|
Псалтир
|
Pалти1рь
|
|
Псалом 1
|
Pал0мъ №
|
|
|
0
|
| Псало́м Дави́ду, 1. | Pал0мъ дв7ду, №. |
|
1
|
1
|
| Блаже́н муж, і́же не і́де на сові́т нечести́вих, і на путі́ грі́шних не ста, і на сіда́лищі губи́телей не сі́де; | Бlжeнъ мyжъ, и4же не и4де на совётъ нечести1выхъ, и3 на пути2 грёшныхъ не стA, и3 на сэдaлищи губи1телей не сёде: |
|
2
|
2
|
| но в Зако́ні Госпо́дні во́ля єго́, і в Зако́ні Єго́ поучи́ться день і нощ. | но въ зак0нэ гDни в0лz є3гw2, и3 въ зак0нэ є3гw2 поучи1тсz дeнь и3 н0щь. |
|
3
|
3
|
| І бу́деть я́ко дре́во насажде́нноє при ісхо́дищих вод, є́же плод свой дасть во вре́м'я своє́, і лист єго́ не отпаде́ть, і вся, єли́ка а́ще твори́ть, успі́єть. | И# бyдетъ ћкw дрeво насаждeное при и3сх0дищихъ в0дъ, є4же пл0дъ св0й дaстъ во врeмz своE, и3 ли1стъ є3гw2 не tпадeтъ: и3 вс‰, є3ли6ка ѓще твори1тъ, ўспёетъ. |
|
4
|
4
|
| Не та́ко нечести́вії, не та́ко: но я́ко прах, єго́же возмета́єть вітр от лиця́ землі́. | Не тaкw нечести1віи, не тaкw: но ћкw прaхъ, є3г0же возметaетъ вётръ t лицA земли2. |
|
5
|
5
|
| Сего́ ра́ди не воскре́снуть нечести́вії на суд, ніже́ грі́шници в сові́т пра́ведних. | Сегw2 рaди не воскрeснутъ нечести1віи на сyдъ, нижE грBшницы въ совётъ првdныхъ. |
|
6
|
6
|
| Я́ко вість Госпо́дь путь пра́ведних, і путь нечести́вих поги́бнеть. | Ћкw вёсть гDь пyть првdныхъ, и3 пyть нечести1выхъ поги1бнетъ. |
|
Псалом 2
|
Pал0мъ в7
|
|
|
0
|
| Псало́м Дави́ду, 2. | Pал0мъ дв7ду, в7. |
|
1
|
1
|
| Вску́ю шата́шася язи́ци, і лю́діє поучи́шася тще́тним? | Вскyю шатaшасz kзhцы, и3 лю1діе поучи1шасz тщє1тнымъ; |
|
2
|
2
|
| Предста́ша ца́ріє зе́мстії, і кня́зі собра́шася вку́пі на Го́спода і на Христа́ Єго́. | Предстaша цaріе зeмстіи, и3 кн‰зи собрaшасz вкyпэ на гDа и3 на хrтA є3гw2. |
|
3
|
3
|
| Расто́ргнем [расто́ргним] у́зи їх і отве́ржем [отве́ржим] от нас і́го їх. | Раст0ргнемъ [раст0ргнимъ] ќзы и4хъ и3 tвeржемъ [tвeржимъ] t нaсъ и4го и4хъ. |
|
4
|
4
|
| Живи́й на небесі́х посміє́ться їм, і Госпо́дь поруга́ється їм. | Живhй на нб7сёхъ посмэeтсz и5мъ, и3 гDь поругaетсz и5мъ. |
|
5
|
5
|
| Тогда́ возглаго́леть к ним гні́вом Свої́м і я́ростію Своє́ю см'яте́ть я; | ТогдA возгlетъ къ ни6мъ гнёвомъ свои1мъ и3 ћростію своeю смzтeтъ |: |
|
6
|
6
|
| Аз же поста́влен єсьм Цар от Него́ над Сіо́ном, горо́ю свято́ю Єго́, | ѓзъ же постaвленъ є4смь цRь t негw2 над8 сіHномъ, гор0ю с™0ю є3гw2, |
|
7
|
7
|
