Меню ▼
Зміст ▼
Акафісти церковнослов'янською :
Ґкafістъ прест7ёй вLчцэ нaшей бцdэ, въ чeсть и3 пaмzть kвлeніz чудотв0рныz їкHны є3S неwпали1мыz купины2.
Акафіст Пресвятій Богородиці перед Її чудотворною іконою «Неопалима Купина»

Кондaкъ №.
Кондак 1

Взбрaнной воев0дэ, пречcтой и3 бGоwбрaдованной дв7э бцdэ, nгнезрaчныz їкHны своеS kвлeніемъ w3брaдовавшей цRковь хrт0ву и3 є4ю t џгненнагw запалeніz защищaющей вэ̑рныz, похвaльное возглашaемъ пёніе. Тh же, w3 бGомт7и, купино2 неwпали1маz и3менyемаz нaми, ћкw и3мyщаz держaву непобэди1мую и3 млcрдіе мн0гое, ўскори2 на п0мощь къ нaмъ, трeбующымъ твоегw2 заступлeніz, и3 t всsкихъ бёдъ свободи2 зовyщихъ ти2:

Рaдуйсz, бlгодaтнаz, купино2 неwпали1маz, џгненнагw запалeніz нaсъ и3збавлsющаz.

Непереможній Воєводі, Пречистій і Богообрадуваній Діві Богородиці, що вогневидним ікони Своєї явленням обрадувала Церкву Христову і нею від вогненного спалення захищає вірних, похвальні виголошуємо співи. Ти ж, о Богомати, Купиною Неопалимою нами іменована, маючи державу непереможну і милосер­дя незчисленне, поспіши на допомогу нам, що просимо Твого заступництва, і від усяких бід визволи тих, що до Тебе взивають:

Радуйся, Благодатна, Купино Неопалима, що від вогненного спалення нас визволяєш.
Јкосъ №.
Ікос 1

ЃгGлwвъ цRи1це и3 всеS твaри вLчце гпcжE бцdе, t ѓгGльскихъ ликHвъ горЁ пріeмлющаz хвалeбное пёніе, спод0би и3 нaсъ, земнhхъ и3 пeрстныхъ, возноси1ти къ тебЁ гла6сы хвалы2 бlгодарeніz за премн0гую млcть твою2 къ р0ду чlвёческому. И# ѓще недост0йны є3смы2 пёти тS по достоsнію, nбaче ты2, ћкw бlгaz, не возгнушaйсz нaшихъ недовлёющихъ похвaлъ, и3 ћкw сн7ъ тв0й двЁ лє1птэ вдови1цы млcтивнw пріsтъ, тaкw любобlгоутр0бнw ўслhши нaсъ, со ўмилeніемъ къ тебЁ вопію1щихъ:

Рaдуйсz, џгнь бжcтвA во чрeвэ твоeмъ неwпaльнw носи1вшаz: рaдуйсz, спcтелz пaдшему чlвёчеству р0ждшаz.

Рaдуйсz, си1лу ѓдову пречcтнhмъ рождеств0мъ твои1мъ ўпраздни1вшаz: рaдуйсz, ґдaма и3 є4vу дрeвнzгw проклsтіz свободи1вшаz.

Рaдуйсz, вочlвёченію є3ди1нагw t трbцы непор0чнw послужи1вшаz: рaдуйсz, творцA нб7сE и3 земли2 безсёменнw воплоти1вшаz.

Рaдуйсz, бlгодaтнаz, купино2 неwпали1маz, џгненнагw запалeніz нaсъ и3збавлsющаz.

Ангелів Царице і всього творіння Владичи­це, Діво Богородице, від ангельських ликів з Небес Ти приймаєш похвальний спів; сподоби і нас, земних, руки возносити до Тебе і промов­ляти похвалу і подяку за превелику милість Твою до роду людського. Хоч і негідні ми оспівувати Тебе достойно, однак Ти, як Блага, не погордуй нашими похвалами, що не є достат­німи, і як Син Твій дві лепти вдови милостиво прийняв, так благоутробно почуй Ти нас, що з розчуленням до Тебе взиваємо:

Радуйся, бо Вогонь Божества Ти в утробі Твоїй Неопалимо носила; радуйся, бо Спасителя упалого людства Ти породила.

Радуйся, бо Ти силу пекельну пречистим Різдвом Твоїм зруйнувала; радуйся, бо Ти Адама і Єву від древнього прокляття звільнила.

Радуйся, бо Ти втіленню Єдиного від Тройці непорочно послужила; радуйся, бо Ти Творця Небес і землі безсіменно втілила.

Радуйся, Благодатна, Купино Неопалима, що від вогненного спалення нас визволяєш.
Кондaкъ в7.
Кондак 2

Ви1дz мwmсeй на сінaи купинY, nгнeмъ горёвшую и3 не сгорaвшую, ўжасeсz, и3 сE бhсть глaсъ къ немY бжcтвенный t купины2: и3ззyй сап0гъ t ног{ твоє1ю, мёстw бо, на нeмже ты2 стои1ши, землS ст7а є4сть. Сегw2 послyшаz, и3 мы2 смирeнніи тaинство воплощeніz бGа сл0ва t пречcтыz дв7ы, чyдомъ неwпали1мыz купины2 проwбразовaнное, и3сповёдуемъ и3 со стрaхомъ покланsемсz мёсту kвлeніz б9іz, зовyще зижди1телю всsческихъ: Ґллилyіа.

Бачив Мойсей на Синаї купину, що горіла і не згоряла, вжахнувся, і був голос до нього Бо­жественний із купини: зніми взуття з ніг твоїх, місце це, на якому ти стоїш, є святою землею. Це слухаючи, і ми, смиренні, таїнство втілення Бога Слова від Пречистої Діви, чудом Неопалимої Купини прообразоване, сповідуємо та зі страхом поклоняємося місцю явлення Божого, взиваючи до Сотворителя всього: алилуя.
Јкосъ в7.
Ікос 2

Рaзумъ чlвёческій не м0жетъ пости1гнути тaинство смотрeніz б9іz, t сложeніz мjра и3скуплeніе пaдшагw чlвёчества предопредэли1вшаго въ совётэ предвёчнэмъ тріmпостaснагw б9ествA, nбaче д¦омъ ст7hмъ вдохновeнніи ст7jи б9іи прbр0цы и3здалeче предзрsще чyдо чудeсъ, ћкw творeцъ рaбій зрaкъ воспріи1метъ, сп7сти2 хотS дёло рyкъ свои1хъ t поги1бели вёчныz, возвэщaху проo1бразы и3 прbр0чествы нел0жными, и3мyщее соверши1тисz и3скуплeніе р0да чlвёча w3бэтовaннымъ и3скупи1телемъ. Е#мyже ты2, всечи1стаz, пл0ть взаимодaвши, спод0биласz є3си2 бhти мт7рію гDа твоегw2, внушaющагw нaмъ вопи1ти къ тебЁ:

Рaдуйсz, nгнезрaчнаz палaто на херувjмэхъ сэдsщагw: рaдуйсz, свэтон0снаz л0жнице серафjмы повелэвaющагw.

Рaдуйсz, џдре цRS вели1кагw верхY горы2 нбcныz: рaдуйсz, пrт0ле w3душевлeнный w3бладaющагw г0рними и3 д0льними.

Рaдуйсz, ківHте w3сщ7eнный б9ествA, ст7az ст7hхъ б0льшій: рaдуйсz, стaмно всезлатaz, въ нeйже мaнна сп7си1тельнаz ўгот0васz пл0ть и3 кр0вь бжcтвеннагw ѓгнца.

Рaдуйсz, бlгодaтнаz, купино2 неwпали1маz, џгненнагw запалeніz нaсъ и3збавлsющаz.

