|
Глава 3
|
Главa G
|
|
1
|
1
|
| Hагадуй їм, щоб слухалися і корилися начальству і властям, були готові на всяке добре діло, | Воспоминaй тBмъ начaлствующымъ и3 владёющымъ повиновaтисz и3 покарsтисz, и3 ко всsкому дёлу бlгу готHвымъ бhти: |
|
2
|
2
|
| нікого не лихословили, були не сварливі, а тихі і виявляли всяку лагідність до всіх людей. | ни є3ди1наго хyлити, не сварли6вымъ бhти, но ти6химъ, всsку kвлsющымъ кр0тость ко всBмъ человёкwмъ. |
|
3
|
3
|
| Бо і ми були колись нерозумними, непокірними, обманутими, рабами похотей і різних розкошів, жили в злобі та в заздрощах, були огидними, ненавиділи один одного. | Бёхомъ бо и3ногдA и3 мы2 несмhсленни, и3 непокори1ви, и3 прельщeни, раб0тающе похотeмъ и3 сластeмъ разли6чнымъ, въ ѕл0бэ и3 зaвисти живyще, мeрзцы (сyще и3) ненави1дzще дрyгъ дрyга. |
|
4
|
4
|
| Коли ж з’явилися благодать і людинолюбство Спасителя нашого‚ Бога, | Е#гдa же блгdть и3 чlвэколю1біе kви1сz сп7са нaшегw бGа, |
|
5
|
5
|
| Він спас нас не за діла праведности, які б ми вчинили, а з Своєї милости, через купіль відродження і оновлення Святим Духом, | не t дёлъ првdныхъ, и5хже сотвори1хомъ мы2, но по своeй є3гw2 млcти, сп7сE нaсъ бaнею пакибытіS и3 њбновлeніz д¦а с™aгw, |
|
6
|
6
|
| Якого щедро вилив на нас через Ісуса Христа Спасителя нашого, | є3г0же и3зліS на нaсъ nби1лнw ї}съ хrт0мъ, сп7си1телемъ нaшимъ, |
|
7
|
7
|
| щоб, виправдавшись Його благодаттю, ми за упованням стали спадкоємцями вічного життя. | да њправди1вшесz блгdтію є3гw2, наслBдницы бyдемъ по ўповaнію жи1зни вёчныz. |
|
8
|
8
|
| Слово це вірне; і я хочу, щоб ти підтверджував це, щоб ті, які увірували в Бога, дбали бути ревними до добрих діл: це добре і корисне людям. | (За?.) (Чaдо тjте,) вёрно сл0во, и3 њ си1хъ хощY тS и3звэщaти [ўтверди1ти], да пекyтсz дHбрымъ дэлHмъ прилэжaти вёровавшіи бGу: сі‰ сyть полє1зна человёкwмъ и3 дwбрA. |
|
9
|
9
|
| Hерозумних же змагань‚ і родоводів, і суперечок‚ і чвар про закон уникай, бо вони некорисні і марні. | Бyихъ же стzзaній и3 родосл0вій и3 рвeній и3 свaрwвъ зак0нныхъ tступaй: сyть бо неполє1зны и3 сyєтны. |
|
10
|
10
|
| Єретика‚ після першого і другого напоумлення‚ цурайся, | Е#ретікA человёка по пeрвомъ и3 вторёмъ наказaніи tрицaйсz, |
|
11
|
11
|
| знаючи, що такий розбестився і грішить, будучи самозасудженим. | вёдый, ћкw разврати1сz таковhй, и3 согрэшaетъ, и3 є4сть самоwсуждeнъ. |
|
12
|
12
|
| Коли пришлю до тебе Артема чи Тихика, поспіши прийти до мене в Hікополь, бо я вирішив провести там зиму. | Е#гдA послю2 ґртeму къ тебЁ и3ли2 тmхjка, потщи1сz пріити2 ко мнЁ въ нікоп0ль: тaмw бо суди1хъ њзимёти. |
|
13
|
13
|
| Законника Зину та Аполлоса потурбуйся відправити так, щоб у них ні в чому не було нестатку. | Зи1ну зак0нника и3 ґполлHса ск0рw предпосли2, и3 да ничт0же и5мъ скyдно бyдетъ. |
|
14
|
14
|
| Hехай і наші вчаться дбати про добрі діла, в задоволенні необхідних потреб, щоб не були безплідні. | Да ўчaтсz же и3 нaши дHбрымъ дэлHмъ прилэжaти въ н{жнаz трeбwваніz, да не бyдутъ безпл0дни. |
|
15
|
15
|
| Вітають тебе всі, що перебувають зі мною. Вітай тих, хто любить нас у вірі. Благодать з усіма вами. Амінь. | Цэлyютъ тS со мн0ю сyщіи вси2. Цэлyй лю1бzщыz ны2 въ вёрэ. Блгdть со всёми вaми. Ґми1нь. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
