|
Євангеліє від Іоана
|
Євангеліє від Іоана
|
|
Глава 1
|
Глава 1
|
|
1
|
1
|
|
(Зач. 1) В нача́лі бі Сло́во, і Сло́во бі к Бо́гу [у Бо́га], і Бог бі Сло́во.
|
Искони бэ слово. и слово бэ отъ бога. и богъ бэ слово.
|
|
2
|
2
|
|
Сей бі іскони́ к Бо́гу [у Бо́га];
|
се бэ искони у бога.
|
|
3
|
3
|
|
вся тім би́ша, і без Него́ нічто́же бисть, є́же бисть.
|
вься тэмъ бышz и без нѥго ни чьто же не бысть ѥже бысть.
|
|
4
|
4
|
|
В том живо́т бі, і живо́т бі світ челові́ком;
|
въ томь животъ бэ и животъ бэ свэть чловэкомъ.
|
|
5
|
5
|
|
і світ во тьмі сві́титься, і тьма єго́ не об'я́т.
|
и свэтъ въ тьмэ свьтить сz и тьма ѥго не обьѩтъ.
|
|
6
|
6
|
|
Бисть челові́к по́слан от Бо́га, і́м'я єму́ Іоа́нн;
|
Бысть чловэкъ посъланъ отъ бога имz ѥму иоанъ.
|
|
|
7
|
|
сей при́йде во свиді́тельство, да свиді́тельствуєть о Сві́ті, да всі ві́ру і́муть єму́ [да всі уві́рують чрез него́].
|
тъ приде въ съвэдэтельство да съвэдэтельствуѥть о свэтэ да вьси вэру имѫть имь.
|
|
8
|
8
|
|
Не бі той світ, но да свиді́тельствуєть о Сві́ті;
|
не бэ тъ свэтъ нъ да съвэдэтельствуѥть о свэтэ.
|
|
9
|
9
|
|
бі Світ і́стинний, І́же просвіща́єть вся́каго челові́ка гряду́щаго в мир;
|
бэ свэть истиньныи иже просвэщаѥть вьсякого чловэка грzдѫща въ миръ.
|
|
10
|
10
|
|
в ми́рі бі, і мир Тім бисть, і мир Єго́ не позна́;
|
въ мирэ бэ и миръ тэмь бысть и миръ ѥго не позна.
|
|
11
|
11
|
|
во своя́ при́йде, і свої́ Єго́ не прия́ша.
|
въ своѩ приде и свои ѥго не приѩшz.
|
|
12
|
12
|
|
Єли́ці же прия́ша Єго́, даде́ їм о́бласть ча́дом Бо́жиїм би́ти, ві́рующим во і́м'я Єго́,
|
ѥлико же ихъ приѩтъ и дасть имъ область чzдомъ божиѥмъ быти вэруѭщемъ въ имz ѥго.
|
|
13
|
13
|
|
і́же не от кро́ві, ні от по́хоті плотськи́я, ні от по́хоті му́жеськия, но от Бо́га роди́шася.
|
иже не отъ кръвии ни отъ похоти плътьскы ни отъ похоти мѫжьскы нъ отъ бога родишz сz.
|
|
14
|
14
|
|
І Сло́во плоть бисть і всели́ся в ни, і ви́діхом сла́ву Єго́, сла́ву, я́ко Єдиноро́днаго от Отця́, іспо́лнь благода́ті і і́стини.
|
и слово плъть бысть и въсели сz въ ны и видэхомъ славѫ ѥго славѫ яко ѥдиночzдааго отъ отьца исплънь благодати и истины.
|
|
15
|
15
|
|
Іоа́нн свиді́тельствуєть о Нем і воззва́ глаго́ла: Сей бі, Єго́же ріх, І́же по мні Гряди́й, пре́до мно́ю бисть, я́ко пе́рвіє мене́ бі.
|
иоанъ съвэдэтельствова о нѥмь и възъва глаголѩ: сь бэ ѥгоже рэхъ грzдыи по мънэ прэдъ мъноѭ бысть яко прьвэи мене бэ.
|
|
16
|
16
|
|
І от ісполне́нія Єго́ ми всі прия́хом і благода́ть воз благода́ть;
|
и отъ исплънения ѥго мы вьси приѩхомъ благодать въз благодать.
|
|
17
|
17
|
|
я́ко зако́н Моїсе́йом дан бисть, благода́ть (же) і і́стина Ісу́с Христо́м бисть.
