|
Каfjсма в7i.
|
Кафизма 12
|
|
Paл0мъ п7є.
|
Псалом 85
|
| Мlтва дв7ду, п7е7.№.Приклони2, гDи, ќхо твоE, и3 ўслhши мS: ћкw ни1щъ и3 ўб0гъ є4смь ѓзъ.в7.Сохрани2 дyшу мою2, ћкw прпdбенъ є4смь: сп7си2 рабA твоего2, б9е м0й, ўповaющаго на тS.G.Поми1луй мS, гDи, ћкw къ тебЁ воззовY вeсь дeнь.д7.Возвесели2 дyшу рабA твоегw2: ћкw къ тебЁ взsхъ дyшу мою2.є7.Ћкw ты2, гDи, бlгъ и3 кр0токъ и3 многомлcтивъ всBмъ призывaющымъ тS.ѕ7.Внуши2, гDи, моли1тву мою2 и3 вонми2 глaсу молeніz моегw2.з7.Въ дeнь ск0рби моеS воззвaхъ къ тебЁ, ћкw ўслhшалъ мS є3си2.}.Нёсть под0бенъ тебЁ въ бозёхъ, гDи, и3 нёсть по дэлHмъ твои6мъ.f7.Вси2 kзhцы, є3ли1ки сотвори1лъ є3си2, пріи1дутъ и3 покл0нzтсz пред8 тоб0ю, гDи, и3 прослaвzтъ и4мz твоE:‹.ћкw вeлій є3си2 ты2 и3 творsй чудесA, ты2 є3си2 бGъ є3ди1нъ.№i.Настaви мS, гDи, на пyть тв0й, и3 пойдY во и4стинэ твоeй: да возвесели1тсz сeрдце моE боsтисz и4мене твоегw2.в7i.И#сповёмсz тебЁ, гDи б9е м0й, всёмъ сeрдцемъ мои1мъ и3 прослaвлю и4мz твоE въ вёкъ:Gi.ћкw млcть твоS вeліz на мнЁ, и3 и3збaвилъ є3си2 дyшу мою2 t ѓда преисп0днэйшагw.д7i.Б9е, законопрест{пницы востaша на мS, и3 с0нмъ держaвныхъ взыскaша дyшу мою2, и3 не предложи1ша тебE пред8 соб0ю.є7i.И# ты2, гDи б9е м0й, щeдрый и3 млcтивый, долготерпэли1вый и3 многомлcтивый и3 и4стинный,ѕ7i.при1зри на мS и3 поми1луй мS: дaждь держaву твою2 џтроку твоемY и3 сп7си2 сhна рабы2 твоеS.з7i.Сотвори2 со мн0ю знaменіе во бlго: и3 да ви1дzтъ ненави1дzщіи мS, и3 постыдsтсz, ћкw ты2, гDи, пом0глъ ми2 и3 ўтёшилъ мS є3си2. | Молитва Давида.1Прихили, Господи, вухо Твоє і почуй мене, бо я немічний і вбогий.2Охорони душу мою, бо я відданий Тобі. Боже мій, спаси раба Твого, що уповає на Тебе.3Помилуй мене, Господи, бо я взиваю до Тебе кожного дня.4Звесели душу раба Твого, бо до Тебе я підношу душу мою.5Бо Ти, Господи, благий і лагідний і многомилостивий до тих, що призивають Тебе.6Почуй, Господи, молитву мою і вислухай голос благання мого.7В день скорботи моєї я взиваю до Тебе, бо Ти почуєш мене, Боже.8Немає між богами такого, як Ти, Господи, і ніщо не може зрівнятися з ділами Твоїми.9Всі народи, що їх створив Ти, прийдуть і поклоняться Тобі, Господи, і прославлять ім’я Твоє.10Бо Ти великий і твориш чудеса. Ти — Бог єдиний.11Настав мене, Господи, на путь Твою, і буду ходити в істині Твоїй. Утверди серце моє в страху перед іменем Твоїм.12Буду вихваляти Тебе, Господи, Боже мій, всім серцем моїм і прославлятиму ім’я Твоє повіки.13Бо велика милість Твоя наді мною: Ти визволив душу мою з пекла найглибшого.14Боже! Беззаконники повстали проти мене, і натовп сильних шукає душі моєї, і не мають Тебе перед собою.15Ти ж, Господи, щедрий і милостивий, довготерпеливий і многомилостивий і істинний.16Зглянься на мене і помилуй мене; дай силу рабу Твоєму, спаси сина раби Твоєї.17Покажи на мені ознаку милости Твоєї, щоб побачили ненависники мої і посоромилися, бо Ти, Господи, допоміг мені і втішив мене. |
|
Paл0мъ п7ѕ.
