|
ҐпокaлmPісъ
|
Одкровення святого Іоана Богослова (Апокаліпсис) *
|
|
Главa №
|
Глава 1
|
|
1
|
1
|
| Ґпокaлmpісъ [tкровeніе] ї}са хrтA, є3г0же [є4же] дадE є3мY бGъ, показaти рабHмъ свои1мъ, и5мже подобaетъ бhти вск0рэ. И# сказA, послaвъ чрез8 ѓгGла своего2 рабY своемY їwaнну, | Одкровення Ісуса Христа, яке дав Йому Бог, щоб показати рабам Своїм, що повинно статися невдовзі. І Він показав, пославши його через ангела Свого рабові Своєму Іоану, |
|
2
|
2
|
| и4же свидётелствова сл0во б9іе и3 свидётелство ї}съ хrт0во, и3 є3ли6ка ви1дэ. | який засвідчив слово Боже і свідчення Ісуса Христа і що він бачив. |
|
3
|
3
|
| Бlжeнъ чтhй, и3 слhшащіи словесA прbр0чествіz, и3 соблюдaющіи пи6санаz въ нeмъ: врeмz бо бли1з8. | Блажен, хто читає, і ті, що слухають слова пророцтва цього і дотримуються написаного в ньому, бо час близький. |
|
4
|
4
|
| Їwaннъ седми1мъ цRквамъ, ±же сyть во ґсjи: блгdть вaмъ и3 ми1ръ t сyщагw, и3 и4же бЁ, и3 грzдyщагw, и3 t седми2 духHвъ, и5же пред8 пrт0ломъ є3гw2 сyть, | Іоан семи церквам, що знаходяться в Асії: благодать вам і мир від Того, Хто є і був і гряде, та від семи духів, які знаходяться перед престолом Його, |
|
5
|
5
|
| и3 t ї}са хrтA, и4же є4сть свидётель вёрный, пeрвенецъ и3з8 мeртвыхъ и3 кн7зь царeй земнhхъ: лю1бzщу ны2 и3 њмhвшу нaсъ t грBхъ нaшихъ кр0вію своeю, | і від Ісуса Христа, Який є свідок вірний, первісток з мертвих і владика царів земних. Йому, Який полюбив нас і омив нас від гріхів наших кров’ю Своєю |
|
6
|
6
|
| и3 сотвори1лъ є4сть нaсъ цари6 и3 їерє1и бGу и3 nц7Y своемY, томY слaва и3 держaва во вёки вэкHвъ. Ґми1нь. | і зробив нас царями і священиками Богу й Отцю Своєму, слава і держава на віки віків, амінь. |
|
7
|
7
|
| СE, грzдeтъ со w4блаки, и3 ќзритъ є3го2 всsко џко и3 и5же є3го2 пробод0ша, и3 плaчь сотворsтъ њ нeмъ вс‰ колёна земн†z. Е$й, ґми1нь. | Ось іде з хмарами, і побачить Його всяке око і ті, що прокололи Його; і заридають перед Ним усі племена земні. Так, амінь. |
|
8
|
8
|
| Ѓзъ є4смь ѓлфа и3 њмeга, начaтокъ и3 конeцъ, гlетъ гDь, сhй, и3 и4же бЁ, и3 грzдhй, вседержи1тель. | Я є Альфа й Омега, початок і кінець, говорить Господь, Який є і був і гряде, Вседержитель. |
|
9
|
9
|
| Ѓзъ їwaннъ, и4же и3 брaтъ вaшъ и3 џбщникъ въ печaли и3 во цrтвіи и3 въ терпёніи ї}съ хrт0вэ, бhхъ во џстровэ нарицaемэмъ пaтмосъ за сл0во б9іе и3 за свидётелство ї}съ хrт0во. | Я, Іоан, брат ваш і співучасник у скорботі і в царстві і в терпінні Ісуса Христа, був на острові, званому Патмос, за слово Боже і за свідчення Ісуса Христа. |
|
10
|
10
|
| Бhхъ въ дyсэ въ дeнь недёлный, и3 слhшахъ за соб0ю глaсъ вeлій ћкw трубы2 глаг0лющіz: ѓзъ є4смь ѓлфа и3 њмeга, пeрвый и3 послёдній: | Я був у дусі в день воскресний і чув позаду себе голос гучний, ніби трубний, який говорив: Я є Альфа й Омега, Перший і Останній; |
|
11
|
11
|
| и3: ±же ви1диши, напиши2 въ кни1гу, и3 посли2 цRквамъ, ±же сyть во ґсjи: во є3фeсъ и3 въ смЂрну, въ пергaмъ и3 въ fmатjръ, и3 въ сардjсъ и3 въ філаделфjю и3 въ лаодікjю. | те, що бачиш, напиши у книгу і пошли Церквам, які знаходяться в Асії: до Ефеса, і до Смирни, і до Пергама, і до Фіатири; і до Сардиса, і до Філадельфії, і до Лаодикії. |
|
12
|
12
|
| И# њбрати1хсz ви1дэти глaсъ, и4же гlаше со мн0ю: и3 њбрати1всz ви1дэхъ сeдмь свэти1лникъ златhхъ, | Я обернувся, щоб побачити, чий голос, що говорив зі мною; і, обернувшись, побачив сім золотих світильників |
|
13
|
13
|
| и3 посредЁ седми2 свэти1лникwвъ под0бна сн7у чlвёчу, њблечeна въ поди1ръ и3 препоsсана при сосц{ п0zсомъ златhмъ: | і, посеред семи світильників, подібного до Сина Людського, одягненого в довгі ризи і підперезаного попід груди золотим поясом: |
|
14
|
14
|
| главa же є3гw2 и3 влaси бэлы6 ѓки kрjна бёлаz, ћкоже снёгъ: и3 џчи є3гw2 ћкw плaмень џгненъ: | голова Його і волосся білі, як біла вовна, як сніг; і очі Його, як полум’я вогняне; |
|
15
|
15
|
| и3 н0зэ є3гw2 под0бнэ халколівaну, ћкоже въ пещи2 разжжeннэ: и3 глaсъ є3гw2 ћкw глaсъ в0дъ мнHгъ: | і ноги Його подібні до бронзи, ніби в печі розжарені, і голос Його, як шум вод великих. |
|
16
|
16
|
| и3 держS въ руцЁ своeй деснёй сeдмь ѕвёздъ: и3 и3з8 ќстъ є3гw2 мeчь nбою1ду џстръ и3з8wстрeнъ и3сходsй: и3 лицE є3гw2 ћкоже с0лнце сіsетъ въ си1лэ своeй. | Він тримав у правиці Своїй сім зірок, і з уст Його виходив гострий з обох боків меч; і лице Його, як сонце, що сяє в силі своїй. |
|
17
|
17
|
| И# є3гдA ви1дэхъ є3го2, пад0хъ къ ногaма є3гw2 ћкw мeртвъ. И# положи2 десни1цу свою2 на мнЁ, гlz ми2: не б0йсz: ѓзъ є4смь пeрвый и3 послёдній | І коли я побачив Його, то впав до ніг Його, як мертвий. І Він поклав на мене правицю Свою і сказав мені: не бійся; Я є Перший і Останній, |
|
18
|
18
|
| и3 живhй: и3 бhхъ мeртвъ, и3 сE, жи1въ є4смь во вёки вэкHвъ, ґми1нь: и3 и4мамъ ключи6 ѓда и3 смeрти. | і живий; і був мертвий, і ось, живий на віки віків, амінь; і маю ключі пекла і смерті. |
|
19
|
19
|
| Напиши2 u5бо, ±же ви1дэлъ є3си2, и3 ±же сyть, и3 и5мже подобaетъ бhти по сeмъ. | Отже, напиши, що ти бачив, і що є, і що буде після цього. |
|
20
|
20
|
| Тaинство седми2 ѕвёздъ, ±же ви1дэлъ є3си2 на десни1цэ моeй, и3 сeдмь свэти6лникъ златhхъ: сeдмь ѕвёздъ ѓгGли седми2 цRквeй сyть: и3 сeдмь свэти1лникwвъ, ±же ви1дэлъ є3си2, сeдмь цRквeй сyть. | Таємниця семи зірок, які ти бачив у правиці Моїй, і семи золотих світильників є така: сім зірок — це ангели семи Церков; а сім світильників, які ти бачив, це сім Церков. |
|
Главa в7
|
Глава 2
|
|
1
|
1
|
| ЃгGлу є3фeсскіz цRкве напиши2: тaкw гlетъ держsй сeдмь ѕвёздъ въ десни1цэ своeй, ходsй посредЁ седми2 свэти1лникwвъ златhхъ: | Ангелові Ефеської Церкви напиши: так говорить Той, Хто тримає сім зірок у правиці Своїй, Хто ходить посеред семи золотих світильників: |
|
2
|
2
|
| вёмъ тво‰ дэлA, и3 трyдъ тв0й, и3 терпёніе твоE, и3 ћкw не м0жеши носи1ти ѕлhхъ, и3 и3скуси1лъ є3си2 глаг0лющыzсz бhти ґп0столы, и3 не сyть, и3 њбрёлъ є3си2 и5хъ л0жныхъ: | знаю діла твої, і труд твій, і терпіння твоє, і те, що ти не можеш зносити розпутних, і випробував тих, які називають себе апостолами, а вони не такі, й побачив, що вони неправдомовці; |
|
3
|
3
|
| и3 понeслъ є3си2, и3 терпёніе и4маши, и3 за и4мz моE труди1лсz є3си2 и3 не и3знем0глъ є3си2. | ти багато зазнав і маєш терпіння, і в ім’я Моє трудився і не знемагав. |
|
4
|
4
|
| Но и4мамъ на тS, ћкw люб0вь твою2 пeрвую њстaвилъ є3си2. | Та маю проти тебе те, що ти залишив першу любов твою. |
|
5
|
5
|
| Помzни2 u5бо, tкyду спaлъ є3си2, и3 покaйсz, и3 пє1рваz дэлA сотвори2: ѓще же ни2, грzдY тебЁ ск0рw и3 дви1гну свэти1лникъ тв0й t мёста своегw2, ѓще не покaешисz. | Отже, згадай, звідки ти впав, і покайся, і твори попередні діла; а якщо не так, скоро прийду до тебе і зрушу світильник твій з місця його, якщо не покаєшся. |
|
6
|
6
|
| Но сE и4маши, ћкw ненави1диши дёлъ ніколаjтскихъ, и4хже и3 ѓзъ ненави1жду. | А втім, те в тобі добре, що ти ненавидиш діла николаїтів, які і Я ненавиджу. |
|
7
|
7
|
| И#мёzй ќхо да слhшитъ, что2 д¦ъ гlетъ цRквамъ: побэждaющему дaмъ ћсти t дрeва жив0тнагw, є4же є4сть посредЁ раS б9іz. | Хто має вухо, нехай чує, що Дух говорить Церквам: тому, хто перемагає, дам споживати від дерева життя, яке посеред раю Божого. |
|
8
|
8
|
| И# ѓгGлу цRкве смЂрнскіz напиши2: тaкw гlетъ пeрвый и3 послёдній, и4же бhсть мeртвъ, и3 (сE,) жи1въ є4сть: | І ангелу Смирнської Церкви напиши: так говорить Перший і Останній, Який був мертвий і ось, живий: |
|
9
|
9
|
| вёмъ тво‰ дэлA и3 ск0рбь и3 нищетY, но богaтъ є3си2, и3 хулы6 глаг0лющихсz бhти їудє1й, и3 не сyть, но с0нмище сатанино2. | знаю твої діла, і скорботу, і вбогість (а втім, ти багатий), і лихослів’я від тих, які кажуть про себе, що вони юдеї, а вони не такі, але зборище сатанинське. |
|
10
|
10
|
| Не б0йсz ничесHже, ±же и4маши пострадaти. СE, и4мать діaволъ всаждaти t вaсъ въ темни6цы, да и3скуси1тесz: и3 и3мёти бyдете ск0рбь до десzти2 днjй. Бyди вёренъ дaже до смeрти, и3 дaмъ ти2 вэнeцъ животA. | Не бійся нічого, що тобі треба буде витерпіти. Ось, диявол буде кидати вас у темницю, щоб випробувати вас, і будете мати скорботу днів десять. Будь вірний до смерти, і дам тобі вінець життя. |
|
11
|
11
|
| И#мёzй ќхо слhшати да слhшитъ, что2 д¦ъ гlетъ цRквамъ: побэждazй не и4мать вреди1тисz t смeрти вторhz. | Хто має вухо (чути), нехай чує, що Дух говорить Церквам: той, хто перемагає, не зазнає шкоди від другої смерти. |
|
12
|
12
|
| И# ѓгGлу пергaмскіz цRкве напиши2: тaкw гlетъ и3мёzй мeчь nбою1ду и3з8wщрeнъ: | І ангелу Пергамської Церкви напиши: так говорить Той, Хто має гострий з обох боків меч: |
|
13
|
13
|
| вёмъ дэлA тво‰, и3 гдЁ живeши, и3дёже прест0лъ сатани1нъ: и3 держи1ши и4мz моE, и3 не tвeрглсz є3си2 вёры моеS и3 въ (мо‰) дни6, въ нsже ґнтЂпасъ свидётель м0й вёрный, и4же ўбіeнъ бhсть въ вaсъ, и3дёже живeтъ сатанA. | знаю твої діла, і що ти живеш там, де престіл сатани, і що зберігаєш ім’я Моє, і не зрікся віри Моєї навіть у ті дні, коли у вас, де живе сатана, був убитий вірний свідок Мій Антипа. |
|
14
|
14
|
| Но и4мамъ на тS мaлw, ћкw и4маши тY держaщихъ ўчeніе валаaмово, и4же ўчaше валaка положи1ти соблaзнъ пред8 сынми2 ї}левыми, ћсти жє1ртвы јдwлскіz и3 любы2 твори1ти. | Але маю трохи проти тебе, тому що є в тебе там ті, які дотримуються вчення Валаама, який навчив Валака спокусити синів Ізраїлевих, щоб вони їли ідоложертовне і перелюби чинили. |
|
15
|
15
|
| Тaкw и4маши и3 ты2 держaщыz ўчeніе ніколаjтско, є3гHже ненави1жду. | Так і в тебе є ті, які дотримуються вчення николаїтів, яке Я ненавиджу. |
|
16
|
16
|
| Покaйсz: ѓще ли ни2, пріидY тебЁ ск0рw и3 брaнь сотворю2 съ ни1ми мечeмъ ќстъ мои1хъ. | Покайся; а якщо не так, незабаром прийду до тебе і воюватиму з ними мечем уст Моїх. |
|
17
|
17
|
| И#мёzй ќхо слhшати да слhшитъ, что2 д¦ъ гlетъ цRквамъ: побэждaющему дaмъ ћсти t мaнны сокровeнныz, и3 дaмъ є3мY кaмень бёлъ и3 на кaмени и4мz н0во напи1сано, є3гHже никт0же вёсть, т0кмw пріeмлzй. | Хто має вухо (чути), нехай чує, що Дух говорить Церквам: тому, хто перемагає, дам споживати сокровенну манну, і дам йому білий камінь, і на камені написане нове ім’я, якого ніхто не знає, крім того, хто одержує. |
|
18
|
18
|
| И# ѓгGлу fmатjрскіz цRкве напиши2: тaкw гlетъ сн7ъ б9ій, и3мёzй џчи свои2 ћкw плaмень џгненъ, и3 н0зэ є3гw2 под0бнэ халколівaну: | І ангелу Фіатирської Церкви напиши: так говорить Син Божий, у Якого очі, наче полум’я вогняне, і ноги подібні до бронзи: |
|
19
|
19
|
| вёмъ тво‰ дэлA и3 люб0вь, и3 слyжбу и3 вёру, и3 терпёніе твоE и3 дэлA тво‰, и3 послBднzz бHлша пeрвыхъ. | знаю твої діла, і любов, і служіння, і віру, і терпіння твоє, і те, що останні діла твої більші, ніж перші. |
|
20
|
20
|
| Но и4мамъ на тS мaлw, ћкw њставлsеши женЁ їезавeли, глаг0лющей себE бhти прор0чицу, ўчи1ти и3 льсти1ти мо‰ рабы6, любодёйствовати и3 снёсти жeртву јдwлскую. | Та маю трохи проти тебе, тому що ти попускаєш жінці Ієзавелі, яка називає себе пророчицею, навчати і вводити в оману рабів Моїх, любодіяти і їсти ідоложертовне. |
|
21
|
21
|
| И# дaхъ є4й врeмz, да покaетсz t любодёйства своегw2, и3 не покazсz. | Я дав їй час покаятись у перелюбстві її, але вона не покаялась. |
|
22
|
22
|
| СE, ѓзъ полагaю ю5 на nдрЁ и3 любодёющыz съ нeю въ ск0рбь вeлію, ѓще не покaютсz t дёлъ свои1хъ: | Ось, Я кидаю її на одр і тих, що любодіяли з нею, у велику скорботу, якщо не покаються у ділах своїх. |
|
23
|
23
|
| и3 ч†да и4хъ ќмрутъ смeртію [и3 ч†да є3S ўбію2 смeртію]: и3 ўразумёютъ вс‰ цRкви, ћкw ѓзъ є4смь и3спытazй сердцA и3 ўтрHбы: и3 дaмъ вaмъ комyждо по дэлHмъ вaшымъ. | І дітей її уражу смертю, і зрозуміють усі Церкви, що Я є Той, Хто випробовує серця й утроби; і воздам кожному з вас за ділами вашими. |
|
24
|
24
|
| Вaмъ же гlю и3 пр0чымъ сyщымъ въ fmатjрэ, и5же не и4мутъ ўчeніz сегw2 и3 и5же не разумёютъ глуби1нъ сатанинhхъ, ћкоже глаг0лютъ: не возложY на вы2 тzготы2 и4ныz: | Вам же та іншим, що є у Фіатирі, які не дотримуються цього вчення і не знають так званих глибин сатанинських, кажу, що не накладу на вас іншого тягара; |
|
25
|
25
|
| т0кмw, є4же и4мате, держи1те, д0ндеже пріидY. | тільки те, що маєте, тримайте, доки прийду. |
|
26
|
26
|
| И# побэждaющему и3 соблюдaющему дэлA мо‰ до концA, дaмъ є3мY влaсть на kзhцэхъ, | Хто перемагає і дотримується діл Моїх до кінця, тому дам владу над язичниками, |
|
27
|
27
|
| и3 ўпасeтъ | жезл0мъ желёзнымъ, ћкw сосyды скудє1льничи сокрушaтсz, ћкоже и3 ѓзъ пріsхъ t nц7A моегw2: | і буде пасти їх жезлом залізним; як посуд глиняний, вони будуть розтрощені, як і Я одержав владу від Отця Мого; |
|
28
|
28
|
| и3 дaмъ є3мY ѕвэздY ќтреннюю. | і дам йому зірку ранкову. |
|
29
|
29
|
| И#мёzй ќхо слhшати да слhшитъ, что2 д¦ъ гlетъ цRквамъ. | Хто має вухо (чути), нехай чує, що Дух говорить Церквам. |
|
Главa G
|
Глава 3
|
|
1
|
1
|
| И# ѓгGлу сардjйскіz цRкве напиши2: тaкw гlетъ и3мёzй сeдмь духHвъ б9іихъ и3 сeдмь ѕвёздъ: вёмъ тво‰ дэлA, ћкw и4мz и4маши ћкw жи1въ, ґ мeртвъ є3си2. | І ангелу Сардійської Церкви напиши: так говорить Той, Хто має сім духів Божих і сім зірок: знаю твої діла; ти носиш ім’я, ніби живий, але ти мертвий. |
|
2
|
2
|
| Бyди бдS и3 ўтверждaz прHчаz, и5мже ўмрeти: не њбрэт0хъ бо дёлъ твои1хъ скончaныхъ пред8 бGомъ (твои1мъ) [мои1мъ]. | Пильнуй і зміцнюй інше близьке до смерти, бо Я не бачу, щоб діла твої були довершені перед Богом Моїм. |
|
3
|
3
|
| Поминaй u5бо, кaкw пріsлъ є3си2 и3 слhшалъ є3си2, и3 соблюдaй и3 покaйсz. Ѓще u5бо не бди1ши, пріидY на тS ћкw тaть, и3 не и4маши почyти, въ кjй чaсъ пріидY на тS. | Згадай, що ти прийняв і чув, і зберігай та покайся. Якщо ж не будеш пильнувати, то Я найду на тебе, як злодій, і ти не дізнаєшся, якої години найду на тебе. |
|
4
|
4
|
| Но и4маши мaлw и3мeнъ и3 въ сардjи, и5же не њскверни1ша ри1зъ свои1хъ, и3 ходи1ти и4мутъ со мн0ю въ бёлыхъ, ћкw дост0йни сyть. | А втім, у тебе в Сардах є кілька чоловік, які не осквернили одягу свого, і будуть ходити зі Мною у білому одязі, бо вони достойні. |