|
яко законъ моµѶсеомь данъ бысть. благодать и истина исусъ христъмь бысть.
|
|
18
|
18
|
|
(Зач. 2) Бо́га нікто́же ви́ді нигді́же; Єдиноро́дний Син, сий в ло́ні О́тчі, Той іспові́да.
|
Бога ни къто же ни къде же не видэ. ѥдиночzдыи сынъ сыи въ лонэ отьчи тъ исповэда.
|
|
Глава 2
|
Глава 2
|
|
1
|
1
|
|
(Зач. 6) І в тре́тій день брак бисть в Ка́ні Галиле́йстій; і бі Ма́ти Ісу́сова ту.
|
И въ третии дьнь бракъ бысть въ кана галилеисцэ и бэ ту мати исусова.
|
|
2
|
2
|
|
Зван же бисть Ісу́с і ученици́ Єго́ на брак.
|
зъванъ же бысть исусъ и ученици ѥго на бракъ.
|
|
3
|
3
|
|
І недоста́вшу вину́, глаго́ла Ма́ти Ісу́сова к Нему́: вина́ не і́муть.
|
и не доставъшу вину глагола мати исусова къ нѥму: вина ие имѫть.
|
|
4
|
4
|
|
Глагола Єй Ісу́с: что (єсть) Мні і Тебі́, Же́но? Не у при́йде час Мой.
|
глагола ѥи исусъ: чьто ѥсть мънэ и тебэ жено; не у приде година моя.
|
|
5
|
5
|
|
Глаго́ла Ма́ти Єго́ слуга́м: є́же а́ще глаго́леть вам, сотворі́те.
|
глагола мати ѥго слугамъ: ѥже аще глаголѥть вамъ сътворите.
|
|
6
|
6
|
|
Бі́ху же ту водоно́си ка́менні шесть, лежа́ще по очище́нію іуде́йську, вмістя́щий по двіма́ іли́ тріє́м мі́рам.
|
бэ же ту водоносъ камzнъ шесть лежzщь по очищенню иудеиску въмэстzщь по дъвэма ли по трьмъ мэрамъ.
|
|
7
|
7
|
|
Глагола їм Ісу́с: напо́лніте водоно́си води́. І напо́лниша їх до верха́.
|
глагола имъ исусъ: напълннте водоносы воды и наплънишz ѩ до врьха.
|
|
8
|
8
|
|
І глаго́ла їм: почерпі́те ни́ні і принесі́те архітрикли́нові. І принесо́ша.
|
и глагола имъ: почрьпэте нынэ и принесэте архитриклинови. они же принесошz.
|
|
9
|
9
|
|
Я́коже вкуси́ архітрикли́н вина́ би́вшаго от води́, і не ві́даше, отку́ду єсть; слу́ги же ві́дяху поче́рпшії во́ду; пригласи́ жениха́ архітрикли́н.
|
якоже въкуси архитриклинъ вина бывъшааго отъ воды и не вэдэаше отъкѫду ѥсть а слугы вэдэахѫ почрьпъшеи водѫ. възгласи жениха архитриклинъ.
|
|
10
|
10
|
|
І глаго́ла єму́: всяк челові́к пре́жде до́броє вино́ полагає́ть, і єгда́ упію́ться, тогда́ ху́ждшеє; ти (же) соблю́л єси́ до́броє вино́ досе́лі.
|
и глагола ѥму: вьсякъ чловэкъ прэжде доброѥ вино полагаѥть и ѥгда упиѭть сz тъгда хуждеѥ. ты же съблюде доброѥ вино доселэ.
|
|
11
|
11
|
|
Се сотвори́ нача́ток зна́менієм Ісу́с в Ка́ні галиле́йстій і яви́ сла́ву Свою́; і ві́роваша в Него́ ученици́ Єго́.
|
се сътвори знамениѥмъ начzтъкъ исусъ въ кана галилеисцэ и яви славѫ своѭ и вэровашz въ нь ученици ѥго.
|
|
Глава 3
|
Глава 3
|
|
1
|
1
|
|
(Зач. 8) Бі же челові́к от фарисе́й, Нікоди́м і́м'я єму́, князь жидо́вський;
|
Бэ же чловэкъ ѥтеръ отъ фарисеи. имz ѥму никодимъ. кънzзь иудеискъ.
|
|
2
|
2
|
|
сей при́йде ко Ісу́су но́щію, і рече́ Єму́: Равві́, вім, я́ко от Бо́га прише́л єси́ Учи́тель; нікто́же бо мо́жеть зна́меній сих твори́ти, я́же Ти твори́ши, а́ще не бу́деть Бог с ним.
