|
Книга Екклезiаста, або Проповідника
|
Е#кклесіaст
|
|
Глава 1
|
Главa №
|
|
1
|
1
|
| Глаго́ли Екклесіа́ста, си́на Дави́дова, царя́ Ізра́їлева во Ієрусали́мі. | Глаг0лы є3кклесіaста, сhна давjдова, царS ї}лева во їеrли1мэ. |
|
2
|
2
|
| Суєта́ су́єтствій, рече́ Екклесіа́ст, суєта́ су́єтствій, вся́чеськая суєта́. | СуетA сyетствій, речE є3кклесіaстъ, суетA сyетствій, всsчєскаz суетA. |
|
3
|
3
|
| Ко́є ізоби́ліє челові́ку во всем труді́ єго́, і́мже труди́ться под со́лнцем? | К0е и3з8oби1ліе человёку во всeмъ трудЁ є3гw2, и4мже труди1тсz под8 с0лнцемъ; |
|
4
|
4
|
| Род прехо́дить і род прихо́дить, а земля́ во вік стої́ть. | Р0дъ прех0дитъ и3 р0дъ прих0дитъ, ґ землS во вёкъ стои1тъ. |
|
5
|
5
|
| І восхо́дить со́лнце і захо́дить со́лнце і в мі́сто своє́ влече́ться, сіє́ возсіява́я та́мо. | И# восх0дитъ с0лнце и3 зах0дитъ с0лнце и3 въ мёсто своE влечeтсz, сіE возсіzвaz тaмw. |
|
6
|
6
|
| І́деть к ю́гу і обхо́дить к сі́веру, обхо́дить о́крест, і́деть дух і на кру́ги своя́ обраща́ється дух. | И$детъ къ ю4гу и3 њбх0дитъ къ сёверу, њбх0дитъ w4крестъ, и4детъ дyхъ и3 на крyги сво‰ њбращaетсz дyхъ. |
|
7
|
7
|
| Всі пото́ци і́дуть в мо́ре, і мо́ре ність насища́ємо; на мі́сто, а́може пото́ци і́дуть, та́мо ті́ї возвраща́ються іти́. | Вси2 пот0цы и4дутъ въ м0ре, и3 м0ре нёсть насыщaемо: на мёсто, ѓможе пот0цы и4дутъ, тaмw тjи возвращaютсz и3ти2. |
|
8
|
8
|
| Вся словеса́ тру́дна, не возмо́жеть муж глаго́лати; і не наси́титься о́ко зрі́ти, ні іспо́лниться у́хо сли́шанія. | Вс‰ словесA тр{дна, не возм0жетъ мyжъ глаг0лати: и3 не насhтитсz џко зрёти, ни и3сп0лнитсz ќхо слhшаніz. |
|
9
|
9
|
| Что би́ло, то́жде єсть, є́же бу́деть; і что би́ло сотворе́ноє, то́жде і́мать сотвори́тися; | Что2 бhло, т0жде є4сть, є4же бyдетъ: и3 что2 бhло сотворeное, т0жде и4мать сотвори1тисz: |
|
10
|
10
|
| і нічто́же но́во под со́лнцем. І́же возглаго́леть і рече́ть: се, сіє́ но́во єсть; уже́ бисть в ві́ціх би́вших пре́жде нас. | и3 ничт0же н0во под8 с0лнцемъ. И$же возглаг0летъ и3 речeтъ: сE, сіE н0во є4сть: ўжE бhсть въ вёцэхъ бhвшихъ прeжде нaсъ. |
|
11
|
11
|
| Ність па́м'ять пе́рвих, і послі́дним би́вшим не бу́деть їх па́м'ять с бу́дущими на послі́док. | Нёсть пaмzть пeрвыхъ, и3 послBднимъ бhвшымъ не бyдетъ и4хъ пaмzть съ бyдущими на послёдокъ. |
|
12
|
12
|
| Аз Екклесіа́ст бих цар над Ізра́їлем во Ієрусали́мі | Ѓзъ є3кклесіaстъ бhхъ цaрь над8 ї}лемъ во їеrли1мэ |
|
13
|
13
|
| і вдах се́рдце моє́, є́же взиска́ти і разсмотри́ти в му́дрості о всіх бива́ющих под небесе́м; я́ко попече́ніє лука́во даде́ Бог сино́м челові́чеським, є́же упраждня́тися в нем. | и3 вдaхъ сeрдце моE, є4же взыскaти и3 разсмотри1ти въ мyдрости њ всёхъ бывaющихъ под8 небесeмъ: ћкw попечeніе лукaво дадE бGъ сынHмъ человёчєскимъ, є4же ўпражднsтисz въ нeмъ. |
|
14
|
14
|
| Ви́діх вся́чеськая сотворе́нія сотворе́нная под со́лнцем; і се, вся су́єтство і проізволе́ніє ду́ха. | Ви1дэхъ всsчєскаz сотворє1ніz сотворє1ннаz под8 с0лнцемъ: и3 сE, вс‰ сyетство и3 произволeніе дyха. |
|
15
|
15
|
| Развраще́нноє не мо́жеть іспра́витися, і лише́ніє не мо́жеть ізчи́слитися. | Развращeнное не м0жетъ и3спрaвитисz, и3 лишeніе не м0жетъ и3зчи1слитисz. |
|
16
|
16
|
| Глаго́лах аз в се́рдці моє́м, є́же рещи́: се, аз возвели́чихся і умно́жих му́дрость па́че всіх, і́же би́ша пре́жде мене́ во Ієрусали́мі, | Глаг0лахъ ѓзъ въ сeрдцы моeмъ, є4же рещи2: сE, ѓзъ возвели1чихсz и3 ўмн0жихъ мyдрость пaче всёхъ, и5же бhша прeжде менє2 во їеrли1мэ, |
|
17
|
17
|
| і се́рдце моє́ вдах, є́же ві́діти прему́дрость і ра́зум; і се́рдце моє́ ви́ді мно́гая, прему́дрость і ра́зум, при́тчі і хи́трость; уразумі́х аз, я́ко і сіє́ єсть проізволе́ніє ду́ха: | и3 сeрдце моE вдaхъ, є4же вёдэти премyдрость и3 рaзумъ: и3 сeрдце моE ви1дэ мнHгаz, премyдрость и3 рaзумъ, при6тчи и3 хи1трость: ўразумёхъ ѓзъ, ћкw и3 сіE є4сть произволeніе дyха: |
|
18
|
18
|
| я́ко во мно́жестві му́дрости мно́жество ра́зума, і приложи́вий ра́зум приложи́ть болі́знь. | ћкw во мн0жествэ мyдрости мн0жество рaзума, и3 приложи1вый рaзумъ приложи1тъ болёзнь. |
|
Глава 2
|
Главa в7
|
|
1
|
1
|
| Реко́х аз в се́рдці моє́м: прийди́ у́бо, да тя іскушу́ в весе́лії, і виждь во бла́зі; і се, тако́жде сіє́ су́єтство. | Рек0хъ ѓзъ въ сeрдцы моeмъ: пріиди2 u5бо, да тS и3скушY въ весeліи, и3 ви1ждь во блaзэ: и3 сE, тaкожде сіE сyетство. |
|
2
|
2
|
| Смі́ху реко́х: погріше́ніє, і весе́лію: что сіє́ твори́ши? | Смёху рек0хъ: погрэшeніе, и3 весeлію: что2 сіE твори1ши; |
|
3
|
3
|
| І разсмотри́х, а́ще се́рдце моє́ повлече́ть а́ки вино́ плоть мою́, і се́рдце моє́ наста́ви м'я в му́дрості, і є́же удержа́ти весе́ліє, до́ндеже уви́жду, ко́є бла́го сино́м челові́чеським, є́же творя́ть под со́лнцем в число́ дній живота́ Своєго́. | И# разсмотри1хъ, ѓще сeрдце моE повлечeтъ ѓки віно2 пл0ть мою2: и3 сeрдце моE настaви мS въ мyдрости, и3 є4же ўдержaти весeліе, д0ндеже ўви1жду, к0е блaго сынHмъ человёчєскимъ, є4же творsтъ под8 с0лнцемъ въ число2 днjй животA своегw2. |
|
4
|
4
|
| Возвели́чих творе́ніє моє́: созда́х мі до́ми, насади́х мі віногра́ди, | Возвели1чихъ творeніе моE: создaхъ ми2 д0мы, насади1хъ ми2 віногрaды, |
|
5
|
5
|
| сотвори́х мі вертогра́ди і сади́ і насади́х в них древе́с вся́каго плода́, | сотвори1хъ ми2 вертогрaды и3 сады2 и3 насади1хъ въ ни1хъ древeсъ всsкагw плодA, |
|
6
|
6
|
| сотвори́х мі купі́ли водни́я, є́же напая́ти от них прозябе́ніє древе́с; | сотвори1хъ ми2 купBли вwднhz, є4же напаsти t ни1хъ прозzбeніе древeсъ: |
|
7
|
7
|
| притяжа́х раби́ і раби́ни, і домоча́дці би́ша мі; і стяжа́ніє скота́, і стад мно́го мі бисть, па́че всіх би́вших пре́жде мене́ во Ієрусали́мі; | притzжaхъ рабы6 и3 рабы6ни, и3 домочaдцы бhша ми2: и3 стzжaніе скотA, и3 стaдъ мн0го ми2 бhсть, пaче всёхъ бhвшихъ прeжде менє2 во їеrли1мэ: |
|
8
|
8
|
