Меню ▼
Зміст ▼
Акафісти церковнослов'янською :
Ґкafістъ рождеству̀ хrт0ву.
Акафіст Різдву Христовому

Кондaкъ №.
Кондак 1

И#збрaвый t всёхъ родHвъ пречcтэйшую ѓгGлъ дв7у и3 t неS роди1выйсz пл0тію, хrтE б9е нaшъ, бlгодaрственнаz прин0симъ ти2 раби2 твои2, вLко. Тh же, ћкw и3мёzй млcрдіе неизречeнное, t всsкихъ нaсъ бёдъ свободи2, зовyщихъ:

Ї}се, сн7е б9ій, воплоти1выйсz нaсъ рaди, слaва тебЁ.

Ти, що вибрав від усіх родів найчистішу від ангелів Діву, і від Неї народився плоттю, Христе Боже наш; подяку приносимо Тобі, раби Твої, Владико. Ти ж, що маєш милосердя невимовне, від усяких нас бід визволяй, що взиваємо:

Ісусе, Сину Божий, що ради нас втілився, слава Тобі.
Јкосъ №.
Ікос 1

ЃгGлъ мн0жество собрaсz въ виfлеeмэ ви1дэти непости1жное рождество2: и3, ви1дэвше своегw2 творцA, во ћслэхъ ћкw младeнца лежaща, ўдиви1шасz, и3, стрaхомъ бlгоговёюще, р0ждшагосz и3 р0ждшую бGолёпнэ почитaху, пою1ще таковaz:

Слaва тебЁ, сн7е б9ій, прeжде вёкъ t nц7A рождeнный: слaва тебЁ, со nц7eмъ и3 д¦омъ вс‰ сотвори1вый.

Слaва тебЁ, сп7сти2 поги1бшіz пришeдый: слaва тебЁ, дaже до рaбіz зрaка снизшeдый.

Слaва тебЁ, взыскaтелю заблyждшихъ: слaва тебЁ, сп7си1телю поги1бшихъ.

Слaва тебЁ, средостёніе вражды2 разруши1вшу: слaва тебЁ, рaй, преслушaніемъ затворeнный, пaки tвeрзшу.

Слaва тебЁ, р0дъ чlвёческій неизречeннw возлюби1вшу: слaва тебЁ, на земли2 вертeпъ нб7о kви1вшу.

Слaва тебЁ, р0ждшую тS дв7у, пrт0лъ херувjмскій показaвшу.

Ї}се, сн7е б9ій, воплоти1выйсz нaсъ рaди, слaва тебЁ.

Ангелів множество зібралося у Вифлеємі, бачити незбагненне Різдво; і, побачивши Свого Творця, що в яслах як немовля лежав, здивувалися! І зі страхом благоговіючи, Того, що Народився і Ту, що Народила боголіпно вшанували так співаючи:

Слава Тобі, Сину Божий, що раніше віків від Отця народився.

Слава Тобі, що з Отцем і Духом все сотворив;

Слава Тобі, що спасти загиблих прийшов.

Слава Тобі, що навіть до рабського образу зійшов.

Слава Тобі, що знаходиш заблудлих.

Слава Тобі, Спасителю загиблих.

Слава Тобі, що перепону ворожнечі зруйнував.

Слава Тобі, що рай непослухом зачинений, знову відкрив.

Слава Тобі, що рід людський невимовно возлюбив.

Слава Тобі, що на землі вертеп наче Небо явив.

Слава Тобі, що Діву, яка народила Тебе, Престолом херувимським показав.

Ісусе, Сину Божий, що ради нас втілився, слава Тобі.
Кондaкъ в7.
Кондак 2

Ви1дzще безпл0тніи ѓгGли своегw2 вLку, t чcтыz дв7ы пл0ть пріeмша, ўжас0шасz и3 дрyгъ ко дрyгу рёша: преслaвное сіE тaинство непостижи1мw нaмъ kвлsетсz бhти. Nбaче дивsщесz неизречeнному тогw2 снизхождeнію, со стрaхомъ поsху: Ґллилyіа.

Бачачи безтілесні ангели свого Владику, що від Чистої Діви плоть приймає, здивувалися! І один до одного промовили: Преславне це Таїнство незбагненне для нас бачимо: однак, дивуючись невимовному цьому сходженню, зі страхом співаємо: Алилуя.
Јкосъ в7.
Ікос 2

Разyмнаz вс‰ твaрь ўжасaющисz и3 бlгодарsщи, поeтъ твоегw2 рождествA, вLко, тaинство: си1лы нбcныz рaдуютсz пою1ще: слaва въ вhшнихъ бGу, и3 землS съ чlвёки весели1тсz, мh же непрестaннw вопіeмъ:

Слaва тебЁ, въ вhшнихъ слaвимому бGу: слaва тебЁ, ми1ръ на земли2 сотвори1вшему.

Слaва тебЁ, нaсъ соб0ю примири1вшему: слaва тебЁ, на земли2 нaмъ kви1вшемусz.

Слaва тебЁ, t дв7ы неизречeннw воплоти1вшемусz: слaва тебЁ, ѕвэзду̀ возсіsвшему.

Слaва тебЁ, т0ю волхвы2 на поклонeніе тебЁ призвaвшему: слaва тебЁ, дaры t ни1хъ ми1лостивнw пріsвшему.

Слaва тебЁ, всю2 твaрь тебЁ служи1ти научи1вшему. Слaва тебЁ, и3 нaсъ тебЁ пёти настaвившему.

Слaва тебЁ, себє̀ нaмъ соедини1вшему: слaва тебЁ, нaсъ соб0ю сп7сшему.

Ї}се, сн7е б9ій, воплоти1выйсz нaсъ рaди, слaва тебЁ.

Розумне все творіння дивуючись і дякуючи оспівує Різдва Твого, Владико, таїнство! Сили небесні радіють, співаючи: Слава в вишніх Богу і земля з людьми веселиться ми ж безперестанно взиваємо:

Слава Тобі, в вишніх славимому Богу.

Слава Тобі, що мир на землі сотворив.

Слава Тобі, що нас з Собою примирив.

Слава Тобі, що на землі нам явився.

Слава Тобі, що від Діви невимовно втілився.

Слава Тобі, що зірку засвітив.

Слава Тобі, що нею волхвів на поклоніння до Себе призвав.

Слава Тобі, що дари від них милостиво прийняв.

Слава Тобі, що все творіння Тобі служити навчив.

Слава Тобі, що і нас Тебе оспівувати врозумив.

Слава Тобі, що Себе з нами з’єднав.