|
сь приде къ исусъви нощиѭ и рече ѥму: равви вэмь яко отъ бога ѥси пришьлъ учитель. ни къто же бо не можеть знамении сихъ творити яже ты твориши аще не бѫдеть богъ съ нимъ.
|
|
3
|
3
|
|
Отвіща́ Ісу́с і рече́ єму́; амі́нь, амі́нь глаго́лю Тебі́: а́ще кто не роди́ться сви́ше, не мо́жеть ви́діти Ца́рствія Бо́жия.
|
отъвэщавъ исусъ рече ѥму: аминь аминь глаголѭ тебэ аще къто не родить сz съвыше не можеть вэдэти царьствия божия.
|
|
4
|
4
|
|
Глаго́ла к Нему́ Нікоди́м: ка́ко мо́жеть челові́к роди́тися стар сий? Єда́ мо́жеть второ́є вни́ти во утро́бу ма́тере своєя́ і роди́тися?
|
глагола къ нѥму никодимъ: како можеть чловэкъ родити сz старъ сы; еда можеть въторицеѭ въ ѫтробѫ вълэзти матере своѥѩ и родити сz;
|
|
5
|
5
|
|
Отвіща́ Ісу́с: амі́нь, амі́нь глаго́лю тебі́: а́ще кто не роди́ться водо́ю і Ду́хом, не мо́жеть вни́ти во Ца́рствіє Бо́жиє;
|
отъвэща исусъ и рече ѥму: аминь аминь глаголѭ тебэ: аще къто не родить сz водоѭ и духъмь не можеть вънити въ царьство божиѥ.
|
|
6
|
6
|
|
рожде́нноє от пло́ті плоть єсть, і рожде́нноє от Ду́ха дух єсть.
|
рожденоѥ бо отъ плъти плъть ѥсть и рожденоѥ отъ духа духъ ѥсть.
|
|
7
|
7
|
|
Не диви́ся, я́ко ріх Ті; подоба́єть вам роди́тися сви́ше.
|
не диви сz яко рэхъ ти подобаѥть вамъ родити сz съвыше.
|
|
8
|
8
|
|
Дух, іді́же хо́щеть, ди́шеть, і глас єго́ сли́шиши, но не ві́си, отку́ду прихо́дить і ка́мо і́деть; та́ко єсть всяк (челові́к) рожде́нний от Ду́ха.
|
духъ идеже хощеть дышеть и гласъ ѥго слышиши нъ не вэси отъкѫду приходить и камо идеть. такъ ѥсть вьсякъ рожденыи отъ духа.
|
|
9
|
9
|
|
Отвіща́ Нікоди́м і рече́ Єму́: ка́ко мо́гуть сія́ би́ти?
|
отъвэща никодимъ и рече ѥму: како могѫть си быти;
|
|
10
|
10
|
|
Отвіща́ Ісу́с і рече́ єму́: Ти єси́ учи́тель Ізра́їлев, і сих ли не ві́си?
|
отъвэща исусъ и рече ѥму: ты ѥси учитель израилевъ и сихъ ли не вэси;
|
|
11
|
11
|
|
Амі́нь, амі́нь глаго́лю тебі́, я́ко, є́же ві́ми, глаго́лем, і, є́же ви́діхом, свиді́тельствуєм, і свиді́тельства на́шего не приє́млете;
|
аминь аминь глаголѭ тебэ яко яже вэмь глаголемъ и ѥже видэхомъ съвэдэтельствуѥмъ и съвэдэтельства нашего не приѥмлѥте.
|
|
12
|
12
|
|
а́ще земна́я реко́х вам, і не ві́руєте, ка́ко, а́ще реку́ вам небе́сная, уві́руєте?
|
аще земьная рэхъ вамъ и не вэруете. како аще рекѫ вамъ небесьная вэруѥте;
|
|
13
|
13
|
|
(Зач. 9) І нікто́же взи́де на не́бо, то́кмо сше́дий с небесе́ Син Челові́чеський, Сий на небесі́;
|
никто же възиде на небо. тъкмо съшьдыи съ нб7се. сн7ъ члbвчь сыи на нб7се.
|
|
14
|
14
|
|
і я́коже Моїсе́й вознесе́ змію́ в пусти́ні, та́ко подоба́єть вознести́ся Си́ну Челові́чеському,
|
и яко же моиси възнесе. змию въ пUстыни. тако подобаѥть възнестисz сн7U члbвчскUмU.