|
Псалом 86
|
| №.СынHмъ корewвымъ, pал0мъ пёсни, п7ѕ7.в7.Њснов†ніz є3гw2 на горaхъ с™hхъ: лю1битъ гDь вратA сіw6нz пaче всёхъ селeній їaкwвлихъ.G.Пресл†внаz глаг0лашасz њ тебЁ, грaде б9ій.д7.ПомzнY раaвъ и3 вавmлHна вёдущымъ мS: и3 сE, и3ноплемє1нницы и3 тЂръ и3 лю1діе є3fі0пстіи, сjи бhша тaмw.є7.Мaти сіHнъ речeтъ: человёкъ и3 человёкъ роди1сz въ нeмъ, и3 т0й њсновA и5 вhшній.ѕ7.ГDь повёсть въ писaніи людjй и3 кнzзeй, си1хъ бhвшихъ въ нeмъ.з7.Ћкw веселsщихсz всёхъ жили1ще въ тебЁ. | 1Псалом синів Кореєвих. Пісня (про Єрусалим, що є прообраз Єрусалима небесного).2Основи його на горах святих, любить Господь врата Сиону більше за поселення Якова.3Преславне говорять про тебе, місто Боже.4Згадаю Єгипет і Вавилон перед тими, що знають мене. Ось филистимляни і Тир з людьми ефіопськими скажуть: це все сталося там.5І про Сион скажуть: і цей, і той чоловік народився в ньому, і Сам Всевишній заснував його.6Господь напише в переписі народів: ось такий народився там.7Бо в Тобі оселя всіх, що співають і веселяться. |
|
Paл0мъ п7з.
|
Псалом 87
|
| №.Пёснь pалмA сынHмъ корewвымъ, въ конeцъ, њ маелefэ є4же tвэщaти, рaзума є3мaну ї}лтzнину, п7з7.в7.ГDи б9е спcніz моегw2, во дни2 воззвaхъ и3 въ нощи2 пред8 тоб0ю:G.да вни1детъ пред8 тS моли1тва моS, приклони2 ќхо твоE къ молeнію моемY.д7.Ћкw и3сп0лнисz ѕHлъ душA моS, и3 жив0тъ м0й ѓду прибли1жисz.є7.Привмэнeнъ бhхъ съ низходsщими въ р0въ: бhхъ ћкw человёкъ без8 п0мощи,ѕ7.въ мeртвыхъ своб0дь: ћкw ћзвенніи спsщіи во гр0бэ, и4хже не помzнyлъ є3си2 ктомY, и3 тjи t руки2 твоеS tриновeни бhша.з7.Положи1ша мS въ р0вэ преисп0днэмъ, въ тeмныхъ и3 сёни смeртнэй.}.На мнЁ ўтверди1сz ћрость твоS, и3 вс‰ вHлны тво‰ навeлъ є3си2 на мS.f7.Ўдaлилъ є3си2 знaемыхъ мои1хъ t менє2: положи1ша мS мeрзость себЁ: прeданъ бhхъ и3 не и3схождaхъ.‹.Џчи мои2 и3знемог0стэ t нищеты2: воззвaхъ къ тебЁ, гDи, вeсь дeнь, воздёхъ къ тебЁ рyцэ мои2.№i.Е#дA мeртвыми твори1ши чудесA; и3ли2 врaчеве воскресsтъ, и3 и3сповёдzтсz тебЁ;в7i.Е#дA повёсть кто2 во гр0бэ млcть твою2, и3 и4стину твою2 въ поги1бели;Gi.Е#дA позн†на бyдутъ во тмЁ чудесA тво‰, и3 прaвда твоS въ земли2 забвeннэй;д7i.И# ѓзъ къ тебЁ, гDи, воззвaхъ, и3 ќтрw моли1тва моS предвари1тъ тS.є7i.Вскyю, гDи, tрёеши дyшу мою2; tвращaеши лицE твоE t менє2;ѕ7i.Ни1щъ є4смь ѓзъ, и3 въ трудёхъ t ю4ности моеS: вознeсжесz смири1хсz и3 и3знемог0хъ.з7i.На мнЁ преид0ша гнёви твои2, ўстрашє1ніz тво‰ возмути1ша мS:}i.њбыд0ша мS ћкw водA вeсь дeнь, њдержaша мS вкyпэ.f7i.Ўдaлилъ є3си2 t менє2 дрyга и3 и4скреннzго, и3 знaемыхъ мои1хъ t страстeй.