| собра́х мі зла́то і сребро́ і імі́нія царе́й і стран, сотвори́х мі пою́щих і пою́щия, і услажде́нія сино́в челові́чеських, виноче́рпці і виноче́рпиці. | собрaхъ ми2 злaто и3 сребро2 и3 и3мBніz царeй и3 стрaнъ, сотвори1хъ ми2 пою1щихъ и3 пою1щыz, и3 ўслаждє1ніz сынHвъ человёческихъ, віночeрпцы и3 віночє1рпицы. |
|
9
|
9
|
| І возвели́чихся, і приложи́хся му́дрості па́че всіх би́вших пре́жде мене́ во Ієрусали́мі; і му́дрость моя́ преби́сть со мно́ю. | И# возвели1чихсz, и3 приложи1хсz мyдрости пaче всёхъ бhвшихъ прeжде менє2 во їеrли1мэ: и3 мyдрость моS пребhсть со мн0ю. |
|
10
|
10
|
| І все, єго́же проси́ста о́чі мої́, не от'я́х от них і не возбрани́х се́рдцю моєму́ от вся́каго весе́лія моєго́, я́ко се́рдце моє́ возвесели́ся во вся́цім труді́ моє́м. І сіє́ бисть часть моя́ от всего́ труда́ моєго́. | И# всE, є3гHже проси1ста џчи мои2, не tsхъ t ни1хъ и3 не возбрани1хъ сeрдцу моемY t всsкагw весeліz моегw2, ћкw сeрдце моE возвесели1сz во всsцэмъ трудЁ моeмъ. И# сіE бhсть чaсть моS t всегw2 трудA моегw2. |
|
11
|
11
|
| І призрі́х аз на вся творе́нія моя́, я́же сотвори́сті ру́ці мої́, і на труд, і́мже труди́хся твори́ти. І се, вся суєта́ і проізволе́ніє ду́ха, і ність ізоби́ліє под со́лнцем. | И# призрёхъ ѓзъ на вс‰ творє1ніz мо‰, ±же сотвори1стэ рyцэ мои2, и3 на трyдъ, и4мже труди1хсz твори1ти. И# сE, вс‰ суетA и3 произволeніе дyха, и3 нёсть и3з8oби1ліе под8 с0лнцемъ. |
|
12
|
12
|
| І призрі́х аз ви́діти му́дрость, лесть і безу́міє; я́ко кто челові́к, і́же по́йдеть вслід сові́та, єли́ка сотвори́ в нем? | И# призрёхъ ѓзъ ви1дэти мyдрость, лeсть и3 безyміе: ћкw кто2 человёкъ, и4же п0йдетъ в8слёдъ совёта, є3ли6ка сотвори2 въ нeмъ; |
|
13
|
13
|
| І ви́діх аз, я́ко єсть ізоби́ліє му́дрости па́че безу́мія, я́коже ізоби́ліє сві́та па́че тьми; | И# ви1дэхъ ѓзъ, ћкw є4сть и3з8oби1ліе мyдрости пaче безyміz, ћкоже и3з8oби1ліе свёта пaче тмы2: |
|
14
|
14
|
| му́драго о́чі єго́ во главі́ єго́, а безу́мний во тьмі хо́дить; і уві́діх і аз, я́ко слу́чай єди́н случи́ться всім їм. | мyдрагw џчи є3гw2 во главЁ є3гw2, ґ безyмный во тмЁ х0дитъ: и3 ўвёдэхъ и3 ѓзъ, ћкw слyчай є3ди1нъ случи1тсz всBмъ и5мъ. |
|
15
|
15
|
| І ріх аз в се́рдці моє́м: я́коже слу́чай безу́мнаго, і мні случи́ться: і вску́ю умудри́хся? Аз тогда́ ізли́шше глаго́лах в се́рдці моє́м, я́ко і сіє́ суєта́, поне́же безу́мний от ізби́тка глаго́леть. | И# рёхъ ѓзъ въ сeрдцы моeмъ: ћкоже слyчай безyмнагw, и3 мнЁ случи1тсz: и3 вскyю ўмудри1хсz; Ѓзъ тогдA и3зли1шше глаг0лахъ въ сeрдцы моeмъ, ћкw и3 сіE суетA, понeже безyмный t и3збhтка глаг0летъ: |
|
16
|
16
|
| Я́ко ність па́м'яти му́драго с безу́мним во вік, зане́ уже́ во днех гряду́щих вся забве́на би́ша; і ка́ко у́мреть му́дрий с безу́мним? | ћкw нёсть пaмzти мyдрагw съ безyмнымъ во вёкъ, занE ўжE во днeхъ грzдyщихъ вс‰ забвє1на бhша: и3 кaкw ќмретъ мyдрый съ безyмнымъ; |
|
17
|
17
|
| І возненави́діх живо́т, я́ко лука́вно мні сотворе́ніє сотворе́нноє под со́лнцем, поне́же вся́чеськая суєта́ і проізволе́ніє ду́ха. | И# возненави1дэхъ жив0тъ, ћкw лукaвно мнЁ сотворeніе сотворeнное под8 с0лнцемъ: понeже всsчєскаz суетA и3 произволeніе дyха. |
|
18
|
18
|
| І возненави́діх аз вся́чеськая ми́ра і труд мой, і́мже аз тружда́юся под со́лнцем, я́ко оставля́ю єго́ челові́ку бу́дущему по мні. | И# возненави1дэхъ ѓзъ всsчєскаz мjра и3 трyдъ м0й, и4мже ѓзъ труждaюсz под8 с0лнцемъ, ћкw њставлsю є3го2 человёку бyдущему по мнЁ. |
|
19
|
19
|
| І кто вість, мудр ли бу́деть іли́ безу́мен? І облада́ти ли і́мать всім трудо́м мої́м, і́мже труди́хся і і́мже му́дрствовах под со́лнцем? І сіє́ же суєта́. | И# кто2 вёсть, мyдръ ли бyдетъ и3ли2 безyменъ; и3 њбладaти ли и4мать всёмъ труд0мъ мои1мъ, и4мже труди1хсz и3 и4мже мyдрствовахъ под8 с0лнцемъ; И# сіe же суетA. |
|
20
|
20
|
| І обрати́хся аз отрещи́ся се́рдцю моєму́ о всем труді́, і́мже труди́хся под со́лнцем. | И# њбрати1хсz ѓзъ tрещи1сz сeрдцу моемY њ всeмъ трудЁ, и4мже труди1хсz под8 с0лнцемъ: |
|
21
|
21
|
| я́ко єсть челові́к, єго́же труд в му́дрості і в ра́зумі і в му́жестві, і челові́к, і́же не потруди́ся о нем, дасть єму́ часть свою́. І сіє́ суєта́ і лука́вство ве́ліє. | ћкw є4сть человёкъ, є3гHже трyдъ въ мyдрости и3 въ рaзумэ и3 въ мyжествэ: и3 человёкъ, и4же не потруди1сz њ нeмъ, дaстъ є3мY чaсть свою2. И# сіE суетA и3 лукaвство вeліе. |
|
22
|
22
|
| Я́ко бива́єть челові́ку во всем труді́ єго́ і в проізволе́нії се́рдця єго́, і́мже той тружда́ється под со́лнцем, | Ћкw бывaетъ человёку во всeмъ трудЁ є3гw2 и3 въ произволeніи сeрдца є3гw2, и4мже т0й труждaетсz под8 с0лнцемъ, |
|
23
|
23
|
| я́ко всі дні́є єго́ болі́зней і я́рости попече́ніє єму́, і́бо в нощі́ не спить се́рдце єго́. І сіє́ же суєта́ єсть. | ћкw вси2 днjе є3гw2 болёзней и3 ћрости попечeніе є3мY, и4бо въ нощи2 не спи1тъ сeрдце є3гw2. И# сіe же суетA є4сть. |
|
24
|
24
|
| Ність бла́го челові́ку, но (ра́зві) є́же ясть і піє́ть і є́же пока́жеть душі́ своє́й бла́го в труді́ своє́м. І сіє́ ви́діх аз, я́ко от руки́ Бо́жия єсть. | Нёсть блaго человёку, но (рaзвэ) є4же ћстъ и3 піeтъ и3 є4же покaжетъ души2 своeй блaго въ трудЁ своeмъ: и3 сіE ви1дэхъ ѓзъ, ћкw t руки2 б9іz є4сть: |
|
25
|
25
|
| я́ко кто ясть і піє́ть кромі́ Єго́? | ћкw кто2 ћстъ и3 піeтъ кромЁ є3гw2; |
|
26
|
26
|
| Я́ко челові́ку бла́гу пред лице́м Єго́ даде́ му́дрость і ра́зум і весе́ліє, согріша́ющему же даде́ попече́ніє, є́же прилага́ти і собира́ти, во є́же да́ти благо́му пред лице́м Бо́жиїм. Я́ко і сіє́ суєта́ і проізволе́ніє ду́ха. | Ћкw человёку блaгу пред8 лицeмъ є3гw2 дадE мyдрость и3 рaзумъ и3 весeліе, согрэшaющему же дадE попечeніе, є4же прилагaти и3 собирaти, во є4же дaти благ0му пред8 лицeмъ б9іимъ: ћкw и3 сіE суетA и3 произволeніе дyха. |
|
Глава 3
|
Главa G
|
|
1
|
1
|
| Всім вре́м'я і вре́м'я вся́цій ве́щі под небесе́м. | ВсBмъ врeмz и3 врeмz всsцэй вeщи под8 небесeмъ: |
|
2
|
2
|
