|
Друге послання до Солунян святого апостола Павла
|
Друге послання до Солунян святого апостола Павла
|
|
Глава 1
|
Глава 1
|
|
1
|
1
|
| (Зач. 274) Па́вел і Силуа́н і Тимофе́й, це́ркві Солу́нстій о Бо́зі Отці́ на́шем і Го́споді Ісу́сі Христі́; | Павло‚ і Силуан‚ і Тимофій — Солунській церкві в Богові Отці нашому і Господі Ісусі Христі: |
|
2
|
2
|
| благода́ть вам і мир от Бо́га Отця́ на́шего і Го́спода Ісу́са Христа́. | благодать вам і мир від Бога Отця нашого і Господа Ісуса Христа. |
|
3
|
3
|
| Благодари́ти до́лжні єсьми́ Бо́га всегда́ о вас, бра́тіє, я́коже досто́йно єсть, я́ко превозраста́єть ві́ра ва́ша, і мно́житься любо́в єди́наго коєго́ждо всіх вас друг ко дру́гу; | Завжди по справедливості ми повинні дякувати Богові за вас, браття, тому що зростає віра ваша і примножується любов кожного один до одного між усіма вами, |
|
4
|
4
|
| я́ко самі́м нам хвали́тися о вас в це́рквах Бо́жиїх, о терпі́нії ва́шем і ві́рі во всіх гоне́ніїх ва́ших і ско́рбіх, я́же приє́млете, | так що ми самі хвалимося вами у церквах Божих, терпінням вашим і вірою в усіх гоніннях і скорботах, які ви зносите |
|
5
|
5
|
| показа́ніє пра́веднаго суда́ Бо́жия, во є́же сподо́битися вам Ца́рствія Бо́жия, єго́же ра́ди і стра́ждете. | на доказ того, що буде праведний суд Божий, щоб вам сподобитися Царства Божого, задля якого і страждаєте. |
|
6
|
6
|
| А́ще у́бо пра́ведно у Бо́га, возда́ти скорб оскорбля́ющим вас, | Бо праведно перед Богом — відплатити скорботою тим, що кривдять вас, |
|
7
|
7
|
| а вам оскорбля́ємим отра́ду с на́ми, во открове́нії Го́спода Ісу́са с небесе́, со а́нгели си́ли Своєя́, | а вам, скривдженим, — відрадою разом із нами в явлення з неба Господа Ісуса з ангелами сили Його, |
|
8
|
8
|
| во огні́ пла́менні даю́щаго отмще́ніє не ві́дущим Бо́га і не послу́шающим благовіствова́нія Го́спода на́шего Ісу́са Христа́; | Який у полум’яному вогні здійснює помсту тим, які не пізнали Бога і не підкоряються благовістуванню Господа нашого Ісуса Христа, |
|
9
|
9
|
| і́же му́ку при́ймуть, поги́бель ві́чную, от лиця́ Госпо́дня і от сла́ви крі́пости Єго́, | які приймуть кару, вічну погибель, від лиця Господнього і від слави могутности Його, |
|
10
|
10
|
| єгда́ при́йдеть просла́витися во святи́х Свої́х і ди́вен би́ти во всіх ві́ровавших, (Зач.) я́ко уві́рися свиді́тельство на́ше в вас, в день он. | коли Він прийде прославитись у святих Своїх і з’явиться дивним в день той у всіх, хто увірував, бо ви повірили нашому свідченню. |
|
11
|
11
|
| За сіє́ і мо́лимся всегда́ о вас, да ви сподо́бить зва́нію Бог наш і іспо́лнить вся́ко благоволе́ніє бла́гости і ді́ло ві́ри в си́лі, | За це і молимося завжди за вас, щоб Бог наш сподобив вас бути гідними покликання і здійснив усяке благовоління благости і діло віри в силі, |
|
12
|
12
|
| я́ко да просла́виться і́м'я Го́спода на́шего Ісу́са Христа́ в вас, і ви в нем, по благода́ті Бо́га на́шего і Го́спода Ісу́са Христа́. | щоб прославилось ім’я Господа нашого Ісуса Христа у вас і ви в Hьому з благодаті Бога нашого і Господа Ісуса Христа. |
|
Глава 2
|
Глава 2
|
|
1
|
1
|
| (Зач. 275) Мо́лим же ви, бра́тіє, о прише́ствії Го́спода на́шего Ісу́са Христа́ і на́шем собра́нії о Нем, | Благаємо ж вас, браття, щодо пришестя Господа нашого Ісуса Христа і нашого зібрання до Hього, |
|
2
|
2
|
| не ско́ро подвиза́тися вам от ума́, ні ужаса́тися ніже́ ду́хом, ніже́ сло́вом, ні посла́нієм а́ки от нас по́сланним, я́ко уже́ настої́ть день Христо́в. | не спішити вагатися розумом і не тривожитися ні від духу, ні від слова, ні від послання, ніби нами надісланого, неначе вже настає день Христів. |