Слaва: | 1Начальнику хору на махалаф, для співу. Повчання Емана Езрахіта. Псалом синів Кореєвих. (Пісня-молитва.)2Господи, Боже спасіння мого, вдень я взиваю і вночі перед Тобою.3Нехай дійде до Тебе молитва моя, прихили вухо Твоє до моління мого.4Бо стражданнями сповнилася душа моя, і життя моє до пекла наблизилося.5Приєднався я до тих, що сходять у могилу: я став як людина без сили,6між мертвими кинутий я, — як убиті, що сплять у гробі, про яких Ти вже не згадуєш і які від руки Твоєї відринуті.7Ти поклав мене у рові преісподнім, у темряві і тіні смертній.8На мені утвердилася ярість Твоя, і всі хвилі Твої навів Ти [на мене].9Віддалив Ти знайомих моїх від мене, зробив мене огидним для них. Я в неволі й не можу вийти.10Очі мої знемоглися від горя. Взивав до Тебе, Господи, весь день, підносив до Тебе руки мої.11Хіба для мертвих Ти твориш чудеса? А чи мертві воскреснуть і прославлятимуть Тебе?12Хіба розповість хто у гробі про милість Твою і про істину Твою — в погибелі?13Чи пізнані будуть у темряві чудеса Твої і правда Твоя — в землі забуття?14Я ж до Тебе, Господи, взиваю, і вранці молитва моя упередить Тебе.15Чому, Господи, відкидаєш душу мою, відвертаєш лице Твоє від мене?16Убогий я, і страждаю від юности моєї, смирився і знеміг.17По мені пройшов гнів Твій, і страхання Твої сокрушили мене.18Оточили мене, як вода, весь день, облягли мене всі вкупі.19Віддалив Ти від мене друга й ближнього, знайомих моїх — від моїх пристрастей.Слава… |
|
Paл0мъ п7и.
|
Псалом 88
|
| №.Рaзума є3faма ї}лтzнина, п7}.в7.Млcти тво‰, гDи, во вёкъ воспою2, въ р0дъ и3 р0дъ возвэщY и4стину твою2 ўсты6 мои1ми.G.ЗанE рeклъ є3си2: въ вёкъ млcть сози1ждетсz: на нб7сёхъ ўгот0витсz и4стина твоS.д7.Завэщaхъ завётъ и3збр†ннымъ мои6мъ, клsхсz дв7ду рабY моемY:є7.до вёка ўгот0ваю сёмz твоE, и3 сози1жду въ р0дъ и3 р0дъ пrт0лъ тв0й.ѕ7.И#сповёдzтъ нб7сA чудесA тво‰, гDи, и4бо и4стину твою2 въ цRкви с™hхъ.з7.Ћкw кто2 во w4блацэхъ ўравни1тсz гDеви; ўпод0битсz гDеви въ сынёхъ б9іихъ;}.БGъ прославлsемь въ совётэ с™hхъ, вeлій и3 стрaшенъ є4сть над8 всёми њкрeстными є3гw2.f7.ГDи б9е си1лъ, кто2 под0бенъ тебЁ; си1ленъ є3си2, гDи, и3 и4стина твоS w4крестъ тебє2.‹.Ты2 вLчествуеши держaвою морск0ю: возмущeніе же в0лнъ є3гw2 ты2 ўкрочaеши.№i.Ты2 смири1лъ, є3си2, ћкw ћзвена, г0рдаго: мhшцею си1лы твоеS расточи1лъ є3си2 враги2 тво‰.в7i.Тво‰ сyтъ небесA, и3 твоS є4сть землS: вселeнную и3 и3сполнeніе є3S ты2 њсновaлъ є3си2.Gi.Сёверъ и3 м0ре ты2 создaлъ є3си2: fавHръ и3 є3рмHнъ њ и4мени твоeмъ возрaдуетасz.д7i.ТвоS мhшца съ си1лою: да ўкрэпи1тсz рукA твоS, и3 вознесeтсz десни1ца твоS.є7i.Прaвда и3 судбA ўгот0ваніе пrт0ла твоегw2: млcть и3 и4стина пред8и1детэ пред8 лицeмъ твои1мъ.ѕ7i.Бlжeни лю1діе вёдущіи воскликновeніе: гDи, во свётэ лицA твоегw2 п0йдутъ,з7i.и3 њ и4мени твоeмъ возрaдуютсz вeсь дeнь, и3 прaвдою твоeю вознесyтсz.}i.Ћкw похвалA си1лы и4хъ ты2 є3си2, и3 во бlговолeніи твоeмъ вознесeтсz р0гъ нaшъ:f7i.ћкw гDне є4сть заступлeніе, и3 с™aгw ї}лева цRS нaшегw.к7.ТогдA гlалъ є3си2 въ видёніи сыновHмъ твои6мъ, и3 рeклъ є3си2: положи1хъ п0мощь на си1льнаго, вознес0хъ и3збрaннаго t людjй мои1хъ:к7а.њбрэт0хъ дв7да рабA моего2, є3лeемъ с™hмъ мои1мъ помaзахъ є3го2.к7в.И$бо рукA моS застyпитъ є3го2, и3 мhшца моS ўкрэпи1тъ є3го2:к7г.ничт0же ўспёетъ врaгъ на него2, и3 сhнъ беззак0ніz не приложи1тъ њѕл0бити є3го2.к7д.