|
5
|
5
|
| Побэждazй, т0й њблечeтсz въ ри6зы бBлыz, и3 не и4мамъ tмhти [и3зглaдити] и4мене є3гw2 t кни1гъ жив0тныхъ, и3 и3сповёмъ и4мz є3гw2 пред8 nц7eмъ мои1мъ и3 пред8 ѓгGлы є3гw2. | Той, хто перемагає, одягнеться у білий одяг; і не згладжу імені його з книги життя, і визнаю ім’я його перед Отцем Моїм і перед ангелами Його. |
|
6
|
6
|
| И#мёzй ќхо да слhшитъ, что2 д¦ъ гlетъ цRквамъ. | Хто має вухо, нехай чує, що Дух говорить Церквам. |
|
7
|
7
|
| И# ѓгGлу філаделфjйскіz цRкве напиши2: тaкw гlетъ с™hй и4стинный, и3мёzй клю1чь дв7довъ, tверзazй, и3 никт0же затвори1тъ, затворszй, и3 никт0же tвeрзетъ: | І ангелу Філадельфійської Церкви напиши: так говорить Святий, Істинний, Хто має ключ Давидів, Хто відчиняє — і ніхто не зачинить, зачиняє — і ніхто не відчинить: |
|
8
|
8
|
| вёмъ тво‰ дэлA: сE, дaхъ пред8 тоб0ю двє1ри tвє1рсты, и3 никт0же м0жетъ затвори1ти и5хъ: ћкw мaлу и4маши си1лу, и3 соблю1лъ є3си2 моE сл0во, и3 не tвeрглсz є3си2 и4мене моегw2. | знаю твої діла; ось Я відчинив перед тобою двері, і ніхто не може зачинити їх; ти не багато маєш сили, і зберіг слово Моє, і не зрікся імені Мого. |
|
9
|
9
|
| СE, даю2 t с0нмища сатанинA глаг0лющыzсz бhти їудє1и, и3 не сyть, но лгyтъ: сE, сотворю2 и5хъ, да пріи1дутъ и3 поклонsтсz пред8 ногaма твои1ма, и3 ўразумёютъ, ћкw ѓзъ возлюби1хъ тS. | Ось, Я зроблю, що із сатанинського зборища, з тих, які кажуть про себе, що вони юдеї, але не такі, а обманюють, — ось, Я зроблю те, що вони прийдуть і поклоняться перед ногами твоїми, і зрозуміють, що Я полюбив тебе. |
|
10
|
10
|
| Ћкw соблю1лъ є3си2 сл0во терпёніz моегw2, и3 ѓзъ тS соблюдY t годи1ны и3скушeніz, хотsщіz пріити2 на всю2 вселeнную и3скуси1ти живyщыz на земли2. | І як ти зберіг слово терпіння Мого, то і Я збережу тебе від години спокуси, що гряде на весь світ, щоб випробувати тих, хто живе на землі. |
|
11
|
11
|
| СE, грzдY ск0рw: держи2, є4же и4маши, да никт0же пріи1метъ вэнцA твоєгw2. | Ось, гряду скоро; тримай, що маєш, щоб ніхто не перейняв вінця твого. |
|
12
|
12
|
| Побэждaющаго сотворю2 столпA въ цRкви бGа моегw2, и3 б0лэ [в0нъ] не и4мать и3зhти ктомY: и3 напишY на нeмъ и4мz бGа моегw2 и3 и4мz грaда бGа моегw2, н0вагw їеrли1ма, сходsщагw съ нб7съ t бGа моегw2, и3 и4мz моE н0вое. | Переможця зроблю стовпом у храмі Бога Мого, і він уже не вийде геть; і напишу на ньому ім’я Бога Мого й ім’я міста Бога Мого, нового Єрусалима, що сходить з неба від Бога Мого, й ім’я Моє нове. |
|
13
|
13
|
| И#мёzй ќхо да слhшитъ, что2 д¦ъ гlетъ цRквамъ. | Хто має вухо, нехай чує, що Дух говорить Церквам. |
|
14
|
14
|
| И# ѓгGлу лаодікjйскіz цRкве напиши2: тaкw гlетъ ґми1нь [и4же є4сть ґми1нь], свидётель вёрный и3 и4стинный, начaтокъ создaніz б9іz: | І ангелові Лаодикійської Церкви напиши: так говорить Амінь, свідок вірний і істинний, початок створіння Божого: |
|
15
|
15
|
| вёмъ тво‰ дэлA, ћкw ни студeнъ є3си2 ни тeплъ: не да студeнъ бы бhлъ ни тeплъ [q, дабы2 студeнъ бhлъ є3си2 и3ли2 горsщь]. | знаю твої діла; ти ні холодний, ні гарячий; о, якби ти був холодний або гарячий! |
|
16
|
16
|
| Тaкw, ћкw њб8уморeнъ є3си2, и3 ни тeплъ ни студeнъ, и3зблевaти тS t ќстъ мои1хъ и4мамъ [тaкw, понeже тeплъ є3си2, и3 ни студeнъ є3си2 нижE горsщь, и4мамъ тS и3зблевaти и3з8 ќстъ мои1хъ]. | Але оскільки ти теплий, а не гарячий і не холодний, то викину тебе з уст Моїх. |
|
17
|
17
|
| ЗанE глаг0леши, ћкw богaтъ є4смь и3 њбогати1хсz и3 ничт0же трeбую: и3 не вёси, ћкw ты2 є3си2 њкаsненъ и3 бёденъ, и3 ни1щь и3 слёпъ и3 нaгъ. | Бо ти говориш: я багатий, розбагатів і ні в чому не маю потреби; а не знаєш, що ти нещасний і жалюгідний, і вбогий, і сліпий, і голий. |
|
18
|
18
|
| Совэщaю тебЁ купи1ти t менє2 злaто разжжeно nгнeмъ, да њбогати1шисz, и3 њдэsніе бёло, да њблечeшисz, и3 да не kви1тсz срамотA наготы2 твоеS: и3 коллyріемъ помaжи џчи твои2, да ви1диши. | Раджу тобі купити в Мене золото, вогнем очищене, щоб тобі збагатитися, і білий одяг, щоб одягтися, і щоб не видно було сорому наготи твоєї, і маззю для очей помаж очі твої, щоб бачити. |
|
19
|
19
|
| Ѓзъ, и5хже ѓще люблю2, њбличaю и3 наказyю. Ревнyй u5бо и3 покaйсz. | Кого Я люблю, тих викриваю і караю. Отже, будь ревним і покайся. |
|
20
|
20
|
| СE, стою2 при двeрехъ и3 толкY: ѓще кто2 ўслhшитъ глaсъ м0й и3 tвeрзетъ двє1ри, вни1ду къ немY и3 вечерsю съ ни1мъ, и3 т0й со мн0ю. | Ось, стою при дверях і стукаю; якщо хто почує голос Мій і відчинить двері, увійду до нього, і буду вечеряти з ним, і він зі Мною. |
|
21
|
21
|
| Побэждaющему дaмъ сёсти со мн0ю на пrт0лэ моeмъ, ћкоже и3 ѓзъ побэди1хъ и3 сэд0хъ со nц7eмъ мои1мъ на пrт0лэ є3гw2. | Переможцеві дам сісти зі Мною на престолі Моїм, як і Я переміг і сів з Отцем Моїм на престолі Його. |
|
22
|
22
|
| И#мёzй ќхо да слhшитъ, что2 д¦ъ гlетъ цRквамъ. | Хто має вухо, нехай чує, що Дух говорить Церквам. |
|
Главa д7
|
Глава 4
|
|
1
|
1
|
| По си1хъ ви1дэхъ: и3 сE, двє1ри tвє1рсты на нб7си2, и3 глaсъ пeрвый, є3г0же слhшахъ ћкw трубY гlющь со мн0ю, гlz: взhди сёмw, и3 покажy ти, є3мyже подобaетъ бhти по си1хъ. | Після цього я глянув, і ось, двері відчинені на небі, і той самий голос, який я чув, ніби звук труби, що говорив зі мною, сказав: зійди сюди, і покажу тобі, що має бути після цього. |
|
2
|
2
|
| И# ѓбіе бhхъ въ дyсэ: и3 сE, пrт0лъ стоsше на нб7си2, и3 на пrт0лэ сэдsщь: | І в ту ж мить я був у дусі; і ось, престіл стояв на небі, і на престолі був Сидячий; |
|
3
|
3
|
| и3 сэдsй бЁ под0бенъ видёніемъ кaмени їaспісу и3 сардjнови: и3 (бЁ) дугA w4крестъ пrт0ла под0бна видёніемъ смарaгдови. | і Цей Сидячий на вигляд був подібний до каменя яспису і сардису; і райдуга навколо престолу, на вигляд подібна до смарагду. |
|
4
|
4
|
| И# w4крестъ пrт0ла пrт0ли двaдесzть и3 четhри: и3 на пrт0лэхъ ви1дэхъ двaдесzть и3 четhри стaрцы сэдsщыz, њблечє1ны въ бBлыz ри6зы, и3 и3мsху вэнцы2 зл†ты на главaхъ свои1хъ. | І навколо престолу двадцять чотири престоли; а на престолах бачив я двадцять чотири старці, які сиділи й одягнені були в білий одяг та мали на головах своїх золоті вінці. |
|
5
|
5
|
| И# t пrт0ла и3схождaху мHлніz и3 гр0ми и3 глaси: и3 сeдмь свёщникwвъ џгненныхъ горsщихъ пред8 пrт0ломъ, и5же сyть сeдмь духHвъ б9іихъ: | І від престолу виходили блискавки, і громи, і голоси, і перед престолом горіли сім світильників вогняних, які є сім духів Божих; |
|
6
|
6
|
| и3 пред8 пrт0ломъ м0ре стклsно, под0бно крmстaллу: и3 посредЁ пrт0ла и3 w4крестъ пrт0ла четhри живHтна и3сп0лнєна nчeсъ спреди2 и3 созади2. | і перед престолом море скляне, подібне до кристала, і посеред престолу і навколо престолу чотири тварини, сповнені очей спереду і ззаду. |
|
7
|
7
|
| И# жив0тно пeрвое под0бно львY, и3 втор0е жив0тно под0бно телцY, и3 трeтіе жив0тно и3мyщее лицE ћкw человёкъ, и3 четвeртое жив0тно под0бно nрлY летsщу. | І перша тварина була подібна до лева, і друга тварина подібна до тельця, і третя тварина мала лице, як людина, а четверта тварина подібна до орла, що летить. |
|
8
|
8
|
| И# живHтна четhри, є3ди1но к0еждо и4хъ и3мёzху по шeсть кри1лъ w4крестъ, и3 внутрьyду и3сп0лнєна nчeсъ: и3 пок0z не и4мутъ дeнь и3 н0щь, глаг0люще: с™ъ, с™ъ, с™ъ гDь бGъ вседержи1тель, и4же бЁ и3 сhй и3 грzдhй. | І кожна з чотирьох тварин мала по шість крил навколо, а всередині вони були сповнені очей; і ні вдень, ні вночі не мають спокою, взиваючи: свят, свят, свят Господь Бог Вседержитель, Який був, є і гряде. |
|
9
|
9
|
| И# є3гдA дaша живHтнаz слaву и3 чтcь и3 бlгодарeніе сэдsщему на пrт0лэ, живyщему во вёки вэкHвъ, | І коли тварини воздають славу і честь і подяку Тому, Хто сидить на престолі, Хто живе повік віку, |
|
10
|
10
|
| пад0ша двaдесzть и3 четhри стaрцы пред8 сэдsщимъ на пrт0лэ, и3 поклони1шасz живyщему во вёки вэкHвъ, и3 положи1ша вэнцы2 сво‰ пред8 пrт0ломъ, глаг0люще: | тоді двадцять чотири старці падають перед Тим, Хто сидить на престолі, і поклоняються Тому, Хто живе у віки віків, і покладають вінці свої перед престолом, кажучи: |
|
11
|
11
|
| дост0инъ є3си2, гDи, пріsти слaву и3 чтcь и3 си1лу, ћкw ты2 є3си2 создaлъ всsчєскаz, и3 в0лею твоeю сyть, и3 сотворє1на. | достойний Ти, Господи, прийняти славу і честь і силу: бо Ти створив усе, і все з Твоєї волі існує і створено. |
|
Главa є7
|
Глава 5
|
|
1
|
1
|
| И# ви1дэхъ въ десни1цэ сэдsщагw на пrт0лэ кни1гу напи1сану внутрьyду и3 внэyду, запечaтану седмію2 печ†тію. | І бачив я у правиці Того, Хто сидить на престолі, книгу, написану всередині і ззовні, запечатану сімома печатями. |
|
2
|
2
|
| И# ви1дэхъ ѓгGла крёпка проповёдающа глaсомъ вели1кимъ: кт0 є3сть дост0инъ разгнyти кни1гу и3 разрэши1ти печ†ти є3S; | І бачив я ангела сильного, який виголошував гучним голосом: хто достойний розкрити цю книгу і зняти печаті її? |
|
3
|
3
|
| И# никт0же можaше ни на нб7си2, ни на земли2, нижE под8 землeю, разгнyти кни1гу, нижE зрёти ю5. | І ніхто не міг, ні на небі, ні на землі, ні під землею, ані розкрити цю книгу, ані глянути в неї. |
|
4
|
4
|
| И# ѓзъ плaкахсz мн0гw, ћкw ни є3ди1нъ њбрётесz дост0инъ разгнyти и3 прочести2 кни1гу, нижE зрёти ю5. | І я багато плакав від того, що нікого не знайшлося достойного розкрити і читати цю книгу, і навіть глянути в неї. |
|
5
|
5
|
| И# є3ди1нъ t стaрєцъ глаг0ла ми2: не плaчисz: сE, побэди1лъ є4сть лeвъ, и4же сhй t колёна їyдова, к0рень дв7довъ, разгнyти кни1гу и3 разрэши1ти сeдмь печaтей є3S. | І один із старців сказав мені: не плач; ось, лев від коліна Іуди, корінь Давидів, переміг, і може розкрити цю книгу і зняти сім печатей її. |
|
6
|
6
|
| И# ви1дэхъ, и3 сE, посредЁ пrт0ла и3 четhрехъ жив0тныхъ и3 посредЁ стaрєцъ ѓгнецъ стоsщь ћкw заколeнъ, и3мyщь рогHвъ сeдмь и3 nчeсъ сeдмь, є4же є4сть сeдмь духHвъ б9іихъ, п0сланныхъ во всю2 зeмлю. | І я поглянув, і ось, посеред престолу і чотирьох тварин і посеред старців стояв Агнець, ніби заколений, що мав сім рогів і сім очей, які є сім духів Божих, посланих на всю землю. |
|
7
|
7
|
| И# пріи1де и3 пріsтъ кни1гу t десни1цы сэдsщагw на пrт0лэ. | І Він прийшов і взяв книгу з правиці Того, Хто сидить на престолі. |
|
8
|
8
|
| И# є3гдA пріsтъ кни1гу, четhри живHтна и3 двaдесzть и3 четhри стaрцы пад0ша пред8 ѓгнцемъ, и3мyще кjйждо г{сли и3 фіaлы зл†ты пHлны fmміaма, и5же сyть мlтвы с™hхъ: | І коли Він узяв книгу, тоді чотири тварини і двадцять чотири старці упали перед Агнцем, маючи кожен гуслі і золоті чаші, повні фіміаму, які є молитви святих. |
|
9
|
9
|
| и3 пою1тъ пёснь н0ву, глаг0люще: дост0инъ є3си2 пріsти кни1гу и3 tвeрзти печ†ти є3S, ћкw заклaлсz и3 и3скупи1лъ є3си2 бGови нaсъ кр0вію своeю t всsкагw колёна и3 kзhка и3 людjй и3 племeнъ, | І співають нову пісню, кажучи: достойний Ти взяти книгу і зняти з неї печаті, бо Ти був заколений, і кров’ю Своєю відкупив нас Богові з усякого коліна і народу, і людей, і племені, |
|
10
|
10
|
| и3 сотвори1лъ є3си2 нaсъ бGови нaшему цари6 и3 їерє1и: и3 воцари1мсz на земли2. | і зробив нас царями і священиками Богові нашому; і ми будемо царювати на землі. |
|
11
|
11
|
| И# ви1дэхъ, и3 слhшахъ глaсъ ѓгGлwвъ мн0гихъ w4крестъ пrт0ла и3 жив0тныхъ и3 стaрєцъ, и3 бЁ число2 и4хъ тhсzща тhсzщами [тмы6 тeмъ и3 тhсzщы тhсzщей], | І я бачив, і чув голос багатьох ангелів навколо престолу, і тварин, і старців, і число їх було тьми тем і тисячі тисяч, |
|
12
|
12
|
| глаг0люще глaсомъ вели1кимъ: дост0инъ є4сть ѓгнецъ заколeнный пріsти си1лу и3 богaтство, и3 премdрость и3 крёпость, и3 чтcь и3 слaву и3 блгcвeніе. | які говорили гучним голосом: достойний Агнець заколений прийняти силу і багатство, і премудрість, і міцність, і честь, і славу, і благословення. |
|
13
|
13
|
| И# всsко создaніе, є4же є4сть на небеси2 и3 на земли2, и3 под8 землeю и3 на м0ри ±же сyть, и3 с{щаz въ ни1хъ, вс‰ слhшахъ глаг0лющыz: сэдsщему на пrт0лэ и3 ѓгнцу блгcвeніе и3 чтcь, и3 слaва и3 держaва во вёки вэкHвъ. | І всяке створіння, яке є на небі і на землі, і під землею, і на морі, і все, що в них, чув я, говорило: Тому, Хто сидить на престолі, і Агнцеві благословення і честь, і слава і держава на віки віків. |
|
14
|
14
|
| И# четhри живHтна глаг0лаху: ґми1нь. И# двaдесzть и3 четhри стaрцы пад0ша и3 поклони1шасz живyщему во вёки вэкHвъ. | І чотири тварини говорили: амінь. І двадцять чотири старці упали і поклонилися Тому, Хто живе у віки віків. |
|
Главa ѕ7
|
Глава 6
|
|
1
|
1
|
| И# ви1дэхъ, є3гдA tвeрзе ѓгнецъ є3ди1ну t седми2 печaтей, и3 слhшахъ є3ди1наго t четhрехъ жив0тныхъ глаг0люща ћкоже глaсъ гр0мный: грzди2 и3 ви1ждь. | І я бачив, що Агнець зняв першу із семи печатей, і я почув одну з чотирьох тварин, яка говорила ніби громовим голосом: іди і дивись. |
|
2
|
2
|
| И# ви1дэхъ, и3 сE, к0нь бёлъ, и3 сэдsй на нeмъ и3мёzше лyкъ, и3 дaнъ бhсть є3мY вэнeцъ: и3 и3зhде побэждazй, и3 да побэди1тъ. | Я глянув, і ось, кінь білий, і на ньому вершник, який мав лук, і дано було йому вінець, і вийшов він як переможний, і щоб перемогти. |
|
3
|
3
|
| И# є3гдA tвeрзе печaть вторyю, слhшахъ втор0е жив0тно глаг0лющее: грzди2 и3 ви1ждь. | І коли Він зняв другу печать, я чув другу тварину, яка говорила: іди і дивись. |
|
4
|
4
|
| И# и3зhде другjй к0нь рhжь: и3 сэдsщему на нeмъ дано2 бhсть взsти ми1ръ t земли2, и3 да ўбію1тъ дрyгъ дрyга: и3 дaнъ бhсть є3мY мeчь вели1кій. | І вийшов другий кінь, рудий, і тому, хто сидить на ньому, дано взяти мир від землі, і щоб убивали одне одного; і дано йому великий меч. |
|
5
|
5
|
| И# є3гдA tвeрзе трeтію печaть, слhшахъ трeтіе жив0тно глаг0лющее: грzди2 и3 ви1ждь. И# ви1дэхъ, и3 сE, к0нь в0ронъ, и3 сэдsй на нeмъ и3мёzше мёрило въ руцЁ своeй. | І коли Він зняв третю печать, я чув третю тварину, яка говорила: іди і дивись. Я глянув, і ось, кінь вороний, і на ньому вершник, який мав мірило у руці своїй. |
|
6
|
6
|
