|
Книга Екклезiаста, або Проповідника
|
Е#кклесіaст
|
|
Глава 1
|
Главa №
|
|
1
|
1
|
| Глаго́ли Екклесіа́ста, си́на Дави́дова, царя́ Ізра́їлева во Ієрусали́мі. | Глаг0лы є3кклесіaста, сhна давjдова, царS ї}лева во їеrли1мэ. |
|
2
|
2
|
| Суєта́ су́єтствій, рече́ Екклесіа́ст, суєта́ су́єтствій, вся́чеськая суєта́. | СуетA сyетствій, речE є3кклесіaстъ, суетA сyетствій, всsчєскаz суетA. |
|
3
|
3
|
| Ко́є ізоби́ліє челові́ку во всем труді́ єго́, і́мже труди́ться под со́лнцем? | К0е и3з8oби1ліе человёку во всeмъ трудЁ є3гw2, и4мже труди1тсz под8 с0лнцемъ; |
|
4
|
4
|
| Род прехо́дить і род прихо́дить, а земля́ во вік стої́ть. | Р0дъ прех0дитъ и3 р0дъ прих0дитъ, ґ землS во вёкъ стои1тъ. |
|
5
|
5
|
| І восхо́дить со́лнце і захо́дить со́лнце і в мі́сто своє́ влече́ться, сіє́ возсіява́я та́мо. | И# восх0дитъ с0лнце и3 зах0дитъ с0лнце и3 въ мёсто своE влечeтсz, сіE возсіzвaz тaмw. |
|
6
|
6
|
| І́деть к ю́гу і обхо́дить к сі́веру, обхо́дить о́крест, і́деть дух і на кру́ги своя́ обраща́ється дух. | И$детъ къ ю4гу и3 њбх0дитъ къ сёверу, њбх0дитъ w4крестъ, и4детъ дyхъ и3 на крyги сво‰ њбращaетсz дyхъ. |
|
7
|
7
|
| Всі пото́ци і́дуть в мо́ре, і мо́ре ність насища́ємо; на мі́сто, а́може пото́ци і́дуть, та́мо ті́ї возвраща́ються іти́. | Вси2 пот0цы и4дутъ въ м0ре, и3 м0ре нёсть насыщaемо: на мёсто, ѓможе пот0цы и4дутъ, тaмw тjи возвращaютсz и3ти2. |
|
8
|
8
|
| Вся словеса́ тру́дна, не возмо́жеть муж глаго́лати; і не наси́титься о́ко зрі́ти, ні іспо́лниться у́хо сли́шанія. | Вс‰ словесA тр{дна, не возм0жетъ мyжъ глаг0лати: и3 не насhтитсz џко зрёти, ни и3сп0лнитсz ќхо слhшаніz. |
|
9
|
9
|
| Что би́ло, то́жде єсть, є́же бу́деть; і что би́ло сотворе́ноє, то́жде і́мать сотвори́тися; | Что2 бhло, т0жде є4сть, є4же бyдетъ: и3 что2 бhло сотворeное, т0жде и4мать сотвори1тисz: |
|
10
|
10
|
| і нічто́же но́во под со́лнцем. І́же возглаго́леть і рече́ть: се, сіє́ но́во єсть; уже́ бисть в ві́ціх би́вших пре́жде нас. | и3 ничт0же н0во под8 с0лнцемъ. И$же возглаг0летъ и3 речeтъ: сE, сіE н0во є4сть: ўжE бhсть въ вёцэхъ бhвшихъ прeжде нaсъ. |
|
11
|
11
|
| Ність па́м'ять пе́рвих, і послі́дним би́вшим не бу́деть їх па́м'ять с бу́дущими на послі́док. | Нёсть пaмzть пeрвыхъ, и3 послBднимъ бhвшымъ не бyдетъ и4хъ пaмzть съ бyдущими на послёдокъ. |
|
12
|
12
|
| Аз Екклесіа́ст бих цар над Ізра́їлем во Ієрусали́мі | Ѓзъ є3кклесіaстъ бhхъ цaрь над8 ї}лемъ во їеrли1мэ |
|
13
|
13
|
| і вдах се́рдце моє́, є́же взиска́ти і разсмотри́ти в му́дрості о всіх бива́ющих под небесе́м; я́ко попече́ніє лука́во даде́ Бог сино́м челові́чеським, є́же упраждня́тися в нем. | и3 вдaхъ сeрдце моE, є4же взыскaти и3 разсмотри1ти въ мyдрости њ всёхъ бывaющихъ под8 небесeмъ: ћкw попечeніе лукaво дадE бGъ сынHмъ человёчєскимъ, є4же ўпражднsтисz въ нeмъ. |
|
14
|
14
|
| Ви́діх вся́чеськая сотворе́нія сотворе́нная под со́лнцем; і се, вся су́єтство і проізволе́ніє ду́ха. | Ви1дэхъ всsчєскаz сотворє1ніz сотворє1ннаz под8 с0лнцемъ: и3 сE, вс‰ сyетство и3 произволeніе дyха. |
|
15
|
15
|
| Развраще́нноє не мо́жеть іспра́витися, і лише́ніє не мо́жеть ізчи́слитися. | Развращeнное не м0жетъ и3спрaвитисz, и3 лишeніе не м0жетъ и3зчи1слитисz. |
|
16
|
16
|