| возвіща́яй повелі́ніє Госпо́днє. Госпо́дь рече́ ко Мні: Син Мой єси́ Ти, Аз днесь роди́х Тя; | возвэщazй повелёніе гDне. ГDь речE ко мнЁ: сн7ъ м0й є3си2 ты2, ѓзъ днeсь роди1хъ тS: |
|
8
|
8
|
| проси́ от Мене́, і дам Ті язи́ки достоя́ніє Твоє́, і одержа́ніє Твоє́ конці́ землі́; | проси2 t менє2, и3 дaмъ ти2 kзhки достоsніе твоE, и3 њдержaніе твоE концы2 земли2: |
|
9
|
9
|
| упасе́ши я жезло́м желі́зним, я́ко сосу́ди скуде́льничі сокруши́ши я. | ўпасeши | жезл0мъ желёзнымъ, ћкw сосyды скудє1льничи сокруши1ши |. |
|
10
|
10
|
| І ни́ні, ца́ріє, разумі́йте, накажі́теся* всі судя́щії землі́. | И# нн7э, цaріе, разумёйте, накажи1тесz вси2 судsщіи земли2. |
|
11
|
11
|
| Рабо́тайте Го́сподеві со стра́хом і ра́дуйтеся Єму́ со тре́петом. | Раб0тайте гDеви со стрaхомъ, и3 рaдуйтесz є3мY со трeпетомъ. |
|
12
|
12
|
| Приймі́те наказа́ніє, да не когда́ прогні́вається Госпо́дь, і поги́бнете от путі́ пра́веднаго, єгда́ возгори́ться вско́рі я́рость Єго́; блаже́нні всі наді́ющіїся Нань. | Пріими1те наказaніе, да не когдA прогнёваетсz гDь, и3 поги1бнете t пути2 првdнагw, є3гдA возгори1тсz вск0рэ ћрость є3гw2: бlжeни вси2 надёющіисz нaнь. |
|
1001
|
1001
|
| Сла́ва: | Слaва: |
|
Псалом 3
|
Pал0мъ G
|
|
1
|
1
|
| Псало́м Дави́ду, внегда́ отбіга́ше от лиця́ Авессало́ма, си́на своєго́, 3. | Pал0мъ дв7ду, внегдA tбэгaше t лицA ґвессалHма сhна своегw2, G. |
|
2
|
2
|
| Го́споди, что ся умно́жиша стужа́ющії мі? Мно́зі востаю́ть на м'я, | ГDи, чт0 сz ўмн0жиша стужaющіи ми2; мн0зи востаю1тъ на мS, |
|
3
|
3
|
| мно́зі глаго́лють душі́ моє́й: ність спаcе́нія єму́ в Бо́зі єго́. | мн0зи глаг0лютъ души2 моeй: нёсть спcніz є3мY въ бз7э є3гw2. |
|
4
|
4
|
| Ти же, Го́споди, засту́пник мой єси́, сла́ва моя́, і вознося́й главу́ мою́. | Тh же, гDи, застyпникъ м0й є3си2, слaва моS, и3 возносsй главY мою2. |
|
5
|
5
|
| Гла́сом мої́м ко Го́споду воззва́х, і усли́ша м'я от гори́ святи́я Своєя́. | Глaсомъ мои1мъ ко гDу воззвaхъ, и3 ўслhша мS t горы2 с™hz своеS. |
|
6
|
6
|
| Аз усну́х, і спах, воста́х, я́ко Госпо́дь засту́пить м'я. | Ѓзъ ўснyхъ, и3 спaхъ, востaхъ, ћкw гDь застyпитъ мS. |
|
7
|
7
|
| Не убою́ся от тем люді́й, о́крест напа́дающих на м'я. | Не ўбою1сz t тeмъ людjй, w4крестъ напaдающихъ на мS. |
|
8
|
8
|
| Воскресни́, Го́споди, спаси́ м'я, Бо́же мой: я́ко Ти порази́л єси́ вся вражду́ющия мі всу́є, зу́би грі́шников сокруши́л єси́. | Воскrни2, гDи, сп7си1 мz, б9е м0й: ћкw ты2 порази1лъ є3си2 вс‰ враждyющыz ми2 всyе, зyбы грёшникwвъ сокруши1лъ є3си2. |
