|
Євангеліє від Іоанна
|
Євангеліє від Іоана
|
|
Глава 1
|
Глава 1
|
|
1
|
1
|
|
(Зач. 1) В нача́лі бі Сло́во, і Сло́во бі к Бо́гу [у Бо́га], і Бог бі Сло́во.
|
Искони бэ слово. и слово бэ отъ бога. и богъ бэ слово.
|
|
2
|
2
|
|
Сей бі іскони́ к Бо́гу [у Бо́га];
|
се бэ искони у бога.
|
|
3
|
3
|
|
вся Тім би́ша, і без Него́ нічто́же бисть, є́же бисть.
|
вься тэмъ бышz и без нѥго ни чьто же не бысть ѥже бысть.
|
|
4
|
4
|
|
В Том живо́т бі, і живо́т бі світ челові́ком;
|
въ томь животъ бэ и животъ бэ свэть чловэкомъ.
|
|
5
|
5
|
|
і світ во тьмі сві́титься, і тьма єго́ не об'я́т.
|
и свэтъ въ тьмэ свьтить сz и тьма ѥго не обьѩтъ.
|
|
6
|
6
|
|
Бисть челові́к по́слан от Бо́га, і́м'я єму́ Іоа́нн;
|
Бысть чловэкъ посъланъ отъ бога имz ѥму иоанъ.
|
|
|
7
|
|
сей при́йде во свиді́тельство, да свиді́тельствуєть о Сві́ті, да всі ві́ру і́муть єму́ [да всі уві́рують чрез него́].
|
тъ приде въ съвэдэтельство да съвэдэтельствуѥть о свэтэ да вьси вэру имѫть имь.
|
|
8
|
8
|
|
Не бі той світ, но да свиді́тельствуєть о Сві́ті;
|
не бэ тъ свэтъ нъ да съвэдэтельствуѥть о свэтэ.
|
|
9
|
9
|
|
бі Світ і́стинний, І́же просвіща́єть вся́каго челові́ка гряду́щаго в мир;
|
бэ свэть истиньныи иже просвэщаѥть вьсякого чловэка грzдѫща въ миръ.
|
|
10
|
10
|
|
в ми́рі бі, і мир Тім бисть, і мир Єго́ не позна́;
|
въ мирэ бэ и миръ тэмь бысть и миръ ѥго не позна.
|
|
11
|
11
|
|
во своя́ при́йде, і свої́ Єго́ не прия́ша.
|
въ своѩ приде и свои ѥго не приѩшz.
|
|
12
|
12
|
|
Єли́ці же прия́ша Єго́, даде́ їм о́бласть ча́дом Бо́жиїм би́ти, ві́рующим во і́м'я Єго́,
|
ѥлико же ихъ приѩтъ и дасть имъ область чzдомъ божиѥмъ быти вэруѭщемъ въ имz ѥго.
|
|
13
|
13
|
|
і́же не от кро́ві, ні от по́хоті плотськи́я, ні от по́хоті му́жеськия, но от Бо́га роди́шася.
|
иже не отъ кръвии ни отъ похоти плътьскы ни отъ похоти мѫжьскы нъ отъ бога родишz сz.
|
|
14
|
14
|
|
І Сло́во плоть бисть і всели́ся в ни, і ви́діхом сла́ву Єго́, сла́ву, я́ко Єдиноро́днаго от Отця́, іспо́лнь благода́ті і і́стини.
|
и слово плъть бысть и въсели сz въ ны и видэхомъ славѫ ѥго славѫ яко ѥдиночzдааго отъ отьца исплънь благодати и истины.
|
|
15
|
15
|
|
Іоа́нн свиді́тельствуєть о Нем і воззва́ глаго́ла: Сей бі, Єго́же ріх, І́же по мні Гряди́й, предо мно́ю бисть, я́ко пе́рвіє мене́ бі.
|
иоанъ съвэдэтельствова о нѥмь и възъва глаголѩ: сь бэ ѥгоже рэхъ грzдыи по мънэ прэдъ мъноѭ бысть яко прьвэи мене бэ.
|
|
16
|
16
|
|
І от ісполне́нія Єго́ ми всі прия́хом і благода́ть воз благода́ть;
|
и отъ исплънения ѥго мы вьси приѩхомъ благодать въз благодать.
|
|
17
|
17
|
|
я́ко зако́н Моїсе́йом дан бисть, благода́ть (же) і і́стина Ісу́с Христо́м бисть.
|
яко законъ моµѶсеомь данъ бысть. благодать и истина исусъ христъмь бысть.
|
|
18
|
18
|
|
(Зач. 2) Бо́га нікто́же ви́ді нігді́же; Єдиноро́дний Син, сий в ло́ні О́тчі, Той іспові́да.
|
Бога ни къто же ни къде же не видэ. ѥдиночzдыи сынъ сыи въ лонэ отьчи тъ исповэда.
|
|
19
|
19
|
|
І сіє́ єсть свиді́тельство Іоа́нново, єгда́ посла́ша Жи́дове от Ієрусали́ма ієре́єв і леви́тов, да вопро́сять єго́: ти кто єси́?
|
и се ѥсть съвэдэтельство иоаново ѥгда послашz иудеи отъ иерусалима иереѩ и левиты да въпросzть и: ты къто ѥси;
|
|
20
|
20
|
|
І іспові́да, і не отве́ржеся, і іспові́да, я́ко нісьм аз Христо́с.
|
и не отъврьже сz. и исповэда яко нэсмь азъ христосъ.
|
|
21
|
21
|
|
І вопроси́ша єго́: что у́бо? Ілія́ ли єси́ ти? І глаго́ла: нісьм. Проро́к ли єси́? І отвіща́: ні.
|
и въпросишz и: чьто убо; илия ли ѥси ты; и глагола: нэсмь. пророкъ ли ѥси ты; и отъвэща: ни.
|
|
22
|
22
|
|
Рі́ша же єму́: кто єси́? Да отві́т да́ми посла́вшим ни: что глаго́леши о тебі́ самі́м?
|
рэшz же ѥму: къто ѥси; да отъвэтъ дамъ посълавшиимъ ны. чьто глаголѥши о тебэ самомь;
|
|
23
|
23
|
|
Рече́: аз глас вопію́щаго в пусти́ні: іспра́віте путь Госпо́день, я́коже рече́ Іса́я проро́к.
|
рече: азъ гласъ въпиѭщааго въ пустыни. исправите пѫть господьнь якоже рече исаия пророкъ.
|
|
24
|
24
|
|
І по́сланнії бі́ху от фарисе́й;
|
и посълании бэахѫ отъ фарисеи
|
|
25
|
25
|
|
і вопроси́ша єго́ і рі́ша єму́: что у́бо креща́єши, а́ще ти ні́си Христо́с, ні Ілія́, ні проро́к?
|
и въпросишz и и рэшz ѥму: чьто убо крьщаѥши аще ты нэси христосъ ни илия ни пророкъ;
|
|
26
|
26
|
|
Отвіща́ їм Іоа́нн, глаго́ля: аз креща́ю водо́ю; посреді́ же вас стої́ть, Єго́же ви не ві́сте;
|
отъвэща имъ иоанъ глаголѩ: азь крьщаѭ въ водэ. по срэдэ же васъ стоить ѥгоже вы не вэсте.
|
|
27
|
27
|
|
Той єсть Гряди́й по мні, І́же предо мно́ю бисть, Єму́же нісьм аз досто́їн, да отрішу́ реме́нь сапогу́ Єго́.
|
тъ ѥсть грzдыи по мънэ иже прьвэи мене бэ. ѥмуже нэсмь достоинъ да отърэшѫ ремень сапогу ѥго.
|
|
28
|
28
|
|
Сія́ в Вифава́рі би́ша об он пол Іорда́на, іді́же бі Іоа́нн крестя́.
|
си въ виfаварэ бышz об онъ полъ иордана идеже бэ иоанъ крьстz.
|
|
29
|
29
|
|
(Зач. 3) Во у́трій (же) ви́ді Іоа́нн Ісу́са гряду́ща к себі́ і глаго́ла: се, А́гнець Бо́жий, взе́мляй гріхи́ ми́ра;
|
Въ оно вреұ. видэ iw7нъ iс7а грzдUща къ собэ. и гlа. се агньць б9ии. въземляи грэхы всего мира.
|
|
30
|
30
|
|
Сей єсть, о Не́мже аз ріх: по мні гряде́ть Муж, І́же предо мно́ю бисть, я́ко пе́рвіє мене́ бі;
|
сь ѥсть о нѥмь же азъ рекохъ. по мнэ идеть мUжь иже предъ мною быc яко пьрвэѥ мене бэ.
|
|
31
|
31
|
|
і аз не ві́діх Єго́; но да яви́ться Ізра́їлеві, сего́ ра́ди прийдо́х аз водо́ю крестя́.
|
и азъ не вэдzхъ ѥго. нъ да явитьсz иlеви. сего ради придохъ азъ въ водэ кр7стz.
|
|
32
|
32
|
|
І свиді́тельствова Іоа́нн, глаго́ля, я́ко ви́діх Ду́ха сходя́ща, я́ко го́луб'я с небесе́, і преби́сть на Нем;
|
и съвэдэтельствова iw7нъ гlя. яко видэхъ д¦ъ съходzщь яко голUбь. съ неб7се. и пребыc на нѥмь.