Розум людський не може осягнути таїнство промислу Божого, від створення світу для спа­сіння упалого людства наперед визначеного в Раді Превічного Триіпостасного Божества; тому, Духом Святим натхнені, святі Божі пророки, здалеку передбачаючи чудо чудес, як Творець рабський вигляд приймає, спасти бажаючи діло рук Своїх від загибелі вічної, доводять, що про­образи і пророцтва непомилкові і має зверши­тися спасіння роду обітованим Спасителем. Йому ж Ти, Всечиста, плоть давши, сподобила­ся бути Матір’ю Господа Твого, що надихає нас взивати до Тебе:

Радуйся, Вогневидна Палато Того, Хто на хе­рувимах сидить; радуйся, Світлоносне Ложе Того, Хто серафимами керує.

Радуйся, Ложе Царя Великого на верху гори Небесної; радуйся, Престоле Одухотворений Того, Хто володіє Небесними і земними.

Радуйся, Кивоте Освячений Божества, від Святеє святих більший; радуйся, Стамно Золота, в якій манна спасительна приготувалась, — Плоть і Кров Божественного Агнця.

Радуйся, Благодатна, Купино Неопалима, що від вогненного спалення нас визволяєш.
Кондaкъ G.
Кондак 3

Си1лою всевhшнzгw дёйствуz, вLчице пребlгaz, си1лу є3стествA џгненнагw ўкрощaеши с™0ю їкHною твоeю и3 мн0га чудесA є4ю содэвaеши во вселeннэй. Тёмже р0дъ хrтіaнскій ўбlжaетъ тS глaсы хвалeбными и3 въ бэдaхъ внезaпныхъ, наипaче же во врeмz џгненнагw запалeніz къ тебЁ мlтвеннw притекaетъ, пріeмлz п0мощь t тебE бlговрeменну. Сегw2 рaди бlгодaрственнw вопіeмъ прослaвльшему тS цRю2 слaвы, хrтY: Ґллилyіz.

Силою Всевишнього діючи, Владичице Пре­блага, силу єства вогненного приборкуєш Ти свя­тою іконою Твоєю і численні чудеса нею твориш у всесвіті. Тому рід християнський ублажає Тебе голосом похвали і в бідах несподіваних, найбіль­ше ж під час вогненного спалення до Тебе моли­товно звертається, приймаючи допомогу від Тебе вчасно. Цього ради подячно взиваємо до Царя Слави Христа, що Тебе прославив: алилуя.
Јкосъ G.
Ікос 3

И#мёz люб0вь вeлію къ лю1демъ и3скуплeннымъ чтcн0ю кр0вію сн7а твоегw2 и3 бGа, бGом™и пречcтаz, пріsла є3си2 t негw2 влaсть стр0ити и3 покрывaти р0дъ хrтіaнскій: тh бо грёшникwмъ є3си2 спорyчница покаsніz и5хъ пред8 творцeмъ, ненадeжнымъ надeждо сп7сeніz, бёдствующымъ п0моще ск0раz, поги1бшымъ взыскaніе держaвное и3 всемY мjру покр0въ. ТебЁ, млcрдой и3 бlголюби1вой застyпницэ нaшей, за люб0вь люб0вію воздавaz, смиренномyдреннw глаг0лемъ:

Рaдуйсz, рaдосте всемjрнаz, є4юже слeзы t8eмлютсz t nчeсъ стрaждущихъ и3 скорбsщихъ: рaдуйсz, прибёжище бlгоwти1шное, въ нeмже сп7сaютсz њбуревaеміи бyрею страстeй житeйскагw м0рz.

Рaдуйсz, ўтоли1тельнице всемогyщаz прaведнw дви1жимагw на нaсъ гнёва б9іz: рaдуйсz, плaмень nгнS ўгашaющаz рос0ю мlтвъ твои1хъ ў пrт0ла вседержи1телz.

Рaдуйсz, t гр0ма и3 м0лніи соблюдaющаz предстaтельствомъ твои1мъ нбcнымъ: рaдуйсz, п0мощь твою2 с™yю бlговрeменнw подаю1щаz всsкой души2, вёрнw тебЁ молsщейсz.

Рaдуйсz, бlгодaтнаz, купино2 неwпали1маz, џгненнагw запалeніz нaсъ и3збавлsющаz.

Маючи любов велику до людей, викуплених Чесною Кров’ю Сина Твого і Бога, Богомати Пречиста, прийняла Ти від Нього владу охороняти і покривати рід християнський. Ти бо для грішників є заступницею покаяння їх перед Творцем, безнадійним надія спасіння, бідуючим допомога швидка, загиблим Знайдення могутнє і всякому у світі Покров. До Тебе, Ми­лосердної і Благолюбивої Заступниці нашої, за любов любов’ю віддаючи, смиренно взиваємо:

Радуйся, Радосте Всесвітня, Тобою бо сльози витираються на очах стражденних і скорботних; радуйся, Притулку Благоприємний, в якому спа­саються захоплені бурею пристрастей житейсь­кого моря.

Радуйся, Утамування Всемогутнє праведного гніву Божого, що чекає на нас; радуйся, бо по­лум’я вогню гасиш Ти росою молитов Твоїх біля престолу Вседержителя.

Радуйся, бо від грому і блискавки охороняєш Ти Заступництвом Твоїм Небесним; радуйся, бо допомогу Твою святу своєчасно подаєш Ти вся­кій душі, що з вірою тобі молиться.

Радуйся, Благодатна, Купино Неопалима, що від вогненного спалення нас визволяєш.
Кондaкъ д7.
Кондак 4

Бyрz џгненнаz є3гдA нaйдетъ на нaсъ внезaпнw и3 плaмень грaды и3 вeси нaша њбhметъ, тогдA, гпcжE всемлcтиваz, ўскори2 на п0мощь къ нaмъ безпомHщнымъ и3 їкHною твоeю чтcн0ю защити2 и3 и3збaви нaсъ t џгненнагw наказaніz, є3г0же сотвори1хомсz дост0йни грBхъ нaшихъ рaди. Тебe бо грёшніи и4мамы застyпницу непостhдную, на тS ўповaніе нaше возлагaемъ и3, прославлsz си1лу мlтвъ твои1хъ, р0ждшемусz t тебє2 сп7су мjра зовeмъ: Ґллилyіа.

Коли буря вогненна знайде нас раптово і по­лум’я міста й околиці наші обійме, тоді, Влади­чице Всемилостива, прийди на допомогу до нас, безпомічних, і іконою Твоєю чесною захисти і визволи нас від вогненного покарання, його ж ми достойні через гріхи наші; Тебе бо маємо ми, грішні, як Заступницю постійну, на Тебе уповання наше покладаємо і, прославляючи силу молитов Твоїх, до Народженого від Тебе Спасу світу взиваємо: алилуя.
Јкосъ д7.
Ікос 4

Слhшимъ и3 ви1димъ чудесA вeліz t їкHны твоеS бывaемыz, цRи1це нaша всебlгaz, ю4же даровaла є3си2 нaмъ во ўтэшeніе и3 защи1ту въ несчaстіzхъ: сe бо и3 всепоzдaющій џгнь и3знемогaетъ въ си1лэ своeй пред8 си1лою бlгодaтною твоегw2 пречcтагw џбраза, ћкwже мн0гажды ви1дэхомъ и3 и3спытaхомъ, неwпали1мою купин0ю тS и3менyz въ и3зoбражeніи сегw2 твоегw2 џбраза, и3 пред8 ни1мъ тебЁ воспэвaz глaсы хвалeбными си1це:

Рaдуйсz, мlтвеннице неусыпaющаz ко хrтY бGу, на млcть къ нaмъ є3гw2 преклонsющаz: рaдуйсz, кaру б9ію за беззак0ніz на6ша t глaвъ нaшихъ tводsщаz.

Рaдуйсz, ри1зою твоeю чтcн0ю t всsкихъ несчaстій нaсъ сохранsющаz: рaдуйсz, м™рнимъ покр0вомъ щедрHтъ твои1хъ жили1ща на6ша t nгнS и3 гр0ма соблюдaющаz.