|
|
15
|
15
|
|
да всяк ві́руяй в Онь не поги́бнеть, но і́мать живо́т ві́чний.
|
да всzкъ вэрUя въ нь не погыбьнеть. нъ имать животъ вэчьныи.
|
|
16
|
16
|
|
(Зач. 10) Та́ко бо возлюби́ Бог мир, я́ко і Си́на Своєго́ Єдиноро́днаго дал єсть, да всяк ві́руяй в Онь не поги́бнеть, но і́мать живо́т ві́чний.
|
тако бо възлюби мира. яко и сн7а своего иночадааго. далъ ѥсть въ миръ. да всzкъ вэрUяи въ нь не погыбнеть. нъ имать животъ вэчьныи.
|
|
17
|
17
|
|
Не посла́ бо Бог Си́на Своєго́ в мир, да су́дить ми́рові, но да спасе́ться Ім мир.
|
не посла бо бGъ сн7а своего въ миръ. да сUдить мирU нъ да сп7сть миръ.
|
|
18
|
18
|
|
Ві́руяй в Онь не бу́деть [ність] осужде́н; а не ві́руяй уже́ осужде́н єсть, я́ко не ві́рова во і́м'я Єдиноро́днаго Си́на Бо́жия.
|
вэруѩи въ нь не бѫдеть осѫжденъ а не вэруѩи уже осѫжденъ ѥсть яко не вэрова въ имz ѥдиночzдааго сына божия.
|
|
19
|
19
|
|
Се́й же єсть суд, я́ко світ при́йде в мир, і возлюби́ша челові́ци па́че тьму, не́же світ; бі́ша бо їх діла́ зла.
|
се же ѥсть сѫдъ яко свэтъ приде въ миръ. и възлюбишz чловэци паче тьмѫ неже свэтъ бэшz бо ихъ дэла зъла.
|
|
Глава 6
|
Глава 6
|
|
56
|
56
|
|
(Зач. 24) Яди́й Мою́ Пло́ть і пія́й Мою́ Кров во Мні пребива́єть, і Аз в нем.
|
ядыи моѭ плъть и пиѩи моѭ кръвь въ мънэ прэбываѥть и азъ въ нѥмь.
|
|
57
|
57
|
|
Я́коже посла́ М'я Живи́й Оте́ць, — і Аз живу́ Отця́ ра́ди, — і яди́й М'я, і той жив бу́деть Мене́ ра́ди.
|
якоже посъла мz живыи отьць и азъ живѫ отьца ради и ядыи мz и тъ живъ бѫдеть мене ради.
|
|
58
|
58
|
|
Сей єсть хліб сше́дий с небесе́; не я́коже ядо́ша отці́ ва́ші ма́нну і умро́ша; яди́й хліб сей жив бу́деть во ві́ки.
|
се ѥсть хлэбъ съшьдыи съ небесе не якоже ядошz отьци ваши манънѫ и умрэшz. ядыи хлэбъ сь живъ бѫдеть въ вэкъ.
|
|
Глава 10
|
Глава 10
|
|
9
|
9
|
|
(Зач. 36) Аз єсьм двер: Мно́ю а́ще кто вни́деть, спасе́ться, і вни́деть, і ізи́деть, і па́жить обря́щеть.
|
азъ ѥсмь двьрь. мъною аще кто вънидеть спс7етьсz. и вънидеть и изидеть и пажить обрzщеть.
|
|
Глава 11
|
Глава 11
|
|
25
|
25
|
|
Рече́ (же) єй Ісу́с: Аз єсьм воскреше́ніє і живо́т; ві́руяй в М'я, а́ще і у́мреть, оживе́ть.
|
рече ѥи исусъ: азъ ѥсмь въскрэшениѥ и животъ. вэруѩи въ мz аще и умьреть оживеть.
|
|
26
|
26
|
|
і всяк живи́й і ві́руяй в М'я не у́мреть во ві́ки. Є́млеши ли ві́ру сему́?
|
и вьсякь живыи и вэруѩ въ мz не умьреть въ вэкъ. имеши ли вэрѫ сему;
|
|
Глава 14
|
Глава 14
|
|
26
|
26
|
|
Уті́шитель же, Дух Святи́й, Єго́же по́слеть Оте́ць во і́м'я Моє́, Той ви научи́ть всему́ і воспом'яне́ть вам вся, Я́же ріх вам.