|
|
33
|
33
|
|
і аз не ві́діх Єго́; но Посла́вий м'я крести́ти водо́ю, Той мні рече́: над Него́же у́зриши Ду́ха сходя́ща і пребива́юща на Нем, Той єсть крестя́й Ду́хом Святи́м;
|
и азъ не видэхъ ѥго. нъ пославыи мz кр©титъ въ водэ. тъ мнэ рече. надъ нь же Uзриши д¦ъ съходzщь. и пребывающь на нѥмь. и азъ видэхъ. яко сь ѥсть кр©тzи д¦мь с™мь.
|
|
34
|
34
|
|
і аз ви́діх і свиді́тельствовах, я́ко Сей єсть Син Бо́жий.
|
и съвэдэтельствовахъ. яко сь ѥсть сн7ъ б9ии.
|
|
35
|
35
|
|
(Зач. 4) Во у́трій (же) па́ки стоя́ше Іоа́нн, і от учени́к єго́ два.
|
Въ утрэи же дьнь пакы стояаше иоанъ и отъ ученикъ ѥго дъва.
|
|
36
|
36
|
|
І, узрі́в Ісу́са гряду́ща, глаго́ла: се А́гнець Бо́жий.
|
и узьрэ исуса грzдѫща и глагола: сь агньць божии.
|
|
37
|
37
|
|
І сли́шаста єго́ о́ба ученика́ глаго́лющаго, і по Ісу́сі ідо́ста.
|
и слышасте и оба ученика глаголѭщь и по исусэ идосте.
|
|
38
|
38
|
|
Обра́щся же Ісу́с і ви́дів я по Себі́ іду́ща, глаго́ла ї́ма: чесо́ і́щета? О́на же рі́ста Єму́: Равві́, є́же глаго́леться сказа́ємо Учи́телю, гді живе́ши?
|
обращь же сz исусъ и видэвъ я по себэ идѫща глагола има: чьсо ищета; она же рэсте ѥму: равви. ѥже глаголѥть сz съказаѥмо учителю. къде живеши;
|
|
39
|
39
|
|
(І) глаго́ла ї́ма: прийді́та і ви́діта. Прийдо́ста і ви́діста, гді жив'я́ше, і у Него́ преби́ста день той. Бі же час деся́тий.
|
глагола има: придэта и видита. придосте же и видэсте къде живэаше. и прэбысте у нѥго дьнь тъ. година же бэ яко десzтая.
|
|
40
|
40
|
|
Бі (же) Андре́й, брат Си́мона Петра́, єди́н от обою́ сли́шавшею от Іоа́нна і по Нем ше́дшею.
|
бэ же андреа братъ симона петра ѥдинъ отъ обою слышавъшую отъ иоана и по нѥмь шьдъшую.
|
|
41
|
41
|
|
Обрі́те сей пре́жде бра́та своєго́ Си́мона і глаго́ла єму́: обріто́хом Мессі́ю, є́же єсть сказа́ємо Христо́с.
|
обрэте сь прэжде брата своѥго симона и глагола ѥму: обрэтохомъ месиѭ ѥже ѥсть съказаѥмо христосъ.
|
|
42
|
42
|
|
І приведе́ єго́ ко Ісу́сові. Воззрі́в же нань Ісу́с рече́: ти єси́ Си́мон, син Іо́нин; ти нарече́шися Ки́фа, є́же сказа́ється Петр.
|
и приведе и къ исусови. възьрэвъ же на нь исусъ рече: ты ѥси симонъ сынъ ионинъ. ты наречеши сz кифа ѥже съказаѥть сz петръ.
|
|
43
|
43
|
|
(Зач. 5) Во у́трій (же) восхоті́ ізи́ти в Галиле́ю; і обрі́те Фили́ппа і глаго́ла єму́: гряди́ по Мні.
|
въ Uтрэи же въхотэ I© изити въ галилею. и wбрэте филипа и гlа ѥмU. иди по мнэ.
|
|
44
|
44
|
|
Бі (же) Фили́пп от Вифсаї́ди, от гра́да Андре́йова і Петро́ва.
|
бэ же филипъ t виfьсаиды града. андреова и петрова.
|
|
45
|
45
|
|
Обрі́те Фили́пп Нафана́їла і глаго́ла єму́: Єго́же писа́ Моїсе́й в зако́ні і проро́ци, обріто́хом Ісу́са, си́на Іо́сифова, І́же от Назаре́та.
|
обрэте филипъ нафанаила. и гlа ѥмU. ѥго же писа мосии въ законэ и прbрци. обрэтохомъ I©а. сн7а иwсифова. иже t назареfа.
|
|
46
|
46
|
|
І глаго́ла єму́ Нафана́їл: от Назаре́та мо́жеть ли что добро́ би́ти? Глаго́ла єму́ Фили́пп: прийди́ і виждь.
|
гlа ѥмU наfанаилъ. t назареfа можеть ли что добро быти. гlа ѥмU филипъ. приди и вижь.
|
|
47
|
47
|
|
Ви́ді (же) Ісу́с Нафана́їла гряду́ща к Себі́ і глаго́ла о нем: се, воі́стину Ізра́їльтянин, в не́мже льсти ність.
|
видэвъ же I© наfанаила. идUща къ собэ. гlа ѥму се въистинU иlитэнинъ. въ нѥмь же льсти нэc.
|
|
48
|
48
|
|
Глаго́ла Єму́ Нафана́їл: ка́ко м'я зна́єши? Отвіща́ Ісу́с і рече́ єму́: пре́жде да́же не возгласи́ тебе́ Фили́пп, су́ща тя под смоко́вницею ви́діх тя.
|
гlа ѥмU наfанаилъ. како мz знаѥши. tвэща I© и рече ѥмU. преже даже не въгласи тебе филипъ сUща подъ смоковию видэхъ тz.
|
|
49
|
49
|
|
Отвіща́ Нафана́їл і глаго́ла Єму́: Равві́, Ти єси́ Син Бо́жий, Ти єси́ Цар Ізра́їлев.
|
tвэща нафанаилъ и гlа ѥмU. равви ты ѥси сн7ъ б9ии. ѥси цrь изlѥвъ.
|
|
50
|
50
|
|
Отвіща́ Ісу́с і рече́ єму́: зане́ ріх ті, я́ко ви́діх тя под смоко́вницею, ві́руєши; бо́льша сих у́зриши.
|
tвэща I© и ре? ѥмU. занѥ рэхъ ти. яко видэхъ тz подъ смоковию. вэрUѥши и больша сихъ Uзьриши.
|
|
51
|
51
|
|
І глаго́ла єму́: амі́нь, амі́нь глаго́лю вам, отсе́лі у́зрите не́бо отве́рсто і а́нгели Бо́жія восходя́щия і низходя́щия над Си́на Челові́чеськаго.
|
и гlа ѥмU. амн7ъ амн7ъ гlю вамъ. tселэ Uзрите нб7о tвьrто. и анGлы б9ия въсходzща и съходzща надъ сн7а члв7чьскаагw.
|
|
Глава 2
|
Глава 2
|
|
1
|
1
|
|
(Зач. 6) І в тре́тій день брак бисть в Ка́ні Галиле́йстій; і бі Ма́ти Ісу́сова ту.
|
И въ третии дьнь бракъ бысть въ кана галилеисцэ и бэ ту мати исусова.
|
|
2
|
2
|
|
Зван же бисть Ісу́с і ученици́ Єго́ на брак.
|
зъванъ же бысть исусъ и ученици ѥго на бракъ.
|
|
3
|
3
|
|
І недоста́вшу вину́, глаго́ла Ма́ти Ісу́сова к Нему́: вина́ не і́муть.
|
и не доставъшу вину глагола мати исусова къ нѥму: вина ие имѫть.
|
|
4
|
4
|
|
Глаго́ла Єй Ісу́с: что (єсть) Мні і Тебі́, Же́но? Не у при́йде час Мой.
|
глагола ѥи исусъ: чьто ѥсть мънэ и тебэ жено; не у приде година моя.
|
|
5
|
5
|
|
Глаго́ла Ма́ти Єго́ слуга́м: є́же а́ще глаго́леть вам, сотворі́те.
|
глагола мати ѥго слугамъ: ѥже аще глаголѥть вамъ сътворите.
|
|
6
|
6
|
|
Бі́ху же ту водоно́си ка́менні шесть, лежа́ще по очище́нію іуде́йську, вмістя́щії по двіма́ іли́ тріє́м мі́рам.
|
бэ же ту водоносъ камzнъ шесть лежzщь по очищенню иудеиску въмэстzщь по дъвэма ли по трьмъ мэрамъ.
|
|
7
|
7
|
|
Глаго́ла їм Ісу́с: напо́лніте водоно́си води́. І напо́лниша їх до верха́.
|
глагола имъ исусъ: напълннте водоносы воды и наплънишz ѩ до врьха.
|
|
8
|
8
|
|
І глаго́ла їм: почерпі́те ни́ні і принесі́те архітрикли́нові. І принесо́ша.
|
и глагола имъ: почрьпэте нынэ и принесэте архитриклинови. они же принесошz.
|
|
9
|
9
|
|
Я́коже вкуси́ архітрикли́н вина́ би́вшаго от води́, і не ві́даше, отку́ду єсть; слу́ги же ві́дяху поче́рпшії во́ду; пригласи́ жениха́ архітрикли́н.
