|
Книга Притч Соломонових
|
При1тчей СоломHнихъ
|
|
Глава 1
|
Главa №
|
|
1
|
1
|
|
При́тчі Соломо́на, си́на Дави́дова, і́же ца́рствова во Ізра́їлі,
|
При6тчи соломHна сhна давjдова, и4же цaрствова во ї}ли,
|
|
2
|
2
|
|
позна́ти прему́дрость і наказа́ніє і уразумі́ти словеса́ му́дрости,
|
познaти премyдрость и3 наказaніе и3 ўразумёти словесA мyдрости,
|
|
3
|
3
|
|
прия́ти же ізви́тія слове́с і разріше́нія гада́ній, уразумі́ти же пра́вду і́стинную і суд ісправля́ти;
|
пріsти же и3зви6тіz словeсъ и3 разрэшє1ніz гадaній, ўразумёти же прaвду и4стинную и3 сyдъ и3справлsти:
|
|
4
|
4
|
|
да дасть незло́бивим кова́рство, отроча́ті же ю́ну чу́вство же і смисл.
|
да дaстъ неѕлHбивымъ ковaрство, nтрочaти же ю4ну чyвство же и3 смhслъ.
|
|
5
|
5
|
|
Сих бо послу́шав, му́дрий прему́дріє бу́деть, а разу́мний строї́тельство стя́жеть;
|
Си1хъ бо послyшавъ, мyдрый премyдрэе бyдетъ, ґ разyмный строи1телство стsжетъ:
|
|
Глава 2
|
Главa в7
|
|
Глава 3
|
Главa G
|
|
Глава 22
|
Главa к7в
|
|
1
|
1
|
|
Лу́чше і́м'я до́броє, не́же бога́тство мно́го, па́че же сребра́ і зла́та благода́ть блага́я.
|
Лyчше и4мz д0брое, нeже богaтство мн0го, пaче же сребрA и3 злaта блгdть бlгaz.
|
|
2
|
2
|
|
Бога́т і нищ сріто́ста друг дру́га, обої́х же Госпо́дь сотвори́.
|
Богaтъ и3 ни1щь срэт0ста дрyгъ дрyга, nбои1хъ же гDь сотвори2.
|
|
3
|
3
|
|
Худо́г, ви́дів лука́ваго му́чима крі́пко, сам наказу́ється; безу́мнії же мимоше́дше отщети́шася.
|
Худ0гъ, ви1дэвъ лукaваго мyчима крёпкw, сaмъ наказyетсz: безyмніи же мимошeдше њтщети1шасz.
|
|
4
|
4
|
|
Род прему́дрости страх Госпо́день, і бога́тство і сла́ва і живо́т.
|
Р0дъ премyдрости стрaхъ гDень, и3 богaтство и3 слaва и3 жив0тъ.
|
|
5
|
5
|
|
Волчці́ і сі́ті на путе́х стро́потних, храня́й же свою́ ду́шу ізбіжи́ть їх.
|
Волчцы2 и3 сBти на путeхъ стр0потныхъ, хранsй же свою2 дyшу и3збэжи1тъ и5хъ.
|
|
6
|
6
|
|
Бога́тії убо́гими і́муть облада́ти,
|
Богaтіи ўб0гими и4мутъ њбладaти,
|
|
7
|
7
|
|
і раби́ свої́м господе́м взайм даду́ть.
|
и3 раби2 свои6мъ господeмъ взаи1мъ дадyтъ.
|
|
8
|
8
|
|
Сі́явий зла́я по́жнеть зла́я, я́зву же діл свої́х соверши́ть.
|
Сёzвый ѕл†z п0жнетъ ѕл†z, ћзву же дёлъ свои1хъ соверши1тъ.
|
|
9
|
9
|
|
Му́жа ти́ха і дая́теля лю́бить Госпо́дь, суєту́ же діл єго́ сконча́єть.
|
Мyжа ти1ха и3 даsтелz лю1битъ гDь, суетy же дёлъ є3гw2 скончaетъ.
|
|
10
|
10
|
|
Ми́луяй ни́щаго сам препита́ється; от свої́х бо хлі́бов даде́ убо́гому. Побі́ду і честь устроя́єть дая́й да́ри, оба́че ду́шу погубля́єть стяжа́вших.