|
параклитъ же духъ свzтыи ѥгоже посълеть отьць въ имz моѥ тъ вы научить вьсему и въспомzнеть вамъ вься яже рекохъ вамь.
|
|
1
|
1
|
|
(Зач. 47) Да не смуща́ється се́рдце ва́ше; ві́руйте в Бо́га і в М'я ві́руйте;
|
Да не съмUщаѥтьсz ваше ср7дце. вэрUите въ б7а. и въ мz вэрUите.
|
|
2
|
2
|
|
в дому́ Отця́ Моєго́ оби́тєлі мно́гі суть; а́ще ли же ні, рекл бих вам: іду́ угото́вати мі́сто вам;
|
въ домU оц7а моѥго. обитэли многы сUть. аще ли же ни. реклъ быхъ вамъ. яко идU Uготовати мэсто вамъ.
|
|
3
|
3
|
|
і а́ще [а́ще пойду́ і] угото́влю мі́сто вам, па́ки прийду́ і поіму́ ви к Себі́, да, іді́же єсьм Аз і ви бу́дете;
|
и аще идU Uготовати мэсто вамъ. пакы приидU. и поимU вы къ собэ. да идеже ѥсмь азъ. и вы бUдэте.
|
|
4
|
4
|
|
і а́може Аз іду́, ві́сте, і путь ві́сте.
|
и ямо же азъ идU. вэсте и пUть вэсте.
|
|
5
|
5
|
|
Глаго́ла Єму́ Фома́: Го́споди, не ві́ми, ка́мо і́деши; і ка́ко мо́жем путь ві́діти?
|
гlа ѥмU fома. Gи не вэмь камо идеши. и како пUть можемъ видэти.
|
|
6
|
6
|
|
Глаго́ла єму́ Ісу́с: Аз єсьм путь, і і́стина, і живо́т; нікто́же при́йдеть ко Отцю́, то́кмо Мно́ю;
|
гlа ѥму iс7. азъ ѥсмь пUть и истина. и животъ. никто же придеть къ оц7ю. нъ тъкмо мною.
|
|
7
|
7
|
|
а́ще М'я би́сте зна́ли, і Отця́ Моєго́ зна́ли би́сте [у́бо]; і отсе́лі позна́сте Єго́, і ви́дісте Єго́.
|
аще мя бысте знали. и оц7а моѥго знали бысте Uбо. tселэ познаѥте ѥго. и видэсте ѥго.
|
|
8
|
8
|
|
Глаго́ла Єму́ Фили́пп: Го́споди, покажи́ нам Отця́, і довлі́єть нам.
|
гlа ѥмU филипъ. Gи покажи намъ оц7а. и довлэѥть намъ.
|
|
9
|
9
|
|
Глаго́ла єму́ Ісу́с: толи́ко вре́м'я с ва́ми єсьм, і не позна́л єси́ Мене́, Фили́ппе? Ви́дівий Мене́ ви́ді Отця́; і ка́ко ти глаго́леши: покажи́ нам Отця́?
|
гlа ѥмU iс7. толико время съ вами ѥсмь. и не познали мене филипе. видэвыи мене видить оц7а. и како ты гlѥши. покажи намъ оц7а.
|
|
10
|
10
|
|
не ві́руєши ли, я́ко Аз во Отці́, і Оте́ць во Мні єсть? (Зач. 48) Глаго́ли, я́же Аз глаго́лю вам, о Себі́ не глаго́лю; Оте́ць же во Мні пребива́яй, Той твори́ть діла́;
|
не вэрUѥши ли. яко азъ въ оц7и. и оц7ь въ мънэ ѥсть. Гlы яже азъ гlю вамъ о собэ не гlю. оц7ь же пребываяи въ мнэ. тъ творить дэла.
|
|
Глава 15
|
Глава 15
|
|
1
|
1
|
|
(Зач. 50) Аз єсьм лоза́ і́стинная, і Оте́ць Мой ді́латель єсть.
|
Азъ ѥсмь лоза истиньная. оц7ь мои дэлатель ѥсть. вьсzкѫ розгU о мънэ не творzщюю плода изьметь ю.
|
|
2
|
2
|
|
Вся́ку ро́згу о Мні не творя́щую плода́, і́зметь ю, і вся́ку творя́щую плод, отреби́ть ю, да мно́жайший плод принесе́ть.
|
и вьсzкѫ творzщюю плодъ отрэбить ю. да плодъ болии сътворить.
|
|
3
|
3
|
|
Уже́ ви чи́сти єсте́ за сло́во, є́же глаго́лах вам.