Слава Тобі, що нас Собою спас.

Ісусе, Сину Божий, що ради нас втілився, слава Тобі.
Јкосъ №
Ікос 1

ЃгGлъ мн0жество собрaсz въ виfлеeмэ ви1дэти непости1жное рождество2: и3, ви1дэвше своегw2 творцA, во ћслэхъ ћкw младeнца лежaща, ўдиви1шасz, и3, стрaхомъ бlгоговёюще, р0ждшагосz и3 р0ждшую бGолёпнэ почитaху, пою1ще таковaz:

Слaва тебЁ, сн7е б9ій, прeжде вёкъ t nц7A рождeнный: слaва тебЁ, со nц7eмъ и3 д¦омъ вс‰ сотвори1вый.

Слaва тебЁ, сп7сти2 поги1бшіz пришeдый: слaва тебЁ, дaже до рaбіz зрaка снизшeдый.

Слaва тебЁ, взыскaтелю заблyждшихъ: слaва тебЁ, сп7си1телю поги1бшихъ.

Слaва тебЁ, средостёніе вражды2 разруши1вшу: слaва тебЁ, рaй, преслушaніемъ затворeнный, пaки tвeрзшу.

Слaва тебЁ, р0дъ чlвёческій неизречeннw возлюби1вшу: слaва тебЁ, на земли2 вертeпъ нб7о kви1вшу.

Слaва тебЁ, р0ждшую тS дв7у, пrт0лъ херувjмскій показaвшу.

Ї}се, сн7е б9ій, воплоти1выйсz нaсъ рaди, слaва тебЁ.

Ангелів множество зібралося у Вифлеємі, бачити незбагненне Різдво; і, побачивши Свого Творця, що в яслах як немовля лежав, здивувалися! І зі страхом благоговіючи, Того, що Народився і Ту, що Народила боголіпно вшанували так співаючи:

Слава Тобі, Сину Божий, що раніше віків від Отця народився.

Слава Тобі, що з Отцем і Духом все сотворив;

Слава Тобі, що спасти загиблих прийшов.

Слава Тобі, що навіть до рабського образу зійшов.

Слава Тобі, що знаходиш заблудлих.

Слава Тобі, Спасителю загиблих.

Слава Тобі, що перепону ворожнечі зруйнував.

Слава Тобі, що рай непослухом зачинений, знову відкрив.

Слава Тобі, що рід людський невимовно возлюбив.

Слава Тобі, що на землі вертеп наче Небо явив.

Слава Тобі, що Діву, яка народила Тебе, Престолом херувимським показав.

Ісусе, Сину Божий, що ради нас втілився, слава Тобі.
Кондaкъ №
Кондак 1

И#збрaвый t всёхъ родHвъ пречcтэйшую ѓгGлъ дв7у и3 t неS роди1выйсz пл0тію, хrтE б9е нaшъ, бlгодaрственнаz прин0симъ ти2 раби2 твои2, вLко. Тh же, ћкw и3мёzй млcрдіе неизречeнное, t всsкихъ нaсъ бёдъ свободи2, зовyщихъ:

Ї}се, сн7е б9ій, воплоти1выйсz нaсъ рaди, слaва тебЁ.

Ти, що вибрав від усіх родів найчистішу від ангелів Діву, і від Неї народився плоттю, Христе Боже наш; подяку приносимо Тобі, раби Твої, Владико. Ти ж, що маєш милосердя невимовне, від усяких нас бід визволяй, що взиваємо:

Ісусе, Сину Божий, що ради нас втілився, слава Тобі.
Кондaкъ G.
Кондак 3

Си1льный въ крёпости, бGъ мjра и3 nц7ъ щедрHтъ, пріи1де на зeмлю сп7сти2 мjръ погибaющій, нhнэ въ виfлеeмэ ћкw младeнецъ раждaетсz t дв7ы, ю4же мт҃рь и3 ходaтаицу сп7сeніz показA всёмъ тогw2 воплощeніе слaвzщимъ и3 пою1щимъ: Ґллилyіа.

Сильний в кріпості, Бог миру і Отець щедрот, прийшов на землю спасти світ, що гинув: нині в Вифлеємі, як немовля народжується від Діви: Яку Матір’ю і Заступницею спасіння показав всім, що Його втілення славлять і взивають: Алилуя.
Јкосъ G.
Ікос 3

И#мyще тебE пречcтw р0ждшую, њ нaсъ непрестaннw молsщуюсz, рaдующесz поeмъ твоегw2 вочlвёченіz, вLко, тaинство, и3 рождество2 t дв7ы бGопріsтныz славосл0вzще, вопіeмъ:\

Слaва тебЁ, сн7е б9ій, нaсъ рaди воплоти1выйсz: слaва тебЁ, сн7е дв7ы, t дв7ы несказaннw роди1выйсz.

Слaва тебЁ, чlвэколю1біz бeздну на нaсъ показaвшему: слaва тебЁ, нaсъ неизречeннw возлюби1вшему.

Слaва тебЁ, заблyждшее nвчA взыскaвшему: слaва тебЁ, њб8 њбрётеніи тогw2 срaдоватисz ѓгGлwмъ рeкшему.  Слaва тебЁ, на рaмо сію2 воспріeмшему: слaва тебЁ, ко nц7Y т0е привeдшему.

Слaва тебЁ, чlвёки со ѓгGлы во є3ди1но стaдо совокyпльшему: слaва тебЁ, мjръ t прeлести и3збaвльшему.

Слaва тебЁ, вели1кую и3 неизречeнную ми1лость нaмъ kви1вшему: слaва тебЁ, нaсъ пaче всёхъ твaрей прослaвльшему.

Ї}се, сн7е б9ій, воплоти1выйсz нaсъ рaди, слaва тебЁ.

Маючи Тебе, що пречисто народила, і за нас невпинно молишся: радіючи, прославляємо Таїнство Твого втілення, Владико! І Різдво від Діви Благоприємної славлячи, взиваємо:

Слава Тобі, що нас ради втілився.

Слава Тобі, Сину Діви, що від Діви несказанно народився.

Слава Тобі, що чоловіколюбства безодню на нас показав.

Слава Тобі, що нас невимовно возлюбив.

Слава Тобі, що заблудлу вівцю знайшов.

Слава Тобі, що через знайденням її радіти й ангелам звелів.

Слава Тобі, що на плечі її підняв.

Слава Тобі, що до Отця привів.

Слава Тобі, що людей і ангелів в єдине стадо з’єднав.

Слава Тобі, що світ від омани визволив.

Слава Тобі, що велику і невимовну милість нам явив.