|
якоже въкуси архитриклинъ вина бывъшааго отъ воды и не вэдэаше отъкѫду ѥсть а слугы вэдэахѫ почрьпъшеи водѫ. възгласи жениха архитриклинъ.
|
|
10
|
10
|
|
І глаго́ла єму́: всяк челові́к пре́жде до́броє вино́ полагає́ть, і єгда́ упію́ться, тогда́ ху́ждшеє; ти (же) соблю́л єси́ до́броє вино́ досе́лі.
|
и глагола ѥму: вьсякъ чловэкъ прэжде доброѥ вино полагаѥть и ѥгда упиѭть сz тъгда хуждеѥ. ты же съблюде доброѥ вино доселэ.
|
|
11
|
11
|
|
Се сотвори́ нача́ток зна́менієм Ісу́с в Ка́ні Галиле́йстій і яви́ сла́ву Свою́; і ві́роваша в Него́ ученици́ Єго́.
|
се сътвори знамениѥмъ начzтъкъ исусъ въ кана галилеисцэ и яви славѫ своѭ и вэровашz въ нь ученици ѥго.
|
|
12
|
12
|
|
(Зач. 7) По сем сни́де в Капернау́м Сам і Ма́ти Єго́, і бра́тія Єго́; і ту не мно́гі дні преби́ша.
|
По семь съниде исусъ въ каперънаумъ самъ и мати ѥго и братия ѥго и ученици ѥго и ту не мъногы дьнн прэбысть.
|
|
13
|
13
|
|
І близ бі Па́сха Іуде́йська, і взи́де во Ієрусали́м Ісу́с
|
и близъ бэ пасха иудеиска. и възиде исусъ въ иерусалимъ
|
|
14
|
14
|
|
і обрі́те в це́ркві продаю́щая о́вці, і воли́, і го́луби, і пі́няжники сідя́щия.
|
и обрэте въ црькъви продаѭщzѩ волы и овьцz и голѫби и пэнzжьникы сэдzщz.
|
|
15
|
15
|
|
І сотвори́в бич от ве́рвій, вся ізгна́ із це́ркве, о́вці і воли́; і торжнико́м разси́па пі́нязи і дски опрове́рже;
|
и сътвори бичь отъ врьвии и изгъна вьсz ис црькъве овьцz и волы и тържьникомъ расыпа пэнzзz и дъскы опрьврьже.
|
|
16
|
16
|
|
і продаю́щим го́луби рече́: возьмі́те сія́ отсю́ду і не творі́те до́му Отця́ Моєго́ до́му ку́пленаго [ку́пли].
|
и продаѭщиимъ голѫби рече: възмэте си отъсѭду. не творите дому отьца моѥго дому купльнааго.
|
|
17
|
17
|
|
Пом'яну́ша же ученици́ Єго́, я́ко пи́сано єсть: жа́лость до́му Твоєго́ сність М'я [ре́вность до́му Твоєго́ сніде́ М'я].
|
помzнѫшz же ученици ѥго яко написано ѥсть: жалость дому твоѥго сънэсть мz.
|
|
18
|
18
|
|
Отвіща́ша же Іуде́є і рі́ша Єму́: ко́є зна́меніє явля́єши нам, я́ко сія́ твори́ши?
|
отъвэщашz же иудеи и рекошz ѥму: коѥ знамениѥ являѥши намъ яко си твориши;
|
|
19
|
19
|
|
Отвіща́ Ісу́с і рече́ їм: разорите́ це́рков сію́, і тре́ми де́ньми воздви́гну ю.
|
отъвэща исусъ и рече имъ: разорите црькъвь сиѭ и трьми дьньми въздвигнѫ ѭ.
|
|
20
|
20
|
|
Рі́ша же Іуде́є: чети́редесять і шестію́ літ создана́ бисть це́рков сія́, і Ти ли тре́ми де́ньми воздви́гнеши ю?
|
рэшz же иудеи: четырьми десzты и шестиѭ лэтъ съзъдана бысть црькы си. а ты ли трьми дьньми въздвигнеши ѭ;
|
|
21
|
21
|
|
Он же глаго́лаше о це́ркві ті́ла Своєго́.
|
онъ же глаголааше о црькъви тэла своѥго.
|
|
22
|
22
|
|
Єгда́ у́бо воста́ от ме́ртвих, пом'яну́ша ученици́ Єго́, я́ко се глаго́лаше, і ві́роваша Писа́нію і словесі́, є́же рече́ Ісу́с.
|
ѥгда же въста отъ мрьтвыихъ помzнѫшz ученици ѥго яко се глаголааше. и вэрѫ ѩшz кънигамъ и словеси ѥже рече исусъ.
|
|
23
|
23
|
|
Єгда́ же бі в Ієрусали́міх в пра́здник Па́схи, мно́зі ві́роваша во і́м'я Єго́, ви́дяще зна́менія Єго́, я́же творя́ше.
|
ѥгда же бэ въ иерусалимэхъ въ пасхѫ въ праздьникъ мънози вэровашz въ имz ѥго видzще знамения ѥго яже творэаше.
|
|
24
|
24
|
|
Сам же Ісу́с не вдая́ше Себе́ в ві́ру їх, зане́ Сам ві́дяше вся,
|
самъ же исусъ не въдаяше себе въ вэрѫ ихъ имьже самъ вэдэаше вьсz.
|
|
25
|
25
|
|
і я́ко не тре́боваше, да кто свиді́тельствуєть о челові́цех; Сам бо ві́дяше, что бі в челові́цех.
|
и яко не трэбовааше да къто съвэдэтельствуэть о чловэцэ. самъ во вэдэаше чьто бэаше въ чловэцэ.
|
|
Глава 3
|
Глава 3
|
|
1
|
1
|
|
(Зач. 8) Бі же челові́к от фарисе́й, Нікоди́м і́м'я єму́, князь жидо́вський;
|
Бэ же чловэкъ ѥтеръ отъ фарисеи. имz ѥму никодимъ. кънzзь иудеискъ.
|
|
2
|
2
|
|
сей при́йде ко Ісу́су но́щію, і рече́ Єму́: Равві́, вім, я́ко от Бо́га прише́л єси́ Учи́тель; нікто́же бо мо́жеть зна́меній сих твори́ти, я́же Ти твори́ши, а́ще не бу́деть Бог с ним.
|
сь приде къ исусъви нощиѭ и рече ѥму: равви вэмь яко отъ бога ѥси пришьлъ учитель. ни къто же бо не можеть знамении сихъ творити яже ты твориши аще не бѫдеть богъ съ нимъ.
|
|
3
|
3
|
|
Отвіща́ Ісу́с і рече́ єму́: амі́нь, амі́нь глаго́лю тебі́: а́ще кто не роди́ться сви́ше, не мо́жеть ви́діти Ца́рствія Бо́жия.
|
отъвэщавъ исусъ рече ѥму: аминь аминь глаголѭ тебэ аще къто не родить сz съвыше не можеть вэдэти царьствия божия.
|
|
4
|
4
|
|
Глаго́ла к Нему́ Нікоди́м: ка́ко мо́жеть челові́к роди́тися стар сий? Єда́ мо́жеть второ́є вни́ти во утро́бу ма́тере своєя́ і роди́тися?
|
глагола къ нѥму никодимъ: како можеть чловэкъ родити сz старъ сы; еда можеть въторицеѭ въ ѫтробѫ вълэзти матере своѥѩ и родити сz;
|
|
5
|
5
|
|
Отвіща́ Ісу́с: амі́нь, амі́нь глаго́лю тебі́: а́ще кто не роди́ться водо́ю і Ду́хом, не мо́жеть вни́ти во Ца́рствіє Бо́жиє;
|
отъвэща исусъ и рече ѥму: аминь аминь глаголѭ тебэ: аще къто не родить сz водоѭ и духъмь не можеть вънити въ царьство божиѥ.
|
|
6
|
6
|
|
рожде́нноє от пло́ті плоть єсть, і рожде́нноє от Ду́ха дух єсть.
|
рожденоѥ бо отъ плъти плъть ѥсть и рожденоѥ отъ духа духъ ѥсть.
|
|
7
|
7
|
|
Не диви́ся, я́ко ріх ті; подоба́єть вам роди́тися сви́ше.
|
не диви сz яко рэхъ ти подобаѥть вамъ родити сz съвыше.
|
|
8
|
8
|
|
Дух, іді́же хо́щеть, ди́шеть, і глас єго́ сли́шиши, но не ві́си, отку́ду прихо́дить і ка́мо і́деть; та́ко єсть всяк (челові́к) рожде́нний от Ду́ха.
|
духъ идеже хощеть дышеть и гласъ ѥго слышиши нъ не вэси отъкѫду приходить и камо идеть. такъ ѥсть вьсякъ рожденыи отъ духа.
|
|
9
|
9
|
|
Отвіща́ Нікоди́м і рече́ Єму́: ка́ко мо́гуть сія́ би́ти?
|
отъвэща никодимъ и рече ѥму: како могѫть си быти;
|
|
10
|
10
|
|
Отвіща́ Ісу́с і рече́ єму́: ти єси́ учи́тель Ізра́їлев, і сих ли не ві́си?