|
Uже вы чисти ѥсте за слово ѥже гlахъ вамъ.
|
|
4
|
4
|
|
Бу́дите во Мні, і Аз в вас. Я́коже розга́ не мо́жеть плода́ сотвори́ти о себі́, а́ще не бу́деть на лозі́, та́ко і ви, а́ще во мні не пребу́дете.
|
бUдэте въ мънэ и язъ въ васъ. яко же бо розга не можеть плода творити о себэ. аще не бUдеть на лозэ тако и вы аще не прэбUдете въ мнэ.
|
|
5
|
5
|
|
Аз єсьм лоза́, ви (же) ро́ждіє: (і) і́же бу́деть во Мні, і Аз в нем, той сотвори́ть плод мног, я́ко без Мене́ не мо́жете твори́ти нічесо́же;
|
азъ есмь лоза а вы рождиѥ. иже бUдеть въ мънэ и язъ въ немь. сътворить плодъ мъногъ. яко без мене не можете творити ничсоже.
|
|
6
|
6
|
|
а́ще кто во Мні не пребу́деть, ізве́ржеться вон, я́коже розга́, і ізси́шеть; і собира́ють ю і во огнь влага́ють, і сгара́єть:
|
аще кто въ мънэ не прэбUдеть. извържетьсz вънъ. яко же розга исъшеть. и събираѥтьсz и въ огнь вълагають и съгараѥть.
|
|
7
|
7
|
|
а́ще пребу́дете во Мні і глаго́ли Мої́ в вас пребу́дут, єго́же а́ще хо́щете, просі́те, і бу́деть вам;
|
аще прэбUдете въ мънэ. и гlи мои въ васъ прэбUдUть. ѥмU же колижьдо хощете. просите и бUдеть вамъ.
|
|
8
|
8
|
|
о сем просла́вися Оте́ць Мой, да плод мног сотворите́, і бу́дете мої́ ученици́.
|
о семь прослави сz отьць мои да плодъ мъногъ сътворите и бѫдете мои ученици.
|
|
9
|
9
|
|
(Зач. 51) Я́коже возлюби́ м'я Оте́ць, і Аз возлюби́х вас; бу́діте в любві́ Моє́й;
|
якоже възлюби мz отьць и азъ възлюбихъ вы бѫдете въ любъви моѥи.
|
|
10
|
10
|
|
а́ще за́повіді Моя́ соблюде́те, пребу́дете в любві́ Моє́й, я́коже Аз за́повіді Отця́ Моєго́ соблюдо́х, і пребива́ю в Єго́ любві́.
|
аще заповэди моѩ съблюдете прэбѫдете въ любъви моѥи. якоже азъ заповэди отьца моѥго съблюдохъ и прэбываѭ въ нѥго любъви.
|
|
11
|
11
|
|
Сія́ глаго́лах вам, да ра́дость Моя́ в вас бу́деть, і ра́дость ва́ша іспо́лниться.
|
си глаголахъ вамъ. да радость моя въ васъ бѫдеть и радость ваша напълнить сz.
|
|
12
|
12
|
|
Сія́ єсть за́повідь Моя́, да лю́бите друг дру́га, я́коже возлюби́х ви;
|
си ѥсть заповэдь моя да любите другъ друга якоже възлюбихъ вы.
|
|
13
|
13
|
|
бо́льші сея́ любве́ нікто́же і́мать, да кто ду́шу свою́ положи́ть за дру́ги своя́.
|
большz сеѩ любъве ни къто же не имать да къто душѫ своѭ положить за другы своѩ.
|
|
14
|
14
|
|
Ви дру́зі Мої́ єсте́, а́ще творите́, єли́ка Аз запові́даю вам;
|
вы друзи мои ѥсте аще творите ѥлико азъ заповэдаѭ вамъ.
|
|
15
|
15
|
|
не ктому́ вас глаго́лю раби́, я́ко раб не вість, что твори́ть госпо́дь єго́; вас же реко́х дру́ги, я́ко вся, я́же сли́шах от Отця́ Моєго́, сказа́х вам.
|
уже не глаголѭ васъ рабъ. рабъ бо не вэсть чьто творить господь ѥго. вы же рекохъ другы яко вься яже слышахъ отъ отьца моѥго съказахъ вамъ.
|
|
16
|
16
|
|
Не ви Мене́ ізбра́сте, но Аз ізбра́х вас, і положи́х вас, да ви і́дете і плод принесе́те, і плод ваш пребу́деть, да, єго́же а́ще про́сите от Отця́ во і́м'я Моє́, дасть вам.