| И# слhшахъ глaсъ посредЁ четhрехъ жив0тныхъ глаг0лющій: мёра пшени1цы за динaрь и3 три2 мBры kчмeнz за динaрь: и3 є3лeа и3 вінA не вреди2. | І чув я голос посеред чотирьох тварин, який говорив: мірка пшениці за динарій*, і три мірки ячменю за динарій; єлею ж і вина не пошкоджуй. |
|
7
|
7
|
| И# є3гдA tвeрзе четвeртую печaть, слhшахъ глaсъ четвeртагw жив0тна глаг0лющій: грzди2 и3 ви1ждь. | І коли Він зняв четверту печать, я чув голос четвертої тварини, що говорив: іди і дивись. |
|
8
|
8
|
| И# ви1дэхъ, и3 сE, к0нь блёдъ, и3 сэдsй на нeмъ, и4мz є3мY смeрть: и3 ѓдъ и3дsше в8слёдъ є3гw2: и3 данA бhсть є3мY w4бласть на четвeртэй чaсти земли2 ўби1ти nрyжіемъ и3 глaдомъ, и3 смeртію и3 ѕвэрьми2 земнhми. | І я глянув, і ось, кінь блідий, і на ньому вершник, якому ім’я «смерть»; і пекло слідом ішло за ним; і дана йому влада над четвертою частиною землі — умертвлювати мечем і голодом, і моровицею, і звірами земними. |
|
9
|
9
|
| И# є3гдA tвeрзе пsтую печaть, ви1дэхъ под8 nлтарeмъ дyшы и3збіeнныхъ за сл0во б9іе и3 за свидётелство, є4же и3мёzху. | І коли Він зняв п’яту печать, я побачив під жертовником душі убитих за слово Боже і за свідчення, яке вони мали. |
|
10
|
10
|
| И# возопи1ша глaсомъ вели1кимъ, глаг0люще: док0лэ, вLко с™hй и3 и4стинный, не сyдиши и3 не мсти1ши кр0ве нaшеz t живyщихъ на земли2; | І викликнули вони гучним голосом, кажучи: доки, Владико Святий і Істинний, не судиш і не мстишся тим, що живуть на землі, за кров нашу? |
|
11
|
11
|
| И# даны2 бhша коемyждо и4хъ ри6зы бэлы6, и3 рэчeно бhсть и5мъ, да почjютъ є3щE врeмz мaло, д0ндеже скончaютсz и3 клеврeти и4хъ и3 брaтіz и4хъ, и3мyщіи и3збіeни бhти, ћкоже и3 тjи. | І дано було кожному з них одяг білий, і сказано їм, щоб вони заспокоїлися ще на деякий час, доки і співробітники їхні, і брати їхні, які будуть убиті, як і вони, доповнять число. |
|
12
|
12
|
| И# ви1дэхъ, є3гдA tвeрзе шестyю печaть, и3 сE, бhсть трyсъ вeлій, и3 с0лнце мрaчно бhсть ћкw врeтище влaсzно, и3 лунA бhсть ћкw кр0вь: | І коли Він зняв шосту печать, я глянув, і ось, стався великий землетрус, і сонце стало темне, як волосяниця, і місяць став, наче кров. |
|
13
|
13
|
| и3 ѕвёзды небє1сныz пад0ша на зeмлю, ћкоже смок0вница tметaетъ пyпы сво‰, t вётра вели1ка дви1жима: | І зірки небесні попадали на землю, як смоковниця, струшувана сильним вітром, обсипає незрілі смокви свої. |
|
14
|
14
|
| и3 нeбо tлучи1сz ћкw сви1токъ свивaемо, и3 всsка горA и3 џстровъ t мёстъ свои1хъ дви1гнушасz: | І небо зникло, згорнувшись, як сувій; і всяка гора й острів зрушилися з місць своїх. |
|
15
|
15
|
| и3 цaріе зeмстіи и3 вельмHжи, и3 богaтіи и3 тhсzщницы и3 си1льніи, и3 всsкъ рaбъ и3 всsкъ своб0дь скрhшасz въ пещeрахъ и3 кaменіи г0рстэмъ, | І царі земні, і вельможі, і багаті, і тисячоначальники, і сильні, і всякий раб, і всякий вільний сховались у печери і в ущелини гір, |
|
16
|
16
|
| и3 глаг0лаша горaмъ и3 кaменію: пади1те на ны2 и3 покрhйте ны2 t лицA сэдsщагw на пrт0лэ и3 t гнёва ѓгнча: | і кажуть горам і каменям: упадіть на нас і закрийте нас від лиця Того, Хто сидить на престолі, й від гніву Агнця; |
|
17
|
17
|
| ћкw пріи1де дeнь вели1кій гнёва є3гw2, и3 кто2 м0жетъ стaти; | бо прийшов великий день гніву Його, і хто може встояти? |
|
Главa з7
|
Глава 7
|
|
1
|
1
|
| И# по сeмъ ви1дэхъ четhри ѓгGлы стоsщыz на четhрехъ ќглэхъ земли2, держaщыz четhри вётры зє1мскіz, да не дhшетъ вётръ на зeмлю, ни на м0ре, ни на всsко дрeво. | І після цього бачив я чотирьох ангелів, які стоять на чотирьох кутах землі, тримаючи чотири вітри землі, щоб не дув вітер ні на землю, ні на море, ні на яке дерево. |
|
2
|
2
|
| И# ви1дэхъ и4наго ѓгGла восходsща t восх0да с0лнца, и3мyща печaть бGа живaгw. И# возопи2 глaсомъ вeліимъ къ четhремъ ѓгGлwмъ, и4мже дано2 бhсть вреди1ти зeмлю и3 м0ре, глаг0лz: | І бачив я іншого ангела, який сходив від сходу сонця, і мав печать Бога Живого. І викликнув він гучним голосом до чотирьох ангелів, яким дано шкодити землі і морю, кажучи: |
|
3
|
3
|
| не вреди1те ни земли2, ни м0рz, ни древeсъ, д0ндеже запечатлёемъ рабы6 бGа нaшегw на челёхъ и4хъ. | не робіть шкоди ні землі, ні морю, ні деревам, доки не покладемо печаті на чолах рабів Бога нашого. |
|
4
|
4
|
| И# слhшахъ число2 запечатлённыхъ: сто2 четhредесzть четhри тhсzщи запечатлённыхъ t всsкагw колёна сынHвъ ї}левыхъ. | І я чув кількість пропечатаних: пропечатаних було сто сорок чотири тисячі від усіх колін синів Ізраїлевих. |
|
5
|
5
|
| T колёна їyдова дванaдесzть тhсzщъ запечатлённыхъ: t колёна рувjмова дванaдесzть тhсzщъ запечатлённыхъ: t колёна гaдова дванaдесzть тhсzщъ запечатлённыхъ: | З коліна Іудиного пропечатано дванадцять тисяч; з коліна Рувимового пропечатано дванадцять тисяч; з коліна Гадового пропечатано дванадцять тисяч; |
|
6
|
6
|
| t колёна ґси1рова дванaдесzть тhсzщъ запечатлённыхъ: t колёна нефfалjмлz дванaдесzть тhсzщъ запечатлённыхъ: t колёна манассjина дванaдесzть тhсzщъ запечатлённыхъ: | з коліна Асирового пропечатано дванадцять тисяч; з коліна Неффалимового пропечатано дванадцять тисяч; з коліна Манасіїного пропечатано дванадцять тисяч; |
|
7
|
7
|
| t колёна сmмеHнова дванaдесzть тhсzщъ запечатлённыхъ: t колёна леvjина дванaдесzть тhсzщъ запечатлённыхъ: t колёна їссахaрова дванaдесzть тhсzщъ запечатлённыхъ: | з коліна Симеонового пропечатано дванадцять тисяч; з коліна Левіїнового пропечатано дванадцять тисяч; з коліна Іссахарового пропечатано дванадцять тисяч; |
|
8
|
8
|
| t колёна завулHнz дванaдесzть тhсzщъ запечатлённыхъ: t колёна їHсифова дванaдесzть тhсzщъ запечатлённыхъ: t колёна веніамjнова дванaдесzть тhсzщъ запечатлённыхъ. | з коліна Завулонового пропечатано дванадцять тисяч; з коліна Йосифового пропечатано дванадцять тисяч; з коліна Веніамінового пропечатано дванадцять тисяч. |
|
9
|
9
|
| По си1хъ ви1дэхъ, и3 сE, нар0дъ мн0гъ, є3г0же и3счести2 никт0же м0жетъ, t всsкагw kзhка и3 колёна, и3 людjй и3 племeнъ, стоsще пред8 пrт0ломъ и3 пред8 ѓгнцемъ, њблечeны въ ри6зы бэлы6, и3 фjніцы въ рукaхъ и4хъ. | Після цього глянув я, і ось, велика кількість людей, яких ніхто не міг перелічити, з усіх племен і колін, і народів і людей, стояли перед престолом і перед Агнцем у білому одязі і з пальмовими віттями в руках своїх. |
|
10
|
10
|
| И# возопи1ша глaсомъ вeліимъ, глаг0люще: спcніе сэдsщему на пrт0лэ бGу нaшему и3 ѓгнцу. | І викликували гучним голосом, кажучи: спасіння Богові нашому, що сидить на престолі, і Агнцеві! |
|
11
|
11
|
| И# вси2 ѓгGли стоsху w4крестъ пrт0ла и3 стaрєцъ и3 четhрехъ жив0тныхъ: и3 пад0ша на лицы2 пред8 пrт0ломъ и3 поклони1шасz бGу, | І всі ангели стояли навколо престолу і старців, і чотирьох тварин і впали перед престолом на лиця свої, і поклонилися Богові, |
|
12
|
12
|
| глаг0люще: ґми1нь: блгcвeніе и3 слaва, и3 премdрость и3 хвалA, и3 чтcь и3 си1ла и3 крёпость бGу нaшему во вёки вэкHвъ. Ґми1нь. | кажучи: амінь! благословення і слава, і премудрість, і подяка, і честь, і сила, і кріпкість Богові нашому на віки віків! Амінь. |
|
13
|
13
|
| И# tвэщA є3ди1нъ t стaрєцъ, глаг0лz ми2: сjи њблечeнніи въ ри6зы бBлыz кто2 сyть и3 tкyду пріид0ша; | І, почавши говорити, один із старців запитав мене: хто ці, одягнені у білий одяг, і звідки прийшли? |
|
14
|
14
|
| И# рёхъ є3мY: г0споди, ты2 вёси. И# речe ми: сjи сyть, и5же пріид0ша t ск0рби вели1кіz, и3 и3спрaша ри6зы сво‰, и3 ўбэли1ша ри6зы сво‰ въ кр0ви ѓгнчи: | Я сказав йому: ти знаєш, господарю. І він сказав мені: це ті, які прийшли від великої скорботи; вони омили одяг свій і вибілили одяг свій кров’ю Агнця. |
|
15
|
15
|
| сегw2 рaди сyть пред8 пrт0ломъ б9іимъ и3 слyжатъ є3мY дeнь и3 н0щь въ цRкви є3гw2, и3 сэдsй на пrт0лэ всели1тсz въ ни1хъ: | За це вони перебувають нині перед престолом Бога і служать Йому день і ніч у храмі Його, і Той, Хто сидить на престолі, буде жити в них. |
|
16
|
16
|
| не взaлчутъ ктомY, нижE вжaждутъ, не и4мать же пaсти на ни1хъ с0лнце, нижE всsкъ зн0й: | Вони вже не будуть мати ні голоду, ні спраги, і не буде палити їх сонце і ніяка спека: |
|
17
|
17
|
| ћкw ѓгнецъ, и4же посредЁ пrт0ла, ўпасeтъ | и3 настaвитъ и5хъ на живHтныz и3ст0чники в0дъ, и3 tи1метъ бGъ всsку слeзу t џчію и4хъ. | бо Агнець, Який посеред престолу, буде пасти їх і водити їх до живих джерел вод; і витре Бог усяку сльозу з очей їхніх. |
|
Главa }
|
Глава 8
|
|
1
|
1
|
| И# є3гдA tвeрзе седмyю печaть, бhсть безм0лвіе на нб7си2 ћкw п0лъ часA. | І коли Він зняв сьому печать, настала безмовність на небі, десь на півгодини. |
|
2
|
2
|
| И# ви1дэхъ сeдмь ѓгGлwвъ, и4же пред8 бGомъ стоsху: и3 дано2 бhсть и5мъ сeдмь трyбъ. | І я бачив сім ангелів, які стояли перед Богом, і дано їм сім труб. |
|
3
|
3
|
| И# другjй ѓгGлъ пріи1де и3 стA пред8 nлтарeмъ, и3мёzй кади1лницу злaту: и3 даны2 бhша є3мY fmміaми мн0зи, да дaстъ мlтвамъ с™hхъ всёхъ на nлтaрь златhй сyщій пред8 пrт0ломъ. | І прийшов інший ангел, і став перед жертовником, тримаючи золоту кадильницю; і дано було йому багато фіміаму, щоб він з молитвами всіх святих поклав його на золотий жертовник, що перед престолом. |
|
4
|
4
|
| И# и3зhде дhмъ кади1лный мlтвами с™hхъ t руки2 ѓгGла пред8 бGа. | І піднісся дим фіміаму з молитвами святих від руки ангела перед Богом. |
|
5
|
5
|
| И# взsтъ ѓгGлъ кади1лницу, и3 нап0лни ю5 t nгнS сyщагw на nлтари2, и3 положи2 на земли2 [повeрже на зeмлю]: и3 бhша глaси и3 гр0ми и3 блист†ніz и3 трyсъ. | І взяв ангел кадильницю, і наповнив її вогнем з жертовника, і поклав на землю: і з’явилися голоси і громи, і блискавки, і землетрус. |
|
6
|
6
|
| И# сeдмь ѓгGлъ, и5же и3мёzху сeдмь трyбъ, ўгот0вашасz, да вострyбzтъ. | І сім ангелів, які мали сім труб, приготувалися трубити. |
|
7
|
7
|
| И# пeрвому ѓгGлу воструби1вшу, бhсть грaдъ и3 џгнь, смёшены съ кр0вію, и3 пад0ша на зeмлю: и3 трeтіz чaсть дрeва погорЁ, и3 всsка травA ѕлaчнаz погорЁ. | Перший ангел затрубив, і сталися град і вогонь, змішані з кров’ю, і впали на землю; і третя частина дерев згоріла, і вся трава зелена згоріла. |
|
8
|
8
|
| И# вторhй ѓгGлъ воструби2, и3 ћкw горA вели1ка nгнeмъ жег0ма ввeржена бhсть въ м0ре: и3 бhсть трeтіz чaсть м0рz кр0вь, | Другий ангел затрубив, і ніби велика гора, палаюча вогнем, упала в море; і третя частина моря стала кров’ю, |
|
9
|
9
|
| и3 ќмре трeтіz чaсть создaній сyщихъ въ м0ри, и3мyщихъ дyшы, и3 трeтіz чaсть кораблeй поги1бе. | і вмерла третя частина одушевлених створінь, що живуть у морі, і третя частина суден загинула. |
|
10
|
10
|
| И# трeтій ѓгGлъ воструби2, и3 падE съ небесE ѕвэздA вели1ка, горsщи ћкw свэщA, и3 падE на трeтію чaсть рёкъ и3 на и3ст0чники водны6z: | Третій ангел затрубив, і впала з неба велика зірка, що палала подібно до світильника, і впала на третю частину рік і на джерела вод. |
|
11
|
11
|
| и3 и4мz ѕвэздЁ глаг0летсz ѓpінfосъ: и3 бhсть трeтіz чaсть в0дъ ћкw пелhнь, и3 мн0зи t человBкъ ўмр0ша t в0дъ, ћкw гHрьки бёша. | Ім’я цієї зірки «полин»; і третя частина вод стала, як полин, і багато з людей померло від вод, тому що вони стали гіркі. |
|
12
|
12
|
| И# четвeртый ѓгGлъ воструби2, и3 ўsзвена бhсть трeтіz чaсть с0лнца и3 трeтіz чaсть луны2 и3 трeтіz чaсть ѕвёздъ, да затми1тсz трeтіz чaсть и4хъ, и3 днE трeтіz чaсть да не свётитъ, и3 н0щь тaкожде. | Четвертий ангел затрубив, і уражена була третя частина сонця і третя частина місяця, і третя частина зірок, так що затьмарилася третя частина їх, і третя частина дня не була світла — так само, як і ночі. |
|
13
|
13
|
| И# ви1дэхъ и3 слhшахъ є3ди1наго ѓгGла парsща посредЁ небесE, глаг0люща глaсомъ вели1кимъ: г0ре, г0ре, г0ре живyщымъ на земли2 t пр0чихъ гласHвъ трyбныхъ тріeхъ ѓгGлъ хотsщихъ труби1ти. | І бачив я і чув одного ангела, який літав посеред неба і говорив гучним голосом: горе, горе, горе тим, що живуть на землі, від останніх трубних голосів трьох ангелів, які будуть трубити. |
|
Главa f7
|
Глава 9
|
|
1
|
1
|
| И# пsтый ѓгGлъ воструби2, и3 ви1дэхъ ѕвэздY съ небесE спaдшу на зeмлю: и3 дaнъ бhсть є4й клю1чь студенцA бeздны: | П’ятий ангел затрубив, і я побачив зірку, що впала з неба на землю, і дано було їй ключ від колодязя безодні. |
|
2
|
2
|
| и3 tвeрзе студенцA бeздны, и3 взhде дhмъ t студенцA ћкw дhмъ пeщи вели1ки, и3 њмeрче с0лнце и3 воздyхъ t дhма студени1чнагw. | Вона відкрила колодязь безодні, і вийшов дим з колодязя, як дим з великої печі; і затьмарилося сонце й повітря від диму з колодязя. |
|
3
|
3
|
| И# t дhма и3зыд0ша прyзи на зeмлю, и3 данA бhсть и5мъ w4бласть, ћкоже и4мутъ w4бласть скорп‡и земны6z. | І з диму вийшла сарана на землю, і дано було їй силу, яку мають земні скорпіони. |
|
4
|
4
|
| И# рэчeно бhсть и5мъ, да не вредsтъ травы2 земнhz, ни всsкагw ѕлaка, ни всsкагw дрeва, но человёки т0чію, и5же не и4мутъ печaти б9іz на челёхъ свои1хъ. | І сказано було їй, щоб не робила шкоди траві земній й ніякій зелені, і ніякому дереву, а тільки одним людям, які не мають печаті Божої на чолах своїх. |
|
5
|
5
|
| И# дано2 бhсть и5мъ, да не ўбію1тъ и4хъ, но да мyку пріи1мутъ пsть мцcей: и3 мучeніе и4хъ ћкw мучeніе скорпjево, є3гдA ўсёкнетъ человёка. | І дано їй не вбивати їх, а тільки мучити п’ять місяців; і муки від неї подібні до мук від скорпіона, коли ужалить людину. |
|
6
|
6
|
| И# въ ты6z дни6 взhщутъ человёцы смeрти, и3 не њбрsщутъ є3S: и3 вожделёютъ ўмрeти, и3 ўбэжи1тъ t ни1хъ смeрть. | У ті дні люди будуть шукати смерти, але не знайдуть її; захочуть умерти, але смерть утече від них. |
|
7
|
7
|
| И# ўподоблє1ніz пругHвъ подHбна к0нємъ ўгот0влєнымъ на брaнь: и3 на главaхъ и4хъ ћкw вэнцы2 ўпод0блени злaту, и3 ли1ца и4хъ ћкw ли1ца человёчєска: | За виглядом своїм сарана була подібна до коней, приготованих на війну; і на головах у неї ніби вінці, схожі на золоті, обличчя ж її, як обличчя людські; |
|
8
|
8
|
| и3 и3мёzху власы2, ћкw власы2 жє1нскіz, и3 зyбы и4хъ, ћкw львHвъ бёша: | і волосся в неї — ніби волосся в жінок, а зуби в неї були, як у левів. |
|
9
|
9
|
