всsкъ, є3мyже ѓще бyдетъ на нeмъ пор0къ t сёмене ґарHна жерцA, да не пристyпитъ принести2 жeртвъ бGу твоемY, занE пор0къ на нeмъ: дарHвъ б9іихъ да не пристyпитъ приноси1ти: жоден чоловік з сімені Аарона священика, у якого на тілі є вада, не повинен приступати, щоб приносити жертви Господу; вада на ньому, тому не повинен він приступати, щоб приносити хліб Богу своєму;
22
22
дaры бGа своегw2 с™†z с™hхъ, и3 t с™hхъ да снёстъ: хліб Бога свого з великих святинь і зі святинь він може їсти;
23
23
nбaче къ завёсэ да не пристyпитъ, и3 ко nлтарю2 да не прибли1житсz, ћкw пор0къ и4мать: и3 да не њскверни1тъ свzти1лища бGа своегw2, ћкw ѓзъ гDь њсщ7azй и5хъ. але до завіси не повинен він приходити і до жертовника не повинен приступати, тому що вада на ньому: не повинен він нечестити святилища Мого, бо Я Господь, що освячує їх.
24
24
И# глаг0ла мwmсeй ко ґарHну и3 сынHмъ є3гw2, и3 ко всBмъ сынHмъ ї}лєвымъ. І оголосив це Мойсей Аарону і синам його і всім синам Ізраїлевим.
Главa к7в
Глава 22
1
1
И# речE гDь къ мwmсeю, гlz: І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
2
2
рцы2 ґарHну и3 сынHмъ є3гw2, да внимaютъ t с™hнь сынHвъ ї}левыхъ, и3 да не њсквернsтъ и4мене с™aгw моегw2, є3ли6ка nни2 њсвzщaютъ ми2: ѓзъ гDь. скажи Аарону і синам його, щоб вони обережно поводилися зі святинями синів Ізраїлевих і не ганьбили святого імені Мого в тому, що вони посвячують Мені. Я Господь.
3
3
Рцы2 и5мъ: въ р0ды вaшz всsкъ человёкъ, и4же ѓще пристyпитъ t всsкагw сёмене вaшегw ко с™ы6мъ, є3ли6ка ѓще њсвzтsтъ сhнове ї}лєвы гDу, и3 нечистотA є3гw2 на нeмъ бyдетъ, потреби1тсz душA џнаz t менє2: ѓзъ гDь бGъ вaшъ. Скажи їм: якщо хто з усіх нащадків ваших в роди ваші, маючи на собі нечистоту, приступить до святинь, які посвячують сини Ізраїлеві Господу, то знищиться душа та від лиця Мого. Я Господь [Бог ваш].
4
4
И# человёкъ t сёмене ґарHна жерцA, и3 сeй прокажeнъ, и3ли2 сёмz и3зливaетъ, t с™hхъ да не снёстъ, д0ндеже њчи1ститсz: и3 прикасazйсz всsкой нечистотЁ души2, и3ли2 человёкъ, є3мyже ѓще и3зhдетъ t є3гw2 л0жа сёмz, Хто із сімені Ааронового прокажений, або має течу, той не повинен їсти святинь, поки не очиститься; і хто доторкнеться до чого-небудь нечистого від мертвого, або в кого трапиться вилив сімені,
5
5
и3ли2 и4же ѓще прик0снетсz всsкому гaду нечи1сту, и4же њскверни1тъ є3го2, и3ли2 человёку, и4же њскверни1тъ є3го2, по всsкой нечистотЁ є3гw2: або хто доторкнеться до якого-небудь гада, від якого він стане нечистим, або до людини, від якої він стане нечистим якою б то не було нечистотою, —
6
6
душA, ћже ѓще прик0снетсz и4хъ, нечистA бyдетъ до вeчера: да не снёстъ t с™hхъ, ѓще не њмhетъ тёла своегw2 вод0ю, той, хто доторкнеться до цього, нечистий буде до вечора і не повинен їсти святинь, раніше ніж омиє тіло своє водою;
7
7
и3 зaйдетъ с0лнце, и3 чи1стъ бyдетъ: и3 тогдA да снёстъ t с™hхъ, ћкw хлёбъ є3гw2 є4сть. але коли зайде сонце і він очиститься, тоді може він їсти святині, бо це його їжа.
8
8
Мертвечи1ны и3 ѕвэроsдины да не снёстъ, є4же њскверни1тисz є3мY въ ни1хъ: ѓзъ гDь. Мертвечини і роздертого звіром він не повинен їсти, щоб не осквернитися цим. Я Господь.
9
9
И# да сохранsтъ повелBніz мо‰, да не пріи1мутъ си1хъ рaди грэхA, и3 и4змрутъ за ни1хъ, ѓще њсквернsтъ и5хъ: ѓзъ гDь бGъ њсщ7azй и5хъ. Нехай дотримуються вони повелінь Моїх, щоб не понести на собі гріха і не померти в ньому, коли порушать це. Я Господь [Бог], що освячує їх.
10
10
И# всsкъ и3ноплемeнникъ да не снёстъ с™hнь: присeлникъ їерeевъ и3ли2 наeмникъ да не снёстъ с™hнь. Ніхто сторонній не повинен їсти святині; хто оселився у священика і найманець не повинен їсти святині;
11
11
Ѓще же жрeцъ пристsжетъ дyшу пристzжaную сребр0мъ, сіS да снёстъ хлёбы є3гw2: и3 домочaдцы є3гw2, и3 сjи да снэдsтъ хлёбы є3гw2. якщо ж священик купить собі чоловіка за срібло, то цей може їсти її; також і домашні його можуть їсти хліб його.
12
12
И# дщeрь человёка жерцA, ѓще посsгнетъ за мyжа и3ноплемeнника, сіS t начaткwвъ с™hхъ да не снёстъ. Якщо дочка священика вийде заміж за стороннього, то вона не повинна їсти принесених святинь;
13
13
И# дщeрь жерцA ѓще бyдетъ вдовA и3ли2 tпущeна, плодa же не бyдетъ є4й, возврати1тсz въ д0мъ nтцA своегw2, по ю4ности своeй, t хлёбwвъ nтцA своегw2 да снёстъ: всsкъ же и3ноплемeнникъ да не снёстъ t ни1хъ. коли ж дочка священика буде вдовою, або розведеною, і дітей немає в неї, і повернеться в дім батька свого, як була в молодості своїй, тоді вона може їсти хліб батька свого; а сторонній ніхто не повинен їсти його.
14
14
И# человёкъ, и4же ѓще ћстъ с™†z по невёдэнію, и3 да приложи1тъ пsтую свою2 чaсть ко и4стому, и3 да дaстъ сіE жерцY с™0е. Хто помилково з’їсть що-небудь зі святині, той повинен віддати священику святиню і докласти до неї п’яту її частку.
15
15
И# да не њсквернsтъ с™hнь сынHвъ ї}левыхъ, и5хже nни2 tдэлsютъ гDу: Священики самі не повинні ганьбити святині синів Ізраїлевих, які вони приносять Господу,
16
16
и3 да не наведyтъ на себE беззак0ніе преступлeніz, внегдA ћсти и5мъ с™hню и4хъ, ћкw ѓзъ гDь њсщ7azй и5хъ. і не повинні накликати на себе провину в злочині, коли будуть їсти святині свої, бо Я Господь, що освячує їх.
17
17
И# речE гDь къ мwmсeю, гlz: І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
18
18
глаг0ли ґарHну и3 сынHмъ є3гw2 и3 всемY с0нму ї}леву и3 речeши къ ни6мъ: человёкъ человёкъ t сынHвъ ї}левыхъ, и3ли2 t пришлє1цъ прилежaщихъ къ ни6мъ во ї}ли, и4же ѓще принесeтъ дaры сво‰ по всsкому и3сповёданію своемY, и3ли2 по всsкому и3зволeнію своемY, є3ли6ка ѓще принесyтъ гDу на всесожжeніе, оголоси Аарону і синам його і всім синам Ізраїлевим і скажи їм: якщо хто з дому Ізраїлевого, або із прибульців, [що оселилися] між ізраїльтянами, чи за якоюсь обітницею, або з ревности приносить жертву свою, яку приносять Господу у всепалення,
19
19
прі‰тны вaмъ непорHчны мyжескъ п0лъ t стaдъ волHвъ, и3ли2 t nвeцъ и3 t к0зъ: то, щоб цим придбати благовоління від Бога, жертва повинна бути без вад, чоловічої статі, з великої худоби, з овець і з кіз;
20
20
всёхъ, є3ли6ка ѓще и4мутъ пор0къ на себЁ, да не принесyтъ гDу, понeже непріsтно бyдетъ вaмъ. ніякої тварини, на якій є вада, не приносьте [Господу], бо це не придбає вам благовоління.
21
21
И# человёкъ и4же ѓще принесeтъ жeртву спcніz гDу, tлучи1въ њбётъ и3ли2 по и3зволeнію, и3ли2 въ прaздники вaшz, t стaдъ волHвъ и3ли2 t nвeцъ, непор0чно да бyдетъ въ пріsтіе, всsкъ пор0къ да не бyдетъ на нeмъ: І якщо хто приносить мирну жертву Господу, виконуючи обітницю, або з ревности, [або у свята ваші,] з великої худоби або з дрібної, то жертва повинна бути без вад, щоб бути угодною Богу: ніякої вади не повинно бути на ній;
22
22
слёпо, и3ли2 сокрушeно, и3ли2 љзhкъ ўрёзанъ и3мyщо, и3ли2 черви1во, и3ли2 крaстово, и3ли2 лишaво, да не принесyтъ тёхъ гDу, и3 въ жeртву не дади1те t ни1хъ на nлтaрь гDви: тварини сліпої, або пошкодженої, або потворної, або хворої, або коростявої, або паршивої, таких не приносьте Господу і в жертву не давайте їх на жертовник Господній;
23
23
и3 телцA и3ли2 џвцу ўхорёзну, и3ли2 безхв0стну, въ заколeніе сотвори1ши | себЁ (по и3зволeнію), въ њбётъ же тв0й да не пріи1метсz: тельця й агнця з кінцівками, надмірно довгими або короткими, у жертву ревности принести можеш; а якщо за обітницею, то це не угодно буде Богу;
24
24
є3мyже сyть ћтра сокрушє1на, и3 є3мyже раздaвлєна, и3 и3зрBзана, и3 и3ст0ржєна, да не принесeте си1хъ гDу, и3 въ земли2 вaшей да не сотвори1те. тварину, у якої ядра розчавлені, розбиті, відірвані або вирізані, не приносьте Господу й у землі вашій не робіть цього,
25
25
И# t руки2 и3ноплемeнника да не принесeте дарHвъ бGу вaшему t всёхъ си1хъ, ћкw вреждє1ніz сyть на ни1хъ, пор0къ на ни1хъ, не пріи1мутсz сі‰ t вaсъ. і з рук іноземців не приносьте всіх таких тварин у дар Богу вашому, бо на них пошкодження, порок на них: не придбають вони вам благовоління.