| Глаго́лах аз в се́рдці моє́м, є́же рещи́: се, аз возвели́чихся і умно́жих му́дрость па́че всіх, і́же би́ша пре́жде мене́ во Ієрусали́мі, | Глаг0лахъ ѓзъ въ сeрдцы моeмъ, є4же рещи2: сE, ѓзъ возвели1чихсz и3 ўмн0жихъ мyдрость пaче всёхъ, и5же бhша прeжде менє2 во їеrли1мэ, |
|
17
|
17
|
| і се́рдце моє́ вдах, є́же ві́діти прему́дрость і ра́зум; і се́рдце моє́ ви́ді мно́гая, прему́дрость і ра́зум, при́тчі і хи́трость; уразумі́х аз, я́ко і сіє́ єсть проізволе́ніє ду́ха: | и3 сeрдце моE вдaхъ, є4же вёдэти премyдрость и3 рaзумъ: и3 сeрдце моE ви1дэ мнHгаz, премyдрость и3 рaзумъ, при6тчи и3 хи1трость: ўразумёхъ ѓзъ, ћкw и3 сіE є4сть произволeніе дyха: |
|
18
|
18
|
| я́ко во мно́жестві му́дрости мно́жество ра́зума, і приложи́вий ра́зум приложи́ть болі́знь. | ћкw во мн0жествэ мyдрости мн0жество рaзума, и3 приложи1вый рaзумъ приложи1тъ болёзнь. |
|
Глава 2
|
Главa в7
|
|
1
|
1
|
| Реко́х аз в се́рдці моє́м: прийди́ у́бо, да тя іскушу́ в весе́лії, і виждь во бла́зі; і се, тако́жде сіє́ су́єтство. | Рек0хъ ѓзъ въ сeрдцы моeмъ: пріиди2 u5бо, да тS и3скушY въ весeліи, и3 ви1ждь во блaзэ: и3 сE, тaкожде сіE сyетство. |
|
2
|
2
|
| Смі́ху реко́х: погріше́ніє, і весе́лію: что сіє́ твори́ши? | Смёху рек0хъ: погрэшeніе, и3 весeлію: что2 сіE твори1ши; |
|
3
|
3
|
| І разсмотри́х, а́ще се́рдце моє́ повлече́ть а́ки вино́ плоть мою́, і се́рдце моє́ наста́ви м'я в му́дрості, і є́же удержа́ти весе́ліє, до́ндеже уви́жду, ко́є бла́го сино́м челові́чеським, є́же творя́ть под со́лнцем в число́ дній живота́ Своєго́. | И# разсмотри1хъ, ѓще сeрдце моE повлечeтъ ѓки віно2 пл0ть мою2: и3 сeрдце моE настaви мS въ мyдрости, и3 є4же ўдержaти весeліе, д0ндеже ўви1жду, к0е блaго сынHмъ человёчєскимъ, є4же творsтъ под8 с0лнцемъ въ число2 днjй животA своегw2. |
|
4
|
4
|
| Возвели́чих творе́ніє моє́: созда́х мі до́ми, насади́х мі віногра́ди, | Возвели1чихъ творeніе моE: создaхъ ми2 д0мы, насади1хъ ми2 віногрaды, |
|
5
|
5
|
| сотвори́х мі вертогра́ди і сади́ і насади́х в них древе́с вся́каго плода́, | сотвори1хъ ми2 вертогрaды и3 сады2 и3 насади1хъ въ ни1хъ древeсъ всsкагw плодA, |
|
6
|
6
|
| сотвори́х мі купі́ли водни́я, є́же напая́ти от них прозябе́ніє древе́с; | сотвори1хъ ми2 купBли вwднhz, є4же напаsти t ни1хъ прозzбeніе древeсъ: |
|
7
|
7
|
| притяжа́х раби́ і раби́ни, і домоча́дці би́ша мі; і стяжа́ніє скота́, і стад мно́го мі бисть, па́че всіх би́вших пре́жде мене́ во Ієрусали́мі; | притzжaхъ рабы6 и3 рабы6ни, и3 домочaдцы бhша ми2: и3 стzжaніе скотA, и3 стaдъ мн0го ми2 бhсть, пaче всёхъ бhвшихъ прeжде менє2 во їеrли1мэ: |
|
8
|
8
|
| собра́х мі зла́то і сребро́ і імі́нія царе́й і стран, сотвори́х мі пою́щих і пою́щия, і услажде́нія сино́в челові́чеських, виноче́рпці і виноче́рпиці. | собрaхъ ми2 злaто и3 сребро2 и3 и3мBніz царeй и3 стрaнъ, сотвори1хъ ми2 пою1щихъ и3 пою1щыz, и3 ўслаждє1ніz сынHвъ человёческихъ, віночeрпцы и3 віночє1рпицы. |
|
9
|
9
|
| І возвели́чихся, і приложи́хся му́дрості па́че всіх би́вших пре́жде мене́ во Ієрусали́мі; і му́дрость моя́ преби́сть со мно́ю. | И# возвели1чихсz, и3 приложи1хсz мyдрости пaче всёхъ бhвшихъ прeжде менє2 во їеrли1мэ: и3 мyдрость моS пребhсть со мн0ю. |
|
10
|
10
|
| І все, єго́же проси́ста о́чі мої́, не от'я́х от них і не возбрани́х се́рдцю моєму́ от вся́каго весе́лія моєго́, я́ко се́рдце моє́ возвесели́ся во вся́цім труді́ моє́м. І сіє́ бисть часть моя́ от всего́ труда́ моєго́. | И# всE, є3гHже проси1ста џчи мои2, не tsхъ t ни1хъ и3 не возбрани1хъ сeрдцу моемY t всsкагw весeліz моегw2, ћкw сeрдце моE возвесели1сz во всsцэмъ трудЁ моeмъ. И# сіE бhсть чaсть моS t всегw2 трудA моегw2. |