Слава Тобі, що нас більше від всього творіння возлюбив.

Ісусе, Сину Божий, що ради нас втілився, слава Тобі.
Кондaкъ д7.
Кондак 4

Бyрю внyтрь помышлeній сумни1тельныхъ прeжде и3мёвый цэломyдренный їHсифъ, нhнэ внyтрь бжcтвеннагw вертeпа ви1дитъ преслaвныz. Ѓще бо и3 ћкw чlвёка ви1дzще t дв7ы раждaемагw, но разумэвaше t вещeй бGа бhти и4стиннагw: тёмъ и3 бGолёпнэ поклони1всz, рaдостнw поsше: Ґллилyіа.

Бурю внутрішніх протиріч раніше маючи, благорозумний Йосиф, нині всередині Божественного вертепу, споглядає преславне. Бо, хоч і бачить людину, що від Діви народжується, але розуміє, що це Бог від природи істинний: тому й боголіпно поклоняється, радісно співаючи: Алилуя.
Јкосъ д7.
Ікос 4

Слhшаша пaстыріе ѓгGла, возвэщaюща и4мъ р0ждшагосz сп7са мjру во грaдэ дв7довэ, и3, ск0ро тeкше, ви1дэша сегw2 ћкw ѓгнца непор0чна, во чрeвэ дв7ыz ўпaсшасz, во ћслэхъ лежaща, и3 р0ждшую, бlгоговёйнw служaщу, и3 їHсифа, со стрaхомъ предсто‰ща: сказaша њ глаг0ланныхъ къ ни1мъ и3, поклони1вшесz р0ждшемусz, рёша:

Слaва тебЁ, ѓгнче б9ій, сп7се мjра: слaва тебЁ, сн7е б9ій, неизречeнное чyдо нaмъ показaвый.

Слaва тебЁ, ѓгGльскихъ пёній слhшатели нaсъ бhти kви1вый: слaва тебЁ, съ ни1ми и3 нaсъ славосл0вити тS научи1вый.

Слaва тебЁ, ѓгGлы и3 чlвёки пёти тS вразуми1вый: слaва тебЁ, на земли2 и3 на нб7си2 рaдость сотвори1вый.

Слaва тебЁ, ћкw њ тебЁ нбcнаz срaдуютсz земнhмъ: слaва тебЁ, ћкw тоб0ю земнaz совокуплsютсz нбcнымъ.

Слaва тебЁ, крёпость діaволю нeмощну показaвшему: слaва тебЁ, t тогw2 мучи1тельства нaсъ и3збaвльшему.

Слaва тебЁ, въ тS вёрующимъ неизречeннаz рaдосте: слaва тебЁ, лю1бzщимъ тS неизглаг0ланнаz слaдосте.

Ї}се, сн7е б9ій, воплоти1выйсz нaсъ рaди, слaва тебЁ.

Почувши пастирі ангела, що звіщав їм про народження Спасителя світу в місті Давидовому: та, швидко пішовши, побачили Його як Агнця непорочного, у лоні Діви випасеного і в яслах положеного, і Ту, що народила Його і благоговійно служить Йому і Йосифа, що зі страхом стоїть перед Ним; розповіли про те, що чули від ангела і поклонилися Народженому, промовляючи:

Слава Тобі, Агнче Божий, Спасителю світу;

Слава Тобі, Сину Божий, що невимовне чудо нам показав.

Слава Тобі, що ангельські співи почути нас сподобив.

Слава Тобі, що з ними і нас славословити Тебе навчив.

Слава Тобі, що ангелів і людей оспівувати Тебе врозумив.

Слава Тобі, що на землі й на небі радість сотворив.

Слава Тобі, бо за Тебе небесні і земні разом радіють.

Слава Тобі, бо Тобою земні з небесними єднаються.

Слава Тобі, що силу диявола слабкою показав.

Слава Тобі, що від його мук нас визволив.

Слава Тобі, в Тебе віруючим – невимовна радосте.

Слава Тобі, тим, хто любить Тебе, невимовна солодкосте.

Ісусе, Сину Божий, що ради нас втілився, слава Тобі.
Кондaкъ є7.
Кондак 5

БGотeчную ѕвэздY, хrт0во рождество2 пред8zвлsющую, ўзрёвше ѕвэздоблюсти1тели волсви2, и3 тоS вождeніемъ непостижи1магw достиг0ша и3 неви1димагw ви1дэша, возрaдовашасz же, томY вопію1ще: Ґллилyіа.

Боготічну зірку, що Христове Різдво показує, побачивши, волхви, що зіркам вклонялися за нею пішли і Недосяжного досягши і Невидимого побачивши з радістю взивали до Нього: Алилуя.
Јкосъ є7.
Ікос 5

Ви1дzще цaріе персjдстіи на рукY дв7и1чу цRS цaрствующихъ, ћкw на пrт0лэ херувjмстэмъ сэдsща, и3 вLку тогw2 разумэвaюще, ѓще рaбій пріsтъ зрaкъ, потщaшасz дaры є3мY принести2: злaто ћкw цRю2 всёхъ: лівaнъ же ћкw бGу: смv1рну ћкw безсмeртному, и3, поклони1вшесz, поsху:

Слaва тебЁ, свётъ всёмъ возсіsвый: слaва тебЁ, нaсъ ѕвэзд0ю на поклонeніе тебЁ призвaвый.

Слaва тебЁ, ѕл0бу лю1тагw и4рwда w3бличи1вшему: слaва тебЁ, сyетнw тогw2 ўмышлeніе показaвшему.

Слaва тебЁ, нaсъ t тогw2 прeлести и3збaвльшему: слaва тебЁ, покланsтисz тебЁ, с0лнцу прaвды, научи1вшему.

Слaва тебЁ, вс‰ свётомъ рaзума просвэти1вшему: слaва тебЁ, твои1мъ рождеств0мъ многоб0жіz прeлесть ўпраздни1вшему.

Слaва тебЁ, врaжіе владhчество до концA низложи1вшему: слaва тебЁ, со nц7eмъ и3 д¦омъ тебЁ покланsтисz нaсъ научи1вшему.

Слaва тебЁ, прельсти1вшаго нaсъ ѕмjz главY сокруши1вшему: слaва тебЁ, t вёчныz смeрти нaсъ и3збaвльшему.

Ї}се, сн7е б9ій, воплоти1выйсz нaсъ рaди, слaва тебЁ.

