|
Глава 10
|
Главa ‹
|
|
1
|
1
|
| Му́хи уме́ршія згноя́ють єле́я сла́дость. Че́стно ма́лоє му́дрості па́че сла́ви вели́ки безу́мія. | М{хи ўмeршыz згноsютъ є3лeа слaдость: чeстно мaлое мyдрости пaче слaвы вели1ки безyміz. |
|
2
|
2
|
| Се́рдце му́драго одесну́ю єго́, се́рдце же безу́мнаго ошу́юю єго́. | Сeрдце мyдрагw њдеснyю є3гw2, сeрдце же безyмнагw њшyюю є3гw2: |
|
3
|
3
|
| І в путь єгда́ безу́мний і́деть, се́рдце єго́ лиша́ється, і я́же помишля́єть, вся безу́міє суть. | и3 въ пyть є3гдA безyмный и4детъ, сeрдце є3гw2 лишaетсz, и3 ±же помышлsетъ, вс‰ безyміе сyть. |
|
4
|
4
|
| А́ще дух владі́ющаго взи́деть на тя, мі́ста твоєго́ не оста́ви, я́ко ізціле́ніє утоли́ть гріхи́ вели́кі. | Ѓще дyхъ владёющагw взhдетъ на тS, мёста твоегw2 не њстaви: ћкw и3зцэлeніе ўтоли1тъ грэхи2 вели6ки. |
|
5
|
5
|
| Єсть лука́вство, є́же ви́діх под со́лнцем, а́ки нево́льно ізи́де от лиця́ владі́ющаго. | Е$сть лукaвство, є4же ви1дэхъ под8 с0лнцемъ, ѓки нев0льно и3зhде t лицA владёющагw: |
|
6
|
6
|
| Вдан безу́мний в висоти́ вели́кі, а бога́тії во смире́нних ся́дуть. | вдaнъ безyмный въ высwты2 вели6ки, ґ богaтіи во смирeнныхъ сsдутъ: |