Рaдуйсz, всемлcтиваz ўслhшательнице глaсwвъ нaшихъ молeбныхъ въ ск0рби и3 њбстоsніи: рaдуйсz, держaвнаz скоропом0щнице нaша во дни2 тsжкихъ и3спытaній.

Рaдуйсz, бlгодaтнаz, купино2 неwпали1маz, џгненнагw запалeніz нaсъ и3збавлsющаz.

Чуємо і бачимо чудеса великі, що від ікони Твоєї звершуються, Царице наша Всеблага, яку дарувала Ти нам на втіху і захист у напастях; ось бо і всепоглинаючий вогонь знемагає в силі своїй перед благодатною силою Твого Пречис­того образа, як неодноразово бачили ми і чули. Неопалимою Купиною Тебе іменуючи в зобра­женні цього Твого образа, перед ним Тобі співає­мо голосами похвальними так:

Радуйся, Молитвенице Невсипуща до Христа Бога, бо Ти Його на милість до нас схиляєш; радуйся, бо Ти покарання Боже за беззаконня наші від голів наших відвертаєш.

Радуйся, бо Ти ризою Твоєю чесною від уся­ких нещасть нас оберігаєш; радуйся, бо Материнським Покровом щедрот Твоїх Ти оселі наші від вогню і грому охороняєш.

Радуйся, Всемилостива Слухачко голосів на­ших під час молитви в скорботах і напастях; радуйся, Могутня скора Помічнице наша в дні тяжких випробувань.

Радуйся, Благодатна, Купино Неопалима, що від вогненного спалення нас визволяєш.
Кондaкъ є7.
Кондак 5

БGотeчнаz ѕвэздA, їкHна твоS всечестнaz, бцdе дв7о, во всёмъ мjрэ чудeсъ мн0жествомъ бlгодaтнw сіsетъ и3 просвэщaетъ дyши и3 сердцA чlвёчєскіz къ познaнію вeліz твоегw2 млcрдіz, и4мже р0дъ хrтіaнскій покрывaеши и3 заступaеши, ћкw м™и бlгосeрдаz. Њ сeмъ рaдующесz, бlгодари1мъ хrтA бGа, тебE, м™рь свою2 по пл0ти, и3 нaмъ въ м™рь по дyху даровaвшагw и3 зовeмъ є3мY во ўмилeніи глуб0цэмъ: Ґллилyіа.

Боготічна зірка, ікона Твоя всечесна, Бого­родице Діво, у всьому світі великою кількістю чудес благодатно сяє і просвіщає душі і серця людські для пізнання великого Твого мило­сердя, бо ним рід християнський покриваєш і заступаєш, як Мати благосердна. Через це радіючи, дякуємо Христу Богу, що Тебе, Матір Свою по плоті, і нам у Матері по духу дарував, і взиваємо до Нього в розчуленні глибокому: алилуя.
Јкосъ є7.
Ікос 5

Ви1димъ їкHну твою2, вLчце, ћкw вои1стинну купинY неwпали1мую, во nгни2 несгорaющую, и3 присyтствіемъ свои1мъ жили1ща чlвёчєскіz въ плaмени несгорaемыми содёловающую: тебё бо дадeсz бlгодaть свhше, си1лу є3стествA џгненнагw ўкрощaти, џгнь б9ествA во чрeвэ твоeмъ неwпaльнw вмэсти1вшей. Сеs же бlгодaти и3 џбразъ под0біz твоегw2 причaстенъ показaсz, тёмже t вёрныхъ неwпали1мою купин0ю наименовaсz, є3г0же мы2 чествyемъ бlголёпнw, и3 тебЁ хвалeбнw вопіeмъ:

Рaдуйсz, свэщE неугаси1маz, въ мlтвахъ за нaсъ ў пrт0ла гDнz присногорsщаz: рaдуйсz, nгнeмъ любвE б9іz и3 на6ша хла6днаz сердцA воспламенsющаz.

Рaдуйсz, сёнію мlтвъ твои1хъ зн0й страстeй нaшихъ прохлаждaющаz: рaдуйсz, въ чaсъ ск0рби и3 недоумёніz п0мыслы душеполє1зныz нaмъ низпосылaющаz.

Рaдуйсz, во врeмz безпом0щіz нaшегw, є3гдA бёдствуемъ и3 не и4мамы помогaющагw, на п0мощь къ нaмъ ўскорsющаz: рaдуйсz, въ годи1ну несчaстій внезaпныхъ держaвною рук0ю твоeю t поги1бели нaсъ и3схищaющаz.

Рaдуйсz, бlгодaтнаz, купино2 неwпали1маz, џгненнагw запалeніz нaсъ и3збавлsющаz.

Бачимо ікону Твою, Владичице, як воісти­ну Купину Неопалиму, що у вогні не згоряє і присутністю Своєю оселі людські для полу­м’я нездоланними робить. Тобі бо дарована благодать Звище силу єства вогняного при­боркувати, що в утробі Твоїй Неопалимо вміс­тила вогонь Божества. Цієї ж благодаті і пречистий образ Твій сподобляєш, тому ж і вірними Неопалимою Купиною названа, його ж ми вшановуємо благоліпно і Тобі похвалу співаємо:

Радуйся, Свічко Невгасима, що в молитвах за нас біля престолу Господнього завжди гориш; радуйся, бо вогнем любові Божої і наші холодні серця запалюєш.

Радуйся, бо під тінню молитов Твоїх спека пристрастей наших охолоджується; радуйся, бо під час скорботи і бід помисли душокорисні Ти нам посилаєш.

Радуйся, бо під час безпомічності нашої, коли бідуємо і не знаємо, хто б нам допоміг, на допо­могу до нас Ти поспішаєш; радуйся, бо в годи­ну раптових нещасть могутньою рукою Твоєю від загибелі нас охороняєш.

Радуйся, Благодатна, Купино Неопалима, що від вогненного спалення нас визволяєш.
Кондaкъ ѕ7.
Кондак 6

Проповёдуетъ цRковь хrт0ва чудесA тво‰, бGороди1тельнице, ћже  пaче пэскA морскaгw и3 ѕвёздъ нбcныхъ мн0жае сyть: t вост0ка бо  и3 до зaпада хвaльнw и4мz твоE чудесы2, и3 нёсть грaда и3ли2  страны2, и3дёже не соверши1сz тоб0ю дёйство си1лы б9іz во  и3збавлeніе и3 сп7сeніе, просвэщeніе и3 и3сцэлeніе людeй хrтоимени1тыхъ. Наипaче же чрез8 їкHны тво‰ с™ы6z њбhкла є3си2  чудотвори1ти, и3зливaz t ни1хъ струи2 млcти и3 щедрHтъ бёдствующему  и3 болsщему чlвёчеству. Сегw2 рaди славосл0вимъ тS глaсы пёсней  дух0вныхъ и3 вопіeмъ сн7у твоемY и3 бGу нaшему: Ґллилyіа.

Проповідує Церква Християнська чудеса Твої, Богородице, які перебільшують пісок морський і зорі Небесні; від сходу бо і до заходу хвальне Ім’я Твоє чудесне, і немає міста або країни, де не проявилось би Тобою дійство сили Божої на визволення і спасіння, просвіщення і зцілення людей христоіменитих, найбільше ж через ікони Твої святі Ти чудодієш, проливаючи від них струмені милості і щедрот бідуючому і хворому людству. Цього ради прославляємо Тебе пісня­ми духовними і взиваємо до Сина Твого і Бога нашого: алилуя.
Јкосъ є7.
Ікос 6

Возсіsла є3си2 въ свэтоли1тіи бжcтвенныz слaвы, дв7о бGоoтрокови1це, мLнца предвёчнагw, гDа ї}са хrтA на рукY твоeю держaщи, и3 ликHмъ си1лъ ѓгGльскихъ њкружaема, ћкwже тS ви1димъ на їкHнэ и3зwбражeнную, мwmсeйскую неwпали1мую купинY тaинственнw пронаречeнную, t неsже да6ры бlгода6тныz вёрнымъ дaруеши, t nгнS и3 гр0ма сп7сaеши, недyжныz врачyеши, скорбsщыz ўтэшaеши и3 всёмъ вс‰ бlга6z и3 душеполє1знаz низпосылaеши, во є4же пёти тебЁ глaсы нем0лчными си1це:

Рaдуйсz, њ нeйже рaдуетсz и3 торжествyетъ ѓгGльскій соб0ръ и3 чlвёческій р0дъ: рaдуйсz, є3sже слaва превосх0дитъ похвалы6 зємнhz и3 нбcныz.