| Вре́м'я ражда́ти і вре́м'я умира́ти, вре́м'я сади́ти і вре́м'я історга́ти сажде́ноє, | врeмz раждaти и3 врeмz ўмирaти, врeмz сади1ти и3 врeмz и3сторгaти саждeное, |
|
3
|
3
|
| вре́м'я убива́ти і вре́м'я ціли́ти, вре́м'я разруша́ти і вре́м'я созида́ти, | врeмz ўбивaти и3 врeмz цэли1ти, врeмz разрушaти и3 врeмz созидaти, |
|
4
|
4
|
| вре́м'я пла́кати і вре́м'я смія́тися, вре́м'я рида́ти і вре́м'я ликова́ти, | врeмz плaкати и3 врeмz смэsтисz, врeмz рыдaти и3 врeмz ликовaти, |
|
5
|
5
|
| вре́м'я размета́ти ка́меніє і вре́м'я собира́ти ка́меніє, вре́м'я обима́ти і вре́м'я удаля́тися от обима́нія, | врeмz разметaти кaменіе и3 врeмz собирaти кaменіе, врeмz њбымaти и3 врeмz ўдалsтисz t њбымaніz, |
|
6
|
6
|
| вре́м'я іска́ти і вре́м'я погубля́ти, вре́м'я храни́ти і вре́м'я отрі́яти, | врeмz и3скaти и3 врeмz погублsти, врeмz храни1ти и3 врeмz tрёzти, |
|
7
|
7
|
| вре́м'я раздра́ти і вре́м'я сши́ти, вре́м'я молча́ти і вре́м'я глаго́лати, | врeмz раздрaти и3 врeмz сши1ти, врeмz молчaти и3 врeмz глаг0лати, |
|
8
|
8
|
| вре́м'я люби́ти і вре́м'я ненави́діти, вре́м'я бра́ні і вре́м'я ми́ра. | врeмz люби1ти и3 врeмz ненави1дэти, врeмz брaни и3 врeмz ми1ра. |
|
9
|
9
|
| Ко́є ізоби́ліє творя́щаго, в ни́хже сам труди́ться? | К0е и3з8oби1ліе творsщагw, въ ни1хже сaмъ труди1тсz; |
|
10
|
10
|
| Ви́діх попече́ніє вся́чеськоє, є́же даде́ Бог сино́м челові́чеським, є́же пещи́ся в нем. | Ви1дэхъ попечeніе всsческое, є4же дадE бGъ сынHмъ человёчєскимъ, є4же пещи1сz въ нeмъ. |
|
11
|
11
|
| Вся́чєская, я́же сотвори́, добра́ (суть) во вре́м'я своє́, і́бо вся́кий вік дал єсть в се́рдце їх, я́ко да не обря́щеть челові́к сотворе́нія, є́же сотвори́ Бог от нача́ла і да́же до конця́. | Всsчєскаz, ±же сотвори2, дwбрA (сyть) во врeмz своE, и4бо всsкій вёкъ дaлъ є4сть въ сeрдце и4хъ, ћкw да не њбрsщетъ человёкъ сотворeніz, є4же сотвори2 бGъ t начaла и3 дaже до концA. |
|
12
|
12
|
| Уразумі́х, я́ко ність бла́го в них, но то́кмо є́же весели́тися і є́же твори́ти бла́го в животі́ своє́м. | Ўразумёхъ, ћкw нёсть блaго въ ни1хъ, но т0кмw є4же весели1тисz и3 є4же твори1ти блaго въ животЁ своeмъ: |
|
13
|
13
|
| І́бо всяк челові́к, і́же ясть і піє́ть і ви́дить благо́є во всем труді́ своє́м, сіє́ дая́ніє Бо́жиє єсть. | и4бо всsкъ человёкъ, и4же ћстъ и3 піeтъ и3 ви1дитъ благ0е во всeмъ трудЁ своeмъ, сіE даsніе б9іе є4сть. |
|
14
|
14
|
| Разумі́х, я́ко вся, єли́ка сотвори́ Бог, сія́ бу́дуть во вік. К тім ність приложи́ти і от тіх ність от’я́ти, і Бог сотвори́, да убоя́ться от лиця́ Єго́. | Разумёхъ, ћкw вс‰, є3ли6ка сотвори2 бGъ, сі‰ бyдутъ во вёкъ: къ тBмъ нёсть приложи1ти и3 t тёхъ нёсть tsти, и3 бGъ сотвори2, да ўбоsтсz t лицA є3гw2: |
|
15
|
15
|
| Би́вшеє уже́ єсть, і єли́ка і́муть би́ти, уже́ би́ша, і Бог взи́щеть гони́маго. | бhвшее ўжE є4сть, и3 є3ли6ка и4мутъ бhти, ўжE бhша, и3 бGъ взhщетъ гони1маго. |
|
16
|
16
|
| І єще́ ви́діх под со́лнцем мі́сто суда́, та́мо нечести́вий, і мі́сто пра́веднаго, та́мо благочести́вий. | И# є3щE ви1дэхъ под8 с0лнцемъ мёсто судA, тaмw нечести1вый, и3 мёсто првdнагw, тaмw бlгочести1вый. |
|
17
|
17
|
| І ріх аз в се́рдці моє́м: пра́веднаго і нечести́ваго су́дить Бог, я́ко вре́м'я вся́цій ве́щі і на вся́цім сотворе́нії та́мо. | И# рёхъ ѓзъ въ сeрдцы моeмъ: првdнаго и3 нечести1ваго сyдитъ бGъ: ћкw врeмz всsцэй вeщи и3 на всsцэмъ сотворeніи тaмw. |
|
18
|
18
|
| Ріх аз в се́рдці моє́м о глаго́ланії сино́в челові́чеських, я́ко разсу́дить їх Бог, і є́же показа́ти, я́ко сі́ї ско́ти суть. | Рёхъ ѓзъ въ сeрдцы моeмъ њ глаг0ланіи сынHвъ человёческихъ, ћкw разсyдитъ и5хъ бGъ: и3 є4же показaти, ћкw сjи ск0ти сyть: |
|
19
|
19
|
| І́бо і тім я́коже слу́чай сино́в челові́чеських і слу́чай ско́тский, слу́чай єди́н їм. Я́коже смерть того́, та́ко і смерть сего́, і дух єди́н во всіх. І что ізли́шше і́мать челові́к па́че скота́? Нічто́же, я́ко вся́чеськая суєта́. | и4бо и3 тBмъ ћкоже слyчай сынHвъ человёческихъ и3 слyчай ск0тскій, слyчай є3ди1нъ и5мъ: ћкоже смeрть тогw2, тaкw и3 смeрть сегw2, и3 дyхъ є3ди1нъ во всёхъ: и3 что2 и3зли1шше и4мать человёкъ пaче скотA; ничт0же: ћкw всsчєскаz суетA. |
|
20
|
20
|
| Вся і́дуть во єди́но мі́сто. Вся би́ша от пе́рсти і вся в персть возвраща́ються. | Вс‰ и4дутъ во є3ди1но мёсто: вс‰ бhша t пeрсти и3 вс‰ въ пeрсть возвращaютсz. |
|
21
|
21
|
| І кто вість дух сино́в челові́чеських, а́ще той восхо́дить горі́, і дух ско́тский, а́ще низхо́дить той до́лу в зе́млю? | И# кто2 вёсть дyхъ сынHвъ человёческихъ, ѓще т0й восх0дитъ горЁ; и3 дyхъ ск0тскій, ѓще низх0дитъ т0й д0лу въ зeмлю; |
|
22
|
22
|
| І ви́діх, я́ко ність бла́го, но то́кмо є́же возвесели́ться челові́к в творе́ніїх свої́х, я́ко сія́ часть єго́. Поне́же кто приведе́ть єго́ ви́діти то, є́же бу́деть по нем? | И# ви1дэхъ, ћкw нёсть блaго, но т0кмw є4же возвесели1тсz человёкъ въ творeніихъ свои1хъ, ћкw сіS чaсть є3гw2: понeже кто2 приведeтъ є3го2 ви1дэти то2, є4же бyдетъ по нeмъ; |
|
Глава 4
|
Главa д7
|
|
1
|
1
|
| І обрати́хся аз і ви́діх вся оклевета́нія бива́ющая под со́лнцем. І се, сле́зи оклевета́нних, і ність їм утіша́ющаго, і от руки́ клеве́щущих на ня крі́пость, і ність їм утіша́ющаго. | И# њбрати1хсz ѓзъ и3 ви1дэхъ вс‰ њклевєтaніz быв†ющаz под8 с0лнцемъ: и3 сE, слeзы њклеветaнныхъ, и3 нёсть и5мъ ўтэшaющагw, и3 t руки2 клевeщущихъ на нS крёпость, и3 нёсть и5мъ ўтэшaющагw. |
|
2
|
2
|
| І похвали́х аз всіх уме́рших, і́же умро́ша уже́, па́че живи́х, єли́ци жи́ви суть досе́лі. | И# похвали1хъ ѓзъ всёхъ ўмeршихъ, и5же ўмр0ша ўжE, пaче живhхъ, є3ли1цы жи1ви сyть досeлэ: |
|
3
|
3
|
| І благ па́че обої́х сих, і́же єще́ не бисть, і́же не ви́ді вся́каго сотворе́нія лука́ваго сотворе́ннаго под со́лнцем. | и3 блaгъ пaче nбои1хъ си1хъ, и4же є3щE не бhсть, и4же не ви1дэ всsкагw сотворeніz лукaвагw сотворeннагw под8 с0лнцемъ. |
|
4
|
4
|
