|
Псалтир
|
Pалти1рь
|
Псалтир Київський ізвод онлайн |
Псалтир церковнослов'янською онлайн |
|
Псалом 1
|
Pал0мъ №
|
|
|
0
|
|
Псало́м Дави́ду, 1.
|
Pал0мъ дв7ду, №.
|
|
1
|
1
|
|
Блаже́н муж, і́же не і́де на сові́т нечести́вих, і на путі́ грі́шних не ста, і на сіда́лищі губи́телей не сі́де;
|
Бlжeнъ мyжъ, и4же не и4де на совётъ нечести1выхъ, и3 на пути2 грёшныхъ не стA, и3 на сэдaлищи губи1телей не сёде:
|
|
2
|
2
|
|
но в зако́ні Госпо́дні во́ля єго́, і в зако́ні Єго́ поучи́ться день і нощ.
|
но въ зак0нэ гDни в0лz є3гw2, и3 въ зак0нэ є3гw2 поучи1тсz дeнь и3 н0щь.
|
|
3
|
3
|
|
І бу́деть я́ко дре́во насажде́нноє при ісхо́дищих вод, є́же плод свой дасть во вре́м'я своє́, і лист єго́ не отпаде́ть, і вся, єли́ка а́ще твори́ть, успі́єть.
|
И# бyдетъ ћкw дрeво насаждeное при и3сх0дищихъ в0дъ, є4же пл0дъ св0й дaстъ во врeмz своE, и3 ли1стъ є3гw2 не tпадeтъ: и3 вс‰, є3ли6ка ѓще твори1тъ, ўспёетъ.
|
|
4
|
4
|
|
Не та́ко нечести́вії, не та́ко: но я́ко прах, єго́же возмета́єть вітр от лиця́ землі́.
|
Не тaкw нечести1віи, не тaкw: но ћкw прaхъ, є3г0же возметaетъ вётръ t лицA земли2.
|
|
5
|
5
|
|
Сего́ ра́ди не воскре́снуть нечести́вії на суд, ніже́ грі́шници в сові́т пра́ведних.
|
Сегw2 рaди не воскрeснутъ нечести1віи на сyдъ, нижE грBшницы въ совётъ првdныхъ.
|
|
6
|
6
|
|
Я́ко вість Госпо́дь путь пра́ведних, і путь нечести́вих поги́бнеть.
|
Ћкw вёсть гDь пyть првdныхъ, и3 пyть нечести1выхъ поги1бнетъ.
|
|
Псалом 2
|
Pал0мъ в7
|
|
|
0
|
|
Псало́м Дави́ду, 2.
|
Pал0мъ дв7ду, в7.
|
|
1
|
1
|
|
Вску́ю шата́шася язи́ци, і лю́діє поучи́шася тще́тним?
|
Вскyю шатaшасz kзhцы, и3 лю1діе поучи1шасz тщє1тнымъ;
|
|
2
|
2
|
|
Предста́ша ца́ріє зе́мстії, і кня́зі собра́шася вку́пі на Го́спода і на Христа́ Єго́.
|
Предстaша цaріе зeмстіи, и3 кн‰зи собрaшасz вкyпэ на гDа и3 на хrтA є3гw2.
|
|
3
|
3
|
|
Расто́ргнем [расто́ргним] у́зи їх і отве́ржем [отве́ржим] от нас і́го їх.
|
Раст0ргнемъ [раст0ргнимъ] ќзы и4хъ и3 tвeржемъ [tвeржимъ] t нaсъ и4го и4хъ.
|
|
4
|
4
|
|
Живи́й на небесі́х посміє́ться їм, і Госпо́дь поруга́ється їм.
|
Живhй на нб7сёхъ посмэeтсz и5мъ, и3 гDь поругaетсz и5мъ.
|
|
5
|
5
|
|
Тогда́ возглаго́леть к ним гні́вом Свої́м і я́ростію Своє́ю см'яте́ть я;
|
ТогдA возгlетъ къ ни6мъ гнёвомъ свои1мъ и3 ћростію своeю смzтeтъ |:
|
|
6
|
6
|
|
Аз же поста́влен єсьм Цар от Него́ над Сіо́ном, горо́ю свято́ю Єго́,
|
ѓзъ же постaвленъ є4смь цRь t негw2 над8 сіHномъ, гор0ю с™0ю є3гw2,
|
|
7
|
7
|
|
возвіща́яй повелі́ніє Госпо́днє. Госпо́дь рече́ ко Мні: Син Мой єси́ Ти, Аз днесь роди́х Тя;
|
возвэщazй повелёніе гDне. ГDь речE ко мнЁ: сн7ъ м0й є3си2 ты2, ѓзъ днeсь роди1хъ тS:
|
|
8
|
8
|
|
проси́ от Мене́, і дам Ті язи́ки достоя́ніє Твоє́, і одержа́ніє Твоє́ конці́ землі́;
|
проси2 t менє2, и3 дaмъ ти2 kзhки достоsніе твоE, и3 њдержaніе твоE концы2 земли2:
|
|
9
|
9
|
|
упасе́ши я жезло́м желі́зним, я́ко сосу́ди скуде́льничі сокруши́ши я.
|
ўпасeши | жезл0мъ желёзнымъ, ћкw сосyды скудє1льничи сокруши1ши |.
|
|
10
|
10
|
|
І ни́ні, ца́ріє, разумі́йте, накажі́теся* всі судя́щії землі́.
|
И# нн7э, цaріе, разумёйте, накажи1тесz вси2 судsщіи земли2.
|
|
11
|
11
|
|
Рабо́тайте Го́сподеві со стра́хом і ра́дуйтеся Єму́ со тре́петом.
|
Раб0тайте гDеви со стрaхомъ, и3 рaдуйтесz є3мY со трeпетомъ.
|
|
12
|
12
|
|
Приймі́те наказа́ніє, да не когда́ прогні́вається Госпо́дь, і поги́бнете от путі́ пра́веднаго, єгда́ возгори́ться вско́рі я́рость Єго́; блаже́нні всі наді́ющіїся Нань.
|
Пріими1те наказaніе, да не когдA прогнёваетсz гDь, и3 поги1бнете t пути2 првdнагw, є3гдA возгори1тсz вск0рэ ћрость є3гw2: бlжeни вси2 надёющіисz нaнь.
|
|
Псалом 3
|
Pал0мъ G
|
|
1
|
1
|
|
Псало́м Дави́ду, внегда́ отбіга́ше от лиця́ Авессало́ма, си́на своєго́, 3.
|
Pал0мъ дв7ду, внегдA tбэгaше t лицA ґвессалHма сhна своегw2, G.
|
|
2
|
2
|
|
Го́споди, что ся умно́жиша стужа́ющії мі? Мно́зі востаю́ть на м'я,
|
ГDи, чт0 сz ўмн0жиша стужaющіи ми2; мн0зи востаю1тъ на мS,
|
|
3
|
3
|
|
мно́зі глаго́лють душі́ моє́й: ність спаcе́нія єму́ в Бо́зі єго́.
|
мн0зи глаг0лютъ души2 моeй: нёсть спcніz є3мY въ бз7э є3гw2.
|
|
4
|
4
|
|
Ти же, Го́споди, засту́пник мой єси́, сла́ва моя́, і вознося́й главу́ мою́.
|
Тh же, гDи, застyпникъ м0й є3си2, слaва моS, и3 возносsй главY мою2.
|
|
5
|
5
|
|
Гла́сом мої́м ко Го́споду воззва́х, і усли́ша м'я от гори́ святи́я Своєя́.
|
Глaсомъ мои1мъ ко гDу воззвaхъ, и3 ўслhша мS t горы2 с™hz своеS.
|
|
6
|
6
|
|
Аз усну́х, і спах, воста́х, я́ко Госпо́дь засту́пить м'я.
|
Ѓзъ ўснyхъ, и3 спaхъ, востaхъ, ћкw гDь застyпитъ мS.
|
|
7
|
7
|
|
Не убою́ся от тем люді́й, о́крест напа́дающих на м'я.
|
Не ўбою1сz t тeмъ людjй, w4крестъ напaдающихъ на мS.
|
|
8
|
8
|
|
Воскресни́, Го́споди, спаси́ м'я, Бо́же мой: я́ко Ти порази́л єси́ вся вражду́ющия мі всу́є, зу́би грі́шников сокруши́л єси́.
|
Воскrни2, гDи, сп7си1 мz, б9е м0й: ћкw ты2 порази1лъ є3си2 вс‰ враждyющыz ми2 всyе, зyбы грёшникwвъ сокруши1лъ є3си2.
|
|
9
|
9
|
|
Госпо́днє єсть спасе́ніє, і на лю́дех Твої́х благослове́ніє Твоє́.
|
ГDне є4сть спcніе, и3 на лю1дехъ твои1хъ блгcвeніе твоE.
|
|
1001
|
1001
|
|
Сла́ва:
|
Слaва:
|
|
Псалом 4
|
Pал0мъ д7
|
|
1
|
1
|
|
В коне́ць, в пі́снех, псало́м Дави́ду, 4.
|
Въ конeцъ, въ пёснехъ, pал0мъ дв7ду, д7.
|
|
2
|
2
|
|
Внегда́ призва́ти мі, усли́ша м'я Бог пра́вди моєя́; в ско́рбі распространи́л м'я єси́; уще́дри м'я і усли́ши моли́тву мою́.
|
ВнегдA призвaти ми2, ўслhша мS бGъ прaвды моеS: въ ск0рби распространи1лъ мS є3си2: ўщeдри мS и3 ўслhши моли1тву мою2.
|
|
3
|
3
|
|
Си́нове челові́честії, доко́лі тяжкосе́рдії? Вску́ю лю́бите суєту́ і і́щете лжі?
|
Сhнове человёчестіи, док0лэ тzжкосeрдіи; вскyю лю1бите суетY и3 и4щете лжи2;
|
|
4
|
4
|
|
І уві́дите, я́ко удиви́ Госпо́дь преподо́бнаго Своєго́. Госпо́дь усли́шить м'я, внегда́ воззва́ти мі к Нему́.
|
И# ўвёдите, ћкw ўдиви2 гDь прпdбнаго своего2. ГDь ўслhшитъ мS, внегдA воззвaти ми2 къ немY.
|
|
5
|
5
|
|
Гні́вайтеся, і не согріша́йте, я́же глаго́лете в сердця́х ва́ших, на ло́жах ва́ших умилі́теся;
|
Гнёвайтесz, и3 не согрэшaйте, ±же глаг0лете въ сердцaхъ вaшихъ, на л0жахъ вaшихъ ўмили1тесz:
|
|
6
|
6
|
|
пожрі́те же́ртву пра́вди і упова́йте на Го́спода.
|
пожри1те жeртву прaвды и3 ўповaйте на гDа.
|
|
7
|
7
|
|
Мно́зі глаго́лють: кто яви́ть нам блага́я? Зна́менася на нас світ лиця́ Твоєго́, Го́споди.
|
Мн0зи глаг0лютъ: кто2 kви1тъ нaмъ бlг†z; знaменасz на нaсъ свётъ лицA твоегw2, гDи.
|
|
8
|
8
|
|
Дал єси́ весе́ліє в се́рдці моє́м; от плода́ пшени́ці, вина́ і єле́я своєго́ умно́жишася;
|
Дaлъ є3си2 весeліе въ сeрдцы моeмъ: t плодA пшени1цы, вінA и3 є3лeа своегw2 ўмн0жишасz:
|
|
9
|
9
|
|
в ми́рі вку́пі усну́ і почи́ю, я́ко Ти, Го́споди, єди́наго на упова́нії всели́л м'я єси́.
|
въ ми1рэ вкyпэ ўснY и3 почjю, ћкw ты2, гDи, є3ди1наго на ўповaніи всели1лъ мS є3си2.
|
|
Псалом 5
|
Pал0мъ є7
|
|
1
|
1
|
|
О наслі́дствующем, псало́м Дави́ду, 5.
|
Њ наслёдствующемъ, pал0мъ дв7ду, є7.
|
|
2
|
2
|
|
Глаго́ли моя́ внуши́, Го́споди, разумі́й зва́ніє моє́.
|
Глаг0лы мо‰ внуши2, гDи, разумёй звaніе моE.
|
|
3
|
3
|
|
Воньми́ гла́су моле́нія моєго́, Царю́ мой і Бо́же мой, я́ко к Тебі́ помолю́ся, Го́споди.
|
Вонми2 глaсу молeніz моегw2, цRю2 м0й и3 б9е м0й: ћкw къ тебЁ помолю1сz, гDи.
|
|
4
|
4
|
|
Зау́тра усли́ши глас мой, зау́тра предста́ну Ті, і у́зриши м'я;
|
Заyтра ўслhши глaсъ м0й: заyтра предстaну ти2, и3 ќзриши мS:
|
|
5
|
5
|
|
я́ко Бог не хотя́й беззако́нія Ти єси́, не присели́ться к Тебі́ лука́внуяй,
|
ћкw бGъ не хотsй беззак0ніz ты2 є3си2: не присели1тсz къ тебЁ лукaвнуzй,
|
|
6
|
6
|
|
ніже́ пребу́дуть беззако́нници пред очи́ма Твої́ма; возненави́діл єси́ вся ді́лающия беззако́ніє,
|
нижE пребyдутъ беззакHнницы пред8 nчи1ма твои1ма: возненави1дэлъ є3си2 вс‰ дёлающыz беззак0ніе,
|
|
7
|
7
|
|
погуби́ши вся глаго́лющия лжу; му́жа крове́й і льсти́ва гнуша́ється Госпо́дь.
|
погуби1ши вс‰ глаг0лющыz лжY: мyжа кровeй и3 льсти1ва гнушaетсz гDь.
|
|
8
|
8
|
|
Аз же мно́жеством ми́лости Твоєя́ вни́ду в дом Твой, поклоню́ся ко хра́му свято́му Твоєму́, в стра́сі Твоє́м.
|
Ѓзъ же мн0жествомъ млcти твоеS вни1ду въ д0мъ тв0й, поклоню1сz ко хрaму с™0му твоемY, въ стрaсэ твоeмъ.
|
|
9
|
9
|
|
Го́споди, наста́ви м'я пра́вдою Твоє́ю, враг мої́х ра́ди іспра́ви пред Тобо́ю путь мой.
|
ГDи, настaви мS прaвдою твоeю, вр†гъ мои1хъ рaди и3спрaви пред8 тоб0ю пyть м0й.
|
|
10
|
10
|
|
Я́ко ність во усті́х їх і́стини, се́рдце їх су́єтно, гроб отве́рст горта́нь їх, язи́ки свої́ми льща́ху.
|
Ћкw нёсть во ўстёхъ и4хъ и4стины, сeрдце и4хъ сyетно, гр0бъ tвeрстъ гортaнь и4хъ, љзы6ки свои1ми льщaху.
|
|
11
|
11
|
|
Суди́ їм, Бо́же, да отпаду́ть от ми́слей свої́х; по мно́жеству нече́стія їх ізри́ни я, я́ко преогорчи́ша Тя, Го́споди.
|
Суди2 и5мъ, б9е, да tпадyтъ t мhслей свои1хъ: по мн0жеству нечeстіz и4хъ и3зри1ни |, ћкw преwгорчи1ша тS, гDи.
|
|
12
|
12
|
|
І да возвеселя́ться всі упова́ющії на Тя, во вік возра́дуються, і всели́шися в них, і похва́ляться о Тебі́ лю́б'ящії і́м'я Твоє́.
|
И# да возвеселsтсz вси2 ўповaющіи на тS, во вёкъ возрaдуютсz, и3 всели1шисz въ ни1хъ: и3 похвaлzтсz њ тебЁ лю1бzщіи и4мz твоE.
|
|
13
|
13
|
|
Я́ко Ти благослови́ши пра́ведника, Го́споди, я́ко ору́жієм благоволе́нія вінча́л єси́ нас.
|
Ћкw ты2 блгcви1ши првdника, гDи, ћкw nрyжіемъ бlговолeніz вэнчaлъ є3си2 нaсъ.
|
|
Псалом 6
|
Pал0мъ ѕ7
|
|
1
|
1
|
|
В коне́ць, в пі́снех о осьмі́м, псало́м Дави́ду, 6.
|
Въ конeцъ, въ пёснехъ њ nсмёмъ, pал0мъ дв7ду, ѕ7.
|
|
2
|
2
|
|
Го́споди, да не я́ростію Твоє́ю обличи́ши мене́, ніже́ гні́вом Твої́м нака́жеши мене́.
|
ГDи, да не ћростію твоeю њбличи1ши менE, нижE гнёвомъ твои1мъ накaжеши менE.
|
|
3
|
3
|
|
Поми́луй м'я, Го́споди, я́ко не́мощен єсьм; ізціли́ м'я, Го́споди, я́ко см'ято́шася ко́сті моя́,
|
Поми1луй мS, гDи, ћкw нeмощенъ є4смь: и3зцэли1 мz, гDи, ћкw смzт0шасz кHсти мо‰,
|
|
4
|
4
|
|
і душа́ моя́ см'яте́ся зіло́; і Ти, Го́споди, доко́лі?
|
и3 душA моS смzтeсz ѕэлw2: и3 ты2, гDи, док0лэ;
|
|
5
|
5
|
|
Обрати́ся, Го́споди, ізба́ви ду́шу мою́, спаси́ м'я ра́ди ми́лости Твоєя́;
|
Њбрати1сz, гDи, и3збaви дyшу мою2, сп7си1 мz рaди млcти твоеS:
|
|
6
|
6
|
|
я́ко ність в сме́рті помина́яй Тебе́, во а́ді же кто іспові́сться Тебі́?
|
ћкw нёсть въ смeрти поминazй тебE, во ѓдэ же кто2 и3сповёстсz тебЁ;
|
|
7
|
7
|
|
Утруди́хся воздиха́нієм мої́м, ізми́ю на вся́ку нощ ло́же моє́, слеза́ми мої́ми посте́лю мою́ омочу́.
|
Ўтруди1хсz воздыхaніемъ мои1мъ, и3змhю на всsку н0щь л0же моE, слезaми мои1ми постeлю мою2 њмочY.
|
|
8
|
8
|
|
См'яте́ся от я́рости о́ко моє́, обетша́х во всіх вразі́х мої́х.
|
Смzтeсz t ћрости џко моE, њбетшaхъ во всёхъ вразёхъ мои1хъ.
|
|
9
|
9
|
|
Отступі́те от мене́, всі ді́лающії беззако́ніє, я́ко усли́ша Госпо́дь глас пла́ча моєго́,
|
Tступи1те t менє2, вси2 дёлающіи беззак0ніе, ћкw ўслhша гDь глaсъ плaча моегw2,
|
|
10
|
10
|
|
усли́ша Госпо́дь моле́ніє моє́, Госпо́дь моли́тву мою́ прия́т.
|
ўслhша гDь молeніе моE, гDь моли1тву мою2 пріsтъ.
|
|
11
|
11
|
|
Да постидя́ться і см'яту́ться всі вразі́ мої́, да возвратя́ться і устидя́ться зіло́ вско́рі.
|
Да постыдsтсz и3 смzтyтсz вси2 врази2 мои2, да возвратsтсz и3 ўстыдsтсz ѕэлw2 вск0рэ.
|
|
1001
|
1001
|
|
Сла́ва:
|
Слaва:
|
|
Псалом 7
|
Pал0мъ з7
|
|
1
|
1
|
|
Псало́м Дави́ду, єго́же воспі́т Го́сподеві о словесі́х Хусі́євих, си́на Іємені́їна, 7.
|
Pал0мъ дв7ду, є3г0же воспётъ гDеви њ словесёхъ хусjевыхъ, сhна їеменjина, з7.
|
|
2
|
2
|
|
Го́споди Бо́же мой, на Тя упова́х, спаси́ м'я от всіх гоня́щих м'я і ізба́ви м'я;
|
ГDи б9е м0й, на тS ўповaхъ, сп7си1 мz t всёхъ гонsщихъ мS и3 и3збaви мS:
|
|
3
|
3
|
|
да не когда́ похи́тить, я́ко лев, ду́шу мою́, не су́щу ізбавля́ющу, ніже́ спаса́ющу.
|
да не когдA похи1титъ ћкw лeвъ дyшу мою2, не сyщу и3збавлsющу, нижE спасaющу.
|
|
4
|
4
|
|
Го́споди Бо́же мой, а́ще сотвори́х сіє́, а́ще єсть непра́вда в руку́ моє́ю,
|
ГDи б9е м0й, ѓще сотвори1хъ сіE, ѓще є4сть непрaвда въ рукY моє1ю,
|
|
5
|
5
|
|
а́ще возда́х воздаю́щим мі зла, да отпаду́ у́бо от враг мої́х тощ;
|
ѓще воздaхъ воздаю1щымъ ми2 ѕл†, да tпадY u5бо t вр†гъ мои1хъ т0щъ:
|
|
6
|
6
|
|
да пожене́ть у́бо враг ду́шу мою́, і да пости́гнеть, і попере́ть в зе́млю живо́т мой, і сла́ву мою́ в персть всели́ть.
|
да поженeтъ ќбw врaгъ дyшу мою2, и3 да пости1гнетъ, и3 поперeтъ въ зeмлю жив0тъ м0й, и3 слaву мою2 въ пeрсть всели1тъ.
|
|
7
|
7
|
|
Воскресни́, Го́споди, гні́вом Твої́м, вознеси́ся в конця́х враг Твої́х, і воста́ни, Го́споди Бо́же мой, повелі́нієм, і́мже запові́дал єси́,
|
Воскrни2, гDи, гнёвомъ твои1мъ, вознеси1сz въ концaхъ вр†гъ твои1хъ, и3 востaни, гDи б9е м0й, повелёніемъ, и4мже заповёдалъ є3си2,
|
|
8
|
8
|
|
і сонм люді́й оби́деть Тя, і о том на висоту́ обрати́ся.
|
и3 с0нмъ людjй њбhдетъ тS: и3 њ т0мъ на высотY њбрати1сz.
|
|
9
|
9
|
|
Госпо́дь су́дить лю́дем; суди́ мі, Го́споди, по пра́вді моє́й і по незло́бі моє́й на м'я.
|
ГDь сyдитъ лю1демъ: суди1 ми, гDи, по прaвдэ моeй и3 по неѕл0бэ моeй на мS.
|
|
10
|
10
|
|
Да сконча́ється зло́ба грі́шних, і іспра́виши пра́веднаго, іспита́яй сердця́ і утро́би, Бо́же, пра́ведно.
|
Да скончaетсz ѕл0ба грёшныхъ, и3 и3спрaвиши првdнаго, и3спытazй сердцA и3 ўтрHбы, б9е, првdнw.
|
|
11
|
11
|
|
По́мощ моя́ от Бо́га, спаса́ющаго пра́вия се́рдцем.
|
П0мощь моS t бGа, сп7сaющагw пр†выz сeрдцемъ.
|
|
12
|
12
|
|
Бог суди́тель пра́веден, і крі́пок, і долготерпіли́в, і не гнів наводя́й на всяк день.
|
БGъ суди1тель првdнъ, и3 крёпокъ, и3 долготерпэли1въ, и3 не гнёвъ наводsй на всsкъ дeнь.
|
|
13
|
13
|
|
А́ще не обратите́ся, ору́жіє своє́ очи́стить, лук Свой напряже́, і угото́ва ї,
|
Ѓще не њбратитeсz, nрyжіе своE њчи1ститъ, лyкъ св0й напрzжE, и3 ўгот0ва и5,
|
|
14
|
14
|
|
і в нем угото́ва сосу́ди сме́ртния, стрі́ли Своя́ сгара́ємим соді́ла.
|
и3 въ нeмъ ўгот0ва сосyды смє1ртныz, стрёлы сво‰ сгарaємымъ содёла.
|
|
15
|
15
|
|
Се, болі́ непра́вдою, зача́т болі́знь і роди́ беззако́ніє;
|
СE, болЁ непрaвдою, зачaтъ болёзнь и3 роди2 беззак0ніе:
|
|
16
|
16
|
|
ров ізри́ і іскопа́ ї, і паде́ть в я́му, ю́же соді́ла.
|
р0въ и3зры2 и3 и3скопA и5, и3 падeтъ въ ћму, ю4же содёла.
|
|
17
|
17
|
|
Обрати́ться болі́знь єго́ на главу́ єго́, і на верх єго́ непра́вда єго́ сни́деть.
|
Њбрати1тсz болёзнь є3гw2 на главY є3гw2, и3 на вeрхъ є3гw2 непрaвда є3гw2 сни1детъ.
|
|
18
|
18
|
|
Іспові́мся Го́сподеві по пра́вді Єго́ і пою́ і́мені Го́спода Ви́шняго.
|
И#сповёмсz гDеви по прaвдэ є3гw2 и3 пою2 и4мени гDа вhшнzгw.
|
|
Псалом 8
|
Pал0мъ }
|
|
1
|
1
|
|
В коне́ць, о точи́ліх, псало́м Дави́ду, 8.
|
Въ конeцъ, њ точи1лэхъ, pал0мъ дв7ду, }.
|
|
2
|
2
|
|
Го́споди Госпо́дь наш, я́ко чу́дно і́м'я Твоє́ по всей землі́, я́ко взя́тся великолі́піє Твоє́ преви́ше небе́с!
|
ГDи гDь нaшъ, ћкw чyдно и4мz твоE по всeй земли2, ћкw взsтсz великолёпіе твоE превhше нб7съ.
|
|
3
|
3
|
|
Із уст младе́нець і ссу́щих соверши́л єси́ хвалу́, враг Твої́х ра́ди, є́же разруши́ти врага́ і ме́стника.
|
И#з8 ќстъ младeнєцъ и3 ссyщихъ соверши1лъ є3си2 хвалY, вр†гъ твои1хъ рaди, є4же разруши1ти врагA и3 мeстника.
|
|
4
|
4
|
|
Я́ко узрю́ небеса́, діла́ перст Твої́х, луну́ і зві́зди, я́же Ти основа́л єси́;
|
Ћкw ўзрю2 небесA, дэлA пє1рстъ твои1хъ, лунY и3 ѕвёзды, ±же ты2 њсновaлъ є3си2:
|
|
5
|
5
|
|
что єсть челові́к, я́ко по́мниши єго́? іли́ син челові́ч, я́ко посіща́єши єго́?
|
что2 є4сть человёкъ, ћкw п0мниши є3го2; и3ли2 сhнъ человёчь, ћкw посэщaеши є3го2;
|
|
6
|
6
|
|
Ума́лил єси́ єго́ ма́лим чим от а́нгел, сла́вою і че́стію вінча́л єси́ єго́;
|
Ўмaлилъ є3си2 є3го2 мaлымъ чи1мъ t ѓгGлъ, слaвою и3 чeстію вэнчaлъ є3си2 є3го2:
|
|
7
|
7
|
|
і поста́вил єси́ єго́ над ді́ли руку́ Твоє́ю, вся покори́л єси́ под но́зі єго́;
|
и3 постaвилъ є3си2 є3го2 над8 дёлы рукY твоє1ю, вс‰ покори1лъ є3си2 под8 н0зэ є3гw2:
|
|
8
|
8
|
|
о́вці і воли́ вся, єще́ же і скоти́ польські́я,
|
џвцы и3 волы2 вс‰, є3щe же и3 скоты2 польск‡z,
|
|
9
|
9
|
|
пти́ці небе́сния і ри́би морські́я, преходя́щия стезі́ морські́я.
|
пти6цы небє1сныz и3 ры6бы морск‡z, преходsщыz стєзи2 морск‡z.
|
|
10
|
10
|
|
Го́споди Госпо́дь наш, я́ко чу́дно і́м'я Твоє́ по всей землі́!
|
ГDи гDь нaшъ, ћкw чyдно и4мz твоE по всeй земли2.
|
|
1001
|
1001
|
|
Сла́ва:
|
Слaва:
|
|
Псалом 9
|
Pал0мъ f7
|
|
1
|
1
|
|
В коне́ць, о та́йних си́на, псало́м Дави́ду, 9.
|
Въ конeцъ, њ тaйныхъ сhна, pал0мъ дв7ду, f7.
|
|
2
|
2
|
|
Іспові́мся Тебі́, Го́споди, всім се́рдцем мої́м, пові́м вся чудеса́ Твоя́.
|
И#сповёмсz тебЁ, гDи, всёмъ сeрдцемъ мои1мъ, повёмъ вс‰ чудесA тво‰.
|
|
3
|
3
|
|
Возвеселю́ся і возра́дуюся о Тебі́, пою́ і́мені Твоєму́, Ви́шній.
|
Возвеселю1сz и3 возрaдуюсz њ тебЁ, пою2 и4мени твоемY, вhшній.
|
|
4
|
4
|
|
Внегда́ возврати́тися врагу́ моєму́ всп'ять, ізнемо́гуть і поги́бнуть от лиця́ Твоєго́.
|
ВнегдA возврати1тисz врагY моемY вспsть, и3знем0гутъ и3 поги1бнутъ t лицA твоегw2.
|
|
5
|
5
|
|
Я́ко сотвори́л єси́ суд мой і прю мою́; сіл єси́ на Престо́лі, судя́й пра́вду.
|
Ћкw сотвори1лъ є3си2 сyдъ м0й и3 прю2 мою2: сёлъ є3си2 на пrт0лэ, судsй прaвду.
|
|
6
|
6
|
|
Запрети́л єси́ язи́ком, і поги́бе нечести́вий, і́м'я єго́ потреби́л єси́ в вік і в вік ві́ка.
|
Запрети1лъ є3си2 kзhкwмъ, и3 поги1бе нечести1вый: и4мz є3гw2 потреби1лъ є3си2 въ вёкъ и3 въ вёкъ вёка.
|
|
7
|
7
|
|
Врагу́ оскуді́ша ору́жія в коне́ць, і гра́ди разруши́л єси́; поги́бе па́м'ять єго́ с шу́мом.
|
ВрагY њскудёша nр{жіz въ конeцъ, и3 грaды разруши1лъ є3си2: поги1бе пaмzть є3гw2 съ шyмомъ.
|
|
8
|
8
|
|
І Госпо́дь во вік пребива́єть, угото́ва на суд Престо́л Свой;
|
И# гDь во вёкъ пребывaетъ, ўгот0ва на сyдъ пrт0лъ св0й:
|
|
9
|
9
|
|
і Той суди́ти і́мать вселе́нній в пра́вду, суди́ти і́мать лю́дем в правоті́.
|
и3 т0й суди1ти и4мать вселeннэй въ прaвду, суди1ти и4мать лю1демъ въ правотЁ.
|
|
10
|
10
|
|
І бисть Госпо́дь прибі́жище убо́гому, помо́щник во благовре́меніїх, в ско́рбіх.
|
И# бhсть гDь прибёжище ўб0гому, пом0щникъ во бlговрeменіихъ, въ ск0рбехъ.
|
|
11
|
11
|
|
І да упова́ють на Тя зна́ющії і́м'я Твоє́, я́ко не оста́вил єси́ взиска́ющих Тя, Го́споди.
|
И# да ўповaютъ на тS знaющіи и4мz твоE, ћкw не њстaвилъ є3си2 взыскaющихъ тS, гDи.
|
|
12
|
12
|
|
По́йте Го́сподеві, живу́щему в Сіо́ні, возвісті́те во язи́ціх начина́нія Єго́;
|
П0йте гDеви, живyщему въ сіHнэ, возвэсти1те во kзhцэхъ начин†ніz є3гw2:
|
|
13
|
13
|
|
я́ко взиска́яй кро́ви їх пом'яну́, не заби́ зва́нія убо́гих.
|
ћкw взыскazй крHви и4хъ помzнY, не забы2 звaніz ўб0гихъ.
|
|
14
|
14
|
|
Поми́луй м'я, Го́споди, виждь смире́ніє моє́ от враг мої́х, вознося́й м'я от врат сме́ртних;
|
Поми1луй мS, гDи, ви1ждь смирeніе моE t вр†гъ мои1хъ, возносsй мS t врaтъ смeртныхъ:
|
|
15
|
15
|
|
я́ко да возвіщу́ вся хвали́ Твоя́ во враті́х дще́ре Сіо́ні; возра́дуємся о спасе́нії Твоє́м.
|
ћкw да возвэщY вс‰ хвалы6 тво‰ во вратёхъ дщeре сіHни: возрaдуемсz њ спcніи твоeмъ.
|
|
16
|
16
|
|
Углібо́ша язи́ци в па́губі, ю́же сотвори́ша; в сі́ті сей, ю́же скри́ша, ув'язе́ нога́ їх.
|
Ўглэб0ша kзhцы въ пaгубэ, ю4же сотвори1ша: въ сёти сeй, ю4же скрhша, ўвzзE ногA и4хъ.
|
|
17
|
17
|
|
Зна́єм єсть Госпо́дь судьби́ Творя́й; в ді́ліх руку́ своє́ю ув'язе́ грі́шник.
|
Знaемь є4сть гDь судбы6 творsй: въ дёлэхъ рукY своє1ю ўвzзE грёшникъ.
|
|
18
|
18
|
|
Да возвратя́ться грі́шници во ад, всі язи́ци забива́ющії Бо́га.
|
Да возвратsтсz грBшницы во ѓдъ, вси2 kзhцы забывaющіи бGа.
|
|
19
|
19
|
|
Я́ко не до конця́ забве́н бу́деть ни́щий, терпі́ніє убо́гих не поги́бнеть до конця́.
|
Ћкw не до концA забвeнъ бyдетъ ни1щій, терпёніе ўб0гихъ не поги1бнетъ до концA.
|
|
20
|
20
|
|
Воскресни́, Го́споди, да не кріпи́ться челові́к, да су́дяться язи́ци пред Тобо́ю.
|
Воскrни2, гDи, да не крэпи1тсz человёкъ, да сyдzтсz kзhцы пред8 тоб0ю.
|
|
21
|
21
|
|
Поста́ви, Го́споди, законоположи́теля над ни́ми, да разумі́ють язи́ци, я́ко челові́ци суть.
|
Постaви, гDи, законоположи1телz над8 ни1ми, да разумёютъ kзhцы, ћкw человёцы сyть.
|
|
22
|
22
|
|
Вску́ю, Го́споди, отстоя́ дале́че, презира́єши во благовре́меніїх, в ско́рбіх?
|
Вскyю, гDи, tстоS далeче, презирaеши во бlговрeменіихъ, въ ск0рбехъ;
|
|
23
|
23
|
|
Внегда́ горди́тися нечести́вому, возгара́ється ни́щий; ув'яза́ють в сові́тіх, я́же помишля́ють.
|
ВнегдA горди1тисz нечести1вому, возгарaетсz ни1щій: ўвzзaютъ въ совётэхъ, ±же помышлsютъ.
|
|
24
|
24
|
|
Я́ко хвали́м єсть грі́шний в по́хотех душі́ своєя́, і оби́дяй благослови́м єсть.
|
Ћкw хвали1мь є4сть грёшный въ п0хотехъ души2 своеS, и3 њби1дzй благослови1мь є4сть.
|
|
25
|
25
|
|
Раздражи́ Го́спода грі́шний; по мно́жеству гні́ва Своєго́ не взи́щеть; ність Бо́га пред ним.
|
Раздражи2 гDа грёшный: по мн0жеству гнёва своегw2 не взhщетъ: нёсть бGа пред8 ни1мъ.
|
|
26
|
26
|
|
Оскверня́ються путіє́ єго́ на вся́ко вре́м'я; оте́млються судьби́ Твоя́ от лиця́ єго́; всі́ми враги́ свої́ми облада́єть.
|
Њсквернsютсz путіE є3гw2 на всsко врeмz: teмлютсz судбы6 тво‰ t лицA є3гw2: всёми враги6 свои1ми њбладaетъ.
|
|
27
|
27
|
|
Рече́ бо в се́рдці своє́м: не подви́жуся от ро́да в род без зла;
|
Речe бо въ сeрдцы своeмъ: не подви1жусz t р0да въ р0дъ без8 ѕлA:
|
|
28
|
28
|
|
Єго́же кля́тви уста́ єго́ по́лна суть, і го́рести і льсти; под язи́ком єго́ труд і болі́знь.
|
є3гHже клsтвы ўстA є3гw2 пHлна сyть, и3 г0рести и3 льсти2: под8 љзhкомъ є3гw2 трyдъ и3 болёзнь.
|
|
29
|
29
|
|
Присіди́ть в лови́тельстві с бога́тими в та́йних, є́же уби́ти непови́ннаго; о́чі єго́ на ни́щаго призира́єті.
|
Присэди1тъ въ лови1телствэ съ богaтыми въ тaйныхъ, є4же ўби1ти непови1ннаго: џчи є3гw2 на ни1щаго призирaетэ.
|
|
30
|
30
|
|
Лови́ть в та́йні, я́ко лев, во огра́ді своє́й, лови́ть є́же восхи́тити ни́щаго, восхи́тити ни́щаго, внегда́ привлещи́ ї в сі́ті своє́й.
|
Лови1тъ въ тaйнэ ћкw лeвъ во њгрaдэ своeй, лови1тъ є4же восхи1тити ни1щаго, восхи1тити ни1щаго, внегдA привлещи2 и5 въ сёти своeй.
|
|
31
|
31
|
|
Смири́ть єго́, преклони́ться і паде́ть, внегда́ єму́ облада́ти убо́гими.
|
Смири1тъ є3го2: преклони1тсz и3 падeтъ, внегдA є3мY њбладaти ўб0гими.
|
|
32
|
32
|
|
Рече́ бо в се́рдці своє́м: заби́ Бог, отврати́ лице́ своє́, да не ви́дить до конця́.
|
Речe бо въ сeрдцы своeмъ: забы2 бGъ, tврати2 лицE своE, да не ви1дитъ до концA.
|
|
33
|
33
|
|
Воскресни́, Го́споди Бо́же мой, да вознесе́ться рука́ Твоя́, не забу́ди убо́гих Твої́х до конця́.
|
Воскrни2, гDи б9е м0й, да вознесeтсz рукA твоS, не забyди ўб0гихъ твои1хъ до концA.
|
|
34
|
34
|
|
Чесо́ ра́ди прогні́ва нечести́вий Бо́га; рече́ бо в се́рдці своє́м: не взи́щеть.
|
Чесw2 рaди прогнёва нечести1вый бGа; речe бо въ сeрдцы своeмъ: не взhщетъ.
|
|
35
|
35
|
|
Ви́диши, я́ко Ти болі́знь і я́рость смотря́єши, да пре́дан бу́деть в ру́ці Твої́; Тебі́ оста́влен єсть ни́щий, си́ру Ти бу́ди помо́щник.
|
Ви1диши, ћкw ты2 болёзнь и3 ћрость смотрsеши, да прeданъ бyдетъ въ рyцэ твои2: тебЁ њстaвленъ є4сть ни1щій, си1ру ты2 бyди пом0щникъ.
|
|
36
|
36
|
|
Сокруши́ ми́шцю грі́шному і лука́вому; взи́щеться гріх єго́ і не обря́щеться.
|
Сокруши2 мhшцу грёшному и3 лукaвому: взhщетсz грёхъ є3гw2 и3 не њбрsщетсz.
|
|
37
|
37
|
|
Госпо́дь Цар во вік і в вік ві́ка; поги́бнете, язи́ци, от землі́ Єго́.
|
ГDь цRь во вёкъ и3 въ вёкъ вёка: поги1бнете, kзhцы, t земли2 є3гw2.
|
|
38
|
38
|
|
Жела́ніє убо́гих усли́шал єси́, Го́споди, угото́ванію се́рдця їх внят у́хо Твоє́.
|
Желaніе ўб0гихъ ўслhшалъ є3си2, гDи, ўгот0ванію сeрдца и4хъ внsтъ ќхо твоE.
|
|
39
|
39
|
|
Суди́ си́ру і смире́ну, да не приложи́ть ктому́ велича́тися челові́к на землі́.
|
Суди2 си1ру и3 смирeну, да не приложи1тъ ктомY величaтисz человёкъ на земли2.
|
|
Псалом 10
|
Pал0мъ ‹
|
|
|
0
|
|
В коне́ць, псало́м Дави́ду, 10.
|
Въ конeцъ, pал0мъ дв7ду, ‹.
|
|
1
|
1
|
|
На Го́спода упова́х, ка́ко рече́те душі́ моє́й: превита́й по гора́м, я́ко пти́ця?
|
На гDа ўповaхъ, кaкw речeте души2 моeй: превитaй по горaмъ, ћкw пти1ца;
|
|
2
|
2
|
|
Я́ко се, грі́шници наляко́ша лук, угото́ваша стрі́ли в ту́лі, состріля́ти во мра́ці пра́вия се́рдцем.
|
Ћкw сE, грBшницы налzк0ша лyкъ, ўгот0ваша стрёлы въ тyлэ, сострэлsти во мрaцэ пр†выz сeрдцемъ.
|
|
3
|
3
|
|
Зане́ я́же Ти соверши́л єси́, они́ разруши́ша; пра́ведник же что сотвори́?
|
ЗанE ±же ты2 соверши1лъ є3си2, nни2 разруши1ша: првdникъ же что2 сотвори2;
|
|
4
|
4
|
|
Госпо́дь во хра́мі святі́м Своє́м. Госпо́дь, на небесі́ Престо́л Єго́; о́чі Єго́ на ни́щаго призира́єті, ві́жди Єго́ іспита́єті си́ни челові́чеськія.
|
ГDь во хрaмэ с™ёмъ своeмъ. ГDь, на нб7си2 пrт0лъ є3гw2: џчи є3гw2 на ни1щаго призирaетэ, вBжди є3гw2 и3спытaетэ сhны человёчєскіz.
|
|
5
|
5
|
|
Госпо́дь іспита́єть пра́веднаго і нечести́ваго; люб'я́й же непра́вду ненави́дить свою́ ду́шу.
|
ГDь и3спытaетъ првdнаго и3 нечести1ваго: любsй же непрaвду ненави1дитъ свою2 дyшу.
|
|
6
|
6
|
|
Одожди́ть на грі́шники сі́ти; огнь і жу́пел, і дух бу́рен часть ча́ші їх.
|
Њдожди1тъ на грёшники сBти: џгнь и3 жyпелъ, и3 дyхъ бyренъ чaсть чaши и4хъ.
|
|
7
|
7
|
|
Я́ко пра́веден Госпо́дь і пра́вди возлюби́; правоти́ ви́ді лице́ Єго́.
|
Ћкw првdнъ гDь и3 пр†вды возлюби2: правwты6 ви1дэ лицE є3гw2.
|
|
Псалом 11
|
Pал0мъ №i
|
|
1
|
1
|
|
В коне́ць, о осьмі́й, псало́м Дави́ду, 11.
|
Въ конeцъ, њ nсмёй, pал0мъ дв7ду, №i.
|
|
2
|
2
|
|
Спаси́ м'я, Го́споди, я́ко оскуді́ преподо́бний, я́ко ума́лишася і́стини от сино́в челові́чеських.
|
Сп7си1 мz, гDи, ћкw њскудЁ прпdбный: ћкw ўмaлишасz и4стины t сынHвъ человёческихъ.
|
|
3
|
3
|
|
Су́єтная глаго́ла ки́йждо ко і́скреннему своєму́; устні́ льсти́вия в се́рдці, і в се́рдці глаго́лаша зла́я.
|
Сyєтнаz глаг0ла кjйждо ко и4скреннему своемY: ўстнЁ льсти6выz въ сeрдцы, и3 въ сeрдцы глаг0лаша ѕл†z.
|
|
4
|
4
|
|
Потреби́ть Госпо́дь вся устни́ льсти́вия, язи́к велері́чивий,
|
Потреби1тъ гDь вс‰ ўстны2 льсти6выz, љзhкъ велерёчивый,
|
|
5
|
5
|
|
ре́кшия: язи́к наш возвели́чим, устни́ на́ша при нас суть, кто нам Госпо́дь єсть?
|
рeкшыz: љзhкъ нaшъ возвели1чимъ, ўстны2 н†ша при нaсъ сyть: кто2 нaмъ гDь є4сть;
|
|
6
|
6
|
|
Стра́сти ра́ди ни́щих і воздиха́нія убо́гих ни́ні воскресну́, — глаго́леть Госпо́дь, — положу́ся во спасе́ніє, не обиню́ся о нем.
|
Стрaсти рaди ни1щихъ и3 воздыхaніz ўб0гихъ нн7э воскrнY, гlетъ гDь: положyсz во спcніе, не њбиню1сz њ нeмъ.
|
|
7
|
7
|
|
Словеса́ Госпо́дня — словеса́ чи́ста, сребро́ разжже́но, іскуше́но землі́, очище́но седмери́цею.
|
СловесA гDнz словесA чи6ста, сребро2 разжжeно, и3скушeно земли2, њчищeно седмери1цею.
|
|
8
|
8
|
|
Ти, Го́споди, сохрани́ши ни і соблюде́ши ни от ро́да сего́ і во вік.
|
Ты2, гDи, сохрани1ши ны2 и3 соблюдeши ны2 t р0да сегw2 и3 во вёкъ.
|
|
9
|
9
|
|
О́крест нечести́вії хо́дять; по висоті́ Твоє́й умно́жил єси́ си́ни челові́чеськія.
|
W$крестъ нечести1віи х0дzтъ: по высотЁ твоeй ўмн0жилъ є3си2 сhны человёчєскіz.
|
|
Псалом 12
|
Pал0мъ в7i
|
|
1
|
1
|
|
В коне́ць, псало́м Дави́ду, 12.
|
Въ конeцъ, pал0мъ дв7ду, в7‹.
|
|
2
|
2
|
|
Доко́лі, Го́споди, забу́деши м'я до конця́? Доко́лі отвраща́єши лице́ Твоє́ от мене́?
|
Док0лэ, гDи, забyдеши мS до концA; док0лэ tвращaеши лицE твоE t менє2;
|
|
3
|
3
|
|
Доко́лі положу́ сові́ти в душі́ моє́й, болі́зні в се́рдці моє́м день і нощ? Доко́лі вознесе́ться враг мой на м'я?
|
Док0лэ положY совёты въ души2 моeй, бwлёзни въ сeрдцы моeмъ дeнь и3 н0щь; док0лэ вознесeтсz врaгъ м0й на мS;
|
|
4
|
4
|
|
При́зри, усли́ши м'я, Го́споди Бо́же мой, просвіти́ о́чі мої́, да не когда́ усну́ в смерть;
|
При1зри, ўслhши мS, гDи б9е м0й: просвэти2 џчи мои2, да не когдA ўснY въ смeрть:
|
|
5
|
5
|
|
да не когда́ рече́ть враг мой: укріпи́хся на него́.
|
да не когдA речeтъ врaгъ м0й: ўкрэпи1хсz на него2.
|
|
6
|
6
|
|
Стужа́ющії мі возра́дуються, а́ще подви́жуся.
|
Стужaющіи ми2 возрaдуютсz, ѓще подви1жусz.
|
|
7
|
7
|
|
Аз же на ми́лость Твою́ упова́х; возра́дується се́рдце моє́ о спасе́нії Твоє́м; воспою́ Го́сподеві благоді́явшему мні і пою́ і́мені Го́спода Ви́шняго.
|
Ѓзъ же на млcть твою2 ўповaхъ: возрaдуетсz сeрдце моE њ спcніи твоeмъ: воспою2 гDеви бlгодёzвшему мнЁ и3 пою2 и4мени гDа вhшнzгw.
|
|
Псалом 13
|
Pал0мъ Gi
|
|
|
0
|
|
В коне́ць, псало́м Дави́ду, 13.
|
Въ конeцъ, pал0мъ дв7ду, G‹.
|
|
1
|
1
|
|
Рече́ безу́мен в се́рдці своє́м: ність Бог. Растлі́ша і омерзи́шася в начина́ніїх; ність творя́й благости́ню.
|
РечE безyменъ въ сeрдцы своeмъ: нёсть бGъ. Растлёша и3 њмерзи1шасz въ начинaніихъ: нёсть творsй бlгостhню.
|
|
2
|
2
|
|
Госпо́дь с небесе́ прини́че на си́ни челові́чеськія, ви́діти, а́ще єсть разуміва́яй, іли́ взиска́яй Бо́га.
|
ГDь съ нб7сE прини1че на сhны человёчєскіz, ви1дэти, ѓще є4сть разумэвazй, и3ли2 взыскazй бGа.
|
|
3
|
3
|
|
Всі уклони́шася, вку́пі неключи́ми би́ша: ність творя́й благости́ню, ність до єди́наго.
|
Вси2 ўклони1шасz, вкyпэ неключи1ми бhша: нёсть творsй бlгостhню, нёсть до є3ди1нагw.
|
|
4
|
4
|
|
Ні ли разумі́ють всі ді́лающії беззако́ніє, сніда́ющії лю́ди моя́ в снідь хлі́ба? Го́спода не призва́ша.
|
Ни ли2 ўразумёютъ вси2 дёлающіи беззак0ніе, снэдaющіи лю1ди мо‰ въ снёдь хлёба; гDа не призвaша.
|
|
5
|
5
|
|
Та́мо убоя́шася стра́ха, іді́же не бі страх; я́ко Госпо́дь в ро́ді пра́ведних.
|
Тaмw ўбоsшасz стрaха, и3дёже не бЁ стрaхъ: ћкw гDь въ р0дэ првdныхъ.
|
|
6
|
6
|
|
Сові́т ни́щаго посрами́сте, Госпо́дь же упова́ніє єго́ єсть.
|
Совётъ ни1щагw посрами1сте: гDь же ўповaніе є3гw2 є4сть.
|
|
7
|
7
|
|
Кто дасть от Сіо́на спасе́ніє Ізра́їлево?
|
Кто2 дaстъ t сіHна спcніе ї}лево;
|
|
8
|
8
|
|
Внегда́ возврати́ть Госпо́дь пліне́ніє люді́й Свої́х, возра́дується Іа́ков і возвесели́ться Ізра́їль.
|
ВнегдA возврати1тъ гDь плэнeніе людjй свои1хъ, возрaдуетсz їaкwвъ, и3 возвесели1тсz ї}ль.
|
|
|
1001
|
|
Сла́ва:
|
Слaва:
|
|
Псалом 14
|
Pал0мъ д7i
|
|
|
0
|
|
В коне́ць, псало́м Дави́ду, 14.
|
Въ конeцъ, pал0мъ дв7ду, д7‹.
|
|
1
|
1
|
|
Го́споди, кто обита́єть в жили́щі Твоє́м? Іли́ кто всели́ться во святу́ю го́ру Твою́?
|
ГDи, кто2 њбитaетъ въ жили1щи твоeмъ; и3ли2 кто2 всели1тсz во с™yю г0ру твою2;
|
|
2
|
2
|
|
Ходя́й непоро́чен і ді́лаяй пра́вду, глаго́ляй і́стину в се́рдці своє́м;
|
Ходsй непор0ченъ и3 дёлаzй прaвду, глаг0лzй и4стину въ сeрдцы своeмъ:
|
|
3
|
3
|
|
і́же не ульсти́ язи́ком свої́м і не сотвори́ і́скреннему своєму́ зла, і поноше́нія не прия́т на бли́жнія своя́;
|
и4же не ўльсти2 љзhкомъ свои1мъ и3 не сотвори2 и4скреннему своемY ѕлA, и3 поношeніz не пріsтъ на бли6жніz сво‰:
|
|
4
|
4
|
|
унічиже́н єсть пред ним лука́внуяй, боя́щияжеся Го́спода сла́вить; клени́йся і́скреннему своєму́ і не отмета́яся;
|
ўничижeнъ є4сть пред8 ни1мъ лукaвнуzй, боsщыzжесz гDа слaвитъ: кленhйсz и4скреннему своемY и3 не tметazсz:
|
|
5
|
5
|
|
сребра́ своєго́ не даде́ в ли́хву і мзди на непови́нних не прия́т. Творя́й сія́ не подви́житься во вік.
|
сребрA своегw2 не дадE въ ли1хву и3 мзды2 на непови1нныхъ не пріsтъ. Творsй сі‰ не подви1житсz во вёкъ.
|
|
Псалом 15
|
Pал0мъ є7i
|
|
|
0
|
|
Столпописа́ніє, Дави́ду, 15.
|
Столпописaніе, дв7ду, е7‹.
|
|
1
|
1
|
|
Сохрани́ м'я, Го́споди, я́ко на Тя упова́х.
|
Сохрани1 мz, гDи, ћкw на тS ўповaхъ.
|
|
2
|
2
|
|
Ріх Го́сподеві: Госпо́дь мой єси́ Ти, я́ко благи́х мої́х не тре́буєши.
|
Рёхъ гDеви: гDь м0й є3си2 ты2, ћкw благи1хъ мои1хъ не трeбуеши.
|
|
3
|
3
|
|
Святи́м, і́же суть на землі́ Єго́, удиви́ Госпо́дь вся хоті́нія Своя́ в них.
|
С™ы6мъ, и5же сyть на земли2 є3гw2, ўдиви2 гDь вс‰ хотBніz сво‰ въ ни1хъ.
|
|
4
|
4
|
|
Умно́жишася не́мощі їх, по сих ускори́ша; не соберу́ собо́ри їх от крове́й, ні пом'яну́ же іме́н їх устна́ма мої́ма.
|
Ўмн0жишасz нeмwщи и4хъ, по си1хъ ўскори1ша: не соберY соб0ры и4хъ t кровeй, ни помzнy же и3мeнъ и4хъ ўстнaма мои1ма.
|
|
5
|
5
|
|
Госпо́дь часть достоя́нія моєго́ і ча́ші моєя́; Ти єси́ устроя́яй достоя́ніє моє́ мні.
|
ГDь чaсть достоsніz моегw2 и3 чaши моеS: ты2 є3си2 ўстроszй достоsніе моE мнЁ.
|
|
6
|
6
|
|
У́жа нападо́ша мі в держа́вних мої́х, і́бо достоя́ніє моє́ держа́вно єсть мні.
|
Ќжz напад0ша ми2 въ держaвныхъ мои1хъ: и4бо достоsніе моE держaвно є4сть мнЁ.
|
|
7
|
7
|
|
Благословлю́ Го́спода вразуми́вшаго м'я, єще́ же і до но́щі наказа́ша м'я утро́би моя́.
|
Благословлю2 гDа вразуми1вшаго мS: є3щe же и3 до н0щи наказaша мS ўтрHбы мо‰.
|
|
8
|
8
|
|
Предзрі́х Го́спода пре́до мно́ю ви́ну, я́ко одесну́ю мене́ єсть, да не подви́жуся.
|
Предзрёхъ гDа предо мн0ю вhну, ћкw њдеснyю менє2 є4сть, да не подви1жусz.
|
|
9
|
9
|
|
Сего́ ра́ди возвесели́ся се́рдце моє́, і возра́довася язи́к мой, єще́ же і плоть моя́ всели́ться на упова́нії.
|
Сегw2 рaди возвесели1сz сeрдце моE, и3 возрaдовасz љзhкъ м0й: є3щe же и3 пл0ть моS всели1тсz на ўповaніи.
|
|
10
|
10
|
|
Я́ко не оста́виши ду́шу мою́ во а́ді, ніже́ да́си преподо́бному Твоєму́ ви́діти істлі́нія.
|
Ћкw не њстaвиши дyшу мою2 во ѓдэ, нижE дaси прпdбному твоемY ви1дэти и3стлёніz.
|
|
11
|
11
|
|
Сказа́л мі єси́ путі́ живота́; іспо́лниши м'я весе́лія с лице́м Твої́м; красота́ [сла́дость] в десни́ці Твоє́й в коне́ць.
|
Сказaлъ ми2 є3си2 пути6 животA: и3сп0лниши мS весeліz съ лицeмъ твои1мъ: красотA [слaдость] въ десни1цэ твоeй въ конeцъ.
|
|
Псалом 16
|
Pал0мъ ѕ7i
|
|
0
|
0
|
|
Моли́тва Дави́ду, 16.
|
Моли1тва дв7ду, ѕ7‹.
|
|
1
|
1
|
|
Усли́ши, Го́споди, пра́вду мою́, воньми́ моле́нію моєму́, внуши́ моли́тву мою́ не во устна́х льсти́вих.
|
Ўслhши, гDи, прaвду мою2, вонми2 молeнію моемY, внуши2 моли1тву мою2 не во ўстнaхъ льсти1выхъ.
|
|
2
|
2
|
|
От лиця́ Твоєго́ судьба́ моя́ ізи́деть; о́чі мої́ да ви́діта правоти́.
|
T лицA твоегw2 судбA моS и3зhдетъ: џчи мои2 да ви1дита правоты6.
|
|
3
|
3
|
|
Іскуси́л єси́ се́рдце моє́, посіти́л єси́ но́щію; іскуси́л м'я єси́, і не обрі́теся во мні непра́вда.
|
И#скуси1лъ є3си2 сeрдце моE, посэти1лъ є3си2 н0щію: и3скуси1лъ мS є3си2, и3 не њбрётесz во мнЁ непрaвда.
|
|
4
|
4
|
|
Я́ко да не возглаго́лють уста́ моя́ діл челові́чеських, за словеса́ усте́н Твої́х аз сохрани́х путі́ же́стокі.
|
Ћкw да не возглаг0лютъ ўстA мо‰ дёлъ человёческихъ, за словесA ўстeнъ твои1хъ ѓзъ сохрани1хъ пути6 жeстwки.
|
|
5
|
5
|
|
Соверши́ стопи́ моя́ во стезя́х Твої́х, да не подви́жуться стопи́ моя́.
|
Соверши2 стwпы2 мо‰ во стезsхъ твои1хъ, да не подви1жутсz стwпы2 мо‰.
|
|
6
|
6
|
|
Аз воззва́х, я́ко усли́шал м'я єси́, Бо́же; приклони́ у́хо Твоє́ мні і усли́ши глаго́ли моя́.
|
Ѓзъ воззвaхъ, ћкw ўслhшалъ мS є3си2, б9е: приклони2 ќхо твоE мнЁ и3 ўслhши глаг0лы мо‰.
|
|
7
|
7
|
|
Удиви́ ми́лості Твоя́, спаса́яй упова́ющия на Тя от проти́в'ящихся десни́ці Твоє́й;
|
Ўдиви2 млcти тво‰, сп7сazй ўповaющыz на тS t проти1вzщихсz десни1цэ твоeй:
|
|
8
|
8
|
|
сохрани́ м'я, Го́споди, я́ко зі́ницю о́ка; в кро́ві крилу́ Твоє́ю покри́єши м'я
|
сохрани1 мz, гDи, ћкw зёницу џка: въ кр0вэ крил{ твоє1ю покрhеши мS
|
|
9
|
9
|
|
от лиця́ нечести́вих остра́стших [оби́дящих] м'я; вразі́ мої́ ду́шу мою́ одержа́ша
|
t лицA нечести1выхъ њстрaстшихъ [њби1дzщихъ] мS: врази2 мои2 дyшу мою2 њдержaша
|
|
10
|
10
|
|
тук свой затвори́ша, уста́ їх глаго́лаша горди́ню.
|
тyкъ св0й затвори1ша, ўстA и4хъ глаг0лаша гордhню.
|
|
11
|
11
|
|
Ізгоня́щії м'я ни́ні обидо́ша м'я, о́чі свої́ возложи́ша уклони́ти на зе́млю.
|
И#згонsщіи мS нн7э њбыд0ша мS, џчи свои2 возложи1ша ўклони1ти на зeмлю.
|
|
12
|
12
|
|
Об'я́ша м'я, я́ко лев гото́в на лов, і я́ко ски́мен обита́яй в та́йних.
|
Њб8sша мS ћкw лeвъ гот0въ на л0въ и3 ћкw скЂменъ њбитazй въ тaйныхъ.
|
|
13
|
13
|
|
Воскресни́, Го́споди, предвари́ я і запни́ їм; ізба́ви ду́шу мою́ от нечести́ваго, ору́жіє Твоє́
|
Воскrни2, гDи, предвари2 | и3 запни2 и5мъ: и3збaви дyшу мою2 t нечести1вагw, nрyжіе твоE
|
|
14
|
14
|
|
от враг руки́ Твоєя́, Го́споди, от ма́лих от землі́; разділи́ я в животі́ їх, і сокрове́нних Твої́х іспо́лнися чре́во їх; наси́тишася сино́в, і оста́виша оста́нки младе́нцем свої́м.
|
t вр†гъ руки2 твоеS, гDи, t мaлыхъ t земли2: раздэли2 | въ животЁ и4хъ, и3 сокровeнныхъ твои1хъ и3сп0лнисz чрeво и4хъ: насhтишасz сынHвъ, и3 њстaвиша њстaнки младeнцємъ свои6мъ.
|
|
15
|
15
|
|
Аз же пра́вдою явлю́ся лицю́ Твоєму́, наси́щуся, внегда́ яви́тимися сла́ві Твоє́й.
|
Ѓзъ же прaвдою kвлю1сz лицY твоемY, насhщусz, внегдA kви1тимисz слaвэ твоeй.
|
|
1001
|
1001
|
|
Сла́ва:
|
Слaва:
|
|
Псалом 17
|
Pал0мъ з7i
|
|
1
|
1
|
|
В коне́ць, о́троку Госпо́дню Дави́ду, я́же глаго́ла Го́сподеві словеса́ пі́сні сея́, в день, в о́ньже ізба́ви єго́ Госпо́дь от руки́ всіх враг єго́ і із руки́ Сау́ли; і рече́: 17.
|
Въ конeцъ, џтроку гDню дв7ду, ±же глаг0ла гDеви словесA пёсни сеS, въ дeнь, въ џньже и3збaви є3го2 гDь t руки2 всёхъ вр†гъ є3гw2 и3 и3з8 руки2 саyли: и3 речE: з7‹.
|
|
2
|
2
|
|
Возлюблю́ Тя, Го́споди, крі́посте моя́;
|
Возлюблю1 тz, гDи, крёпосте моS:
|
|
3
|
3
|
|
Госпо́дь — утвержде́ніє моє́, і прибі́жище моє́, і ізба́витель мой, Бог мой, помо́щник мой, і упова́ю на Него́; защи́титель мой, і рог спаcе́нія моєго́, і засту́пник мой.
|
гDь ўтверждeніе моE, и3 прибёжище моE, и3 и3збaвитель м0й, бGъ м0й, пом0щникъ м0й, и3 ўповaю на него2: защи1титель м0й, и3 р0гъ спcніz моегw2, и3 застyпникъ м0й.
|
|
4
|
4
|
|
Хваля́ призову́ Го́спода і от враг мої́х спасу́ся.
|
ХвалS призовY гDа и3 t вр†гъ мои1хъ спасyсz.
|
|
5
|
5
|
|
Одержа́ша м'я болі́зні сме́ртния, і пото́ци беззако́нія см'ято́ша м'я;
|
Њдержaша мS бwлёзни смє1ртныz, и3 пот0цы беззак0ніz смzт0ша мS:
|
|
6
|
6
|
|
болі́зні а́дови обидо́ша м'я, предвари́ша м'я сі́ті сме́ртния.
|
бwлёзни ѓдwвы њбыд0ша мS, предвари1ша мS сBти смє1ртныz.
|
|
7
|
7
|
|
І внегда́ скорбі́ти мі, призва́х Го́спода і к Бо́гу моєму́ воззва́х; усли́ша от хра́ма свята́го Своєго́ глас мой, і вопль мой пред Ним вни́деть во у́ші Єго́.
|
И# внегдA скорбёти ми2, призвaхъ гDа и3 къ бGу моемY воззвaхъ: ўслhша t хрaма с™aгw своегw2 глaсъ м0й, и3 в0пль м0й пред8 ни1мъ вни1детъ во ќшы є3гw2.
|
|
8
|
8
|
|
І подви́жеся і тре́петна бисть земля́, і основа́нія гор см'ято́шася і подвиго́шася, я́ко прогні́вася на ня Бог.
|
И# подви1жесz и3 трeпетна бhсть землS, и3 њснов†ніz г0ръ смzт0шасz и3 подвиг0шасz, ћкw прогнёвасz на нS бGъ.
|
|
9
|
9
|
|
Взи́де дим гні́вом Єго́, і огнь от лиця́ Єго́ воспла́мениться; у́гліє возгорі́ся от Него́.
|
Взhде дhмъ гнёвомъ є3гw2, и3 џгнь t лицA є3гw2 восплaменитсz: ќгліе возгорёсz t негw2.
|
|
10
|
10
|
|
І приклони́ небеса́ і сни́де, і мрак под нога́ма Єго́.
|
И# приклони2 нб7сA и3 сни1де, и3 мрaкъ под8 ногaма є3гw2.
|
|
11
|
11
|
|
І взи́де на херуви́ми і леті́, леті́ на крилу́ ві́треню.
|
И# взhде на херувjмы и3 летЁ, летЁ на крил{ вётрєню.
|
|
12
|
12
|
|
І положи́ тьму закро́в Свой; о́крест Єго́ селе́ніє Єго́; темна́ вода́ во о́блаціх возду́шних.
|
И# положи2 тмY закр0въ св0й: w4крестъ є3гw2 селeніе є3гw2: темнA водA во w4блацэхъ воздyшныхъ.
|
|
13
|
13
|
|
От облиста́нія пред Ним о́блаци пройдо́ша, град і у́гліє о́гненноє.
|
T њблистaніz пред8 ни1мъ w4блацы проид0ша, грaдъ и3 ќгліе џгненное.
|
|
14
|
14
|
|
І возгремі́ с небесе́ Госпо́дь, і Ви́шній даде́ глас Свой.
|
И# возгремЁ съ нб7сE гDь, и3 вhшній дадE глaсъ св0й.
|
|
15
|
15
|
|
Низпосла́ стрі́ли і разгна́ я, і мо́лнії умно́жи і см'яте́ я.
|
НизпослA стрёлы и3 разгнA |, и3 мHлніи ўмн0жи и3 смzтE |.
|
|
16
|
16
|
|
І яви́шася істо́чници водні́ї, і откри́шася основа́нія вселе́нния от запреще́нія Твоєго́, Го́споди, от дохнове́нія ду́ха гні́ва Твоєго́.
|
И# kви1шасz и3ст0чницы воднjи, и3 tкрhшасz њснов†ніz вселeнныz t запрещeніz твоегw2, гDи, t дохновeніz дyха гнёва твоегw2.
|
|
17
|
17
|
|
Низпосла́ с висоти́ і прия́т м'я, восприя́т м'я от вод мно́гих.
|
НизпослA съ высоты2 и3 пріsтъ мS, воспріsтъ мS t в0дъ мн0гихъ.
|
|
18
|
18
|
|
Ізба́вить м'я от враго́в мої́х си́льних і от ненави́дящих м'я; я́ко утверди́шася па́че мене́.
|
И#збaвитъ мS t врагHвъ мои1хъ си1льныхъ и3 t ненави1дzщихъ мS: ћкw ўтверди1шасz пaче менє2.
|
|
19
|
19
|
|
Предвари́ша м'я в день озлобле́нія моєго́; і бисть Госпо́дь утвержде́ніє моє́.
|
Предвари1ша мS въ дeнь њѕлоблeніz моегw2: и3 бhсть гDь ўтверждeніе моE.
|
|
20
|
20
|
|
І ізведе́ м'я на широту́; ізба́вить м'я, я́ко восхоті́ м'я.
|
И# и3зведe мz на широтY: и3збaвитъ мS, ћкw восхотё мz.
|
|
21
|
21
|
|
І возда́сть мі Госпо́дь по пра́вді моє́й, і по чистоті́ руку́ моє́ю возда́сть мі,
|
И# воздaстъ ми2 гDь по прaвдэ моeй, и3 по чистотЁ рукY моє1ю воздaстъ ми2,
|
|
22
|
22
|
|
я́ко сохрани́х путі́ Госпо́дні і не нече́ствовах от Бо́га моєго́.
|
ћкw сохрани1хъ пути6 гDни и3 не нечeствовахъ t бGа моегw2.
|
|
23
|
23
|
|
Я́ко вся судьби́ Єго́ пре́до мно́ю, і оправда́нія Єго́ не отступи́ша от мене́.
|
Ћкw вс‰ судбы6 є3гw2 предо мн0ю, и3 њправд†ніz є3гw2 не tступи1ша t менє2.
|
|
24
|
24
|
|
І бу́ду непоро́чен с Ним і сохраню́ся от беззако́нія моєго́.
|
И# бyду непор0ченъ съ ни1мъ и3 сохраню1сz t беззак0ніz моегw2.
|
|
25
|
25
|
|
І возда́сть мі Госпо́дь по пра́вді моє́й і по чистоті́ руку́ моє́ю пред очи́ма Єго́.
|
И# воздaстъ ми2 гDь по прaвдэ моeй и3 по чистотЁ рукY моє1ю пред8 nчи1ма є3гw2.
|
|
26
|
26
|
|
С преподо́бним преподо́бен бу́деши, і с му́жем непови́нним непови́нен бу́деши,
|
Съ прпdбнымъ прпdбнъ бyдеши, и3 съ мyжемъ непови1ннымъ непови1ненъ бyдеши,
|
|
27
|
27
|
|
і со ізбра́нним ізбра́н бу́деши, і со стропти́вим разврати́шися.
|
и3 со и3збрaннымъ и3збрaнъ бyдеши, и3 со стропти1вымъ разврати1шисz.
|
|
28
|
28
|
|
Я́ко Ти лю́ди смире́нния спасе́ши і о́чі го́рдих смири́ши.
|
Ћкw ты2 лю1ди смирє1нныz сп7сeши и3 џчи г0рдыхъ смири1ши.
|
|
29
|
29
|
|
Я́ко Ти просвіти́ши світи́льник мой, Го́споди; Бо́же мой, просвіти́ши тьму мою́.
|
Ћкw ты2 просвэти1ши свэти1лникъ м0й, гDи: б9е м0й, просвэти1ши тмY мою2.
|
|
30
|
30
|
|
Я́ко Тобо́ю ізба́влюся от іскуше́нія, і Бо́гом мої́м прейду́ сті́ну.
|
Ћкw тоб0ю и3збaвлюсz t и3скушeніz, и3 бGомъ мои1мъ прейдY стёну.
|
|
31
|
31
|
|
Бог мой, непоро́чен путь Єго́: словеса́ Госпо́дня разжже́на. Защи́титель єсть всіх упова́ющих на Него́.
|
БGъ м0й, непор0ченъ пyть є3гw2: словесA гDнz разжжє1на. Защи1титель є4сть всёхъ ўповaющихъ на него2.
|
|
32
|
32
|
|
Я́ко кто Бог, ра́зві Го́спода? Іли́ кто Бог, ра́зві Бо́га на́шего?
|
Ћкw кто2 бGъ, рaзвэ гDа; и3ли2 кто2 бGъ, рaзвэ бGа нaшегw;
|
|
33
|
33
|
|
Бог препоясу́яй м'я си́лою, і положи́ непоро́чен путь мой;
|
БGъ препоzсyzй мS си1лою, и3 положи2 непор0ченъ пyть м0й:
|
|
34
|
34
|
|
соверша́яй но́зі мої́ я́ко єле́ні, і на висо́ких поставля́яй м'я;
|
совершazй н0зэ мои2 ћкw є3лeни, и3 на выс0кихъ поставлszй мS:
|
|
35
|
35
|
|
науча́яй ру́ці мої́ на брань, і положи́л єси́ лук мі́дян ми́шця моя́;
|
научazй рyцэ мои2 на брaнь, и3 положи1лъ є3си2 лyкъ мёдzнъ мы6шца мо‰:
|
|
36
|
36
|
|
і дал мі єси́ защище́ніє спаcе́нія, і десни́ця Твоя́ восприя́т м'я; і наказа́ніє Твоє́ іспра́вить м'я в коне́ць, і наказа́ніє Твоє́ то м'я научи́ть.
|
и3 дaлъ ми2 є3си2 защищeніе спcніz, и3 десни1ца твоS воспріsтъ мS: и3 наказaніе твоE и3спрaвитъ мS въ конeцъ, и3 наказaніе твоE то2 мS научи1тъ.
|
|
37
|
37
|
|
Ушири́л єси́ стопи́ моя́ подо мно́ю, і не ізнемого́сті плесні́ мої́.
|
Ўшири1лъ є3си2 стwпы2 мо‰ подо мн0ю, и3 не и3знемог0стэ плеснB мои2.
|
|
38
|
38
|
|
Пожену́ враги́ моя́, і пости́гну я, і не возвращу́ся, до́ндеже сконча́ються;
|
ПоженY враги2 мо‰, и3 пости1гну |, и3 не возвращyсz, д0ндеже скончaютсz:
|
|
39
|
39
|
|
оскорблю́ їх, і не возмо́гуть ста́ти, паду́ть под нога́ма мої́ма.
|
њскорблю2 и5хъ, и3 не возм0гутъ стaти, падyтъ под8 ногaма мои1ма.
|
|
40
|
40
|
|
І препоя́сал м'я єси́ си́лою на брань, сп'ял єси́ вся востаю́щия на м'я под м'я.
|
И# препоsсалъ мS є3си2 си1лою на брaнь, спsлъ є3си2 вс‰ востаю1щыz на мS под8 мS.
|
|
41
|
41
|
|
І враго́в мої́х дал мі єси́ хребе́т і ненави́дящия м'я потреби́л єси́.
|
И# врагHвъ мои1хъ дaлъ ми2 є3си2 хребeтъ и3 ненави1дzщыz мS потреби1лъ є3си2.
|
|
42
|
42
|
|
Воззва́ша, і не бі спаса́яй; ко Го́споду, і не усли́ша їх.
|
Воззвaша, и3 не бЁ спасazй: ко гDу, и3 не ўслhша и4хъ.
|
|
43
|
43
|
|
І істню́ я я́ко прах пред лице́м ві́тра, я́ко бре́ніє путі́й погла́жду я.
|
И# и3стню2 | ћкw прaхъ пред8 лицeмъ вётра, ћкw брeніе путjй поглaжду |.
|
|
44
|
44
|
|
Ізба́виши м'я от преріка́нія люді́й; поста́виши м'я во главу́ язи́ков; лю́діє, ї́хже не ві́діх, рабо́таша мі,
|
И#збaвиши мS t прерэкaніz людjй: постaвиши мS во главY kзhкwвъ: лю1діе, и4хже не вёдэхъ, раб0таша ми2,
|
|
45
|
45
|
|
в слух у́ха послу́шаша м'я. Си́нове чужді́ї солга́ша мі,
|
въ слyхъ ќха послyшаша мS. Сhнове чуждjи солгaша ми2,
|
|
46
|
46
|
|
си́нове чужді́ї обетша́ша і охромо́ша от стезь свої́х.
|
сhнове чуждjи њбетшaша и3 њхром0ша t стeзь свои1хъ.
|
|
47
|
47
|
|
Жив Госпо́дь, і благослове́н Бог, і да вознесе́ться Бог спаcе́нія моєго́,
|
Жи1въ гDь, и3 блгcвeнъ бGъ, и3 да вознесeтсz бGъ спcніz моегw2,
|
|
48
|
48
|
|
Бог дая́й отмще́ніє мні і покори́вий лю́ди под м'я.
|
бGъ даsй tмщeніе мнЁ и3 покори1вый лю1ди под8 мS,
|
|
49
|
49
|
|
Ізба́витель мой от враг мої́х гнівли́вих; от возстаю́щих на м'я вознесе́ши м'я, от му́жа непра́ведна ізба́виши м'я.
|
и3збaвитель м0й t вр†гъ мои1хъ гнэвли1выхъ: t востаю1щихъ на мS вознесeши мS, t мyжа непрaведна и3збaвиши мS.
|
|
50
|
50
|
|
Сего́ ра́ди іспові́мся Тебі́ во язи́ціх, Го́споди, і і́мені Твоєму́ пою́;
|
Сегw2 рaди и3сповёмсz тебЁ во kзhцэхъ, гDи, и3 и4мени твоемY пою2:
|
|
51
|
51
|
|
велича́яй спасе́нія царе́ва і творя́й ми́лость христу́ Своєму́ Дави́ду і сі́мені єго́ до ві́ка.
|
величazй спасє1ніz царє1ва и3 творsй млcть хрістY своемY дв7ду и3 сёмени є3гw2 до вёка.
|
|
1001
|
1001
|
|
Сла́ва:
|
Слaва:
|
|
Псалом 18
|
Pал0мъ }i
|
|
1
|
1
|
|
В коне́ць, псало́м Дави́ду, 18.
|
Въ конeцъ, pал0мъ дв7ду, }‹.
|
|
2
|
2
|
|
Небеса́ пові́дають сла́ву Бо́жию, творе́ніє же руку́ Єго́ возвіща́єть твердь.
|
НебесA повёдаютъ слaву б9ію, творeніе же рукY є3гw2 возвэщaетъ твeрдь.
|
|
3
|
3
|
|
День дні отрига́єть глаго́л, і нощ но́щі возвіща́єть ра́зум.
|
Дeнь дни2 tрыгaетъ глаг0лъ, и3 н0щь н0щи возвэщaетъ рaзумъ.
|
|
4
|
4
|
|
Не суть рі́чі, ніже́ словеса́, ї́хже не сли́шаться гла́си їх.
|
Не сyть рBчи, нижE словесA, и4хже не слhшатсz глaси и4хъ.
|
|
5
|
5
|
|
Во всю зе́млю ізи́де віща́ніє їх, і в конці́ вселе́нния глаго́ли їх; в со́лнці положи́ селе́ніє Своє́;
|
Во всю2 зeмлю и3зhде вэщaніе и4хъ, и3 въ концы6 вселeнныz глаг0лы и4хъ: въ с0лнцэ положи2 селeніе своE:
|
|
6
|
6
|
|
і той я́ко жени́х ісходя́й от черто́га своєго́, возра́дується я́ко ісполи́н тещи́ путь.
|
и3 т0й ћкw жени1хъ и3сходsй t черт0га своегw2, возрaдуетсz ћкw и3споли1нъ тещи2 пyть.
|
|
7
|
7
|
|
От кра́я небесе́ ісхо́д єго́, і срі́теніє єго́ до кра́я небесе́; і ність, і́же укри́ється теплоти́ єго́.
|
T крaz небесE и3сх0дъ є3гw2, и3 срётеніе є3гw2 до крaz небесE: и3 нёсть, и4же ўкрhетсz теплоты2 є3гw2.
|
|
8
|
8
|
|
Зако́н Госпо́день непоро́чен, обраща́яй ду́ші; свиді́тельство Госпо́днє ві́рно, умудря́ющеє младе́нці.
|
Зак0нъ гDень непор0ченъ, њбращazй дyшы: свидётелство гDне вёрно, ўмудрsющее младeнцы.
|
|
9
|
9
|
|
Оправда́нія Госпо́дня пра́ва, веселя́щая се́рдце; за́повідь Госпо́дня світла́, просвіща́ющая о́чі.
|
Њправд†ніz гDнz пр†ва, весел‰щаz сeрдце: зaповэдь гDнz свэтлA, просвэщaющаz џчи.
|
|
10
|
10
|
|
Страх Госпо́день чист, пребива́яй в вік ві́ка; судьби́ Госпо́дні і́стинни, оправда́нни вку́пі,
|
Стрaхъ гDень чи1стъ, пребывazй въ вёкъ вёка: судбы6 гDни и4стинны, њправд†нны вкyпэ,
|
|
11
|
11
|
|
вожделі́нни па́че зла́та і ка́мене че́стна мно́га, і сла́ждша па́че ме́да і со́та.
|
вожделBнны пaче злaта и3 кaмене чeстна мн0га, и3 слaждшz пaче мeда и3 с0та.
|
|
12
|
12
|
|
І́бо раб Твой храни́ть я; внегда́ сохрани́ти я, воздая́ніє мно́го.
|
И$бо рaбъ тв0й храни1тъ |: внегдA сохрани1ти |, воздаsніе мн0го.
|
|
13
|
13
|
|
Гріхопаде́нія кто разумі́єть? От та́йних мої́х очи́сти м'я,
|
Грэхопадє1ніz кто2 разумёетъ; t тaйныхъ мои1хъ њчcти мS,
|
|
14
|
14
|
|
і от чужди́х пощади́ раба́ Твоєго́; а́ще не облада́ють мно́ю, тогда́ непоро́чен бу́ду, і очи́щуся от гріха́ вели́ка.
|
и3 t чужди1хъ пощади2 рабA твоего2: ѓще не њбладaютъ мн0ю, тогдA непор0ченъ бyду, и3 њчи1щусz t грэхA вели1ка.
|
|
15
|
15
|
|
І бу́дуть во благоволе́ніє словеса́ уст мої́х, і поуче́ніє се́рдця моєго́ пред Тобо́ю ви́ну, Го́споди, Помо́щниче мой і Ізба́вителю мой.
|
И# бyдутъ во бlговолeніе словесA ќстъ мои1хъ, и3 поучeніе сeрдца моегw2 пред8 тоб0ю вhну, гDи, пом0щниче м0й и3 и3збaвителю м0й.
|
|
Псалом 19
|
Pал0мъ f7i
|
|
1
|
1
|
|
В коне́ць, псало́м Дави́ду, 19.
|
Въ конeцъ, pал0мъ дв7ду, f7‹.
|
|
2
|
2
|
|
Усли́шить тя Госпо́дь в день печа́лі, защити́ть Тя і́м'я Бо́га Іа́ковля.
|
Ўслhшитъ тS гDь въ дeнь печaли, защи1титъ тS и4мz бGа їaкwвлz.
|
|
3
|
3
|
|
По́слеть ті по́мощ от свята́го, і от Сіо́на засту́пить тя.
|
П0слетъ ти2 п0мощь t с™aгw, и3 t сіHна застyпитъ тS.
|
|
4
|
4
|
|
Пом'яне́ть вся́ку же́ртву твою́, і всесожже́ніє твоє́ ту́чно бу́ди.
|
Помzнeтъ всsку жeртву твою2, и3 всесожжeніе твоE тyчно бyди.
|
|
5
|
5
|
|
Дасть ті Госпо́дь по се́рдцю твоєму́, і весь сові́т твой іспо́лнить.
|
Дaстъ ти2 гDь по сeрдцу твоемY, и3 вeсь совётъ тв0й и3сп0лнитъ.
|
|
6
|
6
|
|
Возра́дуємся о спасе́нії твоє́м, і во і́м'я Го́спода Бо́га на́шего возвели́чимся; іспо́лнить Госпо́дь вся проше́нія твоя́.
|
Возрaдуемсz њ спcніи твоeмъ, и3 во и4мz гDа бGа нaшегw возвели1чимсz: и3сп0лнитъ гDь вс‰ прошє1ніz тво‰.
|
|
7
|
7
|
|
Ни́ні позна́х, я́ко спасе́ Госпо́дь Христа́ Своєго́; усли́шить Єго́ с небесе́ Свята́го Своєго́; в си́лах спасе́ніє десни́ці Єго́.
|
Нн7э познaхъ, ћкw сп7сE гDь хрістA своего2: ўслhшитъ є3го2 съ нб7сE с™aгw своегw2: въ си1лахъ спcніе десни1цы є3гw2.
|
|
8
|
8
|
|
Сі́ї на колесни́цях, і сі́ї на ко́нех; ми же во і́м'я Го́спода Бо́га на́шего призове́м.
|
Сjи на колесни1цахъ, и3 сjи на к0нехъ: мh же во и4мz гDа бGа нaшегw призовeмъ.
|
|
9
|
9
|
|
Ті́ї сп'я́ті би́ша і падо́ша; ми же воста́хом і іспра́вихомся.
|
Тjи спsти бhша и3 пад0ша: мh же востaхомъ и3 и3спрaвихомсz.
|
|
10
|
10
|
|
Го́споди, спаси́ царя́, і усли́ши ни, в о́ньже а́ще день призове́м Тя.
|
ГDи, спаси2 царS, и3 ўслhши ны2, въ џньже ѓще дeнь призовeмъ тS.
|
|
Псалом 20
|
Pал0мъ к7
|
|
1
|
1
|
|
Псало́м Дави́ду, 20.
|
Pал0мъ дв7ду, к7.
|
|
2
|
2
|
|
Го́споди, си́лою Твоє́ю возвесели́ться цар, і о спасе́нії Твоє́м возра́дується зіло́.
|
ГDи, си1лою твоeю возвесели1тсz цaрь, и3 њ спcніи твоeмъ возрaдуетсz ѕэлw2.
|
|
3
|
3
|
|
Жела́ніє се́рдця єго́ дал єси́ єму́, і хоті́нія устну́ єго́ ні́си лиши́л єго́.
|
Желaніе сeрдца є3гw2 дaлъ є3си2 є3мY, и3 хотёніz ўстнY є3гw2 нёси лиши1лъ є3го2.
|
|
4
|
4
|
|
Я́ко предвари́л єси́ єго́ благослове́нієм благости́нним, положи́л єси́ на главі́ єго́ віне́ць от ка́мене че́стна.
|
Ћкw предвари1лъ є3си2 є3го2 блгcвeніемъ бlгостhннымъ, положи1лъ є3си2 на главЁ є3гw2 вэнeцъ t кaмене чeстна.
|
|
5
|
5
|
|
Живота́ проси́л єсть у Тебе́, і дал єси́ єму́ долготу́ дній во вік ві́ка.
|
ЖивотA проси1лъ є4сть ў тебє2, и3 дaлъ є3си2 є3мY долготY днjй во вёкъ вёка.
|
|
6
|
6
|
|
Ве́лія сла́ва єго́ спасе́нієм Твої́м; сла́ву і велелі́піє возложи́ши на него́.
|
Вeліz слaва є3гw2 спcніемъ твои1мъ: слaву и3 велелёпіе возложи1ши на него2.
|
|
7
|
7
|
|
Я́ко да́си єму́ благослове́ніє во вік ві́ка; возвесели́ши єго́ ра́достію с лице́м Твої́м.
|
Ћкw дaси є3мY блгcвeніе во вёкъ вёка: возвесели1ши є3гw2 рaдостію съ лицeмъ твои1мъ.
|
|
8
|
8
|
|
Я́ко цар упова́єть на Го́спода, і ми́лостію Ви́шняго не подви́житься.
|
Ћкw цaрь ўповaетъ на гDа, и3 млcтію вhшнzгw не подви1житсz.
|
|
9
|
9
|
|
Да обря́щеться рука́ Твоя́ всім враго́м Твої́м, десни́ця Твоя́ да обря́щеть вся ненави́дящия Тебе́.
|
Да њбрsщетсz рукA твоS всBмъ врагHмъ твои6мъ, десни1ца твоS да њбрsщетъ вс‰ ненави1дzщыz тебE.
|
|
10
|
10
|
|
Я́ко положи́ши їх, я́ко пещ о́гненную во вре́м'я лиця́ Твоєго́; Госпо́дь гні́вом Свої́м см'яте́ть я, і сність їх огнь.
|
Ћкw положи1ши и5хъ ћкw пeщь џгненную во врeмz лицA твоегw2: гDь гнёвомъ свои1мъ смzтeтъ |, и3 снёсть и5хъ џгнь.
|
|
11
|
11
|
|
Плод їх от землі́ погуби́ши, і сі́м'я їх от сино́в челові́чеських.
|
Пл0дъ и4хъ t земли2 погуби1ши, и3 сёмz и4хъ t сынHвъ человёческихъ.
|
|
12
|
12
|
|
Я́ко уклони́ша на Тя зла́я, поми́слиша сові́ти, ї́хже не возмо́гуть соста́вити.
|
Ћкw ўклони1ша на тS ѕл†z, помhслиша совёты, и5хже не возм0гутъ состaвити.
|
|
13
|
13
|
|
Я́ко положи́ши я хребе́т; во ізби́тціх Твої́х угото́виши лице́ їх.
|
Ћкw положи1ши | хребeтъ: во и3збhтцэхъ твои1хъ ўгот0виши лицE и4хъ.
|
|
14
|
14
|
|
Вознеси́ся, Го́споди, си́лою Твоє́ю; воспоє́м і поє́м си́ли Твоя́.
|
Вознеси1сz, гDи, си1лою твоeю: воспоeмъ и3 поeмъ си6лы тво‰.
|
|
1001
|
1001
|
|
Сла́ва:
|
Слaва:
|
|
Псалом 21
|
Pал0мъ к7а
|
|
1
|
1
|
|
В коне́ць, о заступле́нії у́треннем, псало́м Дави́ду, 21.
|
Въ конeцъ, њ заступлeніи ќтреннемъ, pал0мъ дв7ду, к7№.
|
|
2
|
2
|
|
Бо́же, Бо́же мой, воньми́ мі, вску́ю оста́вил м'я єси́? Дале́че от спаcе́нія моєго́ словеса́ гріхопаде́ній мої́х.
|
Б9е, б9е м0й, вонми1 ми, вскyю њстaвилъ мS є3си2; далeче t спcніz моегw2 словесA грэхопадeній мои1хъ.
|
|
3
|
3
|
|
Бо́же мой, воззову́ во дні, і не усли́шиши, і в нощі́, і не в безу́міє мні.
|
Б9е м0й, воззовY во дни2, и3 не ўслhшиши, и3 въ нощи2, и3 не въ безyміе мнЁ.
|
|
4
|
4
|
|
Ти же во святі́м живе́ши, хвало́ Ізра́їлева.
|
Тh же во с™ёмъ живeши, хвало2 ї}лева.
|
|
5
|
5
|
|
На Тя упова́ша отці́ на́ші; упова́ша, і ізба́вил єси́ я;
|
На тS ўповaша nтцы2 нaши: ўповaша, и3 и3збaвилъ є3си2 |:
|
|
6
|
6
|
|
к Тебі́ воззва́ша, і спасо́шася; на Тя упова́ша, і не постиді́шася.
|
къ тебЁ воззвaша, и3 спас0шасz: на тS ўповaша, и3 не постыдёшасz.
|
|
7
|
7
|
|
Аз же єсьм черв, а не челові́к, поноше́ніє челові́ков і унічиже́ніє люді́й.
|
Ѓзъ же є4смь чeрвь, ґ не человёкъ, поношeніе человёкwвъ и3 ўничижeніе людjй.
|
|
8
|
8
|
|
Всі ви́дящії м'я поруга́шамися, глаго́лаша устна́ми, покива́ша главо́ю;
|
Вси2 ви1дzщіи мS поругaшамисz, глаг0лаша ўстнaми, покивaша глав0ю:
|
|
9
|
9
|
|
упова́ на Го́спода, да ізба́вить єго́, да спасе́ть єго́, я́ко хо́щеть єго́.
|
ўповA на гDа, да и3збaвитъ є3го2, да сп7сeтъ є3го2, ћкw х0щетъ є3го2.
|
|
10
|
10
|
|
Я́ко Ти єси́ істо́ргий м'я із чре́ва, упова́ніє моє́ от сосцю́ ма́тере моєя́.
|
Ћкw ты2 є3си2 и3ст0ргій мS и3з8 чрeва, ўповaніе моE t сwсцY мaтере моеS.
|
|
11
|
11
|
|
К Тебі́ приве́ржен єсьм от ложе́сн, от чре́ва ма́тере моєя́ Бог мой єси́ Ти.
|
Къ тебЁ привeрженъ є4смь t ложeснъ, t чрeва мaтере моеS бGъ м0й є3си2 ты2.
|
|
12
|
12
|
|
Да не отсту́пиши от мене́, я́ко скорб близ, я́ко ність помога́яй мі.
|
Да не tстyпиши t менє2, ћкw ск0рбь бли1з8, ћкw нёсть помогazй ми2.
|
|
13
|
13
|
|
Обидо́ша м'я тельці́ мно́зі, юнці́ ту́чнії одержа́ша м'я;
|
Њбыд0ша мS телцы2 мн0зи, ю3нцы2 тyчніи њдержaша мS:
|
|
14
|
14
|
|
отверзо́ша на м'я уста́ своя́, я́ко лев восхища́яй і рика́яй.
|
tверз0ша на мS ўстA сво‰, ћкw лeвъ восхищazй и3 рыкazй.
|
|
15
|
15
|
|
Я́ко вода́ ізлія́хся, і разси́пашася вся ко́сті моя́; бисть се́рдце моє́ я́ко воск та́яй посреді́ чре́ва моєго́.
|
Ћкw водA и3зліsхсz, и3 разсhпашасz вс‰ кHсти мо‰: бhсть сeрдце моE ћкw в0скъ тazй посредЁ чрeва моегw2.
|
|
16
|
16
|
|
І́зсше, я́ко скуде́ль, крі́пость моя́, і язи́к мой прильпе́ горта́ни моєму́, і в персть сме́рті свел м'я єси́.
|
И$зсше ћкw скудeль крёпость моS, и3 љзhкъ м0й прильпE гортaни моемY, и3 въ пeрсть смeрти свeлъ мS є3си2.
|
|
17
|
17
|
|
Я́ко обидо́ша м'я пси мно́зі, сонм лука́вих одержа́ша м'я; іскопа́ша ру́ці мої́ і но́зі мої́.
|
Ћкw њбыд0ша мS пси2 мн0зи, с0нмъ лукaвыхъ њдержaша мS: и3скопaша рyцэ мои2 и3 н0зэ мои2.
|
|
18
|
18
|
|
Ісчето́ша вся ко́сті моя́; ті́ї же смотри́ша і презрі́ша м'я.
|
И#счет0ша вс‰ кHсти мо‰: тjи же смотри1ша и3 презрёша мS.
|
|
19
|
19
|
|
Разділи́ша ри́зи моя́ себі́, і о оде́жді моє́й мета́ша жре́бій.
|
Раздэли1ша ри6зы мо‰ себЁ, и3 њ nдeжди моeй метaша жрeбій.
|
|
20
|
20
|
|
Ти же, Го́споди, не удали́ по́мощ Твою́ от мене́; на заступле́ніє моє́ воньми́.
|
Тh же, гDи, не ўдали2 п0мощь твою2 t менє2: на заступлeніе моE вонми2.
|
|
21
|
21
|
|
Ізба́ви от ору́жія ду́шу мою́, і із руки́ пе́сії єдоноро́дную мою́.
|
И#збaви t nрyжіz дyшу мою2, и3 и3з8 руки2 пeсіи є3динор0дную мою2.
|
|
22
|
22
|
|
Спаси́ м'я от уст льво́вих, і от рог єдиноро́ж смире́ніє моє́.
|
Сп7си1 мz t ќстъ льв0выхъ, и3 t рHгъ є3динорHжь смирeніе моE.
|
|
23
|
23
|
|
Пові́м і́м'я Твоє́ бра́тії моє́й, посреді́ це́ркве воспою́ Тя.
|
Повёмъ и4мz твоE брaтіи моeй, посредЁ цRкве воспою2 тS.
|
|
24
|
24
|
|
Боя́щіїся Го́спода, восхвалі́те Єго́, все сі́м'я Іа́ковле, просла́віте Єго́, да убої́ться же от Него́ все сі́м'я Ізра́їлево;
|
Боsщіисz гDа, восхвали1те є3го2, всE сёмz їaкwвле, прослaвите є3го2, да ўбои1тсz же t негw2 всE сёмz ї}лево:
|
|
25
|
25
|
|
я́ко не унічижи́, ніже́ негодова́ моли́тви ни́щаго, ніже́ отврати́ лице́ Своє́ от мене́, і єгда́ воззва́х к Нему́, усли́ша м'я.
|
ћкw не ўничижи2, нижE негодовA моли1твы ни1щагw, нижE tврати2 лицE своE t менє2, и3 є3гдA воззвaхъ къ немY, ўслhша мS.
|
|
26
|
26
|
|
От Тебе́ похвала́ моя́, в це́ркві вели́цій іспові́мся Тебі́; моли́тви моя́ возда́м пред боя́щимися Єго́.
