|
Главa в7
|
Глава 2
|
|
1
|
1
|
| Бhша помышлsюще труды2 и3 дёлающе ѕл†z на л0жахъ свои1хъ, и3 кyпнw со днeмъ совершaху т†z, понeже не воздвиг0ша къ бGу рyкъ свои1хъ: | Горе тим, що задумують беззаконня і на постелях своїх придумують злодіяння, які роблять ранком на світанку, тому що є в руках їхніх сила! |
|
2
|
2
|
| и3 желaху сeлъ, и3 грaблzху сир0тъ, и3 д0мы tимaху, и3 расхищaху мyжа и3 д0мъ є3гw2, и3 мyжа и3 наслёдіе є3гw2. | Побажають полів і беруть їх силою, домів, — і віднімають їх; оббирають людину і її дім, чоловіка і його спадщину. |
|
3
|
3
|
| Сегw2 рaди сі‰ гlетъ гDь: сE, ѓзъ помышлsю на плeмz сіE ѕл†z, t ни1хже не подви1гнете вhй вaшихъ и3 не п0йдете пр0сти внезaпу, ћкw врeмz ѕло2 є4сть. | Тому так говорить Господь: ось, Я думаю навести на цей рід таку біду, якої ви не скинете з шиї вашої, і не будете ходити випроставшись; бо цей час злий. |
|
4
|
4
|
| Въ т0й дeнь пріи1метсz на вы2 при1тча, и3 восплaчетсz плaчь съ пёснію, глаг0лющь: бёдство пострадaхомъ: чaсть людjй мои1хъ и3змёрисz ќжемъ, и3 не бЁ возбранszй є3го2, є4же tврати1тисz: сeла в†ша раздэлє1на бhша. | У той день скажуть про вас притчу і будуть плакати гірким плачем і говорити: «ми зовсім зруйновані! наділ народу мого відданий іншим; як повернеться до мене! поля наші вже розділені іноплемінникам». |
|
5
|
5
|
| Сегw2 рaди не бyдетъ тебЁ вмeщущь ќжа въ жрeбіи въ с0нмэ гDни. | Тому не буде у тебе нікого, хто кинув би жереб для виміру в зібранні перед Господом. |
|
6
|
6
|
| Не плaчитесz слезaми, нижE да слезsтъ њ си1хъ: не tвeржетъ бо ўкwри1зны | Не пророкуйте, пророки; не пророкуйте їм, щоб не осягло вас нечестя. |
|
7
|
7
|
| гlzй: д0мъ їaкwвль разгнёва д¦ъ гDень: не сі‰ ли сyть начин†ніz є3гw2; не словесA ли є3гw2 сyть дwбрA съ ни1мъ, и3 прaвіи ходи1ша; | О, той, що називається домом Якова! хіба умалився Дух Господній? чи такі дії Його? чи не благодійні слова Мої для того, хто чинить справедливо? |
|
8
|
8
|
| И# прeжде лю1діе мои2 во враждY сопроти1вишасz, проти1ву ми1ру своемY: к0жу є3гw2 њдрaша, є4же tsти ўповaніе, сокрушeніе рaтное: | Народ же, який був колись Моїм, повстав як ворог, і ви віднімаєте як верхній, так і спідній одяг у тих, хто проходить мирно, хто відвертається від війни. |
|
9
|
9
|
| сегw2 рaди старBйшины людjй мои1хъ и3звeргутсz и3з8 домHвъ слaдости своеS, ѕлhхъ рaди начинaній свои1хъ tриновeни бhша. Прибли1житесz горaмъ вBчнымъ: | Дружин народу Мого ви виганяєте з приємних домів їхніх; у дітей їхніх ви назавжди віднімаєте прикрасу Мою. |
|
10
|
10
|
| востaни и3 пойди2, ћкw нёсть тебЁ сeй пок0й: нечистоты2 рaди, и3стлёсте тлёніемъ, | Встаньте і йдіть, бо країна ця не є місце спокою; за нечистоту вона буде розорена і притім жорстоким розоренням. |
|
11
|
11
|
| прогнaстесz ни ки1мже гони1ми: дyхъ постaви лжY, и3скaпа тебЁ въ віно2 и3 піsнство: и3 бyдетъ, t кaпли людjй си1хъ, | Якби який-небудь вітрогон видумав неправду і сказав: «я буду проповідувати тобі про вино і сикер», то він і був би бажаним проповідником для цього народу. |
|
12
|
12
|
| собирaемь соберeтсz їaкwвъ со всёми: пріeмzй пріимY њстaвшихъ ї}левыхъ, вкyпэ положY возвращeніе є3гw2, ѓки џвцы въ ск0рби, ћкw пaству посредЁ л0жа и4хъ: и3зск0чатъ t человBкъ. | Неодмінно зберу всього тебе, Якове, неодмінно з’єднаю залишки Ізраїля, об’єднаю їх воєдино, як овець у Восорі, як отару в овечому загоні: зашумлять вони від багатолюдства. |
|
13
|
13
|
| Взhди просэчeніемъ пред8 лицeмъ и4хъ: просэк0ша, и3 проид0ша вратA, и3 и3зыд0ша и4ми. И# и3зhде цaрь и4хъ пред8 лицeмъ и4хъ, гDь же в0ждь и4хъ бyдетъ. | Перед ними піде стіноруйнівник; вони зруйнують перешкоди, увійдуть через ворота і вийдуть ними; і цар їхній піде перед ними, а на чолі їх Господь. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