Рaдуйсz, t г0рнихъ выс0тъ всю2 вселeнную м™рнею люб0вію твоeю назирaющаz: рaдуйсz, ю3д0ль земнyю многоск0рбную бlгодэ‰ніи твои1ми посэщaющаz.

Рaдуйсz, неисчeтною бlгостhнею твоeю не њставлsющаz сaмыхъ презрённыхъ и3 tвeрженныхъ: рaдуйсz, сердоб0ліемъ твои1мъ t р0ва поги1бельнагw и3схищaющаz безнадeжныхъ.

Рaдуйсz, бlгодaтнаz, купино2 неwпали1маz, џгненнагw запалeніz нaсъ и3збавлsющаz.

Засяяла Ти в світлості Божественної слави, Діво Богоотроковице, Немовля і Предвічного Господа Ісуса Христа на руках Твоїх тримаючи, і, собором сил ангельських оточена, дари благодатні вірним даруєш, від вогню і грому спасаєш, лікуєш недуги, в скорботах утішаєш і всім усе благе і душокорисне посилаєш, щоб ми співали Тобі голосами невмовкними так:

Радуйся, бо Тобою радіє і торжествує ангельсь­кий собор і людський рід; радуйся, Твоя слава перевершує похвали земні і Небесні.

Радуйся, бо з Небесних висот Ти весь всесвіт Материнською любов’ю Твоєю обіймаєш; радуй­ся, бо багатоскорботних земних жителів Ти благодіяннями Твоїми відвідуєш.

Радуйся, невимовною благістю Твоєю відки­нутих і осуджених людьми Ти не залишаєш; радуйся, бо Ти милістю Твоєю від загибелі визволяєш безнадійних.

Радуйся, Благодатна, Купино Неопалима, що від вогненного спалення нас визволяєш.
Кондaкъ з7.
Кондак 7

ХотS гDь kви1ти люб0вь свою2 къ лю1демъ, и3скуплeннымъ є3гw2 кр0вію, даровA нaмъ въ покр0въ и3 защи1ту м™рь свою2 пренепор0чную, и3 сію2 сотвори2 прибёжище бlгоwти1шное всsкой души2 хrтіaнстэй, скорбsщей и3 њѕл0бленнэй, п0мощи и3 млcти трeбующей. Вёдуще ќбw њ таковёмъ млcрдомъ служeніи твоeмъ р0ду чlвёческому, вLчце всебlгaz, къ тебЁ џчи нaши въ ск0рбэхъ возв0димъ, и3 рyцэ молeбнw простирaемъ, ўтэшeніz t тебє2 є3ди1ныz просsще, да сп7сeши нaсъ предстaтельствомъ твои1мъ t скорбeй врeменныхъ и3 вёчныхъ и3 спод0биши на земли2 живhхъ, въ рaдости с™hхъ пёти бGу: Ґллилyіа.

Господь, бажаючи явити любов Свою до лю­дей, викуплених Його Кров’ю, дарував нам як покров і захист Матір Свою Пренепорочну і Її створив пристановищем благим усякій душі християнській, скорботній і засмученій, що до­помоги і милості просить. Знаючи про таке милосердне служіння Твоє роду людському, Влади́чице Всевишня, до Тебе очі наші в скор­ботах зводимо і руки молитовно простягаємо, утіхи від Тебе єдиної просячи, щоб спаслись ми заступництвом Твоїм від скорбот тимчасових і вічних і сподобилися на землі живих у радості святих співати Богу: алилуя.
Јкосъ з7.
Ікос 7

Ди1внw прослaвила є3си2 чудесы2 їкHну твою2 с™yю неwпали1мою купин0ю и3менyемую, бцdе дв7о, є4юже гра6ды и3 вє1си t запалeніz џгненнагw и3 молніен0снагw гр0ма соблюдaеши и3 д0мы вёрныхъ бlгословлsеши, въ ни1хже чествyетсz бlгоговёйнw пречcтагw ли1ка твоегw2 под0біе. Сегw2 рaди ћкw дaръ многоцёненъ, џбразъ тв0й бlгодaтный рaдостнw пріeмлемъ, достод0лжнымъ поклонeніемъ почитaемъ, и3 тS по д0лгу ўбlжaемъ бlгохвалє1ніи си1ми:

Рaдуйсz, ґлавaстре врачевaніz, на всsкъ недyгъ врачевство2 содержaщій: рaдуйсz, мmропол0жнице бlгоухaніz хrт0ва, њбlгоухaвшаz пaдшее чlвёчество.

Рaдуйсz, ќзы грэхHвныz разрэшaющаz кaющымсz грёшникwмъ: рaдуйсz, плєни1цы страстeй сокрушaющаz подвизaющымсz њ чистотЁ.

Рaдуйсz, дёвъ младопитaтельнице и3 мaтерей ти1хое весeліе: рaдуйсz, вд0въ застyпнице и3 сир0тъ бlгосeрдое призрёніе.

Рaдуйсz, бlгодaтнаz, купино2 неwпали1маz, џгненнагw запалeніz нaсъ и3збавлsющаz.

Дивно прославила Ти чудесами Твою святу ікону, названу Купиною Неопалимою, Богоро­дице Діво, нею ж міста і села від запалення вогненного і блискавкового грому бережеш і домівки вірних благословляєш, у них же вша­новується благоговійно Пречистого образа Твого зображення. Цього ради як дар багатоцінний образ Твій благодатний радісно приймаємо, до­стойним поклонінням вшановуємо і Тебе ублажаємо благохвальними піснями цими:

Радуйся, Алавастре лікування, що від усякої недуги ліки вміщаєш; радуйся, Мироположнице духмяності Христової, що духмянить упале людство.

Радуйся, бо Ти від пут гріховних звільняєш грішників, що каються; радуйся, бо Ти руйнуєш полон пристрастей для тих, хто подвизається в чистоті.

Радуйся, Годувальнице немовлят і матерів Тиха Веселосте; радуйся, вдів Заступнице і сиріт Благосердне Піклування.

Радуйся, Благодатна, Купино Неопалима, що від вогненного спалення нас визволяєш.
Кондaкъ }.
Кондак 8

Стрaннw є4сть ви1дэти, ћкw їкHна твоS, вLчце, на дсцЁ напи1саннаz и3 по є3стествY своемY џгненному дёйству подвeрженнаz, си1лу пачеєстeственную kвлsетъ и3 присyтствіемъ свои1мъ си1лу nгнS ўкрощaетъ. Въ сeмъ познавaz си1лу б9ію и3 твои1хъ мlтвъ дёйство, величaемъ возвели1чившагw тS зижди1телz, всsческихъ бGа, во tрaду и3 ўтэшeніе нaмъ даровaвшагw џбразъ тв0й чудотв0рный и3 си1мъ сп7сaющагw нaсъ t џгненнагw запалeніz, да при1снw зовeмъ є3мY бlгодaрственнw и3 хвалeбнw: Ґллилyіа.