Бачачи царі перські на руках Діви Царя царюючих, як на Престолі херувимському сидячого, і Владикою Його усвідомлюючи, що образ раба прийняв, поспішили дари Йому принести: золото, як Цареві всіх; ладан як Богу; а смирну, як безсмертному і поклонилися, співаючи:

Слава Тобі, Світло, для всіх засвічене.

Слава Тобі, що нас зіркою на поклоніння Тобі покликав.

Слава Тобі, що злобу лютого Ірода викрив.

Слава Тобі, що марними його замисли показав.

Слава Тобі, що нас його омани позбавив.

Слава Тобі, Тобі, Сонцю Правди, поклонятися навчив.

Слава Тобі, що все світлом розуму просвітив.

Слава Тобі, що Твоїм Різдвом многобожжя оману викорінив.

Слава Тобі, що вороже володарювання до кінця переміг.

Слава Тобі, що з Отцем і Духом Тобі поклонятися нас навчив.

Слава Тобі, що змія спокусника голову сокрушив.

Слава Тобі, що від вічної смерті нас визволив.

Ісусе, Сину Божий, що ради нас втілився, слава Тобі.
Кондaкъ ѕ7.
Кондак 6

Проповёдникъ бGон0сныхъ вэщaніz ћже t тебЁ и3сполнsz, на земли2 kви1лъ є3си2 себE, сп7се, во ўб0зэмъ нhнэ вертeпэ р0ждсz t чcтыz дв7ы, и3, богaтъ сhй, нaсъ рaди w3бнищaлъ є3си2 в0лею, да чlвёки w3богати1ши, вёрою тебЁ пою1щыz: Ґллилyіа.

Проповідників богоносних пророцтва, що про Тебе сповнюючи, на землі явив Ти Себе, Спасе, в убогому нині вертепі, народившись від Чистої Діви: і будучи багатим, нас ради зубожів добровільно, щоб людей збагатити, які з вірою співають Тобі: Алилуя.
Јкосъ ѕ7.
Ікос 6

Возсіsлъ є3си2 t дв7ы и3 неискусомyжныz твоеS мт҃ре, ї}се, ћкw с0лнце просвэщaz и3 прогонsz лжи2 тмY: дeмwни бо, сп7се, нетерпsще твоеS крёпости, вси2 вострепетaша, и3 ѓдъ, ви1дэвъ чyдо, ўбоsсz: мh же бlгодарsще вопіeмъ ти2:

Слaва тебЁ, чlвёкъ сп7си1телю: слaва тебЁ, бэсHвъ потреби1телю.

Слaва тебЁ, прeлести начaльника твои1мъ рождеств0мъ ўстраши1вшему: слaва тебЁ, и4дwльскую прeлесть ўпраздни1вшему.

Слaва тебЁ, свётомъ бGопознaніz вс‰ w3сіsвшему: слaва тебЁ, тмY невёдэніz tгнaвшему.

Слaва тебЁ, кaменю, в0ду сп7сeніz всёмъ и3сточи1вый: слaва тебЁ, жaжду ґдaмову и3 дв7дову ўтоли1вый.

Слaва тебЁ, ћкw с0лнцемъ, твои1мъ рождеств0мъ вс‰ просвэти1вшему: слaва тебЁ, лучи2 блгdти вселeннэй w3блистaвшему.

Слaва тебЁ, зeмлю nбэтовaніz нaмъ показaвшему: слaва тебЁ, t всер0дныz клsтвы нaсъ и3збaвльшему.

Ї}се, сн7е б9ій, воплоти1выйсz нaсъ рaди, слaва тебЁ.

Засяяв Ти від Діви, і безмужньої Твоєї Матері, Ісусе, як сонце просвічуючи, і розганяючи темряву омани: бо демони, Спасе, не терплячи Твоєї могутності всі затрмтіли, і пекло, побачивши чудо, злякалося: ми ж, дякуючи, співаємо Тобі:

Слава Тобі, людей Спасителю.

Слава Тобі бісів Винищувачу.

Слава Тобі, що омани начальника Твоїм Різдвом налякав.

Слава Тобі, що ідольську оману викорінив.

Слава Тобі, світом Богопізнання все просвітив.

Слава Тобі, що темряву невідання розігнав.

Слава Тобі, Каменю, що воду спасіння всім виточуєш.

Слава Тобі, що спрагу Адамову й Давидову втамував.

Слава Тобі, що як сонцем Своїм Різдвом все просвітив.

Слава Тобі, що променями благодаті вселенну осяяв.

Слава Тобі, що землю обіцяну нам показав.

Слава Тобі, що від первородної клятви нас визволив.

Ісусе, Сину Божий, що ради нас втілився, слава Тобі.
Кондaкъ з7.
Кондак 7

ХотS t вёка сокровeнную тaйну нaмъ kви1ти, t всеS тва̑ри служи1тели тaинству показaлъ є3си2, сп7се: t ѓгGлъ гавріи1ла, t чlвёкъ дв7у, t нб7съ ѕвэздY, t земли2 вертeпъ, въ нeмже роди1тисz бlговоли1лъ є3си2: тёмже дивsщесz твоeй неизречeннэй премyдрости, зовeмъ: Ґллилyіа.

Бажаючи від віку приховану таїну нам явити, від всього творіння служителями таїнства показав Ти, Спасе. Від ангелів Гавриїла, від людей Діву, від неба зірку, від землі вертеп, що в ньому народитися благоволив Ти: тому, дивуючись Твоїй несказанній премудрості взиваємо: Алилуя.
Јкосъ з7.
Ікос 7

Н0вую показaлъ є3си2 твaрь, ћвльсz пл0тію всёхъ зижди1тель, и3з8 безсёменныz прозsбъ ўтр0бы, и3 сохрани1въ ю5, ћкоже бЁ нетлённу, и3 ходaтаицу сп7сeніz показaлъ є3си2 пою1щимъ:

Слaва тебЁ, сн7е б9ій, тS р0ждшую мт҃рь милосeрдіz показaвый: слaва тебЁ, тyю и3 по рождествЁ дв7у сохрани1вый.

Слaва тебЁ, сп7сти2 ґдaма пришeдшему: слaва тебЁ, слeзы є4vины ўтоли1вшему.

Слaва тебЁ, вс‰ сп7сти2 возжелaвшему: слaва тебЁ, воскресeніz џбразъ w3блистaвый.

Слaва тебЁ, грэхHвъ нaшихъ рукописaніе раздрaвшему: слaва тебЁ, соб0ю смирeніz џбразъ нaмъ показaвый.

Слaва тебЁ, нaсъ рaди w3бнищaвшему: слaва тебЁ, твоeю нищет0ю нaсъ w3богати1вшему.