|
T тебє2 похвалA моS, въ цRкви вели1цэй и3сповёмсz тебЁ: моли6твы мо‰ воздaмъ пред8 боsщимисz є3гw2.
|
|
27
|
27
|
|
Ядя́ть убо́зії і наси́тяться, і восхва́лять Го́спода взиска́ющії Єго́; жива́ бу́дуть сердця́ їх в вік ві́ка.
|
Kдsтъ ўб0зіи, и3 насhтzтсz, и3 восхвaлzтъ гDа взыскaющіи є3го2: жив† бyдутъ сердцA и4хъ въ вёкъ вёка.
|
|
28
|
28
|
|
Пом'яну́ться і обратя́ться ко Го́споду всі конці́ землі́, і покло́няться пред ним вся оте́чествія язи́к;
|
Помzнyтсz и3 њбратsтсz ко гDу вси2 концы6 земли2, и3 покл0нzтсz пред8 ни1мъ вс‰ nтeчєствіz kзы6къ:
|
|
29
|
29
|
|
я́ко Госпо́днє єсть Ца́рствіє, і Той облада́єть язи́ки.
|
ћкw гDне є4сть цrтвіе, и3 т0й њбладaетъ kзы6ки.
|
|
30
|
30
|
|
Ядо́ша і поклони́шася всі ту́чнії землі́; пред Ним припаду́ть всі низходя́щії в зе́млю; і душа́ моя́ Тому́ живе́ть.
|
Kд0ша и3 поклони1шасz вси2 тyчніи земли2: пред8 ни1мъ припадyтъ вси2 низходsщіи въ зeмлю: и3 душA моS томY живeтъ.
|
|
31
|
31
|
|
І сі́м'я моє́ порабо́таєть Єму́; возвісти́ть Го́сподеві род гряду́щий;
|
И# сёмz моE пораб0таетъ є3мY: возвэсти1тъ гDеви р0дъ грzдyщій:
|
|
32
|
32
|
|
і возвістя́ть пра́вду Єго́ лю́дем ро́ждшимся [роди́тися іму́щим], я́же сотвори́ Госпо́дь.
|
и3 возвэстsтъ прaвду є3гw2 лю1демъ р0ждшымсz [роди1тисz и3мyщымъ], ±же сотвори2 гDь.
|
|
Псалом 22
|
Pал0мъ к7в
|
|
0
|
0
|
|
Псало́м Дави́ду, 22.
|
Pал0мъ дв7ду, к7в7.
|
|
1
|
1
|
|
Госпо́дь пасе́ть м'я, і нічто́же м'я лиши́ть.
|
ГDь пасeтъ мS, и3 ничт0же мS лиши1тъ.
|
|
2
|
2
|
|
На мі́сте зла́чні, та́мо всели́ м'я, на воді́ поко́йні воспита́ м'я.
|
На мёсте ѕлaчнэ, тaмw всели1 мz, на водЁ пок0йнэ воспитa мz.
|
|
3
|
3
|
|
Ду́шу мою́ обрати́, наста́ви м'я на стезі́ пра́вди і́мене ра́ди Своєго́.
|
Дyшу мою2 њбрати2, настaви мS на стєзи2 прaвды, и4мене рaди своегw2.
|
|
4
|
4
|
|
А́ще бо і пойду́ посреді́ сі́ні сме́ртния, не убою́ся зла, я́ко Ти со мно́ю єси́; жезл Твой і па́лиця Твоя́, та м'я уті́шиста.
|
Ѓще бо и3 пойдY посредЁ сёни смeртныz, не ўбою1сz ѕлA, ћкw ты2 со мн0ю є3си2: жeзлъ тв0й и3 пaлица твоS, т† мS ўтёшиста.
|
|
5
|
5
|
|
Угото́вал єси́ пре́до мно́ю трапе́зу сопроти́в стужа́ющим мні; ума́стил єси́ єле́йом главу́ мою́, і ча́ша Твоя́ упоява́ющи м'я, я́ко держа́вна.
|
Ўгот0валъ є3си2 предо мн0ю трапeзу сопроти1въ стужaющымъ мнЁ: ўмaстилъ є3си2 є3лeомъ главY мою2, и3 чaша твоS ўпоzвaющи мS, ћкw держaвна.
|
|
6
|
6
|
|
І ми́лость Твоя́ пожене́ть м'я вся дні живота́ моєго́, і є́же всели́тимися в дом Госпо́день в долготу́ дній.
|
И# млcть твоS поженeтъ мS вс‰ дни6 животA моегw2, и3 є4же всели1тимисz въ д0мъ гDень въ долготY днjй.
|
|
Псалом 23
|
Pал0мъ к7г
|
|
0
|
0
|
|
Псало́м Дави́ду, єди́ния от субо́т, 23.
|
Pал0мъ дв7ду, є3ди1ныz t суббHтъ, к7G.
|
|
1
|
1
|
|
Госпо́дня земля́, і ісполне́ніє єя́, вселе́нная і всі живу́щії на ней.
|
ГDнz землS, и3 и3сполнeніе є3S, вселeннаz и3 вси2 живyщіи на нeй.
|
|
2
|
2
|
|
Той на моря́х основа́л ю єсть і на ріка́х угото́вал ю єсть.
|
Т0й на морsхъ њсновaлъ ю5 є4сть и3 на рэкaхъ ўгот0валъ ю5 є4сть.
|
|
3
|
3
|
|
Кто взи́деть на го́ру Госпо́дню? Іли́ кто ста́неть на мі́сті святі́м Єго́?
|
Кто2 взhдетъ на г0ру гDню; и3ли2 кто2 стaнетъ на мёстэ с™ёмъ є3гw2;
|
|
4
|
4
|
|
Непови́нен рука́ма і чист се́рдцем, І́же не прия́т всу́є ду́шу свою́ і не кля́тся ле́стію і́скреннему своєму́;
|
Непови1ненъ рукaма и3 чи1стъ сeрдцемъ, и4же не пріsтъ всyе дyшу свою2 и3 не клsтсz лeстію и4скреннему своемY:
|
|
5
|
5
|
|
сей при́йметь благослове́ніє от Го́спода і ми́лостиню от Бо́га Спа́са Своєго́.
|
сeй пріи1метъ блгcвeніе t гDа и3 млcтыню t бGа сп7са своегw2.
|
|
6
|
6
|
|
Сей род і́щущих Го́спода, і́щущих лице́ Бо́га Іа́ковля.
|
Сeй р0дъ и4щущихъ гDа, и4щущихъ лицE бGа їaкwвлz.
|
|
7
|
7
|
|
Возьмі́те врата́ кня́зі ва́ша, і возьмі́теся врата́ ві́чная; і вни́деть Цар сла́ви.
|
Возми1те вратA кн‰зи в†ша, и3 возми1тесz вратA вBчнаz: и3 вни1детъ цRь слaвы.
|
|
8
|
8
|
|
Кто єсть сей Цар сла́ви? Госпо́дь крі́пок і си́лен, Госпо́дь си́лен в бра́ні.
|
Кт0 є3сть сeй цRь слaвы; гDь крёпокъ и3 си1ленъ, гDь си1ленъ въ брaни.
|
|
9
|
9
|
|
Возьмі́те врата́ кня́зі ва́ша, і возьмі́теся врата́ ві́чная; і вни́деть Цар сла́ви.
|
Возми1те вратA кн‰зи в†шz, и3 возми1тесz вратA вBчнаz: и3 вни1детъ цRь слaвы.
|
|
10
|
10
|
|
Кто єсть сей Цар сла́ви? Госпо́дь сил, Той єсть Цар сла́ви.
|
Кт0 є3сть сeй цRь слaвы; гDь си1лъ, т0й є4сть цRь слaвы.
|
|
1001
|
1001
|
|
Сла́ва:
|
Слaва:
|
|
Псалом 24
|
Pал0мъ к7д
|
|
0
|
0
|
|
Псало́м Дави́ду, 24.
|
Pал0мъ дв7ду, к7д7.
|
|
1
|
1
|
|
К Тебі́, Го́споди, воздвиго́х ду́шу мою́, Бо́же мой, на Тя упова́х, да не постижу́ся во вік, ніже́ да посмію́тьмися вразі́ мої́;
|
Къ тебЁ, гDи, воздвиг0хъ дyшу мою2, б9е м0й, на тS ўповaхъ, да не постыжyсz во вёкъ, нижE да посмэю1тмисz врази2 мои2:
|
|
2
|
2
|
|
і́бо всі терп'я́щії Тя не постидя́ться.
|
и4бо вси2 терпsщіи тS не постыдsтсz.
|
|
3
|
3
|
|
Да постидя́ться беззако́ннующії вотще́.
|
Да постыдsтсz беззак0ннующіи вотщE.
|
|
4
|
4
|
|
Путі́ Твоя́, Го́споди, скажи́ мі і стезя́м Твої́м научи́ м'я.
|
Пути6 тво‰, гDи, скажи1 ми и3 стезsмъ твои6мъ научи1 мz.
|
|
5
|
5
|
|
Наста́ви м'я на і́стину Твою́ і научи́ м'я; я́ко Ти єси́ Бог спас мой, і Тебе́ терпі́х весь день.
|
Настaви мS на и4стину твою2 и3 научи1 мz: ћкw ты2 є3си2 бGъ сп7съ м0й, и3 тебE терпёхъ вeсь дeнь.
|
|
6
|
6
|
|
Пом'яни́ щедро́ти Твоя́, Го́споди, і ми́лості Твоя́, я́ко от ві́ка суть.
|
Помzни2 щедрHты тво‰, гDи, и3 млcти тво‰, ћкw t вёка сyть.
|
|
7
|
7
|
|
Гріх ю́ности моєя́ і неві́дінія моєго́ не пом'яни́; по ми́лості Твоє́й пом'яни́ м'я Ти, ра́ди бла́гости Твоєя́, Го́споди.
|
ГрBхъ ю4ности моеS и3 невёдэніz моегw2 не помzни2: по млcти твоeй помzни1 мz ты2, рaди бlгости твоеS, гDи.
|
|
8
|
8
|
|
Благ і прав Госпо́дь, сего́ ра́ди законоположи́ть согріша́ющим на путі́.
|
Бlгъ и3 прaвъ гDь, сегw2 рaди законоположи1тъ согрэшaющымъ на пути2.
|
|
9
|
9
|
|
Наста́вить кро́ткия на суд, научи́ть кро́ткия путе́м Свої́м.
|
Настaвитъ крHткіz на сyдъ, научи1тъ крHткіz путє1мъ свои6мъ.
|
|
10
|
10
|
|
Всі путіє́ Госпо́дні ми́лость і і́стина, взиска́ющим заві́та Єго́ і свиді́нія Єго́.
|
Вси2 путіE гDни млcть и3 и4стина, взыскaющымъ завёта є3гw2 и3 свидёніz є3гw2.
|
|
11
|
11
|
|
Ра́ди і́мене Твоєго́, Го́споди, і очи́сти гріх мой, мног бо єсть.
|
Рaди и4мене твоегw2, гDи, и3 њчcти грёхъ м0й, мн0гъ бо є4сть.
|
|
12
|
12
|
|
Кто єсть челові́к боя́йся Го́спода? Законоположи́ть єму́ на путі́, єго́же ізво́ли.
|
Кт0 є3сть человёкъ боsйсz гDа; законоположи1тъ є3мY на пути2, є3г0же и3зв0ли.
|
|
13
|
13
|
|
Душа́ єго́ во благи́х водвори́ться, і сі́м'я єго́ наслі́дить зе́млю.
|
ДушA є3гw2 во благи1хъ водвори1тсz, и3 сёмz є3гw2 наслёдитъ зeмлю.
|
|
14
|
14
|
|
Держа́ва Госпо́дь боя́щихся Єго́, і заві́т Єго́ яви́ть їм.
|
Держaва гDь боsщихсz є3гw2, и3 завётъ є3гw2 kви1тъ и5мъ.
|
|
15
|
15
|
|
О́чі мої́ ви́ну ко Го́споду, я́ко той істо́ргнеть от сі́ті но́зі мої́.
|
Џчи мои2 вhну ко гDу, ћкw т0й и3ст0ргнетъ t сёти н0зэ мои2.
|
|
16
|
16
|
|
При́зри на м'я і поми́луй м'я, я́ко єдиноро́д і нищ єсьм аз.
|
При1зри на мS и3 поми1луй мS, ћкw є3динор0дъ и3 ни1щь є4смь ѓзъ.
|
|
17
|
17
|
|
Ско́рбі се́рдця моєго́ умно́жишася, от нужд мої́х ізведи́ м'я.
|
СкHрби сeрдца моегw2 ўмн0жишасz, t нyждъ мои1хъ и3зведи1 мz.
|
|
18
|
18
|
|
Виждь смире́ніє моє́ і труд мой, і оста́ви вся гріхи́ моя́.
|
Ви1ждь смирeніе моE и3 трyдъ м0й, и3 њстaви вс‰ грэхи2 мо‰.
|
|
19
|
19
|
|
Виждь враги́ моя́, я́ко умно́жишася, і ненавиді́нієм непра́ведним возненави́діша м'я.
|
Ви1ждь враги2 мо‰, ћкw ўмн0жишасz, и3 ненавидёніемъ непрaведнымъ возненави1дэша мS.
|
|
20
|
20
|
|
Сохрани́ ду́шу мою́ і ізба́ви м'я, да не постижу́ся, я́ко упова́х на Тя.
|
Сохрани2 дyшу мою2 и3 и3збaви мS, да не постыжyсz, ћкw ўповaхъ на тS.
|
|
21
|
21
|
|
Незло́бивії і пра́вії приліпля́хуся мні, я́ко потерпі́х Тя, Го́споди.
|
Неѕл0бивіи и3 прaвіи прилэплsхусz мнЁ, ћкw потерпёхъ тS, гDи.
|
|
22
|
22
|
|
Ізба́ви, Бо́же, Ізра́їля от всіх скорбе́й єго́.
|
И#збaви, б9е, ї}лz t всёхъ скорбeй є3гw2.
|
|
Псалом 25
|
Pал0мъ к7є
|
|
0
|
0
|
|
Псало́м Дави́ду, 25.
|
Pал0мъ дв7ду, к7е7.
|
|
1
|
1
|
|
Суди́ мі, Го́споди, я́ко аз незло́бою моє́ю ходи́х; і на Го́спода упова́я не ізнемогу́.
|
Суди1 ми, гDи, ћкw ѓзъ неѕл0бою моeю ходи1хъ: и3 на гDа ўповaz не и3знемогY.
|
|
2
|
2
|
|
Іскуси́ м'я, Го́споди, і іспита́й м'я, разжжи́ утро́би моя́ і се́рдце моє́.
|
И#скуси1 мz, гDи, и3 и3спытaй мS, разжжи2 ўтрHбы мо‰ и3 сeрдце моE.
|
|
3
|
3
|
|
Я́ко ми́лость Твоя́ пред очи́ма мої́ма єсть, і благоугоди́х во і́стині Твоє́й.
|
Ћкw млcть твоS пред8 nчи1ма мои1ма є4сть, и3 благоугоди1хъ во и4стинэ твоeй.
|
|
4
|
4
|
|
Не сідо́х с со́нмом су́єтним, і со законопресту́пними не вни́ду.
|
Не сэд0хъ съ с0нмомъ сyетнымъ, и3 со законопрестyпными не вни1ду.
|
|
5
|
5
|
|
Возненави́діх це́рков лука́внующих, і с нечести́вими не ся́ду.
|
Возненави1дэхъ цeрковь лукaвнующихъ, и3 съ нечести1выми не сsду.
|
|
6
|
6
|
|
Уми́ю в непови́нних ру́ці мої́, і оби́ду же́ртвенник Твой, Го́споди,
|
Ўмhю въ непови1нныхъ рyцэ мои2, и3 њбhду жeртвенникъ тв0й, гDи,
|
|
7
|
7
|
|
є́же усли́шати мі глас хвали́ Твоєя́ і пові́дати вся чудеса́ Твоя́.
|
є4же ўслhшати ми2 глaсъ хвалы2 твоеS и3 повёдати вс‰ чудесA тво‰.
|
|
8
|
8
|
|
Го́споди, возлюби́х благолі́піє до́му Твоєго́ і мі́сто селе́нія сла́ви Твоєя́.
|
ГDи, возлюби1хъ бlголёпіе д0му твоегw2 и3 мёсто селeніz слaвы твоеS.
|
|
9
|
9
|
|
Да не погуби́ши с нечести́вими ду́шу мою́ і с му́жі крове́й живо́т мой,
|
Да не погуби1ши съ нечести1выми дyшу мою2 и3 съ м{жи кровeй жив0тъ м0й,
|
|
10
|
10
|
|
ї́хже в руку́ беззако́нія, десни́ця їх іспо́лнися мзди.
|
и4хже въ рукY беззакHніz, десни1ца и4хъ и3сп0лнисz мзды2.
|
|
11
|
11
|
|
Аз же незло́бою моє́ю ходи́х; ізба́ви м'я, Го́споди, і поми́луй м'я.
|
Ѓзъ же неѕл0бою моeю ходи1хъ: и3збaви мS, гDи, и3 поми1луй мS.
|
|
12
|
12
|
|
Нога́ моя́ ста на правоті́; в це́рквах благословлю́ Тя, Го́споди.
|
НогA моS стA на правотЁ: въ цRквахъ благословлю1 тz, гDи.
|
|
Псалом 26
|
Pал0мъ к7ѕ
|
|
0
|
0
|
|
Псало́м Дави́ду, пре́жде пома́занія, 26.
|
Pал0мъ дв7ду, прeжде помaзаніz, к7ѕ7.
|
|
1
|
1
|
|
Госпо́дь — Просвіще́ніє моє́ і Спаси́тель мой, кого́ убою́ся? Госпо́дь — Защи́титель живота́ моєго́, от кого́ устрашу́ся?
|
ГDь просвэщeніе моE и3 сп7си1тель м0й, когw2 ўбою1сz; гDь защи1титель животA моегw2, t когw2 ўстрашyсz;
|
|
2
|
2
|
|
Внегда́ приближа́тися на м'я зло́бующим, є́же сні́сти пло́ті моя́, оскорбля́ющії м'я і вразі́ мої́, ті́ї ізнемого́ша і падо́ша.
|
ВнегдA приближaтисz на мS ѕл0бующымъ, є4же снёсти плHти мо‰, њскорблsющіи мS и3 врази2 мои2, тjи и3знемог0ша и3 пад0ша.
|
|
3
|
3
|
|
А́ще ополчи́ться на м'я полк, не убої́ться се́рдце моє́; а́ще воста́неть на м'я брань, на Него́ аз упова́ю.
|
Ѓще њполчи1тсz на мS п0лкъ, не ўбои1тсz сeрдце моE: ѓще востaнетъ на мS брaнь, на него2 ѓзъ ўповaю.
|
|
4
|
4
|
|
Єди́но проси́х от Го́спода, то взищу́: є́же жи́ти мі в дому́ Госпо́дні вся дні живота́ моєго́, зрі́ти мі красоту́ Госпо́дню і посіща́ти храм святи́й Єго́.
|
Е#ди1но проси1хъ t гDа, то2 взыщY: є4же жи1ти ми2 въ домY гDни вс‰ дни6 животA моегw2, зрёти ми2 красотY гDню и3 посэщaти хрaмъ с™hй є3гw2.
|
|
5
|
5
|
|
Я́ко скри м'я в селе́нії Своє́м в день зол мої́х, покри́ м'я в та́йні селе́нія Своєго́, на ка́мень вознесе́ м'я.
|
Ћкw скрh мz въ селeніи своeмъ въ дeнь ѕHлъ мои1хъ, покрh мz въ тaйнэ селeніz своегw2, на кaмень вознесe мz.
|
|
6
|
6
|
|
І ни́ні се, вознесе́ главу́ мою́ на враги́ моя́; обидо́х і пожро́х в селе́нії Єго́ же́ртву хвале́нія і воскликнове́нія; пою́ і воспою́ Го́сподеві.
|
И# нн7э сE, вознесE главY мою2 на враги2 мо‰: њбыд0хъ и3 пожр0хъ въ селeніи є3гw2 жeртву хвалeніz и3 воскликновeніz: пою2 и3 воспою2 гDеви.
|
|
7
|
7
|
|
Усли́ши, Го́споди, глас мой, і́мже воззва́х, поми́луй м'я і усли́ши м'я.
|
Ўслhши, гDи, глaсъ м0й, и4мже воззвaхъ, поми1луй мS и3 ўслhши мS.
|
|
8
|
8
|
|
Тебі́ рече́ се́рдце моє́: Го́спода взищу́, взиска́ Тебе́ лице́ моє́, лиця́ Твоєго́, Го́споди, взищу́.
|
ТебЁ речE сeрдце моE: гDа взыщY, взыскA тебE лицE моE, лицA твоегw2, гDи, взыщY.
|
|
9
|
9
|
|
Не отврати́ лиця́ Твоєго́ от мене́ і не уклони́ся гні́вом от раба́ Твоєго́; Помо́щник мой бу́ди, не отри́ни мене́ і не оста́ви мене́, Бо́же, Спаси́телю мой.
|
Не tврати2 лицA твоегw2 t менє2 и3 не ўклони1сz гнёвомъ t рабA твоегw2: пом0щникъ м0й бyди, не tри1ни менE и3 не њстaви менE, б9е, сп7си1телю м0й.
|
|
10
|
10
|
|
Я́ко оте́ць мой і ма́ти моя́ оста́виста м'я, Госпо́дь же восприя́т м'я.
|
Ћкw nтeцъ м0й и3 мaти моS њстaвиста мS, гDь же воспріsтъ мS.
|
|
11
|
11
|
|
Законоположи́ мі, Го́споди, в путі́ Твоє́м, і наста́ви м'я на стезю́ пра́вую враг мої́х ра́ди.
|
Законоположи1 ми, гDи, въ пути2 твоeмъ, и3 настaви мS на стезю2 прaвую вр†гъ мои1хъ рaди.
|
|
12
|
12
|
|
Не преда́ждь мене́ в ду́ші стужа́ющих мі; я́ко воста́ша на м'я свиді́теле непра́веднії, і солга́ непра́вда себі́.
|
Не предaждь менE въ дyшы стужaющихъ ми2: ћкw востaша на мS свидётелє непрaведніи, и3 солгA непрaвда себЁ.
|
|
13
|
13
|
|
Ві́рую ви́діти блага́я Госпо́дня на землі́ живи́х.
|
Вёрую ви1дэти бlг†z гDнz на земли2 живhхъ.
|
|
14
|
14
|
|
Потерпи́ Го́спода, мужа́йся, і да кріпи́ться се́рдце Твоє́, і потерпи́ Го́спода.
|
Потерпи2 гDа, мужaйсz, и3 да крэпи1тсz сeрдце твоE, и3 потерпи2 гDа.
|
|
1001
|
1001
|
|
Сла́ва:
|
Слaва:
|
|
Псалом 27
|
Pал0мъ к7з
|
|
0
|
0
|
|
Псало́м Дави́ду, 27.
|
Pал0мъ дв7ду, к7з7.
|
|
1
|
1
|
|
К Тебі́, Го́споди, воззову́, Бо́же мой! Да не премолчи́ши от мене́ [о мні]; да не когда́ премолчи́ши от мене́ [о мні], і уподо́блюся низходя́щим в ров.
|
Къ тебЁ, гDи, воззовY, б9е м0й: да не премолчи1ши t менє2 [њ мнЁ]: да не когдA премолчи1ши t менє2 [њ мнЁ], и3 ўпод0блюсz низходsщымъ въ р0въ.
|
|
2
|
2
|
|
Усли́ши, Го́споди, глас моле́нія моєго́, внегда́ моли́тимися к Тебі́, внегда́ возді́ти мі ру́ці мої́ ко хра́му свято́му Твоєму́.
|
Ўслhши, гDи, глaсъ молeніz моегw2, внегдA моли1тимисz къ тебЁ, внегдA воздёти ми2 рyцэ мои2 ко хрaму с™0му твоемY.
|
|
3
|
3
|
|
Не привлеци́ мене́ со грі́шники і с ді́лающими непра́вду не погуби́ мене́, глаго́лющими мир с бли́жніми свої́ми, зла́я же в сердця́х свої́х.
|
Не привлецы2 менE со грBшники, и3 съ дёлающими непрaвду не погуби2 менE, глаг0лющими ми1ръ съ бли1жними свои1ми, ѕл†z же въ сердцaхъ свои1хъ.
|
|
4
|
4
|
|
Даждь їм, Го́споди, по діло́м їх і по лука́вству начина́ній їх, по діло́м руку́ їх даждь їм, возда́ждь воздая́ніє їх їм.
|
Дaждь и5мъ, гDи, по дэлHмъ и4хъ и3 по лукaвству начинaній и4хъ, по дэлHмъ рукY и4хъ дaждь и5мъ, воздaждь воздаsніе и4хъ и5мъ.
|
|
5
|
5
|
|
Я́ко не разумі́ша в діла́ Госпо́дня і в діла́ руку́ Єго́; разори́ши я і не сози́ждеши я.
|
Ћкw не разумёша въ дэлA гDнz и3 въ дэлA рукY є3гw2: разори1ши | и3 не сози1ждеши |.
|
|
6
|
6
|
|
Благоcлове́н Госпо́дь, я́ко усли́ша глас моле́нія моєго́.
|
Блгcвeнъ гDь, ћкw ўслhша глaсъ молeніz моегw2.
|
|
7
|
7
|
|
Госпо́дь — помо́щник мой і защи́титель мой; на Него́ упова́ се́рдце моє́, і помо́же мі, і процвіте́ плоть моя́; і во́лею моє́ю іспові́мся Єму́.
|
ГDь пом0щникъ м0й и3 защи1титель м0й: на него2 ўповA сeрдце моE, и3 пом0же ми2, и3 процвэтE пл0ть моS: и3 в0лею моeю и3сповёмсz є3мY.
|
|
8
|
8
|
|
Госпо́дь — утвержде́ніє люді́й Свої́х і защи́титель спасе́ній христа́ Своєго́ єсть.
|
ГDь ўтверждeніе людjй свои1хъ и3 защи1титель спасeній хрістA своегw2 є4сть.
|
|
9
|
9
|
|
Спаси́ лю́ди Твоя́, і благослови́ достоя́ніє Твоє́, і упаси́ я, і возьми́ [і вознеси́] я до ві́ка.
|
Сп7си2 лю1ди тво‰, и3 блгcви2 достоsніе твоE, и3 ўпаси2 |, и3 возми2 [и3 вознеси2] | до вёка.
|
|
Псалом 28
|
Pал0мъ к7и
|
|
0
|
0
|
|
Псало́м Дави́ду, ісхо́да ски́нії, 28.
|
Pал0мъ дв7ду, и3сх0да ски1ніи, к7}.
|
|
1
|
1
|
|
Принесі́те Го́сподеві, си́нове Бо́жії, принесі́те Го́сподеві си́ни о́вні, принесі́те Го́сподеві сла́ву і честь;
|
Принеси1те гDеви, сhнове б9іи, принеси1те гDеви сhны w4вни, принеси1те гDеви слaву и3 чeсть:
|
|
2
|
2
|
|
принесі́те Го́сподеві сла́ву і́мені Єго́; поклоні́теся Го́сподеві во дворі́ святі́м Єго́.
|
принеси1те гDеви слaву и4мени є3гw2: поклони1тесz гDеви во дворЁ с™ёмъ є3гw2.
|
|
3
|
3
|
|
Глас Госпо́день на вода́х, Бог сла́ви возгремі́, Госпо́дь на вода́х мно́гих.
|
Глaсъ гDень на водaхъ, бGъ слaвы возгремЁ, гDь на водaхъ мн0гихъ.
|
|
4
|
4
|
|
Глас Госпо́день в крі́пості, глас Госпо́день в великолі́пії.
|
Глaсъ гDень въ крёпости, глaсъ гDень въ великолёпіи.
|
|
5
|
5
|
|
Глас Го́спода, сокруша́ющаго ке́дри; і стри́єть Госпо́дь ке́дри лива́нськія,
|
Глaсъ гDа, сокрушaющагw кeдры: и3 стрhетъ гDь кeдры лів†нскіz,
|
|
6
|
6
|
|
і істни́ть я я́ко тельця́ лива́нська; і возлю́бленний я́ко син єдиноро́ж.
|
и3 и3стни1тъ | ћкw телцA лівaнска: и3 возлю1бленный ћкw сhнъ є3динор0жь.
|
|
7
|
7
|
|
Глас Го́спода, пресіца́ющаго пла́мень огня́.
|
Глaсъ гDа, пресэцaющагw плaмень nгнS.
|
|
8
|
8
|
|
Глас Го́спода, стряса́ющаго пусти́ню; і стрясе́ть Госпо́дь пусти́ню Кадді́йскую.
|
Глaсъ гDа, стрzсaющагw пустhню: и3 стрzсeтъ гDь пустhню каддjйскую.
|
|
9
|
9
|
|
Глас Госпо́день, сверша́ющий єле́ні, і откри́єть дубра́ви; і в хра́мі Єго́ вся́кий глаго́леть сла́ву.
|
Глaсъ гDень, свершaющій є3лє1ни, и3 tкрhетъ дубр†вы: и3 въ хрaмэ є3гw2 всsкій глаг0летъ слaву.
|
|
10
|
10
|
|
Госпо́дь пото́п населя́єть, і ся́деть Госпо́дь Цар в вік.
|
ГDь пот0пъ населsетъ, и3 сsдетъ гDь цRь въ вёкъ.
|
|
11
|
11
|
|
Госпо́дь крі́пость лю́дем Свої́м дасть, Госпо́дь благослови́ть лю́ди Своя́ ми́ром.
|
ГDь крёпость лю1демъ свои6мъ дaстъ, гDь блгcви1тъ лю1ди сво‰ ми1ромъ.
|
|
Псалом 29
|
Pал0мъ к7f
|
|
1
|
1
|
|
Псало́м пі́сні обновле́нія до́му Дави́дова, 29.
|
Pал0мъ пёсни њбновлeніz д0му дв7дова, к7f7.
|
|
2
|
2
|
|
Вознесу́ Тя, Го́споди, я́ко под'я́л м'я єси́, і не возвесели́л єси́ враго́в мої́х о мні.
|
Вознесy тz, гDи, ћкw под8sлъ мS є3си2, и3 не возвесели1лъ є3си2 врагHвъ мои1хъ њ мнЁ.
|
|
3
|
3
|
|
Го́споди Бо́же мой, воззва́х к Тебі́, і ізціли́л м'я єси́.
|
ГDи б9е м0й, воззвaхъ къ тебЁ, и3 и3зцэли1лъ мS є3си2.
|
|
4
|
4
|
|
Го́споди, возве́л єси́ от а́да ду́шу мою́, спасл м'я єси́ от низходя́щих в ров.
|
ГDи, возвeлъ є3си2 t ѓда дyшу мою2, сп7слъ мS є3си2 t низходsщихъ въ р0въ.
|
|
5
|
5
|
|
По́йте Го́сподеві, преподо́бнії Єго́, і іспові́дайте па́м'ять святи́ні Єго́;
|
П0йте гDеви, прпdбніи є3гw2, и3 и3сповёдайте пaмzть с™hни є3гw2:
|
|
6
|
6
|
|
я́ко гнів в я́рості Єго́, і живо́т в во́лі Єго́; ве́чер водвори́ться плач, і зау́тра ра́дость.
|
ћкw гнёвъ въ ћрости є3гw2, и3 жив0тъ въ в0ли є3гw2: вeчеръ водвори1тсz плaчь, и3 заyтра рaдость.
|
|
7
|
7
|
|
Аз же ріх во оби́лії моє́м: не подви́жуся во вік.
|
Ѓзъ же рёхъ во nби1ліи моeмъ: не подви1жусz во вёкъ.
|
|
8
|
8
|
|
Го́споди, во́лею Твоє́ю пода́ждь добро́ті моє́й си́лу; отврати́л же єси́ лице́ Твоє́, і бих смуще́н.
|
ГDи, в0лею твоeю подaждь добр0тэ моeй си1лу: tврати1лъ же є3си2 лицE твоE, и3 бhхъ смущeнъ.
|
|
9
|
9
|
|
К Тебі́, Го́споди, воззову́, і к Бо́гу моєму́ помолю́ся.
|
Къ тебЁ, гDи, воззовY, и3 къ бGу моемY помолю1сz.
|
|
10
|
10
|
|
Ка́я по́льза в кро́ві моє́й, внегда́ сходи́ти мі во істлі́ніє? Єда́ іспові́сться Тебі́ персть? Іли́ возвісти́ть і́стину Твою́?
|
Кaz п0льза въ кр0ви моeй, внегдA сходи1ти ми2 во и3стлёніе; є3дA и3сповёстсz тебЁ пeрсть; и3ли2 возвэсти1тъ и4стину твою2;
|
|
11
|
11
|
|
Сли́ша Госпо́дь і поми́лова м'я; Госпо́дь бисть помо́щник мой.
|
Слhша гDь и3 поми1лова мS: гDь бhсть пом0щникъ м0й.
|
|
12
|
12
|
|
Обрати́л єси́ плач мой в ра́дость мні, растерза́л єси́ вре́тище моє́ і препоя́сал м'я єси́ весе́лієм,
|
Њбрати1лъ є3си2 плaчь м0й въ рaдость мнЁ, растерзaлъ є3си2 врeтище моE и3 препоsсалъ мS є3си2 весeліемъ,
|
|
13
|
13
|
|
я́ко да воспоє́ть Тебі́ сла́ва моя́, і не умилю́ся. Го́споди Бо́же мой, во вік іспові́мся Тебі́.
|
ћкw да воспоeтъ тебЁ слaва моS, и3 не ўмилю1сz. ГDи б9е м0й, во вёкъ и3сповёмсz тебЁ.
|
|
1001
|
1001
|
|
Сла́ва:
|
Слaва:
|
|
Псалом 30
|
Pал0мъ l
|
|
1
|
1
|
|
В коне́ць, псало́м Дави́ду, ізступле́нія, 30.
|
Въ конeцъ, pал0мъ дв7ду, и3зступлeніz, l.
|
|
2
|
2
|
|
На Тя, Го́споди, упова́х, да не постижу́ся во вік; пра́вдою Твоє́ю ізба́ви м'я і ізми́ м'я.
|
На тS, гDи, ўповaхъ, да не постыжyсz во вёкъ: прaвдою твоeю и3збaви мS и3 и3зми1 мz.
|
|
3
|
3
|
|
Приклони́ ко мні у́хо Твоє́, ускори́ із'я́ти м'я; бу́ди мі в Бо́га Защи́тителя і в Дом прибі́жища, є́же спасти́ м'я.
|
Приклони2 ко мнЁ ќхо твоE, ўскори2 и3з8sти мS: бyди ми2 въ бGа защи1тителz и3 въ д0мъ прибёжища, є4же спcти1 мz.
|
|
4
|
4
|
|
Я́ко держа́ва моя́ і прибі́жище моє́ єси́ Ти; і і́мене Твоєго́ ра́ди наста́виши м'я і препита́єши м'я.
|
Ћкw держaва моS и3 прибёжище моE є3си2 ты2: и3 и4мене твоегw2 рaди настaвиши мS и3 препитaеши мS.
|
|
5
|
5
|
|
Ізведе́ши м'я от сі́ті сея́, ю́же скри́ша мі; я́ко Ти єси́ Защи́титель мой, Го́споди.
|
И#зведeши мS t сёти сеS, ю4же скрhша ми2: ћкw ты2 є3си2 защи1титель м0й, гDи.
|
|
6
|
6
|
|
В ру́ці Твої́ предложу́ дух мой; ізба́вил м'я єси́, Го́споди Бо́же і́стини.
|
Въ рyцэ твои2 предложY дyхъ м0й: и3збaвилъ мS є3си2, гDи б9е и4стины.
|
|
7
|
7
|
|
Возненави́діл єси́ храня́щия суєти́ вотще́; аз же на Го́спода упова́х.
|
Возненави1дэлъ є3си2 хранsщыz суєты2 вотщE: ѓзъ же на гDа ўповaхъ.
|
|
8
|
8
|
|
Возра́дуюся і возвеселю́ся о ми́лості Твоє́й, я́ко призрі́л єси́ на смире́ніє моє́, спасл єси́ от нужд ду́шу мою́
|
Возрaдуюсz и3 возвеселю1сz њ млcти твоeй, ћкw призрёлъ є3си2 на смирeніе моE, сп7слъ є3си2 t нyждъ дyшу мою2
|
|
9
|
9
|
|
і ні́си мене́ затвори́л в рука́х вра́жіїх, поста́вил єси́ на простра́нні но́зі мої́.
|
и3 нёси менE затвори1лъ въ рукaхъ врaжіихъ, постaвилъ є3си2 на прострaннэ н0зэ мои2.
|
|
10
|
10
|
|
Поми́луй м'я, Го́споди, я́ко скорблю́; см'яте́ся я́ростію о́ко моє́, душа́ моя́ і утро́ба моя́.
|
Поми1луй мS, гDи, ћкw скорблю2: смzтeсz ћростію џко моE, душA моS и3 ўтр0ба моS.
|
|
11
|
11
|
|
Я́ко ізчезе́ в болі́зні живо́т мой, і лі́та моя́ в воздиха́ніїх; ізнемо́же нището́ю крі́пость моя́, і ко́сті моя́ см'ято́шася.
|
Ћкw и3зчезE въ болёзни жив0тъ м0й, и3 лBта мо‰ въ воздыхaніихъ: и3знем0же нищет0ю крёпость моS, и3 кHсти мо‰ смzт0шасz.
|
|
12
|
12
|
|
От всіх враг мої́х бих поноше́ніє, і сосі́дом мої́м зіло́, і страх зна́ємим мої́м; ви́дящії м'я вон біжа́ша от мене́.
|
T всёхъ вр†гъ мои1хъ бhхъ поношeніе, и3 сосёдwмъ мои6мъ ѕэлw2, и3 стрaхъ знaємымъ мои6мъ: ви1дzщіи мS в0нъ бэжaша t менє2.
|
|
13
|
13
|
|
Забве́н бих я́ко мертв от се́рдця; бих я́ко сосу́д погубле́н.
|
Забвeнъ бhхъ ћкw мeртвъ t сeрдца: бhхъ ћкw сосyдъ погублeнъ.
|
|
14
|
14
|
|
Я́ко сли́шах гажде́ніє [укоре́ніє] мно́гих живу́щих о́крест, внегда́ собра́тися їм вку́пі на м'я, прия́ти ду́шу мою́ совіща́ша.
|
Ћкw слhшахъ гаждeніе [ўкорeніе] мн0гихъ живyщихъ w4крестъ: внегдA собрaтисz и5мъ вкyпэ на мS, пріsти дyшу мою2 совэщaша.
|
|
15
|
15
|
|
Аз же на Тя, Го́споди, упова́х, ріх: Ти єси́ Бог мой.
|
Ѓзъ же на тS, гDи, ўповaхъ, рёхъ: ты2 є3си2 бGъ м0й.
|
|
16
|
16
|
|
В руку́ Твоє́ю жре́бії мої́; ізба́ви м'я із руки́ враг мої́х і от гоня́щих м'я.
|
Въ рукY твоє1ю жрє1біи мои2: и3збaви мS и3з8 руки2 вр†гъ мои1хъ и3 t гонsщихъ мS.
|
|
17
|
17
|
|
Просвіти́ лице́ Твоє́ на раба́ Твоєго́; спаси́ м'я ми́лостію Твоє́ю.
|
Просвэти2 лицE твоE на рабA твоего2: сп7си1 мz млcтію твоeю.
|
|
18
|
18
|
|
Го́споди, да не постижу́ся, я́ко призва́х Тя; да постидя́ться нечести́вії і сни́дуть во ад.
|
ГDи, да не постыжyсz, ћкw призвaхъ тS: да постыдsтсz нечести1віи, и3 сни1дутъ во ѓдъ.
|
|
19
|
19
|
|
Ні́ми да бу́дуть устни́ льсти́вия, глаго́лющия на пра́веднаго беззако́ніє, горди́нею і унічиже́нієм.
|
НBмы да бyдутъ ўстны2 льсти6выz, глаг0лющыz на првdнаго беззак0ніе, гордhнею и3 ўничижeніемъ.
|
|
20
|
20
|
|
Коль мно́гоє мно́жество бла́гости Твоєя́, Го́споди, ю́же скрил єси́ боя́щимся Тебе́, соді́лал єси́ упова́ющим на Тя, пред си́ни челові́чеськими!
|
К0ль мн0гое мн0жество бlгости твоеS, гDи, ю4же скрhлъ є3си2 боsщымсz тебє2, содёлалъ є3си2 ўповaющымъ на тS, пред8 сы6ны человёческими:
|
|
21
|
21
|
|
Скри́єши їх в та́йні лиця́ Твоєго́ от м'яте́жа челові́чеська, покри́єши їх в кро́ві от преріка́нія язи́к.
|
скрhеши и5хъ въ тaйнэ лицA твоегw2 t мzтeжа человёческа, покрhеши и5хъ въ кр0вэ t прерэкaніz љзы6къ.
|
|
22
|
22
|
|
Благослове́н Госпо́дь, я́ко удиви́ ми́лость Свою́ во гра́ді огражде́нія.
|
Блгcвeнъ гDь, ћкw ўдиви2 млcть свою2 во грaдэ њграждeніz.
|
|
23
|
23
|
|
Аз же ріх во ізступле́нії моє́м: отве́ржен єсьм от лиця́ о́чію Твоє́ю; сего́ ра́ди усли́шал єси́ глас моли́тви моєя́, внегда́ воззва́х к Тебі́.
|
Ѓзъ же рёхъ во и3зступлeніи моeмъ: tвeрженъ є4смь t лицA џчію твоє1ю: сегw2 рaди ўслhшалъ є3си2 глaсъ моли1твы моеS, внегдA воззвaхъ къ тебЁ.
|
|
24
|
24
|
|
Возлюбі́те Го́спода, всі преподо́бнії Єго́; я́ко і́стини взиска́єть Госпо́дь і воздає́ть ізли́ше творя́щим горди́ню.
|
Возлюби1те гDа, вси2 прпdбніи є3гw2: ћкw и4стины взыскaетъ гDь и3 воздаeтъ и3зли1ше творsщымъ гордhню.
|
|
25
|
25
|
|
Мужа́йтеся, і да кріпи́ться се́рдце ва́ше, всі упова́ющії на Го́спода.
|
Мужaйтесz, и3 да крэпи1тсz сeрдце вaше, вси2 ўповaющіи на гDа.
|
|
Псалом 31
|
Pал0мъ lа
|
|
0
|
0
|
|
Псало́м Дави́ду, ра́зума, 31.
|
Pал0мъ дв7ду, рaзума, l№.
|
|
1
|
1
|
|
Блаже́нні, ї́хже оста́вишася беззако́нія, і ї́хже прикри́шася грісі́.
|
Бlжeни, и4хже њстaвишасz беззакHніz, и3 и4хже прикрhшасz грэси2.
|
|
2
|
2
|
|
Блаже́н муж, єму́же не вміни́ть Госпо́дь гріха́, ніже́ єсть во усті́х єго́ лесть.
|
Бlжeнъ мyжъ, є3мyже не вмэни1тъ гDь грэхA, нижE є4сть во ўстёхъ є3гw2 лeсть.
|
|
3
|
3
|
|
Я́ко умолча́х, обетша́ша ко́сті моя́, от є́же зва́ти мі весь день,
|
Ћкw ўмолчaхъ, њбетшaша кHсти мо‰, t є4же звaти ми2 вeсь дeнь,
|
|
4
|
4
|
|
я́ко день і нощ отяготі́ на мні рука́ Твоя́; возврати́хся на страсть, єгда́ уньзе́ мі терн.
|
ћкw дeнь и3 н0щь њтzготЁ на мнЁ рукA твоS: возврати1хсz на стрaсть, є3гдA ўнзe ми тeрнъ.
|
|
5
|
5
|
|
Беззако́ніє моє́ позна́х і гріха́ моєго́ не покри́х, ріх: іспові́м на м'я беззако́ніє моє́ Го́сподеві, і Ти оста́вил єси́ нече́стіє се́рдця моєго́.
|
Беззак0ніе моE познaхъ и3 грэхA моегw2 не покрhхъ, рёхъ: и3сповёмъ на мS беззак0ніе моE гDеви: и3 ты2 њстaвилъ є3си2 нечeстіе сeрдца моегw2.
|
|
6
|
6
|
|
За то помо́литься к Тебі́ всяк преподо́бний во вре́м'я благопотре́бно; оба́че в пото́пі вод мно́гих к нему́ не прибли́жаться.
|
За то2 пом0литсz къ тебЁ всsкъ прпdбный во врeмz благопотрeбно: nбaче въ пот0пэ в0дъ мн0гихъ къ немY не прибли1жатсz.
|
|
7
|
7
|
|
Ти єси́ Прибі́жище моє́ от ско́рби обдержа́щия м'я; Ра́досте моя́, ізба́ви м'я от обише́дших м'я.
|
Ты2 є3си2 прибёжище моE t ск0рби њбдержaщіz мS: рaдосте моS, и3збaви мS t њбышeдшихъ мS.
|
|
8
|
8
|
|
Вразумлю́ тя, і наста́влю тя на путь сей, в о́ньже по́йдеши; утвержу́ на тя о́чі Мої́.
|
Вразумлю1 тz, и3 настaвлю тS на пyть сeй, въ џньже п0йдеши: ўтвержY на тS џчи мои2.
|
|
9
|
9
|
|
Не бу́діте я́ко конь і меск, ї́мже ність ра́зума; брозда́ми і уздо́ю че́люсті їх востя́гнеши, не приближа́ющихся к тебі́.
|
Не бyдите ћкw к0нь и3 мeскъ, и5мже нёсть рaзума: броздaми и3 ўзд0ю чє1люсти и4хъ востsгнеши, не приближaющихсz къ тебЁ.
|
|
10
|
10
|
|
Мно́гі ра́ни грі́шному; упова́ющаго же на Го́спода ми́лость оби́деть.
|
МнHги р†ны грёшному: ўповaющаго же на гDа млcть њбhдетъ.
|
|
11
|
11
|
|
Веселі́теся о Го́споді і ра́дуйтеся, пра́веднії, і хвалі́теся, всі пра́вії се́рдцем.
|
Весели1тесz њ гDэ и3 рaдуйтесz првdніи, и3 хвали1тесz, вси2 прaвіи с®цемъ.
|
|
1001
|
1001
|
|
Сла́ва:
|
Слaва:
|
|
Псалом 32
|
Pал0мъ lв
|
|
0
|
0
|
|
Псало́м Дави́ду, не надпи́сан у євре́й, 32.
|
Pал0мъ дв7ду, не надпи1санъ ў є3врє1й, lв7.
|
|
1
|
1
|
|
Ра́дуйтеся, пра́веднії, о Го́споді; пра́вим подоба́єть похвала́.
|
Рaдуйтесz, првdніи, њ гDэ: пр†вымъ подобaетъ похвалA.
|
|
2
|
2
|
|
Іспові́дайтеся Го́сподеві в гу́слех, во псалти́рі десятостру́ннім по́йте Єму́;
|
И#сповёдайтесz гDеви въ гyслехъ, во pалти1ри десzтострyннэмъ п0йте є3мY:
|
|
3
|
3
|
|
воспо́йте Єму́ піснь но́ву, до́брі по́йте Єму́ со восклица́нієм;
|
восп0йте є3мY пёснь н0ву, д0брэ п0йте є3мY со восклицaніемъ:
|
|
4
|
4
|
|
я́ко пра́во сло́во Госпо́днє, і вся діла́ Єго́ в ві́рі.
|
ћкw прaво сл0во гDне, и3 вс‰ дэлA є3гw2 въ вёрэ.
|
|
5
|
5
|
|
Лю́бить ми́лостиню і суд Госпо́дь, ми́лости Госпо́дні іспо́лнь земля́.
|
Лю1битъ млcтыню и3 сyдъ гDь, млcти гDни и3сп0лнь землS.
|
|
6
|
6
|
|
Сло́вом Госпо́днім небеса́ утверди́шася, і Ду́хом уст Єго́ вся си́ла їх;
|
Сл0вомъ гDнимъ небесA ўтверди1шасz, и3 д¦омъ ќстъ є3гw2 всS си1ла и4хъ:
|
|
7
|
7
|
|
собира́яй, я́ко міх, во́ди морські́я, полага́яй в сокро́вищих бе́здни.
|
собирazй ћкw мёхъ в0ды морск‡z, полагazй въ сокр0вищихъ бeздны.
|
|
8
|
8
|
|
Да убої́ться Го́спода вся земля́, от Него́же да подви́жуться всі живу́щії по вселе́нній;
|
Да ўбои1тсz гDа всS землS, t негHже да подви1жутсz вси2 живyщіи по вселeннэй:
|
|
9
|
9
|
|
я́ко Той рече́ — і би́ша; Той повелі́ — і созда́шася.
|
ћкw т0й речE, и3 бhша: т0й повелЁ, и3 создaшасz.
|
|
10
|
10
|
|
Госпо́дь разоря́єть сові́ти язи́ков, отмета́єть же ми́слі люді́й і отмета́єть сові́ти князе́й.
|
ГDь разорsетъ совёты kзhкwвъ, tметaетъ же мы6сли людjй и3 tметaетъ совёты кнzзeй.
|
|
11
|
11
|
|
Сові́т же Госпо́день во вік пребива́єть, помишле́нія се́рдця Єго́ — в род і род.
|
Совётъ же гDень во вёкъ пребывaетъ, помышлє1ніz с®ца є3гw2 въ р0дъ и3 р0дъ.
|
|
12
|
12
|
|
Блаже́н язи́к, єму́же єсть Госпо́дь Бог Єго́, — лю́діє, я́же ізбра́ в наслі́діє Себі́.
|
Бlжeнъ kзhкъ, є3мyже є4сть гDь бGъ є3гw2, лю1діе, ±же и3збрA въ наслёдіе себЁ.
|
|
13
|
13
|
|
С небесе́ призрі́ Госпо́дь, ви́ді вся си́ни челові́чеськія;
|
Съ нб7сE призрЁ гDь, ви1дэ вс‰ сhны человёчєскіz:
|
|
14
|
14
|
|
от гото́ваго жили́ща Своєго́ призрі́ на вся живу́щия на землі́;
|
t гот0вагw жили1ща своегw2 призрЁ на вс‰ живyщыz на земли2:
|
|
15
|
15
|
|
созда́вий на єди́ні сердця́ їх, разуміва́яй на вся діла́ їх.
|
создaвый на є3ди1нэ сердцA и4хъ, разумэвazй на вс‰ дэлA и4хъ.
|
|
16
|
16
|
|
Не спаса́ється цар мно́гою си́лою, і ісполи́н не спасе́ться мно́жеством крі́пости своєя́.
|
Не спасaетсz цaрь мн0гою си1лою, и3 и3споли1нъ не спасeтсz мн0жествомъ крёпости своеS.
|
|
17
|
17
|
|
Ложь конь во спасе́ніє, во мно́жестві же си́ли своєя́ не спасе́ться.
|
Л0жь к0нь во спасeніе, во мн0жествэ же си1лы своеS не спасeтсz.
|
|
18
|
18
|
|
Се, о́чі Госпо́дні на боя́щияся Єго́, упова́ющия на ми́лость Єго́;
|
СE, џчи гDни на боsщыzсz є3гw2, ўповaющыz на млcть є3гw2:
|
|
19
|
19
|
|
ізба́вити от сме́рти ду́ші їх, і препита́ти я в глад.
|
и3збaвити t смeрти дyшы и4хъ, и3 препитaти | въ глaдъ.
|
|
20
|
20
|
|
Душа́ же на́ша ча́єть Го́спода, я́ко помо́щник і защи́титель наш єсть;
|
Душa же нaша чaетъ гDа, ћкw пом0щникъ и3 защи1титель нaшъ є4сть:
|
|
21
|
21
|
|
я́ко о Нем возвесели́ться се́рдце на́ше, і во і́м'я свято́є Єго́ упова́хом.
|
ћкw њ нeмъ возвесели1тсz сeрдце нaше, и3 во и4мz с™0е є3гw2 ўповaхомъ.
|
|
22
|
22
|
|
Бу́ди, Го́споди, ми́лость Твоя́ на нас, я́коже упова́хом на Тя.
|
Бyди, гDи, млcть твоS на нaсъ, ћкоже ўповaхомъ на тS.
|
|
Псалом 33
|
Pал0мъ lг
|
|
1
|
1
|
|
Псало́м Дави́ду, внегда́ ізміни́ лице́ своє́ пред Авімеле́хом; і отпусти́ єго́, і оти́де, 33.
|
Pал0мъ дв7ду, внегдA и3змэни2 лицE своE пред8 ґвімелeхомъ: и3 tпусти2 є3го2, и3 tи1де, lG.
|
|
2
|
2
|
|
Благословлю́ Го́спода на вся́коє вре́м'я, ви́ну хвала́ Єго́ во усті́х мої́х.
|
Благословлю2 гDа на всsкое врeмz, вhну хвалA є3гw2 во ўстёхъ мои1хъ.
|
|
3
|
3
|
|
О Го́споді похва́литься душа́ моя́; да усли́шать кро́тції і возвеселя́ться.
|
Њ гDэ похвaлитсz душA моS: да ўслhшатъ кр0тцыи и3 возвеселsтсz.
|
|
4
|
4
|
|
Возвели́чіте Го́спода со мно́ю, і вознесе́м і́м'я Єго́ вку́пі.
|
Возвели1чите гDа со мн0ю, и3 вознесeмъ и4мz є3гw2 вкyпэ.
|
|
5
|
5
|
|
Взиска́х Го́спода, і усли́ша м'я, і от всіх скорбе́й мої́х ізба́ви м'я.
|
Взыскaхъ гDа, и3 ўслhша мS и3 t всёхъ скорбeй мои1хъ и3збaви мS.
|
|
6
|
6
|
|
Приступі́те к Нему́ і просвіті́теся, і ли́ця ва́ша не постидя́ться.
|
Приступи1те къ немY и3 просвэти1тесz, и3 ли1ца в†ша не постыдsтсz.
|
|
7
|
7
|
|
Сей ни́щий воззва́, і Госпо́дь усли́ша ї, і от всіх скорбе́й єго́ спасе́ ї.
|
Сeй ни1щій воззвA, и3 гDь ўслhша и5, и3 t всёхъ скорбeй є3гw2 сп7сE и5.
|
|
8
|
8
|
|
Ополчи́ться а́нгел Госпо́день о́крест боя́щихся Єго́ і ізба́вить їх.
|
Њполчи1тсz ѓгGлъ гDень w4крестъ боsщихсz є3гw2 и3 и3збaвитъ и5хъ.
|
|
9
|
9
|
|
Вкусі́те і ви́діте, я́ко Благ Госпо́дь; блаже́н муж, і́же упова́єть Нань.
|
Вкуси1те и3 ви1дите, ћкw бlгъ гDь: бlжeнъ мyжъ, и4же ўповaетъ нaнь.
|
|
10
|
10
|
|
Бо́йтеся Го́спода, всі святі́ї Єго́, я́ко ність лише́нія боя́щимся Єго́.
|
Б0йтесz гDа, вси2 с™jи є3гw2, ћкw нёсть лишeніz боsщымсz є3гw2.
|
|
11
|
11
|
|
Бога́тії обнища́ша і взалка́ша; взиска́ющії же Го́спода не лиша́ться вся́каго бла́га.
|
Богaтіи њбнищaша и3 взалкaша: взыскaющіи же гDа не лишaтсz всsкагw блaга.
|
|
12
|
12
|
|
Прийді́те, ча́да, послу́шайте мене́, стра́ху Госпо́дню научу́ вас.
|
Пріиди1те, ч†да, послyшайте менє2, стрaху гDню научY вaсъ.
|
|
13
|
13
|
|
Кто єсть челові́к хотя́й живо́т, люб'я́й дні ви́діти бла́гі?
|
Кт0 є3сть человёкъ хотsй жив0тъ, любsй дни6 ви1дэти блaги;
|
|
14
|
14
|
|
Удержи́ язи́к твой от зла і устні́ твої́, є́же не глаго́лати льсти.
|
Ўдержи2 љзhкъ тв0й t ѕлA и3 ўстнЁ твои2, є4же не глаг0лати льсти2.
|
|
15
|
15
|
|
Уклони́ся от зла і сотвори́ бла́го; взищи́ ми́ра і пожени́ ї.
|
Ўклони1сz t ѕлA и3 сотвори2 блaго: взыщи2 ми1ра и3 пожени2 и5.
|
|
16
|
16
|
|
О́чі Госпо́дні на пра́ведния, і у́ші Єго́ в моли́тву їх.
|
Џчи гDни на првdныz, и3 ќши є3гw2 въ моли1тву и4хъ.
|
|
17
|
17
|
|
Лице́ же Госпо́днє на творя́щия зла́я, є́же потреби́ти от землі́ па́м'ять їх.
|
Лицe же гDне на творsщыz ѕл†z, є4же потреби1ти t земли2 пaмzть и4хъ.
|
|
18
|
18
|
|
Воззва́ша пра́веднії, і Госпо́дь усли́ша їх, і от всіх скорбе́й їх ізба́ви їх.
|
Воззвaша првdніи, и3 гDь ўслhша и5хъ и3 t всёхъ скорбeй и4хъ и3збaви и5хъ.
|
|
19
|
19
|
|
Близ Госпо́дь сокруше́нних се́рдцем, і смире́нния ду́хом спасе́ть.
|
Бли1з8 гDь сокрушeнныхъ сeрдцемъ, и3 смирє1нныz дyхомъ сп7сeтъ.
|
|
20
|
20
|
|
Мно́гі ско́рбі пра́ведним, і от всіх їх ізба́вить я Госпо́дь.
|
МнHги скHрби првdнымъ, и3 t всёхъ и4хъ и3збaвитъ | гDь.
|
|
21
|
21
|
|
Храни́ть Госпо́дь вся ко́сті їх, ні єди́на от них сокруши́ться.
|
Храни1тъ гDь вс‰ кHсти и4хъ, ни є3ди1на t ни1хъ сокруши1тсz.
|
|
22
|
22
|
|
Смерть грі́шников люта́, і ненави́дящії пра́веднаго прегріша́ть.
|
Смeрть грёшникwвъ лютA, и3 ненави1дzщіи првdнаго прегрэшaтъ.
|
|
23
|
23
|
|
Ізба́вить Госпо́дь ду́ші раб свої́х, і не прегріша́ть всі упова́ющії на Него́.
|
И#збaвитъ гDь дyшы р†бъ свои1хъ, и3 не прегрэшaтъ вси2 ўповaющіи на него2.
|
|
1001
|
1001
|
|
Сла́ва:
|
Слaва:
|
|
Псалом 34
|
Pал0мъ lд
|
|
0
|
0
|
|
Псало́м Дави́ду, 34.
|
Pал0мъ дв7ду, lд7.
|
|
1
|
1
|
|
Суди́, Го́споди, оби́дящия м'я, побори́ борю́щия м'я.
|
Суди2, гDи, њби1дzщыz мS, побори2 борю1щыz мS.
|
|
2
|
2
|
|
Прийми́ ору́жіє і щит і воста́ни в по́мощ мою́;
|
Пріими2 nрyжіе и3 щи1тъ и3 востaни въ п0мощь мою2:
|
|
3
|
3
|
|
ізсу́ни меч і заключи́ сопроти́в гоня́щих м'я; рци душі́ моє́й: спасе́ніє твоє́ єсьм Аз.
|
и3зсyни мeчь и3 заключи2 сопроти1въ гонsщихъ мS: рцы2 души2 моeй: спcніе твоE є4смь ѓзъ.
|
|
4
|
4
|
|
Да постидя́ться і посра́м'яться і́щущії ду́шу мою́, да возвратя́ться всп'ять і постидя́ться ми́слящії мі зла́я.
|
Да постыдsтсz и3 посрaмzтсz и4щущіи дyшу мою2, да возвратsтсz вспsть и3 постыдsтсz мhслzщіи ми2 ѕл†z.
|
|
5
|
5
|
|
Да бу́дуть я́ко прах пред лице́м ві́тра, і а́нгел Госпо́день оскорбля́я їх;
|
Да бyдутъ ћкw прaхъ пред8 лицeмъ вётра, и3 ѓгGлъ гDень њскорблsz и5хъ:
|
|
6
|
6
|
|
да бу́деть путь їх тьма і по́лзок, і а́нгел Госпо́день погоня́яй їх;
|
да бyдетъ пyть и4хъ тмA и3 п0лзокъ, и3 ѓгGлъ гDень погонszй и5хъ:
|
|
7
|
7
|
|
я́ко ту́не скри́ша мі па́губу сі́ті своєя́, всу́є поноси́ша душі́ моє́й.
|
ћкw тyне скрhша ми2 пaгубу сёти своеS, всyе поноси1ша души2 моeй.
|
|
8
|
8
|
|
Да при́йдеть єму́ сіть, ю́же не вість, і лови́тва, ю́же скри, да оби́меть ї, і в сіть да впаде́ть в ню.
|
Да пріи1детъ є3мY сёть, ю4же не вёсть, и3 лови1тва, ю4же скры2, да њбhметъ и5, и3 въ сёть да впадeтъ въ ню2.
|
|
9
|
9
|
|
Душа́ же моя́ возра́дується о Го́споді, возвесели́ться о спасе́нії Єго́.
|
Душa же моS возрaдуетсz њ гDэ, возвесели1тсz њ спcніи є3гw2.
|
|
10
|
10
|
|
Вся ко́сті моя́ реку́ть: Го́споди, Го́споди, кто подо́бен Тебі́? Ізбавля́яй ни́ща із руки́ крі́пльших єго́, і ни́ща, і убо́га от расхища́ющих єго́.
|
Вс‰ кHсти мо‰ рекyтъ: гDи, гDи, кто2 под0бенъ тебЁ; и3збавлszй ни1ща и3з8 руки2 крёпльшихъ є3гw2, и3 ни1ща, и3 ўб0га t расхищaющихъ є3го2.
|
|
11
|
11
|
|
Воста́вше на м'я свиді́теле непра́веднії, я́же не ві́дях, вопроша́ху м'я.
|
Востaвше на мS свидётелє непрaведніи, ±же не вёдzхъ, вопрошaху мS.
|
|
12
|
12
|
|
Возда́ша мі лука́вая воз блага́я, і безча́діє душі́ моє́й.
|
Воздaша ми2 лук†ваz воз8 бlг†z, и3 безчaдіе души2 моeй.
|
|
13
|
13
|
|
Аз же, внегда́ они́ стужа́ху мі, облача́хся во вре́тище і смиря́х посто́м ду́шу мою́, і моли́тва моя́ в ні́дро моє́ возврати́ться.
|
Ѓзъ же, внегдA nни2 стужaху ми2, њблачaхсz во врeтище и3 смирsхъ пост0мъ дyшу мою2, и3 моли1тва моS въ нёдро моE возврати1тсz.
|
|
14
|
14
|
|
Я́ко бли́жнему, я́ко бра́ту на́шему, та́ко угожда́х; я́ко пла́чя і сі́туя, та́ко смиря́хся.
|
Ћкw бли1жнему, ћкw брaту нaшему, тaкw ўгождaхъ: ћкw плaчz и3 сётуz, тaкw смирsхсz.
|
|
15
|
15
|
|
І на м'я возвесели́шася і собра́шася; собра́шася на м'я ра́ни, і не позна́х; разділи́шася, і не умили́шася.
|
И# на мS возвесели1шасz и3 собрaшасz: собрaшасz на мS р†ны, и3 не познaхъ: раздэли1шасz, и3 не ўмили1шасz.
|
|
16
|
16
|
|
Іскуси́ша м'я, подражни́ша м'я подражне́нієм, поскрежета́ша на м'я зуби́ свої́ми.
|
И#скуси1ша мS, подражни1ша мS подражнeніемъ, поскрежетaша на мS зубы2 свои1ми.
|
|
17
|
17
|
|
Го́споди, когда́ у́зриши? Устро́й ду́шу мою́ от злоді́йства їх, от лев єдоноро́дную мою́.
|
ГDи, когдA ќзриши; ўстр0й дyшу мою2 t ѕлодёйства и4хъ, t лє1въ є3динор0дную мою2.
|
|
18
|
18
|
|
Іспові́мся Тебі́ в це́ркві мно́зі, в лю́дех тя́жціх восхвалю́ Тя.
|
И#сповёмсz тебЁ въ цRкви мн0зэ, въ лю1дехъ тsжцэхъ восхвалю1 тz.
|
|
19
|
19
|
|
Да не возра́дуються о мні вражду́ющії мі непра́ведно, ненави́дящії м'я ту́не і помиза́ющії очи́ма;
|
Да не возрaдуютсz њ мнЁ враждyющіи ми2 непрaведнw, ненави1дzщіи мS тyне и3 помизaющіи nчи1ма:
|
|
20
|
20
|
|
я́ко мні у́бо ми́рная глаго́лаху, і на гнів ле́сти помишля́ху.
|
ћкw мнЁ ќбw ми6рнаz глаг0лаху, и3 на гнёвъ лє1сти помышлsху.
|
|
21
|
21
|
|
Разшири́ша на м'я уста́ своя́, рі́ша: бла́гоже, бла́гоже, ви́діша о́чі на́ші.
|
Разшири1ша на мS ўстA сво‰, рёша: блaгоже, блaгоже, ви1дэша џчи нaши.
|
|
22
|
22
|
|
Ви́діл єси́, Го́споди, да не премолчи́ши; Го́споди, не отступи́ от мене́.
|
Ви1дэлъ є3си2, гDи, да не премолчи1ши: гDи, не tступи2 t менє2.
|
|
23
|
23
|
|
Воста́ни, Го́споди, і воньми́ суду́ моєму́, Бо́же мой і Го́споди мой, на прю мою́.
|
Востaни, гDи, и3 вонми2 судY моемY, б9е м0й и3 гDи м0й, на прю2 мою2.
|
|
24
|
24
|
|
Суди́ мі, Го́споди, по пра́вді Твоє́й, Го́споди Бо́же мой, і да не возра́дуються о мні.
|
Суди1 ми, гDи, по прaвдэ твоeй, гDи б9е м0й, и3 да не возрaдуютсz њ мнЁ.
|
|
25
|
25
|
|
Да не реку́ть в сердця́х свої́х: бла́гоже, бла́гоже душі́ на́шей; ніже́ да реку́ть: пожро́хом єго́.
|
Да не рекyтъ въ сердцaхъ свои1хъ: блaгоже, блaгоже души2 нaшей: нижE да рекyтъ: пожр0хомъ є3го2.
|
|
26
|
26
|
|
Да постидя́ться і посра́м'яться вку́пі ра́дующіїся злом мої́м; да облеку́ться в студ і срам велері́чующії на м'я.
|
Да постыдsтсz и3 посрaмzтсz вкyпэ рaдующіисz ѕлHмъ мои6мъ: да њблекyтсz въ стyдъ и3 срaмъ велерёчующіи на мS.
|
|
27
|
27
|
|
Да возра́дуються і возвеселя́ться хотя́щії пра́вди моєя́; і да реку́ть ви́ну: да возвели́читься Госпо́дь, хотя́щії ми́ра рабу́ Єго́.
|
Да возрaдуютсz и3 возвеселsтсz хотsщіи прaвды моеS: и3 да рекyтъ вhну, да возвели1читсz гDь, хотsщіи ми1ра рабY є3гw2.
|
|
28
|
28
|
|
І язи́к мой поучи́ться пра́вді Твоє́й, весь день хвалі́ Твоє́й.
|
И# љзhкъ м0й поучи1тсz прaвдэ твоeй, вeсь дeнь хвалЁ твоeй.
|
|
Псалом 35
|
Pал0мъ lє
|
|
1
|
1
|
|
В коне́ць, о́троку Госпо́дню Дави́ду, 35.
|
Въ конeцъ, џтроку гDню дв7ду, lе7.
|
|
2
|
2
|
|
Глаго́лет пребеззако́нний согріша́ти в себі́; ність стра́ха Бо́жия пред очи́ма єго́;
|
Глаг0летъ пребеззак0нный согрэшaти въ себЁ: нёсть стрaха б9іz пред8 nчи1ма є3гw2:
|
|
3
|
3
|
|
я́ко ульсти́ пред ним обрісти́ беззако́ніє своє́ і возненави́діти.
|
ћкw ўльсти2 пред8 ни1мъ њбрэсти2 беззак0ніе своE, и3 возненави1дэти.
|
|
4
|
4
|
|
Глаго́ли уст єго́ — беззако́ніє і лесть; не восхоті́ разумі́ти є́же ублажи́ти.
|
Глаг0лы ќстъ є3гw2 беззак0ніе и3 лeсть: не восхотЁ разумёти є4же ўблажи1ти.
|
|
5
|
5
|
|
Беззако́ніє поми́сли на ло́жі своє́м; предста́ вся́кому путі́ небла́гу, о зло́бі же не негодова́.
|
Беззак0ніе помhсли на л0жи своeмъ: предстA всsкому пути2 неблaгу, њ ѕл0бэ же не негодовA.
|
|
6
|
6
|
|
Го́споди, на небесі́ ми́лость Твоя́, і і́стина Твоя́ до о́блак;
|
ГDи, на нб7си2 млcть твоS, и3 и4стина твоS до w4блакъ:
|
|
7
|
7
|
|
пра́вда Твоя́ — я́ко го́ри Бо́жия, судьби́ Твоя́ — бе́здна мно́га; челові́ки і скоти́ спасе́ши, Го́споди.
|
прaвда твоS ћкw г0ры б9іz, судбы6 тво‰ бeздна мн0га: человёки и3 скоты2 сп7сeши, гDи.
|
|
8
|
8
|
|
Я́ко умно́жил єси́ ми́лость Твою́, Бо́же; си́нове же челові́честії в кро́ві крилу́ Твоє́ю наді́ятися і́муть.
|
Ћкw ўмн0жилъ є3си2 млcть твою2, б9е: сhнове же человёчестіи въ кр0вэ крил{ твоє1ю надёzтисz и4мутъ.
|
|
9
|
9
|
|
Упію́ться от ту́ка до́му Твоєго́, і пото́ком сла́дости Твоєя́ напої́ши я.
|
Ўпію1тсz t тyка д0му твоегw2, и3 пот0комъ слaдости твоеS напои1ши |.
|
|
10
|
10
|
|
Я́ко у Тебе́ істо́чник живота́, во сві́ті Твоє́м у́зрим світ.
|
Ћкw ў тебє2 и3ст0чникъ животA, во свётэ твоeмъ ќзримъ свётъ.
|
|
11
|
11
|
|
Проба́ви ми́лость Твою́ ві́дущим Тя і пра́вду Твою́ пра́вим се́рдцем.
|
Пробaви млcть твою2 вёдущымъ тS и3 прaвду твою2 пр†вымъ сeрдцемъ.
|
|
12
|
12
|
|
Да не при́йдеть мні нога́ горди́ни, і рука́ грі́шнича да не подви́жить мене́.
|
Да не пріи1детъ мнЁ ногA гордhни, и3 рукA грёшнича да не подви1житъ менE.
|
|
13
|
13
|
|
Та́мо падо́ша всі ді́лающії беззако́ніє; ізринове́ні би́ша і не возмо́гуть ста́ти.
|
Тaмw пад0ша вси2 дёлающіи беззак0ніе: и3зриновeни бhша, и3 не возм0гутъ стaти.
|
|
1001
|
1001
|
|
Сла́ва:
|
Слaва:
|
|
Псалом 36
|
Pал0мъ lѕ
|
|
0
|
0
|
|
Псало́м Дави́ду, 36.
|
Pал0мъ дв7ду, lѕ7.
|
|
1
|
1
|
|
Не ревну́й лука́внующим, ніже́ зави́ди творя́щим беззако́ніє.
|
Не ревнyй лукaвнующымъ, нижE зави1ди творsщымъ беззак0ніе.
|
|
2
|
2
|
|
Зане́ я́ко трава́ ско́ро і́зсшуть, і я́ко зе́ліє зла́ка ско́ро отпаду́ть.
|
ЗанE ћкw травA ск0рw и4зсшутъ, и3 ћкw ѕeліе ѕлaка ск0рw tпадyтъ.
|
|
3
|
3
|
|
Упова́й на Го́спода і твори́ благости́ню; і насели́ зе́млю і упасе́шися в бога́тстві єя́.
|
Ўповaй на гDа и3 твори2 бlгостhню: и3 насели2 зeмлю, и3 ўпасeшисz въ богaтствэ є3S.
|
|
4
|
4
|
|
Наслади́ся Го́сподеві, і дасть ті проше́нія се́рдця твоєго́.
|
Наслади1сz гDеви, и3 дaстъ ти2 прошє1ніz сeрдца твоегw2.
|
|
5
|
5
|
|
Откри́й ко Го́споду путь твой і упова́й на Него́, і Той сотвори́ть.
|
Tкрhй ко гDу пyть тв0й и3 ўповaй на него2, и3 т0й сотвори1тъ.
|
|
6
|
6
|
|
І ізведе́ть, я́ко світ, пра́вду твою́ і судьбу́ твою́, я́ко полу́дне.
|
И# и3зведeтъ ћкw свётъ прaвду твою2 и3 судбY твою2 ћкw полyдне.
|
|
7
|
7
|
|
Повини́ся Го́сподеві і умоли́ Єго́. Не ревну́й спі́ющему в путі́ своє́м, челові́ку, творя́щему законопреступле́ніє.
|
Повини1сz гDеви и3 ўмоли2 є3го2. Не ревнyй спёющему въ пути2 своeмъ, человёку творsщему законопреступлeніе.
|
|
8
|
8
|
|
Преста́ни от гні́ва і оста́ви я́рость; не ревну́й, є́же лука́вновати,
|
Престaни t гнёва и3 њстaви ћрость: не ревнyй, є4же лукaвновати,
|
|
9
|
9
|
|
зане́ лука́внующії потреб'я́ться, терп'я́щії же Го́спода, ті́ї наслі́дять зе́млю.
|
занE лукaвнующіи потребsтсz, терпsщіи же гDа, тjи наслёдzтъ зeмлю.
|
|
10
|
10
|
|
І єще́ ма́ло, і не бу́деть грі́шника; і взи́щеши мі́сто єго́ і не обря́щеши.
|
И# є3щE мaлw, и3 не бyдетъ грёшника: и3 взhщеши мёсто є3гw2 и3 не њбрsщеши.
|
|
11
|
11
|
|
Кро́тції же наслі́дять зе́млю і насладя́ться о мно́жестві ми́ра.
|
Кр0тцыи же наслёдzтъ зeмлю и3 насладsтсz њ мн0жествэ ми1ра.
|
|
12
|
12
|
|
Назира́єть грі́шний пра́веднаго і поскреже́щеть нань зуби́ свої́ми;
|
Назирaетъ грёшный првdнаго и3 поскрежeщетъ нaнь зубы2 свои1ми:
|
|
13
|
13
|
|
Госпо́дь же посміє́ться єму́, зане́ прозира́єть, я́ко при́йдеть день єго́.
|
гDь же посмэeтсz є3мY, занE прозирaетъ, ћкw пріи1детъ дeнь є3гw2.
|
|
14
|
14
|
|
Мечь ізвлеко́ша грі́шници, напряго́ша лук свой, низложи́ти убо́га і ни́ща, закла́ти пра́вия се́рдцем.
|
Мeчь и3звлек0ша грBшницы, напрzг0ша лyкъ св0й, низложи1ти ўб0га и3 ни1ща, заклaти пр†выz сeрдцемъ.
|
|
15
|
15
|
|
Мечь їх да вни́деть в сердця́ їх, і лу́ці їх да сокруша́ться.
|
Мeчь и4хъ да вни1детъ въ сердцA и4хъ, и3 лyцы и4хъ да сокрушaтсz.
|
|
16
|
16
|
|
Лу́чше ма́лоє пра́веднику, па́че бога́тства грі́шних мно́га.
|
Лyчше мaлое првdнику, пaче богaтства грёшныхъ мн0га.
|
|
17
|
17
|
|
Зане́ ми́шці грі́шних сокруша́ться, утвержда́єть же пра́ведния Госпо́дь.
|
ЗанE мы6шцы грёшныхъ сокрушaтсz, ўтверждaетъ же првdныz гDь.
|
|
18
|
18
|
|
Вість Госпо́дь путі́ непоро́чних, і достоя́ніє їх в вік бу́деть.
|
Вёсть гDь пути6 непор0чныхъ, и3 достоsніе и4хъ въ вёкъ бyдетъ.
|
|
19
|
19
|
|
Не постидя́ться во вре́м'я лю́тоє і во днех гла́да наси́тяться, я́ко грі́шници поги́бнуть.
|
Не постыдsтсz во врeмz лю1тое и3 во днeхъ глaда насhтzтсz, ћкw грBшницы поги1бнутъ.
|
|
20
|
20
|
|
Вразі́ же Госпо́дні, ку́пно просла́витися їм і вознести́ся, ізчеза́юще, я́ко дим, ізчезо́ша.
|
Врази1 же гDни, кyпнw прослaвитисz и5мъ и3 вознести1сz, и3зчезaюще ћкw дhмъ и3зчез0ша.
|
|
21
|
21
|
|
Зає́млеть грі́шний і не возврати́ть; пра́ведний же ще́дрить і дає́ть.
|
Заeмлетъ грёшный и3 не возврати1тъ: првdный же щeдритъ и3 даeтъ.
|
|
22
|
22
|
|
Я́ко благословя́щії Єго́ наслі́дять зе́млю, клену́щії же Єго́ потреб'я́ться.
|
Ћкw благословsщіи є3го2 наслёдzтъ зeмлю, кленyщіи же є3го2 потребsтсz.
|
|
23
|
23
|
|
От Го́спода стопи́ челові́ку ісправля́ються, і путі́ єго́ восхо́щеть зіло́.
|
T гDа стwпы2 человёку и3справлsютсz, и3 пути2 є3гw2 восх0щетъ ѕэлw2.
|
|
24
|
24
|
|
Єгда́ паде́ть, не разбіє́ться, я́ко Госпо́дь подкріпля́єть ру́ку єго́.
|
Е#гдA падeтъ, не разбіeтсz, ћкw гDь подкрэплsетъ рyку є3гw2.
|
|
25
|
25
|
|
Юні́йшій бих, і́бо состарі́хся, і не ви́діх пра́ведника оста́влена, ніже́ сі́мене єго́ прося́ща хлі́би.
|
Ю#нёйшій бhхъ, и4бо состарёхсz, и3 не ви1дэхъ првdника њстaвлена, нижE сёмене є3гw2 просsща хлёбы.
|
|
26
|
26
|
|
Весь день ми́луєть і взайм дає́ть пра́ведний, і сі́м'я єго́ во благослове́ніє бу́деть.
|
Вeсь дeнь ми1луетъ и3 взаи1мъ даeтъ првdный, и3 сёмz є3гw2 во бlгословeніе бyдетъ.
|
|
27
|
27
|
|
Уклони́ся от зла і сотвори́ бла́го, і всели́ся в вік ві́ка.
|
Ўклони1сz t ѕлA и3 сотвори2 бlго, и3 всели1сz въ вёкъ вёка.
|
|
28
|
28
|
|
Я́ко Госпо́дь лю́бить суд і не оста́вить преподо́бних Свої́х; во вік сохраня́ться; беззако́нници же ізжену́ться, і сі́м'я нечести́вих потреби́ться.
|
Ћкw гDь лю1битъ сyдъ и3 не њстaвитъ прпdбныхъ свои1хъ: во вёкъ сохранsтсz: беззакHнницы же и3зженyтсz, и3 сёмz нечести1выхъ потреби1тсz.
|
|
29
|
29
|
|
Пра́ведници же наслі́дять зе́млю і вселя́ться в вік ві́ка на ней.
|
Првdницы же наслёдzтъ зeмлю и3 вселsтсz въ вёкъ вёка на нeй.
|
|
30
|
30
|
|
Уста́ пра́веднаго поуча́ться прему́дрости, і язи́к єго́ возглаго́леть суд.
|
ЎстA првdнагw поучaтсz премdрости, и3 љзhкъ є3гw2 возглаг0летъ сyдъ.
|
|
31
|
31
|
|
Зако́н Бо́га єго́ се́рдці єго́, і не за́пнуться стопи́ єго́.
|
Зак0нъ бGа є3гw2 сeрдцы є3гw2, и3 не зaпнутсz стwпы2 є3гw2.
|
|
32
|
32
|
|
Сматря́єть грі́шний пра́веднаго і і́щеть, є́же умертви́ти єго́;
|
Сматрsетъ грёшный првdнаго и3 и4щетъ є4же ўмертви1ти є3го2:
|
|
33
|
33
|
|
Госпо́дь же не оста́вить єго́ в руку́ єго́, ніже́ осу́дить єго́, єгда́ су́дить єму́.
|
гDь же не њстaвитъ є3гw2 въ рукY є3гw2, нижE њсyдитъ є3го2, є3гдA сyдитъ є3мY.
|
|
34
|
34
|
|
Потерпи́ Го́спода і сохрани́ путь Єго́, і вознесе́ть Тя, є́же наслі́дити зе́млю; внегда́ потребля́тися грі́шником, у́зриши.
|
Потерпи2 гDа и3 сохрани2 пyть є3гw2, и3 вознесeтъ тS є4же наслёдити зeмлю: внегдA потреблsтисz грёшникwмъ, ќзриши.
|
|
35
|
35
|
|
Ви́діх нечести́ваго превознося́щася і ви́сящася, я́ко ке́дри лива́нськія;
|
Ви1дэхъ нечести1ваго превозносsщасz и3 вhсzщасz ћкw кeдры лів†нскіz:
|
|
36
|
36
|
|
і ми́мо ідо́х, і се не бі, і взиска́х єго́, і не обрі́теся мі́сто єго́.
|
и3 ми1мw и3д0хъ, и3 сE, не бЁ, и3 взыскaхъ є3го2, и3 не њбрётесz мёсто є3гw2.
|
|
37
|
37
|
|
Храни́ незло́біє і виждь правоту́, я́ко єсть оста́нок челові́ку ми́рну.
|
Храни2 неѕл0біе и3 ви1ждь правотY, ћкw є4сть њстaнокъ человёку ми1рну.
|
|
38
|
38
|
|
Беззако́нници же потреб'я́ться вку́пі; оста́нци же нечести́вих потреб'я́ться.
|
БеззакHнницы же потребsтсz вкyпэ: њстaнцы же нечести1выхъ потребsтсz.
|
|
39
|
39
|
|
Спасе́ніє же пра́ведних от Го́спода, і Защи́титель їх єсть во вре́м'я ско́рби;
|
Сп7сeніе же првdныхъ t гDа, и3 защи1титель и4хъ є4сть во врeмz ск0рби:
|
|
40
|
40
|
|
і помо́жеть їм Госпо́дь, і ізба́вить їх, і і́зметь їх от грі́шник, і спасе́ть їх, я́ко упова́ша на Него́.
|
и3 пом0жетъ и5мъ гDь и3 и3збaвитъ и5хъ, и3 и4зметъ и5хъ t грBшникъ и3 сп7сeтъ и5хъ, ћкw ўповaша на него2.
|
|
1001
|
1001
|
|
Сла́ва:
|
Слaва:
|
|
Псалом 37
|
Pал0мъ lз
|
|
1
|
1
|
|
Псало́м Дави́ду, в воспомина́ніє о субо́ті, 37.
|
Pал0мъ дв7ду, въ воспоминaніе њ суббHтэ, lз7.
|
|
2
|
2
|
|
Го́споди, да не я́ростію Твоє́ю обличи́ши мене́, ніже́ гні́вом Твої́м нака́жеши мене́;
|
ГDи, да не ћростію твоeю њбличи1ши менE, нижE гнёвомъ твои1мъ накaжеши менE:
|
|
3
|
3
|
|
я́ко стрі́ли Твоя́ уньзо́ша во мні, і утверди́л єси́ на мні ру́ку Твою́.
|
ћкw стрёлы тво‰ ўнз0ша во мнЁ, и3 ўтверди1лъ є3си2 на мнЁ рyку твою2.
|
|
4
|
4
|
|
Ність ізціле́нія в пло́ті моє́й от лиця́ гні́ва Твоєго́, ність ми́ра в косте́х мої́х от лиця́ гріх мої́х.
|
Нёсть и3зцэлeніz въ пл0ти моeй t лицA гнёва твоегw2, нёсть ми1ра въ костeхъ мои1хъ t лицA грBхъ мои1хъ.
|
|
5
|
5
|
|
Я́ко беззако́нія моя́ превзидо́ша главу́ мою́, я́ко бре́м'я тя́жкоє отяготі́ша на мні.
|
Ћкw беззакHніz мо‰ превзыд0ша главY мою2, ћкw брeмz тsжкое њтzготёша на мнЁ.
|
|
6
|
6
|
|
Возсмерді́ша і согни́ша ра́ни моя́, от лиця́ безу́мія моєго́.
|
Возсмердёша и3 согни1ша р†ны мо‰, t лицA безyміz моегw2.
|
|
7
|
7
|
|
Пострада́х і сляко́хся до конця́, весь день сі́туя хожда́х;
|
Пострадaхъ и3 слzк0хсz до концA, вeсь дeнь сётуz хождaхъ:
|
|
8
|
8
|
|
я́ко ля́двія моя́ напо́лнишася поруга́ній, і ність ізціле́нія в пло́ті моє́й.
|
ћкw лsдвіz мо‰ нап0лнишасz поругaній, и3 нёсть и3зцэлeніz въ пл0ти моeй.
|
|
9
|
9
|
|
Озло́блен бих і смири́хся до зіла́, рика́х от воздиха́нія се́рдця моєго́.
|
Њѕл0бленъ бhхъ и3 смири1хсz до ѕэлA, рыкaхъ t воздыхaніz сeрдца моегw2.
|
|
10
|
10
|
|
Го́споди, пред Тобо́ю все жела́ніє моє́, і воздиха́ніє моє́ от Тебе́ не утаї́ся.
|
ГDи, пред8 тоб0ю всE желaніе моE, и3 воздыхaніе моE t тебє2 не ўтаи1сz.
|
|
11
|
11
|
|
Се́рдце моє́ см'яте́ся, оста́ви м'я си́ла моя́, і світ о́чію моє́ю — і той ність со мно́ю.
|
Сeрдце моE смzтeсz, њстaви мS си1ла моS, и3 свётъ џчію моє1ю, и3 т0й нёсть со мн0ю.
|
|
12
|
12
|
|
Дру́зі мої́ і і́скреннії мої́ пря́мо мні прибли́жишася і ста́ша.
|
Дрyзи мои2 и3 и4скренніи мои2 прsмw мнЁ прибли1жишасz и3 стaша.
|
|
13
|
13
|
|
І бли́жнії мої́ отдале́че мене́ ста́ша, і нужда́хуся і́щущії ду́шу мою́; і і́щущії зла́я мні глаго́лаху су́єтная, і льсти́вним весь день поуча́хуся.
|
И# бли1жніи мои2 tдалeче менє2 стaша, и3 нуждaхусz и4щущіи дyшу мою2: и3 и4щущіи ѕл†z мнЁ глаг0лаху сyєтнаz, и3 льсти6внымъ вeсь дeнь поучaхусz.
|
|
14
|
14
|
|
Аз же, я́ко глух, не сли́шах, і я́ко нім не отверза́яй уст свої́х;
|
Ѓзъ же ћкw глyхъ не слhшахъ, и3 ћкw нёмъ не tверзazй ќстъ свои1хъ:
|
|
15
|
15
|
|
і бих я́ко челові́к не сли́шай і не іми́й во усті́х свої́х обличе́нія.
|
и3 бhхъ ћкw человёкъ не слhшай и3 не и3мhй во ўстёхъ свои1хъ њбличeніz.
|
|
16
|
16
|
|
Я́ко на Тя, Го́споди, упова́х, Ти усли́шиши, Го́споди, Бо́же мой.
|
Ћкw на тS, гDи, ўповaхъ, ты2 ўслhшиши, гDи б9е м0й.
|
|
17
|
17
|
|
Я́ко ріх: да не когда́ пора́дуютьмися вразі́ мої́; і внегда́ подвижа́тися нога́м мої́м, на м'я велері́чеваша.
|
Ћкw рёхъ: да не когдA порaдуютмисz врази2 мои2: и3 внегдA подвижaтисz ногaмъ мои6мъ, на мS велерёчеваша.
|
|
18
|
18
|
|
Я́ко аз на ра́ни гото́в, і болі́знь моя́ пре́до мно́ю єсть ви́ну.
|
Ћкw ѓзъ на р†ны гот0въ, и3 болёзнь моS предо мн0ю є4сть вhну.
|
|
19
|
19
|
|
Я́ко беззако́ніє моє́ аз возвіщу́ і попеку́ся о грісі́ моє́м.
|
Ћкw беззак0ніе моE ѓзъ возвэщY и3 попекyсz њ грэсЁ моeмъ.
|
|
20
|
20
|
|
Вразі́ же мої́ живу́ть і укріпи́шася па́че мене́, і умно́жишася ненави́дящії м'я без пра́вди;
|
Врази1 же мои2 живyтъ и3 ўкрэпи1шасz пaче менє2, и3 ўмн0жишасz ненави1дzщіи мS без8 прaвды:
|
|
21
|
21
|
|
воздаю́щії мі зла́я воз блага́я оболга́ху м'я, зане́ гоня́х благости́ню.
|
воздаю1щіи ми2 ѕл†z воз8 благ†z њболгaху мS, занE гонsхъ благостhню.
|
|
22
|
22
|
|
Не оста́ви мене́, Го́споди Бо́же мой, не отступи́ от мене́;
|
Не њстaви менE, гDи б9е м0й, не tступи2 t менє2:
|
|
23
|
23
|
|
воньми́ в по́мощ мою́, Го́споди спасе́нія моєго́.
|
вонми2 въ п0мощь мою2, гDи сп7сeніz моегw2.
|
|
Псалом 38
|
Pал0мъ lи
|
|
1
|
1
|
|
В коне́ць, Ідифу́му, піснь Дави́ду, 38.
|
Въ конeцъ, їдіfyму, пёснь дв7ду, l}.
|
|
2
|
2
|
|
Ріх: сохраню́ путі́ моя́, є́же не согріша́ти мі язи́ком мої́м; положи́х усто́м мої́м храни́ло, внегда́ воста́ти грі́шному пре́до мно́ю.
|
Рёхъ: сохраню2 пути6 мо‰, є4же не согрэшaти ми2 љзhкомъ мои1мъ: положи1хъ ўстHмъ мои6мъ храни1ло, внегдA востaти грёшному предо мн0ю.
|
|
3
|
3
|
|
Онімі́х і смири́хся, і умолча́х от благ, і болі́знь моя́ обнови́ся.
|
Њнэмёхъ и3 смири1хсz, и3 ўмолчaхъ t бл†гъ, и3 болёзнь моS њбнови1сz.
|
|
4
|
4
|
|
Согрі́яся се́рдце моє́ во мні, і в поуче́нії моє́м разгори́ться огнь; глаго́лах язи́ком мої́м:
|
Согрёzсz сeрдце моE во мнЁ, и3 въ поучeніи моeмъ разгори1тсz џгнь: глаг0лахъ љзhкомъ мои1мъ:
|
|
5
|
5
|
|
скажи́ мі, Го́споди, кончи́ну мою́ і число́ дній мої́х, ко́є єсть, да разумі́ю, что лиша́юся аз.
|
скажи1 ми, гDи, кончи1ну мою2 и3 число2 днjй мои1хъ, к0е є4сть, да разумёю, что2 лишaюсz ѓзъ.
|
|
6
|
6
|
|
Се, п'я́ді положи́л єси́ дні моя́, і соста́в мой — я́ко нічто́же пред Тобо́ю; оба́че вся́чеськая суєта́ всяк челові́к живи́й.
|
СE, п‰ди положи1лъ є3си2 дни6 мо‰, и3 состaвъ м0й ћкw ничт0же пред8 тоб0ю: nбaче всsчєскаz суетA всsкъ человёкъ живhй.
|
|
7
|
7
|
|
У́бо о́бразом хо́дить челові́к, оба́че всу́є м'яте́ться; сокро́вищствуєть, і не вість, кому́ собере́ть я.
|
U5бо w4бразомъ х0дитъ человёкъ, nбaче всyе мzтeтсz: сокр0вищствуетъ, и3 не вёсть, комY соберeтъ |.
|
|
8
|
8
|
|
І ни́ні кто терпі́ніє моє́? Не Госпо́дь ли? І соста́в мой от Тебе́ єсть.
|
И# нн7э кто2 терпёніе моE; не гDь ли; и3 состaвъ м0й t тебє2 є4сть.
|
|
9
|
9
|
|
От всіх беззако́ній мої́х ізба́ви м'я; поноше́ніє безу́мному дал м'я єси́.
|
T всёхъ беззак0ній мои1хъ и3збaви мS: поношeніе безyмному дaлъ мS є3си2.
|
|
10
|
10
|
|
Онімі́х і не отверзо́х уст мої́х, я́ко Ти сотвори́л єси́.
|
Њнэмёхъ и3 не tверз0хъ ќстъ мои1хъ, ћкw ты2 сотвори1лъ є3си2.
|
|
11
|
11
|
|
Отста́ви от мене́ ра́ни Твоя́; от крі́пости бо руки́ Твоєя́ аз ізчезо́х.
|
Tстaви t менє2 р†ны тво‰: t крёпости бо руки2 твоеS ѓзъ и3зчез0хъ.
|
|
12
|
12
|
|
Во обличе́ніїх о беззако́нії наказа́л єси́ челові́ка, і іста́ял єси́, я́ко паучи́ну, ду́шу єго́; оба́че всу́є всяк челові́к.
|
Во њбличeніихъ њ беззак0ніи наказaлъ є3си2 человёка, и3 и3стazлъ є3си2 ћкw паучи1ну дyшу є3гw2: nбaче всyе всsкъ человёкъ.
|
|
13
|
13
|
|
Усли́ши моли́тву мою́, Го́споди, і моле́ніє моє́ внуши́, слез мої́х не премолчи́; я́ко пресе́льник аз єсьм у Тебе́ і пришле́ць, я́коже всі отці́ мої́.
|
Ўслhши моли1тву мою2, гDи, и3 молeніе моE внуши2, слeзъ мои1хъ не премолчи2: ћкw пресeлникъ ѓзъ є4смь ў тебє2 и3 пришлeцъ, ћкоже вси2 nтцы2 мои2.
|
|
14
|
14
|
|
Осла́би мі, да почи́ю, пре́жде да́же не отиду́, і ктому́ не бу́ду.
|
Њслaби ми2, да почjю, прeжде дaже не tидY, и3 ктомY не бyду.
|
|
Псалом 39
|
Pал0мъ lf
|
|
1
|
1
|
|
В коне́ць, псало́м Дави́ду, 39.
|
Въ конeцъ, pал0мъ дв7ду, lf7.
|
|
2
|
2
|
|
Терп'я́ потерпі́х Го́спода, і внят мі і усли́ша моли́тву мою́;
|
ТерпS потерпёхъ гDа, и3 внsтъ ми2 и3 ўслhша моли1тву мою2:
|
|
3
|
3
|
|
і возведе́ м'я от ро́ва страсте́й і от бре́нія ти́ни, і поста́ви на ка́мені но́зі мої́ і іспра́ви стопи́ моя́;
|
и3 возведe мz t р0ва страстeй и3 t брeніz ти1ны, и3 постaви на кaмени н0зэ мои2 и3 и3спрaви стwпы2 мо‰:
|
|
4
|
4
|
|
і вложи́ во уста́ моя́ піснь но́ву, пі́ніє Бо́гу на́шему. У́зрять мно́зі і убоя́ться, і упова́ють на Го́спода.
