Тя благослови́м, вы́шний Бо́же и Го́споди ми́лости, творя́щаго при́сно с на́ми вели́кая же и неизсле́дованная, сла́вная же и ужа́сная, и́хже несть числа́, пода́вшаго нам сон во упокое́ние не́мощи на́шея, и ослабле́ние трудо́в многотру́дныя пло́ти. Благодари́м Тя, я́кo не погуби́л еси́ нас со беззако́ньми на́шими, но человеколю́бствовал еси́ обы́чно, и в неча́янии лежа́щия ны воздви́гл еси́, во е́же славосло́вити держа́ву Твою́. Те́мже мо́лим безме́рную Твою́ бла́гость, просвети́ на́ша мы́сли, очеса́, и ум наш от тя́жкаго сна ле́ности возста́ви: отве́рзи на́ша уста́, и испо́лни я Твое́го хвале́ния, я́ко да возмо́жем непоколе́блемо пе́ти же и испове́датися Тебе́, во всех, и от всех сла́вимому Бо́гу, Безнача́льному Отцу́, со Единоро́дным Твои́м Сы́ном, и Всесвяты́м и Благи́м и Животворя́щим Твои́м Ду́хом, ны́не и при́сно и во ве́ки веко́в. Ами́нь.

Тебе благословляємо, Всевишній Боже і Господи Милосердний, Ти завжди вчиняєш з нами великі і неосяжні, славні і страшні, незліченні діла Свої, Ти дав нам сон на упокоєння немочі нашої і перепочинок від трудів знесиленій плоті. Дякуємо Тобі, що не погубив нас із беззаконнями нашими, але, через невпинну любов Твою до людей, коли лежали ми у відчаї – Ти підняв нас прославляти могутність Твою. Тож, молимо Твою безмірну благість: просвіти наші думки; наші очі і розум від тяжкого сну лінощів збуди; відкрий наші вуста і наповни їх хвалою Тобі, щоб ми мали змогу непохитно оспівувати і сповідувати Тебе, Безначального Отця із Єдинородним Твоїм Сином і Всесвятим, Благим і Животворящим Твоїм Духом нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.