|
3
|
3
|
| Да нікто́же вас прельсти́ть ні по єди́ному же о́бразу; я́ко а́ще не при́йдеть отступле́ніє пре́жде, і откри́ється челові́к беззако́нія, син поги́белі, | Hехай ніхто не спокусить вас ніяк: бо день той не прийде, поки не прийде раніш відступлення і не відкриється чоловік гріха, син погибелі, |
|
4
|
4
|
| проти́вник і превознося́йся па́че вся́каго глаго́лемаго бо́га і́ли чти́лища, я́коже єму́ сі́сти в Це́ркві Бо́жієй а́ки бо́гу, показу́ющу себе́, я́ко бог єсть. | який противиться і звеличується над усім, що зветься Богом‚ або святинею, так що в храмі Божому сяде він, як Бог, і за Бога себе видаватиме. |
|
5
|
5
|
| Не по́мните ли, я́ко єще́ живи́й у вас, сія́ глаго́лах вам? | Хіба не пам’ятаєте, як я, ще перебуваючи у вас, говорив вам це? |
|
6
|
6
|
| І ни́ні удержава́ющеє ві́сте, во є́же яви́тися єму́ в своє́ єму́ вре́м'я. | І тепер ви знаєте, що утримує його від того‚ щоб з’явитися в свій час. |
|
7
|
7
|
| Та́йна бо уже́ ді́ється беззако́нія, то́чію держа́й ни́ні до́ндеже от среди́ бу́деть; | Бо таємниця беззаконня вже діє, тільки не здійсниться доти, доки не буде вилучений із середовища той, що утримує тепер. |
|
8
|
8
|
| і тогда́ яви́ться беззако́нник, єго́же Госпо́дь Ісу́с убіє́ть ду́хом уст Свої́х, і упраздни́ть явле́нієм прише́ствія Своєго́, | І тоді відкриється беззаконник, якого Господь Ісус уб’є духом уст Своїх і знищить явленням пришестя Свого. |
|
9
|
9
|
| Єго́же єсть прише́ствіє по ді́йству сатанину́ во вся́цій си́лі і зна́меніїх і чудесі́х ло́жних, | Його ж пришестя, за дією сатани, буде з усякою силою і знаменням та чудесами неправдивими, |
|
|
10
|
| і во вся́кой льсті непра́вди в погиба́ющих, зане́ любве́ і́стини не прия́ша, во є́же спасти́ся їм. | і з усякою оманою неправди тих, які гинуть за те, що вони не прийняли любови істини для свого спасіння. |
|
11
|
11
|
| І сего́ ра́ди по́слеть їм Бог ді́йство льсти, во є́же ві́ровати їм лжі, | І за це пошле їм Бог дію омани, так що вони віритимуть неправді, |
|
12
|
12
|
| да суд при́ймуть всі не ві́ровавшії і́стині, но благоволи́вшії в непра́вді. | і відтак будуть засуджені всі, що не увірували істині, а полюбили неправду. |
|
13
|
13
|
| (Зач. 276) Ми же до́лжні єсьми́ благодари́ти Бо́га всегда́ о вас, бра́тіє возлю́бленная от Го́спода, я́ко ізбра́л єсть вас Бог от нача́ла во спасе́ніє во святи́ні Ду́ха і ві́ри і́стини, | Ми ж повинні завжди дякувати Богові за вас, улюблені Господом браття, що Бог від початку, через освячення Духа і віру в істину, обрав вас на спасіння, |
|
14
|
14
|
| в не́же призва́ вас благовіствова́нієм на́шим, в получе́ніє сла́ви Го́спода на́шего Ісу́са Христа́. | до якого ви і покликані благовістуванням нашим для досягнення слави Господа нашого Ісуса Христа. |
|
15
|
15
|
| Ті́мже у́бо, бра́тіє, сто́йте і держі́те преда́нія, ї́мже научи́стеся іли́ сло́вом, іли́ посла́нієм на́шим. | Отже, браття, стійте і тримайтеся передань, яких ви навчилися чи то словом, чи то посланням нашим. |
|
16
|
16
|
| Сам же Госпо́дь наш Ісу́с Христо́с, і Бог і Оте́ць наш, возлюби́вий нас і да́вий утіше́ніє ві́чно і упова́ніє бла́го в благода́ті, | Сам же Господь наш Ісус Христос і Бог і Отець наш, Який полюбив нас і дав утішення вічне і добру надію в благодаті, |
|
17
|
17
|
| да уті́шить сердця́ ва́ша і да утверди́ть [да утверди́ть вас] во вся́цім сло́ві і ді́лі бла́зі. | нехай утішить ваші серця і нехай утвердить вас у всякому слові й доброму ділі. |
|
Глава 3
|
