|
Книга Притч Соломонових
|
При1тчей СоломHнихъ
|
|
Глава 1
|
Главa №
|
|
1
|
1
|
| При́тчі Соломо́на, си́на Дави́дова, і́же ца́рствова во Ізра́їлі, | При6тчи соломHна сhна давjдова, и4же цaрствова во ї}ли, |
|
2
|
2
|
| позна́ти прему́дрость і наказа́ніє і уразумі́ти словеса́ му́дрости, | познaти премyдрость и3 наказaніе и3 ўразумёти словесA мyдрости, |
|
3
|
3
|
| прия́ти же ізви́тія слове́с і разріше́нія гада́ній, уразумі́ти же пра́вду і́стинную і суд ісправля́ти; | пріsти же и3зви6тіz словeсъ и3 разрэшє1ніz гадaній, ўразумёти же прaвду и4стинную и3 сyдъ и3справлsти: |
|
4
|
4
|
| да дасть незло́бивим кова́рство, отроча́ті же ю́ну чу́вство же і смисл. | да дaстъ неѕлHбивымъ ковaрство, nтрочaти же ю4ну чyвство же и3 смhслъ. |
|
5
|
5
|
| Сих бо послу́шав, му́дрий прему́дріє бу́деть, а разу́мний строї́тельство стя́жеть; | Си1хъ бо послyшавъ, мyдрый премyдрэе бyдетъ, ґ разyмный строи1телство стsжетъ: |
|
Глава 2
|
Главa в7
|
|
Глава 3
|
Главa G
|
|
Глава 22
|
Главa к7в
|
|
1
|
1
|
| Лу́чше і́м'я до́броє, не́же бога́тство мно́го, па́че же сребра́ і зла́та благода́ть блага́я. | Лyчше и4мz д0брое, нeже богaтство мн0го, пaче же сребрA и3 злaта блгdть бlгaz. |
|
2
|
2
|
| Бога́т і нищ сріто́ста друг дру́га, обої́х же Госпо́дь сотвори́. | Богaтъ и3 ни1щь срэт0ста дрyгъ дрyга, nбои1хъ же гDь сотвори2. |
|
3
|
3
|
| Худо́г, ви́дів лука́ваго му́чима крі́пко, сам наказу́ється; безу́мнії же мимоше́дше отщети́шася. | Худ0гъ, ви1дэвъ лукaваго мyчима крёпкw, сaмъ наказyетсz: безyмніи же мимошeдше њтщети1шасz. |
|
4
|
4
|
| Род прему́дрости страх Госпо́день, і бога́тство і сла́ва і живо́т. | Р0дъ премyдрости стрaхъ гDень, и3 богaтство и3 слaва и3 жив0тъ. |
|
5
|
5
|
| Волчці́ і сі́ті на путе́х стро́потних, храня́й же свою́ ду́шу ізбіжи́ть їх. | Волчцы2 и3 сBти на путeхъ стр0потныхъ, хранsй же свою2 дyшу и3збэжи1тъ и5хъ. |
|
6
|
6
|
| Бога́тії убо́гими і́муть облада́ти, | Богaтіи ўб0гими и4мутъ њбладaти, |
|
7
|
7
|
| і раби́ свої́м господе́м взайм даду́ть. | и3 раби2 свои6мъ господeмъ взаи1мъ дадyтъ. |
|
8
|
8
|
| Сі́явий зла́я по́жнеть зла́я, я́зву же діл свої́х соверши́ть. | Сёzвый ѕл†z п0жнетъ ѕл†z, ћзву же дёлъ свои1хъ соверши1тъ. |
|
9
|
9
|
| Му́жа ти́ха і дая́теля лю́бить Госпо́дь, суєту́ же діл єго́ сконча́єть. | Мyжа ти1ха и3 даsтелz лю1битъ гDь, суетy же дёлъ є3гw2 скончaетъ. |
|
10
|
10
|
| Ми́луяй ни́щаго сам препита́ється; от свої́х бо хлі́бов даде́ убо́гому. Побі́ду і честь устроя́єть дая́й да́ри, оба́че ду́шу погубля́єть стяжа́вших. | Ми1луzй ни1щаго сaмъ препитaетсz: t свои1хъ бо хлёбwвъ дадE ўб0гому. Побёду и3 чeсть ўстроsетъ даsй дaры, nбaче дyшу погублsетъ стzжaвшихъ. |
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.