26
26
И# речE гDь къ мwmсeю, гlz: І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
27
27
телeцъ, и3ли2 nвчA, и3ли2 козлS, є3гдA роди1тсz, да бyдетъ сeдмь днjй под8 мaтерію своeю, въ дeнь же nсмhй и3 дaлэе принесeтсz въ дaръ, прин0съ гDу: коли народиться теля, або ягня, або козеня, то сім днів воно має пробути при матері своїй, а від восьмого дня і далі буде благовгодне для приношення в жертву Господу;
28
28
и3 телцA и3 nвчaте вкyпэ съ мaтерію да не зак0лете въ є3ди1нъ дeнь. але ні корови, ні вівці не заколюйте в один день з породженням її.
29
29
Ѓще же пожрeши жeртву њбётъ рaдованіz гDви, пріsтнw вaмъ пожри1те є5: Якщо приносите Господу жертву подяки, то приносьте її так, щоб вона придбала вам благовоління;
30
30
сіS въ т0йже дeнь да снёстсz, да не њстaвите t мsсъ на ќтріе: ѓзъ є4смь гDь. у той самий день слід з’їсти її, не залишайте від неї до ранку. Я Господь.
31
31
И# сохрани1те зaпwвэди мо‰ и3 сотвори1те |: ѓзъ гDь: І дотримуйтеся заповідей Моїх і виконуйте їх. Я Господь.
32
32
и3 не њскверни1те и4мене с™aгw, и3 њсщ7yсz посредЁ сынHвъ ї}левыхъ: ѓзъ гDь њсщ7azй вaсъ, Не ганьбіть святого імені Мого, щоб Я був святим серед синів Ізраїлевих. Я Господь, Який освячує вас,
33
33
и3зведhй вы2 и3з8 земли2 є3гЂпетскіz, ћкw бhти вaмъ въ бGа: ѓзъ гDь. Який вивів вас із землі Єгипетської, щоб бути вашим Богом. Я Господь.
Главa к7г
Глава 23
1
1
И# речE гDь къ мwmсeю, гlz: І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
2
2
глаг0ли сынHмъ ї}лєвымъ и3 речeши къ ни6мъ: прaздницы гDни, ±же наречeте нарHчитыz с™ы6z, сjи сyть прaздницы мои2: оголоси синам Ізраїлевим і скажи їм про свята Господні, в які слід скликати священне зібрання. Ось свята Мої:
3
3
въ шeсть днjй да сотвори1ши дэлA, и3 въ дeнь седмhй суббHта, пок0й наречeнный с™ъ гDви, всsкагw дёла да не сотворитE: суббHта є4сть гDви во всeмъ њбитaніи вaшемъ. шість днів можна робити справи, а в сьомий день субота спокою, священне зібрання; ніякої справи не робіть; це субота Господня у всіх оселях ваших.
4
4
Сjи прaздницы гDу наречє1ны с™и, ±же наречeте сі‰ во временA и4хъ: Ось свята Господні, священні зібрання, які ви повинні скликати у свій час:
5
5
въ пeрвэмъ мцcэ въ четвертыйнaдесzть дeнь мцcа, междY вечeрними, пaсха гDу: у перший місяць, у чотирнадцятий [день] місяця увечері Пасха Господня;
6
6
и3 въ пzтыйнaдесzть дeнь мцcа пeрвагw прaздникъ њпрэсн0кwвъ гDу: сeдмь днjй њпрэсн0ки да ћсте. і в п’ятнадцятий день того самого місяця свято опрісноків Господу; сім днів їжте опрісноки;
7
7
И# дeнь пeрвый наречeнъ с™ъ бyдетъ вaмъ: всsкагw дёла раб0тнz не сотвори1те: у перший день нехай буде у вас священне зібрання; ніякої роботи не виконуйте;
8
8
и3 да принесeте всесожжє1ніz гDу сeдмь днjй, и3 дeнь седмhй наречeнъ с™ъ бyдетъ вaмъ: всsкагw дёла раб0тнz не сотвори1те. і протягом семи днів приносьте жертви Господу; у сьомий день також священне зібрання; ніякої роботи не виконуйте.
9
9
И# речE гDь къ мwmсeю, гlz: І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
10
10
глаг0ли сынHмъ ї}лєвымъ и3 речeши къ ни6мъ: є3гдA вни1дете въ зeмлю, ю4же ѓзъ даю2 вaмъ, и3 п0жнете жaтву є3S, и3 принесeте снопы2 начaтокъ жaтвы вaшеz къ жерцY, оголоси синам Ізраїлевим і скажи їм: коли прийдете в землю, яку Я даю вам, і будете жати на ній жнива, то принесіть перший сніп жнив ваших до священика;
11
11
и3 вознесeтъ сн0пъ пред8 гDа пріsтенъ вaмъ: на ќтріе пeрвагw днE суббHты да вознесeтъ є3го2 жрeцъ. він піднесе цей сніп перед Господом, щоб вам придбати благовоління; на другий день свята піднесе його священик;
12
12
И# сотвори1те въ дeнь, въ џньже ѓще принесeте сн0пъ, nвчA непор0чно є3динолётно во всесожжeніе гDу: і в день возношення снопа принесіть у всепалення Господу агнця однолітнього, без вад,
13
13
и3 жeртву є3гw2 двЁ десzти6ны муки2 пшени1чны спрsжены въ є3лeи: жeртва гDу, въ воню2 благов0ніz гDу: и3 возліsніе є3гw2 вінA четвeртую чaсть јна. і з ним хлібного приношення дві десятих частини ефи пшеничного борошна, змішаного з єлеєм, у жертву Господу, у приємні пахощі, й узливання до неї чверть гина вина;
14
14
И# хлёба, и3 прsженыхъ клaсwвъ н0выхъ да не снёсте, дaже до тогw2 днE самaгw, д0ндеже принесeте вы2 дaры бGу вaшему: зак0ннw вёчнw въ р0ды вaшz во всeмъ населeніи вaшемъ. ніякого нового хліба, ні сушених зерен, ні зерен сирих не їжте до того дня, в який принесете приношення Богу вашому: це вічна постанова в роди ваші у всіх оселях ваших.
15
15
И# сочти1те себЁ t наyтріz суббHтъ, t днE, въ џньже ѓще принесeте снопы2 возложeніz, сeдмь седми1цъ цёлыхъ Відрахуйте собі від першого дня після свята, від того дня, у який приносите сніп потрясання, сім повних тижнів,
16
16
дaже до наyтріz послёдніz седми1цы да сочтeте пzтьдесsтъ днjй, и3 да принесeте жeртву н0ву гDу. до першого дня після сьомого тижня відрахуйте п’ятдесят днів, і тоді принесіть нове хлібне приношення Господу:
17
17
T вселeніz вaшегw да принесeте хлёбы возложeніе, двA хлBба: t двyхъ десzти1нъ муки2 пшени1чны да бyдутъ, квaшєны да и3спекyтсz t пeрвыхъ плодHвъ гDу: від осель ваших приносьте два хліби возношення, які повинні складатися з двох десятих частин ефи пшеничного борошна і повинні бути спечені кислі, як перший плід Господу;
18
18
и3 да принесeте со хлёбами сeдмь ѓгнцєвъ непор0чныхъ є3динолётныхъ, и3 телцA є3ди1наго t стaдъ, и3 nвнA двA непорHчна: и3 бyдутъ во всесожжeніе гDу, и3 жє1ртвы и4хъ, и3 возлі‰ніz и4хъ, жeртва вонS благов0ніz гDу. разом із хлібами представте сім агнців без вад, однолітніх, і з великої худоби одного тельця і двох баранів [без вад]; нехай буде це у всепалення Господу, і хлібне приношення й узливання до них, у жертву, у приємні пахощі Господу.
19
19
И# сотвори1те козлA t к0зъ є3ди1наго њ грэсЁ, и3 двA ѓгнца є3динолBтна въ жeртву спcніz съ хлёбами пeрвыхъ жи6тъ. Приготуйте також з отари кіз одного козла в жертву за гріх і двох однолітніх агнців у жертву мирну [разом із хлібом першого плоду];
20
20
И# да возложи1тъ | жрeцъ съ хлёбами пeрвыхъ жи6тъ, возложeніе пред8 гDемъ со nбёма ѓгнцы: с™а бyдутъ гDу, жерцY и4же прин0ситъ |, томY да бyдутъ. священик повинен принести це, потрясаючи перед Господом, разом з хлібами потрясіння першого плоду і з двома агнцями, і це буде святинею Господу; священикові, [який приносить, це належить];
21
21
И# прозовeте сeй дeнь, нар0читъ с™ъ бyдетъ вaмъ: всsкагw дёла раб0тнz не сотвори1те въ џнь: зак0ннw вёчнw въ р0ды вaшz во всeмъ населeніи вaшемъ. і скликайте народ у цей день, священне зібрання нехай буде у вас, ніякої роботи не виконуйте: це постанова вічна у всіх оселях ваших у роди ваші.
