Главa G
|
Глава 3
|
1
|
1
|
Воспоминaй тBмъ начaлствующымъ и3 владёющымъ повиновaтисz и3 покарsтисz, и3 ко всsкому дёлу бlгу готHвымъ бhти: | Hагадуй їм, щоб слухалися і корилися начальству і властям, були готові на всяке добре діло, |
2
|
2
|
ни є3ди1наго хyлити, не сварли6вымъ бhти, но ти6химъ, всsку kвлsющымъ кр0тость ко всBмъ человёкwмъ. | нікого не лихословили, були не сварливі, а тихі і виявляли всяку лагідність до всіх людей. |
3
|
3
|
Бёхомъ бо и3ногдA и3 мы2 несмhсленни, и3 непокори1ви, и3 прельщeни, раб0тающе похотeмъ и3 сластeмъ разли6чнымъ, въ ѕл0бэ и3 зaвисти живyще, мeрзцы (сyще и3) ненави1дzще дрyгъ дрyга. | Бо і ми були колись нерозумними, непокірними, обманутими, рабами похотей і різних розкошів, жили в злобі та в заздрощах, були огидними, ненавиділи один одного. |
4
|
4
|
Е#гдa же блгdть и3 чlвэколю1біе kви1сz сп7са нaшегw бGа, | Коли ж з’явилися благодать і людинолюбство Спасителя нашого‚ Бога, |
5
|
5
|
не t дёлъ првdныхъ, и5хже сотвори1хомъ мы2, но по своeй є3гw2 млcти, сп7сE нaсъ бaнею пакибытіS и3 њбновлeніz д¦а с™aгw, | Він спас нас не за діла праведности, які б ми вчинили, а з Своєї милости, через купіль відродження і оновлення Святим Духом, |
6
|
6
|
є3г0же и3зліS на нaсъ nби1лнw ї}съ хrт0мъ, сп7си1телемъ нaшимъ, | Якого щедро вилив на нас через Ісуса Христа Спасителя нашого, |
7
|
7
|
да њправди1вшесz блгdтію є3гw2, наслBдницы бyдемъ по ўповaнію жи1зни вёчныz. | щоб, виправдавшись Його благодаттю, ми за упованням стали спадкоємцями вічного життя. |
8
|
8
|
(За?.) (Чaдо тjте,) вёрно сл0во, и3 њ си1хъ хощY тS и3звэщaти [ўтверди1ти], да пекyтсz дHбрымъ дэлHмъ прилэжaти вёровавшіи бGу: сі‰ сyть полє1зна человёкwмъ и3 дwбрA. | Слово це вірне; і я хочу, щоб ти підтверджував це, щоб ті, які увірували в Бога, дбали бути ревними до добрих діл: це добре і корисне людям. |
9
|
9
|
Бyихъ же стzзaній и3 родосл0вій и3 рвeній и3 свaрwвъ зак0нныхъ tступaй: сyть бо неполє1зны и3 сyєтны. | Hерозумних же змагань‚ і родоводів, і суперечок‚ і чвар про закон уникай, бо вони некорисні і марні. |
10
|
10
|
Е#ретікA человёка по пeрвомъ и3 вторёмъ наказaніи tрицaйсz, | Єретика‚ після першого і другого напоумлення‚ цурайся, |
11
|
11
|
вёдый, ћкw разврати1сz таковhй, и3 согрэшaетъ, и3 є4сть самоwсуждeнъ. | знаючи, що такий розбестився і грішить, будучи самозасудженим. |
12
|
12
|
Е#гдA послю2 ґртeму къ тебЁ и3ли2 тmхjка, потщи1сz пріити2 ко мнЁ въ нікоп0ль: тaмw бо суди1хъ њзимёти. | Коли пришлю до тебе Артема чи Тихика, поспіши прийти до мене в Hікополь, бо я вирішив провести там зиму. |
13
|
13
|
Зи1ну зак0нника и3 ґполлHса ск0рw предпосли2, и3 да ничт0же и5мъ скyдно бyдетъ. | Законника Зину та Аполлоса потурбуйся відправити так, щоб у них ні в чому не було нестатку. |
14
|
14
|
Да ўчaтсz же и3 нaши дHбрымъ дэлHмъ прилэжaти въ н{жнаz трeбwваніz, да не бyдутъ безпл0дни. | Hехай і наші вчаться дбати про добрі діла, в задоволенні необхідних потреб, щоб не були безплідні. |
15
|
15
|
Цэлyютъ тS со мн0ю сyщіи вси2. Цэлyй лю1бzщыz ны2 въ вёрэ. Блгdть со всёми вaми. Ґми1нь. | Вітають тебе всі, що перебувають зі мною. Вітай тих, хто любить нас у вірі. Благодать з усіма вами. Амінь. |