| І ви́діх аз весь труд і вся́ко му́жество сотворе́нія, я́ко сіє́ ре́вность му́жа от по́друга своєго́. І сіє́ суєта́ і проізволе́ніє ду́ха. | И# ви1дэхъ ѓзъ вeсь трyдъ и3 всsко мyжество сотворeніz, ћкw сіE рeвность мyжа t п0друга своегw2. И# сіE суетA и3 произволeніе дyха. |
|
5
|
5
|
| Безу́мний об'я́т ру́ці свої́ і сніде́ пло́ті своя́. | Безyмный њб8sтъ рyцэ свои2 и3 снэдE плHти сво‰. |
|
6
|
6
|
| Бла́го єсть ісполне́ніє го́рсти поко́я, па́че ісполне́нія двою́ го́рстію труда́ і произволе́нія ду́ха. | Блaго є4сть и3сполнeніе г0рсти пок0z, пaче и3сполнeніz двою2 гHрстію трудA и3 произволeніz дyха. |
|
7
|
7
|
| І обрати́хся аз і ви́діх су́єтство под со́лнцем. | И# њбрати1хсz ѓзъ и3 ви1дэхъ сyетство под8 с0лнцемъ: |
|
8
|
8
|
| Єсть єди́н, і ність втора́го, ні си́на, ніже́ бра́та ність єму́, і ність конця́ всему́ труду́ єго́, ніже́ о́ко єго́ насища́ється бога́тства. І кому́ аз тружда́юся і лиша́ю ду́шу мою́ от благости́ні? І сіє́ суєта́ і попече́ніє лука́вно єсть. | є4сть є3ди1нъ, и3 нёсть вторaгw, ни сhна, нижE брaта нёсть є3мY, и3 нёсть концA всемY трудY є3гw2, нижE џко є3гw2 насыщaетсz богaтства. И# комY ѓзъ труждaюсz и3 лишaю дyшу мою2 t благостhни; И# сіE суетA и3 попечeніе лукaвно є4сть. |
|
9
|
9
|
| Бла́зі два па́че єди́наго, ї́мже єсть мзда бла́га в труді́ їх. | Блaзи двA пaче є3ди1нагw, и5мже є4сть мздA блaга въ трудЁ и4хъ: |
|
10
|
10
|
| Я́ко а́ще паде́ться єди́н от них, воздви́гнеть други́й прича́стника своєго́, і го́ре тому́ єди́ному, єгда́ паде́ть і не бу́деть втора́го воздви́гнути єго́. | ћкw ѓще падeтсz є3ди1нъ t ни1хъ, воздви1гнетъ другjй причaстника своего2: и3 г0ре томY є3ди1ному, є3гдA падeтъ и3 не бyдетъ вторaгw воздви1гнути є3го2. |
|
11
|
11
|
| І а́ще у́снета два, тепло́ ї́ма бу́деть, а єди́н ка́ко согрі́ється? | И# ѓще ќснета двA, тепло2 и4ма бyдетъ, ґ є3ди1нъ кaкw согрёетсz; |
|
12
|
12
|
| І а́ще укріпи́ться єди́н, два ста́нета проти́ву єму́, і вервь треплете́на не ско́ро расто́ргнеться. | И# ѓще ўкрэпи1тсz є3ди1нъ, двA стaнета проти1ву є3мY: и3 вeрвь треплетeна не ск0рw раст0ргнетсz. |
|
13
|
13
|
| Благ о́трок нищ і мудр, па́че ста́ра царя́ і безу́мна, і́же не разумі́ внима́ти єще́. | Блaгъ џтрокъ ни1щь и3 мyдръ, пaче стaра царS и3 безyмна, и4же не разумЁ внимaти є3щE: |
|
14
|
14
|
| Я́ко із до́му ю́зников ізи́деть ца́рствовати, поне́же і в ца́рстві своє́м роди́ся нищ. | ћкw и3з8 д0му ю4зникwвъ и3зhдетъ цaрствовати, понeже и3 въ цaрствэ своeмъ роди1сz ни1щь. |
|
15
|
15
|
| Ви́діх всіх живу́щих, ходя́щих под со́лнцем, с ю́ним втори́м, і́же воста́неть вмі́сто єго́. | Ви1дэхъ всёхъ живyщихъ, ходsщихъ под8 с0лнцемъ, съ ю4нымъ вторhмъ, и4же востaнетъ вмёстw є3гw2. |
|
16
|
16
|
| Ність конця́ всім лю́дем, всім, і́же пред ни́ми би́ша, і́бо послі́днії не возвеселя́ться о нем, я́ко і сіє́ суєта́ і проізволе́ніє ду́ха. | Нёсть концA всBмъ лю1демъ, всBмъ, и5же пред8 ни1ми бhша, и4бо послёдніи не возвеселsтсz њ нeмъ: ћкw и3 сіE суетA и3 произволeніе дyха. |
|
17
|
17
|
| Сохрани́ но́гу твою́, єгда́ а́ще і́деши в дом Бо́жий, і близ (бу́ди) є́же слу́шати. Па́че дая́нія безу́мних же́ртва твоя́, поне́же не ві́дять, я́ко творя́ть зло. | Сохрани2 н0гу твою2, є3гдA ѓще и4деши въ д0мъ б9ій, и3 бли1з8 (бyди) є4же слyшати: пaче даsніz безyмныхъ жeртва твоS, понeже не вёдzтъ, ћкw творsтъ ѕло2. |
|
Глава 5
|
Главa є7
|
|
1
|
1
|
| Не скор бу́ди усти́ твої́ми, і се́рдце твоє́ да не ускоря́єть ізноси́ти сло́во пред лице́м Бо́жиїм. Я́ко Бог на небесі́ горі́, ти же на землі́ до́лу, сего́ ра́ди да бу́дуть словеса́ твоя́ ма́ла. | Не ск0ръ бyди ўсты6 твои1ми, и3 сeрдце твоE да не ўскорsетъ и3зноси1ти сл0во пред8 лицeмъ б9іимъ, ћкw бGъ на нб7си2 горЁ, тh же на земли2 д0лу: сегw2 рaди да бyдутъ словесA тво‰ м†ла: |
|
2
|
2
|
| Я́ко прихо́дить со́ніє во мно́жестві попече́нія, та́ко і глас безу́мнаго во мно́жестві слове́с. | ћкw прих0дитъ с0ніе во мн0жествэ попечeніz, тaкw и3 глaсъ безyмнагw во мн0жествэ словeсъ. |
|
3
|
3
|
| А́ще обіща́єши обі́т Бо́гу, не уме́дли отда́ти єго́. Я́ко ність хоті́нія в безу́мних, ти у́бо, єли́ка а́ще обіща́єши, отда́ждь. | Ѓще њбэщaеши њбётъ бGу, не ўмeдли tдaти є3го2, ћкw нёсть хотёніz въ безyмныхъ: ты2 u5бо, є3ли6ка ѓще њбэщaеши, tдaждь. |
|
4
|
4
|
| Бла́го тебі́ є́же не обіщава́тися, не́жели обіща́вшуся тебі́, не отда́ти. | Блaго тебЁ є4же не њбэщавaтисz, нeжели њбэщaвшусz тебЁ, не tдaти. |
|
5
|
5
|
| Не даждь устна́м твої́м є́же во гріх ввести́ плоть твою́, і да не рече́ши пред лице́м Бо́жиїм, я́ко неві́дініє єсть, да не прогні́вається Бог о гла́сі твоє́м і растли́ть творе́нія рук твої́х. | Не дaждь ўстнaмъ твои6мъ є4же во грёхъ ввести2 пл0ть твою2, и3 да не речeши пред8 лицeмъ б9іимъ, ћкw невёдэніе є4сть: да не прогнёваетсz бGъ њ глaсэ твоeмъ и3 растли1тъ творє1ніz рyкъ твои1хъ: |
|
6
|
6
|
| Я́ко во мно́жестві со́ній і су́єтствія, (та́ко) і словеса́ мно́га, ті́мже Бо́га бо́йся. | ћкw во мн0жествэ с0ній и3 сyетствіz, (тaкw) и3 словесA мнHга, тёмже бGа б0йсz. |
|
7
|
7
|
| А́ще оби́ду ни́щаго і расхище́ніє суда́ і пра́вди уви́диши во страні́, не диви́ся о ве́щі. Я́ко висо́кий над висо́ким надзира́тель, і висо́ції над ни́ми, | Ѓще њби1ду ни1щагw и3 расхищeніе судA и3 прaвды ўви1диши во странЁ, не диви1сz њ вeщи: ћкw выс0кій над8 выс0кимъ надзирaтель, и3 выс0цыи над8 ни1ми, |
|
8
|
8
|
| і ізоби́ліє землі́ над всім єсть цар села́ возді́ланна. | и3 и3з8oби1ліе земли2 над8 всёмъ є4сть цaрь селA воздёланна. |
|
9
|
9
|
| Люб'я́й сребро́ не наси́титься сребра́. І кто наслади́ться во мно́жестві єго́ плода́? І сіє́ суєта́. | Любsй сребро2 не насhтитсz сребрA: и3 кто2 наслади1тсz во мн0жествэ є3гw2 плодA; И# сіE суетA. |
|
10
|
10
|
| Во мно́жестві бла́га умно́жишася яду́щії є. І ко́є му́жество іму́щему є? Я́ко нача́ло є́же ви́діти очи́ма свої́ма. | Во мн0жествэ блaга ўмн0жишасz kдyщіи є5: и3 к0е мyжество и3мyщему є5; ћкw начaло є4же ви1дэти nчи1ма свои1ма. |