22
22
И# є3гдA жнeте жaтву земли2 вaшеz, не потреби1те њстaнка жaтвы ни1вы своеS, є3гдA жнeте, и3 t пaдающихъ t жaтвы вaшеz да не соберeши: ни1щему и3 пришeлцу њстaвиши |: ѓзъ гDь бGъ вaшъ. Коли будете жати жниво на землі вашій, не дожинай до краю поля твого, коли жнеш, і залишок від жаття твого не підбирай; бідному і прибульцеві залиш це. Я Господь, Бог ваш.
23
23
И# речE гDь къ мwmсeю, гlz: І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
24
24
рцы2 сынHмъ ї}лєвымъ, глаг0лz: мцcа седмaгw, въ пeрвый дeнь мцcа, да бyдетъ вaмъ пок0й, пaмzть трyбъ: наречeнъ с™ъ бyдетъ вaмъ: скажи синам Ізраїлевим: у сьомий місяць, у перший [день] місяця нехай буде у вас спокій, свято труб, священне зібрання [нехай буде у вас];
25
25
всsкагw дёла раб0тнz не сотвори1те, и3 принесeте всесожжeніе гDу. ніякої роботи не виконуйте і приносьте жертву Господу.
26
26
И# речE гDь къ мwmсeю, гlz: І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
27
27
и3 въ десsтый дeнь седмaгw мцcа сегw2 дeнь њчищeніz, наречeнъ с™ъ да бyдетъ вaмъ: и3 смири1те дyшы вaшz, и3 принеси1те всесожжeніе гDу: також у дев’ятий [день] сьомого місяця цього, день очищення, нехай буде у вас священне зібрання; смиряйте душі ваші і приносьте жертву Господу;
28
28
всsкагw дёла не сотвори1те въ сaмый дeнь сeй: є4сть бо дeнь њчищeніz сeй вaмъ, ўмоли1ти њ вaсъ пред8 гDемъ бGомъ вaшимъ: ніякої справи не робіть у день цей, бо це день очищення, щоб очистити вас перед лицем Господа, Бога вашого;
29
29
всsка бо душA, ћже не покори1тсz въ дeнь т0й, потреби1тсz t людjй свои1хъ: а всяка душа, що не смирить себе в цей день, знищиться з народу свого;
30
30
и3 всsка душA, ћже сотвори1тъ дёло въ сaмый дeнь сeй, поги1бнетъ душA тA t людjй свои1хъ: і якщо яка душа буде робити яку-небудь справу в день цей, Я знищу ту душу з народу її;
31
31
всsкагw дёла не сотвори1те, зак0ннw вёчнw въ р0ды вaшz, во всёхъ селeніихъ вaшихъ. ніякої справи не робіть: ця постанова вічна в роди ваші, в усіх оселях ваших;
32
32
Суббw6ты суббHтъ бyдутъ вaмъ: и3 смири1те дyшы вaшz, t девsтагw днE мцcа t вeчера, дaже до десsтагw днE мцcа, до вeчера, суббHтствуйте суббw6ты вaшz. це для вас субота спокою, і смиряйте душі ваші, з вечора дев’ятого [дня] місяця; від вечора до вечора [десятого дня місяця] святкуйте суботу вашу.
33
33
И# речE гDь къ мwmсeю, гlz: І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
34
34
рцы2 сынHмъ ї}лєвымъ, глаг0лz: въ пzтыйнaдесzть дeнь мцcа седмaгw сегw2, прaздникъ кyщей сeдмь днjй гDу: скажи синам Ізраїлевим: з п’ятнадцятого дня того самого сьомого місяця свято кущів, сім днів Господу;
35
35
и3 дeнь пeрвый наречeнъ с™ъ бyдетъ: всsкагw дёла раб0тнz не сотвори1те: у перший день священне зібрання, ніякої роботи не виконуйте;
36
36
сeдмь днjй да принесeте всесожжє1ніz гDу: и3 дeнь nсмhй наречeнъ с™ъ бyдетъ вaмъ, и3 принесeте всесожжє1ніz гDу: и3сх0дное є4сть, всsкагw дёла раб0тнz не сотвори1те. протягом семи днів приносьте жертву Господу; у восьмий день священне зібрання нехай буде у вас, і приносьте жертву Господу: це віддання свята, ніякої роботи не виконуйте.
37
37
Сjи прaздницы гDни, ±же наречeте нарHчиты с™ы, є4же приноси1ти прин0сы гDу: всесожжє1ніz и3 жє1ртвы и4хъ, и3 возлі‰ніz и4хъ t днE до днE, Ось свята Господні, в які слід скликати священне зібрання, щоб приносити у жертву Господу всепалення, хлібне приношення, заколені жертви й узливання, кожне у свій день,
38
38
кромЁ суббHтъ гDнихъ и3 кромЁ дарHвъ вaшихъ, и3 кромЁ всёхъ њбётwвъ вaшихъ и3 кромЁ благов0льныхъ вaшихъ, ±же ѓще дади1те гDу. крім субот Господніх і крім дарів ваших, і крім всіх обітниць ваших і крім усього, що приноситься з ревности вашої, що ви даєте Господу.
39
39
И# въ пzтыйнaдесzть дeнь мцcа седмaгw сегw2, є3гдA скончaете жи6та земли2, прaзднуйте гDу сeдмь днjй: въ дeнь пeрвый пок0й, и3 въ дeнь nсмhй пок0й: А в п’ятнадцятий день сьомого місяця, коли ви збираєте врожай землі, святкуйте свято Господнє сім днів: у перший день спокій і у восьмий день спокій;
40
40
и3 да в0змете себЁ въ дeнь пeрвый пл0дъ дрeва красeнъ, и3 вётвь фjніческую, и3 вBтви дрeва ч†стыz, и3 вє1рбы, и3 ѓгнwвы вBтви [сад0віе палестjнское] t пот0ка, и3 возвесели1тесz пред8 гDемъ бGомъ вaшимъ сeдмь днjй въ лёто: у перший день візьміть собі віття красивих дерев, віття пальмове і віття дерев широколистих і верб річкових, і веселіться перед Господом Богом вашим сім днів;
41
41
зак0ннw вёчнw въ р0ды вaшz, въ мцcъ седмhй прaзднуйте є3го2: і святкуйте це свято Господнє сім днів у році: це постанова вічна в роди ваші; у сьомий місяць святкуйте його;
42
42
въ кyщахъ да пребyдете сeдмь днjй: всsкъ тузeмецъ во ї}ли да пребyдетъ въ кyщахъ: у кущах живіть сім днів; усякий тубілець ізраїльтянин повинен жити в кущах,
43
43
ћкw да ўвёдzтъ р0ды вaшz, ћкw въ кyщахъ всели1хъ сhны ї}лєвы, внегдA и3звести2 мнЁ и5хъ и3з8 земли2 є3гЂпетскіz: ѓзъ гDь бGъ вaшъ. щоб знали роди ваші, що в кущах оселив Я синів Ізраїлевих, коли вивів їх із землі Єгипетської. Я Господь, Бог ваш.
44
44
И# повёда мwmсeй прaздники гDни сынHмъ ї}лєвымъ. І оголосив Мойсей синам Ізраїлевим про свята Господні.
Главa к7д
Глава 24
1
1
И# речE гDь къ мwmсeю, гlz: І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
2
2
заповёждь сынHмъ ї}лєвымъ, да в0змутъ ти2 є3лeй t мaсличіz чи1стъ и3сцэжeнъ въ свэтёніе, да гори1тъ свэти1ло всегдA, накажи синам Ізраїлевим, щоб вони принесли тобі єлею чистого, вичавленого, для освітлення, щоб постійно горів світильник;
3
3
внЁ завёсы въ ски1ніи свидёніz, и3 возжигaти бyдутъ є3го2 ґарHнъ и3 сhнове є3гw2 t вeчера до заyтра пред8 гDемъ непрестaннw, зак0ннw вёчнw въ р0ды вaшz: ззовні завіси ковчега одкровення в скинії зібрання Аарон [і сини його] повинні ставити його перед Господом з вечора до ранку завжди: це вічна постанова в роди ваші;
4
4
на свэти1лницэ чи1стэмъ возжигaти бyдете свэти6ла пред8 гDемъ дaже до ќтра. на свічнику чистому повинні вони ставити світильник перед Господом завжди.
5
5
И# в0змете муки2 пшени1чны, и3 сотворитE t неS дванaдесzть хлёбwвъ: двY десzти1нъ да бyдетъ хлёбъ є3ди1нъ: І візьми пшеничного борошна і спечи з нього дванадцять хлібів; у кожному хлібі повинні бути дві десятих ефи;
6
6
и3 возложи1те и5хъ на двA положє1ніz, по шести2 хлёбwвъ є3ди1но положeніе на трапeзэ чи1стэ пред8 гDемъ: і поклади їх у два ряди, по шість у ряд, на чистому столі перед Господом;
7
7
и3 возложи1те на є3ди1но положeніе лівaнъ чи1стъ и3 с0ль, и3 да бyдутъ хлёбы въ пaмzть предлежaщыz пред8 гDемъ: і поклади на [кожен] ряд чистого ливану [і соли], і буде це при хлібі, у пам’ять, у жертву Господу;
8
8
въ дeнь суббHты да предлагaютсz пред8 гDемъ всегдA t сынHвъ ї}левыхъ, завётъ вёчный: у кожен день суботи постійно слід класти їх перед Господом від синів Ізраїлевих: це завіт вічний;
9
9
и3 да бyдутъ ґарHну и3 сынHмъ є3гw2, и3 да снэдsтъ | на мёстэ с™э, сyть бо с™†z с™hхъ: сіE и5мъ t жeртвъ гDу въ зак0нъ вёчный. вони будуть належати Аарону і синам його, які будуть їсти їх на святому місці, бо це велика святиня для них із жертв Господніх: це постанова вічна.
