|
Друге послання до Солунян святого апостола Павла
|
|
|
Глава 1
|
|
|
1
|
|
| (Зач. 274) Па́вел і Силуа́н і Тимофе́й, це́ркві Солу́нстій о Бо́зі Отці́ на́шем і Го́споді Ісу́сі Христі́; | |
|
2
|
|
| благода́ть вам і мир от Бо́га Отця́ на́шего і Го́спода Ісу́са Христа́. | |
|
3
|
|
| Благодари́ти до́лжні єсьми́ Бо́га всегда́ о вас, бра́тіє, я́коже досто́йно єсть, я́ко превозраста́єть ві́ра ва́ша, і мно́житься любо́в єди́наго коєго́ждо всіх вас друг ко дру́гу; | |
|
4
|
|
| я́ко самі́м нам хвали́тися о вас в це́рквах Бо́жиїх, о терпі́нії ва́шем і ві́рі во всіх гоне́ніїх ва́ших і ско́рбіх, я́же приє́млете, | |
|
5
|
|
| показа́ніє пра́веднаго суда́ Бо́жия, во є́же сподо́битися вам Ца́рствія Бо́жия, єго́же ра́ди і стра́ждете. | |
|
6
|
|
| А́ще у́бо пра́ведно у Бо́га, возда́ти скорб оскорбля́ющим вас, | |
|
7
|
|
| а вам оскорбля́ємим отра́ду с на́ми, во открове́нії Го́спода Ісу́са с небесе́, со а́нгели си́ли Своєя́, | |
|
8
|
|
| во огні́ пла́менні даю́щаго отмще́ніє не ві́дущим Бо́га і не послу́шающим благовіствова́нія Го́спода на́шего Ісу́са Христа́; | |
|
9
|
|
| і́же му́ку при́ймуть, поги́бель ві́чную, от лиця́ Госпо́дня і от сла́ви крі́пости Єго́, | |
|
10
|
|
| єгда́ при́йдеть просла́витися во святи́х Свої́х і ди́вен би́ти во всіх ві́ровавших, (Зач.) я́ко уві́рися свиді́тельство на́ше в вас, в день он. | |
|
11
|
|
| За сіє́ і мо́лимся всегда́ о вас, да ви сподо́бить зва́нію Бог наш і іспо́лнить вся́ко благоволе́ніє бла́гости і ді́ло ві́ри в си́лі, | |
|
12
|
|
| я́ко да просла́виться і́м'я Го́спода на́шего Ісу́са Христа́ в вас, і ви в нем, по благода́ті Бо́га на́шего і Го́спода Ісу́са Христа́. | |
|
Глава 2
|
|
|
1
|
|
| (Зач. 275) Мо́лим же ви, бра́тіє, о прише́ствії Го́спода на́шего Ісу́са Христа́ і на́шем собра́нії о Нем, | |
|
2
|
|
| не ско́ро подвиза́тися вам от ума́, ні ужаса́тися ніже́ ду́хом, ніже́ сло́вом, ні посла́нієм а́ки от нас по́сланним, я́ко уже́ настої́ть день Христо́в. | |
|
3
|
|
| Да нікто́же вас прельсти́ть ні по єди́ному же о́бразу; я́ко а́ще не при́йдеть отступле́ніє пре́жде, і откри́ється челові́к беззако́нія, син поги́белі, | |
|
4
|
|
| проти́вник і превознося́йся па́че вся́каго глаго́лемаго бо́га і́ли чти́лища, я́коже єму́ сі́сти в Це́ркві Бо́жієй а́ки бо́гу, показу́ющу себе́, я́ко бог єсть. | |
|
5
|
|
| Не по́мните ли, я́ко єще́ живи́й у вас, сія́ глаго́лах вам? | |
|
6
|
|
| І ни́ні удержава́ющеє ві́сте, во є́же яви́тися єму́ в своє́ єму́ вре́м'я. | |
|
7
|
|
| Та́йна бо уже́ ді́ється беззако́нія, то́чію держа́й ни́ні до́ндеже от среди́ бу́деть; | |
|
8
|
|
| і тогда́ яви́ться беззако́нник, єго́же Госпо́дь Ісу́с убіє́ть ду́хом уст Свої́х, і упраздни́ть явле́нієм прише́ствія Своєго́, | |
|
9
|
|
| Єго́же єсть прише́ствіє по ді́йству сатанину́ во вся́цій си́лі і зна́меніїх і чудесі́х ло́жних, | |
|
|
|