|
Ми1луzй ни1щаго сaмъ препитaетсz: t свои1хъ бо хлёбwвъ дадE ўб0гому. Побёду и3 чeсть ўстроsетъ даsй дaры, nбaче дyшу погублsетъ стzжaвшихъ.
|
|
Глава 30
|
Главa l
|
|
1
|
1
|
|
Сія́ глаго́леть муж ві́рующим Бо́гові, і почива́ю:
|
Сі‰ глаг0летъ мyжъ вёрующымъ бGови, и3 почивaю:
|
|
2
|
2
|
|
безу́мніє бо єсьм от всіх челові́к, і ра́зума челові́чеськаго ність во мні;
|
безyмнэе бо є4смь t всёхъ человBкъ, и3 рaзума человёческагw нёсть во мнЁ:
|
|
3
|
3
|
|
Бог же научи́ м'я прему́дрости, і ра́зум святи́х уразумі́х.
|
бGъ же научи1 мz премyдрости, и3 рaзумъ с™hхъ ўразумёхъ.
|
|
4
|
4
|
|
Кто взи́де на не́бо і сни́де? кто собра́ ві́три в ні́дра? кто возврати́ во́ду в ри́зу? кто обдержа́ вся конці́ землі́? ко́є і́м'я єго́? іли́ ко́є і́м'я си́ну єго́, да разумі́єши?
|
Кто2 взhде на нeбо и3 сни1де; кто2 собрA вётры въ нBдра; кто2 возврати2 в0ду въ ри1зу; кто2 њбдержA вс‰ концы6 земли2; к0е и4мz є3гw2; и3ли2 к0е и4мz сhну є3гw2, да разумёеши;
|
|
5
|
5
|
|
Вся бо словеса́ Бо́жія раздеже́на; защища́єть же Сам благогові́ющих Єму́.
|
Вс‰ бо словесA б9іz раздежє1на: защищaетъ же сaмъ благоговёющихъ є3мY.
|
|
6
|
6
|
|
Не приложи́ ко словесе́м Єго́, да не обличи́ть Тя, і лож бу́деши.
|
Не приложи2 ко словесє1мъ є3гw2, да не њбличи1тъ тS, и3 л0жь бyдеши.
|
|
7
|
7
|
|
Дво́є прошу́ у Тебе́, не отими́ от мене́ благода́ті пре́жде уме́ртвія моєго́:
|
Дв0е прошY ў тебє2: не tими2 t менє2 благодaти прeжде ўмeртвіz моегw2:
|
|
8
|
8
|
|
су́єтно сло́во і ло́жно дале́че от мене́ сотвори́, бога́тства же і нищети́ не даждь мі; устро́й же мі потре́бная і самодово́льная,
|
сyетно сл0во и3 л0жно далeче t менє2 сотвори2, богaтства же и3 нищеты2 не дaждь ми2: ўстр0й же ми2 потрє1бнаz и3 самодовHлнаz,
|
|
9
|
9
|
|
да не наси́щся лож бу́ду і реку́: кто м'я ви́дить? іли́ обнища́в укра́ду і клену́ся і́менем Бо́жиїм.
|
да не насhщьсz л0жь бyду и3 рекY: кт0 мz ви1дитъ; и3ли2 њбнищaвъ ўкрaду и3 кленyсz и4менемъ б9іимъ.
|
|
Глава 31
|
Главa lа
|
|
1
|
1
|
|
Моя́ словеса́ реко́шася от Бо́га, царе́во проро́чество, єго́же наказа́ ма́ти єго́;
|
Мо‰ словесA рек0шасz t бGа, царeво прор0чество, є3г0же наказA мaти є3гw2:
|
|
2
|
2
|
|
что, ча́до, (*соблюде́ши,) что річе́ніє Бо́жиє? перворо́дне, тебі́ глаго́лю, си́не: что, ча́до моєго́ чре́ва? что, ча́до мої́х моли́тв?
|
что2, чaдо, (*соблюдeши,) что2 рэчeніе б9іе; первор0дне, тебЁ глаг0лю, сhне: что2, чaдо моегw2 чрeва; что2, чaдо мои1хъ моли1твъ;
|
|
3
|
3
|
|
Не даждь жена́м твоєго́ бога́тства і твоєго́ ума́ і житія́ в послі́дній сові́т.