10
10
И# и3зhде сhнъ жены2 ї}лтzныни, и3 сeй бЁ сhнъ є3гЂптzнина въ сынёхъ ї}левыхъ: и3 прsхусz въ полцЁ и4же t ї}лтzныни и3 мyжъ ї}лтzнинъ: І вийшов син однієї ізраїльтянки, що народилася від єгиптянина, до синів Ізраїлевих, і посварився у стані син ізраїльтянки з ізраїльтянином;
11
11
и3 нарeкъ сhнъ жены2 ї}лтzныни и4мz (гDне) проклS. И# привед0ша є3го2 къ мwmсeю. И$мz же мaтере є3гw2 салwмjfъ, дщeрь даврjина, t плeмене дaнова. хулив син ізраїльтянки ім’я [Господнє] і лихословив. І привели його до Мойсея [ім’я ж матері його Саломиф, дочка Давриїна, з племені Данового];
12
12
И# вверг0ша є3го2 въ темни1цу, разсуди1ти њ нeмъ повелёніемъ гDнимъ. і посадили його під варту, доки не буде оголошена їм воля Господня.
13
13
И# речE гDь къ мwmсeю, гlz: І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
14
14
и3зведи2 клsвшаго внЁ полкA, и3 да возложaтъ вси2 слhшавшіи рyцэ свои2 на главY є3гw2, и3 да побію1тъ є3го2 кaменіемъ вeсь с0нмъ: виведи того, хто лихословив, геть зі стану, і всі, хто чув, нехай покладуть руки свої на голову його, і вся громада поб’є його камінням;
15
15
и3 сынHмъ ї}лєвымъ глаг0ли и3 речeши къ ни6мъ: человёкъ человёкъ, и4же ѓще прокленeтъ бGа своего2, грёхъ пріи1метъ: і синам Ізраїлевим скажи: хто буде лихословити Бога свого, той понесе гріх свій;
16
16
нарицazй же и4мz гDне смeртію да ќмретъ: кaменіемъ да побію1тъ є3го2 вeсь с0нмъ ї}льскій: ѓще тузeмецъ, и3ли2 пришлeцъ, є3гдA наречeтъ и4мz гDне, да ќмретъ: і хулитель ім’я Господнього повинен померти, камінням поб’є його вся громада: чи прибулець, чи тубілець стане хулити ім’я [Господнє], відданий буде на смерть.
17
17
и3 человёкъ, и4же ѓще порази1тъ всsку дyшу человёчу, и3 ќмретъ, смeртію да ќмретъ: Хто уб’є яку-небудь людину, той відданий буде на смерть.
18
18
и3 и4же ѓще ўдaритъ скотA, и3 ќмретъ, да воздaстъ дyшу вмёстw души2: Хто уб’є худобу, повинен заплатити за неї, худобу за худобу.
19
19
и3 ѓще кто2 сотвори1тъ пор0къ бли1жнему, ћкоже сотвори2 є3мY, тaкожде и3 є3мY да сотворsтъ: Хто зробить ушкодження на тілі ближнього свого, тому слід зробити те саме, що він зробив:
20
20
и3зломлeніе за и3зломлeніе, џко за џко, зyбъ за зyбъ: ћкоже сотвори1лъ пор0къ человёку, тaкожде да сотворsтъ и3 є3мY: перелом за перелом, око за око, зуб за зуб; як він зробив ушкодження на тілі людини, так і йому треба зробити.
21
21
и4же ѓще ўдaритъ человёка, и3 ќмретъ смeртію да ќмретъ: Хто уб’є худобу, повинен заплатити за неї; а хто уб’є людину, того треба віддати на смерть.
22
22
њправдaніе є3ди1но бyдетъ пришeлцу и3 тузeмцу, ћкw ѓзъ є4смь гDь бGъ вaшъ. Один суд повинен бути у вас, як для прибульця, так і для тубільця; бо Я Господь, Бог ваш.
23
23
И# глаг0ла мwmсeй къ сынHмъ ї}лєвымъ, и3 и3звед0ша клsвшаго внЁ полкA, и3 поби1ша є3го2 кaменіемъ вeсь с0нмъ: и3 сhнове ї}лєвы сотвори1ша, ћкоже заповёда гDь мwmсeю. І сказав Мойсей синам Ізраїлевим; і вивели того, хто лихословив, геть зі стану, і побили його камінням, і зробили сини Ізраїлеві, як повелів Господь Мойсеєві.
Главa к7є
Глава 25
1
1
И# речE гDь къ мwmсeю на горЁ сінaйстэй, гlz: І сказав Господь Мойсею на горі Синаї, говорячи:
2
2
глаг0ли сынHмъ ї}лєвымъ и3 речeши къ ни6мъ: є3гдA вни1дете въ зeмлю, ю4же ѓзъ даю2 вaмъ, и3 почjетъ землS, ю4же ѓзъ даю2 вaмъ, суббw6ты гDу. оголоси синам Ізраїлевим і скажи їм: коли прийдете в землю, яку Я даю вам, тоді земля повинна покоїтися в суботу Господню;
3
3
Шeсть лётъ да сёеши ни1ву твою2, и3 шeсть лётъ да рёжеши віногрaдъ тв0й и3 соберeши пл0дъ є3гw2: шість років засівай поле твоє і шість років обрізуй виноградник твій, і збирай плоди їх,
4
4
въ седм0е же лёто суббHта, пок0й да бyдетъ земли2, суббHта гDнz: ни1вы твоеS сёzти и3 віногрaда твоегw2 рёзати не бyдеши, а в сьомий рік буде субота спокою землі, субота Господня: поля твого не засівай і виноградника твого не обрізуй;
5
5
и3 сам† соб0ю произраст†ющаz ни1вы твоеS да не п0жнеши, и3 віногрaда tлучeніz твоегw2 да не соберeши: лёто пок0z бyдетъ земли2. що саме виросте на жниві твоєму, не пожинай, і грон з необрізаної лози твоєї не знімай; нехай буде це рік спокою землі;
6
6
И# бyдутъ суббw6ты земли2 ћди тебЁ, и3 рабY твоемY и3 рабhни твоeй, и3 наeмнику твоемY и3 њбитaлнику прилежaщему къ тебЁ, і буде це упродовж суботи землі усім вам у їжу, тобі і рабові твоєму, і рабі твоїй, і найманцеві твоєму, і поселенцеві твоєму, що оселився у тебе;
7
7
и3 скотHмъ твои6мъ и3 ѕвэрє1мъ сyщымъ на земли2 твоeй да бyдетъ всsкъ пл0дъ є3гw2 въ снёдь. і худобі твоїй і звірам, які на землі твоїй, нехай будуть усі плоди її в їжу.
8
8
И# и3счи1слиши себЁ сeдмь лётъ пок0z, сeдмь лётъ седми1жды: и3 бyдутъ тебЁ сeдмь седми1нъ лётъ, четhредесzть дeвzть лётъ. І нарахуй собі сім суботніх років, сім разів по сім років, щоб було у тебе в семи суботніх роках сорок дев’ять років;
9
9
И# возвэсти1те трyбнымъ глaсомъ во всeй земли2 вaшей мцcа седмaгw въ десsтый дeнь мцcа: въ дeнь њчищeніz возвэсти1те труб0ю во всeй земли2 вaшей. і засурми трубою в сьомий місяць, у десятий [день] місяця, у день очищення засурміть трубою по всій землі вашій;
10
10
И# њсвzти1те лёто, пzтьдесsтое лёто, и3 разгласи1те њставлeніе на земли2 всBмъ живyщымъ на нeй: лёто њставлeніz знaменіе сіE бyдетъ вaмъ: и3 да tи1детъ кjйждо вaсъ въ притzжaніе своE, и3 кjйждо во nтeчество своE tи1дете. і освятіть п’ятдесятий рік і оголосіть свободу на землі всім жителям її: нехай буде це у вас ювілей; і поверніться кожен у володіння своє, і кожен поверніться у своє плем’я.
11
11
Њставлeніz знaменіе сіE бyдетъ вaмъ, лёто пzтьдесsтое, лёто бyдетъ вaмъ: ни сёzти, нижE жaти бyдете, є4же сaмо произни1кнетъ на нeй, и3 да не њб8eмлеши њсвzщeнныхъ (бGу) є3S: П’ятдесятий рік нехай буде у вас ювілейний: не сійте і не жніть, що саме виросте на землі, і не знімайте ягід з необрізаної лози,
12
12
ћкw њставлeніz знaменіе є4сть, с™о да бyдетъ вaмъ: t ни1въ kди1те плоды2 є3S: бо це ювілей: священним нехай буде він для вас; з поля їжте врожай його.
13
13
и3 въ лёто њставлeніz знaменіz сегw2 да возврати1тсz кjйждо въ притzжaніе своE. В ювілейний рік повертайтеся кожен у володіння своє.
14
14
Ѓще же tдaси кyплею бли1жнему твоемY, и3ли2 ѓще притsжеши t бли1жнzгw твоегw2, да не њскорблsетъ человёкъ бли1жнzгw: Якщо будеш продавати що ближньому твоєму, або будеш купувати що у ближнього твого, не кривдьте одне одного;
15
15
по числY лётъ по знaменіи, да притsжеши t бли1жнzгw, по числY лётъ плодHвъ да продaстсz тебЁ. за розрахунком років після ювілею ти повинен купувати у ближнього твого, і за розрахунком років прибутку він повинен продавати тобі;
16
16
Ћкоже ѓще б0лэе лётъ, ўмн0житъ притzжaніе є3гw2, и3 ћкоже ѓще мнёе лётъ, ўменши1тъ притzжaніе є3гw2: ћкw число2 плодHвъ є3гw2, тaкw да продaстъ тебЁ. якщо багато залишається років, збільши ціну; а якщо мало років залишається, зменши ціну, бо за відповідну кількість років жнив він продає тобі.
17
17
Да не њскорби1тъ человёкъ бли1жнzгw, и3 да ўбои1шисz гDа бGа твоегw2: ѓзъ гDь бGъ вaшъ. Не кривдьте одне одного; бійся Бога твого, бо Я Господь, Бог ваш.
18
18
И# сотвори1те вс‰ њправд†ніz мо‰ и3 вс‰ суды2 мо‰, сохрани1те же и3 сотвори1те |, и3 всели1тесz на земли2 ўповaюще. Виконуйте постанови Мої, і зберігайте закони Мої і виконуйте їх, і будете жити спокійно на землі;
19
19
И# дaстъ землS плоды2 сво‰, и3 снёсте въ сhтость, и3 вселитeсz на нeй ўповaюще. і буде земля давати плід свій, і будете їсти досита, і будете жити спокійно на ній.