|
11
|
11
|
| Сон сла́док рабо́тающему, а́ще ма́ло або мно́го сність. А наси́тившагося бога́тство не оставля́єть усну́ти. | С0нъ слaдокъ раб0тающему, ѓще мaлw и3ли2 мн0гw снёсть: ґ насhтившагосz богaтство не њставлsетъ ўснyти. |
|
12
|
12
|
| Єсть неду́г, єго́же ви́діх под со́лнцем, бога́тство храни́мо от стяжа́теля во зло єму́, | Е$сть недyгъ, є3г0же ви1дэхъ под8 с0лнцемъ, богaтство храни1мо t стzжaтелz во ѕло2 є3мY: |
|
13
|
13
|
| і поги́бнеть бога́тство о́но в попече́нії лука́вні, і роди́ си́на, і ність в руці́ єго́ нічто́же. | и3 поги1бнетъ богaтство џно въ попечeніи лукaвнэ: и3 роди2 сhна, и3 нёсть въ руцЁ є3гw2 ничт0же: |
|
14
|
14
|
| Я́коже ізи́де із чре́ва ма́тере своєя́ наг, возврати́ться іти́, я́коже і при́йде, і нічто́же во́зьметь от труда́ своєго́, да понесе́ть в руці́ своє́й. | ћкоже и3зhде и3з8 чрeва мaтере своеS нaгъ, возврати1тсz и3ти2, ћкоже и3 пріи1де, и3 ничт0же в0зметъ t трудA своегw2, да понесeтъ въ руцЁ своeй. |
|
15
|
15
|
| І сіє́ зол неду́г. Я́коже бо при́йде, та́ко і оти́деть, і ка́я по́льза єму́, я́ко труди́ться на вітр? | И# сіE ѕ0лъ недyгъ: ћкоже бо пріи1де, тaкw и3 tи1детъ, и3 кaz п0льза є3мY, ћкw труди1тсz на вётръ; |
|
16
|
16
|
| І́бо всі дні́є єго́ во тьмі і пла́чі і в я́рості мно́зі, і в неду́зі і во гні́ві. | И$бо вси2 днjе є3гw2 во тмЁ и3 плaчи и3 въ ћрости мн0зэ, и3 въ недyзэ и3 во гнёвэ. |
|
17
|
17
|
| Се, ви́діх аз благо́є, є́же єсть ізря́дно, є́же я́сти і пи́ти і ви́діти благости́ню во всем труді́ своє́м, і́мже труди́лся би под со́лнцем, в число́ дній живота́ своєго́, я́же дал єсть єму́ Бог, я́ко сіє́ часть Єго́. | СE, ви1дэхъ ѓзъ благ0е, є4же є4сть и3зрsдно, є4же ћсти и3 пи1ти и3 ви1дэти благостhню во всeмъ трудЁ своeмъ, и4мже труди1лсz бы под8 с0лнцемъ, въ число2 днjй животA своегw2, ±же дaлъ є4сть є3мY бGъ, ћкw сіE чaсть є3гw2: |
|
18
|
18
|
| і́бо вся́кому челові́ку, єму́же дал єсть Бог бога́тство і імі́нія, і власть даде́ єму́ я́сти от того́ і прия́ти часть свою́ і возвесели́тися о труді́ своє́м, сіє́ дар Бо́жий єсть. | и4бо всsкому человёку, є3мyже дaлъ є4сть бGъ богaтство и3 и3мBніz, и3 влaсть дадE є3мY ћсти t тогw2 и3 пріsти чaсть свою2 и3 возвесели1тисz њ трудЁ своeмъ, сіE дaръ б9ій є4сть: |
|
19
|
19
|
| Я́ко не мно́го па́м'ятствовати і́мать дні живота́ своєго́, поне́же Бог облага́єть єго́ попече́ньми в весе́лії се́рдця єго́. | ћкw не мн0го пaмzтствовати и4мать дни6 животA своегw2, понeже бGъ њблагaетъ є3го2 попечeньми въ весeліи сeрдца є3гw2. |
|
Глава 6
|
Главa ѕ7
|
|
1
|
1
|
| Єсть лука́вствіє, є́же ви́діх под со́лнцем, і мно́го єсть над челові́ком. | Е$сть лукaвствіе, є4же ви1дэхъ под8 с0лнцемъ, и3 мн0го є4сть над8 человёкомъ: |
|
2
|
2
|
| Муж, єму́же дасть Бог бога́тство і імі́ніє і сла́ву, і ність лиша́яй душі́ своє́й от всіх, ї́хже вожделі́єть, і не дасть єму́ Бог вла́сти от него́ я́сти, я́ко чуждь муж я́сти і́мать от него́. І сіє́ суєта́ і неду́г зол єсть. | мyжъ, є3мyже дaстъ бGъ богaтство и3 и3мёніе и3 слaву, и3 нёсть лишazй души2 своeй t всёхъ, и4хже вожделёетъ, и3 не дaстъ є3мY бGъ влaсти t негw2 ћсти, ћкw чyждь мyжъ ћсти и4мать t негw2. И# сіE суетA и3 недyгъ ѕ0лъ є4сть. |
|
3
|
3
|
| А́ще роди́ть муж сто (чад) і лі́та мно́га поживе́ть, і мно́зі бу́дуть дні́є літ єго́, і душа́ єго́ не наси́титься от благости́ні, і погребе́нія не бисть єму́, ріх: благ па́че єго́ і́зверг, | Ѓще роди1тъ мyжъ сто2 (ч†дъ) и3 лBта мнHга поживeтъ, и3 мн0зи бyдутъ днjе лётъ є3гw2, и3 душA є3гw2 не насhтитсz t благостhни, и3 погребeніz не бhсть є3мY, рёхъ: блaгъ пaче є3гw2 и4звергъ, |
|
4
|
4
|
| я́ко в суєті́ при́йде і во тьму і́деть, і во тьмі і́м'я єго́ покри́еться, | ћкw въ суетЁ пріи1де и3 во тмY и4детъ, и3 во тмЁ и4мz є3гw2 покрhетсz: |
|
5
|
5
|
| і со́лнця не ви́ді, ніже́ разумі́, поко́й сему́ па́че того́. | и3 с0лнца не ви1дэ, нижE разумЁ, пок0й семY пaче тогw2: |
|
6
|
6
|
| І поживе́ ти́сящу літ сугу́бо, і благости́ни не ви́ді, єда́ не во єди́но мі́сто вся і́дуть? | и3 поживE тhсzщу лётъ сугyбw, и3 благостhни не ви1дэ: є3дA не во є3ди1но мёсто вс‰ и4дутъ; |
|
7
|
7
|
| Весь труд челові́ч во уста́ єго́, і душа́ єго́ не іспо́лниться. | Вeсь трyдъ человёчь во ўстA є3гw2, и3 душA є3гw2 не и3сп0лнитсz. |
|
8
|
8
|
| Я́ко ко́є ізоби́ліє (челові́ку) му́дрому па́че безу́мнаго? Поне́же нищ позна́ ходи́ти проти́ву живота́. | Ћкw к0е и3з8oби1ліе (человёку) мyдрому пaче безyмнагw; понeже ни1щь познA ходи1ти проти1ву животA. |
|
9
|
9
|
| Бла́го виді́ніє о́чію па́че ходя́щаго душе́ю. І се су́єтствіє і проізволе́ніє ду́ха. | Блaго видёніе џчію пaче ходsщагw душeю. И# сE сyетствіе и3 произволeніе дyха. |
|
10
|
10
|
| А́ще что бисть, уже́ іменова́ся і́м'я єго́, і позна́ся, є́же єсть челові́к і не возмо́жеть суди́тися с кріпча́йшим па́че себе́. | Ѓще что2 бhсть, ўжE и3меновaсz и4мz є3гw2, и3 познaсz, є4же є4сть человёкъ и3 не возм0жетъ суди1тисz съ крэпчaйшимъ пaче себє2: |
|
11
|
11
|
| Я́ко суть словеса́ мно́га умножа́ющая суєту́. | ћкw сyть словесA мнHга ўмнож†ющаz суетY. |
|
Глава 7
|
Главa з7
|
|
1
|
1
|
| Что ізли́шше челові́ку, я́ко кто вість, что бла́го челові́ку в животі́ (єго́) число́ дній живота́ су́єтства єго́? І сотвори́ я в сі́ні. Я́ко кто возвісти́ть челові́ку, что бу́деть по нем под со́лнцем? | Что2 и3зли1шше человёку, ћкw кто2 вёсть, что2 блaго человёку въ животЁ (є3гw2) число2 днjй животA сyетства є3гw2; и3 сотвори2 | въ сёни: ћкw кто2 возвэсти1тъ человёку, что2 бyдетъ по нeмъ под8 с0лнцемъ; |
|
2
|
2
|
| Бла́го і́м'я па́че єле́я бла́га, і день сме́ртний па́че дня рожде́нія єго́. | Блaго и4мz пaче є3лeа блaга, и3 дeнь смeртный пaче днS рождeніz є3гw2. |
|
3
|
3
|
| Бла́го ходи́ти в дом пла́ча, не́жели ходи́ти в дом пи́ра, поне́же сіє́ коне́ць вся́кому челові́ку, і живи́й дасть бла́го в се́рдці єго́. | Блaго ходи1ти въ д0мъ плaча, нeжели ходи1ти въ д0мъ пи1ра, понeже сіE конeцъ всsкому человёку, и3 живhй дaстъ блaго въ сeрдцы є3гw2. |