И# ссэкY t лицA є3гw2 враги2 є3гw2, и3 ненави1дzщыz є3го2 побэждY:к7є.и3 и4стина моS и3 млcть моS съ ни1мъ, и3 њ и4мени моeмъ вознесeтсz р0гъ є3гw2:к7ѕ.и3 положY на м0ри рyку є3гw2, и3 на рэкaхъ десни1цу є3гw2.к7з.Т0й призовeтъ мS: nц7ъ м0й є3си2 ты2, бGъ м0й и3 застyпникъ спcніz моегw2.к7и.И# ѓзъ пeрвенца положY є3го2, высокA пaче царeй земнhхъ:к7f.въ вёкъ сохраню2 є3мY млcть мою2, и3 завётъ м0й вёренъ є3мY:l.и3 положY въ вёкъ вёка сёмz є3гw2, и3 пrт0лъ є3гw2 ћкw днjе нeба.lа.Ѓще њстaвzтъ сhнове є3гw2 зак0нъ м0й, и3 въ судбaхъ мои1хъ не п0йдутъ:lв.ѓще њправд†ніz мо‰ њсквернsтъ, и3 зaповэдій мои1хъ не сохранsтъ:lг.посэщY жезл0мъ беззакHніz и4хъ, и3 рaнами непр†вды и4хъ,lд.млcть же мою2 не разорю2 t ни1хъ, ни превреждY во и4стинэ моeй:lє.нижE њскверню2 завёта моегw2, и3 и3сходsщихъ t ќстъ мои1хъ не tвeргусz.lѕ.Е#ди1ною клsхсz њ с™ёмъ моeмъ: ѓще дв7ду солжY;lз.Сёмz є3гw2 во вёкъ пребyдетъ, и3 прест0лъ є3гw2 ћкw с0лнце предо мн0ю,lи.и3 ћкw лунA совершeна въ вёкъ, и3 свидётель на нб7си2 вёренъ.lf.Тh же tри1нулъ є3си2 и3 ўничижи1лъ, негодовaлъ є3си2 помaзаннаго твоего2:м7.разори1лъ є3си2 завётъ рабA твоегw2, њскверни1лъ є3си2 на земли2 с™hню є3гw2:м7а.разори1лъ є3си2 вс‰ њпл0ты є3гw2, положи1лъ є3си2 твє1рдаz є3гw2 стрaхъ.м7в.Расхищaху є3го2 вси2 мимоходsщіи путeмъ, бhсть поношeніе сосёдwмъ свои6мъ.м7г.Возвhсилъ є3си2 десни1цу стужaющихъ є3мY, возвесели1лъ є3си2 вс‰ враги2 є3гw2:м7д.tврати1лъ є3си2 п0мощь мечA є3гw2 и3 не заступи1лъ є3си2 є3го2 во брaни:м7є.разори1лъ є3си2 t њчищeніz є3гw2, прест0лъ є3гw2 на зeмлю повeрглъ є3си2:м7ѕ.ўмaлилъ є3си2 дни6 врeмене є3гw2, њбліsлъ є3си2 є3го2 студ0мъ.м7з.Док0лэ, гDи, tвращaешисz въ конeцъ, разжжeтсz ћкw џгнь гнёвъ тв0й;м7и.Помzни2, кjй м0й состaвъ: є3дa бо всyе создaлъ є3си2 вс‰ сhны человёчєскіz;м7f.Кто2 є4сть человёкъ, и4же поживeтъ и3 не ќзритъ смeрти, и3збaвитъ дyшу свою2 и3з8 руки2 ѓдовы;н7.ГдЁ сyть млcти тво‰ дрє1вніz, гDи, и4миже клsлсz є3си2 дв7ду во и4стинэ твоeй;н7а.Помzни2, гDи, поношeніе р†бъ твои1хъ, є4же ўдержaхъ въ нёдрэ моeмъ мн0гихъ kзы6къ:н7в.и4мже поноси1ша врази2 твои2, гDи, и4мже поноси1ша и3змэнeнію хрістA твоегw2.н7г.Блгcвeнъ гDь во вёкъ: бyди, бyди.Слaва: | 1Повчання Ефама Езрахіта.2Милості [Твої], Господи, повіки співатиму, з роду в рід сповіщатиму істину Твою устами моїми.3Бо Ти сказав: навіки милість перебуватиме, на небесах приготується істина Твоя.4«Я заповів завіт обраним Моїм, клявся Давидові, рабу Моєму:5навіки утверджу нащадків твоїх і збудую з роду в рід престіл твій».6Прославлятимуть небеса дивні діла Твої, Господи, і правду Твою в Церкві святих.7Бо хто на небесах зрівняється з Господом? І хто подібний до Нього між синами Божими?8Бог, що Його прославляють собори святих, великий і страшний для всіх, хто навкруги Нього.9Господи, Боже Сил! Хто подібний до Тебе?! Всесильний Ти, Господи, і правда Твоя навкруги Тебе.10Ти володарюєш над силою моря і втихомирюєш розбурхані хвилі його.11Ти смирив гордого, немов пораненого, і кріпкістю сили Твоєї