| и3 и3мёzху брwнS, ћкw брwнS желBзны, и3 глaсъ кри1лъ и4хъ, ћкw глaсъ колесни1цъ, є3гдA к0ни мн0зи текyтъ на брaнь: | На ній були броні, ніби броні залізні, а шум від крил її, як стукіт від колісниць, коли безліч коней біжать на війну; |
|
10
|
10
|
| и3 и3мёzху w4шибы подHбны скорп‡инымъ, и3 ж†ла бsху во w4шибэхъ и4хъ: и3 данA бЁ w4бласть и5мъ вреди1ти человёки пsть мцcъ. | у неї були хвости, як у скорпіонів, і у хвостах її були жала; влада ж її була — шкодити людям п’ять місяців. |
|
11
|
11
|
| И# и3мёли над8 соб0ю царS ѓггела бeздны, є3мyже и4мz є3врeйски ґвaддwнъ, ґ є4ллински ґполлЂwнъ. | Царем над собою вона мала ангела безодні; ім’я йому по-єврейськи Аваддон, а по-грецьки Аполліон*. |
|
12
|
12
|
| Г0ре є3ди1но tи1де: сE, грzдyтъ є3щE двA гHрz по си1хъ. | Одне горе пройшло; і ось, ідуть за ним ще два горя. |
|
13
|
13
|
| И# шестhй ѓгGлъ воструби2, и3 слhшахъ глaсъ є3ди1нъ t четhрехъ рогHвъ nлтарS златaгw сyщагw пред8 бGомъ, | Шостий ангел затрубив, і я почув один голос від чотирьох рогів золотого жертовника, який стояв перед Богом |
|
14
|
14
|
| глаг0лющій шест0му ѓгGлу и3мёющу трубY: разрэши2 четhри ѓгGлы св‰заны при рэцЁ вели1цэй є3vфрaтъ. | і говорив шостому ангелу, що мав трубу: звільни чотирьох ангелів, зв’язаних біля великої річки Євфрата. |
|
15
|
15
|
| И# разрэшeни бhша четhри ѓгGли ўгот0вани на чaсъ и3 дeнь, и3 мцcъ и3 лёто, да и3збію1тъ трeтію чaсть человBкъ. | І звільнені були чотири ангели, приготовані на час і день, і місяць і рік для того, щоб умертвити третю частину людей. |
|
16
|
16
|
| И# число2 в0инwвъ к0нныхъ двЁ тмB тeмъ: и3 слhшахъ число2 и4хъ. | Кількість кінного війська була дві тьми тем; і я чув кількість його. |
|
17
|
17
|
| И# тaкw ви1дэхъ въ видёніи к0ни, и3 сэдsщыz на ни1хъ и3мyщыz брwнS џгнєнны и3 v3акjнfwвы и3 жyпєлны: и3 главы6 к0нємъ (и4хъ) ћкw главы6 львHмъ, и3 и3з8 ќстъ и4хъ и3схождaше џгнь и3 дhмъ и3 жyпелъ. | Так бачив я у видінні коней і на них вершників, які мали на собі броні вогненні, гіацинтові й сірчані; голови у коней, як голови у левів, і з рота їх виходив вогонь, дим і сірка. |
|
18
|
18
|
| И# t тріeхъ ћзвъ си1хъ поги1бе трeтіz чaсть человёкwвъ, t nгнS и3 t дhма и3 t жyпела, и3сходsщихъ и3з8 ќстъ и4хъ: | Від цих трьох покарань, від вогню, диму і сірки, що виходили з рота їх, померла третя частина людей; |
|
19
|
19
|
| w4бласть бо к0ней во ўстёхъ и4хъ бЁ [и3 во w4шибэхъ и4хъ], и3 [и4бо] w4шиби и4хъ под0бни ѕміє1мъ, и3мyще главы6 и3 тёми пaкwсти дёюще. | бо сила коней була в роті їх і у хвостах їх; а хвости їх були подібні до змій і мали голови, і ними вони шкодили. |
|
20
|
20
|
| И# пр0чіи t человBкъ, и5же не вреждeни бhша [не и3збіeни бhша] ћзывами си1ми, нижE покazшасz t дёлъ рyкъ свои1хъ, да не покл0нzтсz дeмwнwмъ, ни јдwлwмъ златы6мъ и3 срє1брzнымъ, и3 мBдzнымъ и3 кaмєннымъ и3 древzны6мъ, и5же ни ви1дэти м0гутъ, ни слhшати, ни ходи1ти: | Інші ж люди, які не вмерли від цих покарань, не розкаялись у ділах рук своїх так, щоб не поклонятися бісам та золотим, срібним, мідним, кам’яним і дерев’яним ідолам, які не можуть ні бачити, ні чути, ні ходити. |
|
21
|
21
|
| и3 не покazшасz t ўбjйствъ свои1хъ, ни t волхвовaній свои1хъ, нижE t блудA своегw2, нижE t тaтьбъ свои1хъ. | І не розкаялися вони у вбивствах своїх, ні в чародійствах своїх, ні у розпусті своїй, ні в крадіжках своїх. |
|
Главa ‹
|
Глава 10
|
|
1
|
1
|
| И# ви1дэхъ и4наго ѓгGла крёпка сходsща съ нб7сE, њболчeна во w4блакъ, и3 дугA над8 глав0ю (є3гw2), и3 лицE є3гw2 ћкw с0лнце, и3 н0зэ є3гw2 ћкw столпи2 џгнени, | І бачив я іншого ангела сильного, який сходив з неба, одягнений у хмару; над головою його була райдуга, і обличчя його, як сонце, і ноги його, як стовпи вогняні, |
|
2
|
2
|
| и3 и3мёzше въ руцЁ своeй кни1гу разгибeну: и3 постaви н0гу свою2 деснyю на м0ри, ґ шyюю на земли2, | у руці в нього була книжка розкрита. І поставив він праву ногу свою на море, а ліву на землю, |
|
3
|
3
|
| и3 возопи2 глaсомъ вели1кимъ, ћкw лeвъ рыкaz: и3 є3гдA возгласи2, глаг0лаша сeдмь громHвъ глaсы сво‰. | і викликнув гучним голосом, як рикає лев; і коли він викликнув, тоді сім громів проговорили голосами своїми. |
|
4
|
4
|
| И# є3гдA возгласи1ша [глаг0лаша] сeдмь громHвъ глaсы сво‰, хотёхъ писaти: и3 слhшахъ глaсъ съ нб7сE гlющь ми2: запечатлёй, ±же глаг0лаша сeдмь громHвъ, и3 сегw2 не пиши2. | І коли сім громів проговорили голосами своїми, я хотів було писати; але почув голос з неба, що говорив мені: приховай, що говорили сім громів, і не пиши цього. |
|
5
|
5
|
| И# ѓгGлъ, є3г0же ви1дэхъ стоsща на м0ри и3 на земли2, воздви1же рyку свою2 на нeбо | І ангел, що стоїть на морі і на землі, якого я бачив, підняв руку свою до неба |
|
6
|
6
|
| и3 клsтсz живyщимъ во вёки вэкHвъ, и4же создA нeбо и3 ±же на нeмъ, и3 зeмлю и3 ±же на нeй, и3 м0ре и3 ±же въ нeмъ, ћкw лёта ўжE не бyдетъ: | і клявся Тим, Хто живе у віки віків, Який створив небо і все, що на ньому, землю і все, що на ній, і море і все, що у ньому, що часу вже не буде; |
|
7
|
7
|
| но во дни6 глaса седмaгw ѓгGла, є3гдA и4мать воструби1ти, тогдA скончaетсz тaйна б9іz, ћкоже бlговэсти2 свои1ми рабы6 прbрHки. | але в ті дні, коли проголосить сьомий ангел, коли він затрубить, звершиться тайна Божа, як Він благовістив рабам Своїм пророкам. |
|
8
|
8
|
| И# глaсъ є3гw2 слhшахъ съ небесE пaки гlющь со мн0ю, и3 гlа: и3ди2 и3 пріими2 кни1жицу разгнyтую въ руцЁ ѓгGла стоsщагw на м0ри и3 на земли2. | І голос, який я чув з неба, знову став говорити зі мною і сказав: піди, візьми розкриту книжку з руки ангела, який стоїть на морі і на землі. |
|
9
|
9
|
| И# и3д0хъ ко ѓгGлу, глаг0лz є3мY: дaждь ми2 кни1жицу. И# речE ми2: пріими2 и3 снёждь ю5: и3 горькA бyдетъ во чрeвэ твоeмъ, но во ўстёхъ ти2 сладкA бyдетъ ћкw мeдъ. | І я пішов до ангела і сказав йому: дай мені книжку. Він сказав мені: візьми і з’їж її; вона буде гірка у череві твоїм, але в устах твоїх буде солодка, як мед. |
|
10
|
10
|
| И# пріsхъ кни1гу t руки2 ѓгGла и3 снэд0хъ ю5: и3 бЁ во ўстёхъ мои1хъ ћкw мeдъ сладкA: и3 є3гдA снэд0хъ ю5, горькA бsше во чрeвэ моeмъ. | І взяв я книжку з руки ангела, і з’їв її; і вона в устах моїх була солодкою, як мед; коли ж з’їв її, то гірко стало у череві моєму. |
|
11
|
11
|
| И# речE ми2: подобaетъ ти2 пaки прbр0чествовати въ лю1дехъ и3 во племенёхъ, и3 во kзhцэхъ и3 въ царeхъ мн0зэхъ. | І сказав він мені: тобі належить знову пророкувати про народи і племена, і людей і царів багатьох. |
|
Главa №i
|
Глава 11
|
|
1
|
1
|
| И# данA ми2 бhсть тр0сть под0бна жезлY, гlz: востaни и3 и3змёри цRковь б9ію и3 nлтaрь, и3 клaнzющыzсz въ нeй: | І дано мені тростину, подібну до жезла, і сказано: встань і виміряй храм Божий і жертовник, і тих, що поклоняються в ньому. |
|
2
|
2
|
| ґ дв0ръ сyщій внyтрь [внЁ] цRкве и3знеси2 [и3сключи2] внэyду, нижE и3змёри є3го2, занE дaнъ бhсть kзhкwмъ: и3 грaдъ с™hй поперyтъ четhредесzть и3 двA мцcы. | А зовнішній двір храму виключи і не вимірюй його, бо він відданий язичникам: вони зневажатимуть святе місто сорок два місяці. |
|
3
|
3
|
| И# дaмъ nбёма свидётелема мои1ма, и3 прорицaти бyдутъ днjй тhсzщу двёстэ и3 шестьдесsтъ, њболчє1на во врeтище. | І дам двом свідкам Моїм, і вони будуть пророкувати тисячу двісті шістдесят днів, одягнені у веретище. |
|
4
|
4
|
| Сjи сyть двЁ м†слицы и3 двA свBщника пред8 бGомъ земли2 сто‰ща. | Це два оливкових дерева і два світильники, що стоять перед Богом землі. |
|
5
|
5
|
| И# и4же и5мъ непрaвду сотвори1тъ, џгнь и3сх0дитъ и3з8 ќстъ и4хъ и3 поsстъ враги2 и4хъ: и3 и4же восх0щетъ њби1дэти и5хъ, семY подобaетъ ўбіeну бhти. | І якщо хто захоче їх образити, то вогонь вийде з уст їхніх і пожере ворогів їхніх; якщо хто захоче скривдити їх, тому належить бути вбитому. |
|
6
|
6
|
| И# сjи и4мутъ w4бласть затвори1ти нeбо, да не сни1детъ д0ждь (на зeмлю) во дни6 прорицaніz и4хъ, и3 w4бласть и4мутъ на водaхъ, њбращaти | въ кр0вь и3 порази1ти зeмлю всsкою ћзвою, є3ли1жды ѓще восх0щутъ. | Вони мають владу зачинити небо, щоб не йшов дощ на землю в дні пророкування їхнього; і мають владу над водами, перетворювати їх на кров, і вражати землю всякими недугами, коли тільки схочуть. |
|
7
|
7
|
| И# є3гдA скончaютъ свидётелство своE, ѕвёрь, и4же и3сх0дитъ t бeздны, сотвори1тъ съ ни1ми брaнь и3 побэди1тъ и5хъ и3 ўбіeтъ |, | І коли вони закінчать свідчення своє, звір, що виходить з безодні, битиметься з ними, і переможе їх, і вб’є їх, |
|
8
|
8
|
| и3 трyпы и4хъ њстaвитъ на ст0гнахъ грaда вели1кагw, и4же нарицaетсz дух0внэ сод0мъ и3 є3гЂпетъ, и3дёже и3 гDь нaшъ рaспzтъ бhсть. | і трупи їхні залишить на вулиці великого міста, яке духовно зветься Содом і Єгипет, де і Господь наш був розіп’ятий. |
|
9
|
9
|
| И# зрёти и4мутъ t людjй и3 племeнъ, и3 t kзhкъ и3 колёнъ, тэлесA и4хъ дни6 три2 и3 п0лъ, и3 трyпы и4хъ не њстaвzтъ положи1ти во гробёхъ. | І багато з народів і колін, і людей, і племен дивитимуться на трупи їхні три дні з половиною, і не дозволять покласти трупи їхні у гроби. |
|
10
|
10
|
| И# живyщіи на земли2 возрaдуютсz и3 возвеселsтсz њ ни1хъ, и3 дaры п0слютъ дрyгъ ко дрyгу, ћкw џба сі‰ прbрHка мyчиста живyщыz на земли2. | І ті, що живуть на землі, будуть радіти цьому і веселитися, і пошлють дари одне одному, тому що два ці пророки мучили тих, що живуть на землі. |
|
11
|
11
|
| И# по тріeхъ днeхъ и3 п0лъ, дyхъ жив0тенъ вни1детъ въ нS t бGа, и3 стaнутъ (џба) на ногaхъ свои1хъ: и3 стрaхъ вeлій нападeтъ на зрsщихъ и5хъ. | Але після трьох з половиною днів увійшов у них дух життя від Бога, і вони обоє стали на ноги свої; і великий страх напав на тих, які дивилися на них. |
|
12
|
12
|
| И# ўслhшатъ глaсъ вeлій съ небесE, гlющь и5мъ: взhдита сёмw. И# взыд0ста на нeбо на w4блацэхъ, и3 ви1дэша | врази2 и4хъ. | І почули вони з неба гучний голос, що говорив їм: зійдіть сюди. І вони зійшли на небо на хмарі; і дивилися на них вороги їхні. |
|
13
|
13
|
| И# въ чaсъ т0й трyсъ бhсть вeлій, и3 десsтаz чaсть грaда падE, и3 поги1бе трyсомъ и3мeнъ человёческихъ сeдмь тhсzщъ: и3 пр0чіи пристрaшни бhша и3 дaша слaву бGу нбcному. | І в ту ж мить стався великий землетрус, і десята частина міста впала, і загинуло під час землетрусу сім тисяч імен людських; інші ж охоплені були страхом і воздали славу Богові Небесному. |
|
14
|
14
|
| Г0ре втор0е tи1де: сE, г0ре трeтіе грzдeтъ ск0рw. | Друге горе минуло; ось, гряде скоро третє горе. |
|
15
|
15
|
| И# седмhй ѓгGлъ воструби2, и3 бhша глaси вели1цы на нб7сёхъ, глаг0люще: бhсть цrтво мjра гDа нaшегw и3 хrтA є3гw2, и3 воцRи1тсz во вёки вэкHвъ. | І сьомий ангел затрубив, і залунали на небі гучні голоси, які промовляли: царство світу стало царством Господа нашого і Христа Його, і буде царювати повік. |
|
16
|
16
|
| И# двaдесzть и3 четhри стaрцы, пред8 бGомъ сэдsщіи на пrт0лэхъ свои1хъ, пад0ша на ли1ца сво‰ и3 поклони1шасz бGу, | І двадцять чотири старці, які сидять перед Богом на престолах своїх, впали на лиця свої і поклонилися Богові, |
|
17
|
17
|
| глаг0люще: хвaлимъ тS, гDи б9е вседержи1телю, и4же сhй и3 бЁ и3 грzдhй, ћкw пріsлъ є3си2 си1лу твою2 вели1кую и3 воцRи1лсz є3си2: | говорячи, дякуємо Тобі, Господи Боже, Вседержителю, Який є, і був, і грядеш, що Ти прийняв силу Твою велику і воцарився. |
|
18
|
18
|
| и3 kзhцы прогнёвашасz: и3 пріи1де гнёвъ тв0й, и3 врeмz мє1ртвымъ сyдъ пріsти, и3 дaти мздY рабHмъ твои6мъ прbр0кwмъ и3 с™ы6мъ и3 боsщымсz и4мене твоегw2, м†лымъ и3 вели6кимъ, и3 растли1ти посмрaждшыz [растли1вшыz] зeмлю. | І розлютилися язичники; і прийшов гнів Твій, і час судити мертвих і дати відплату рабам Твоїм, пророкам і святим, і тим, що бояться імені Твого, малим і великим, і погубити тих, які губили землю. |
|
19
|
19
|
| И# tвeрзесz хрaмъ б9ій на нб7си2, и3 kви1сz ківHтъ завёта є3гw2 въ хрaмэ є3гw2: и3 бhша блист†ніz и3 глaси, и3 гр0ми и3 трyсъ, и3 грaдъ вели1къ. | І розкрився храм Божий на небі, і з’явився ковчег завіту Його в храмі Його; і сталися блискавки і голоси, і громи, і землетрус, і великий град. |
|
Главa в7i
|
Глава 12
|
|
1
|
1
|
| И# знaменіе вeліе kви1сz на небеси2: женA њблечeна въ с0лнце, и3 лунA под8 ногaма є3S, и3 на главЁ є3S вэнeцъ t ѕвёздъ двоюнaдесzте: | І з’явилося на небі велике знамення: жона, оповита сонцем; під ногами її місяць і на голові її вінець з дванадцяти зірок. |
|
2
|
2
|
| и3 во чрeвэ и3мyщи, вопіeтъ болsщи и3 стрaждущи роди1ти. | Вона мала в утробі і кричала від болю і мук народження. |
|
3
|
3
|
| И# kви1сz и4но знaменіе на небеси2: и3 сE, ѕмjй вели1къ чeрменъ, и3мёz глaвъ сeдмь и3 рогHвъ дeсzть, и3 на главaхъ є3гw2 сeдмь вэнє1цъ: | І з’явилось інше знамення на небі: ось, дракон величезний червоний з сімома головами і десятьма рогами, і на головах його сім вінців. |
|
4
|
4
|
| и3 х0ботъ є3гw2 tт0рже трeтію чaсть ѕвёздъ небeсныхъ и3 положи2 | въ зeмлю [повeрже | на зeмлю]. И# ѕмjй стоsше пред8 жен0ю хотsщею роди1ти, да, є3гдA роди1тъ, снёсть чaдо є3S. | Хвіст його захопив з неба третю частину зірок і кинув їх на землю. Дракон цей став перед жоною, яка мала родити, щоб, коли вона народить, пожерти її немовля. |
|
5
|
5
|
| И# роди2 сhна мyжеска, и4же и4мать ўпасти2 вс‰ kзhки жезл0мъ желёзнымъ: и3 восхищeно бhсть чaдо є3S къ бGу и3 пrт0лу є3гw2. | І народила вона немовля чоловічої статі, якому належить пасти всі народи залізним жезлом; і піднесене було дитя її до Бога і престолу Його. |
|
6
|
6
|
| Ґ женA бэжA въ пустhню, и3дёже и3мЁ мёсто ўгот0вано t бGа, да тaмw питaетсz днjй тhсzщу двёстэ шестьдесsтъ. | А жона втекла в пустелю, де було приготоване їй місце від Бога, щоб там годували її тисячу двісті шістдесят днів. |
|
7
|
7
|
| И# бhсть брaнь на нб7си2: міхаи1лъ и3 ѓгGли є3гw2 брaнь сотвори1ша со ѕмjемъ, и3 ѕмjй брaсz и3 ѓггели є3гw2, | І відбулася на небі війна: Михаїл і ангели його воювали проти дракона, і дракон і ангели його воювали проти них, |
|
8
|
8
|