|
11
|
11
|
| І призрі́х аз на вся творе́нія моя́, я́же сотвори́сті ру́ці мої́, і на труд, і́мже труди́хся твори́ти. І се, вся суєта́ і проізволе́ніє ду́ха, і ність ізоби́ліє под со́лнцем. | И# призрёхъ ѓзъ на вс‰ творє1ніz мо‰, ±же сотвори1стэ рyцэ мои2, и3 на трyдъ, и4мже труди1хсz твори1ти. И# сE, вс‰ суетA и3 произволeніе дyха, и3 нёсть и3з8oби1ліе под8 с0лнцемъ. |
|
12
|
12
|
| І призрі́х аз ви́діти му́дрость, лесть і безу́міє; я́ко кто челові́к, і́же по́йдеть вслід сові́та, єли́ка сотвори́ в нем? | И# призрёхъ ѓзъ ви1дэти мyдрость, лeсть и3 безyміе: ћкw кто2 человёкъ, и4же п0йдетъ в8слёдъ совёта, є3ли6ка сотвори2 въ нeмъ; |
|
13
|
13
|
| І ви́діх аз, я́ко єсть ізоби́ліє му́дрости па́че безу́мія, я́коже ізоби́ліє сві́та па́че тьми; | И# ви1дэхъ ѓзъ, ћкw є4сть и3з8oби1ліе мyдрости пaче безyміz, ћкоже и3з8oби1ліе свёта пaче тмы2: |
|
14
|
14
|
| му́драго о́чі єго́ во главі́ єго́, а безу́мний во тьмі хо́дить; і уві́діх і аз, я́ко слу́чай єди́н случи́ться всім їм. | мyдрагw џчи є3гw2 во главЁ є3гw2, ґ безyмный во тмЁ х0дитъ: и3 ўвёдэхъ и3 ѓзъ, ћкw слyчай є3ди1нъ случи1тсz всBмъ и5мъ. |
|
15
|
15
|
| І ріх аз в се́рдці моє́м: я́коже слу́чай безу́мнаго, і мні случи́ться: і вску́ю умудри́хся? Аз тогда́ ізли́шше глаго́лах в се́рдці моє́м, я́ко і сіє́ суєта́, поне́же безу́мний от ізби́тка глаго́леть. | И# рёхъ ѓзъ въ сeрдцы моeмъ: ћкоже слyчай безyмнагw, и3 мнЁ случи1тсz: и3 вскyю ўмудри1хсz; Ѓзъ тогдA и3зли1шше глаг0лахъ въ сeрдцы моeмъ, ћкw и3 сіE суетA, понeже безyмный t и3збhтка глаг0летъ: |
|
16
|
16
|
| Я́ко ність па́м'яти му́драго с безу́мним во вік, зане́ уже́ во днех гряду́щих вся забве́на би́ша; і ка́ко у́мреть му́дрий с безу́мним? | ћкw нёсть пaмzти мyдрагw съ безyмнымъ во вёкъ, занE ўжE во днeхъ грzдyщихъ вс‰ забвє1на бhша: и3 кaкw ќмретъ мyдрый съ безyмнымъ; |
|
17
|
17
|
| І возненави́діх живо́т, я́ко лука́вно мні сотворе́ніє сотворе́нноє под со́лнцем, поне́же вся́чеськая суєта́ і проізволе́ніє ду́ха. | И# возненави1дэхъ жив0тъ, ћкw лукaвно мнЁ сотворeніе сотворeнное под8 с0лнцемъ: понeже всsчєскаz суетA и3 произволeніе дyха. |
|
18
|
18
|
| І возненави́діх аз вся́чеськая ми́ра і труд мой, і́мже аз тружда́юся под со́лнцем, я́ко оставля́ю єго́ челові́ку бу́дущему по мні. | И# возненави1дэхъ ѓзъ всsчєскаz мjра и3 трyдъ м0й, и4мже ѓзъ труждaюсz под8 с0лнцемъ, ћкw њставлsю є3го2 человёку бyдущему по мнЁ. |
|
19
|
19
|
| І кто вість, мудр ли бу́деть іли́ безу́мен? І облада́ти ли і́мать всім трудо́м мої́м, і́мже труди́хся і і́мже му́дрствовах под со́лнцем? І сіє́ же суєта́. | И# кто2 вёсть, мyдръ ли бyдетъ и3ли2 безyменъ; и3 њбладaти ли и4мать всёмъ труд0мъ мои1мъ, и4мже труди1хсz и3 и4мже мyдрствовахъ под8 с0лнцемъ; И# сіe же суетA. |
|
20
|
20
|
| І обрати́хся аз отрещи́ся се́рдцю моєму́ о всем труді́, і́мже труди́хся под со́лнцем. | И# њбрати1хсz ѓзъ tрещи1сz сeрдцу моемY њ всeмъ трудЁ, и4мже труди1хсz под8 с0лнцемъ: |
|
21
|
21
|