20
20
Ѓще же речeте: что2 ћсти бyдемъ въ седм0е лёто сіE, ѓще не сёемъ, ни собирaемъ плодHвъ свои1хъ; Якщо скажете: що ж нам їсти в сьомий рік, коли ми не будемо ні сіяти, ні збирати врожаї наші?
21
21
и3 послю2 блгcвeніе моE вaмъ въ лёто шест0е, и3 сотвори1тъ плоды2 сво‰ на три2 лBта: Я пошлю благословення Моє на вас у шостий рік, і він принесе врожаю на три роки;
22
22
и3 посёете въ лёто nсм0е, и3 снёсте t плодHвъ вeтхихъ дaже до лёта девsтагw: д0ндеже приспёютъ плоды2 є3S, снёсте вє1тхаz вeтхихъ. і будете сіяти у восьмий рік, але будете їсти врожаї старі до дев’ятого року; доки не вистигне врожай його, будете їсти старе.
23
23
И# землS да не продaстсz во ўтверждeніе: моs бо є4сть землS, ћкw пришeлцы и3 присeлницы вы2 є3стE предо мн0ю: Землю не слід продавати назавжди, бо Моя земля: ви прибульці і поселенці у Мене;
24
24
и3 по всeй земли2 њдержaніz вaшегw, и3скyпъ дади1те земли2. по всій землі володіння вашого дозволяйте викуп землі.
25
25
Ѓще же нищeтствуетъ брaтъ тв0й, и4же съ тоб0ю, и3 продaстъ t њдержaніz своегw2, да пріи1детъ ќжикъ бли1жній є3мY и3 и3скyпитъ продaніе брaта своегw2. Якщо брат твій зубожіє і продасть від володіння свого, то прийде близький його родич і викупить продане братом його;
26
26
Ѓще же не бyдетъ комY ќжика, и3 возм0жетъ рукA є3гw2 њбрэсти2 дов0ленъ и3скyпъ є3гw2, якщо ж нема кому за нього викупити, але сам він буде мати достаток і знайде, скільки потрібно на викуп,
27
27
и3 и3счи1слитъ лBта продaніz є3гw2, и3 воздaстъ є4же и3зли1ше и4мать, человёку є3мyже пр0дано бЁ џное, и3 возврати1тсz во њдержaніе своE. то нехай він розрахує роки продажу свого і поверне залишок тому, кому він продав, і вступить знову у володіння своє;
28
28
Ѓще же не њбрsщетъ рукA є3гw2 дов0лное, є4же tдaти є3мY, да бyдетъ пр0даное купи1вшему є5 дaже до шестaгw лёта њставлeніz, и3 и3зhдетъ во њставлeніе, и3 возврати1тсz во њдержaніе своE. якщо ж не знайде рука його, скільки потрібно повернути йому, то продане ним залишиться у руках покупця до ювілейного року, а в ювілейний рік відійде воно, і він знову вступить у володіння своє.
29
29
Ѓще же кто2 продaстъ д0мъ њбитaемый во грaдэ њграждeннэмъ, и3 бyдетъ и3скуплeніе є3гw2, д0ндеже и3сп0лнитсz: лёто днjй бyдетъ и3скуплeніе є3гw2. Якщо хто продасть житловий будинок у місті, огородженому стіною, то викупити його можна до закінчення року від продажу його: протягом року викупити його можна;
30
30
Ѓще же не и3скyпитъ, д0ндеже скончaетсz лёто всE, да ўкрэпи1тсz д0мъ сyщій во грaдэ и3мyщемъ њграждeніе въ твeрдость купи1вшему є3го2, въ р0ды є3гw2, и3 не возврати1тсz во њставлeніе. якщо ж не буде він викуплений до закінчення цілого року, то будинок, який у місті, що має стіну, залишиться назавжди у покупця його в роди його, і в ювілей не відійде від нього.
31
31
Д0мы же и5же на сeлэхъ, и5мже нёсть w4крестъ и4хъ њграждeніz, къ селY земли2 да приложaтсz: и3скупyємы всегдA да бyдутъ, и3 во њставлeніе да возвратsтсz. А будинки в селищах, навколо яких нема стіни, слід вважати нарівні з полем землі: викуповувати їх [завжди] можна, і в ювілей вони відходять.
32
32
И# грaди леvjтстіи, д0мы градHвъ њдержaніz и4хъ, и3скупyємы да бyдутъ всегдA леvjтwмъ. А міста левитів, будинки в містах володіння їх, левитам завжди можна викуповувати;
33
33
И# и4же ѓще и3скyпитъ t леv‡тъ: и3 и3зhдетъ продaніе домHвъ грaда њдержaніz и4хъ во њставлeніе, ћкw д0мы градHвъ леvjтскихъ њдержaніе и4хъ, посредЁ сынHвъ ї}левыхъ. а хто з левитів не викупить, то проданий будинок у місті володіння їх у ювілей відійде, бо будинки в містах левитських складають їхнє володіння серед синів Ізраїлевих;
34
34
И# сeла tдэлє1наz градHмъ и4хъ да не продадyтсz, ћкw њдержaніе вёчное сіE и4хъ є4сть. і поля навколо міст їхніх продавати не можна, бо це вічне володіння їх.
35
35
Ѓще же нищeтствуетъ брaтъ тв0й, и4же съ тоб0ю, и3 и3знем0жетъ рукaми ў тебє2, заступи2 є3го2 ћкw пришeлца и3 присeлника, да поживeтъ брaтъ тв0й съ тоб0ю: Якщо брат твій зубожіє і прийде в занепад у тебе, то підтримай його, чи прибулець він, або поселенець, щоб він жив з тобою;
36
36
да не в0змеши t негw2 ли1хвы, нижE б0лэе (*дaнагw), и3 ўбои1шисz бGа твоегw2: ѓзъ гDь: и3 поживeтъ брaтъ тв0й съ тоб0ю. не бери від нього лихви і прибутку і бійся Бога твого; [Я Господь,] щоб жив брат твій з тобою;
37
37
СребрA твоегw2 да не дaси є3мY въ ли1хву, и3 рaди прибhтка не дaси є3мY пи1щей твои1хъ. срібла твого не віддавай йому в лихву і хліба твого не віддавай йому для одержання прибутку.
38
38
Ѓзъ гDь бGъ вaшъ, и3зведhй вы2 и3з8 земли2 є3гЂпетскіz, є4же дaти вaмъ зeмлю ханаaнску, ћкw бhти мнЁ бGу вaшему. Я Господь, Бог ваш, Який вивів вас із землі Єгипетської, щоб дати вам землю Ханаанську, щоб бути вашим Богом.
39
39
Ѓще же њуб0жаетъ брaтъ тв0й ў тебє2, и3 продaстсz тебЁ, да не пораб0таетъ тебЁ раб0ты рaбскіz: Коли зубожіє в тебе брат твій і буде проданий тобі, то не накладай на нього роботи рабської:
40
40
ѓки наeмникъ и3ли2 пришлeцъ да бyдетъ тебЁ, дaже до лёта њставлeніz дёлати бyдетъ ў тебє2, він повинен бути у тебе як найманець, як поселенець; до ювілейного року нехай працює у тебе,
41
41
и3 да и3зhдетъ t тебє2, и3 дёти є3гw2 съ ни1мъ въ лёто њставлeніz, и3 да tи1детъ въ р0дъ св0й, и3 во њдержaніе џтчее своE возврати1тсz, а тоді нехай відійде він від тебе, сам і діти його з ним, і повернеться у плем’я своє, і вступить знову у володіння батьків своїх,
42
42
понeже раби2 мои2 сyть сjи, и5хже и3звед0хъ и3з8 земли2 є3гЂпетскіz, да не продaстсz продaніемъ рaбіимъ: тому що вони — Мої раби, яких Я вивів із землі Єгипетської: не слід продавати їх, як продають рабів;
43
43
да не њтzготи1ши є3гw2 труд0мъ, и3 ўбои1шисz гDа бGа твоегw2. не пануй над ним з жорстокістю і бійся Бога твого.
44
44
И# рaбъ и3 рабhнz, и5же ѓще бyдутъ ў тебє2 t kзы6къ, и5же w4крестъ тебє2 сyть, t тёхъ да притsжете рабA и3 рабhню. А щоб раб твій і рабиня твоя були у тебе, то купуйте собі раба і рабиню в народів, які навколо вас;
45
45
И# t сынHвъ присeлничихъ, и5же сyть въ вaсъ, t си1хъ притsжете, и3 t ср0дникwвъ и4хъ, є3ли1цы ѓще бyдутъ въ земли2 вaшей, да бyдутъ вaмъ во њдержaніе, також і з дітей поселенців, що оселилися у вас, можете купувати, і з племені їх, яке у вас, що народилося у них в землі вашій, і вони можуть бути вашою власністю;
46
46
и3 да раздэлитE | дётемъ вaшымъ по вaсъ, и3 да бyдутъ вaмъ во њдержaніе во вёкъ: брaтіи же вaшеz, сынHвъ ї}левыхъ, кjйждо брaта своегw2 да не њтzготи1тъ є3гw2 въ трудёхъ. можете передавати їх у спадщину і синам вашим після себе, як маєток; вічно володійте ними, як рабами. А над братами вашими, синами Ізраїлевими, один над одним не володарюйте, не пануйте з жорстокістю.
47
47
Ѓще же њбрsщетъ рукA пришeлца и3ли2 присeлника и4же ў тебє2, и3 њбнищaвъ брaтъ тв0й продaстсz къ пришeлцу и3ли2 присeлнику и4же ў тебє2, и3ли2 роди1вшемусz t р0да пришeлча, Якщо прибулець або поселенець твій буде мати достаток, а брат твій перед ним зубожіє і продасться прибульцеві, що оселився у тебе, або кому-небудь із племені прибульця,
48
48
по продaніи є3мY, и3скyпъ да бyдетъ є3мY, є3ди1нъ t брaтій є3гw2 да и3скyпитъ є3го2: то після продажу можна викупити його; хто-небудь із братів його повинен викупити його,
49
49
брaтъ nтцA є3гw2, и3ли2 сhнъ брaта nтцA є3гw2, да и3скyпитъ є3го2, и3ли2 t св0йственныхъ пл0ти плeмене є3гw2 и3скyпитъ є3го2: ѓще же возм0жетъ рукA є3гw2, и3скyпитъ себE, або дядько його, або син дядька його повинен викупити його, або хто-небудь з родичів його, з племені його, повинен викупити його; або якщо буде мати достаток, сам викупиться.