| и3 не возмог0ша, и3 мёста не њбрётесz и5мъ ктомY на нб7си2. | та не встояли, і не знайшлося вже місця для них на небі. |
|
9
|
9
|
| И# вложeнъ [повeрженъ] бhсть ѕмjй вели1кій, ѕмjй дрeвній, нарицaемый діaволъ и3 сатанA, льстsй вселeнную всю2, и3 вложeнъ [повeрженъ] бhсть на зeмлю, и3 ѓггели є3гw2 съ ни1мъ низвeржени бhша. | І скинутий був великий дракон, древній змій, званий дияволом і сатаною, що спокушає всю вселенну, скинутий на землю, і ангели його скинуті з ним. |
|
10
|
10
|
| И# слhшахъ глaсъ вeлій на нб7си2, гlющь: нн7э бhсть спcніе и3 си1ла и3 цrтво бGа нaшегw и3 w4бласть хrтA є3гw2, ћкw низложeнъ бhсть клеветни1къ брaтіи нaшеz, њклевещaz и5хъ пред8 бGомъ нaшимъ дeнь и3 н0щь. | І почув я гучний голос на небі, який промовляв: нині настало спасіння, і сила, і царство Бога нашого і влада Христа Його, тому що скинутий наклепник братів наших, який зводив наклепи на них перед Богом нашим день і ніч. |
|
11
|
11
|
| И# тjи побэди1ша є3го2 кр0вію ѓгнчею и3 сл0вомъ свидётелства своегw2, и3 не возлюби1ша дyшъ свои1хъ дaже до смeрти. | Вони перемогли його кров’ю Агнця і словом свідчення свого і не полюбили душі своєї* навіть до смерти. |
|
12
|
12
|
| Сегw2 рaди весели1тесz, нб7сA и3 живyщіи на ни1хъ. Г0ре живyщымъ на земли2 и3 м0ри, ћкw сни1де діaволъ къ вaмъ, и3мёz ћрость вели1кую, вёдый, ћкw врeмz мaло и4мать. | Отже, веселіться, небеса і ті, що живуть на них! Горе тим, що живуть на землі і на морі! Бо зійшов диявол до вас у великій люті, знаючи, що небагато йому лишається часу. |
|
13
|
13
|
| И# є3гдA ви1дэ ѕмjй, ћкw низложeнъ бhсть на зeмлю, гонsше женY, ћже роди2 мyжеска. | Коли ж дракон побачив, що скинутий на землю, то став переслідувати жону, яка народила дитя чоловічої статі. |
|
14
|
14
|
| И# дан† бhша женЁ двA крил† nрлA вели1кагw, да пари1тъ въ пустhню въ мёсто своE, и3дёже препитaна бsше тY врeмz и3 времeнъ и3 п0лъ врeмене, t лицA ѕміи1на. | І були дані жоні два крила великого орла, щоб вона летіла в пустелю на місце своє від лиця змія і там годувалася протягом часу, часів і півчасу. |
|
15
|
15
|
| И# и3спусти2 ѕмjй за жен0ю и3з8 ќстъ свои1хъ в0ду ћкw рэкY, да ю5 въ рэцЁ потопи1тъ. | І пустив змій услід за жоною з пащі своєї воду, мов річку, щоб потопити її в річці. |
|
16
|
16
|
| И# пом0же землS женЁ, и3 tвeрзе землS ўстA сво‰, и3 пожрE рэкY, ю4же и3зведE ѕмjй t ќстъ свои1хъ. | Але земля допомогла жоні, і розкрила земля уста свої, і поглинула річку, яку дракон пустив з пащі своєї. |
|
17
|
17
|
| И# разгнёвасz ѕмjй на женY и3 и4де сотвори1ти брaнь со њстaвшимъ сёменемъ є3S, и5же соблюдaютъ зaпwвэди б9іz и3 и3мёютъ свидётелство ї}съ хrт0во. | І розлютився дракон на жону, і пішов, щоб вступити в бій з іншими з роду її, які зберігають заповіді Божі і мають свідчення Ісуса Христа. |
|
Главa Gi
|
Глава 13
|
|
1
|
1
|
| И# стaхъ на песцЁ морстёмъ: и3 ви1дэхъ и3з8 м0рz ѕвёрz и3сходsща, и3мyща глaвъ сeдмь и3 рогHвъ дeсzть, и3 на р0зэхъ є3гw2 вэнє1цъ дeсzть, ґ на главaхъ є3гw2 и3менA х{лна. | І став я на піску морському, і побачив звіра з сімома головами і десятьма рогами, що виходив з моря: на рогах його було десять вінців, а на головах його богохульні імена. |
|
2
|
2
|
| Ѕвёрь, є3г0же ви1дэхъ, бЁ под0бенъ рhси, и3 н0зэ є3мY ћкw медвBди, и3 ўстA є3гw2 ћкw ўстA львHва: и3 дадE є3мY ѕмjй си1лу свою2 и3 прест0лъ св0й и3 w4бласть вели1кую. | Звір, якого я бачив, був подібний до барса; ноги в нього — як у ведмедя, а паща в нього — як паща у лева; і дав йому дракон силу свою і престіл свій, і велику владу. |
|
3
|
3
|
| И# ви1дэхъ є3ди1ну t глaвъ є3гw2 ћкw заколeну въ смeрть, и3 ћзва смeрти є3гw2 и3сцэлЁ. И# чуди1сz всS землS в8слёдъ ѕвёрz, и3 поклони1шасz ѕмjю, и4же дадE w4бласть ѕвёрю, | І бачив я, що одна з голів його ніби була смертельно поранена; але ця смертельна рана зцілилась. І дивувалась уся земля, слідкуючи за звіром, і поклонилися драконові, що дав владу звірові, |
|
4
|
4
|
| и3 поклони1шасz ѕвёрю, глаг0люще: кто2 под0бенъ ѕвёрю и3 кто2 м0жетъ рaтоватисz съ ни1мъ; | і поклонилися звірові, кажучи: хто подібний до звіра цього? і хто може змагатися з ним? |
|
5
|
5
|
| И# дан† бhша є3мY ўстA глагHлюща вели6ка и3 х{лна, и3 данA бhсть є3мY w4бласть твори1ти мцcъ четhредесzть двA. | І дані були йому вуста, що говорять гордо і богохульно, і надана йому влада діяти сорок два місяці. |
|
6
|
6
|
| И# tвeрзе ўстA сво‰ въ хулeніе къ бGу, хyлити и4мz є3гw2 и3 селeніе є3гw2 и3 живyщыz на нб7си2. | І розкрив він уста свої для хули на Бога, щоб хулити ім’я Його й оселю Його, і тих, що живуть на небі. |
|
7
|
7
|
| И# дано2 бhсть є3мY брaнь твори1ти со с™hми и3 побэди1ти |: и3 данA бhсть є3мY w4бласть на всsцэмъ колёнэ (людjй) и3 на kзhцэхъ и3 племенёхъ. | І дано було йому вести війну зі святими і перемогти їх; і дана була йому влада над усяким коліном і народом, і людьми, і племенем. |
|
8
|
8
|
| И# покл0нzтсz є3мY вси2 живyщіи на земли2, и5мже не напи6сана сyть и3менA въ кни1гахъ жив0тныхъ ѓгнца заколeнагw t сложeніz мjра. | І поклоняться йому всі, що живуть на землі, імена яких не написані в книзі життя у Агнця, заколеного від створіння світу. |
|
9
|
9
|
| Ѓще кто2 и4мать ќхо, да слhшитъ. | Хто має вухо, нехай чує. |
|
10
|
10
|
| И$же ѓще въ плэнeніе ведeтъ, въ плэнeніе п0йдетъ: ѓще кто2 nрyжіемъ ўбіeтъ, подобaетъ є3мY nрyжіемъ ўбіeну бhти. ЗдЁ є4сть терпёніе и3 вёра с™hхъ. | Хто веде в полон, той сам піде у полон; хто мечем убиває, тому самому належить бути вбитому мечем. Ось тут терпіння і віра святих. |
|
11
|
11
|
| И# ви1дэхъ и4наго ѕвёрz восходsщаго t земли2, и3 и3мёzше рHга двA, подHбна ѓгнчымъ, и3 глаг0лаше ћкw ѕмjй. | І побачив я іншого звіра, що виходив із землі; він мав два роги, подібні до ягнячих, і говорив, як дракон. |
|
12
|
12
|
| И# влaсть пeрвагw ѕвёрz всю2 творsше пред8 ни1мъ: и3 творsше зeмлю и3 вс‰ живyщыz на нeй поклони1тисz пeрвому ѕвёрю, є3мyже и3сцэлeна бhсть ћзва смeртнаz: | Він діє перед ним з усією владою першого звіра і примушує всю землю і тих, що живуть на ній, поклонятися першому звірові, у якого смертельна рана зцілилась; |
|
13
|
13
|
| и3 сотвори2 чудесA вели6ка, да и3 џгнь сотвори1тъ сходи1ти съ небесE на зeмлю пред8 человBки. | і творить великі знамення, так що й вогонь зводить з неба на землю перед людьми. |
|
14
|
14
|
| И# льсти1тъ живyщыz на земли2, рaди знaменій, ±же дан† бhша є3мY пред8 ѕвёремъ твори1ти, глаг0лz живyщымъ на земли2, сотвори1ти w4бразъ ѕвёрю, и4же и4мать ћзву nрyжную и3 жи1въ бhсть. | І чудесами, які дано було йому творити перед звіром, він спокушає, тих, що живуть на землі, кажучи тим, що живуть на землі, щоб вони зробили образ звіра, який має рану від меча і живий. |
|
15
|
15
|
| И# дано2 бhсть є3мY дaти дyхъ w4бразу ѕвэри1ну, да проглаг0летъ їкHна ѕвэри1на и3 сотвори1тъ, да и5же ѓще не покл0нzтсz w4бразу ѕвэри1ному, ўбіeни бyдутъ. | І дано було йому вкласти дух в образ звіра, щоб образ звіра і говорив і діяв так, щоб убитий був кожен, хто не поклониться образу звіра. |
|
16
|
16
|
| И# сотвори1тъ вс‰ м†лыz и3 вели6кіz, бог†тыz и3 ўбHгіz, свобHдныz и3 рабHтныz, да дaстъ и5мъ начертaніе на деснёй руцЁ и4хъ и3ли2 на челёхъ и4хъ, | І він зробить те, що всім, малим і великим, багатим і вбогим, вільним і рабам буде начертання на праву руку їх або на чоло їх, |
|
17
|
17
|
| да никт0же возм0жетъ ни купи1ти, ни продaти, т0кмw кто2 и4мать начертaніе, и3ли2 и4мz ѕвёрz, и3ли2 число2 и4мене є3гw2. | і що нікому не можна буде ні купувати, ні продавати, крім того, хто має це начертання, або ім’я звіра, або число імені його. |
|
18
|
18
|
| ЗдЁ мyдрость є4сть. И$же и4мать ќмъ, да почтeтъ число2 ѕвэри1но: числ0 бо человёческо є4сть, и3 число2 є3гw2 шeсть сHтъ шестьдесsтъ шeсть. | Тут мудрість. Хто має розум, той нехай полічить число звіра, бо це число людське; число його шістсот шістдесят шість. |
|
Главa д7i
|
Глава 14
|
|
1
|
1
|
| И# ви1дэхъ, и3 сE, ѓгнецъ стоsше на горЁ сіHнстэй, и3 съ ни1мъ сто2 и3 четhредесzть и3 четhри тhсzщы, и3мyще и4мz nц7A є3гw2 напи1сано на челёхъ свои1хъ. | І глянув я, і ось, Агнець стоїть на горі Сионі, і з ним сто сорок чотири тисячі, в яких ім’я Отця Його написане на чолах. |
|
2
|
2
|
| И# слhшахъ глaсъ съ небесE, ћкw глaсъ в0дъ мн0гихъ и3 ћкw глaсъ гр0ма вели1ка: и3 глaсъ слhшахъ гудє1цъ гудyщихъ въ г{сли сво‰ | І почув я голос з неба, наче шум багатьох вод і наче гуркіт грому сильного; і почув голос ніби гуслярів, які грають на гуслах своїх. |
|
3
|
3
|
| и3 пою1щихъ ћкw пёснь н0ву пред8 пrт0ломъ и3 пред8 четы6ри жив0тными и3 ст†рцы: и3 никт0же можaше навhкнути пёсни, т0кмw сjи сто2 и3 четhредесzть и3 четhри тhсzщы и3скyплени t земли2. | Вони співають ніби нову пісню перед престолом і перед чотирма тваринами і старцями; і ніхто не міг навчитися цієї пісні, крім цих ста сорока чотирьох тисяч, відкуплених від землі. |
|
4
|
4
|
| Сjи сyть, и5же съ женaми не њскверни1шасz, занE дёвственницы сyть: сjи послёдуютъ ѓгнцу, ѓможе ѓще п0йдетъ. Сjи сyть кyплени t людjй пeрвенцы бGу и3 ѓгнцу, | Це ті, які не осквернилися з жінками, бо вони дівственики; це ті, які йдуть услід за Агнцем, куди б Він не пішов. Вони відкуплені з людей, як первістки Богові і Агнцеві, |
|
5
|
5
|
| и3 во ўстёхъ и4хъ не њбрётесz лeсть: без8 пор0ка бо сyть пред8 пrт0ломъ б9іимъ. | і в устах їхніх нема лукавства; вони непорочні перед престолом Божим. |
|
6
|
6
|
| И# ви1дэхъ и4наго ѓгGла парsща посредЁ небесE, и3мyщаго є3ђліе вёчно благовэсти1ти живyщымъ на земли2 и3 всsкому плeмени и3 kзhку, и3 колёну и3 лю1демъ, | І побачив я іншого ангела, що летів посеред неба, який мав вічне Євангеліє, щоб благовістити тим, які живуть на землі, усякому племені, і коліну, і людям, й народу; |
|
7
|
7
|
| глаг0люща глaсомъ вели1кимъ: ўб0йтесz бGа и3 дади1те є3мY слaву, ћкw пріи1де чaсъ судA є3гw2, и3 поклони1тесz сотв0ршему нeбо и3 зeмлю, и3 м0ре и3 и3ст0чники водны6z. | і говорив він гучним голосом: бійтеся Бога і воздайте Йому славу, бо настав час суду Його, і поклоніться Тому, Хто створив небо і землю, і море, і джерела вод. |
|
8
|
8
|
| И# и4нъ ѓгGлъ в8слёдъ и4де, глаг0лz: падE, падE вавmлHнъ грaдъ вели1кій, занE t вінA ћрости любодэsніz своегw2 напои2 вс‰ kзhки. | І другий ангел ішов за ним слідом, кажучи: впав, упав Вавилон, місто велике, тому що він шаленим вином розпусти своєї напоїв усі народи. |
|
9
|
9
|
| И# трeтій ѓгGлъ в8слёдъ є3гw2 и4де, глаг0лz глaсомъ вели1кимъ: и4же ѓще кто2 покланsетсz ѕвёрю и3 їкHнэ є3гw2 и3 пріeмлетъ начертaніе на челЁ своeмъ и3ли2 на руцЁ своeй, | І третій ангел ішов за ними слідом, кажучи гучним голосом: хто поклоняється звірові і образу його і приймає начертання на чоло своє або на руку свою, |
|
10
|
10
|
| и3 т0й и4мать пи1ти t вінA ћрости б9іz, вінA нерастворeна [вліsнна нерастворeна] въ чaши гнёва є3гw2, и3 бyдетъ мyченъ nгнeмъ и3 жyпеломъ пред8 ѓгGлы с™hми и3 пред8 ѓгнцемъ: | той питиме вино гніву Божого, вино нерозведене, приготовлене в чаші гніву Його, і буде мучений у вогні і сірці перед святими ангелами і перед Агнцем; |
|
11
|
11
|
| и3 дhмъ мучeніz и4хъ во вёки вэкHвъ восх0дитъ, и3 не и4мутъ пок0z дeнь и3 н0щь покланsющіисz ѕвёрю и3 w4бразу є3гw2 и3 пріeмлющіи начертaніе и4мене є3гw2. | і дим мучення їх здійматиметься повік, і не матимуть спокою ні вдень, ні вночі ті, що поклоняються звірові і образу його, і ті, що приймають начертання імені його. |
|
12
|
12
|
| ЗдЁ є4сть терпёніе с™hхъ, и5же соблюдaютъ зaповэди б9іz и3 вёру ї}сову. | Тут терпіння святих, які дотримуються заповідей Божих і віри в Ісуса. |
|
13
|
13
|
| И# слhшахъ глaсъ съ небесE, гlющь ми2: напиши2: бlжeни мeртвіи, ўмирaющіи њ гDэ tнн7э. Е$й, гlетъ д¦ъ, да почjютъ t трудHвъ свои1хъ: дэлa бо и4хъ х0дzтъ в8слёдъ съ ни1ми. | І почув я голос з неба, який говорив мені: напиши: віднині блаженні мертві, які вмирають у Господі; так, говорить Дух, вони заспокояться від трудів своїх, і діла їхні йдуть услід за ними. |
|
14
|
14
|
| И# ви1дэхъ, и3 сE, w4блакъ свётелъ, и3 на w4блацэ сэдsй под0бенъ сн7у чlвёческому, и3мёz на главЁ своeй вэнeцъ злaтъ, и3 въ руцЁ є3гw2 сeрпъ џстръ. | І поглянув я, і ось світла хмара, і на хмарі сидить подібний до Сина Людського; на голові Його золотий вінець, і в руці Його гострий серп. |
|
15
|
15
|
| И# и4нъ ѓгGлъ и3зhде и3з8 хрaма, вопіS вeліимъ глaсомъ сэдsщему на w4блацэ: посли2 сeрпъ тв0й и3 жни2, ћкw пріи1де чaсъ пожaти, занE и4зсше травA [жaтва] земнaz. | І вийшов інший ангел з храму і викликнув гучним голосом до Того, Хто сидить на хмарі: пусти серп Твій і пожни, бо настав час жати, тому що жниво на землі вже дозріло. |
|
16
|
16
|
| И# положи2 [повeрже] сэдsй на w4блацэ сeрпъ св0й на зeмлю, и3 пожaта бhсть землS. | І кинув Той, Хто сидить на хмарі, серп свій на землю, і земля була пожата. |
|
17
|
17
|
| И# и4нъ ѓгGлъ и3зhде и3з8 цeркве сyщіz на нб7си2, и3мhй и3 т0й сeрпъ џстръ. | І інший ангел вийшов з храму, що знаходиться на небі, також з гострим серпом. |
|
18
|
18
|
| И# и4нъ ѓгGлъ и3зhде t nлтарS, и3мhй w4бласть на nгни2, и3 возопи2 кли1чемъ вели1кимъ ко и3мyщему сeрпъ џстрый, глаг0лz: посли2 сeрпъ тв0й џстрый и3 њб8eмли гр0зды віногрaда земнaгw, ћкw созрёша ўжE гр0здіе є3S. | І інший ангел, який має владу над вогнем, вийшов від жертовника і з великим криком викликнув до того, що має гострий серп, кажучи: пусти серп твій гострий і обріж грона винограду на землі, бо дозріли вже на ньому ягоди. |
|
19
|
19
|
| И# положи2 [вeрже] ѓгGлъ сeрпъ св0й на земли2 [на зeмлю], и3 њберE віногрaдъ зeмскій и3 вложи2 въ точи1ло вели1кіz ћрости б9іz. | І кинув ангел серп свій на землю, й обрізав виноград на землі, і кинув у велике точило гніву Божого. |
|
20
|
20
|
| И# и3спрaно бhсть точи1ло внЁ грaда, и3 и3зhде кр0вь t точи1ла дaже до ќздъ к0нскихъ, t стaдій тhсzща и3 шeсть сHтъ. | І потоптано ягоди у точилі за містом, і потекла кров з точила навіть до вуздечок кінських, на тисячу шістсот стадій. |
|
Главa є7i
|
Глава 15
|
|
1
|
1
|