|
и3 вложи2 во ўстA мо‰ пёснь н0ву, пёніе бGу нaшему. Ќзрzтъ мн0зи и3 ўбоsтсz, и3 ўповaютъ на гDа.
|
|
5
|
5
|
|
Блаже́н муж, єму́же єсть і́м'я Госпо́днє упова́ніє єго́, і не призрі́ в суєти́ і неістовле́нія ло́жная.
|
Бlжeнъ мyжъ, є3мyже є4сть и4мz гDне ўповaніе є3гw2, и3 не призрЁ въ суєты2 и3 неистовлє1ніz лHжнаz.
|
|
6
|
6
|
|
Мно́га сотвори́л єси́ Ти, Го́споди Бо́же мой, чудеса́ Твоя́, і помишле́нієм Твої́м ність кто уподо́биться Тебі́; возвісти́х і глаго́лах; умно́жишася па́че числа́.
|
МнHга сотвори1лъ є3си2 ты2, гDи б9е м0й, чудесA тво‰, и3 помышлeніємъ твои6мъ нёсть кто2 ўпод0битсz тебЁ: возвэсти1хъ и3 глаг0лахъ: ўмн0жишасz пaче числA.
|
|
7
|
7
|
|
Же́ртви і приноше́нія не восхоті́л єси́, ті́ло же сверши́л мі єси́; всесожже́ній і о грісі́ не взиска́л єси́.
|
Жeртвы и3 приношeніz не восхотёлъ є3си2, тёло же сверши1лъ ми2 є3си2: всесожжeній и3 њ грэсЁ не взыскaлъ є3си2.
|
|
8
|
8
|
|
Тогда́ ріх: се, прийду́; в глави́зні кни́жні пи́сано єсть о мні;
|
ТогдA рёхъ: сE, пріидY: въ глави1знэ кни1жнэ пи1сано є4сть њ мнЁ:
|
|
9
|
9
|
|
є́же сотвори́ти во́лю Твою́, Бо́же мой, восхоті́х, і зако́н Твой посреді́ чре́ва моєго́.
|
є4же сотвори1ти в0лю твою2, б9е м0й, восхотёхъ, и3 зак0нъ тв0й посредЁ чрeва моегw2.
|
|
10
|
10
|
|
Благовісти́х пра́вду в це́ркві вели́цій, се, устна́м мої́м не возбраню́; Го́споди, Ти разумі́л єси́.
|
Благовэсти1хъ прaвду въ цRкви вели1цэй, сE, ўстнaмъ мои6мъ не возбраню2: гDи, ты2 разумёлъ є3си2.
|
|
11
|
11
|
|
Пра́вду Твою́ не скрих в се́рдці моє́м, і́стину Твою́ і спасе́ніє Твоє́ ріх, не скрих ми́лость Твою́ і і́стину Твою́ от со́нма мно́га.
|
Прaвду твою2 не скрhхъ въ сeрдцы моeмъ, и4стину твою2 и3 сп7сeніе твоE рёхъ, не скрhхъ млcть твою2 и3 и4стину твою2 t с0нма мн0га.
|
|
12
|
12
|
|
Ти же, Го́споди, не удали́ щедро́т Твої́х от мене́; ми́лость Твоя́ і і́стина Твоя́ ви́ну да засту́питі м'я.
|
Тh же, гDи, не ўдали2 щедр0тъ твои1хъ t менє2: млcть твоS и3 и4стина твоS вhну да застyпитэ мS.
|
|
13
|
13
|
|
Я́ко одержа́ша м'я зла́я, ї́мже ність числа́; постиго́ша м'я беззако́нія моя́, і не возмого́х зрі́ти; умно́жишася па́че влас глави́ моєя́, і се́рдце моє́ оста́ви м'я.
|
Ћкw њдержaша мS ѕл†z, и5мже нёсть числA: постиг0ша мS беззакHніz мо‰, и3 не возмог0хъ зрёти: ўмн0жишасz пaче вл†съ главы2 моеS, и3 сeрдце моE њстaви мS.
|
|
14
|
14
|
|
Благоволи́, Го́споди, ізба́вити м'я; Го́споди, во є́же помощи́ мі, воньми́.
|
Бlговоли2, гDи, и3збaвити мS: гDи, во є4же помощи1 ми, вонми2.
|
|
15
|
15
|
|
Да постидя́ться і посра́м'яться вку́пі і́щущії ду́шу мою́, із'я́ти ю; да возвратя́ться всп'ять і постидя́ться хотя́щії мі зла́я.
|
Да постыдsтсz и3 посрaмzтсz вкyпэ и4щущіи дyшу мою2, и3з8sти ю5: да возвратsтсz вспsть и3 постыдsтсz хотsщіи ми2 ѕл†z.
|
|
16
|
16
|
|
Да при́ймуть а́біє студ свой глаго́лющії мі: бла́гоже, бла́гоже!
|
Да пріи1мутъ ѓбіе стyдъ св0й глаг0лющіи ми2: блaгоже, блaгоже.
|
|
17
|
17
|
|
Да возра́дуються і возвеселя́ться о Тебі́ всі і́щущії Тебе́, Го́споди, і да реку́ть ви́ну «Да возвели́читься Госпо́дь!» лю́б'ящії спасе́ніє Твоє́.
|
Да возрaдуютсz и3 возвеселsтсz њ тебЁ вси2 и4щущіи тебE, гDи, и3 да рекyтъ вhну, да возвели1читсz гDь, лю1бzщіи сп7сeніе твоE.
|
|
18
|
18
|
|
Аз же нищ єсьм і убо́г, Госпо́дь попече́ться о мні; Помо́щник мой і Защи́титель мой єси́ Ти, Бо́же мой, не закосни́.
|
Ѓзъ же ни1щъ є4смь и3 ўб0гъ, гDь попечeтсz њ мнЁ: пом0щникъ м0й и3 защи1титель м0й є3си2 ты2, б9е м0й, не закосни2.
|
|
1001
|
1001
|
|
Сла́ва:
|
Слaва:
|
|
Псалом 40
|
Pал0мъ м7
|
|
1
|
1
|
|
В коне́ць, псало́м Дави́ду, 40.
|
Въ конeцъ, pал0мъ дв7ду, м7.
|
|
2
|
2
|
|
Блаже́н разуміва́яй на ни́ща і убо́га, в день лют ізба́вить єго́ Госпо́дь.
|
Бlжeнъ разумэвazй на ни1ща и3 ўб0га, въ дeнь лю1тъ и3збaвитъ є3го2 гDь.
|
|
3
|
3
|
|
Госпо́дь да сохрани́ть єго́ і живи́ть єго́, і да ублажи́ть єго́ на землі́, і да не преда́сть єго́ в ру́ки враго́в єго́.
|
ГDь да сохрани1тъ є3го2 и3 живи1тъ є3го2, и3 да ўбlжи1тъ є3го2 на земли2 и3 да не предaстъ є3гw2 въ рyки врагHвъ є3гw2.
|
|
4
|
4
|
|
Госпо́дь да помо́жеть єму́ на одрі́ болі́зні єго́; все ло́же єго́ обрати́л єси́ в болі́зні єго́.
|
ГDь да пом0жетъ є3мY на nдрЁ болёзни є3гw2: всE л0же є3гw2 њбрати1лъ є3си2 въ болBзни є3гw2.
|
|
5
|
5
|
|
Аз ріх: Го́споди, поми́луй м'я, ізціли́ ду́шу мою́, я́ко согріши́х Ті.
|
Ѓзъ рёхъ: гDи, поми1луй мS, и3зцэли2 дyшу мою2, ћкw согрэши1хъ ти2.
|
|
6
|
6
|
|
Вразі́ мої́ рі́ша мні зла́я: когда́ у́мреть, і поги́бнеть і́м'я єго́?
|
Врази2 мои2 рёша мнЁ ѕл†z: когдA ќмретъ, и3 поги1бнетъ и4мz є3гw2;
|
|
7
|
7
|
|
І вхожда́ше ви́діти, всу́є глаго́лаше се́рдце єго́; собра́ беззако́ніє себі́, ісхожда́ше вон і глаго́лаше вку́пі.
|
И# вхождaше ви1дэти, всyе глаг0лаше сeрдце є3гw2: собрA беззак0ніе себЁ, и3схождaше в0нъ и3 глаг0лаше вкyпэ.
|
|
8
|
8
|
|
На м'я шепта́ху всі вразі́ мої́, на м'я помишля́ху зла́я мні.
|
На мS шептaху вси2 врази2 мои2, на мS помышлsху ѕл†z мнЁ.
|
|
9
|
9
|
|
Сло́во законопресту́пноє возложи́ша на м'я: єда́ сп'яй не приложи́ть воскресну́ти?
|
Сл0во законопрестyпное возложи1ша на мS: є3дA спsй не приложи1тъ воскреснyти;
|
|
10
|
10
|
|
І́бо челові́к ми́ра моєго́, на него́же упова́х, яди́й хлі́би моя́, возвели́чи на м'я запина́ніє.
|
И$бо человёкъ ми1ра моегw2, на нег0же ўповaхъ, kдhй хлёбы мо‰, возвели1чи на мS запинaніе.
|
|
11
|
11
|
|
Ти же, Го́споди, поми́луй м'я і возста́ви м'я, і возда́м їм.
|
Тh же, гDи, поми1луй мS и3 возстaви мS, и3 воздaмъ и5мъ.
|
|
13
|
13
|
|
Мене́ же за незло́біє прия́л і утверди́л м'я єси́ пред Тобо́ю в вік.
|
Менe же за неѕл0біе пріsлъ, и3 ўтверди1лъ мS є3си2 пред8 тоб0ю въ вёкъ.
|
|
14
|
14
|
|
Благослове́н Госпо́дь Бог Ізра́їлев от ві́ка і до ві́ка! Бу́ди, бу́ди.
|
Блгcвeнъ гDь бGъ ї}левъ t вёка и3 до вёка: бyди, бyди.
|
|
12
|
12
|
|
В сем позна́х, я́ко восхоті́л м'я єси́, я́ко не возра́дується враг мой о мні.
|
Въ сeмъ познaхъ, ћкw восхотёлъ мS є3си2, ћкw не возрaдуетсz врaгъ м0й њ мнЁ.
|
|
Псалом 41
|
Pал0мъ м7а
|
|
1
|
1
|
|
В коне́ць, в ра́зум сино́в Коре́йових, псало́м Дави́ду, 41.
|
Въ конeцъ, въ рaзумъ сынHвъ корeовыхъ, pал0мъ дв7ду, м7№.
|
|
2
|
2
|
|
І́мже о́бразом жела́єть єле́нь на істо́чники водни́я, си́це жела́єть душа́ моя́ к Тебі́, Бо́же.
|
И$мже w4бразомъ желaетъ є3лeнь на и3ст0чники водны6z, си1це желaетъ душA моS къ тебЁ, б9е.
|
|
3
|
3
|
|
Возжада́ душа́ моя́ к Бо́гу крі́пкому, живо́му; когда́ прийду́ і явлю́ся лицю́ Бо́жию?
|
ВозжадA душA моS къ бGу крёпкому, жив0му: когдA пріидY и3 kвлю1сz лицY б9ію;
|
|
4
|
4
|
|
Би́ша сле́зи моя́ мні хліб день і нощ, внегда́ глаго́латися мні на всяк день: гді єсть Бог твой?
|
Бhша слeзы мо‰ мнЁ хлёбъ дeнь и3 н0щь, внегдA глаг0латисz мнЁ на всsкъ дeнь: гдЁ є4сть бGъ тв0й;
|
|
5
|
5
|
|
Сія́ пом'яну́х і ізлія́х на м'я ду́шу мою́; я́ко пройду́ в мі́сто селе́нія ди́вна, да́же до до́му Бо́жия, во гла́сі ра́дованія і іспові́данія, шу́ма пра́зднующаго.
|
Сі‰ помzнyхъ, и3 и3зліsхъ на мS дyшу мою2: ћкw пройдY въ мёсто селeніz ди1вна, дaже до д0му б9іz, во глaсэ рaдованіz и3 и3сповёданіz, шyма прaзднующагw.
|
|
6
|
6
|
|
Вску́ю приско́рбна єси́, душе́ моя́? І вску́ю смуща́єши м'я? Упова́й на Бо́га, я́ко іспові́мся Єму́, спасе́ніє лиця́ моєго́ і Бог мой.
|
Вскyю приск0рбна є3си2, душE моS; и3 вскyю смущaеши мS; ўповaй на бGа, ћкw и3сповёмсz є3мY, сп7сeніе лицA моегw2 и3 бGъ м0й.
|
|
7
|
7
|
|
Ко мні самому́ душа́ моя́ см'яте́ся; сего́ ра́ди пом'яну́х Тя от землі́ іорда́нськи і єрмонії́мськи, от гори́ ма́лия.
|
Ко мнЁ самомY душA моS смzтeсz: сегw2 рaди помzнyхъ тS t земли2 їoрдaнски и3 є3рмwніи1мски, t горы2 мaлыz.
|
|
8
|
8
|
|
Бе́здна бе́здну призива́єть во гла́сі хля́бій Твої́х; вся висоти́ Твоя́ і во́лни Твоя́ на мні прейдо́ша.
|
Бeздна бeздну призывaетъ во глaсэ хлsбій твои1хъ: вс‰ высwты6 тво‰ и3 вHлны тво‰ на мнЁ преид0ша.
|
|
9
|
9
|
|
В день запові́сть Госпо́дь ми́лость Свою́, і но́щію піснь Єго́ от мене́ [у мене́] — моли́тва Бо́гу живота́ моєго́.
|
Въ дeнь заповёсть гDь млcть свою2, и3 н0щію пёснь є3гw2 t менє2 [ў менє2], моли1тва бGу животA моегw2.
|
|
10
|
10
|
|
Реку́ Бо́гу: Засту́пник мой єси́, почто́ м'я заби́л єси́? І вску́ю сі́туя хожду́, внегда́ оскорбля́єть враг?
|
РекY бGу: застyпникъ м0й є3си2, почто2 мS забhлъ є3си2; и3 вскyю сётуz хождY, внегдA њскорблsетъ врaгъ;
|
|
11
|
11
|
|
Внегда́ сокруша́тися косте́м мої́м, поноша́ху мі вразі́ мої́, внегда́ глаго́лати їм мні на всяк день: гді єсть Бог Твой?
|
ВнегдA сокрушaтисz костeмъ мои6мъ, поношaху ми2 врази2 мои2, внегдA глаг0лати и5мъ мнЁ на всsкъ дeнь: гдЁ є4сть бGъ тв0й;
|
|
12
|
12
|
|
Вску́ю приско́рбна єси́, душе́ моя́? І вску́ю смуща́єши м'я? Упова́й на Бо́га, я́ко іспові́мся Єму́, спасе́ніє лиця́ моєго́ і Бог мой.
|
Вскyю приск0рбна є3си2, душE моS; и3 вскyю смущaеши мS; ўповaй на бGа, ћкw и3сповёмсz є3мY, сп7сeніе лицA моегw2 и3 бGъ м0й.
|
|
Псалом 42
|
Pал0мъ м7в
|
|
0
|
0
|
|
Псало́м Дави́ду, не надпи́сан у євре́й, 42.
|
Pал0мъ дв7ду, не надпи1санъ ў є3врє1й, м7в7.
|
|
1
|
1
|
|
Суди́ мі, Бо́же, і разсуди́ прю мою́; от язи́ка не преподо́бна, от челові́ка непра́ведна і льсти́ва ізба́ви м'я.
|
Суди1 ми, б9е, и3 разсуди2 прю2 мою2: t kзhка не препод0бна, t человёка непрaведна и3 льсти1ва и3збaви мS.
|
|
2
|
2
|
|
Зане́ Ти єси́, Бо́же, крі́пость моя́, вску́ю отри́нул м'я єси́? І вску́ю сі́туя хожду́, внегда́ оскорбля́єть враг?
|
ЗанE ты2 є3си2, б9е, крёпость моS, вскyю tри1нулъ мS є3си2; и3 вскyю сётуz хождY, внегдA њскорблsетъ врaгъ;
|
|
3
|
3
|
|
Посли́ світ Твой і і́стину Твою́; та м'я наста́виста, і введо́ста м'я в го́ру святу́ю Твою́ і в селе́нія Твоя́.
|
Посли2 свётъ тв0й и3 и4стину твою2: т† мS настaвиста, и3 введ0ста мS въ г0ру с™yю твою2 и3 въ селє1ніz тво‰.
|
|
4
|
4
|
|
І вни́ду к же́ртвеннику Бо́жию, к Бо́гу веселя́щему ю́ность мою́; іспові́мся Тебі́ в гу́слех, Бо́же, Бо́же мой.
|
И# вни1ду къ жeртвеннику б9ію, къ бGу веселsщему ю4ность мою2: и3сповёмсz тебЁ въ гyслехъ, б9е, б9е м0й.
|
|
5
|
5
|
|
Вску́ю приско́рбна єси́, душе́ моя́? І вску́ю смуща́єши м'я? Упова́й на Бо́га, я́ко іспові́мся Єму́, спасе́ніє лиця́ моєго́ і Бог мой.
|
Вскyю приск0рбна є3си2, душE моS; и3 вскyю смущaеши мS; ўповaй на бGа, ћкw и3сповёмсz є3мY, сп7сeніе лицA моегw2 и3 бGъ м0й.
|
|
1001
|
1001
|
|
Сла́ва:
|
Слaва:
|
|
Псалом 43
|
Pал0мъ м7г
|
|
1
|
1
|
|
В коне́ць, сино́в Коре́йових, в ра́зум, псало́м, 43.
|
Въ конeцъ, сынHвъ корeовыхъ, въ рaзумъ, pал0мъ, м7G.
|
|
2
|
2
|
|
Бо́же, уши́ма на́шима усли́шахом, і отці́ на́ші возвісти́ша нам ді́ло, є́же соді́лал єси́ во днех їх, во днех дре́вніх.
|
Б9е, ўши1ма нaшима ўслhшахомъ, и3 nтцы2 нaши возвэсти1ша нaмъ дёло, є4же содёлалъ є3си2 во днeхъ и4хъ, во днeхъ дрeвнихъ.
|
|
3
|
3
|
|
Рука́ Твоя́ язи́ки потреби́, і насади́л я єси́; озло́бил єси́ лю́ди і ізгна́л єси́ я.
|
РукA твоS kзhки потреби2, и3 насади1лъ | є3си2: њѕл0билъ є3си2 лю1ди и3 и3згнaлъ є3си2 |.
|
|
4
|
4
|
|
Не бо мече́м свої́м наслі́диша зе́млю, і ми́шця їх не спасе́ їх, но десни́ця Твоя́ і ми́шця Твоя́ і просвіще́ніє лиця́ Твоєго́, я́ко благоволи́л єси́ в них.
|
Не бо мечeмъ свои1мъ наслёдиша зeмлю, и3 мhшца и4хъ не спасE и4хъ, но десни1ца твоS и3 мhшца твоS и3 просвэщeніе лицA твоегw2, ћкw бlговоли1лъ є3си2 въ ни1хъ.
|
|
5
|
5
|
|
Ти єси́ Сам Цар мой і Бог мой, запові́даяй спасе́нія Іа́ковля.
|
Ты2 є3си2 сaмъ цRь м0й и3 бGъ м0й, заповёдаzй спасє1ніz ї†кwвлz.
|
|
6
|
6
|
|
О Тебі́ враги́ на́ша ізбоде́м ро́ги, і о і́мені Твоє́м уничижи́м востаю́щия на ни.
|
Њ тебЁ враги2 нaшz и3збодeмъ рHги, и3 њ и4мени твоeмъ ўничижи1мъ востаю1щыz на ны2.
|
|
7
|
7
|
|
Не на лук бо мой упова́ю, і меч мой не спасе́ть мене́;
|
Не на лyкъ бо м0й ўповaю, и3 мeчь м0й не спасeтъ менE:
|
|
8
|
8
|
|
спасл бо єси́ нас от стужа́ющих нам, і ненави́дящих нас посрами́л єси́.
|
спcлъ бо є3си2 нaсъ t стужaющихъ нaмъ, и3 ненави1дzщихъ нaсъ посрами1лъ є3си2.
|
|
9
|
9
|
|
О Бо́зі похва́лимся весь день, і о і́мені Твоє́м іспові́мися во вік.
|
Њ бз7э похвaлимсz вeсь дeнь, и3 њ и4мени твоeмъ и3сповёмысz во вёкъ.
|
|
10
|
10
|
|
Ни́ні же отри́нул єси́ і посрами́л єси́ нас, і не ізи́деши, Бо́же, в си́лах на́ших.
|
Нн7э же tри1нулъ є3си2 и3 посрами1лъ є3си2 нaсъ, и3 не и3зhдеши, б9е, въ си1лахъ нaшихъ.
|
|
11
|
11
|
|
Возврати́л єси́ нас всп'ять при вразі́х на́ших, і ненави́дящії нас расхища́ху себі́.
|
Возврати1лъ є3си2 нaсъ вспsть при вразёхъ нaшихъ, и3 ненави1дzщіи нaсъ расхищaху себЁ.
|
|
12
|
12
|
|
Дал єси́ нас, я́ко о́вці, сні́ди і во язи́ціх разсі́ял ни єси́.
|
Дaлъ є3си2 нaсъ ћкw џвцы снёди, и3 во kзhцэхъ разсёzлъ ны2 є3си2.
|
|
13
|
13
|
|
Отда́л єси́ лю́ди Твоя́ без ціни́, і не бі мно́жество в восклица́ніїх на́ших.
|
Tдaлъ є3си2 лю1ди тво‰ без8 цэны2, и3 не бЁ мн0жество въ восклицaніихъ нaшихъ.
|
|
14
|
14
|
|
Положи́л єси́ нас поноше́ніє сосі́дом на́шим, подражне́ніє і поруга́ніє су́щим о́крест нас.
|
Положи1лъ є3си2 нaсъ поношeніе сосёдwмъ нaшымъ, подражнeніе и3 поругaніе сyщымъ w4крестъ нaсъ.
|
|
15
|
15
|
|
Положи́л єси́ нас в при́тчу во язи́ціх, покива́нію глави́ в лю́дех.
|
Положи1лъ є3си2 нaсъ въ при1тчу во kзhцэхъ, покивaнію главы2 въ лю1дехъ.
|
|
16
|
16
|
|
Весь день срам мой пре́до мно́ю єсть, і студ лиця́ моєго́ покри́ м'я,
|
Вeсь дeнь срaмъ м0й предо мн0ю є4сть, и3 стyдъ лицA моегw2 покрh мz,
|
|
17
|
17
|
|
от гла́са поноша́ющаго і оклевета́ющаго, от лиця́ вра́жия і ізгоня́щаго.
|
t глaса поношaющагw и3 њклеветaющагw, t лицA врaжіz и3 и3згонsщагw.
|
|
18
|
18
|
|
Сія́ вся прийдо́ша на ни, і не заби́хом Тебе́, і не непра́вдовахом в заві́ті Твоє́м,
|
Сі‰ вс‰ пріид0ша на ны2, и3 не забhхомъ тебє2, и3 не непрaвдовахомъ въ завётэ твоeмъ,
|
|
19
|
19
|
|
і не отступи́ всп'ять се́рдце на́ше; і уклони́л єси́ стезі́ на́ша от путі́ Твоєго́,
|
и3 не tступи2 вспsть сeрдце нaше: и3 ўклони1лъ є3си2 стези2 нaшz t пути2 твоегw2,
|
|
20
|
20
|
|
я́ко смири́л єси́ нас на мі́сті озлобле́нія, і прикри́ ни сінь сме́ртная.
|
ћкw смири1лъ є3си2 нaсъ на мёстэ њѕлоблeніz, и3 прикрh ны сёнь смeртнаz.
|
|
21
|
21
|
|
А́ще заби́хом і́м'я Бо́га на́шего, і а́ще возді́хом руки́ на́ша к бо́гу чужде́му,
|
Ѓще забhхомъ и4мz бGа нaшегw, и3 ѓще воздёхомъ рyки нaшz къ б0гу чуждeму,
|
|
22
|
22
|
|
не Бог ли взи́щеть сих? Той бо вість та́йная се́рдця.
|
не бGъ ли взhщетъ си1хъ; т0й бо вёсть т†йнаz сeрдца.
|
|
23
|
23
|
|
Зане́ Тебе́ ра́ди умерщвля́ємся весь день, вміни́хомся, я́ко о́вці заколе́нія.
|
ЗанE тебє2 рaди ўмерщвлsемсz вeсь дeнь, вмэни1хомсz ћкw џвцы заколeніz.
|
|
24
|
24
|
|
Воста́ни, вску́ю спи́ши, Го́споди? воскресни́, і не отри́ни до конця́.
|
Востaни, вскyю спи1ши, гDи; воскrни2, и3 не tри1ни до концA.
|
|
25
|
25
|
|
Вску́ю лице́ Твоє́ отвраща́єши? Забива́єши нищету́ на́шу і скорб на́шу?
|
Вскyю лицE твоE tвращaеши; забывaеши нищетY нaшу и3 ск0рбь нaшу;
|
|
26
|
26
|
|
Я́ко смири́ся в персть душа́ на́ша, прильпе́ землі́ утро́ба на́ша.
|
Ћкw смири1сz въ пeрсть душA нaша, прильпE земли2 ўтр0ба нaша.
|
|
27
|
27
|
|
Воскресни́, Го́споди, помози́ нам і ізба́ви нас і́мене ра́ди Твоєго́.
|
Воскrни2, гDи, помози2 нaмъ, и3 и3збaви нaсъ и4мене рaди твоегw2.
|
|
Псалом 44
|
Pал0мъ м7д
|
|
1
|
1
|
|
В коне́ць, о ізміня́ємих сино́м коре́йовим в ра́зум, піснь о возлю́бленнім, 44.
|
Въ конeцъ, њ и3змэнsемыхъ сынHмъ корewвымъ въ рaзумъ, пёснь њ возлю1бленнэмъ, м7д7.
|
|
2
|
2
|
|
Отри́гну се́рдце моє́ сло́во бла́го, глаго́лю аз діла́ моя́ Царе́ві; язи́к мой — трость кни́жника скоропи́сця.
|
Tрhгну сeрдце моE сл0во блaго, глаг0лю ѓзъ дэлA мо‰ цReви: љзhкъ м0й тр0сть кни1жника скоропи1сца.
|
|
3
|
3
|
|
Красе́н добро́тою па́че сино́в челові́чеських, ізлія́ся благода́ть во устна́х Твої́х; сего́ ра́ди благослови́ Тя Бог во вік.
|
Красeнъ добр0тою пaче сынHвъ человёческихъ, и3зліsсz бlгодaть во ўстнaхъ твои1хъ: сегw2 рaди блгcви1 тz бGъ во вёкъ.
|
|
4
|
4
|
|
Препоя́ши меч Твой по бедрі́ Твоє́й, Си́льне,
|
Препоsши мeчь тв0й по бедрЁ твоeй, си1льне,
|
|
5
|
5
|
|
красото́ю Твоє́ю і добро́тою Твоє́ю; і наляци́, і успіва́й, і ца́рствуй і́стини ра́ди і кро́тости і пра́вди; і наста́вить Тя ди́вно десни́ця Твоя́.
|
красот0ю твоeю и3 добр0тою твоeю: и3 налzцы2, и3 ўспэвaй, и3 цrтвуй и4стины рaди и3 кр0тости и3 прaвды: и3 настaвитъ тS ди1внw десни1ца твоS.
|
|
6
|
6
|
|
Стрі́ли Твоя́ ізощре́ни, Си́льне; лю́діє под Тобо́ю паду́ть в се́рдці враг Царе́вих.
|
Стрёлы тво‰ и3з8wщрє1ны, си1льне: лю1діе под8 тоб0ю падyтъ въ сeрдцы вр†гъ цReвыхъ.
|
|
7
|
7
|
|
Престо́л Твой, Бо́же, в вік ві́ка; жезл пра́вости — жезл Ца́рствія Твоєго́.
|
Пrт0лъ тв0й, б9е, въ вёкъ вёка: жeзлъ прaвости жeзлъ цrтвіz твоегw2.
|
|
8
|
8
|
|
Возлюби́л єси́ пра́вду і возненави́діл єси́ беззако́ніє; сего́ ра́ди пома́за Тя, Бо́же, Бог Твой єле́єм ра́дости па́че прича́стник Твої́х.
|
Возлюби1лъ є3си2 прaвду и3 возненави1дэлъ є3си2 беззак0ніе: сегw2 рaди помaза тS, б9е, бGъ тв0й є3лeемъ рaдости пaче прич†стникъ твои1хъ.
|
|
9
|
9
|
|
Сми́рна, і ста́кти, і касі́я от риз Твої́х, от тя́жестей слоно́вих [от хра́мов слоно́вих], із ни́хже возвесели́ша Тя.
|
СмЂрна и3 стaкти и3 касjа t ри1зъ твои1хъ, t тsжестей слон0выхъ [t хрaмwвъ слон0выхъ], и3з8 ни1хже возвесели1ша тS.
|
|
10
|
10
|
|
Дще́рі царе́й в че́сті Твоє́й; предста́ цари́ця одесну́ю Тебе́, в ри́зах позлаще́нних оді́яна преіспещре́на.
|
Дщє1ри царeй въ чeсти твоeй: предстA цари1ца њдеснyю тебє2, въ ри1захъ позлащeнныхъ њдёzна преиспещрeна.
|
|
11
|
11
|
|
Сли́ши, дщи, і виждь, і приклони́ у́хо твоє́, і забу́ди лю́ди твоя́ і дом отця́ твоєго́;
|
Слhши, дщи2, и3 ви1ждь, и3 приклони2 ќхо твоE, и3 забyди лю1ди тво‰ и3 д0мъ nтцA твоегw2:
|
|
12
|
12
|
|
і возжела́єть Цар добро́ти твоєя́, зане́ Той єсть Госпо́дь твой, і поклони́шися Єму́,
|
и3 возжелaетъ цRь добр0ты твоеS, занE т0й є4сть гDь тв0й, и3 поклони1шисz є3мY,
|
|
13
|
13
|
|
і дщи Ти́рова с да́ри; лицю́ Твоєму́ помо́ляться бога́тії лю́дстії.
|
и3 дщи2 тЂрова съ д†ры: лицY твоемY пом0лzтсz богaтіи лю1дстіи.
|
|
14
|
14
|
|
Вся сла́ва дще́ре Царе́ві внутр; ря́сни злати́ми оді́яна і преіспещре́на.
|
ВсS слaва дщeре цReвы внyтрь: р‰сны златhми њдёzна и3 преиспещрeна.
|
|
15
|
15
|
|
Приведу́ться Царю́ ді́ви вслід єя́, і́скреннія єя́ приведу́ться Тебі́;
|
Приведyтсz цRю2 дBвы в8слёдъ є3S, и4скрєнніz є3S приведyтсz тебЁ:
|
|
16
|
16
|
|
приведу́ться в весе́лії і ра́дованії, введу́ться в храм Царе́в.
|
приведyтсz въ весeліи и3 рaдованіи, введyтсz въ хрaмъ цReвъ.
|
|
17
|
17
|
|
Вмі́сто оте́ць Твої́х би́ша си́нове Твої́; поста́виши я кня́зі по всей землі́.
|
Вмёстw nтє1цъ твои1хъ бhша сhнове твои2: постaвиши | кнsзи по всeй земли2.
|
|
18
|
18
|
|
Пом'яну́ і́м'я Твоє́ во вся́ком ро́ді і ро́ді; сего́ ра́ди лю́діє іспові́дяться Тебі́ в вік і во вік ві́ка.
|
ПомzнY и4мz твоE во всsкомъ р0дэ и3 р0дэ: сегw2 рaди лю1діе и3сповёдzтсz тебЁ въ вёкъ и3 во вёкъ вёка.
|
|
Псалом 45
|
Pал0мъ м7є
|
|
1
|
1
|
|
В коне́ць, о сині́х Коре́йових, о та́йних, псало́м, 45.
|
Въ конeцъ, њ сынёхъ корeовыхъ, њ тaйныхъ, pал0мъ, м7е7.
|
|
2
|
2
|
|
Бог нам прибі́жище і си́ла, помо́щник в ско́рбіх обрі́тших ни зіло́.
|
БGъ нaмъ прибёжище и3 си1ла, пом0щникъ въ ск0рбехъ њбрётшихъ ны2 ѕэлw2.
|
|
3
|
3
|
|
Сего́ ра́ди не убої́мся, внегда́ смуща́ється земля́, і прелага́ються го́ри в сердця́ морська́я.
|
Сегw2 рaди не ўбои1мсz, внегдA смущaетсz землS, и3 прелагaютсz г0ры въ сердцA морск†z.
|
|
4
|
4
|
|
Возшумі́ша і см'ято́шася во́ди їх, см'ято́шася го́ри крі́постію Єго́.
|
Возшумёша и3 смzт0шасz в0ды и4хъ, смzт0шасz г0ры крёпостію є3гw2.
|
|
5
|
5
|
|
Рі́чная устремле́нія веселя́ть град Бо́жий; освяти́л єсть селе́ніє Своє́ Ви́шній.
|
РBчнаz ўстремлє1ніz веселsтъ грaдъ б9ій: њс™и1лъ є4сть селeніе своE вhшній.
|
|
6
|
6
|
|
Бог посреді́ єго́, і не подви́житься; помо́жеть єму́ Бог у́тро зау́тра.
|
БGъ посредЁ є3гw2, и3 не подви1житсz: пом0жетъ є3мY бGъ ќтрw заyтра.
|
|
7
|
7
|
|
См'ято́шася язи́ци, уклони́шася ца́рствія; даде́ глас Свой Ви́шній, подви́жеся земля́.
|
Смzт0шасz kзhцы, ўклони1шасz ц†рствіz: дадE глaсъ св0й вhшній, подви1жесz землS.
|
|
8
|
8
|
|
Госпо́дь сил с на́ми, засту́пник наш Бог Іа́ковль.
|
ГDь си1лъ съ нaми, застyпникъ нaшъ бGъ їaкwвль.
|
|
9
|
9
|
|
Прийді́те і ви́діте діла́ Бо́жія, я́же положи́ чудеса́ на землі́;
|
Пріиди1те и3 ви1дите дэлA б9іz, ±же положи2 чудесA на земли2:
|
|
10
|
10
|
|
оте́мля бра́ні до коне́ць землі́, лук сокруши́ть і сло́мить ору́жіє, і щити́ сожже́ть огне́м.
|
teмлz бр†ни до конє1цъ земли2, лyкъ сокруши1тъ и3 сл0митъ nрyжіе, и3 щиты2 сожжeтъ nгнeмъ.
|
|
11
|
11
|
|
Упраздні́теся і разумі́йте, я́ко Аз єсьм Бог; вознесу́ся во язи́ціх, вознесу́ся на землі́.
|
Ўпраздни1тесz и3 разумёйте, ћкw ѓзъ є4смь бGъ: вознесyсz во kзhцэхъ, вознесyсz на земли2.
|
|
12
|
12
|
|
Госпо́дь сил с на́ми, засту́пник наш Бог Іа́ковль.
|
ГDь си1лъ съ нaми, застyпникъ нaшъ бGъ їaкwвль.
|
|
1001
|
1001
|
|
Сла́ва:
|
Слaва:
|
|
Псалом 46
|
Pал0мъ м7ѕ
|
|
1
|
1
|
|
В коне́ць, о сині́х Коре́йових, псало́м, 46.
|
Въ конeцъ, њ сынёхъ корeовыхъ, pал0мъ, м7ѕ7.
|
|
2
|
2
|
|
Всі язи́ци, восплещі́те рука́ми, воскли́кніте Бо́гу гла́сом ра́дованія;
|
Вси2 kзhцы, восплещи1те рукaми, воскли1кните бGу глaсомъ рaдованіz:
|
|
3
|
3
|
|
я́ко Госпо́дь Ви́шній стра́шен, Цар ве́лій по всей землі́;
|
ћкw гDь вhшній стрaшенъ, цRь вeлій по всeй земли2:
|
|
4
|
4
|
|
покори́ лю́ди нам і язи́ки под но́ги на́ша;
|
покори2 лю1ди нaмъ и3 kзhки под8 н0ги нaша:
|
|
5
|
5
|
|
ізбра́ нам достоя́нія своє́, добро́ту Іа́ковлю, ю́же возлюби́.
|
и3збрA нaмъ достоsніz своE, добр0ту їaкwвлю, ю4же возлюби2.
|
|
6
|
6
|
|
Взи́де Бог в воскликнове́нії, Госпо́дь во гла́сі тру́бні.
|
Взhде бGъ въ воскликновeніи, гDь во глaсэ трyбнэ.
|
|
7
|
7
|
|
По́йте Бо́гу на́шему, по́йте; по́йте Царе́ві на́шему, по́йте;
|
П0йте бGу нaшему, п0йте: п0йте цReви нaшему, п0йте:
|
|
8
|
8
|
|
я́ко Цар всея́ землі́ Бог, по́йте разу́мно.
|
ћкw цRь всеS земли2 бGъ, п0йте разyмнw.
|
|
9
|
9
|
|
Воцари́ся Бог над язи́ки; Бог сіди́ть на Престо́лі святі́м Своє́м.
|
ВоцRи1сz бGъ над8 kзы6ки: бGъ сэди1тъ на пrт0лэ с™ёмъ своeмъ.
|
|
10
|
10
|
|
Кня́зі лю́дстії собра́шася с Бо́гом Авраа́млим; я́ко Бо́жії держа́внії землі́ зіло́ вознесо́шася.
|
Кн‰зи лю1дстіи собрaшасz съ бGомъ ґвраaмлимъ: ћкw б9іи держaвніи земли2 ѕэлw2 вознес0шасz.
|
|
Псалом 47
|
Pал0мъ м7з
|
|
1
|
1
|
|
Псало́м пі́сні сино́в Коре́йових, втори́я субо́ти, 47.
|
Pал0мъ пёсни сынHвъ корeовыхъ, вторhz суббHты, м7з7.
|
|
2
|
2
|
|
Ве́лій Госпо́дь і хва́лен зіло́ во гра́ді Бо́га на́шего, в горі́ святі́й Єго́,
|
Вeлій гDь и3 хвaленъ ѕэлw2 во грaдэ бGа нaшегw, въ горЁ с™ёй є3гw2,
|
|
3
|
3
|
|
благокоре́нним ра́дованієм всея́ землі́; го́ри Сіо́нськия, ре́бра сі́верова, град Царя́ вели́каго.
|
бlгокорeннымъ рaдованіемъ всеS земли2: г0ры сіHнскіz, рeбра сёверwва, грaдъ цRS вели1кагw.
|
|
4
|
4
|
|
Бог в тя́жестіх [во хра́міх] Єго́ зна́єм єсть, єгда́ заступа́єть ї.
|
БGъ въ тsжестэхъ [во хрaмэхъ] є3гw2 знaемь є4сть, є3гдA заступaетъ и5.
|
|
5
|
5
|
|
Я́ко се, ца́ріє зе́мстії собра́шася, снидо́шася вку́пі;
|
Ћкw сE, цaріе зeмстіи собрaшасz, снид0шасz вкyпэ:
|
|
6
|
6
|
|
ті́ї ви́дівше та́ко, удиви́шася, см'ято́шася, подвиго́шася;
|
тjи ви1дэвше тaкw, ўдиви1шасz, смzт0шасz, подвиг0шасz:
|
|
7
|
7
|
|
тре́пет прия́т я та́мо, болі́зні я́ко ражда́ющия.
|
трeпетъ пріsтъ | тaмw, бwлёзни ћкw раждaющіz.
|
|
8
|
8
|
|
Ду́хом бу́рним сокруши́ши кораблі́ Фарси́йськія.
|
Дyхомъ бyрнымъ сокруши1ши корабли6 fарс‡йскіz.
|
|
9
|
9
|
|
Я́коже сли́шахом, та́ко і ви́діхом во гра́ді Го́спода Сил, во гра́ді Бо́га на́шего; Бог основа́ і в вік.
|
Ћкоже слhшахомъ, тaкw и3 ви1дэхомъ во грaдэ гDа си1лъ, во грaдэ бGа нaшегw: бGъ њсновA и3 въ вёкъ.
|
|
10
|
10
|
|
Прия́хом, Бо́же, ми́лость Твою́ посреді́ люді́й Твої́х.
|
Пріsхомъ, б9е, млcть твою2 посредЁ людjй твои1хъ.
|
|
11
|
11
|
|
По і́мені Твоєму́, Бо́же, та́ко і хвала́ Твоя́ на конця́х землі́; пра́вди іспо́лнь десни́ця Твоя́.
|
По и4мени твоемY, б9е, тaкw и3 хвалA твоS на концaхъ земли2: прaвды и3сп0лнь десни1ца твоS.
|
|
12
|
12
|
|
Да возвесели́ться гора́ Сіо́нськая, і да возра́дуються дще́рі Іуде́йськія, суде́б ра́ди Твої́х, Го́споди.
|
Да возвесели1тсz горA сіHнскаz, и3 да возрaдуютсz дщє1ри їудє1йскіz, судeбъ рaди твои1хъ, гDи.
|
|
13
|
13
|
|
Обиді́те Сіо́н і обимі́те єго́, пові́діте в столпі́х єго́;
|
Њбыди1те сіHнъ и3 њбыми1те є3го2, повёдите въ столпёхъ є3гw2:
|
|
14
|
14
|
|
положі́те сердця́ ва́ша в си́лу єго́, і разділі́те до́ми єго́, я́ко да пові́сте в ро́ді іні́м.
|
положи1те сердцA в†ша въ си1лу є3гw2, и3 раздэли1те д0мы є3гw2, ћкw да повёсте въ р0дэ и3нёмъ.
|
|
15
|
15
|
|
Я́ко Той єсть Бог наш во вік і в вік ві́ка; Той упасе́ть нас во ві́ки.
|
Ћкw т0й є4сть бGъ нaшъ во вёкъ и3 въ вёкъ вёка: т0й ўпасeтъ нaсъ во вёки.
|
|
Псалом 48
|
Pал0мъ м7и
|
|
1
|
1
|
|
В коне́ць, сино́м Коре́йовим, псало́м, 48.
|
Въ конeцъ, сынHмъ корewвымъ, pал0мъ, м7}.
|
|
2
|
2
|
|
Усли́шіте сія́, всі язи́ци, внуші́те, всі живу́щії по вселе́нній,
|
Ўслhшите сі‰, вси2 kзhцы, внуши1те, вси2 живyщіи по вселeннэй,
|
|
3
|
3
|
|
земноро́днії же і си́нове челові́честії, вку́пі бога́т і убо́г.
|
земнор0дніи же и3 сhнове человёчестіи, вкyпэ богaтъ и3 ўб0гъ.
|
|
4
|
4
|
|
Уста́ моя́ возглаго́лють прему́дрость, і поуче́ніє се́рдця моєго́ — ра́зум.
|
ЎстA мо‰ возглаг0лютъ премyдрость, и3 поучeніе сeрдца моегw2 рaзумъ.
|
|
5
|
5
|
|
Приклоню́ в при́тчу у́хо моє́, отве́рзу во псалти́рі гана́ніє моє́.
|
Приклоню2 въ при1тчу ќхо моE, tвeрзу во pалти1ри ганaніе моE.
|
|
6
|
6
|
|
Вску́ю бою́ся в день лют? Беззако́ніє п'яти́ моєя́ оби́деть м'я.
|
Вскyю бою1сz въ дeнь лю1тъ; беззак0ніе пzты2 моеS њбhдетъ мS.
|
|
7
|
7
|
|
Наді́ющіїся на си́лу свою́ і о мно́жестві бога́тства своєго́ хва́лящіїся;
|
Надёющіисz на си1лу свою2 и3 њ мн0жествэ богaтства своегw2 хвaлzщіисz:
|
|
8
|
8
|
|
брат не ізба́вить, ізба́вить ли челові́к? Не дасть Бо́гу ізмі́ни за ся,
|
брaтъ не и3збaвитъ, и3збaвитъ ли человёкъ; не дaстъ бGу и3змёны за сS,
|
|
9
|
9
|
|
і ці́ну ізбавле́нія душі́ своєя́; і утруди́ся в вік,
|
и3 цёну и3збавлeніz души2 своеS: и3 ўтруди1сz въ вёкъ,
|
|
10
|
10
|
|
і жив бу́деть до конця́, не у́зрить па́губи.
|
и3 жи1въ бyдетъ до концA, не ќзритъ пaгубы.
|
|
11
|
11
|
|
Єгда́ уви́дить прему́дрия умира́ющия, вку́пі безу́мен і несми́слен поги́бнуть, і оста́в'ять чужди́м бога́тство своє́.
|
Е#гдA ўви1дитъ прем{дрыz ўмирaющыz, вкyпэ безyменъ и3 несмhсленъ поги1бнутъ, и3 њстaвzтъ чужди6мъ богaтство своE.
|
|
12
|
12
|
|
І гро́би їх жили́ща їх во вік, селе́нія їх в род і род, нареко́ша імена́ своя́ на земля́х.
|
И# гр0би и4хъ жили6ща и4хъ во вёкъ, селє1ніz и4хъ въ р0дъ и3 р0дъ, нарек0ша и3менA сво‰ на землsхъ.
|
|
13
|
13
|
|
І челові́к в че́сті сий не ра́зумі, приложи́ся ското́м несми́сленним і уподо́бися їм.
|
И# человёкъ въ чeсти сhй не разумЁ, приложи1сz скотHмъ несмhслєннымъ и3 ўпод0бисz и5мъ.
|
|
14
|
14
|
|
Сей путь їх собла́зн їм, і по сих во усті́х свої́х благоволя́ть.
|
Сeй пyть и4хъ соблaзнъ и5мъ, и3 по си1хъ во ўстёхъ свои1хъ благоволsтъ.
|
|
15
|
15
|
|
Я́ко о́вці во а́ді положе́ни суть, смерть упасе́ть я; і облада́ють ї́ми пра́вії зау́тра, і по́мощ їх обетша́єть во а́ді; от сла́ви своєя́ ізринове́ні би́ша.
|
Ћкw џвцы во ѓдэ положeни сyть, смeрть ўпасeтъ |: и3 њбладaютъ и4ми прaвіи заyтра, и3 п0мощь и4хъ њбетшaетъ во ѓдэ: t слaвы своеS и3зриновeни бhша.
|
|
16
|
16
|
|
Оба́че Бог ізба́вить ду́шу мою́ із руки́ а́дови, єгда́ приє́млеть м'я.
|
Nбaче бGъ и3збaвитъ дyшу мою2 и3з8 руки2 ѓдовы, є3гдA пріeмлетъ мS.
|
|
17
|
17
|
|
Не убо́йся, єгда́ разбогаті́єть челові́к, іли́ єгда́ умно́житься сла́ва до́му єго́;
|
Не ўб0йсz, є3гдA разбогатёетъ человёкъ, и3ли2 є3гдA ўмн0житсz слaва д0му є3гw2:
|
|
18
|
18
|
|
я́ко внегда́ умре́ти єму́, не во́зьметь вся, ніже́ сни́деть с ним сла́ва єго́.
|
ћкw внегдA ўмрeти є3мY, не в0зметъ вс‰, нижE сни1детъ съ ни1мъ слaва є3гw2.
|
|
19
|
19
|
|
Я́ко душа́ єго́ в животі́ єго́ благослови́ться, іспові́сться Тебі́, єгда́ благосотвори́ши єму́.
|
Ћкw душA є3гw2 въ животЁ є3гw2 благослови1тсz, и3сповёстсz тебЁ, є3гдA благосотвори1ши є3мY.
|
|
20
|
20
|
|
Вни́деть да́же до ро́да оте́ць свої́х, да́же до ві́ка не у́зрить сві́та.
|
Вни1детъ дaже до р0да nтє1цъ свои1хъ, дaже до вёка не ќзритъ свёта.
|
|
21
|
21
|
|
І челові́к в че́сті сий не разумі́, приложи́ся ското́м несми́сленним і уподо́бися їм.
|
И# человёкъ въ чeсти сhй не разумЁ, приложи1сz скотHмъ несмhслєннымъ и3 ўпод0бисz и5мъ.
|
|
1001
|
1001
|
|
Сла́ва:
|
Слaва:
|
|
Псалом 49
|
Pал0мъ м7f
|
|
0
|
0
|
|
Псало́м Аса́фу, 49.
|
Pал0мъ ґсaфу, м7f7.
|
|
1
|
1
|
|
Бог бого́в Госпо́дь глаго́ла, і призва́ зе́млю от восто́к со́лнця до за́пад.
|
БGъ богHвъ гDь гlа, и3 призвA зeмлю t востHкъ с0лнца до з†падъ.
|
|
2
|
2
|
|
От Сіо́на благолі́піє красоти́ Єго́;
|
T сіHна бlголёпіе красоты2 є3гw2:
|
|
3
|
3
|
|
Бог я́ві при́йдеть, Бог наш, і не премолчи́ть; огнь пред Ним возгори́ться, і о́крест Єго́ бу́ря зі́льна.
|
бGъ ћвэ пріи1детъ, бGъ нaшъ, и3 не премолчи1тъ: џгнь пред8 ни1мъ возгори1тсz, и3 w4крестъ є3гw2 бyрz ѕёлна.
|
|
4
|
4
|
|
Призове́ть не́бо сви́ше, і зе́млю, разсуди́ти лю́ди Своя́.
|
Призовeтъ нeбо свhше, и3 зeмлю, разсуди1ти лю1ди сво‰.
|
|
5
|
5
|
|
Собері́те Єму́ преподо́бния Єго́, завіща́ющия заві́т Єго́ о же́ртвах.
|
Собери1те є3мY прпdбныz є3гw2, завэщaющыz завётъ є3гw2 њ жeртвахъ.
|
|
6
|
6
|
|
І возвістя́ть небеса́ пра́вду Єго́; я́ко Бог Судія́ єсть.
|
И# возвэстsтъ нб7сA прaвду є3гw2: ћкw бGъ судіS є4сть.
|
|
7
|
7
|
|
Усли́шіте, лю́діє Мої́, і возглаго́лю вам, Ізра́їлю, і засвиді́тельствую тебі́: Бог, Бог Твой єсьм Аз.
|
Ўслhшите, лю1діе мои2, и3 возгlю вaмъ, ї}лю, и3 засвидётелствую тебЁ: бGъ, бGъ тв0й є4смь ѓзъ.
|
|
8
|
8
|
|
Не о же́ртвах твої́х обличу́ тя, всесожже́нія же твоя́ пре́до Мно́ю суть ви́ну;
|
Не њ жeртвахъ твои1хъ њбличY тS, всесожжє1ніz же тво‰ предо мн0ю сyть вhну:
|
|
9
|
9
|
|
не прийму́ от до́му твоєго́ тельце́в, ніже́ от стад твої́х козло́в.
|
не пріимY t д0му твоегw2 телцє1въ, нижE t стaдъ твои1хъ козлHвъ.
|
|
10
|
10
|
|
Я́ко мої́ суть всі зві́ріє дубра́внії, ско́ти в гора́х і воло́ве;
|
Ћкw мои2 сyть вси2 ѕвёріе дубрaвніи, ск0ти въ горaхъ и3 вол0ве:
|
|
11
|
11
|
|
позна́х вся пти́ці небе́сния, і красота́ се́льная со Мно́ю єсть.
|
познaхъ вс‰ пти6цы небє1сныz, и3 красотA сeлнаz со мн0ю є4сть.
|
|
12
|
12
|
|
А́ще вза́лчу, не реку́ тебі́; Моя́ бо єсть вселе́нная і ісполне́ніє єя́.
|
Ѓще взaлчу, не рекY тебЁ: моs бо є4сть вселeннаz и3 и3сполнeніе є3S.
|
|
13
|
13
|
|
Єда́ ям м'яса́ ю́нча? Іли́ кров козло́в пію́?
|
Е#дA ћмъ мzсA ю4нча; и3ли2 кр0вь козлHвъ пію2;
|
|
14
|
14
|
|
Пожри́ Бо́гові же́ртву хвали́ і возда́ждь Ви́шнему моли́тви твоя́;
|
Пожри2 бGови жeртву хвалы2 и3 воздaждь вhшнему моли6твы тво‰:
|
|
15
|
15
|
|
і призови́ М'я в день ско́рби твоєя́, і ізму́ тя, і просла́виши М'я.
|
и3 призови1 мz въ дeнь ск0рби твоеS, и3 и3змy тz, и3 прослaвиши мS.
|
|
16
|
16
|
|
Грі́шнику же рече́ Бог: вску́ю ти пові́даєши оправда́нія Моя́ і восприє́млеши заві́т Мой усти́ твої́ми?
|
Грёшнику же речE бGъ: вскyю ты2 повёдаеши њправд†ніz мо‰ и3 воспріeмлеши завётъ м0й ўсты2 твои1ми;
|
|
17
|
17
|
|
Ти же возненави́діл єси́ наказа́ніє і отве́ргл єси́ словеса́ Моя́ всп'ять.
|
Тh же возненави1дэлъ є3си2 наказaніе и3 tвeрглъ є3си2 словесA мо‰ вспsть.
|
|
18
|
18
|
|
А́ще ви́діл єси́ та́тя, текл єси́ с ним і с прелюбоді́єм уча́стіє твоє́ полага́л єси́;
|
Ѓще ви1дэлъ є3си2 тaтz, тeклъ є3си2 съ ни1мъ, и3 съ прелюбодёемъ ўчaстіе твоE полагaлъ є3си2:
|
|
19
|
19
|
|
уста́ твоя́ умно́жиша зло́бу, і язи́к твой сплета́ше льще́нія;
|
ўстA тво‰ ўмн0жиша ѕл0бу, и3 љзhкъ тв0й сплетaше льщє1ніz:
|
|
20
|
20
|
|
сідя́ на бра́та твоєго́ клевета́л єси́ і на си́на ма́тере твоєя́ полага́л єси́ собла́зн.
|
сэдS на брaта твоего2 клеветaлъ є3си2 и3 на сhна мaтере твоеS полагaлъ є3си2 соблaзнъ.
|
|
21
|
21
|
|
Сія́ сотвори́л єси́ і умолча́х, вознепщева́л єси́ беззако́ніє, я́ко бу́ду тебі́ подо́бен; обличу́ тя і предста́влю пред лице́м твої́м гріхи́ твоя́.
|
Сі‰ сотвори1лъ є3си2, и3 ўмолчaхъ, вознепщевaлъ є3си2 беззак0ніе, ћкw бyду тебЁ под0бенъ: њбличy тz и3 предстaвлю пред8 лицeмъ твои1мъ грэхи2 тво‰.
|
|
22
|
22
|
|
Разумі́йте у́бо сія́, забива́ющії Бо́га, да не когда́ похи́тить, і не бу́деть ізбавля́яй.
|
Разумёйте ќбw сі‰, забывaющіи бGа, да не когдA похи1титъ, и3 не бyдетъ и3збавлszй.
|
|
23
|
23
|
|
Же́ртва хвали́ просла́вить М'я, і та́мо путь, і́мже явлю́ єму́ спасе́ніє Моє́.
|
Жeртва хвалы2 прослaвитъ мS, и3 тaмw пyть, и4мже kвлю2 є3мY сп7сeніе моE.
|
|
Псалом 50
|
Pал0мъ н7
|
|
1
|
1
|
|
В коне́ць, псало́м Дави́ду, внегда́ вни́ти к нему́ Нафа́ну проро́ку,
|
Въ конeцъ, pал0мъ дв7ду, внегдA вни1ти къ немY наfaну прbр0ку,
|
|
2
|
2
|
|
єгда́ вни́де к Вирсаві́ї, жені́ Урі́єві, 50.
|
є3гдA вни1де къ вирсавjи женЁ ўрjевэ, н7.
|
|
3
|
3
|
|
Поми́луй м'я, Бо́же, по вели́цій ми́лості Твоє́й і по мно́жеству щедро́т Твої́х очи́сти беззако́ніє моє́.
|
Поми1луй мS, б9е, по вели1цэй млcти твоeй, и3 по мн0жеству щедр0тъ твои1хъ њчcти беззак0ніе моE.
|
|
4
|
4
|
|
Найпа́че оми́й м'я от беззако́нія моєго́ і от гріха́ моєго́ очи́сти м'я;
|
Наипaче њмhй мS t беззак0ніz моегw2 и3 t грэхA моегw2 њчcти мS:
|
|
5
|
5
|
|
я́ко беззако́ніє моє́ аз зна́ю, і гріх мой пре́до мно́ю єсть ви́ну.
|
ћкw беззак0ніе моE ѓзъ знaю, и3 грёхъ м0й предо мн0ю є4сть вhну.
|
|
6
|
6
|
|
Тебі́ єди́ному согріши́х і лука́воє пред Тобо́ю сотвори́х; я́ко да оправди́шися во словесі́х Твої́х і побіди́ши, внегда́ суди́ти Ті.
|
ТебЁ є3ди1ному согрэши1хъ и3 лукaвое пред8 тоб0ю сотвори1хъ: ћкw да њправди1шисz во словесёхъ твои1хъ и3 побэди1ши, внегдA суди1ти ти2.
|
|
7
|
7
|
|
Се бо, в беззако́ніїх зача́т єсьм, і во грісі́х роди́ м'я ма́ти моя́.
|
Сe бо, въ беззак0ніихъ зачaтъ є4смь, и3 во грэсёхъ роди1 мz мaти моS.
|
|
8
|
8
|
|
Се бо, і́стину возлюби́л єси́, безві́стная і та́йная прему́дрости Твоєя́ яви́л мі єси́.
|
Сe бо, и4стину возлюби1лъ є3си2, безвBстнаz и3 т†йнаz премdрости твоеS kви1лъ ми2 є3си2.
|
|
9
|
9
|
|
Окропи́ши м'я іссо́пом, і очи́щуся; оми́єши м'я, і па́че сні́га убілю́ся.
|
Њкропи1ши мS v3ссHпомъ, и3 њчи1щусz: њмhеши мS, и3 пaче снёга ўбэлю1сz.
|
|
10
|
10
|
|
Слу́ху моєму́ да́си ра́дость і весе́ліє; возра́дуються ко́сті смире́нния.
|
Слyху моемY дaси рaдость и3 весeліе: возрaдуютсz кHсти смирє1нныz.
|
|
11
|
11
|
|
Отврати́ лице́ Твоє́ от гріх мої́х і вся беззако́нія моя́ очи́сти.
|
Tврати2 лицE твоE t грBхъ мои1хъ и3 вс‰ беззакHніz мо‰ њчcти.
|
|
12
|
12
|
|
Се́рдце чи́сто сози́жди во мні, Бо́же, і дух прав обнови́ во утро́бі моє́й.
|
Сeрдце чи1сто сози1жди во мнЁ, б9е, и3 дyхъ прaвъ њбнови2 во ўтр0бэ моeй.
|
|
13
|
13
|
|
Не отве́ржи мене́ от лиця́ Твоєго́ і Ду́ха Твоєго́ Свята́го не отими́ от мене́.
|
Не tвeржи менє2 t лицA твоегw2 и3 д¦а твоегw2 с™aгw не tими2 t менє2.
|
|
14
|
14
|
|
Возда́ждь мі ра́дость спасе́нія Твоєго́ і ду́хом влади́чним утверди́ м'я.
|
Воздaждь ми2 рaдость сп7сeніz твоегw2 и3 д¦омъ вLчнимъ ўтверди1 мz.
|
|
15
|
15
|
|
Научу́ беззако́нния путе́м Твої́м, і нечести́вії к Тебі́ обратя́ться.
|
НаучY беззакHнныz путє1мъ твои6мъ, и3 нечести1віи къ тебЁ њбратsтсz.
|
|
16
|
16
|
|
Ізба́ви м'я от крове́й, Бо́же, Бо́же спасе́нія моєго́; возра́дується язи́к мой пра́вді Твоє́й.
|
И#збaви мS t кровeй, б9е, б9е сп7сeніz моегw2: возрaдуетсz љзhкъ м0й прaвдэ твоeй.
|
|
17
|
17
|
|
Го́споди, устні́ мої́ отве́рзеши, і уста́ моя́ возвістя́ть хвалу́ Твою́.
|
ГDи, ўстнЁ мои2 tвeрзеши, и3 ўстA мо‰ возвэстsтъ хвалY твою2.
|
|
18
|
18
|
|
Я́ко а́ще би восхоті́л єси́ же́ртви, дал бих у́бо: всесожже́нія не благоволи́ши.
|
Ћкw ѓще бы восхотёлъ є3си2 жeртвы, дaлъ бhхъ ќбw: всесожжє1ніz не бlговоли1ши.
|
|
19
|
19
|
|
Же́ртва Бо́гу — дух сокруше́н; се́рдце сокруше́нно і смире́нно Бог не унічижи́ть.
|
Жeртва бGу дyхъ сокрушeнъ: сeрдце сокрушeнно и3 смирeнно бGъ не ўничижи1тъ.
|
|
20
|
20
|
|
Ублажи́, Го́споди, благоволе́нієм Твої́м Сіо́на, і да сози́ждуться сті́ни Ієрусали́мськія;
|
Ўбlжи2, гDи, бlговолeніемъ твои1мъ сіHна, и3 да сози1ждутсz стёны їеrли6мскіz:
|
|
21
|
21
|
|
тогда́ благоволи́ши же́ртву пра́вди, возноше́ніє і всесожега́ємая; тогда́ возложа́ть на олта́р Твой тельці́.
|
тогдA бlговоли1ши жeртву прaвды, возношeніе и3 всесожегaємаz: тогдA возложaтъ на nлтaрь тв0й телцы2.
|
|
1001
|
1001
|
|
Сла́ва:
|
Слaва:
|
|
Псалом 51
|
Pал0мъ н7а
|
|
1
|
1
|
|
В коне́ць, ра́зума Дави́ду,
|
Въ конeцъ, рaзума дв7ду,
|
|
2
|
2
|
|
внегда́ прийти́ Дої́ку Ідуме́йську, і возвісти́ти Сау́лу, і рещи́ єму́: при́йде Дави́д в дом Авімеле́хов, 51.
|
внегдA пріити2 дwи1ку їдумeйску, и3 возвэсти1ти саyлу, и3 рещи2 є3мY: пріи1де дв7дъ въ д0мъ ґвімелeховъ, н7№.
|
|
3
|
3
|
|
Что хва́лишися во зло́бі, си́льне? Беззако́ніє весь день,
|
Что2 хвaлишисz во ѕл0бэ, си1льне; беззак0ніе вeсь дeнь,
|
|
4
|
4
|
|
непра́вду уми́сли язи́к твой; я́ко бри́тву ізощре́ну сотвори́л єси́ лесть.
|
непрaвду ўмhсли љзhкъ тв0й: ћкw бри1тву и3з8wщрeну сотвори1лъ є3си2 лeсть.
|
|
5
|
5
|
|
Возлюби́л єси́ зло́бу па́че благости́ні, непра́вду, не́же глаго́лати пра́вду;
|
Возлюби1лъ є3си2 ѕл0бу пaче бlгостhни, непрaвду нeже глаг0лати прaвду:
|
|
6
|
6
|
|
возлюби́л єси́ вся глаго́ли пото́пния, язи́к льстив.
|
возлюби1лъ є3си2 вс‰ глаг0лы потHпныz, љзhкъ льсти1въ.
|
|
7
|
7
|
|
Сего́ ра́ди Бог разруши́ть тя до конця́; восто́ргнеть тя, і пресели́ть тя от селе́нія твоєго́ і ко́рень твой от землі́ живи́х.
|
Сегw2 рaди бGъ разруши1тъ тS до концA: вост0ргнетъ тS, и3 пресели1тъ тS t селeніz твоегw2 и3 к0рень тв0й t земли2 живhхъ.
|
|
8
|
8
|
|
У́зрять пра́веднії і убоя́ться, і о нем возсмію́ться і реку́ть:
|
Ќзрzтъ првdніи и3 ўбоsтсz, и3 њ нeмъ возсмэю1тсz и3 рекyтъ:
|
|
9
|
9
|
|
се, челові́к, і́же не положи́ Бо́га помо́щника себі́, но упова́ на мно́жество бога́тства своєго́, і возмо́же суєто́ю своє́ю.
|
сE, человёкъ, и4же не положи2 бGа пом0щника себЁ, но ўповA на мн0жество богaтства своегw2, и3 возм0же сует0ю своeю.
|
|
10
|
10
|
|
Аз же, я́ко ма́слина плодови́та в дому́ Бо́жиї; упова́х на ми́лость Бо́жию во вік і в вік ві́ка.
|
Ѓзъ же ћкw мaслина плодови1та въ домY б9іи: ўповaхъ на млcть б9ію во вёкъ и3 въ вёкъ вёка.
|
|
11
|
11
|
|
Іспові́мся Тебі́ в вік, я́ко сотвори́л єси́; і терплю́ і́м'я Твоє́, я́ко бла́го пред преподо́бними Твої́ми.
|
И#сповёмсz тебЁ въ вёкъ, ћкw сотвори1лъ є3си2: и3 терплю2 и4мz твоE, ћкw бlго пред8 прпdбными твои1ми.
|
|
Псалом 52
|
Pал0мъ н7в
|
|
1
|
1
|
|
В коне́ць, о Маєле́фі, ра́зума Дави́ду, 52.
|
Въ конeцъ, њ маелefэ, рaзума дв7ду, н7в7.
|
|
2
|
2
|
|
Рече́ безу́мен в се́рдці своє́м: ність Бог. Растлі́ша і омерзи́шася в беззако́ніїх, ність творя́й благо́є.
|
РечE безyменъ въ сeрдцы своeмъ: нёсть бGъ. Растлёша и3 њмерзи1шасz въ беззак0ніихъ, нёсть творsй бlг0е.
|
|
3
|
3
|
|
Бог с небесе́ прини́че на си́ни челові́чеськія, ви́діти, а́ще єсть разуміва́яй іли́ взиска́яй Бо́га.
|
БGъ съ нб7сE прини1че на сhны человёчєскіz, ви1дэти, ѓще є4сть разумэвazй и3ли2 взыскazй бGа.
|
|
4
|
4
|
|
Всі уклони́шася, вку́пі непотре́бні би́ша; ність творя́й благо́є, ність до єди́наго.
|
Вси2 ўклони1шасz, вкyпэ непотрeбни бhша: нёсть творsй бlг0е, нёсть до є3ди1нагw.
|
|
5
|
5
|
|
Ні ли разумі́ють всі ді́лающії беззако́ніє, сніда́ющії лю́ди моя́ в снідь хлі́ба? Го́спода не призва́ша.
|
Ни ли2 ўразумёютъ вси2 дёлающіи беззак0ніе, снэдaющіи лю1ди мо‰ въ снёдь хлёба; гDа не призвaша.
|
|
6
|
6
|
|
Та́мо устраши́шася стра́ха, іді́же не бі страх; я́ко Бог разси́па ко́сті человікоуго́дников; постиді́шася, я́ко Бог уничижи́ їх.
|
Тaмw ўстраши1шасz стрaха, и3дёже не бЁ стрaхъ: ћкw бGъ разсhпа кHсти человэкоуг0дникwвъ: постыдёшасz, ћкw бGъ ўничижи2 и5хъ.
|
|
7
|
7
|
|
Кто дасть от Сіо́на спасе́ніє Ізра́їлево? Внегда́ возврати́ть Бог пліне́ніє люді́й Свої́х, возра́дується Іа́ков і возвесели́ться Ізра́їль.
|
Кто2 дaстъ t сіHна сп7сeніе ї}лево; внегдA возврати1тъ бGъ плэнeніе людjй свои1хъ, возрaдуетсz їaкwвъ и3 возвесели1тсz ї}ль.
|
|
Псалом 53
|
Pал0мъ н7г
|
|
1
|
1
|
|
В коне́ць, в пі́снех ра́зума Дави́ду,
|
Въ конeцъ, въ пёснехъ рaзума дв7ду,
|
|
2
|
2
|
|
внегда́ прийти́ Зіфе́єм і рещи́ Сау́лові: не се ли Дави́д скри́ся в нас? 53.
|
внегдA пріити2 зіфeємъ и3 рещи2 саyлови: не сe ли, дв7дъ скрhсz въ нaсъ; н7G.
|
|
3
|
3
|
|
Бо́же, во і́м'я Твоє́ спаси́ м'я і в си́лі Твоє́й суди́ мі.
|
Б9е, во и4мz твоE сп7си1 мz и3 въ си1лэ твоeй суди1 ми.
|
|
4
|
4
|
|
Бо́же, усли́ши моли́тву мою́, внуши́ глаго́ли уст мої́х;
|
Б9е, ўслhши моли1тву мою2, внуши2 глаг0лы ќстъ мои1хъ:
|
|
5
|
5
|
|
я́ко чу́ждії воста́ша на м'я, і крі́пції взиска́ша ду́шу мою́, і не предложи́ша Бо́га пред собо́ю.
|
ћкw чyждіи востaша на мS, и3 крёпцыи взыскaша дyшу мою2, и3 не предложи1ша бGа пред8 соб0ю.
|
|
6
|
6
|
|
Се бо, Бог помога́єть мі, і Госпо́дь засту́пник душі́ моє́й;
|
Сe бо, бGъ помогaетъ ми2, и3 гDь застyпникъ души2 моeй:
|
|
7
|
7
|
|
отврати́ть зла́я враго́м мої́м; і́стиною Твоє́ю потреби́ їх.
|
tврати1тъ ѕл†z врагHмъ мои6мъ: и4стиною твоeю потреби2 и5хъ.
|
|
8
|
8
|
|
Во́лею пожру́ Тебі́, іспові́мся і́мені Твоєму́, Го́споди, я́ко бла́го;
|
В0лею пожрY тебЁ, и3сповёмсz и4мени твоемY, гDи, ћкw бlго:
|
|
9
|
9
|
|
я́ко от вся́кия печа́лі ізба́вил м'я єси́, і на враги́ моя́ воззрі́ о́ко моє́.
|
ћкw t всsкіz печaли и3збaвилъ мS є3си2, и3 на враги2 мо‰ воззрЁ џко моE.
|
|
Псалом 54
|
Pал0мъ н7д
|
|
1
|
1
|
|
В коне́ць, в пі́снех ра́зума, Аса́фу, псало́м, 54.
|
Въ конeцъ, въ пёснехъ рaзума, ґсaфу, pал0мъ, н7д7.
|
|
2
|
2
|
|
Внуши́, Бо́же, моли́тву мою́ і не пре́зри моле́нія моєго́;
|
Внуши2, б9е, моли1тву мою2 и3 не прeзри молeніz моегw2:
|
|
3
|
3
|
|
воньми́ мі і усли́ши м'я; возскорбі́х печа́лію моє́ю [во іскуше́нії моє́м], і см'ято́хся
|
вонми1 ми и3 ўслhши мS: возскорбёхъ печaлію моeю [во и3скушeніи моeмъ], и3 смzт0хсz
|
|
4
|
4
|
|
от гла́са вра́жия і от стуже́нія грі́шнича; я́ко уклони́ша на м'я беззако́ніє і во гні́ві враждова́ху мі.
|
t глaса врaжіz и3 t стужeніz грёшнича: ћкw ўклони1ша на мS беззак0ніе и3 во гнёвэ враждовaху ми2.
|
|
5
|
5
|
|
Се́рдце моє́ см'яте́ся во мні, і боя́знь сме́рти нападе́ на м'я;
|
Сeрдце моE смzтeсz во мнЁ, и3 боsзнь смeрти нападE на мS:
|
|
6
|
6
|
|
страх і тре́пет при́йде на м'я, і покри́ м'я тьма.
|
стрaхъ и3 трeпетъ пріи1де на мS, и3 покрh мz тмA.
|
|
|
7
|
|
І ріх: кто дасть мі крилі́ я́ко голуби́ні? І полещу́, і почи́ю.
|
И# рёхъ: кто2 дaстъ ми2 крилB ћкw голуби6нэ; и3 полещY, и3 почjю.
|
|
8
|
8
|
|
Се, удали́хся бі́гая і водвори́хся в пусти́ні.
|
СE, ўдали1хсz бёгаz и3 водвори1хсz въ пустhни.
|
|
9
|
9
|
|
Ча́ях Бо́га спаса́ющаго м'я от малоду́шія і от бу́рі.
|
Чazхъ бGа сп7сaющагw мS t малодyшіz и3 t бyри.
|
|
10
|
10
|
|
Потопи́, Го́споди, і разділи́ язи́ки їх; я́ко ви́діх беззако́ніє і преріка́ніє во гра́ді.
|
Потопи2, гDи, и3 раздэли2 љзhки и4хъ: ћкw ви1дэхъ беззак0ніе и3 прерэкaніе во грaдэ.
|
|
11
|
11
|
|
Днем і но́щію оби́деть ї по стіна́м єго́; беззако́ніє і труд посреді́ єго́, і непра́вда;
|
Днeмъ и3 н0щію њбhдетъ и5 по стэнaмъ є3гw2: беззак0ніе и3 трyдъ посредЁ є3гw2, и3 непрaвда:
|
|
12
|
12
|
|
і не оскуді́ от стогн єго́ ли́хва і лесть.
|
и3 не њскудЁ t ст0гнъ є3гw2 ли1хва и3 лeсть.
|
|
13
|
13
|
|
Я́ко а́ще би враг поноси́л мі, претерпі́л бих у́бо; і а́ще би ненави́дяй м'я на м'я велері́чевал, укри́лбихся от него́.
|
Ћкw ѓще бы врaгъ поноси1лъ ми2, претерпёлъ бhхъ ќбw: и3 ѓще бы ненави1дzй мS на мS велерёчевалъ, ўкрhлбыхсz t негw2.
|
|
14
|
14
|
|
Ти же, челові́че равноду́шне, влади́ко мой і зна́ємий мой,
|
Тh же, человёче равнодyшне, владhко м0й и3 знaемый м0й,
|
|
15
|
15
|
|
і́же ку́пно наслажда́лся єси́ со мно́ю бра́шен; в дому́ Бо́жиї ходи́хом єдиномишле́нієм.
|
и4же кyпнw наслаждaлсz є3си2 со мн0ю брaшенъ: въ домY б9іи ходи1хомъ є3диномышлeніемъ.
|
|
16
|
16
|
|
Да при́йдеть же смерть на ня, і да сни́дуть во ад жи́ві; я́ко лука́вство в жили́щих їх, посреді́ їх.
|
Да пріи1детъ же смeрть на нS, и3 да сни1дутъ во ѓдъ жи1ви: ћкw лукaвство въ жили1щихъ и4хъ, посредЁ и4хъ.
|
|
17
|
17
|
|
Аз к Бо́гу воззва́х, і Госпо́дь усли́ша м'я.
|
Ѓзъ къ бGу воззвaхъ, и3 гDь ўслhша мS.
|
|
18
|
18
|
|
Ве́чер, і зау́тра, і полу́дне пові́м і возвіщу́, і усли́шить глас мой.
|
Вeчеръ и3 заyтра и3 полyдне повёмъ и3 возвэщY, и3 ўслhшитъ глaсъ м0й.
|
|
19
|
19
|
|
Ізба́вить ми́ром ду́шу мою́ от приближа́ющихся мні; я́ко во мно́зі бя́ху со мно́ю.
|
И#збaвитъ ми1ромъ дyшу мою2 t приближaющихсz мнЁ: ћкw во мн0зэ бsху со мн0ю.
|
|
20
|
20
|
|
Усли́шить Бог, і смири́ть я Сий пре́жде вік; ність бо їм ізміне́нія, я́ко не убоя́шася Бо́га.
|
Ўслhшитъ бGъ, и3 смири1тъ | сhй прeжде вBкъ: нёсть бо и5мъ и3змэнeніz, ћкw не ўбоsшасz бGа.
|
|
21
|
21
|
|
Простре́ ру́ку свою́ на воздая́ніє; оскверни́ша заві́т Єго́.
|
ПрострE рyку свою2 на воздаsніе: њскверни1ша завётъ є3гw2.
|
|
22
|
22
|
|
Разділи́шася от гні́ва лиця́ Єго́, і прибли́жишася сердця́ їх; ум'я́кнуша словеса́ їх па́че єле́я, і та суть стрі́ли.
|
Раздэли1шасz t гнёва лицA є3гw2, и3 прибли1жишасz сердцA и4хъ: ўмsкнуша словесA и4хъ пaче є3лeа, и3 т† сyть стрёлы.
|
|
23
|
23
|
|
Возве́рзи на Го́спода печа́ль твою́, і Той тя препита́єть; не дасть в вік молви́ пра́веднику.
|
Возвeрзи на гDа печaль твою2, и3 т0й тS препитaетъ: не дaстъ въ вёкъ молвы2 првdнику.
|
|
24
|
24
|
|
Ти же, Бо́же, низведе́ши їх в студене́ць істлі́нія; му́жіє крове́й і льсти не преполов'я́ть дній свої́х. Аз же, Го́споди, упова́ю на Тя.
|
Тh же, б9е, низведeши и5хъ въ студенeцъ и3стлёніz: мyжіе кровeй и3 льсти2 не преполовsтъ днjй свои1хъ. Ѓзъ же, гDи, ўповaю на тS.
|
|
1001
|
1001
|
|
Сла́ва:
|
Слaва:
|
|
Псалом 55
|
Pал0мъ н7є
|
|
1
|
1
|
|
В коне́ць, о лю́дех от святи́х удале́нних, Дави́ду в столпописа́ніє, внегда́ удержа́ша ї іноплеме́нници в Ге́фі, псало́м, 55.
|
Въ конeцъ, њ лю1дехъ t с™hхъ ўдалeнныхъ, дв7ду въ столпописaніе, внегдA ўдержaша и5 и3ноплемє1нницы въ гefэ, pал0мъ, н7е7.
|
|
2
|
2
|
|
Поми́луй м'я, Бо́же, я́ко попра́ м'я челові́к; весь день боря́ стужи́ мі.
|
Поми1луй мS, б9е, ћкw попрa мz человёкъ: вeсь дeнь борS стужи1 ми.
|
|
3
|
3
|
|
Попра́ша м'я вразі́ мої́ весь день; я́ко мно́зі борю́щії м'я с висоти́.
|
Попрaша мS врази2 мои2 вeсь дeнь: ћкw мн0зи борю1щіи мS съ высоты2.
|
|
4
|
4
|
|
В день не [сей рі́чи [не] в ні́кіїх не імі́ється] убою́ся, аз же упова́ю на Тя.
|
Въ дeнь не [сeй рёчи [не] въ нёкіихъ не и3мёетсz] ўбою1сz, ѓзъ же ўповaю на тS.
|
|
5
|
5
|
|
О Бо́зі похвалю́ словеса́ моя́; на Бо́га упова́х, не убою́ся; что сотвори́ть мні плоть?
|
Њ бз7э похвалю2 словесA мо‰: на бGа ўповaхъ, не ўбою1сz: что2 сотвори1тъ мнЁ пл0ть;
|
|
6
|
6
|
|
Весь день слове́с мої́х гнуша́хуся; на м'я вся помишле́нія їх на зло.
|
Вeсь дeнь словeсъ мои1хъ гнушaхусz: на мS вс‰ помышлє1ніz и4хъ на ѕло2.
|
|
7
|
7
|
|
Вселя́ться і скри́ють, ті́ї п'я́ту мою́ сохраня́ть, я́коже потерпі́ша ду́шу мою́ [ті́ї п'я́ту мою́ наблюда́ти бу́дуть, я́коже жда́ху душі́ моєя́].
|
Вселsтсz и3 скрhютъ, тjи пsту мою2 сохранsтъ, ћкоже потерпёша дyшу мою2 [тjи пsту мою2 наблюдaти бyдутъ, ћкоже ждaху души2 моеS].
|
|
8
|
8
|
|
Ні о чесо́мже отри́неши я, гні́вом лю́ди низведе́ши.
|
Ни њ чес0мже tри1неши |, гнёвомъ лю1ди низведeши.
|
|
9
|
9
|
|
Бо́же, живо́т мой возвісти́х Тебі́; положи́л єси́ сле́зи моя́ пред Тобо́ю, я́ко і во обітова́нії Твоє́м.
|
Б9е, жив0тъ м0й возвэсти1хъ тебЁ: положи1лъ є3си2 слeзы мо‰ пред8 тоб0ю, ћкw и3 во њбэтовaніи твоeмъ.
|
|
10
|
10
|
|
Да возвратя́ться вразі́ мої́ всп'ять, в о́ньже а́ще день призову́ Тя; се позна́х, я́ко Бог мой єси́ Ти.
|
Да возвратsтсz врази2 мои2 вспsть, въ џньже ѓще дeнь призовy тz: сE, познaхъ, ћкw бGъ м0й є3си2 ты2.
|
|
11
|
11
|
|
О Бо́зі похвалю́ глаго́л, о Го́споді похвалю́ сло́во.
|
Њ бз7э похвалю2 гlг0лъ, њ гDэ похвалю2 сл0во.
|
|
12
|
12
|
|
На Бо́га упова́х, не убою́ся; что сотвори́ть мні челові́к?
|
На бGа ўповaхъ, не ўбою1сz: что2 сотвори1тъ мнЁ человёкъ;
|
|
13
|
13
|
|
Во мні, Бо́же, моли́тви, я́же возда́м хвали́ Твоєя́;
|
Во мнЁ, б9е, моли1твы, ±же воздaмъ хвалы2 твоеS:
|
|
14
|
14
|
|
я́ко ізба́вил єси́ ду́шу мою́ от сме́рти, о́чі мої́ от слез і но́зі мої́ от поползнове́нія; благоугожду́ пред Го́сподем во сві́ті живи́х.
|
ћкw и3збaвилъ є3си2 дyшу мою2 t смeрти, џчи мои2 t слeзъ и3 н0зэ мои2 t поползновeніz: благоугождY пред8 гDемъ во свётэ живhхъ.
|
|
Псалом 56
|
Pал0мъ н7ѕ
|
|
1
|
1
|
|
В коне́ць, да не растли́ши, Дави́ду в столпописа́ніє, внегда́ єму́ отбіга́ти от лиця́ Сау́лова в пеще́ру, 56.
|
Въ конeцъ, да не растли1ши, дв7ду въ столпописaніе, внегдA є3мY tбэгaти t лицA саyлова въ пещeру, н7ѕ7.
|
|
2
|
2
|
|
Поми́луй м'я, Бо́же, поми́луй м'я; я́ко на Тя упова́ душа́ моя́, і на сінь крилу́ Твоє́ю наді́юся, до́ндеже пре́йдеть беззако́ніє.
|
Поми1луй мS, б9е, поми1луй мS: ћкw на тS ўповA душA моS, и3 на сёнь крил{ твоє1ю надёюсz, д0ндеже прeйдетъ беззак0ніе.
|
|
3
|
3
|
|
Воззову́ к Бо́гу Ви́шнему, Бо́гу благоді́явшему мні.
|
ВоззовY къ бGу вhшнему, бGу бlгодёzвшему мнЁ.
|
|
4
|
4
|
|
Посла́ с небесе́ і спасе́ м'я, даде́ в поноше́ніє попира́ющия м'я; посла́ Бог ми́лость Свою́ і і́стину Свою́,
|
ПослA съ нб7сE и3 сп7сe мz, дадE въ поношeніе попирaющыz мS: послA бGъ млcть свою2 и3 и4стину свою2,
|
|
5
|
5
|
|
і ізба́ви ду́шу мою́ от среди́ ски́мнов. Поспа́х смуще́н; си́нове челові́честії, зу́би їх ору́жія і стрі́ли, і язи́к їх меч остр.
|
и3 и3збaви дyшу мою2 t среды2 скЂмнwвъ. Поспaхъ смущeнъ: сhнове человёчестіи, зyбы и4хъ nр{жіz и3 стрёлы, и3 љзhкъ и4хъ мeчь џстръ.
|
|
6
|
6
|
|
Вознеси́ся на небеса́, Бо́же, і по всей землі́ сла́ва Твоя́.
|
Вознеси1сz на нб7сA, б9е, и3 по всeй земли2 слaва твоS.
|
|
7
|
7
|
|
Сіть угото́ваша нога́м мої́м, і сляко́ша ду́шу мою́; іскопа́ша пред лице́м мої́м я́му, і впадо́ша в ню.
|
Сёть ўгот0ваша ногaмъ мои6мъ, и3 слzк0ша дyшу мою2: и3скопaша пред8 лицeмъ мои1мъ ћму, и3 впад0ша въ ню2.
|
|
8
|
8
|
|
Гото́во се́рдце моє́, Бо́же, гото́во се́рдце моє́; воспою́ і пою́ во сла́ві моє́й.
|
Гот0во сeрдце моE, б9е, гот0во сeрдце моE: воспою2 и3 пою2 во слaвэ моeй.
|
|
9
|
9
|
|
Воста́ни, сла́ва моя́, воста́ни, псалти́рю і гу́слі; воста́ну ра́но.
|
Востaни, слaва моS, востaни, pалти1рю и3 гyсли: востaну рaнw.
|
|
10
|
10
|
|
Іспові́мся Тебі́ в лю́дех, Го́споди, воспою́ Тебі́ во язи́ціх;
|
И#сповёмсz тебЁ въ лю1дехъ, гDи, воспою2 тебЁ во kзhцэхъ:
|
|
11
|
11
|
|
я́ко возвели́чися до небе́с ми́лость Твоя́ і да́же до о́блак і́стина Твоя́.
|
ћкw возвели1чисz до нб7съ млcть твоS и3 дaже до w4блакъ и4стина твоS.
|
|
12
|
12
|
|
Вознеси́ся на небеса́, Бо́же, і по всей землі́ сла́ва Твоя́.
|
Вознеси1сz на нб7сA, б9е, и3 по всeй земли2 слaва твоS.
|
|
Псалом 57
|
Pал0мъ н7з
|
|
1
|
1
|
|
В коне́ць, да не растли́ши, Дави́ду в столпописа́ніє, 57.
|
Въ конeцъ, да не растли1ши, дв7ду въ столпописaніе, н7з7.
|
|
2
|
2
|
|
А́ще воі́стину у́бо пра́вду глаго́лете, пра́вая суді́те, си́нове челові́честії.
|
Ѓще вои1стинну ќбw прaвду глаг0лете, пр†ваz суди1те, сhнове человёчестіи.
|
|
|
3
|
|
І́бо в се́рдці беззако́ніє ді́лаєте на землі́, непра́вду ру́ки ва́ша сплета́ють.
|
И$бо въ сeрдцы беззак0ніе дёлаете на земли2, непрaвду рyки вaшz сплетaютъ.
|
|
4
|
4
|
|
Очужди́шася грі́шници от ложе́сн, заблуди́ша от чре́ва, глаго́лаша лжу.
|
Њчужди1шасz грBшницы t ложeснъ, заблуди1ша t чрeва, глаг0лаша лжY.
|
|
5
|
5
|
|
Я́рость їх по подо́бію зміїну́, я́ко а́спида глу́ха і затика́ющаго у́ші свої́,
|
Ћрость и4хъ по под0бію ѕміинY, ћкw ѓспіда глyха и3 затыкaющагw ќши свои2,
|
|
6
|
6
|
|
і́же не усли́шить гла́са обава́ющих*, обава́єм обава́ється от прему́дра.
|
и4же не ўслhшитъ глaса њбавaющихъ, њбавaемь њбавaетсz t премyдра.
|
|
7
|
7
|
|
Бог сокруши́ть зу́би їх во усті́х їх; члено́вния* львов сокруши́л єсть Госпо́дь.
|
БGъ сокруши1тъ зyбы и4хъ во ўстёхъ и4хъ: членHвныz львHвъ сокруши1лъ є4сть гDь.
|
|
8
|
8
|
|
Унічижа́ться, я́ко вода́ мимотеку́щая; напряже́ть лук свой, до́ндеже ізнемо́гуть.
|
Ўничижaтсz ћкw водA мимотекyщаz: напрzжeтъ лyкъ св0й, д0ндеже и3знем0гутъ.
|
|
9
|
9
|
|
Я́ко воск раста́яв оти́муться; паде́ огнь на них, і не ви́діша со́лнця.
|
Ћкw в0скъ растazвъ tи1мутсz: падE џгнь на ни1хъ, и3 не ви1дэша с0лнца.
|
|
10
|
10
|
|
Пре́жде є́же разумі́ти те́рнія ва́шего ра́мна, я́ко жи́ви, я́ко во гні́ві пожре́ть я.
|
Прeжде є4же разумёти тє1рніz вaшегw рaмна, ћкw жи6вы, ћкw во гнёвэ пожрeтъ |.
|
|
11
|
11
|
|
Возвесели́ться пра́ведник, єгда́ уви́дить отмще́ніє; ру́ці свої́ уми́єть в кро́ві грі́шника.
|
Возвесели1тсz првdникъ, є3гдA ўви1дитъ tмщeніе: рyцэ свои2 ўмhетъ въ кр0ви грёшника.
|
|
12
|
12
|
|
І рече́ть челові́к: а́ще у́бо єсть плод пра́веднику, у́бо єсть Бог судя́ їм на землі́.
|
И# речeтъ человёкъ: ѓще ќбw є4сть пл0дъ првdнику, u5бо є4сть бGъ судS и5мъ на земли2.
|
|
1001
|
1001
|
|
Сла́ва:
|
Слaва:
|
|
Псалом 58
|
Pал0мъ н7и
|
|
|
1
|
|
В коне́ць, да не растли́ши, Дави́ду в столпописа́ніє, внегда́ посла́ Сау́л і стреже́ дом єго́, є́же умертви́ти єго́, 58.
|
Въ конeцъ, да не растли1ши, дв7ду въ столпописaніе, внегдA послA саyлъ и3 стрежE д0мъ є3гw2, є4же ўмертви1ти є3го2, н7}.
|
|
2
|
2
|
|
Ізми́ м'я от враг мої́х, Бо́же, і от возстаю́щих на м'я ізба́ви м'я;
|
И#зми1 мz t вр†гъ мои1хъ, б9е, и3 t востаю1щихъ на мS и3збaви мS:
|
|
3
|
3
|
|
ізба́ви м'я от ді́лающих беззако́ніє, і от муж крове́й спаси́ м'я.
|
и3збaви мS t дёлающихъ беззак0ніе, и3 t м{жъ кровeй сп7си1 мz.
|
|
4
|
4
|
|
Я́ко се, улови́ша ду́шу мою́, нападо́ша на м'я крі́пції; ніже́ беззако́ніє моє́, ніже́ гріх мой, Го́споди;
|
Ћкw сE, ўлови1ша дyшу мою2, напад0ша на мS крёпцыи: нижE беззак0ніе моE, нижE грёхъ м0й, гDи:
|
|
5
|
5
|
|
без беззако́нія теко́х і іспра́вих; воста́ни в срі́теніє моє́ і виждь.
|
без8 беззак0ніz тек0хъ и3 и3спрaвихъ: востaни въ срётеніе моE и3 ви1ждь.
|
|
6
|
6
|
|
І Ти, Го́споди Бо́же Сил, Бо́же Ізра́їлев, воньми́ посіти́ти вся язи́ки; да не уще́дриши вся ді́лающия беззако́ніє.
|
И# ты2, гDи б9е си1лъ, б9е ї}левъ, вонми2 посэти1ти вс‰ kзhки: да не ўщeдриши вс‰ дёлающыz беззак0ніе.
|
|
7
|
7
|
|
Возвратя́ться на ве́чер, і вза́лчуть, я́ко пес, і оби́дуть град.
|
Возвратsтсz на вeчеръ, и3 взaлчутъ ћкw пeсъ, и3 њбhдутъ грaдъ.
|
|
8
|
8
|
|
Се, ті́ї отвіща́ють усти́ свої́ми, і меч во устна́х їх: я́ко кто сли́ша?
|
СE, тjи tвэщaютъ ўсты6 свои1ми, и3 мeчь во ўстнaхъ и4хъ: ћкw кто2 слhша;
|
|
9
|
9
|
|
І Ти, Го́споди, посміє́шися їм, уничижи́ши вся язи́ки.
|
И# ты2, гDи, посмэeшисz и5мъ, ўничижи1ши вс‰ kзhки.
|
|
10
|
10
|
|
Держа́ву мою́ к Тебі́ сохраню́; я́ко Ти, Бо́же, Засту́пник мой єси́.
|
Держaву мою2 къ тебЁ сохраню2: ћкw ты2, б9е, застyпникъ м0й є3си2.
|
|
11
|
11
|
|
Бог мой, ми́лость Єго́ предвари́ть м'я; Бог мой, яви́ть мні на вразі́х мої́х.
|
БGъ м0й, млcть є3гw2 предвари1тъ мS: бGъ м0й, kви1тъ мнЁ на вразёхъ мои1хъ.
|
|
12
|
12
|
|
Не уби́й їх, да не когда́ забу́дуть зако́н Твой; расточи́ я си́лою Твоє́ю і низведи́ я, Защи́тниче мой, Го́споди,
|
Не ўбjй и5хъ, да не когдA забyдутъ зак0нъ тв0й: расточи2 | си1лою твоeю и3 низведи2 |, защи1тниче м0й, гDи,
|
|
13
|
13
|
|
гріх уст їх, сло́во усте́н їх; і я́ти да бу́дуть в горди́ни своє́й, і от кля́тви і лжі возвістя́ться в кончи́ні,
|
грёхъ ќстъ и4хъ, сл0во ўстeнъ и4хъ: и3 ћти да бyдутъ въ гордhни своeй, и3 t клsтвы и3 лжи2 возвэстsтсz въ кончи1нэ,
|
|
14
|
14
|
|
во гні́ві кончи́ни, і не бу́дуть; і уві́дять, я́ко Бог влади́чествуєть Іа́ковом і конці́ землі́.
|
во гнёвэ кончи1ны, и3 не бyдутъ: и3 ўвёдzтъ, ћкw бGъ вLчествуетъ їaкwвомъ и3 концы6 земли2.
|
|
15
|
15
|
|
Возвратя́ться на ве́чер, і вза́лчуть, я́ко пес, і оби́дуть град;
|
Возвратsтсz на вeчеръ, и3 взaлчутъ ћкw пeсъ, и3 њбhдутъ грaдъ:
|
|
16
|
16
|
|
ті́ї рази́дуться я́сти; а́ще ли же не наси́тяться, і поро́пщуть.
|
тjи разhдутсz ћсти: ѓще ли же не насhтzтсz, и3 пор0пщутъ.
|
|
17
|
17
|
|
Аз же воспою́ си́лу Твою́ і возра́дуюся зау́тра о ми́лості Твоє́й; я́ко бил єси́ засту́пник мой і прибі́жище моє́ в день ско́рби моєя́.
|
Ѓзъ же воспою2 си1лу твою2 и3 возрaдуюсz заyтра њ млcти твоeй: ћкw бhлъ є3си2 застyпникъ м0й и3 прибёжище моE въ дeнь ск0рби моеS.
|
|
18
|
18
|
|
Помо́щник мой єси́, Тебі́ пою́; я́ко Бог Засту́пник мой єси́, Бо́же мой, ми́лость моя́.
|
Пом0щникъ м0й є3си2, тебЁ пою2: ћкw бGъ застyпникъ м0й є3си2, б9е м0й, млcть моS.