|
отъвэща исусъ и рече ѥму: ты ѥси учитель израилевъ и сихъ ли не вэси;
|
|
11
|
11
|
|
Амі́нь, амі́нь глаго́лю тебі́, я́ко, є́же ві́ми, глаго́лем, і, є́же ви́діхом, свиді́тельствуєм, і свиді́тельства На́шего не приє́млете;
|
аминь аминь глаголѭ тебэ яко яже вэмь глаголемъ и ѥже видэхомъ съвэдэтельствуѥмъ и съвэдэтельства нашего не приѥмлѥте.
|
|
12
|
12
|
|
а́ще земна́я реко́х вам, і не ві́руєте, ка́ко, а́ще реку́ вам небе́сная, уві́руєте?
|
аще земьная рэхъ вамъ и не вэруете. како аще рекѫ вамъ небесьная вэруѥте;
|
|
13
|
13
|
|
(Зач. 9) І нікто́же взи́де на не́бо, то́кмо сше́дий с небесе́ Син Челові́чеський, Сий на небесі́;
|
никто же възиде на небо. тъкмо съшьдыи съ нб7се. сн7ъ члbвчь сыи на нб7се.
|
|
14
|
14
|
|
і я́коже Моїсе́й вознесе́ змію́ в пусти́ні, та́ко подоба́єть вознести́ся Си́ну Челові́чеському,
|
и яко же моиси възнесе. змию въ пUстыни. тако подобаѥть възнестисz сн7U члbвчскUмU.
|
|
15
|
15
|
|
да всяк ві́руяй в Онь не поги́бнеть, но і́мать живо́т ві́чний.
|
да всzкъ вэрUя въ нь не погыбьнеть. нъ имать животъ вэчьныи.
|
|
16
|
16
|
|
(Зач. 10) Та́ко бо возлюби́ Бог мир, я́ко і Си́на Своєго́ Єдиноро́днаго дал єсть, да всяк ві́руяй в Онь не поги́бнеть, но і́мать живо́т ві́чний.
|
тако бо възлюби мира. яко и сн7а своего иночадааго. далъ ѥсть въ миръ. да всzкъ вэрUяи въ нь не погыбнеть. нъ имать животъ вэчьныи.
|
|
17
|
17
|
|
Не посла́ бо Бог Си́на Своєго́ в мир, да су́дить ми́рові, но да спасе́ться Ім мир.
|
не посла бо бGъ сн7а своего въ миръ. да сUдить мирU нъ да сп7сть миръ.
|
|
18
|
18
|
|
Ві́руяй в Онь не бу́деть [ність] осужде́н; а не ві́руяй уже́ осужде́н єсть, я́ко не ві́рова во і́м'я Єдиноро́днаго Си́на Бо́жия.
|
вэруѩи въ нь не бѫдеть осѫжденъ а не вэруѩи уже осѫжденъ ѥсть яко не вэрова въ имz ѥдиночzдааго сына божия.
|
|
19
|
19
|
|
Сей же єсть суд, я́ко світ при́йде в мир, і возлюби́ша челові́ци па́че тьму, не́же світ; бі́ша бо їх діла́ зла.
|
се же ѥсть сѫдъ яко свэтъ приде въ миръ. и възлюбишz чловэци паче тьмѫ неже свэтъ бэшz бо ихъ дэла зъла.
|
|
20
|
20
|
|
Всяк бо ді́лаяй зла́я ненави́дить сві́та і не прихо́дить к сві́ту, да не облича́ться діла́ єго́, я́ко лука́ва суть;
|
вьсякъ бо дэлаѩ зълая ненавидить свэта и не приходить къ свэту да не обличать сz дэла ѥго яко зъла сѫть.
|
|
21
|
21
|
|
творя́й же і́стину гряде́ть к сві́ту, да я́в'яться діла́ єго́, я́ко о Бо́зі суть соді́лана.
|
а творzи истнинѫ грzдеть къ свъту да явzть сz дэла ѥго яко о бозэ сѫть съдэлана.
|
|
22
|
22
|
|
(Зач. 11) По сих (же) при́йде Ісу́с і ученици́ Єго́ в Жидо́вськую зе́млю; і ту жив'я́ше с ни́ми і креща́ше.
|
По сихъ въниде исусъ и ученици ѥго въ иудеискѫѭ землѭ и ту живэаше съ ними и крьщааше.
|
|
23
|
23
|
|
Бі же Іоа́нн крестя́ во Єно́ні близ Сали́ма, я́ко во́ди мно́гі бя́ху ту; і прихожда́ху і креща́хуся;
|
бэ же иоанъ крьстz въ енонэ близъ салима яко воды мъногы бэахѫ ту. и прихождаахѫ и крьщаахѫ сz.
|
|
24
|
24
|
|
не у бо бі всажде́н в темни́цю Іоа́нн.
|
не у бо бэ въсажденъ въ тьмьницѫ иоанъ.
|
|
25
|
25
|
|
Бисть же стяза́ніє от учени́к Іоа́ннових со Іуде́ї о очище́нії;
|
бысть же сътzзаниѥ отъ ученикъ иоановъ съ иудеи о очищении.
|
|
26
|
26
|
|
і прийдо́ша ко Іоа́нну і реко́ша єму́: равві́, І́же бі с тобо́ю об он пол Іорда́на, Єму́же ти свиді́тельствовал єси́, се Сей креща́єть, і всі гряду́ть к Нему́.
|
и придошz къ иоану и рэшz ѥму: равви иже бэ съ тобоѭ об онъ полъ иордана ѥмуже ты съвэдэтельствова се тъ крьщаѥть и вьси грzдѫть къ нѥму.
|
|
27
|
27
|
|
Отвіща́ Іоа́нн і рече́: не мо́жеть челові́к прийма́ти нічесо́же, а́ще не бу́деть дано́ єму́ с небесе́.
|
отъвэща иоанъ и рече: не можеть чловэкъ приимати ни чьсо же аще не бѫдеть ѥму дано съ небесе.
|
|
28
|
28
|
|
Ви са́мі мні свиді́тельствуєте, я́ко ріх: нісьм аз Христо́с, но я́ко по́слан єсьм пред Ним.
|
вы сами мънэ съвэдэтельствовасте яко рэхъ нэсмь азъ христосъ нъ посъланъ ѥсмь прэдъ нимь.
|
|
29
|
29
|
|
Імі́яй неві́сту жени́х єсть; а друг женихо́в, стоя́ і послу́шая єго́, ра́достію ра́дується за глас женихо́в; сія́ у́бо ра́дость моя́ іспо́лнися;
|
имэѩи невэстѫ женихъ ѥсть а другъ жениховъ стоѩ и послушаѩ ѥго радостиѭ радуѥть сz за гласъ жениховъ. си убо радость моя исплъни сz.
|
|
30
|
30
|
|
О́ному подоба́єть расти́, мні же ма́литися.
|
оному подобаѥть расти а мънэ мьнити сz.
|
|
31
|
31
|
|
Гряди́й сви́ше над всі́ми єсть; сий от землі́, от землі́ єсть, і от землі́ глаго́леть: Гряди́й с небесе́ над всі́ми єсть;
|
грzдыи съвыше надъ вьсэми ѥсть. иже отъ землѩ отъ землѩ ѥсть. и отъ землѩ глаголѥть. грzдыи съ небесе надъ вьсэми ѥсть.
|
|
32
|
32
|
|
і є́же ви́ді і сли́ша, сіє́ свиді́тельствуєть; і свиді́тельства Єго́ нікто́же приє́млеть.
|
и ѥже видэ и слыша се съвэдэтельствуѥть и съвэдэтельства ѥго ни къто же приѥмлеть.
|
|
33
|
33
|
|
Приє́мий Єго́ свиді́тельство ві́рова [утверди́] я́ко Бог і́стинен єсть.
|
приимыи ѥго съвэдэтельство запэчатлэ яко богъ истиньнъ ѥсть.
|
|
34
|
34
|
|
Єго́же бо посла́ Бог, глаго́ли Бо́жія глаго́леть; не в мі́ру бо Бог дає́ть Ду́ха.
|
ѥгоже бо посъла богъ глаголы божиѩ глаголеть не въ мэрѫ бо богъ дасть духа.
|
|
35
|
35
|
|
Оте́ць (бо) лю́бить Си́на і вся даде́ в ру́ці Єго́.
|
отьць любить сына и вься дасть въ рѫцэ ѥго.
|
|
36
|
36
|
|
Ві́руяй в Си́на і́мать живо́т ві́чний; а і́же не ві́руєть в Си́на, не у́зрить живота́, но гнів Бо́жий пребива́єть на нем.
|
вэруѩи въ сына имать животъ вэчьныи. а иже не вэруѥть въ сына не узьрить живота. нъ гнэвъ божии прэбываѥть на нѥмь.
|
|
Глава 6
|
Глава 6
|
|
56
|
56
|
|
(Зач. 24) Яди́й Мою́ Плоть і пія́й Мою́ Кров во Мні пребива́єть, і Аз в нем.
|
ядыи моѭ плъть и пиѩи моѭ кръвь въ мънэ прэбываѥть и азъ въ нѥмь.
|
|
57
|
57
|
|
Я́коже посла́ М'я Живи́й Оте́ць, — і Аз живу́ Отця́ ра́ди, — і яди́й М'я, і той жив бу́деть Мене́ ра́ди.
|
якоже посъла мz живыи отьць и азъ живѫ отьца ради и ядыи мz и тъ живъ бѫдеть мене ради.