|
9
|
9
|
| Госпо́днє єсть спасе́ніє, і на лю́дех Твої́х благослове́ніє Твоє́. | ГDне є4сть спcніе, и3 на лю1дехъ твои1хъ блгcвeніе твоE. |
|
Псалом 4
|
Pал0мъ д7
|
|
1
|
1
|
| В коне́ць, в пі́снех, псало́м Дави́ду, 4. | Въ конeцъ, въ пёснехъ, pал0мъ дв7ду, д7. |
|
2
|
2
|
| Внегда́ призва́ти мі, усли́ша м'я Бог пра́вди моєя́; в ско́рбі распространи́л м'я єси́; уще́дри м'я і усли́ши моли́тву мою́. | ВнегдA призвaти ми2, ўслhша мS бGъ прaвды моеS: въ ск0рби распространи1лъ мS є3си2: ўщeдри мS и3 ўслhши моли1тву мою2. |
|
3
|
3
|
| Си́нове челові́честії, доко́лі тяжкосе́рдії? Вску́ю лю́бите суєту́ і і́щете лжі? | Сhнове человёчестіи, док0лэ тzжкосeрдіи; вскyю лю1бите суетY и3 и4щете лжи2; |
|
4
|
4
|
| І уві́дите, я́ко удиви́ Госпо́дь преподо́бнаго Своєго́. Госпо́дь усли́шить м'я, внегда́ воззва́ти мі к Нему́. | И# ўвёдите, ћкw ўдиви2 гDь прпdбнаго своего2. ГDь ўслhшитъ мS, внегдA воззвaти ми2 къ немY. |
|
5
|
5
|
| Гні́вайтеся, і не согріша́йте, яже глаго́лете в сердця́х ва́ших, на ло́жах ва́ших умилі́теся; | Гнёвайтесz, и3 не согрэшaйте, ±же глаг0лете въ сердцaхъ вaшихъ, на л0жахъ вaшихъ ўмили1тесz: |
|
6
|
6
|
| пожрі́те же́ртву пра́вди і упова́йте на Го́спода. | пожри1те жeртву прaвды и3 ўповaйте на гDа. |
|
7
|
7
|
| Мно́зі глаго́лють: кто яви́ть нам блага́я? Зна́менася на нас світ лиця́ Твоєго́, Го́споди. | Мн0зи глаг0лютъ: кто2 kви1тъ нaмъ бlг†z; знaменасz на нaсъ свётъ лицA твоегw2, гDи. |
|
8
|
8
|
| Дал єси́ весе́ліє в се́рдці моє́м; от плода́ пшени́ці, вина́ і єле́я своєго́ умно́жишася; | Дaлъ є3си2 весeліе въ сeрдцы моeмъ: t плодA пшени1цы, вінA и3 є3лeа своегw2 ўмн0жишасz: |
|
9
|
9
|
| в ми́рі вку́пі* усну́ і почи́ю, я́ко Ти, Го́споди, єди́наго на упова́нії всели́л м'я єси́. | въ ми1рэ вкyпе ўснY и3 почjю, ћкw ты2, гDи, є3ди1наго на ўповaніи всели1лъ мS є3си2. |
|
Псалом 5
|
Pал0мъ є7
|
|
1
|
1
|
| О наслі́дствующем, псало́м Дави́ду, 5. | Њ наслёдствующемъ, pал0мъ дв7ду, є7. |
|
2
|
2
|
| Глаго́ли моя́ внуши́, Го́споди, разумі́й зва́ніє моє́. | Глаг0лы мо‰ внуши2, гDи, разумёй звaніе моE. |
|
3
|
3
|
| Воньми́ гла́су моле́нія моєго́, Царю́ мой і Бо́же мой, я́ко к Тебі́ помолю́ся, Го́споди. | Вонми2 глaсу молeніz моегw2, цRю2 м0й и3 б9е м0й: ћкw къ тебЁ помолю1сz, гDи. |
|
4
|
4
|
| Зау́тра усли́ши глас мой, зау́тра предста́ну Ті, і у́зриши м'я; | Заyтра ўслhши глaсъ м0й: заyтра предстaну ти2, и3 ќзриши мS: |