| я́ко єсть челові́к, єго́же труд в му́дрості і в ра́зумі і в му́жестві, і челові́к, і́же не потруди́ся о нем, дасть єму́ часть свою́. І сіє́ суєта́ і лука́вство ве́ліє. | ћкw є4сть человёкъ, є3гHже трyдъ въ мyдрости и3 въ рaзумэ и3 въ мyжествэ: и3 человёкъ, и4же не потруди1сz њ нeмъ, дaстъ є3мY чaсть свою2. И# сіE суетA и3 лукaвство вeліе. |
|
22
|
22
|
| Я́ко бива́єть челові́ку во всем труді́ єго́ і в проізволе́нії се́рдця єго́, і́мже той тружда́ється под со́лнцем, | Ћкw бывaетъ человёку во всeмъ трудЁ є3гw2 и3 въ произволeніи сeрдца є3гw2, и4мже т0й труждaетсz под8 с0лнцемъ, |
|
23
|
23
|
| я́ко всі дні́є єго́ болі́зней і я́рости попече́ніє єму́, і́бо в нощі́ не спить се́рдце єго́. І сіє́ же суєта́ єсть. | ћкw вси2 днjе є3гw2 болёзней и3 ћрости попечeніе є3мY, и4бо въ нощи2 не спи1тъ сeрдце є3гw2. И# сіe же суетA є4сть. |
|
24
|
24
|
| Ність бла́го челові́ку, но (ра́зві) є́же ясть і піє́ть і є́же пока́жеть душі́ своє́й бла́го в труді́ своє́м. І сіє́ ви́діх аз, я́ко от руки́ Бо́жия єсть. | Нёсть блaго человёку, но (рaзвэ) є4же ћстъ и3 піeтъ и3 є4же покaжетъ души2 своeй блaго въ трудЁ своeмъ: и3 сіE ви1дэхъ ѓзъ, ћкw t руки2 б9іz є4сть: |
|
25
|
25
|
| я́ко кто ясть і піє́ть кромі́ Єго́? | ћкw кто2 ћстъ и3 піeтъ кромЁ є3гw2; |
|
26
|
26
|
| Я́ко челові́ку бла́гу пред лице́м Єго́ даде́ му́дрость і ра́зум і весе́ліє, согріша́ющему же даде́ попече́ніє, є́же прилага́ти і собира́ти, во є́же да́ти благо́му пред лице́м Бо́жиїм. Я́ко і сіє́ суєта́ і проізволе́ніє ду́ха. | Ћкw человёку блaгу пред8 лицeмъ є3гw2 дадE мyдрость и3 рaзумъ и3 весeліе, согрэшaющему же дадE попечeніе, є4же прилагaти и3 собирaти, во є4же дaти благ0му пред8 лицeмъ б9іимъ: ћкw и3 сіE суетA и3 произволeніе дyха. |
|
Глава 3
|
Главa G
|
|
1
|
1
|
| Всім вре́м'я і вре́м'я вся́цій ве́щі под небесе́м. | ВсBмъ врeмz и3 врeмz всsцэй вeщи под8 небесeмъ: |
|
2
|
2
|
| Вре́м'я ражда́ти і вре́м'я умира́ти, вре́м'я сади́ти і вре́м'я історга́ти сажде́ноє, | врeмz раждaти и3 врeмz ўмирaти, врeмz сади1ти и3 врeмz и3сторгaти саждeное, |
|
3
|
3
|
| вре́м'я убива́ти і вре́м'я ціли́ти, вре́м'я разруша́ти і вре́м'я созида́ти, | врeмz ўбивaти и3 врeмz цэли1ти, врeмz разрушaти и3 врeмz созидaти, |
|
4
|
4
|
| вре́м'я пла́кати і вре́м'я смія́тися, вре́м'я рида́ти і вре́м'я ликова́ти, | врeмz плaкати и3 врeмz смэsтисz, врeмz рыдaти и3 врeмz ликовaти, |
|
5
|
5
|
| вре́м'я размета́ти ка́меніє і вре́м'я собира́ти ка́меніє, вре́м'я обима́ти і вре́м'я удаля́тися от обима́нія, | врeмz разметaти кaменіе и3 врeмz собирaти кaменіе, врeмz њбымaти и3 врeмz ўдалsтисz t њбымaніz, |
|
6
|
6
|
| вре́м'я іска́ти і вре́м'я погубля́ти, вре́м'я храни́ти і вре́м'я отрі́яти, | врeмz и3скaти и3 врeмz погублsти, врeмz храни1ти и3 врeмz tрёzти, |
|
7
|
7
|
| вре́м'я раздра́ти і вре́м'я сши́ти, вре́м'я молча́ти і вре́м'я глаго́лати, | врeмz раздрaти и3 врeмz сши1ти, врeмz молчaти и3 врeмz глаг0лати, |
|
8
|
8
|
| вре́м'я люби́ти і вре́м'я ненави́діти, вре́м'я бра́ні і вре́м'я ми́ра. | врeмz люби1ти и3 врeмz ненави1дэти, врeмz брaни и3 врeмz ми1ра. |
|
9
|
9
|
| Ко́є ізоби́ліє творя́щаго, в ни́хже сам труди́ться? | К0е и3з8oби1ліе творsщагw, въ ни1хже сaмъ труди1тсz; |
|
10
|
10
|
| Ви́діх попече́ніє вся́чеськоє, є́же даде́ Бог сино́м челові́чеським, є́же пещи́ся в нем. | Ви1дэхъ попечeніе всsческое, є4же дадE бGъ сынHмъ человёчєскимъ, є4же пещи1сz въ нeмъ. |
|
11
|
11
|