|
не вы мене избьрасте нъ азъ избьрахъ вы и положихъ вы да и вы идете и плодъ принесете и плодъ вашь прэбѫдеть. да ѥгоже колижьдо просите отъ отьца въ имz моѥ дасть вамъ.
|
|
17
|
17
|
|
(Зач. 52) Сія́ запові́даю вам, да лю́бите друг дру́га.
|
си заповэдаѭ вамъ да любите другъ друга.
|
|
18
|
18
|
|
А́ще мир вас ненави́дить, ві́діте, я́ко Мене́ пре́жде вас возненави́ді;
|
аще миръ васъ ненавидить вэдите яко мене прэжде васъ възненавидэ.
|
|
19
|
19
|
|
а́ще от ми́ра би́сте би́ли, мир у́бо своє́ люби́л би; я́коже от ми́ра ні́сте, но Аз ізбра́х ви от ми́ра, сего́ ра́ди ненави́дить вас мир.
|
аще отъ мира бысте были миръ убо своѥ любилъ бы. яко же отъ мира нэсте нъ азъ избьрахъ вы отъ мира сего ради ненавидить васъ миръ.
|
|
20
|
20
|
|
Помина́йте сло́во, є́же Аз ріх вам: ність раб бо́лій го́спода своєго́; а́ще Мене́ ізгна́ша, і вас ізжену́ть; а́ще сло́во Моє́ соблюдо́ша, і ва́ше соблюду́ть;
|
помьните слово ѥже азъ рекохъ вамъ: нэсть рабъ болии господа своѥго. аще мене изгънашz и вы ижденѫть. аще слово моѥ съблюдошz и ваше съблюдѫть.
|
|
21
|
21
|
|
но сія́ вся творя́ть вам за і́м'я Моє́, я́ко не ві́дять Посла́вшаго М'я.
|
нъ си вься творzть вамъ за имz моѥ яко не вэдzть посълавъшааго мz.
|
|
22
|
22
|
|
А́ще не бих прише́л і глаго́лал їм, гріха́ не би́ша імі́ли; ни́ні же вини́ [ізвине́нія] не і́муть о грісі́ своє́м;
|
аще не быхъ пришьлъ и глаголалъ имъ грэха не бышz имэли. нынэ же вины не имѫть о грэсэ своѥмь.
|
|
23
|
23
|
|
ненави́дяй Мене́, і Отця́ Моєго́ ненави́дить;
|
ненавидzи мене и отьца моѥго ненавидить.
|
|
24
|
24
|
|
а́ще діл не бих сотвори́л в них, ї́хже ін нікто́же сотвори́, гріха́ не би́ша імі́ли; ни́ні же і ви́діша, і возненави́діша Мене́ і Отця́ Моєго́;
|
аще дэлъ не быхъ сътворилъ въ нихъ ихъже ни къто же инъ не сътвори грэха не бышz имэли. нынэ же и видэшz и възненавидэшz и мене и отьца моѥго.
|
|
25
|
25
|
|
но да сбу́деться сло́во, пи́санноє в зако́ні їх, я́ко возненави́діша М'я ту́не.
|
нъ да събѫдеть сz слово писаноѥ въ законэ ихъ яко възненавидэшz мz без ума.
|
|
26
|
26
|
|
Єгда́ же при́йдеть Уті́шитель, Єго́же Аз послю́ вам от Отця́, Дух і́стини, І́же от Отця́ ісхо́дить, Той свиді́тельствуєть о Мні;
|
ѥгда же придеть параклитъ ѥгоже азъ посълѭ вамъ отъ отьца духъ истиньныи иже отъ отьца исходить тъ съвэдэтельствуѥть о мънэ.
|
|
27
|
27
|
|
і ви же свиді́тельствуєте, я́ко іскони́ со Мно́ю єсте́.
|
и вы же съвэдэтельствуѥте яко исъкони съ мьноѭ ѥсте.
|
|
Глава 16
|
Глава 16
|
|
33
|
33
|
|
сія́ глаго́лах вам, да во Мні мир і́мате; в ми́рі ско́рбні бу́дете, но дерза́йте, (я́ко) Аз побіди́х мир.
|
си гlахъ вамъ. да въ мънэ миръ имате. въ мирэ скръбьни бѫдете нъ дрьзаите азъ побэдихъ миръ.
|
|
1
|
1
|
|
Сія́ глаго́лах вам, да не соблазни́теся.