Слaва тебЁ, nдeждою сп7сeніz нaсъ w3дёzвшему: слaва тебЁ, твоeю люб0вію нaсъ ўслади1вшему.

Ї}се, сн7е б9ій, воплоти1выйсz нaсъ рaди, слaва тебЁ.

Нове показав Ти творіння, з’явившись плоттю, всіх Сотворителю, з безсіменної вийшовши утроби, і зберіг Її, як і була нетлінною, і Заступницею спасіння показав для тих, що співають:

Слава Тобі, Сину Божий, що Матір, Яка Тебе народила з милосердя явив.

Слава Тобі, Її ж бо і після Різдва Дівою зберіг.

Слава Тобі, що спасти Адама прийшов.

Слава Тобі, що Євині сльози спинив.

Слава Тобі, що всіх спасти прийшов.

Слава Тобі, що Воскресіння образ осяяв.

Слава Тобі, що гріхів наших рукописання розірвав.

Слава Тобі, що Собою образ смирення нам показав.

Слава Тобі, що нас ради зубожів.

Слава Тобі, що Твоєю убогістю нас збагатив.

Слава Тобі, що одягом спасіння нас зодягнув.

Слава Тобі, що Твоєю любов’ю нас насолодив.

Ісусе, Сину Божий, що ради нас втілився, слава Тобі.
Кондaкъ и7.
Кондак 8

Стрaнное и3 преслaвное рождество2 твоE ви1дэвше, въ вертeпэ совершaющеесz, ўстрани1мсz сyетнагw мjра, ќмъ на бжcтвеннаz прел0жше. СегH бо рaди бGъ на земли2 kви1сz смирeнный чlвёкъ, да на нб7сA возведeтъ томY вопію1щыz: Ґллилyіа.

Дивне і преславне Різдво Твоє бачачи, що у вертепі звершується, віддалімось від суєти мирської, розум до Божественного спрямувавши. Бо для цього Бог на землі з’явився смиренною людиною, щоб на небо підняти тих, що взивають Йому: Алилуя.
Јкосъ и7.
Ікос 8

Вeсь є3си2 желaніе, вeсь слaдость лю1бzщимъ тS, хrтE б9е, и3 твоE бжcтвенное снизхождeніе слaвzщимъ: t дв7ы бо чcтыz р0ждшсz на земли2, нaсъ на нб7сA возв0диши, пою1щихъ:

Слaва тебЁ, сн7е б9ій, на земли2 роди1выйсz: слaва тебЁ, t дв7ы неизречeннw воплоти1выйсz.

Слaва тебЁ, себE нaмъ показaвшу: слaва тебЁ, нaсъ, t тебE далeче сyщихъ, призвaвшу. 

Слaва тебЁ, неизречeннаz нaша рaдосте: слaва тебЁ, сердeцъ нaшихъ слaдосте.

Слaва тебЁ, въ рождествЁ твоeмъ свётъ сп7сeніz возсіsвый: слaва тебЁ, слeзы рaди нaшегw сп7сeніz проліsвый.

Слaва тебЁ, тёми плaмень страстeй нaшихъ ўгаси1вый: слaва тебЁ, нaсъ t сквeрны грэх0вныz w3мhвый.

Слaва тебЁ, преступлeніе разруши1вшему: слaва тебЁ, t тлёніz нaсъ и3збaвльшему.

Ї}се, сн7е б9ій, воплоти1выйсz нaсъ рaди, слaва тебЁ.

Весь Ти бажання, весь Ти солодкість для тих, що люблять Тебе, Христе Боже, і Твоє Божественне зішестя славлять: бо від Діви чистої народившись на землі, нас на Небо зводиш, що співаємо:

Слава Тобі, Сину Божий, що на землі народився.

Слава Тобі, що від Діви несказанно втілився.

Слава Тобі, що Себе нам явив.

Слава Тобі, що нас, далеких, до Себе наблизив.

Слава Тобі, наша невимовна радосте.

Слава Тобі, сердець наших солодкосте.

Слава Тобі, що Різдвом Своїм світло спасіння запалив.

Слава Тобі, що сльози за наше спасіння пролив.

Слава Тобі, що ними полум’я пристрастей наших загасив.

Слава Тобі, що нас від скверни гріховної омив.

Слава Тобі, що злочин загладив.

Слава Тобі, що нас від тління визволив.

Ісусе, Сину Божий, що ради нас втілився, слава Тобі.
Кондaкъ f7.
Кондак 9

Всsкое разумёніе и3 всsкъ ќмъ ѓгGльскій и3 чlвёческій не постигaетъ твоегw2 непости1жнагw рождествA тaинства разумёти: nбaче, вLко бlгjй, нaшу люб0вь и3 вёру пріими2, и3 сп7си2 нaсъ, тебЁ пою1щихъ: Ґллилyіа.

Всяке розуміння і всякий розум ангельський і людський не може збагнути Таїнство неосяжного Різдва Твого; однак, Владико Благий, нашу любов і віру прийми; і спаси нас, що співаємо Тобі: Алилуя.
Јкосъ f7.
Ікос 9

Вэтi6z многовэща6нныz ћкw рhбы безглaсныz ви1димъ w3 твоeмъ воплощeніи, вLко, недоумёютъ бо глаг0лати, кaкw, бGъ сhй совершeнъ, чlвёкъ совершeнный kви1сz, и3 t дв7ы неискусобрaчныz кaкw роди1сz: мh же, тaйны не и3спытyюще, вёрою є3ди1ною слaвимъ тS, вопію1ще:

Слaва тебЁ, v3постaснаz б9іz премyдросте: слaва тебЁ, неизглаг0ланнаz всёхъ рaдосте.

Слaва тебЁ, любомyдры нему̑дрыz kви1вый: слaва тебЁ, w3 тебЁ и3спытyющихъ посрами1вый. 

Слaва тебЁ, вс‰ баснотв0рнаz плетє́ніz растерзaвый: слaва тебЁ, свётъ бGовёдэніz всёмъ возсіsвый.

Слaва тебЁ, мyдрость во твои1хъ дёлэхъ проліsвшему: слaва тебЁ, мн0гимъ рaзумъ просвэти1вшему.

Слaва тебЁ, пyть сп7сeніz нaмъ показaвшему: слaва тебЁ, неизчeтнаz бeздно милосeрдіz.

Слaва тебЁ, пучи1но щедрHтъ и3 чlвэколю1біz.

Ї}се, сн7е б9ій, воплоти1выйсz нaсъ рaди, слaва тебЁ.