| Вся́чєская, я́же сотвори́, добра́ (суть) во вре́м'я своє́, і́бо вся́кий вік дал єсть в се́рдце їх, я́ко да не обря́щеть челові́к сотворе́нія, є́же сотвори́ Бог от нача́ла і да́же до конця́. | Всsчєскаz, ±же сотвори2, дwбрA (сyть) во врeмz своE, и4бо всsкій вёкъ дaлъ є4сть въ сeрдце и4хъ, ћкw да не њбрsщетъ человёкъ сотворeніz, є4же сотвори2 бGъ t начaла и3 дaже до концA. |
|
12
|
12
|
| Уразумі́х, я́ко ність бла́го в них, но то́кмо є́же весели́тися і є́же твори́ти бла́го в животі́ своє́м. | Ўразумёхъ, ћкw нёсть блaго въ ни1хъ, но т0кмw є4же весели1тисz и3 є4же твори1ти блaго въ животЁ своeмъ: |
|
13
|
13
|
| І́бо всяк челові́к, і́же ясть і піє́ть і ви́дить благо́є во всем труді́ своє́м, сіє́ дая́ніє Бо́жиє єсть. | и4бо всsкъ человёкъ, и4же ћстъ и3 піeтъ и3 ви1дитъ благ0е во всeмъ трудЁ своeмъ, сіE даsніе б9іе є4сть. |
|
14
|
14
|
| Разумі́х, я́ко вся, єли́ка сотвори́ Бог, сія́ бу́дуть во вік. К тім ність приложи́ти і от тіх ність от’я́ти, і Бог сотвори́, да убоя́ться от лиця́ Єго́. | Разумёхъ, ћкw вс‰, є3ли6ка сотвори2 бGъ, сі‰ бyдутъ во вёкъ: къ тBмъ нёсть приложи1ти и3 t тёхъ нёсть tsти, и3 бGъ сотвори2, да ўбоsтсz t лицA є3гw2: |
|
15
|
15
|
| Би́вшеє уже́ єсть, і єли́ка і́муть би́ти, уже́ би́ша, і Бог взи́щеть гони́маго. | бhвшее ўжE є4сть, и3 є3ли6ка и4мутъ бhти, ўжE бhша, и3 бGъ взhщетъ гони1маго. |
|
16
|
16
|
| І єще́ ви́діх под со́лнцем мі́сто суда́, та́мо нечести́вий, і мі́сто пра́веднаго, та́мо благочести́вий. | И# є3щE ви1дэхъ под8 с0лнцемъ мёсто судA, тaмw нечести1вый, и3 мёсто првdнагw, тaмw бlгочести1вый. |
|
17
|
17
|
| І ріх аз в се́рдці моє́м: пра́веднаго і нечести́ваго су́дить Бог, я́ко вре́м'я вся́цій ве́щі і на вся́цім сотворе́нії та́мо. | И# рёхъ ѓзъ въ сeрдцы моeмъ: првdнаго и3 нечести1ваго сyдитъ бGъ: ћкw врeмz всsцэй вeщи и3 на всsцэмъ сотворeніи тaмw. |
|
18
|
18
|
| Ріх аз в се́рдці моє́м о глаго́ланії сино́в челові́чеських, я́ко разсу́дить їх Бог, і є́же показа́ти, я́ко сі́ї ско́ти суть. | Рёхъ ѓзъ въ сeрдцы моeмъ њ глаг0ланіи сынHвъ человёческихъ, ћкw разсyдитъ и5хъ бGъ: и3 є4же показaти, ћкw сjи ск0ти сyть: |
|
19
|
19
|
| І́бо і тім я́коже слу́чай сино́в челові́чеських і слу́чай ско́тский, слу́чай єди́н їм. Я́коже смерть того́, та́ко і смерть сего́, і дух єди́н во всіх. І что ізли́шше і́мать челові́к па́че скота́? Нічто́же, я́ко вся́чеськая суєта́. | и4бо и3 тBмъ ћкоже слyчай сынHвъ человёческихъ и3 слyчай ск0тскій, слyчай є3ди1нъ и5мъ: ћкоже смeрть тогw2, тaкw и3 смeрть сегw2, и3 дyхъ є3ди1нъ во всёхъ: и3 что2 и3зли1шше и4мать человёкъ пaче скотA; ничт0же: ћкw всsчєскаz суетA. |
|
20
|
20
|
| Вся і́дуть во єди́но мі́сто. Вся би́ша от пе́рсти і вся в персть возвраща́ються. | Вс‰ и4дутъ во є3ди1но мёсто: вс‰ бhша t пeрсти и3 вс‰ въ пeрсть возвращaютсz. |
|
21
|
21
|
| І кто вість дух сино́в челові́чеських, а́ще той восхо́дить горі́, і дух ско́тский, а́ще низхо́дить той до́лу в зе́млю? | И# кто2 вёсть дyхъ сынHвъ человёческихъ, ѓще т0й восх0дитъ горЁ; и3 дyхъ ск0тскій, ѓще низх0дитъ т0й д0лу въ зeмлю; |
|
22
|
22
|
| І ви́діх, я́ко ність бла́го, но то́кмо є́же возвесели́ться челові́к в творе́ніїх свої́х, я́ко сія́ часть єго́. Поне́же кто приведе́ть єго́ ви́діти то, є́же бу́деть по нем? | И# ви1дэхъ, ћкw нёсть блaго, но т0кмw є4же возвесели1тсz человёкъ въ творeніихъ свои1хъ, ћкw сіS чaсть є3гw2: понeже кто2 приведeтъ є3го2 ви1дэти то2, є4же бyдетъ по нeмъ; |