Дивно бачити, як ікона Твоя, Владичице, на дошці написана і за своїм єством у вогні згоряє, силу надприродну виявляє і присутністю своєю силу вогню приборкує; в цьому пізнаючи силу Божу і Твоїх молитов дію, величаємо Сотворителя Бога, що звеличив Тебе і на відраду й утіху нам дарував образ Твій чудотворний і ним спа­сає нас від вогненного спалення, щоб вічно взи­вати до Нього подячно і похвально: алилуя.
Јкосъ }.
Ікос 8

Вeсь мjръ хrтіaнскій слaвитъ и4мz твоE, пребlгословeннаz мRjе бцdе, и3 всsкому вёрному слaдостнw и3 ўтёшительно є4сть взирaти на пречcтагw ли1ка твоегw2 под0біе, и4мже њбhкла є3си2 kвлsти мнHгаz и3 пресла6внаz чудесA. СE и3 мы2, смирeнніи, твою2 с™yю їкHну ви1дzще, бlголёпнw є4й покланsемсz и3 съ люб0вію ю5 лобызaемъ, чaюще t неS п0мощи и3 заступлeніz твоегw2 держaвнагw, наипaче же во врeмz безпом0щіz нaшегw, є3гдA грBхъ рaди нaшихъ џгненное запалeніе на ны2 нaйдетъ внезaпнw, да сп7сaеми тоб0ю t поги1бельнагw плaмене бlгодaрными ўсты6 тебЁ вопіeмъ:

Рaдуйсz, нерукотворeннаz ски1ніе бGа сл0ва, херувjмы превышaющаz и3 серафjмы превосходsщаz с™hнею и3 чcтот0ю: рaдуйсz, џблаче лeгкій с0лнца прaвды, и4мже нбcный къ земнhмъ пріи1де, да на нб7о съ соб0ю нaсъ возведeтъ.

Рaдуйсz, ра6йскіz двeри tвeрзшаz пaдшему чlвёчеству рождеств0мъ твои1мъ с™hмъ: рaдуйсz, нб7о и3 зeмлю воеди1но совокyпльшаz, во є4же пёти тебЁ и3 р0ждшемусz t тебє2 немHлчныz хвалы6.

Рaдуйсz, бжcтвенный и3ст0чниче, в0ду жи1зни и3сточи1вый, t нег0же пію1щіи ктомY не ўмирaютъ: рaдуйсz, гр0здіе сп7сeніz возрасти1вшаz бlгословeннаz лозо2, віно2 безсмeртіz и3скaпающій чlвёкwмъ.

Рaдуйсz, бlгодaтнаz, купино2 неwпали1маz, џгненнагw запалeніz нaсъ и3збавлsющаz.

Увесь світ християнський славить Ім’я Твоє, Преблагословенна Маріє Богородице, і кожно­му віруючому солодко і втішно споглядати на зображення Пречистого образа Твого, бо Ти через нього являєш багато преславних чудес. Тому і ми, смиренні, Твою святу ікону бачачи, побожно їй поклоняємося і з любов’ю цілуємо, очікуючи від неї допомоги і Твого могутнього заступництва, найбільше під час безпомічності нашої, коли через гріхи наші вогненне спален­ня раптово находить на нас, тому, спасенні Тобою від згубного полум’я, вдячними устами Тобі співаємо:

Радуйся, Нерукотворна Скиніє Бога Слова, що Херувимів перевищуєш і Серафимів перевершу­єш святістю і чистотою; радуйся, Легка Хмаро Сонця Правди, якою Небесний до земних при­йшов, щоб на Небо з Собою нас піднести.

Радуйся, бо Ти відкрила райські двері упалому людству Різдвом Твоїм святим; радуйся, бо Ти поєднала в Єдине Небо і землю, щоб співати Тобі і Народженому від Тебе невмовкну хвалу.

Радуйся, Божественне Джерело, що воду життя виточуєш, бо всі, хто п’є її, не помирає; радуй­ся, бо Ти виростила гроно спасіння, Благосло­венна Лозо, і вино безсмертя дарувала людям.

Радуйся, Благодатна, Купино Неопалима, що від вогненного спалення нас визволяєш.
Кондaкъ f7.
Кондак 9

Всsку похвалY превосх0дитъ слaва твоS, пребlгословeннаz и3 препрослaвленнаz м™и гDа нaшегw: недоумэвaютъ бо и3 ќми безпл0тніи пёти тS по достоsнію, пaче же нaмъ, земнhмъ и3 пeрстнымъ, сіE неуд0бнw є4сть, nбaче люб0вію къ тебЁ побэждaеми, дерзaемъ приноси1ти тебЁ поси1льное пёніе хвалы2 и3 бlгодарeніz, за премн0гую млcть твою2 къ р0ду чlвёческому, є3г0же возлюби1ла є3си2 и3 є3мyже бlготвори1ти не престаeши, подвизaz всsкъ в0зрастъ вёрныхъ взывaти р0ждшемусz t тебє2 сп7су хrтY: Ґллилyіа.

Усяку похвалу перевершує слава Твоя, Преблагословенна і Препрославлена Мати Господа нашого; дивуються і розумні безплотні сили, як достойно оспівати Тебе, тим більше нам, земним і тілесним, це є неможливим, але, лю­бов’ю до Тебе переможені, насмілюємося при­носити Тобі посильний спів хвали і подяки за превелику милість Твою до роду людського; його ж полюбила Ти і йому благодіяти не перестаєш, закликаючи вірних усякого віку взивати до Наро­дженого від Тебе Спасителя Христа: алилуя.
Јкосъ f7.
Ікос 9

Вэтi6и чlвёчестіи и3знемогaютъ пости1гнути вeлію тaйну твоегw2 пrнодв7ства, бGороди1тельнице, ю4же ўтаи2 гDь t премyдрыхъ вёка сегw2, и3 вёрою tкры2 смирeннымъ и3 бlгоговёйнымъ, пытли1вагw и3спытaніz чyждымъ, t ни1хже правослaвнw и3 несумнённw до рождествA, и3 въ рождествЁ, и3 по рождествЁ дв7а проповёдуешисz. Пріими2 ќбw, њ м™и и3 дв7о, и3 нaше њ сeмъ и3сповёданіе вседушeвное и3 ўкрэпи2 нaсъ послёдовати тебЁ житіeмъ непор0чнымъ и3 сердeчною чистот0ю, да возм0жемъ бlгоуг0днw воспэвaти тебЁ пBсни сицєвhz:

Рaдуйсz, крjне бэлоснёжный дёвства и3 чcтоты2, неувzдaемо цвэтyщій горЁ: рaдуйсz, къ дёвству и3 чcтотЁ неви1димw руков0дствующаz живyщихъ д0лэ.

Рaдуйсz, мaтерство и3 дёвство въ себЁ чyднw сочетaвшаz: рaдуйсz, во nбою2 непор0чнw и3 с™w себE соблю1дшаz.

Рaдуйсz, и4ноческихъ ликHвъ предводи1тельнице въ дёвствэ бGоуг0днэмъ: рaдуйсz, дёвственныхъ полкHвъ начaльнице въ чcтотЁ души2 и3 тёла.

Рaдуйсz, бlгодaтнаz, купино2 неwпали1маz, џгненнагw запалeніz нaсъ и3збавлsющаz.

Красномовці людські знемагають в осягненні великої таємниці Твого Приснодівства, Бого­родице, її бо утаїв Господь від премудрих віку цього, а вірою відкрив смиренним і благоговійним, чужим для марної допитливості, бо ними Ти проповідуєшся православно і несумнівно Дівою до різдва, і в різдві, і після різдва. При­йми, о Мати і Діво, і наше в цьому вседушевне сповідання і укріпи нас наслідувати Тебе жит­тям непорочним і сердечною чистотою, щоб змогли благоугодно співати Тобі пісні такі:

Радуйся, Лілеє Білосніжна дівочості і чисто­ти, що нев’янучою цвітеш на Небесах; радуйся, бо Ти невидимо направляєш до дівства і чисто­ти тих, що живуть на землі.