|
Не дaждь женaмъ твоегw2 богaтства и3 твоегw2 ўмA и3 житіS въ послёдній совётъ.
|
|
4
|
4
|
|
С сові́том все твори́, с сові́том пий вино́; си́льнії гнівли́ві суть, вина́ да не пію́ть,
|
Съ совётомъ всE твори2, съ совётомъ пjй віно2: си1льніи гнэвли1ви сyть, вінA да не пію1тъ,
|
|
5
|
5
|
|
да напи́вшеся не забу́дуть му́дрости і пра́во суди́ти немощни́м не возмо́гуть.
|
да напи1вшесz не забyдутъ мyдрости и3 прaво суди1ти немwщнhмъ не возм0гутъ.
|
|
6
|
6
|
|
Даді́те сике́ра су́щим в печа́лех і вино́ пи́ти су́щим в болі́знех,
|
Дади1те сікeра сyщымъ въ печaлехъ и3 віно2 пи1ти сyщымъ въ болёзнехъ,
|
|
7
|
7
|
|
да забу́дуть убоже́ства і болі́зней не воспом'я́нуть ктому́.
|
да забyдутъ ўбожeства и3 болёзней не воспомsнутъ ктомY.
|
|
8
|
8
|
|
Си́не, отверза́й уста́ твоя́ сло́ву Бо́жию і суди́ вся здра́во;
|
Сhне, tверзaй ўстA тво‰ сл0ву б9ію и3 суди2 вс‰ здрaвw:
|
|
9
|
9
|
|
отверза́й уста́ твоя́ і суди́ пра́ведно, разсужда́й же убо́га і не́мощна.
|
tверзaй ўстA тво‰ и3 суди2 првdнw, разсуждaй же ўб0га и3 нeмощна.
|
|
10
|
10
|
|
Жену́ до́блю кто обря́щеть, дража́йші єсть ка́менія многоці́ннаго такова́я;
|
ЖенY д0блю кто2 њбрsщетъ, дражaйши є4сть кaменіz многоцённагw таковaz:
|
|
11
|
11
|
|
дерза́єть на ню се́рдце му́жа єя́; такова́я до́брих кори́стей не лиши́ться;
|
дерзaетъ на ню2 сeрдце мyжа є3S: таковaz д0брыхъ корhстей не лиши1тсz:
|
|
12
|
12
|
|
ді́лаєть бо му́жу своєму́ блага́я во все житіє́;
|
дёлаетъ бо мyжу своемY благ†z во всE житіE:
|
|
13
|
13
|
|
обрі́тши во́лну і лен, сотвори́ благопотре́бноє рука́ма свої́ма.
|
њбрётши в0лну и3 лeнъ, сотвори2 благопотрeбное рукaма свои1ма.
|
|
14
|
14
|
|
Бисть, я́ко кора́бль ку́плю ді́я, іздале́ча собира́єть себі́ бога́тство;
|
Бhсть ћкw корaбль кyплю дёz, и3здалeча собирaетъ себЁ богaтство:
|
|
15
|
15
|
|
і востае́ть із но́щі, і даде́ бра́шна до́му і діла́ раби́ням.
|
и3 востаeтъ и3з8 н0щи, и3 дадE бр†шна д0му и3 дэлA рабhнzмъ.
|
|
16
|
16
|
|
Узрі́вши село́ купи́, от плодо́в же рук свої́х насади́ стяжа́ніє.
|
Ўзрёвши село2 купи2, t плодHвъ же рyкъ свои1хъ насади2 стzжaніе.
|
|
17
|
17
|
|
Препоя́савши крі́пко чре́сла своя́, утверди́ть ми́шці своя́ на ді́ло,
|
Препоsсавши крёпкw чрє1сла сво‰, ўтверди1тъ мы6шцы сво‰ на дёло,
|
|
18
|
18
|
|
і вкуси́, я́ко добро́ єсть ді́лати, і не угаса́єть світи́льник єя́ всю нощ.
|
и3 вкуси2, ћкw добро2 є4сть дёлати, и3 не ўгасaетъ свэти1лникъ є3S всю2 н0щь.