|
|
58
|
58
|
|
Сей єсть хліб сше́дий с небесе́; не я́коже ядо́ша отці́ ва́ші ма́нну і умро́ша; яди́й хліб сей жив бу́деть во ві́ки.
|
се ѥсть хлэбъ съшьдыи съ небесе не якоже ядошz отьци ваши манънѫ и умрэшz. ядыи хлэбъ сь живъ бѫдеть въ вэкъ.
|
|
Глава 10
|
Глава 10
|
|
9
|
9
|
|
(Зач. 36) Аз єсьм двер: Мно́ю а́ще кто вни́деть, спасе́ться, і вни́деть, і ізи́деть, і па́жить обря́щеть.
|
азъ ѥсмь двьрь. мъною аще кто вънидеть спс7етьсz. и вънидеть и изидеть и пажить обрzщеть.
|
|
Глава 11
|
Глава 11
|
|
25
|
25
|
|
Рече́ (же) єй Ісу́с: Аз єсьм воскреше́ніє і живо́т; ві́руяй в М'я, а́ще і у́мреть, оживе́ть.
|
рече ѥи исусъ: азъ ѥсмь въскрэшениѥ и животъ. вэруѩи въ мz аще и умьреть оживеть.
|
|
26
|
26
|
|
І всяк живи́й і ві́руяй в М'я не у́мреть во ві́ки. Є́млеши ли ві́ру сему́?
|
и вьсякь живыи и вэруѩ въ мz не умьреть въ вэкъ. имеши ли вэрѫ сему;
|
|
Глава 14
|
Глава 14
|
|
26
|
26
|
|
Уті́шитель же, Дух Святи́й, Єго́же по́слеть Оте́ць во і́м'я Моє́, Той ви научи́ть всему́ і воспом'яне́ть вам вся, я́же ріх вам.
|
параклитъ же духъ свzтыи ѥгоже посълеть отьць въ имz моѥ тъ вы научить вьсему и въспомzнеть вамъ вься яже рекохъ вамь.
|
|
1
|
1
|
|
(Зач. 47) Да не смуща́ється се́рдце ва́ше; ві́руйте в Бо́га і в М'я ві́руйте;
|
Да не съмUщаѥтьсz ваше ср7дце. вэрUите въ б7а. и въ мz вэрUите.
|
|
2
|
2
|
|
в дому́ Отця́ Моєго́ оби́телі мно́гі суть; а́ще ли же ні, рекл бих вам: іду́ угото́вати мі́сто вам;
|
въ домU оц7а моѥго. обитэли многы сUть. аще ли же ни. реклъ быхъ вамъ. яко идU Uготовати мэсто вамъ.
|
|
3
|
3
|
|
і а́ще [а́ще пойду́ і] угото́влю мі́сто вам, па́ки прийду́ і поіму́ ви к Себі́, да, іді́же єсьм Аз і ви бу́дете;
|
и аще идU Uготовати мэсто вамъ. пакы приидU. и поимU вы къ собэ. да идеже ѥсмь азъ. и вы бUдэте.
|
|
4
|
4
|
|
і а́може Аз іду́, ві́сте, і путь ві́сте.
|
и ямо же азъ идU. вэсте и пUть вэсте.
|
|
5
|
5
|
|
Глаго́ла Єму́ Фома́: Го́споди, не ві́ми, ка́мо і́деши; і ка́ко мо́жем путь ві́діти?
|
гlа ѥмU fома. Gи не вэмь камо идеши. и како пUть можемъ видэти.
|
|
6
|
6
|
|
Глаго́ла єму́ Ісу́с: Аз єсьм путь, і і́стина, і живо́т; нікто́же при́йдеть ко Отцю́, то́кмо Мно́ю;
|
гlа ѥму iс7. азъ ѥсмь пUть и истина. и животъ. никто же придеть къ оц7ю. нъ тъкмо мною.
|
|
7
|
7
|
|
а́ще М'я би́сте зна́ли, і Отця́ Моєго́ зна́ли би́сте (у́бо); і отсе́лі позна́сте Єго́, і ви́дісте Єго́.
|
аще мя бысте знали. и оц7а моѥго знали бысте Uбо. tселэ познаѥте ѥго. и видэсте ѥго.
|
|
8
|
8
|
|
Глаго́ла Єму́ Фили́пп: Го́споди, покажи́ нам Отця́, і довлі́єть нам.
|
гlа ѥмU филипъ. Gи покажи намъ оц7а. и довлэѥть намъ.
|
|
9
|
9
|
|
Глаго́ла єму́ Ісу́с: толи́ко вре́м'я с ва́ми єсьм, і не позна́л єси́ Мене́, Фили́ппе? Ви́дівий Мене́ ви́ді Отця́; і ка́ко ти глаго́леши: покажи́ нам Отця́?
|
гlа ѥмU iс7. толико время съ вами ѥсмь. и не познали мене филипе. видэвыи мене видить оц7а. и како ты гlѥши. покажи намъ оц7а.
|
|
10
|
10
|
|
Не ві́руєши ли, я́ко Аз во Отці́, і Оте́ць во Мні єсть? (Зач. 48) Глаго́ли, я́же Аз глаго́лю вам, о Себі́ не глаго́лю; Оте́ць же во Мні пребива́яй, Той твори́ть діла́;
|
не вэрUѥши ли. яко азъ въ оц7и. и оц7ь въ мънэ ѥсть. Гlы яже азъ гlю вамъ о собэ не гlю. оц7ь же пребываяи въ мнэ. тъ творить дэла.
|
|
Глава 15
|
Глава 15
|
|
1
|
1
|
|
(Зач. 50) Аз єсьм лоза́ і́стинная, і Оте́ць Мой ді́латель єсть.
|
Азъ ѥсмь лоза истиньная. оц7ь мои дэлатель ѥсть. вьсzкѫ розгU о мънэ не творzщюю плода изьметь ю.
|
|
2
|
2
|
|
Вся́ку ро́згу о Мні не творя́щую плода́, і́зметь ю, і вся́ку творя́щую плод, отреби́ть ю, да мно́жайший плод принесе́ть.
|
и вьсzкѫ творzщюю плодъ отрэбить ю. да плодъ болии сътворить.
|
|
3
|
3
|
|
Уже́ ви чи́сті єсте́ за сло́во, є́же глаго́лах вам.
|
Uже вы чисти ѥсте за слово ѥже гlахъ вамъ.
|
|
4
|
4
|
|
Бу́діте во Мні, і Аз в вас. Я́коже розга́ не мо́жеть плода́ сотвори́ти о себі́, а́ще не бу́деть на лозі́, та́ко і ви, а́ще во Мні не пребу́дете.
|
бUдэте въ мънэ и язъ въ васъ. яко же бо розга не можеть плода творити о себэ. аще не бUдеть на лозэ тако и вы аще не прэбUдете въ мнэ.
|
|
5
|
5
|
|
Аз єсьм лоза́, ви (же) ро́ждіє: (і) і́же бу́деть во Мні, і Аз в нем, той сотвори́ть плод мног, я́ко без Мене́ не мо́жете твори́ти нічесо́же;
|
азъ есмь лоза а вы рождиѥ. иже бUдеть въ мънэ и язъ въ немь. сътворить плодъ мъногъ. яко без мене не можете творити ничсоже.
|
|
6
|
6
|
|
а́ще кто во Мні не пребу́деть, ізве́ржеться вон, я́коже розга́, і ізси́шеть; і собира́ють ю і во огнь влага́ють, і сгара́єть:
|
аще кто въ мънэ не прэбUдеть. извържетьсz вънъ. яко же розга исъшеть. и събираѥтьсz и въ огнь вълагають и съгараѥть.
|
|
7
|
7
|
|
а́ще пребу́дете во Мні і глаго́ли Мої́ в вас пребу́дуть, єго́же а́ще хо́щете, просі́те, і бу́деть вам;
|
аще прэбUдете въ мънэ. и гlи мои въ васъ прэбUдUть. ѥмU же колижьдо хощете. просите и бUдеть вамъ.
|
|
8
|
8
|
|
о сем просла́вися Оте́ць Мой, да плод мног сотворите́, і бу́дете Мої́ ученици́.
|
о семь прослави сz отьць мои да плодъ мъногъ сътворите и бѫдете мои ученици.
|
|
9
|
9
|
|
(Зач. 51) Я́коже возлюби́ М'я Оте́ць, і Аз возлюби́х вас; бу́діте в любві́ Моє́й;
|
якоже възлюби мz отьць и азъ възлюбихъ вы бѫдете въ любъви моѥи.
|
|
10
|
10
|
|
а́ще за́повіді Моя́ соблюде́те, пребу́дете в любві́ Моє́й, я́коже Аз за́повіді Отця́ Моєго́ соблюдо́х, і пребива́ю в Єго́ любві́.
|
аще заповэди моѩ съблюдете прэбѫдете въ любъви моѥи. якоже азъ заповэди отьца моѥго съблюдохъ и прэбываѭ въ нѥго любъви.
|
|
11
|
11
|
|
Сія́ глаго́лах вам, да ра́дость Моя́ в вас бу́деть, і ра́дость ва́ша іспо́лниться.
|
си глаголахъ вамъ. да радость моя въ васъ бѫдеть и радость ваша напълнить сz.
|
|
12
|
12
|
|
Сія́ єсть за́повідь Моя́, да лю́бите друг дру́га, я́коже возлюби́х ви;
|
си ѥсть заповэдь моя да любите другъ друга якоже възлюбихъ вы.