|
|
Псалом 59
|
Pал0мъ н7f
|
|
1
|
1
|
|
В коне́ць, о ізміни́тися хотя́щих, в столпописа́ніє Дави́ду, в науче́ніє;
|
Въ конeцъ, њ и3змэни1тисz хотsщихъ, въ столпописaніе дв7ду, въ научeніе:
|
|
2
|
2
|
|
внегда́ сожже́ Средорі́чіє Сирі́йськоє і Cирі́ю Cова́лськую, і возврати́ся Іоа́в і порази́ Едо́ма в де́брі соле́й двана́десять ти́сящ, 59.
|
внегдA сожжE средорёчіе сmрjйское и3 сmрjю совaлскую, и3 возврати1сz їwaвъ и3 порази2 є3дHма въ дeбри солeй дванaдесzть тhсzщъ, н7f7.
|
|
3
|
3
|
|
Бо́же, отри́нул ни єси́ і низложи́л єси́ нас, разгні́вался єси́ і уще́дрил єси́ нас.
|
Б9е, tри1нулъ ны2 є3си2 и3 низложи1лъ є3си2 нaсъ, разгнёвалсz є3си2 и3 ўщeдрилъ є3си2 нaсъ.
|
|
4
|
4
|
|
Стрясл єси́ зе́млю і смути́л єси́ ю; ізціли́ сокруше́ніє єя́, я́ко подви́жеся.
|
Стрsслъ є3си2 зeмлю и3 смути1лъ є3си2 ю5: и3зцэли2 сокрушeніе є3S, ћкw подви1жесz.
|
|
5
|
5
|
|
Показа́л єси́ лю́дем Твої́м жесто́кая; напої́л єси́ нас вино́м умиле́нія.
|
Показaлъ є3си2 лю1демъ твои6мъ жестHкаz: напои1лъ є3си2 нaсъ він0мъ ўмилeніz.
|
|
6
|
6
|
|
Дал єси́ боя́щимся Тебе́ зна́меніє, є́же убіжа́ти от лиця́ лу́ка.
|
Дaлъ є3си2 боsщымсz тебє2 знaменіе, є4же ўбэжaти t лицA лyка.
|
|
7
|
7
|
|
Я́ко да ізба́в'яться возлю́бленнії Твої́, спаси́ десни́цею Твоє́ю і усли́ши м'я.
|
Ћкw да и3збaвzтсz возлю1бленніи твои2, сп7си2 десни1цею твоeю и3 ўслhши мS.
|
|
8
|
8
|
|
Бог возглаго́ла во святі́м Своє́м: возра́дуюся, і разділю́ Сики́му, і юдо́ль жили́щ размі́рю.
|
БGъ возгlа во с™ёмъ своeмъ: возрaдуюсz, и3 раздэлю2 сіки1му, и3 ю3д0ль жили1щъ размёрю.
|
|
9
|
9
|
|
Мой єсть Галаа́д, і Мой єсть Манассі́й, Єфре́м — крі́пость глави́ Моєя́, Іу́да — цар Мой.
|
М0й є4сть галаaдъ, и3 м0й є4сть манассjй, є3фрeмъ крёпость главы2 моеS, їyда цaрь м0й.
|
|
10
|
10
|
|
Моа́в — коно́б упова́нія Моєго́; на Ідуме́ю простру́ сапо́г Мой; Мні іноплеме́нници покори́шася.
|
Мwaвъ кон0бъ ўповaніz моегw2: на їдумeю прострY сап0гъ м0й: мнЁ и3ноплемє1нницы покори1шасz.
|
|
11
|
11
|
|
Кто введе́ть м'я во град огражде́нія? Іли́ кто наста́вить м'я до Ідуме́ї?
|
Кто2 введeтъ мS во грaдъ њграждeніz; и3ли2 кто2 настaвитъ мS до їдумeи;
|
|
12
|
12
|
|
Не Ти ли, Бо́же, отри́нувий нас? І не ізи́деши, Бо́же, в си́лах на́ших?
|
Не тh ли, б9е, tри1нувый нaсъ; и3 не и3зhдеши, б9е, въ си1лахъ нaшихъ;
|
|
13
|
13
|
|
Даждь нам по́мощ от ско́рби; і су́єтно спасе́ніє челові́чесько.
|
Дaждь нaмъ п0мощь t ск0рби: и3 сyетно спасeніе человёческо.
|
|
14
|
14
|
|
О Бо́зі сотвори́м си́лу; і Той унічижи́ть стужа́ющия нам.
|
Њ бз7э сотвори1мъ си1лу: и3 т0й ўничижи1тъ стужaющыz нaмъ.
|
|
Псалом 60
|
Pал0мъ …
|
|
1
|
1
|
|
В коне́ць, в пі́снех, Дави́ду псало́м, 60.
|
Въ конeцъ, въ пёснехъ, дв7ду pал0мъ, ….
|
|
2
|
2
|
|
Усли́ши, Бо́же, моле́ніє моє́, воньми́ моли́тві моє́й;
|
Ўслhши, б9е, молeніе моE, вонми2 моли1твэ моeй:
|
|
3
|
3
|
|
от коне́ць землі́ к Тебі́ воззва́х, внегда́ уни́ се́рдце моє́; на ка́мень возне́сл м'я єси́, наста́вил м'я єси́,
|
t конє1цъ земли2 къ тебЁ воззвaхъ, внегдA ўны2 сeрдце моE: на кaмень вознeслъ мS є3си2, настaвилъ мS є3си2,
|
|
4
|
4
|
|
я́ко бил єси́ упова́ніє моє́, столп крі́пости от лиця́ вра́жия.
|
ћкw бhлъ є3си2 ўповaніе моE, ст0лпъ крёпости t лицA врaжіz.
|
|
5
|
5
|
|
Вселю́ся в селе́нії Твоє́м во ві́ки, покри́юся в кро́ві крил Твої́х.
|
Вселю1сz въ селeніи твоeмъ во вёки, покрhюсz въ кр0вэ кри1лъ твои1хъ.
|
|
6
|
6
|
|
Я́ко Ти, Бо́же, усли́шал єси́ моли́тви моя́, дал єси́ достоя́ніє боя́щимся і́мене Твоєго́.
|
Ћкw ты2, б9е, ўслhшалъ є3си2 моли6твы мо‰, дaлъ є3си2 достоsніе боsщымсz и4мене твоегw2.
|
|
7
|
7
|
|
Дні на дні царе́ви приложи́ши, лі́та єго́ до дне ро́да і ро́да.
|
Дни6 на дни6 царє1вы приложи1ши, лBта є3гw2 до днE р0да и3 р0да.
|
|
8
|
8
|
|
Пребу́деть в вік пред Бо́гом; ми́лость і і́стину Єго́ кто взи́щеть?
|
Пребyдетъ въ вёкъ пред8 бGомъ: млcть и3 и4стину є3гw2 кто2 взhщетъ;
|
|
9
|
9
|
|
Та́ко воспою́ і́мені Твоєму́ во ві́ки, возда́ти мі моли́тви моя́ день от дне.
|
Тaкw воспою2 и4мени твоемY во вёки, воздaти ми2 моли6твы мо‰ дeнь t днE.
|
|
1001
|
1001
|
|
Сла́ва:
|
Слaва:
|
|
Псалом 61
|
Pал0мъ …а
|
|
0
|
0
|
|
Псало́м
|
Pал0мъ
|
|
1
|
1
|
|
В коне́ць, о Ідіфу́мі, псало́м Дави́ду, 61.
|
Въ конeцъ, њ їдіfyмэ, pал0мъ дв7ду, …№.
|
|
2
|
2
|
|
Не Бо́гу ли повине́ться душа́ моя́? От Того́ бо спасе́ніє моє́.
|
Не бGу ли повинeтсz душA моS; t тогH бо сп7сeніе моE.
|
|
3
|
3
|
|
І́бо Той — Бог мой і Спас мой, Засту́пник мой; не подви́жуся найпа́че.
|
И$бо т0й бGъ м0й и3 сп7съ м0й, застyпникъ м0й: не подви1жусz наипaче.
|
|
4
|
4
|
|
Доко́лі належите́ на челові́ка? Убива́єте всі ви, я́ко стіні́ преклоне́ні і опло́ту возринове́ну.
|
Док0лэ належитE на человёка; ўбивaете вси2 вы2, ћкw стэнЁ преклонeнэ и3 њпл0ту возриновeну.
|
|
5
|
5
|
|
Оба́че ці́ну мою́ совіща́ша отри́нути, теко́ша в жа́жді; усти́ свої́ми благословля́ху, і се́рдцем свої́м кленя́ху.
|
Nбaче цёну мою2 совэщaша tри1нути, тек0ша въ жaжди: ўсты6 свои1ми благословлsху, и3 сeрдцемъ свои1мъ кленsху.
|
|
6
|
6
|
|
Оба́че Бо́гові повини́ся, душе́ моя́, я́ко от Того́ терпі́ніє моє́.
|
Nбaче бGови повини1сz, душE моS: ћкw t тогw2 терпёніе моE.
|
|
7
|
7
|
|
І́бо Той — Бог мой і Спас мой, Засту́пник мой; не преселю́ся.
|
И$бо т0й бGъ м0й и3 сп7съ м0й, застyпникъ м0й: не преселю1сz.
|
|
8
|
8
|
|
О Бо́зі спасе́ніє моє́ і сла́ва моя́; Бог по́мощі моєя́, і упова́ніє моє́ на Бо́га.
|
Њ бз7э сп7сeніе моE и3 слaва моS: бGъ п0мощи моеS, и3 ўповaніе моE на бGа.
|
|
9
|
9
|
|
Упова́йте на Него́, весь сонм люді́й; ізлія́йте пред Ним сердця́ ва́ша, я́ко Бог помо́щник наш.
|
Ўповaйте на него2, вeсь с0нмъ людjй: и3зліsйте пред8 ни1мъ сердцA в†ша, ћкw бGъ пом0щникъ нaшъ.
|
|
10
|
10
|
|
Оба́че су́єтні си́нове челові́честії, лжи́ві си́нове челові́честії в мі́риліх є́же непра́вдовати; ті́ї от суєти́ вку́пі.
|
Nбaче сyетни сhнове человёчестіи, лжи1ви сhнове человёчестіи въ мёрилэхъ є4же непрaвдовати: тjи t суеты2 вкyпэ.
|
|
11
|
11
|
|
Не упова́йте на непра́вду і на восхище́ніє не жела́йте; бога́тство а́ще тече́ть, не прилага́йте се́рдця.
|
Не ўповaйте на непрaвду, и3 на восхищeніе не желaйте: богaтство ѓще течeтъ, не прилагaйте сeрдца.
|
|
12
|
12
|
|
Єди́ною глаго́ла Бог, дво́я сія́ сли́шах, зане́ держа́ва Бо́жия,
|
Е#ди1ною гlа бGъ, дв0z сі‰ слhшахъ, занE держaва б9іz,
|
|
13
|
13
|
|
і Твоя́, Го́споди, ми́лость; я́ко Ти возда́си кому́ждо по діло́м єго́.
|
и3 твоS, гDи, млcть: ћкw ты2 воздaси комyждо по дэлHмъ є3гw2.
|
|
Псалом 62
|
Pал0мъ …в
|
|
1
|
1
|
|
Псало́м Дави́ду, внегда́ би́ти єму́ в пусти́ні Іуде́йстій, 62.
|
Pал0мъ дв7ду, внегдA бhти є3мY въ пустhни їудeйстэй, …в7.
|
|
2
|
2
|
|
Бо́же, Бо́же мой, к Тебі́ у́тренюю; возжада́ Тебе́ душа́ моя́, коль мно́жицею Тебі́ плоть моя́, в землі́ пу́сті і непрохо́дні і безво́дні.
|
Б9е, б9е м0й, къ тебЁ ќтренюю: возжадA тебE душA моS, к0ль мн0жицею тебЁ пл0ть моS, въ земли2 пyстэ и3 непрох0днэ и3 безв0днэ.
|
|
3
|
3
|
|
Та́ко во святі́м яви́хся Тебі́ ви́діти си́лу Твою́ і сла́ву Твою́.
|
Тaкw во с™ёмъ kви1хсz тебЁ, ви1дэти си1лу твою2 и3 слaву твою2.
|
|
4
|
4
|
|
Я́ко лу́чші ми́лость Твоя́ па́че живо́т; устні́ мої́ похвали́ті Тя.
|
Ћкw лyчши млcть твоS пaче живHтъ: ўстнЁ мои2 похвали1тэ тS.
|
|
5
|
5
|
|
Та́ко благословлю́ Тя в животі́ моє́м і о і́мені Твоє́м воздіжу́ ру́ці мої́.
|
Тaкw благословлю1 тz въ животЁ моeмъ и3 њ и4мени твоeмъ воздэжY рyцэ мои2.
|
|
6
|
6
|
|
Я́ко от ту́ка і ма́сти да іспо́лниться душа́ моя́, і устна́ма ра́дости восхва́лять Тя уста́ моя́.
|
Ћкw t тyка и3 мaсти да и3сп0лнитсz душA моS, и3 ўстнaма рaдости восхвaлzтъ тS ўстA мо‰.
|
|
7
|
7
|
|
А́ще помина́х Тя на посте́лі моє́й, на у́тренніх поуча́хся в Тя;
|
Ѓще поминaхъ тS на постeли моeй, на ќтреннихъ поучaхсz въ тS:
|
|
8
|
8
|
|
я́ко бил єси́ Помо́щник мой, і в кро́ві крилу́ Твоє́ю возра́дуюся.
|
ћкw бhлъ є3си2 пом0щникъ м0й, и3 въ кр0вэ крил{ твоє1ю возрaдуюсz.
|
|
9
|
9
|
|
Прильпе́ душа́ моя́ по Тебі́; мене́ же прия́т десни́ця Твоя́.
|
ПрильпE душA моS по тебЁ: менe же пріsтъ десни1ца твоS.
|
|
10
|
10
|
|
Ті́ї же всу́є іска́ша ду́шу мою́; вни́дуть в преіспо́дняя землі́;
|
Тjи же всyе и3скaша дyшу мою2: вни1дутъ въ преиспHднzz земли2:
|
|
11
|
11
|
|
предадя́ться в ру́ки ору́жія, ча́сті ли́совом бу́дуть.
|
предадsтсz въ рyки nрyжіz, ч†сти ли1совwмъ бyдутъ.
|
|
12
|
12
|
|
Цар же возвесели́ться о Бо́зі; похва́литься всяк клени́йся Ім, я́ко загради́шася уста́ глаго́лющих непра́ведная.
|
Цaрь же возвесели1тсz њ бз7э: похвaлитсz всsкъ кленhйсz и4мъ, ћкw загради1шасz ўстA глаг0лющихъ непрaвєднаz.
|
|
Псалом 63
|
Pал0мъ …г
|
|
1
|
1
|
|
В коне́ць, псало́м Дави́ду, 63.
|
Въ конeцъ, pал0мъ дв7ду, …G.
|
|
2
|
2
|
|
Усли́ши, Бо́же, глас мой, внегда́ моли́тимися к Тебі́; от стра́ха вра́жия ізми́ ду́шу мою́.
|
Ўслhши, б9е, глaсъ м0й, внегдA моли1тимисz къ тебЁ: t стрaха врaжіz и3зми2 дyшу мою2.
|
|
3
|
3
|
|
Покри́й м'я от со́нма лука́внующих, от мно́жества ді́лающих непра́вду;
|
Покрhй мS t с0нма лукaвнующихъ, t мн0жества дёлающихъ непрaвду:
|
|
4
|
4
|
|
і́же ізостри́ша я́ко меч язи́ки своя́, напряго́ша лук свой, вещ го́рку,
|
и5же и3з8wстри1ша ћкw мeчь љзhки сво‰, напрzг0ша лyкъ св0й, вeщь г0рьку,
|
|
5
|
5
|
|
состріля́ти в та́йних непоро́чна; внеза́пу состріля́ють єго́, і не убоя́ться.
|
сострэлsти въ тaйныхъ непор0чна: внезaпу сострэлsютъ є3го2, и3 не ўбоsтсz.
|
|
6
|
6
|
|
Утверди́ша себі́ сло́во лука́воє; пові́даша скри́ти сіть, рі́ша: кто у́зрить їх?
|
Ўтверди1ша себЁ сл0во лукaвое: повёдаша скрhти сёть, рёша: кто2 ќзритъ и5хъ;
|
|
7
|
7
|
|
Іспита́ша беззако́ніє; ізчезо́ша іспита́ющії іспита́нія; присту́пить челові́к, і се́рдце глубоко́.
|
И#спытaша беззак0ніе: и3зчез0ша и3спытaющіи и3спыт†ніz: пристyпитъ человёкъ, и3 сeрдце глубоко2.
|
|
8
|
8
|
|
І вознесе́ться Бог; стрі́ли младе́нець би́ша я́зви їх,
|
И# вознесeтсz бGъ: стрёлы младeнєцъ бhша ћзвы и4хъ,
|
|
9
|
9
|
|
і ізнемого́ша на ня язи́ци їх; смути́шася всі ви́дящії їх.
|
и3 и3знемог0ша на нS kзhцы и4хъ: смути1шасz вси2 ви1дzщіи и5хъ.
|
|
10
|
10
|
|
І убоя́ся всяк челові́к; і возвісти́ша діла́ Бо́жія, і творе́нія Єго́ разумі́ша.
|
И# ўбоsсz всsкъ человёкъ: и3 возвэсти1ша дэлA б9іz, и3 творє1ніz є3гw2 разумёша.
|
|
11
|
11
|
|
Возвесели́ться пра́ведник о Го́споді і упова́єть на Него́; і похва́ляться всі пра́вії се́рдцем.
|
Возвесели1тсz првdникъ њ гDэ и3 ўповaетъ на него2: и3 похвaлzтсz вси2 прaвіи с®цемъ.
|
|
1001
|
1001
|
|
Сла́ва:
|
Слaва:
|
|
Псалом 64
|
Pал0мъ …д
|
|
1
|
1
|
|
В коне́ць, псало́м пі́сні Дави́ду, піснь Ієремі́єва і Ієзекі́їлева, люді́й преселе́нія, єгда́ хотя́ху ісходи́ти, 64.
|
Въ конeцъ, pал0мъ пёсни дв7ду, пёснь їеремjева и3 їезекjилева, людjй преселeніz, є3гдA хотsху и3сходи1ти, …д7.
|
|
2
|
2
|
|
Тебі́ подоба́єть піснь, Бо́же, в Сіо́ні, і Тебі́ возда́сться моли́тва во Ієрусали́мі.
|
ТебЁ подобaетъ пёснь, б9е, въ сіHнэ, и3 тебЁ воздaстсz моли1тва во їеrли1мэ.
|
|
3
|
3
|
|
Усли́ши моли́тву мою́; к Тебі́ вся́ка плоть при́йдеть.
|
Ўслhши моли1тву мою2: къ тебЁ всsка пл0ть пріи1детъ.
|
|
4
|
4
|
|
Словеса́ беззако́нник премого́ша нас; і нече́стія на́ша Ти очи́стиши.
|
СловесA беззакHнникъ премог0ша нaсъ: и3 нечє1стіz н†ша ты2 њчcтиши.
|
|
5
|
5
|
|
Блаже́н, єго́же ізбра́л єси́ і прия́л, всели́ться во дво́ріх Твої́х. Іспо́лнимся во благи́х до́му Твоєго́; свят храм Твой.
|
Бlжeнъ, є3г0же и3збрaлъ є3си2 и3 пріsлъ, всели1тсz во дв0рэхъ твои1хъ. И#сп0лнимсz во бlги1хъ д0му твоегw2: с™ъ хрaмъ тв0й.
|
|
6
|
6
|
|
Ди́вен в пра́вді, усли́ши ни, Бо́же, Спаси́телю наш, упова́ніє всіх конце́й землі́ і су́щих в мо́рі дале́че;
|
Ди1венъ въ прaвдэ, ўслhши ны2, б9е, сп7си1телю нaшъ, ўповaніе всёхъ концeй земли2 и3 сyщихъ въ м0ри далeче:
|
|
7
|
7
|
|
уготовля́яй го́ри крі́постію Своє́ю, препоя́сан си́лою;
|
ўготовлszй г0ры крёпостію своeю, препоsсанъ си1лою:
|
|
8
|
8
|
|
смуща́яй глубину́ морську́ю, шу́му волн Єго́ кто постої́ть? См'яту́ться язи́ци,
|
смущazй глубинY морскyю, шyму в0лнъ є3гw2 кто2 постои1тъ; смzтyтсz kзhцы,
|
|
9
|
9
|
|
і убоя́ться живу́щії в конця́х от зна́меній Твої́х; ісхо́ди у́тра і ве́чера украси́ши.
|
и3 ўбоsтсz живyщіи въ концaхъ t знaменій твои1хъ: и3сх0ды ќтра и3 вeчера ўкраси1ши.
|
|
10
|
10
|
|
Посіти́л єси́ зе́млю і упої́л єси́ ю, умно́жил єси́ обогати́ти ю; ріка́ Бо́жия напо́лнися вод; угото́вал єси́ пи́щу їм, я́ко та́ко (єсть) угото́ваніє.
|
Посэти1лъ є3си2 зeмлю и3 ўпои1лъ є3си2 ю5, ўмн0жилъ є3си2 њбогати1ти ю5: рэкA б9іz нап0лнисz в0дъ: ўгот0валъ є3си2 пи1щу и5мъ, ћкw тaкw (є4сть) ўгот0ваніе.
|
|
11
|
11
|
|
Бразди́ єя́ упо́й, умно́жи жи́та єя́; в ка́плях єя́ возвесели́ться возсія́ющи [прозяба́ющи].
|
Бразды6 є3S ўп0й, ўмн0жи жи6та є3S: въ кaплzхъ є3S возвесели1тсz возсіsющи [прозzбaющи].
|
|
12
|
12
|
|
Благослови́ши віне́ць лі́та бла́гости Твоєя́, і поля́ Твоя́ іспо́лняться ту́ка;
|
Блгcви1ши вэнeцъ лёта блaгости твоеS, и3 полS тво‰ и3сп0лнzтсz тyка:
|
|
13
|
13
|
|
разботі́ють кра́сная пусти́ні, і ра́достію хо́лми препоя́шуться.
|
разботёютъ кр†снаz пустhни, и3 рaдостію х0лми препоsшутсz.
|
|
14
|
14
|
|
Оді́яшася о́вні о́вчії, і удо́лія умно́жать пшени́цю; воззову́ть, і́бо воспою́ть.
|
Њдёzшасz џвни џвчіи, и3 ўдHліz ўмн0жатъ пшени1цу: воззовyтъ, и4бо воспою1тъ.
|
|
Псалом 65
|
Pал0мъ …є
|
|
1
|
1
|
|
В коне́ць, піснь псалма́ воскресе́нія, 65.
|
Въ конeцъ, пёснь pалмA воскrніz, …е7.
|
|
2
|
2
|
|
Воскли́кніте Го́сподеві вся земля́, по́йте же і́мені Єго́, даді́те сла́ву хвалі́ Єго́.
|
Воскли1кните гDеви всS землS, п0йте же и4мени є3гw2, дади1те слaву хвалЁ є3гw2.
|
|
3
|
3
|
|
Рці́те Бо́гу: коль стра́шна діла́ Твоя́? Во мно́жестві си́ли Твоєя́ со́лжуть Тебі́ вразі́ Твої́.
|
Рцhте бGу: к0ль стр†шна дэлA тво‰; во мн0жествэ си1лы твоеS с0лжутъ тебЁ врази2 твои2.
|
|
4
|
4
|
|
Вся земля́ да покло́ниться Тебі́ і поє́ть Тебі́, да поє́ть же і́мені Твоєму́, Ви́шній.
|
ВсS землS да покл0нитсz тебЁ и3 поeтъ тебЁ, да поeтъ же и4мени твоемY, вhшній.
|
|
5
|
5
|
|
Прийді́те і ви́діте діла́ Бо́жія, коль стра́шен в сові́тіх па́че сино́в челові́чеських.
|
Пріиди1те и3 ви1дите дэлA б9іz, к0ль стрaшенъ въ совётэхъ пaче сынHвъ человёческихъ.
|
|
6
|
6
|
|
Обраща́яй мо́ре в су́шу, в ріці́ про́йдуть нога́ми; та́мо возвеселі́мся о Нем,
|
Њбращazй м0ре въ сyшу, въ рэцЁ пр0йдутъ ногaми: тaмw возвесели1мсz њ нeмъ,
|
|
7
|
7
|
|
влади́чествующем си́лою Своє́ю ві́ком; о́чі Єго́ на язи́ки призира́єті; преогорчева́ющії да не возно́сяться в себі́.
|
вLчествующемъ си1лою своeю вёкомъ: џчи є3гw2 на kзhки призирaетэ: преwгорчевaющіи да не возн0сzтсz въ себЁ.
|
|
8
|
8
|
|
Благослові́те, язи́ци, Бо́га на́шего, і усли́шан сотворі́те глас хвали́ Єго́,
|
Благослови1те, kзhцы, бGа нaшего, и3 ўслhшанъ сотвори1те глaсъ хвалы2 є3гw2,
|
|
9
|
9
|
|
поло́жшаго ду́шу мою́ в живо́т, і не да́вшаго во см'яте́ніє ног мої́х.
|
пол0жшагw дyшу мою2 въ жив0тъ, и3 не дaвшаго во смzтeніе н0гъ мои1хъ.
|
|
10
|
10
|
|
Я́ко іскуси́л ни єси́, Бо́же, разже́гл ни єси́, я́коже разжиза́ється сребро́.
|
Ћкw и3скуси1лъ ны2 є3си2, б9е, разжeглъ ны2 є3си2, ћкоже разжизaетсz сребро2.
|
|
11
|
11
|
|
Ввел ни єси́ в сіть, положи́л єси́ ско́рбі на хребті́ на́шем.
|
Ввeлъ ны2 є3си2 въ сёть, положи1лъ є3си2 скHрби на хребтЁ нaшемъ.
|
|
12
|
12
|
|
Возве́л єси́ челові́ки на глави́ на́ша; пройдо́хом сквозі́ огнь і во́ду, і ізве́л єси́ ни в поко́й.
|
Возвeлъ є3си2 человёки на главы6 нaшz: проид0хомъ сквозЁ џгнь и3 в0ду, и3 и3звeлъ є3си2 ны2 въ пок0й.
|
|
13
|
13
|
|
Вни́ду в дом Твой со всесожже́нієм, возда́м Тебі́ моли́тви моя́,
|
Вни1ду въ д0мъ тв0й со всесожжeніемъ, воздaмъ тебЁ моли6твы мо‰,
|
|
14
|
14
|
|
я́же ізреко́сті устні́ мої́, і глаго́лаша уста́ моя́ в ско́рбі моє́й.
|
±же и3зрек0стэ ўстнЁ мои2, и3 глаг0лаша ўстA мо‰ въ ск0рби моeй.
|
|
15
|
15
|
|
Всесожже́нія ту́чна вознесу́ Тебі́ с кади́лом, і овни́, вознесу́ Тебі́ воли́ с козли́.
|
Всесожжє1ніz т{чна вознесY тебЁ съ кади1ломъ, и3 nвны2, вознесY тебЁ волы2 съ козлы6.
|
|
16
|
16
|
|
Прийді́те, усли́шіте, і пові́м вам, всі боя́щіїся Бо́га, єли́ка сотвори́ душі́ моє́й.
|
Пріиди1те, ўслhшите, и3 повёмъ вaмъ, вси2 боsщіисz бGа, є3ли6ка сотвори2 души2 моeй.
|
|
17
|
17
|
|
К Нему́ усти́ мої́ми воззва́х, і вознесо́х под язи́ком мої́м.
|
Къ немY ўсты6 мои1ми воззвaхъ, и3 вознес0хъ под8 љзhкомъ мои1мъ.
|
|
18
|
18
|
|
Непра́вду а́ще узрі́х в се́рдці моє́м, да не усли́шить мене́ Госпо́дь.
|
Непрaвду ѓще ўзрёхъ въ сeрдцы моeмъ, да не ўслhшитъ менє2 гDь.
|
|
19
|
19
|
|
Сего́ ра́ди усли́ша м'я Бог, внят гла́су моле́нія моєго́.
|
Сегw2 рaди ўслhша мS бGъ, внsтъ глaсу молeніz моегw2.
|
|
20
|
20
|
|
Благослове́н Бог, І́же не отста́ви моли́тву мою́ і ми́лость Свою́ от мене́.
|
Блгcвeнъ бGъ, и4же не tстaви моли1тву мою2 и3 млcть свою2 t менє2.
|
|
Псалом 66
|
Pал0мъ …ѕ
|
|
1
|
1
|
|
В коне́ць, в пі́снех, псало́м пі́сні Дави́ду, 66.
|
Въ конeцъ, въ пёснехъ, pал0мъ пёсни дв7ду, …ѕ7.
|
|
2
|
2
|
|
Бо́же, уще́дри ни і благослови́ ни, просвіти́ лице́ Твоє́ на ни і поми́луй ни;
|
Б9е, ўщeдри ны2 и3 блгcви1 ны, просвэти2 лицE твоE на ны2 и3 поми1луй ны2:
|
|
3
|
3
|
|
позна́ти на землі́ путь Твой, во всіх язи́ціх спасе́ніє Твоє́.
|
познaти на земли2 пyть тв0й, во всёхъ kзhцэхъ спcніе твоE.
|
|
4
|
4
|
|
Да іспові́дяться Тебі́ лю́діє, Бо́же, да іспові́дяться Тебі́ лю́діє всі.
|
Да и3сповёдzтсz тебЁ лю1діе, б9е, да и3сповёдzтсz тебЁ лю1діе вси2.
|
|
5
|
5
|
|
Да возвеселя́ться і да возра́дуються язи́ци; я́ко су́диши лю́дем правото́ю і язи́ки на землі́ наста́виши.
|
Да возвеселsтсz и3 да возрaдуютсz kзhцы: ћкw сyдиши лю1демъ правот0ю, и3 kзhки на земли2 настaвиши.
|
|
6
|
6
|
|
Да іспові́дяться Тебі́ лю́діє, Бо́же, да іспові́дяться Тебі́ лю́діє всі.
|
Да и3сповёдzтсz тебЁ лю1діе, б9е, да и3сповёдzтсz тебЁ лю1діе вси2.
|
|
7
|
7
|
|
Земля́ даде́ плод Свой; благослови́ ни, Бо́же, Бо́же наш,
|
ЗемлS дадE пл0дъ св0й: блгcви1 ны, б9е, б9е нaшъ,
|
|
8
|
8
|
|
благослови́ ни, Бо́же; і да убоя́ться Єго́ всі конці́ землі́.
|
блгcви1 ны, б9е: и3 да ўбоsтсz є3гw2 вси2 концы6 земли2.
|
|
1001
|
1001
|
|
Сла́ва:
|
Слaва:
|
|
Псалом 67
|
Pал0мъ …з
|
|
1
|
1
|
|
В коне́ць, псало́м пі́сні Дави́ду, 67.
|
Въ конeцъ, pал0мъ пёсни дв7ду, …з7.
|
|
2
|
2
|
|
Да воскре́снеть Бог, і расточа́ться вразі́ Єго́, і да біжа́ть от лиця́ Єго́ ненави́дящії Єго́.
|
Да воскrнетъ бGъ, и3 расточaтсz врази2 є3гw2, и3 да бэжaтъ t лицA є3гw2 ненави1дzщіи є3го2.
|
|
3
|
3
|
|
Я́ко ізчеза́єть дим, да ізче́знуть; я́ко та́єть воск от лиця́ огня́, та́ко да поги́бнуть грі́шници от лиця́ Бо́жия;
|
Ћкw и3зчезaетъ дhмъ, да и3зчeзнутъ: ћкw тaетъ в0скъ t лицA nгнS, тaкw да поги1бнутъ грBшницы t лицA б9іz:
|
|
4
|
4
|
|
а пра́ведници да возвеселя́ться, да возра́дуються пред Бо́гом, да насладя́ться в весе́лії.
|
ґ првdницы да возвеселsтсz, да возрaдуютсz пред8 бGомъ, да насладsтсz въ весeліи.
|
|
5
|
5
|
|
Воспо́йте Бо́гу, по́йте і́мені Єго́; путесотворі́те возше́дшему на за́пади, Госпо́дь — і́м'я Єму́; і ра́дуйтеся пред Ним.
|
Восп0йте бGу, п0йте и4мени є3гw2: путесотвори1те возшeдшему на зaпады, гDь и4мz є3мY: и3 рaдуйтесz пред8 ни1мъ.
|
|
6
|
6
|
|
Да см'яту́ться от лиця́ Єго́, Отця́ си́рих і Судії́ вдови́ць; Бог в мі́сті святі́м Своє́м.
|
Да смzтyтсz t лицA є3гw2, nц7A си1рыхъ и3 судіи2 вдови1цъ: бGъ въ мёстэ с™ёмъ своeмъ.
|
|
7
|
7
|
|
Бог вселя́єть єдиноми́сленния в дом, ізводя́ окова́нния му́жеством, та́кожде преогорчева́ющия живу́щия во гробі́х.
|
БGъ вселsетъ є3диномhслєнныz въ д0мъ, и3зводS њков†нныz мyжествомъ, тaкожде преwгорчевaющыz живyщыz во гробёхъ.
|
|
8
|
8
|
|
Бо́же, внегда́ ісходи́ти Тебі́ пред людьми́ Твої́ми, внегда́ мимоходи́ти Тебі́ в пусти́ні,
|
Б9е, внегдA и3сходи1ти тебЁ пред8 людьми2 твои1ми, внегдA мимоходи1ти тебЁ въ пустhни,
|
|
9
|
9
|
|
земля́ потрясе́ся, і́бо небеса́ ка́нуша от лиця́ Бо́га Сина́їна, от лиця́ Бо́га Ізра́їлева.
|
землS потрzсeсz, и4бо небесA кaнуша t лицA бGа сінaина, t лицA бGа ї}лева.
|
|
10
|
10
|
|
Дождь во́лен отлучи́ши, Бо́же, достоя́нію Твоєму́, і ізнемо́же, Ти же соверши́л єси́ є.
|
Д0ждь в0ленъ tлучи1ши, б9е, достоsнію твоемY, и3 и3знем0же, тh же соверши1лъ є3си2 є5.
|
|
11
|
11
|
|
Живо́тная Твоя́ живу́ть на ней; угото́вал єси́ бла́гостію Твоє́ю ни́щему, Бо́же.
|
ЖивHтнаz тво‰ живyтъ на нeй: ўгот0валъ є3си2 бlгостію твоeю ни1щему, б9е.
|
|
12
|
12
|
|
Госпо́дь дасть глаго́л благовіству́ющим си́лою мно́гою;
|
ГDь дaстъ глаг0лъ благовэствyющымъ си1лою мн0гою:
|
|
13
|
13
|
|
Цар Сил возлю́бленнаго, красото́ю [ра́ди красоти́] до́му разділи́ти кори́сти.
|
цRь си1лъ возлю1бленнагw, красот0ю [рaди красоты2] д0му раздэли1ти кwрhсти.
|
|
14
|
14
|
|
А́ще поспите́ посреді́ преді́л, крилі́ голуби́ні посре́брені, і междора́мія єя́ в блеща́нії зла́та;
|
Ѓще поспитE посредЁ предBлъ, крилB голуби6нэ посрeбрєнэ, и3 междор†міz є3S въ блещaніи злaта:
|
|
15
|
15
|
|
внегда́ ра́знствить Небе́сний царі́ на ней, осніжа́ться в Селмо́ні.
|
внегдA рaзнствитъ нбcный цари6 на нeй, њснэжaтсz въ селмHнэ.
|
|
16
|
16
|
|
Гора́ Бо́жия, гора́ ту́чная, гора́ усире́нная, гора́ ту́чная.
|
ГорA б9іz, горA тyчнаz, горA ўсырeннаz, горA тyчнаz.
|
|
17
|
17
|
|
Вску́ю непщу́єте, го́ри усире́нния? Гора́, ю́же благоволи́ Бог жи́ти в ней; і́бо Госпо́дь всели́ться до конця́.
|
Вскyю непщyете, г0ры ўсырє1нныz; горA, ю4же бlговоли2 бGъ жи1ти въ нeй: и4бо гDь всели1тсz до концA.
|
|
18
|
18
|
|
Колесни́ця Бо́жия тьма́ми тем, ти́сяща гобзу́ющих; Госпо́дь в них в Сина́ї во святі́м.
|
Колесни1ца б9іz тмaми тeмъ, тhсzща гобзyющихъ: гDь въ ни1хъ въ сінaи во с™ёмъ.
|
|
19
|
19
|
|
Возше́л єси́ на висоту́, пліни́л єси́ плін; прия́л єси́ дая́нія в челові́ціх, і́бо не покаря́ющияся, є́же всели́тися.
|
Возшeлъ є3си2 на высотY, плэни1лъ є3си2 плёнъ: пріsлъ є3си2 да‰ніz въ человёцэхъ, и4бо не покарsющыzсz, є4же всели1тисz.
|
|
20
|
20
|
|
Госпо́дь Бог благослове́н, благослове́н Госпо́дь день дне; поспіши́ть нам Бог спаcе́ній на́ших.
|
ГDь бGъ блгcвeнъ, блгcвeнъ гDь дeнь днE: поспэши1тъ нaмъ бGъ спcній нaшихъ.
|
|
21
|
21
|
|
Бог наш — Бог, є́же спаса́ти; і Госпо́дня, Госпо́дня ісхо́дища сме́ртная.
|
БGъ нaшъ бGъ є4же сп7сaти: и3 гDнz, гDнz и3схHдища смє1ртнаz.
|
|
22
|
22
|
|
Оба́че Бог сокруши́ть глави́ враго́в Свої́х, верх влас преходя́щих в прегріше́ніїх свої́х.
|
Nбaче бGъ сокруши1тъ главы6 врагHвъ свои1хъ, вeрхъ вл†съ преходsщихъ въ прегрэшeніихъ свои1хъ.
|
|
23
|
23
|
|
Рече́ Госпо́дь: от Васа́на обращу́, обращу́ во глубина́х морськи́х;
|
РечE гDь: t васaна њбращY, њбращY во глубинaхъ морски1хъ:
|
|
24
|
24
|
|
я́ко да омо́читься нога́ твоя́ в кро́ві, язи́к пес твої́х от враг от него́.
|
ћкw да њм0читсz ногA твоS въ кр0ви, љзhкъ пє1съ твои1хъ t вр†гъ t негw2.
|
|
25
|
25
|
|
Ви́діна би́ша ше́ствія Твоя́, Бо́же, ше́ствія Бо́га моєго́ Царя́, І́же во святі́м.
|
Ви6дэна бhша шє1ствіz тво‰, б9е, шє1ствіz бGа моегw2 цRS, и4же во с™ёмъ.
|
|
26
|
26
|
|
Предвари́ша кня́зі близ пою́щих, посреді́ дів тимпа́нниць.
|
Предвари1ша кн‰зи бли1з8 пою1щихъ, посредЁ дёвъ тmмпaнницъ.
|
|
27
|
27
|
|
В це́рквах благослові́те Бо́га — Го́спода от істо́чник Ізра́їлевих.
|
Въ цRквахъ благослови1те бGа, гDа t и3стHчникъ ї}левыхъ.
|
|
28
|
28
|
|
Та́мо Веніамі́н юні́йшій во у́жасі, кня́зі Іу́дови влади́ки їх, кня́зі Завуло́ні, кня́зі Неффали́млі.
|
Тaмw веніамjнъ ю3нёйшій во ќжасэ, кн‰зи їyдовы владhки и4хъ, кн‰зи завулw6ни, кнsзи нефfал‡мли.
|
|
29
|
29
|
|
Запові́ждь, Бо́же, си́лою Твоє́ю; укріпи́, Бо́же, сіє́, є́же соді́лал єси́ в нас.
|
Заповёждь, б9е, си1лою твоeю: ўкрэпи2, б9е, сіE, є4же содёлалъ є3си2 въ нaсъ.
|
|
30
|
30
|
|
От хра́ма Твоєго́ во Ієрусали́м Тебі́ принесу́ть ца́ріє да́ри.
|
T хрaма твоегw2 во їеrли1мъ тебЁ принесyтъ цaріе дaры.
|
|
31
|
31
|
|
Запрети́ звіре́м тро́стним; сонм юне́ць в ю́ницях людськи́х, є́же затвори́ти іскуше́нния сребро́м; расточи́ язи́ки, хотя́щия бра́нем.
|
Запрети2 ѕвэрє1мъ трHстнымъ: с0нмъ ю3нє1цъ въ ю4ницахъ людски1хъ, є4же затвори1ти и3скушє1нныz сребр0мъ: расточи2 kзhки хотsщыz брaнемъ.
|
|
32
|
32
|
|
При́йдуть моли́твенници от Єги́пта; Ефіо́пія предвари́ть ру́ку свою́ к Бо́гу.
|
Пріи1дутъ моли6твенницы t є3гЂпта: є3fі0піа предвари1тъ рyку свою2 къ бGу.
|
|
33
|
33
|
|
Ца́рства земна́я, по́йте Бо́гу, воспо́йте Го́сподеві,
|
Ц†рства земн†z, п0йте бGу, восп0йте гDеви,
|
|
34
|
34
|
|
возше́дшему на Не́бо небесе́ на восто́ки; се, дасть гла́су Своєму́ глас си́ли.
|
возшeдшему на нб7о нб7сE на вост0ки: сE, дaстъ глaсу своемY глaсъ си1лы.
|
|
35
|
35
|
|
Даді́те сла́ву Бо́гові; на Ізра́їлі велелі́пота Єго́, і си́ла Єго́ на о́блаціх.
|
Дади1те слaву бGови: на ї}ли велелёпота є3гw2, и3 си1ла є3гw2 на w4блацэхъ.
|
|
36
|
36
|
|
Ди́вен Бог во святи́х свої́х; Бог Ізра́їлев, той дасть си́лу і держа́ву лю́дем Свої́м. Благослове́н Бог.
|
Ди1венъ бGъ во с™hхъ свои1хъ: бGъ ї}левъ, т0й дaстъ си1лу и3 держaву лю1демъ свои6мъ. Блгcвeнъ бGъ.
|
|
1001
|
1001
|
|
Сла́ва:
|
Слaва:
|
|
Псалом 68
|
Pал0мъ …и
|
|
1
|
1
|
|
В коне́ць, о ізмі́ншихся [о іму́щих ізміни́тися], псало́м Дави́ду, 68.
|
Въ конeцъ, њ и3змёншихсz [њ и3мyщихъ и3змэни1тисz], pал0мъ дв7ду, …}.
|
|
2
|
2
|
|
Спаси́ м'я, Бо́же, я́ко внидо́ша во́ди до душі́ моєя́.
|
Сп7си1 мz, б9е, ћкw внид0ша в0ды до души2 моеS.
|
|
3
|
3
|
|
Углібо́х в тимі́нії глубини́, і ність постоя́нія; прийдо́х во глубини́ морські́я, і бу́ря потопи́ м'я.
|
Ўглэб0хъ въ тимёніи глубины2, и3 нёсть постоsніz: пріид0хъ во глубины6 морск‡z, и3 бyрz потопи1 мz.
|
|
4
|
4
|
|
Утруди́хся зови́й, ізмолче́ горта́нь мой; ісчезо́сті о́чі мої́, от є́же упова́ти мі на Бо́га моєго́.
|
Ўтруди1хсz зовhй, и3змолчE гортaнь м0й: и3счез0стэ џчи мои2, t є4же ўповaти ми2 на бGа моего2.
|
|
5
|
5
|
|
Умно́жишася па́че влас глави́ моєя́ ненави́дящії м'я ту́не; укріпи́шася вразі́ мої́, ізгоня́щії м'я непра́ведно; я́же не восхища́х, тогда́ воздая́х.
|
Ўмн0жишасz пaче вл†съ главы2 моеS ненави1дzщіи мS тyне: ўкрэпи1шасz врази2 мои2, и3згонsщіи мS непрaведнw: ±же не восхищaхъ, тогдA воздаsхъ.
|
|
6
|
6
|
|
Бо́же, Ти уві́діл єси́ безу́міє моє́, і прегріше́нія моя́ от Тебе́ не утаї́шася.
|
Б9е, ты2 ўвёдэлъ є3си2 безyміе моE, и3 прегрэшє1ніz мо‰ t тебє2 не ўтаи1шасz.
|
|
7
|
7
|
|
Да не постидя́ться о мні терп'я́щії Тебе́, Го́споди, Го́споди Сил; ніже́ да посра́м'яться о мні і́щущії Тебе́, Бо́же Ізра́їлев.
|
Да не постыдsтсz њ мнЁ терпsщіи тебE, гDи, гDи си1лъ: нижE да посрaмzтсz њ мнЁ и4щущіи тебE, б9е ї}левъ.
|
|
8
|
8
|
|
Я́ко Тебе́ ра́ди претерпі́х поноше́ніє, покри́ срамота́ лице́ моє́.
|
Ћкw тебє2 рaди претерпёхъ поношeніе, покры2 срамотA лицE моE.
|
|
9
|
9
|
|
Чуждь бих бра́тії моє́й і стра́нен синово́м ма́тере моєя́;
|
Чyждь бhхъ брaтіи моeй и3 стрaненъ сыновHмъ мaтере моеS:
|
|
10
|
10
|
|
я́ко ре́вность до́му Твоєго́ сніде́ м'я, і поноше́нія понося́щих Ті нападо́ша на м'я.
|
ћкw рeвность д0му твоегw2 снэдe мz, и3 поношє1ніz поносsщихъ ти2 напад0ша на мS.
|
|
11
|
11
|
|
І покри́х посто́м ду́шу мою́, і бисть в поноше́ніє мні;
|
И# покрhхъ пост0мъ дyшу мою2, и3 бhсть въ поношeніе мнЁ:
|
|
12
|
12
|
|
і положи́х одія́ніє моє́ вре́тище, і бих їм в при́тчу.
|
и3 положи1хъ њдэsніе моE врeтище, и3 бhхъ и5мъ въ при1тчу.
|
|
13
|
13
|
|
О мні глумля́хуся сідя́щії во враті́х, і о мні поя́ху пію́щії вино́.
|
Њ мнЁ глумлsхусz сэдsщіи во вратёхъ, и3 њ мнЁ поsху пію1щіи віно2.
|
|
14
|
14
|
|
Аз же моли́твою моє́ю к Тебі́, Бо́же; вре́м'я благоволе́нія, Бо́же; во мно́жестві ми́лости Твоєя́ усли́ши м'я, во і́стині спаcе́нія Твоєго́.
|
Ѓзъ же моли1твою моeю къ тебЁ, б9е: врeмz бlговолeніz, б9е: во мн0жествэ млcти твоеS ўслhши мS, во и4стинэ спcніz твоегw2.
|
|
15
|
15
|
|
Спаси́ м'я от бре́нія, да не углі́бну; да ізба́влюся от ненави́дящих м'я і от глубо́ких вод.
|
Сп7си1 мz t брeніz, да не ўглёбну: да и3збaвлюсz t ненави1дzщихъ мS и3 t глуб0кихъ в0дъ.
|
|
16
|
16
|
|
Да не потопи́ть мене́ бу́ря водна́я, ніже́ да пожре́ть мене́ глубина́, ніже́ сведе́ть о мні рове́нник уст свої́х.
|
Да не потопи1тъ менE бyрz воднaz, нижE да пожрeтъ менE глубинA, нижE сведeтъ њ мнЁ ровeнникъ ќстъ свои1хъ.
|
|
17
|
17
|
|
Усли́ши м'я, Го́споди, я́ко бла́га ми́лость Твоя́; по мно́жеству щедро́т Твої́х при́зри на м'я.
|
Ўслhши мS, гDи, ћкw бlга млcть твоS: по мн0жеству щедр0тъ твои1хъ при1зри на мS.
|
|
18
|
18
|
|
Не отврати́ лиця́ Твоєго́ от о́трока Твоєго́, я́ко скорблю́; ско́ро усли́ши м'я.
|
Не tврати2 лицA твоегw2 t џтрока твоегw2, ћкw скорблю2: ск0рw ўслhши мS.
|
|
19
|
19
|
|
Воньми́ душі́ моє́й і ізба́ви ю; враг мої́х ра́ди ізба́ви м'я.
|
Вонми2 души2 моeй и3 и3збaви ю5: вр†гъ мои1хъ рaди и3збaви мS.
|
|
20
|
20
|
|
Ти бо ві́си поноше́ніє моє́, і студ мой, і срамоту́ мою́; пред Тобо́ю всі оскорбля́ющії м'я.
|
Тh бо вёси поношeніе моE, и3 стyдъ м0й, и3 срамотY мою2: пред8 тоб0ю вси2 њскорблsющіи мS.
|
|
21
|
21
|
|
Поноше́ніє ча́яше душа́ моя́ і страсть; і ждах соскорбя́щаго, і не бі, і утіша́ющих, і не обріто́х.
|
Поношeніе чazше душA моS и3 стрaсть: и3 ждaхъ соскорбsщагw, и3 не бЁ, и3 ўтэшaющихъ, и3 не њбрэт0хъ.
|
|
22
|
22
|
|
І да́ша в снідь мою́ желчь, і в жа́жду мою́ напої́ша м'я о́цта.
|
И# дaша въ снёдь мою2 жeлчь, и3 въ жaжду мою2 напои1ша мS џцта.
|
|
23
|
23
|
|
Да бу́деть трапе́за їх пред ни́ми в сіть, і в воздая́ніє, і в собла́зн.
|
Да бyдетъ трапeза и4хъ пред8 ни1ми въ сёть и3 въ воздаsніе и3 въ соблaзнъ.
|
|
24
|
24
|
|
Да помрача́ться о́чі їх, є́же не ви́діти, і хребе́т їх ви́ну сляци́.
|
Да помрачaтсz џчи и4хъ, є4же не ви1дэти, и3 хребeтъ и4хъ вhну слzцы2.
|
|
25
|
25
|
|
Проли́й на ня гнів Твой, і я́рость гні́ва Твоєго́ да пости́гнеть їх.
|
Пролjй на нS гнёвъ тв0й, и3 ћрость гнёва твоегw2 да пости1гнетъ и5хъ.
|
|
26
|
26
|
|
Да бу́деть двор їх пуст, і в жили́щих їх да не бу́деть живи́й.
|
Да бyдетъ дв0ръ и4хъ пyстъ, и3 въ жили1щихъ и4хъ да не бyдетъ живhй.
|
|
27
|
27
|
|
Зане́ єго́же Ти порази́л єси́, ті́ї погна́ша, і к болі́зні язв мої́х приложи́ша.
|
ЗанE є3г0же ты2 порази1лъ є3си2, тjи погнaша, и3 къ болёзни ћзвъ мои1хъ приложи1ша.
|
|
28
|
28
|
|
Приложи́ беззако́ніє к беззако́нію їх, і да не вни́дуть в пра́вду Твою́.
|
Приложи2 беззак0ніе къ беззак0нію и4хъ, и3 да не вни1дутъ въ прaвду твою2.
|
|
29
|
29
|
|
Да потреб'я́ться от кни́ги живи́х, і с пра́ведними да не напи́шуться.
|
Да потребsтсz t кни1ги живhхъ, и3 съ првdными да не напи1шутсz.
|
|
30
|
30
|
|
Нищ і боля́й єсьм аз; спасе́ніє Твоє́, Бо́же, да при́йметь м'я.
|
Ни1щъ и3 болsй є4смь ѓзъ: спcніе твоE, б9е, да пріи1метъ мS.
|
|
31
|
31
|
|
Восхвалю́ і́м'я Бо́га моєго́ с пі́снію, возвели́чу Єго́ во хвале́нії;
|
Восхвалю2 и4мz бGа моегw2 съ пёснію, возвели1чу є3го2 во хвалeніи:
|
|
32
|
32
|
|
і уго́дно бу́деть Бо́гу па́че тельця́ ю́на, ро́ги ізнося́ща і па́знокти.
|
и3 ўг0дно бyдетъ бGу пaче телцA ю4на, р0ги и3зносsща и3 пaзнwкти.
|
|
33
|
33
|
|
Да у́зрять ни́щії і возвеселя́ться; взищі́те Бо́га, і жива́ бу́деть душа́ ва́ша.
|
Да ќзрzтъ ни1щіи и3 возвеселsтсz: взыщи1те бGа, и3 живA бyдетъ душA вaша.
|
|
34
|
34
|
|
Я́ко усли́ша убо́гія Госпо́дь, і окова́нния Своя́ не унічижи́.
|
Ћкw ўслhша ўбHгіz гDь, и3 њков†нныz сво‰ не ўничижи2.
|
|
35
|
35
|
|
Да восхва́лять Єго́ небеса́ і земля́, мо́ре і вся живу́щая в нем.
|
Да восхвaлzтъ є3го2 нб7сA и3 землS, м0ре и3 вс‰ жив{щаz въ нeмъ.
|
|
36
|
36
|
|
Я́ко Бог спасе́ть Сіо́на, і сози́ждуться гра́ди Іуде́йстії, і вселя́ться та́мо і наслі́дять ї;
|
Ћкw бGъ сп7сeтъ сіHна, и3 сози1ждутсz грaди їудeйстіи, и3 вселsтсz тaмw и3 наслёдzтъ и5:
|
|
37
|
37
|
|
і сі́м'я рабо́в Твої́х удержи́ть ї, і лю́б'ящії і́м'я Твоє́ вселя́ться в нем.
|
и3 сёмz рабHвъ твои1хъ ўдержи1тъ и5, и3 лю1бzщіи и4мz твоE вселsтсz въ нeмъ.
|
|
Псалом 69
|
Pал0мъ …f
|
|
1
|
1
|
|
В коне́ць Дави́ду, в воспомина́ніє, во є́же спасти́ м'я Го́споду, 69.
|
Въ конeцъ дв7ду, въ воспоминaніе, во є4же сп7сти1 мz гDу, …f7.
|
|
2
|
2
|
|
Бо́же, в по́мощ мою́ воньми́; Го́споди, помощи́ мі потщи́ся.
|
Б9е, въ п0мощь мою2 вонми2: гDи, помощи1 ми потщи1сz.
|
|
3
|
3
|
|
Да постидя́ться і посра́м'яться і́щущії ду́шу мою́, да возвратя́ться всп'ять і постидя́ться хотя́щії мі зла́я;
|
Да постыдsтсz и3 посрaмzтсz и4щущіи дyшу мою2, да возвратsтсz вспsть и3 постыдsтсz хотsщіи ми2 ѕл†z:
|
|
4
|
4
|
|
да возратя́ться а́біє стидя́щеся глаго́лющії мі: бла́гоже, бла́гоже!
|
да возратsтсz ѓбіе стыдsщесz глаг0лющіи ми2: блaгоже, блaгоже.
|
|
5
|
5
|
|
Да возра́дуються і возвеселя́ться о Тебі́ всі і́щущії Тебе́, Бо́же; і да глаго́лють ви́ну: «Да возвели́читься Госпо́дь!», лю́б'ящії спасе́ніє Твоє́.
|
Да возрaдуютсz и3 возвеселsтсz њ тебЁ вси2 и4щущіи тебE, б9е: и3 да глаг0лютъ вhну, да возвели1читсz гDь, лю1бzщіи спcніе твоE.
|
|
6
|
6
|
|
Аз же нищ єсьм і убо́г, Бо́же, помози́ мі; Помо́щник мой і Ізба́витель мой єси́ Ти, Го́споди, не закосни́.
|
Ѓзъ же ни1щъ є4смь и3 ўб0гъ, б9е, помози1 ми: пом0щникъ м0й и3 и3збaвитель м0й є3си2 ты2, гDи, не закосни2.
|
|
1001
|
1001
|
|
Сла́ва:
|
Слaва:
|
|
Псалом 70
|
Pал0мъ o7
|
|
0
|
0
|
|
Дави́ду псало́м, сино́в Іонада́вових і пе́рвих плі́ншихся, не надпи́сан у євре́й, 70.
|
Дв7ду pал0мъ, сынHвъ їwнадaвовыхъ и3 пeрвыхъ плёншихсz, не надпи1санъ ў є3врє1й, о7.
|
|
1
|
1
|
|
На Тя, Го́споди, упова́х, да не постижу́ся во вік.
|
На тS, гDи, ўповaхъ, да не постыжyсz въ вёкъ.
|
|
2
|
2
|
|
Пра́вдою Твоє́ю ізба́ви м'я і ізми́ м'я; приклони́ ко мні у́хо Твоє́ і спаси́ м'я.
|
Прaвдою твоeю и3збaви мS и3 и3зми1 мz: приклони2 ко мнЁ ќхо твоE и3 сп7си1 мz.
|
|
3
|
3
|
|
Бу́ди мі в Бо́га Защи́тителя і в мі́сто крі́пко спасти́ м'я, я́ко утвержде́ніє моє́ і прибі́жище моє́ єси́ Ти.
|
Бyди ми2 въ бGа защи1тителz и3 въ мёсто крёпко спcти1 мz: ћкw ўтверждeніе моE и3 прибёжище моE є3си2 ты2.
|
|
4
|
4
|
|
Бо́же мой, ізба́ви м'я із руки́ грі́шнаго, із руки́ законопресту́пнаго і оби́дящаго.
|
Б9е м0й, и3збaви мS и3з8 руки2 грёшнагw, и3з8 руки2 законопрестyпнагw и3 њби1дzщагw:
|
|
5
|
5
|
|
Я́ко Ти єси́ терпі́ніє моє́, Го́споди, Го́споди, упова́ніє моє́ от ю́ности моєя́.
|
ћкw ты2 є3си2 терпёніе моE, гDи, гDи, ўповaніе моE t ю4ности моеS.
|
|
6
|
6
|
|
В Тебі́ утверди́хся от утро́би, от чре́ва ма́тере моєя́ Ти єси́ мой покрови́тель, о Тебі́ пі́ніє моє́ ви́ну.
|
Въ тебЁ ўтверди1хсz t ўтр0бы, t чрeва мaтере моеS ты2 є3си2 м0й покрови1тель: њ тебЁ пёніе моE вhну.
|
|
7
|
7
|
|
Я́ко чу́до бих мно́гим, і Ти помо́щник мой крі́пок.
|
Ћкw чyдо бhхъ мнHгимъ: и3 ты2 пом0щникъ м0й крёпокъ.
|
|
8
|
8
|
|
Да іспо́лняться уста́ моя́ хвале́нія, я́ко да воспою́ сла́ву Твою́, весь день великолі́піє Твоє́.
|
Да и3сп0лнzтсz ўстA мо‰ хвалeніz, ћкw да воспою2 слaву твою2, вeсь дeнь великолёпіе твоE.
|
|
9
|
9
|
|
Не отве́ржи мене́ во вре́м'я ста́рости, внегда́ оскудіва́ти крі́пості моє́й, не оста́ви мене́.
|
Не tвeржи менє2 во врeмz стaрости: внегдA њскудэвaти крёпости моeй, не њстaви менє2.
|
|
10
|
10
|
|
Я́ко рі́ша вразі́ мої́ мні, і стрегу́щії ду́шу мою́ совіща́ша вку́пі,
|
Ћкw рёша врази2 мои2 мнЁ, и3 стрегyщіи дyшу мою2 совэщaша вкyпэ,
|
|
11
|
11
|
|
глаго́люще: Бог оста́вил єсть єго́, пожені́те і імі́те єго́, я́ко ність ізбавля́яй.
|
глаг0люще: бGъ њстaвилъ є4сть є3го2, пожени1те и3 и3ми1те є3го2, ћкw нёсть и3збавлszй.
|
|
12
|
12
|
|
Бо́же мой, не удали́ся от мене́; Бо́же мой, в по́мощ мою́ воньми́.
|
Б9е м0й, не ўдали1сz t менє2: б9е м0й, въ п0мощь мою2 вонми2.
|
|
13
|
13
|
|
Да постидя́ться і ізче́знуть оклевета́ющії ду́шу мою́, да облеку́ться в студ і срам і́щущії зла́я мні.
|
Да постыдsтсz и3 и3зчeзнутъ њклеветaющіи дyшу мою2, да њблекyтсz въ стyдъ и3 срaмъ и4щущіи ѕл†z мнЁ.
|
|
14
|
14
|
|
Аз же всегда́ возупова́ю на Тя, і приложу́ на вся́ку похвалу́ Твою́.
|
Ѓзъ же всегдA воз8уповaю на тS, и3 приложY на всsку похвалY твою2.
|
|
15
|
15
|
|
Уста́ моя́ возвістя́ть пра́вду Твою́, весь день — спасе́ніє Твоє́, я́ко не позна́х кни́жная.
|
ЎстA мо‰ возвэстsтъ прaвду твою2, вeсь дeнь спcніе твоE, ћкw не познaхъ кни6жнаz.
|
|
16
|
16
|
|
Вни́ду в си́лі Госпо́дні; Го́споди, пом'яну́ пра́вду Тебе́ єди́наго.
|
Вни1ду въ си1лэ гDни: гDи, помzнY прaвду тебє2 є3ди1нагw.
|
|
17
|
17
|
|
Бо́же мой, ї́мже научи́л м'я єси́ от ю́ности моєя́, і дони́ні возвіщу́ чудеса́ Твоя́.
|
Б9е м0й, и5мже научи1лъ мS є3си2 t ю4ности моеS, и3 донн7э возвэщY чудесA тво‰.
|
|
18
|
18
|
|
І да́же до ста́рости і престарі́нія, Бо́же мой, не оста́ви мене́, до́ндеже возвіщу́ ми́шцю Твою́ ро́ду всему́ гряду́щему,
|
И# дaже до стaрости и3 престарёніz, б9е м0й, не њстaви менє2, д0ндеже возвэщY мhшцу твою2 р0ду всемY грzдyщему,
|
|
19
|
19
|
|
си́лу Твою́ і пра́вду Твою́, Бо́же, да́же до ви́шніх, я́же сотвори́л мі єси́ вели́чія; Бо́же, кто подо́бен Тебі́?
|
си1лу твою2 и3 прaвду твою2, б9е, дaже до вhшнихъ, ±же сотвори1лъ ми2 є3си2 вели6чіz: б9е, кто2 под0бенъ тебЁ;
|
|
20
|
20
|
|
Єли́ки яви́л мі єси́ ско́рбі мно́гі і зли? І обра́щся оживотвори́л м'я єси́ і от бездн землі́ возве́л м'я єси́.
|
Е#ли6ки kви1лъ ми2 є3си2 скHрби мнHги и3 ѕлы2; и3 њбрaщьсz њживотвори1лъ мS є3си2 и3 t бeзднъ земли2 возвeлъ мS є3си2.
|
|
21
|
21
|
|
Умно́жил єси́ на мні вели́чествіє Твоє́, і обра́щся уті́шил м'я єси́, і от бездн землі́ па́ки возве́л м'я єси́.
|
Ўмн0жилъ є3си2 на мнЁ вели1чествіе твоE, и3 њбрaщьсz ўтёшилъ мS є3си2, и3 t бeзднъ земли2 пaки возвeлъ мS є3си2.
|
|
22
|
22
|
|
І́бо аз іспові́мся Тебі́ в лю́дех, Го́споди, в сосу́діх псало́мських і́стину Твою́, Бо́же. Воспою́ Тебі́ в гу́слех, Святи́й Ізра́їлев.
|
И$бо ѓзъ и3сповёмсz тебЁ въ лю1дехъ, гDи, въ сосyдэхъ pал0мскихъ и4стину твою2, б9е: воспою2 тебЁ въ гyслехъ, с™hй ї}левъ.
|
|
23
|
23
|
|
Возра́дуєтіся устні́ мої́, єгда́ воспою́ Тебі́, і душа́ моя́, ю́же єси́ ізба́вил.
|
Возрaдуетэсz ўстнЁ мои2, є3гдA воспою2 тебЁ, и3 душA моS, ю4же є3си2 и3збaвилъ:
|
|
24
|
24
|
|
Єще́ же і язи́к мой весь день поучи́ться пра́вді Твоє́й, єгда́ постидя́ться і посра́м'яться і́щущий зла́я мні.
|
є3щe же и3 љзhкъ м0й вeсь дeнь поучи1тсz прaвдэ твоeй, є3гдA постыдsтсz и3 посрaмzтсz и4щущій ѕл†z мнЁ.
|
|
Псалом 71
|
Pал0мъ o7а
|
|
0
|
0
|
|
О Соломо́ні, псало́м Дави́ду, 71.
|
Њ соломHнэ, pал0мъ дв7ду, о7№.
|
|
1
|
1
|
|
Бо́же, суд Твой царе́ві даждь, і пра́вду Твою́ си́ну царе́ву;
|
Б9е, сyдъ тв0й царeви дaждь, и3 прaвду твою2 сhну царeву:
|
|
2
|
2
|
|
суди́ти лю́дем Твої́м в пра́вді і ни́щим Твої́м в суді́.
|
суди1ти лю1демъ твои6мъ въ прaвдэ и3 ни1щымъ твои6мъ въ судЁ.
|
|
3
|
3
|
|
Да воспри́ймуть го́ри мир лю́дем і хо́лми пра́вду.
|
Да воспріи1мутъ г0ры ми1ръ лю1демъ и3 х0лми прaвду.
|
|
4
|
4
|
|
Су́дить ни́щим людськи́м, і спасе́ть си́ни убо́гих, і смири́ть клеветника́.
|
Сyдитъ ни1щымъ людски6мъ, и3 спасeтъ сhны ўб0гихъ, и3 смири1тъ клеветникA.
|
|
5
|
5
|
|
І пребу́деть с со́лнцем, і пре́жде луни́ ро́да родо́в.
|
И# пребyдетъ съ с0лнцемъ, и3 прeжде луны2 р0да родHвъ.
|
|
6
|
6
|
|
Сни́деть, я́ко дождь на руно́, і я́ко ка́пля ка́плющая на зе́млю.
|
Сни1детъ ћкw д0ждь на руно2, и3 ћкw кaплz кaплющаz на зeмлю.
|
|
7
|
7
|
|
Возсія́єть во днех єго́ пра́вда і мно́жество ми́ра, до́ндеже оти́меться луна́.
|
Возсіsетъ во днeхъ є3гw2 прaвда и3 мн0жество ми1ра, д0ндеже tи1метсz лунA.
|
|
8
|
8
|
|
І облада́єть от мо́ря до мо́ря, і от рік до коне́ць вселе́нния.
|
И# њбладaетъ t м0рz до м0рz, и3 t рёкъ до конє1цъ вселeнныz.
|
|
9
|
9
|
|
Пред ним припаду́ть ефіо́пляне, і вразі́ єго́ персть поли́жуть.
|
Пред8 ни1мъ припадyтъ є3fі0плzне, и3 врази2 є3гw2 пeрсть поли1жутъ.
|
|
10
|
10
|
|
Ца́ріє Фарсі́йстії і о́строві да́ри принесу́ть, ца́ріє Ара́встії і Сава́ да́ри приведу́ть;
|
Цaріе fарсjйстіи и3 џстрови дaры принесyтъ, цaріе ґрaвстіи и3 савA дaры приведyтъ:
|
|
11
|
11
|
|
і покло́няться єму́ всі ца́ріє зе́мстії, всі язи́ци порабо́тають єму́.
|
и3 покл0нzтсz є3мY вси2 цaріе зeмстіи, вси2 kзhцы пораб0таютъ є3мY.
|
|
12
|
12
|
|
Я́ко ізба́ви ни́ща от си́льна, і убо́га, єму́же не бі помо́щника.
|
Ћкw и3збaви ни1ща t си1льна, и3 ўб0га, є3мyже не бЁ пом0щника.
|
|
13
|
13
|
|
Пощади́ть ни́ща і убо́га, і ду́ші убо́гих спасе́ть;
|
Пощади1тъ ни1ща и3 ўб0га, и3 дyшы ўб0гихъ спасeтъ:
|
|
14
|
14
|
|
от ли́хви і от непра́вди ізба́вить ду́ші їх, і че́стно і́м'я єго́ пред ни́ми.
|
t ли1хвы и3 t непрaвды и3збaвитъ дyшы и4хъ, и3 чeстно и4мz є3гw2 пред8 ни1ми.
|
|
15
|
15
|
|
І жив бу́деть, і да́сться єму́ от зла́та араві́йська; і помо́ляться о нем ви́ну, весь день благослов'я́ть єго́.
|
И# жи1въ бyдетъ, и3 дaстсz є3мY t злaта ґравjйска: и3 пом0лzтсz њ нeмъ вhну, вeсь дeнь благословsтъ є3го2.
|
|
16
|
16
|
|
Бу́деть утвержде́ніє на землі́ на версі́х гор; превознесе́ться па́че Лива́на плод єго́, і процвіту́ть от гра́да, я́ко трава́ земна́я.
|
Бyдетъ ўтверждeніе на земли2 на версёхъ г0ръ: превознесeтсz пaче лівaна пл0дъ є3гw2, и3 процвэтyтъ t грaда ћкw травA земнaz.
|
|
17
|
17
|
|
Бу́деть і́м'я єго́ благослове́но во ві́ки, пре́жде со́лнця пребива́єть і́м'я єго́; і благослов'я́ться в нем вся колі́на земна́я, всі язи́ци ублажа́ть єго́.
|
Бyдетъ и4мz є3гw2 благословeно во вёки, прeжде с0лнца пребывaетъ и4мz є3гw2: и3 благословsтсz въ нeмъ вс‰ кwлёна земнaz, вси2 kзhцы ўблажaтъ є3го2.
|
|
18
|
18
|
|
Благослове́н Госпо́дь, Бог Ізра́їлев, творя́й чудеса́ єди́н,
|
Блгcвeнъ гDь бGъ ї}левъ, творsй чудесA є3ди1нъ,
|
|
19
|
19
|
|
і благослове́нно і́м'я сла́ви Єго́ во вік і в вік ві́ка; і іспо́лниться сла́ви Єго́ вся земля́. Бу́ди, бу́ди.
|
и3 блгcвeно и4мz слaвы є3гw2 во вёкъ и3 въ вёкъ вёка: и3 и3сп0лнитсz слaвы є3гw2 всS землS: бyди, бyди.
|
|
1001
|
1001
|
|
Сла́ва:
|
Слaва:
|
|
Псалом 72
|
Pал0мъ o7в
|
|
0
|
0
|
|
Оконча́шася пі́сні Дави́да, си́на Ієссе́йова. Псало́м Аса́фу, 72.
|
Њкончaшасz пBсни дв7да, сhна їессeова. Pал0мъ ґсaфу, о7в7.
|
|
1
|
1
|
|
Коль благ Бог Ізра́їлев пра́вим се́рдцем.
|
К0ль бlгъ бGъ ї}левъ пр†вымъ сeрдцемъ.
|
|
2
|
2
|
|
Мої́ же вма́лі не подвижа́стіся но́зі; вма́лі не пролія́шася стопи́ моя́;
|
Мои1 же вмaлэ не подвижaстэсz н0зэ: вмaлэ не проліsшасz стwпы2 мо‰:
|
|
3
|
3
|
|
я́ко возревнова́х на беззако́нния, мир грі́шников зря;
|
ћкw возревновaхъ на беззакHнныz, ми1ръ грёшникwвъ зрS:
|
|
4
|
4
|
|
я́ко ність восклоне́нія в сме́рті їх і утвержде́нія в ра́ні їх;
|
ћкw нёсть восклонeніz въ смeрти и4хъ и3 ўтверждeніz въ рaнэ и4хъ:
|
|
5
|
5
|
|
в труді́х челові́чеських не суть, і с челові́ки не при́ймуть ран.
|
въ трудёхъ человёческихъ не сyть, и3 съ человBки не пріи1мутъ рaнъ.
|
|
6
|
6
|
|
Сего́ ра́ди удержа́ я горди́ня їх до конця́; оді́яшася непра́вдою і нече́стієм свої́м.
|
Сегw2 рaди ўдержA | гордhнz и4хъ до концA: њдёzшасz непрaвдою и3 нечeстіемъ свои1мъ.
|
|
7
|
7
|
|
Ізи́деть, я́ко із ту́ка, непра́вда їх; прейдо́ша в любо́в се́рдця.
|
И#зhдетъ ћкw и3з8 тyка непрaвда и4хъ: преид0ша въ люб0вь сeрдца.
|
|
8
|
8
|
|
Поми́слиша і глаго́лаша в лука́встві, непра́вду в висоту́ глаго́лаша;
|
Помhслиша и3 глаг0лаша въ лукaвствэ, непрaвду въ высотY глаг0лаша:
|
|
9
|
9
|
|
положи́ша на небесі́ уста́ своя́, і язи́к їх пре́йде по землі́.
|
положи1ша на небеси2 ўстA сво‰, и3 љзhкъ и4хъ прeйде по земли2.
|
|
10
|
10
|
|
Сего́ ра́ди обратя́ться лю́діє мої́ сі́мо, і дні́є іспо́лнені обря́щуться в них.
|
Сегw2 рaди њбратsтсz лю1діе мои2 сёмw, и3 днjе и3сп0лнени њбрsщутсz въ ни1хъ.
|
|
11
|
11
|
|
І рі́ша: ка́ко уві́ді Бог? І а́ще єсть ра́зум в ви́шнім?
|
И# рёша: кaкw ўвёдэ бGъ; и3 ѓще є4сть рaзумъ въ вhшнэмъ;
|
|
12
|
12
|
|
Се, сі́ї грі́шници і гобзу́ющії в вік удержа́ша бога́тство.
|
СE, сjи грBшницы и3 гобзyющіи въ вёкъ ўдержaша богaтство.
|
|
13
|
13
|
|
І ріх: єда́ [у́бо] всу́є оправди́х се́рдце моє́ і уми́х в непови́нних ру́ці мої́,
|
И# рёхъ: є3дA [u5бо] всyе њправди1хъ сeрдце моE и3 ўмhхъ въ непови1нныхъ рyцэ мои2,
|
|
14
|
14
|
|
і бих я́звен весь день, і обличе́ніє моє́ на у́треніх?
|
и3 бhхъ ћзвенъ вeсь дeнь, и3 њбличeніе моE на ќтренихъ;
|
|
15
|
15
|
|
А́ще глаго́лах, пові́м та́ко: се, ро́ду сино́в Твої́х, єму́же обіща́хся [се, ро́ду сино́в Твої́х преступи́х];
|
Ѓще глаг0лахъ, повёмъ тaкw: сE, р0ду сынHвъ твои1хъ, є3мyже њбэщaхсz [сE, р0ду сынHвъ твои1хъ преступи1хъ]:
|
|
16
|
16
|
|
і непщева́х разумі́ти; сіє́ труд єсть пре́до мно́ю,
|
и3 непщевaхъ разумёти: сіE трyдъ є4сть предо мн0ю,
|
|
17
|
17
|
|
до́ндеже вни́ду во святи́ло Бо́жиє і разумі́ю в послі́дняя їх.
|
д0ндеже вни1ду во с™и1ло б9іе и3 разумёю въ послBднzz и4хъ.
|
|
18
|
18
|
|
Оба́че за льще́нія їх положи́л єси́ їм зла́я, низложи́л єси́ я, внегда́ разгорди́шася.
|
Nбaче за льщє1ніz и4хъ положи1лъ є3си2 и5мъ ѕл†z, низложи1лъ є3си2 |, внегдA разгордёшасz.
|
|
19
|
19
|
|
Ка́ко би́ша в запусті́ніє? Внеза́пу ізчезо́ша, погибо́ша за беззако́ніє своє́.
|
Кaкw бhша въ запустёніе; внезaпу и3зчез0ша, погиб0ша за беззак0ніе своE.
|
|
20
|
20
|
|
Я́ко со́ніє востаю́щаго, Го́споди, во гра́ді Твоє́м о́браз їх уничижи́ши.
|
Ћкw с0ніе востаю1щагw, гDи, во грaдэ твоeмъ w4бразъ и4хъ ўничижи1ши.
|
|
21
|
21
|
|
Я́ко разжже́ся се́рдце моє́, і утро́би моя́ ізміни́шася;
|
Ћкw разжжeсz сeрдце моE, и3 ўтрHбы мо‰ и3змэни1шасz:
|
|
22
|
22
|
|
і аз унічиже́н, і не разумі́х, ско́тен бих у Тебе́.
|
и3 ѓзъ ўничижeнъ, и3 не разумёхъ, ск0тенъ бhхъ ў тебє2.
|
|
23
|
23
|
|
І аз ви́ну с Тобо́ю; удержа́л єси́ ру́ку десну́ю мою́,
|
И# ѓзъ вhну съ тоб0ю: ўдержaлъ є3си2 рyку деснyю мою2,
|
|
24
|
24
|
|
і сові́том Твої́м наста́вил м'я єси́, і со сла́вою прия́л м'я єси́.
|
и3 совётомъ твои1мъ настaвилъ мS є3си2, и3 со слaвою пріsлъ мS є3си2.
|
|
25
|
25
|
|
Что бо мі єсть на небесі́? І от Тебе́ что восхоті́х на землі́?
|
Чт0 бо ми2 є4сть на нб7си2; и3 t тебє2 что2 восхотёхъ на земли2;
|
|
26
|
26
|
|
Ізчезе́ се́рдце моє́ і плоть моя́, Бо́же се́рдця моєго́, і часть моя́, Бо́же, во вік.
|
И#зчезE сeрдце моE и3 пл0ть моS, б9е сeрдца моегw2, и3 чaсть моS, б9е, во вёкъ.
|
|
27
|
27
|
|
Я́ко се, удаля́ющії себе́ от Тебе́ поги́бнуть; потреби́л єси́ вся́каго любоді́ющаго от Тебе́.
|
Ћкw сE, ўдалsющіи себE t тебє2 поги1бнутъ: потреби1лъ є3си2 всsкаго любодёющаго t тебє2.
|
|
28
|
28
|
|
Мні же приліпля́тися Бо́гові бла́го єсть, полага́ти на Го́спода упова́ніє моє́, возвісти́ти мі вся хвали́ Твоя́, во враті́х дще́ре Сіо́ні.
|
Мнё же прилэплsтисz бGови блaго є4сть, полагaти на гDа ўповaніе моE, возвэсти1ти ми2 вс‰ хвалы6 тво‰, во вратёхъ дщeре сіHни.
|
|
Псалом 73
|
Pал0мъ o7г
|
|
0
|
0
|
|
Ра́зума Аса́фу, 73.
|
Рaзума ґсaфу, о7G.
|
|
1
|
1
|
|
Вску́ю, Бо́же, отри́нул єси́ до конця́? Разгні́вася я́рость Твоя́ на о́вці па́житі Твоєя́?
|
Вскyю, б9е, tри1нулъ є3си2 до концA; разгнёвасz ћрость твоS на џвцы пaжити твоеS;
|
|
2
|
2
|
|
Пом'яни́ сонм Твой, єго́же стяжа́л єси́ іспе́рва, ізба́вил єси́ жезло́м достоя́нія Твоєго́, гора́ Сіо́н сія́ [жезл достоя́нія Твоєго́, го́ру Сіо́н сію́], в не́йже всели́лся єси́.
|
Помzни2 с0нмъ тв0й, є3г0же стzжaлъ є3си2 и3спeрва, и3збaвилъ є3си2 жезл0мъ достоsніz твоегw2, горA сіHнъ сіS [жeзлъ достоsніz твоегw2, г0ру сіHнъ сію2], въ нeйже всели1лсz є3си2.
|
|
3
|
3
|
|
Воздви́гни ру́ці Твої́ на горди́ні їх в коне́ць, єли́ка лука́внова враг во святі́м Твоє́м.
|
Воздви1гни рyцэ твои2 на горды6ни и4хъ въ конeцъ, є3ли6ка лукaвнова врaгъ во с™ёмъ твоeмъ.
|
|
4
|
4
|
|
І восхвали́шася ненави́дящії Тя посреді́ пра́здника Твоєго́; положи́ша зна́менія своя́ зна́менія, і не позна́ша,
|
И# восхвали1шасz ненави1дzщіи тS посредЁ прaздника твоегw2: положи1ша знaмєніz сво‰ знaмєніz, и3 не познaша,
|
|
5
|
5
|
|
я́ко во ісхо́ді преви́ше; я́ко в дубра́ві дре́в'яні сіки́рами разсіко́ша
|
ћкw во и3сх0дэ превhше: ћкw въ дубрaвэ дрeвzнэ сэки1рами разсэк0ша
|
|
6
|
6
|
|
две́рі єго́ вку́пі, сі́чивом і оско́рдом разруши́ша ї.
|
двє1ри є3гw2 вкyпэ, сёчивомъ и3 nск0рдомъ разруши1ша и5.
|
|
7
|
7
|
|
Возжго́ша огне́м святи́ло Твоє́; на землі́ оскверни́ша жили́ще і́мене Твоєго́.
|
Возжг0ша nгнeмъ с™и1ло твоE: на земли2 њскверни1ша жили1ще и4мене твоегw2.
|
|
8
|
8
|
|
Рі́ша в се́рдці своє́м ю́жики їх вку́пі: прийді́те, і отста́вим вся пра́здники Бо́жия от землі́.
|
Рёша въ сeрдцы своeмъ ю4жики и4хъ вкyпэ: пріиди1те, и3 tстaвимъ вс‰ прaздники б9іz t земли2.
|
|
9
|
9
|
|
Зна́мєнія їх [зна́меній на́ших] не ви́діхом; ність ктому́ проро́ка, і нас не позна́єть ктому́.
|
Знaмєніz и4хъ [знaменій нaшихъ] не ви1дэхомъ: нёсть ктомY прbр0ка, и3 нaсъ не познaетъ ктомY.
|
|
10
|
10
|
|
Доко́лі, Бо́же, поно́сить враг? Раздражи́ть проти́вний і́м'я Твоє́ до конця́?
|
Док0лэ, б9е, пон0ситъ врaгъ; раздражи1тъ проти1вный и4мz твоE до концA;
|
|
11
|
11
|
|
Вску́ю отвраща́єши ру́ку Твою́ і десни́цю Твою́ от среди́ ні́дра Твоєго́ в коне́ць?
|
Вскyю tвращaеши рyку твою2 и3 десни1цу твою2 t среды2 нёдра твоегw2 въ конeцъ;
|
|
12
|
12
|
|
Бог же, Цар наш, пре́жде ві́ка соді́ла спасе́ніє посреді́ землі́.
|
БGъ же, цRь нaшъ, прeжде вёка содёла спcніе посредЁ земли2.
|
|
13
|
13
|
|
Ти утверди́л єси́ си́лою Твоє́ю мо́ре; Ти стерл єси́ глави́ зміє́в в воді́;
|
Ты2 ўтверди1лъ є3си2 си1лою твоeю м0ре: ты2 стeрлъ є3си2 главы6 ѕміє1въ въ водЁ:
|
|
14
|
14
|
|
Ти сокруши́л єси́ главу́ змі́єву, дал єси́ того́ бра́шно лю́дем ефіо́пським.
|
ты2 сокруши1лъ є3си2 главY ѕмjеву, дaлъ є3си2 того2 брaшно лю1демъ є3fіHпскимъ.
|
|
15
|
15
|
|
Ти расто́ргл єси́ істо́чники і пото́ки; Ти ізсуши́л єси́ рі́ки Іфа́мськия.
|
Ты2 раст0рглъ є3си2 и3ст0чники и3 пот0ки: ты2 и3зсуши1лъ є3си2 рёки и3f†мскіz.
|
|
16
|
16
|
|
Твой єсть день, і Твоя́ єсть нощ; Ти соверши́л єси́ зарю́ і со́лнце.
|
Тв0й є4сть дeнь, и3 твоS є4сть н0щь: ты2 соверши1лъ є3си2 зарю2 и3 с0лнце.
|
|
17
|
17
|
|
Ти сотвори́л єси́ вся преді́ли землі́; жа́тву і ве́сну Ти созда́л єси́ я.
|
Ты2 сотвори1лъ є3си2 вс‰ предёлы земли2: жaтву и3 вeсну ты2 создaлъ є3си2 |.
|
|
18
|
18
|
|
Пом'яни́ сія́; враг поноси́ Го́сподеві, і лю́діє безу́мнії раздражи́ша і́м'я Твоє́.
|
Помzни2 сі‰: врaгъ поноси2 гDеви, и3 лю1діе безyмніи раздражи1ша и4мz твоE.
|
|
19
|
19
|
|
Не преда́ждь звіре́м ду́шу іспові́дающуюся Тебі́; душ убо́гих Твої́х не забу́ди до конця́.
|
Не предaждь ѕвэрє1мъ дyшу и3сповёдающуюсz тебЁ: дyшъ ўб0гихъ твои1хъ не забyди до концA.
|
|
20
|
20
|
|
При́зри на заві́т Твой; я́ко іспо́лнишася помраче́ннії землі́ домо́в беззако́ній.
|
При1зри на завётъ тв0й: ћкw и3сп0лнишасz помрачeнніи земли2 домHвъ беззак0ній.
|
|
21
|
21
|
|
Да не возврати́ться смире́нний посра́млен; нищ і убо́г восхвали́та і́м'я Твоє́.
|
Да не возврати1тсz смирeнный посрaмленъ: ни1щъ и3 ўб0гъ восхвали1та и4мz твоE.
|
|
22
|
22
|
|
Воста́ни, Бо́же, суди́ прю Твою́; пом'яни́ поноше́ніє Твоє́, є́же от безу́мнаго весь день.
|
Востaни, б9е, суди2 прю2 твою2: помzни2 поношeніе твоE, є4же t безyмнагw вeсь дeнь.
|
|
23
|
23
|
|
Не забу́ди гла́са моли́твенник Твої́х; горди́ня ненави́дящих Тя взи́де ви́ну [да восхо́дить ви́ну к Тебі́].
|
Не забyди глaса моли1твєнникъ твои1хъ: гордhнz ненави1дzщихъ тS взhде вhну [да восх0дитъ вhну къ тебЁ].
|
|
1001
|
1001
|
|
Сла́ва:
|
Слaва:
|
|
Псалом 74
|
Pал0мъ o7д
|
|
1
|
1
|
|
В коне́ць, да не растли́ши, псало́м пі́сні Аса́фу, 74.
|
Въ конeцъ, да не растли1ши, pал0мъ пёсни ґсaфу, о7д7.
|
|
2
|
2
|
|
Іспові́мися Тебі́, Бо́же, іспові́мися Тебі́ і призове́м і́м'я Твоє́; пові́м вся чудеса́ Твоя́.
|
И#сповёмысz тебЁ, б9е, и3сповёмысz тебЁ и3 призовeмъ и4мz твоE: повёмъ вс‰ чудесA тво‰.
|
|
3
|
3
|
|
Єгда́ прийму́ вре́м'я, аз правоти́ возсужду́.
|
Е#гдA пріимY врeмz, ѓзъ правwты2 возсуждY.
|
|
4
|
4
|
|
Раста́яся земля́ і всі живу́щії на ней, аз утверди́х столпи́ єя́.
|
Растazсz землS и3 вси2 живyщіи на нeй, ѓзъ ўтверди1хъ столпы2 є3S.
|
|
5
|
5
|
|
Ріх беззако́ннующим: не беззако́ннуйте! І согріша́ющим: не возносі́те ро́га.
|
Рёхъ беззак0ннующымъ, не беззак0ннуйте: и3 согрэшaющымъ, не возноси1те р0га.
|
|
6
|
6
|
|
Не воздвиза́йте на висоту́ ро́га ва́шего і не глаго́літе на Бо́га непра́вду;
|
Не воздвизaйте на высотY р0га вaшегw и3 не глаг0лите на бGа непрaвду:
|
|
7
|
7
|
|
я́ко ніже́ от ісхо́д, ніже́ і за́пад, ніже́ от пусти́х гор.
|
ћкw нижE t и3схHдъ, нижE и3 з†падъ, нижE t пустhхъ г0ръ.
|
|
8
|
8
|
|
Я́ко Бог Судія́ єсть; cего́ смиря́єть, і cего́ возно́сить.
|
Ћкw бGъ судіS є4сть: сего2 смирsетъ, и3 сего2 возн0ситъ.
|
|
9
|
9
|
|
Я́ко ча́ша в руці́ Госпо́дні, вина́ нерастворе́на іспо́лнь растворе́нія, і уклони́ от сея́ в сію́; оба́че дро́ждіє Єго́ не істощи́ся, іспію́ть всі грі́шнії землі́.
|
Ћкw чaша въ руцЁ гDни, вінA нерастворeна и3сп0лнь растворeніz, и3 ўклони2 t сеS въ сію2: nбaче др0ждіе є3гw2 не и3стощи1сz, и3спію1тъ вси2 грёшніи земли2.
|
|
10
|
10
|
|
Аз же возра́дуюся в вік, воспою́ Бо́гу Іа́ковлю;
|
Ѓзъ же возрaдуюсz въ вёкъ, воспою2 бGу їaкwвлю:
|
|
11
|
11
|
|
і вся ро́ги грі́шних сломлю́, і вознесе́ться рог пра́веднаго.
|
и3 вс‰ р0ги грёшныхъ сломлю2, и3 вознесeтсz р0гъ првdнагw.
|
|
Псалом 75
|
Pал0мъ o7є
|
|
1
|
1
|
|
В коне́ць, в пі́снех, псало́м Аса́фу, піснь ко ассирі́анину, 75.
|
Въ конeцъ, въ пёснехъ, pал0мъ ґсaфу, пёснь ко ґссmрjанину, о7е7.
|
|
2
|
2
|
|
Ві́дом во Іуде́ї Бог; во Ізра́їлі ве́ліє і́м'я Єго́.
|
Вёдомъ во їудeи бGъ: во ї}ли вeліе и4мz є3гw2.
|
|
3
|
3
|
|
І бисть в ми́рі мі́сто Єго́, і жили́ще Єго́ в Сіо́ні.
|
И# бhсть въ ми1рэ мёсто є3гw2, и3 жили1ще є3гw2 въ сіHнэ.
|
|
4
|
4
|
|
Та́мо сокруши́ крі́пості луко́в, ору́жіє і меч і брань.
|
Тaмw сокруши2 крёпwсти лукHвъ, nрyжіе и3 мeчь и3 брaнь.
|
|
5
|
5
|
|
Просвіща́єши Ти ди́вно от гор ві́чних.
|
Просвэщaеши ты2 ди1внw t г0ръ вёчныхъ.
|
|
6
|
6
|
|
См'ято́шася всі неразу́мнії се́рдцем; усну́ша сном свої́м, і нічто́же обріто́ша всі му́жіє бога́тства в рука́х свої́х.
|
Смzт0шасz вси2 неразyмніи сeрдцемъ: ўснyша сн0мъ свои1мъ, и3 ничт0же њбрэт0ша вси2 мyжіе богaтства въ рукaхъ свои1хъ.
|
|
7
|
7
|
|
От запреще́нія Твоєго́, Бо́же Іа́ковль, воздрема́ша всі́дшії на ко́ні.
|
T запрещeніz твоегw2, б9е їaковль, воздремaша всёдшіи на к0ни.
|
|
8
|
8
|
|
Ти стра́шен єси́, і кто противоста́неть Тебі́? Отто́лі гнів Твой.
|
Ты2 стрaшенъ є3си2, и3 кто2 противостaнетъ тебЁ; tт0лэ гнёвъ тв0й.
|
|
9
|
9
|
|
С небесе́ сли́шан сотвори́л єси́ суд; земля́ убоя́ся і умолча́,
|
Съ нб7сE слhшанъ сотвори1лъ є3си2 сyдъ: землS ўбоsсz и3 ўмолчA,
|
|
10
|
10
|
|
внегда́ воста́ти на суд Бо́гу, спасти́ вся кро́ткия землі́.
|
внегдA востaти на сyдъ бGу, спcти2 вс‰ крHткіz земли2.
|
|
11
|
11
|
|
Я́ко помишле́ніє челові́чеськоє іспові́сться Тебі́, і оста́нок помишле́нія пра́зднуєть Ті.
|
Ћкw помышлeніе человёческое и3сповёстсz тебЁ, и3 њстaнокъ помышлeніz прaзднуетъ ти2.
|
|
12
|
12
|
|
Помолі́теся і воздаді́те Го́сподеві Бо́гу на́шему; всі, і́же о́крест Єго́, принесу́ть да́ри
|
Помоли1тесz и3 воздади1те гDеви бGу нaшему: вси2, и5же w4крестъ є3гw2, принесyтъ дaры
|
|
13
|
13
|
|
Стра́шному і от'ємлющему ду́хи князе́й, стра́шному па́че царе́й земни́х.
|
стрaшному и3 teмлющему дyхи кнzзeй, стрaшному пaче царeй земнhхъ.
|
|
Псалом 76
|
Pал0мъ o7ѕ
|
|
1
|
1
|
|
В коне́ць, о Ідіфу́мі, псало́м Аса́фу, 76.
|
Въ конeцъ, њ їдіfyмэ, pал0мъ ґсaфу, о7ѕ7.
|
|
2
|
2
|
|
Гла́сом мої́м ко Го́споду воззва́х, гла́сом мої́м к Бо́гу, і внят мі.
|
Глaсомъ мои1мъ ко гDу воззвaхъ, глaсомъ мои1мъ къ бGу, и3 внsтъ ми2.
|
|
3
|
3
|
|
В день ско́рби моєя́ Бо́га взиска́х рука́ма мої́ма, но́щію пред Ним, і не прельще́н бих; отве́ржеся уті́шитися душа́ моя́.
|
Въ дeнь ск0рби моеS бGа взыскaхъ рукaма мои1ма, н0щію пред8 ни1мъ, и3 не прельщeнъ бhхъ: tвeржесz ўтёшитисz душA моS.
|
|
4
|
4
|
|
Пом'яну́х Бо́га і возвесели́хся, поглумля́хся [размишля́х], і малоду́шствоваше дух мой.
|
Помzнyхъ бGа и3 возвесели1хсz, поглумлsхсz [размышлsхъ], и3 малодyшствоваше дyхъ м0й.
|
|
5
|
5
|
|
Предвари́сті стражби́ о́чі мої́; см'ято́хся і не глаго́лах.
|
Предвари1стэ стражбы6 џчи мои2: смzт0хсz и3 не глаг0лахъ.
|
|
6
|
6
|
|
Поми́слих дні пе́рвия, і лі́та ві́чная пом'яну́х, і поуча́хся;
|
Помhслихъ дни6 пє1рвыz, и3 лBта вBчнаz помzнyхъ, и3 поучaхсz:
|
|
7
|
7
|
|
но́щію се́рдцем мої́м глумля́хся, і тужа́ше [размишля́х, і іспи́товаше] дух мой;
|
н0щію сeрдцемъ мои1мъ глумлsхсz, и3 тужaше [размышлsхъ, и3 и3спhтоваше] дyхъ м0й:
|
|
8
|
8
|
|
єда́ во ві́ки отри́неть Госпо́дь і не приложи́ть благоволи́ти па́ки?
|
є3дA во вёки tри1нетъ гDь и3 не приложи1тъ бlговоли1ти пaки;
|
|
9
|
9
|
|
іли́ до конця́ ми́лость Свою́ отсіче́ть, сконча́ глаго́л от ро́да в род?
|
и3ли2 до концA млcть свою2 tсэчeтъ, скончA гlг0лъ t р0да въ р0дъ;
|
|
10
|
10
|
|
єда́ забу́деть уще́дрити Бог? Іли́ удержи́ть во гні́ві Своє́м щедро́ти Своя́?
|
є3дA забyдетъ ўщeдрити бGъ; и3ли2 ўдержи1тъ во гнёвэ своeмъ щедрHты сво‰;
|
|
11
|
11
|
|
І ріх: ни́ні нача́х, сія́ ізмі́на десни́ці Ви́шняго.
|
И# рёхъ: нн7э начaхъ, сіS и3змёна десни1цы вhшнzгw.