Радуйся, бо материнство і дівство в Собі Ти дивно поєднала; радуйся, бо в обох Ти непо­рочно і свято Себе утримала.
Кондaкъ ‹.
Кондак 10

Сп7сeніе чlвёческое ўстроsz є3ди1нъ t трbцы воплоти1тисz t тебє2 и3зв0ли, бGоневёсто вLчце, є3стество2 чlвёческое прослaвивъ сэдёніемъ њдеснyю nц7A на пrт0лэ б9ествA, ћкw сн7ъ є3динор0дный, т0йже и3 сн7ъ тв0й по пл0ти бhсть, и3 тебE съ соб0ю прослaви слaвою превhшшею всsкіz слaвы, є3sже добр0тою њсэнsема, не забывaеши млcтивнw р0дъ чlвёческій, но мlтвеннw предстaтельствуеши пред8 творцeмъ въ трbцэ є3ди1нымъ, њ всёхъ вёрнw пою1щихъ є3мY славосл0віz пёснь: Ґллилyіа.

Спасіння людське творячи, Єдиний від Тройці втілитися від Тебе зволив, Богоневісто Влади­чице, єство людське прославивши сидінням праворуч Отця на престолі Божества, як Син Єдинородний, Він же і Сином Твоїм по плоті був і Тебе з Собою прославив славою, що пере­вершує всяку славу, її ж добротою просвічена, не забуваєш милостиво рід людський, але мо­литовно заступаючись перед Творцем, у Тройці Єдиним, за всіх, хто вірно співає Йому пісню славослов’я: алилуя.
Јкосъ ‹.
Ікос 10

СтэнA є3си2 дёвственнымъ ликHмъ и3 и4ноческимъ соб0рwмъ, бцdе дв7о, и3 всёмъ ўсeрднw къ тебЁ въ мlтвахъ притекaющымъ, їкHну же твою2 с™yю бlгоговёйнw чествyющымъ: тебё бо є3ди1нэй даровaсz t гDа бlгодaть всемjрнагw заступлeніz, и3 вёрныхъ въ дёвствэ и3 чcтотЁ ўтверждeніz. Тёмже непор0чнагw житіS рачи1теліе под8 м™рній покр0въ тв0й t бyри страстeй прибэгaютъ и3 бlгоwти1шіе душeвное нах0дzтъ, соглaснw тебЁ взывaz:

Рaдуйсz, и4нокwвъ и3 и4нокинь бlгочести1выхъ и3зрsднаz покрови1тельнице и3 тeплаz къ бGу њ ни1хъ ходaтаице: рaдуйсz, тaйныхъ среди2 мjра рабHвъ б9іихъ всегдaшнzz пом0щнице и3 въ п0двизэхъ дух0вныхъ руководи1тельнице.

Рaдуйсz, ю4ныхъ настaвнице цэломyдріz и3 воздержaніz: рaдуйсz, стaрцєвъ бlгоговёйныхъ ўпокоeніе и3 tрaдо.

Рaдуйсz, д0мы и3 семeйства хrтіа6нскіz њсэнsющаz бlги1мъ твои1мъ покр0вомъ: рaдуйсz, всsкъ в0зрастъ вёрныхъ сподоблsющаz твоегw2 бlгосeрдагw попечeніz.

Рaдуйсz, бlгодaтнаz, купино2 неwпали1маz, џгненнагw запалeніz нaсъ и3збавлsющаz.

Стіна Ти є дівственним і чернечим соборам, Богородице Діво, всім, хто старанно до Тебе в молитвах звертається й ікону Твою святу бла­гоговійно шанує, Тобі бо єдиній дарована від Господа благодать всесвітнього заступництва і вірних у дівстві та чистоті утвердження. Тому любителі непорочного життя під Материнський покров Твій серед бурі пристрастей вдаються і заспокоєння душевне знаходять, достойно до Тебе взиваючи:

Радуйся, благочестивих ченців і черниць Ве­лика Покровителько і тепла до Бога за них За­ступнице; радуйся, для таємних у світі рабів Божих Повсякчасна Помічнице і в подвигах духовних Керівнице.

Радуйся, для юнаків наставнице цнотливості і стриманості; радуйся, для старців благоговій­них насолодо і відрадо.

Радуйся, бо домівки і сімейства християнські осяяла Ти благим Твоїм Покровом; радуйся, бо вірні всякого віку сподобляються Твого благосердного піклування.
Кондaкъ №і.
Кондак 11

Пёніе хвалeбное прин0ситъ тебЁ нем0лчнw с™az хrт0ва цRковь, всепётаz вLчце, возвэщaz млcти тво‰ и3 чудесA, и4миже њбогати1сz всS вселeннаz. Вои1стинну, кт0 бо ћкwже ты2 скоропослушли1ва є4сть къ мlтвеннымъ прошeніzмъ нaшымъ: но и3 сaмыz прошeніz њбhкла є3си2 предварsти, ми1луz и3 ўщедрsz трeбующихъ п0мощи твоеS с™hz, є3sже не лиши2 и3 нaсъ, смирeнныхъ, въ чaсъ сeй пою1щихъ во слaву и4мене твоегw2, и3 вопію1щихъ бGу: Ґллилyіа.

Спів хвалебний приносить Тобі невмовкно свята Христова Церква, Всехвальна Владичи­це, сповіщаючи милості Твої і чудеса, якими збагатився всесвіт. Воістину, хто як не Ти Скоропослушливою є до наших молитовних прохань, але і самі прохання часто Ти випереджаєш, милуючи і ущедрюючи тих, хто просить Твоєї святої допомоги, її ж не позбав і нас, смирен­них, що співаємо на славу імені Твого і взиває­мо до Бога: алилуя.
Јкосъ №і.
Ікос 11

Свэтозaрнаz твоS їкHна, бGом™и пречcтаz, просвэщaетъ потемнє1нныz грэхми2 дyшы нaшz сіsніемъ б9eственныхъ чудeсъ, въ ни1хже познаeмъ б9іz всемогyщества си1лу и3 твоE млcрдіе неисчeтное, при1снw гот0вое спос0бствовати нaмъ въ покаsніи и3 њбращeніи t ѕлhхъ дёлъ на пyть сп7сeніz. М0лимъ ќбw тебE, всебlгaz, не њстaви нaсъ заблуждaти въ дeбрэхъ грэхHвъ и3 страстeй, но приведи2 къ ти1хому пристaнищу бlгочeстнагw и3 бGоуг0днагw житіS, да возм0жемъ дост0йнw приноси1ти тебЁ сі‰ пёснєнныz дaры:

Рaдуйсz, враги2 нaшz неви6димыz запинaющаz б0дренною твоeю мlтвою: рaдуйсz, си1мъ не попускaющаz њбладaти нaми наси1ліемъ смeртнагw сегw2 тэлесE.

Рaдуйсz, ћкw бёси и4мени твоегw2 с™aгw боsтсz и3 трепeщутъ: рaдуйсz, ћкw їкHна твоS чтcнaz всsку си1лу діaволю присyтствіемъ свои1мъ прогонsетъ.

Рaдуйсz, подви1жникwвъ бlгочeстіz ўкрэплsющаz въ брaни дух0вной со врагaми сп7сeніz чlвёческагw: рaдуйсz, въ чaсъ кончи1ны помогaющаz люб0вь и3 вёру къ тебЁ и3мyщымъ.

Рaдуйсz, бlгодaтнаz, купино2 неwпали1маz, џгненнагw запалeніz нaсъ и3збавлsющаz.