|
|
13
|
13
|
|
бо́льші сея́ любве́ нікто́же і́мать, да кто ду́шу свою́ положи́ть за дру́ги своя́.
|
большz сеѩ любъве ни къто же не имать да къто душѫ своѭ положить за другы своѩ.
|
|
14
|
14
|
|
Ви дру́зі Мої́ єсте́, а́ще творите́, єли́ка Аз запові́даю вам;
|
вы друзи мои ѥсте аще творите ѥлико азъ заповэдаѭ вамъ.
|
|
15
|
15
|
|
не ктому́ вас глаго́лю раби́, я́ко раб не вість, что твори́ть госпо́дь єго́; вас же реко́х дру́ги, я́ко вся, я́же сли́шах от Отця́ Моєго́, сказа́х вам.
|
уже не глаголѭ васъ рабъ. рабъ бо не вэсть чьто творить господь ѥго. вы же рекохъ другы яко вься яже слышахъ отъ отьца моѥго съказахъ вамъ.
|
|
16
|
16
|
|
Не ви Мене́ ізбра́сте, но Аз ізбра́х вас, і положи́х вас, да ви і́дете і плод принесе́те, і плод ваш пребу́деть, да, єго́же а́ще про́сите от Отця́ во і́м'я Моє́, дасть вам.
|
не вы мене избьрасте нъ азъ избьрахъ вы и положихъ вы да и вы идете и плодъ принесете и плодъ вашь прэбѫдеть. да ѥгоже колижьдо просите отъ отьца въ имz моѥ дасть вамъ.
|
|
17
|
17
|
|
(Зач. 52) Сія́ запові́даю вам, да лю́бите друг дру́га.
|
си заповэдаѭ вамъ да любите другъ друга.
|
|
18
|
18
|
|
А́ще мир вас ненави́дить, ві́діте, я́ко Мене́ пре́жде вас возненави́ді;
|
аще миръ васъ ненавидить вэдите яко мене прэжде васъ възненавидэ.
|
|
19
|
19
|
|
а́ще от ми́ра би́сте би́ли, мир у́бо своє́ люби́л би; я́коже от ми́ра ні́сте, но Аз ізбра́х ви от ми́ра, сего́ ра́ди ненави́дить вас мир.
|
аще отъ мира бысте были миръ убо своѥ любилъ бы. яко же отъ мира нэсте нъ азъ избьрахъ вы отъ мира сего ради ненавидить васъ миръ.
|
|
20
|
20
|
|
Помина́йте сло́во, є́же Аз ріх вам: ність раб бо́лій го́спода своєго́; а́ще Мене́ ізгна́ша, і вас ізжену́ть; а́ще сло́во Моє́ соблюдо́ша, і ва́ше соблюду́ть;
|
помьните слово ѥже азъ рекохъ вамъ: нэсть рабъ болии господа своѥго. аще мене изгънашz и вы ижденѫть. аще слово моѥ съблюдошz и ваше съблюдѫть.
|
|
21
|
21
|
|
но сія́ вся творя́ть вам за і́м'я Моє́, я́ко не ві́дять Посла́вшаго М'я.
|
нъ си вься творzть вамъ за имz моѥ яко не вэдzть посълавъшааго мz.
|
|
22
|
22
|
|
А́ще не бих прише́л і глаго́лал їм, гріха́ не би́ша імі́ли; ни́ні же вини́ [ізвине́нія] не і́муть о грісі́ своє́м;
|
аще не быхъ пришьлъ и глаголалъ имъ грэха не бышz имэли. нынэ же вины не имѫть о грэсэ своѥмь.
|
|
23
|
23
|
|
ненави́дяй Мене́, і Отця́ Моєго́ ненави́дить;
|
ненавидzи мене и отьца моѥго ненавидить.
|
|
24
|
24
|
|
а́ще діл не бих сотвори́л в них, ї́хже ін нікто́же сотвори́, гріха́ не би́ша імі́ли; ни́ні же і ви́діша, і возненави́діша Мене́ і Отця́ Моєго́;
|
аще дэлъ не быхъ сътворилъ въ нихъ ихъже ни къто же инъ не сътвори грэха не бышz имэли. нынэ же и видэшz и възненавидэшz и мене и отьца моѥго.
|
|
25
|
25
|
|
но да сбу́деться сло́во, пи́санноє в зако́ні їх, я́ко возненави́діша М'я ту́не.
|
нъ да събѫдеть сz слово писаноѥ въ законэ ихъ яко възненавидэшz мz без ума.
|
|
26
|
26
|
|
Єгда́ же при́йдеть Уті́шитель, Єго́же Аз послю́ вам от Отця́, Дух і́стини, І́же от Отця́ ісхо́дить, Той свиді́тельствуєть о Мні;
|
ѥгда же придеть параклитъ ѥгоже азъ посълѭ вамъ отъ отьца духъ истиньныи иже отъ отьца исходить тъ съвэдэтельствуѥть о мънэ.
|
|
27
|
27
|
|
і ви же свиді́тельствуєте, я́ко іскони́ со Мно́ю єсте́.
|
и вы же съвэдэтельствуѥте яко исъкони съ мьноѭ ѥсте.
|
|
Глава 16
|
Глава 16
|
|
33
|
33
|
|
сія́ глаго́лах вам, да во Мні мир і́мате; в ми́рі ско́рбні бу́дете, но дерза́йте, (я́ко) Аз побіди́х мир.
|
си гlахъ вамъ. да въ мънэ миръ имате. въ мирэ скръбьни бѫдете нъ дрьзаите азъ побэдихъ миръ.
|
|
1
|
1
|
|
Сія́ глаго́лах вам, да не соблазни́теся.
|
Си глаголахъ вамъ да не съблазнитесz.
|
|
2
|
2
|
|
От со́нмищ іждену́ть ви; (Зач. 53) но при́йдеть час, да всяк, і́же убіє́ть ви, возмни́ться слу́жбу приноси́ти Бо́гу;
|
отъ съньмищь ижденѫть вы нъ приде врэмz. да вьсzкъ Uбивыи васъ. мьнитьсz слUжьбU приносити бв7и.
|
|
3
|
3
|
|
і сія́ сотворя́ть, я́ко не позна́ша Отця́, ні Мене́.
|
и си творzть вамъ. яко не познаша оц7а ни мене.
|
|
4
|
4
|
|
Но сія́ глаго́лах вам, да, єгда́ при́йдеть час, воспом'я́нете сія́, я́ко Аз ріх вам; сих же вам іспе́рва не ріх, я́ко с ва́ми біх.
|
нъ си гlахъ вамъ. да ѥгда придеть година. поминаите си. яко азъ рэхъ вамъ. сихъ же вамъ испьрва не рэхъ. яко съ вами бэхъ.
|
|
5
|
5
|
|
Ни́ні же іду́ к посла́вшему М'я, і нікто́же от вас вопроша́єть Мене́: ка́мо і́деши?
|
нынэ же идU къ посълавъшемU мz. и никто же васъ не въпрашаѥть мене камо идеши.
|
|
6
|
6
|
|
Но я́ко сія́ глаго́лах вам, ско́рби іспо́лних сердця́ ва́ша.
|
нъ яко си глаголаахь вамъ скърбь наплъни срьдьце ваше.
|
|
7
|
7
|
|
Но Аз і́стину вам глаго́лю: у́не єсть вам, да Аз іду́; а́ще бо не іду́ Аз, Уті́шитель не при́йдеть к вам; а́ще (ли) же іду́, послю́ Єго́ к вам,
|
нъ азъ истинѫ глаголѭ вамъ: унѥ ѥсть вамъ да азъ идѫ. аще бо не идѫ азъ параклитъ не придетъ къ вамъ. аще ли же идU посълю и къ вамъ.
|
|
8
|
8
|
|
і прише́д Он обличи́ть мир о грісі́, і о пра́вді, і о суді́;
|
и пришьдъ онъ. обличить мира. о грэсэ и о правьдэ и сUдэ.
|
|
Глава 17
|
Глава 17
|
|
18
|
18
|
|
(Зач. 57) Я́коже Мене́ посла́л єси́ в мир, і Аз посла́х їх в мир,
|
яко же ты мz о§е посъла въ миръ. и язъ посълахъ я въ миръ.
|
|
19
|
19
|
|
і за них Аз свящу́ Себе́, да і ті́ї бу́дуть свяще́нні во і́стину.
|
и за нz азъ сщ7юсz самъ. да бUдUть и ти сщ7ени въ истинU.
|
|
20
|
20
|
|
Не о сих же молю́ то́кмо, но і о ві́рующих словесе́ їх ра́ди в М'я,
|
не о сихъ же молю тъкмо. нъ и о вэрѫющиихъ. словесемъ моимъ въ мz.
|
|
21
|
21
|
|
да всі єди́но бу́дуть: я́коже Ти, О́тче, во Мні, і Аз в Тебі́, да і ті́ї в Нас єди́но бу́дуть, — да (і) мир ві́ру і́меть, я́ко Ти М'я посла́л єси́;
|
да вьси ѥдино сUть. яко же ты о§е въ мънэ. и язъ въ тебэ. да и ти въ насъ ѥдино бUдUть. да и вьсь миръ вэрUѥть. яко ты мz посъла.