50
50
да сочтeтсz съ притzжaвшимъ є3го2, t лёта въ нeже продaсz є3мY дaже до лёта њставлeніz, и3 бyдетъ сребро2 продaніz є3гw2 ѓки дeнь наeмника: t лёта до лёта да бyдетъ съ ни1мъ. І він повинен розрахуватися з покупцем його, починаючи від того року, коли він продав себе, до року ювілейного, і срібло, за яке він продав себе, слід віддати йому за кількістю років; як тимчасовий найманець він повинен бути в нього;
51
51
Ѓще же комY мн0жае лётъ бyдетъ, проти1въ тёхъ tдaстъ и3скyпъ св0й, t сребрA продaніz своегw2. і якщо ще багато залишається років, то за мірою їх він повинен віддати у викуп за себе срібло, за яке він куплений;
52
52
Ѓще же мaлw њстaнетсz t лётъ до лёта њставлeніz, и3 да сочтeтъ є3мY по лётwмъ є3гw2, и3 tдaстъ и3скyпъ є3гw2 ѓки наeмникъ: якщо ж мало залишається років до ювілейного року, то він повинен порахувати і за мірою років віддати за себе викуп.
53
53
t г0да до г0да да бyдетъ съ ни1мъ: да не њтzготи1ши є3гw2 труд0мъ пред8 тоб0ю. Він повинен бути у нього, як найманець, в усі роки; він не повинен панувати над ним з жорстокістю в очах твоїх.
54
54
Ѓще же не и3скyпитсz по си6мъ, да и3зhдетъ въ лёто њставлeніz сaмъ и3 дёти є3гw2 съ ни1мъ: Якщо ж він не викупиться таким чином, то в ювілейний рік відійде сам і діти його з ним,
55
55
ћкw мои2 сhнове ї}лєвы раби2 сyть, џтроцы мои2 сjи сyть, и5хже и3звед0хъ и3з8 земли2 є3гЂпетскіz: ѓзъ гDь бGъ вaшъ. тому що сини Ізраїлеві Мої раби; вони Мої раби, яких Я вивів із землі Єгипетської. Я Господь, Бог ваш.
Главa к7ѕ
Глава 26
1
1
Не сотвори1те себЁ (*њбразHвъ) рукотворeныхъ, нижE и3звazныхъ, нижE столпA постaвите себЁ, нижE кaмене постaвите въ земли2 вaшей во знaменіе, ко є4же покланsтисz є3мY: ѓзъ є4смь гDь бGъ вaшъ. Не робіть собі кумирів та ідолів, і стовпів не ставте у себе, і каменів з зображеннями не кладіть у землі вашій, щоб кланятися перед ними, бо Я Господь Бог ваш.
2
2
Суббw6ты мо‰ сохрани1те, и3 t с™hхъ мои1хъ ўб0йтесz: ѓзъ є4смь гDь. Суботи Мої додержуйте і святилище Моє шануйте: Я Господь.
3
3
Ѓще въ повелёніихъ мои1хъ х0дите, и3 зaпwвэди мо‰ сохранитE и3 сотворитE |: Якщо ви будете чинити за уставами Моїми і заповіді Мої будете зберігати і виконувати їх,
4
4
и3 дaмъ д0ждь вaмъ во врeмz своE, и3 землS дaстъ плоды2 сво‰, и3 древесA сє1лнаz tдадsтъ пл0дъ св0й: то Я дам вам дощі у свій час, і земля дасть плоди свої, і дерева польові дадуть плід свій;
5
5
и3 пости1гнетъ вaмъ млачeніе (*жи6тъ) њбрaніе вінA, и3 њбрaніе вінA пости1гнетъ сёzтву, и3 снёсте хлёбъ вaшъ въ сhтость, и3 вселитeсz съ твeрдостію на земли2 вaшей, и3 рaть не пр0йдетъ сквозЁ зeмлю вaшу: і молотьба хліба буде досягати у вас збирання винограду, збирання винограду буде досягати посіву, і будете їсти хліб свій досита, і будете жити на землі [вашій] безпечно;
6
6
и3 дaмъ ми1ръ въ земли2 вaшей, и3 ќснете, и3 не бyдетъ ўстрашazй вaсъ: и3 погублю2 ѕвBри лю6тыz t земли2 вaшеz: пошлю мир на землю [вашу], ляжете, і ніхто вас не потурбує, прожену лютих звірів із землі [вашої], і меч не пройде по землі вашій;
7
7
и3 рaть сквозЁ зeмлю вaшу не пр0йдетъ, и3 поженeте враги2 вaшz, и3 падyтъ пред8 вaми ўбіeніемъ: і будете проганяти ворогів ваших, і впадуть вони перед вами від меча;
8
8
и3 поженyтъ t вaсъ пsть сто2, и3 сто2 вaсъ поженeтъ тмы6, и3 падyтъ врази2 вaши пред8 вaми мечeмъ: п’ятеро вас проженуть сотню, і сотня з вас прожене десять тисяч, і впадуть вороги ваші перед вами від меча;
9
9
и3 при1зрю на вaсъ и3 блгcвлю2 вaсъ, и3 возращY вaсъ и3 ўмн0жу вaсъ, и3 постaвлю завётъ м0й съ вaми: зглянусь на вас [і благословлю вас], і плідними зроблю вас, і розмножу вас, і буду твердим у завіті Моїм з вами;
10
10
и3 снёсте вє1тхаz и3 вє1тхаz вeтхихъ, и3 вє1тхаz t лицA н0выхъ и3знесeте: і будете їсти старе минулорічне, і викинете старе заради нового;
11
11
и3 постaвлю завётъ м0й въ вaсъ, и3 не возгнушaетсz дш7A моS вaми: і поставлю оселю Мою серед вас, і душа Моя не погордує вами;
12
12
и3 похождY въ вaсъ, и3 бyду вaмъ бGъ, и3 вы2 бyдете ми2 лю1діе: і буду ходити серед вас і буду вашим Богом, а ви будете Моїм народом.
13
13
ѓзъ є4смь гDь бGъ вaшъ, и3зведhй вaсъ и3з8 земли2 є3гЂпетскіz, сyщымъ вaмъ рабHмъ: и3 сокруши1хъ ќзы kрмA вaшегw, и3 и3звед0хъ вaсъ со дерзновeніемъ. Я Господь Бог ваш, Який вивів вас із землі Єгипетської, щоб ви не були там рабами, і знищив кайдани ярма вашого, і повів вас з піднятою головою.
14
14
Ѓще же не послyшаете менE, нижE сотворитE повелёній мои1хъ си1хъ, Якщо ж не послухаєте Мене і не будете виконувати всіх заповідей цих,
15
15
но ни покоритeсz и5мъ, и3 њ судбaхъ мои1хъ вознегодyетъ душA вaша, ћкw не твори1ти вaмъ всёхъ зaповэдій мои1хъ, ћкw разори1ти завётъ м0й, і якщо знехтуєте Мої постанови, і якщо душа ваша зневажить Мої закони, так що ви не будете виконувати всіх заповідей Моїх, порушивший завіт Мій, —
16
16
и3 ѓзъ сотворю2 си1це вaмъ, и3 наведY на вaсъ скyдость и3 крaсту, и3 желтzни1цу вреждaющую џчи вaша и3 дyшы вaшz и3стаевaющую: и3 посёете вотщE сёмена в†ша, и3 поzдsтъ | супостaты вaшz: то і Я зроблю з вами це: пошлю на вас жах, чахлість і гарячку, від яких стомляться очі і змучиться душа, і будете сіяти насіння ваше марно, і вороги ваші з’їдять його;
17
17
и3 ўтвержY лицE моE на вaсъ, и3 падeте пред8 враги6 вaшими, и3 поженyтъ вы2 ненави1дzщіи вaсъ, и3 побёгнете ни комyже гонsщу вaсъ. відверну лице Моє від вас, і впадете перед ворогами вашими, і будуть панувати над вами вороги ваші, і побіжите, коли ніхто не буде гнатися за вами.
18
18
И# ѓще до сегw2 не послyшаете менE, и3 приложY наказaти вы2 ћзвами седми1жды за грэхи2 вaшz: Якщо і після всього цього не послухаєте Мене, то Я всемеро збільшу покарання за гріхи ваші,
19
19
и3 сокрушY досаждeніе гордhни вaшеz, и3 положY нeбо вaмъ ѓки желёзно, и3 зeмлю вaшу ѓки мёдzну: і зломлю горду завзятість вашу, і небо ваше зроблю, як залізо, і землю вашу, як мідь;
20
20
и3 бyдетъ вотщE крёпость вaша, и3 не дaстъ землS вaша сёмене своегw2, и3 древA селA вaшегw не дадyтъ плодA своегw2. і марно буде виснажуватися сила ваша, і земля ваша не дасть плодів своїх, і дерева землі [вашої] не дадуть плодів своїх.
21
21
И# ѓще по си1хъ п0йдете стран0ю и3 не восх0щете послyшати менE, приложY вaмъ ћзвъ сeдмь по грэхHмъ вaшымъ, Якщо ж [після цього] підете проти Мене і не захочете слухати Мене, то Я додам вам ударів усемеро за гріхи ваші:
22
22
и3 послю2 на вы2 ѕвBри лю6тыz земны6z, и3 и3з8zдsтъ вы2 и3 потребsтъ скоты2 вaшz, и3 ўмaлєны сотворю2 вы2, и3 п{сты бyдутъ путіE вaши. пошлю на вас звірів польових, які позбавлять вас дітей, знищать худобу вашу і вас зменшать, так що опустіють дороги ваші.