|
4
|
4
|
| Бла́га я́рость па́че смі́ха, я́ко во зло́бі лиця́ ублажи́ться се́рдце. | Блaга ћрость пaче смёха, ћкw во ѕл0бэ лицA ўблажи1тсz сeрдце. |
|
5
|
5
|
| Се́рдце му́дрих в дому́ пла́ча, а се́рдце безу́мних в дому́ весе́лія. | Сeрдце мyдрыхъ въ домY плaча, ґ сeрдце безyмныхъ въ домY весeліz. |
|
6
|
6
|
| Бла́го є́же сли́шати преще́ніє прему́дра, па́че му́жа сли́шащаго піснь безу́мних. | Блaго є4же слhшати прещeніе премyдра, пaче мyжа слhшащагw пёснь безyмныхъ: |
|
7
|
7
|
| Я́коже глас те́рнія под котло́м, та́ко сміх безу́мних. І сіє́ суєта́. | ћкоже глaсъ тeрніz под8 котл0мъ, тaкw смёхъ безyмныхъ. И# сіE суетA. |
|
8
|
8
|
| Я́ко клевета́ льстить му́драго і погубля́єть се́рдце благоро́дствія єго́. | Ћкw клеветA льсти1тъ мyдраго и3 погублsетъ сeрдце благор0дствіz є3гw2. |
|
9
|
9
|
| Бла́га послі́дняя слове́с па́че нача́ла єго́, благ терпіли́вий па́че висо́каго ду́хом. | Бл†га послBднzz словeсъ пaче начaла є3гw2: блaгъ терпэли1вый пaче выс0кагw дyхомъ. |
|
10
|
10
|
| Не тщи́ся в ду́сі своє́м яри́тися, я́ко я́рость в ні́дрі безу́мних почи́єть. | Не тщи1сz въ дyсэ своeмъ kри1тисz, ћкw ћрость въ нёдрэ безyмныхъ почjетъ. |
|
11
|
11
|
| Да не рече́ши: что бисть, я́ко дні́є пре́жднії бі́ша бла́зі па́че сих? Я́ко не в му́дрості вопроси́л єси́ о сем. | Да не речeши: что2 бhсть, ћкw днjе прeждніи бёша блaзи пaче си1хъ; ћкw не въ мyдрости вопроси1лъ є3си2 њ сeмъ. |
|
12
|
12
|
| Бла́га му́дрость с наслі́дієм, па́че же ви́дящим со́лнце. | Блaга мyдрость съ наслёдіемъ, пaче же ви1дzщымъ с0лнце: |
|
13
|
13
|
| Я́ко в сі́ні єго́ му́дрость, я́коже сінь сребра́, і ізоби́ліє ра́зума прему́дрости оживля́єт, і́же от нея́. | ћкw въ сёни є3гw2 мyдрость, ћкоже сёнь сребрA, и3 и3з8oби1ліе рaзума премyдрости њживлsетъ, и4же t неS. |
|
14
|
14
|
| Виждь творе́нія Бо́жия. Я́ко кто мо́жеть украси́ти, єго́же а́ще Бог преврати́ть? | Ви1ждь творє1ніz б9іz: ћкw кто2 м0жетъ ўкраси1ти, є3г0же ѓще бGъ преврати1тъ; |
|
15
|
15
|
| В день благости́ні (єго́) живи́ во бла́зі і виждь в день зла. Виждь, і с ним согла́сно сіє́ сотвори́ Бог, о глаго́ланії, да не обря́щеть челові́к за ним нічто́же. | Въ дeнь благостhни (є3гw2) живи2 во блaзэ и3 ви1ждь въ дeнь ѕлA: ви1ждь, и3 съ ни1мъ соглaсно сіE сотвори2 бGъ, њ глаг0ланіи, да не њбрsщетъ человёкъ за ни1мъ ничт0же. |
|
16
|
16
|
| Вся́чєская ви́діх во днех су́єтствія моєго́. Єсть пра́ведний погиба́яй во своє́й пра́вді, і єсть нечести́вий пребива́яй во своє́й зло́бі. | Всsчєскаz ви1дэхъ во днeхъ сyетствіz моегw2: є4сть првdный погибazй во своeй прaвдэ, и3 є4сть нечести1вый пребывazй во своeй ѕл0бэ. |
|
17
|
17
|
| Не бу́ди правди́в вельми́, ні мудри́ся ізли́шше, да не когда́ ізуми́шися. | Не бyди правди1въ вельми2, ни мудри1сz и3зли1шше, да не когдA и3зуми1шисz. |
|
18
|
18
|
| Не нече́ствуй мно́го і не бу́ди же́сток, да не у́мреши не во вре́м'я своє́. | Не нечeствуй мн0гw и3 не бyди жeстокъ, да не ќмреши не во врeмz своE. |
|
19
|
19
|
| Бла́го ті єсть держа́тися сего́, і от сего́ не оскверни́ руки́ твоєя́, я́ко боя́щимся Бо́га поспіша́ться вся. | Блaго ти2 є4сть держaтисz сегw2, и3 t сегw2 не њскверни2 руки2 твоеS, ћкw боsщымсz бGа поспэшaтсz вс‰. |
|
20
|
20
|
| Прему́дрость помо́жеть му́дрому па́че десяти́ облада́ющих во гра́ді. | Премyдрость пом0жетъ мyдрому пaче десzти2 њбладaющихъ во грaдэ: |
|
21
|
21
|
| Я́ко ність челові́к пра́веден на землі́, і́же сотвори́ть благо́є і не согріши́ть. | ћкw нёсть человёкъ прaведенъ на земли2, и4же сотвори1тъ благ0е и3 не согрэши1тъ. |
|
22
|
22
|
| І во вся словеса́, я́же возглаго́лють нечести́вії, не вложи́ се́рдця своєго́, да не усли́шиши раба́ своєго́ клену́ща тебе́, | И# во вс‰ словесA, ±же возглаг0лютъ нечести1віи, не вложи2 сeрдца своегw2, да не ўслhшиши рабA своегw2 кленyща тебE: |
|
23
|
23
|
| я́ко мно́гажди возлука́внуєть на тя, і обхожде́нії мно́гими озло́бить се́рдце твоє́, я́коже і ти клял єси́ іни́я (мно́гія). | ћкw мн0гажды возлукaвнуетъ на тS, и3 њбхождє1ніи мн0гими њѕл0битъ сeрдце твоE, ћкоже и3 ты2 клsлъ є3си2 и3ны6z (мнHгіz). |
|
24
|
24
|
| Вся сія́ іскуси́х в му́дрості. Ріх: умудрю́ся, і сія́ удали́ся от мене́ | Вс‰ сі‰ и3скуси1хъ въ мyдрости: рёхъ, ўмудрю1сz: и3 сіS ўдали1сz t менє2 |
|
25
|
25
|
| дале́че па́че не́же біх, і бе́здни глубина́, кто обря́щеть ю? | далeче пaче нeже бёхъ, и3 бeздны глубинA, кто2 њбрsщетъ ю5; |
|
26
|
26
|
| Обидо́х аз, і се́рдце моє́, є́же разумі́ти, є́же разсмотри́ти, і є́же взиска́ти му́дрость і ра́зум, і є́же разумі́ти нечести́ваго безу́міє і ожесточе́ніє і лесть. | Њбыд0хъ ѓзъ, и3 сeрдце моE, є4же разумёти, є4же разсмотри1ти, и3 є4же взыскaти мyдрость и3 рaзумъ, и3 є4же разумёти нечести1вагw безyміе и3 њжесточeніе и3 лeсть: |
|
27
|
27
|
| І обріто́х аз ю, і реку́ горча́йшу па́че сме́рти жену́, я́же єсть лови́тва, і сі́ті се́рдце єя́, у́зи в руку́ єя́. Благи́й пред лице́м Бо́жиїм ізи́меться от нея́, а согріша́яй ять бу́деть от нея́. | и3 њбрэт0хъ ѓзъ ю5, и3 рекY горчaйшу пaче смeрти женY, ћже є4сть лови1тва, и3 сBти сeрдце є3S, ќзы въ рукY є3S: благjй пред8 лицeмъ б9іимъ и3з8и1метсz t неS, ґ согрэшazй ћтъ бyдетъ t неS. |
|
28
|
28
|
| Се, сіє́ обріто́х, рече́ екклесіа́ст, єди́ну єди́ною є́же обрісти́ по́мисл, є́же взиска́ душа́ моя́, і не обріто́х. | СE, сіE њбрэт0хъ, речE є3кклесіaстъ: є3ди1ну є3ди1ною є4же њбрэсти2 п0мыслъ, є4же взыскA душA моS, и3 не њбрэт0хъ: |
|
29
|
29
|
| І челові́ка єди́наго от ти́сящ обріто́х, а жени́ во всіх сих не обріто́х. | и3 человёка є3ди1наго t тhсzщъ њбрэт0хъ, ґ жены2 во всёхъ си1хъ не њбрэт0хъ: |
|
30
|
30
|
| Оба́че се, сіє́ обріто́х, є́же сотвори́ Бог челові́ка пра́ваго, і сі́ї взиска́ша помисло́в мно́гих. Кто уві́ді му́дрость? І кто вість разріше́ніє глаго́ла? | nбaче сE, сіE њбрэт0хъ, є4же сотвори2 бGъ человёка прaваго, и3 сjи взыскaша помыслHвъ мн0гихъ. Кто2 ўвёдэ мyдрость; и3 кто2 вёсть разрэшeніе глаг0ла; |