Ти розсипав ворогів Твоїх.12Твої небеса і Твоя земля. Ти створив всесвіт і все, що наповнює його.13Північ і південь Ти створив єси. Фавор і Єрмон іменем Твоїм радуються.14Сильні рамена Твої, міцна рука Твоя, високо піднесена правиця Твоя.15Правосуддя і справедливість — основа Престолу Твого. Милість і істина йдуть перед лицем Твоїм.16Блаженні люди, що знають глас святковий: Господи, у світлі лиця Твого вони ходять,17і іменем Твоїм вони радуються весь день, і правдою Твоєю підносяться.18Бо Ти похвала сили їхньої, і милістю Твоєю підноситься ріг наш.19Бо Господь — Захист наш і Святий Ізраїлів — Цар наш.20Колись говорив Ти у видінні святому Твоєму і сказав: «Я подав поміч мужньому, підніс обраного з людей Моїх.21Я знайшов Давида, слугу Мого, і миром святим Моїм помазав його.22Рука Моя захистить його і сила Моя підкріпить його.23Не подолає ворог його, і син беззаконня не візьме в неволю його.24Розіб’ю перед ним ворогів його, і знищу ненависників його.25Істина Моя і милість Моя з ним, і ім’ям Моїм піднесеться сила його.26І покладу на море руку його і на ріки — правицю його.27І буде він звати Мене: «Ти Отець мій і Бог мій, твердиня спасіння мого.»28І Я первенця піднесу Мого* високо, вище царів землі.29Навіки збережу йому милість Мою, і завіт Мій вірний йому.30І продовжу навіки рід його, і престіл його — як дні неба.31А якщо сини його покинуть закон Мій і не будуть ходити за заповідями Моїми,32якщо зневажать устави Мої і повелінь моїх не збережуть,33то Я з жезлом прийду на беззаконня їх і з тяжкою карою — на неправду їх.34Милості ж Моєї не відійму від нього й не переміню правди Моєї,35не зламаю завіту Мого і не зміню того, що вийшло з уст Моїх.36Один раз клявся Я святістю Моєю і не скажу неправду Давиду.37Насіння його перебуватиме повіки, і престіл його — як сонце переді Мною,38як місяць, так буде він стояти вічно. Свідок на небесах певний».39А ось тепер Ти відкинув, занедбав і прогнівався на помазаника Твого.40Зневажив завіт Твій з рабом Твоїм і скинув на землю вінець його.41Ти зруйнував навкруги мури його і твердині його обернув на руїну.42Грабують його всі, хто проходить шляхом, став він посміховиськом у сусідів своїх.43Ти підніс правицю супротивників його, порадував усіх ворогів його.44Ти обернув назад вістря меча його і не підкріпив його в бою.45Відібрав славу його і престіл його повалив на землю.46Ти вкоротив дні влади його і вкрив його соромом.47Доки ж, Господи, будеш відвертати від нас лице Твоє, доки буде палати над нами гнів Твій?48Спом’яни, який вік мій. Хіба не на марне Ти створив усіх синів людських?49Хто з людей пожив і не зазнав смерти? Хто визволив душу свою від руки пекла?50Де давні милості Твої, Господи, що ними клявся Ти Давидові в істині Твоїй?51Згадай, Господи, наругу над слугами Твоїми, яку я ношу в серці своїм від сильніших народів.52Від ворогів Твоїх, Господи, що знеславлюють ім’я помазаника Твого.53Благословен Господь навіки. Амінь, амінь.Слава… |
|
Paл0мъ п7f.