Глава 3
|
|
1
|
1
|
| Про́чеє, молі́теся о нас, бра́тіє, да сло́во Госпо́днє тече́ть і сла́виться, я́коже і в вас, | Отже, моліться за нас, браття, щоб слово Господнє ширилося й славилось, як і у вас, |
|
2
|
2
|
| і да ізба́вимся от злих і лука́вих челові́к; не всіх бо єсть ві́ра. | і щоб нам визволитися від непорядних та лукавих людей, бо не в усіх є віра. |
|
3
|
3
|
| Ві́рен же єсть Госпо́дь, І́же утверди́ть вас і сохрани́ть от лука́ваго. | Але вірний Господь, Який укріпить вас і збереже від лукавого. |
|
4
|
4
|
| Упова́єм же на Го́спода о вас, я́ко, я́же повеліва́єм вам, і творите́ і сотворите́. | Уповаємо ж на Господа щодо вас, що ви робите і будете робити те, що ми повеліваємо вам. |
|
5
|
5
|
| Госпо́дь же да іспра́вить сердця́ ва́ша в любо́в Бо́жию і в терпі́ніє Христо́во. | Господь же нехай направить серця ваші на любов Божу і на терпіння Христове. |
|
6
|
6
|
| (Зач. 277) Повеліва́єм же вам, бра́тіє, о і́мені Го́спода на́шего Ісу́са Христа́, отлуча́тися вам от вся́каго бра́та безчи́нно ходя́ща, а не по преда́нію, є́же прия́ша от нас; | Заповідаємо ж вам, браття, ім’ям Господа нашого Ісуса Христа, віддалятися від усякого брата, який поводиться безчинно, а не за переданням, яке прийняли від нас, |
|
7
|
7
|
| са́мі бо ві́сте, ка́ко лі́по єсть вам подо́битися нам; я́ко не безчи́нновахом у вас, | бо ви самі знаєте, як належить вам наслідувати нас, бо ми у вас не безчинствували, |
|
8
|
8
|
| ніже́ ту́не хліб ядо́хом у кого́, но в труді́ і по́двизі, нощ і день ді́лающе, да не отягчи́м нікого́же от вас; | ні в кого не їли хліба дарма, але були в труді і подвизі вночі і вдень, щоб не обтяжити кого з вас, — |
|
9
|
9
|
| не я́ко не і́мами вла́сти, но да себе́ о́браз да́ми вам, во є́же уподо́битися нам. | не те щоб ми не мали влади, але щоб себе самих дати вам на зразок, щоб ви наслідували нас. |
|
10
|
10
|
| І́бо єгда́ бі́хом у вас, сіє́ завіщава́хом вам; я́ко а́ще кто не хо́щеть ді́лати ніже́ да ясть. | Бо коли ми були у вас, то заповідали вам таке: якщо хто не хоче трудитися, то нехай і не їсть. |
|
11
|
11
|
| Сли́шим бо ні́кия безчи́нно ходя́щия у вас, нічто́же ді́лающия, но лука́вно обходя́щия; | Та чуємо, що деякі у вас поводять себе безчинно, нічого не роблять, тільки метушаться. |
|
12
|
12
|
| такови́м запреща́єм і мо́лим о Го́споді на́шем Ісу́сі Христі́, да с безмо́лвієм ді́лающе, свой хліб ядя́ть. | Таких наставляємо і переконуємо Господом нашим Ісусом Христом, щоб вони, безмовно працюючи, їли свій хліб. |
|
13
|
13
|
| Ви же, бра́тіє, не стужа́йте, до́броє творя́ще. | Ви ж, браття, не сумуйте, роблячи добро. |
|
14
|
14
|
| А́ще же кто не послу́шаєть словесе́ на́шего посла́нієм, cего́ назна́менуйте і не приміша́йтеся єму́, да посрами́ться; | Коли ж хто не послухає слова нашого в цьому посланні, того майте на увазі і не знайтеся з ним, щоб присоромити його. |
|
15
|
15
|
| і не а́ки врага́ імі́йте єго́, но наказу́йте я́коже бра́та. | Тільки не майте його за ворога, а наставляйте на розум, як брата. |
|
16
|
16
|
| Сам же Госпо́дь ми́ра да дасть вам мир всегда́ во вся́цім о́бразі; Госпо́дь со всі́ми ва́ми. | Сам же Господь миру нехай дасть вам мир завжди в усьому. Господь з усіма вами! |
|
17
|
17
|
| Цілова́ніє моє́ю руко́ю Па́влею, є́же єсть зна́меніє во вся́цім посла́нії, си́це пишу́; | Вітання моєю рукою, Павловою, що є ознакою у кожному посланнi; пишу я так: |
|
18
|
18
|
| благода́ть Го́спода на́шего Ісу́са Христа́ со всі́ми ва́ми. Амі́нь. | благодать Господа нашого Ісуса Христа з усіма вами. Амінь. |