|
Глава 4
|
Главa д7
|
|
1
|
1
|
| І обрати́хся аз і ви́діх вся оклевета́нія бива́ющая под со́лнцем. І се, сле́зи оклевета́нних, і ність їм утіша́ющаго, і от руки́ клеве́щущих на ня крі́пость, і ність їм утіша́ющаго. | И# њбрати1хсz ѓзъ и3 ви1дэхъ вс‰ њклевєтaніz быв†ющаz под8 с0лнцемъ: и3 сE, слeзы њклеветaнныхъ, и3 нёсть и5мъ ўтэшaющагw, и3 t руки2 клевeщущихъ на нS крёпость, и3 нёсть и5мъ ўтэшaющагw. |
|
2
|
2
|
| І похвали́х аз всіх уме́рших, і́же умро́ша уже́, па́че живи́х, єли́ци жи́ви суть досе́лі. | И# похвали1хъ ѓзъ всёхъ ўмeршихъ, и5же ўмр0ша ўжE, пaче живhхъ, є3ли1цы жи1ви сyть досeлэ: |
|
3
|
3
|
| І благ па́че обої́х сих, і́же єще́ не бисть, і́же не ви́ді вся́каго сотворе́нія лука́ваго сотворе́ннаго под со́лнцем. | и3 блaгъ пaче nбои1хъ си1хъ, и4же є3щE не бhсть, и4же не ви1дэ всsкагw сотворeніz лукaвагw сотворeннагw под8 с0лнцемъ. |
|
4
|
4
|
| І ви́діх аз весь труд і вся́ко му́жество сотворе́нія, я́ко сіє́ ре́вность му́жа от по́друга своєго́. І сіє́ суєта́ і проізволе́ніє ду́ха. | И# ви1дэхъ ѓзъ вeсь трyдъ и3 всsко мyжество сотворeніz, ћкw сіE рeвность мyжа t п0друга своегw2. И# сіE суетA и3 произволeніе дyха. |
|
5
|
5
|
| Безу́мний об'я́т ру́ці свої́ і сніде́ пло́ті своя́. | Безyмный њб8sтъ рyцэ свои2 и3 снэдE плHти сво‰. |
|
6
|
6
|
| Бла́го єсть ісполне́ніє го́рсти поко́я, па́че ісполне́нія двою́ го́рстію труда́ і произволе́нія ду́ха. | Блaго є4сть и3сполнeніе г0рсти пок0z, пaче и3сполнeніz двою2 гHрстію трудA и3 произволeніz дyха. |
|
7
|
7
|
| І обрати́хся аз і ви́діх су́єтство под со́лнцем. | И# њбрати1хсz ѓзъ и3 ви1дэхъ сyетство под8 с0лнцемъ: |
|
8
|
8
|
| Єсть єди́н, і ність втора́го, ні си́на, ніже́ бра́та ність єму́, і ність конця́ всему́ труду́ єго́, ніже́ о́ко єго́ насища́ється бога́тства. І кому́ аз тружда́юся і лиша́ю ду́шу мою́ от благости́ні? І сіє́ суєта́ і попече́ніє лука́вно єсть. | є4сть є3ди1нъ, и3 нёсть вторaгw, ни сhна, нижE брaта нёсть є3мY, и3 нёсть концA всемY трудY є3гw2, нижE џко є3гw2 насыщaетсz богaтства. И# комY ѓзъ труждaюсz и3 лишaю дyшу мою2 t благостhни; И# сіE суетA и3 попечeніе лукaвно є4сть. |
|
9
|
9
|
| Бла́зі два па́че єди́наго, ї́мже єсть мзда бла́га в труді́ їх. | Блaзи двA пaче є3ди1нагw, и5мже є4сть мздA блaга въ трудЁ и4хъ: |
|
10
|
10
|
| Я́ко а́ще паде́ться єди́н от них, воздви́гнеть други́й прича́стника своєго́, і го́ре тому́ єди́ному, єгда́ паде́ть і не бу́деть втора́го воздви́гнути єго́. | ћкw ѓще падeтсz є3ди1нъ t ни1хъ, воздви1гнетъ другjй причaстника своего2: и3 г0ре томY є3ди1ному, є3гдA падeтъ и3 не бyдетъ вторaгw воздви1гнути є3го2. |
|
11
|
11
|
| І а́ще у́снета два, тепло́ ї́ма бу́деть, а єди́н ка́ко согрі́ється? | И# ѓще ќснета двA, тепло2 и4ма бyдетъ, ґ є3ди1нъ кaкw согрёетсz; |
|
12
|
12
|
| І а́ще укріпи́ться єди́н, два ста́нета проти́ву єму́, і вервь треплете́на не ско́ро расто́ргнеться. | И# ѓще ўкрэпи1тсz є3ди1нъ, двA стaнета проти1ву є3мY: и3 вeрвь треплетeна не ск0рw раст0ргнетсz. |
|
13
|
13
|
| Благ о́трок нищ і мудр, па́че ста́ра царя́ і безу́мна, і́же не разумі́ внима́ти єще́. | Блaгъ џтрокъ ни1щь и3 мyдръ, пaче стaра царS и3 безyмна, и4же не разумЁ внимaти є3щE: |
|
14
|
14
|
| Я́ко із до́му ю́зников ізи́деть ца́рствовати, поне́же і в ца́рстві своє́м роди́ся нищ. | ћкw и3з8 д0му ю4зникwвъ и3зhдетъ цaрствовати, понeже и3 въ цaрствэ своeмъ роди1сz ни1щь. |