|
Псалом 89
|
| №.Мlтва мwmсeа человёка б9іz, п7f7.в7.ГDи, прибёжище бhлъ є3си2 нaмъ въ р0дъ и3 р0дъ.G.Прeжде дaже горaмъ не бhти и3 создaтисz земли2 и3 вселeннэй, и3 t вёка и3 до вёка ты2 є3си2.д7.Не tврати2 человёка во смирeніе, и3 рeклъ є3си2: њбрати1тесz, сhнове человёчестіи.є7.Ћкw тhсzща лётъ пред8 nчи1ма твои1ма, гDи, ћкw дeнь вчерaшній, и4же ми1мw и4де, и3 стрaжа нощнaz.ѕ7.Ўничижє1ніz и4хъ лBта бyдутъ: ќтрw ћкw травA ми1мw и4детъ, ќтрw процвэтeтъ и3 прeйдетъ: на вeчеръ tпадeтъ, њжестёетъ и3 и4зсхнетъ:з7.ћкw и3зчез0хомъ гнёвомъ твои1мъ, и3 ћростію твоeю смути1хомсz.}.Положи1лъ є3си2 беззакHніz н†ша пред8 тоб0ю, вёкъ нaшъ въ просвэщeніе лицA твоегw2.f7.Ћкw вси2 днjе нaши њскудёша, и3 гнёвомъ твои1мъ и3зчез0хомъ:‹.лBта н†ша ћкw паучи1на поучaхусz: днjе лётъ нaшихъ въ ни1хже сeдмьдесzтъ лётъ, ѓще же въ си1лахъ, џсмьдесzтъ лётъ, и3 мн0жае и4хъ трyдъ и3 болёзнь: ћкw пріи1де кр0тость на ны2, и3 накaжемсz.№i.Кто2 вёсть держaву гнёва твоегw2, и3 t стрaха твоегw2 ћрость твою2 и3зчести2;в7i.Десни1цу твою2 тaкw скажи1 ми, и3 њков†нныz* сeрдцемъ въ мyдрости.Gi.Њбрати1сz, гDи, док0лэ; и3 ўмолeнъ бyди на рабы6 тво‰.д7i.И#сп0лнихомсz заyтра млcти твоеS, гDи, и3 возрaдовахомсz и3 возвесели1хомсz:є7i.во вс‰ дни6 нaшz возвесели1хомсz, за дни6, въ нsже смири1лъ ны2 є3си2, лBта, въ нsже ви1дэхомъ ѕл†z.ѕ7i.И# при1зри на рабы6 тво‰ и3 на дэлA тво‰, и3 настaви сhны и4хъ.з7i.И# бyди свётлость гDа бGа нaшегw на нaсъ, и3 дэлA рyкъ нaшихъ и3спрaви на нaсъ, и3 дёло рyкъ нaшихъ и3спрaви. | 1Молитва Мойсея, чоловіка Божого.2Господи! Пристановищем нашим був Ти з роду в рід.3Перше, ніж з’явилися гори і створилися Земля і Вселенна, — од віку й до віку Ти єси.4Ти повертаєш людину у тління і кажеш: «Верніться, сини людські!»5Бо тисяча літ перед очима Твоїми — як день учорашній, що пройшов, як сторожа нічна.6Ти, наче повінню, зносиш їх. Вони як сон, як трава, що зранку зеленіє й цвіте, а ввечері опадає, в’яне й сохне.7Бо ми в страху від гніву Твого, і від ярости Твоєї ми в тривозі.8Ти поклав перед Собою беззаконня наші і таємне наше перед світлом лиця Твого.9Всі дні наші минають у гніві Твоїм, і роки наші щезають, як мрії.10Дні віку нашого — сімдесят літ, а як при силі — вісімдесят літ, і найкраща пора їх — труд і хвороби: час швидко минає, і ми зникаємо.11Хто знає силу гніву Твого, щоб страхом перед Тобою виміряти ярість Твою?12Навчи нас так обчисляти дні наші, щоб ми придбали серце мудре.13Повернися, Господи, доки ж? Змилосердься над слугами Твоїми.14Наповни нас вранці милістю Твоєю, Господи, і зрадіємо та звеселимось.15Звесели нас у всі дні наші — за ті дні, коли Ти смиряв нас, за літа, коли ми бачили зло.16І подивись на рабів Твоїх і на діла Твої і навчи синів їх.17І нехай буде милість Господа Бога нашого на нас. Діла рук наших виправ і в ділах рук наших допомагай нам. |
|
Paл0мъ §.