Проповідників велемовних, як риб безголосих, бачимо, що не домислюють як втілення Твоє Владико, описати, бо Ти будучи Богом досконалим і досконалою людиною став, і від Діви безмужньої народився; ми ж Тайну не досліджуючи, тільки вірою єдиною славимо, взиваючи:

Слава Тобі, Іпостасна Божа Премудросте.

Слава Тобі, невимовна всім Радосте.

Слава Тобі, що премудрих являєш як немудрих.

Слава Тобі, що тих, які Тебе випробовували посоромив.

Слава Тобі, що всі хитросплетіння розірвав.

Слава Тобі, що світлом Богопізнання всім засяяв.

Слава Тобі, що мудрість в Твоїх ділах виявив.

Слава Тобі, що розуми багатьох просвітив.

Слава Тобі, що шлях спасіння нам показав.

Слава Тобі, невичерпна безодне милосердя.

Слава Тобі, океане милостей і чоловіколюбства.

Ісусе, Сину Божий, що ради нас втілився, слава Тобі.
Кондaкъ ‹.
Кондак 10

Сп7сти2 восхотёвъ мjръ погибaющій, и4же всёхъ ўкраси1тель, t дв7ы, ћкw младeнецъ раждaетсz и3 во ћслэхъ пеленaми повивaетсz, разрэшazй многоплетє́нныz плєни1цы прегрэшeній: и3 сн7ъ сhй б9ій, дв7ыz сн7ъ бывaетъ, и3 вс‰ мyдре ўстроsетъ, да сп7сeтъ томY пою1щыz: Ґллилyіа.

Спасти бажаючи світ, що гинув, всього Прикраситель, від Діви, як немовля народжується і в яслах пеленами повивається, Той, що знімає численні пута гріхів, Син Божий, Сином Діви стає! І все мудро влаштовує, щоб спасти тих, що Йому співають: Алилуя.
Јкосъ ‹.
Ікос 10

СтэнA и3 ст0лпъ ѕл0бы бGопроти1вныz и4рwдъ пребеззак0нный показaсz, жи1знь всёмъ подаю1щагw ўби1ти бGоб0рецъ тщaшесz, и3 неѕлHбивыz младє́нцы, ћкw клaсы незрёлы, мечeмъ пожинaхусz: тёмже и3 мы2 ѕл0бу всsкую t сердeцъ нaшихъ tри1нувше, нaсъ сп7сти2 пришeдшагw прослaвимъ, вопію1ще:

Слaва тебЁ, и4рwдово ўмышлeніе тщeтнw показaвый: слaва тебЁ, t тогw2 и3збіeнныz младє́нцы со ѓгGлы сопричтhй.

Слaва тебЁ, ѕл0бы потреби1телю: слaва тебЁ, смирeніz настaвниче и3 смeртныхъ люби1телю.

Слaва тебЁ, р0гъ г0рдости сломи1вшему: слaва тебЁ, свётъ прaвды всёмъ возсіsвшему.

Слaва тебЁ, кр0тости и3 смирeнію всёхъ соб0ю научи1вшему: слaва тебЁ, вс‰ въ твоE познaніе привeдшему. 

Слaва тебЁ, тS р0ждшіz ўтр0бу твои1мъ рождеств0мъ w3ст7и1вый: слaва тебЁ, t пaстырей чyдо и3 t волхвHвъ дaры пріsвый.

Слaва тебЁ, и3 безсловeсныz тебЁ служи1ти научи1вый: слaва тебЁ, всю2 твaрь w3ст7и1вый.

Ї}се, сн7е б9ій, воплоти1выйсz нaсъ рaди, слaва тебЁ.

Стіною і стовпом богопротивної злоби став беззаконний Ірод богоборець, намагаючись вбити Того, що життя всім подає, та невинних немовлят, як покоси недозрілі мечем пожинаючи: тому ж і ми злобу всяку від сердець наших відкинувши, Того, що нас пасти прийшов прославляємо, взиваючи:

Слава Тобі, що Іродів задум марним показав.

Слава Тобі, що ним вбитих немовлят до ангелів долучив.

Слава Тобі, що злобу перемагаєш.

Слава Тобі, смирення наставнику і смертних любителю.

Слава Тобі, що силу гордості переміг.

Слава Тобі, що світло правди всім засвітив.

Слава Тобі, що особливої лагідності і смирення всіх навчаєш.

Слава Тобі, що всіх до Твого пізнання привів.

Слава Тобі, що утробу Тієї, що народила Тебе, Своїм Різдвом освятив.

Слава Тобі, що від пастирів чудо і від волхвів дари прийняв.

Слава Тобі, що й безсловесних тварин служити Тобі навчив.

Слава Тобі, що все творіння освятив.

Ісусе, Сину Божий, що ради нас втілився, слава Тобі.
Кондaкъ №i.
Кондак 11

Пёніе всsкое побэждaетсz, твоемY є4же нaсъ рaди воплощeнію дост0йнw принести2 хотsщихъ: тёмже и3 нaмъ ўд0бэе є4сть люби1ти молчaніе, и4бо ѓще и3 равночи1сленныz пескA морскaгw пёсни прин0симъ ти2, цRю2 прест7hй, ничт0же совершaемъ дост0йнw: тёмже со стрaхомъ поёмъ: Ґллилyіа.

Співи наші різноманітні, які достойно принести хочемо, перемагаються Твоїм нас ради втіленням, тому доречніше мовчати. Бо хоч принесемо Тобі стільки пісень як піску морського, Царю Пресвятий, але нічого не зробимо достойного: тому зі страхом співаємо: Алилуя.
Јкосъ №i.
Ікос 11

Свётъ тS незаходи1мый сyщіи во тмЁ и3 сёни смeртнэй сэдsщіи, сп7се нaшъ, ўзрёвше, t дв7ы возсіsвша, просвэти1шасz nгнeмъ твоегw2 б9ествA: и3 тебЁ, премyдрости и3 смhсла подaтелю, поsху сицевaz:

Слaва тебЁ, сн7е б9ій, свёте неизречeнный: слaва тебЁ, с0лнце прaвды, твои1мъ рождеств0мъ вс‰ просвэти1вый.

Слaва тебЁ, многосвётлое просвэщeніе возсіsвшему: слaва тебЁ, многотекyщую блгdти рэкY нaмъ и3сточи1вшему.

Слaва тебЁ, жaждущихъ вод0ю сп7сeніz богaтнw напои1вшему: слaва тебЁ, лю1бzщимъ тS и4го бlго и3 брeмz твоE легко2 показaвшему.