| И# ви1дэхъ и4но знaменіе на небеси2 вeліе и3 чyдно, сeдмь ѓгGлъ и3мyщихъ сeдмь ћзвъ послёднихъ, занE въ тёхъ скончaетсz ћрость б9іz. | І побачив я інше знамення на небі, велике і дивне: сім ангелів, які мали сім останніх покарань, якими закінчувався гнів Божий. |
|
2
|
2
|
| И# ви1дэхъ ћкw м0ре стклsно смёшено со nгнeмъ, и3 побэди1вшыz ѕвёрz и3 w4бразъ є3гw2, и3 начертaніе є3гw2 и3 число2 и4мене є3гw2, стоsщыz на м0ри стклsнэмъ, и3мyщыz г{сли б9іz: | І бачив я ніби скляне море, змішане з вогнем; і переможці звіра та образу його, начертання його і числа імені його, стоять на цьому скляному морі, тримаючи гусла Божі, |
|
3
|
3
|
| и3 поsху пёснь мwmсeа рабA б9іz и3 пёснь ѓгнчу, глаг0люще: вє1ліz и3 ди6вна дэлA тво‰, гDи б9е вседержи1телю: првdни и3 и4стинни путіE твои2, цRю2 с™hхъ: | і співають пісню Мойсея, раба Божого, і пісню Агнця, говорячи: великі й дивні діла Твої, Господи Боже Вседержителю! Праведні та істинні путі Твої, Царю святих! |
|
4
|
4
|
| кто2 не ўбои1тсz тебє2, гDи, и3 прослaвитъ и4мz твоE; ћкw є3ди1нъ прпdбенъ є3си2, ћкw вси2 kзhцы пріи1дутъ и3 покл0нzтсz пред8 тоб0ю: ћкw њправд†ніz тво‰ kви1шасz. | Хто не убоїться Тебе, Господи, і не прославить імені Твого? Бо Ти єдиний святий. Усі народи прийдуть і поклоняться перед Тобою, бо відкрилися суди Твої. |
|
5
|
5
|
| И# по си1хъ ви1дэхъ, и3 сE, tвeрзесz хрaмъ ски1ніи свидёніz на небеси2: | І після цього я глянув, і ось, розкрився храм скинії свідчення на небі. |
|
6
|
6
|
| и3 и3зыд0ша сeдмь ѓгGлъ и3з8 хрaма, и5же и3мёzху сeдмь ћзвъ, њблечeни въ ри6зы льн‰ны чи6сты и3 свBтлы, и3 препоsсани на пeрсехъ пHzсы златhми. | І вийшли з храму сім ангелів, які мали сім покарань, одягнені в чисту і світлу лляну одежу і підперезані попід груди золотими поясами. |
|
7
|
7
|
| И# є3ди1но t четhрехъ жив0тныхъ дадE седми1мъ ѓгGлwмъ сeдмь фі†лъ златhхъ, и3сп0лненыхъ ћрости бGа живyщагw во вёки вэкHвъ. | І одна з чотирьох тварин дала сімом ангелам сім золотих чаш, наповнених гнівом Бога, Який живе у віки віків. |
|
8
|
8
|
| И# нап0лнисz хрaмъ дhма t слaвы б9іz и3 t си1лы є3гw2, и3 никт0же можaше вни1ти во хрaмъ, д0ндеже скончaютсz сeдмь ћзвъ седми1хъ ѓгGлъ. | І наповнився храм димом від слави Божої і від сили Його, і ніхто не міг увійти до храму, доки не скінчилися сім покарань семи ангелів. |
|
Главa ѕ7i
|
Глава 16
|
|
1
|
1
|
| И# слhшахъ глaсъ вeлій t хрaма гlющь седми1мъ ѓгGлwмъ: и3ди1те и3 и3злjйте сeдмь фі†лъ ћрости б9іz на зeмлю. | І почув я з храму гучний голос, що говорив до семи ангелів: ідіть і вилийте сім чаш гніву Божого на землю. |
|
2
|
2
|
| И# и4де пeрвый ѓгGлъ и3 и3зліS фіaлъ св0й на зeмлю: и3 бhсть гн0й ѕ0лъ и3 лю1тъ на человёцэхъ и3мyщихъ начертaніе ѕвэри1но и3 клaнzющихсz їкHнэ є3гw2. | Пішов перший ангел і вилив чашу свою на землю: і зробилися тяжкі й огидні гнійні рани на людях, які мали начертання звіра і поклонялися образу його. |
|
3
|
3
|
| И# вторhй ѓгGлъ и3зліS фіaлъ св0й въ м0ре: и3 бhсть кр0вь ћкw мертвецA, и3 всsка душA живA ќмре въ м0ри. | Другий ангел вилив чашу свою в море: і зробилася кров, ніби мерця, і все одушевлене померло в морі. |
|
4
|
4
|
| И# трeтій ѓгGлъ и3зліS фіaлъ св0й на рёки и3 на и3ст0чники водны6z: и3 бhсть кр0вь. | Третій ангел вилив чашу свою у річки і джерела вод: і зробилася кров. |
|
5
|
5
|
| И# слhшахъ ѓгGла воднaго глаг0люща: првdнъ є3си2, гDи, сhй и3 и4же бЁ, и3 прпdбнъ, ћкw сі‰ суди1лъ є3си2: | І почув я ангела вод, який говорив: праведний Ти, Господи, Який є і був, і святий, тому що так судив; |
|
6
|
6
|
| занE кр0вь с™hхъ и3 прbрHкъ и3зліsша, и3 кр0вь и5мъ дaлъ є3си2 пи1ти: дост0йни бо сyть. | за те, що вони пролили кров святих і пророків, Ти дав їм пити кров: вони достойні того. |
|
7
|
7
|
| И# слhшахъ другaго t nлтарS глаг0люща: є4й, гDи б9е вседержи1телю, и4стинни и3 пр†ви суди6 твои2. | І почув я іншого, який говорив від жертовника: так, Господи Боже Вседержителю, істинні і праведні суди Твої. |
|
8
|
8
|
| И# четвeртый ѓгGлъ и3зліS фіaлъ св0й на с0лнце: и3 дано2 бhсть є3мY њпалsти человёки nгнeмъ. | Четвертий ангел вилив чашу свою на сонце: і дано було йому палити людей вогнем. |
|
9
|
9
|
| И# њпали1шасz человёцы зн0емъ вели1кимъ, и3 хyлиша и4мz б9іе, и4же и4мать w4бласть на ћзвахъ си1хъ, и3 не покazшасz дaти є3мY слaвы. | І палила людей сильна спека, і вони хулили ім’я Бога, Який має владу над цими покараннями, і не напоумилися, щоб віддати Йому славу. |
|
10
|
10
|
| И# пsтый ѓгGлъ и3зліS фіaлъ св0й на прест0лъ ѕвэри1нъ: и3 бhсть цaрство є3гw2 њмрачeно, и3 жвaху љзhки сво‰ t болёзни, | П’ятий ангел вилив чашу свою на престіл звіра: і зробилося царство його темне, і вони кусали язики свої від страждання, |
|
11
|
11
|
| и3 хyлиша бGа нбcнаго t болёзни и3 t ћзвъ свои1хъ, и3 не покazшасz t дёлъ свои1хъ. | і хулили Бога небесного за страждання свої і за кари на них; і не розкаялись у ділах своїх. |
|
12
|
12
|
| И# шестhй ѓгGлъ и3зліS фіaлъ св0й на рэкY вели1ку є3vфрaтъ: и3 и3зсsче водA є3S, да ўгот0витсz пyть царє1мъ сyщымъ t востHкъ с0лнечныхъ. | Шостий ангел вилив чашу свою у велику ріку Євфрат: і висохла в ній вода, щоб готовий був шлях царям від сходу сонячного. |
|
13
|
13
|
| И# ви1дэхъ и3з8 ќстъ ѕмjz и3 и3з8 ќстъ ѕвёрz и3 и3з8 ќстъ лжaгw прор0ка дyхи три2 нечи6стыz, ћкw ж†бы и3сходsщыz: | І бачив я, що виходять з уст дракона, і з уст звіра, і з уст лжепророка три духи нечисті, подібні до жаб: |
|
14
|
14
|
| сyть бо дyси дeмwнстіи творsще знaмєніz, и5же и3сх0дzтъ къ царє1мъ всеS вселeнныz, собрaти | на брaнь въ дeнь т0й вели1кій бGа вседержи1телz. | це — бісівські духи, що творять знамення; вони виходять до царів землі усієї вселенної, щоб зібрати їх на битву в оний великий день Бога Вседержителя. |
|
15
|
15
|
| СE, грzдY ћкw тaть: бlжeнъ бдsй и3 блюдhй ри6зы сво‰, да не нaгъ х0дитъ и3 ќзрzтъ срамотY є3гw2. | Ось, іду, як злодій: блаженний, хто пильнує і береже одежу свою, щоб не ходити йому нагим і щоб не побачили сорому його. |
|
16
|
16
|
| И# собрA и5хъ на мёсто нарицaемое є3врeйски ґрмагеддHнъ. | І він зібрав їх на місце, яке по-єврейськи зветься Армагеддон. |
|
17
|
17
|
| И# седмhй ѓгGлъ и3зліS фіaлъ св0й на воздyхъ: и3 и3зhде глaсъ вeлій t хрaма небесE t пrт0ла, гlz: бhсть. | Сьомий ангел вилив чашу свою на повітря: і з храму небесного від престолу пролунав гучний голос, який сказав: звершилось! |
|
18
|
18
|
| И# бhша блист†ніz и3 гр0ми и3 глaси, и3 бhсть трyсъ вели1къ, kк0въ николи1же бhсть, tнeлэже бhша человёцы на земли2, толи1къ трyсъ, тaкw вeлій. | І з’явилися блискавки, громи і голоси, і стався великий землетрус, якого не бувало з тієї пори, як люди на землі. Такий землетрус! Такий великий! |
|
19
|
19
|
| И# бhсть грaдъ вели1къ въ три2 ч†сти, и3 грaди kзhчестіи пад0ша, и3 вавmлHнъ вели1кій помzновeнъ бhсть пред8 бGомъ, дaти є3мY чaшу вінA ћрости гнёва своегw2. | І місто велике розпалося на три частини, і міста язичницькі впали, і Вавилон великий згаданий перед Богом, щоб дати йому чашу вина лютости гніву Його. |
|
20
|
20
|
| И# всsкъ џстровъ бэжA, и3 г0ры не њбрэт0шасz: | І всякий острів зник, і гір не стало; |
|
21
|
21
|
| и3 грaдъ вели1къ, ћкw талaнтесъ, сни1де съ небесE на человёки: и3 хyлиша человёцы бGа t ћзвы грaдныz, ћкw вeліz є4сть ћзва є3гw2 ѕэлw2. | і град, завбільшки як талант, упав з неба на людей; і хулили люди Бога за покарання градом, тому що покарання від нього було дуже тяжке. |
|
Главa з7i
|
Глава 17
|
|
1
|
1
|
| И# пріи1де є3ди1нъ t седми2 ѓгGлъ и3мyщихъ сeдмь фіaлъ, и3 глаг0ла со мн0ю, глаг0лz ми2: пріиди2, да покажy ти сyдъ любодёйцы вели1кіz, сэдsщіz на водaхъ мн0гихъ: | І прийшов один з семи ангелів, які мали сім чаш, і, говорячи зі мною, сказав мені: підійди, я покажу тобі суд над великою блудницею, яка сидить на водах многих; |
|
2
|
2
|
| съ нeюже любодёzша цaріе зeмстіи, и3 ўпи1шасz живyщіи на земли2 t вінA любодэsніz є3S. | з нею блудодіяли царі земні, і вином її блудодіяння впивалися ті, що живуть на землі. |
|
3
|
3
|
| И# ведe мz въ пyсто мёсто дyхомъ: и3 ви1дэхъ женY сэдsщу на ѕвёри червлeнэ, и3сп0лненэмъ и3мeнъ хyлныхъ, и4же и3мёzше глaвъ сeдмь и3 рогHвъ дeсzть. | І повів мене в дусі в пустелю; і я побачив жінку, яка сиділа на звірі багряному, сповненому імен богохульних, з сімома головами і десятьма рогами. |
|
4
|
4
|
| И# женA бЁ њблеченA въ порфЂру и3 червлени1цу, и3 позлащенA злaтомъ и3 кaменіемъ драги1мъ и3 би1серомъ, и3мyщи чaшу злaту въ руцЁ своeй п0лну мeрзости и3 сквeрнъ любодэsніz є3S: | І жінка була одягнена в порфиру і багряницю, прикрашена золотом, коштовними каменями і перлами, і тримала золоту чашу в руці своїй, наповнену мерзотами і нечистотою блудодійства її; |
|
5
|
5
|
| и3 на челЁ є3S напи1сано и4мz: тaйна, вавmлHнъ вели1кій, мaти любодёйцамъ и3 мeрзостемъ зє1мскимъ. | і на чолі її написано ім’я: таїна, Вавилон великий, мати блудницям і мерзотам земним. |
|
6
|
6
|
| И# ви1дэхъ женY піsну кровьми2 с™hхъ и3 кровьми2 свидётелей ї}совыхъ, и3 диви1хсz, ви1дэвъ ю5, ди1вомъ вели1кимъ. | Я бачив, що жінка упоєна була кров’ю святих і кров’ю свідків Ісусових, і, бачачи її, дивувався здивуванням великим. |
|
7
|
7
|
| И# речe ми ѓгGлъ: что2 диви1шисz; ѓзъ ти2 рекY тaйну жены2 (сеS) и3 ѕвёрz носsщагw ю5, сeдмь глaвъ и3мyща и3 рогHвъ дeсzть. | І сказав мені ангел: що ти дивуєшся? Я скажу тобі таємницю жінки цієї і звіра, який носить її та має сім голів і десять рогів. |
|
8
|
8
|
| Ѕвёрь, є3г0же ви1дэлъ є3си2, бЁ, и3 нёсть, и3 и4мать взhти t бeздны, и3 въ пaгубу п0йдетъ: и3 ўдивsтсz живyщіи на земли2, и5мже и3менA не напи6сана сyть въ кни1гу жив0тную t сложeніz мjра, ви1дzще, ћкw ѕвёрь бЁ, и3 нёсть, и3 престA [ви1дzще ѕвёрz, и4же бЁ, и3 нёсть, и3 предстaнетъ]. | Звір, якого ти бачив, був, і нема його, і вийде з безодні, і піде у погибель; і здивуються ті з живих на землі, імена яких не вписані до книги життя від початку світу, коли побачать, що звір був, і нема його, і з’явиться. |
|
9
|
9
|
| ЗдЁ ќмъ, и4же и4мать мyдрость. Сeдмь глaвъ г0ры сyть сeдмь, и3дёже женA сэди1тъ на ни1хъ, | Тут розум, що має мудрість. Сім голів — це сім гір, на яких сидить жінка, |
|
10
|
10
|
| и3 цaріе сeдмь сyть: пsть и4хъ пaло, и3 є3ди1нъ є4сть, (ґ) другjй є3щE не пріи1де: и3 є3гдA пріи1детъ, мaлw є3мY є4сть пребhти [подобaетъ бhти]. | і сім царів, з яких п’ять упали, один є, а інший ще не прийшов, і коли прийде, не довго йому бути. |
|
11
|
11
|
| И# ѕвёрь, и4же бЁ и3 нёсть, и3 т0й nсмhй є4сть, и3 t седми1хъ є4сть, и3 въ пaгубу и4детъ. | І звір, який був і якого нема, є восьмий, і з числа семи, і піде у погибель. |
|
12
|
12
|
| И# дeсzть рогHвъ, ћже ви1дэлъ є3си2, дeсzть царeй сyть, и5же цaрства є3щE не пріsша, но w4бласть ћкw цaріе на є3ди1нъ чaсъ пріи1мутъ со ѕвёремъ. | І десять рогів, що ти бачив, є десять царів, які ще не одержали царства, але приймуть владу зі звіром, як царі, на одну годину. |
|
13
|
13
|
| Сjи є3ди1ну в0лю и4мутъ, и3 си1лу и3 w4бласть свою2 ѕвёрю дадyтъ: | Вони мають одні думки і передадуть силу і владу свою звірові. |
|
14
|
14
|
| сjи со ѓгнцемъ брaнь сотворsтъ, и3 ѓгнецъ побэди1тъ |, ћкw гDь господє1мъ є4сть и3 цRь царє1мъ: и3 сyщіи съ ни1мъ звaнніи и3 и3збрaнніи и3 вёрни. | Вони будуть вести битву з Агнцем, і Агнець переможе їх; бо Він є Господь над владиками і Цар царів, і ті, які з Ним, є покликані й обрані і вірні. |
|
15
|
15
|
| И# глаг0ла ми2: в0ды, ±же є3си2 ви1дэлъ, и3дёже любодёйца сэди1тъ, лю1діе и3 нар0ди сyть, и3 племенA и3 kзhцы. | І говорить мені: води, що ти бачив, де сидить блудниця, це люди й народи, і племена і коліна. |
|
16
|
16
|
| И# дeсzть рогHвъ, ±же ви1дэлъ є3си2 на ѕвёри, сjи любодёйцу возненави1дzтъ, и3 запустёвшу сотворsтъ ю5 и3 нaгу, и3 пл0ть є3S снэдsтъ, и3 сожгyтъ ю5 nгнeмъ: | І десять рогів, які ти бачив на звірі, ці зненавидять блудницю, і розорять її, і роздягнуть, і плоть її з’їдять, і спалять її у вогні; |
|
17
|
17
|
| бGъ бо дaлъ є4сть въ сердцA и4хъ, сотвори1ти в0лю є3гw2, и3 сотвори1ти є3ди1ну в0лю, и3 дaти цaрство своE ѕвёрю, д0ндеже скончaютсz гlг0лы б9іи. | тому що Бог поклав їм на серце — виконати волю Його, виконати одну волю, і віддати царство їхнє звірові, доки не здійсняться слова Божі. |
|
18
|
18
|
| И# женA, ю4же ви1дэлъ є3си2, грaдъ є4сть вели1кій, и4же и4мать цaрство над8 цари6 земнhми. | Жінка ж, яку ти бачив, є велике місто, що царює над земними царями. |
|
Главa }i
|
Глава 18
|
|
1
|
1
|
| И# по си1хъ ви1дэхъ и4на ѓгGла сходsща съ небесE, и3мyща w4бласть вeлію: и3 землS просвэти1сz t слaвы є3гw2. | Після цього я побачив іншого ангела, який сходив з неба і мав владу велику; і земля освітилася від слави його. |
|
2
|
2
|
| И# возопи2 въ крёпости, глaсомъ вeліимъ глаг0лz: падE, падE вавmлHнъ вели1кій, и3 бhсть жили1ще бэсHмъ и3 храни1тель всsкому дyху нечи1сту, и3 храни1лище всёхъ пти1цъ нечи1стыхъ и3 ненави1димыхъ: ћкw t вінA ћрости любодэsніz своегw2 напои2 вс‰ kзhки, | І вигукнув він сильно, гучним голосом, кажучи: упав, упав Вавилон, велика блудниця; він зробився житлом бісів і пристановищем усякому нечистому духові, пристановищем усякому нечистому й огидному птахові; бо лютим вином блудодіяння свого вона напоїла всі народи, |
|
3
|
3
|
| и3 цaріе зeмстіи съ нeю любы2 дёzша, и3 купцы2 зeмстіи t си1лы пи1щи є3S [t богaтства сластeй є3гw2] разбогатёша. | і царі земні любодіяли з нею, і купці земні розбагатіли від великих розкошів її. |
|
4
|
4
|
| И# слhшахъ глaсъ и4нъ съ небесE, гlющь: и3зыди1те и3з8 неS, лю1діе мои2, да не причаститeсz грэхHмъ є3S и3 t ћзвъ є3S да не вреди1тесz: | І почув я інший голос з неба, який говорив; вийди від неї, народе Мій, щоб не брати вам участі у гріхах її та не зазнати покарань її; |
|
5
|
5
|
| ћкw прилэпи1шасz [взыд0ша] грэси2 є3S дaже до нб7сE, и3 помzнY бGъ непр†вды є3S. | бо гріхи її дійшли до неба, і Бог пригадав неправди її. |
|
6
|
6
|