|
Глава 8
|
Главa }
|
|
1
|
1
|
| Му́дрость челові́ка просвіти́ть лице́ єго́, а безсту́дний возненави́дін бу́деть лице́м свої́м. | Мyдрость человёка просвэти1тъ лицE є3гw2, ґ безстyдный возненави1дэнъ бyдетъ лицeмъ свои1мъ. |
|
2
|
2
|
| Уста́ царе́ва сохрани́, і о словесі́ кля́тви Бо́жия не скор бу́ди. | ЎстA царє1ва сохрани2, и3 њ словеси2 клsтвы б9іz не ск0ръ бyди. |
|
3
|
3
|
| От лиця́ Єго́ по́йдеши, не ста́ни во словесі́ лука́вні, я́ко все, є́же (а́ще) восхо́щеть, сотвори́ть, | T лицA є3гw2 п0йдеши, не стaни во словеси2 лукaвнэ, ћкw всE, є4же (ѓще) восх0щетъ, сотвори1тъ, |
|
4
|
4
|
| я́коже цар облада́яй, і кто рече́ть єму́: Что твори́ши? | ћкоже цaрь њбладazй, и3 кто2 речeтъ є3мY: что2 твори1ши; |
|
5
|
5
|
| Храня́й за́повідь не уві́сть глаго́ла лука́вна, і вре́м'я суда́ вість се́рдце му́драго, | Хранsй зaповэдь не ўвёсть глаг0ла лукaвна: и3 врeмz судA вёсть сeрдце мyдрагw, |
|
6
|
6
|
| я́ко вся́цій ве́щі єсть вре́м'я і суд, я́ко ра́зум челові́ка мног (єсть) на нем, | ћкw всsцэй вeщи є4сть врeмz и3 сyдъ: ћкw рaзумъ человёка мн0гъ (є4сть) на нeмъ, |
|
7
|
7
|
| я́ко ність ві́дящаго, что бу́дущеє, зане́ я́коже бу́деть, кто возвісти́ть єму́? | ћкw нёсть вёдzщагw, что2 бyдущее: занE ћкоже бyдетъ, кто2 возвэсти1тъ є3мY; |
|
8
|
8
|
| Ність челові́ка владу́щаго ду́хом, є́же возбрани́ти ду́ху. І ність владу́щаго в день сме́рти, і ність посла́ в день бра́ні, і не спасе́ть нече́стіє су́щаго в нем. | Нёсть человёка владyщагw дyхомъ, є4же возбрани1ти дyху: и3 нёсть владyщагw въ дeнь смeрти, и3 нёсть послA въ дeнь брaни: и3 не спасeтъ нечeстіе сyщаго въ нeмъ. |
|
9
|
9
|
| І все сіє́ ви́діх, і вдах се́рдце моє́ во все сотворе́ніє, є́же сотворе́но єсть под со́лнцем, вся, во єли́ких облада́н єсть челові́к над челові́ком, є́же озло́бити єго́. | И# всE сіE ви1дэхъ, и3 вдaхъ сeрдце моE во всE сотворeніе, є4же сотворeно є4сть под8 с0лнцемъ, вс‰, во є3ли1кихъ њбладaнъ є4сть человёкъ над8 человёкомъ, є4же њѕл0бити є3го2. |
|
10
|
10
|
| І тогда́ ви́діх нечести́вия во гро́би внесе́ни, і от свята́го, і ідо́ша і похвале́ни би́ша во гра́ді, я́ко си́це сотвори́ша. І сіє́ суєта́. | И# тогдA ви1дэхъ нечєсти1выz во гр0бы внесє1ны, и3 t с™aгw: и3 и3д0ша и3 похвалeни бhша во грaдэ, ћкw си1це сотвори1ша. И# сіE суетA. |
|
11
|
11
|
| Я́ко ність преріка́нія бива́ющаго творя́щим лука́воє вско́рі. Сего́ ра́ди уві́рися се́рдце сино́в челові́чеських в них, є́же сотвори́ти лука́воє. | Ћкw нёсть прерэкaніz бывaющагw творsщымъ лукaвое вск0рэ: сегw2 рaди ўвёрисz сeрдце сынHвъ человёческихъ въ ни1хъ, є4же сотвори1ти лукaвое. |
|
12
|
12
|
| І́же согріши́, сотвори́л єсть лука́воє, отто́лі, і от долготи́ їх. І́бо і вім аз, я́ко єсть бла́го боя́щимся Бо́га, да боя́ться от лиця́ Єго́. | И$же согрэши2, сотвори1лъ є4сть лукaвое, tт0лэ, и3 t долготы2 и4хъ: и4бо и3 вёмъ ѓзъ, ћкw є4сть блaго боsщымсz бGа, да боsтсz t лицA є3гw2, |
|
13
|
13
|
| І не бу́деть бла́го нечести́вому, і не продолжи́ть дній в сі́ні, і́же ність боя́йся от лиця́ Бо́жия. | и3 не бyдетъ блaго нечести1вому, и3 не продолжи1тъ днjй въ сёни, и4же нёсть боsйсz t лицA б9іz. |
|
14
|
14
|
| Єсть суєта́, я́же сотворе́на єсть на землі́, я́ко суть пра́веднії, на ни́хже постиза́єть я́ко творе́ніє нечести́вих, і суть нечести́вії, на ни́хже постиза́єть я́ко творе́ніє пра́ведних. Ріх, я́ко і сіє́ суєта́. | Е$сть суетA, ћже сотворeна є4сть на земли2: ћкw сyть првdніи, на ни1хже постизaетъ ћкw творeніе нечести1выхъ, и3 сyть нечести1віи, на ни1хже постизaетъ ћкw творeніе првdныхъ. Рёхъ, ћкw и3 сіE суетA. |
|
15
|
15
|
| І похвали́х аз весе́ліє, я́ко ність бла́го челові́ку под со́лнцем, но то́кмо є́же я́сти і пи́ти і є́же весели́тися, і то приби́ток єму́ в труді́ єго́ во днех живота́ єго́, ї́хже дал єсть єму́ Бог под со́лнцем. | И# похвали1хъ ѓзъ весeліе, ћкw нёсть блaго человёку под8 с0лнцемъ, но т0кмw є4же ћсти и3 пи1ти и3 є4же весели1тисz: и3 то2 прибhтокъ є3мY въ трудЁ є3гw2 во днeхъ животA є3гw2, и5хже дaлъ є4сть є3мY бGъ под8 с0лнцемъ. |
|
16
|
16
|
| В ни́хже дах се́рдце моє́, є́же разумі́ти му́дрость і є́же ві́діти попече́ніє сотворе́ноє на землі́, я́ко і во дні і в нощі́ сна во о́чію своє́ю ність ви́дяй. | Въ ни1хже дaхъ сeрдце моE, є4же разумёти мyдрость и3 є4же вёдэти попечeніе сотворeное на земли2: ћкw и3 во дни2 и3 въ нощи2 снA во џчію своє1ю нёсть ви1дzй. |
|
17
|
17
|
| І ви́діх вся творе́нія Бо́жия, я́ко не мо́жеть челові́к ізобрісти́ творе́ніє сотворе́ноє под со́лнцем. Єли́ка а́ще потруди́ться челові́к обрісти́, і не обря́щеть. І єли́ка а́ще рече́ть му́дрий уразумі́ти, не возмо́жеть обрісти́. Ті́мже все сіє́ вдах в се́рдце моє́, і се́рдце моє́ все сіє́ ви́ді. | И# ви1дэхъ вс‰ творє1ніz б9іz, ћкw не м0жетъ человёкъ и3з8wбрэсти2 творeніе сотворeное под8 с0лнцемъ: є3ли6ка ѓще потруди1тсz человёкъ њбрэсти2, и3 не њбрsщетъ: и3 є3ли6ка ѓще речeтъ мyдрый ўразумёти, не возм0жетъ њбрэсти2. Тёмже всE сіE вдaхъ въ сeрдце моE, и3 сeрдце моE всE сіE ви1дэ. |
|
Глава 9
|
Главa f7
|
|
1
|
1
|
| Я́ко пра́веднії і му́дрії і ді́ланія їх в руці́ Бо́жієй, і любве́ же і не́нависті ність ві́дяй челові́к. Вся пред лице́м їх, суєта́ во всіх. | Ћкw првdніи и3 мyдріи и3 дBланіz и4хъ въ руцЁ б9іей, и3 любвe же и3 нeнависти нёсть вёдzй человёкъ: вс‰ пред8 лицeмъ и4хъ, суетA во всёхъ. |
|
2
|
2
|
| Слу́чай єди́н пра́ведному і нечести́вому, благо́му і зло́му, і чи́стому і нечи́стому, і жру́щему і не жру́щему. Я́коже благи́й, та́ко согріша́яй. Я́коже клени́йся, та́ко боя́йся кля́тви. | Слyчай є3ди1нъ првdному и3 нечести1вому, бlг0му и3 ѕл0му, и3 чи1стому и3 нечи1стому, и3 жрyщему и3 не жрyщему: ћкоже бlгjй, тaкw согрэшazй, ћкоже кленhйсz, тaкw боsйсz клsтвы. |
|
3
|
3
|