23
23
И# ѓще си1ми не накaжетесz, но п0йдете ко мнЁ стран0ю, Якщо і після цього не виправитесь і підете проти Мене,
24
24
пойдY и3 ѓзъ съ вaми въ ћрости стран0ю, и3 поражY вы2 и3 ѓзъ седми1жды грBхъ рaди вaшихъ, то і Я [в люті] піду проти вас і уражу вас усемеро за гріхи ваші,
25
25
и3 наведY на вы2 мeчь мстsй мeсть завёта, и3 вбёгнете въ грaды вaшz: и3 послю2 на вы2 смeрть, и3 прeдани бyдете въ рyцэ вр†гъ вaшихъ: і наведу на вас мстивий меч у помсту за завіт; якщо ж ви сховаєтеся в містах ваших, то пошлю на вас моровицю, і віддані будете в руки ворога;
26
26
внегдA скорбёти вaмъ скyдостію хлёбwвъ, и3 и3спекyтъ дeсzть жeнъ хлёбы вaшz въ пещи2 є3ди1нэй, и3 tдадsтъ хлёбы вaшz вёсомъ, и3 ћсти бyдете, и3 не насhтитесz. хліб, що підкріплює людину, винищу у вас; десять жінок будуть пекти хліб ваш в одній печі і будуть віддавати хліб ваш на вагу; ви будете їсти і не будете ситі.
27
27
Ѓще же въ си1хъ не послyшаете менE и3 п0йдете ко мнЁ стран0ю, Якщо ж і після цього не послухаєте Мене і підете проти Мене,
28
28
и3 ѓзъ пойдY съ вaми въ ћрости стран0ю, и3 накажY вы2 ѓзъ седми1жды по грэхHмъ вaшымъ: то і Я в гніві піду проти вас і покараю вас усемеро за гріхи ваші,
29
29
и3 ћсти бyдете плHти сынHвъ вaшихъ, и3 плHти дщeрей вaшихъ ћсти и4мате, і будете їсти плоть синів ваших, і плоть дочок ваших будете їсти;
30
30
и3 сотворю2 пуст†z к†пища в†ша и3 потреблю2 древzн†z рукотворє1ніz в†ша, и3 положY трyпы вaшz на трyпэхъ кум‡ръ вaшихъ, и3 возненави1дитъ вaсъ дш7A моS: розорю висоти ваші і зруйную стовпи ваші, і вивергну трупи ваші на уламки ідолів ваших, і гребуватиме душа Моя вами;
31
31
и3 сотворю2 грaды вaшz п{сты, и3 њпустошY с™†z в†ша, и3 не њбонsю вони2 жeртвъ вaшихъ: міста ваші зроблю пустелею, і спустошу святилища ваші, і не буду чути приємних пахощів [жертв] ваших;
32
32
и3 сотворю2 пyсту ѓзъ зeмлю вaшу, и3 ўдивsтсz њ нeй врази2 вaши, живyщіи на нeй: спустошу землю [вашу], так що здивуються щодо неї вороги ваші, що оселилися на ній;
33
33
и3 разсhплю вы2 въ kзhки, и3 потреби1тъ вы2 находsй мeчь, и3 бyдетъ землS вaша пустA, и3 грaды вaши бyдутъ п{сты. а вас розсію між народами й вийму вслід вам меч, і буде земля ваша порожня і міста ваші зруйновані.
34
34
ТогдA возблаговоли1тъ землS суббw6ты сво‰, во вс‰ дни6 запустёніz своегw2, и3 вы2 бyдете въ земли2 вр†гъ вaшихъ: тогдA воспрaзднуетъ землS и3 возблаговоли1тъ суббHты сво‰: Тоді задовольнить себе земля за суботи свої в усі дні запустіння [свого]; коли ви будете в землі ворогів ваших, тоді буде спочивати земля і задовольнить себе за суботи свої;
35
35
во вс‰ дни6 њпустёніz своегw2 воспрaзднуетъ, ±же не прaзднова въ суббHтахъ вaшихъ, є3гдA живsсте на нeй. в усі дні запустіння [свого] буде вона спочивати, скільки не спочивала в суботи ваші, коли ви жили на ній.
36
36
И# њстaвльшымсz t вaсъ вложY стрaхъ въ сердцA и4хъ въ земли2 вр†гъ и4хъ, и3 поженeтъ и5хъ глaсъ листA летsща, и3 побёгнутъ ћкw бэжaщіи t рaти, и3 падyтъ ни ки1мже гони1ми. Хто залишиться з вас, пошлю в серця їхні полохливість на землі ворогів їхніх, і шелест листка від вітру пожене їх, і побіжать, як від меча, і впадуть, коли ніхто їх не переслідує,
37
37
И# прeзритъ брaтъ брaта ѓки на рaти, ни комY напaдающу, и3 не возм0жете противустaти врагHмъ вaшымъ: і спіткнуться один на одного, як від меча, між тим як ніхто не переслідує, і не буде у вас сили протистояти ворогам вашим;
38
38
и3 поги1бнете въ kзhцэхъ, и3 потреби1тъ вaсъ землS вр†гъ вaшихъ. і загинете між народами, і пожере вас земля ворогів ваших;
39
39
И# њстaвльшіисz t вaсъ и3стлёютъ за грэхи2 сво‰ и3 за грэхи2 nтє1цъ свои1хъ, въ земли2 вр†гъ свои1хъ и3стaютъ, а хто залишиться з вас, вичахнуть за свої беззаконня в землях ворогів ваших і за беззаконня батьків своїх вичахнуть;
40
40
и3 и3сповёдzтъ грэхи2 сво‰ и3 грэхи2 nтє1цъ свои1хъ, ћкw преступи1ша и3 презрёша мS, и3 ћкw ходи1ша предо мн0ю стран0ю: тоді зізнаються вони у беззаконні своїм, і в беззаконні батьків своїх, як вони чинили злочини проти Мене і йшли проти Мене,
41
41
и3 ѓзъ пойдY съ ни1ми въ ћрости стран0ю и3 погублю2 и5хъ въ земли2 врагHвъ и4хъ: тогдA ўсрами1тсz сeрдце и4хъ неwбрёзаное и3 тогдA познaютъ грэхи2 сво‰: за що і Я [у гніві] йшов проти них і ввів їх у землю ворогів їхніх; тоді скориться необрізане серце їх, і тоді потерплять вони за беззаконня свої.
42
42
и3 помzнY завётъ їaкwвль и3 завётъ їсаaковъ, и3 завётъ ґвраaмль помzнY, І Я згадаю завіт Мій з Яковом і завіт Мій з Ісааком, і завіт Мій з Авраамом згадаю, і землю згадаю;
43
43
и3 зeмлю помzнY, и3 землS њстaнетсz t ни1хъ. ТогдA пріи1метъ землS суббw6ты сво‰, внегдA њпустёти є4й и4хъ рaди: и3 nни2 пріи1мутъ сво‰ беззакHніz, и4хже рaди презрёша судбы6 мо‰, и3 њ повелёніихъ мои1хъ вознегодовA душA и4хъ: тоді, коли земля залишена буде ними і буде задовольняти себе за суботи свої, спустівши від них, і вони будуть терпіти за своє беззаконня, за те, що нехтували закони Мої і душа їх гребувала постановами Моїми,
44
44
nбaче сyщымъ и5мъ въ земли2 врагHвъ свои1хъ, не презрёхъ и4хъ, нижE вознегодовaхъ њ ни1хъ, ћкw потреби1ти | и3 разори1ти завётъ м0й и4же къ ни6мъ: ѓзъ бо є4смь гDь бGъ и4хъ. і тоді, коли вони будуть у землі ворогів їхніх, — Я не знехтую ними і не погребую ними до того, щоб знищити їх, щоб зруйнувати завіт Мій з ними, бо Я Господь, Бог їх;
45
45
И# помzнY завётъ и4хъ пeрвый, є3гдA и3звед0хъ и5хъ и3з8 земли2 є3гЂпетскіz, и3з8 д0му раб0ты пред8 kзы6ки, є4же бhти мнЁ бGу и4хъ: ѓзъ є4смь гDь. згадаю для них завіт із предками, яких вивів Я з землі Єгипетської перед очима народів, щоб бути їхнім Богом. Я Господь.
46
46
Сі‰ судбы6 мо‰ и3 повелBніz мо‰, и3 зак0нъ, є3г0же дадE гDь междY соб0ю и3 междY сhны ї}лєвы, на горЁ сінaйстэй, рук0ю мwmсeовою. Ось постанови і повеління і закони, які постановив Господь між Собою і між синами Ізраїлевими на горі Синаї, через Мойсея.
Главa к7з
Глава 27
1
1
И# речE гDь къ мwmсeю, гlz: І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
2
2
глаг0ли сынHмъ ї}лєвымъ и3 речeши къ ни6мъ, глаг0лz: человёкъ, и4же ѓще њбэщaетъ њбётъ, ћкw цёну души2 своеS гDу, оголоси синам Ізраїлевим і скажи їм: якщо хто дає обітницю присвятити душу Господу за оцінкою твоєю,
3
3
да бyдетъ цэнA мyжеска п0лу t двaдесzти лётъ до шести1десzти лётъ, да бyдетъ цэнA є3гw2 пzтьдесsтъ дідрaхмъ сребрA вёсомъ с™hмъ, то оцінка твоя чоловіку від двадцяти років до шістдесяти повинна бути п’ятдесят сиклів срібних, за сиклем священним;
4
4
жeнска же п0лу да бyдетъ цэнA три1десzть дідрaхмъ: якщо ж це жінка, то оцінка твоя повинна бути тридцять сиклів;
5
5
ѓще же t пzти2 лётъ до двaдесzти лётъ, да бyдетъ цэнA мyжеску п0лу двaдесzть дідрaхмъ, жeнску же п0лу дeсzть дідрaхмъ: від п’яти років до двадцяти оцінка твоя чоловікові повинна бути двадцять сиклів, а жінці — десять сиклів;
6
6
t мцcа же є3ди1нагw до пzти2 лётъ, да бyдетъ цэнA мyжеска п0лу пsть дідрaхмъ сребрA, жeнска же п0лу три2 дідр†хмы сребрA: а від місяця до п’яти років оцінка твоя чоловікові повинна бути п’ять сиклів срібла, а жінці оцінка твоя три сиклі срібла;
7
7
ѓще же t шести1десzти лётъ и3 вhшше, ѓще ќбw мyжескъ п0лъ бyдетъ, да бyдетъ цэнA є3гw2 пzтьнaдесzть дідрaхмъ сребрA, ѓще же жeнскъ п0лъ, дeсzть дідрaхмъ. від шістдесяти років і вище чоловіку оцінка твоя повинна бути п’ятнадцять сиклів срібла, а жінці — десять сиклів.