|
5
|
5
|
| я́ко Бог не хотя́й беззако́нія Ти єси́, не присели́ться к Тебі́ лука́внуяй, | ћкw бGъ не хотsй беззак0ніz ты2 є3си2: не присели1тсz къ тебЁ лукaвнуzй, |
|
6
|
6
|
| ніже́ пребу́дуть беззако́нници пред очи́ма Твої́ма; возненави́діл єси́ вся ді́лающия беззако́ніє, | нижE пребyдутъ беззакHнницы пред8 nчи1ма твои1ма: возненави1дэлъ є3си2 вс‰ дёлающыz беззак0ніе, |
|
7
|
7
|
| погуби́ши вся глаго́лющия лжу; му́жа крове́й і льсти́ва гнуша́ється Госпо́дь. | погуби1ши вс‰ глаг0лющыz лжY: мyжа кровeй и3 льсти1ва гнушaетсz гDь. |
|
8
|
8
|
| Аз же мно́жеством ми́лости Твоєя́ вни́ду в дом Твой, поклоню́ся ко хра́му свято́му Твоєму́, в стра́сі Твоє́м. | Ѓзъ же мн0жествомъ млcти твоеS вни1ду въ д0мъ тв0й, поклоню1сz ко хрaму с™0му твоемY, въ стрaсэ твоeмъ. |
|
9
|
9
|
| Го́споди, наста́ви м'я пра́вдою Твоє́ю, враг мої́х ра́ди іспра́ви пред Тобо́ю путь мой. | ГDи, настaви мS прaвдою твоeю, вр†гъ мои1хъ рaди и3спрaви пред8 тоб0ю пyть м0й. |
|
10
|
10
|
| Я́ко ність во усті́х їх і́стини, се́рдце їх су́єтно, гроб отве́рст горта́нь їх, язи́ки свої́ми льща́ху. | Ћкw нёсть во ўстёхъ и4хъ и4стины, сeрдце и4хъ сyетно, гр0бъ tвeрстъ гортaнь и4хъ, љзы6ки свои1ми льщaху. |
|
11
|
11
|
| Суди́ їм, Бо́же, да отпаду́ть от ми́слей свої́х; по мно́жеству нече́стія їх ізри́ни я, я́ко преогорчи́ша Тя, Го́споди. | Суди2 и5мъ, б9е, да tпадyтъ t мhслей свои1хъ: по мн0жеству нечeстіz и4хъ и3зри1ни |, ћкw преwгорчи1ша тS, гDи. |
|
12
|
12
|
| І да возвеселя́ться всі упова́ющії на Тя, во вік возра́дуються, і всели́шися в них, і похва́ляться о Тебі́ лю́б'ящії і́м'я Твоє́. | И# да возвеселsтсz вси2 ўповaющіи на тS, во вёкъ возрaдуютсz, и3 всели1шисz въ ни1хъ: и3 похвaлzтсz њ тебЁ лю1бzщіи и4мz твоE. |
|
13
|
13
|
| Я́ко Ти благослови́ши пра́ведника, Го́споди, я́ко ору́жієм благоволе́нія вінча́л єси́ нас. | Ћкw ты2 блгcви1ши првdника, гDи, ћкw nрyжіемъ бlговолeніz вэнчaлъ є3си2 нaсъ. |
|
Псалом 6
|
Pал0мъ ѕ7
|
|
1
|
1
|
| В коне́ць, в пі́снех о осьмі́м, псало́м Дави́ду, 6. | Въ конeцъ, въ пёснехъ њ nсмёмъ, pал0мъ дв7ду, ѕ7. |
|
2
|
2
|
| Го́споди, да не я́ростію Твоє́ю обличи́ши мене́, ніже́ гні́вом Твої́м нака́жеши мене́. | ГDи, да не ћростію твоeю њбличи1ши менE, нижE гнёвомъ твои1мъ накaжеши менE. |
|
3
|
3
|
| Поми́луй м'я, Го́споди, я́ко не́мощен єсьм; ізціли́ м'я, Го́споди, я́ко см'ято́шася ко́сті моя́, | Поми1луй мS, гDи, ћкw нeмощенъ є4смь: и3зцэли1 мz, гDи, ћкw смzт0шасz кHсти мо‰, |