| Сіє́ лука́во во вся́цім сотворе́нім под со́лнцем, я́ко слу́чай єди́н всім. І се́рдце сино́в челові́чеських іспо́лнися лука́вствія, і пре́лесть в сердця́х їх і в животі́ їх, і по сих к ме́ртвим. | СіE лукaво во всsцэмъ сотворeнэмъ под8 с0лнцемъ, ћкw слyчай є3ди1нъ всBмъ: и3 сeрдце сынHвъ человёческихъ и3сп0лнисz лукaвствіz, и3 прeлесть въ сердцaхъ и4хъ и3 въ животЁ и4хъ, и3 по си1хъ къ мє1ртвымъ. |
|
4
|
4
|
| Поне́же кто єсть, і́же приобща́ється ко всім живи́м? Єсть наде́жда, я́ко пес живи́й, той благ па́че льва ме́ртва. | Понeже кто2 є4сть, и4же приwбщaетсz ко всBмъ живы6мъ; Е$сть надeжда, ћкw пeсъ живhй, т0й блaгъ пaче львA мeртва. |
|
5
|
5
|
| Поне́же живі́ї разумі́ють, я́ко у́мрут, ме́ртвії же не суть ві́дущії нічто́же. І ктому́ ність їм мзди, я́ко забве́нна єсть па́м'ять їх, | Понeже живjи разумёютъ, ћкw ќмрутъ, мeртвіи же не сyть вёдущіи ничт0же: и3 ктомY нёсть и5мъ мзды2, ћкw забвeна є4сть пaмzть и4хъ, |
|
6
|
6
|
| і любо́в їх і не́нависть їх і рве́ніє їх уже́ поги́бе, і ча́сти ність їм ктому́ во ві́ки во вся́цім творе́нії под со́лнцем. | и3 люб0вь и4хъ и3 нeнависть и4хъ и3 рвeніе и4хъ ўжE поги1бе, и3 чaсти нёсть и5мъ ктомY во вёки во всsцэмъ творeніи под8 с0лнцемъ. |
|
7
|
7
|
| Прийди́, яждь в весе́лії хліб твой і пий во бла́зі се́рдці вино́ твоє́, я́ко уже́ уго́дна Бо́гу творе́нія Твоя́. | Пріиди2, ћждь въ весeліи хлёбъ тв0й и3 пjй во блaзэ сeрдцы віно2 твоE, ћкw ўжE ўгHдна бGу творє1ніz тво‰. |
|
8
|
8
|
| Во вся́ко вре́м'я да бу́дуть ри́зи твоя́ бі́ли, і єле́й на главі́ твоє́й да не оскуді́єть. | Во всsко врeмz да бyдутъ ри6зы тво‰ бBлы, и3 є3лeй на главЁ твоeй да не њскудёетъ. |
|
9
|
9
|
| І виждь житіє́ с жено́ю, ю́же возлюби́л єси́, во вся дні живота́ ю́ности твоєя́, да́нния ті под со́лнцем, вся дні су́єтствія твоєго́, я́ко сіє́ часть твоя́ в животі́ твоє́м і в труді́ твоє́м, і́мже ти труди́шися под со́лнцем. | И# ви1ждь житіE съ жен0ю, ю4же возлюби1лъ є3си2, во вс‰ дни6 животA ю4ности твоеS, д†нныz ти2 под8 с0лнцемъ, вс‰ дни6 сyетствіz твоегw2: ћкw сіE чaсть твоS въ животЁ твоeмъ и3 въ трудЁ твоeмъ, и4мже ты2 труди1шисz под8 с0лнцемъ. |
|
10
|
10
|
| Вся, єли́ка а́ще обря́щеть рука́ твоя́ сотвори́ти, я́коже си́ла твоя́, сотвори́, зане́ ність сотворе́ніє і помишле́ніє і ра́зум і му́дрость во а́ді, а́може ти і́деши та́мо. | Вс‰, є3ли6ка ѓще њбрsщетъ рукA твоS сотвори1ти, ћкоже си1ла твоS, сотвори2: занE нёсть сотворeніе и3 помышлeніе и3 рaзумъ и3 мyдрость во ѓдэ, ѓможе ты2 и4деши тaмw. |
|
11
|
11
|
| Обрати́хся і ви́діх под со́лнцем, я́ко ні ле́гким тече́ніє, ніже́ си́льним брань, ніже́ самому́ му́дрому хліб, ніже́ разу́мним бога́тство, ніже́ ві́дущим благода́ть, я́ко вре́м'я і слу́чай случи́ться всім сим. | Њбрати1хсz и3 ви1дэхъ под8 с0лнцемъ, ћкw ни лє1гкимъ течeніе, нижE си6льнымъ брaнь, нижE самомY мyдрому хлёбъ, нижE раз{мнымъ богaтство, нижE вёдущымъ благодaть: ћкw врeмz и3 слyчай случи1тсz всBмъ си6мъ. |
|
12
|
12
|
| Я́ко у́бо не разумі́ челові́к вре́мене своєго́. Я́коже ри́би уловля́єми во мре́жі злі, і а́ки пти́ці уловля́єми в сі́ті, я́коже сія́, уловля́ються си́нове челові́честії во вре́м'я лука́во, єгда́ нападе́ть на ня внеза́пу. | Ћкw ќбw не разумЁ человёкъ врeмене своегw2: ћкоже ры6бы ўловлsємы во мрeжи ѕлЁ, и3 ѓки пти6цы ўловлsємы въ сёти: ћкоже сі‰, ўловлsютсz сhнове человёчестіи во врeмz лукaво, є3гдA нападeтъ на нS внезaпу. |
|
13
|
13
|
| І сіє́ ви́діх, му́дрость под со́лнцем, і вели́ка єсть во мні. | И# сіE ви1дэхъ, мyдрость под8 с0лнцемъ, и3 вели1ка є4сть во мнЁ: |
|
14
|
14
|
| Град мал, і муже́й в нем ма́ло, і при́йдеть нань цар вели́к і о́крест обля́жет єго́, і соді́лаєть на него́ остро́ги ве́лія, | грaдъ мaлъ, и3 мужeй въ нeмъ мaлw, и3 пріи1детъ нaнь цaрь вели1къ и3 w4крестъ њблsжетъ є3го2, и3 содёлаетъ на него2 nстр0ги вє1ліz, |
|
15
|
15
|
| і обря́щеть в нем му́жа ни́щаго му́дра, і сей спасе́ть град му́дростію своє́ю, і челові́к не воспом'яну́ му́жа ни́щаго о́наго. | и3 њбрsщетъ въ нeмъ мyжа ни1щаго мyдра, и3 сeй спасeтъ грaдъ мyдростію своeю, и3 человёкъ не воспомzнY мyжа ни1щагw џнагw. |
|
16
|
16
|
| І ріх аз: блага́ му́дрость па́че си́ли, і му́дрость ни́щаго унічиже́на, і словеса́ єго́ не суть послу́шаєма. | И# рёхъ ѓзъ: благA мyдрость пaче си1лы, и3 мyдрость ни1щагw ўничижeна, и3 словесA є3гw2 не сyть послyшаєма. |
|
17
|
17
|
| Словеса́ му́дрих в поко́ї сли́шаться, па́че кли́ча облада́ющих в безу́мії. | СловесA мyдрыхъ въ пок0и слhшатсz, пaче кли1ча њбладaющихъ въ безyміи. |
|
18
|
18
|
| Блага́ му́дрость па́че ору́дій ра́тних, і согріша́яй єди́н погуби́ть благости́ню мно́гу. | БлагA мyдрость пaче nрyдій рaтныхъ: и3 согрэшazй є3ди1нъ погуби1тъ благостhню мн0гу. |
|
Глава 10
|
Главa ‹
|
|
1
|
1
|
| Му́хи уме́ршія згноя́ють єле́я сла́дость. Че́стно ма́лоє му́дрості па́че сла́ви вели́ки безу́мія. | М{хи ўмeршыz згноsютъ є3лeа слaдость: чeстно мaлое мyдрости пaче слaвы вели1ки безyміz. |
|
2
|
2
|
| Се́рдце му́драго одесну́ю єго́, се́рдце же безу́мнаго ошу́юю єго́. | Сeрдце мyдрагw њдеснyю є3гw2, сeрдце же безyмнагw њшyюю є3гw2: |
|
3
|
3
|
| І в путь єгда́ безу́мний і́деть, се́рдце єго́ лиша́ється, і я́же помишля́єть, вся безу́міє суть. | и3 въ пyть є3гдA безyмный и4детъ, сeрдце є3гw2 лишaетсz, и3 ±же помышлsетъ, вс‰ безyміе сyть. |
|
4
|
4
|
| А́ще дух владі́ющаго взи́деть на тя, мі́ста твоєго́ не оста́ви, я́ко ізціле́ніє утоли́ть гріхи́ вели́кі. | Ѓще дyхъ владёющагw взhдетъ на тS, мёста твоегw2 не њстaви: ћкw и3зцэлeніе ўтоли1тъ грэхи2 вели6ки. |
|
5
|
5
|
| Єсть лука́вство, є́же ви́діх под со́лнцем, а́ки нево́льно ізи́де от лиця́ владі́ющаго. | Е$сть лукaвство, є4же ви1дэхъ под8 с0лнцемъ, ѓки нев0льно и3зhде t лицA владёющагw: |
|
6
|
6
|
| Вдан безу́мний в висоти́ вели́кі, а бога́тії во смире́нних ся́дуть. | вдaнъ безyмный въ высwты2 вели6ки, ґ богaтіи во смирeнныхъ сsдутъ: |
