Зміст
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.

Главa №
Глава 1
1
1
Видёніе, є4же ви1дэ ґввакyмъ прbр0къ. Пророче видіння, яке бачив пророк Аввакум.
2
2
Док0лэ, гDи, воззовY, и3 не ўслhшиши; возопію2 къ тебЁ њби1димь, и3 не и3збaвиши; Доки, Господи, я буду взивати, і Ти не чуєш, буду волати до Тебе про насильство, і Ти не спасаєш?
3
3
Вскyю мнЁ показaлъ є3си2 труды2 и3 бwлёзни, смотри1ти стрaсть и3 нечeстіе; проти1ву мнЁ бhсть сyдъ, и3 судіS взeмлетъ. Для чого даєш мені бачити злодійство і дивитися на біди? Грабіжництво і насильство переді мною, і постає ворожнеча і піднімається розбрат.
4
4
Сегw2 рaди разори1сz зак0нъ, и3 не произв0дитсz въ совершeніе сyдъ: ћкw нечести1вый преwби1дитъ првdнаго, сегw2 рaди и3зhдетъ сyдъ развращeнъ. Від цього закон утратив силу, і суду правильного немає: оскільки нечестивий долає праведного, то і суд відбувається спотворений.
5
5
Ви1дите, през0рливіи, и3 смотри1те, и3 чуди1тесz чудесє1мъ и3 и3зчeзните: понeже дёло ѓзъ дёлаю во днeхъ вaшихъ, є3мyже не и4мате вёровати, ѓще кто2 и3сповёсть вaмъ. Подивіться між народами й уважно вглядіться, і ви дуже здивуєтеся; бо Я зроблю у дні ваші таке діло, якому ви не повірили б, якби вам розповідали.
6
6
ЗанE, сE, ѓзъ возставлsю халдє1и, kзhкъ г0рькій и3 б0рзый, ходsщій по широтaмъ земли2, є4же наслёдити селє1ніz не сво‰: Бо ось, Я підніму халдеїв, народ жорстокий і неприборканий, який ходить по широтах землі, щоб заволодіти селищами, які не належать йому.
7
7
стрaшенъ и3 kвлeнъ є4сть, t негw2 сyдъ є3гw2 бyдетъ, и3 взsтіе є3гw2 t негw2 и3зhдетъ: Страшний і грізний він; від нього самого походить суд його і влада його.
8
8
и3 и3зск0чатъ пaче рhсей к0ни є3гw2 и3 быстрёе волкHвъ ґравjйскихъ, и3 поёдутъ кHнницы є3гw2 и3 ўстремsтсz и3здалeча и3 полетsтъ ѓки nрeлъ гот0въ на ћдь. Швидші за барсів коні його і прудкіші за вечірніх вовків; скаче у різні сторони кіннота його; здалеку приходять вершники його, прилітають, як орел, що кидається на здобич.
9
9
Скончaніе на нечести6выz пріи1детъ, сопротивлsющыzсz ли1цамъ и4хъ проти1ву, и3 соберeтъ ћкw пес0къ плённики. Увесь він іде для грабунку; спрямувавши лице своє вперед, він забирає полонених, як пісок.
10
10
И# т0й над8 царьми2 посмэeтсz, и3 мучи1теліе и3грaніе є3гw2, и3 т0й над8 всsкою твердёлію поругaетсz, и3 њбложи1тъ вaлъ, и3 воз8wбладaетъ є4ю. І з царів він знущається, і князі служать йому посміховищем; з усякої фортеці він сміється: насипає облоговий вал і бере її.
11
11
ТогдA премэни1тъ дyхъ и3 прeйдетъ и3 пом0литсz: сіS крёпость бGу моемY. Тоді гордовитим стає дух його, і він ходить і буйствує; сила його — бог його.
12
12
Нёси ли ты2 и3скони2, гDи б9е, с™hй м0й; и3 не ќмремъ. ГDи, на сyдъ ўчини1лъ є3си2 є3го2, и3 создa мz њбличaти наказaніе є3гw2. Але чи не Ти з давнини Господь Бог мій, Святий мій? ми не помремо! Ти, Господи, тільки для суду попустив його. Скеле моя! для покарання Ти призначив його.
13
13
Чи1сто џко є4же не ви1дэти ѕлA и3 взирaти на труды2 болёзнєнныz: вскyю призирaеши на презHрливыz; премолчавaеши, є3гдA пожирaетъ нечести1вый првdнаго; Чистим очам Твоїм невластиво дивитися на злодіяння, і дивитися на утиск Ти не можеш; для чого ж Ти дивишся на злодіїв і мовчиш, коли нечестивець поглинає того, хто праведніший за нього,
14
14
и3 сотвори1ши человёки ћкw ры6бы мwрскjz и3 ћкw гaды не и3мyщыz старёйшины. і залишаєш людей, як рибу в морі, як плазунів, у яких немає володаря?
15
15
Скончaніе ќдою восхи1ти и3 привлечE є3го2 мрeжею и3 собрA є3го2 сэтьми2 свои1ми: сегw2 рaди возвесели1тсz и3 возрaдуетсz сeрдце є3гw2: Усіх їх тягає вудкою, захоплює у сіть свою і забирає їх у неводи свої, і від того радіє і торжествує.
16
16
сегw2 рaди пожрeтъ мрeжи своeй и3 покади1тъ сёть свою2, ћкw тёми разблажи2 чaсть свою2 и3 пи6щи сво‰ и3збр†нныz: За те приносить жертви сіті своїй і кадить неводу своєму, тому що від них рясна частка його і розкішна їжа його.
17
17
сегw2 рaди прострeтъ мрeжу свою2 и3 пrнw и3збивaти kзhкwвъ не пощади1тъ. Невже для цього він повинен спорожняти свою сіть і безперестанно винищувати народи без пощади?
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.