|
15
|
15
|
| Ви́діх всіх живу́щих, ходя́щих под со́лнцем, с ю́ним втори́м, і́же воста́неть вмі́сто єго́. | Ви1дэхъ всёхъ живyщихъ, ходsщихъ под8 с0лнцемъ, съ ю4нымъ вторhмъ, и4же востaнетъ вмёстw є3гw2. |
|
16
|
16
|
| Ність конця́ всім лю́дем, всім, і́же пред ни́ми би́ша, і́бо послі́днії не возвеселя́ться о нем, я́ко і сіє́ суєта́ і проізволе́ніє ду́ха. | Нёсть концA всBмъ лю1демъ, всBмъ, и5же пред8 ни1ми бhша, и4бо послёдніи не возвеселsтсz њ нeмъ: ћкw и3 сіE суетA и3 произволeніе дyха. |
|
17
|
17
|
| Сохрани́ но́гу твою́, єгда́ а́ще і́деши в дом Бо́жий, і близ (бу́ди) є́же слу́шати. Па́че дая́нія безу́мних же́ртва твоя́, поне́же не ві́дять, я́ко творя́ть зло. | Сохрани2 н0гу твою2, є3гдA ѓще и4деши въ д0мъ б9ій, и3 бли1з8 (бyди) є4же слyшати: пaче даsніz безyмныхъ жeртва твоS, понeже не вёдzтъ, ћкw творsтъ ѕло2. |
|
Глава 5
|
Главa є7
|
|
1
|
1
|
| Не скор бу́ди усти́ твої́ми, і се́рдце твоє́ да не ускоря́єть ізноси́ти сло́во пред лице́м Бо́жиїм. Я́ко Бог на небесі́ горі́, ти же на землі́ до́лу, сего́ ра́ди да бу́дуть словеса́ твоя́ ма́ла. | Не ск0ръ бyди ўсты6 твои1ми, и3 сeрдце твоE да не ўскорsетъ и3зноси1ти сл0во пред8 лицeмъ б9іимъ, ћкw бGъ на нб7си2 горЁ, тh же на земли2 д0лу: сегw2 рaди да бyдутъ словесA тво‰ м†ла: |
|
2
|
2
|
| Я́ко прихо́дить со́ніє во мно́жестві попече́нія, та́ко і глас безу́мнаго во мно́жестві слове́с. | ћкw прих0дитъ с0ніе во мн0жествэ попечeніz, тaкw и3 глaсъ безyмнагw во мн0жествэ словeсъ. |
|
3
|
3
|
| А́ще обіща́єши обі́т Бо́гу, не уме́дли отда́ти єго́. Я́ко ність хоті́нія в безу́мних, ти у́бо, єли́ка а́ще обіща́єши, отда́ждь. | Ѓще њбэщaеши њбётъ бGу, не ўмeдли tдaти є3го2, ћкw нёсть хотёніz въ безyмныхъ: ты2 u5бо, є3ли6ка ѓще њбэщaеши, tдaждь. |
|
4
|
4
|
| Бла́го тебі́ є́же не обіщава́тися, не́жели обіща́вшуся тебі́, не отда́ти. | Блaго тебЁ є4же не њбэщавaтисz, нeжели њбэщaвшусz тебЁ, не tдaти. |
|
5
|
5
|
| Не даждь устна́м твої́м є́же во гріх ввести́ плоть твою́, і да не рече́ши пред лице́м Бо́жиїм, я́ко неві́дініє єсть, да не прогні́вається Бог о гла́сі твоє́м і растли́ть творе́нія рук твої́х. | Не дaждь ўстнaмъ твои6мъ є4же во грёхъ ввести2 пл0ть твою2, и3 да не речeши пред8 лицeмъ б9іимъ, ћкw невёдэніе є4сть: да не прогнёваетсz бGъ њ глaсэ твоeмъ и3 растли1тъ творє1ніz рyкъ твои1хъ: |
|
6
|
6
|
| Я́ко во мно́жестві со́ній і су́єтствія, (та́ко) і словеса́ мно́га, ті́мже Бо́га бо́йся. | ћкw во мн0жествэ с0ній и3 сyетствіz, (тaкw) и3 словесA мнHга, тёмже бGа б0йсz. |
|
7
|
7
|
| А́ще оби́ду ни́щаго і расхище́ніє суда́ і пра́вди уви́диши во страні́, не диви́ся о ве́щі. Я́ко висо́кий над висо́ким надзира́тель, і висо́ції над ни́ми, | Ѓще њби1ду ни1щагw и3 расхищeніе судA и3 прaвды ўви1диши во странЁ, не диви1сz њ вeщи: ћкw выс0кій над8 выс0кимъ надзирaтель, и3 выс0цыи над8 ни1ми, |
|
8
|
8
|
| і ізоби́ліє землі́ над всім єсть цар села́ возді́ланна. | и3 и3з8oби1ліе земли2 над8 всёмъ є4сть цaрь селA воздёланна. |
|
9
|
9
|
| Люб'я́й сребро́ не наси́титься сребра́. І кто наслади́ться во мно́жестві єго́ плода́? І сіє́ суєта́. | Любsй сребро2 не насhтитсz сребрA: и3 кто2 наслади1тсz во мн0жествэ є3гw2 плодA; И# сіE суетA. |
|
10
|
10
|