|
|
12
|
12
|
|
Пом'яну́х діла́ Госпо́дня; я́ко пом'яну́ от нача́ла чудеса́ Твоя́,
|
Помzнyхъ дэлA гDнz: ћкw помzнY t начaла чудесA тво‰,
|
|
13
|
13
|
|
і поучу́ся во всіх ді́ліх Твої́х, і в начина́ніїх Твої́х поглумлю́ся [размишля́ти бу́ду].
|
и3 поучyсz во всёхъ дёлэхъ твои1хъ, и3 въ начинaніихъ твои1хъ поглумлю1сz [размышлsти бyду].
|
|
14
|
14
|
|
Бо́же, во святі́м путь Твой; кто Бог ве́лій, я́ко Бог наш?
|
Б9е, во с™ёмъ пyть тв0й: кто2 бGъ вeлій, ћкw бGъ нaшъ;
|
|
15
|
15
|
|
Ти єси́ Бог творя́й чудеса́; сказа́л єси́ в лю́дех си́лу Твою́,
|
Ты2 є3си2 бGъ творsй чудесA: сказaлъ є3си2 въ лю1дехъ си1лу твою2,
|
|
16
|
16
|
|
ізба́вил єси́ ми́шцею Твоє́ю лю́ди Твоя́, си́ни Іа́ковлі і Іо́сифови.
|
и3збaвилъ є3си2 мhшцею твоeю лю1ди тво‰, сhны ї†кwвли и3 їHсифwвы.
|
|
17
|
17
|
|
Ви́діша Тя во́ди, Бо́же, ви́діша Тя во́ди і убоя́шася; см'ято́шася бе́здни.
|
Ви1дэша тS в0ды, б9е, ви1дэша тS в0ды и3 ўбоsшасz: смzт0шасz бє1здны.
|
|
18
|
18
|
|
Мно́жество шу́ма вод; глас да́ша о́блаци, і́бо стрі́ли Твоя́ прехо́дять.
|
Мн0жество шyма в0дъ: глaсъ дaша w4блацы, и4бо стрёлы тво‰ прех0дzтъ.
|
|
19
|
19
|
|
Глас гро́ма Твоєго́ в колесі́, освіти́ша мо́лнія Твоя́ вселе́нную; подви́жеся і тре́петна бисть земля́.
|
Глaсъ гр0ма твоегw2 въ колеси2, њсвэти1ша мHлніz тво‰ вселeнную: подви1жесz и3 трeпетна бhсть землS.
|
|
20
|
20
|
|
В мо́рі путіє́ Твої́, і стезі́ Твоя́ в вода́х мно́гих, і сліди́ Твої́ не позна́ються.
|
Въ м0ри путіE твои2, и3 стєзи2 тво‰ въ водaхъ мн0гихъ, и3 слэды2 твои2 не познaютсz.
|
|
21
|
21
|
|
Наста́вил єси́, я́ко о́вці, лю́ди Твоя́ руко́ю Моїсе́йовою і Ааро́нею.
|
Настaвилъ є3си2 ћкw џвцы лю1ди тво‰ рук0ю мwmсeовою и3 ґарHнею.
|
|
1001
|
1001
|
|
Сла́ва:
|
Слaва:
|
|
Псалом 77
|
Pал0мъ o7з
|
|
0
|
0
|
|
Ра́зума Аса́фу, 77.
|
Рaзума ґсaфу, о7з7.
|
|
1
|
1
|
|
Внемлі́те, лю́діє мої́, зако́ну моєму́, приклоні́те у́хо ва́ше во глаго́ли уст мої́х.
|
Внемли1те, лю1діе мои2, зак0ну моемY, приклони1те ќхо вaше во глаг0лы ќстъ мои1хъ.
|
|
2
|
2
|
|
Отве́рзу в при́тчах уста́ моя́, провіща́ю гана́нія іспе́рва.
|
Tвeрзу въ при1тчахъ ўстA мо‰, провэщaю ган†ніz и3спeрва.
|
|
3
|
3
|
|
Єли́ка сли́шахом і позна́хом я, і отці́ на́ші пові́даша нам;
|
Е#ли6ка слhшахомъ и3 познaхомъ |, и3 nтцы2 нaши повёдаша нaмъ:
|
|
4
|
4
|
|
не утаї́шася от чад їх в род ін, возвіща́юще хвали́ Госпо́дні, і си́ли Єго́, і чудеса́ Єго́, я́же сотвори́.
|
не ўтаи1шасz t ч†дъ и4хъ въ р0дъ и4нъ, возвэщaюще хвалы6 гDни, и3 си6лы є3гw2 и3 чудесA є3гw2, ±же сотвори2.
|
|
5
|
5
|
|
І воздви́же свиді́ніє во Іа́кові, і зако́н положи́ во Ізра́їлі, єли́ка запові́да отце́м на́шим сказа́ти я синово́м свої́м,
|
И# воздви1же свидёніе во їaкwвэ, и3 зак0нъ положи2 во ї}ли, є3ли6ка заповёда nтцє1мъ нaшымъ сказaти | сыновHмъ свои6мъ,
|
|
6
|
6
|
|
я́ко да позна́єть род ін, си́нове родя́щіїся, і воста́нуть, і пові́дять я синово́м свої́м;
|
ћкw да познaетъ р0дъ и4нъ, сhнове родsщіисz, и3 востaнутъ и3 повёдzтъ | сыновHмъ свои6мъ:
|
|
7
|
7
|
|
да положа́ть на Бо́га упова́ніє своє́, і не забу́дуть діл Бо́жиїх, і за́повіді Єго́ взи́щуть;
|
да положaтъ на бGа ўповaніе своE, и3 не забyдутъ дёлъ б9іихъ, и3 зaпwвэди є3гw2 взhщутъ:
|
|
8
|
8
|
|
да не бу́дуть я́коже отці́ їх, род стропти́в і преогорчева́яй, род і́же не іспра́ви се́рдця своєго́ і не уві́ри с Бо́гом ду́ха своєго́.
|
да не бyдутъ ћкоже nтцы2 и4хъ, р0дъ стропти1въ и3 преwгорчевazй, р0дъ и4же не и3спрaви сeрдца своегw2 и3 не ўвёри съ бGомъ дyха своегw2.
|
|
9
|
9
|
|
Си́нове Єфре́млі, наляца́юще і стріля́юще лу́ки, возврати́шася в день бра́ні;
|
Сhнове є3фрє1мли налzцaюще и3 стрэлsюще лyки возврати1шасz въ дeнь брaни:
|
|
10
|
10
|
|
не сохрани́ша заві́та Бо́жия, і в зако́ні Єго́ не восхоті́ша ходи́ти.
|
не сохрани1ша завёта б9іz, и3 въ зак0нэ є3гw2 не восхотёша ходи1ти.
|
|
11
|
11
|
|
І заби́ша благодія́нія Єго́ і чудеса́ Єго́, я́же показа́ їм
|
И# забhша бlгодэ‰ніz є3гw2 и3 чудесA є3гw2, ±же показA и5мъ
|
|
12
|
12
|
|
пред отці́ їх, я́же сотвори́ чудеса́ в землі́ Єги́петстій, на по́лі Танео́сі;
|
пред8 nтцы6 и4хъ, ±же сотвори2 чудесA въ земли2 є3гЂпетстэй, на п0ли танеHсэ:
|
|
13
|
13
|
|
разве́рзе мо́ре і проведе́ їх; предста́ви во́ди, я́ко міх,
|
развeрзе м0ре и3 проведE и5хъ: предстaви в0ды ћкw мёхъ,
|
|
14
|
14
|
|
і наста́ви я о́блаком во дні і всю нощ просвіще́нієм огня́.
|
и3 настaви | w4блакомъ во дни2 и3 всю2 н0щь просвэщeніемъ nгнS.
|
|
15
|
15
|
|
Разве́рзе ка́мень в пусти́ні і напої́ я, я́ко в бе́здні мно́зі;
|
Развeрзе кaмень въ пустhни и3 напои2 | ћкw въ бeзднэ мн0зэ:
|
|
16
|
16
|
|
і ізведе́ во́ду із ка́мене, і низведе́, я́ко рі́ки, во́ди.
|
и3 и3зведE в0ду и3з8 кaмене и3 низведE ћкw рёки в0ды.
|
|
17
|
17
|
|
І приложи́ша єще́ согріша́ти Єму́, преогорчи́ша Ви́шняго в безво́дній;
|
И# приложи1ша є3щE согрэшaти є3мY, преwгорчи1ша вhшнzго въ безв0днэй:
|
|
18
|
18
|
|
і іскуси́ша Бо́га в сердця́х свої́х, воспроси́ти бра́шна душа́м свої́м.
|
и3 и3скуси1ша бGа въ сердцaхъ свои1хъ, воспроси1ти бр†шна душaмъ свои6мъ.
|
|
19
|
19
|
|
І клевета́ша на Бо́га і рі́ша: єда́ возмо́жеть Бог угото́вати трапе́зу в пусти́ні?
|
И# клеветaша на бGа и3 рёша: є3дA возм0жетъ бGъ ўгот0вати трапeзу въ пустhни;
|
|
20
|
20
|
|
Поне́же порази́ ка́мень, і потеко́ша во́ди, і пото́ци наводни́шася; єда́ і хліб мо́жеть да́ти? Іли́ угото́вати трапе́зу лю́дем Свої́м?
|
Понeже порази2 кaмень, и3 потек0ша в0ды, и3 пот0цы наводни1шасz: є3дA и3 хлёбъ м0жетъ дaти; и3ли2 ўгот0вати трапeзу лю1демъ свои6мъ;
|
|
21
|
21
|
|
Сего́ ра́ди сли́ша Госпо́дь і презрі́, і огнь возгорі́ся во Іа́кові, і гнів взи́де на Ізра́їля;
|
Сегw2 рaди слhша гDь и3 презрЁ, и3 џгнь возгорёсz во їaкwвэ, и3 гнёвъ взhде на ї}лz:
|
|
22
|
22
|
|
я́ко не ві́роваша Бо́гові, ніже́ упова́ша на спасе́ніє Єго́.
|
ћкw не вёроваша бGови, нижE ўповaша на спcніе є3гw2.
|
|
23
|
23
|
|
І запові́да облако́м сви́ше, і две́рі небесе́ отве́рзе;
|
И# заповёда њблакHмъ свhше, и3 двє1ри небесE tвeрзе:
|
|
24
|
24
|
|
і одожди́ їм ма́нну я́сти, і хліб небе́сний даде́ їм.
|
и3 њдожди2 и5мъ мaнну ћсти, и3 хлёбъ небeсный дадE и5мъ.
|
|
25
|
25
|
|
Хліб а́нгелський яде́ челові́к; бра́шно посла́ їм до си́тости.
|
Хлёбъ ѓгGлскій kдE человёкъ: брaшно послA и5мъ до сhтости.
|
|
26
|
26
|
|
Воздви́же юг с небесе́, і наведе́ си́лою Своє́ю ли́ва;
|
Воздви1же ю4гъ съ небесE, и3 наведE си1лою своeю лjва:
|
|
27
|
27
|
|
і одожди́ на ня, я́ко прах, пло́ті, і, я́ко песо́к морськи́й, пти́ці перна́ти.
|
и3 њдожди2 на нS ћкw прaхъ плHти, и3 ћкw пес0къ морскjй пти6цы перн†ты.
|
|
28
|
28
|
|
І нападо́ша посреді́ ста́на їх, о́крест жили́щ їх.
|
И# напад0ша посредЁ стaна и4хъ, w4крестъ жили1щъ и4хъ.
|
|
29
|
29
|
|
І ядо́ша і наси́тишася зіло́, і жела́ніє їх пренесе́ їм.
|
И# kд0ша и3 насhтишасz ѕэлw2, и3 желaніе и4хъ пренесE и5мъ.
|
|
30
|
30
|
|
Не лиши́шася от жела́нія своєго́; єще́ бра́шну су́щу во усті́х їх,
|
Не лиши1шасz t желaніz своегw2: є3щE брaшну сyщу во ўстёхъ и4хъ,
|
|
31
|
31
|
|
і гнів Бо́жий взи́де на ня, і уби́ мно́жайшая їх, і ізбра́нним Ізра́їлевим зап'я́т.
|
и3 гнёвъ б9ій взhде на нS, и3 ўби2 мнHжайшаz и4хъ, и3 и3збр†ннымъ ї}лєвымъ запsтъ.
|
|
32
|
32
|
|
Во всіх сих согріши́ша єще́ і не ві́роваша чудесе́м Єго́;
|
Во всёхъ си1хъ согрэши1ша є3щE и3 не вёроваша чудесє1мъ є3гw2:
|
|
33
|
33
|
|
і ізчезо́ша в суєті́ дні́є їх, і лі́та їх со тща́нієм.
|
и3 и3зчез0ша въ суетЁ днjе и4хъ, и3 лBта и4хъ со тщaніемъ.
|
|
34
|
34
|
|
Єгда́ убива́ше я, тогда́ взиска́ху Єго́ і обраща́хуся і у́треневаху к Бо́гу;
|
Е#гдA ўбивaше |, тогдA взыскaху є3го2 и3 њбращaхусz и3 ќтреневаху къ бGу:
|
|
35
|
35
|
|
і пом'яну́ша, я́ко Бог Помо́щник їм єсть, і Бог Ви́шній Ізба́витель їм єсть;
|
и3 помzнyша, ћкw бGъ пом0щникъ и5мъ є4сть, и3 бGъ вhшній и3збaвитель и5мъ є4сть:
|
|
36
|
36
|
|
і возлюби́ша Єго́ усти́ свої́ми, і язи́ком свої́м солга́ша Єму́;
|
и3 возлюби1ша є3го2 ўсты6 свои1ми, и3 љзhкомъ свои1мъ солгaша є3мY:
|
|
37
|
37
|
|
се́рдце же їх не бі пра́во с Ним, ніже́ уві́ришася в заві́ті Єго́.
|
сeрдце же и4хъ не бЁ прaво съ ни1мъ, нижE ўвёришасz въ завётэ є3гw2.
|
|
38
|
38
|
|
Той же єсть щедр, і очи́стить гріхи́ їх, і не растли́ть; і умно́жить отврати́ти я́рость Свою́, і не разжже́ть всего́ гні́ва Своєго́.
|
Т0й же є4сть щeдръ, и3 њчcтитъ грэхи2 и4хъ, и3 не растли1тъ: и3 ўмн0житъ tврати1ти ћрость свою2, и3 не разжжeтъ всегw2 гнёва своегw2.
|
|
39
|
39
|
|
І пом'яну́, я́ко плоть суть, дух ходя́й і не обраща́яйся;
|
И# помzнY, ћкw пл0ть сyть, дyхъ ходsй и3 не њбращazйсz:
|
|
40
|
40
|
|
колькра́ти преогорчи́ша Єго́ в пусти́ні, прогні́ваша Єго́ в землі́ безво́дній?
|
колькрaты преwгорчи1ша є3го2 въ пустhни, прогнёваша є3го2 въ земли2 безв0днэй;
|
|
41
|
41
|
|
і обрати́шася, і іскуси́ша Бо́га, і Свята́го Ізра́їлева раздражи́ша;
|
и3 њбрати1шасz, и3 и3скуси1ша бGа, и3 с™aго ї}лева раздражи1ша:
|
|
42
|
42
|
|
і не пом'яну́ша руки́ Єго́ в день, в о́ньже ізба́ви я із руки́ оскорбля́ющаго;
|
и3 не помzнyша руки2 є3гw2 въ дeнь, въ џньже и3збaви | и3з8 руки2 њскорблsющагw:
|
|
43
|
43
|
|
я́коже положи́ во Єги́пті зна́менія Своя́, і чудеса́ Своя́ на по́лі Танео́сі;
|
ћкоже положи2 во є3гЂптэ знaмєніz сво‰, и3 чудесA сво‰ на п0ли танеHсэ:
|
|
44
|
44
|
|
і преложи́ в кров рі́ки їх і істо́чники їх, я́ко да не пію́ть.
|
и3 преложи2 въ кр0вь рёки и4хъ и3 и3ст0чники и4хъ, ћкw да не пію1тъ.
|
|
45
|
45
|
|
Посла́ на ня пе́сія му́хи, і поядо́ша я, і жа́би, і растли́ я;
|
ПослA на нS пє1сіz м{хи, и3 поzд0ша |, и3 ж†бы, и3 растли2 |:
|
|
46
|
46
|
|
і даде́ ржі плоди́ їх, і труди́ їх пруго́м.
|
и3 дадE ржЁ плоды2 и4хъ, и3 труды2 и4хъ пругHмъ.
|
|
47
|
47
|
|
Уби́ гра́дом виногра́ди їх і черни́чіє їх сла́ною;
|
Ўби2 грaдомъ віногрaды и4хъ и3 черни1чіе и4хъ слaною:
|
|
48
|
48
|
|
і предаде́ гра́ду скоти́ їх, і імі́ніє їх огню́.
|
и3 предадE грaду скоты2 и4хъ, и3 и3мёніе и4хъ nгню2.
|
|
49
|
49
|
|
Посла́ на ня гнів я́рости Своєя́, я́рость, і гнів, і скорб, посла́ніє а́ггели лю́тими.
|
ПослA на нS гнёвъ ћрости своеS, ћрость и3 гнёвъ и3 ск0рбь, послaніе ѓггєлы лю1тыми.
|
|
50
|
50
|
|
Путесотвори́ стезю́ гні́ву Своєму́, і не пощаді́ от сме́рти душ їх, і скоти́ їх в сме́рті заключи́;
|
Путесотвори2 стезю2 гнёву своемY, и3 не пощадЁ t смeрти дyшъ и4хъ, и3 скоты2 и4хъ въ смeрти заключи2:
|
|
51
|
51
|
|
і порази́ вся́коє перворо́дноє в землі́ Єги́петстій, нача́ток вся́каго труда́ їх в селе́ніїх Ха́мових.
|
и3 порази2 всsкое первор0дное въ земли2 є3гЂпетстэй, начaтокъ всsкагw трудA и4хъ въ селeніихъ хaмовыхъ.
|
|
52
|
52
|
|
І воздви́же, я́ко о́вці, лю́ди Своя́, і возведе́ я, я́ко ста́до, в пусти́ні;
|
И# воздви1же ћкw џвцы лю1ди сво‰, и3 возведE | ћкw стaдо въ пустhни:
|
|
53
|
53
|
|
і наста́ви я на упова́ніє, і не убоя́шася; і враги́ їх покри́ мо́ре.
|
и3 настaви | на ўповaніе, и3 не ўбоsшасz: и3 враги2 и4хъ покры2 м0ре.
|
|
54
|
54
|
|
І введе́ я в го́ру святи́ні Своєя́, го́ру сію́, ю́же стяжа́ десни́ця Єго́.
|
И# введE | въ г0ру с™hни своеS, г0ру сію2, ю4же стzжA десни1ца є3гw2.
|
|
55
|
55
|
|
І ізгна́ от лиця́ їх язи́ки, і по жре́бію даде́ їм (зе́млю) у́жем жребодая́нія, і всели́ в селе́ніїх їх колі́на Ізра́їлєва.
|
И# и3згнA t лицA и4хъ kзhки, и3 по жрeбію дадE и5мъ (зeмлю) ќжемъ жребодаsніz, и3 всели2 въ селeніихъ и4хъ кwлёна ї}лєва.
|
|
56
|
56
|
|
І іскуси́ша і преогорчи́ша Бо́га Ви́шняго, і свиді́ній Єго́ не сохрани́ша;
|
И# и3скуси1ша и3 преwгорчи1ша бGа вhшнzго, и3 свидёній є3гw2 не сохрани1ша:
|
|
57
|
57
|
|
і отврати́шася і отверго́шася, я́коже і отці́ їх; преврати́шася в лук развраще́н;
|
и3 tврати1шасz и3 tверг0шасz, ћкоже и3 nтцы2 и4хъ: преврати1шасz въ лyкъ развращeнъ:
|
|
58
|
58
|
|
і прогні́ваша Єго́ в хо́лміх свої́х, і во істука́нних свої́х раздражи́ша Єго́.
|
и3 прогнёваша є3го2 въ х0лмэхъ свои1хъ, и3 во и3стукaнныхъ свои1хъ раздражи1ша є3го2.
|
|
59
|
59
|
|
Сли́ша Бог і презрі́, і унічижи́ зіло́ Ізра́їля;
|
Слhша бGъ и3 презрЁ, и3 ўничижи2 ѕэлw2 ї}лz:
|
|
60
|
60
|
|
і отри́ну ски́нію Сило́мськую, селе́ніє є́же [селе́ніє Своє́, іді́же] всели́ся в челові́ціх;
|
и3 tри1ну ски1нію силHмскую, селeніе є4же [селeніе своE, и3дёже] всели1сz въ человёцэхъ:
|
|
61
|
61
|
|
і предаде́ в плін крі́пость їх, і добро́ту їх в ру́ки враго́в;
|
и3 предадE въ плёнъ крёпость и4хъ, и3 добр0ту и4хъ въ рyки врагHвъ:
|
|
62
|
62
|
|
і затвори́ во ору́жії лю́ди Своя́ і достоя́ніє Своє́ презрі́.
|
и3 затвори2 во nрyжіи лю1ди сво‰ и3 достоsніе своE презрЁ.
|
|
63
|
63
|
|
Ю́ноші їх пояде́ огнь, і ді́ви їх не осі́товани би́ша;
|
Ю$ношы и4хъ поzдE џгнь, и3 дBвы и4хъ не њсётwваны бhша:
|
|
64
|
64
|
|
свяще́нници їх мече́м падо́ша, і вдови́ці їх не опла́кани бу́дуть.
|
свzщeнницы и4хъ мечeмъ пад0ша, и3 вдови1цы и4хъ не њпл†каны бyдутъ.
|
|
65
|
65
|
|
І воста́, я́ко сп'я, Госпо́дь, я́ко си́лен і шу́мен от вина́;
|
И# востA ћкw спS гDь, ћкw си1ленъ и3 шyменъ t вінA:
|
|
66
|
66
|
|
і порази́ враги́ Своя́ всп'ять, поноше́ніє ві́чноє даде́ їм;
|
и3 порази2 враги2 сво‰ вспsть, поношeніе вёчное дадE и5мъ:
|
|
67
|
67
|
|
і отри́ну селе́ніє Іо́сифово, і колі́но Єфре́мово не ізбра́;
|
и3 tри1ну селeніе їHсифово, и3 колёно є3фрeмово не и3збрA:
|
|
68
|
68
|
|
і ізбра́ колі́но Іу́дово, го́ру Сіо́ню, ю́же возлюби́;
|
и3 и3збрA колёно їyдово, г0ру сіHню, ю4же возлюби2:
|
|
69
|
69
|
|
і созда́, я́ко єдиноро́га, святи́лище Своє́; на землі́ основа́ ї в вік.
|
и3 создA ћкw є3динор0га с™и1лище своE: на земли2 њсновA и5 въ вёкъ.
|
|
70
|
70
|
|
І ізбра́ Дави́да раба́ Своєго́, і восприя́т єго́ от стад о́вчих;
|
И# и3збрA дв7да рабA своего2, и3 воспріsтъ є3го2 t стaдъ џвчихъ:
|
|
71
|
71
|
|
от дої́лиць поя́т єго́ пасти́ Іа́кова — раба́ Своєго́, і Ізра́їля — достоя́ніє Своє́.
|
t дои1лицъ поsтъ є3го2, пасти2 їaкwва рабA своего2, и3 ї}лz достоsніе своE.
|
|
72
|
72
|
|
І упасе́ я в незло́бії се́рдця своєго́, і в ра́зуміх руку́ своє́ю наста́вил я єсть.
|
И# ўпасE | въ неѕл0біи сeрдца своегw2, и3 въ рaзумэхъ рукY своє1ю настaвилъ | є4сть.
|
|
1001
|
1001
|
|
Сла́ва:
|
Слaва:
|
|
Псалом 78
|
Pал0мъ o7и
|
|
0
|
0
|
|
Псало́м Аса́фу, 78.
|
Pал0мъ ґсaфу, о7}.
|
|
1
|
1
|
|
Бо́же, прийдо́ша язи́ци в достоя́ніє Твоє́, оскверни́ша храм святи́й Твой,
|
Б9е, пріид0ша kзhцы въ достоsніе твоE, њскверни1ша хрaмъ с™hй тв0й,
|
|
2
|
2
|
|
положи́ша Ієрусали́м, я́ко ово́щноє храни́лище; положи́ша тру́пія раб Твої́х бра́шно пти́цям небе́сним, пло́ти преподо́бних Твої́х звіре́м земни́м;
|
положи1ша їеrли1мъ ћкw nв0щное храни1лище: положи1ша тр{піz р†бъ твои1хъ брaшно пти1цамъ небє1снымъ, плHти прпdбныхъ твои1хъ ѕвэрє1мъ земнhмъ:
|
|
3
|
3
|
|
пролія́ша кров їх, я́ко во́ду, о́крест Ієрусали́ма, і не бі погреба́яй.
|
проліsша кр0вь и4хъ ћкw в0ду w4крестъ їеrли1ма, и3 не бЁ погребazй.
|
|
4
|
4
|
|
Би́хом поноше́ніє сосі́дом на́шим, подражне́ніє і поруга́ніє су́щим о́крест нас.
|
Бhхомъ поношeніе сосёдwмъ нaшымъ, подражнeніе и3 поругaніе сyщымъ w4крестъ нaсъ.
|
|
5
|
5
|
|
Доко́лі, Го́споди, прогні́ваєшися до конця́? Разжже́ться, я́ко огнь, рве́ніє Твоє́?
|
Док0лэ, гDи, прогнёваешисz до концA; разжжeтсz ћкw џгнь рвeніе твоE;
|
|
6
|
6
|
|
Проли́й гнів Твой на язи́ки, незна́ющия Тебе́, і на ца́рствія, я́же і́мене Твоєго́ не призва́ша;
|
Пролjй гнёвъ тв0й на kзhки незнaющыz тебє2, и3 на ц†рствіz, ±же и4мене твоегw2 не призвaша:
|
|
7
|
7
|
|
я́ко поядо́ша Іа́кова і мі́сто єго́ опустоши́ша.
|
ћкw поzд0ша їaкwва, и3 мёсто є3гw2 њпустоши1ша.
|
|
8
|
8
|
|
Не пом'яни́ на́ших беззако́ній пе́рвих; ско́ро да предваря́ть ни щедро́ти Твоя́, Го́споди, я́ко обнища́хом зіло́.
|
Не помzни2 нaшихъ беззак0ній пeрвыхъ: ск0рw да предварsтъ ны2 щедрHты тво‰, гDи, ћкw њбнищaхомъ ѕэлw2.
|
|
9
|
9
|
|
Помози́ нам, Бо́же, Спаси́телю наш, сла́ви ра́ди і́мене Твоєго́; Го́споди, ізба́ви ни і очи́сти гріхи́ на́ша і́мене ра́ди Твоєго́.
|
Помози2 нaмъ, б9е, сп7си1телю нaшъ, слaвы рaди и4мене твоегw2: гDи, и3збaви ны2 и3 њчcти грэхи2 нaшz и4мене рaди твоегw2.
|
|
10
|
10
|
|
Да не когда́ реку́ть язи́ци: гді єсть Бог їх? І да уві́сться во язи́ціх пред очи́ма на́шима отмще́ніє кро́ве раб Твої́х пролити́я.
|
Да не когдA рекyтъ kзhцы: гдЁ є4сть бGъ и4хъ; и3 да ўвёстсz во kзhцэхъ пред8 nчи1ма нaшима tмщeніе кр0ве р†бъ твои1хъ пролитhz.
|
|
11
|
11
|
|
Да вни́деть пред Тя воздиха́ніє окова́нних; по вели́чію ми́шці Твоєя́ снабди́ си́ни умерщвле́нних.
|
Да вни1детъ пред8 тS воздыхaніе њковaнныхъ: по вели1чію мhшцы твоеS снабди2 сhны ўмерщвлeнныхъ.
|
|
12
|
12
|
|
Возда́ждь сосі́дом на́шим седмери́цею в ні́дро їх поноше́ніє їх, і́мже поноси́ша Тя, Го́споди.
|
Воздaждь сосёдwмъ нaшымъ седмери1цею въ нёдро и4хъ поношeніе и4хъ, и4мже поноси1ша тS, гDи.
|
|
13
|
13
|
|
Ми же, лю́діє Твої́ і о́вці па́житі Твоєя́, іспові́мися Тебі́, Бо́же, во вік, в род і род возвісти́м хвалу́ Твою́.
|
Мh же лю1діе твои2 и3 џвцы пaжити твоеS и3сповёмысz тебЁ, б9е, во вёкъ, въ р0дъ и3 р0дъ возвэсти1мъ хвалY твою2.
|
|
1001
|
1001
|
|
Сла́ва:
|
Слaва:
|
|
Псалом 79
|
Pал0мъ o7f
|
|
1
|
1
|
|
В коне́ць, о ізмі́ншихся, свиді́ніє Аса́фу, псало́м 79.
|
Въ конeцъ, њ и3змёншихсz, свидёніе ґсaфу, pал0мъ о7f7.
|
|
2
|
2
|
|
Паси́й Ізра́їля, воньми́! Наставля́яй, я́ко овча́, Іо́сифа, сідя́й на херуви́міх, яви́ся;
|
Пасhй ї}лz вонми2: наставлszй ћкw nвчA їHсифа, сэдsй на херувjмэхъ, kви1сz:
|
|
3
|
3
|
|
пред Єфре́мом, і Веніамі́ном, і Манассі́єм воздви́гни си́лу Твою́, і прийди́, во є́же спасти́ нас.
|
пред8 є3фрeмомъ и3 веніамjномъ и3 манассjемъ воздви1гни си1лу твою2, и3 пріиди2 во є4же спcти2 нaсъ.
|
|
4
|
4
|
|
Бо́же, обрати́ ни і просвіти́ лице́ Твоє́, і спасе́мся.
|
Б9е, њбрати1 ны, и3 просвэти2 лицE твоE, и3 спасeмсz.
|
|
5
|
5
|
|
Го́споди, Бо́же Сил, доко́лі гні́ваєшися на моли́тву раб Твої́х?
|
ГDи б9е си1лъ, док0лэ гнёваешисz на моли1тву р†бъ твои1хъ;
|
|
6
|
6
|
|
Напита́єши нас хлі́бом сле́зним і напої́ши нас слеза́ми в мі́ру.
|
Напитaеши нaсъ хлёбомъ слeзнымъ, и3 напои1ши нaсъ слезaми въ мёру.
|
|
7
|
7
|
|
Положи́л єси́ нас в преріка́ніє сосі́дом на́шим, і вразі́ на́ші подражни́ша ни.
|
Положи1лъ є3си2 нaсъ въ прерэкaніе сосёдwмъ нaшымъ, и3 врази2 нaши подражни1ша ны2.
|
|
8
|
8
|
|
Го́споди, Бо́же Сил, обрати́ ни і просвіти́ лице́ Твоє́, і спасе́мся.
|
ГDи б9е си1лъ, њбрати1 ны, и3 просвэти2 лицE твоE, и3 спасeмсz.
|
|
9
|
9
|
|
Виногра́д із Єги́пта прене́сл єси́; ізгна́л єси́ язи́ки і насади́л єси́ ї;
|
Віногрaдъ и3з8 є3гЂпта пренeслъ є3си2: и3згнaлъ є3си2 kзhки, и3 насади1лъ є3си2 и5:
|
|
10
|
10
|
|
путесотвори́л єси́ пред ним, і насади́л єси́ коре́нія єго́, і іспо́лни зе́млю.
|
путесотвори1лъ є3си2 пред8 ни1мъ, и3 насади1лъ є3си2 корє1ніz є3гw2, и3 и3сп0лни зeмлю.
|
|
11
|
11
|
|
Покри́ го́ри сінь єго́, і ві́твія єго́ ке́дри Бо́жия;
|
Покры2 г0ры сёнь є3гw2, и3 вBтвіz є3гw2 кeдры б9іz:
|
|
12
|
12
|
|
простре́ ро́зги єго́ [своя́] до мо́ря і да́же до рік отра́сли єго́ [своя́].
|
прострE р0зги є3гw2 [сво‰] до м0рz, и3 дaже до рёкъ tр†сли є3гw2 [сво‰].
|
|
13
|
13
|
|
Вску́ю низложи́л єси́ опло́т єго́, і обима́ють ї всі мимоходя́щії путе́м?
|
Вскyю низложи1лъ є3си2 њпл0тъ є3гw2, и3 њб8имaютъ и5 вси2 мимоходsщіи путeмъ;
|
|
14
|
14
|
|
Озоба́ ї вепр от дубра́ви, і уєдине́нний ди́вій пояде́ ї.
|
ЊзобA и5 вeпрь t дубрaвы, и3 ўединeнный ди1вій поzдE и5.
|
|
15
|
15
|
|
Бо́же Сил, обрати́ся у́бо і при́зри с небесе́ і виждь, і посіти́ виногра́д сей;
|
Б9е си1лъ, њбрати1сz u5бо, и3 при1зри съ нб7сE и3 ви1ждь, и3 посэти2 віногрaдъ сeй:
|
|
16
|
16
|
|
і соверши́ ї, єго́же насади́ десни́ця Твоя́, і на си́на челові́чеськаго, єго́же укрепи́л єси́ Себі́.
|
и3 соверши2 и5, є3г0же насади2 десни1ца твоS, и3 на сhна человёческаго, є3г0же ўкрепи1лъ є3си2 себЁ.
|
|
17
|
17
|
|
Пожже́н огне́м і раско́пан; от запреще́нія лиця́ Твоєго́ поги́бнуть.
|
Пожжeнъ nгнeмъ и3 раск0панъ: t запрещeніz лицA твоегw2 поги1бнутъ.
|
|
18
|
18
|
|
Да бу́деть рука́ Твоя́ на му́жа десни́ці Твоєя́ і на си́на челові́чеськаго, єго́же укріпи́л єси́ Себі́,
|
Да бyдетъ рукA твоS на мyжа десни1цы твоеS и3 на сhна человёческаго, є3г0же ўкрэпи1лъ є3си2 себЁ,
|
|
19
|
19
|
|
і не отсту́пим от Тебе́; оживи́ши ни, і і́м'я Твоє́ призове́м.
|
и3 не tстyпимъ t тебє2: њживи1ши ны2, и3 и4мz твоE призовeмъ.
|
|
20
|
20
|
|
Го́споди, Бо́же Сил, обрати́ ни і просвіти́ лице́ Твоє́, і спасе́мся.
|
ГDи б9е си1лъ, њбрати1 ны, и3 просвэти2 лицE твоE, и3 спасeмсz.
|
|
Псалом 80
|
Pал0мъ п7
|
|
1
|
1
|
|
В коне́ць, о точи́ліх, псало́м Аса́фу, 80.
|
Въ конeцъ, њ точи1лэхъ, pал0мъ ґсaфу, п7.
|
|
2
|
2
|
|
Ра́дуйтеся Бо́гу — Помо́щнику на́шему, воскли́кніте Бо́гу Іа́ковлю;
|
Рaдуйтесz бGу пом0щнику нaшему, воскли1кните бGу їaкwвлю:
|
|
3
|
3
|
|
приймі́те псало́м і даді́те тимпа́н, псалти́р красе́н с гу́сльми;
|
пріими1те pал0мъ и3 дади1те тmмпaнъ, pалти1рь красeнъ съ гyсльми:
|
|
4
|
4
|
|
вострубі́те в новомісячії трубо́ю, во благознамени́тий день пра́здника ва́шего;
|
воструби1те въ новомcчіи труб0ю, во бlгознамени1тый дeнь прaздника вaшегw:
|
|
5
|
5
|
|
я́ко повелі́ніє Ізра́їлеві єсть, і судьба́ Бо́гу Іа́ковлю.
|
ћкw повелёніе ї}леви є4сть, и3 судбA бGу їaковлю.
|
|
6
|
6
|
|
Свиді́ніє во Іо́сифі положи́ є, внегда́ ізи́ти єму́ от землі́ єги́петськия; язи́ка, єго́же не ві́дяше, усли́ша.
|
Свидёніе во їHсифэ положи2 є5, внегдA и3зhти є3мY t земли2 є3гЂпетскіz: љзhка, є3гHже не вёдzше, ўслhша.
|
|
7
|
7
|
|
От'я́т от бре́мене хребе́т єго́; ру́ці єго́ в коші́ порабо́тасті.
|
Tsтъ t брeмене хребeтъ є3гw2: рyцэ є3гw2 въ коши2 пораб0тастэ.
|
|
8
|
8
|
|
В ско́рбі призва́л М'я єси́, і ізба́вих тя; усли́шах тя в та́йні бу́рні; іскуси́х тя на воді́ преріка́нія.
|
Въ ск0рби призвaлъ мS є3си2, и3 и3збaвихъ тS: ўслhшахъ тS въ тaйнэ бyрнэ: и3скуси1хъ тS на водЁ прерэкaніz.
|
|
9
|
9
|
|
Сли́шіте, лю́діє мої́, і засвиді́тельствую вам, Ізра́їлю, а́ще послу́шаєши Мене́;
|
Слhшите, лю1діе мои2, и3 засвидётелствую вaмъ, ї}лю, ѓще послyшаеши менє2:
|
|
10
|
10
|
|
не бу́деть тебі́ бог нов, ніже́ поклони́шися бо́гу чужде́му.
|
не бyдетъ тебЁ б0гъ н0въ, нижE поклони1шисz б0гу чуждeму.
|
|
11
|
11
|
|
Аз бо єсьм Госпо́дь, Бог твой, ізведи́й тя от землі́ Єги́петськия; разшири́ уста́ твоя́, і іспо́лню я.
|
Ѓзъ бо є4смь гDь бGъ тв0й, и3зведhй тS t земли2 є3гЂпетскіz: разшири2 ўстA твоS, и3 и3сп0лню |.
|
|
12
|
12
|
|
І не послу́шаша лю́діє Мої́ гла́са Моєго́, і Ізра́їль не внят Мі;
|
И# не послyшаша лю1діе мои2 глaса моегw2, и3 ї}ль не внsтъ ми2:
|
|
13
|
13
|
|
і отпусти́х я по начина́нієм серде́ць їх, по́йдуть в начина́ніїх свої́х.
|
и3 tпусти1хъ | по начинaніємъ сердeцъ и4хъ, п0йдутъ въ начинaніихъ свои1хъ.
|
|
14
|
14
|
|
А́ще би́ша лю́діє Мої́ послу́шали Мене́, Ізра́їль а́ще би в путі́ Моя́ ходи́л;
|
Ѓще бhша лю1діе мои2 послyшали менє2, ї}ль ѓще бы въ пути6 мо‰ ходи1лъ:
|
|
15
|
15
|
|
ні о чесо́мже у́бо враги́ єго́ смири́л бих, і на оскорбля́ющия їх возложи́л бих ру́ку Мою́.
|
ни њ чес0мже ќбw враги2 є3гw2 смири1лъ бhхъ, и3 на њскорблsющыz и5хъ возложи1лъ бhхъ рyку мою2.
|
|
16
|
16
|
|
Вразі́ Госпо́дні солга́ша Єму́, і бу́деть вре́м'я їх в вік;
|
Врази2 гDни солгaша є3мY, и3 бyдетъ врeмz и4хъ въ вёкъ:
|
|
17
|
17
|
|
і напита́ їх от ту́ка пшени́чна, і от ка́мене ме́да наси́ти їх.
|
и3 напитA и5хъ t тyка пшени1чна, и3 t кaмене мeда насhти и5хъ.
|
|
Псалом 81
|
Pал0мъ п7а
|
|
0
|
0
|
|
Псало́м Аса́фу, 81.
|
Pал0мъ ґсaфу, п7№.
|
|
1
|
1
|
|
Бог ста в со́нмі бого́в, посреді́ же бо́ги разсу́дить.
|
БGъ стA въ с0нмэ богHвъ, посредё же б0ги разсyдитъ.
|
|
2
|
2
|
|
Доко́лі су́дите непра́вду і ли́ця грі́шников приє́млете?
|
Док0лэ сyдите непрaвду, и3 ли1ца грёшникwвъ пріeмлете;
|
|
3
|
3
|
|
Суді́те си́ру і убо́гу, смире́на і ни́ща оправда́йте;
|
Суди1те си1ру и3 ўб0гу, смирeна и3 ни1ща њправдaйте:
|
|
4
|
4
|
|
ізмі́те ни́ща і убо́га, із руки́ грі́шничі ізба́віте єго́.
|
и3зми1те ни1ща и3 ўб0га, и3з8 руки2 грёшничи и3збaвите є3го2.
|
|
5
|
5
|
|
Не позна́ша, ніже́ уразумі́ша, во тьмі хо́дять; да подви́жаться вся основа́нія землі́.
|
Не познaша, нижE ўразумёша, во тмЁ х0дzтъ: да подви1жатсz вс‰ њснов†ніz земли2.
|
|
6
|
6
|
|
Аз ріх: бо́зі єсте́, і си́нове Ви́шняго всі;
|
Ѓзъ рёхъ: б0зи є3стE, и3 сhнове вhшнzгw вси2:
|
|
7
|
7
|
|
ви же, я́ко челові́ци, умира́єте, і, я́ко єди́н от князе́й, па́даєте.
|
вh же ћкw человёцы ўмирaете, и3 ћкw є3ди1нъ t кнzзeй пaдаете.
|
|
8
|
8
|
|
Воскресни́, Бо́же, суди́ землі́; я́ко Ти наслі́диши во всіх язи́ціх.
|
Воскrни2, б9е, суди2 земли2: ћкw ты2 наслёдиши во всёхъ kзhцэхъ.
|
|
Псалом 82
|
Pал0мъ п7в
|
|
1
|
1
|
|
Піснь псалма́ Аса́фу, 82.
|
Пёснь pалмA ґсaфу, п7в7.
|
|
2
|
2
|
|
Бо́же, кто уподо́биться Тебі́? Не премолчи́, ніже́ укроти́ [ніже́ укроти́ся], Бо́же;
|
Б9е, кто2 ўпод0битсz тебЁ; не премолчи2, нижE ўкроти2 [нижE ўкроти1сz], б9е:
|
|
3
|
3
|
|
я́ко се, вразі́ Твої́ возшумі́ша, і ненави́дящії Тя воздвиго́ша главу́.
|
ћкw сE, врази2 твои2 возшумёша, и3 ненави1дzщіи тS воздвиг0ша главY.
|
|
4
|
4
|
|
На лю́ди Твоя́ лука́вноваша во́лею, і совіща́ша на святи́я Твоя́.
|
На лю1ди тво‰ лукaвноваша в0лею, и3 совэщaша на с™ы6z тво‰.
|
|
5
|
5
|
|
Рі́ша: прийді́те і потреби́м я от язи́к, і не пом'яне́ться і́м'я Ізра́їлево ктому́.
|
Рёша: пріиди1те и3 потреби1мъ | t kзы6къ, и3 не помzнeтсz и4мz ї}лево ктомY.
|
|
6
|
6
|
|
Я́ко совіща́ша єдиномишле́нієм вку́пі, на Тя заві́т завіща́ша;
|
Ћкw совэщaша є3диномышлeніемъ вкyпэ, на тS завётъ завэщaша:
|
|
7
|
7
|
|
селе́нія Ідуме́йська і Ісма́їліте, Моа́в і ага́ряне,
|
селє1ніz їдумє1йска и3 їсмaиліте, мwaвъ и3 ґгaрzне,
|
|
8
|
8
|
|
Гева́л і Аммо́н і Амали́к, іноплеме́нници с живу́щими в Ти́рі;
|
гевaлъ и3 ґммHнъ и3 ґмали1къ, и3ноплемє1нницы съ живyщими въ тЂрэ:
|
|
9
|
9
|
|
і́бо і Ассу́р при́йде с ни́ми, би́ша в заступле́ніє синово́м Ло́товим;
|
и4бо и3 ґссyръ пріи1де съ ни1ми, бhша въ заступлeніе сыновHмъ лHтwвымъ:
|
|
10
|
10
|
|
сотвори́ їм, я́ко Мадіа́му і Сиса́рі, я́ко Іави́му в пото́ці Ки́ссові;
|
сотвори2 и5мъ ћкw мадіaму и3 сісaрэ, ћкw їавjму въ пот0цэ кjссовэ:
|
|
11
|
11
|
|
потреби́шася во Аендо́рі, би́ша, я́ко гной земни́й.
|
потреби1шасz во ґендHрэ, бhша ћкw гн0й земнhй.
|
|
12
|
12
|
|
Положи́ кня́зі їх, я́ко Ори́ва і Зи́ва, і Зеве́я і Салма́на, вся кня́зі їх,
|
Положи2 кнsзи и4хъ ћкw њри1ва и3 зи1ва, и3 зевeа и3 салмaна, вс‰ кн‰зи и4хъ,
|
|
13
|
13
|
|
і́же рі́ша: да наслі́дим себі́ святи́лище Бо́жиє.
|
и4же рёша: да наслёдимъ себЁ с™и1лище б9іе.
|
|
14
|
14
|
|
Бо́же мой, положи́ я я́ко ко́ло, я́ко трость пред лице́м ві́тра.
|
Б9е м0й, положи2 | ћкw к0ло, ћкw тр0сть пред8 лицeмъ вётра.
|
|
15
|
15
|
|
Я́ко огнь попаля́яй дубра́ви, я́ко пла́мень пожига́яй го́ри;
|
Ћкw џгнь попалszй дубр†вы, ћкw плaмень пожигazй г0ры:
|
|
16
|
16
|
|
та́ко пожене́ши я бу́рею Твоє́ю і гні́вом Твої́м см'яте́ши я.
|
тaкw поженeши | бyрею твоeю, и3 гнёвомъ твои1мъ смzтeши |.
|
|
17
|
17
|
|
Іспо́лни ли́ця їх безче́стія, і взи́щуть і́мене Твоєго́, Го́споди.
|
И#сп0лни ли1ца и4хъ безчeстіz, и3 взhщутъ и4мене твоегw2, гDи.
|
|
18
|
18
|
|
Да постидя́ться і см'яту́ться в вік ві́ка, і посра́м'яться і поги́бнуть.
|
Да постыдsтсz и3 смzтyтсz въ вёкъ вёка, и3 посрaмzтсz и3 поги1бнутъ.
|
|
19
|
19
|
|
І да позна́ють, я́ко і́м'я Тебі́ — Госпо́дь, Ти єди́н Ви́шній по всей землі́.
|
И# да познaютъ, ћкw и4мz тебЁ гDь, ты2 є3ди1нъ вhшній по всeй земли2.
|
|
Псалом 83
|
Pал0мъ п7г
|
|
1
|
1
|
|
В коне́ць, о точи́ліх, сино́м Коре́йовим, псало́м, 83.
|
Въ конeцъ, њ точи1лэхъ, сынHмъ корewвымъ, pал0мъ, п7G.
|
|
2
|
2
|
|
Коль возлю́бленна селе́нія Твоя́, Го́споди Сил.
|
К0ль возлю1блєнна селє1ніz тво‰, гDи си1лъ.
|
|
3
|
3
|
|
Жела́єть і скончава́ється душа́ моя́ во двори́ Госпо́дні; се́рдце моє́ і плоть моя́ возра́довастася о Бо́зі жи́ві.
|
Желaетъ и3 скончавaетсz душA моS во дворы2 гDни: сeрдце моE и3 пл0ть моS возрaдовастасz њ бз7э жи1вэ.
|
|
4
|
4
|
|
І́бо пти́ця обрі́те себі́ хра́мину, і го́рлиця гніздо́ себі́, іді́же положи́ть птенці́ своя́, олтарі́ Твоя́, Го́споди Сил, Царю́ мой і Бо́же мой.
|
И$бо пти1ца њбрёте себЁ хрaмину, и3 г0рлица гнэздо2 себЁ, и3дёже положи1тъ птенцы2 сво‰, nлтари6 тво‰, гDи си1лъ, цRю2 м0й и3 б9е м0й.
|
|
5
|
5
|
|
Блаже́нні живу́щії в дому́ Твоє́м; в ві́ки віко́в восхва́лять Тя.
|
Бlжeни живyщіи въ домY твоeмъ: въ вёки вэкHвъ восхвaлzтъ тS.
|
|
6
|
6
|
|
Блаже́н муж, єму́же єсть заступле́ніє єго́ у Тебе́; восхожде́нія в се́рдці своє́м положи́,
|
Бlжeнъ мyжъ, є3мyже є4сть заступлeніе є3гw2 ў тебє2: восхождє1ніz въ сeрдцы своeмъ положи2,
|
|
7
|
7
|
|
во юдо́ль плаче́вную, в мі́сто є́же положи́ [во юдо́лі плаче́вній, в мі́сті, є́же положи́]; і́бо благослове́ніє дасть законополага́яй.
|
во ю3д0ль плачeвную, въ мёсто є4же положи2 [во ю3д0ли плачeвнэй, въ мёстэ, є4же положи2]: и4бо блгcвeніе дaстъ законополагazй.
|
|
8
|
8
|
|
По́йдуть от си́ли в си́лу; яви́ться Бог бого́в в Сіо́ні.
|
П0йдутъ t си1лы въ си1лу: kви1тсz бGъ богHвъ въ сіHнэ.
|
|
9
|
9
|
|
Го́споди, Бо́же Сил, усли́ши моли́тву мою́, внуши́, Бо́же Іа́ковль.
|
ГDи б9е си1лъ, ўслhши моли1тву мою2, внуши2, б9е їaкwвль.
|
|
10
|
10
|
|
Защи́тниче наш, виждь, Бо́же, і при́зри на лице́ христа́ Твоєго́.
|
Защи1тниче нaшъ, ви1ждь, б9е, и3 при1зри на лицE хрістA твоегw2.
|
|
11
|
11
|
|
Я́ко лу́чше день єди́н во дво́ріх Твої́х па́че ти́сящ; ізво́лих примета́тися в дому́ Бо́га моєго́ па́че, не́же жи́ти мі в селе́ніїх грі́шничих.
|
Ћкw лyчше дeнь є3ди1нъ во дв0рэхъ твои1хъ пaче тhсzщъ: и3зв0лихъ приметaтисz въ домY бGа моегw2 пaче, нeже жи1ти ми2 въ селeніихъ грёшничихъ.
|
|
12
|
12
|
|
Я́ко ми́лость і і́стину лю́бить Госпо́дь, Бог благода́ть і сла́ву дасть; Госпо́дь не лиши́ть благи́х ходя́щих незло́бієм.
|
Ћкw млcть и3 и4стину лю1битъ гDь, бGъ блгdть и3 слaву дaстъ: гDь не лиши1тъ бlги1хъ ходsщихъ неѕл0біемъ.
|
|
13
|
13
|
|
Го́споди, Бо́же сил, блаже́н челові́к упова́яй на Тя.
|
ГDи б9е си1лъ, бlжeнъ человёкъ ўповazй на тS.
|
|
Псалом 84
|
Pал0мъ п7д
|
|
1
|
1
|
|
В коне́ць, сино́м Коре́йовим, псало́м, 84.
|
Въ конeцъ, сынHмъ корewвымъ, pал0мъ, п7д7.
|
|
2
|
2
|
|
Благоволи́л єси́, Го́споди, зе́млю Твою́, возврати́л єси́ плін Іа́ковль.
|
Бlговоли1лъ є3си2, гDи, зeмлю твою2, возврати1лъ є3си2 плёнъ їaкwвль.
|
|
3
|
3
|
|
Оста́вил єси́ беззако́нія люді́й Твої́х, покри́л єси́ вся гріхи́ їх.
|
Њстaвилъ є3си2 беззакHніz людjй твои1хъ, покрhлъ є3си2 вс‰ грэхи2 и4хъ.
|
|
4
|
4
|
|
Укроти́л єси́ весь гнів Твой, возврати́лся єси́ от гні́ва я́рости Твоєя́.
|
Ўкроти1лъ є3си2 вeсь гнёвъ тв0й, возврати1лсz є3си2 t гнёва ћрости твоеS.
|
|
5
|
5
|
|
Возврати́ нас, Бо́же спасе́ній на́ших, і отврати́ я́рость Твою́ от нас.
|
Возврати2 нaсъ, б9е спcній нaшихъ, и3 tврати2 ћрость твою2 t нaсъ.
|
|
6
|
6
|
|
Єда́ во ві́ки прогні́ваєшися на ни? Іли́ простре́ши гнів Твой от ро́да в род?
|
Е#дA во вёки прогнёваешисz на ны2; и3ли2 прострeши гнёвъ тв0й t р0да въ р0дъ;
|
|
7
|
7
|
|
Бо́же, Ти обра́щся оживи́ши ни, і лю́діє Твої́ возвеселя́ться о Тебі́.
|
Б9е, ты2 њбрaщьсz њживи1ши ны2, и3 лю1діе твои2 возвеселsтсz њ тебЁ.
|
|
8
|
8
|
|
Яви́ нам, Го́споди, ми́лость Твою́, і спасе́ніє Твоє́ даждь нам.
|
Kви2 нaмъ, гDи, млcть твою2, и3 спcніе твоE дaждь нaмъ.
|
|
9
|
9
|
|
Усли́шу, что рече́ть о мні Госпо́дь Бог; я́ко рече́ть мир на лю́ди Своя́, і на преподо́бния Своя́, і на обраща́ющия сердця́ к Нему́.
|
Ўслhшу, что2 речeтъ њ мнЁ гDь бGъ: ћкw речeтъ ми1ръ на лю1ди сво‰, и3 на прпdбныz сво‰, и3 на њбращaющыz сердцA къ немY.
|
|
10
|
10
|
|
Оба́че близ боя́щихся Єго́ спасе́ніє Єго́, всели́ти сла́ву в зе́млю на́шу.
|
Nбaче бли1з8 боsщихсz є3гw2 спcніе є3гw2, всели1ти слaву въ зeмлю нaшу.
|
|
11
|
11
|
|
Ми́лость і і́стина сріто́стіся, пра́вда і мир облобиза́стася;
|
Млcть и3 и4стина срэт0стэсz, прaвда и3 ми1ръ њблобызaстасz:
|
|
12
|
12
|
|
і́стина от землі́ возсія́, і пра́вда с небесе́ прини́че;
|
и4стина t земли2 возсіS, и3 прaвда съ нб7сE прини1че:
|
|
13
|
13
|
|
і́бо Госпо́дь дасть бла́гость, і земля́ на́ша дасть плод свой.
|
и4бо гDь дaстъ бlгость, и3 землS нaша дaстъ пл0дъ св0й.
|
|
14
|
14
|
|
Пра́вда пред Ним преди́деть, і положи́ть в путь стопи́ своя́.
|
Прaвда пред8 ни1мъ пред8и1детъ, и3 положи1тъ въ пyть стwпы2 сво‰.
|
|
1001
|
1001
|
|
Сла́ва:
|
Слaва:
|
|
Псалом 85
|
Pал0мъ п7є
|
|
0
|
0
|
|
Моли́тва Дави́ду, 85.
|
Мlтва дв7ду, п7е7.
|
|
1
|
1
|
|
Приклони́, Го́споди, у́хо Твоє́, і усли́ши м'я, я́ко нищ і убо́г єсьм аз.
|
Приклони2, гDи, ќхо твоE, и3 ўслhши мS: ћкw ни1щъ и3 ўб0гъ є4смь ѓзъ.
|
|
2
|
2
|
|
Сохрани́ ду́шу мою́, я́ко преподо́бен єсьм; спаси́ раба́ Твоєго́, Бо́же мой, упова́ющаго на Тя.
|
Сохрани2 дyшу мою2, ћкw прпdбенъ є4смь: сп7си2 рабA твоего2, б9е м0й, ўповaющаго на тS.
|
|
3
|
3
|
|
Поми́луй м'я, Го́споди, я́ко к Тебі́ воззову́ весь день.
|
Поми1луй мS, гDи, ћкw къ тебЁ воззовY вeсь дeнь.
|
|
4
|
4
|
|
Возвесели́ ду́шу раба́ Твоєго́, я́ко к Тебі́ взях ду́шу мою́.
|
Возвесели2 дyшу рабA твоегw2: ћкw къ тебЁ взsхъ дyшу мою2.
|
|
5
|
5
|
|
Я́ко Ти, Го́споди, благ і кро́ток і многоми́лостив всім призива́ющим Тя.
|
Ћкw ты2, гDи, бlгъ и3 кр0токъ и3 многомлcтивъ всBмъ призывaющымъ тS.
|
|
6
|
6
|
|
Внуши́, Го́споди, моли́тву мою́ і воньми́ гла́су моле́нія моєго́.
|
Внуши2, гDи, моли1тву мою2 и3 вонми2 глaсу молeніz моегw2.
|
|
7
|
7
|
|
В день ско́рби моєя́ воззва́х к Тебі́, я́ко усли́шал м'я єси́.
|
Въ дeнь ск0рби моеS воззвaхъ къ тебЁ, ћкw ўслhшалъ мS є3си2.
|
|
8
|
8
|
|
Ність подо́бен Тебі́ в бозі́х, Го́споди, і ність по діло́м Твої́м.
|
Нёсть под0бенъ тебЁ въ бозёхъ, гDи, и3 нёсть по дэлHмъ твои6мъ.
|
|
9
|
9
|
|
Всі язи́ци, єли́кі сотвори́л єси́, при́йдуть і покло́няться пред Тобо́ю, Го́споди, і просла́в'ять і́м'я Твоє́;
|
Вси2 kзhцы, є3ли1ки сотвори1лъ є3си2, пріи1дутъ и3 покл0нzтсz пред8 тоб0ю, гDи, и3 прослaвzтъ и4мz твоE:
|
|
10
|
10
|
|
я́ко ве́лій єси́ Ти і творя́й чудеса́, Ти єси́ Бог єди́н.
|
ћкw вeлій є3си2 ты2 и3 творsй чудесA, ты2 є3си2 бGъ є3ди1нъ.
|
|
11
|
11
|
|
Наста́ви м'я, Го́споди, на путь Твой, і пойду́ во і́стині Твоє́й; да возвесели́ться се́рдце моє́ боя́тися і́мене Твоєго́.
|
Настaви мS, гDи, на пyть тв0й, и3 пойдY во и4стинэ твоeй: да возвесели1тсz сeрдце моE боsтисz и4мене твоегw2.
|
|
12
|
12
|
|
Іспові́мся Тебі́, Го́споди Бо́же мой, всім се́рдцем мої́м і просла́влю і́м'я Твоє́ в вік;
|
И#сповёмсz тебЁ, гDи б9е м0й, всёмъ сeрдцемъ мои1мъ и3 прослaвлю и4мz твоE въ вёкъ:
|
|
13
|
13
|
|
я́ко ми́лость Твоя́ ве́лія на мні, і ізба́вил єси́ ду́шу мою́ от а́да преіспо́днійшаго.
|
ћкw млcть твоS вeліz на мнЁ, и3 и3збaвилъ є3си2 дyшу мою2 t ѓда преисп0днэйшагw.
|
|
14
|
14
|
|
Бо́же, законопресту́пници воста́ша на м'я, і сонм держа́вних взиска́ша ду́шу мою́, і не предложи́ша Тебе́ пред собо́ю.
|
Б9е, законопрест{пницы востaша на мS, и3 с0нмъ держaвныхъ взыскaша дyшу мою2, и3 не предложи1ша тебE пред8 соб0ю.
|
|
15
|
15
|
|
І Ти, Го́споди Бо́же мой, ще́дрий і ми́лостивий, долготерпіли́вий і многоми́лостивий і і́стинний,
|
И# ты2, гDи б9е м0й, щeдрый и3 млcтивый, долготерпэли1вый и3 многомлcтивый и3 и4стинный,
|
|
16
|
16
|
|
при́зри на м'я і поми́луй м'я; даждь держа́ву Твою́ о́троку Твоєму́ і спаси́ си́на раби́ Твоєя́.
|
при1зри на мS и3 поми1луй мS: дaждь держaву твою2 џтроку твоемY и3 сп7си2 сhна рабы2 твоеS.
|
|
17
|
17
|
|
Сотвори́ со мно́ю зна́меніє во бла́го; і да ви́дять ненави́дящії м'я, і постидя́ться, я́ко Ти, Го́споди, помо́гл мі і уті́шил м'я єси́.
|
Сотвори2 со мн0ю знaменіе во бlго: и3 да ви1дzтъ ненави1дzщіи мS, и3 постыдsтсz, ћкw ты2, гDи, пом0глъ ми2 и3 ўтёшилъ мS є3си2.
|
|
Псалом 86
|
Pал0мъ п7ѕ
|
|
1
|
1
|
|
Сино́м коре́йовим, псало́м пі́сні, 86.
|
СынHмъ корewвымъ, pал0мъ пёсни, п7ѕ7.
|
|
2
|
2
|
|
Основа́нія Єго́ на гора́х святи́х; лю́бить Госпо́дь врата́ Сіо́ня па́че всіх селе́ній Іа́ковлих.
|
Њснов†ніz є3гw2 на горaхъ с™hхъ: лю1битъ гDь вратA сіw6нz пaче всёхъ селeній їaкwвлихъ.
|
|
3
|
3
|
|
Пресла́вная глаго́лашася о Тебі́, гра́де Бо́жий.
|
Пресл†внаz глаг0лашасz њ тебЁ, грaде б9ій.
|
|
4
|
4
|
|
Пом'яну́ Раа́в і Вавило́на ві́дущим м'я; і се, іноплеме́нници і Тир і лю́діє Ефіо́пстії, сі́ї би́ша та́мо.
|
ПомzнY раaвъ и3 вавmлHна вёдущымъ мS: и3 сE, и3ноплемє1нницы и3 тЂръ и3 лю1діе є3fі0пстіи, сjи бhша тaмw.
|
|
5
|
5
|
|
Ма́ти Сіо́н рече́ть: челові́к і челові́к роди́ся в нем, і Той основа́ ї Ви́шній.
|
Мaти сіHнъ речeтъ: человёкъ и3 человёкъ роди1сz въ нeмъ, и3 т0й њсновA и5 вhшній.
|
|
6
|
6
|
|
Госпо́дь пові́сть в писа́нії люді́й і князе́й, сих би́вших в нем.
|
ГDь повёсть въ писaніи людjй и3 кнzзeй, си1хъ бhвшихъ въ нeмъ.
|
|
7
|
7
|
|
Я́ко веселя́щихся всіх жили́ще в Тебі́.
|
Ћкw веселsщихсz всёхъ жили1ще въ тебЁ.
|
|
Псалом 87
|
Pал0мъ п7з
|
|
1
|
1
|
|
Піснь псалма́ сино́м Коре́йовим, в коне́ць, о Маєле́фі* є́же отвіща́ти, ра́зума Ема́ну Ізра́їльтянину, 87.
|
Пёснь pалмA сынHмъ корewвымъ, въ конeцъ, њ маелefэ є4же tвэщaти, рaзума є3мaну ї}лтzнину, п7з7.
|
|
2
|
2
|
|
Го́споди Бо́же спаcе́нія моєго́, во дні воззва́х і в нощі́ пред Тобо́ю;
|
ГDи б9е спcніz моегw2, во дни2 воззвaхъ и3 въ нощи2 пред8 тоб0ю:
|
|
3
|
3
|
|
да вни́деть пред Тя моли́тва моя́, приклони́ у́хо Твоє́ к моле́нію моєму́.
|
да вни1детъ пред8 тS моли1тва моS, приклони2 ќхо твоE къ молeнію моемY.
|
|
4
|
4
|
|
Я́ко іспо́лнися зол душа́ моя́, і живо́т мой а́ду прибли́жися.
|
Ћкw и3сп0лнисz ѕHлъ душA моS, и3 жив0тъ м0й ѓду прибли1жисz.
|
|
5
|
5
|
|
Привміне́н бих с низходя́щими в ров; бих я́ко челові́к без по́мощі,
|
Привмэнeнъ бhхъ съ низходsщими въ р0въ: бhхъ ћкw человёкъ без8 п0мощи,
|
|
6
|
6
|
|
в ме́ртвих свобо́дь; я́ко я́звеннії сп'я́щії во гро́бі, ї́хже не пом'яну́л єси́ ктому́, і ті́ї от руки́ Твоєя́ отринове́ні би́ша.
|
въ мeртвыхъ своб0дь: ћкw ћзвенніи спsщіи во гр0бэ, и4хже не помzнyлъ є3си2 ктомY, и3 тjи t руки2 твоеS tриновeни бhша.
|
|
7
|
7
|
|
Положи́ша м'я в ро́ві преіспо́днім, в те́мних і сі́ні сме́ртній.
|
Положи1ша мS въ р0вэ преисп0днэмъ, въ тeмныхъ и3 сёни смeртнэй.
|
|
8
|
8
|
|
На мні утверди́ся я́рость Твоя́, і вся во́лни Твоя́ наве́л єси́ на м'я.
|
На мнЁ ўтверди1сz ћрость твоS, и3 вс‰ вHлны тво‰ навeлъ є3си2 на мS.
|
|
9
|
9
|
|
Уда́лил єси́ зна́ємих мої́х от мене́; положи́ша м'я ме́рзость себі́; пре́дан бих і не ісхожда́х.
|
Ўдaлилъ є3си2 знaемыхъ мои1хъ t менє2: положи1ша мS мeрзость себЁ: прeданъ бhхъ и3 не и3схождaхъ.
|
|
10
|
10
|
|
О́чі мої́ ізнемого́сті от нищети́; воззва́х к Тебі́, Го́споди, весь день, возді́х к Тебі́ ру́ці мої́.
|
Џчи мои2 и3знемог0стэ t нищеты2: воззвaхъ къ тебЁ, гDи, вeсь дeнь, воздёхъ къ тебЁ рyцэ мои2.
|
|
11
|
11
|
|
Єда́ ме́ртвими твори́ши чудеса́? Іли́ вра́чеве воскреся́ть, і іспові́дяться Тебі́?
|
Е#дA мeртвыми твори1ши чудесA; и3ли2 врaчеве воскресsтъ, и3 и3сповёдzтсz тебЁ;
|
|
12
|
12
|
|
Єда́ пові́сть кто во гро́бі ми́лость Твою́ і і́стину Твою́ в поги́белі?
|
Е#дA повёсть кто2 во гр0бэ млcть твою2, и3 и4стину твою2 въ поги1бели;
|
|
13
|
13
|
|
Єда́ позна́на бу́дуть во тьмі чудеса́ Твоя́ і пра́вда Твоя́ в землі́ забве́нній?
|
Е#дA позн†на бyдутъ во тмЁ чудесA тво‰, и3 прaвда твоS въ земли2 забвeннэй;
|
|
14
|
14
|
|
І аз к Тебі́, Го́споди, воззва́х, і у́тро моли́тва моя́ предвари́ть Тя.
|
И# ѓзъ къ тебЁ, гDи, воззвaхъ, и3 ќтрw моли1тва моS предвари1тъ тS.
|
|
15
|
15
|
|
Вску́ю, Го́споди, отрі́єши ду́шу мою́? Отвраща́єши лице́ Твоє́ от мене́?
|
Вскyю, гDи, tрёеши дyшу мою2; tвращaеши лицE твоE t менє2;
|
|
16
|
16
|
|
Нищ єсьм аз і в труді́х от ю́ности моєя́; возне́сжеся смири́хся і ізнемого́х.
|
Ни1щъ є4смь ѓзъ, и3 въ трудёхъ t ю4ности моеS: вознeсжесz смири1хсz и3 и3знемог0хъ.
|
|
17
|
17
|
|
На мні прейдо́ша гні́ви Твої́, устраше́нія Твоя́ возмути́ша м'я;
|
На мнЁ преид0ша гнёви твои2, ўстрашє1ніz тво‰ возмути1ша мS:
|
|
18
|
18
|
|
обидо́ша м'я я́ко вода́ весь день, одержа́ша м'я вку́пі.
|
њбыд0ша мS ћкw водA вeсь дeнь, њдержaша мS вкyпэ.
|
|
19
|
19
|
|
Уда́лил єси́ от мене́ дру́га і і́скренняго, і зна́ємих мої́х от страсте́й.
|
Ўдaлилъ є3си2 t менє2 дрyга и3 и4скреннzго, и3 знaемыхъ мои1хъ t страстeй.
|
|
1001
|
1001
|
|
Сла́ва:
|
Слaва:
|
|
Псалом 88
|
Pал0мъ п7и
|
|
1
|
1
|
|
Ра́зума Ефа́ма Ізра́їльтянина, 88.
|
Рaзума є3faма ї}лтzнина, п7}.
|
|
2
|
2
|
|
Ми́лості Твоя́, Го́споди, во вік воспою́, в род і род возвіщу́ і́стину Твою́ усти́ мої́ми.
|
Млcти тво‰, гDи, во вёкъ воспою2, въ р0дъ и3 р0дъ возвэщY и4стину твою2 ўсты6 мои1ми.
|
|
3
|
3
|
|
Зане́ рекл єси́: в вік ми́лость сози́ждеться, на небесі́х угото́виться і́стина Твоя́.
|
ЗанE рeклъ є3си2: въ вёкъ млcть сози1ждетсz: на нб7сёхъ ўгот0витсz и4стина твоS.
|
|
4
|
4
|
|
Завіща́х заві́т ізбра́нним Мої́м, кля́хся Дави́ду, рабу́ Моєму́:
|
Завэщaхъ завётъ и3збр†ннымъ мои6мъ, клsхсz дв7ду рабY моемY:
|
|
5
|
5
|
|
до ві́ка угото́ваю сі́м'я твоє́, і сози́жду в род і род престо́л твой.
|
до вёка ўгот0ваю сёмz твоE, и3 сози1жду въ р0дъ и3 р0дъ пrт0лъ тв0й.
|
|
6
|
6
|
|
Іспові́дять небеса́ чудеса́ Твоя́, Го́споди, і́бо і́стину Твою́ в Це́ркві святи́х.
|
И#сповёдzтъ нб7сA чудесA тво‰, гDи, и4бо и4стину твою2 въ цRкви с™hхъ.
|
|
7
|
7
|
|
Я́ко кто во о́блаціх уравни́ться Го́сподеві? Уподо́биться Го́сподеві в сині́х Бо́жиїх?
|
Ћкw кто2 во w4блацэхъ ўравни1тсz гDеви; ўпод0битсz гDеви въ сынёхъ б9іихъ;
|
|
8
|
8
|
|
Бог прославля́єм в сові́ті святи́х, ве́лій і стра́шен єсть над всі́ми окре́стними Єго́.
|
БGъ прославлsемь въ совётэ с™hхъ, вeлій и3 стрaшенъ є4сть над8 всёми њкрeстными є3гw2.
|
|
9
|
9
|
|
Го́споди Бо́же сил, кто подо́бен Тебі́? Си́лен єси́, Го́споди, і і́стина Твоя́ о́крест Тебе́.
|
ГDи б9е си1лъ, кто2 под0бенъ тебЁ; си1ленъ є3си2, гDи, и3 и4стина твоS w4крестъ тебє2.
|
|
10
|
10
|
|
Ти влади́чествуєши держа́вою морсько́ю, возмуще́ніє же волн єго́ Ти укроча́єши.
|
Ты2 вLчествуеши держaвою морск0ю: возмущeніе же в0лнъ є3гw2 ты2 ўкрочaеши.
|
|
11
|
11
|
|
Ти смири́л, єси́, я́ко я́звена, го́рдаго, ми́шцею си́ли Твоєя́ расточи́л єси́ враги́ Твоя́.
|
Ты2 смири1лъ, є3си2, ћкw ћзвена, г0рдаго: мhшцею си1лы твоеS расточи1лъ є3си2 враги2 тво‰.
|
|
12
|
12
|
|
Твоя́ суть небеса́, і Твоя́ єсть земля́; вселе́нную і ісполне́ніє єя́ Ти основа́л єси́.
|
Тво‰ сyтъ небесA, и3 твоS є4сть землS: вселeнную и3 и3сполнeніе є3S ты2 њсновaлъ є3си2.
|
|
13
|
13
|
|
Сі́вер і мо́ре Ти созда́л єси́; Фаво́р і Єрмо́н о і́мені Твоє́м возра́дуєтася.
|
Сёверъ и3 м0ре ты2 создaлъ є3си2: fавHръ и3 є3рмHнъ њ и4мени твоeмъ возрaдуетасz.
|
|
14
|
14
|
|
Твоя́ ми́шця с си́лою, да укріпи́ться рука́ Твоя́, і вознесе́ться десни́ця Твоя́.
|
ТвоS мhшца съ си1лою: да ўкрэпи1тсz рукA твоS, и3 вознесeтсz десни1ца твоS.
|
|
15
|
15
|
|
Пра́вда і судьба́ — угото́ваніє Престо́ла Твоєго́; ми́лость і і́стина преди́деті пред лице́м Твої́м.
|
Прaвда и3 судбA ўгот0ваніе пrт0ла твоегw2: млcть и3 и4стина пред8и1детэ пред8 лицeмъ твои1мъ.
|
|
16
|
16
|
|
Блаже́нні лю́діє ві́дущії воскликнове́ніє: Го́споди, во сві́ті лиця́ Твоєго́ по́йдуть,
|
Бlжeни лю1діе вёдущіи воскликновeніе: гDи, во свётэ лицA твоегw2 п0йдутъ,
|
|
17
|
17
|
|
і о і́мені Твоє́м возра́дуються весь день, і пра́вдою Твоє́ю вознесу́ться.
|
и3 њ и4мени твоeмъ возрaдуютсz вeсь дeнь, и3 прaвдою твоeю вознесyтсz.
|
|
18
|
18
|
|
Я́ко похвала́ си́ли їх Ти єси́, і во благоволе́нії Твоє́м вознесе́ться рог наш.
|
Ћкw похвалA си1лы и4хъ ты2 є3си2, и3 во бlговолeніи твоeмъ вознесeтсz р0гъ нaшъ:
|
|
19
|
19
|
|
Я́ко Госпо́днє єсть заступле́ніє і Свята́го Ізра́їлева Царя́ на́шего.
|
ћкw гDне є4сть заступлeніе, и3 с™aгw ї}лева цRS нaшегw.
|
|
20
|
20
|
|
Тогда́ глаго́лал єси́ в виді́нії синово́м Твої́м і рекл єси́: положи́х по́мощ на си́льнаго, вознесо́х ізбра́ннаго от люді́й Мої́х;
|
ТогдA гlалъ є3си2 въ видёніи сыновHмъ твои6мъ, и3 рeклъ є3си2: положи1хъ п0мощь на си1льнаго, вознес0хъ и3збрaннаго t людjй мои1хъ:
|
|
21
|
21
|
|
обріто́х Дави́да, раба́ Моєго́, єле́єм святи́м Мої́м пома́зах єго́.
|
њбрэт0хъ дв7да рабA моего2, є3лeемъ с™hмъ мои1мъ помaзахъ є3го2.
|
|
22
|
22
|
|
І́бо рука́ моя́ засту́пить єго́, і ми́шця моя́ укріпи́ть єго́;
|
И$бо рукA моS застyпитъ є3го2, и3 мhшца моS ўкрэпи1тъ є3го2:
|
|
23
|
23
|
|
нічто́же успі́єть враг на него́, і син беззако́нія не приложи́ть озло́бити єго́.
|
ничт0же ўспёетъ врaгъ на него2, и3 сhнъ беззак0ніz не приложи1тъ њѕл0бити є3го2.
|
|
24
|
24
|
|
І ссіку́ от лиця́ єго́ враги́ єго́, і ненави́дящия єго́ побіжду́;
|
И# ссэкY t лицA є3гw2 враги2 є3гw2, и3 ненави1дzщыz є3го2 побэждY:
|
|
25
|
25
|
|
і і́стина Моя́ і ми́лость Моя́ с ним, і о і́мені Моє́м вознесе́ться рог єго́;
|
и3 и4стина моS и3 млcть моS съ ни1мъ, и3 њ и4мени моeмъ вознесeтсz р0гъ є3гw2:
|
|
26
|
26
|
|
і положу́ на мо́рі ру́ку єго́, і на ріка́х десни́цю єго́.
|
и3 положY на м0ри рyку є3гw2, и3 на рэкaхъ десни1цу є3гw2.
|
|
27
|
27
|
|
Той призове́ть М'я: Оте́ць мой єси́ Ти, Бог мой і засту́пник спаcе́нія моєго́.
|
Т0й призовeтъ мS: nц7ъ м0й є3си2 ты2, бGъ м0й и3 застyпникъ спcніz моегw2.
|
|
28
|
28
|
|
І Аз пе́рвенця положу́ єго́, висока́ па́че царе́й земни́х;
|
И# ѓзъ пeрвенца положY є3го2, высокA пaче царeй земнhхъ:
|
|
29
|
29
|
|
в вік сохраню́ єму́ ми́лость Мою́, і заві́т Мой ві́рен єму́;
|
въ вёкъ сохраню2 є3мY млcть мою2, и3 завётъ м0й вёренъ є3мY:
|
|
30
|
30
|
|
і положу́ в вік ві́ка сі́м'я єго́, і престо́л єго́ я́ко дні́є не́ба.
|
и3 положY въ вёкъ вёка сёмz є3гw2, и3 пrт0лъ є3гw2 ћкw днjе нeба.
|
|
31
|
31
|
|
А́ще оста́в'ять си́нове єго́ зако́н Мой і в судьба́х Мої́х не по́йдуть,
|
Ѓще њстaвzтъ сhнове є3гw2 зак0нъ м0й, и3 въ судбaхъ мои1хъ не п0йдутъ:
|
|
32
|
32
|
|
а́ще оправда́нія Моя́ оскверня́ть і за́повідій Мої́х не сохраня́ть,
|
ѓще њправд†ніz мо‰ њсквернsтъ, и3 зaповэдій мои1хъ не сохранsтъ:
|
|
33
|
33
|
|
посіщу́ жезло́м беззако́нія їх і ра́нами непра́вди їх,
|
посэщY жезл0мъ беззакHніz и4хъ, и3 рaнами непр†вды и4хъ,
|
|
34
|
34
|
|
ми́лость же Мою́ не разорю́ от них, ні преврежду́ во і́стині Моє́й;
|
млcть же мою2 не разорю2 t ни1хъ, ни превреждY во и4стинэ моeй:
|
|
35
|
35
|
|
ніже́ оскверню́ заві́та Моєго́ і ісходя́щих от уст Мої́х не отве́ргуся.
|
нижE њскверню2 завёта моегw2, и3 и3сходsщихъ t ќстъ мои1хъ не tвeргусz.
|
|
36
|
36
|
|
Єди́ною кля́хся о святі́м Моє́м: а́ще Дави́ду солжу́?
|
Е#ди1ною клsхсz њ с™ёмъ моeмъ: ѓще дв7ду солжY;
|
|
37
|
37
|
|
Сі́м'я єго́ во вік пребу́деть, і престо́л єго́ — я́ко со́лнце пре́до Мно́ю,
|
Сёмz є3гw2 во вёкъ пребyдетъ, и3 прест0лъ є3гw2 ћкw с0лнце предо мн0ю,
|
|
38
|
38
|
|
і я́ко луна́ соверше́на в вік, і свиді́тель на небесі́ ві́рен.
|
и3 ћкw лунA совершeна въ вёкъ, и3 свидётель на нб7си2 вёренъ.
|
|
39
|
39
|
|
Ти же отри́нул єси́ і унічижи́л, негодова́л єси́ пома́заннаго Твоєго́;
|
Тh же tри1нулъ є3си2 и3 ўничижи1лъ, негодовaлъ є3си2 помaзаннаго твоего2:
|
|
40
|
40
|
|
разори́л єси́ заві́т раба́ Твоєго́, оскверни́л єси́ на землі́ святи́ню єго́;
|
разори1лъ є3си2 завётъ рабA твоегw2, њскверни1лъ є3си2 на земли2 с™hню є3гw2:
|
|
41
|
41
|
|
разори́л єси́ вся опло́ти єго́, положи́л єси́ тве́рдая єго́ страх.
|
разори1лъ є3си2 вс‰ њпл0ты є3гw2, положи1лъ є3си2 твє1рдаz є3гw2 стрaхъ.
|
|
42
|
42
|
|
Расхища́ху єго́ всі мимоходя́щії путе́м, бисть поноше́ніє сосі́дом свої́м.
|
Расхищaху є3го2 вси2 мимоходsщіи путeмъ, бhсть поношeніе сосёдwмъ свои6мъ.
|
|
43
|
43
|
|
Возви́сил єси́ десни́цю стужа́ющих єму́, возвесели́л єси́ вся враги́ єго́;
|
Возвhсилъ є3си2 десни1цу стужaющихъ є3мY, возвесели1лъ є3си2 вс‰ враги2 є3гw2:
|
|
44
|
44
|
|
отврати́л єси́ по́мощ меча́ єго́ і не заступи́л єси́ єго́ во бра́ні;
|
tврати1лъ є3си2 п0мощь мечA є3гw2 и3 не заступи1лъ є3си2 є3го2 во брaни:
|
|
45
|
45
|
|
разори́л єси́ от очище́нія єго́, престо́л єго́ на зе́млю пове́ргл єси́:
|
разори1лъ є3си2 t њчищeніz є3гw2, прест0лъ є3гw2 на зeмлю повeрглъ є3си2:
|
|
46
|
46
|
|
Ума́лил єси́ дні вре́мене єго́, облія́л єси́ єго́ студо́м.
|
ўмaлилъ є3си2 дни6 врeмене є3гw2, њбліsлъ є3си2 є3го2 студ0мъ.
|
|
47
|
47
|
|
Доко́лі, Го́споди, отвраща́єшися в коне́ць, разжже́ться я́ко огнь гнів Твой?
|
Док0лэ, гDи, tвращaешисz въ конeцъ, разжжeтсz ћкw џгнь гнёвъ тв0й;
|
|
48
|
48
|
|
Пом'яни́, кий мой соста́в: єда́ бо всу́є созда́л єси́ вся си́ни челові́чеськія?
|
Помzни2, кjй м0й состaвъ: є3дa бо всyе создaлъ є3си2 вс‰ сhны человёчєскіz;
|
|
49
|
49
|
|
Кто єсть челові́к, і́же поживе́ть і не у́зрить сме́рти, ізба́вить ду́шу свою́ із руки́ а́дови?
|
Кто2 є4сть человёкъ, и4же поживeтъ и3 не ќзритъ смeрти, и3збaвитъ дyшу свою2 и3з8 руки2 ѓдовы;
|
|
50
|
50
|
|
Гді суть ми́лості Твоя́ дре́внія, Го́споди, ї́миже кля́лся єси́ Дави́ду во і́стині Твоє́й?
|
ГдЁ сyть млcти тво‰ дрє1вніz, гDи, и4миже клsлсz є3си2 дв7ду во и4стинэ твоeй;
|
|
51
|
51
|
|
Пом'яни́, Го́споди, поноше́ніє раб Твої́х, є́же удержа́х в ні́дрі моє́м мно́гих язи́к;
|
Помzни2, гDи, поношeніе р†бъ твои1хъ, є4же ўдержaхъ въ нёдрэ моeмъ мн0гихъ kзы6къ:
|
|
52
|
52
|
|
і́мже поноси́ша вразі́ Твої́, Го́споди, і́мже поноси́ша ізміне́нію христа́ Твоєго́.
|
и4мже поноси1ша врази2 твои2, гDи, и4мже поноси1ша и3змэнeнію хрістA твоегw2.
|
|
53
|
53
|
|
Благослове́н Госпо́дь во вік! Бу́ди, бу́ди.
|
Блгcвeнъ гDь во вёкъ: бyди, бyди.
|
|
1001
|
1001
|
|
Сла́ва:
|
Слaва:
|
|
Псалом 89
|
Pал0мъ п7f
|
|
1
|
1
|
|
Моли́тва Моїсе́я, челові́ка Бо́жия, 89.
|
Мlтва мwmсeа человёка б9іz, п7f7.
|
|
2
|
2
|
|
Го́споди, прибі́жище бил єси́ нам в род і род.
|
ГDи, прибёжище бhлъ є3си2 нaмъ въ р0дъ и3 р0дъ.
|
|
3
|
3
|
|
Пре́жде да́же гора́м не би́ти і созда́тися землі́ і вселе́нній, і от ві́ка і до ві́ка Ти єси́.
|
Прeжде дaже горaмъ не бhти и3 создaтисz земли2 и3 вселeннэй, и3 t вёка и3 до вёка ты2 є3си2.
|
|
4
|
4
|
|
Не отврати́ челові́ка во смире́ніє, і рекл єси́: обраті́теся, си́нове челові́честії.
|
Не tврати2 человёка во смирeніе, и3 рeклъ є3си2: њбрати1тесz, сhнове человёчестіи.
|
|
5
|
5
|
|
Я́ко ти́сяща літ пред очи́ма Твої́ма, Го́споди, я́ко день вчера́шній, і́же ми́мо і́де, і стра́жа нощна́я.
|
Ћкw тhсzща лётъ пред8 nчи1ма твои1ма, гDи, ћкw дeнь вчерaшній, и4же ми1мw и4де, и3 стрaжа нощнaz.
|
|
6
|
6
|
|
Уничиже́нія їх лі́та бу́дуть; у́тро я́ко трава́ ми́мо і́деть, у́тро процвіте́ть і пре́йдеть; на ве́чер отпаде́ть, ожесті́єть і і́зсхнеть;
|
Ўничижє1ніz и4хъ лBта бyдутъ: ќтрw ћкw травA ми1мw и4детъ, ќтрw процвэтeтъ и3 прeйдетъ: на вeчеръ tпадeтъ, њжестёетъ и3 и4зсхнетъ:
|
|
7
|
7
|
|
я́ко ізчезо́хом гні́вом Твої́м, і я́ростію Твоє́ю смути́хомся.
|
ћкw и3зчез0хомъ гнёвомъ твои1мъ, и3 ћростію твоeю смути1хомсz.
|
|
8
|
8
|
|
Положи́л єси́ беззако́нія на́ша пред Тобо́ю, вік наш в просвіще́ніє лиця́ Твоєго́.
|
Положи1лъ є3си2 беззакHніz н†ша пред8 тоб0ю, вёкъ нaшъ въ просвэщeніе лицA твоегw2.
|
|
9
|
9
|
|
Я́ко всі дні́є на́ші оскуді́ша, і гні́вом Твої́м ізчезо́хом;
|
Ћкw вси2 днjе нaши њскудёша, и3 гнёвомъ твои1мъ и3зчез0хомъ:
|
|
10
|
10
|
|
лі́та на́ша я́ко паучи́на поуча́хуся; дні́є літ на́ших в ни́хже се́дьмдесят літ, а́ще же в си́лах — о́сьмдесят літ, і мно́жає їх труд і болі́знь: я́ко при́йде кро́тость на ни, і нака́жемся.
|
лBта н†ша ћкw паучи1на поучaхусz: днjе лётъ нaшихъ въ ни1хже сeдмьдесzтъ лётъ, ѓще же въ си1лахъ, џсмьдесzтъ лётъ, и3 мн0жае и4хъ трyдъ и3 болёзнь: ћкw пріи1де кр0тость на ны2, и3 накaжемсz.
|
|
11
|
11
|
|
Кто вість держа́ву гні́ва Твоєго́, і от стра́ха Твоєго́ я́рость Твою́ ізчести́?
|
Кто2 вёсть держaву гнёва твоегw2, и3 t стрaха твоегw2 ћрость твою2 и3зчести2;
|
|
12
|
12
|
|
Десни́цю Твою́ та́ко скажи́ мі, і окова́нния [і нака́занния] се́рдцем в му́дрості.
|
Десни1цу твою2 тaкw скажи1 ми, и3 њков†нныz [и3 нак†занныz] сeрдцемъ въ мyдрости.
|
|
13
|
13
|
|
Обрати́ся, Го́споди, доко́лі? І умоле́н бу́ди на раби́ Твоя́.
|
Њбрати1сz, гDи, док0лэ; и3 ўмолeнъ бyди на рабы6 тво‰.
|
|
14
|
14
|
|
Іспо́лнихомся зау́тра ми́лости Твоєя́, Го́споди, і возра́довахомся і возвесели́хомся;
|
И#сп0лнихомсz заyтра млcти твоеS, гDи, и3 возрaдовахомсz и3 возвесели1хомсz:
|
|
15
|
15
|
|
во вся дні на́ша возвесели́хомся, за дні, в ня́же смири́л ни єси́, лі́та, в ня́же ви́діхом зла́я.
|
во вс‰ дни6 нaшz возвесели1хомсz, за дни6, въ нsже смири1лъ ны2 є3си2, лBта, въ нsже ви1дэхомъ ѕл†z.
|
|
16
|
16
|
|
І при́зри на раби́ Твоя́ і на діла́ Твоя́, і наста́ви си́ни їх.
|
И# при1зри на рабы6 тво‰ и3 на дэлA тво‰, и3 настaви сhны и4хъ.
|
|
17
|
17
|
|
І бу́ди сві́тлость Го́спода Бо́га на́шего на нас, і діла́ рук на́ших іспра́ви на нас, і ді́ло рук на́ших іспра́ви.
|
И# бyди свётлость гDа бGа нaшегw на нaсъ, и3 дэлA рyкъ нaшихъ и3спрaви на нaсъ, и3 дёло рyкъ нaшихъ и3спрaви.
|
|
Псалом 90
|
Pал0мъ §
|
|
0
|
0
|
|
Хвала́ пі́сні Дави́дови, не надпи́сан у євре́й, 90.
|
ХвалA пёсни дв7довы, не надпи1санъ ў є3врє1й, ч7.
|
|
1
|
1
|
|
Живи́й в по́мощі Ви́шняго, в кро́ві Бо́га Небе́снаго водвори́ться,
|
Живhй въ п0мощи вhшнzгw, въ кр0вэ бGа нбcнагw водвори1тсz,
|
|
2
|
2
|
|
рече́ть Го́сподеві: засту́пник мой єси́ і прибі́жище моє́, Бог мой, і упова́ю на Него́.
|
речeтъ гDеви: застyпникъ м0й є3си2 и3 прибёжище моE, бGъ м0й, и3 ўповaю на него2.
|
|
3
|
3
|
|
Я́ко Той ізба́вить тя от сі́ті ло́вчі і от словесе́ м'яте́жна;
|
Ћкw т0й и3збaвитъ тS t сёти л0вчи и3 t словесE мzтeжна:
|
|
4
|
4
|
|
Плещма́ Свої́ма осіни́ть тя, і под крилі́ Єго́ наді́єшися; ору́жієм оби́деть тя і́стина Єго́.
|
плещмA свои1ма њсэни1тъ тS, и3 под8 крилB є3гw2 надёешисz: nрyжіемъ њбhдетъ тS и4стина є3гw2.
|
|
5
|
5
|
|
Не убої́шися от стра́ха нощна́го, от стріли́ летя́щия во дні,
|
Не ўбои1шисz t стрaха нощнaгw, t стрэлы2 летsщіz во дни2,
|
|
6
|
6
|
|
от ве́щі во тьмі преходя́щия, от сря́ща [от нападе́нія] і бі́са полу́деннаго.
|
t вeщи во тмЁ преходsщіz, t срsща [t нападeніz] и3 бёса полyденнагw.
|
|
7
|
7
|
|
Паде́ть от страни́ твоєя́ ти́сяща і тьма одесну́ю тебе́, к тебі́ же не прибли́житься;
|
Падeтъ t страны2 твоеS тhсzща, и3 тмA њдеснyю тебє2, къ тебё же не прибли1житсz:
|
|
8
|
8
|
|
оба́че очи́ма твої́ма смо́триши і воздая́ніє грі́шников у́зриши.
|
nбaче nчи1ма твои1ма см0триши и3 воздаsніе грёшникwвъ ќзриши.
|
|
9
|
9
|
|
Я́ко Ти, Го́споди, упова́ніє моє́; Ви́шняго положи́л єси́ прибі́жище твоє́.
|
Ћкw ты2, гDи, ўповaніе моE: вhшнzго положи1лъ є3си2 прибёжище твоE.
|
|
10
|
10
|
|
Не при́йдеть к тебі́ зло, і ра́на не прибли́житься тілесі́ твоєму́ [селе́нію твоєму́];
|
Не пріи1детъ къ тебЁ ѕло2, и3 рaна не прибли1житсz тэлеси2 твоемY [селeнію твоемY]:
|
|
11
|
11
|
|
я́ко а́нгелом Свої́м запові́сть о тебі́ сохрани́ти тя во всіх путе́х твої́х.
|
ћкw ѓгGлwмъ свои6мъ заповёсть њ тебЁ, сохрани1ти тS во всёхъ путeхъ твои1хъ.
|
|
12
|
12
|
|
На рука́х во́зьмуть тя, да не когда́ преткне́ши о ка́мень но́гу твою́;
|
На рукaхъ в0змутъ тS, да не когдA преткнeши њ кaмень н0гу твою2:
|
|
13
|
13
|
|
на а́спида і васили́ска насту́пиши і попере́ши льва і змі́я.
|
на ѓспіда и3 васілjска настyпиши, и3 поперeши львA и3 ѕмjz.
|
|
14
|
14
|
|
Я́ко на М'я упова́, і ізба́влю ї; покри́ю ї, я́ко позна́ і́м'я Моє́.
|
Ћкw на мS ўповA, и3 и3збaвлю и5: покрhю и5, ћкw познA и4мz моE.
|
|
15
|
15
|
|
Воззове́ть ко Мні, і усли́шу єго́; с ним єсьм в ско́рбі, ізму́ єго́ і просла́влю єго́;
|
Воззовeтъ ко мнЁ, и3 ўслhшу є3го2: съ ни1мъ є4смь въ ск0рби, и3змY є3го2 и3 прослaвлю є3го2:
|
|
16
|
16
|
|
Долгото́ю дній іспо́лню єго́ і явлю́ єму́ спасе́ніє Моє́.
|
долгот0ю днjй и3сп0лню є3го2 и3 kвлю2 є3мY спcніе моE.
|
|
1001
|
1001
|
|
Сла́ва: |
Слaва:
|
|
Псалом 91
|
Pал0мъ §а
|
|
1
|
1
|
|
Псало́м пі́сні, в день субо́тний, 91.
|
Pал0мъ пёсни, въ дeнь суббHтный, ч7№.
|
|
2
|
2
|
|
Благо єсть іспові́датися Го́сподеві і пі́ти і́мені Твоєму́, Ви́шній;
|
Бlго є4сть и3сповёдатисz гDеви и3 пёти и4мени твоемY, вhшній:
|
|
3
|
3
|
|
возвіща́ти зау́тра ми́лость Твою́ і і́стину Твою́ на вся́ку нощ,
|
возвэщaти заyтра млcть твою2 и3 и4стину твою2 на всsку н0щь,
|
|
4
|
4
|
|
в десятостру́ннім псалти́рі с пі́снію в гу́слех.
|
въ десzтострyннэмъ pалти1ри съ пёснію въ гyслехъ.
|
|
5
|
5
|
|
Я́ко возвесели́л м'я єси́, Го́споди, в творе́нії Твоє́м, і в ді́ліх руку́ Твоє́ю возра́дуюся.
|
Ћкw возвесели1лъ мS є3си2, гDи, въ творeніи твоeмъ, и3 въ дёлэхъ рукY твоє1ю возрaдуюсz.
|
|
6
|
6
|
|
Я́ко возвели́чишася діла́ Твоя́, Го́споди; зіло́ углуби́шася помишле́нія Твоя́.
|
Ћкw возвели1чишасz дэлA тво‰, гDи: ѕэлw2 ўглуби1шасz помышлє1ніz тво‰.
|
|
7
|
7
|
|
Муж безу́мен не позна́єть, і неразуми́в не разумі́єть сих.