|
Си глаголахъ вамъ да не съблазнитесz.
|
|
2
|
2
|
|
От со́нмищ іждену́ть ви; (Зач. 53) но при́йдеть час, да всяк, і́же убіє́ть ви, возмни́ться слу́жбу приноси́ти Бо́гу;
|
отъ съньмищь ижденѫть вы нъ приде врэмz. да вьсzкъ Uбивыи васъ. мьнитьсz слUжьбU приносити бв7и.
|
|
3
|
3
|
|
і сія́ сотворя́ть, я́ко не позна́ша Отця́, ні Мене́.
|
и си творzть вамъ. яко не познаша оц7а ни мене.
|
|
4
|
4
|
|
Но сія́ глаго́лах вам, да, єгда́ при́йдеть час, воспом'я́нете сія́, я́ко Аз ріх вам; сих же вам іспе́рва не ріх, я́ко с ва́ми біх.
|
нъ си гlахъ вамъ. да ѥгда придеть година. поминаите си. яко азъ рэхъ вамъ. сихъ же вамъ испьрва не рэхъ. яко съ вами бэхъ.
|
|
5
|
5
|
|
Ни́ні же іду́ к посла́вшему М'я, і нікто́же от вас вопроша́єть Мене́: ка́мо і́деши?
|
нынэ же идU къ посълавъшемU мz. и никто же васъ не въпрашаѥть мене камо идеши.
|
|
6
|
6
|
|
Но я́ко сія́ глаго́лах вам, ско́рби іспо́лних сердця́ ва́ша.
|
нъ яко си глаголаахь вамъ скърбь наплъни срьдьце ваше.
|
|
7
|
7
|
|
Но Аз і́стину вам глаго́лю: у́не єсть вам, да Аз іду́; а́ще бо не іду́ Аз? Уті́шитель не при́йдеть к вам; а́ще (ли) же іду́, послю́ Єго́ к вам,
|
нъ азъ истинѫ глаголѭ вамъ: унѥ ѥсть вамъ да азъ идѫ. аще бо не идѫ азъ параклитъ не придетъ къ вамъ. аще ли же идU посълю и къ вамъ.
|
|
8
|
8
|
|
і прише́д Он обличи́ть мир о грісі́, і о пра́вді, і о суді́;
|
и пришьдъ онъ. обличить мира. о грэсэ и о правьдэ и сUдэ.
|
|
Глава 17
|
Глава 17
|
|
18
|
18
|
|
(Зач. 57) Я́коже Мене́ посла́л єси́ в мир, і Аз посла́х їх в мир,
|
яко же ты мz о§е посъла въ миръ. и язъ посълахъ я въ миръ.
|
|
19
|
19
|
|
і за них Аз свящу́ Себе́, да і ті́ї бу́дуть свяще́ні во і́стину.
|
и за нz азъ сщ7юсz самъ. да бUдUть и ти сщ7ени въ истинU.
|
|
20
|
20
|
|
Не о сих же молю́ то́кмо, но і о ві́рующих словесе́ їх ра́ди в М'я,
|
не о сихъ же молю тъкмо. нъ и о вэрѫющиихъ. словесемъ моимъ въ мz.
|
|
21
|
21
|
|
да всі єди́но бу́дуть: я́коже Ти, О́тче, во Мні, і Аз в Тебі́, да і ті́ї в Нас єди́но бу́дуть, — да (і) мир ві́ру і́меть, я́ко Ти М'я посла́л єси́;
|
да вьси ѥдино сUть. яко же ты о§е въ мънэ. и язъ въ тебэ. да и ти въ насъ ѥдино бUдUть. да и вьсь миръ вэрUѥть. яко ты мz посъла.
|
|
22
|
22
|
|
і Аз сла́ву, ю́же дал єси́ Мні, дах їм; да бу́дуть єди́но, я́коже Ми єди́но єсьма́;
|
и язъ славU юже дасть ми дахъ имъ да бUдUть ѥдино. яко же и мы ѥдино.
|
|
23
|
23
|
|
Аз в них, і Ти во Мні; да бу́дуть соверше́нні во єди́но, і да разумі́єть мир, я́ко Ти М'я посла́л єси́ і возлюби́л єси́ їх, я́коже Мене́ возлюби́л єси́.
|
азъ въ нихъ и ти въ мнэ. да бUдUть съвьршени въ ѥдино. и да разUмэѥть миръ. яко ты мz посъла. и възлюбилъ мz ѥси. яко же мz възлюбилъ ѥси.
|