|
|
22
|
22
|
|
і Аз сла́ву, ю́же дал єси́ Мні, дах їм; да бу́дуть єди́но, я́коже Ми єди́но єсьма́;
|
и язъ славU юже дасть ми дахъ имъ да бUдUть ѥдино. яко же и мы ѥдино.
|
|
23
|
23
|
|
Аз в них, і Ти во Мні; да бу́дуть соверше́нні во єди́но, і да разумі́єть мир, я́ко Ти М'я посла́л єси́ і возлюби́л єси́ їх, я́коже Мене́ возлюби́л єси́.
|
азъ въ нихъ и ти въ мнэ. да бUдUть съвьршени въ ѥдино. и да разUмэѥть миръ. яко ты мz посъла. и възлюбилъ мz ѥси. яко же мz възлюбилъ ѥси.
|
|
Глава 4
|
Глава 4
|
|
1
|
1
|
|
Єгда́ у́бо разумі́ Ісу́с, я́ко усли́шаша фарисе́є, я́ко Ісу́с мно́жайшия ученики́ твори́ть і креща́єть, не́же Іоа́нн;
|
Егда же увэдэ господь яко услышашz фарисеи яко исусъ мъножаишz ученикы творить и крьщаѥть неже иоанъ.
|
|
2
|
2
|
|
Ісу́с же Сам не креща́ше, но ученици́ Єго́;
|
а исусъ самъ не крьщааше нъ ученици ѥго.
|
|
3
|
3
|
|
оста́ви Іуде́ю і і́де па́ки в Галиле́ю.
|
остави иудеѭ и иде пакы въ галилеѭ.
|
|
4
|
4
|
|
Подоба́ше же Єму́ пройти́ сквозі́ Самарі́ю.
|
достояаше же ѥму проити сквозэ самариѭ.
|
|
5
|
5
|
|
(Зач. 12) При́йде у́бо во град Самарі́йський, глаго́лемий Сиха́р, близ ве́сі, ю́же даде́ Іа́ков Іо́сифу, си́ну своєму́;
|
приде же исусъ въ градъ самарьскъ нарицаѥмыи сµхарь близъ вьси ѭже дасть ияковъ иосифу сыну своѥму.
|
|
6
|
6
|
|
бі же ту істо́чник Іа́ковль. Ісу́с же утру́ждся от путі́, сідя́ше та́ко на істо́чниці; бі (же) я́ко час шести́й.
|
бэ же тѫ кладzзь ияковль. I©ъ же трUжьсz t пUти. сэдzаше тако на кладzзи. и година бэ яко шестая.
|
|
7
|
7
|
|
При́йде жена́ от Самарі́ї почерпа́ти во́ду. Глаго́ла єй Ісу́с: даждь Мі пи́ти.
|
приде жена t самария. почретъ воды. и гlа ѥи I©ъ дажь ми воды.
|
|
8
|
8
|
|
Ученици́ бо Єго́ отшли́ бя́ху во град, да бра́шно ку́п'ять.
|
Uченици бо его tшьли бzахU въ градъ да брашьна кUпzть.
|
|
9
|
9
|
|
Глаго́ла Єму́ жена́ Самаряни́ня: ка́ко Ти Жидови́н сий от мене́ пи́ти про́сиши, жени́ Самаряни́ни су́щия, не прикаса́ютьбося Жи́дове Самаря́ном.
|
гlа ѥмU жена самарzныни. како ты июдэи сы. t мене воды просиши. жены самарzнынz сUща. не прикасають бо сz самарzне июдэихъ.
|
|
10
|
10
|
|
Отвіща́ Ісу́с і рече́ єй: а́ще би ві́дала єси́ дар Бо́жий, і Кто єсть глаго́ляй ті: даждь Мі пи́ти, — ти би проси́ла у Него́, і дал би ті во́ду жи́ву.
|
и tвэща I©ъ и рече ѥи. аще бы видэла даръ б9ии. кто ѥсть гlzи ти дажь ми воды. ты бы просила U него. и далъ ти бы водU живU.
|
|
11
|
11
|
|
Глаго́ла Єму́ жена́: Го́споди, ні почерпа́ла іма́ши, і студене́ць єсть глубо́к; отку́ду у́бо іма́ши во́ду жи́ву,
|
гlа ѥмU жена. Gи ни почьрпала имаши. стUденьць есть глUбокъ. tкUдU Uбо имаши водU живU.
|
|
12
|
12
|
|
єда́ Ти бо́лії єси́ отця́ на́шего Іа́кова, і́же даде́ нам студене́ць сей, і той із него́ пит, і си́нове єго́, і ско́ти єго́?
|
ѥда ты болии ѥси оц7z нашего иякова. иже дасть намъ стUденьць сь. и тъ иж него пиѥть. и сн7ове ѥго. и скоти ѥго.
|
|
13
|
13
|
|
Отвіща́ Ісу́с і рече́ єй: всяк пія́й от води́ сея́ вжа́ждеться па́ки;
|
tвэща и I©ъ и рече ѥи. вьсzкъ пияи t воды сея въждадаѥтьсz пакы.
|
|
14
|
14
|
|
а і́же піє́ть от води́, ю́же Аз дам єму́, не вжа́ждеться во ві́ки; но вода́, ю́же (Аз) дам єму́, бу́деть в нем істо́чник води́ теку́щия в живо́т ві́чний.
|
а иже пиѥть воды юже азъ дамь ѥмU. не имать въждадатисz въ вэкы. нъ водU юже азъ дамь ѥмU бUдеть въ немь источьникъ воды. въскаплющяя воды вэчьныя.
|
|
15
|
15
|
|
Глаго́ла к Нему́ жена́: Го́споди, даждь мі сію́ во́ду, да ні жа́жду, ні прихожду́ сі́мо почерпа́ти.
|
гlа къ немU жена. Gи дажь ми сия воды да ни жажю ни прихожю сэмо почьрпатъ.
|
|
16
|
16
|
|
Глаго́ла єй Ісу́с: іди́, пригласи́ му́жа твоєго́ і прийди́ сі́мо.
|
гlа ѥи I©ъ иди призови мUжа своѥго и приди сэмо.
|
|
17
|
17
|
|
Отвіща́ жена́ і рече́ (Єму́): не і́мам му́жа. Глаго́ла єй Ісу́с: до́брі рекла́ єси́, я́ко му́жа не і́мам;
|
tвэща жена и рече ѥмU не имамъ мUжz. гlа ѥи I©ъ. добрэ рече яко мUжz не имамь.
|
|
18
|
18
|
|
п'ять бо муже́й імі́ла єси́, і ни́ні, єго́же і́маши, ність ті муж; се воі́стину рекла́ єси́.
|
пzть мUжь имэла ѥси. нынэ ѥго же имаши нэсть ти мUжь. се выистинU рече.
|
|
19
|
19
|
|
Глаго́ла Єму́ жена́: Го́споди, ви́жу, я́ко проро́к єси́ Ти;
|
гlа ѥмU жена. Gи вижю яко прbркъ ѥси ты.
|
|
20
|
20
|
|
отці́ на́ші в горі́ сей поклони́шася; і ви глаго́лете, я́ко во Ієрусали́міх єсть мі́сто, і́діже кла́нятися подоба́єть.
|
оц7и наши въ горэ сеи поклонишасz. и вы гlете. яко въ иеrлмэ ѥсть мэсто. иде же кланzтисz подобаѥть.
|
|
21
|
21
|
|
Глаго́ла єй Ісу́с: же́но, ві́ру Мі іми́, я́ко гряде́ть час, єгда́ ні в горі́ сей, ні во Ієрусали́міх покло́нитеся Отцю́;
|
гlа ѥи I©ъ. жено вэрU ими ми. яко грzдеть година. ѥгда бUдеть ни въ горэ сеи. ни въ иѥrлмэхъ поклонитисz оц7ю.
|
|
22
|
22
|
|
ви кла́няєтеся, єго́же не ві́сте; ми кла́няємся, єго́же ві́ми, я́ко спасе́ніє от Іуде́ї єсть;
|
вы кланzѥтесz ѥго же не вэсте мы кланzѥмъсz ѥго же вэмъ. яко сп7сениѥ t июдэии ѥсть.
|
|
23
|
23
|
|
но гряде́ть час, і ни́ні єсть, єгда́ і́стиннії покло́нници покло́няться Отцю́ ду́хом і і́стиною; і́бо Оте́ць такови́х і́щеть покланя́ющихся Єму́;
|
нъ грzдеть година. и нынэ ѥсть. ѥгда истиньнии поклоньници. поклонzтьсz оц7ю д¦мь истиною. и оц7ь тацэхъ ищеть. кланzющиихъсz ѥмU.
|
|
24
|
24
|
|
дух (єсть) Бог; і і́же кла́няється Єму́, ду́хом і і́стиною досто́їть кла́нятися.
|
д¦ъ ѥсть б7ъ. иже кланzѥтьсz ѥмU. д¦мь истиною. достоить кланzтисz.
|
|
25
|
25
|
|
Глаго́ла Єму́ жена́: вім, я́ко Месі́я при́йдеть, глаго́лемий Христо́с; єгда́ Той при́йдеть, возвісти́ть нам вся.
|
гlа емU жена вэмь. яко месиа придеть гlемыи х©ъ. ѥгда тъ придеть възвэстить намъ вьсz.
|
|
26
|
26
|
|
Глаго́ла єй Ісу́с: Аз єсьм, глаго́ляй с тобо́ю.