| Во мно́жестві бла́га умно́жишася яду́щії є. І ко́є му́жество іму́щему є? Я́ко нача́ло є́же ви́діти очи́ма свої́ма. | Во мн0жествэ блaга ўмн0жишасz kдyщіи є5: и3 к0е мyжество и3мyщему є5; ћкw начaло є4же ви1дэти nчи1ма свои1ма. |
|
11
|
11
|
| Сон сла́док рабо́тающему, а́ще ма́ло або мно́го сність. А наси́тившагося бога́тство не оставля́єть усну́ти. | С0нъ слaдокъ раб0тающему, ѓще мaлw и3ли2 мн0гw снёсть: ґ насhтившагосz богaтство не њставлsетъ ўснyти. |
|
12
|
12
|
| Єсть неду́г, єго́же ви́діх под со́лнцем, бога́тство храни́мо от стяжа́теля во зло єму́, | Е$сть недyгъ, є3г0же ви1дэхъ под8 с0лнцемъ, богaтство храни1мо t стzжaтелz во ѕло2 є3мY: |
|
13
|
13
|
| і поги́бнеть бога́тство о́но в попече́нії лука́вні, і роди́ си́на, і ність в руці́ єго́ нічто́же. | и3 поги1бнетъ богaтство џно въ попечeніи лукaвнэ: и3 роди2 сhна, и3 нёсть въ руцЁ є3гw2 ничт0же: |
|
14
|
14
|
| Я́коже ізи́де із чре́ва ма́тере своєя́ наг, возврати́ться іти́, я́коже і при́йде, і нічто́же во́зьметь от труда́ своєго́, да понесе́ть в руці́ своє́й. | ћкоже и3зhде и3з8 чрeва мaтере своеS нaгъ, возврати1тсz и3ти2, ћкоже и3 пріи1де, и3 ничт0же в0зметъ t трудA своегw2, да понесeтъ въ руцЁ своeй. |
|
15
|
15
|
| І сіє́ зол неду́г. Я́коже бо при́йде, та́ко і оти́деть, і ка́я по́льза єму́, я́ко труди́ться на вітр? | И# сіE ѕ0лъ недyгъ: ћкоже бо пріи1де, тaкw и3 tи1детъ, и3 кaz п0льза є3мY, ћкw труди1тсz на вётръ; |
|
16
|
16
|
| І́бо всі дні́є єго́ во тьмі і пла́чі і в я́рості мно́зі, і в неду́зі і во гні́ві. | И$бо вси2 днjе є3гw2 во тмЁ и3 плaчи и3 въ ћрости мн0зэ, и3 въ недyзэ и3 во гнёвэ. |
|
17
|
17
|
| Се, ви́діх аз благо́є, є́же єсть ізря́дно, є́же я́сти і пи́ти і ви́діти благости́ню во всем труді́ своє́м, і́мже труди́лся би под со́лнцем, в число́ дній живота́ своєго́, я́же дал єсть єму́ Бог, я́ко сіє́ часть Єго́. | СE, ви1дэхъ ѓзъ благ0е, є4же є4сть и3зрsдно, є4же ћсти и3 пи1ти и3 ви1дэти благостhню во всeмъ трудЁ своeмъ, и4мже труди1лсz бы под8 с0лнцемъ, въ число2 днjй животA своегw2, ±же дaлъ є4сть є3мY бGъ, ћкw сіE чaсть є3гw2: |
|
18
|
18
|
| і́бо вся́кому челові́ку, єму́же дал єсть Бог бога́тство і імі́нія, і власть даде́ єму́ я́сти от того́ і прия́ти часть свою́ і возвесели́тися о труді́ своє́м, сіє́ дар Бо́жий єсть. | и4бо всsкому человёку, є3мyже дaлъ є4сть бGъ богaтство и3 и3мBніz, и3 влaсть дадE є3мY ћсти t тогw2 и3 пріsти чaсть свою2 и3 возвесели1тисz њ трудЁ своeмъ, сіE дaръ б9ій є4сть: |
|
19
|
19
|
| Я́ко не мно́го па́м'ятствовати і́мать дні живота́ своєго́, поне́же Бог облага́єть єго́ попече́ньми в весе́лії се́рдця єго́. | ћкw не мн0го пaмzтствовати и4мать дни6 животA своегw2, понeже бGъ њблагaетъ є3го2 попечeньми въ весeліи сeрдца є3гw2. |
|
Глава 6
|
Главa ѕ7
|
|
1
|
1
|
| Єсть лука́вствіє, є́же ви́діх под со́лнцем, і мно́го єсть над челові́ком. | Е$сть лукaвствіе, є4же ви1дэхъ под8 с0лнцемъ, и3 мн0го є4сть над8 человёкомъ: |
|
2
|
2
|
| Муж, єму́же дасть Бог бога́тство і імі́ніє і сла́ву, і ність лиша́яй душі́ своє́й от всіх, ї́хже вожделі́єть, і не дасть єму́ Бог вла́сти от него́ я́сти, я́ко чуждь муж я́сти і́мать от него́. І сіє́ суєта́ і неду́г зол єсть. | мyжъ, є3мyже дaстъ бGъ богaтство и3 и3мёніе и3 слaву, и3 нёсть лишazй души2 своeй t всёхъ, и4хже вожделёетъ, и3 не дaстъ є3мY бGъ влaсти t негw2 ћсти, ћкw чyждь мyжъ ћсти и4мать t негw2. И# сіE суетA и3 недyгъ ѕ0лъ є4сть. |
