|
Главa в7
|
Глава 2
|
|
1
|
1
|
| Собери1тесz и3 свzжи1тесz, kзhкъ ненакaзанный, | Досліджуйте себе уважно, досліджуйте, народе неприборканий, |
|
2
|
2
|
| прeжде нeже бhти вaмъ ћкоже цвёту мимоходsщу въ дeнь, прeжде нeже пріити2 на вы2 гнёву гDню, прeжде нeже пріити2 на вы2 дню2 ћрости гDни. | доки не прийшло визначення — день пролетить, як полова, — доки не прийшов на вас полум’яний гнів Господній, доки не настав для вас день люті Господньої. |
|
3
|
3
|
| Взыщи1те гDа, вси2 смирeнніи земли2, сyдъ содэвaйте и3 прaвды взыщи1те, (взыщи1те кр0тости) и3 tвэщaйте |, ћкw да покрhетесz въ дeнь гнёва гDнz. | Шукайте Господа, всі смиренні землі, які виконують закони Його; шукайте правду, шукайте смиренномудрість; можливо, ви сховаєтеся у день гніву Господнього. |
|
4
|
4
|
| ЗанE гaза расхищeна бyдетъ, и3 ґскалHнъ во и3зчезновeніе бyдетъ: и3 ґзHтъ въ полyдни tвeржетсz, и3 ґккарHнъ и3скорени1тсz. | Бо Газа буде покинута й Аскалон спорожніє, Азот буде вигнаний серед дня й Екрон викоріниться. |
|
5
|
5
|
| Г0ре живyщымъ на ќжи морстёмъ, пришeлцы кри1тстіи: сл0во гDне на вaсъ, ханаaне, землE и3ноплемeнникwвъ, и3 погублю1 вы t жили1ща: | Горе жителям приморської країни, народу критському! Слово Господнє на вас, хананеї, земле Филистимська! Я знищу тебе, і не буде у тебе жителів, — |
|
6
|
6
|
| и3 бyдетъ кри1тъ пaжить стадaмъ и3 њгрaда nвцaмъ, | і буде приморська країна пастушою вівчарнею і загоном для худоби. |
|
7
|
7
|
| и3 бyдетъ ќже морск0е њстaвшымъ д0му їyдина: на ни1хъ пожирyютъ въ домёхъ ґскалHнихъ, къ вeчеру витaти и4мутъ t лицA сынHвъ їyдиныхъ, ћкw присэти2 и5хъ гDь бGъ и4хъ и3 возврати2 плёнъ и4хъ. | І дістанеться цей край залишкам дому Іудиного, і будуть пасти там, і в домах Аскалона будуть увечері відпочивати, бо Господь Бог їхній відвідає їх і поверне полон їх. |
|
8
|
8
|
| Слhшахъ поношє1ніz мw†влz и3 ўкори6зны сынHвъ ґммHнихъ,њ ни1хже поношaху лю1демъ мои6мъ и3 величaхусz на предёлы мо‰. | Чув Я ганьбу Моава й обра́зи синів Аммонових, як вони знущалися з Мого народу і величалися у наділах його. |
|
9
|
9
|
| Сегw2 рaди живY ѓзъ, гlетъ гDь си1лъ, бGъ ї}левъ: занE мwaвъ ћкw сод0ма бyдетъ, и3 сhнове ґммw6ни ћкw гом0рра, и3 дамaскъ њстaвленъ ћкw ст0гъ гумeнный и3 разорeнъ во вёкъ: и3 пр0чіи людjй мои1хъ расхи1тzтъ |, и3 њстaвшіи kзhка моегw2 наслёдzтъ и5хъ. | Тому, живу Я! — говорить Господь Саваоф, Бог Ізраїлів: Моав буде, як Содом, і сини Аммона будуть, як Гоморра, надбанням кропиви, соляним рівчаком, пустелею навіки; залишок народу Мого візьме їх у здобич, і вцілілі з людей Моїх одержать їх у спадщину. |
|
10
|
10
|
| СіE и5мъ за досаждeніе и4хъ, занE поноси1ша и3 возвели1чишасz на лю1ди гDа вседержи1телz. | Це їм за зарозумілість їх, за те, що вони знущалися і величалися над народом Господа Саваофа. |
|
11
|
11
|
| Kви1тсz гDь на ни1хъ и3 потреби1тъ вс‰ б0ги kзhкwвъ земнhхъ: и3 покл0нzтсz є3мY кjйждо t мёста своегw2, вси2 џстрови kзhчестіи. | Страшний буде для них Господь, бо знищить усіх богів землі, і Йому будуть поклонятися, кожен зі свого місця, всі острови народів. |
|
12
|
12
|
| И# вы2, мyрини, ћзвени nрyжіемъ мои1мъ бyдете. | І ви, ефіопляни, побиті будете мечем Моїм. |
|
13
|
13
|
| И# прострeтъ рyку свою2 на сёверъ и3 погуби1тъ ґссmрjанина, и3 положи1тъ нінеvjю во и3зчезновeніе безв0дно, ћкw пустhню: | І простягне Він руку Свою на північ, і знищить Ассура, й оберне Ниневію на руїни, на місце сухе, як пустеля, |
|
14
|
14
|
| и3 пожирyютъ посредЁ є3S стадA и3 вси2 ѕвёріе земнjи, и3 хамеле0ны и3 є4жеве во гнёздахъ є3S вогнэздsтсz: и3 ѕвёріе возвhютъ въ разсёлинахъ є3S, и3 врaнове во вратёхъ є3S, занE кeдръ возношeніе є3S. | і спочивати будуть серед неї стада і всякого роду тварини; пелікан і їжак будуть ночувати у різьблених прикрасах її; голос їх буде лунати у вікнах, руйнування виявиться на дверних стовпах, бо не стане на них кедрової обшивки. |
|
15
|
15
|
| Сeй грaдъ през0рливый, живsй на ўповaніи, глаг0лzй въ сeрдцы своeмъ: ѓзъ є4смь, и3 нёсть по мнЁ є3щE: кaкw бhсть во и3зчезновeніе, пaжить ѕвэрє1мъ; всsкъ мимоходsй сквозЁ є3го2 позви1ждетъ и3 воздви1гнетъ руцЁ свои2. | Ось чим буде місто, яке торжествує, живе безтурботно, яке говорить у серці своєму: «я, і немає іншого, крім мене». Як воно стало руїною, лігвом для звірів! Усякий, проходячи повз нього, посвистить і махне рукою. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
