Як Господній учень, прийняв ти Євангеліє, праведний, / як мученик, маєш волю непохитну; / сміливість — як брат Божий, / і як ієрарх — дар молитви. / Моли Христа Бога, щоб спаслися душі наші.

Я́ко Госпо́день учени́к, восприя́л єси́ пра́ведне Єва́нгеліє; / я́ко му́ченик і́маши, є́же неопи́санноє; / дерзнове́ніє, я́ко брат Бо́жий; / є́же моли́тися, я́ко ієра́рх. // Моли́ Христа́ Бо́га спасти́ся душа́м на́шим.

Єдинородний від Отця Бог Слово, / в останні часи до нас прийшовши, / показав тебе, Якове божественний, / першим пастирем і вчителем людей єрусалимських / і вірним управителем таїн духовних. / Тим-то ми всі шануємо тебе, апостоле.

О́тчеє Єдоноро́дноє Бог Сло́во, / прише́дшеє к нам в послі́днія дні, / Іа́кове Боже́ственне, / пе́рваго тя показа́ Ієрусали́млян па́стиря і учи́теля, / і ві́рнаго строї́теля та́їнств духо́вних; // ті́мже тя всі чтим, Апо́столе.

Величаємо тебе, / апостоле Христовий Якове, / і шануємо страждання і труди твої, що ними потрудився ти // у благовісті Христовім.

Велича́єм тя, / Апо́столе Христо́в Іа́кове, / і чтим болі́зні і труди́ твоя́, ї́миже труди́лся єси́ // во благові́стії Христо́ві.