|
Псалом 90
|
| ХвалA пёсни дв7довы, не надпи1санъ ў є3врє1й, ч7.№.Живhй въ п0мощи вhшнzгw, въ кр0вэ бGа нбcнагw водвори1тсz,в7.речeтъ гDеви: застyпникъ м0й є3си2 и3 прибёжище моE, бGъ м0й, и3 ўповaю на него2.G.Ћкw т0й и3збaвитъ тS t сёти л0вчи и3 t словесE мzтeжна:д7.плещмA свои1ма њсэни1тъ тS, и3 под8 крилB є3гw2 надёешисz: nрyжіемъ њбhдетъ тS и4стина є3гw2.є7.Не ўбои1шисz t стрaха нощнaгw, t стрэлы2 летsщіz во дни2,ѕ7.t вeщи во тмЁ преходsщіz, t срsща* и3 бёса полyденнагw.з7.Падeтъ t страны2 твоеS тhсzща, и3 тмA њдеснyю тебє2, къ тебё же не прибли1житсz:}.nбaче nчи1ма твои1ма см0триши и3 воздаsніе грёшникwвъ ќзриши.f7.Ћкw ты2, гDи, ўповaніе моE: вhшнzго положи1лъ є3си2 прибёжище твоE.‹.Не пріи1детъ къ тебЁ ѕло2, и3 рaна не прибли1житсz тэлеси2 твоемY*:№i.ћкw ѓгGлwмъ свои6мъ заповёсть њ тебЁ, сохрани1ти тS во всёхъ путeхъ твои1хъ.в7i.На рукaхъ в0змутъ тS, да не когдA преткнeши њ кaмень н0гу твою2:Gi.на ѓспіда и3 васілjска настyпиши, и3 поперeши львA и3 ѕмjz.д7i.Ћкw на мS ўповA, и3 и3збaвлю и5: покрhю и5, ћкw познA и4мz моE.є7i.Воззовeтъ ко мнЁ, и3 ўслhшу є3го2: съ ни1мъ є4смь въ ск0рби, и3змY є3го2 и3 прослaвлю є3го2:ѕ7i.долгот0ю днjй и3сп0лню є3го2 и3 kвлю2 є3мY спcніе моE.Слaва: | [Хвалебна пісня Давида] (у євреїв не надписаний).1Хто живе під охороною Всевишнього, той під покровом Бога Небесного оселиться.2Каже він до Господа: «Ти пристановище і захист мій, Бог мій, і я уповаю на Тебе».3Він спасе тебе від сіті ловця і від пошести згубної.4Плечима Своїми Він захистить тебе, і під тінню крил Його ти надійно спочиватимеш. Обороною тобі буде правда Його.5Не побоїшся страху вночі, ані стріли, що летить удень.6Ані пошести, що ходить у темряві, ані напасти духа зла опівдні.7Впаде біля тебе тисяча, і десять тисяч праворуч тебе, але до тебе не наблизиться.8Тільки очима твоїми будеш дивитися і помсту над беззаконними бачити.9Бо ти сказав: «Господь — надія моя», і Всевишнього ти обрав за оборонця собі.10Отже, не прийде до тебе лихо, і пошесть не наблизиться до оселі твоєї.11Бо Він ангелам Своїм звелить, щоб охороняли тебе на всіх путях твоїх.12На руках вони понесуть тебе, щоб нога твоя не спіткнулася об камінь.13На гаспида й василиска ти наступатимеш і потопчеш лева й змія.14Бо каже Господь: «За те, що він поклав надію на Мене, Я визволю його і захищу його, бо він знає ім’я Моє.15Буде кликати Мене, Я почую його; буду з ним у скорботі, визволю його і прославлю його.16Довгим життям обдарую його і дам йому спасіння Моє».Слава… |
|
По в7i-й каfjсмэ, Трис™0е. И# по Џ§е нaшъ: Тaже тропари2, глaсъ з7:
|
Після 12-ї кафизми Трисвяте, Пресвята Тройце,.. Отче наш.. і тропарі, глас 7:
|
|