|
|
19
|
19
|
|
Ла́кти своя́ простира́єть на поле́зная, ру́ці же свої́ утвержда́єть на вретено́,
|
Л†кти сво‰ простирaетъ на полє1знаz, рyцэ же свои2 ўтверждaетъ на вретено2,
|
|
20
|
20
|
|
і ру́ці свої́ отверза́єть убо́гому, длань же простре́ ни́щу.
|
и3 рyцэ свои2 tверзaетъ ўб0гому, длaнь же прострE ни1щу.
|
|
21
|
21
|
|
Не пече́ться о су́щих в дому́ муж єя́, єгда́ гді заме́длить, всі бо у нея́ оді́яні суть.
|
Не печeтсz њ сyщихъ въ домY мyжъ є3S, є3гдA гдЁ замeдлитъ: вси1 бо ў неS њдёzни сyть.
|
|
22
|
22
|
|
Сугу́ба одія́нія сотвори́ му́жу своєму́, от виссо́на же і порфи́ри себі́ одія́нія.
|
Суг{ба њдэ‰ніz сотвори2 мyжу своемY, t вmсс0на же и3 порфЂры себЁ њдэ‰ніz.
|
|
23
|
23
|
|
Сла́вен бива́єть во враті́х муж єя́, внегда́ а́ще ся́деть в со́нмищі со старі́йшини жи́тельми землі́.
|
Слaвенъ бывaетъ во вратёхъ мyжъ є3S, внегдA ѓще сsдетъ въ с0нмищи со старBйшины жи1тельми земли2.
|
|
24
|
24
|
|
Плащани́ці сотвори́ і продаде́ Фінікі́аном, опоя́санія же Ханане́йом.
|
Плащани6цы сотвори2 и3 продадE фінікjанwмъ, њпо‰саніz же хананewмъ.
|
|
25
|
25
|
|
Уста́ своя́ отве́рзе внима́тельно і зако́нно і чин запові́да язи́ку своєму́.
|
ЎстA сво‰ tвeрзе внимaтелнw и3 зак0ннw и3 чи1нъ заповёда љзhку своемY.
|
|
26
|
26
|
|
Крі́постію і лі́потою облече́ся, і возвесели́ся во дні послі́днія.
|
Крёпостію и3 лёпотою њблечeсz, и3 возвесели1сz во дни6 послBдніz.
|
|
27
|
27
|
|
Ті́сни стезі́ до́му єя́, бра́шна же лі́ностнаго не яде́.
|
ТBсны стєзи2 д0му є3S, брaшна же лёностнагw не kдE.
|
|
28
|
28
|
|
Уста́ своя́ отве́рзе му́дро і зако́нно.
|
ЎстA сво‰ tвeрзе мyдрw и3 зак0ннw.
|
|
29
|
29
|
|
Ми́лостиня же єя́ возста́ви ча́да єя́, і обогати́шася; і муж єя́ похвали́ ю;
|
Ми1лостынz же є3S возстaви ч†да є3S, и3 њбогати1шасz: и3 мyжъ є3S похвали2 ю5:
|
|
30
|
30
|
|
мно́гі дще́рі стяжа́ша бога́тство, мно́гі сотвори́ша си́лу; ти же предуспі́ла і превознесла́ся єси́ над всі́ми;
|
мнHги дщeри стzжaша богaтство, мнHги сотвори1ша си1лу: тh же пред8успёла и3 превознеслaсz є3си2 над8 всёми:
|
|
31
|
31
|
|
ло́жнаго угожде́нія і су́єтния добро́ти же́нськия ність в тебі́; жена́ бо разу́мная благослове́нна єсть; страх же Госпо́день сія́ да хва́лить.
|
л0жнагw ўгождeніz и3 сyетныz добр0ты жeнскіz нёсть въ тебЁ: женa бо разyмнаz благословeна є4сть: стрaхъ же гDень сіS да хвaлитъ.
|
|
32
|
32
|
|
Даді́те єй от плодо́в усте́н єя́, і да хвали́м бу́деть во враті́х муж єя́.
|
Дади1те є4й t плодHвъ ўстeнъ є3S, и3 да хвали1мь бyдетъ во вратёхъ мyжъ є3S.
|