|
Мyжъ безyменъ не познaетъ, и3 неразуми1въ не разумёетъ си1хъ.
|
|
8
|
8
|
|
Внегда́ прозябо́ща грі́шници я́ко трава́, і пронико́ша всі ді́лающії беззако́ніє, я́ко да потреб'я́ться в вік ві́ка;
|
ВнегдA прозzб0ща грBшницы ћкw травA, и3 проник0ша вси2 дёлающіи беззак0ніе, ћкw да потребsтсz въ вёкъ вёка:
|
|
9
|
9
|
|
Ти же Ви́шній во вік, Го́споди.
|
тh же вhшній во вёкъ, гDи.
|
|
10
|
10
|
|
Я́ко се вразі́ Твої́, Го́споди, я́ко се вразі́ Твої́ поги́бнуть і рази́дуться всі ді́лающії беззако́ніє.
|
Ћкw сE, врази2 твои2, гDи, ћкw сE, врази2 твои2 поги1бнутъ, и3 разhдутсz вси2 дёлающіи беззак0ніе.
|
|
11
|
11
|
|
І вознесе́ться я́ко єдиноро́га рог мой, і ста́рость моя́ в єле́ї масти́ті;
|
И# вознесeтсz ћкw є3динор0га р0гъ м0й, и3 стaрость моS въ є3лeи масти1тэ:
|
|
12
|
12
|
|
і воззрі́ о́ко моє́ на враги́ моя́, і востаю́щия на м'я лука́внующия усли́шить у́хо моє́.
|
и3 воззрЁ џко моE на враги2 мо‰, и3 востаю1щыz на мS лукaвнующыz ўслhшитъ ќхо моE.
|
|
13
|
13
|
|
Пра́ведник, я́ко фі́ніx процвіте́ть, я́ко кедр, і́же в Лива́ні, умно́житься.
|
Првdникъ ћкw фjніxъ процвэтeтъ: ћкw кeдръ, и4же въ лівaнэ, ўмн0житсz.
|
|
14
|
14
|
|
Насажде́ні в дому́ Госпо́дні во дво́ріх Бо́га на́шего процвіту́ть;
|
Насаждeни въ домY гDни во дв0рэхъ бGа нaшегw процвэтyтъ:
|
|
15
|
15
|
|
єще́ умно́жаться в ста́рості масти́ті, і благоприє́млюще бу́дуть.
|
є3щE ўмн0жатсz въ стaрости масти1тэ, и3 благопріeмлюще бyдутъ.
|
|
16
|
16
|
|
Да возвістя́ть, я́ко прав Госпо́дь Бог наш, і ність непра́вди в Нем.
|
Да возвэстsтъ, ћкw прaвъ гDь бGъ нaшъ, и3 нёсть непрaвды въ нeмъ.
|
|
Псалом 92
|
Pал0мъ §в
|
|
0
|
0
|
|
В день предсубо́тний, внегда́ насели́ся земля́, хвала́ пі́сні Дави́ду, 92.
|
Въ дeнь предсуббHтный, внегдA насели1сz землS, хвалA пёсни дв7ду, ч7в7.
|
|
1
|
1
|
|
Госпо́дь воцари́ся, в лі́поту облече́ся; облече́ся Госпо́дь в си́лу і препоя́сася; і́бо утверди́ вселе́нную, я́же не подви́житься.
|
ГDь воцRи1сz, въ лёпоту њблечeсz: њблечeсz гDь въ си1лу и3 препоsсасz: и4бо ўтверди2 вселeнную, ћже не подви1житсz.
|
|
2
|
2
|
|
Гото́в престо́л Твой отто́лі; от ві́ка Ти єси́.
|
Гот0въ пrт0лъ тв0й tт0лэ: t вёка ты2 є3си2.
|
|
3
|
3
|
|
Воздвиго́ша рі́ки, Го́споди, воздвиго́ша рі́ки гла́си своя́;
|
Воздвиг0ша рёки, гDи, воздвиг0ша рёки глaсы сво‰:
|
|
4
|
4
|
|
во́зьмуть рі́ки сотре́нія своя́, от гласо́в вод мно́гих.
|
в0змутъ рёки сотрє1ніz сво‰, t гласHвъ в0дъ мн0гихъ.
|
|
5
|
5
|
|
Ди́вни висоти́ морські́я; ди́вен в висо́ких Госпо́дь.
|
Ди6вны высwты2 мwрск‡z: ди1венъ въ выс0кихъ гDь.
|
|
6
|
6
|
|
Свиді́нія Твоя́ уві́ришася зіло́. До́му Твоєму́ подоба́єть святи́ня, Го́споди, в долготу́ дній.
|
СвидBніz тво‰ ўвёришасz ѕэлw2. Д0му твоемY подобaетъ с™hнz, гDи, въ долготY днjй.
|
|
Псалом 93
|
Pал0мъ §г
|
|
0
|
0
|
|
Псало́м Дави́ду, в четве́ртий субо́ти, 93.
|
Pал0мъ дв7ду, въ четвeртый суббHты, ч7G.
|
|
1
|
1
|
|
Бог отмще́ній Госпо́дь, Бог отмще́ній не обину́лся єсть.
|
БGъ tмщeній гDь, бGъ tмщeній не њбинyлсz є4сть.
|
|
2
|
2
|
|
Вознеси́ся, судя́й землі́, возда́ждь воздая́ніє го́рдим.
|
Вознеси1сz, судsй земли2, воздaждь воздаsніе гHрдымъ.
|
|
3
|
3
|
|
Доко́лі грі́шници, Го́споди, доко́лі грі́шници восхва́ляться?
|
Док0лэ грBшницы, гDи, док0лэ грBшницы восхвaлzтсz;
|
|
4
|
4
|
|
Провіща́ють і возглаго́лють непра́вду, возглаго́лють всі ді́лающії беззако́ніє?
|
Провэщaютъ и3 возглаг0лютъ непрaвду, возглаг0лютъ вси2 дёлающіи беззак0ніе;
|
|
5
|
5
|
|
Лю́ди Твоя́, Го́споди, смири́ша, і достоя́ніє Твоє́ озло́биша:
|
Лю1ди тво‰, гDи, смири1ша, и3 достоsніе твоE њѕл0биша:
|
|
6
|
6
|
|
вдови́цю і си́ра умори́ша, і прише́лця уби́ша,
|
вдови1цу и3 си1ра ўмори1ша, и3 пришeлца ўби1ша,
|
|
7
|
7
|
|
і рі́ша: не у́зрить Госпо́дь, ніже́ уразумі́єть Бог Іа́ковль.
|
и3 рёша: не ќзритъ гDь, нижE ўразумёетъ бGъ їaкwвль.
|
|
8
|
8
|
|
Разумі́йте же, безу́мнії в лю́дех, і бу́її ні́когда, умудрі́теся;
|
Разумёйте же, безyмніи въ лю1дехъ, и3 бyіи нёкогда, ўмудри1тесz:
|
|
9
|
9
|
|
насажде́й у́хо, не сли́шить ли? Іли́ созда́вий о́ко, не сматря́єть ли?
|
насаждeй ќхо, не слhшитъ ли; и3ли2 создaвый џко, не сматрsетъ ли;
|
|
10
|
10
|
|
Наказу́яй язи́ки, не обличи́ть ли, уча́й челові́ка ра́зуму?
|
наказyzй kзhки, не њбличи1тъ ли, ўчaй человёка рaзуму;
|
|
11
|
11
|
|
Госпо́дь вість помишле́нія челові́чеськая, я́ко суть су́єтна.
|
ГDь вёсть помышлє1ніz человёчєскаz, ћкw сyть сyєтна.
|
|
12
|
12
|
|
Блаже́н челові́к, єго́же а́ще нака́жеши, Го́споди, і от зако́на Твоєго́ научи́ши єго́;
|
Бlжeнъ человёкъ, є3г0же ѓще накaжеши, гDи, и3 t зак0на твоегw2 научи1ши є3го2:
|
|
13
|
13
|
|
укроти́ти єго́ от дній лю́тих, до́ндеже ізри́ється грі́шному я́ма.
|
ўкроти1ти є3го2 t днjй лю1тыхъ, д0ндеже и3зрhетсz грёшному ћма.
|
|
14
|
14
|
|
Я́ко не отри́неть Госпо́дь люді́й Свої́х, і достоя́нія Своєго́ не оста́вить;
|
Ћкw не tри1нетъ гDь людjй свои1хъ, и3 достоsніz своегw2 не њстaвитъ:
|
|
15
|
15
|
|
до́ндеже пра́вда обрати́ться на суд, і держа́щіїся єя́ всі пра́вії се́рдцем.
|
д0ндеже прaвда њбрати1тсz на сyдъ, и3 держaщіисz є3S вси2 прaвіи с®цемъ.
|
|
16
|
16
|
|
Кто воста́неть мі на лука́внующия? Іли́ кто спредста́неть мі на ді́лающия беззако́ніє?
|
Кто2 востaнетъ ми2 на лукaвнующыz; и3ли2 кто2 спредстaнетъ ми2 на дёлающыz беззак0ніе;
|
|
17
|
17
|
|
А́ще не Госпо́дь помо́гл би мі, вма́лі всели́лася би во ад душа́ моя́.
|
Ѓще не гDь пом0глъ бы ми2, вмaлэ всели1ласz бы во ѓдъ душA моS.
|
|
18
|
18
|
|
А́ще глаго́лах: подви́жеся нога́ моя́, ми́лость Твоя́, Го́споди, помога́ше мі:
|
Ѓще глаг0лахъ: подви1жесz ногA моS, млcть твоS, гDи, помогaше ми2:
|
|
19
|
19
|
|
по мно́жеству болі́зней мої́х в се́рдці моє́м, утіше́нія Твоя́ возвесели́ша ду́шу мою́.
|
по мн0жеству болёзней мои1хъ въ сeрдцы моeмъ, ўтэшє1ніz тво‰ возвесели1ша дyшу мою2.
|
|
20
|
20
|
|
Да не пребу́деть Тебі́ престо́л беззако́нія, созида́яй труд на повелі́ніє.
|
Да не пребyдетъ тебЁ прест0лъ беззак0ніz, созидazй трyдъ на повелёніе.
|
|
21
|
21
|
|
Улов'я́ть на ду́шу пра́ведничу, і кров непови́нную осу́дять.
|
Ўловsтъ на дyшу првdничу, и3 кр0вь непови1нную њсyдzтъ.
|
|
22
|
22
|
|
І бисть мні Госпо́дь в прибі́жище, і Бог мой в по́мощ упова́нія моєго́;
|
И# бhсть мнЁ гDь въ прибёжище, и3 бGъ м0й въ п0мощь ўповaніz моегw2:
|
|
23
|
23
|
|
і возда́сть їм Госпо́дь беззако́ніє їх, і по лука́вствію їх погуби́ть я Госпо́дь Бог наш.
|
и3 воздaстъ и5мъ гDь беззак0ніе и4хъ, и3 по лукaвствію и4хъ погуби1тъ | гDь бGъ [нaшъ].
|
|
1001
|
1001
|
|
Сла́ва:
|
Слaва:
|
|
Псалом 94
|
Pал0мъ §д
|
|
0
|
0
|
|
Хвала́ пі́сні Дави́ду, не надпи́сан у євре́й, 94.
|
ХвалA пёсни дв7ду, не надпи1санъ ў є3врє1й, ч7д7.
|
|
1
|
1
|
|
Прийді́те, возра́дуємся Го́сподеві, воскли́кнем Бо́гу Спаси́телю на́шему;
|
Пріиди1те, возрaдуемсz гDеви, воскли1кнемъ бGу сп7си1телю нaшему:
|
|
2
|
2
|
|
предвари́м лице́ Єго́ во іспові́данії, і во псалмі́х воскли́кнем Єму́;
|
предвари1мъ лицE є3гw2 во и3сповёданіи, и3 во pалмёхъ воскли1кнемъ є3мY:
|
|
3
|
3
|
|
я́ко Бог ве́лій Госпо́дь, і Цар ве́лій по всей землі́;
|
ћкw бGъ вeлій гDь, и3 цRь вeлій по всeй земли2:
|
|
4
|
4
|
|
я́ко в руці́ Єго́ всі конці́ землі́, і висоти́ гор Того́ суть.
|
ћкw въ руцЁ є3гw2 вси2 концы6 земли2, и3 высwты2 г0ръ тогw2 сyть.
|
|
5
|
5
|
|
Я́ко Того́ єсть мо́ре, і Той сотвори́ є, і су́шу ру́ці Єго́ созда́сті.
|
Ћкw тогw2 є4сть м0ре, и3 т0й сотвори2 є5, и3 сyшу рyцэ є3гw2 создaстэ.
|
|
6
|
6
|
|
Прийді́те, поклоні́мся і припаде́м Єму́, і воспла́чемся пред Го́сподем сотво́ршим нас;
|
Пріиди1те, поклони1мсz и3 припадeмъ є3мY, и3 восплaчемсz пред8 гDемъ сотв0ршимъ нaсъ:
|
|
7
|
7
|
|
я́ко Той єсть Бог наш, і ми лю́діє па́житі Єго́ і о́вці руки́ Єго́. Днесь а́ще глас Єго́ усли́шіте,
|
ћкw т0й є4сть бGъ нaшъ, и3 мы2 лю1діе пaжити є3гw2 и3 џвцы руки2 є3гw2. Днeсь ѓще глaсъ є3гw2 ўслhшите,
|
|
8
|
8
|
|
не ожесточі́те серде́ць ва́ших, я́ко в прогні́ванії, по дні іскуше́нія в пусти́ні;
|
не њжесточи1те сердeцъ вaшихъ, ћкw въ прогнёваніи, по дни2 и3скушeніz въ пустhни:
|
|
9
|
9
|
|
в о́ньже [іді́же] іскуси́ша М'я отці́ ва́ші, іскуси́ша М'я, і ви́діша діла́ Моя́.
|
въ џньже [и3дёже] и3скуси1ша мS nтцы2 вaши, и3скуси1ша мS, и3 ви1дэша дэлA мо‰.
|
|
10
|
10
|
|
Чети́редесять літ негодова́х ро́да того́, і ріх: при́сно заблужда́ють се́рдцем, ті́ї же не позна́ша путі́й Мої́х;
|
Четhредесzть лётъ негодовaхъ р0да тогw2, и3 рёхъ: пrнw заблуждaютъ сeрдцемъ, тjи же не познaша путjй мои1хъ:
|
|
11
|
11
|
|
я́ко кля́хся во гні́ві Моє́м, а́ще вни́дуть в поко́й Мой.
|
ћкw клsхсz во гнёвэ моeмъ, ѓще вни1дутъ въ пок0й м0й.
|
|
Псалом 95
|
Pал0мъ §є
|
|
0
|
0
|
|
Хвала́ пі́сні Дави́ду, внегда́ дом созида́шеся по пліне́нії, не надпи́сан у євре́й, 95.
|
ХвалA пёсни дв7ду, внегдA д0мъ созидaшесz по плэнeніи, не надпи1санъ ў є3врє1й, ч7е7.
|
|
1
|
1
|
|
Воспо́йте Го́сподеві піснь но́ву, воспо́йте Го́сподеві вся земля́;
|
Восп0йте гDеви пёснь н0ву, восп0йте гDеви всS землS:
|
|
2
|
2
|
|
воспо́йте Го́сподеві, благослові́те і́м'я Єго́; благовісті́те день от дне спасе́ніє Єго́.
|
восп0йте гDеви, благослови1те и4мz є3гw2: благовэсти1те дeнь t днE спcніе є3гw2.
|
|
3
|
3
|
|
Возвісті́те во язи́ціх сла́ву Єго́, во всіх лю́дех чудеса́ Єго́.
|
Возвэсти1те во kзhцэхъ слaву є3гw2, во всёхъ лю1дехъ чудесA є3гw2.
|
|
4
|
4
|
|
Я́ко ве́лій Госпо́дь і хва́лен зіло́, стра́шен єсть над всі́ми бо́ги.
|
Ћкw вeлій гDь и3 хвaленъ ѕэлw2, стрaшенъ є4сть над8 всёми бHги.
|
|
5
|
5
|
|
Я́ко всі бо́зі — язи́к бі́сове; Госпо́дь же небеса́ сотвори́.
|
Ћкw вси2 б0зи kзы6къ бёсове: гDь же небесA сотвори2.
|
|
6
|
6
|
|
Іспові́даніє і красота́ пред Ним, святи́ня і великолі́піє во святи́лі Єго́.
|
И#сповёданіе и3 красотA пред8 ни1мъ, с™hнz и3 великолёпіе во с™и1лэ є3гw2.
|
|
7
|
7
|
|
Принесі́те Го́сподеві, оте́чествія язи́к, принесі́те Го́сподеві сла́ву і честь.
|
Принеси1те гDеви, nтeчєствіz kзы6къ, принеси1те гDеви слaву и3 чeсть.
|
|
8
|
8
|
|
принесі́те Го́сподеві сла́ву і́мені Єго́; возьмі́те же́ртви і вході́те во двори́ Єго́.
|
Принеси1те гDеви слaву и4мени є3гw2: возми1те жє1ртвы и3 входи1те во дворы2 є3гw2.
|
|
9
|
9
|
|
Поклоні́теся Го́сподеві во дворі́ святі́м Єго́. Да подви́житься от лиця́ Єго́ вся земля́.
|
Поклони1тесz гDеви во дворЁ с™ёмъ є3гw2: да подви1житсz t лицA є3гw2 всS землS.
|
|
10
|
10
|
|
Рці́те во язи́ціх, я́ко Госпо́дь воцари́ся; і́бо іспра́ви вселе́нную, я́же не подви́житься; су́дить лю́дем пра́востію.
|
Рцhте во kзhцэхъ, ћкw гDь воцRи1сz: и4бо и3спрaви вселeнную, ћже не подви1житсz: сyдитъ лю1демъ прaвостію.
|
|
11
|
11
|
|
Да возвеселя́ться небеса́, і ра́дується земля́; да подви́житься мо́ре і ісполне́ніє єго́;
|
Да возвеселsтсz нб7сA, и3 рaдуетсz землS: да подви1житсz м0ре и3 и3сполнeніе є3гw2:
|
|
12
|
12
|
|
возра́дуються поля́ і вся я́же на них; тогда́ возра́дуються вся древа́ дубра́вная
|
возрaдуютсz полS, и3 вс‰ ±же на ни1хъ: тогдA возрaдуютсz вс‰ древA дубр†внаz
|
|
13
|
13
|
|
от лиця́ Госпо́дня, я́ко гряде́ть, я́ко гряде́ть суди́ти землі́; суди́ти вселе́нній в пра́вду і лю́дем і́стиною Своє́ю.
|
t лицA гDнz, ћкw грzдeтъ, ћкw грzдeтъ суди1ти земли2: суди1ти вселeннэй въ прaвду, и3 лю1демъ и4стиною своeю.
|
|
Псалом 96
|
Pал0мъ §ѕ
|
|
0
|
0
|
|
Псало́м Дави́ду, єгда́ земля́ єго́ устроя́шеся, не надпи́сан у євре́й, 96.
|
Pал0мъ дв7ду, є3гдA землS є3гw2 ўстроsшесz, не надпи1санъ ў є3врє1й, ч7ѕ7.
|
|
1
|
1
|
|
Госпо́дь воцари́ся, да ра́дується земля́, да веселя́ться о́строві мно́зі.
|
ГDь воцRи1сz, да рaдуетсz землS, да веселsтсz џстрови мн0зи.
|
|
2
|
2
|
|
О́блак і мрак о́крест Єго́; пра́вда і судьба́ — ісправле́ніє Престо́ла Єго́.
|
W$блакъ и3 мрaкъ w4крестъ є3гw2: прaвда и3 судбA и3справлeніе пrт0ла є3гw2.
|
|
3
|
3
|
|
Огнь пред Ним преди́деть і попали́ть о́крест враги́ Єго́.
|
Џгнь пред8 ни1мъ пред8и1детъ и3 попали1тъ w4крестъ враги2 є3гw2.
|
|
4
|
4
|
|
Освіти́ша мо́лнія Єго́ вселе́нную; ви́ді і подви́жеся земля́.
|
Њсвэти1ша мHлніz є3гw2 вселeнную: ви1дэ и3 подви1жесz землS.
|
|
5
|
5
|
|
Го́ри, я́ко воск, раста́яша от лиця́ Госпо́дня, от лиця́ Го́спода всея́ землі́.
|
Г0ры ћкw в0скъ растazша t лицA гDнz, t лицA гDа всеS земли2.
|
|
6
|
6
|
|
Возвісти́ша небеса́ пра́вду Єго́, і ви́діша всі лю́діє сла́ву Єго́.
|
Возвэсти1ша нб7сA прaвду є3гw2, и3 ви1дэша вси2 лю1діе слaву є3гw2.
|
|
7
|
7
|
|
Да постидя́ться всі кла́няющіїся істука́нним, хва́лящіїся о і́доліх свої́х; поклоні́теся Єму́, всі а́нгели Єго́.
|
Да постыдsтсz вси2 клaнzющіисz и3стук†ннымъ, хвaлzщіисz њ јдwлэхъ свои1хъ: поклони1тесz є3мY, вси2 ѓгGли є3гw2.
|
|
8
|
8
|
|
Сли́ша і возвесели́ся Сіо́н, і возра́довашася дще́рі іуде́йськия, суде́б ра́ди Твої́х, Го́споди;
|
Слhша и3 возвесели1сz сіHнъ, и3 возрaдовашасz дщє1ри їудє1йскіz, судeбъ рaди твои1хъ, гDи:
|
|
9
|
9
|
|
я́ко Ти Госпо́дь Ви́шній над все́ю земле́ю, зіло́ превозне́слся єси́ над всі́ми бо́ги.
|
ћкw ты2 гDь вhшній над8 всeю землeю, ѕэлw2 превознeслсz є3си2 над8 всёми бHги.
|
|
10
|
10
|
|
Лю́б'ящії Го́спода, ненави́діте зла́я; храни́ть Госпо́дь ду́ші преподо́бних Свої́х, із руки́ грі́шничі ізба́вить я.
|
Лю1бzщіи гDа, ненави1дите ѕл†z: храни1тъ гDь дyшы прпdбныхъ свои1хъ, и3з8 руки2 грёшничи и3збaвитъ |.
|
|
11
|
11
|
|
Світ возсія́ пра́веднику, і пра́вим се́рдцем весе́ліє.
|
Свётъ возсіS првdнику, и3 пр†вымъ с®цемъ весeліе.
|
|
12
|
12
|
|
Веселі́теся, пра́веднії, о Го́споді, і іспові́дайте па́м'ять святи́ні Єго́.
|
Весели1тесz, првdніи, њ гDэ, и3 и3сповёдайте пaмzть с™hни є3гw2.
|
|
1001
|
1001
|
|
Сла́ва:
|
Слaва:
|
|
Псалом 97
|
Pал0мъ §з
|
|
0
|
0
|
|
Псало́м Дави́ду, 97.
|
Pал0мъ дв7ду, ч7з7.
|
|
1
|
1
|
|
Воспо́йте Го́сподеві піснь но́ву, я́ко ди́вна сотвори́ Госпо́дь; спасе́ Єго́ десни́ця Єго́ і ми́шця свята́я Єго́.
|
Восп0йте гDеви пёснь н0ву, ћкw ди6вна сотвори2 гDь: сп7сE є3го2 десни1ца є3гw2 и3 мhшца с™az є3гw2.
|
|
2
|
2
|
|
Сказа́ Госпо́дь спасе́ніє Своє́, пред язи́ки откри́ пра́вду Свою́.
|
СказA гDь спcніе своE, пред8 kзы6ки tкры2 прaвду свою2.
|
|
3
|
3
|
|
Пом'яну́ ми́лость Свою́ Іа́кову і і́стину Свою́ до́му Ізра́їлеву; ви́діша всі конці́ землі́ спасе́ніє Бо́га на́шего.
|
ПомzнY млcть свою2 їaкwву и3 и4стину свою2 д0му ї}леву: ви1дэша вси2 концы6 земли2 спcніе бGа нaшегw.
|
|
4
|
4
|
|
Воскли́кніте Бо́гові, вся земля́, воспо́йте і ра́дуйтеся і по́йте.
|
Воскли1кните бGови, всS землS, восп0йте и3 рaдуйтесz и3 п0йте.
|
|
5
|
5
|
|
По́йте Го́сподеві в гу́слех, в гу́слех і гла́сі псало́мсті,
|
П0йте гDеви въ гyслехъ, въ гyслехъ и3 глaсэ pал0мстэ,
|
|
6
|
6
|
|
в труба́х ко́ваних і гла́сом труби́ ро́жани; вострубі́те пред Царе́м Го́сподем.
|
въ трубaхъ к0ваныхъ и3 глaсомъ трубы2 р0жаны: воструби1те пред8 цReмъ гDемъ.
|
|
7
|
7
|
|
Да подви́житься мо́ре і ісполне́ніє єго́, вселе́нная і всі живу́щії на ней.
|
Да подви1житсz м0ре и3 и3сполнeніе є3гw2, вселeннаz и3 вси2 живyщіи на нeй.
|
|
8
|
8
|
|
Рі́ки воспле́щуть руко́ю вку́пі, го́ри возра́дуються
|
Рёки восплeщутъ рук0ю вкyпэ, г0ры возрaдуютсz
|
|
9
|
9
|
|
от лиця́ Госпо́дня, я́ко гряде́ть, я́ко і́деть суди́ти землі́; суди́ти вселе́нній в пра́вду, і лю́дем пра́востію.
|
t лицA гDнz, ћкw грzдeтъ, ћкw и4детъ суди1ти земли2: суди1ти вселeннэй въ прaвду, и3 лю1демъ прaвостію.
|
|
Псалом 98
|
Pал0мъ §и
|
|
0
|
0
|
|
Псало́м Дави́ду, 98.
|
Pал0мъ дв7ду, ч7}.
|
|
1
|
1
|
|
Госпо́дь воцари́ся — да гні́ваються лю́діє; сідя́й на херуви́міх — да подви́житься земля́.
|
ГDь воцRи1сz, да гнёваютсz лю1діе: сэдsй на херувjмэхъ, да подви1житсz землS.
|
|
2
|
2
|
|
Госпо́дь в Сіо́ні вели́к і висо́к єсть над всі́ми людьми́.
|
ГDь въ сіHнэ вели1къ, и3 выс0къ є4сть над8 всёми людьми2.
|
|
3
|
3
|
|
Да іспові́дяться і́мені Твоєму́ вели́кому, я́ко стра́шно і свя́то єсть.
|
Да и3сповёдzтсz и4мени твоемY вели1кому, ћкw стрaшно и3 с™о є4сть.
|
|
4
|
4
|
|
І честь царе́ва суд лю́бить; Ти угото́вал єси́ правоти́, суд і пра́вду во Іа́кові Ти сотвори́л єси́.
|
И# чeсть царeва сyдъ лю1битъ: ты2 ўгот0валъ є3си2 правоты6, сyдъ и3 прaвду во їaкwвэ ты2 сотвори1лъ є3си2.
|
|
5
|
5
|
|
Возносі́те Го́спода Бо́га на́шего і покланя́йтеся подно́жію но́гу Єго́, я́ко свя́то єсть.
|
Возноси1те гDа бGа нaшего и3 покланsйтесz подн0жію нHгу є3гw2, ћкw с™о є4сть.
|
|
6
|
6
|
|
Моїсе́й і Ааро́н во ієре́ех Єго́, і Самуї́л в призива́ющих і́м'я Єго́; призива́ху Го́спода, і Той послу́шаше їх.
|
Мwmсeй и3 ґарHнъ во їерeехъ є3гw2, и3 самуи1лъ въ призывaющихъ и4мz є3гw2: призывaху гDа, и3 т0й послyшаше и5хъ.
|
|
7
|
7
|
|
В столпі́ о́блачні глаго́лаше к ним, я́ко храня́ху свиді́нія Єго́ і повелі́нія Єго́, я́же даде́ їм.
|
Въ столпЁ w4блачнэ гlаше къ ни6мъ: ћкw хранsху свидBніz є3гw2 и3 повелBніz є3гw2, ±же дадE и5мъ.
|
|
8
|
8
|
|
Го́споди Бо́же наш, Ти послу́шал єси́ їх; Бо́же, Ти ми́лостив бива́л єси́ їм і мща́я на вся начина́нія їх.
|
ГDи б9е нaшъ, ты2 послyшалъ є3си2 и5хъ: б9е, ты2 млcтивъ бывaлъ є3си2 и5мъ, и3 мщaz на вс‰ начин†ніz и4хъ.
|
|
9
|
9
|
|
Возносі́те Го́спода Бо́га на́шего і покланя́йтеся в горі́ святі́й Єго́; я́ко Свят Госпо́дь Бог наш.
|
Возноси1те гDа бGа нaшего и3 покланsйтесz въ горЁ с™ёй є3гw2: ћкw с™ъ гDь бGъ нaшъ.
|
|
Псалом 99
|
Pал0мъ §f
|
|
0
|
0
|
|
Псало́м Дави́ду во іспові́даніє, 99.
|
Pал0мъ дв7ду во и3сповёданіе, ч7f7.
|
|
1
|
1
|
|
Воскли́кніте Бо́гові, вся земля́;
|
Воскли1кните бGови всS землS:
|
|
2
|
2
|
|
рабо́тайте Го́сподеві в весе́лії, вни́діте пред Ним в ра́дості.
|
раб0тайте гDеви въ весeліи, вни1дите пред8 ни1мъ въ рaдости.
|
|
3
|
3
|
|
Уві́діте, я́ко Госпо́дь — Той єсть Бог наш; Той сотвори́ нас, а не ми; ми же лю́діє Єго́ і о́вці па́житі Єго́.
|
Ўвёдите, ћкw гDь т0й є4сть бGъ нaшъ: т0й сотвори2 нaсъ, ґ не мы2: мh же лю1діе є3гw2 и3 џвцы пaжити є3гw2.
|
|
4
|
4
|
|
Вни́діте во врата́ Єго́ во іспові́данії, во двори́ Єго́ в пі́ніїх; іспові́дайтеся Єму́, хвалі́те і́м'я Єго́.
|
Вни1дите во вратA є3гw2 во и3сповёданіи, во дворы2 є3гw2 въ пёніихъ: и3сповёдайтесz є3мY, хвали1те и4мz є3гw2.
|
|
5
|
5
|
|
Я́ко Благ Госпо́дь, в вік ми́лость Єго́, і да́же до ро́да і ро́да і́стина Єго́.
|
Ћкw бlгъ гDь, въ вёкъ млcть є3гw2, и3 дaже до р0да и3 р0да и4стина є3гw2.
|
|
Псалом 100
|
Pал0мъ R
|
|
0
|
0
|
|
Псало́м Дави́ду, 100.
|
Pал0мъ дв7ду, R.
|
|
1
|
1
|
|
Ми́лость і суд воспою́ Тебі́, Го́споди;
|
Млcть и3 сyдъ воспою2 тебЁ, гDи:
|
|
2
|
2
|
|
пою́ і разумі́ю в путі́ непоро́чні; когда́ при́йдеши ко мні? Прехожда́х в незло́бії се́рдця моєго́ посреді́ до́му моєго́.
|
пою2 и3 разумёю въ пути2 непор0чнэ: когдA пріи1деши ко мнЁ; прехождaхъ въ неѕл0біи сeрдца моегw2 посредЁ д0му моегw2.
|
|
3
|
3
|
|
Не предлага́х пред очи́ма мої́ма вещ законопресту́пную; творя́щия преступле́ніє возненави́діх;
|
Не предлагaхъ пред8 nчи1ма мои1ма вeщь законопрестyпную: творsщыz преступлeніе возненави1дэхъ:
|
|
4
|
4
|
|
не прильпе́ мні се́рдце стропти́во; уклоня́ющагося от мене́ лука́ваго не позна́х.
|
не прильпE мнЁ сeрдце стропти1во: ўклонsющагосz t менє2 лукaваго не познaхъ.
|
|
5
|
5
|
|
Оклевета́ющаго тай і́скренняго своєго́, cего́ ізгоня́х; го́рдим о́ком і неси́тим се́рдцем, с сим не ядя́х.
|
Њклеветaющаго тaй и4скреннzго своего2, сего2 и3згонsхъ: г0рдымъ џкомъ и3 несhтымъ сeрдцемъ, съ си1мъ не kдsхъ.
|
|
6
|
6
|
|
О́чі мої́ на ві́рния землі́, посажда́ти я со мно́ю; ходя́й по путі́ непоро́чну, сей мі служа́ше.
|
Џчи мои2 на вBрныz земли2, посаждaти | со мн0ю: ходsй по пути2 непор0чну, сeй ми2 служaше.
|
|
7
|
7
|
|
Не живя́ше посреді́ до́му моєго́ творя́й горди́ню; глаго́ляй непра́ведная не ісправля́ше пред очи́ма мої́ма.
|
Не живsше посредЁ д0му моегw2 творsй гордhню: глаг0лzй непрaвєднаz не и3справлsше пред8 nчи1ма мои1ма.
|
|
8
|
8
|
|
Воу́трія ізбива́х вся грі́шния землі́, є́же потреби́ти от гра́да Госпо́дня вся ді́лающия беззако́ніє.
|
Воyтріz и3збивaхъ вс‰ грBшныz земли2, є4же потреби1ти t грaда гDнz вс‰ дёлающыz беззак0ніе.
|
|
1001
|
1001
|
|
Сла́ва:
|
Слaва:
|
|
Псалом 101
|
Pал0мъ Rа
|
|
1
|
1
|
|
Моли́тва ни́щаго, єгда́ уни́єть і пред Го́сподем проліє́ть моле́ніє своє́, 101.
|
Моли1тва ни1щагw, є3гдA ўнhетъ и3 пред8 гDемъ проліeтъ молeніе своE, R№.
|
|
2
|
2
|
|
Го́споди, усли́ши моли́тву мою́, і вопль мой к Тебі́ да при́йдеть.
|
ГDи, ўслhши моли1тву мою2, и3 в0пль м0й къ тебЁ да пріи1детъ.
|
|
3
|
3
|
|
Не отврати́ лиця́ Твоєго́ от мене́; в о́ньже а́ще день скорблю́, приклони́ ко мні у́хо Твоє́; в о́ньже а́ще день призову́ Тя, ско́ро усли́ши м'я.
|
Не tврати2 лицA твоегw2 t менє2: въ џньже ѓще дeнь скорблю2, приклони2 ко мнЁ ќхо твоE: въ џньже ѓще дeнь призовy тz, ск0рw ўслhши мS.
|
|
4
|
4
|
|
Я́ко ізчезо́ша, я́ко дим, дні́є мої́, і ко́сті моя́, я́ко суши́ло, сосхо́шася.
|
Ћкw и3зчез0ша ћкw дhмъ днjе мои2, и3 кHсти мо‰ ћкw суши1ло сосх0шасz.
|
|
5
|
5
|
|
Уя́звлен бих, я́ко трава́, і і́зсше се́рдце моє́, я́ко заби́х сні́сти хліб мой.
|
Ўsзвленъ бhхъ ћкw травA, и3 и4зсше сeрдце моE, ћкw забhхъ снёсти хлёбъ м0й.
|
|
6
|
6
|
|
От гла́са воздиха́нія моєго́ прильпе́ кость моя́ пло́ті моє́й.
|
T глaса воздыхaніz моегw2 прильпE к0сть моS пл0ти моeй.
|
|
7
|
7
|
|
Уподо́бихся нея́сити пусти́нній, бих, я́ко нощни́й вран на ни́рищі [на разва́лині].
|
Ўпод0бихсz неsсыти пустhннэй, бhхъ ћкw нощнhй врaнъ на нhрищи [на развaлинэ].
|
|
8
|
8
|
|
Бдіх і бих, я́ко пти́ця осо́б'ящаяся на зді [на кро́ві].
|
Бдёхъ и3 бhхъ ћкw пти1ца њс0бzщаzсz на здЁ [на кр0вэ].
|
|
9
|
9
|
|
Весь день поноша́ху мі вразі́ мої́, і хва́лящії м'я мно́ю [на м'я] кленя́хуся.
|
Вeсь дeнь поношaху ми2 врази2 мои2, и3 хвaлzщіи мS мн0ю [на мS] кленsхусz.
|
|
10
|
10
|
|
Зане́ пе́пел, я́ко хліб, ядя́х і питіє́ моє́ с пла́чем растворя́х,
|
ЗанE пeпелъ ћкw хлёбъ kдsхъ и3 питіE моE съ плaчемъ растворsхъ,
|
|
11
|
11
|
|
от лиця́ гні́ва Твоєго́ і я́рости Твоєя́ — я́ко возне́с низве́ргл м'я єси́.
|
t лицA гнёва твоегw2 и3 ћрости твоеS: ћкw вознeсъ низвeрглъ мS є3си2.
|
|
12
|
12
|
|
Дні́є мої́ я́ко сінь уклони́шася, і аз я́ко сі́но ізсхо́х.
|
Днjе мои2 ћкw сёнь ўклони1шасz, и3 ѓзъ ћкw сёнw и3зсх0хъ.
|
|
13
|
13
|
|
Ти же, Го́споди, во вік пребива́єши, і па́м'ять Твоя́ в род і род.
|
Тh же, гDи, во вёкъ пребывaеши, и3 пaмzть твоS въ р0дъ и3 р0дъ.
|
|
14
|
14
|
|
Ти воскре́с уще́дриши Сіо́на; я́ко вре́м'я уще́дрити єго́, я́ко при́йде вре́м'я.
|
Ты2 воскRсъ ўщeдриши сіHна: ћкw врeмz ўщeдрити є3го2, ћкw пріи1де врeмz.
|
|
15
|
15
|
|
Я́ко благоволи́ша раби́ Твої́ ка́меніє [о ка́менії] єго́, і персть єго́ уще́дрять.
|
Ћкw благоволи1ша раби2 твои2 кaменіе [њ кaменіи] є3гw2, и3 пeрсть є3гw2 ўщeдрzтъ.
|
|
16
|
16
|
|
І убоя́ться язи́ци і́мене Госпо́дня, і всі ца́ріє зе́мстії сла́ви Твоєя́;
|
И# ўбоsтсz kзhцы и4мене гDнz, и3 вси2 цaріе зeмстіи слaвы твоеS:
|
|
17
|
17
|
|
я́ко сози́ждеть Госпо́дь Сіо́на і яви́ться во сла́ві Своє́й.
|
ћкw сози1ждетъ гDь сіHна и3 kви1тсz во слaвэ своeй.
|
|
18
|
18
|
|
Призрі́ на моли́тву смире́нних і не унічижи́ моле́нія їх.
|
ПризрЁ на моли1тву смирeнныхъ и3 не ўничижи2 молeніz и4хъ.
|
|
19
|
19
|
|
Да напи́шеться сіє́ в род ін, і лю́діє зи́ждемії восхва́лять Го́спода;
|
Да напи1шетсz сіE въ р0дъ и4нъ, и3 лю1діе зи1ждеміи восхвaлzтъ гDа:
|
|
20
|
20
|
|
я́ко прини́че с висоти́ святи́я Своєя́, Госпо́дь с небесе́ на зе́млю призрі́,
|
ћкw прини1че съ высоты2 с™hz своеS, гDь съ нб7сE на зeмлю призрЁ,
|
|
21
|
21
|
|
усли́шати воздиха́ніє окова́нних, разріши́ти си́ни умерщвле́нних;
|
ўслhшати воздыхaніе њковaнныхъ, разрэши1ти сhны ўмерщвлeнныхъ:
|
|
22
|
22
|
|
возвісти́ти в Сіо́ні і́м'я Госпо́днє і хвалу́ Єго́ во Ієрусали́мі,
|
возвэсти1ти въ сіHнэ и4мz гDне и3 хвалY є3гw2 во їеrли1мэ,
|
|
23
|
23
|
|
внегда́ собра́тися лю́дем вку́пі і царе́м, є́же рабо́тати Го́сподеві.
|
внегдA собрaтисz лю1демъ вкyпэ и3 царє1мъ, є4же раб0тати гDеви.
|
|
24
|
24
|
|
Отвіща́ Єму́ на путі́ крі́пости Єго́; умале́ніє дній мої́х возвісти́ мі;
|
TвэщA є3мY на пути2 крёпости є3гw2: ўмалeніе днjй мои1хъ возвэсти1 ми:
|
|
25
|
25
|
|
не возведи́ мене́ во преполове́ніє дній мої́х; в ро́ді родо́в лі́та Твоя́.
|
не возведи2 менE во преполовeніе днjй мои1хъ: въ р0дэ родHвъ лBта тво‰.
|
|
26
|
26
|
|
В нача́ліх Ти, Го́споди, зе́млю основа́л єси́, і діла́ руку́ Твоє́ю суть небеса́.
|
Въ начaлэхъ ты2, гDи, зeмлю њсновaлъ є3си2, и3 дэлA рукY твоє1ю сyть небесA.
|
|
27
|
27
|
|
Та поги́бнуть, Ти же пребива́єши; і вся, я́ко ри́за, обетша́ють, і, я́ко оде́жду, свіє́ши я, і ізміня́ться.
|
Т† поги1бнутъ, тh же пребывaеши: и3 вс‰ ћкw ри1за њбетшaютъ, и3 ћкw nдeжду свіeши |, и3 и3змэнsтсz.
|
|
28
|
28
|
|
Ти же То́йжде єси́, і лі́та Твоя́ не оскуді́ють.
|
Тh же т0йжде є3си2, и3 лBта тво‰ не њскудёютъ.
|
|
29
|
29
|
|
Си́нове раб Твої́х вселя́ться, і сі́м'я їх во вік іспра́виться.
|
Сhнове р†бъ твои1хъ вселsтсz, и3 сёмz и4хъ во вёкъ и3спрaвитсz.
|
|
Псалом 102
|
Pал0мъ Rв
|
|
0
|
0
|
|
Псало́м Дави́ду, 102.
|
Pал0мъ дв7ду, Rв7.
|
|
1
|
1
|
|
Благослови́, душе́ моя́, Го́спода, і, вся вну́тренняя моя́, і́м'я свято́є Єго́;
|
Благослови2, душE моS, гDа, и3 вс‰ внyтрєннzz мо‰, и4мz с™0е є3гw2:
|
|
2
|
2
|
|
благослови́, душе́ моя́, Го́спода, і не забива́й всіх воздая́ній Єго́;
|
благослови2, душE моS, гDа, и3 не забывaй всёхъ воздаsній є3гw2:
|
|
3
|
3
|
|
очища́ющаго вся беззако́нія твоя́, ізціля́ющаго вся неду́ги твоя́,
|
њчищaющаго вс‰ беззакHніz тво‰, и3зцэлsющаго вс‰ недyги тво‰,
|
|
4
|
4
|
|
ізбавля́ющаго от істлі́нія живо́т твой, вінча́ющаго тя ми́лостію і щедро́тами,
|
и3збавлsющаго t и3стлёніz жив0тъ тв0й, вэнчaющаго тS млcтію и3 щедр0тами,
|
|
5
|
5
|
|
ісполня́ющаго во благи́х жела́ніє твоє́; обнови́ться, я́ко о́рля, ю́ность твоя́.
|
и3сполнsющаго во бlги1хъ желaніе твоE: њбнови1тсz ћкw џрлz ю4ность твоS.
|
|
6
|
6
|
|
Творя́й ми́лостині Госпо́дь і судьбу́ всім оби́димим.
|
Творsй млcтыни гDь и3 судбY всBмъ њби6димымъ.
|
|
7
|
7
|
|
Сказа́ путі́ Своя́ Моїсе́йові, синово́м Ізра́їлевим хоті́нія Своя́.
|
СказA пути6 сво‰ мwmсeови, сыновHмъ ї}лєвымъ хотBніz сво‰.
|
|
8
|
8
|
|
Щедр і ми́лостив Госпо́дь, долготерпіли́в і многоми́лостив.
|
Щeдръ и3 млcтивъ гDь, долготерпэли1въ и3 многомлcтивъ.
|
|
9
|
9
|
|
Не до конця́ прогні́вається, ніже́ во вік вражду́єть;
|
Не до концA прогнёваетсz, нижE во вёкъ враждyетъ:
|
|
10
|
10
|
|
не по беззако́нієм на́шим сотвори́л єсть нам, ніже́ по гріхо́м на́шим возда́л єсть нам.
|
не по беззак0ніємъ нaшымъ сотвори1лъ є4сть нaмъ, нижE по грэхHмъ нaшымъ воздaлъ є4сть нaмъ.
|
|
11
|
11
|
|
Я́ко по висоті́ небе́сній от землі́, утверди́л єсть Госпо́дь ми́лость Свою́ на боя́щихся Єго́;
|
Ћкw по высотЁ небeснэй t земли2, ўтверди1лъ є4сть гDь млcть свою2 на боsщихсz є3гw2:
|
|
12
|
12
|
|
єли́ко отстоя́ть восто́ци от за́пад, уда́лил єсть от нас беззако́нія на́ша.
|
є3ли1кw tстоsтъ вост0цы t з†падъ, ўдaлилъ є4сть t нaсъ беззакHніz н†ша.
|
|
13
|
13
|
|
Я́коже ще́дрить оте́ць си́ни, уще́дри Госпо́дь боя́щихся Єго́.
|
Ћкоже щeдритъ nтeцъ сhны, ўщeдри гDь боsщихсz є3гw2.
|
|
14
|
14
|
|
Я́ко Той позна́ созда́ніє на́ше, пом'яну́, я́ко персть єсьми́.
|
Ћкw т0й познA создaніе нaше, помzнY, ћкw пeрсть є3смы2.
|
|
15
|
15
|
|
Челові́к — я́ко трава́, дні́є єго́ — я́ко цвіт се́льний, та́ко оцвіте́ть;
|
Человёкъ, ћкw травA днjе є3гw2, ћкw цвётъ сeлный, тaкw њцвэтeтъ:
|
|
16
|
16
|
|
я́ко дух про́йде в нем, і не бу́деть, і не позна́єть ктому́ мі́ста своєго́.
|
ћкw дyхъ пр0йде въ нeмъ, и3 не бyдетъ, и3 не познaетъ ктомY мёста своегw2.
|
|
17
|
17
|
|
Ми́лость же Госпо́дня от ві́ка і до ві́ка на боя́щихся Єго́,
|
Млcть же гDнz t вёка и3 до вёка на боsщихсz є3гw2,
|
|
18
|
18
|
|
і пра́вда Єго́ на сині́х сино́в, храня́щих заві́т Єго́ і по́мнящих за́повіді Єго́ твори́ти я.
|
и3 прaвда є3гw2 на сынёхъ сынHвъ, хранsщихъ завётъ є3гw2 и3 п0мнzщихъ зaпwвэди є3гw2 твори1ти |.
|
|
19
|
19
|
|
Госпо́дь на небесі́ угото́ва Престо́л Свой, і Ца́рство Єго́ всі́ми облада́єть.
|
ГDь на нб7си2 ўгот0ва пrт0лъ св0й, и3 цrтво є3гw2 всёми њбладaетъ.
|
|
20
|
20
|
|
Благослові́те Го́спода, всі а́нгели Єго́, си́льнії крі́постію, творя́щії сло́во Єго́, усли́шати глас слове́с Єго́.
|
Благослови1те гDа, вси2 ѓгGли є3гw2, си1льніи крёпостію, творsщіи сл0во є3гw2, ўслhшати глaсъ словeсъ є3гw2.
|
|
21
|
21
|
|
Благослові́те Го́спода, вся си́ли Єго́, слуги́ Єго́, творя́щії во́лю Єго́.
|
Благослови1те гDа, вс‰ си6лы є3гw2, слуги6 є3гw2, творsщіи в0лю є3гw2.
|
|
22
|
22
|
|
Благослові́те Го́спода, вся діла́ Єго́ на вся́ком мі́сті влади́чества Єго́; благослови́, душе́ моя́, Го́спода.
|
Благослови1те гDа, вс‰ дэлA є3гw2 на всsкомъ мёстэ вLчества є3гw2: благослови2, душE моS, гDа.
|
|
Псалом 103
|
Pал0мъ Rг
|
|
0
|
0
|
|
Псало́м Дави́ду, о мирсті́м битії́, 103.
|
Pал0мъ дв7ду, њ мірстёмъ бытіи2, RG.
|
|
1
|
1
|
|
Благослови́, душе́ моя́, Го́спода. Го́споди Бо́же мой, возвели́чился єси́ зіло́; во іспові́даніє і в велелі́поту обле́клся єси́;
|
Благослови2, душE моS, гDа. ГDи б9е м0й, возвели1чилсz є3си2 ѕэлw2: во и3сповёданіе и3 въ велелёпоту њблeклсz є3си2:
|
|
2
|
2
|
|
одія́йся сві́том, я́ко ри́зою, простира́яй не́бо, я́ко ко́жу;
|
њдэsйсz свётомъ ћкw ри1зою, простирazй нeбо ћкw к0жу:
|
|
3
|
3
|
|
покрива́яй вода́ми преви́спренняя Своя́, полага́яй о́блаки на восхожде́ніє Своє́, ходя́й на крилу́ ві́треню;
|
покрывazй водaми превhспрєннzz сво‰, полагazй w4блаки на восхождeніе своE, ходsй на крил{ вётрєню:
|
|
4
|
4
|
|
творя́й а́нгели Своя́ ду́хи, і слуги́ Своя́ — пла́мень о́гненний;
|
творsй ѓгGлы сво‰ дyхи, и3 слуги6 сво‰ плaмень џгненный:
|
|
5
|
5
|
|
основа́яй зе́млю на тве́рді єя́; не преклони́ться в вік ві́ка.
|
њсновazй зeмлю на твeрди є3S: не преклони1тсz въ вёкъ вёка.
|
|
6
|
6
|
|
Бе́здна, я́ко ри́за, одія́ніє єя́, на гора́х ста́нуть во́ди;
|
Бeздна ћкw ри1за њдэsніе є3S, на горaхъ стaнутъ в0ды:
|
|
7
|
7
|
|
от запреще́нія Твоєго́ побі́гнуть, от гла́са гро́ма Твоєго́ убоя́ться.
|
t запрещeніz твоегw2 побёгнутъ, t глaса гр0ма твоегw2 ўбоsтсz.
|
|
8
|
8
|
|
Восхо́дять го́ри, і низхо́дять поля́, в мі́сто, є́же основа́л єси́ їм.
|
Восх0дzтъ г0ры, и3 низх0дzтъ полS, въ мёсто є4же њсновaлъ є3си2 и5мъ.
|
|
9
|
9
|
|
Преді́л положи́л єси́, єго́же не пре́йдуть, ніже́ обратя́ться покри́ти зе́млю.
|
Предёлъ положи1лъ є3си2, є3гHже не прeйдутъ, нижE њбратsтсz покрhти зeмлю.
|
|
10
|
10
|
|
Посила́яй істо́чники в де́брех, посреді́ гор про́йдуть во́ди.
|
Посылazй и3ст0чники въ дeбрехъ, посредЁ г0ръ пр0йдутъ в0ды.
|
|
11
|
11
|
|
Напая́ють вся зві́рі се́льния, ждуть [воспри́ймуть] она́гри* в жа́жду свою́.
|
Напаsютъ вс‰ ѕвBри сє1лныz, ждyтъ [воспріи1мутъ] nнaгри въ жaжду свою2.
|
|
12
|
12
|
|
На тих пти́ці небе́сния привита́ють; от среди́ ка́менія дадя́ть глас.
|
На тhхъ пти6цы небє1сныz привитaютъ: t среды2 кaменіz дадsтъ глaсъ.
|
|
13
|
13
|
|
Напая́яй го́ри от преви́спренних Свої́х; от плода́ діл Твої́х наси́титься земля́.
|
Напаszй г0ры t превhспреннихъ свои1хъ: t плодA дёлъ твои1хъ насhтитсz землS.
|
|
14
|
14
|
|
Прозяба́яй траву́ ското́м, і злак на слу́жбу челові́ком, ізвести́ хліб от землі́;
|
Прозzбazй травY скотHмъ, и3 ѕлaкъ на слyжбу человёкwмъ, и3звести2 хлёбъ t земли2:
|
|
15
|
15
|
|
і вино́ весели́ть се́рдце челові́ка, ума́стити лице́ єле́єм; і хліб се́рдце челові́ка укріпи́ть.
|
и3 віно2 весели1тъ сeрдце человёка, ўмaстити лицE є3лeемъ: и3 хлёбъ сeрдце человёка ўкрэпи1тъ.
|
|
16
|
16
|
|
Наси́тяться древа́ польська́я, ке́дри лива́нстії, ї́хже єси́ насади́л;
|
Насhтzтсz древA пwльскaz, кeдри лівaнстіи, и5хже є3си2 насади1лъ:
|
|
17
|
17
|
|
та́мо пти́ці вогніздя́ться, єроді́єво* жили́ще предводи́тельствуєть ї́ми.
|
тaмw пти6цы вогнэздsтсz, є3рwдjево жили1ще предводи1телствуетъ и4ми.
|
|
18
|
18
|
|
Го́ри висо́кия єле́нем, ка́мень — прибі́жище за́яцем.
|
Г0ры высHкіz є3лeнємъ, кaмень прибёжище зazцємъ.
|
|
19
|
19
|
|
Сотвори́л єсть луну́ во времена́; со́лнце позна́ за́пад свой.
|
Сотвори1лъ є4сть лунY во временA: с0лнце познA зaпадъ св0й.
|
|
20
|
20
|
|
Положи́л єси́ тьму, і бисть нощ, в не́йже про́йдуть всі зві́ріє дубра́внії,
|
Положи1лъ є3си2 тмY, и3 бhсть н0щь, въ нeйже пр0йдутъ вси2 ѕвёріе дубрaвніи,
|
|
21
|
21
|
|
ски́мні рика́ющії восхи́тити і взиска́ти от Бо́га пи́щу себі́.
|
скЂмни рыкaющіи восхи1тити и3 взыскaти t бGа пи1щу себЁ.
|
|
22
|
22
|
|
Возсія́ со́лнце, і собра́шася, і в ло́жах свої́х ля́гуть.
|
ВозсіS с0лнце, и3 собрaшасz, и3 въ л0жахъ свои1хъ лsгутъ.
|
|
23
|
23
|
|
Ізи́деть челові́к на ді́ло своє́ і на ді́ланіє своє́ до ве́чера.
|
И#зhдетъ человёкъ на дёло своE и3 на дёланіе своE до вeчера.
|
|
24
|
24
|
|
Я́ко возвели́чишася діла́ Твоя́, Го́споди; вся прему́дростію сотвори́л єси́; іспо́лнися земля́ тва́рі Твоєя́.
|
Ћкw возвели1чишасz дэлA тво‰, гDи: вс‰ премdростію сотвори1лъ є3си2: и3сп0лнисz землS твaри твоеS.
|
|
25
|
25
|
|
Сіє́ мо́ре вели́коє і простра́нноє; та́мо га́ди, ї́хже ність числа́, живо́тная ма́лая с вели́кими;
|
СіE м0ре вели1кое и3 прострaнное: тaмw гaди, и4хже нёсть числA, живHтнаz м†лаz съ вели1кими:
|
|
26
|
26
|
|
та́мо кораблі́ препла́вають, змій сей, єго́же созда́л єси́ руга́тися єму́.
|
тaмw корабли6 преплaваютъ, ѕмjй сeй, є3г0же создaлъ є3си2 ругaтисz є3мY.
|
|
27
|
27
|
|
Вся к Тебі́ ча́ють, да́ти пи́щу їм во бла́го вре́м'я.
|
Вс‰ къ тебЁ чaютъ, дaти пи1щу и5мъ во блaго врeмz.
|
|
28
|
28
|
|
Да́вшу Тебі́ їм, соберу́ть; отве́рзшу Тебі́ ру́ку, вся́чеськая іспо́лняться бла́гости;
|
Дaвшу тебЁ и5мъ, соберyтъ: tвeрзшу тебЁ рyку, всsчєскаz и3сп0лнzтсz блaгости:
|
|
29
|
29
|
|
отвра́щшу же Тебі́ лице́, возм'яту́ться; оти́меши дух їх, і ізче́знуть і в персть свою́ возвратя́ться;
|
tврaщшу же тебЁ лицE, возмzтyтсz: tи1меши дyхъ и4хъ, и3 и3зчeзнутъ и3 въ пeрсть свою2 возвратsтсz:
|
|
30
|
30
|
|
по́слеши Ду́ха Твоєго́, і сози́ждуться, і обнови́ши лице́ землі́.
|
п0слеши д¦а твоего2, и3 сози1ждутсz, и3 њбнови1ши лицE земли2.
|
|
31
|
31
|
|
Бу́ди сла́ва Госпо́дня во ві́ки; возвесели́ться Госпо́дь о ді́ліх Свої́х;
|
Бyди слaва гDнz во вёки: возвесели1тсz гDь њ дёлэхъ свои1хъ:
|
|
32
|
32
|
|
призира́яй на зе́млю і творя́й ю трясти́ся; прикаса́яйся гора́м, і дим'я́ться.
|
призирazй на зeмлю и3 творsй ю5 трzсти1сz: прикасazйсz горaмъ, и3 дымsтсz.
|
|
33
|
33
|
|
Воспою́ Го́сподеві в животі́ моє́м, пою́ Бо́гу моєму́, до́ндеже єсьм;
|
Воспою2 гDеви въ животЁ моeмъ, пою2 бGу моемY, д0ндеже є4смь:
|
|
34
|
34
|
|
да услади́ться Єму́ бесі́да моя́, аз же возвеселю́ся о Го́споді.
|
да ўслади1тсz є3мY бесёда моS, ѓзъ же возвеселю1сz њ гDэ.
|
|
35
|
35
|
|
Да ізче́знуть грі́шници от землі́, і беззако́нници, я́коже не би́ти їм. Благослови́, душе́ моя́, Го́спода.
|
Да и3зчeзнутъ грBшницы t земли2, и3 беззакHнницы, ћкоже не бhти и5мъ. Благослови2, душE моS, гDа.
|
|
1001
|
1001
|
|
Сла́ва:
|
Слaва:
|
|
Псалом 104
|
Pал0мъ Rд
|
|
0
|
0
|
|
Аллилу́я, 104.
|
Ґллилyіа, Rд7.
|
|
1
|
1
|
|
Іспові́дайтеся Го́сподеві і призива́йте і́м'я Єго́, возвісті́те во язи́ціх діла́ Єго́;
|
И#сповёдайтесz гDеви и3 призывaйте и4мz є3гw2, возвэсти1те во kзhцэхъ дэлA є3гw2:
|
|
2
|
2
|
|
воспо́йте Єму́ і по́йте Єму́, пові́діте вся чудеса́ Єго́.
|
восп0йте є3мY и3 п0йте є3мY, повёдите вс‰ чудесA є3гw2.
|
|
3
|
3
|
|
Хвалі́теся о і́мені святі́м Єго́; да возвесели́ться се́рдце і́щущих Го́спода;
|
Хвали1тесz њ и4мени с™ёмъ є3гw2: да возвесели1тсz сeрдце и4щущихъ гDа:
|
|
4
|
4
|
|
взищі́те Го́спода і утверді́теся, взищі́те лиця́ Єго́ ви́ну.
|
взыщи1те гDа и3 ўтверди1тесz, взыщи1те лицA є3гw2 вhну.
|
|
5
|
5
|
|
Пом'яні́те чудеса́ Єго́, я́же сотвори́, чудеса́ Єго́ і судьби́ уст Єго́,
|
Помzни1те чудесA є3гw2, ±же сотвори2, чудесA є3гw2 и3 судбы6 ќстъ є3гw2,
|
|
|
6
|
|
сі́м'я Авраа́мле, раби́ Єго́, си́нове Іа́ковлі — ізбра́ннії Єго́.
|
сёмz ґвраaмле раби2 є3гw2, сhнове ї†кwвли и3збрaнніи є3гw2.
|
|
7
|
7
|
|
Той — Госпо́дь Бог наш: по всей землі́ судьби́ Єго́.
|
Т0й гDь бGъ нaшъ: по всeй земли2 судбы6 є3гw2.
|
|
8
|
8
|
|
Пом'яну́ в вік заві́т Свой, сло́во, є́же запові́да в ти́сящі родо́в,
|
ПомzнY въ вёкъ завётъ св0й, сл0во, є4же заповёда въ тhсzщы родHвъ,
|
|
9
|
9
|
|
є́же завіща́ Авраа́му, і кля́тву Свою́ Ісаа́ку;
|
є4же завэщA ґвраaму, и3 клsтву свою2 їсаaку:
|
|
10
|
10
|
|
і поста́ви ю Іа́кову в повелі́ніє і Ізра́їлю в заві́т ві́чен,
|
и3 постaви ю5 їaкwву въ повелёніе и3 ї}лю въ завётъ вёченъ,
|
|
11
|
11
|
|
глаго́ля: тебі́ дам зе́млю Ханаа́ню, у́же достоя́нія ва́шего.
|
гlz: тебЁ дaмъ зeмлю ханаaню, ќже достоsніz вaшегw.
|
|
12
|
12
|
|
Внегда́ би́ти їм ма́лим число́м, малі́йшим і прише́льцем в ней,
|
ВнегдA бhти и5мъ м†лымъ числ0мъ, малёйшымъ и3 пришeлцємъ въ нeй,
|
|
13
|
13
|
|
і прейдо́ша от язи́ка в язи́к і от ца́рствія в лю́ди і́ни;
|
и3 преид0ша t kзhка въ kзhкъ и3 t цaрствіz въ лю1ди и4ны:
|
|
14
|
14
|
|
не оста́ви челові́ка оби́діти їх і обличи́ о них царі́;
|
не њстaви человёка њби1дэти и5хъ и3 њбличи2 њ ни1хъ цари6:
|
|
15
|
15
|
|
не прикаса́йтеся пома́занним Мої́м, і во проро́ціх Мої́х не лука́внуйте.
|
не прикасaйтесz пом†заннымъ мои6мъ, и3 во прbр0цэхъ мои1хъ не лукaвнуйте.
|
|
16
|
16
|
|
І призва́ глад на зе́млю, вся́ко утвержде́ніє хлі́бноє сотри́.
|
И# призвA глaдъ на зeмлю: всsко ўтверждeніе хлёбное сотры2.
|
|
17
|
17
|
|
Посла́ пред ни́ми челові́ка; в раба́ про́дан бисть Іо́сиф.
|
ПослA пред8 ни1ми человёка: въ рабA пр0данъ бhсть їHсифъ.
|
|
18
|
18
|
|
Смири́ша во око́вах но́зі єго́, желі́зо про́йде душа́ єго́,
|
Смири1ша во њк0вахъ н0зэ є3гw2, желёзо пр0йде душA є3гw2,
|
|
19
|
19
|
|
до́ндеже при́йде сло́во Єго́; сло́во Госпо́днє разжже́ єго́.
|
д0ндеже пріи1де сл0во є3гw2: сл0во гDне разжжE є3го2.
|
|
20
|
20
|
|
Посла́ цар і разріши́ єго́, князь люді́й, і оста́ви [отпусти́] єго́.
|
ПослA цaрь и3 разрэши2 є3го2: кнsзь людjй, и3 њстaви [tпусти2] є3го2.
|
|
21
|
21
|
|
Поста́ви єго́ господи́на до́му своєму́ і кня́зя всему́ стяжа́нію своєму́,
|
Постaви є3го2 господи1на д0му своемY и3 кнsзz всемY стzжaнію своемY,
|
|
22
|
22
|
|
наказа́ти кня́зі єго́, я́ко себе́, і ста́рці єго́ умудри́ти.
|
наказaти кн‰зи є3гw2 ћкw себE и3 стaрцы є3гw2 ўмудри1ти.
|
|
23
|
23
|
|
І вни́де Ізра́їль во Єги́пет, і Іа́ков прише́льствова в зе́млю Ха́мову.
|
И# вни1де ї}ль во є3гЂпетъ, и3 їaкwвъ пришeлствова въ зeмлю хaмову.
|
|
24
|
24
|
|
І возрасти́ лю́ди Своя́ зіло́ і укріпи́ я па́че враго́в їх.
|
И# возрасти2 лю1ди сво‰ ѕэлw2 и3 ўкрэпи2 | пaче врагHвъ и4хъ.
|
|
25
|
25
|
|
Преврати́ се́рдце їх возненави́діти лю́ди Єго́, лесть сотвори́ти в рабі́х Єго́.
|
Преврати2 сeрдце и4хъ возненави1дэти лю1ди є3гw2, лeсть сотвори1ти въ рабёхъ є3гw2.
|
|
26
|
26
|
|
Посла́ Моїсе́я, раба́ Своєго́, Ааро́на, єго́же ізбра́ Себі́;
|
ПослA мwmсeа рабA своего2, ґарHна, є3г0же и3збрA себЁ:
|
|
27
|
27
|
|
положи́ в них словеса́ зна́меній Свої́х і чуде́с Свої́х в землі́ Ха́мові.
|
положи2 въ ни1хъ словесA знaменій свои1хъ и3 чудeсъ свои1хъ въ земли2 хaмовэ.
|
|
28
|
28
|
|
Посла́ тьму і помрачи́, я́ко преогорчи́ша словеса́ Єго́.
|
ПослA тмY и3 помрачи2, ћкw преwгорчи1ша словесA є3гw2.
|
|
29
|
29
|
|
Преложи́ во́ди їх в кров і ізмори́ ри́би їх.
|
Преложи2 в0ды и4хъ въ кр0вь и3 и3змори2 ры6бы и4хъ.
|
|
30
|
30
|
|
Воскипі́ земля́ їх жа́бами в сокро́вищницях царе́й їх.
|
ВоскипЁ землS и4хъ жaбами въ сокр0вищницахъ царeй и4хъ.
|
|
31
|
31
|
|
Рече́, і прийдо́ша пе́сія му́хи і скни́пи во вся преді́ли їх.
|
РечE, и3 пріид0ша пє1сіz м{хи и3 скн‡пы во вс‰ предёлы и4хъ.
|
|
32
|
32
|
|
Положи́ дожди́ їх гра́ди, огнь попаля́ющ в землі́ їх;
|
Положи2 дожди6 и4хъ грaды, џгнь попалsющь въ земли2 и4хъ:
|
|
33
|
33
|
|
і порази́ виногра́ди їх і смо́кви їх, і сотри́ вся́коє дре́во преді́л їх.
|
и3 порази2 віногрaды и4хъ и3 смHквы и4хъ, и3 сотры2 всsкое дрeво предBлъ и4хъ.
|
|
34
|
34
|
|
Рече́, і прийдо́ша пру́зі і гу́сениці, ї́мже не бі числа́,
|
РечE, и3 пріид0ша прyзи и3 гyсєницы, и5мже не бЁ числA,
|
|
35
|
35
|
|
і снідо́ша вся́ку траву́ в землі́ їх, і поядо́ша всяк плод землі́ їх.
|
и3 снэд0ша всsку травY въ земли2 и4хъ, и3 поzд0ша всsкъ пл0дъ земли2 и4хъ.
|
|
36
|
36
|
|
І порази́ вся́каго пе́рвенця в землі́ їх, нача́ток вся́каго труда́ їх;
|
И# порази2 всsкаго пeрвенца въ земли2 и4хъ, начaтокъ всsкагw трудA и4хъ:
|
|
37
|
37
|
|
і ізведе́ я с сребро́м і зла́том; і не бі в колі́ніх їх боля́й.
|
и3 и3зведE | съ сребр0мъ и3 злaтомъ: и3 не бЁ въ колёнэхъ и4хъ болsй.
|
|
38
|
38
|
|
Возвесели́ся Єги́пет во ісхожде́нії їх; я́ко нападе́ страх їх на ня.
|
Возвесели1сz є3гЂпетъ во и3схождeніи и4хъ: ћкw нападE стрaхъ и4хъ на нS.
|
|
39
|
39
|
|
Распростре́ о́блак в покро́в їм, і огнь, є́же просвіти́ти їм но́щію.
|
РаспрострE w4блакъ въ покр0въ и5мъ, и3 џгнь, є4же просвэти1ти и5мъ н0щію.
|
|
40
|
40
|
|
Проси́ша, і прийдо́ша кра́стелі*, і хлі́ба небе́снаго наси́ти я;
|
Проси1ша, и3 пріид0ша крaстєли, и3 хлёба небeснагw насhти |:
|
|
41
|
41
|
|
разве́рзе ка́мень, і потеко́ша во́ди, потеко́ша в безво́дних рі́ки;
|
развeрзе кaмень, и3 потек0ша в0ды, потек0ша въ безв0дныхъ рёки:
|
|
42
|
42
|
|
я́ко пом'яну́ сло́во свято́є Своє́, є́же ко Авраа́му, рабу́ Своєму́.
|
ћкw помzнY сл0во с™0е своE, є4же ко ґвраaму рабY своемY.
|
|
43
|
43
|
|
І ізведе́ лю́ди Своя́ в ра́дості і ізбра́нния Своя́ в весе́лії.
|
И# и3зведE лю1ди сво‰ въ рaдости и3 и3збр†нныz сво‰ въ весeліи.
|
|
44
|
44
|
|
І даде́ їм страни́ язи́к, і труди́ люді́й наслі́доваша;
|
И# дадE и5мъ страны6 kзы6къ, и3 труды2 людjй наслёдоваша:
|
|
45
|
45
|
|
я́ко да сохраня́ть оправда́нія Єго́ і зако́на Єго́ взи́щуть.
|
ћкw да сохранsтъ њправд†ніz є3гw2 и3 зак0на є3гw2 взhщутъ.
|
|
1001
|
1001
|
|
Сла́ва:
|
Слaва:
|
|
Псалом 105
|
Pал0мъ Rє
|
|
0
|
0
|
|
Аллилу́я, 105.
|
Ґллилyіа, Rе7.
|
|
1
|
1
|
|
Іспові́дайтеся Го́сподеві, я́ко благ, я́ко во вік ми́лость Єго́.
|
И#сповёдайтесz гDеви, ћкw бlгъ, ћкw въ вёкъ млcть є3гw2.
|
|
2
|
2
|
|
Кто возглаго́леть си́ли Госпо́дні, сли́шани сотвори́ть вся хвали́ Єго́?
|
Кто2 возглаг0летъ си6лы гDни, слы6шаны сотвори1тъ вс‰ хвалы6 є3гw2;
|
|
3
|
3
|
|
Блаже́нні храня́щії суд і творя́щії пра́вду во вся́коє вре́м'я.
|
Бlжeни хранsщіи сyдъ и3 творsщіи прaвду во всsкое врeмz.
|
|
4
|
4
|
|
Пом'яни́ нас, Го́споди, во благоволе́нії люді́й Твої́х, посіти́ нас спасе́нієм Твої́м,
|
Помzни2 нaсъ, гDи, во бlговолeніи людjй твои1хъ, посэти2 нaсъ спcніемъ твои1мъ,
|
|
5
|
5
|
|
ви́діти во бла́гості ізбра́нния Твоя́, возвесели́тися в весе́лії язи́ка Твоєго́, хвали́тися с достоя́нієм Твої́м.
|
ви1дэти во блaгости и3збр†нныz тво‰, возвесели1тисz въ весeліи kзhка твоегw2, хвали1тисz съ достоsніемъ твои1мъ.
|
|
6
|
6
|
|
Согріши́хом со отці́ на́шими, беззако́нновахом, непра́вдовахом;
|
Согрэши1хомъ со nтцы6 нaшими, беззак0нновахомъ, непрaвдовахомъ:
|
|
7
|
7
|
|
отці́ на́ші во Єги́пті не разумі́ша чуде́с Твої́х, ні пом'яну́ша мно́жества ми́лости Твоєя́; і преогорчи́ша восходя́ще в Чермно́є мо́ре.
|
nтцы2 нaши во є3гЂптэ не разумёша чудeсъ твои1хъ, ни помzнyша мн0жества млcти твоеS: и3 преwгорчи1ша восходsще въ чермн0е м0ре.
|
|
8
|
8
|
|
І спасе́ їх і́мене Своєго́ ра́ди, сказа́ти си́лу Свою́;
|
И# сп7сE и5хъ и4мене своегw2 рaди, сказaти си1лу свою2:
|
|
9
|
9
|
|
і запрети́ Чермно́му мо́рю, і ізся́че; і наста́ви [преведе́] я в бе́здні я́ко в пусти́ні.
|
и3 запрети2 чермн0му м0рю, и3 и3зсsче: и3 настaви [преведE] | въ бeзднэ ћкw въ пустhни.
|
|
10
|
10
|
|
І спасе́ я із руки́ ненави́дящих і ізба́ви я із руки́ враго́в.
|
И# сп7сE | и3з8 руки2 ненави1дzщихъ и3 и3збaви | и3з8 руки2 врагHвъ.
|
|
11
|
11
|
|
Покри́ вода́ стужа́ющия їм; ні єди́н от них ізби́сть.
|
Покры2 водA стужaющыz и5мъ: ни є3ди1нъ t ни1хъ и3збhсть.
|
|
12
|
12
|
|
І ві́роваша словесі́ Єго́ і воспі́ша хвалу́ Єго́.
|
И# вёроваша словеси2 є3гw2 и3 воспёша хвалY є3гw2.
|
|
13
|
13
|
|
Ускори́ша, заби́ша діла́ Єго́, не стерпі́ша сові́та Єго́;
|
Ўскори1ша, забhша дэлA є3гw2, не стерпёша совёта є3гw2:
|
|
14
|
14
|
|
і похоті́ша жела́нію в пусти́ні і іскуси́ша Бо́га в безво́дній.
|
и3 похотёша желaнію въ пустhни и3 и3скуси1ша бGа въ безв0днэй.
|
|
15
|
15
|
|
І даде́ їм проше́ніє їх, посла́ си́тость в ду́ші їх.
|
И# дадE и5мъ прошeніе и4хъ, послA сhтость въ дyшы и4хъ.
|
|
16
|
16
|
|
І прогні́ваша Моїсе́я в стану́, Ааро́на, свята́го Госпо́дня.
|
И# прогнёваша мwmсeа въ станY, ґарHна с™aго гDнz.
|
|
17
|
17
|
|
Отве́рзеся земля́ і пожре́ Дафа́на і покри́ на со́нмищи Авиро́на;
|
Tвeрзесz землS и3 пожрE даfaна и3 покры2 на с0нмищи ґвірHна:
|
|
18
|
18
|
|
і разжже́ся огнь в со́нмі їх, пла́мень попали́ грі́шники.
|
и3 разжжeсz џгнь въ с0нмэ и4хъ, плaмень попали2 грёшники.
|
|
19
|
19
|
|
І сотвори́ша тельця́ в Хори́ві і поклони́шася істука́нному;
|
И# сотвори1ша телцA въ хwри1вэ и3 поклони1шасz и3стукaнному:
|
|
20
|
20
|
|
і ізміни́ша сла́ву Єго́ в подо́біє тельця́ яду́щаго траву́.
|
и3 и3змэни1ша слaву є3гw2 въ под0біе телцA kдyщагw травY.
|
|
21
|
21
|
|
І заби́ша Бо́га спаса́ющаго їх, сотво́ршаго ве́лія во Єги́пті,
|
И# забhша бGа сп7сaющаго и5хъ, сотв0ршаго вє1ліz во є3гЂптэ,
|
|
22
|
22
|
|
чудеса́ в землі́ Ха́мові, стра́шная в мо́рі Чермні́м.
|
чудесA въ земли2 хaмовэ, стр†шнаz въ м0ри чермнёмъ.
|
|
23
|
23
|
|
І рече́ потреби́ти їх, а́ще не би Моїсе́й ізбра́нний Єго́ стал в сокруше́нії пред Ним, возврати́ти я́рость Єго́, да не погуби́ть їх.
|
И# речE потреби1ти и5хъ, ѓще не бы2 мwmсeй и3збрaнный є3гw2 стaлъ въ сокрушeніи пред8 ни1мъ, возврати1ти ћрость є3гw2, да не погуби1тъ и5хъ.
|
|
24
|
24
|
|
І унічижи́ша зе́млю жела́нную, не я́ша ві́ри словесі́ Єго́;
|
И# ўничижи1ша зeмлю желaнную, не ћша вёры словеси2 є3гw2:
|
|
25
|
25
|
|
і поропта́ша в селе́ніїх свої́х, не усли́шаша гла́са Госпо́дня.
|
и3 пороптaша въ селeніихъ свои1хъ, не ўслhшаша глaса гDнz.
|
|
26
|
26
|
|
І воздви́же ру́ку Свою́ на ня, низложи́ти я в пусти́ні,
|
И# воздви1же рyку свою2 на нS, низложи1ти | въ пустhни,
|
|
27
|
27
|
|
і низложи́ти сі́м'я їх во язи́ціх, і расточи́ти я в страни́.
|
и3 низложи1ти сёмz и4хъ во kзhцэхъ, и3 расточи1ти | въ страны6.
|
|
28
|
28
|
|
І причасти́шася Веєльфего́ру і снідо́ша же́ртви ме́ртвих;
|
И# причасти1шасz веельфегHру и3 снэд0ша жє1ртвы мeртвыхъ:
|
|
29
|
29
|
|
і раздражи́ша Єго́ в начина́ніїх свої́х, і умно́жися в них паде́ніє.
|
и3 раздражи1ша є3го2 въ начинaніихъ свои1хъ, и3 ўмн0жисz въ ни1хъ падeніе.
|
|
30
|
30
|
|
І ста Фінеє́с і уми́лостиви, і преста́ січ;
|
И# стA фінеeсъ и3 ўми1лостиви, и3 престA сёчь:
|
|
31
|
31
|
|
і вміни́ся єму́ в пра́вду, в род і род до ві́ка.
|
и3 вмэни1сz є3мY въ прaвду, въ р0дъ и3 р0дъ до вёка.
|
|
32
|
32
|
|
І прогні́ваша єго́ на воді́ преріка́нія, і озло́блен бисть Моїсе́й їх ра́ди;
|
И# прогнёваша є3го2 на водЁ прерэкaніz, и3 њѕл0бленъ бhсть мwmсeй и4хъ рaди:
|
|
33
|
33
|
|
я́ко преогорчи́ша дух єго́ і ра́знствова устна́ма свої́ма.
|
ћкw преwгорчи1ша дyхъ є3гw2 и3 рaзнствова ўстнaма свои1ма.
|
|
34
|
34
|
|
Не потреби́ша язи́ки, я́же рече́ Госпо́дь їм.
|
Не потреби1ша kзhки, ±же речE гDь и5мъ.
|
|
35
|
35
|
|
І сміси́шася во язи́ціх і навико́ша діло́м їх;
|
И# смэси1шасz во kзhцэхъ и3 навык0ша дэлHмъ и4хъ:
|
|
36
|
36
|
|
і порабо́таша істука́нним їх, і бисть їм в собла́зн.
|
и3 пораб0таша и3стук†ннымъ и4хъ, и3 бhсть и5мъ въ соблaзнъ.
|
|
37
|
37
|
|
І пожро́ша си́ни своя́ і дще́рі своя́ бісово́м,
|
И# пожр0ша сhны сво‰ и3 дщє1ри сво‰ бэсовHмъ,
|
|
38
|
38
|
|
і пролія́ша кров непови́нную, кров сино́в свої́х і дще́рей, я́же пожро́ша істука́нним ханаа́нським; і убіє́на бисть земля́ їх кровми́
|
и3 проліsша кр0вь непови1нную, кр0вь сынHвъ свои1хъ и3 дщeрей, ±же пожр0ша и3стук†ннымъ хана†нскимъ: и3 ўбіeна бhсть землS и4хъ кровьми2
|
|
39
|
39
|
|
і оскверни́ся в ді́ліх їх; і соблуди́ша в начина́ніїх свої́х.
|
и3 њскверни1сz въ дёлэхъ и4хъ: и3 соблуди1ша въ начинaніихъ свои1хъ.
|
|
40
|
40
|
|
І разгні́вася я́ростію Госпо́дь на лю́ди Своя́ і омерзи́ достоя́ніє Своє́;
|
И# разгнёвасz ћростію гDь на лю1ди сво‰ и3 њмерзи2 достоsніе своE:
|
|
41
|
41
|
|
і предаде́ я в ру́ки враго́в, і облада́ша ї́ми ненави́дящії їх.
|
и3 предадE | въ рyки врагHвъ, и3 њбладaша и4ми ненави1дzщіи и5хъ.
|
|
42
|
42
|
|
І стужи́ша їм вразі́ їх; і смири́шася под рука́ми їх.
|
И# стужи1ша и5мъ врази2 и4хъ: и3 смири1шасz под8 рукaми и4хъ.
|
|
43
|
43
|
|
Мно́жицею ізба́ви я; ті́ї же преогорчи́ша Єго́ сові́том свої́м, і смири́шася в беззако́ніїх свої́х.
|
Мн0жицею и3збaви |: тjи же преwгорчи1ша є3го2 совётомъ свои1мъ, и3 смири1шасz въ беззак0ніихъ свои1хъ.
|
|
44
|
44
|
|
І ви́ді Госпо́дь, внегда́ скорбі́ти їм, внегда́ усли́шаше моле́ніє їх;
|
И# ви1дэ гDь, внегдA скорбёти и5мъ, внегдA ўслhшаше молeніе и4хъ:
|
|
45
|
45
|
|
і пом'яну́ заві́т Свой, і раска́яся по мно́жеству ми́лости Своєя́;
|
и3 помzнY завётъ св0й, и3 раскazсz по мн0жеству млcти своеS:
|
|
46
|
46
|
|
і даде́ я в щедро́ти пред всі́ми пліни́вшими я.
|
и3 дадE | въ щедрHты пред8 всёми плэни1вшими |.
|
|
47
|
47
|
|
Спаси́ ни, Го́споди, Бо́же наш, і собери́ ни от язи́к, іспові́датися і́мені Твоєму́ свято́му, хвали́тися во хвалі́ Твоє́й.
|
Сп7си1 ны, гDи, б9е нaшъ, и3 собери1 ны t kзы6къ, и3сповёдатисz и4мени твоемY с™0му, хвали1тисz во хвалЁ твоeй.
|
|
48
|
48
|
|
Благослове́н Госпо́дь Бог Ізра́їлев от ві́ка і до ві́ка. І реку́ть всі лю́діє: бу́ди, бу́ди!
|
Блгcвeнъ гDь бGъ ї}левъ t вёка и3 до вёка. И# рекyтъ вси2 лю1діе: бyди, бyди.
|
|
1001
|
1001
|
|
Сла́ва:
|
Слaва:
|
|
Псалом 106
|
Pал0мъ Rѕ
|
|
0
|
0
|
|
Аллилу́я, 106.
|
Ґллилyіа, Rѕ7.
|
|
1
|
1
|
|
Іспові́дайтеся Го́сподеві, я́ко благ, я́ко во вік ми́лость Єго́.
|
И#сповёдайтесz гDеви, ћкw бlгъ, ћкw въ вёкъ млcть є3гw2.
|
|
2
|
2
|
|
Да реку́ть ізба́вленнії Го́сподем, ї́хже ізба́ви із руки́ врага́,
|
Да рекyтъ и3збaвленніи гDемъ, и5хже и3збaви и3з8 руки2 врагA,
|
|
3
|
3
|
|
і от стран собра́ їх, от восто́к і за́пад, і сі́вера і мо́ря;
|
и3 t стрaнъ собрA и4хъ, t востHкъ и3 з†падъ, и3 сёвера и3 м0рz:
|
|
4
|
4
|
|
заблуди́ша в пусти́ні безво́дній, путі́ гра́да оби́тельнаго не обріто́ша;
|
заблуди1ша въ пустhни безв0днэй, пути2 грaда њби1телнагw не њбрэт0ша:
|
|
5
|
5
|
|
а́лчуще і жа́ждуще, душа́ їх в них ізчезе́.
|
ѓлчуще и3 жaждуще, душA и4хъ въ ни1хъ и3зчезE.
|
|
6
|
6
|
|
І воззва́ша ко Го́споду, внегда́ скорбі́ти їм, і от нужд їх ізба́ви я;
|
И# воззвaша ко гDу, внегдA скорбёти и5мъ, и3 t нyждъ и4хъ и3збaви |:
|
|
7
|
7
|
|
і наста́ви я на путь прав, вни́ти во град оби́тельний.
|
и3 настaви | на пyть прaвъ, вни1ти во грaдъ њби1телный.
|
|
8
|
8
|
|
Да іспові́дяться [да іспові́дять] Го́сподеві ми́лості Єго́ і чудеса́ Єго́ синово́м челові́чеським;
|
Да и3сповёдzтсz [да и3сповёдzтъ] гDеви млcти є3гw2 и3 чудесA є3гw2 сыновHмъ человёчєскимъ:
|
|
9
|
9
|
|
я́ко наси́тил єсть ду́шу тщу, і ду́шу а́лчущу іспо́лни благ;
|
ћкw насhтилъ є4сть дyшу тщY, и3 дyшу ѓлчущу и3сп0лни бл†гъ:
|
|
10
|
10
|
|
сідя́щия во тьмі і сі́ні сме́ртній, окова́нния нището́ю і желі́зом,
|
сэдsщыz во тмЁ и3 сёни смeртнэй, њков†нныz нищет0ю и3 желёзомъ,
|
|
11
|
11
|
|
я́ко преогорчи́ша словеса́ Бо́жія, і сові́т Ви́шняго раздражи́ша.
|
ћкw преwгорчи1ша словесA б9іz, и3 совётъ вhшнzгw раздражи1ша.
|
|
12
|
12
|
|
І смири́ся в труді́х се́рдце їх, і ізнемого́ша, і не бі помага́яй.
|
И# смири1сz въ трудёхъ сeрдце и4хъ, и3 и3знемог0ша, и3 не бЁ помагazй.
|
|
13
|
13
|
|
І воззва́ша ко Го́споду, внегда́ скорбі́ти їм, і от нужд їх спасе́ я;
|
И# воззвaша ко гDу, внегдA скорбёти и5мъ, и3 t нyждъ и4хъ сп7сE |:
|
|
14
|
14
|
|
і ізведе́ я із тьми і сі́ні сме́ртния, і у́зи їх растерза́.
|
и3 и3зведE | и3з8 тмы2 и3 сёни смeртныz, и3 ќзы и4хъ растерзA.
|
|
15
|
15
|
|
Да іспові́дяться [да іспові́дять] Го́сподеві ми́лості Єго́ і чудеса́ Єго́ синово́м челові́чеським;
|
Да и3сповёдzтсz [да и3сповёдzтъ] гDеви млcти є3гw2 и3 чудесA є3гw2 сыновHмъ человёчєскимъ:
|
|
16
|
16
|
|
я́ко сокруши́ врата́ мі́дная, і вереї́ желі́зния сломи́.
|
ћкw сокруши2 вратA мBднаz, и3 верєи2 желBзныz сломи2.
|
|
17
|
17
|
|
Восприя́т я от путі́ беззако́нія їх; беззако́ній бо ра́ди свої́х смири́шася.
|
Воспріsтъ | t пути2 беззак0ніz и4хъ: беззак0ній бо рaди свои1хъ смири1шасz.
|
|
18
|
18
|
|
Вся́каго бра́шна возгнуша́ся душа́ їх, і прибли́жишася до врат сме́ртних.
|
Всsкагw брaшна возгнушaсz душA и4хъ, и3 прибли1жишасz до врaтъ смeртныхъ.
|
|
19
|
19
|
|
І воззва́ша ко Го́споду, внегда́ скорбі́ти їм, і от нужд їх спасе́ я;
|
И# воззвaша ко гDу, внегдA скорбёти и5мъ, и3 t нyждъ и4хъ сп7сE |:
|
|
20
|
20
|
|
посла́ сло́во своє́, і ізціли́ я, і ізба́ви я от растлі́ній їх.
|
послA сл0во своE, и3 и3зцэли2 |, и3 и3збaви | t растлёній и4хъ.
|
|
21
|
21
|
|
Да іспові́дяться [да іспові́дять] Го́сподеві ми́лості Єго́ і чудеса́ Єго́ синово́м челові́чеським;
|
Да и3сповёдzтсz [да и3сповёдzтъ] гDеви млcти є3гw2 и3 чудесA є3гw2 сыновHмъ человёчєскимъ:
|
|
22
|
22
|
|
і да пожру́ть Єму́ же́ртву хвали́ і да возвістя́ть діла́ Єго́ в ра́дості.
|
и3 да пожрyтъ є3мY жeртву хвалы2 и3 да возвэстsтъ дэлA є3гw2 въ рaдости.
|
|
23
|
23
|
|
Сходя́щії в мо́ре в корабле́х, творя́щії ді́ланія в вода́х мно́гих,
|
Сходsщіи въ м0ре въ кораблeхъ, творsщіи дBланіz въ водaхъ мн0гихъ,
|
|
24
|
24
|
|
ті́ї ви́діша діла́ Госпо́дня і чудеса́ Єго́ во глубині́.
|
тjи ви1дэша дэлA гDнz и3 чудесA є3гw2 во глубинЁ.
|
|
25
|
25
|
|
Рече́ — і ста дух бу́рен, і вознесо́шася во́лни єго́;
|
РечE, и3 стA дyхъ бyренъ, и3 вознес0шасz вHлны є3гw2:
|
|
26
|
26
|
|
восхо́дять до небе́с і низхо́дять до бездн; душа́ їх в злих та́яше;
|
восх0дzтъ до небeсъ и3 низх0дzтъ до бeзднъ: душA и4хъ въ ѕлhхъ тazше:
|
|
27
|
27
|
|
см'ято́шася, подвиго́шася, я́ко пія́ний, і вся му́дрость їх поглощена́ бисть.
|
смzт0шасz, подвиг0шасz ћкw піsный, и3 всS мyдрость и4хъ поглощенA бhсть.
|
|
28
|
28
|
|
І воззва́ша ко Го́споду, внегда́ скорбі́ти їм, і от нужд їх ізведе́ я;
|
И# воззвaша ко гDу, внегдA скорбёти и5мъ, и3 t нyждъ и4хъ и3зведE |:
|
|
29
|
29
|
|
і повелі́ бу́рі, і ста в тишину́, і умолко́ша во́лни єго́.
|
и3 повелЁ бyри, и3 стA въ тишинY, и3 ўмолк0ша вHлны є3гw2.
|
|
30
|
30
|
|
І возвесели́шася, я́ко умолко́ша, і наста́ви я в приста́нище хоті́нія Своєго́.
|
И# возвесели1шасz, ћкw ўмолк0ша, и3 настaви | въ пристaнище хотёніz своегw2.
|
|
31
|
31
|
|
Да іспові́дяться [да іспові́дять] Го́сподеві ми́лості Єго́ і чудеса́ Єго́ синово́м челові́чеським;
|
Да и3сповёдzтсz [да и3сповёдzтъ] гDеви млcти є3гw2 и3 чудесA є3гw2 сыновHмъ человёчєскимъ:
|
|
32
|
32
|
|
да вознесу́ть єго́ в Це́ркві людсті́й, і на сіда́лищі ста́рець восхва́лять Єго́.
|
да вознесyтъ є3го2 въ цRкви людстёй, и3 на сэдaлищи стaрєцъ восхвaлzтъ є3го2.
|
|
33
|
33
|
|
Положи́л єсть рі́ки в пусти́ню і ісхо́диша водна́я в жа́жду,
|
Положи1лъ є4сть рёки въ пустhню и3 и3схHдиша вwднaz въ жaжду,
|
|
34
|
34
|
|
зе́млю плодоно́сную в сла́ность, от зло́би живу́щих на ней.
|
зeмлю плодон0сную въ слaность, t ѕл0бы живyщихъ на нeй.
|
|
35
|
35
|
|
Положи́л єсть пусти́ню во єзе́ра водна́я і зе́млю безво́дную во ісхо́дища водна́я.
|
Положи1лъ є4сть пустhню во є3зeра вwднaz и3 зeмлю безв0дную во и3схHдища вwднaz.
|
|
36
|
36
|
|
І насели́ та́мо а́лчущия, і соста́виша гра́ди оби́тельни;
|
И# насели2 тaмw ѓлчущыz, и3 состaвиша грaды њби1тєлны:
|
|
37
|
37
|
|
і насі́яша се́ла, і насади́ша виногра́ди, і сотвори́ша плод жи́тен.
|
и3 насёzша сeла, и3 насади1ша віногрaды, и3 сотвори1ша пл0дъ жи1тенъ.
|
|
38
|
38
|
|
І благослови́ я, і умно́жишася зіло́; і скоти́ їх не ума́ли.
|
И# блгcви2 |, и3 ўмн0жишасz ѕэлw2: и3 скоты2 и4хъ не ўмaли.
|
|
39
|
39
|
|
І ума́лишася і озло́бишася от ско́рби зол і болі́зні;
|
И# ўмaлишасz и3 њѕл0бишасz t ск0рби ѕHлъ и3 болёзни:
|
|
40
|
40
|
|
ізлія́ся унічиже́ніє на кня́зі їх, і облазни́ [заблужда́ти сотвори́] я по непрохо́дній, а не по путі́.
|
и3зліsсz ўничижeніе на кн‰зи и4хъ, и3 њблазни2 [заблуждaти сотвори2] | по непрох0днэй, ґ не по пути2.
|
|
41
|
41
|
|
І помо́же убо́гу от нищети́ і положи́, я́ко о́вці, оте́чествія.
|
И# пом0же ўб0гу t нищеты2 и3 положи2 ћкw џвцы nтeчєствіz.
|
|
42
|
42
|
|
У́зрять пра́вії і возвеселя́ться, і вся́коє беззако́ніє загради́ть уста́ своя́.
|
Ќзрzтъ прaвіи и3 возвеселsтсz, и3 всsкое беззак0ніе загради1тъ ўстA сво‰.
|
|
43
|
43
|
|
Кто прему́др і сохрани́ть сія́? І разумі́ють ми́лості Госпо́дні.
|
Кто2 премyдръ и3 сохрани1тъ сі‰; и3 ўразумёютъ млcти гDни.
|
|
1001
|
1001
|
|
Сла́ва:
|
Слaва:
|
|
Псалом 107
|
Pал0мъ Rз
|
|
1
|
1
|
|
Піснь, псало́м Дави́ду, 107.
|
Пёснь, pал0мъ дв7ду, Rз7.
|
|
2
|
2
|
|
Гото́во се́рдце моє́, Бо́же, гото́во се́рдце моє́; воспою́ і пою́ во сла́ві моє́й.
|
Гот0во сeрдце моE, б9е, гот0во сeрдце моE: воспою2 и3 пою2 во слaвэ моeй.
|
|
3
|
3
|
|
Воста́ни, сла́ва моя́, воста́ни, псалти́рю і гу́слі; воста́ну ра́но.
|
Востaни, слaва моS, востaни, pалти1рю и3 гyсли: востaну рaнw.
|
|
4
|
4
|
|
Іспові́мся Тебі́ в лю́дех, Го́споди, пою́ Тебі́ во язи́ціх;
|
И#сповёмсz тебЁ въ лю1дехъ, гDи, пою2 тебЁ во kзhцэхъ:
|
|
5
|
5
|
|
я́ко ве́лія верху́ небе́с ми́лость Твоя́ і до о́блак і́стина Твоя́.
|
ћкw вeліz верхY нб7съ млcть твоS и3 до w4блакъ и4стина твоS.
|
|
6
|
6
|
|
Вознеси́ся на небеса́, Бо́же, і по всей землі́ сла́ва Твоя́.
|
Вознеси1сz на нб7сA, б9е, и3 по всeй земли2 слaва твоS,
|
|
7
|
7
|
|
я́ко да ізба́в'яться возлю́бленнії Твої́; спаси́ десни́цею Твоє́ю і усли́ши м'я.