Слaва тебЁ, t брeмене грэх0внагw нaсъ w3блегчи1вшему: слaва тебЁ, нaсъ t раб0ты врaжіz и3збaвльшему.

Слaва тебЁ, твои1мъ на земли2 kвлeніемъ вс‰ возвесели1вый: слaва тебЁ, ўтэшaтисz нaмъ надeждею пакибытіS даровaвый.

Слaва тебЁ, нaмъ желaній нaшихъ крaй себE kви1вый: слaва тебЁ, нaсъ, врагHвъ сyщихъ, со nц7eмъ примири1вый.

Ї}се, сн7е б9ій, воплоти1выйсz нaсъ рaди, слaва тебЁ.

Світло Тебе незахідне побачивши ті, що в темряві і тіні смертній сиділи, Спасе наш, що від Діви засяяв: просвітилися вогнем Твого Божества; і Тебе, Премудрості і розуміння Подателю, прославляли, так взиваючи:

Слава Тобі, Сину Божий, Світло несказанне.

Слава Тобі, Сонце правди, що Твоїм Різдвом все просвітив.

Слава Тобі, що яскравою сяєш просвітою;

Слава Тобі, що повноводну ріку благодаті для нас виливаєш.

Слава Тобі, що спрагнених водою спасіння щедро напоюєш.

Слава Тобі, що тим, хто любить Тебе ярмо благе і тягар Твій легкий показав.

Слава Тобі, що тягар гріховний нам полегшив.

Слава Тобі, що нас від рабства ворожого визволив.

Слава Тобі, що Твоїм на землі явленням все звеселив.

Слава Тобі, що ми втішаємося життям майбутнім.

Слава Тобі, що наших бажань сповненням Себе явив.

Слава Тобі, бо Ти нас, що ворогами були з Отцем примирив.

Ісусе, Сину Божий, що ради нас втілився, слава Тобі.
Кондaкъ в7i.
Кондак 12

Блгdть всёмъ подaти и3 долги2 чlвёкwвъ разрэши1ти пришeдый, сп7се нaшъ, твои1мъ воплощeніемъ: тёмъ и3 нaша долги2 разрэши2 и3 грэхHвъ рукописaніе раздери2, твоE несказaнное рождество2 слaвzщимъ и3 непрестaннw пою1щимъ: Ґллилyіа.

Благодать всім подати і провини людей простити прийшов, Спасе наш, Твоїм Втіленням: ним і наші провини прости і гріхів рукописання розірви: що Твоє несказанне Різдво славимо і невпинно співаємо: Алилуя.
Јкосъ в7i.
Ікос 12

Пою1ще твоE вочlвёченіе, хвaлимъ, бlгослови1мъ и3 покланsемсz тебЁ, сп7се нaшъ, и3 вёруемъ, ћкw гDь и3 бGъ є3си2, сп7сazй всёхъ на тS ўповaющихъ, и3 твоE є4же t дв7ы неизречeнное рождество2 славосл0вzщихъ и3 пою1щихъ таковaz:

Слaва тебЁ, сн7е б9ій, въ вhшнихъ со nц7eмъ и3 д¦омъ покланsемый: слaва тебЁ, t всёхъ колёнъ нбcныхъ и3 земнhхъ слaвимый.

Слaва тебЁ, сокровeнное t вёка тaинство tкрhвый: слaва тебЁ, твою2 къ нaмъ неизречeнную люб0вь kви1вый.

Слaва тебЁ, всеS твaри ўкраси1телю: слaва тебЁ, нaмъ всеми1лостивый сп7си1телю.

Слaва тебЁ, бlгочeстнw цaрствующихъ на земли2 ски1петры ўтверждazй: слaва тебЁ, ст7и1тели благоговёйныz и3 їерє́и премyдростію и3 бlголёпіемъ ўкрашazй.

Слaва тебЁ, цRкве w3сновaніе и3 ўтверждeніе: слaва тебЁ, всёмъ вёрнымъ сп7сeніе и3 ўкрашeніе.

Слaва тебЁ, тэлeсъ нaшихъ врачY и3 и3сцэлeніе: слaва тебЁ, дyшъ нaшихъ ўкраси1телю и3 сп7си1телю.

Ї}се, сн7е б9ій, воплоти1выйсz нaсъ рaди, слaва тебЁ.

Оспівуючи Твоє втілення, хвалимо, благословимо і поклоняємося Тобі, Спасителю наш; і віруємо, що Ти є Господь і Бог, бо спасаєш всіх, хто на Тебе уповає і Твоє, від Діви несказанне Різдво славословить, так співаючи:

Слава Тобі, Сину Божий, в вишніх з Отцем і Духом поклоняємий.

Слава Тобі, від всіх колін небесних і земних славимий.

Слава Тобі, що приховане від віку таїнство відкрив.

Слава Тобі, що до нас невимовну любов явив.

Слава Тобі, всього творіння Прикрасителю.

Слава Тобі, Всемилостивий наш Спасителю.

Слава Тобі, що благочестивих правителів на землі скіпетри утверджуєш.

Слава Тобі, що благоговійних святителів та ієреїв премудрістю і благоліпністю прикрашаєш.

Слава Тобі, Церкви Засновнику і утвердження.

Слава Тобі, всім вірним спасіння і окрасо.

Слава Тобі, тіл наших Лікарю і зцілення.

Слава Тобі, душ наших Прикрасителю і Спасителю.

Ісусе, Сину Божий, що ради нас втілився, слава Тобі.
Кондaкъ Gi.
Кондак 13

Ѽ, преслaдкій и3 всещeдрый ї}се, спcтелю нaшъ, тв0рче и3 вLко. Пріими2 нhнэ мaлое сіE молeбное бlгодарeніе и3 славосл0віе нaше, ћкоже пріsлъ є3си2 t волхвHвъ поклонeніе и3 дaры, и3 сохрани2 нaсъ, твои1хъ рабHвъ, t вс‰кіz напaсти, и3 грэхHвъ прощeніе дaруй, и3 вёчныz мyки и3збaви вёрнw слaвzщихъ твоE t чcтыz дв7ы, рождество2 и3 вопію1щихъ ти2: Ґллилyіа.

Сeй кондaкъ глаг0ли три1жды, посeмъ №-й јкосъ и3 №-й кондaкъ.