|
гlа ѥи I©ъ. азъ ѥсмь гlzи съ тобою.
|
|
27
|
27
|
|
І тогда́ прийдо́ша ученици́ Єго́ і чудя́хуся, я́ко с же́ною глаго́лаше; оба́че нікто́же рече́: чесо́ і́щеши? Іли́: что глаго́леши с не́ю?
|
тъгда же придU Uченици ѥго. и чюжаахUсz. яко съ женою гlеть. и никто же не рече чьсо ищеши. или чьто гlеши съ женою.
|
|
28
|
28
|
|
Оста́ви же водоно́с свой жена́, і і́де во град, і глаго́ла челові́ком:
|
остави же водонось свою жена. и иде въ градъ. и гlа члв7комъ.
|
|
29
|
29
|
|
прийді́те (і) ви́діте Челові́ка, І́же рече́ мі вся, єли́ка сотвори́х; єда́ Той єсть Христо́с?
|
придэте и видите чlвка. иже рече ми вьсz ѥлико сътворихъ. ѥда тъ ѥсть х©ъ.
|
|
30
|
30
|
|
Ізидо́ша же із гра́да і грядя́ху к Нему́.
|
и изидU из града. и грzдzахU къ немѫ.
|
|
31
|
31
|
|
Между́ же сим моля́ху Єго́ ученици́ (Єго́), глаго́люще: Равві́, яждь.
|
межю же сими. молzхUти и Uченици гlюще. равъви ѥждь.
|
|
32
|
32
|
|
Он же рече́ їм: Аз бра́шно і́мам я́сти, єго́же ви не ві́сте.
|
онъ же рече къ нимъ. азъ брашьно имамъ ѥсти. ѥго же вы не вэсте.
|
|
33
|
33
|
|
Глаго́лаху у́бо ученици́ к себі́: єда́ кто принесе́ Єму́ я́сти?
|
гlахU же Uченици ѥго къ себэ. ѥда къто принесе ѥмU ѥсти.
|
|
34
|
34
|
|
Глаго́ла їм Ісу́с: Моє́ бра́шно єсть, да сотворю́ во́лю Посла́вшаго М'я і совершу́ ді́ло Єго́.
|
гlа имъ I©ъ. моѥ брашьно ѥсть. да творzи волю посълавъшааго мz. и съвьршая дэла ѥго.
|
|
35
|
35
|
|
Не ви ли глаго́лете, я́ко єще́ чети́ри мі́сяці суть, і жа́тва при́йдеть? Се глаго́лю вам: возведі́те о́чі ва́ші і ви́діте ни́ви, я́ко пла́ви суть к жа́тві уже́;
|
не вы ли гlете. яко и еще четыре мcци сUть. и жzтва придеть. се гlю вамъ. възведэте очи ваши. и видите нивы. яко плавы сUть къ жzтвэ Uже.
|
|
36
|
36
|
|
і жняй мзду приє́млеть і собира́єть плод в живо́т ві́чний, да і сі́яй вку́пі ра́дується, і жняй;
|
и жьнzи мьздU приѥмлеть. и събираѥть плодъ въ животъ вэчьныи. да сеяи въкUпэ радUѥтьсz. и жьнzи.
|
|
37
|
37
|
|
о сем бо сло́во єсть і́стинноє, я́ко ін єсть сі́яй, і ін єсть жняй;
|
о семь слово ѥсть истиньноѥ. яко инъ ѥсть сэяи. инъ ѥсть жьнzи.
|
|
38
|
38
|
|
Аз посла́х ви жа́ти, іді́же ви не труди́стеся: іні́ї труди́шася, і ви в труд їх внидо́сте.
|
азъ же вы посълахъ жzть. иде же вы не трUдистесz. ини трUдишzсz. и вы въ трUдъ ихъ вънидосте.
|
|
39
|
39
|
|
От гра́да же того́ мно́зі ві́роваша в Онь от Самаря́н, за сло́во жени́ свиді́тельствующия, я́ко рече́ мі вся, єли́ка сотвори́х.
|
t града же того мънози вэроваша въ него. t самарzнъ. за слово женэ съвэдэтельствUющи. яко ми рече вьсz ѥлико сътворихъ.
|
|
40
|
40
|
|
Єгда́ у́бо прийдо́ша к Нему́ Самаря́не, моля́ху Єго́, да би преби́л у них; і преби́сть ту два дні.
|
ѥгда же придU самарzне. молzхUти и да бы прэбылъ U нихъ. и прэбысть тU дъва дн7и.
|
|
41
|
41
|
|
І мно́го па́че ві́роваша за сло́во Єго́;
|
и мънози паче вэроваша. за слово ѥго.
|
|
42
|
42
|
|
жені́ же глаго́лаху, я́ко не ктому́ за твою́ бесі́ду ві́руєм, са́мі бо сли́шахом і ві́ми, я́ко Сей єсть воі́стину Спас ми́ру, Христо́с.
|
женэ же гlаахU. Uже не за твою бесэдU вэрUемъ. сами бо слышахомъ. и вэрѫемъ. zко сь ѥсть въистинU сп7съ мира х©ъ.
|
|
43
|
43
|
|
По двою́ же дню ізи́де отту́ду і і́де в Галиле́ю;
|
По дъвою же дьню изиде отътѫду и иде въ галилеѭ.
|
|
44
|
44
|
|
Сам бо Ісу́с свиді́тельствова, я́ко проро́к во своє́м оте́чествії че́сти не і́мать.
|
самъ бо исусъ съвэдэтельствова яко пророкъ въ своѥмь отьчьствии не имать чьсти.
|
|
45
|
45
|
|
Єгда́ же при́йде в Галиле́ю, прия́ша Єго́ Галиле́яне, вся ви́дівше, я́же сотвори́ во Ієрусали́міх в пра́здник, і ті́ї бо прийдо́ша в пра́здник.
|
ѥгда же приде въ галилеѭ приѩшz и галилеане вься видэвъше ѥлико сътвори въ иерусалимэхъ въ праздьникъ. и ти бо придошz въ праздьникъ.
|
|
46
|
46
|
|
При́йде же па́ки Ісу́с в Ка́ну Галиле́йськую, іді́же претвори́ во́ду в вино́. (Зач. 13) І бі ні́кий царе́в муж, єго́же син боля́ше в Капернау́мі.
|
приде же исусъ пакы въ кана галилеискѫ идеже сътвори отъ воды вино. Бэ же нэкыи цесарь мѫжь ѥгоже сынъ болэаше въ капернаумэ.
|
|
47
|
47
|
|
Сей сли́шав, я́ко Ісу́с при́йде от Іуде́ї в Галиле́ю, і́де к Нему́ і моля́ше Єго́, да сни́деть і ісціли́ть си́на єго́, імі́яше бо умре́ти.
|
сь слышавъ яко исусъ приде отъ июдеѩ въ галилеѭ и иде къ нѥму и моляаше и да сънидеть исцэлитъ сынь ѥго хотэаше бо умрэти.
|
|
48
|
48
|
|
Рече́ у́бо Ісу́с к нему́: а́ще зна́меній і чуде́с не ви́дите, не і́мате ві́ровати.
|
рече же къ нѥму исусъ: аще знамении и чудесъ не видите не имате вэры ѩти.
|
|
49
|
49
|
|
Глаго́ла к Нему́ царе́в муж: Го́споди, сни́ди, пре́жде да́же не у́мреть отроча́ моє́.
|
глагола къ нѥму цесарь мѫжь: господи съниди прэжде даже не умреть отрочz моѥ.
|
|
50
|
50
|
|
Глаго́ла єму́ Ісу́с: іди́, син твой жив єсть. І ві́рова челові́к словесі́, є́же рече́ єму́ Ісу́с, і ідя́ше.
|
и глагола ѥму исусъ: иди сынъ твои живъ ѥсть. и вэрѫ имъ чловэкъ словеси ѥже рече ѥму исусъ и идэаше.
|
|
51
|
51
|
|
А́біє же входя́щу єму́, (се,) раби́ єго́ сріто́ша єго́ і возвісти́ша (єму́), глаго́люще, я́ко син твой жив єсть.
|
и абиѥ съходzщу ѥму се раби ѥго сърэтошz и възвэстишz глаголѭще ѥму яко сынъ твои живъ ѥсть.
|
|
52
|
52
|
|
Вопроша́ше у́бо от них о ча́сі, в кото́рий легча́є єму́ бисть, і рі́ша єму́, я́ко вчера́ в час седьми́й оста́ви єго́ огнь.
|
въпрашааше же годины отъ нихъ: въ кыи часъ сулэѥ ѥму бысть; рэшz же ѥму яко вьчера въ годинѫ седмѫѭ остави и огнь.
|
|
53
|
53
|
|
Разумі́ же оте́ць, я́ко той бі час, в о́ньже рече́ єму́ Ісу́с, я́ко син твой жив єсть; і ві́рова сам і весь дом єго́.
|
разумэвъ же отьць ѥго яко та година бэ въ нѭже рече ѥму исусъ: сынъ твои живъ ѥсть. и вэрова самъ и домъ ѥго вьсь.
|
|
54
|
54
|
|
Сіє́ па́ки второ́є зна́меніє сотвори́ Ісу́с, прише́д от Іуде́ї в Галиле́ю.
|
се пакы вътороѥ знамениѥ сътвори исусъ пришьдъ оть иудеѩ въ галилеѭ.
|