8
8
Ѓще же ўб0гъ бyдетъ цэн0ю своeю, да стaнетъ пред8 жерцeмъ, и3 да њцэни1тъ є3го2 жрeцъ: ћкоже м0жетъ рукA њбэщaвшагwсz, тaкw њцэни1тъ є3го2 жрeцъ. Якщо ж він бідний і не в силах віддати за оцінкою твоєю, то нехай представлять його священикові, і священик нехай оцінить його: відповідно до достатку того, хто дає обітницю, нехай оцінить його священик.
9
9
Ѓще же t скотHвъ приноси1мыхъ t ни1хъ дaръ гDу, и4же ѓще дaстъ t си1хъ гDу, бyдетъ с™о. Якщо ж то буде худоба, яку приносять у жертву Господу, то усе, що дано Господу, повинно бути святим:
10
10
Да не премэни1тъ добрA ѕлhмъ, нижE ѕлA д0брымъ: ѓще же и3змэнsz и3змэни1тъ џный ск0тъ скот0мъ, да бyдетъ и3 т0й и3 премэнeніе с™а. не слід вимінювати його і заміняти добре гіршим, або погане добрим; якщо ж стане хто заміняти худобу на худобу, то і вона і заміна її буде святинею.
11
11
Ѓще же всsкъ ск0тъ нечи1стъ, t ни1хже не прин0ситсz дaръ гDу, да постaвитъ скотA пред8 жерцeмъ, Якщо ж то буде яка-небудь худоба нечиста, яку не приносять у жертву Господу, то слід представити худобу священикові,
12
12
и3 њцэни1тъ є3го2 жрeцъ междY д0брымъ и3 междY ѕлhмъ: и3 ћкоже њцэни1тъ є3го2 жрeцъ, тaкw да бyдетъ. і священик оцінить її, добра вона чи недобра, і як оцінить священик, так і повинно бути;
13
13
Ѓще же и3скупyz и3скyпитъ є3го2, да приложи1тъ пsтую чaсть къ цэнЁ є3гw2. якщо ж хто хоче викупити її, то нехай додасть п’яту частину до оцінки твоєї.
14
14
И# человёкъ, и4же ѓще њсвzти1тъ д0мъ св0й с™ъ гDу, и3 њцэни1тъ є3го2 жрeцъ междY д0брымъ и3 междY ѕлhмъ: ћкоже њцэни1тъ є3го2 жрeцъ, тaкw да стaнетъ. Якщо хто освячує будинок свій у святиню Господу, то священик повинен оцінити його, добрий він чи недобрий, і як оцінить його священик, так і відбудеться;
15
15
Ѓще же њсвzти1вый є3го2 и3скyпитъ д0мъ св0й, да приложи1тъ къ семY пsтую чaсть сребрA цэны2 є3гw2, и3 бyдетъ є3мY. якщо ж той, хто посвятив, захоче викупити будинок свій, то нехай додасть п’яту частину срібла оцінки твоєї, і тоді буде його.
16
16
Ѓще же t ни1въ њдержaніz своегw2 њсвzти1тъ человёкъ гDу, и3 да бyдетъ цэнA є3гw2 по сёzнію є3гw2, за спyдъ kчмeнz пzтьдесsтъ дідрaхмъ сребрA. Якщо поле зі свого володіння посвятить хто Господу, то оцінка твоя повинна бути за мірою посіву: за посів хомера ячменю п’ятдесят сиклів срібла;
17
17
Ѓще же t лёта њставлeніz њсвzти1тъ ни1ву свою2, по цэнЁ є3S да стaнетъ. якщо від ювілейного року посвячує хто поле своє, — повинно відбутися за оцінкою твоєю;
18
18
Ѓще же напослёдокъ по њставлeніи њсвzти1тъ ни1ву свою2, да причтeтъ є3мY сребро2 жрeцъ къ лётwмъ њстaвшымсz дaже до лёта њставлeніz, и3 tи1метсz t цэны2 є3гw2 якщо ж після ювілею посвячує хто поле своє, то священик повинен розрахувати срібло за кількістю років, що залишилися до ювілейного року, і слід зменшити від оцінки твоєї;
19
19
Ѓще же и3скyпитъ ни1ву њсвzти1вый ю5, да приложи1тъ пsтую чaсть сребрA къ цэнЁ є3S, и3 да бyдетъ є3мY. якщо ж захоче викупити поле той, хто посвятив його, то нехай він додасть п’яту частину срібла до оцінки твоєї, і воно залишиться за ним;
20
20
Ѓще же не и3скyпитъ ни1вы, и3 tдaстъ ни1ву человёку и3н0му, не ктомY да и3скyпитъ ю5: якщо ж він не викупить поля, і буде продане поле іншій людині, то вже не можна викупити:
21
21
но да бyдетъ ни1ва минyвшу лёту њставлeніz, свzтA хвaлна гDу, ћкоже землS tлучeнаz: жерцY да бyдетъ во њдержaніе є3гw2. поле те, коли воно в ювілей відійде, буде святинею Господу, ніби поле закляте; священикові дістанеться воно у володіння.
22
22
Ѓще же t ни1вы, ю4же стzжA, ћже нёсть t селA њдержaніz є3гw2, њсвzти1тъ гDу, А якщо хто посвятить Господу поле куплене, яке не з полів його володіння,
23
23
да сочтeтъ є3мY жрeцъ њстaнокъ цэны2 t лёта њставлeніz, и3 да tдaстъ цёну въ т0й дeнь с™у гDу: то священик повинен розрахувати йому міру оцінки до ювілейного року, і повинен він віддати за розрахунком у той самий день, як святиню Господню;
24
24
и3 въ лёто њставлeніz да tдaстсz ни1ва человёку, t негHже притzжA ю5, є3гHже бЁ њдержaніе земли2. поле ж у ювілейний рік перейде знову до того, у кого куплене, кому належить володіння тієї землі.
25
25
И# всsка цэнA да бyдетъ вёсами свzтhми, двaдесzть пёнzзей бyдетъ дідрaхма. Всяка оцінка твоя повинна бути за сиклем священним, двадцять гер повинно бути у сиклі.
26
26
И# всsкъ пeрвенецъ, и4же ѓще роди1тсz въ скотЁ твоeмъ, да бyдетъ гDу, и3 да не њсвzти1тъ є3гw2 никт0же: ѓще телeцъ, ѓще nвчA, гDу є4сть. Тільки первістків із худоби, які за першістю належать Господу, не повинен ніхто посвячувати: чи віл то, або дрібна худоба, — Господні вони.
27
27
Ѓще же t четверон0жныхъ нечи1стыхъ, да премэни1тъ по цэнЁ є3гw2, и3 да приложи1тъ пsтую чaсть є3гw2 къ семY, и3 да бyдетъ є3мY: ѓще же не и3скyпитсz, да продaстсz по цэнЁ є3гw2. Якщо ж худоба нечиста, то слід викупити за оцінкою твоєю і додати до того п’яту частину; якщо не викуплять, то слід продати за оцінкою твоєю.
28
28
Всsкъ же њбётъ, є3г0же ѓще њбэщaетъ человёкъ гDу t всёхъ, є3ли6ка є3мY сyть, t человёка дaже до скотA, и3 t ни1въ њдержaніz є3гw2, не продaстсz, нижE и3скyпитсz всsкій њбётъ с™ъ с™hхъ бyдетъ гDу. Тільки все закляте, що під закляттям віддає людина Господу зі своєї власности, — чи людину, чи худобу, чи поле свого володіння, — не продається і не викуповується: усе закляте є велика святиня Господня;
29
29
И# всsкъ њбётъ, и4же ѓще њбэщaнъ бyдетъ t человBкъ, не и3скyпитсz, но смeртію да ўмертви1тсz. усе закляте, що закляте від людей, не викуповується: воно повинне бути віддане на смерть.
30
30
Всsка десzти1на земли2, t сёмене земнaгw и3 t плодA древsнагw гDу є4сть, с™о гDу. І всяка десятина на землі з насіння землі і з плодів дерева належить Господу: це святиня Господня;
31
31
Ѓще же и3скупyz и3скyпитъ человёкъ десzти1ну свою2, пsтую чaсть є3гw2 да приложи1тъ къ немY, и3 да бyдетъ є3мY. якщо ж хто захоче викупити десятину свою, то нехай додасть до ціни її п’яту частину.
32
32
И# всsка десzти1на волHвъ и3 nвeцъ, и3 всsко, є4же ѓще пріи1детъ въ число2 под8 жeзлъ десsтое, бyдетъ с™о гDу. І всяку десятину з великої і дрібної худоби, з усього, що проходить під жезлом десяте, слід присвячувати Господу;
33
33
Не премэни1ши д0брагw ѕлhмъ, нижE д0брымъ ѕлaгw: ѓще же премэнsz премэни1ши є5, то2 и3 премэнeніе є3гw2 бyдетъ с™о, да не и3скyпитсz, не слід розбирати, добре те чи недобре, і не слід заміняти його; якщо ж хто замінить його, то і саме воно й заміна його буде святинею і не може бути викуплене.
34
34
Сі‰ сyть зaпwвэди, ±же заповёда гDь мwmсeю къ сынHмъ ї}лєвымъ на горЁ сінaйстэй. Ось заповіді, які заповів Господь Мойсеєві для синів Ізраїлевих на горі Синаї.
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.