О, Пресолодкий і Всемилостивий Ісусе, Спасителю наш, Творче і Владико! Прийми нині малу цю молебну подяку і славослів’я наше, як прийняв ти від волхвів поклоніння і дари; так збережи нас, Твоїх рабів, від всякої напасті; і гріхів прощення даруй і вічної муки позбав, що вірно славимо Твоє Різдво, від Чистої Діви, і взиваємо Тобі: Алилуя, Алилуя, Алилуя.
Мlтва.
Молитва

Пребезначaльное начaло, б9е ст7hй и3 вёчный, и3 всеS твaри содётелю! Кjими словесы2 возбlгодари1мъ и3 кjими пёсньми возвели1чимъ твоE нaсъ рaди чlвёкъ неизречeнное снизхождeніе; в0лею б9ествA своегw2 не tстyпльше, и3 нeдръ џч7ихъ не разлучazсz, бGъ сhй, ћкw чlвёкъ, въ вертeпэ безсловeснэмъ нhнэ положи1лсz є3си2, хrтE б9е нaшъ. Кто2 и3сповёсть неизглаг0ланнагw сегw2 тaинства вели1чіе и3 преслaвнагw сбытіS тaинство; сн7ъ б9ій, сн7ъ дв7ы kвлsетсz, да свободи1тъ мjръ t клsтвы зак0нныz, и3 сhны грэхA и3 беззак0ніz чaдами б9іими, наслёдниками вёчныхъ бlгъ содёлаетъ, себe же, ћкw жeртву непор0чную и3 всест7yю, въ зал0гъ сп7сeніz пaдшагw чlвёка да принесeтъ. Ї}се сладчaйшій, вLко всеми1лостивый. Твои1мъ пребжcтвеннымъ снизхождeніемъ ю3д0ль земнaz въ хрaмъ бжcтвенныz слaвы твоеS w3ст7и1сz, и3 вси2 живyщіи на нeй нбcнымъ весeліемъ и3сп0лнишасz. Спод0би ќбw и3 нaсъ въ дeнь преслaвнагw рождествA твоегw2 чcтымъ сeрдцемъ и3 tвeрстою душeю и3сповёдати тS и4стиннагw ѓгнца б9іz, ўслаждaющагw и3 ўкрэплsющагw нaсъ надeждою грzдyщихъ бlгъ въ немeркнущемъ свётэ трисіsтельнагw б9ествA, и4мже вс‰ живeтъ и3 дви1жетсz, и4мже w3бновлeніе нaшегw первоѻбрaзнагw бытіS да ўсоверши1тсz. Е$й, гDи, всsкагw бlгодэsніz богaтый дaтелю, и3 подaтелю бlгjй, за є4же тaкw возлюби1лъ є3си2 мjръ, ћкw вс‰ ск0рби и3 болёзни нaша на себЁ понести2 и3зв0лилъ є3си2, не w3стaви нaсъ, д0ндеже суетA земнaz скорбьми2 и3 напaстьми не и3зсуши1ла души2 нaша, и3 не поги1бе пyть сп7сeніz под8 ногaма нaшима, да не посмэю1тсz w3 нaсъ врази2 нaши, но дaруй нaмъ въ свётэ твоегw2 бжcтвеннагw tкровeніz познaти пyть мjра, добрA и3 и4стины, и3 воззови2 ненасhтною жaждою по тебЁ, сп7си1телэ нaшемъ, во є4же твори1ти в0лю твою2 пребlгyю во стрaсэ твоeмъ, и3 въ похвалY неизречeнному снизхождeнію твоемY, ћкw кади1ло бlгов0нное, приноси1ти тебЁ житіE несквeрное и3 люб0вь нелицемёрную, да въ дёлэхъ нaшихъ и3 во ўповaніи вёры нaшеz непрестaннw совершaетсz в0лz твоS ст7az, и3 во вёки не ўм0лкнетъ под8 нб7сeмъ слaва твоS: слaва, ћкw є3динор0днагw t nц7A, и3сп0лнь блгdти и3 и4стины. Ћкw w3 тебЁ, нhнэ пл0тію t безневёстныz и3 пречcтыz дв7ы мRjи р0ждшемсz, вс‰ колёна нбcнаz и3 земнaz, рaдости и3сполнsющесz, велеглaснw и3сповёдуютъ: съ нaми бGъ, є3мyже чeсть и3 поклонeніе подобaетъ nц7Y и3 сн7у, и3 ст70му д¦у, во вёки вэкHвъ. Ґми1нь.

Пребезначальне Начало, Боже Святий і Вічний, і всього творіння Творче! Якими словами подякуємо і якими піснями звеличимо Твоє до нас, людей, невимовне сходження, Ти волею Божества Свого не відступивши, і в надрах Отцівських не розлучно перебуваючи, будучи Богом, як людина, у вертепі з безсловесними нині покладений, Христе Боже наш! Хто оповість невимовну велич цього таїнства і преславне сповнення таїнства: Син Божий – Сином Діви стає, щоб визволити світ від прокляття закону, і синів гріха і беззаконня – дітьми Божими, спадкоємцями вічних благ зробити, – Себе ж, як жертву непорочну і всесвяту, в залог спасіння впалої людини принести. Ісусе найсолодший, Владико Всемилостивий! Твоїм Пребожественним зішестям юдоль земна на храм Божественною Славою Твоєю освятилася, і всі, що живуть на ній небесною радістю наповнилися. Сподоби ж і нас в день преславного Різдва Твого чистим серцем і відкритою душею прославляти Тебе істинного Агнця Божого, що насолоджуєш і укріпляєш нас надією прийдешніх благ в немеркнучому Світлі Трисяйного Божества, що через Нього все живе і рухається, через Нього звершується оновлення нашого первісного буття.

О, Господи, всякого благодіяння багатий Щедрий і Благий Подателю, Ти так полюбив світ, що всі скорботи і болісті наші на Себе взяв і поніс, не залиш нас, поки суєта земна скорботами і напастями не висушила душі наші, і не закінчився шлях спасіння під ногами нашими, щоб не зневажали нас вороги наші, але даруй нам в світлі Твого Божественного Одкровення пізнати шлях миру, добра і істини, і поклич нас постійно прагнути за Тобою, Спасителем нашим, щоб ми творили волю Твою преблагу у страху Твоєму, і з похвалою невимовного милосердя Твого, як кадило запашне, приносили Тобі життя не осквернене і любов нелицемірну, щоб в ділах наших і у сподіванні віри нашої невпинно звершувалася воля Твоя свята, і по віки не змовкала під небом слава Твоя, слава, – як Єдинородного від Отця, повна благодаті та істини. Бо Тобою, що плоттю нині народився від Непорочної і Пречистої Діви Марії, всі коліна небесні та земні, радості наповнюючись, велемовно сповідують: з нами Бог, Якому честь і поклоніння належить – Отцю і Сину і Святому Духу, на віки віків. Амінь.