| Воздади1те є4й, ћкw и3 тA воздадE вaмъ, и3 ўсугyбите є4й сугyбо по дэлHмъ є3S: чaшею, є4юже черпA (вaмъ), черпли1те є4й сугyбо. | Відплатіть їй так, як і вона відплатила вам, і удвічі відплатіть їй за ділами її; у чаші, в якій вона готувала вам вино, приготуйте їй удвічі. |
|
7
|
7
|
| Е#ли1кw прослaвисz и3 разсвирёпэ [наслади1сz], толи1кw дади1те є4й мyкъ и3 рыдaній: ћкw въ сeрдцы своeмъ глаг0летъ, (ћкw) сэжY цари1цею, и3 вдовA нёсмь, и3 рыдaніz не и4мамъ ви1дэти. | Скільки славилася вона і розкошувала, стільки завдайте їй мук і скорбот. Бо вона говорить у серці своєму: сиджу царицею, я не вдова і не побачу скорботи! |
|
8
|
8
|
| Сегw2 рaди во є3ди1нъ дeнь пріи1дутъ ћзвы є4й, смeрть и3 плaчь и3 глaдъ, и3 nгнeмъ сожженA бyдетъ, ћкw крёпокъ гDь бGъ судsй є4й. | За те в один день прийдуть на неї страти, смерть і плач, і голод, і буде спалена вогнем, тому що сильний Господь Бог, Який судить її. |
|
9
|
9
|
| И# возрыдaютъ и3 восплaчутсz є3S цaріе зeмстіи, любы2 дёzвшіи съ нeю и3 разсвирёпэвшіи, є3гдA ќзрzтъ дhмъ запалeніz є3S, | І заплачуть і заридають за нею царі земні, які блудодіяли і розкошували з нею, коли побачать дим від пожежі її, |
|
10
|
10
|
| и3здалeча стоsще за стрaхъ мyкъ є3S, глаг0люще: г0ре, г0ре, грaдъ вели1кій вавmлHнъ, грaдъ крёпкій, ћкw во є3ди1нъ чaсъ пріи1де сyдъ тв0й. | стоячи віддалік від страху мук її та кажучи: горе, горе тобі, велике місто Вавилон, місто могутнє! Бо за одну годину прийшов суд твій. |
|
11
|
11
|
| И# купцы2 зeмстіи возрыдaютъ и3 восплaчутсz њ нeмъ, ћкw бремeнъ и4хъ никт0же купyетъ ктомY, | І купці земні заплачуть і заридають за нею, тому що товарів їхніх ніхто вже не купує, |
|
12
|
12
|
| бремeнъ злaта и3 сребрA, и3 кaменіz драгaгw и3 би1сера, и3 вЂсса и3 порфЂры, и3 шeлка и3 червeни, и3 всsкагw дрeва fmи1нна, и3 всsкагw сосyда и3з8 к0сти слон0выz, и3 всsкагw сосyда t дрeва честнaгw, и3 мёдzна и3 желёзна и3 мрaморна, | товарів золотих і срібних, і каменів коштовних та перлів, і висону і порфири, і шовку, і багряниці, і всякого пахучого дерева, і всяких виробів із слонової кістки, і всяких виробів з дорогих дерев, з міді і заліза, і мармуру, |
|
13
|
13
|
| и3 кори1цы и3 fmміaма, и3 мЂра и3 лівaна, и3 вінA и3 є3лeа, и3 семідaла и3 пшени1цы, и3 скотA и3 nвeцъ, и3 к0ней и3 колесни1цъ, и3 тэлeсъ и3 дyшъ человёческихъ. | кориці і фіміаму, і мира і ладану, і вина і єлею, і борошна і пшениці, і худоби і овець, і коней і колісниць, і тіл і душ людських. |
|
14
|
14
|
| И# nвHщи похотeй души2 твоеS tид0ша t тебє2, и3 вс‰ т{чнаz и3 свBтлаz tид0ша t тебє2, и3 ктомY не и4маши њбрэсти2 и5хъ. | І плодів, угодних для душі твоєї, не стало у тебе, і все сите і блискуче віддалилося від тебе; ти вже не знайдеш його. |
|
15
|
15
|
| Купцы2 си1ми њбогaщшесz t неS, и3здалeча стaнутъ за стрaхъ мучeніz є3S, рыдaюще и3 плaчущесz, | Торговці всім цим, які збагатилися від неї, стануть вдалині від страху мук її, плачучи і ридаючи, |
|
16
|
16
|
| и3 глаг0люще: г0ре, г0ре, грaдъ вели1кій, њблечeнный вЂссомъ и3 порфЂрою и3 червлени1цею, и3 позлащeный злaтомъ и3 кaменіемъ драги1мъ и3 би1серомъ | і кажучи: горе, горе тобі, велике місто, одягнене у висон і порфиру і багряницю, прикрашене золотом і камінням коштовним і перлами, |
|
17
|
17
|
| ћкw во є3ди1нъ чaсъ поги1бе толи1ко богaтство. И# всsкъ к0рмчій, и3 всsкъ плaваzй въ кораблeхъ, и3 всsкъ є3ли1къ въ м0ри дёлаzй [и3 вeсь въ кораблeхъ нар0дъ, и3 корабeлницы, и3 є3ли1цы въ м0ри дёлаютъ], и3здалeча стaша, | бо за одну годину загинуло таке багатство! І всі керманичі, і всі, хто пливе на кораблях, і всі корабельники, і всі, хто торгує на морі, стали віддаля, |
|
18
|
18
|
| и3 вопіsху, ви1дzще дhмъ раждежeніz є3гw2, глаг0люще: кjй под0бенъ грaду вели1кому; | і, бачачи дим від пожежі її, закричали, кажучи: яке місто подібне до міста великого! |
|
19
|
19
|
| И# положи1ша пeрсть на главaхъ свои1хъ, и3 возопи1ша плaчущесz и3 рыдaюще, глаг0люще: г0ре, г0ре, грaдъ вели1кій, въ нeмже њбогати1шасz вси2 и3мyщіи корабли6 въ м0ри, t чeсти [богaтства] є3гw2: ћкw є3ди1нэмъ час0мъ запустЁ. | І посипали попелом голови свої, і кричали, плачучи і ридаючи: горе, горе тобі, місто велике, коштовностями якого збагатились усі, хто має кораблі на морі, бо опустіло за одну годину! |
|
20
|
20
|
| Весели1сz њ сeмъ, нб7о, и3 с™jи ґпcли и3 прbр0цы, ћкw суди2 бGъ сyдъ вaшъ t негw2. | Веселися з цього, небо, і святі апостоли та пророки; бо звершив Бог суд ваш над ним. |
|
21
|
21
|
| И# взsтъ є3ди1нъ ѓгGлъ крёпокъ кaмень вели1къ ћкw жeрновъ и3 вeрже въ м0ре, глаг0лz: тaкw стремлeніемъ ввeрженъ бyдетъ вавmлHнъ грaдъ вели1кій, и3 не и4мать њбрэсти1сz ктомY: | І один сильний ангел узяв камінь, подібний до великого жорна, і кинув у море, кажучи: з такою швидкістю повержений буде Вавилон, велике місто, і вже не буде його. |
|
22
|
22
|
| и3 глaсъ гудє1цъ и3 мусікjй, и3 пискaтелей и3 трyбъ не и4мать слhшатисz ктомY въ тебЁ: и3 всsкъ хитрeцъ всsкіz хи1трости не њбрsщетсz ктомY въ тебЁ, и3 шyмъ жeрновный не бyдетъ слhшанъ въ тебЁ: | І голосу тих, що грають на гуслах, і співають, і грають на сопілках, і трублять у труби, в тобі вже не буде чутно; не буде вже в тобі ніякого митця, ніякого мистецтва, і шуму від жорен вже не буде чутно в тобі; |
|
23
|
23
|
| и3 свётъ свэти1лника не и4мать свэти1ти въ тебЁ ктомY, и3 глaсъ женихA и3 невёсты не и4мать слhшанъ бhти въ тебЁ ктомY: ћкw купцы2 твои2 бёша вельмHжи зeмстіи, ћкw волхвов†ніи твои1ми прельщeни бhша вси2 kзhцы. | і світло світильника вже не з’явиться в тобі; і голосів жениха і нареченої не буде вже чутно в тобі: бо купці твої були вельможами землі, і чародійством твоїм були введені в оману всі народи. |
|
24
|
24
|
| И# въ нeмъ кр0вь прbр0ческа и3 с™hхъ њбрётесz и3 всёхъ и3збіeнныхъ на земли2. | І в ньому знайдена кров пророків і святих, і всіх убитих на землі. |
|
Главa f7i
|
Глава 19
|
|
1
|
1
|
| И# по си1хъ слhшахъ глaсъ вeлій нар0да мн0га на небеси2, глаг0лющагw: ґллилyіа: спcніе и3 слaва, и3 чтcь и3 си1ла гDу нaшему, | Після цього я почув на небі гучний голос, ніби численного народу, який говорив: алилуя! спасіння і слава, і честь і сила Господу нашому! |
|
2
|
2
|
| ћкw и4стинни и3 пр†ви суди6 є3гw2: ћкw суди1лъ є4сть любодёйцу вели1ку, ћже посмради2 [растли2] зeмлю любодэsніемъ свои1мъ, и3 tмсти1лъ кр0вь рабHвъ свои1хъ t руки2 є3S. | Бо істинні і праведні суди Його: тому що Він осудив ту велику любодійницю, яка розбестила землю любодійством своїм, і відомстив за кров рабів Своїх від руки її. |
|
3
|
3
|
| И# втор0е рёша: ґллилyіа. И# дhмъ є3S восхождaше во вёки вэкHвъ. | І вдруге сказали: алилуя! І дим її здіймався на віки віків. |
|
4
|
4
|
| И# пад0ша двaдесzть и3 четhри стaрцы и3 четhри живHтна и3 поклони1шасz бGови сэдsщему на пrт0лэ, глаг0люще: ґми1нь, ґллилyіа. | Тоді двадцять чотири старці і чотири тварини упали і поклонилися Богові, Який сидить на престолі, кажучи: амінь! алилуя! |
|
5
|
5
|
| И# глaсъ и3зhде t пrт0ла гlющь: п0йте бGу нaшему, вси2 раби2 є3гw2 и3 боsщіисz є3гw2, и3 мaліи и3 вели1цыи. | І голос від престолу вийшов, говорячи: хваліть Бога нашого, всі раби Його і всі, що бояться Його, малі й великі. |
|
6
|
6
|
| И# слhшахъ ћкw глaсъ нар0да мн0га, и3 ћкw глaсъ в0дъ мн0гихъ, и3 ћкw глaсъ громHвъ крёпкихъ, глаг0лющихъ: ґллилyіа, ћкw воцRи1сz гDь бGъ вседержи1тель: | І чув я ніби голос численного народу, ніби шум вод багатьох, ніби голос громів сильних, що говорили: алилуя! бо воцарився Господь Бог Вседержитель. |
|
7
|
7
|
| рaдуимсz и3 весели1мсz, и3 дади1мъ слaву є3мY: ћкw пріи1де брaкъ ѓгнчій, и3 женA є3гw2 ўгот0вила є4сть себE. | Радіймо і звеселімось, і воздаймо Йому славу; бо настав шлюб Агнця, і жона Його приготувала себе. |
|
8
|
8
|
| И# дано2 бhсть є4й њблещи1сz въ вmсс0нъ чи1стъ и3 свётелъ: вmсс0нъ бо њправд†ніz с™hхъ є4сть. | І дано було їй одягнутися у висон чистий і світлий, виссон же є праведність святих. |
|
9
|
9
|
| И# глаг0ла ми2: напиши2: бlжeни звaнніи на вeчерю брaка ѓгнча. И# глаг0ла ми2: сі‰ словесA и4стинна б9іz сyть. | І сказав мені ангел: напиши: блаженні, покликані на шлюбну вечерю Агнця. І сказав мені: ці є істинні слова Божі. |
|
10
|
10
|
| И# пaдъ пред8 ногaма є3гw2, поклони1хсz є3мY: и3 глаг0ла ми2: ви1ждь, ни2: клеврeтъ ти2 є4смь и3 брaтій твои1хъ и3мyщихъ свидётелство ї}сово: бGу поклони1сz: свидётелство бо ї}сово є4сть д¦ъ прbр0чествіz. | Я впав до ніг його, щоб поклонитися йому; але він сказав мені: дивись, не роби цього; я співслужитель тобі і братам твоїм, які мають свідчення Ісусове; Богу поклонись; бо свідчення Ісусове є дух пророцтва. |
|
11
|
11
|
| И# ви1дэхъ нeбо tвeрсто, и3 сE, к0нь бёлъ, и3 сэдsй на нeмъ вёренъ и3 и4стиненъ, и3 правосyдный и3 в0инственный: | І побачив я відкрите небо, і ось кінь білий, і Той, Хто сидить на ньому, називається Вірний і Істинний, Який праведно судить і воює. |
|
12
|
12
|
| џчи же є3мY (є3стA) ћкw плaмень џгненъ, и3 на главЁ є3гw2 вэнцы2 мн0зи: и3мhй и4мz напи1сано, є4же никт0же вёсть, т0кмw џнъ сaмъ: | Очі в Нього, як полум’я вогненне, і на голові Його багато вінців. Він мав ім’я написане, якого ніхто не знав, крім Нього Самого. |
|
13
|
13
|
| и3 њблечeнъ въ ри1зу червлeну кр0вію. И# нарицaетсz и4мz є3гw2 сл0во б9іе. | Він був одягнений в одежу, обагрену кров’ю. Ім’я Йому: «Слово Боже». |
|
14
|
14
|
| И# вHинства нбcнаz и3дsху в8слёдъ є3гw2 на к0нехъ бёлыхъ, њблечeни въ вmсс0нъ бёлъ и3 чи1стъ. | І воїнства небесні їхали слідом за Ним на конях білих, одягнені у висон, білий і чистий. |
|
15
|
15
|
| И# и3з8 ќстъ є3гw2 и3зhде nрyжіе nстро2, да тёмъ и3збіeтъ kзhки: и3 т0й ўпасeтъ | жезл0мъ желёзнымъ, и3 т0й перeтъ точи1ло вінA ћрости и3 гнёва б9іz вседержи1телева. | З уст же Його виходить гострий меч, щоб ним уражати народи. Він пасе їх жезлом залізним; Він топче точило вина лютости і гніву Бога Вседержителя. |
|
16
|
16
|
| И# и4мать на ри1зэ и3 на стегнЁ своeмъ и4мz напи1сано: цRь царє1мъ и3 гDь господє1мъ. | На одязі і на стегні Його написано ім’я: Цар царів і Господь володарів. |
|
17
|
17
|
| И# ви1дэхъ є3ди1наго ѓгGла стоsща на с0лнцэ: и3 возопи2 глaсомъ вeліимъ, глаг0лz всёмъ пти1цамъ парsщымъ посредЁ небесE: пріиди1те и3 собери1тесz на вeчерю вели1кую б9ію, | І побачив я одного ангела, який стояв на сонці; і він викликнув гучним голосом, кажучи усім птахам, що літали в небі: летіть, збирайтесь на велику вечерю Божу, |
|
18
|
18
|
| да снёсте плHти царeй и3 плHти крёпкихъ и3 плHти тhсzщникwвъ, и3 плHти к0ней и3 сэдsщихъ на ни1хъ, и3 плHти всёхъ своб0дныхъ и3 рабHвъ, и3 мaлыхъ и3 вели1кихъ. | щоб пожерти трупи царів, трупи сильних, трупи тисячоначальників, трупи коней і тих, що сидять на них, трупи всіх вільних і рабів, малих і великих. |
|
19
|
19
|
| И# ви1дэхъ ѕвёрz и3 цари6 зємны6z и3 вHи и4хъ сHбраны сотвори1ти брaнь съ сэдsщимъ на кони2 и3 съ вHинствы є3гw2. | І побачив я звіра і царів земних, і воїнства їх, зібраних, щоб битися з Тим, Хто сидить на коні, і з воїнством Його. |
|
20
|
20
|
| И# ћтъ бhсть ѕвёрь и3 съ ни1мъ лжи1вый прор0къ, сотвори1вый знaмєніz пред8 ни1мъ, и4миже прельсти2 пріeмшыz начертaніе ѕвэри1но и3 покланsющыzсz їкHнэ є3гw2: жи6ва ввeржєна бhста џба въ є4зеро џгненное горsщее жyпеломъ: | І схоплений був звір і з ним лжепророк, який творив перед ним чудеса, якими він спокусив тих, що прийняли начертання звіра, і тих, які поклоняються його зображенню: обоє живими були кинуті в озеро вогненне, що горіло сіркою; |
|
21
|
21
|
| ґ пр0чіи ўбіeни бhша nрyжіемъ сэдsщагw на кони2, и3зшeдшимъ и3з8 ќстъ є3гw2: и3 вс‰ пти6цы насhтишасz t пл0тей и4хъ. | а інші убиті мечем Того, Хто сидить на коні, який виходить з уст Його, і всі птахи наситились їхніми трупами. |
|
Главa к7
|
Глава 20
|
|
1
|
1
|
| И# ви1дэхъ ѓгGла сходsща съ небесE, и3мёюща клю1чь бeздны и3 ќже вели1ко въ руцЁ своeй: | І побачив я ангела, який сходив з неба і мав ключ від безодні і великий ланцюг у руці своїй. |
|
2
|
2
|
| и3 ћтъ ѕмjz, ѕмjz дрeвнzго, и4же є4сть діaволъ и3 сатанA, и3 свzзA и5 на тhсzщу лётъ, | Він узяв дракона, змія древнього, який є диявол і сатана, і скував його на тисячу років, |
|
3
|
3
|
| и3 въ бeздну затвори2 [ввeрже] є3го2, и3 заключи2 є3го2, и3 запечатлЁ над8 ни1мъ, да не прельсти1тъ ктомY kзhки, д0ндеже скончaетсz тhсzща лётъ: и3 по си1хъ подобaетъ є3мY tрэшeну бhти на мaло врeмz. | і скинув його у безодню, і замкнув його, і поклав над ним печать, щоб не спокушав уже народи, доки не скінчиться тисяча років; після ж цього він має бути звільненим на короткий час. |
|
4
|
4
|
| И# ви1дэхъ прест0лы и3 сэдsщыz на ни1хъ, и3 сyдъ дaнъ бhсть и5мъ: и3 дyшы растeсаныхъ за свидётелство ї}сово и3 за сл0во б9іе, и5же не поклони1шасz ѕвёрю, ни їкHнэ є3гw2, и3 не пріsша начертaніz на челёхъ свои1хъ и3 на руцЁ своeй. И# њжи1ша и3 воцари1шасz со хrт0мъ тhсzщу лётъ: | І побачив я престоли і тих, хто сидить на них, яким дано було судити, і душі обезглавлених за свідчення Ісуса і за слово Боже, які не поклонились звірові, ні образу його, і не прийняли начертання на чоло своє і на руку свою. Вони ожили і царювали з Христом тисячу років. |
|
5
|
5
|
| пр0чіи же мертвецы2 не њжи1ша, д0ндеже скончaетсz тhсzща лётъ. СE воскrніе пeрвое. | Інші ж з померлих не ожили, доки не скінчиться тисяча років. Це — перше воскресіння. |
|
6
|
6
|
| Бlжeнъ и3 с™ъ, и4же и4мать чaсть въ воскrніи пeрвэмъ: на ни1хже смeрть вторaz не и4мать w4бласти, но бyдутъ їерeє бGу и3 хrтY и3 воцарsтсz съ ни1мъ тhсzщу лётъ. | Блаженний і святий, хто має участь у воскресінні першому: над ним смерть друга не має влади, але вони будуть священиками Бога і Христа і будуть царювати з Ним тисячу років. |
|
7
|
7
|
| И# є3гдA скончaетсz тhсzща лётъ, разрэшeнъ бyдетъ сатанA t темни1цы своеS и3 и3зhдетъ прельсти1ти kзhки сyщыz на четhрехъ ќглэхъ земли2, гHга и3 магHга, собрaти и5хъ на брaнь, и4хже число2 ћкw пес0къ морскjй. | Коли ж скінчиться тисяча років, сатана буде звільнений з темниці своєї і вийде спокушати народи, які знаходяться на чотирьох кутах землі, Гога і Магога, і збирати їх на битву; число їх як пісок морський. |