Блудни1цы слeзы и3 петрHвы пріeмый гDи, и3 мытарS њправдaвый, и3з8 глубины2 воздохнyвша: и3 менE во ўмилeніи припaдающа ўщeдри сп7се, и3 поми1луй мS. Слaва: Пріими2 ћкw мытарS гDи, ћкw блудни1цу њчи1сти мS вLко, ћкw хананeю поми1луй, по вели1цэй твоeй млcти. И# нhнэ: М™и свёта бlгословeннаz бцdе, моли1сz хrтY бGу совозсіsти ќтро, и3 вeлію млcть душaмъ нaшымъ. |
Господи, Ти прийняв сльози Петра і блудниці, Ти й митаря виправдав, що зітхнув з глибини душі. Тому й я в покаянні припадаю до Тебе й молю: зглянься й на мене, Спасе, і помилуй мене. Слава… Прийми мене, Господи, як митаря, і, як блудницю, очисти мене, Владико; як хананеянку, помилуй з великої Твоєї милости. І нині… Мати Світла, благословенна Богородице, моли Христа Бога, щоб засяяв душам нашим великою Своєю милістю. |
|
ГDи поми1луй, м7. И3 мlтва:
|
Господи помилуй, 40 разів. І молитва:
|
|
ГDи б9е м0й, є3ди1нъ бlгjй и3 чlвэколюби1вый, є3ди1нъ млcтивый и3 кр0ткій, є3ди1нъ и4стинный и3 првdный, є3ди1нъ щeдрый и3 млcтивый б9е нaшъ: да пріи1детъ си1ла твоS на мS грёшнаго и3 непотрeбнаго рабA твоего2, и3 да ўкрэпи1тъ м0й хрaмъ є3ђліемъ б9eственнагw ўчeніz твоегw2. ВLко и3 чlвэколю1бче, любобlже, любобlгоутр0бне, просвэти2 мо‰ ўтрHбы, и3 вс‰ ќды твоeю в0лею: њчи1сти мS t всsкіz ѕл0бы и3 грэхA, соблюди1 мz несквeрна, и3 непор0чна t всsкагw наи1тіz и3 дёйства діaволz, и3 дaруй ми2 по твоeй бlгости, тво‰ разумёти, тво‰ мyдрствовати, и3 въ твои1хъ хотёніихъ жи1ти, твоегw2 стрaха страши1тисz, є4же твори1ти тебЁ бlгоугHднаz до послёднzгw моегw2 и3здыхaніz, ћкw да по неисповэди1мой твоeй млcти соблюдeши моE тёло и3 дyшу, ќмъ же и3 мы6сли, неискушeнъ всsкіz сопротиволежaщіz сёти хрaмъ. гDи м0й гDи, покрhй мS твои1мъ бlгоутр0біемъ, и3 не њстaви мS грёшнаго, и3 нечи1стаго, и3 недост0йнаго рабA твоего2: ћкw ты2 є3си2 защи1титель м0й гDи, и3 њ тебЁ пёніе моE вhну, и3 тебЁ слaву возсылaемъ, nц7Y, и3 сн7у, и3 с™0му д¦у, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ, ґми1нь. |
Господи Боже мій! Єдиний благий і чоловіколюбний, єдиний милостивий і лагідний, єдиний істинний і праведний, єдиний щедрий і милосердний, Боже наш! Нехай найде на мене, грішного і нікчемного раба Твого, сила Твоя і нехай укріпить мене Євангелієм Божественного вчення Твого! Владико, Чоловіколюбче любомилосердний! Просвіти моє тіло й очисти мене від усякої злоби й гріховности. Збережи мене в чистоті й непорочності від усякого дійства диявольского. Даруй мені за Твоєю милістю вчення Твоє розуміти, про Тебе думати, за Твоїми заповідями жити, Твого гніву боятися і чинити тільки угодне Тобі до останнього мого зітхання. Збережи милосердям Твоїм мою душу і тіло, розум і думки і весь мій тілесний храм від супротивної спокуси, Господи, мій Господи! Покрий мене милосердям Твоїм і не покинь мене, негідного раба Твого, бо Ти захисник мій, Господи, і про Тебе пісня моя завжди. І Тобі возсилаю славу, Отцю, і Сину, і Святому Духу, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь. |
