|
Глава 6
|
Главa ѕ7
|
|
1
|
1
|
|
Єсть лука́вствіє, є́же ви́діх под со́лнцем, і мно́го єсть над челові́ком.
|
Е$сть лукaвствіе, є4же ви1дэхъ под8 с0лнцемъ, и3 мн0го є4сть над8 человёкомъ:
|
|
2
|
2
|
|
Муж, єму́же дасть Бог бога́тство і імі́ніє і сла́ву, і ність лиша́яй душі́ своє́й от всіх, ї́хже вожделі́єть, і не дасть єму́ Бог вла́сти от него́ я́сти, я́ко чуждь муж я́сти і́мать от него́. І сіє́ суєта́ і неду́г зол єсть.
|
мyжъ, є3мyже дaстъ бGъ богaтство и3 и3мёніе и3 слaву, и3 нёсть лишazй души2 своeй t всёхъ, и4хже вожделёетъ, и3 не дaстъ є3мY бGъ влaсти t негw2 ћсти, ћкw чyждь мyжъ ћсти и4мать t негw2. И# сіE суетA и3 недyгъ ѕ0лъ є4сть.
|
|
3
|
3
|
|
А́ще роди́ть муж сто (чад) і лі́та мно́га поживе́ть, і мно́зі бу́дуть дні́є літ єго́, і душа́ єго́ не наси́титься от благости́ні, і погребе́нія не бисть єму́, ріх: благ па́че єго́ і́зверг,
|
Ѓще роди1тъ мyжъ сто2 (ч†дъ) и3 лBта мнHга поживeтъ, и3 мн0зи бyдутъ днjе лётъ є3гw2, и3 душA є3гw2 не насhтитсz t благостhни, и3 погребeніz не бhсть є3мY, рёхъ: блaгъ пaче є3гw2 и4звергъ,
|
|
4
|
4
|
|
я́ко в суєті́ при́йде і во тьму і́деть, і во тьмі і́м'я єго́ покри́ється,
|
ћкw въ суетЁ пріи1де и3 во тмY и4детъ, и3 во тмЁ и4мz є3гw2 покрhетсz:
|
|
5
|
5
|
|
і со́лнця не ви́ді, ніже́ разумі́, поко́й сему́ па́че того́.
|
и3 с0лнца не ви1дэ, нижE разумЁ, пок0й семY пaче тогw2:
|
|
6
|
6
|
|
І поживе́ ти́сящу літ сугу́бо, і благости́ні не ви́ді, єда́ не во єди́но мі́сто вся і́дуть?
|
и3 поживE тhсzщу лётъ сугyбw, и3 благостhни не ви1дэ: є3дA не во є3ди1но мёсто вс‰ и4дутъ;
|
|
7
|
7
|
|
Весь труд челові́ч во уста́ єго́, і душа́ єго́ не іспо́лниться.
|
Вeсь трyдъ человёчь во ўстA є3гw2, и3 душA є3гw2 не и3сп0лнитсz.
|
|
8
|
8
|
|
Я́ко ко́є ізоби́ліє (челові́ку) му́дрому па́че безу́мнаго? Поне́же нищ позна́ ходи́ти проти́ву живота́.
|
Ћкw к0е и3з8oби1ліе (человёку) мyдрому пaче безyмнагw; понeже ни1щь познA ходи1ти проти1ву животA.
|
|
9
|
9
|
|
Бла́го виді́ніє о́чію па́че ходя́щаго душе́ю. І се су́єтствіє і проізволе́ніє ду́ха.
|
Блaго видёніе џчію пaче ходsщагw душeю. И# сE сyетствіе и3 произволeніе дyха.
|
|
10
|
10
|
|
А́ще что бисть, уже́ іменова́ся і́м'я єго́, і позна́ся, є́же єсть челові́к і не возмо́жеть суди́тися с кріпча́йшим па́че себе́.
|
Ѓще что2 бhсть, ўжE и3меновaсz и4мz є3гw2, и3 познaсz, є4же є4сть человёкъ и3 не возм0жетъ суди1тисz съ крэпчaйшимъ пaче себє2:
|
|
11
|
11
|
|
Я́ко суть словеса́ мно́га умножа́ющая суєту́.
|
ћкw сyть словесA мнHга ўмнож†ющаz суетY.
|
