У беззаконнях зачатий я — блудний. Не маю сміливості дивитися на висоту небесну, але, надіючись на чоловіколюбство Твоє, до Тебе взиваю: Боже, очисти мене грішного і спаси мене.

Якщо праведник ледве спасається, то де буду я, грішний, що не поніс тяготи і спеки денної? Але до працівників одинадцятої години прирівняй мене, Боже, і спаси мене.

Слава…

Батьківські обійми поспіши відкрити мені, Спасе, хоч я прожив своє життя блудно, але, надіючись на багатство щедрот Твоїх, до Тебе, Господи, взиваю: згрішив я проти неба і перед Тобою; не відкинь нині мого зубожілого серця…

І нині…

Пресвята Діво, Уповання християн! Молися з Небесними Силами до незбагненно породженного Тобою Бога, щоб дав нам прощення гріхів та виправлення життя, і щоб ми з вірою та любов’ю Тебе величали.

В беззако́ніїх зача́вся аз, блу́дний, не дерза́ю взира́ти на висоту́ небе́сную, но дерза́я на человіколю́біє Твоє́, зову́: Бо́же, очи́сти м'я, грі́шнаго, і спаси́ м'я.

А́ще пра́ведник єдва́ спаса́ється, аз гді явлю́ся грі́шний? Тяготи́ і зно́я дневна́го не понесо́х, но с нає́мники єдинонадеся́таго часа́ сопричти́ м'я, Бо́же, і спаси́ м'я.

Сла́ва: Об'я́тія О́тча отве́рсти мі потщи́ся, блу́дно моє́ іжди́х житіє́, на бога́тство неіждива́ємоє взира́яй щедро́т Твої́х, Спа́се; ни́ні обнища́вшеє моє́ да не пре́зриши се́рдце, Тебі́ бо, Го́споди, умиле́нієм зову́: согріши́х на не́бо і пред Тобо́ю.

І ни́ні: Упова́ніє христия́н, Пресвята́я Ді́во, Єго́же родила́ єси́ Бо́га па́че ума́ же і сло́ва, непреста́нно моли́ с го́рними си́лами да́ти оставле́ніє гріхо́в нам всім і ісправле́ніє житія́, ві́рою і любо́вію при́сно Тя чту́щим.

Владико Вседержителю, незбагнений Боже, Початок світу і прерозумна Сило, Отче іпостасного Слова, що посилаєш Єдиносильного Твого Духа! Ти ради Своєї безмежної милости і невимовної благости не зневажив людського єства, темрявою гріха покритого, але просвітив людей світлом Твого Божественного вчення через Закон і пророків. Наостанку ж послав нам Єдинородного Твого Сина і Ним нас до світла богопізнання привів. Нехай же вуха Твої і тепер чують голос молінь наших; і дай нам, Боже, пильним і тверезим сердцем усю ніч цього життя пройти в очікуванні пришестя Сина Твого Христа і Бога нашого, Судді всіх, щоб не в лінощах, а у виконанні заповідей Твоїх ми зустріли Його та ввійшли в радість Його, де не вмовкає голос святковий і не скінчується насолода тих, що бачать лиця Твого красу невимовну. Бо Ти благий і чоловіколюбний Бог єси, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Влади́ко Вседержи́телю, непостижи́ме, Нача́ло сві́та і преу́мная Си́ло, І́же іпоста́снаго Сло́ва Оте́ць, і Єдиноси́льнаго Твоєго́ Ду́ха іспусти́тель; милосе́рдния ра́ди ми́лости і неізрече́нния бла́гости, не презрі́вий челові́чеськаго єстества́, тьмо́ю гріха́ содержи́маго, но Боже́ственними сві́ти свяще́нних Твої́х уче́ній, Зако́ном і проро́ки світи́вий ми́ру, посліди́ же нам Того́ Єдиноро́днаго Твоєго́ Си́на благоволи́вий пло́тію возсія́ти і ко осія́нію нас Твоєго́ просвіще́нія наста́вити; да бу́дуть у́ші Твої́ вне́млющі гла́су моле́нія на́шего, і да́руй нам, Бо́же, во бді́нном і тре́звенном се́рдці всю настоя́щаго житія́ нощ прейти́, ожида́ющим прише́ствія Си́на Твоєго́ і Бо́га на́шего, Судії́ всіх, да не возлежа́ще і сп'я́ще, но бо́дрствующе і воздви́жені в ді́ланіє за́повідей Твої́х обря́щемся, і в ра́дость Єго́ совни́дем, іді́же пра́зднующих глас непреста́нний і неізрече́нная сла́дость зря́щих Твоєго́ лиця́ добро́ту неізглаго́ланную. Я́ко Благ і Человіколю́бець Бог єси́, і Тебі́ сла́ву возсила́єм, Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в, амі́нь.