Світлосяйна Твоя ікона, Богомати Пречиста, просвіщає затьмарені гріхами душі наші сяй­вом Божественних чудес, в них же пізнаємо Божу всемогутність, силу і Твоє невимовне милосердя, вічно готове співдіяти нам у пока­янні і наверненні від лихих діл на путь спасін­ня. Молимо Тебе, Всеблага, не залиш нас, заблудлих, у сітях гріхів і пристрастей, але приве­ди до тихого пристановища благочестивого і богоугодного життя, щоб ми могли достойно приносити Тобі ці пісенні дари:

Радуйся, бо Ти постійною Твоєю молитвою не дозволяєш нашим невидимим ворогам во­лодіти нами; радуйся, бо Ти забороняєш їм насильно володіти смертним нашим тілом.

Радуйся, бо біси Імені Твого святого бояться і тремтять; радуйся, бо ікона Твоя чесна всяку силу диявольську присутністю своєю проганяє.

Радуйся, бо подвижників благочестя Ти зміцнюєш у боротьбі духовній з ворогами спа­сіння людського; радуйся, бо під час смерті Ти допомагаєш тим, хто любов і віру до Тебе має.

Радуйся, Благодатна, Купино Неопалима, що від вогненного спалення нас визволяєш.
Кондaкъ в7і.
Кондак 12

Бlгодaти б9іz причaстну и3сповёдуемъ твою2 с™yю їкHну, бGобlгодaтнаz дв7о, и3 свётлw торжествyемъ прaздникъ є3S kвлeніz: во џбразэ бо неwпали1мыz купины2 сіS ћвльшисz, т0жде и3 дёйство показyетъ свои1ми чудесы6, t џгненнагw плaмене сохранsz и3 соблюдaz жили1ща на6ша свои1мъ присyтствіемъ. Сію2 ќбw, ћкw щи1тъ и3 забрaло, и3мyще, тебE, пом0щницу нaшу держaвную хвалaми пёсненными ўбlжaемъ и3 р0ждшемусz t тебє2 сп7си1телю нaшему вопіeмъ: Ґллилyіа.

Благодаті Божій причасну, сповідаємо Твою святу ікону, Богоблагодатна Діво, і світло тор­жествуємо у свято її явлення в образі Неопали­мої Купини; таке дійство вказує, що Своїми чуде­сами Ти від вогненного полум’я оберігаєш оселі наші Своєю присутністю. Бо її, як щит і забрало, маючи, Тебе, Помічницю нашу могутню, по­хвальними піснями ублажаємо і Народженому від Тебе Спасителю нашому співаємо: алилуя.
Јкосъ в7і.
Ікос 12

Поeмъ тS, бGороди1тельнице, є3ди1ну надeжду и3 ўповaніе нaше, и3сповёдуемъ млcти тво‰ и3 не таи1мъ чудeсъ твои1хъ, прославлsемъ неисчeтную бlгость твою2 къ р0ду хrтіaнскому, бlгословлsемъ и4мz твоE с™0е, є4же вои1стинну мv1ро и3зліsнное є4сть лю1бzщимъ тS, бlгоухaніемъ дух0внымъ и3сполнsющее бlгочєсти1выz дyшы. Њбlгоухaй u5бо и3 нaсъ, вLчце, смердsщихъ страстьми2 грэх0вными, и3 спод0би чи1стымъ сeрдцемъ и3 несквeрными ўсты2 взывaти къ тебЁ:

Рaдуйсz, мv1ро и3сточaющаz слaдостное и3 душеспаси1тельное, и4мже ўмащaютсz сердцA бGолюби6ваz: рaдуйсz, недyги душє1вныz и3 тэлє1сныz врачyющаz є3ди1нымъ прикосновeніемъ къ їкHнэ твоeй с™ёй.

Рaдуйсz, води1тельнице бlгaz, на пyть бGоугождeніz и3 сп7сeніz направлsющаz кaющихсz грёшникwвъ: рaдуйсz, лёствицею добродётелей возводsщаz подви1жникwвъ хrт0выхъ ко вратaмъ цrтвіz нбcнагw.

Рaдуйсz, смирeнныхъ и3 терпэли1выхъ страдaльцевъ вэнчaющаz ўтэшeніемъ бlгодaтнымъ: рaдуйсz, и3згнaнныхъ и3 гони1мыхъ безви1ннw, ўслаждaющаz предвкушeніемъ бlжeнства рaйскагw.

Рaдуйсz, бlгодaтнаz, купино2 неwпали1маz, џгненнагw запалeніz нaсъ и3збавлsющаz.

Оспівуємо Тебе, Богородице, єдину Надію і Уповання наше, проповідуємо милості Твої і не таїмо чудес Твоїх, прославляємо невимовну благість Твою до роду християнського, благо­словляємо Ім’я Твоє святе, що воістину миром є для тих, хто любить Тебе, і пахощами духовними переповнює благочестиві душі. Одухмяни і нас, Владичице, забруднених пристрастя­ми духовними, і сподоби чистим серцем і нескверними устами взивати до Тебе:

Радуйся, бо миро виточуєш Ти солодке і спа­сенне, яким помазуються серця боголюбиві; радуйся, бо недуги душевні і тілесні Ти лікуєш єдиним дотиком до ікони Твоєї святої.

Радуйся, Провіднице Блага, що на шлях богодогоджання і спасіння направляєш грішників, які каються; радуйся, Ліствице чеснот, що підно­сить подвижників Христових до врат Царства Небесного.

Радуйся, бо смиренних і терпеливих страж­дальців вінчаєш утіхою благодатною; радуйся, бо вигнаних і переслідуваних безвинно Ти уті­шаєш передчуттям блаженства райського.

Радуйся, Благодатна, Купино Неопалима, що від вогненного спалення нас визволяєш.
Кондaкъ Gі.
Кондак 13

Ѽ, всепётаz м™и, р0ждшаz всёхъ с™hхъ с™ёйшее сл0во и3 неwпали1мою купин0ю и3менyемаz t нaсъ недост0йныхъ, вонми2 глaсу молeній и3 пёній нaшихъ, пред8 с™0ю їкHною твоeю ўсeрднw тебЁ возноси1мому, и3 тeплою мlтвою твоeю ко гDу nгнS врeменнагw и3 вёчнагw и3збaви нaсъ, хвaлzщихъ и4мz твоE и3 прославлsющихъ чудесA тво‰, сн7у же твоемY и3 бGу нaшему вопію1щихъ: Ґллилyіа.

Сeй кондaкъ глаг0ли три1жды, посeмъ №-й јкосъ и3 №-й кондaкъ.

О Всехвальна Мати, що народила всіх свя­тих Святійше Слово і Неопалимою Купиною нами, недостойними, названа; почуй голос молінь і співів наших, що перед святою іконою Твоєю старанно Тобі підносяться, і теплою мо­литвою Твоєю до Господа від вогню тимчасо­вого і вічного позбав нас, що хвалимо Ім’я Твоє і прославляємо чудеса Твої, Сину ж Твоєму і Богу нашому співаємо: алилуя.

Цей кондак читається тричі. Після цього знову читаються перший ікос і перший кондак.
Јкосъ №.
Ікос 1

ЃгGлwвъ цRи1це и3 всеS твaри вLчце гпcжE бцdе, t ѓгGльскихъ ликHвъ горЁ пріeмлющаz хвалeбное пёніе, спод0би и3 нaсъ, земнhхъ и3 пeрстныхъ, возноси1ти къ тебЁ гла6сы хвалы2 бlгодарeніz за премн0гую млcть твою2 къ р0ду чlвёческому. И# ѓще недост0йны є3смы2 пёти тS по достоsнію, nбaче ты2, ћкw бlгaz, не возгнушaйсz нaшихъ недовлёющихъ похвaлъ, и3 ћкw сн7ъ тв0й двЁ лє1птэ вдови1цы млcтивнw пріsтъ, тaкw любобlгоутр0бнw ўслhши нaсъ, со ўмилeніемъ къ тебЁ вопію1щихъ:

Рaдуйсz, џгнь бжcтвA во чрeвэ твоeмъ неwпaльнw носи1вшаz: рaдуйсz, спcтелz пaдшему чlвёчеству р0ждшаz.