|
ћкw да и3збaвzтсz возлю1бленніи твои2: сп7си2 десни1цею твоeю и3 ўслhши мS.
|
|
8
|
8
|
|
Бог возглаго́ла во святі́м Своє́м: вознесу́ся і разділю́ Сики́му, і удо́ль селе́ній размі́рю.
|
БGъ возгlа во с™ёмъ своeмъ: вознесyсz и3 раздэлю2 сікjму, и3 ўд0ль селeній размёрю.
|
|
9
|
9
|
|
Мой єсть Галаа́д, і Мой єсть Манассі́й, і Єфре́м — заступле́ніє глави́ Моєя́; Іу́да — цар Мой,
|
М0й є4сть галаaдъ, и3 м0й є4сть манассjй, и3 є3фрeмъ заступлeніе главы2 моеS: їyда цaрь м0й,
|
|
10
|
10
|
|
Моа́в — коно́б упова́нія Моєго́; на Ідуме́ю наложу́ сапо́г Мой; Мні іноплеме́нници покори́шася.
|
мwaвъ кон0бъ ўповaніz моегw2: на їдумeю наложY сап0гъ м0й: мнЁ и3ноплемє1нницы покори1шасz.
|
|
11
|
11
|
|
Кто введе́ть м'я во град огражде́нія? Іли́ кто наста́вить м'я до Ідуме́ї?
|
Кто2 введeтъ мS во грaдъ њграждeніz; и3ли2 кто2 настaвитъ мS до їдумeи;
|
|
12
|
12
|
|
Не Ти ли, Бо́же, отри́нувий нас, і не ізи́деши, Бо́же, в си́лах на́ших?
|
Не тh ли, б9е, tри1нувый нaсъ, и3 не и3зhдеши, б9е, въ си1лахъ нaшихъ;
|
|
13
|
13
|
|
Даждь нам по́мощ от ско́рби, і су́єтно спасе́ніє челові́чесько.
|
Дaждь нaмъ п0мощь t ск0рби: и3 сyетно спасeніе человёческо.
|
|
14
|
14
|
|
О Бо́зі сотвори́м си́лу, і Той унічижи́ть враги́ на́ша.
|
Њ бз7э сотвори1мъ си1лу, и3 т0й ўничижи1тъ враги2 нaшz.
|
|
Псалом 108
|
Pал0мъ Rи
|
|
0
|
0
|
|
В коне́ць, псало́м Дави́ду, 108.
|
Въ конeцъ, pал0мъ дв7ду, R}.
|
|
1
|
1
|
|
Бо́же, хвали́ моєя́ не премолчи́;
|
Б9е, хвалы2 моеS не премолчи2:
|
|
2
|
2
|
|
я́ко уста́ грі́шнича і уста́ льсти́ваго на м'я отверзо́шася, глаго́лаша на м'я язи́ком льсти́вим,
|
ћкw ўстA грBшнича и3 ўстA льсти1вагw на мS tверз0шасz, глаг0лаша на мS љзhкомъ льсти1вымъ,
|
|
3
|
3
|
|
і словеси́ ненави́стними обидо́ша м'я, і бра́шася со мно́ю ту́не.
|
и3 словесы2 ненави1стными њбыд0ша мS, и3 брaшасz со мн0ю тyне.
|
|
4
|
4
|
|
Вмі́сто є́же люби́ти м'я, оболга́ху м'я, аз же моля́хся;
|
Вмёстw є4же люби1ти мS, њболгaху мS, ѓзъ же молsхсz:
|
|
5
|
5
|
|
і положи́ша на м'я зла́я за блага́я, і не́нависть за возлюбле́ніє моє́.
|
и3 положи1ша на мS ѕл†z за бlг†z, и3 нeнависть за возлюблeніе моE.
|
|
6
|
6
|
|
Поста́ви на него́ грі́шника, і дия́вол да ста́неть одесну́ю єго́;
|
Постaви на него2 грёшника, и3 діaволъ да стaнетъ њдеснyю є3гw2:
|
|
7
|
7
|
|
внегда́ суди́тися єму́, да ізи́деть осужде́н, і моли́тва єго́ да бу́деть в гріх.
|
внегдA суди1тисz є3мY, да и3зhдетъ њсуждeнъ, и3 моли1тва є3гw2 да бyдетъ въ грёхъ.
|
|
8
|
8
|
|
Да бу́дуть дні́є єго́ ма́лі, і єпи́скопство єго́ да при́йметь ін;
|
Да бyдутъ днjе є3гw2 мaли, и3 є3пjскопство є3гw2 да пріи1метъ и4нъ:
|
|
9
|
9
|
|
да бу́дуть си́нове єго́ си́рі, і жена́ єго́ — вдова́;
|
да бyдутъ сhнове є3гw2 си1ри, и3 женA є3гw2 вдовA:
|
|
10
|
10
|
|
дви́жущеся да преселя́ться си́нове єго́ і воспро́сять, да ізгна́ні бу́дуть із домо́в свої́х.
|
дви1жущесz да преселsтсz сhнове є3гw2 и3 воспр0сzтъ, да и3згнaни бyдутъ и3з8 домHвъ свои1хъ.
|
|
11
|
11
|
|
Да взи́щеть займода́вець вся, єли́ка суть єго́; і да восхи́тять чужді́ї труди́ єго́.
|
Да взhщетъ заимодaвецъ вс‰, є3ли6ка сyть є3гw2: и3 да восхи1тzтъ чуждjи труды2 є3гw2.
|
|
12
|
12
|
|
Да не бу́деть єму́ засту́пника, ніже́ да бу́деть ущедря́яй сироти́ єго́;
|
Да не бyдетъ є3мY застyпника, нижE да бyдетъ ўщедрszй сирwты2 є3гw2:
|
|
13
|
13
|
|
да бу́дуть ча́да єго́ в погубле́ніє, в ро́ді єди́нім да потреби́ться і́м'я єго́.
|
да бyдутъ ч†да є3гw2 въ погублeніе, въ р0дэ є3ди1нэмъ да потреби1тсz и4мz є3гw2.
|
|
14
|
14
|
|
Да воспом'яне́ться беззако́ніє оте́ць єго́ пред Го́сподем, і гріх ма́тере єго́ да не очи́ститься;
|
Да воспомzнeтсz беззак0ніе nтє1цъ є3гw2 пред8 гDемъ, и3 грёхъ мaтере є3гw2 да не њчи1ститсz:
|
|
15
|
15
|
|
да бу́дуть пред Го́сподем ви́ну, і да потреби́ться от землі́ па́м'ять їх;
|
да бyдутъ пред8 гDемъ вhну, и3 да потреби1тсz t земли2 пaмzть и4хъ:
|
|
16
|
16
|
|
зане́же не пом'яну́ сотвори́ти ми́лость, і погна́ челові́ка ни́ща і убо́га, і умиле́на се́рдцем умертви́ти.
|
занeже не помzнY сотвори1ти ми1лость, и3 погнA человёка ни1ща и3 ўб0га, и3 ўмилeна сeрдцемъ ўмертви1ти.
|
|
17
|
17
|
|
І возлюби́ кля́тву, і при́йдеть єму́; і не восхоті́ благослове́нія, і удали́ться от него́.
|
И# возлюби2 клsтву, и3 пріи1детъ є3мY: и3 не восхотЁ блгcвeніz, и3 ўдали1тсz t негw2.
|
|
18
|
18
|
|
І облече́ся в кля́тву, я́ко в ри́зу, і вни́де, я́ко вода́, во утро́бу єго́ і, я́ко єле́й, в ко́сті єго́;
|
И# њблечeсz въ клsтву ћкw въ ри1зу, и3 вни1де ћкw водA во ўтр0бу є3гw2 и3 ћкw є3лeй въ кHсти є3гw2:
|
|
19
|
19
|
|
да бу́деть єму́, я́ко ри́за, в ню́же облачи́ться, і, я́ко по́яс, і́мже ви́ну опоясу́ється.
|
да бyдетъ є3мY ћкw ри1за, въ ню1же њблачи1тсz, и3 ћкw п0zсъ, и4мже вhну њпоzсyетсz.
|
|
20
|
20
|
|
Сіє́ ді́ло оболга́ющих м'я у Го́спода і глаго́лющих лука́вая на ду́шу мою́.
|
СіE дёло њболгaющихъ мS ў гDа и3 глаг0лющихъ лук†ваz на дyшу мою2.
|
|
21
|
21
|
|
І Ти, Го́споди, Го́споди, сотвори́ со мно́ю і́мене ра́ди Твоєго́, я́ко бла́га ми́лость Твоя́;
|
И# ты2, гDи, гDи, сотвори2 со мн0ю и4мене рaди твоегw2, ћкw бlга млcть твоS:
|
|
22
|
22
|
|
ізба́ви м'я, я́ко нищ і убо́г єсьм аз, і се́рдце моє́ см'яте́ся внутр мене́.
|
и3збaви мS, ћкw ни1щъ и3 ўб0гъ є4смь ѓзъ, и3 сeрдце моE смzтeсz внyтрь менє2.
|
|
23
|
23
|
|
Я́ко сінь, внегда́ уклони́тися єй, отя́хся; стрясо́хся, я́ко пру́зи.
|
Ћкw сёнь, внегдA ўклони1тисz є4й, tsхсz: стрzс0хсz ћкw прyзи.
|
|
24
|
24
|
|
Колі́на моя́ ізнемо́госта от посту, і плоть моя́ ізміни́ся єле́я ра́ди.
|
Кwлёна мо‰ и3знем0госта t постA, и3 пл0ть моS и3змэни1сz є3лeа рaди.
|
|
25
|
25
|
|
І аз бих поноше́ніє їм; ви́діша м'я, покива́ша глава́ми свої́ми.
|
И# ѓзъ бhхъ поношeніе и5мъ: ви1дэша мS, покивaша главaми свои1ми.
|
|
26
|
26
|
|
Помози́ мі, Го́споди Бо́же мой, і спаси́ м'я по ми́лості Твоє́й;
|
Помози1 ми, гDи б9е м0й, и3 сп7си1 мz по млcти твоeй:
|
|
27
|
27
|
|
і да разумі́ють, я́ко рука́ Твоя́ сія́, і Ти, Го́споди, сотвори́л єси́ ю.
|
и3 да разумёютъ, ћкw рукA твоS сіS, и3 ты2, гDи, сотвори1лъ є3си2 ю5.
|
|
28
|
28
|
|
Проклену́ть ті́ї, і Ти благослови́ши; востаю́щії на м'я да постидя́ться, раб же Твой возвесели́ться.
|
Прокленyтъ тjи, и3 ты2 блгcви1ши: востаю1щіи на мS да постыдsтсz, рaбъ же тв0й возвесели1тсz.
|
|
29
|
29
|
|
Да облеку́ться оболга́ющії м'я в срамоту́ і оде́ждуться, я́ко оде́ждою, студо́м свої́м.
|
Да њблекyтсz њболгaющіи мS въ срамотY и3 њдeждутсz ћкw nдeждою студ0мъ свои1мъ.
|
|
30
|
30
|
|
Іспові́мся Го́сподеві зіло́ усти́ мої́ми і посреді́ мно́гих восхвалю́ Єго́;
|
И#сповёмсz гDеви ѕэлw2 ўсты6 мои1ми и3 посредЁ мн0гихъ восхвалю2 є3го2:
|
|
31
|
31
|
|
я́ко преста́ одесну́ю убо́гаго, є́же спасти́ от гоня́щих ду́шу мою́.
|
ћкw престA њдеснyю ўб0гагw, є4же спcти2 t гонsщихъ дyшу мою2.
|
|
1001
|
1001
|
|
Сла́ва:
|
Слaва:
|
|
Псалом 109
|
Pал0мъ Rf
|
|
0
|
0
|
|
Псало́м Дави́ду, 109.
|
Pал0мъ дв7ду, Rf7.
|
|
1
|
1
|
|
Рече́ Госпо́дь Го́сподеві моєму́: сіди́ одесну́ю Мене́, до́ндеже положу́ враги́ Твоя́ подно́жіє ног Твої́х.
|
РечE гDь гDеви моемY: сэди2 њдеснyю менє2, д0ндеже положY враги2 тво‰ подн0жіе н0гъ твои1хъ.
|
|
2
|
2
|
|
Жезл си́ли по́слеть Ті Госпо́дь от Сіо́на, і Госпо́дствуй посреді́ враго́в Твої́х.
|
Жeзлъ си1лы п0слетъ ти2 гDь t сіHна, и3 гDствуй посредЁ врагHвъ твои1хъ.
|
|
3
|
3
|
|
С Тобо́ю нача́ло в день си́ли Твоєя́, во сві́тлостех святи́х Твої́х; із чре́ва пре́жде денни́ці роди́х Тя.
|
Съ тоб0ю начaло въ дeнь си1лы твоеS, во свётлостехъ с™hхъ твои1хъ: и3з8 чрeва прeжде денни1цы роди1хъ тS.
|
|
4
|
4
|
|
Кля́тся Госпо́дь і не раска́ється: Ти ієре́й во вік по чи́ну Мелхіседе́кову.
|
Клsтсz гDь и3 не раскaетсz: ты2 їерeй во вёкъ по чи1ну мелхіседeкову.
|
|
5
|
5
|
|
Госпо́дь одесну́ю Тебе́ сокруши́л єсть в день гні́ва Своєго́ царі́;
|
ГDь њдеснyю тебє2 сокруши1лъ є4сть въ дeнь гнёва своегw2 цари6:
|
|
6
|
6
|
|
су́дить во язи́ціх, іспо́лнить паде́нія, сокруши́ть глави́ на землі́ мно́гих.
|
сyдитъ во kзhцэхъ, и3сп0лнитъ падє1ніz, сокруши1тъ главы6 на земли2 мн0гихъ.
|
|
7
|
7
|
|
От пото́ка на путі́ піє́ть; сего́ ра́ди вознесе́ть главу́.
|
T пот0ка на пути2 піeтъ: сегw2 рaди вознесeтъ главY.
|
|
Псалом 110
|
Pал0мъ Ri
|
|
0
|
0
|
|
Аллилу́я, 110.
|
Ґллилyіа, R‹.
|
|
1
|
1
|
|
Іспові́мся Тебі́, Го́споди, всім се́рдцем мої́м в сові́ті пра́вих і со́нмі.
|
И#сповёмсz тебЁ, гDи, всёмъ сeрдцемъ мои1мъ въ совётэ прaвыхъ и3 с0нмэ.
|
|
2
|
2
|
|
Ве́лія діла́ Госпо́дня, ізи́скана во всіх во́лях Єго́;
|
Вє1ліz дэлA гDнz, и3зы6скана во всёхъ в0лzхъ є3гw2:
|
|
3
|
3
|
|
іспові́даніє і великолі́піє — ді́ло Єго́, і пра́вда Єго́ пребива́єть в вік ві́ка.
|
и3сповёданіе и3 великолёпіе дёло є3гw2, и3 прaвда є3гw2 пребывaетъ въ вёкъ вёка.
|
|
4
|
4
|
|
Па́м'ять сотвори́л єсть чуде́с Свої́х; ми́лостив і щедр Госпо́дь.
|
Пaмzть сотвори1лъ є4сть чудeсъ свои1хъ: млcтивъ и3 щeдръ гDь.
|
|
5
|
5
|
|
Пи́щу даде́ боя́щимся Єго́; пом'яне́ть в вік заві́т Свой.
|
Пи1щу дадE боsщымсz є3гw2: помzнeтъ въ вёкъ завётъ св0й.
|
|
6
|
6
|
|
Крі́пость діл Свої́х возвісти́ лю́дем Свої́м, да́ти їм достоя́ніє язи́к.
|
Крёпость дёлъ свои1хъ возвэсти2 лю1демъ свои6мъ, дaти и5мъ достоsніе kзы6къ.
|
|
7
|
7
|
|
Діла́ рук Єго́ — і́стина і суд, ві́рни вся за́повіді Єго́,
|
ДэлA рyкъ є3гw2 и4стина и3 сyдъ, вBрны вс‰ зaпwвэди є3гw2,
|
|
8
|
8
|
|
утверже́ни в вік ві́ка, сотворе́ни во і́стині і правоті́.
|
ўтвержє1ны въ вёкъ вёка, сотворє1ны во и4стинэ и3 правотЁ.
|
|
9
|
9
|
|
Ізбавле́ніє посла́ лю́дем Свої́м; запові́да в вік заві́т Свой; свя́то і стра́шно і́м'я Єго́.
|
И#збавлeніе послA лю1демъ свои6мъ: заповёда въ вёкъ завётъ св0й: с™о и3 стрaшно и4мz є3гw2.
|
|
10
|
10
|
|
Нача́ло прему́дрости — страх Госпо́день, ра́зум же благ всім творя́щим ї; хвала́ Єго́ пребива́єть в вік ві́ка.
|
Начaло премdрости стрaхъ гDень, рaзумъ же бlгъ всBмъ творsщымъ и5: хвалA є3гw2 пребывaетъ въ вёкъ вёка.
|
|
Псалом 111
|
Pал0мъ р№i
|
|
0
|
0
|
|
Аллилу́я, псало́м, 111
|
Ґллилyіа, pал0мъ, R№‹.
|
|
1
|
1
|
|
Блаже́н муж боя́йся Го́спода, в за́повідех Єго́ восхо́щеть зіло́.
|
Бlжeнъ мyжъ боsйсz гDа, въ зaповэдехъ є3гw2 восх0щетъ ѕэлw2.
|
|
2
|
2
|
|
Си́льно на землі́ бу́деть сі́м'я єго́, род пра́вих благослови́ться;
|
Си1льно на земли2 бyдетъ сёмz є3гw2, р0дъ прaвыхъ благослови1тсz:
|
|
3
|
3
|
|
сла́ва і бога́тство в дому́ єго́, і пра́вда єго́ пребива́єть в вік ві́ка.
|
слaва и3 богaтство въ домY є3гw2, и3 прaвда є3гw2 пребывaетъ въ вёкъ вёка.
|
|
4
|
4
|
|
Возсія́ во тьмі світ пра́вим; ми́лостив, і щедр, і пра́веден.
|
ВозсіS во тмЁ свётъ пр†вымъ: млcтивъ и3 щeдръ и3 првdнъ.
|
|
5
|
5
|
|
Благ муж ще́дря і дая́; устро́їть словеса́ своя́ на суді́, я́ко в вік не подви́житься.
|
Бlгъ мyжъ щeдрz и3 даS: ўстр0итъ словесA сво‰ на судЁ, ћкw въ вёкъ не подви1житсz.
|
|
6
|
6
|
|
В па́м'ять ві́чную бу́деть пра́ведник.
|
Въ пaмzть вёчную бyдетъ првdникъ.
|
|
7
|
7
|
|
От слу́ха зла не убої́ться;
|
T слyха ѕлA не ўбои1тсz:
|
|
8
|
8
|
|
гото́во се́рдце єго́ упова́ти на Го́спода; утверди́ся се́рдце єго́, не убої́ться, до́ндеже воззри́ть на враги́ своя́.
|
гот0во сeрдце є3гw2 ўповaти на гDа: ўтверди1сz сeрдце є3гw2, не ўбои1тсz, д0ндеже воззри1тъ на враги2 сво‰.
|
|
9
|
9
|
|
Расточи́, даде́ убо́гим; пра́вда єго́ пребива́єть во вік ві́ка: рог єго́ вознесе́ться в сла́ві.
|
Расточи2, дадE ўбHгимъ: прaвда є3гw2 пребывaетъ во вёкъ вёка: р0гъ є3гw2 вознесeтсz въ слaвэ.
|
|
10
|
10
|
|
Грі́шник у́зрить і прогні́вається, зуби́ свої́ми поскреже́щеть і раста́єть; жела́ніє грі́шника поги́бнеть.
|
Грёшникъ ќзритъ и3 прогнёваетсz, зубы2 свои1ми поскрежeщетъ и3 растaетъ: желaніе грёшника поги1бнетъ.
|
|
1001
|
1001
|
|
Сла́ва:
|
Слaва:
|
|
Псалом 112
|
Pал0мъ рв7i
|
|
0
|
0
|
|
Аллилу́я, 112.
|
Ґллилyіа, Rв7‹.
|
|
1
|
1
|
|
Хвалі́те, о́троци, Го́спода, хвалі́те і́м'я Госпо́днє.
|
Хвали1те, џтроцы, гDа, хвали1те и4мz гDне.
|
|
2
|
2
|
|
Бу́ди і́м'я Госпо́днє благослове́но отни́ні і до ві́ка.
|
Бyди и4мz гDне бlгословeно tнн7э и3 до вёка.
|
|
3
|
3
|
|
От восто́к со́лнця до за́пад хва́льно і́м'я Госпо́днє.
|
T востHкъ с0лнца до з†падъ хвaльно и4мz гDне.
|
|
4
|
4
|
|
Висо́к над всі́ми язи́ки Госпо́дь; над небесі́ сла́ва Єго́.
|
Выс0къ над8 всёми kзы6ки гDь: над8 нб7сы2 слaва є3гw2.
|
|
5
|
5
|
|
Кто — я́ко Госпо́дь Бог наш? На висо́ких живи́й,
|
Кто2 ћкw гDь бGъ нaшъ; на выс0кихъ живhй,
|
|
6
|
6
|
|
і на смире́нния призира́яй на небесі́ і на землі́;
|
и3 на смирє1нныz призирazй на нб7си2 и3 на земли2:
|
|
7
|
7
|
|
воздвиза́яй от землі́ ни́ща і от гно́їща возвиша́яй убо́га;
|
воздвизazй t земли2 ни1ща, и3 t гн0ища возвышazй ўб0га:
|
|
8
|
8
|
|
посади́ти єго́ с кня́зі, с кня́зі люді́й Свої́х;
|
посади1ти є3го2 съ кн‰зи, съ кн‰зи людjй свои1хъ:
|
|
9
|
9
|
|
вселя́я непло́дов в дом, ма́тер о ча́діх веселя́щуся.
|
вселsz непл0довь въ д0мъ, мaтерь њ чaдэхъ веселsщусz.
|
|
Псалом 113
|
Pал0мъ рGi
|
|
0
|
0
|
|
Аллилу́я, 113.
|
Ґллилyіа, RG‹.
|
|
1
|
1
|
|
Во ісхо́ді Ізра́їлеві от Єги́пта, до́му Іа́ковля із люді́й ва́рвар,
|
Во и3сх0дэ ї}левэ t є3гЂпта, д0му їaкwвлz и3з8 людjй в†рваръ,
|
|
2
|
2
|
|
бисть Іуде́я святи́ня Єго́, Ізра́їль — о́бласть Єго́.
|
бhсть їудeа с™hнz є3гw2, ї}ль w4бласть є3гw2.
|
|
3
|
3
|
|
Мо́ре ви́ді і побіже́, Іорда́н возврати́ся всп'ять;
|
М0ре ви1дэ и3 побэжE, їoрдaнъ возврати1сz вспsть:
|
|
4
|
4
|
|
го́ри взигра́шася, я́ко овні́, і хо́лми, я́ко а́гнці о́вчії.
|
г0ры взыгрaшасz ћкw nвни2, и3 х0лми ћкw ѓгнцы џвчіи.
|
|
5
|
5
|
|
Что ті єсть, мо́ре, я́ко побі́гло єси́? І тебі́, Іорда́не, я́ко возврати́лся єси́ всп'ять?
|
Чт0 ти є4сть, м0ре, ћкw побёгло є3си2, и3 тебЁ, їoрдaне, ћкw возврати1лсz є3си2 вспsть:
|
|
6
|
6
|
|
го́ри, я́ко взигра́стеся, я́ко овні́, і хо́лми, я́ко а́гнці о́вчії.
|
г0ры, ћкw взыгрaстесz ћкw nвни2, и3 х0лми ћкw ѓгнцы џвчіи.
|
|
7
|
7
|
|
От лиця́ Госпо́дня подви́жеся земля́, от лиця́ Бо́га Іа́ковля;
|
T лицA гDнz подви1жесz землS, t лицA бGа їaкwвлz:
|
|
8
|
8
|
|
обра́щшаго ка́мень во єзе́ра водна́я і несіко́мий во істо́чники водни́я.
|
њбрaщшагw кaмень во є3зeра вwднaz и3 несэк0мый во и3ст0чники вwднhz.
|
|
9
|
9
|
|
Не нам, Го́споди, не нам, но і́мені Твоєму́ даждь сла́ву о ми́лості Твоє́й і і́стині Твоє́й;
|
Не нaмъ, гDи, не нaмъ, но и4мени твоемY дaждь слaву њ млcти твоeй и3 и4стинэ твоeй:
|
|
10
|
10
|
|
Да не когда́ реку́ть язи́ци: гді єсть Бог їх?
|
да не когдA рекyтъ kзhцы: гдЁ є4сть бGъ и4хъ;
|
|
11
|
11
|
|
Бог же наш на небесі́ і на землі́, вся єли́ка восхоті́, сотвори́.
|
БGъ же нaшъ на нб7си2 и3 на земли2, вс‰ є3ли6ка восхотЁ, сотвори2.
|
|
12
|
12
|
|
І́доли язи́к — сребро́ і зла́то, діла́ рук челові́чеських;
|
Јдwли kзы6къ сребро2 и3 злaто, дэлA рyкъ человёческихъ:
|
|
13
|
13
|
|
уста́ і́муть і не возглаго́лють; о́чі і́муть і не у́зрять;
|
ўстA и4мутъ, и3 не возглаг0лютъ: џчи и4мутъ, и3 не ќзрzтъ:
|
|
14
|
14
|
|
у́ші і́муть, і не усли́шать; но́здри і́муть, і не обоня́ють;
|
ќшы и4мутъ, и3 не ўслhшатъ: нHздри и4мутъ, и3 не њбонsютъ:
|
|
15
|
15
|
|
ру́ці і́муть, і не ося́жуть; но́зі і́муть, і не по́йдуть; не возглася́ть горта́нем свої́м.
|
рyцэ и4мутъ, и3 не њсsжутъ: н0зэ и4мутъ, и3 не п0йдутъ: не возгласsтъ гортaнемъ свои1мъ.
|
|
16
|
16
|
|
Подо́бні їм да бу́дуть творя́щії я і всі наді́ющіїся на ня.
|
Под0бни и5мъ да бyдутъ творsщіи | и3 вси2 надёющіисz на нS.
|
|
17
|
17
|
|
Дом Ізра́їлев упова́ на Го́спода: Помо́щник і Защи́титель їм єсть.
|
Д0мъ ї}левъ ўповA на гDа: пом0щникъ и3 защи1титель и5мъ є4сть.
|
|
18
|
18
|
|
Дом Ааро́нь упова́ на Го́спода: Помо́щник і Защи́титель їм єсть.
|
Д0мъ ґарHнь ўповA на гDа: пом0щникъ и3 защи1титель и5мъ є4сть.
|
|
19
|
19
|
|
Боя́щіїся Го́спода упова́ша на Го́спода: Помо́щник і Защи́титель їм єсть.
|
Боsщіисz гDа ўповaша на гDа: пом0щникъ и3 защи1титель и5мъ є4сть.
|
|
20
|
20
|
|
Госпо́дь пом'яну́в ни благослови́л єсть нас, благослови́л єсть дом Ізра́їлев, благослови́л єсть дом Ааро́нь,
|
ГDь помzнyвъ ны2 блгcви1лъ є4сть нaсъ: блгcви1лъ є4сть д0мъ ї}левъ, блгcви1лъ є4сть д0мъ ґарHнь,
|
|
21
|
21
|
|
благослови́л єсть боя́щияся Го́спода, ма́лия с вели́кими.
|
блгcви1лъ є4сть боsщыzсz гDа, м†лыz съ вели1кими.
|
|
22
|
22
|
|
Да приложи́ть Госпо́дь на ви, на ви і на си́ни ва́ша;
|
Да приложи1тъ гDь на вы2, на вы2 и3 на сhны вaшz:
|
|
23
|
23
|
|
благослове́нні ви Го́сподеві, сотво́ршему не́бо і зе́млю.
|
бlгословeни вы2 гDеви, сотв0ршему нб7о и3 зeмлю.
|
|
24
|
24
|
|
Не́бо небесе́ — Го́сподеві, зе́млю же даде́ синово́м челові́чеським.
|
Нб7о нб7сE гDеви, зeмлю же дадE сыновHмъ человёчєскимъ.
|
|
25
|
25
|
|
Не ме́ртвії восхва́лять Тя, Го́споди, ніже́ всі низходя́щії во ад;
|
Не мeртвіи восхвaлzтъ тS, гDи, нижE вси2 низходsщіи во ѓдъ:
|
|
26
|
26
|
|
но ми живі́ї благослови́м Го́спода отни́ні і до ві́ка.
|
но мы2 живjи благослови1мъ гDа tнн7э и3 до вёка.
|
|
Псалом 114
|
Pал0мъ рд7i
|
|
0
|
0
|
|
Аллилу́я, 114.
|
Ґллилyіа, Rд7‹.
|
|
1
|
1
|
|
Возлюби́х, я́ко усли́шить Госпо́дь глас моле́нія моєго́,
|
Возлюби1хъ, ћкw ўслhшитъ гDь глaсъ молeніz моегw2,
|
|
2
|
2
|
|
я́ко приклони́ у́хо Своє́ мні; і во дні моя́ призову́.
|
ћкw приклони2 ќхо своE мнЁ: и3 во дни6 мо‰ призовY.
|
|
3
|
3
|
|
Об'я́ша м'я болі́зні сме́ртния, біди́ а́дови обріто́ша м'я; скорб і болі́знь обріто́х і і́м'я Госпо́днє призва́х.
|
Њб8sша мS бwлBзни смє1ртныz, бэды6 ѓдwвы њбрэт0ша мS: ск0рбь и3 болёзнь њбрэт0хъ и3 и4мz гDне призвaхъ:
|
|
4
|
4
|
|
О Го́споди, ізба́ви ду́шу мою́; ми́лостив Госпо́дь і пра́веден, і Бог наш ми́луєть.
|
q, гDи, и3збaви дyшу мою2: млcтивъ гDь и3 првdнъ, и3 бGъ нaшъ ми1луетъ.
|
|
5
|
5
|
|
Храня́й младе́нці Госпо́дь; смири́хся, і спасе́ м'я.
|
Хранsй младeнцы гDь: смири1хсz, и3 сп7сe мz.
|
|
6
|
6
|
|
Обрати́ся, душе́ моя́, в поко́й твой, я́ко Госпо́дь благоді́йствова тя.
|
Њбрати1сz, душE моS, въ пок0й тв0й, ћкw гDь бlгодёйствова тS:
|
|
7
|
7
|
|
я́ко із'я́т ду́шу мою́ от сме́рти, о́чі мої́ от слез і но́зі мої́ от поползнове́нія.
|
ћкw и3з8sтъ дyшу мою2 t смeрти, џчи мои2 t слeзъ и3 н0зэ мои2 t поползновeніz.
|
|
8
|
8
|
|
Благоугожду́ пред Го́сподем во страні́ живи́х.
|
БлагоугождY пред8 гDемъ во странЁ живhхъ.
|
|
1001
|
1001
|
|
Сла́ва:
|
Слaва:
|
|
Псалом 115
|
Pал0мъ рє7i
|
|
0
|
0
|
|
Аллилу́я, 115.
|
Ґллилyіа, Rе7‹.
|
|
1
|
1
|
|
Ві́ровах, ті́мже возглаго́лах: аз же смири́хся зіло́.
|
Вёровахъ, тёмже возглаг0лахъ: ѓзъ же смири1хсz ѕэлw2.
|
|
2
|
2
|
|
Аз же ріх во ізступле́нії моє́м: всяк челові́к лож.
|
Ѓзъ же рёхъ во и3зступлeніи моeмъ: всsкъ человёкъ л0жъ.
|
|
3
|
3
|
|
Что возда́м Го́сподеві о всіх, Я́же воздаде́ мі?
|
Что2 воздaмъ гDеви њ всёхъ, ±же воздадe ми;
|
|
4
|
4
|
|
Ча́шу спаcе́нія прийму́ і і́м'я Госпо́днє призову́;
|
Чaшу спcніz пріимY и3 и4мz гDне призовY:
|
|
5
|
5
|
|
моли́тви моя́ Го́сподеві возда́м пред всі́ми людьми́ Єго́.
|
моли6твы мо‰ гDеви воздaмъ пред8 всёми людьми2 є3гw2.
|
|
6
|
6
|
|
Честна́ пред Го́сподем смерть преподо́бних Єго́.
|
ЧтcнA пред8 гDемъ смeрть прпdбныхъ є3гw2.
|
|
7
|
7
|
|
О Го́споди, аз раб Твой, аз раб Твой і син раби́ні Твоєя́. Растерза́л єси́ у́зи моя́.
|
Q, гDи, ѓзъ рaбъ тв0й, ѓзъ рaбъ тв0й и3 сhнъ рабhни твоеS: растерзaлъ є3си2 ќзы мо‰.
|
|
8
|
8
|
|
Тебі́ пожру́ же́ртву хвали́ і во і́м'я Госпо́днє призову́.
|
ТебЁ пожрY жeртву хвалы2, и3 во и4мz гDне призовY.
|
|
9
|
9
|
|
Моли́тви моя́ Го́сподеві возда́м пред всі́ми людьми́ Єго́,
|
Моли6твы мо‰ гDеви воздaмъ пред8 всёми людьми2 є3гw2,
|
|
10
|
10
|
|
во дво́ріх до́му Госпо́дня, посреді́ тебе́, Ієрусали́ме.
|
во дв0рэхъ д0му гDнz, посредЁ тебє2, їеrли1ме.
|
|
Псалом 116
|
Pал0мъ рѕ7i
|
|
0
|
0
|
|
Аллилу́я, 116.
|
Ґллилyіа, Rѕ7‹.
|
|
1
|
1
|
|
Хвалі́те Го́спода, всі язи́ци, похвалі́те Єго́, всі лю́діє;
|
Хвали1те гDа, вси2 kзhцы, похвали1те є3го2, вси2 лю1діе:
|
|
2
|
2
|
|
я́ко утверди́ся ми́лость Єго́ на нас, і і́стина Госпо́дня пребива́єть во вік.
|
ћкw ўтверди1сz млcть є3гw2 на нaсъ, и3 и4стина гDнz пребывaетъ во вёкъ.
|
|
Псалом 117
|
Pал0мъ рз7i
|
|
24
|
24
|
|
Сей день, єго́же сотвори́ Госпо́дь, возра́дуємся і возвеселі́мся в онь.
|
Сeй дeнь, є3г0же сотвори2 гDь, возрaдуемсz и3 возвесели1мсz въ џнь.
|
|
0
|
0
|
|
Аллилу́я, 117.
|
Ґллилyіа, Rз7‹.
|
|
1
|
1
|
|
Іспові́дайтеся Го́сподеві, я́ко благ, я́ко во вік ми́лость Єго́.
|
И#сповёдайтесz гDеви, ћкw бlгъ, ћкw въ вёкъ млcть є3гw2.
|
|
2
|
2
|
|
Да рече́ть у́бо дом Ізра́їлев: я́ко благ, я́ко в вік ми́лость Єго́.
|
Да речeтъ ќбw д0мъ ї}левъ: ћкw бlгъ, ћкw въ вёкъ млcть є3гw2.
|
|
3
|
3
|
|
Да рече́ть у́бо дом Ааро́нь: я́ко благ, я́ко в вік ми́лость Єго́.
|
Да речeтъ ќбw д0мъ ґарHнь: ћкw бlгъ, ћкw въ вёкъ млcть є3гw2.
|
|
4
|
4
|
|
Да реку́ть у́бо всі боя́щіїся Го́спода: я́ко благ, я́ко в вік ми́лость Єго́.
|
Да рекyтъ ќбw вси2 боsщіисz гDа: ћкw бlгъ, ћкw въ вёкъ млcть є3гw2.
|
|
5
|
5
|
|
От ско́рби призва́х Го́спода, і усли́ша м'я в простра́нство.
|
T ск0рби призвaхъ гDа, и3 ўслhша мS въ прострaнство.
|
|
6
|
6
|
|
Госпо́дь мні помо́щник, і не убою́ся; что сотвори́ть мні челові́к?
|
ГDь мнЁ пом0щникъ, и3 не ўбою1сz: что2 сотвори1тъ мнЁ человёкъ;
|
|
7
|
7
|
|
Госпо́дь мні помо́щник, і аз воззрю́ на враги́ моя́.
|
гDь мнЁ пом0щникъ, и3 ѓзъ воззрю2 на враги2 мо‰.
|
|
8
|
8
|
|
Благо єсть наді́ятися на Го́спода, не́жели наді́ятися на челові́ка;
|
Бlго є4сть надёzтисz на гDа, нeжели надёzтисz на человёка:
|
|
9
|
9
|
|
бла́го єсть упова́ти на Го́спода, не́жели упова́ти на кня́зі.
|
бlго є4сть ўповaти на гDа, нeжели ўповaти на кн‰зи.
|
|
10
|
10
|
|
Всі язи́ци обидо́ша м'я, і і́менем Госпо́днім противля́хся їм;
|
Вси2 kзhцы њбыд0ша мS, и3 и4менемъ гDнимъ противлsхсz и5мъ:
|
|
11
|
11
|
|
Обише́дше обидо́ша м'я, і і́менем Госпо́днім противля́хся їм.
|
њбышeдше њбыд0ша мS, и3 и4менемъ гDнимъ противлsхсz и5мъ:
|
|
12
|
12
|
|
обидо́ша м'я, я́ко пче́ли сот, і разгорі́шася, я́ко огнь в те́рнії; і і́менем Госпо́днім противля́хся їм.
|
њбыд0ша мS ћкw пчeлы с0тъ, и3 разгорёшасz ћкw џгнь въ тeрніи: и3 и4менемъ гDнимъ противлsхсz и5мъ.
|
|
13
|
13
|
|
Отринове́н преврати́хся па́сти, і Госпо́дь прия́т м'я.
|
Tриновeнъ преврати1хсz пaсти, и3 гDь пріsтъ мS.
|
|
14
|
14
|
|
Крі́пость моя́ і пі́ніє моє́ — Госпо́дь, і бисть мі во спасе́ніє.
|
Крёпость моS и3 пёніе моE гDь, и3 бhсть ми2 во спcніе.
|
|
15
|
15
|
|
Глас ра́дости і спаcе́нія в селе́ніїх пра́ведних; десни́ця Госпо́дня сотвори́ си́лу.
|
Глaсъ рaдости и3 спcніz въ селeніихъ првdныхъ: десни1ца гDнz сотвори2 си1лу.
|
|
16
|
16
|
|
Десни́ця Госпо́дня вознесе́ м'я, десни́ця Госпо́дня сотвори́ си́лу.
|
Десни1ца гDнz вознесe мz, десни1ца гDнz сотвори2 си1лу.
|
|
17
|
17
|
|
Не умру́, но жив бу́ду і пові́м діла́ Госпо́дня.
|
Не ўмрY, но жи1въ бyду и3 повёмъ дэлA гDнz.
|
|
18
|
18
|
|
Наказу́я наказа́ м'я Госпо́дь, сме́рті же не предаде́ м'я.
|
Наказyz наказa мz гDь, смeрти же не предадe мz.
|
|
19
|
19
|
|
Отве́рзіте мні врата́ пра́вди; вшед в ня, іспові́мся Го́сподеві.
|
Tвeрзите мнЁ вратA прaвды: вшeдъ въ нS, и3сповёмсz гDеви.
|
|
20
|
20
|
|
Сія́ врата́ Госпо́дня; пра́веднії вни́дуть в ня.
|
Сі‰ вратA гDнz: првdніи вни1дутъ въ нS.
|
|
21
|
21
|
|
Іспові́мся Тебі́, я́ко усли́шал м'я єси́ і бил єси́ мні во спасе́ніє.
|
И#сповёмсz тебЁ, ћкw ўслhшалъ мS є3си2 и3 бhлъ є3си2 мнЁ во спcніе.
|
|
22
|
22
|
|
Ка́мень, єго́же небрего́ша зи́ждущії, сей бисть во главу́ у́гла.
|
Кaмень, є3г0же небрег0ша зи1ждущіи, сeй бhсть во главY ќгла:
|
|
23
|
23
|
|
От Го́спода бисть сей, і єсть ди́вен во очесі́х на́ших.
|
t гDа бhсть сeй, и3 є4сть ди1венъ во nчесёхъ нaшихъ.
|
|
25
|
25
|
|
О, Го́споди, спаси́ же, о, Го́споди, поспіши́ же.
|
Q, гDи, сп7си1 же, q, гDи, поспэши1 же.
|
|
26
|
26
|
|
Благослове́н Гряди́й во і́м'я Госпо́днє; благослови́хом ви із до́му Госпо́дня.
|
Блгcвeнъ грzдhй во и4мz гDне: благослови1хомъ вы2 и3з8 д0му гDнz.
|
|
27
|
27
|
|
Бог Госпо́дь, і яви́ся нам; соста́віте пра́здник во учаща́ющих до рог олтаре́вих.
|
БGъ гDь, и3 kви1сz нaмъ: состaвите прaздникъ во ўчащaющихъ до рHгъ nлтарeвыхъ.
|
|
28
|
28
|
|
Бог мой єси́ Ти, і іспові́мся Тебі́; Бог мой єси́ Ти, і вознесу́ Тя; іспові́мся Тебі́, я́ко усли́шал м'я єси́ і бил єси́ мні во спасе́ніє.
|
БGъ м0й є3си2 ты2, и3 и3сповёмсz тебЁ: бGъ м0й є3си2 ты2, и3 вознесy тz: и3сповёмсz тебЁ, ћкw ўслhшалъ мS є3си2 и3 бhлъ є3си2 мнЁ во спcніе.
|
|
29
|
29
|
|
Іспові́дайтеся Го́сподеві, я́ко благ, я́ко во вік ми́лость Єго́.
|
И#сповёдайтесz гDеви, ћкw бlгъ, ћкw въ вёкъ млcть є3гw2.
|
|
1001
|
1001
|
|
Сла́ва:
|
Слaва:
|
|
Псалом 118
|
Pал0мъ р}i
|
|
0
|
0
|
|
Аллилу́я, 118.
|
Ґллилyіа, R}‹.
|
|
1
|
1
|
|
Блаже́нні непоро́чнії в путь [в путі́], ходя́щії в зако́ні Госпо́дні.
|
Бlжeни непор0чніи въ пyть [въ пути2], ходsщіи въ зак0нэ гDни.
|
|
2
|
2
|
|
Блаже́нні іспита́ющії свиді́нія Єго́, всім се́рдцем взи́щуть Єго́.
|
Бlжeни и3спытaющіи свидBніz є3гw2, всёмъ с®цемъ взhщутъ є3го2.
|
|
3
|
3
|
|
Не ді́лающії бо беззако́нія в путе́х Єго́ ходи́ша.
|
Не дёлающіи бо беззак0ніz въ путeхъ є3гw2 ходи1ша.
|
|
4
|
4
|
|
Ти запові́дал єси́ за́повіді Твоя́ сохрани́ти зіло́;
|
Ты2 заповёдалъ є3си2 зaпwвэди тво‰ сохрани1ти ѕэлw2:
|
|
5
|
5
|
|
даби́ іспра́вилися путіє́ мої́, сохрани́ти оправда́нія Твоя́.
|
дабы2 и3спрaвилисz путіE мои2, сохрани1ти њправд†ніz тво‰.
|
|
6
|
6
|
|
Тогда́ не постижу́ся, внегда́ призрі́ти мі на вся за́повіді Твоя́.
|
ТогдA не постыжyсz, внегдA призрёти ми2 на вс‰ зaпwвэди тво‰.
|
|
7
|
7
|
|
Іспові́мся Тебі́ в пра́вості се́рдця, внегда́ научи́тимися судьба́м пра́вди Твоєя́.
|
И#сповёмсz тебЁ въ прaвости сeрдца, внегдA научи1тимисz судбaмъ прaвды твоеS.
|
|
8
|
8
|
|
Оправда́нія Твоя́ сохраню́; не оста́ви мене́ до зіла́.
|
Њправд†ніz тво‰ сохраню2: не њстaви менE до ѕэлA.
|
|
9
|
9
|
|
В чесо́м іспра́вить юні́йшій путь свой? Внегда́ сохрани́ти словеса́ Твоя́.
|
Въ чес0мъ и3спрaвитъ ю3нёйшій пyть св0й; внегдA сохрани1ти словесA тво‰.
|
|
10
|
10
|
|
Всім се́рдцем мої́м взиска́х Тебе́; не отри́ни мене́ от за́повідій Твої́х.
|
Всёмъ сeрдцемъ мои1мъ взыскaхъ тебE: не tри1ни менE t зaповэдій твои1хъ.
|
|
11
|
11
|
|
В се́рдці моє́м скрих словеса́ Твоя́, я́ко да не согрішу́ Тебі́.
|
Въ сeрдцы моeмъ скрhхъ словесA тво‰, ћкw да не согрэшY тебЁ.
|
|
12
|
12
|
|
Благослове́н єси́, Го́споди; научи́ м'я оправда́нієм Твої́м.
|
Блгcвeнъ є3си2, гDи: научи1 мz њправдaніємъ твои6мъ.
|
|
13
|
13
|
|
Устна́ма мої́ма возвісти́х вся судьби́ уст Твої́х.
|
Ўстнaма мои1ма возвэсти1хъ вс‰ судбы6 ќстъ твои1хъ.
|
|
14
|
14
|
|
На путі́ свиді́ній Твої́х наслади́хся, я́ко о вся́ком бога́тстві.
|
На пути2 свидёній твои1хъ наслади1хсz, ћкw њ всsкомъ богaтствэ.
|
|
15
|
15
|
|
В за́повідех Твої́х поглумлю́ся, і уразумі́ю путі́ Твоя́.
|
Въ зaповэдехъ твои1хъ поглумлю1сz, и3 ўразумёю пути6 тво‰.
|
|
16
|
16
|
|
Во оправда́ніїх Твої́х поучу́ся; не забу́ду слове́с Твої́х.
|
Во њправдaніихъ твои1хъ поучyсz: не забyду словeсъ твои1хъ.
|
|
17
|
17
|
|
Возда́ждь рабу́ Твоєму́; живи́ м'я, і сохраню́ словеса́ Твоя́.
|
Воздaждь рабY твоемY: живи1 мz, и3 сохраню2 словесA тво‰.
|
|
18
|
18
|
|
Откри́й о́чі мої́, і уразумі́ю чудеса́ от зако́на Твоєго́.
|
Tкрhй џчи мои2, и3 ўразумёю чудесA t зак0на твоегw2.
|
|
19
|
19
|
|
Пришле́ць аз єсьм на землі́; не скрий от мене́ за́повіді Твоя́.
|
Пришлeцъ ѓзъ є4смь на земли2: не скрhй t менє2 зaпwвэди тво‰.
|
|
20
|
20
|
|
Возлюби́ душа́ моя́ возжела́ти судьби́ Твоя́ на вся́коє вре́м'я.
|
Возлюби2 душA моS возжелaти судбы6 тво‰ на всsкое врeмz.
|
|
21
|
21
|
|
Запрети́л єси́ го́рдим; про́кляті уклоня́ющіїся от за́повідій Твої́х.
|
Запрети1лъ є3си2 гHрдымъ: пр0клzти ўклонsющіисz t зaповэдій твои1хъ.
|
|
22
|
22
|
|
Отими́ от мене́ поно́с [поноше́ніє] і унічиже́ніє, я́ко свиді́ній Твої́х взиска́х.
|
Tими2 t менє2 пон0съ [поношeніе] и3 ўничижeніе, ћкw свидёній твои1хъ взыскaхъ.
|
|
23
|
23
|
|
І́бо сідо́ша кня́зі і на м'я клевета́ху, раб же Твой глумля́шеся во оправда́ніїх Твої́х;
|
И$бо сэд0ша кн‰зи и3 на мS клеветaху, рaбъ же тв0й глумлsшесz во њправдaніихъ твои1хъ:
|
|
24
|
24
|
|
і́бо свиді́нія Твоя́ — поуче́ніє моє́ єсть, і сові́ти мої́ — оправда́нія Твоя́.
|
и4бо свидBніz тво‰ поучeніе моE є4сть, и3 совёти мои2 њправд†ніz тво‰.
|
|
25
|
25
|
|
Прильпе́ землі́ душа́ моя́; живи́ м'я по словесі́ Твоєму́.
|
ПрильпE земли2 душA моS: живи1 мz по словеси2 твоемY.
|
|
26
|
26
|
|
Путі́ моя́ возвісти́х, і усли́шал м'я єси́; научи́ м'я оправда́нієм Твої́м.
|
Пути6 мо‰ возвэсти1хъ, и3 ўслhшалъ мS є3си2: научи1 мz њправдaніємъ твои6мъ.
|
|
27
|
27
|
|
Путь оправда́ній Твої́х вразуми́ мі, і поглумлю́ся в чудесі́х Твої́х.
|
Пyть њправдaній твои1хъ вразуми1 ми, и3 поглумлю1сz въ чудесёхъ твои1хъ.
|
|
28
|
28
|
|
Воздрема́ душа́ моя́ от уни́нія; утверди́ м'я в словесі́х Твої́х.
|
ВоздремA душA моS t ўнhніz: ўтверди1 мz въ словесёхъ твои1хъ.
|
|
29
|
29
|
|
Путь непра́вди отста́ви от мене́ і зако́ном Твої́м поми́луй м'я.
|
Пyть непрaвды tстaви t менє2 и3 зак0номъ твои1мъ поми1луй мS.
|
|
30
|
30
|
|
Путь і́стини ізво́лих і судьби́ Твоя́ не заби́х.
|
Пyть и4стины и3зв0лихъ и3 судбы6 тво‰ не забhхъ.
|
|
31
|
31
|
|
Приліпи́хся свиді́нієм Твої́м, Го́споди, не посрами́ мене́.
|
Прилэпи1хсz свидёніємъ твои6мъ, гDи, не посрами2 менE.
|
|
32
|
32
|
|
Путь за́повідій Твої́х теко́х, єгда́ разшири́л єси́ се́рдце моє́.
|
Пyть зaповэдій твои1хъ тек0хъ, є3гдA разшири1лъ є3си2 сeрдце моE.
|
|
33
|
33
|
|
Законоположи́ мні, Го́споди, путь оправда́ній Твої́х, і взищу́ ї ви́ну;
|
Законоположи2 мнЁ, гDи, пyть њправдaній твои1хъ, и3 взыщY и5 вhну:
|
|
34
|
34
|
|
Вразуми́ м'я, і іспита́ю зако́н Твой, і сохраню́ ї всім се́рдцем мої́м.
|
вразуми1 мz, и3 и3спытaю зак0нъ тв0й и3 сохраню2 и5 всёмъ сeрдцемъ мои1мъ.
|
|
35
|
35
|
|
Наста́ви м'я на стезю́ за́повідій Твої́х, я́ко ту́ю восхоті́х.
|
Настaви мS на стезю2 зaповэдій твои1хъ, ћкw тyю восхотёхъ.
|
|
36
|
36
|
|
Приклони́ се́рдце моє́ во свиді́нія Твоя́, а не в лихої́мство.
|
Приклони2 сeрдце моE во свидBніz тво‰, ґ не въ лихои1мство.
|
|
37
|
37
|
|
Отврати́ о́чі мої́, є́же не ви́діти суєти́; в путі́ Твоє́м живи́ м'я.
|
Tврати2 џчи мои2 є4же не ви1дэти суеты2: въ пути2 твоeмъ живи1 мz.
|
|
38
|
38
|
|
Поста́ви рабу́ Твоєму́ сло́во Твоє́ в страх Твой.
|
Постaви рабY твоемY сл0во твоE въ стрaхъ тв0й.
|
|
39
|
39
|
|
Отими́ поноше́ніє моє́, є́же непщева́х; я́ко судьби́ Твоя́ бла́гі.
|
Tими2 поношeніе моE, є4же непщевaхъ: ћкw судбы6 тво‰ бlги.
|
|
40
|
40
|
|
Се, возжела́х за́повіді Твоя́; в пра́вді Твоє́й живи́ м'я.
|
СE, возжелaхъ зaпwвэди тво‰: въ прaвдэ твоeй живи1 мz.
|
|
41
|
41
|
|
І да при́йдеть на м'я ми́лость Твоя́, Го́споди, спасе́ніє Твоє́ по словесі́ Твоєму́;
|
И# да пріи1детъ на мS млcть твоS, гDи, спcніе твоE по словеси2 твоемY:
|
|
42
|
42
|
|
і отвіща́ю поноша́ющим мі сло́во, я́ко упова́х на словеса́ Твоя́.
|
и3 tвэщaю поношaющымъ ми2 сл0во, ћкw ўповaхъ на словесA тво‰.
|
|
43
|
43
|
|
І не отими́ от уст мої́х словесе́ і́стинна до зіла́, я́ко на судьби́ Твоя́ упова́х;
|
И# не tими2 t ќстъ мои1хъ словесE и4стинна до ѕэлA, ћкw на судбы6 тво‰ ўповaхъ:
|
|
44
|
44
|
|
і сохраню́ зако́н Твой ви́ну, в вік і в вік ві́ка.
|
и3 сохраню2 зак0нъ тв0й вhну, въ вёкъ и3 въ вёкъ вёка.
|
|
45
|
45
|
|
І хожда́х в широті́, я́ко за́повіді Твоя́ взиска́х;
|
И# хождaхъ въ широтЁ, ћкw зaпwвэди тво‰ взыскaхъ:
|
|
46
|
46
|
|
і глаго́лах о свиді́ніїх Твої́х пред царі́ і не стидя́хся;
|
и3 глаг0лахъ њ свидёніихъ твои1хъ пред8 цари6 и3 не стыдsхсz:
|
|
47
|
47
|
|
і поуча́хся в за́повідех Твої́х, я́же возлюби́х зіло́;
|
и3 поучaхсz въ зaповэдехъ твои1хъ, ±же возлюби1хъ ѕэлw2:
|
|
48
|
48
|
|
і воздвиго́х ру́ці мої́ к за́повідем Твої́м, я́же возлюби́х, і глумля́хся во оправда́ніїх Твої́х.
|
и3 воздвиг0хъ рyцэ мои2 къ зaповэдемъ твои6мъ, ±же возлюби1хъ, и3 глумлsхсz во њправдaніихъ твои1хъ.
|
|
49
|
49
|
|
Пом'яни́ словеса́ Твоя́ рабу́ Твоєму́, ї́хже упова́ніє дал мі єси́.
|
Помzни2 словесA тво‰ рабY твоемY, и4хже ўповaніе дaлъ ми2 є3си2.
|
|
50
|
50
|
|
То м'я уті́ши во смире́нії моє́м, я́ко сло́во Твоє́ живи́ м'я.
|
Т0 мz ўтёши во смирeніи моeмъ, ћкw сл0во твоE живи1 мz.
|
|
51
|
51
|
|
Го́рдії законопреступова́ху до зіла́; от зако́на же Твоєго́ не уклони́хся.
|
Г0рдіи законопреступовaху до ѕэлA: t зак0на же твоегw2 не ўклони1хсz.
|
|
52
|
52
|
|
Пом'яну́х судьби́ Твоя́ от ві́ка, Го́споди, і уті́шихся.
|
Помzнyхъ судбы6 тво‰ t вёка, гDи, и3 ўтёшихсz.
|
|
53
|
53
|
|
Печа́ль прия́т м'я от грі́шник, оставля́ющих зако́н Твой.
|
Печaль пріsтъ мS t грBшникъ, њставлsющихъ зак0нъ тв0й.
|
|
54
|
54
|
|
Пі́та бя́ху мні оправда́нія Твоя́ на мі́сті прише́льствія моєго́.
|
ПBта бsху мнЁ њправд†ніz тво‰ на мёстэ пришeлствіz моегw2.
|
|
55
|
55
|
|
Пом'яну́х в нощі́ і́м'я Твоє́, Го́споди, і сохрани́х зако́н Твой.
|
Помzнyхъ въ нощи2 и4мz твоE, гDи, и3 сохрани1хъ зак0нъ тв0й.
|
|
56
|
56
|
|
Сей бисть мні, я́ко оправда́ній Твої́х взиска́х.
|
Сeй бhсть мнЁ, ћкw њправдaній твои1хъ взыскaхъ.
|
|
57
|
57
|
|
Часть моя́ єси́, Го́споди; ріх сохрани́ти зако́н Твой.
|
Чaсть моS є3си2, гDи: рёхъ сохрани1ти зак0нъ тв0й.
|
|
58
|
58
|
|
Помоли́хся лицю́ Твоєму́ всім се́рдцем мої́м; поми́луй м'я по словесі́ Твоєму́.
|
Помоли1хсz лицY твоемY всёмъ сeрдцемъ мои1мъ: поми1луй мS по словеси2 твоемY.
|
|
59
|
59
|
|
Поми́слих путі́ Твоя́ і возврати́х но́зі мої́ во свиді́нія Твоя́.
|
Помhслихъ пути6 тво‰ и3 возврати1хъ н0зэ мои2 во свидBніz тво‰.
|
|
60
|
60
|
|
Угото́вихся і не смути́хся сохрани́ти за́повіді Твоя́.
|
Ўгот0вихсz и3 не смути1хсz сохрани1ти зaпwвэди тво‰.
|
|
61
|
61
|
|
У́жя грі́шник об'яза́шася мні, і зако́на Твоєго́ не заби́х.
|
Ќжz грBшникъ њбzзaшасz мнЁ, и3 зак0на твоегw2 не забhхъ.
|
|
62
|
62
|
|
Полу́нощі воста́х іспові́датися Тебі́ о судьба́х пра́вди Твоєя́.
|
Полyнощи востaхъ и3сповёдатисz тебЁ њ судбaхъ прaвды твоеS.
|
|
63
|
63
|
|
Прича́стник аз єсьм всім боя́щимся Тебе́ і храня́щим за́повіді Твоя́.
|
Причaстникъ ѓзъ є4смь всBмъ боsщымсz тебє2 и3 хранsщымъ зaпwвэди тво‰.
|
|
64
|
64
|
|
Ми́лости Твоєя́, Го́споди, іспо́лнь земля́; оправда́нієм Твої́м научи́ м'я.
|
Млcти твоеS, гDи, и3сп0лнь землS: њправдaніємъ твои6мъ научи1 мz.
|
|
65
|
65
|
|
Благость сотвори́л єси́ с рабо́м Твої́м, Го́споди, по словесі́ Твоєму́;
|
Бlгость сотвори1лъ є3си2 съ раб0мъ твои1мъ, гDи, по словеси2 твоемY:
|
|
66
|
66
|
|
бла́гості, і наказа́нію, і ра́зуму научи́ м'я, я́ко за́повідем Твої́м ві́ровах.
|
бlгости и3 наказaнію и3 рaзуму научи1 мz, ћкw зaповэдемъ твои6мъ вёровахъ.
|
|
67
|
67
|
|
Пре́жде да́же не смири́тимися, аз прегріши́х; сего́ ра́ди сло́во Твоє́ сохрани́х.
|
Прeжде дaже не смири1тимисz, ѓзъ прегрэши1хъ: сегw2 рaди сл0во твоE сохрани1хъ.
|
|
68
|
68
|
|
Благ єси́ Ти, Го́споди; і бла́гостію Твоє́ю научи́ м'я оправда́нієм Твої́м.
|
Бlгъ є3си2 ты2, гDи: и3 бlгостію твоeю научи1 мz њправдaніємъ твои6мъ.
|
|
69
|
69
|
|
Умно́жися на м'я непра́вда го́рдих; аз же всім се́рдцем мої́м іспита́ю за́повіді Твоя́.
|
Ўмн0жисz на мS непрaвда г0рдыхъ: ѓзъ же всёмъ сeрдцемъ мои1мъ и3спытaю зaпwвэди тво‰.
|
|
70
|
70
|
|
Усири́ся, я́ко млеко́, се́рдце їх; аз же зако́ну Твоєму́ поучи́хся.
|
Ўсыри1сz ћкw млеко2 сeрдце и4хъ: ѓзъ же зак0ну твоемY поучи1хсz.
|
|
71
|
71
|
|
Благо мні, я́ко смири́л м'я єси́, я́ко да научу́ся оправда́нієм Твої́м.
|
Бlго мнЁ, ћкw смири1лъ мS є3си2, ћкw да научyсz њправдaніємъ твои6мъ.
|
|
72
|
72
|
|
Благ мні зако́н уст Твої́х па́че ти́сящ зла́та і сребра́.
|
Бlгъ мнЁ зак0нъ ќстъ твои1хъ пaче тhсzщъ злaта и3 сребрA.
|
|
1001
|
1001
|
|
Сла́ва:
|
Слaва:
|
|
73
|
73
|
|
Ру́це Твої́ сотвори́сті м'я і созда́сті м'я; вразуми́ м'я, і научу́ся за́повідем Твої́м.
|
Рyце твои2 сотвори1стэ мS и3 создaстэ мS: вразуми1 мz, и3 научyсz зaповэдемъ твои6мъ.
|
|
74
|
74
|
|
Боя́щіїся Тебе́ у́зрять м'я і возвеселя́ться, я́ко на словеса́ Твоя́ упова́х.
|
Боsщіисz тебє2 ќзрzтъ мS и3 возвеселsтсz, ћкw на словесA тво‰ ўповaхъ.
|
|
75
|
75
|
|
Разумі́х, Го́споди, я́ко пра́вда судьби́ Твоя́, і воі́стину смири́л м'я єси́.
|
Разумёхъ, гDи, ћкw прaвда судбы6 тво‰, и3 вои1стинну смири1лъ мS є3си2.
|
|
76
|
76
|
|
Бу́ди же ми́лость Твоя́, да уті́шить м'я, по словесі́ Твоєму́ рабу́ Твоєму́;
|
Бyди же млcть твоS, да ўтёшитъ мS, по словеси2 твоемY рабY твоемY:
|
|
77
|
77
|
|
да при́йдуть мні щедро́ти Твоя́, і жив бу́ду, я́ко зако́н Твой поуче́ніє моє́ єсть.
|
да пріи1дутъ мнЁ щедрHты тво‰, и3 жи1въ бyду, ћкw зак0нъ тв0й поучeніе моE є4сть.
|
|
78
|
78
|
|
Да постидя́ться го́рдії, я́ко непра́ведно беззако́нноваша на м'я; аз же поглумлю́ся [размишля́ти бу́ду] в за́повідех Твої́х.
|
Да постыдsтсz г0рдіи, ћкw непрaведнw беззак0нноваша на мS: ѓзъ же поглумлю1сz [размышлsти бyду] въ зaповэдехъ твои1хъ.
|
|
79
|
79
|
|
Да обратя́ть м'я боя́щіїся Тебе́ і ві́дящії свиді́нія Твоя́.
|
Да њбратsтъ мS боsщіисz тебє2 и3 вёдzщіи свидBніz тво‰.
|
|
80
|
80
|
|
Бу́ди се́рдце моє́ непоро́чно во оправда́ніїх Твої́х, я́ко да не постижу́ся.
|
Бyди сeрдце моE непор0чно во њправдaніихъ твои1хъ, ћкw да не постыжyсz.
|
|
81
|
81
|
|
Ізчеза́єть во спасе́ніє Твоє́ душа́ моя́, на словеса́ Твоя́ упова́х;
|
И#зчезaетъ во спcніе твоE душA моS, на словесA тво‰ ўповaхъ:
|
|
82
|
82
|
|
ізчезо́ша о́чі мої́ в сло́во Твоє́, глаго́люще: когда́ уті́шиши м'я?
|
и3зчез0ша џчи мои2 въ сл0во твоE, глаг0люще: когдA ўтёшиши мS;
|
|
83
|
83
|
|
зане́ бих я́ко міх на сла́ні; оправда́ній Твої́х не заби́х.
|
занE бhхъ ћкw мёхъ на слaнэ: њправдaній твои1хъ не забhхъ.
|
|
84
|
84
|
|
Коли́ко єсть дній раба́ Твоєго́? Когда́ сотвори́ши мі от гоня́щих м'я суд?
|
Коли1кw є4сть днjй рабA твоегw2; когдA сотвори1ши ми2 t гонsщихъ мS сyдъ;
|
|
85
|
85
|
|
Пові́даша мні законопресту́пници глумле́нія, но не я́ко зако́н Твой, Го́споди.
|
Повёдаша мнЁ законопрест{пницы глумлє1ніz, но не ћкw зак0нъ тв0й, гDи.
|
|
86
|
86
|
|
Вся за́повіді Твоя́ — і́стина; непра́ведно погна́ша м'я, помози́ мі.
|
Вс‰ зaпwвэди тво‰ и4стина: непрaведнw погнaша мS, помози1 ми.
|
|
87
|
87
|
|
Вма́лі не сконча́ша мене́ на землі́; аз же не оста́вих за́повідій Твої́х.
|
Вмaлэ не скончaша менE на земли2: ѓзъ же не њстaвихъ зaповэдій твои1хъ.
|
|
88
|
88
|
|
По ми́лості Твоє́й живи́ м'я, і сохраню́ свиді́нія уст Твої́х.
|
По млcти твоeй живи1 мz, и3 сохраню2 свидBніz ќстъ твои1хъ.
|
|
89
|
89
|
|
Во вік, Го́споди, сло́во Твоє́ пребива́єть на небесі́.
|
Во вёкъ, гDи, сл0во твоE пребывaетъ на нб7си2.
|
|
90
|
90
|
|
В род і род і́стина Твоя́; основа́л єси́ зе́млю, і пребива́єть.
|
Въ р0дъ и3 р0дъ и4стина твоS: њсновaлъ є3си2 зeмлю, и3 пребывaетъ.
|
|
91
|
91
|
|
Учине́нієм Твої́м пребива́єть день; я́ко вся́чеськая рабо́тна Тебі́.
|
Ўчинeніемъ твои1мъ пребывaетъ дeнь: ћкw всsчєскаz рабHтна тебЁ.
|
|
92
|
92
|
|
Я́ко а́ще би не зако́н Твой поуче́ніє моє́ бил, тогда́ у́бо поги́бл бих во смире́нії моє́м;
|
Ћкw ѓще бы не зак0нъ тв0й поучeніе моE бhлъ, тогдA ќбw поги1блъ бhхъ во смирeніи моeмъ:
|
|
93
|
93
|
|
во вік не забу́ду оправда́ній Твої́х, я́ко в них оживи́л м'я єси́.
|
во вёкъ не забyду њправдaній твои1хъ, ћкw въ ни1хъ њживи1лъ мS є3си2.
|
|
94
|
94
|
|
Твой єсьм аз, спаси́ м'я; я́ко оправда́ній Твої́х взиска́х.
|
Тв0й є4смь ѓзъ, сп7си1 мz: ћкw њправдaній твои1хъ взыскaхъ.
|
|
95
|
95
|
|
Мене́ жда́ша грі́шници погуби́ти м'я; свиді́нія Твоя́ разумі́х.
|
МенE ждaша грBшницы погуби1ти мS: свидBніz тво‰ разумёхъ.
|
|
96
|
96
|
|
Вся́кия кончи́ни ви́діх коне́ць; широка́ за́повідь Твоя́ зіло́.
|
Всsкіz кончи1ны ви1дэхъ конeцъ: широкA зaповэдь твоS ѕэлw2.
|
|
97
|
97
|
|
Коль возлюби́х зако́н Твой, Го́споди; весь день поуче́ніє моє́ єсть.
|
К0ль возлюби1хъ зак0нъ тв0й, гDи: вeсь дeнь поучeніе моE є4сть.
|
|
98
|
98
|
|
па́че враг мої́х умудри́л м'я єси́ за́повідію Твоє́ю, я́ко в вік моя́ єсть.
|
Пaче вр†гъ мои1хъ ўмудри1лъ мS є3си2 зaповэдію твоeю, ћкw въ вёкъ моS є4сть.
|
|
99
|
99
|
|
па́че всіх уча́щих м'я разумі́х, я́ко свиді́нія Твоя́ поуче́ніє моє́ єсть.
|
Пaче всёхъ ўчaщихъ мS разумёхъ, ћкw свидBніz тво‰ поучeніе моE є4сть.
|
|
100
|
100
|
|
па́че ста́рець разумі́х, я́ко за́повіді Твоя́ взиска́х.
|
Пaче стaрєцъ разумёхъ, ћкw зaпwвэди тво‰ взыскaхъ.
|
|
101
|
101
|
|
От вся́каго путі́ лука́ва возбрани́х нога́м мої́м, я́ко да сохраню́ словеса́ Твоя́;
|
T всsкагw пути2 лукaва возбрани1хъ ногaмъ мои6мъ, ћкw да сохраню2 словесA тво‰:
|
|
102
|
102
|
|
от суде́б Твої́х не уклони́хся, я́ко Ти законоположи́л мі єси́.
|
t судeбъ твои1хъ не ўклони1хсz, ћкw ты2 законоположи1лъ ми2 є3си2.
|
|
103
|
103
|
|
Коль сладка́ горта́ні моєму́ словеса́ Твоя́; па́че ме́да усто́м мої́м.
|
К0ль сладк† гортaни моемY словесA тво‰: пaче мeда ўстHмъ мои6мъ.
|
|
104
|
104
|
|
От за́повідій Твої́х разумі́х; сего́ ра́ди возненави́діх всяк путь непра́вди.
|
T зaповэдій твои1хъ разумёхъ: сегw2 рaди возненави1дэхъ всsкъ пyть непрaвды.
|
|
105
|
105
|
|
Світи́льник нога́ма мої́ма зако́н Твой, і світ стезя́м мої́м.
|
Свэти1лникъ ногaма мои1ма зак0нъ тв0й, и3 свётъ стезsмъ мои6мъ.
|
|
106
|
106
|
|
Кля́хся і поста́вих сохрани́ти судьби́ пра́вди Твоєя́.
|
Клsхсz и3 постaвихъ сохрани1ти судбы6 прaвды твоеS.
|
|
107
|
107
|
|
Смири́хся до зіла́; Го́споди, живи́ м'я по словесі́ Твоєму́.
|
Смири1хсz до ѕэлA: гDи, живи1 мz по словеси2 твоемY.
|
|
108
|
108
|
|
Во́льная уст мої́х благоволи́ же, Го́споди, і судьба́м Твої́м научи́ м'я.
|
ВHльнаz ќстъ мои1хъ бlговоли1 же, гDи, и3 судбaмъ твои6мъ научи1 мz.
|
|
109
|
109
|
|
Душа́ моя́ в руку́ Твоє́ю [Алекс.: моє́ю] ви́ну, і зако́на Твоєго́ не заби́х.
|
ДушA моS въ рукY твоє1ю [Ґлеx.: моє1ю] вhну, и3 зак0на твоегw2 не забhхъ.
|
|
110
|
110
|
|
Положи́ша грі́шници сіть мні; і от за́повідій Твої́х не заблуди́х.
|
Положи1ша грBшницы сёть мнЁ: и3 t зaповэдій твои1хъ не заблуди1хъ.
|
|
111
|
111
|
|
Наслі́довах свиді́нія Твоя́ во вік, я́ко ра́дованіє се́рдця моєго́ суть;
|
Наслёдовахъ свидBніz тво‰ во вёкъ, ћкw рaдованіе сeрдца моегw2 сyть:
|
|
112
|
112
|
|
приклони́х се́рдце моє́ сотвори́ти оправда́нія Твоя́ в вік за воздая́ніє.
|
приклони1хъ сeрдце моE сотвори1ти њправд†ніz тво‰ въ вёкъ за воздаsніе.
|
|
113
|
113
|
|
Законопресту́пния возненави́діх, зако́н же Твой возлюби́х.
|
Законопрест{пныz возненави1дэхъ, зак0нъ же тв0й возлюби1хъ.
|
|
114
|
114
|
|
Помо́щник мой і Засту́пник мой єси́ Ти; на словеса́ Твоя́ упова́х.
|
Пом0щникъ м0й и3 застyпникъ м0й є3си2 ты2: на словесA тво‰ ўповaхъ.
|
|
115
|
115
|
|
Уклоні́теся от мене́, лука́внующії, і іспита́ю за́повіді Бо́га моєго́.
|
Ўклони1тесz t менє2, лукaвнующіи, и3 и3спытaю зaпwвэди бGа моегw2.
|
|
116
|
116
|
|
Заступи́ м'я по словесі́ Твоєму́, і жив бу́ду; і не посрами́ мене́ от ча́янія моєго́;
|
Заступи1 мz по словеси2 твоемY, и3 жи1въ бyду: и3 не посрами2 менE t чazніz моегw2:
|
|
117
|
117
|
|
помози́ мі, і спасу́ся, і поучу́ся во оправда́ніїх Твої́х ви́ну.
|
помози1 ми, и3 сп7сyсz, и3 поучyсz во њправдaніихъ твои1хъ вhну.
|
|
118
|
118
|
|
Уничижи́л єси́ вся отступа́ющия от оправда́ній Твої́х; я́ко непра́ведно помишле́ніє їх.
|
Ўничижи1лъ є3си2 вс‰ tступaющыz t њправдaній твои1хъ: ћкw непрaведно помышлeніе и4хъ.
|
|
119
|
119
|
|
Преступа́ющия непщева́х вся грі́шния землі́; сего́ ра́ди возлюби́х свиді́нія Твоя́.
|
Преступaющыz непщевaхъ вс‰ грBшныz земли2: сегw2 рaди возлюби1хъ свидBніz тво‰.
|
|
120
|
120
|
|
Пригвозди́ стра́ху Твоєму́ пло́ті моя́; от суде́б бо Твої́х убоя́хся.
|
Пригвозди2 стрaху твоемY плHти мо‰: t судeбъ бо твои1хъ ўбоsхсz.
|
|
121
|
121
|
|
Сотвори́х суд і пра́вду; не преда́ждь мене́ оби́дящим м'я.
|
Сотвори1хъ сyдъ и3 прaвду: не предaждь менE њби1дzщымъ мS.
|
|
122
|
122
|
|
Восприйми́ раба́ Твоєго́ во бла́го, да не оклевета́ють мене́ го́рдії.
|
Воспріими2 рабA твоего2 во бlго, да не њклеветaютъ менE г0рдіи.
|
|
123
|
123
|
|
О́чі мої́ ізчезо́сті во спасе́ніє Твоє́ і в сло́во пра́вди Твоєя́;
|
Џчи мои2 и3зчез0стэ во спcніе твоE и3 въ сл0во прaвды твоеS:
|
|
124
|
124
|
|
сотвори́ с рабо́м Твої́м по ми́лості Твоє́й і оправда́нієм Твої́м научи́ м'я.
|
сотвори2 съ раб0мъ твои1мъ по млcти твоeй, и3 њправдaніємъ твои6мъ научи1 мz.
|
|
125
|
125
|
|
Раб Твой єсьм аз; вразуми́ м'я, і уві́м свиді́нія Твоя́.
|
Рaбъ тв0й є4смь ѓзъ: вразуми1 мz, и3 ўвёмъ свидBніz тво‰.
|
|
126
|
126
|
|
Вре́м'я сотвори́ти Го́сподеві; разори́ша зако́н Твой.
|
Врeмz сотвори1ти гDеви: разори1ша зак0нъ тв0й.
|
|
127
|
127
|
|
Сего́ ра́ди возлюби́х за́повіді Твоя́ па́че зла́та і топа́зія.
|
Сегw2 рaди возлюби1хъ зaпwвэди тво‰ пaче злaта и3 топaзіа.
|
|
128
|
128
|
|
Сего́ ра́ди ко всім за́повідем Твої́м направля́хся, всяк путь непра́вди возненави́діх.
|
Сегw2 рaди ко всBмъ зaповэдемъ твои6мъ направлsхсz, всsкъ пyть непрaвды возненави1дэхъ.
|
|
129
|
129
|
|
Ди́вна свиді́нія Твоя́; сего́ ра́ди іспита́ я душа́ моя́.
|
Ди6вна свидBніz тво‰: сегw2 рaди и3спытA | душA моS.
|
|
130
|
130
|
|
Явле́ніє слове́с Твої́х просвіща́єть і вразумля́єть младе́нці.
|
Kвлeніе словeсъ твои1хъ просвэщaетъ и3 вразумлsетъ младeнцы.
|
|
131
|
131
|
|
Уста́ моя́ отверзо́х і привлеко́х дух, я́ко за́повідій Твої́х жела́х.
|
ЎстA мо‰ tверз0хъ и3 привлек0хъ дyхъ, ћкw зaповэдій твои1хъ желaхъ.
|
|
1002
|
1002
|
|
Сла́ва:
|
Слaва:
|
|
132
|
132
|
|
При́зри на м'я і поми́луй м'я, по суду́ лю́б’ящих і́м'я Твоє́.
|
При1зри на мS и3 поми1луй мS, по судY лю1бzщихъ и4мz твоE.
|
|
133
|
133
|
|
Стопи́ моя́ напра́ви по словесі́ Твоєму́, і да не облада́єть мно́ю вся́коє беззако́ніє;
|
Стwпы2 мо‰ напрaви по словеси2 твоемY, и3 да не њбладaетъ мн0ю всsкое беззак0ніе:
|
|
134
|
134
|
|
ізба́ви м'я от клевети́ челові́чеськия, і сохраню́ за́повіді Твоя́.
|
и3збaви мS t клеветы2 человёческіz, и3 сохраню2 зaпwвэди тво‰.
|
|
135
|
135
|
|
Лице́ Твоє́ просвіти́ на раба́ Твоєго́ і научи́ м'я оправда́нієм Твої́м.
|
ЛицE твоE просвэти2 на рабA твоего2 и3 научи1 мz њправдaніємъ твои6мъ.
|
|
136
|
136
|
|
Ісхо́дища водна́я ізведо́сті о́чі мої́, поне́же не сохрани́х зако́на Твоєго́.
|
И#схHдища водн†z и3звед0стэ џчи мои2, понeже не сохрани1хъ зак0на твоегw2.
|
|
137
|
137
|
|
Пра́веден єси́, Го́споди, і пра́ві суди́ Твої́;
|
Првdнъ є3си2, гDи, и3 прaви суди2 твои2:
|
|
138
|
138
|
|
запові́дал єси́ пра́вду свиді́нія Твоя́, і і́стину зіло́.
|
заповёдалъ є3си2 прaвду свидBніz тво‰, и3 и4стину ѕэлw2.
|
|
139
|
139
|
|
Іста́яла м'я єсть ре́вность Твоя́, я́ко заби́ша словеса́ Твоя́ вразі́ мої́.
|
И#стazла мS є4сть рeвность твоS: ћкw забhша словесA тво‰ врази2 мои2.
|
|
140
|
140
|
|
Разжже́но сло́во Твоє́ зіло́, і раб Твой возлюби́ є.
|
Разжжeно сл0во твоE ѕэлw2, и3 рaбъ тв0й возлюби2 є5.
|
|
141
|
141
|
|
Юні́йшій аз єсьм і унічиже́н; оправда́ній Твої́х не заби́х.
|
Ю#нёйшій ѓзъ є4смь и3 ўничижeнъ: њправдaній твои1хъ не забhхъ.
|
|
142
|
142
|
|
Пра́вда Твоя́ — пра́вда во вік, і зако́н Твой — і́стина.
|
Прaвда твоS прaвда во вёкъ, и3 зак0нъ тв0й и4стина.
|
|
143
|
143
|
|
Ско́рбі і ну́жди обріто́ша м'я; за́повіді Твоя́ — поуче́ніє моє́.
|
СкHрби и3 нyжди њбрэт0ша мS: зaпwвэди тво‰ поучeніе моE.
|
|
144
|
144
|
|
Пра́вда свиді́нія Твоя́ — в вік; вразуми́ м'я, і жив бу́ду.
|
Прaвда свидBніz тво‰ въ вёкъ: вразуми1 мz, и3 жи1въ бyду.
|
|
145
|
145
|
|
Воззва́х всім се́рдцем мої́м, усли́ши м'я, Го́споди; оправда́нія Твоя́ взищу́.
|
Воззвaхъ всёмъ сeрдцемъ мои1мъ, ўслhши мS, гDи: њправд†ніz тво‰ взыщY.
|
|
146
|
146
|
|
Воззва́х Ті, спаси́ м'я, і сохраню́ свиді́нія Твоя́.
|
Воззвaхъ ти2, сп7си1 мz, и3 сохраню2 свидBніz тво‰.
|
|
147
|
147
|
|
Предвари́х в безго́дії і воззва́х; на словеса́ Твоя́ упова́х.
|
Предвари1хъ въ безг0діи и3 воззвaхъ: на словесA тво‰ ўповaхъ.
|
|
148
|
148
|
|
Предвари́сті о́чі мої́ ко у́тру поучи́тися словесе́м Твої́м.
|
Предвари1стэ џчи мои2 ко ќтру, поучи1тисz словесє1мъ твои6мъ.
|
|
149
|
149
|
|
Глас мой усли́ши, Го́споди, по ми́лості Твоє́й; по судьбі́ Твоє́й живи́ м'я.
|
Глaсъ м0й ўслhши, гDи, по млcти твоeй: по судбЁ твоeй живи1 мz.
|
|
150
|
150
|
|
Прибли́жишася гоня́щії м'я беззако́нієм; от зако́на же Твоєго́ удали́шася.
|
Прибли1жишасz гонsщіи мS беззак0ніемъ: t зак0на же твоегw2 ўдали1шасz.
|
|
151
|
151
|
|
Близ єси́ Ти, Го́споди, і всі путіє́ Твої́ — і́стина.
|
Бли1з8 є3си2 ты2, гDи, и3 вси2 путіE твои2 и4стина.
|
|
152
|
152
|
|
Іспе́рва позна́х от свиді́ній Твої́х, я́ко в вік основа́л я єси́.
|
И#спeрва познaхъ t свидёній твои1хъ, ћкw въ вёкъ њсновaлъ | є3си2.
|
|
153
|
153
|
|
Виждь смире́ніє моє́ і ізми́ м'я, я́ко зако́на Твоєго́ не заби́х.
|
Ви1ждь смирeніе моE и3 и3зми1 мz: ћкw зак0на твоегw2 не забhхъ.
|
|
154
|
154
|
|
Суди́ суд мой і ізба́ви м'я; словесе́ ра́ди Твоєго́ живи́ м'я.
|
Суди2 сyдъ м0й и3 и3збaви мS: словесE рaди твоегw2 живи1 мz.
|
|
155
|
155
|
|
Дале́че от грі́шник спасе́ніє, я́ко оправда́ній Твої́х не взиска́ша.
|
Далeче t грBшникъ спcніе, ћкw њправдaній твои1хъ не взыскaша.
|
|
156
|
156
|
|
Щедро́ти Твоя́ мно́гі, Го́споди; по судьбі́ Твоє́й живи́ м'я.
|
ЩедрHты тво‰ мнHги, гDи: по судбЁ твоeй живи1 мz.
|
|
157
|
157
|
|
Мно́зі ізгоня́щії м'я і стужа́ющії мі; от свиді́ній Твої́х не уклони́хся.
|
Мн0зи и3згонsщіи мS и3 стужaющіи ми2: t свидёній твои1хъ не ўклони1хсz.
|
|
158
|
158
|
|
Ви́діх неразуміва́ющия і іста́ях, я́ко слове́с Твої́х не сохрани́ша.
|
Ви1дэхъ неразумэвaющыz и3 и3стazхъ: ћкw словeсъ твои1хъ не сохрани1ша.
|
|
159
|
159
|
|
Виждь, я́ко за́повіді Твоя́ возлюби́х; Го́споди, по ми́лості Твоє́й живи́ м'я.
|
Ви1ждь, ћкw зaпwвэди тво‰ возлюби1хъ: гDи, по млcти твоeй живи1 мz.
|
|
160
|
160
|
|
Нача́ло слове́с Твої́х — і́стина, і во вік вся судьби́ пра́вди Твоєя́.
|
Начaло словeсъ твои1хъ и4стина, и3 во вёкъ вс‰ судбы6 прaвды твоеS.
|
|
161
|
161
|
|
Кня́зі погна́ша м'я ту́не; і от слове́с Твої́х убоя́ся се́рдце моє́.
|
Кн‰зи погнaша мS тyне: и3 t словeсъ твои1хъ ўбоsсz сeрдце моE.
|
|
162
|
162
|
|
Возра́дуюся аз о словесі́х Твої́х, я́ко обріта́яй кори́сть мно́гу.
|
Возрaдуюсz ѓзъ њ словесёхъ твои1хъ, ћкw њбрэтazй корhсть мн0гу.
|
|
163
|
163
|
|
Непра́вду возненави́діх і омерзи́х; зако́н же Твой возлюби́х.
|
Непрaвду возненави1дэхъ и3 њмерзи1хъ: зак0нъ же тв0й возлюби1хъ.
|
|
164
|
164
|
|
Седмери́цею днем хвали́х Тя о судьба́х пра́вди Твоєя́.
|
Седмери1цею днeмъ хвали1хъ тS њ судбaхъ прaвды твоеS.
|
|
165
|
165
|
|
Мир мног лю́б'ящим зако́н Твой, і ність їм собла́зна.
|
Ми1ръ мн0гъ лю1бzщымъ зак0нъ тв0й, и3 нёсть и5мъ соблaзна.
|
|
166
|
166
|
|
Ча́ях спаcе́нія Твоєго́, Го́споди, і за́повіді Твоя́ возлюби́х.
|
Чazхъ спcніz твоегw2, гDи, и3 зaпwвэди тво‰ возлюби1хъ.
|
|
167
|
167
|
|
Сохрани́ душа́ моя́ свиді́нія Твоя́ і возлюби́ я зіло́.
|
Сохрани2 душA моS свидBніz тво‰ и3 возлюби2 | ѕэлw2.
|
|
168
|
168
|
|
Сохрани́х за́повіді Твоя́ і свиді́нія Твоя́, я́ко всі путіє́ мої́ пред Тобо́ю, Го́споди.
|
Сохрани1хъ зaпwвэди тво‰ и3 свидBніz тво‰, ћкw вси2 путіE мои2 пред8 тоб0ю, гDи.
|
|
169
|
169
|
|
Да прибли́житься моле́ніє моє́ пред Тя, Го́споди; по словесі́ Твоєму́ вразуми́ м'я.
|
Да прибли1житсz молeніе моE пред8 тS, гDи: по словеси2 твоемY вразуми1 мz.
|
|
170
|
170
|
|
Да вни́деть проше́ніє моє́ пред Тя; Го́споди, по словесі́ Твоєму́ ізба́ви м'я.
|
Да вни1детъ прошeніе моE пред8 тS: гDи, по словеси2 твоемY и3збaви мS.
|
|
171
|
171
|
|
Отри́гнуть устні́ мої́ пі́ніє, єгда́ научи́ши м'я оправда́нієм Твої́м.
|
Tрhгнутъ ўстнЁ мои2 пёніе, є3гдA научи1ши мS њправдaніємъ твои6мъ.
|
|
172
|
172
|
|
Провіща́єть язи́к мой словеса́ Твоя́, я́ко вся за́повіді Твоя́ — пра́вда.
|
Провэщaетъ љзhкъ м0й словесA тво‰, ћкw вс‰ зaпwвэди тво‰ прaвда.
|
|
173
|
173
|
|
Да бу́деть рука́ Твоя́ є́же спасти́ м'я, я́ко за́повіді Твоя́ ізво́лих.
|
Да бyдетъ рукA твоS є4же спcти1 мz, ћкw зaпwвэди тво‰ и3зв0лихъ.
|
|
174
|
174
|
|
Возжела́х спасе́ніє Твоє́, Го́споди, і зако́н Твой поуче́ніє моє́ єсть.
|
Возжелaхъ спcніе твоE, гDи, и3 зак0нъ тв0й поучeніе моE є4сть.
|
|
175
|
175
|
|
Жива́ бу́деть душа́ моя́ і восхва́лить Тя; і судьби́ Твоя́ помо́гуть мні.
|
ЖивA бyдетъ душA моS и3 восхвaлитъ тS: и3 судбы6 тво‰ пом0гутъ мнЁ.
|
|
176
|
176
|
|
Заблуди́х, я́ко овча́ поги́бшеє; взищи́ раба́ Твоєго́, я́ко за́повідій Твої́х не заби́х.
|
Заблуди1хъ ћкw nвчA поги1бшее: взыщи2 рабA твоего2, ћкw зaповэдій твои1хъ не забhхъ.
|
|
1003
|
1003
|
|
Сла́ва:
|
Слaва:
|
|
Псалом 119
|
Pал0мъ рf7i
|
|
0
|
0
|
|
Піснь степе́ней, 119.
|
Пёснь степeней, Rf7‹.
|
|
1
|
1
|
|
Ко Го́споду, внегда́ скорбі́ти мі, воззва́х, і усли́ша м'я.
|
Ко гDу, внегдA скорбёти ми2, воззвaхъ, и3 ўслhша мS.
|
|
2
|
2
|
|
Го́споди, ізба́ви ду́шу мою́ от усте́н непра́ведних і от язи́ка льсти́ва.
|
ГDи, и3збaви дyшу мою2 t ўстeнъ непрaведныхъ и3 t љзhка льсти1ва.
|
|
3
|
3
|
|
Что да́сться Тебі́ іли́ что приложи́ться Тебі́ к язи́ку льсти́ву?
|
Что2 дaстсz тебЁ, и3ли2 что2 приложи1тсz тебЁ къ љзhку льсти1ву;
|
|
4
|
4
|
|
Стрі́ли си́льнаго ізощре́ни со у́гльми пусти́нними.
|
Стрёлы си1льнагw и3з8wщрє1ны, со ќгльми пустhнными.
|
|
5
|
5
|
|
Уви мні, я́ко прише́льствіє моє́ продолжи́ся, всели́хся с селе́нії кида́рськими;
|
Ўвы2 мнЁ, ћкw пришeлствіе моE продолжи1сz, всели1хсz съ селє1ніи кидaрскими:
|
|
6
|
6
|
|
мно́го прише́льствова душа́ моя́; с ненави́дящими ми́ра біх ми́рен;
|
мн0гw пришeлствова душA моS: съ ненави1дzщими ми1ра бёхъ ми1ренъ:
|
|
7
|
7
|
|
єгда́ глаго́лах їм, боря́ху м'я ту́не.
|
є3гдA глаг0лахъ и5мъ, борsху мS тyне.
|
|
Псалом 120
|
Pал0мъ рк7
|
|
0
|
0
|
|
Піснь степе́ней, 120.
|
Пёснь степeней, Rк7.
|
|
1
|
1
|
|
Возведо́х о́чі мої́ в го́ри, отню́дуже при́йдеть по́мощ моя́.
|
Возвед0хъ џчи мои2 въ г0ры, tню1дуже пріи1детъ п0мощь моS.
|
|
2
|
2
|
|
По́мощ моя́ от Го́спода, сотво́ршаго не́бо і зе́млю.
|
П0мощь моS t гDа, сотв0ршагw нeбо и3 зeмлю.
|
|
3
|
3
|
|
Не даждь во см'яте́ніє ноги́ твоєя́, ніже́ воздре́млеть храня́й тя;
|
Не дaждь во смzтeніе ноги2 твоеS, нижE воздрeмлетъ хранsй тS:
|
|
4
|
4
|
|
се, не воздре́млеть, ніже́ у́снеть храня́й Ізра́їля.
|
сE, не воздрeмлетъ, нижE ќснетъ хранsй ї}лz.
|
|
5
|
5
|
|
Госпо́дь сохрани́ть тя, Госпо́дь — покро́в твой на ру́ку десну́ю твою́.
|
ГDь сохрани1тъ тS, гDь покр0въ тв0й на рyку деснyю твою2.
|
|
6
|
6
|
|
Во дні со́лнце не ожже́ть тебе́, ніже́ луна́ но́щію.
|
Во дни2 с0лнце не њжжeтъ тебE, нижE лунA н0щію.
|
|
7
|
7
|
|
Госпо́дь сохрани́ть тя от вся́каго зла, сохрани́ть ду́шу твою́ Госпо́дь;
|
ГDь сохрани1тъ тS t всsкагw ѕлA, сохрани1тъ дyшу твою2 гDь:
|
|
8
|
8
|
|
Госпо́дь сохрани́ть вхожде́ніє твоє́ і ісхожде́ніє твоє́, отни́ні і до ві́ка.
|
гDь сохрани1тъ вхождeніе твоE и3 и3схождeніе твоE, tнн7э и3 до вёка.
|
|
Псалом 121
|
Pал0мъ рк7а
|
|
0
|
0
|
|
Піснь степе́ней, 121.
|
Пёснь степeней, Rк7№.
|
|
1
|
1
|
|
Возвесели́хся о ре́кших мні: в дом Госпо́день по́йдем.
|
Возвесели1хсz њ рeкшихъ мнЁ: въ д0мъ гDень п0йдемъ.
|
|
2
|
2
|
|
Стоя́ще бя́ху но́ги на́ша во дво́ріх твої́х, Ієрусали́ме.
|
Стоsще бsху н0ги нaшz во дв0рэхъ твои1хъ, їеrли1ме.
|
|
3
|
3
|
|
Ієрусали́м зи́ждемий я́ко град, єму́же прича́стіє єго́ вку́пі.
|
Їеrли1мъ зи1ждемый ћкw грaдъ, є3мyже причaстіе є3гw2 вкyпэ.
|
|
4
|
4
|
|
Та́мо бо взидо́ша колі́на, колі́на Госпо́дня, свиді́ніє Ізра́їлево, іспові́датися і́мені Госпо́дню;
|
Тaмw бо взыд0ша кwлёна, кwлёна гDнz, свидёніе ї}лево, и3сповёдатисz и4мени гDню:
|
|
5
|
5
|
|
я́ко та́мо сідо́ша престо́ли на суд, престо́ли в дому́ Дави́дові.
|
ћкw тaмw сэд0ша прест0ли на сyдъ, прест0ли въ домY дв7довэ.
|
|
6
|
6
|
|
Вопросі́те же я́же о ми́рі Ієрусали́ма, і оби́ліє лю́б'ящим тя.
|
Вопроси1те же ±же њ ми1рэ їеrли1ма: и3 nби1ліе лю1бzщымъ тS.
|
|
7
|
7
|
|
Бу́ди же мир в си́лі твоє́й, і оби́ліє в столпостіна́х твої́х.
|
Бyди же ми1ръ въ си1лэ твоeй, и3 nби1ліе въ столпостэнaхъ твои1хъ.
|
|
8
|
8
|
|
Ра́ди бра́тій мої́х і бли́жніх мої́х глаго́лах у́бо мир о тебі́.
|
Рaди брaтій мои1хъ и3 бли1жнихъ мои1хъ глаг0лахъ ќбw ми1ръ њ тебЁ.
|
|
9
|
9
|
|
До́му ра́ди Го́спода Бо́га на́шего взиска́х блага́я тебі́.
|
Д0му рaди гDа бGа нaшегw взыскaхъ бlг†z тебЁ.
|
|
Псалом 122
|
Pал0мъ рк7в
|
|
0
|
0
|
|
Піснь степе́ней, 122.
|
Пёснь степeней, Rк7в7.
|
|
1
|
1
|
|
К Тебі́ возведо́х о́чі мої́, живу́щему на небесі́.
|
Къ тебЁ возвед0хъ џчи мои2, живyщему на нб7си2.
|
|
2
|
2
|
|
Се, я́ко о́чі раб в руку́ госпо́дій свої́х, я́ко о́чі раби́ні в руку́ госпожі́ своєя́, та́ко о́чі на́ші ко Го́споду Бо́гу на́шему, до́ндеже уще́дрить ни.