|
8
|
8
|
| И# взыд0ша на широтY земли2 и3 њбыд0ша с™hхъ стaнъ и3 грaдъ возлю1бленный. | І вийшли на широту землі, й оточили стан святих і місто улюблене. |
|
9
|
9
|
| И# сни1де џгнь t бGа съ небесE и3 поzдE |: | І впав вогонь з неба від Бога і пожер їх; |
|
10
|
10
|
| и3 діaволъ льстsй и5хъ ввeрженъ бyдетъ въ є4зеро џгненно и3 жyпелно, и3дёже ѕвёрь и3 лжи1вый прор0къ: и3 мyчени бyдутъ дeнь и3 н0щь во вёки вэкHвъ. | а диявол, що спокушав їх, ввергнутий в озеро вогненне і сірчане, де звір і лжепророк, і будуть мучитися день і ніч на віки віків. |
|
11
|
11
|
| И# ви1дэхъ пrт0лъ вели1къ бёлъ и3 сэдsщаго на нeмъ, є3гHже t лицA бэжA нeбо и3 землS, и3 мёсто не њбрётесz и5мъ. | І побачив я великий білий престіл і Того, хто сидить на ньому, від лиця Якого втікали небо і земля, і не знайшлось їм місця. |
|
12
|
12
|
| И# ви1дэхъ мертвецы2 м†лыz и3 вели6кіz стоsщz пред8 бGомъ, и3 кни6ги разгнyшасz: и3 и4на кни1га tвeрзесz, ћже є4сть жив0тнаz: и3 сyдъ пріsша мертвецы2 t напи1саныхъ въ кни1гахъ, по дэлHмъ и4хъ. | І побачив я мертвих, малих і великих, що стояли перед Богом, і книги розкриті були, й інша книга розкрита, яка є книга життя; і судимі були мертві за написаним у книгах, згідно з ділами своїми. |
|
13
|
13
|
| И# дадE м0ре мертвецы2 сво‰, и3 смeрть и3 ѓдъ дaста сво‰ мертвецы2: и3 сyдъ пріsша по дэлHмъ свои6мъ, | Тоді віддало море мертвих, що були в ньому, і смерть і пекло віддали мертвих, які були в них; і судимий був кожен за ділами своїми. |
|
14
|
14
|
| и3 смeрть и3 ѓдъ ввeржєна бhста въ є4зеро џгненное. И# сE є4сть вторaz смeрть. | І смерть і пекло ввергнуті в озеро вогненне. Це смерть друга. |
|
15
|
15
|
| И# и4же не њбрётесz въ кни1зэ жив0тнэй напи1санъ, ввeрженъ бyдетъ въ є4зеро џгненное. | І хто не був записаний у книзі життя, той був кинутий в озеро вогненне. |
|
Главa к7а
|
Глава 21
|
|
1
|
1
|
| И# ви1дэхъ нeбо н0во и3 зeмлю н0ву: пeрвое бо нeбо и3 землS пeрваz преид0ста, и3 м0рz нёсть ктомY. | І побачив я нове небо і нову землю, бо перше небо і перша земля минули, і моря вже нема. |
|
2
|
2
|
| И# ѓзъ їwaннъ ви1дэхъ грaдъ с™hй, їеrли1мъ н0въ сходsщь t бGа съ небесE, пригот0ванъ ћкw невёсту ўкрaшену мyжу своемY. | І я, Іоан, побачив святе місто Єрусалим, новий, що сходив від Бога з неба, приготований, як наречена, прикрашена для чоловіка свого. |
|
3
|
3
|
| И# слhшахъ глaсъ вeлій съ небесE, гlющь: сE, ски1ніz б9іz съ челwвёки, и3 всели1тсz съ ни1ми: и3 тjи лю1діе є3гw2 бyдутъ, и3 сaмъ бGъ бyдетъ съ ни1ми бGъ и4хъ: | І почув я гучний голос з неба, який говорив: ось, скинія Бога з людьми, і Він буде жити з ними; вони будуть Його народом, і Сам Бог з ними буде Богом їхнім. |
|
4
|
4
|
| и3 tи1метъ бGъ всsку слeзу t џчію и4хъ, и3 смeрти не бyдетъ ктомY: ни плaча, ни в0плz, ни болёзни не бyдетъ ктомY, ћкw пє1рваz мимоид0ша. | І витре Бог усяку сльозу з очей їхніх, і смерти не буде вже, ні плачу, ні крику, ні недуги вже не буде, бо колишнє минуло. |
|
5
|
5
|
| И# речE сэдsй на пrт0лэ: сE, нов† вс‰ творю2. И# гlа ми2: напиши2, ћкw сі‰ словесA и4стинна и3 вBрна сyть. | І сказав Той, Хто сидить на престолі: ось, творю все нове. І каже мені: напиши; бо слова ці істинні й вірні. |
|
6
|
6
|
| И# речe ми: соверши1шасz. Ѓзъ є4смь ѓлфа и3 њмeга, начaтокъ и3 конeцъ: ѓзъ жaждущему дaмъ t и3ст0чника воды2 жив0тныz тyне. | І сказав мені: звершилось! Я є Альфа й Омега, початок і кінець; спраглому дам задарма від джерела води живої. |
|
7
|
7
|
| Побэждazй наслёдитъ вс‰, и3 бyду є3мY бGъ, и3 т0й бyдетъ мнЁ въ сhна. | Переможець успадкує все, і буду йому Богом, і він буде Мені сином. |
|
8
|
8
|
| Страшли6вымъ же и3 невBрнымъ, и3 сквє1рнымъ и3 ўбjйцамъ, и3 блyдъ творsщымъ и3 ч†ры творsщымъ, їдwложeрцємъ и3 всBмъ лжи6вымъ, чaсть и5мъ въ є4зерэ горsщемъ nгнeмъ и3 жyпеломъ, є4же є4сть смeрть вторaz. | Боязких же і невірних, мерзотних і убивць і любодіїв, і чародіїв та ідолослужителів, і всіх неправдомовців — доля в озері, що горить вогнем і сіркою. Це смерть друга. |
|
9
|
9
|
| И# пріи1де ко мнЁ є3ди1нъ t седми2 ѓгGлъ, и3мyщихъ сeдмь фі†лъ и3сп0лненыхъ седми1хъ ћзвъ послёднихъ, и3 речE ко мнЁ, глаг0лz: грzди2, покажy ти невёсту ѓгнчу женY. | І прийшов до мене один з семи ангелів, у яких було сім чаш, наповнених сімома останніми покараннями, і сказав мені: піди, я покажу тобі жону, наречену Агнця. |
|
10
|
10
|
| И# ведe мz дyхомъ на горY вели1ку и3 высокY и3 показa ми грaдъ вели1кій, с™hй їеrли1мъ низходsщь съ небесE t бGа, | І возніс мене в дусі на велику й високу гору, і показав мені велике місто, святий Єрусалим, який сходив з неба від Бога. |
|
11
|
11
|
| и3мyщь слaву б9ію: и3 свэти1ло є3гw2 под0бно кaмени драг0му, ћкw кaмени їaспісу крmсталлови1дну: | Він має славу Божу. Світило його подібне до коштовного каменя, ніби каменя яспису кристаловидного. |
|
12
|
12
|
| и3мyщь стёну вели1ку и3 высокY, и3мyщь врaтъ дванaдесzть, и3 на вратёхъ ѓгGлwвъ дванaдесzть и3 и3менA напи6сана, ±же сyть и3менA дванaдесzтимъ колёнwмъ сынHвъ ї}левыхъ: | Він має велику і високу стіну, має дванадцять брам і на них дванадцять ангелів; на брамах написані імена дванадцяти колін синів Ізраїлевих: |
|
13
|
13
|
| t вост0ка вратA тр0z и3 t сёвера вратA тр0z, t ю4га вратA тр0z и3 t зaпада вратA тр0z. | зі сходу три брами, з півночі три брами, з півдня три брами, із заходу три брами. |
|
14
|
14
|
| И# стэнA грaда и3мёzше њсновaній дванaдесzть, и3 на ни1хъ и3мeнъ дванaдесzть ґпcлwвъ ѓгнчихъ. | Стіна міста має дванадцять підвалин, і на них імена дванадцяти апостолів Агнця. |
|
15
|
15
|
| И# глаг0лzй со мн0ю и3мёzше тр0сть злaту, да и3змёритъ грaдъ и3 вратA є3гw2 и3 стёны є3гw2. | Той, що говорив зі мною, мав золоту тростину для вимірювання міста, і брам його, і стіни його. |
|
16
|
16
|
| И# грaдъ на четhри ќглы стои1тъ, и3 долготA є3гw2 толи1ка є4сть, є3ли1ка же и3 широтA. И# и3змёри грaдъ тр0стію на стaдій дванaдесzть тhсzщъ: долготA и3 широтA и3 высотA є3гw2 р†вна сyть. | Місто розташоване чотирикутником, і довжина його така сама, як і ширина. І виміряв він місто тростиною на дванадцять тисяч стадій; довжина і ширина і висота його рівні. |
|
17
|
17
|
| И# размёри стёну є3гw2 во сто2 и3 четhридесzть и3 четhри л†кти, въ мёру человёческу, ћже є4сть ѓгGла. | І стіну його виміряв у сто сорок чотири лікті, мірою людською, яка міра й ангела. |
|
18
|
18
|
| И# бЁ создaніе стэны2 є3гw2 їaспісъ: и3 грaдъ злaто чи1сто, под0бенъ стклY чи1сту. | Стіна його побудована з яспису, а місто було — чисте золото, подібне до чистого скла. |
|
19
|
19
|
| И# њснов†ніz стэны2 грaда всsкимъ драги1мъ кaменіемъ ўкрaшєна бsху: њсновaніе пeрвое їaспісъ, втор0е сапфjръ, трeтіе халкидHнъ, четвeртое смарaгдъ, | Підвалини стіни міста прикрашені всяким коштовним камінням: підвалина перша яспис, друга сапфір, третя халкидон, четверта смарагд, |
|
20
|
20
|
| пsтое сард0нmxъ, шест0е сaрдій, седм0е хрmс0ліfъ, nсм0е вирЂллъ, девsтое топaзій, десsтое хрmс0прасъ, первоенaдесzть v3акjнfъ, второенaдесzть ґмеfЂстъ. | п’ята сардонікс, шоста сердолік, сьома хризоліт, восьма берил, дев’ята топаз, десята хризопраз, одинадцята гіацинт, дванадцята аметист. |
|
21
|
21
|
| И# дванaдесzть врaтъ дванaдесzть би1серwвъ: є3ди6на к†zждо вратA бёша t є3ди1нагw би1сера. И# стHгны грaда злaто чи1сто, ћкw сткло2 пресвётло. | А дванадцять брам — дванадцять перлин: кожна брама була з однієї перлини. Вулиця міста — чисте золото, як прозоре скло. |
|
22
|
22
|
| И# хрaма не ви1дэхъ въ нeмъ: гDь бо бGъ вседержи1тель хрaмъ є3мY є4сть, и3 ѓгнецъ. | Храму ж я не бачив у ньому, бо Господь Бог Вседержитель — храм його, і Агнець. |
|
23
|
23
|
| И# грaдъ не трeбуz с0лнца и3 луны2, да свётzтъ въ нeмъ, слaва бо б9іz просвэти2 є3го2, и3 свэти1лникъ є3гw2 ѓгнецъ. | І місто не має потреби ні в сонці, ні у місяці для освітлення свого, бо слава Божа освітила його, і світильник його — Агнець. |
|
24
|
24
|
| И# kзhцы сп7сeни во свётэ є3гw2 п0йдутъ, и3 цaріе зeмстіи принесyтъ слaву и3 чeсть свою2 въ него2. | Спасенні народи будуть ходити у світлі його, і царі земні принесуть до нього славу і честь свою. |
|
25
|
25
|
| И# вратA є3гw2 не и4мутъ затвори1тисz во дни2: н0щи бо не бyдетъ тY. | Брами його не будуть зачинятися вдень; а ночі там не буде. |
|
26
|
26
|
| И# принесyтъ слaву и3 чeсть kзhкwвъ въ него2: | І принесуть до нього славу і честь народів. |
|
27
|
27
|
| и3 не и4мать въ него2 вни1ти всsко сквeрно, и3 творsй мeрзость и3 лжY, но т0кмw напи6саныz въ кни1гахъ жив0тныхъ ѓгнца. | І не ввійде до нього ніщо нечисте, і ніхто, підданий мерзоті і неправді, а тільки ті, які написані у Агнця в книзі життя. |
|
Главa к7в
|
Глава 22
|
|
1
|
1
|
| И# показa ми чи1сту рэкY воды2 жив0тныz, свётлу ћкw крmстaллъ, и3сходsщу t пrт0ла б9іz и3 ѓгнча. | І показав мені чисту ріку води життя, світлу, як кристал, що виходила від престолу Бога і Агнця. |
|
2
|
2
|
| ПосредЁ ст0гны є3гw2 и3 по nбап0лы рэки2 дрeво жив0тное, є4же твори1тъ плодHвъ дванaдесzте, на кjйждо мцcъ воздаS пл0дъ св0й: и3 ли1ствіе дрeва во и3сцэлeніе kзhкwмъ. | Серед вулиці його, і по той і по інший бік річки, — дерево життя, яке дванадцять разів приносить плоди, дає на кожен місяць плід свій; і листя дерева — для зцілення народів. |
|
3
|
3
|
| И# всsка ґнafема не бyдетъ ктомY: и3 пrт0лъ б9ій и3 ѓгнечь бyдетъ въ нeмъ, и3 раби2 є3гw2 послyжатъ є3мY, | І нічого вже не буде проклятого; але престіл Бога і Агнця буде в ньому, і раби Його будуть служити Йому. |
|
4
|
4
|
| и3 ќзрzтъ лицE є3гw2, и3 и4мz є3гw2 на челёхъ и4хъ. | І побачать лице Його, й ім’я Його буде на чолах їхніх. |
|
5
|
5
|
| И# н0щи не бyдетъ тaмw, и3 не потрeбуютъ свёта t свэти1лника, ни свёта с0лнечнагw, ћкw гDь бGъ просвэщaетъ |: и3 воцарsтсz во вёки вэкHвъ. | І ночі не буде там, і не будуть мати потреби ні у світильнику, ні у світлі сонячному, бо Господь Бог освітлює їх; і будуть царювати на віки віків. |
|
6
|
6
|
| И# речe ми: сі‰ словесA вBрна и3 и4стинна: и3 гDь бGъ с™hхъ прbрHкъ послA ѓгGла своего2 показaти рабHмъ свои6мъ, и5мже подобaетъ бhти вск0рэ. | І сказав мені: ці слова вірні й істинні; і Господь, Бог святих пророків, послав ангела Свого показати рабам Своїм те, чому належить бути невдовзі. |
|
7
|
7
|
| СE, грzдY ск0рw: бlжeнъ соблюдazй словесA прbр0чества кни1ги сеS. | Ось, прийду скоро: блаженний, хто додержує слова пророцтва книги цієї. |
|
8
|
8
|
| И# ѓзъ їwaннъ ви1дэхъ сі‰ и3 слhшахъ. И# є3гдA слhшахъ и3 ви1дэхъ, пад0хъ поклони1тисz на нHгу ѓгGла показyющагw ми2 сіE: | Я, Іоан, бачив і чув це. Коли ж почув і побачив, упав до ніг ангела, який показував мені це, щоб поклонитися йому; |
|
9
|
9
|
| и3 глаг0ла ми2: ви1ждь, ни2: клеврeтъ бо тв0й є4смь и3 брaтіи твоеS прbр0кwвъ и3 соблюдaющихъ словесA кни1ги сеS: бGу поклони1сz. | але він сказав мені: дивись, не роби цього; бо я співслужитель тобі і братам твоїм пророкам і тим, хто додержує слів книги цієї; Богу поклонись. |
|
10
|
10
|
| И# глаг0ла ми2: не запечатлёй словeсъ прbр0чествіz кни1ги сez: ћкw врeмz бли1з8 є4сть. | І сказав мені: не запечатуй слів пророцтва книги цієї; бо час близько. |
|
11
|
11
|
| Њби1дzй да њби1дитъ є3щE, и3 сквeрный да њскверни1тсz є3щE: и3 првdный прaвду да твори1тъ є3щE: и3 с™hй да с™и1тсz є3щE. | Неправедний нехай ще чинить неправду; нечистий нехай ще оскверняється; праведний же нехай ще творить правду, і святий нехай ще освячується. |
|
12
|
12
|
| И# сE, грzдY ск0рw, и3 мздA моS со мн0ю, воздaти коемyждо по дэлHмъ є3гw2. | Ось, прийду скоро, відомщення Моє зі Мною, щоб воздати кожному за ділами його. |
|
13
|
13
|
| Ѓзъ є4смь ѓлфа и3 њмeга, начaтокъ и3 конeцъ, пeрвый и3 послёдній. | Я є Альфа й Омега, початок і кінець, Перший і Останній. |
|
14
|
14
|
| Бlжeни творsщіи зaпwвэди є3гw2, да бyдетъ w4бласть и5мъ на дрeво жив0тное, и3 враты2 вни1дутъ во грaдъ. | Блаженні ті, які дотримуються заповідей Його, щоб мати їм право на дерево життя і ввійти в місто воротами. |
|
15
|
15
|
| Внё же пси2 и3 чародёє, и3 любодёє и3 ўб‡йцы, и3 їдwлослужи1телє и3 всsкъ любsй и3 творsй лжY. | А зовні — пси і чародії, і любодії, і убивці, й ідолослужителі, і всякий, хто любить і чинить неправду. |
|
16
|
16
|
| Ѓзъ ї}съ послaхъ ѓгGла моего2 засвидётелствовати вaмъ сі‰ въ цRквахъ. Ѓзъ є4смь к0рень и3 р0дъ дв7довъ, и3 ѕвэздA ќтреннzz [свётлаz] и3 денни1ца. | Я, Ісус, послав Ангела Мого засвідчити вам це у церквах. Я є корінь і нащадок Давидів, зірка світла і ранкова. |
|
17
|
17
|
| И# д¦ъ и3 невёста глаг0лютъ: пріиди2, и3 слhшzй да глаг0летъ: пріиди2. И# жaждzй да пріи1детъ, и3 хотsй да пріи1метъ в0ду жив0тную тyне. | І Дух і наречена говорять: прийди! І той, хто чув, нехай скаже: прийди! Хто спраглий, нехай приходить, і хто бажає, нехай бере воду життя задарма. |
|
18
|
18
|
| Сосвидётелствую бо всsкому слhшащему словесA прbр0чества кни1ги сеS: ѓще кто2 приложи1тъ къ си6мъ, наложи1тъ бGъ на него2 ћзвъ напи1санныхъ въ кни1зэ сeй: | І я також свідчу всякому, хто чує слова пророцтва книги цієї: коли хто додасть щось до них, на того накладе Бог покарання, про які написано в книзі цій; |
|
19
|
19
|
| и3 ѓще кто2 tи1метъ t словeсъ кни1ги прbр0чествіz сегw2, tи1метъ бGъ чaсть є3гw2 t кни1ги жив0тныz, и3 t грaда с™aгw, и3 напи1санныхъ въ кни1зэ сeй. | і коли хто відійме щось від слів книги пророцтва цього, в того відійме Бог участь у книзі життя й у святому місті, і в тому, що написано в книзі цій. |
|
20
|
20
|
| Гlетъ свидётелствуzй сі‰: є4й, грzдY ск0рw: ґми1нь. Е$й, грzди2 гDи ї}се. | Хто свідчить це, говорить: так, гряду скоро! Амінь. Так, гряди, Господи Ісусе! |
|
21
|
21
|
| Блгdть гDа нaшегw ї}са хrтA со всёми вaми. Ґми1нь. | Благодать Господа нашого Ісуса Христа з усіма вами. Амінь. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