Рaдуйсz, си1лу ѓдову пречcтнhмъ рождеств0мъ твои1мъ ўпраздни1вшаz: рaдуйсz, ґдaма и3 є4vу дрeвнzгw проклsтіz свободи1вшаz.

Рaдуйсz, вочlвёченію є3ди1нагw t трbцы непор0чнw послужи1вшаz: рaдуйсz, творцA нб7сE и3 земли2 безсёменнw воплоти1вшаz.

Рaдуйсz, бlгодaтнаz, купино2 неwпали1маz, џгненнагw запалeніz нaсъ и3збавлsющаz.

Ангелів Царице і всього творіння Владичи­це, Діво Богородице, від ангельських ликів з Небес Ти приймаєш похвальний спів; сподоби і нас, земних, руки возносити до Тебе і промов­ляти похвалу і подяку за превелику милість Твою до роду людського. Хоч і негідні ми оспівувати Тебе достойно, однак Ти, як Блага, не погордуй нашими похвалами, що не є достат­німи, і як Син Твій дві лепти вдови милостиво прийняв, так благоутробно почуй Ти нас, що з розчуленням до Тебе взиваємо:

Радуйся, бо Вогонь Божества Ти в утробі Твоїй Неопалимо носила; радуйся, бо Спасителя упалого людства Ти породила.

Радуйся, бо Ти силу пекельну пречистим Різдвом Твоїм зруйнувала; радуйся, бо Ти Адама і Єву від древнього прокляття звільнила.

Радуйся, бо Ти втіленню Єдиного від Тройці непорочно послужила; радуйся, бо Ти Творця Небес і землі безсіменно втілила.

Радуйся, Благодатна, Купино Неопалима, що від вогненного спалення нас визволяєш.
Кондaкъ №.
Кондак 1

Взбрaнной воев0дэ, пречcтой и3 бGоwбрaдованной дв7э бцdэ, nгнезрaчныz їкHны своеS kвлeніемъ w3брaдовавшей цRковь хrт0ву и3 є4ю t џгненнагw запалeніz защищaющей вэ̑рныz, похвaльное возглашaемъ пёніе. Тh же, w3 бGомт7и, купино2 неwпали1маz и3менyемаz нaми, ћкw и3мyщаz держaву непобэди1мую и3 млcрдіе мн0гое, ўскори2 на п0мощь къ нaмъ, трeбующымъ твоегw2 заступлeніz, и3 t всsкихъ бёдъ свободи2 зовyщихъ ти2:

Рaдуйсz, бlгодaтнаz, купино2 неwпали1маz, џгненнагw запалeніz нaсъ и3збавлsющаz.

Непереможній Воєводі, Пречистій і Богообрадуваній Діві Богородиці, що вогневидним ікони Своєї явленням обрадувала Церкву Христову і нею від вогненного спалення захищає вірних, похвальні виголошуємо співи. Ти ж, о Богомати, Купиною Неопалимою нами іменована, маючи державу непереможну і милосер­дя незчисленне, поспіши на допомогу нам, що просимо Твого заступництва, і від усяких бід визволи тих, що до Тебе взивають:

Радуйся, Благодатна, Купино Неопалима, що від вогненного спалення нас визволяєш.
Моли1тва.
Молитва

Ѽ, прес™az и3 пребlгословeннаz м™и сладчaйшагw гDа нaшегw ї}са хrтA, припaдаемъ и3 покланsемсz тебЁ пред8 с™0ю и3 пречтcн0ю їкHною твоeю, є4юже ди6внаz и3 пресла6внаz чудесA содэвaеши, t џгненнагw запалeніz и3 молніен0снагw гр0ма жили1ща на6ша сп7сaеши, недyжныz и3сцэлsеши и3 всsкw бlг0е прошeніе нaше во бlго и3сполнsеши. Смирeннw м0лимъ тS, всеси1льнаz р0да нaшегw застyпнице: спод0би нaсъ, немощнhхъ и3 грёшныхъ, твоегw2 м™рнzгw ўчaстіz и3 бlгопопечeніz. Спаси2 и3 сохрани2, вLчце, под8 кр0вомъ млcти твоеS бGохрани1мую странY нaшу, влaсти и3 в0инство є3S, цRковь с™yю, хрaмъ сeй, [и3ли2: nби1тель сію2], и3 всS ны2 припaдающыz къ тебЁ съ вёрою и3 люб0вію, и3 ўмилeннw просsщыz со слезaми твоегw2 заступлeніz. Е$й, гпcжE всемлcтиваz, ўмилосeрдисz на нaсъ, њбуревaемыхъ грэхaми мн0гими и3 не и3мyщихъ дерзновeніz ко хrтY бGу проси1ти є3го2 њ поми1лованіи и3 прощeніи, но тебЁ предлагaемъ къ немY на ўмолeніе, м™рь є3гw2 по пл0ти. Тh же, всебlгaz, простри2 къ немY бGопріи1мніи рyцэ твои2 и3 предстaтельствуй за нaсъ пред8 бlгостію є3гw2, просS нaмъ прощeніz прегрэшeній нaшихъ, бlгочeстнагw ми1рнагw житіS, бlгjz хrтіaнскіz кончи1ны и3 д0брагw tвёта на стрaшнэмъ судЁ є3гw2. Наипaче же въ чaсъ гр0знагw посэщeніz б9іz, є3гдA nгнeмъ возгорsтсz д0мы нaшz и3ли2 молніен0снымъ гр0момъ ўстрашaеми бyдемъ, kви2 нaмъ млcтивное твоE заступлeніе и3 держaвное вспоможeніе, да сп7сaеми всеси1льными твои1ми ко гDу мlтвами, врeменнагw наказaніz б9іz здЁ и3збёгнемъ и3 вёчное бlжeнство рaйское тaмw ўнаслёдуемъ, и3 со всёми с™hми воспоeмъ пречтcн0е и3 великолёпое и4мz покланsемыz трbцы, nц7A, и3 сн7а, и3 с™aгw д¦а, и3 твоE вeліе къ нaмъ млcрдіе, во вёки вэкHвъ. Ґми1нь.

О Пресвята і Преблагословенна Мати Госпо­да нашого Ісуса Христа! Припадаємо і покло­няємося Тобі перед святою і пречесною іконою Твоєю, якою Ти дивні і преславні чудеса яв­ляєш, від вогненного спалення і блискавично­го грому оселі наші спасаєш, хворих зціляєш і всі благі наміри наші добре виконуєш. Смиренно молимо Тебе, всесильна роду нашого За­ступнице, сподоби і нас, немічних та грішних, Твоєї Материнської участі і допомоги. Спаси і збережи, Владичице, під покровом милості Твоєї Церкву Твою (обитель цю), всю країну нашу православну і всіх нас, що припадаємо до Тебе з вірою і любов’ю та сердечно просимо зі сльо­зами Твого заступництва.

Владичице Всемилостива, умилосердься над нами, бо обтяжені ми багатьма гріхами і не маємо відваги звернутись до Христа Господа і просити Його про помилування і прощення, але Тебе просимо Його ублагати, Матір Його по плоті. Ти ж, Всеблага, простягни до Нього богоприємні руки Твої і заступися за нас перед благістю Його, випрошуючи нам прощення провин наших, благочестивого і мирного життя, благої християнської кончини і доброї відповіді на Страшному суді Його. Найбільше ж у час грізного відвідання Божого, коли заго­ряться вогнем домівки наші, чи блискавковим громом настрашені будемо, яви нам милостиве Твоє заступництво і могутню допомогу. Щоб, спасенні всесильними Твоїми до Господа мо­литвами, тимчасового покарання Божого тут позбавились і вічне блаженство райське успадкували та зі всіма святими оспівували Пречесне і Величне Ім’я Пресвятої Тройці, Отця, і Сина, і Святого Духа, і Твоє велике до нас милосер­дя, навіки віків. Амінь.