|
СE, ћкw џчи р†бъ въ рукY госп0дій свои1хъ, ћкw џчи рабhни въ рукY госпожи2 своеS: тaкw џчи нaши ко гDу бGу нaшему, д0ндеже ўщeдритъ ны2.
|
|
3
|
3
|
|
Поми́луй нас, Го́споди, поми́луй нас, я́ко помно́гу іспо́лнихомся унічиже́нія;
|
Поми1луй нaсъ, гDи, поми1луй нaсъ, ћкw помн0гу и3сп0лнихомсz ўничижeніz:
|
|
4
|
4
|
|
найпа́че напо́лнися душа́ на́ша поноше́нія гобзу́ющих і унічиже́нія го́рдих.
|
наипaче нап0лнисz душA нaша поношeніz гобзyющихъ и3 ўничижeніz г0рдыхъ.
|
|
Псалом 123
|
Pал0мъ рк7г
|
|
0
|
0
|
|
Піснь степе́ней, 123.
|
Пёснь степeней, Rк7G.
|
|
1
|
1
|
|
Я́ко а́ще не Госпо́дь би бил в нас, — да рече́ть у́бо Ізра́їль,
|
Ћкw ѓще не гDь бы бhлъ въ нaсъ, да речeтъ ќбw ї}ль:
|
|
2
|
2
|
|
я́ко а́ще не Госпо́дь би бил в нас, внегда́ воста́ти челові́ком на ни, — у́бо живи́х поже́рли би́ша нас;
|
ћкw ѓще не гDь бы бhлъ въ нaсъ, внегдA востaти человёкwмъ на ны2, u5бо живhхъ пожeрли бhша нaсъ:
|
|
3
|
3
|
|
внегда́ прогні́ватися я́рості їх на ни, у́бо вода́ потопи́ла би нас.
|
внегдA прогнёватисz ћрости и4хъ на ны2, u5бо водA потопи1ла бы нaсъ.
|
|
4
|
4
|
|
Пото́к пре́йде душа́ на́ша;
|
Пот0къ прeйде душA нaша:
|
|
5
|
5
|
|
у́бо пре́йде душа́ на́ша во́ду непостоя́нную.
|
u5бо прeйде душA нaша в0ду непостоsнную.
|
|
6
|
6
|
|
Благослове́н Госпо́дь, І́же не даде́ нас в лови́тву зубо́м їх.
|
Блгcвeнъ гDь, и4же не дадE нaсъ въ лови1тву зубHмъ и4хъ.
|
|
7
|
7
|
|
Душа́ на́ша, я́ко пти́ця ізба́вися от сі́ті ловя́щих; сіть сокруши́ся, і ми ізба́влені би́хом.
|
ДушA нaша ћкw пти1ца и3збaвисz t сёти ловsщихъ: сёть сокруши1сz, и3 мы2 и3збaвлени бhхомъ.
|
|
8
|
8
|
|
По́мощ на́ша во і́м'я Го́спода, сотво́ршаго не́бо і зе́млю.
|
П0мощь нaша во и4мz гDа, сотв0ршагw нeбо и3 зeмлю.
|
|
1001
|
1001
|
|
Сла́ва:
|
Слaва:
|
|
Псалом 124
|
Pал0мъ рк7д
|
|
0
|
0
|
|
Піснь степе́ней, 124.
|
Пёснь степeней, Rк7д7.
|
|
1
|
1
|
|
Наді́ющіїся на Го́спода, я́ко гора́ Сіо́н; не подви́житься в вік живи́й во Ієрусали́мі.
|
Надёющіисz на гDа, ћкw горA сіHнъ: не подви1житсz въ вёкъ живhй во їеrли1мэ.
|
|
2
|
2
|
|
Го́ри о́крест єго́, і Госпо́дь о́крест люді́й Свої́х, отни́ні і до ві́ка.
|
Г0ры w4крестъ є3гw2, и3 гDь w4крестъ людjй свои1хъ, tнн7э и3 до вёка.
|
|
3
|
3
|
|
Я́ко не оста́вить Госпо́дь жезла́ грі́шних на жре́бій пра́ведних, я́ко да не про́струть пра́веднії в беззако́нія рук свої́х.
|
Ћкw не њстaвитъ гDь жезлA грёшныхъ на жрeбій првdныхъ, ћкw да не пр0струтъ првdніи въ беззакHніz рyкъ свои1хъ.
|
|
4
|
4
|
|
Ублажи́, Го́споди, благі́я і пра́вия се́рдцем.
|
Ўбlжи2, гDи, бlг‡z и3 пр†выz с®цемъ.
|
|
5
|
5
|
|
Уклоня́ющияся же в развраще́нія отведе́ть Госпо́дь с ді́лающими беззако́ніє; мир на Ізра́їля!
|
Ўклонsющыzсz же въ развращє1ніz tведeтъ гDь съ дёлающими беззак0ніе: ми1ръ на ї}лz.
|
|
Псалом 125
|
Pал0мъ рк7є
|
|
0
|
0
|
|
Піснь степе́ней, 125.
|
Пёснь степeней, Rк7е7.
|
|
1
|
1
|
|
Внегда́ возврати́ти Го́споду плін Сіо́нь, би́хом я́ко уті́шені.
|
ВнегдA возврати1ти гDу плёнъ сіHнь, бhхомъ ћкw ўтёшени.
|
|
2
|
2
|
|
Тогда́ іспо́лнишася ра́дости уста́ на́ша, і язи́к наш весе́лія; тогда́ реку́ть во язи́ціх: возвели́чил єсть Госпо́дь сотвори́ти с ни́ми.
|
ТогдA и3сп0лнишасz рaдости ўстA н†ша, и3 љзhкъ нaшъ весeліz: тогдA рекyтъ во kзhцэхъ: возвели1чилъ є4сть гDь сотвори1ти съ ни1ми.
|
|
3
|
3
|
|
Возвели́чил єсть Госпо́дь сотвори́ти с на́ми; би́хом веселя́щеся.
|
Возвели1чилъ є4сть гDь сотвори1ти съ нaми: бhхомъ веселsщесz.
|
|
4
|
4
|
|
Возврати́, Го́споди, пліне́ніє на́ше, я́ко пото́ки ю́гом.
|
Возврати2, гDи, плэнeніе нaше, ћкw пот0ки ю4гомъ.
|
|
5
|
5
|
|
Сі́ющії слеза́ми ра́достію по́жнуть.
|
Сёющіи слезaми, рaдостію п0жнутъ.
|
|
6
|
6
|
|
Ходя́щії хожда́ху і пла́кахуся, мета́юще сі́мена своя́; гряду́ще же при́йдуть ра́достію, взе́млюще рукоя́ті своя́.
|
Ходsщіи хождaху и3 плaкахусz, метaюще сёмена сво‰: грzдyще же пріи1дутъ рaдостію, взeмлюще руко‰ти сво‰.
|
|
Псалом 126
|
Pал0мъ рк7ѕ
|
|
0
|
0
|
|
Піснь степе́ней, 126.
|
Пёснь степeней, Rк7ѕ7.
|
|
1
|
1
|
|
А́ще не Госпо́дь сози́ждеть дом, всу́є труди́шася зи́ждущії; а́ще не Госпо́дь сохрани́ть град, всу́є бді стреги́й.
|
Ѓще не гDь сози1ждетъ д0мъ, всyе труди1шасz зи1ждущіи: ѓще не гDь сохрани1тъ грaдъ, всyе бдЁ стрегjй.
|
|
2
|
2
|
|
Всу́є вам єсть у́треневати; воста́нете по сіді́нії яду́щії хліб болі́зні, єгда́ дасть возлю́бленним Свої́м сон.
|
Всyе вaмъ є4сть ќтреневати: востaнете по сэдёніи kдyщіи хлёбъ болёзни, є3гдA дaстъ возлю1блєннымъ свои6мъ с0нъ.
|
|
3
|
3
|
|
Се, достоя́ніє Госпо́днє — си́нове, мзда — плода́ чре́вняго.
|
СE, достоsніе гDне сhнове, мздA плодA чрeвнzгw.
|
|
4
|
4
|
|
Я́ко стрі́ли в руці́ си́льнаго, та́ко си́нове оттрясе́нних.
|
Ћкw стрёлы въ руцЁ си1льнагw, тaкw сhнове tтрzсeнныхъ.
|
|
5
|
5
|
|
Блаже́н, і́же іспо́лнить жела́ніє своє́ от них; не постидя́ться, єгда́ глаго́лють враго́м свої́м во враті́х.
|
Бlжeнъ, и4же и3сп0лнитъ желaніе своE t ни1хъ: не постыдsтсz, є3гдA глаг0лютъ врагHмъ свои6мъ во вратёхъ.
|
|
Псалом 127
|
Pал0мъ рк7з
|
|
0
|
0
|
|
Піснь степе́ней, 127.
|
Пёснь степeней, Rк7з7.
|
|
1
|
1
|
|
Блаже́нні всі боя́щіїся Го́спода, ходя́щії в путе́х Єго́;
|
Бlжeни вси2 боsщіисz гDа, ходsщіи въ путeхъ є3гw2:
|
|
2
|
2
|
|
труди́ плодо́в [рук] твої́х сні́си; блаже́н єси́, і добро́ тебі́ бу́деть.
|
труды2 плодHвъ [рyкъ] твои1хъ снёси: бlжeнъ є3си2, и3 добро2 тебЁ бyдетъ.
|
|
3
|
3
|
|
Жена́ Твоя́, я́ко лоза́ плодови́та, в страна́х до́му твоєго́;
|
ЖенA твоS ћкw лозA плодови1та въ странaхъ д0му твоегw2:
|
|
4
|
4
|
|
си́нове твої́, я́ко новосажде́нія ма́сличная, о́крест трапе́зи твоєя́.
|
сhнове твои2 ћкw новосаждє1ніz м†сличнаz w4крестъ трапeзы твоеS.
|
|
5
|
5
|
|
Се, та́ко благослови́ться челові́к боя́йся Го́спода.
|
СE, тaкw бlгослови1тсz человёкъ боsйсz гDа.
|
|
6
|
6
|
|
Благослови́ть тя Госпо́дь от Сіо́на, і у́зриши блага́я Ієрусали́ма вся дні живота́ твоєго́,
|
Блгcви1тъ тS гDь t сіHна, и3 ќзриши бlг†z їеrли1ма вс‰ дни6 животA твоегw2,
|
|
7
|
7
|
|
і у́зриши си́ни сино́в твої́х; мир на Ізра́їля!
|
и3 ќзриши сhны сынHвъ твои1хъ: ми1ръ на ї}лz.
|
|
Псалом 128
|
Pал0мъ рк7и
|
|
0
|
0
|
|
Піснь степе́ней, 128.
|
Пёснь степeней, Rк7}.
|
|
1
|
1
|
|
Мно́жицею бра́шася со мно́ю от ю́ности моєя́, — да рече́ть у́бо Ізра́їль;
|
Мн0жицею брaшасz со мн0ю t ю4ности моеS, да речeтъ ќбw ї}ль:
|
|
2
|
2
|
|
мно́жицею бра́шася со мно́ю от ю́ности моєя́, і́бо не премого́ша м'я.
|
мн0жицею брaшасz со мн0ю t ю4ности моеS, и4бо не премог0ша мS.
|
|
3
|
3
|
|
На хребті́ моє́м ді́лаша грі́шници, продолжи́ша беззако́ніє своє́.
|
На хребтЁ моeмъ дёлаша грBшницы, продолжи1ша беззак0ніе своE.
|
|
4
|
4
|
|
Госпо́дь пра́веден ссіче́ ви́я грі́шников.
|
ГDь првdнъ ссэчE вы6z грёшникwвъ.
|
|
5
|
5
|
|
Да постидя́ться і возвратя́ться всп'ять всі ненави́дящії Сіо́на;
|
Да постыдsтсz и3 возвратsтсz вспsть вси2 ненави1дzщіи сіHна:
|
|
6
|
6
|
|
да бу́дуть, я́ко трава́ на здіх [на кро́віх], я́же пре́жде восторже́нія і́зсше;
|
да бyдутъ ћкw травA на здёхъ [на кр0вэхъ], ћже прeжде восторжeніz и4зсше:
|
|
7
|
7
|
|
Є́юже не іспо́лни руки́ своєя́ жняй, і ні́дра своєго́ рукоя́ті собира́яй;
|
є4юже не и3сп0лни руки2 своеS жнsй, и3 нёдра своегw2 руко‰ти собирazй:
|
|
8
|
8
|
|
і не рі́ша мимоходя́щії; благослове́ніє Госпо́днє на ви, благослови́хом ви во і́м'я Госпо́днє.
|
и3 не рёша мимоходsщіи: блгcвeніе гDне на вы2, благослови1хомъ вы2 во и4мz гDне.
|
|
1001
|
1001
|
|
Сла́ва:
|
Слaва:
|
|
Псалом 129
|
Pал0мъ рк7f
|
|
0
|
0
|
|
Піснь степе́ней, 129.
|
Пёснь степeней, Rк7f7.
|
|
1
|
1
|
|
Із глубини́ воззва́х к Тебі́, Го́споди; Го́споди, усли́ши глас мой.
|
И#з8 глубины2 воззвaхъ къ тебЁ, гDи: гDи, ўслhши глaсъ м0й.
|
|
2
|
2
|
|
Да бу́дуть у́ші Твої́ вне́млющі гла́су моле́нія моєго́.
|
Да бyдутъ ќши твои2 внeмлющэ глaсу молeніz моегw2.
|
|
3
|
3
|
|
А́ще беззако́нія на́зриши, Го́споди, Го́споди, кто постої́ть? Я́ко у Тебе́ очище́ніє єсть.
|
Ѓще беззакHніz нaзриши, гDи, гDи, кто2 постои1тъ; ћкw ў тебє2 њчищeніе є4сть.
|
|
4
|
4
|
|
І́мене ра́ди Твоєго́ потерпі́х* Тя, Го́споди, потерпі́ душа́ моя́ в сло́во Твоє́; упова́ душа́ моя́ на Го́спода.
|
И$мене рaди твоегw2 потерпёхъ тS, гDи, потерпЁ душA моS въ сл0во твоE: ўповA душA моS на гDа.
|
|
5
|
5
|
|
От стра́жі у́треннія до но́щі, от стра́жі у́треннія да упова́єть Ізра́їль на Го́спода;
|
T стрaжи ќтренніz до н0щи, t стрaжи ќтренніz да ўповaетъ ї}ль на гDа:
|
|
6
|
6
|
|
я́ко у Го́спода ми́лость, і мно́гоє у Него́ ізбавле́ніє; і Той ізба́вить Ізра́їля от всіх беззако́ній єго́.
|
ћкw ў гDа млcть, и3 мн0гое ў негw2 и3збавлeніе: и3 т0й и3збaвитъ ї}лz t всёхъ беззак0ній є3гw2.
|
|
Псалом 130
|
Pал0мъ рl
|
|
0
|
0
|
|
Піснь степе́ней, 130.
|
Пёснь степeней, Rl.
|
|
1
|
1
|
|
Го́споди, не вознесе́ся се́рдце моє́, ніже́ вознесо́стіся о́чі мої́; ніже́ ходи́х в вели́ких, ніже́ в ди́вних па́че мене́.
|
ГDи, не вознесeсz сeрдце моE, нижE вознес0стэсz џчи мои2: нижE ходи1хъ въ вели1кихъ, нижE въ ди1вныхъ пaче менє2.
|
|
2
|
2
|
|
А́ще не смиреному́дрствовах, но вознесо́х ду́шу мою́, я́ко отдоє́ноє на ма́тер свою́, та́ко возда́си на ду́шу мою́.
|
Ѓще не смиреномyдрствовахъ, но вознес0хъ дyшу мою2, ћкw tдоeное на мaтерь свою2, тaкw воздaси на дyшу мою2.
|
|
3
|
3
|
|
Да упова́єть Ізра́їль на Го́спода отни́ні і до ві́ка.
|
Да ўповaетъ ї}ль на гDа tнн7э и3 до вёка.
|
|
Псалом 131
|
Pал0мъ рlа
|
|
0
|
0
|
|
Піснь степе́ней, 131.
|
Пёснь степeней, Rl№.
|
|
1
|
1
|
|
Пом'яни́, Го́споди, Дави́да і всю кро́тость єго́;
|
Помzни2, гDи, дв7да и3 всю2 кр0тость є3гw2:
|
|
2
|
2
|
|
я́ко кля́тся Го́сподеві, обіща́ся Бо́гу Іа́ковлю;
|
ћкw клsтсz гDеви, њбэщaсz бGу їaкwвлю:
|
|
3
|
3
|
|
а́ще вни́ду в селе́ніє до́му моєго́, іли́ взи́ду на одр посте́лі моєя́;
|
ѓще вни1ду въ селeніе д0му моегw2, и3ли2 взhду на џдръ постeли моеS:
|
|
4
|
4
|
|
а́ще дам сон очи́ма мої́ма, і ві́ждома* мої́ма дрема́ніє, і поко́й скранія́ма* мої́ма;
|
ѓще дaмъ с0нъ nчи1ма мои1ма, и3 вёждома мои1ма дремaніе, и3 пок0й скраніaма мои1ма:
|
|
5
|
5
|
|
до́ндеже обря́щу мі́сто Го́сподеві, селе́ніє Бо́гу Іа́ковлю.
|
д0ндеже њбрsщу мёсто гDеви, селeніе бGу їaкwвлю.
|
|
6
|
6
|
|
Се, сли́шахом я во Євфра́фі, обріто́хом я в поля́х дубра́ви;
|
СE, слhшахомъ | во є3vфрafэ, њбрэт0хомъ | въ полsхъ дубрaвы:
|
|
7
|
7
|
|
вни́дем в селе́нія Єго́, поклоні́мся на мі́сто, іді́же стоя́сті но́зі Єго́.
|
вни1демъ въ селє1ніz є3гw2, поклони1мсz на мёсто, и3дёже стоsстэ н0зэ є3гw2.
|
|
8
|
8
|
|
Воскrни́, Го́споди, в поко́й Твой, Ти і киво́т святи́ні Твоєя́.
|
Воскrни2, гDи, въ пок0й тв0й, ты2 и3 ківHтъ с™hни твоеS.
|
|
9
|
9
|
|
Свяще́нници Твої́ облеку́ться пра́вдою, і преподо́бнії Твої́ возра́дуються.
|
Сщ7eнницы твои2 њблекyтсz прaвдою, и3 прпdбніи твои2 возрaдуютсz.
|
|
10
|
10
|
|
Дави́да ра́ди, раба́ Твоєго́, не отврати́ лице́ пома́заннаго Твоєго́.
|
Дв7да рaди рабA твоегw2, не tврати2 лицE помaзаннагw твоегw2.
|
|
11
|
11
|
|
Кля́тся Госпо́дь Дави́ду і́стиною, і не отве́ржеться єя́: от плода́ чре́ва твоєго́ посажду́ на престо́лі твоє́м.
|
Клsтсz гDь дв7ду и4стиною, и3 не tвeржетсz є3S: t плодA чрeва твоегw2 посаждY на прест0лэ твоeмъ.
|
|
12
|
12
|
|
А́ще сохраня́ть си́нове твої́ заві́т Мой і свиді́нія Моя́ сія́, ї́мже научу́ я, і си́нове їх до ві́ка ся́дуть на престо́лі твоє́м.
|
Ѓще сохранsтъ сhнове твои2 завётъ м0й и3 свидBніz мо‰ сі‰, и5мже научY |, и3 сhнове и4хъ до вёка сsдутъ на прест0лэ твоeмъ.
|
|
13
|
13
|
|
Я́ко ізбра́ Госпо́дь Сіо́на, ізво́ли ї в жили́ще Себі́.
|
Ћкw и3збрA гDь сіHна, и3зв0ли и5 въ жили1ще себЁ.
|
|
14
|
14
|
|
Сей поко́й Мой во вік ві́ка, зді вселю́ся, я́ко Ізво́лих ї.
|
Сeй пок0й м0й во вёкъ вёка, здЁ вселю1сz, ћкw и3зв0лихъ и5.
|
|
15
|
15
|
|
Лови́тву єго́ благословля́яй благословлю́, ни́щия єго́ наси́щу хлі́би;
|
Лови1тву є3гw2 блгcвлszй блгcвлю2, ни1щыz є3гw2 насhщу хлBбы:
|
|
16
|
16
|
|
свяще́нники єго́ облеку́ во спасе́ніє, і преподо́бнії єго́ ра́достію возра́дуються.
|
сщ7eнники є3гw2 њблекY во спcніе, и3 прпdбніи є3гw2 рaдостію возрaдуютсz.
|
|
17
|
17
|
|
Та́мо возращу́ рог Дави́дові, угото́вах світи́льник пома́занному моєму́.
|
Тaмw возращY р0гъ дв7дови, ўгот0вахъ свэти1лникъ помaзанному моемY.
|
|
18
|
18
|
|
Враги́ єго́ облеку́ студо́м, на нем же процвіте́ть святи́ня Моя́.
|
Враги2 є3гw2 њблекY студ0мъ, на нeмъ же процвэтeтъ с™hнz моS.
|
|
Псалом 132
|
Pал0мъ рlв
|
|
0
|
0
|
|
Піснь степе́ней, 132.
|
Пёснь степeней, Rlв7.
|
|
1
|
1
|
|
Се, что добро́, іли́ что красно́, но є́же жи́ти бра́тії вку́пі?
|
СE, что2 добро2, и3ли2 что2 красно2, но є4же жи1ти брaтіи вкyпэ;
|
|
2
|
2
|
|
Я́ко ми́ро на главі́, сходя́щеє на браду́, браду́ Ааро́ню, сходя́щеє на оме́ти оде́жди єго́;
|
Ћкw мЂро на главЁ, сходsщее на брадY, брадY ґарHню, сходsщее на nмeты nдeжды є3гw2:
|
|
3
|
3
|
|
я́ко роса́ аєрмо́нськая сходя́щая на го́ри Сіо́нськія; я́ко та́мо запові́да Госпо́дь благослове́ніє і живо́т до ві́ка.
|
ћкw росA ґермHнскаz сходsщаz на г0ры сіw6нскіz: ћкw тaмw заповёда гDь блгcвeніе и3 жив0тъ до вёка.
|
|
Псалом 133
|
Pал0мъ рlг
|
|
0
|
0
|
|
Піснь степе́ней, 133.
|
Пёснь степeней, RlG.
|
|
1
|
1
|
|
Се, ни́ні благослові́те Го́спода, всі раби́ Госпо́дні, стоя́щії в хра́мі Госпо́дні, во дво́ріх до́му Бо́га на́шего.
|
СE, нн7э благослови1те гDа, вси2 раби2 гDни, стоsщіи въ хрaмэ гDни, во дв0рэхъ д0му бGа нaшегw.
|
|
2
|
2
|
|
В но́щех воздіжі́те ру́ки ва́ша во свята́я і благослові́те Го́спода.
|
Въ н0щехъ воздэжи1те рyки вaшz во с™†z и3 благослови1те гDа.
|
|
3
|
3
|
|
Благослови́ть Тя Госпо́дь от Сіо́на, сотвори́вий не́бо і зе́млю.
|
Блгcви1тъ тS гDь t сіHна, сотвори1вый нeбо и3 зeмлю.
|
|
1001
|
1001
|
|
Сла́ва:
|
Слaва:
|
|
Псалом 134
|
Pал0мъ рlд
|
|
0
|
0
|
|
Аллилу́я, 134.
|
Ґллилyіа, Rlд7.
|
|
1
|
1
|
|
Хвалі́те і́м'я Госпо́днє, хвалі́те, раби́ Го́спода,
|
Хвали1те и4мz гDне, хвали1те, раби2 гDа,
|
|
2
|
2
|
|
стоя́щії во хра́мі Госпо́дні, во дво́ріх до́му Бо́га на́шего.
|
стоsщіи во хрaмэ гDни, во дв0рэхъ д0му бGа нaшегw.
|
|
3
|
3
|
|
Хвалі́те Го́спода, я́ко благ Госпо́дь; по́йте і́мені Єго́, я́ко добро́;
|
Хвали1те гDа, ћкw блaгъ гDь: п0йте и4мени є3гw2, ћкw добро2:
|
|
4
|
4
|
|
я́ко Іа́кова ізбра́ Себі́ Госпо́дь, Ізра́їля в достоя́ніє Себі́;
|
ћкw їaкwва и3збрA себЁ гDь, ї}лz въ достоsніе себЁ:
|
|
5
|
5
|
|
я́ко аз позна́х, я́ко ве́лій Госпо́дь, і Госпо́дь наш над всі́ми бо́ги;
|
ћкw ѓзъ познaхъ, ћкw вeлій гDь, и3 гDь нaшъ над8 всёми бHги:
|
|
6
|
6
|
|
вся, єли́ка восхоті́ Госпо́дь, сотвори́ на небесі́ і на землі́, в моря́х і во всіх бе́зднах.
|
вс‰, є3ли6ка восхотЁ гDь, сотвори2 на нб7си2 и3 на земли2, въ морsхъ и3 во всёхъ бeзднахъ.
|
|
7
|
7
|
|
Возводя́ о́блаки от послі́дніх землі́, мо́лнії в дождь сотвори́, ізводя́й ві́три от сокро́вищ Свої́х.
|
ВозводS w4блаки t послёднихъ земли2, мHлніи въ д0ждь сотвори2, и3зводsй вётры t сокр0вищъ свои1хъ.
|
|
8
|
8
|
|
І́же порази́ пе́рвенці єги́петськия от челові́ка до скота́;
|
И$же порази2 пeрвенцы є3гЂпєтскіz t человёка до скотA:
|
|
9
|
9
|
|
посла́ зна́менія і чудеса́ посреді́ тебе́, Єги́пте, на фарао́на і на вся раби́ єго́.
|
послA знaмєніz и3 чудесA посредЁ тебє2, є3гЂпте, на фараHна и3 на вс‰ рабы6 є3гw2.
|
|
10
|
10
|
|
І́же порази́ язи́ки мно́гі і ізби́ царі́ крі́пкі;
|
И$же порази2 kзhки мнHги и3 и3зби2 цари6 крBпки:
|
|
11
|
11
|
|
Сіо́на, царя́ Аморре́йська, і О́га, царя́ Васа́нська, і вся ца́рствія Ханаа́нська;
|
сиHна царS ґморрeйска и3 w4га царS васaнска, и3 вс‰ ц†рствіz хана†нска:
|
|
12
|
12
|
|
і даде́ зе́млю їх достоя́ніє, достоя́ніє Ізра́їлю лю́дем Свої́м.
|
и3 дадE зeмлю и4хъ достоsніе, достоsніе ї}лю лю1демъ свои6мъ.
|
|
13
|
13
|
|
Го́споди, і́м'я Твоє́ в вік, і па́м'ять Твоя́ в род і род;
|
ГDи, и4мz твоE въ вёкъ, и3 пaмzть твоS въ р0дъ и3 р0дъ:
|
|
14
|
14
|
|
я́ко суди́ти і́мать Госпо́дь лю́дем Свої́м, і о рабі́х Свої́х умо́литься.
|
ћкw суди1ти и4мать гDь лю1демъ свои6мъ, и3 њ рабёхъ свои1хъ ўм0литсz.
|
|
15
|
15
|
|
І́доли язи́к — сребро́ і зла́то, діла́ рук челові́чеських;
|
Јдwли kзы6къ сребро2 и3 злaто, дэлA рyкъ человёческихъ:
|
|
16
|
16
|
|
уста́ і́муть і не возглаго́лють; о́чі і́муть і не у́зрять;
|
ўстA и4мутъ, и3 не возглаг0лютъ: џчи и4мутъ, и3 не ќзрzтъ:
|
|
17
|
17
|
|
у́ші і́муть і не усли́шать; ніже́ бо єсть дух во усті́х їх.
|
ќши и4мутъ, и3 не ўслhшатъ: нижe бо є4сть дyхъ во ўстёхъ и4хъ.
|
|
18
|
18
|
|
Подо́бні їм да бу́дуть творя́щії я і всі наді́ющіїся на ня.
|
Под0бни и5мъ да бyдутъ творsщіи | и3 вси2 надёющіисz на нS.
|
|
19
|
19
|
|
До́ме Ізра́їлев, благослові́те Го́спода; до́ме Ааро́нь, благослові́те Го́спода; до́ме Леві́їн, благослові́те Го́спода;
|
Д0ме ї}левъ, благослови1те гDа: д0ме ґарHнь, благослови1те гDа: д0ме леvjинъ, благослови1те гDа:
|
|
20
|
20
|
|
боя́щіїся Го́спода, благослові́те Го́спода.
|
боsщіисz гDа, благослови1те гDа.
|
|
21
|
21
|
|
Благослове́н Госпо́дь от Сіо́на, живи́й во Ієрусали́мі.
|
Блгcвeнъ гDь t сіHна, живhй во їеrли1мэ.
|
|
Псалом 135
|
Pал0мъ рlє
|
|
0
|
0
|
|
Аллилу́я, 135.
|
Ґллилyіа, Rlе7.
|
|
1
|
1
|
|
Іспові́дайтеся Го́сподеві, я́ко Благ; я́ко в вік ми́лость Єго́.
|
И#сповёдайтесz гDеви, ћкw бlгъ: ћкw въ вёкъ млcть є3гw2.
|
|
2
|
2
|
|
Іспові́дайтеся Бо́гу бого́в; я́ко в вік ми́лость Єго́.
|
И#сповёдайтесz бGу богHвъ: ћкw въ вёкъ млcть є3гw2.
|
|
3
|
3
|
|
Іспові́дайтеся Го́сподеві господе́й; я́ко в вік ми́лость Єго́.
|
И#сповёдайтесz гDеви господeй: ћкw въ вёкъ млcть є3гw2.
|
|
4
|
4
|
|
Сотво́ршему чудеса́ ве́лія Єди́ному; я́ко в вік ми́лость Єго́.
|
Сотв0ршему чудесA вє1ліz є3ди1ному: ћкw въ вёкъ млcть є3гw2.
|
|
5
|
5
|
|
Сотво́ршему небеса́ ра́зумом; я́ко в вік ми́лость Єго́.
|
Сотв0ршему небесA рaзумомъ: ћкw въ вёкъ млcть є3гw2.
|
|
6
|
6
|
|
Утверди́вшему зе́млю на вода́х; я́ко в вік ми́лость Єго́.
|
Ўтверди1вшему зeмлю на водaхъ: ћкw въ вёкъ млcть є3гw2.
|
|
7
|
7
|
|
Сотво́ршему світи́ла ве́лія Єди́ному; я́ко в вік ми́лость Єго́;
|
Сотв0ршему свэти6ла вє1ліz є3ди1ному: ћкw въ вёкъ млcть є3гw2:
|
|
8
|
8
|
|
со́лнце во о́бласть дне; я́ко в вік ми́лость Єго́;
|
с0лнце во w4бласть днE: ћкw въ вёкъ млcть є3гw2:
|
|
9
|
9
|
|
луну́ і зві́зди во о́бласть но́щі; я́ко в вік ми́лость Єго́.
|
лунY и3 ѕвёзды во w4бласть н0щи: ћкw въ вёкъ млcть є3гw2.
|
|
10
|
10
|
|
Порази́вшему Єги́пта с пе́рвенці єго́; я́ко в вік ми́лость Єго́;
|
Порази1вшему є3гЂпта съ пeрвєнцы є3гw2: ћкw въ вёкъ млcть є3гw2:
|
|
11
|
11
|
|
і ізве́дшему Ізра́їля от среди́ їх; я́ко в вік ми́лость Єго́;
|
и3 и3звeдшему ї}лz t среды2 и4хъ: ћкw въ вёкъ млcть є3гw2:
|
|
12
|
12
|
|
руко́ю крі́пкою і ми́шцею висо́кою; я́ко в вік ми́лость Єго́.
|
рук0ю крёпкою и3 мhшцею выс0кою: ћкw въ вёкъ млcть є3гw2.
|
|
13
|
13
|
|
Разді́льшему Чермно́є мо́ре в разділе́нія; я́ко в вік ми́лость Єго́;
|
Раздёльшему чермн0е м0ре въ раздэлє1ніz: ћкw въ вёкъ млcть є3гw2:
|
|
14
|
14
|
|
і прове́дшему Ізра́їля посреді́ єго́; я́ко в вік ми́лость Єго́;
|
и3 провeдшему ї}лz посредЁ є3гw2: ћкw въ вёкъ млcть є3гw2:
|
|
15
|
15
|
|
і істря́сшему фарао́на і си́лу єго́ в мо́ре Чермно́є; я́ко в вік ми́лость Єго́.
|
и3 и3стрsсшему фараHна и3 си1лу є3гw2 въ м0ре чермн0е: ћкw въ вёкъ млcть є3гw2.
|
|
16
|
16
|
|
Прове́дшему лю́ди Своя́ в пусти́ні; я́ко в вік ми́лость Єго́.
|
Провeдшему лю1ди сво‰ въ пустhни: ћкw въ вёкъ млcть є3гw2.
|
|
17
|
17
|
|
Порази́вшему царі́ ве́лія; я́ко в вік ми́лость Єго́.
|
Порази1вшему цари6 вє1ліz: ћкw въ вёкъ млcть є3гw2.
|
|
18
|
18
|
|
І уби́вшему царі́ крі́пкія; я́ко в вік ми́лость Єго́;
|
И# ўби1вшему цари6 крBпкіz: ћкw въ вёкъ млcть є3гw2:
|
|
19
|
19
|
|
Сіо́на, царя́ Аморре́йська; я́ко в вік ми́лость Єго́;
|
сиHна царS ґморрeйска: ћкw въ вёкъ млcть є3гw2:
|
|
20
|
20
|
|
і О́га, царя́ Васа́нська; я́ко в вік ми́лость Єго́.
|
и3 w4га царS васaнска: ћкw въ вёкъ млcть є3гw2.
|
|
21
|
21
|
|
І да́вшему зе́млю їх достоя́ніє; я́ко в вік ми́лость Єго́;
|
И# дaвшему зeмлю и4хъ достоsніе: ћкw въ вёкъ млcть є3гw2:
|
|
22
|
22
|
|
достоя́ніє Ізра́їлю, рабу́ Своєму́; я́ко в вік ми́лость Єго́.
|
достоsніе ї}лю рабY своемY: ћкw въ вёкъ млcть є3гw2.
|
|
23
|
23
|
|
Я́ко во смире́нії на́шем пом'яну́ ни Госпо́дь; я́ко в вік ми́лость Єго́.
|
Ћкw во смирeніи нaшемъ помzнy ны гDь: ћкw въ вёкъ млcть є3гw2.
|
|
24
|
24
|
|
І ізба́вил ни єсть от враго́в на́ших; я́ко в вік ми́лость Єго́;
|
И# и3збaвилъ ны2 є4сть t врагHвъ нaшихъ: ћкw въ вёкъ млcть є3гw2:
|
|
25
|
25
|
|
дая́й пи́щу вся́кой пло́ті; я́ко в вік ми́лость Єго́.
|
даsй пи1щу всsкой пл0ти: ћкw въ вёкъ млcть є3гw2.
|
|
26
|
26
|
|
Іспові́дайтеся Бо́гу Небе́сному; я́ко в вік ми́лость Єго́.
|
И#сповёдайтесz бGу нбcному: ћкw въ вёкъ млcть є3гw2.
|
|
Псалом 136
|
Pал0мъ рlѕ
|
|
0
|
0
|
|
Дави́ду Ієремі́єм, 136.
|
Дв7ду їеремjемъ, Rlѕ7.
|
|
1
|
1
|
|
На ріка́х Вавило́нських, та́мо сідо́хом і пла́кахом, внегда́ пом'яну́ти нам Сіо́на;
|
На рэкaхъ вавmлHнскихъ, тaмw сэд0хомъ и3 плaкахомъ, внегдA помzнyти нaмъ сіHна:
|
|
2
|
2
|
|
на ве́рбіїх посреді́ єго́ обі́сихом орга́ни на́ша.
|
на вeрбіихъ посредЁ є3гw2 њбёсихомъ nргaны нaшz.
|
|
3
|
3
|
|
Я́ко та́мо вопроси́ша ни плі́ншії нас о словесі́х пі́сней, і ве́дшії нас о пі́нії; воспо́йте нам от пі́сней сіо́нських.
|
Ћкw тaмw вопроси1ша ны2 плёншіи нaсъ њ словесёхъ пёсней, и3 вeдшіи нaсъ њ пёніи: восп0йте нaмъ t пёсней сіHнскихъ.
|
|
4
|
4
|
|
Ка́ко воспоє́м піснь Госпо́дню на землі́ чужде́й?
|
Кaкw воспоeмъ пёснь гDню на земли2 чуждeй;
|
|
5
|
5
|
|
А́ще забу́ду тебе́, Ієрусали́ме, забве́нна бу́ди десни́ця моя́.
|
Ѓще забyду тебE, їеrли1ме, забвeна бyди десни1ца моS.
|
|
6
|
6
|
|
Прильпни́ язи́к мой горта́ні моєму́, а́ще не пом'яну́ тебе́, а́ще не предложу́ Ієрусали́ма, я́ко в нача́лі весе́лія моєго́.
|
Прильпни2 љзhкъ м0й гортaни моемY, ѓще не помzнY тебє2, ѓще не предложY їеrли1ма, ћкw въ начaлэ весeліz моегw2.
|
|
7
|
7
|
|
Пом'яни́, Го́споди, си́ни Едо́мськія в день Ієрусали́мль глаго́лющия: істоща́йте, істоща́йте до основа́ній єго́.
|
Помzни2, гDи, сhны є3дw6мскіz въ дeнь їеrли1мль глаг0лющыz: и3стощaйте, и3стощaйте до њсновaній є3гw2.
|
|
8
|
8
|
|
Дщи Вавило́ня окая́нная, блаже́н, і́же возда́сть тебі́ воздая́ніє твоє́, є́же воздала́ єси́ нам;
|
Дщи2 вавmлHнz њкаsннаz, бlжeнъ, и4же воздaстъ тебЁ воздаsніе твоE, є4же воздалA є3си2 нaмъ:
|
|
9
|
9
|
|
блаже́н, і́же і́меть і разбіє́ть младе́нці твоя́ о ка́мень.
|
бlжeнъ, и4же и4метъ и3 разбіeтъ младeнцы тво‰ њ кaмень.
|
|
1001
|
1001
|
|
Сла́ва:
|
Слaва:
|
|
Псалом 137
|
Pал0мъ рlз
|
|
0
|
0
|
|
Псало́м Дави́ду, Агге́я і Заха́рії, 137.
|
Pал0мъ дв7ду, ґггeа и3 захaріи, Rlз7.
|
|
1
|
1
|
|
Іспові́мся Тебі́, Го́споди, всім се́рдцем мої́м, і пред а́нгели воспою́ Тебі́, я́ко усли́шал єси́ вся глаго́ли уст мої́х;
|
И#сповёмсz тебЁ, гDи, всёмъ сeрдцемъ мои1мъ, и3 пред8 ѓгGлы воспою2 тебЁ, ћкw ўслhшалъ є3си2 вс‰ глаг0лы ќстъ мои1хъ:
|
|
2
|
2
|
|
поклоню́ся ко хра́му свято́му Твоєму́ і іспові́мся і́мені Твоєму́ о ми́лості Твоє́й і і́стині Твоє́й, я́ко возвели́чил єси́ над всім і́м'я Твоє́ свято́є.
|
поклоню1сz ко хрaму с™0му твоемY и3 и3сповёмсz и4мени твоемY њ млcти твоeй и3 и4стинэ твоeй, ћкw возвели1чилъ є3си2 над8 всёмъ и4мz твоE с™0е.
|
|
3
|
3
|
|
В о́ньже а́ще день призову́ Тя, ско́ро усли́ши м'я; умно́жиши м'я в душі́ моє́й си́лою Твоє́ю.
|
Въ џньже ѓще дeнь призовy тz, ск0рw ўслhши мS: ўмн0жиши мS въ души2 моeй си1лою твоeю.
|
|
4
|
4
|
|
Да іспові́дяться Тебі́, Го́споди, всі ца́ріє зе́мстії, я́ко усли́шаша вся глаго́ли уст Твої́х;
|
Да и3сповёдzтсz тебЁ, гDи, вси2 цaріе зeмстіи, ћкw ўслhшаша вс‰ гlг0лы ќстъ твои1хъ:
|
|
5
|
5
|
|
і да воспою́ть в путе́х Госпо́дніх, я́ко ве́лія сла́ва Госпо́дня;
|
и3 да воспою1тъ въ путeхъ гDнихъ, ћкw вeліz слaва гDнz:
|
|
6
|
6
|
|
я́ко висо́к Госпо́дь, і смире́нния призира́єть, і висо́кая іздале́ча вість.
|
ћкw выс0къ гDь, и3 смирє1нныz призирaетъ, и3 высHкаz и3здалeча вёсть.
|
|
7
|
7
|
|
А́ще пойду́ посреді́ ско́рби, живи́ши м'я; на гнів враг мої́х просте́рл єси́ ру́ку Твою́, і спасе́ м'я десни́ця Твоя́.
|
Ѓще пойдY посредЁ ск0рби, живи1ши мS: на гнёвъ вр†гъ мои1хъ простeрлъ є3си2 рyку твою2, и3 сп7сe мz десни1ца твоS.
|
|
8
|
8
|
|
Госпо́дь возда́сть за м'я; Го́споди, ми́лость Твоя́ во вік; діл руку́ Твоє́ю не пре́зри.
|
ГDь воздaстъ за мS: гDи, млcть твоS во вёкъ: дёлъ рукY твоє1ю не прeзри.
|
|
Псалом 138
|
Pал0мъ рlи
|
|
0
|
0
|
|
В коне́ць Дави́ду, псало́м Заха́ріїн, в разсі́янії, 138.
|
Въ конeцъ дв7ду, pал0мъ захaріинъ, въ разсёzніи, Rl}.
|
|
1
|
1
|
|
Го́споди, іскуси́л м'я єси́ і позна́л м'я єси́; Ти позна́л єси́ сіда́ніє моє́ і воста́ніє моє́.
|
ГDи, и3скуси1лъ мS є3си2 и3 познaлъ мS є3си2: ты2 познaлъ є3си2 сэдaніе моE и3 востaніе моE.
|
|
2
|
2
|
|
Ти разумі́л єси́ помишле́нія моя́ іздале́ча;
|
Ты2 разумёлъ є3си2 помышлє1ніz мо‰ и3здалeча:
|
|
3
|
3
|
|
стезю́ мою́ і у́же моє́ Ти єси́ ізслі́довал і вся путі́ моя́ прови́діл єси́.
|
стезю2 мою2 и3 ќже моE ты2 є3си2 и3зслёдовалъ и3 вс‰ пути6 мо‰ прови1дэлъ є3си2.
|
|
4
|
4
|
|
Я́ко ність льсти в язи́ці моє́м; се, Го́споди, Ти позна́л єси́
|
Ћкw нёсть льсти2 въ љзhцэ моeмъ: сE, гDи, ты2 познaлъ є3си2
|
|
5
|
5
|
|
вся послі́дняя і дре́вняя; Ти созда́л єси́ м'я і положи́л єси́ на мні ру́ку Твою́.
|
вс‰ послBднzz и3 дрє1внzz: ты2 создaлъ є3си2 мS и3 положи1лъ є3си2 на мнЁ рyку твою2.
|
|
6
|
6
|
|
Удиви́ся ра́зум Твой от мене́, утверди́ся, не возмогу́ к Нему́.
|
Ўдиви1сz рaзумъ тв0й t менє2, ўтверди1сz, не возмогY къ немY.
|
|
7
|
7
|
|
Ка́мо пойду́ от Ду́ха Твоєго́? І от лиця́ Твоєго́ ка́мо біжу́?
|
Кaмw пойдY t д¦а твоегw2; и3 t лицA твоегw2 кaмw бэжY;
|
|
8
|
8
|
|
А́ще взи́ду на не́бо, Ти та́мо єси́; а́ще сни́ду во ад, та́мо єси́.
|
Ѓще взhду на нб7о, ты2 тaмw є3си2: ѓще сни1ду во ѓдъ, тaмw є3си2.
|
|
9
|
9
|
|
А́ще возьму́ крилі́ мої́ ра́но і вселю́ся в послі́дніх мо́ря,
|
Ѓще возмY крилB мои2 рaнw и3 вселю1сz въ послёднихъ м0рz,
|
|
10
|
10
|
|
і та́мо бо рука́ Твоя́ наста́вить м'я, і удержи́ть м'я десни́ця Твоя́.
|
и3 тaмw бо рукA твоS настaвитъ мS, и3 ўдержи1тъ мS десни1ца твоS.
|
|
11
|
11
|
|
І ріх: єда́ тьма попере́ть м'я? І нощ просвіще́ніє в сла́дості моє́й.
|
И# рёхъ: є3дA тмA поперeтъ мS; и3 н0щь просвэщeніе въ слaдости моeй.
|
|
12
|
12
|
|
Я́ко тьма не помрачи́ться от Тебе́, і нощ я́ко день просвіти́ться; я́ко тьма єя́, та́ко і світ єя́.
|
Ћкw тмA не помрачи1тсz t тебє2, и3 н0щь ћкw дeнь просвэти1тсz: ћкw тмA є3S, тaкw и3 свётъ є3S.
|
|
13
|
13
|
|
Я́ко Ти созда́л [стяжа́л] єси́ утро́би моя́, восприя́л м'я єси́ із чре́ва ма́тере моєя́.
|
Ћкw ты2 создaлъ [стzжaлъ] є3си2 ўтрHбы мо‰, воспріsлъ мS є3си2 и3з8 чрeва мaтере моеS.
|
|
14
|
14
|
|
Іспові́мся Тебі́, я́ко стра́шно удиви́лся єси́; чу́дна діла́ Твоя́, і душа́ моя́ зна́єть зіло́.
|
И#сповёмсz тебЁ, ћкw стрaшнw ўдиви1лсz є3си2: ч{дна дэлA тво‰, и3 душA моS знaетъ ѕэлw2.
|
|
15
|
15
|
|
Не утаї́ся кость моя́ от Тебе́, ю́же сотвори́л єси́ в та́йні, і соста́в мой в преіспо́дніх землі́.
|
Не ўтаи1сz к0сть моS t тебє2, ю4же сотвори1лъ є3си2 въ тaйнэ, и3 состaвъ м0й въ преисп0днихъ земли2.
|
|
16
|
16
|
|
Несоді́ланноє моє́ ви́дісті о́чі Твої́, і в кни́зі Твоє́й всі напи́шуться; во днех сози́ждуться, і нікто́же в них.
|
Несодёланное моE ви1дэстэ џчи твои2, и3 въ кни1зэ твоeй вси2 напи1шутсz: во днeхъ сози1ждутсz, и3 никт0же въ ни1хъ.
|
|
17
|
17
|
|
Мні же зіло́ че́стні би́ша дру́зі Твої́, Бо́же, зіло́ утверди́шася влади́чествія їх;
|
Мнё же ѕэлw2 чeстни бhша дрyзи твои2, б9е, ѕэлw2 ўтверди1шасz владhчєствіz и4хъ:
|
|
18
|
18
|
|
ізочту́ їх, і па́че піска́ умно́жаться; воста́х, і єще́ єсьм с Тобо́ю.
|
и3зочтY и5хъ, и3 пaче пескA ўмн0жатсz: востaхъ, и3 є3щE є4смь съ тоб0ю.
|
|
19
|
19
|
|
А́ще ізбіє́ши грі́шники, Бо́же; му́жіє крове́й, уклоні́теся от мене́.
|
Ѓще и3збіeши грёшники, б9е: мyжіе кровeй, ўклони1тесz t менє2.
|
|
20
|
20
|
|
Я́ко ревни́ві єсте́ в помишле́ніїх, при́ймуть в суєту́ гра́ди Твоя́.
|
Ћкw ревни1ви є3стE въ помышлeніихъ, пріи1мутъ въ суетY грaды тво‰.
|
|
21
|
21
|
|
Не ненави́дящия ли Тя, Го́споди, возненави́діх, і о вразі́х Твої́х іста́ях?
|
Не ненави1дzщыz ли тS, гDи, возненави1дэхъ, и3 њ вразёхъ твои1хъ и3стazхъ;
|
|
22
|
22
|
|
Соверше́нною не́навистію возненави́діх я; во враги́ би́ша мі.
|
Совершeнною нeнавистію возненави1дэхъ |: во враги2 бhша ми2.
|
|
23
|
23
|
|
Іскуси́ м'я, Бо́же, і уві́ждь се́рдце моє́; істяжи́ м'я і разумі́й стезі́ моя́;
|
И#скуси1 мz, б9е, и3 ўвёждь сeрдце моE: и3стzжи1 мz и3 разумёй стєзи2 мо‰:
|
|
24
|
24
|
|
і виждь, а́ще путь беззако́нія во мні, і наста́ви м'я на путь ві́чен.
|
и3 ви1ждь, ѓще пyть беззак0ніz во мнЁ, и3 настaви мS на пyть вёченъ.
|
|
Псалом 139
|
Pал0мъ рlf
|
|
0
|
0
|
|
В коне́ць, псало́м Дави́ду, 139.
|
Въ конeцъ, pал0мъ дв7ду, Rlf7.
|
|
1
|
1
|
|
Ізми́ м'я, Го́споди, от челові́ка лука́ва, от му́жа непра́ведна ізба́ви м'я;
|
И#зми1 мz, гDи, t человёка лукaва, t мyжа непрaведна и3збaви мS:
|
|
2
|
2
|
|
і́же поми́слиша непра́вду в се́рдці, весь день ополча́ху бра́ні;
|
и5же помhслиша непрaвду въ сeрдцы, вeсь дeнь њполчaху бр†ни:
|
|
3
|
3
|
|
ізостри́ша язи́к свой, я́ко змії́н; яд а́спідов под устна́ми їх.
|
и3з8wстри1ша љзhкъ св0й ћкw ѕміи1нъ: ћдъ ѓспідовъ под8 ўстнaми и4хъ.
|
|
4
|
4
|
|
Сохрани́ м'я, Го́споди, із руки́ грі́шничі, от челові́к непра́ведних ізми́ м'я, і́же поми́слиша зап'я́ті стопи́ моя́.
|
Сохрани1 мz, гDи, и3з8 руки2 грёшничи, t человBкъ непрaведныхъ и3зми1 мz, и5же помhслиша запsти стwпы2 мо‰.
|
|
5
|
5
|
|
Скри́ша го́рдії сіть мні і у́жи, преп'я́ша сіть нога́ма мої́ма;
|
Скрhша г0рдіи сёть мнЁ и3 ќжы, препsша сёть ногaма мои1ма:
|
|
6
|
6
|
|
при стезі́ собла́зни положи́ша мі.
|
при стези2 соблaзны положи1ша ми2.
|
|
7
|
7
|
|
Ріх Го́сподеві: Бог мой єси́ Ти, внуши́, Го́споди, глас моле́нія моєго́.
|
Рёхъ гDеви: бGъ м0й є3си2 ты2, внуши2, гDи, глaсъ молeніz моегw2.
|
|
8
|
8
|
|
Го́споди, Го́споди! Си́ло спаcе́нія моєго́, осіни́л єси́ над главо́ю моє́ю в день бра́ні.
|
ГDи, гDи, си1ло спcніz моегw2, њсэни1лъ є3си2 над8 глав0ю моeю въ дeнь брaни.
|
|
9
|
9
|
|
Не преда́ждь мене́, Го́споди, от жела́нія моєго́ грі́шнику; поми́слиша на м'я, не оста́ви мене́, да не когда́ вознесу́ться.
|
Не предaждь менE, гDи, t желaніz моегw2 грёшнику: помhслиша на мS, не њстaви менE, да не когдA вознесyтсz.
|
|
10
|
10
|
|
Псало́м окруже́нія їх, труд усте́н їх покри́єть я.
|
Pал0мъ њкружeніz и4хъ, трyдъ ўстeнъ и4хъ покрhетъ |.
|
|
11
|
11
|
|
Паду́ть на них у́глія о́гненная, низложи́ши я во страсте́х, і не постоя́ть.
|
Падyтъ на ни1хъ ќгліz џгнєннаz, низложи1ши | во страстeхъ, и3 не постоsтъ.
|
|
12
|
12
|
|
Муж язи́чен не іспра́виться на землі́; му́жа непра́ведна зла́я улов'я́ть во істлі́ніє.
|
Мyжъ љзhченъ не и3спрaвитсz на земли2: мyжа непрaведна ѕл†z ўловsтъ во и3стлёніе.
|
|
13
|
13
|
|
Позна́х, я́ко сотвори́ть Госпо́дь суд ни́щим і месть убо́гим.
|
Познaхъ, ћкw сотвори1тъ гDь сyдъ ни1щымъ и3 мeсть ўбHгимъ.
|
|
14
|
14
|
|
Оба́че пра́веднії іспові́дяться і́мені Твоєму́, і вселя́ться пра́вії с лице́м Твої́м.
|
Nбaче првdніи и3сповёдzтсz и4мени твоемY, и3 вселsтсz прaвіи съ лицeмъ твои1мъ.
|
|
1001
|
1001
|
|
Сла́ва:
|
Слaва:
|
|
Псалом 140
|
Pал0мъ рм7
|
|
0
|
0
|
|
Псало́м Дави́ду, 140.
|
Pал0мъ дв7ду, Rм7.
|
|
1
|
1
|
|
Го́споди, воззва́х к Тебі́, усли́ши м'я; воньми́ гла́су моле́нія моєго́, внегда́ воззва́ти мі к Тебі́.
|
ГDи, воззвaхъ къ тебЁ, ўслhши мS: вонми2 глaсу молeніz моегw2, внегдA воззвaти ми2 къ тебЁ.
|
|
2
|
2
|
|
Да іспра́виться моли́тва моя́, я́ко кади́ло пред Тобо́ю; воздія́ніє руку́ моє́ю — же́ртва вече́рняя.
|
Да и3спрaвитсz моли1тва моS ћкw кади1ло пред8 тоб0ю: воздэsніе рукY моє1ю, жeртва вечeрнzz.
|
|
3
|
3
|
|
Положи́, Го́споди, хране́ніє усто́м мої́м і двер огражде́нія о устна́х мої́х.
|
Положи2, гDи, хранeніе ўстHмъ мои6мъ и3 двeрь њграждeніz њ ўстнaхъ мои1хъ.
|
|
4
|
4
|
|
Не уклони́ се́рдце моє́ в словеса́ лука́вствія — непщева́ти вини́ о грісі́х с челові́ки, ді́лающими беззако́ніє; і не сочту́ся со ізбра́нними їх.
|
Не ўклони2 сeрдце моE въ словесA лукaвствіz, непщевaти вины2 њ грэсёхъ съ челwвBки дёлающими беззак0ніе: и3 не сочтyсz со и3збрaнными и4хъ.
|
|
5
|
5
|
|
Нака́жеть м'я пра́ведник ми́лостію і обличи́ть м'я, єле́й же грі́шнаго да не нама́стить глави́ моєя́; я́ко єще́ і моли́тва моя́ во благоволе́ніїх їх.
|
Накaжетъ мS првdникъ ми1лостію и3 њбличи1тъ мS, є3лeй же грёшнагw да не намaститъ главы2 моеS: ћкw є3щE и3 моли1тва моS во благоволeніихъ и4хъ.
|
|
6
|
6
|
|
Поже́рти би́ша при ка́мені судії́ їх; усли́шаться глаго́ли мої́, я́ко возмого́ша [услади́шася].
|
Пожє1рты бhша при кaмени судіи6 и4хъ: ўслhшатсz глагHли мои2, ћкw возмог0ша [ўслади1шасz].
|
|
7
|
7
|
|
Я́ко то́лща землі́ просі́деся на землі́, расточи́шася ко́сті їх при а́ді.
|
Ћкw т0лща земли2 просёдесz на земли2, расточи1шасz кHсти и4хъ при ѓдэ.
|
|
8
|
8
|
|
Я́ко к Тебі́, Го́споди, Го́споди, о́чі мої́; на Тя упова́х, не отими́ ду́шу мою́;
|
Ћкw къ тебЁ, гDи, гDи, џчи мои2: на тS ўповaхъ, не tими2 дyшу мою2:
|
|
9
|
9
|
|
сохрани́ м'я от сі́ті, ю́же соста́виша мі, і от собла́зн ді́лающих беззако́ніє.
|
сохрани1 мz t сёти, ю4же состaвиша ми2, и3 t собл†знъ дёлающихъ беззак0ніе.
|
|
10
|
10
|
|
Паду́ть во мре́жу свою́ грі́шници; єди́н єсьм аз, до́ндеже прейду́.
|
Падyтъ во мрeжу свою2 грBшницы: є3ди1нъ є4смъ ѓзъ, д0ндеже прейдY.
|
|
Псалом 141
|
Pал0мъ рм7а
|
|
1
|
1
|
|
Ра́зума Дави́ду, внегда́ би́ти єму́ в верте́пі моля́щемуся, 141.
|
Рaзума дв7ду, внегдA бhти є3мY въ вертeпэ молsщемусz, Rм7№.
|
|
2
|
2
|
|
Гла́сом мої́м ко Го́споду воззва́х, гла́сом мої́м ко Го́споду помоли́хся.
|
Глaсомъ мои1мъ ко гDу воззвaхъ, глaсомъ мои1мъ ко гDу помоли1хсz.
|
|
3
|
3
|
|
Пролію́ пред Ним моле́ніє моє́, печа́ль мою́ пред Ним возвіщу́.
|
Пролію2 пред8 ни1мъ молeніе моE, печaль мою2 пред8 ни1мъ возвэщY.
|
|
4
|
4
|
|
Внегда́ ізчеза́ти от мене́ ду́ху моєму́, і Ти позна́л єси́ стезі́ моя́; на путі́ сем, по нему́же хожда́х, скри́ша сіть мні.
|
ВнегдA и3зчезaти t менє2 дyху моемY, и3 ты2 познaлъ є3си2 стєзи2 мо‰: на пути2 сeмъ, по немyже хождaхъ, скрhша сёть мнЁ.
|
|
5
|
5
|
|
Сматря́х одесну́ю і возгля́дах, і не бі зна́яй мене́; поги́бе бі́гство от мене́, і ність взиска́яй ду́шу мою́.
|
Сматрsхъ њдеснyю и3 возглsдахъ, и3 не бЁ знazй менE: поги1бе бёгство t менє2, и3 нёсть взыскazй дyшу мою2.
|
|
6
|
6
|
|
Воззва́х к Тебі́, Го́споди, ріх: Ти єси́ упова́ніє моє́, часть моя́ єси́ на землі́ живи́х.
|
Воззвaхъ къ тебЁ, гDи, рёхъ: ты2 є3си2 ўповaніе моE, чaсть моS є3си2 на земли2 живhхъ.
|
|
7
|
7
|
|
Воньми́ моле́нію моєму́, я́ко смири́хся зіло́; ізба́ви м'я от гоня́щих м'я, я́ко укріпи́шася па́че мене́.
|
Вонми2 молeнію моемY, ћкw смири1хсz ѕэлw2: и3збaви мS t гонsщихъ мS, ћкw ўкрепи1шасz* пaче менє2.
|
|
8
|
8
|
|
Ізведи́ із темни́ці ду́шу мою́, іспові́датися і́мені Твоєму́; мене́ ждуть пра́ведници, до́ндеже возда́си мні.
|
И#зведи2 и3з8 темни1цы дyшу мою2, и3сповёдатисz и4мени твоемY: менE ждyтъ првdницы, д0ндеже воздaси мнЁ.
|
|
Псалом 142
|
Pал0мъ рм7в
|
|
0
|
0
|
|
Псало́м Дави́ду, єгда́ гоня́ше єго́ Авессало́м, син єго́, 142.
|
Pал0мъ дв7ду, є3гдA гонsше є3го2 ґвессалHмъ сhнъ є3гw2, Rм7в7.
|
|
1
|
1
|
|
Го́споди, усли́ши моли́тву мою́, внуши́ моле́ніє моє́ во і́стині Твоє́й, усли́ши м'я в пра́вді Твоє́й;
|
ГDи, ўслhши моли1тву мою2, внуши2 молeніе моE во и4стинэ твоeй, ўслhши мS въ прaвдэ твоeй:
|
|
2
|
2
|
|
і не вни́ди в суд с рабо́м Твої́м, я́ко не оправди́ться пред Тобо́ю всяк живи́й.
|
и3 не вни1ди въ сyдъ съ раб0мъ твои1мъ, ћкw не њправди1тсz пред8 тоб0ю всsкъ живhй.
|
|
3
|
3
|
|
Я́ко погна́ враг ду́шу мою́; смири́л єсть в зе́млю живо́т мой; посади́л м'я єсть в те́мних, я́ко ме́ртвия ві́ка.
|
Ћкw погнA врaгъ дyшу мою2: смири1лъ є4сть въ зeмлю жив0тъ м0й: посади1лъ мS є4сть въ тeмныхъ, ћкw мє1ртвыz вёка.
|
|
4
|
4
|
|
І уни́ во мні дух мой, во мні см'яте́ся се́рдце моє́.
|
И# ўны2 во мнЁ дyхъ м0й, во мнЁ смzтeсz сeрдце моE.
|
|
5
|
5
|
|
Пом'яну́х дні дре́внія, поучи́хся во всіх ді́ліх Твої́х, в творе́ніїх руку́ Твоє́ю поуча́хся.
|
Помzнyхъ дни6 дрє1вніz, поучи1хсz во всёхъ дёлэхъ твои1хъ, въ творeніихъ рукY твоє1ю поучaхсz.
|
|
6
|
6
|
|
Возді́х к Тебі́ ру́ці мої́; душа́ моя́, я́ко земля́ безво́дная, Тебі́.
|
Воздёхъ къ тебЁ рyцэ мои2: душA моS ћкw землS безв0днаz тебЁ.
|
|
7
|
7
|
|
Ско́ро усли́ши м'я, Го́споди, ізчезе́ дух мой; не отврати́ лиця́ Твоєго́ от мене́, і уподо́блюся низходя́щим в ров.
|
Ск0рw ўслhши мS, гDи, и3зчезE дyхъ м0й: не tврати2 лицA твоегw2 t менє2, и3 ўпод0блюсz низходsщымъ въ р0въ.
|
|
8
|
8
|
|
Сли́шану сотвори́ мні зау́тра ми́лость Твою́, я́ко на Тя упова́х; скажи́ мні, Го́споди, путь, в о́ньже пойду́, я́ко к Тебі́ взях ду́шу мою́.
|
Слhшану сотвори2 мнЁ заyтра млcть твою2, ћкw на тS ўповaхъ: скажи2 мнЁ, гDи, пyть, въ џньже пойдY, ћкw къ тебЁ взsхъ дyшу мою2.
|
|
9
|
9
|
|
Ізми́ м'я от враг мої́х, Го́споди, к Тебі́ прибіго́х.
|
И#зми1 мz t вр†гъ мои1хъ, гDи, къ тебЁ прибэг0хъ.
|
|
10
|
10
|
|
Научи́ м'я твори́ти во́лю Твою́, я́ко Ти єси́ Бог мой; Дух Твой Благи́й наста́вить м'я на зе́млю пра́ву.
|
Научи1 мz твори1ти в0лю твою2, ћкw ты2 є3си2 бGъ м0й: д¦ъ тв0й бlгjй настaвитъ мS на зeмлю прaву.
|
|
11
|
11
|
|
І́мене Твоєго́ ра́ди, Го́споди, живи́ши м'я пра́вдою Твоє́ю; ізведе́ши от печа́лі ду́шу мою́;
|
И$мене твоегw2 рaди, гDи, живи1ши мS прaвдою твоeю: и3зведeши t печaли дyшу мою2:
|
|
12
|
12
|
|
і ми́лостію Твоє́ю потреби́ши враги́ моя́ і погуби́ши вся стужа́ющия душі́ моє́й; я́ко аз раб Твой єсьм.
|
и3 млcтію твоeю потреби1ши враги2 мо‰ и3 погуби1ши вс‰ стужaющыz души2 моeй: ћкw ѓзъ рaбъ тв0й є4смь.
|
|
1001
|
1001
|
|
Сла́ва:
|
Слaва:
|
|
Псалом 143
|
Pал0мъ рм7г
|
|
0
|
0
|
|
Псало́м Дави́ду, к Голіа́фу, 143.
|
Pал0мъ дв7ду, къ голіafу, Rм7G.
|
|
1
|
1
|
|
Благоcлове́н Госпо́дь Бог мой, науча́яй ру́ці мої́ на ополче́ніє, пе́рсти моя́ на брань.
|
Блгcвeнъ гDь бGъ м0й, научazй рyцэ мои2 на њполчeніе, пeрсты мо‰ на брaнь.
|
|
2
|
2
|
|
Ми́лость моя́ і прибі́жище моє́, Засту́пник мой і Ізба́витель мой, Защи́титель мой, і на Него́ упова́х; повину́яй лю́ди моя́ под м'я.
|
Млcть моS и3 прибёжище моE, застyпникъ м0й и3 и3збaвитель м0й, защи1титель м0й, и3 на него2 ўповaхъ: повинyzй лю1ди мо‰ под8 мS.
|
|
3
|
3
|
|
Го́споди, что єсть челові́к, я́ко позна́лся єси́ єму́? Іли́ син челові́ч, я́ко вміня́єши єго́?
|
ГDи, что2 є4сть человёкъ, ћкw познaлсz є3си2 є3мY; и3ли2 сhнъ человёчь, ћкw вмэнsеши є3гw2;
|
|
4
|
4
|
|
Челові́к суєті́ уподо́бися; дні́є єго́ — я́ко сінь прехо́дять.
|
Человёкъ суетЁ ўпод0бисz: днjе є3гw2 ћкw сёнь прех0дzтъ.
|
|
5
|
5
|
|
Го́споди, преклони́ небеса́ і сни́ди; косни́ся гора́м — і воздим'я́ться;
|
ГDи, преклони2 нб7сA, и3 сни1ди: косни1сz горaмъ, и3 воздымsтсz:
|
|
6
|
6
|
|
блесни́ мо́лнію — і разжене́ши я; посли́ стрі́ли Твоя́ — і см'яте́ши я.
|
блесни2 м0лнію, и3 разженeши |: посли2 стрёлы тво‰, и3 смzтeши |.
|
|
7
|
7
|
|
Посли́ ру́ку Твою́ с висоти́, ізми́ м'я і ізба́ви м'я от вод мно́гих, із руки́ сино́в чужди́х,
|
Посли2 рyку твою2 съ высоты2, и3зми1 мz и3 и3збaви мS t в0дъ мн0гихъ, и3з8 руки2 сынHвъ чужди1хъ,
|
|
8
|
8
|
|
ї́хже уста́ глаго́лаша суєту́, і десни́ця їх — десни́ця непра́вди.
|
и4хже ўстA глаг0лаша суетY, и3 десни1ца и4хъ десни1ца непрaвды.
|
|
9
|
9
|
|
Бо́же, піснь но́ву воспою́ Тебі́, во псалти́рі десятостру́ннім пою́ Тебі́;
|
Б9е, пёснь н0ву воспою2 тебЁ, во pалти1ри десzтострyннэмъ пою2 тебЁ:
|
|
10
|
10
|
|
даю́щему спасе́ніє царе́м, ізбавля́ющему Дави́да, раба́ Своєго́, от меча́ лю́та.
|
даю1щему спcніе царє1мъ, и3збавлsющему дв7да рабA своего2 t мечA лю1та.
|
|
11
|
11
|
|
Ізба́ви м'я і ізми́ м'я із руки́ сино́в чужди́х, ї́хже уста́ глаго́лаша суєту́, і десни́ця їх — десни́ця непра́вди;
|
И#збaви мS и3 и3зми1 мz и3з8 руки2 сынHвъ чужди1хъ, и4хже ўстA глаг0лаша суетY, и3 десни1ца и4хъ десни1ца непрaвды:
|
|
12
|
12
|
|
ї́хже си́нове їх — я́ко новосажде́нія водруже́ная в ю́ності своє́й, дще́рі їх удо́брени, преукра́шени, я́ко подо́біє хра́ма;
|
и4хже сhнове и4хъ ћкw новосаждє1ніz водружє1наz въ ю4ности своeй, дщє1ри и4хъ ўд0брєны, преукрaшєны ћкw под0біе хрaма:
|
|
13
|
13
|
|
храни́лища їх іспо́лнена, отрига́ющая от сего́ в сіє́; о́вці їх многопло́дни, мно́жащияся во ісхо́дищих свої́х; воло́ве їх то́лсті;
|
храни6лища и4хъ и3сп0лнєна, tрыг†ющаz t сегw2 въ сіE: џвцы и4хъ многоплHдны, мн0жащыzсz во и3сх0дищихъ свои1хъ: вол0ве и4хъ т0лсти:
|
|
14
|
14
|
|
ність паде́нія опло́ту, ніже́ прохо́да, ніже́ во́пля в сто́гнах їх.
|
нёсть падeніz њпл0ту, нижE прох0да, нижE в0плz въ ст0гнахъ и4хъ.
|
|
15
|
15
|
|
Ублажи́ша лю́ди, ї́мже сія́ суть; блаже́нні лю́діє, ї́мже Госпо́дь Бог їх.
|
Ўбlжи1ша лю1ди, и5мже сі‰ сyть: бlжeни лю1діе, и5мже гDь бGъ и4хъ.
|
|
Псалом 144
|
Pал0мъ рм7д
|
|
0
|
0
|
|
Хвала́ Дави́ду, 144.
|
ХвалA дв7ду, Rм7д7.
|
|
1
|
1
|
|
Вознесу́ Тя, Бо́же мой, Царю́ мой, і благословлю́ і́м'я Твоє́ в вік і в вік ві́ка.
|
Вознесy тz, б9е м0й, цRю2 м0й, и3 благословлю2 и4мz твоE въ вёкъ и3 въ вёкъ вёка.
|
|
2
|
2
|
|
На всяк день благословлю́ Тя, і восхвалю́ і́м'я Твоє́ в вік і в вік ві́ка.
|
На всsкъ дeнь благословлю1 тz, и3 восхвалю2 и4мz твоE въ вёкъ и3 въ вёкъ вёка.
|
|
3
|
3
|
|
Ве́лій Госпо́дь і хва́лен зіло́, і вели́чію Єго́ ність конця́.
|
Вeлій гDь и3 хвaленъ ѕэлw2, и3 вели1чію є3гw2 нёсть концA.
|
|
4
|
4
|
|
Род і род восхва́лять діла́ Твоя́ і си́лу Твою́ возвістя́ть;
|
Р0дъ и3 р0дъ восхвaлzтъ дэлA тво‰ и3 си1лу твою2 возвэстsтъ:
|
|
5
|
5
|
|
великолі́піє сла́ви святи́ні Твоєя́ возглаго́лють і чудеса́ Твоя́ пові́дять;
|
великолёпіе слaвы с™hни твоеS возглаг0лютъ и3 чудесA тво‰ повёдzтъ:
|
|
6
|
6
|
|
і си́лу стра́шних Твої́х реку́ть і вели́чіє Твоє́ пові́дять;
|
и3 си1лу стрaшныхъ твои1хъ рекyтъ и3 вели1чіе твоE повёдzтъ:
|
|
7
|
7
|
|
па́м'ять мно́жества бла́гости Твоєя́ отри́гнуть і пра́вдою Твоє́ю возра́дуються.
|
пaмzть мн0жества бlгости твоеS tрhгнутъ и3 прaвдою твоeю возрaдуютсz.
|
|
8
|
8
|
|
Щедр і ми́лостив Госпо́дь, долготерпіли́в і многоми́лостив.
|
Щeдръ и3 млcтивъ гDь, долготерпэли1въ и3 многомлcтивъ.
|
|
9
|
9
|
|
Благ Госпо́дь вся́чеським, і щедро́ти Єго́ на всіх ді́ліх Єго́.
|
Бlгъ гDь всsчєскимъ, и3 щедрHты є3гw2 на всёхъ дёлэхъ є3гw2.
|
|
10
|
10
|
|
Да іспові́дяться Тебі́, Го́споди, вся діла́ Твоя́, і преподо́бнії Твої́ да благослов'я́ть Тя;
|
Да и3сповёдzтсz тебЁ, гDи, вс‰ дэлA тво‰, и3 прпdбніи твои2 да благословsтъ тS:
|
|
11
|
11
|
|
сла́ву Ца́рствія Твоєго́ реку́ть і си́лу Твою́ возглаго́лють,
|
слaву цrтвіz твоегw2 рекyтъ и3 си1лу твою2 возглаг0лютъ,
|
|
12
|
12
|
|
сказа́ти синово́м челові́чеським си́лу Твою́ і сла́ву великолі́пія Ца́рствія Твоєго́.
|
сказaти сыновHмъ человёчєскимъ си1лу твою2 и3 слaву великолёпіz цrтвіz твоегw2.
|
|
13
|
13
|
|
Ца́рство Твоє́ — Ца́рство всіх віко́в, і влади́чество Твоє́ во вся́ком ро́ді і ро́ді. Ві́рен Госпо́дь во всіх словесі́х Свої́х і преподо́бен во всіх ді́ліх Свої́х.
|
Цrтво твоE цrтво всёхъ вэкHвъ, и3 вLчество твоE во всsкомъ р0дэ и3 р0дэ. Вёренъ гDь во всёхъ словесёхъ свои1хъ и3 прпdбенъ во всёхъ дёлэхъ свои1хъ.
|
|
14
|
14
|
|
Утвержда́єть Госпо́дь вся низпа́дающия і возставля́єть вся низве́рженния.
|
Ўтверждaетъ гDь вс‰ низпaдающыz и3 возставлsетъ вс‰ низвeржєнныz.
|
|
15
|
15
|
|
О́чі всіх на Тя упова́ють, і Ти дає́ши їм пи́щу во благовре́менії;
|
Џчи всёхъ на тS ўповaютъ, и3 ты2 даeши и5мъ пи1щу во благоврeменіи:
|
|
16
|
16
|
|
отверза́єши Ти ру́ку Твою́ і ісполня́єши вся́коє живо́тно благоволе́нія.
|
tверзaеши ты2 рyку твою2 и3 и3сполнsеши всsкое жив0тно бlговолeніz.
|
|
17
|
17
|
|
Пра́веден Госпо́дь во всіх путе́х Свої́х і преподо́бен во всіх ді́ліх Свої́х.
|
Првdнъ гDь во всёхъ путeхъ свои1хъ и3 прпdбенъ во всёхъ дёлэхъ свои1хъ.
|
|
18
|
18
|
|
Близ Госпо́дь всім призива́ющим Єго́, всім призива́ющим Єго́ во і́стині;
|
Бли1з8 гDь всBмъ призывaющымъ є3го2, всBмъ призывaющымъ є3го2 во и4стинэ:
|
|
19
|
19
|
|
во́лю боя́щихся Єго́ сотвори́ть, і моли́тву їх усли́шить, і спасе́ть я.
|
в0лю боsщихсz є3гw2 сотвори1тъ, и3 моли1тву и4хъ ўслhшитъ, и3 сп7сeтъ |.
|
|
20
|
20
|
|
Храни́ть Госпо́дь вся лю́б'ящия Єго́, і вся грі́шники потреби́ть.
|
Храни1тъ гDь вс‰ лю1бzщыz є3го2, и3 вс‰ грёшники потреби1тъ.
|
|
21
|
21
|
|
Хвалу́ Госпо́дню возглаго́лють уста́ моя́; і да благослови́ть вся́ка плоть і́м'я свято́є Єго́ в вік і в вік ві́ка.
|
ХвалY гDню возглаг0лютъ ўстA мо‰: и3 да благослови1тъ всsка пл0ть и4мz с™0е є3гw2 въ вёкъ и3 въ вёкъ вёка.
|
|
1001
|
1001
|
|
Сла́ва:
|
Слaва:
|
|
Псалом 145
|
Pал0мъ рм7є
|
|
0
|
0
|
|
Аллилу́я, Агге́я і Заха́рії, 145.
|
Ґллилyіа, ґггeа и3 захaріи, Rм7е7.
|
|
1
|
1
|
|
Хвали́, душе́ моя́, Го́спода;
|
Хвали2, душE моS, гDа:
|
|
2
|
2
|
|
восхвалю́ Го́спода в животі́ моє́м, пою́ Бо́гу моєму́, до́ндеже єсьм.
|
восхвалю2 гDа въ животЁ моeмъ, пою2 бGу моемY, д0ндеже є4смь.
|
|
3
|
3
|
|
Не наді́йтеся на кня́зі, на си́ни челові́чеськія, в ни́хже ність спаcе́нія.
|
Не надёйтесz на кн‰зи, на сhны человёчєскіz, въ ни1хже нёсть спcніz.
|
|
4
|
4
|
|
Ізи́деть дух єго́, і возврати́ться в зе́млю свою́; в той день поги́бнуть вся помишле́нія єго́.
|
И#зhдетъ дyхъ є3гw2, и3 возврати1тсz въ зeмлю свою2: въ т0й дeнь поги1бнутъ вс‰ помышлє1ніz є3гw2.
|
|
5
|
5
|
|
Блаже́н, єму́же Бог Іа́ковль помо́щник єго́, упова́ніє єго́ на Го́спода Бо́га своєго́,
|
Бlжeнъ, є3мyже бGъ їaкwвль пом0щникъ є3гw2, ўповaніе є3гw2 на гDа бGа своего2,
|
|
6
|
6
|
|
сотво́ршаго не́бо і зе́млю, мо́ре і вся, я́же в них; храня́щаго і́стину в вік,
|
сотв0ршаго нeбо и3 зeмлю, м0ре, и3 вс‰, ±же въ ни1хъ: хранsщаго и4стину въ вёкъ,
|
|
7
|
7
|
|
творя́щаго суд оби́димим, даю́щаго пи́щу а́лчущим. Госпо́дь ріши́ть окова́нния;
|
творsщаго сyдъ њби6димымъ, даю1щаго пи1щу ѓлчущымъ. ГDь рэши1тъ њков†нныz:
|
|
8
|
8
|
|
Госпо́дь умудря́єть сліпці́; Госпо́дь возво́дить низве́рженния; Госпо́дь лю́бить пра́ведники.
|
гDь ўмудрsетъ слэпцы2: гDь возв0дитъ низвeржєнныz: гDь лю1битъ првdники.
|
|
9
|
9
|
|
Госпо́дь храни́ть прише́лці, си́ра і вдову́ при́йметь, і путь грі́шних погуби́ть.
|
ГDь храни1тъ пришeлцы, си1ра и3 вдовY пріи1метъ, и3 пyть грёшныхъ погуби1тъ.
|
|
10
|
10
|
|
Воцари́ться Госпо́дь во вік, Бог Твой, Сіо́не, в род і род.
|
ВоцRи1тсz гDь во вёкъ, бGъ тв0й, сіHне, въ р0дъ и3 р0дъ.
|
|
Псалом 146
|
Pал0мъ рм7ѕ
|
|
0
|
0
|
|
Аллилу́я, 146.
|
Ґллилyіа, Rм7ѕ7.
|
|
1
|
1
|
|
Хвалі́те Го́спода, я́ко благ псало́м; Бо́гові на́шему да услади́ться хвале́ніє.
|
Хвали1те гDа, ћкw бlгъ pал0мъ: бGови нaшему да ўслади1тсz хвалeніе.
|
|
2
|
2
|
|
Зи́ждай Ієрусали́ма Госпо́дь; разсі́янія Ізра́їлєва собере́ть;
|
Зи1ждай їеrли1ма гDь: разсBzніz ї}лєва соберeтъ:
|
|
3
|
3
|
|
ізціля́яй сокруше́нния се́рдцем і об'язу́яй сокруше́нія їх;
|
и3зцэлszй сокрушє1нныz сeрдцемъ и3 њбzзyzй сокрушє1ніz и4хъ:
|
|
4
|
4
|
|
ізчита́яй мно́жество звізд, і всім їм імена́ нарица́яй.
|
и3зчитazй мн0жество ѕвёздъ, и3 всBмъ и5мъ и3менA нарицazй.
|
|
5
|
5
|
|
Ве́лій Госпо́дь наш, і ве́лія крі́пость Єго́, і ра́зума Єго́ ність числа́.
|
Вeлій гDь нaшъ, и3 вeліz крёпость є3гw2, и3 рaзума є3гw2 нёсть числA.
|
|
6
|
6
|
|
Приє́мляй кро́ткия Госпо́дь, смиря́яй же грі́шники до землі́.
|
Пріeмлzй крHткіz гDь, смирszй же грёшники до земли2.
|
|
7
|
7
|
|
Начні́те Го́сподеві во іспові́данії, по́йте Бо́гові на́шему в гу́слех;
|
Начни1те гDеви во и3сповёданіи, п0йте бGови нaшему въ гyслехъ:
|
|
8
|
8
|
|
одіва́ющему не́бо о́блаки, уготовля́ющему землі́ дождь; прозяба́ющему на гора́х траву́ і злак на слу́жбу челові́ком;
|
њдэвaющему нeбо w4блаки, ўготовлsющему земли2 д0ждь: прозzбaющему на горaхъ травY и3 ѕлaкъ на слyжбу человёкwмъ:
|
|
9
|
9
|
|
даю́щему ското́м пи́щу їх і птенце́м вра́новим, призива́ющим Єго́.
|
даю1щему скотHмъ пи1щу и4хъ, и3 птенцє1мъ врaнwвымъ призывaющымъ є3го2.
|
|
10
|
10
|
|
Не в си́лі ко́нстій восхо́щеть, ніже́ в ли́стіх му́жеських благоволи́ть;
|
Не въ си1лэ к0нстэй восх0щетъ, нижE въ лhстэхъ мyжескихъ бlговоли1тъ:
|
|
11
|
11
|
|
благоволи́ть Госпо́дь в боя́щихся Єго́ і во упова́ющих на ми́лость Єго́.
|
бlговоли1тъ гDь въ боsщихсz є3гw2 и3 во ўповaющихъ на млcть є3гw2.
|
|
Псалом 147
|
Pал0мъ рм7з
|
|
0
|
0
|
|
Аллилу́я, Агге́я і Заха́рії, 147.
|
Ґллилyіа, ґггeа и3 захaріи, Rм7з7.
|
|
1
|
1
|
|
Похвали́, Ієрусали́ме, Го́спода, хвали́ Бо́га Твоєго́, Сіо́не;
|
Похвали2, їеrли1ме, гDа, хвали2 бGа твоего2, сіHне:
|
|
2
|
2
|
|
я́ко укріпи́ вереї́ врат Твої́х, благослови́ си́ни Твоя́ в Тебі́.
|
ћкw ўкрэпи2 верєи2 врaтъ твои1хъ, блгcви2 сhны тво‰ въ тебЁ.
|
|
3
|
3
|
|
Полага́яй преді́ли Твоя́ мир, і ту́ка пшени́чна насища́яй Тя;
|
Полагazй предёлы тво‰ ми1ръ, и3 тyка пшени1чна насыщazй тS:
|
|
4
|
4
|
|
посила́яй сло́во Своє́ землі́, до ско́рости тече́ть сло́во Єго́,
|
посылazй сл0во своE земли2, до ск0рости течeтъ сл0во є3гw2,
|
|
5
|
5
|
|
даю́щаго сніг Свой, я́ко во́лну*, мглу — я́ко пе́пел посипа́ющаго,
|
даю1щагw снёгъ св0й ћкw в0лну, мглY ћкw пeпелъ посыпaющагw,
|
|
6
|
6
|
|
мета́ющаго го́лоть* Свой, я́ко хлі́би; проти́ву лиця́ мра́за* Єго́ кто постої́ть?
|
метaющагw г0лоть св0й ћкw хлёбы: проти1ву лицA мрaза є3гw2 кто2 постои1тъ;
|
|
7
|
7
|
|
По́слеть сло́во Своє́, і іста́єть я; дхнеть дух Єго́, і потеку́ть во́ди.
|
П0слетъ сл0во своE, и3 и3стaетъ |: дхнeтъ дyхъ є3гw2, и3 потекyтъ в0ды.
|
|
8
|
8
|
|
Возвіща́яй сло́во Своє́ Іа́кову, оправда́нія і судьби́ Своя́ Ізра́їлеві;
|
Возвэщazй сл0во своE їaкwву, њправд†ніz и3 судбы6 сво‰ ї}леви:
|
|
9
|
9
|
|
не сотвори́ та́ко вся́кому язи́ку, і судьби́ Своя́ не яви́ їм.
|
не сотвори2 тaкw всsкому kзhку, и3 судбы6 сво‰ не kви2 и5мъ.
|
|
1001
|
1001
|
|
Сла́ва:
|
Слaва:
|
|
Псалом 148
|
Pал0мъ рм7и
|
|
0
|
0
|
|
Аллилу́я, Агге́я і Заха́рії, 148.
|
Ґллилyіа, ґггeа и3 захaріи, Rм7}.
|
|
1
|
1
|
|
Хвалі́те Го́спода с небе́с, хвалі́те Єго́ в ви́шніх.
|
Хвали1те гDа съ нб7съ, хвали1те є3го2 въ вhшнихъ.
|
|
2
|
2
|
|
Хвалі́те Єго́ всі а́нгели Єго́; хвалі́те Єго́, вся си́ли Єго́.
|
Хвали1те є3го2 вси2 ѓгGли є3гw2: хвали1те є3го2, вс‰ си6лы є3гw2.
|
|
3
|
3
|
|
Хвалі́те Єго́, со́лнце і луна́; хвалі́те Єго́ вся зві́зди і світ.
|
Хвали1те є3го2, с0лнце и3 лунA: хвали1те є3го2 вс‰ ѕвёзды и3 свётъ.
|
|
4
|
4
|
|
Хвалі́те Єго́, небеса́ небе́с, і вода́, я́же преви́ше небе́с.
|
Хвали1те є3го2, нб7сA нб7съ и3 водA, ћже превhше небeсъ.
|
|
5
|
5
|
|
Да восхва́лять і́м'я Госпо́днє; я́ко Той рече́ — і би́ша; Той повелі́ — і созда́шася.
|
Да восхвaлzтъ и4мz гDне: ћкw т0й речE, и3 бhша: т0й повелЁ, и3 создaшасz.
|
|
6
|
6
|
|
Поста́ви я в вік і в вік ві́ка; повелі́ніє положи́, і не ми́мо і́деть.
|
Постaви | въ вёкъ и3 въ вёкъ вёка: повелёніе положи2, и3 не ми1мw и4детъ.
|
|
7
|
7
|
|
Хвалі́те Го́спода от землі́, змі́єве і вся бе́здни;
|
Хвали1те гDа t земли2, ѕмjеве и3 вс‰ бє1здны:
|
|
8
|
8
|
|
огнь, град, сніг, го́лоть, дух бу́рен, творя́щая сло́во Єго́;
|
џгнь, грaдъ, снёгъ, г0лоть, дyхъ бyренъ, твор‰щаz сл0во є3гw2:
|
|
9
|
9
|
|
го́ри і всі хо́лми, древа́ плодоно́сна і всі ке́дри;
|
г0ры и3 вси2 х0лми, древA плодонHсна и3 вси2 кeдри:
|
|
10
|
10
|
|
зві́ріє і всі ско́ти, га́ди і пти́ці перна́ти;
|
ѕвёріе и3 вси2 ск0ти, гaди и3 пти6цы перн†ты:
|
|
11
|
11
|
|
ца́ріє зе́мстії і всі лю́діє, кня́зі і всі судії́ зе́мстії;
|
цaріе зeмстіи и3 вси2 лю1діе, кн‰зи и3 вси2 судіи6 зeмстіи:
|
|
12
|
12
|
|
ю́ноші і ді́ви, ста́рці с ю́нотами.
|
ю4нwши и3 дBвы, стaрцы съ ю4нотами.
|
|
13
|
13
|
|
Да восхва́лять і́м'я Госпо́днє; я́ко вознесе́ся і́м'я Того́ Єди́наго, іспові́даніє Єго́ на землі́ і на небесі́.
|
Да восхвaлzтъ и4мz гDне: ћкw вознесeсz и4мz тогw2 є3ди1нагw, и3сповёданіе є3гw2 на земли2 и3 на нб7си2.
|
|
14
|
14
|
|
І вознесе́ть рог люді́й Свої́х; піснь всім преподо́бним Єго́, синово́м Ізра́їлевим, лю́дем приближа́ющимся Єму́.
|
И# вознесeтъ р0гъ людjй свои1хъ: пёснь всBмъ прпdбнымъ є3гw2, сыновHмъ ї}лєвымъ, лю1демъ приближaющымсz є3мY.
|
|
Псалом 149
|
Pал0мъ рм7f
|
|
0
|
0
|
|
Аллилу́я, 149.
|
Ґллилyіа, Rм7f7.
|
|
1
|
1
|
|
Воспо́йте Го́сподеві піснь но́ву; хвале́ніє Єго́ в це́ркві преподо́бних.
|
Восп0йте гDеви пёснь н0ву: хвалeніе є3гw2 въ цRкви прпdбныхъ.
|
|
2
|
2
|
|
Да возвесели́ться Ізра́їль о сотво́ршем Єго́, і си́нове Сіо́ні возра́дуються о Царі́ своє́м.
|
Да возвесели1тсz ї}ль њ сотв0ршемъ є3го2, и3 сhнове сіHни возрaдуютсz њ цRи2 своeмъ.
|
|
3
|
3
|
|
Да восхва́лять і́м'я Єго́ в ли́ці, в тимпа́ні і псалти́рі да пою́ть Єму́.
|
Да восхвaлzтъ и4мz є3гw2 въ ли1цэ, въ тmмпaнэ и3 pалти1ри да пою1тъ є3мY.
|
|
4
|
4
|
|
Я́ко благоволи́ть Госпо́дь в лю́дех Свої́х, і вознесе́ть кро́ткия во спасе́ніє.
|
Ћкw бlговоли1тъ гDь въ лю1дехъ свои1хъ, и3 вознесeтъ крHткіz во спcніе.
|
|
5
|
5
|
|
Восхва́ляться преподо́бнії во сла́ві і возра́дуються на ло́жах свої́х.
|
Восхвaлzтсz прпdбніи во слaвэ и3 возрaдуютсz на л0жахъ свои1хъ.
|
|
6
|
6
|
|
Возноше́нія Бо́жия в горта́ні їх, і мечі́ обою́ду остри́ в рука́х їх;
|
Возношє1ніz б9іz въ гортaни и4хъ, и3 мечи6 nбою1ду nстры2 въ рукaхъ и4хъ:
|
|
7
|
7
|
|
сотвори́ти отмще́ніє во язи́ціх, обличе́нія в лю́дех;
|
сотвори1ти tмщeніе во kзhцэхъ, њбличє1ніz въ лю1дехъ:
|
|
8
|
8
|
|
св'яза́ти царі́ їх пу́ти, і сла́вния їх ручни́ми око́ви желі́зними;
|
свzзaти цари6 и4хъ п{ты, и3 сл†вныz и4хъ ручнhми њкHвы желёзными:
|
|
9
|
9
|
|
сотвори́ти в них суд напи́сан. Сла́ва сія́ бу́деть всім преподо́бним Єго́.
|
сотвори1ти въ ни1хъ сyдъ напи1санъ. Слaва сіS бyдетъ всBмъ прпdбнымъ є3гw2.
|
|
Псалом 150
|
Pал0мъ рн7
|
|
0
|
0
|
|
Аллилу́я, 150.
|
Ґллилyіа, Rн7.
|
|
1
|
1
|
|
Хвалі́те Бо́га во святи́х Єго́, хвалі́те Єго́ во утверже́нії си́ли Єго́;
|
Хвали1те бGа во с™hхъ є3гw2, хвали1те є3го2 во ўтвержeніи си1лы є3гw2:
|
|
2
|
2
|
|
хвалі́те Єго́ на си́лах [в си́лах] Єго́, хвалі́те єго́ по мно́жеству вели́чествія Єго́;
|
хвали1те є3го2 на си1лахъ [въ си1лахъ] є3гw2, хвали1те є3го2 по мн0жеству вели1чествіz є3гw2:
|
|
3
|
3
|
|
хвалі́те Єго́ во гла́сі тру́бнім, хвалі́те Єго́ во псалти́рі і гу́слех;
|
хвали1те є3го2 во глaсэ трyбнэмъ, хвали1те є3го2 во pалти1ри и3 гyслехъ:
|
|
4
|
4
|
|
хвалі́те Єго́ в тимпа́ні і ли́ці, хвалі́те Єго́ во стру́нах і орга́ні;
|
хвали1те є3го2 въ тmмпaнэ и3 ли1цэ, хвали1те є3го2 во стрyнахъ и3 nргaнэ:
|
|
5
|
5
|
|
хвалі́те Єго́ в кимва́ліх доброгла́сних, хвалі́те Єго́ в кимва́ліх восклица́нія.
|
хвали1те є3го2 въ кmмвaлэхъ доброглaсныхъ, хвали1те є3го2 въ кmмвaлэхъ восклицaніz.
|
|
6
|
6
|
|
Вся́коє диха́ніє да хва́лить Го́спода.
|
Всsкое дыхaніе да хвaлитъ гDа.
|
|
1001
|
1001
|
|
Сла́ва:
|
Слaва:
|
|
Псалом 151
|
Pал0мъ рн7а
|
|
0
|
0
|
|
Сей псало́м осо́б пи́сан, Дави́дов, і вні числа́ 150 псалмо́в, внегда́ єдинобо́рствоваше на Голіа́фа
|
Сeй pал0мъ њс0бь пи1санъ, дв7довъ, и3 внЁ числA Rн7 pалмHвъ, внегдA є3диноб0рствоваше на голіafа
|
|
1
|
1
|
|
Мал біх в бра́тії моє́й і ю́нший в дому́ отця́ моєго́; пасо́х о́вці отця́ моєго́.
|
Мaлъ бёхъ въ брaтіи моeй и3 ю4ншій въ домY nтцA моегw2: пас0хъ џвцы nтцA моегw2.
|
|
2
|
2
|
|
Ру́ці мої́ сотвори́сті орга́н, і пе́рсти мої́ соста́виша псалти́р.
|
Рyцэ мои2 сотвори1стэ nргaнъ, и3 пeрсты мои2 состaвиша pалти1рь.
|
|
3
|
3
|
|
І кто возвісти́ть Го́сподеві моєму́? Сам Госпо́дь, Сам усли́шить;
|
И# кто2 возвэсти1тъ гDеви моемY; Сaмъ гDь, сaмъ ўслhшитъ:
|
|
4
|
4
|
|
Сам посла́ а́нгела Своєго́, і взят м'я от ове́ць отця́ моєго́, і пома́за м'я єле́єм пома́занія Своєго́.
|
Сaмъ послA ѓгGла своего2, и3 взsтъ мS t nвeцъ nтцA моегw2, и3 помaза мS є3лeемъ помaзаніz своегw2.
|
|
5
|
5
|
|
Бра́тія моя́ добрі́ і вели́ці; і не благоволи́ в них Госпо́дь.
|
Брaтіz мо‰ добри2 и3 вели1цы: и3 не бlговоли2 въ ни1хъ гDь.
|
|
6
|
6
|
|
Ізидо́х в срі́теніє іноплеме́ннику, і прокля́т м'я і́доли свої́ми.
|
И#зыд0хъ въ срётеніе и3ноплемeннику, и3 проклsтъ мS јдwлы свои1ми.
|
|
7
|
7
|
|
Аз же істо́ргнув меч от него́, обезгла́вих єго́ і от'я́х поноше́ніє от сино́в Ізра́їлевих.
|
Ѓзъ же и3ст0ргнувъ мeчь t негw2, њбезглaвихъ є3го2 и3 tsхъ поношeніе t сынHвъ ї}левыхъ.
|