| і во вся́кой льсті непра́вди в погиба́ющих, зане́ любве́ і́стини не прия́ша, во є́же спасти́ся їм. | |
|
11
|
|
| І сего́ ра́ди по́слеть їм Бог ді́йство льсти, во є́же ві́ровати їм лжі, | |
|
12
|
|
| да суд при́ймуть всі не ві́ровавшії і́стині, но благоволи́вшії в непра́вді. | |
|
13
|
|
| (Зач. 276) Ми же до́лжні єсьми́ благодари́ти Бо́га всегда́ о вас, бра́тіє возлю́бленная от Го́спода, я́ко ізбра́л єсть вас Бог от нача́ла во спасе́ніє во святи́ні Ду́ха і ві́ри і́стини, | |
|
14
|
|
| в не́же призва́ вас благовіствова́нієм на́шим, в получе́ніє сла́ви Го́спода на́шего Ісу́са Христа́. | |
|
15
|
|
| Ті́мже у́бо, бра́тіє, сто́йте і держі́те преда́нія, ї́мже научи́стеся іли́ сло́вом, іли́ посла́нієм на́шим. | |
|
16
|
|
| Сам же Госпо́дь наш Ісу́с Христо́с, і Бог і Оте́ць наш, возлюби́вий нас і да́вий утіше́ніє ві́чно і упова́ніє бла́го в благода́ті, | |
|
17
|
|
| да уті́шить сердця́ ва́ша і да утверди́ть [да утверди́ть вас] во вся́цім сло́ві і ді́лі бла́зі. | |
|
Глава 3
|
|
|
1
|
|
| Про́чеє, молі́теся о нас, бра́тіє, да сло́во Госпо́днє тече́ть і сла́виться, я́коже і в вас, | |
|
2
|
|
| і да ізба́вимся от злих і лука́вих челові́к; не всіх бо єсть ві́ра. | |
|
3
|
|
| Ві́рен же єсть Госпо́дь, І́же утверди́ть вас і сохрани́ть от лука́ваго. | |
|
4
|
|
| Упова́єм же на Го́спода о вас, я́ко, я́же повеліва́єм вам, і творите́ і сотворите́. | |
|
5
|
|
| Госпо́дь же да іспра́вить сердця́ ва́ша в любо́в Бо́жию і в терпі́ніє Христо́во. | |
|
6
|
|
| (Зач. 277) Повеліва́єм же вам, бра́тіє, о і́мені Го́спода на́шего Ісу́са Христа́, отлуча́тися вам от вся́каго бра́та безчи́нно ходя́ща, а не по преда́нію, є́же прия́ша от нас; | |
|
7
|
|
| са́мі бо ві́сте, ка́ко лі́по єсть вам подо́битися нам; я́ко не безчи́нновахом у вас, | |
|
8
|
|
| ніже́ ту́не хліб ядо́хом у кого́, но в труді́ і по́двизі, нощ і день ді́лающе, да не отягчи́м нікого́же от вас; | |
|
9
|
|
| не я́ко не і́мами вла́сти, но да себе́ о́браз да́ми вам, во є́же уподо́битися нам. | |
|
10
|
|
| І́бо єгда́ бі́хом у вас, сіє́ завіщава́хом вам; я́ко а́ще кто не хо́щеть ді́лати ніже́ да ясть. | |
|
11
|
|
| Сли́шим бо ні́кия безчи́нно ходя́щия у вас, нічто́же ді́лающия, но лука́вно обходя́щия; | |
|
12
|
|
| такови́м запреща́єм і мо́лим о Го́споді на́шем Ісу́сі Христі́, да с безмо́лвієм ді́лающе, свой хліб ядя́ть. | |
|
13
|
|
| Ви же, бра́тіє, не стужа́йте, до́броє творя́ще. | |
|
14
|
|
| А́ще же кто не послу́шаєть словесе́ на́шего посла́нієм, cего́ назна́менуйте і не приміша́йтеся єму́, да посрами́ться; | |
|
15
|
|
| і не а́ки врага́ імі́йте єго́, но наказу́йте я́коже бра́та. | |
|
16
|
|
| Сам же Госпо́дь ми́ра да дасть вам мир всегда́ во вся́цім о́бразі; Госпо́дь со всі́ми ва́ми. | |
|
17
|
|
| Цілова́ніє моє́ю руко́ю Па́влею, є́же єсть зна́меніє во вся́цім посла́нії, си́це пишу́; | |
|
18
|
|
| благода́ть Го́спода на́шего Ісу́са Христа́ со всі́ми ва́ми. Амі́нь. |