|
4
|
4
|
| і душа́ моя́ см'яте́ся зіло́; і Ти, Го́споди, доко́лі? | и3 душA моS смzтeсz ѕэлw2: и3 ты2, гDи, док0лэ; |
|
5
|
5
|
| Обрати́ся, Го́споди, ізба́ви ду́шу мою́, спаси́ м'я ра́ди ми́лости Твоєя́; | Њбрати1сz, гDи, и3збaви дyшу мою2, сп7си1 мz рaди млcти твоеS: |
|
6
|
6
|
| я́ко ність в сме́рті помина́яй Тебе́, во а́ді же кто іспові́сться Тебі́? | ћкw нёсть въ смeрти поминazй тебE, во ѓдэ же кто2 и3сповёстсz тебЁ; |
|
7
|
7
|
| Утруди́хся воздиха́нієм мої́м, ізми́ю на вся́ку нощ ло́же моє́, слеза́ми мої́ми посте́лю мою́ омочу́. | Ўтруди1хсz воздыхaніемъ мои1мъ, и3змhю на всsку н0щь л0же моE, слезaми мои1ми постeлю мою2 њмочY. |
|
8
|
8
|
| См'яте́ся от я́рости о́ко моє́, обетша́х во всіх вразі́х мої́х. | Смzтeсz t ћрости џко моE, њбетшaхъ во всёхъ вразёхъ мои1хъ. |
|
9
|
9
|
| Отступі́те от мене́, всі ді́лающії беззако́ніє, я́ко усли́ша Госпо́дь глас пла́ча моєго́, | Tступи1те t менє2, вси2 дёлающіи беззак0ніе, ћкw ўслhша гDь глaсъ плaча моегw2, |
|
10
|
10
|
| усли́ша Госпо́дь моле́ніє моє́, Госпо́дь моли́тву мою́ прия́т. | ўслhша гDь молeніе моE, гDь моли1тву мою2 пріsтъ. |
|
11
|
11
|
| Да постидя́ться і см'яту́ться всі вразі́ мої́, да возвратя́ться і устидя́ться зіло́ вско́рі. | Да постыдsтсz и3 смzтyтсz вси2 врази2 мои2, да возвратsтсz и3 ўстыдsтсz ѕэлw2 вск0рэ. |
|
1001
|
1001
|
| Сла́ва: | Слaва: |
|
Псалом 7
|
Pал0мъ з7
|
|
1
|
1
|
| Псало́м Дави́ду, єго́же воспі́т Го́сподеві о словесі́х Хусі́євих, си́на Іємені́їна, 7. | Pал0мъ дв7ду, є3г0же воспётъ гDеви њ словесёхъ хусjевыхъ, сhна їеменjина, з7. |
|
2
|
2
|
| Го́споди Бо́же мой, на Тя упова́х, спаси́ м'я от всіх гоня́щих м'я і ізба́ви м'я; | ГDи б9е м0й, на тS ўповaхъ, сп7си1 мz t всёхъ гонsщихъ мS и3 и3збaви мS: |
|
3
|
3
|
| да не когда́ похи́тить, я́ко лев, ду́шу мою́, не су́щу ізбавля́ющу, ніже́ спаса́ющу. | да не когдA похи1титъ ћкw лeвъ дyшу мою2, не сyщу и3збавлsющу, нижE спасaющу. |
|
4
|
4
|
| Го́споди Бо́же мой, а́ще сотвори́х сіє́, а́ще єсть непра́вда в руку́ моє́ю, | ГDи б9е м0й, ѓще сотвори1хъ сіE, ѓще є4сть непрaвда въ рукY моє1ю, |
|
5
|
5
|
| а́ще возда́х воздаю́щим мі зла, да отпаду́ у́бо от враг мої́х тощ; | ѓще воздaхъ воздаю1щымъ ми2 ѕл†, да tпадY u5бо t вр†гъ мои1хъ т0щъ: |
|
6
|
6
|
| да пожене́ть у́бо враг ду́шу мою́, і да пости́гнеть, і попере́ть в зе́млю живо́т мой, і сла́ву мою́ в персть всели́ть. | да поженeтъ ќбw врaгъ дyшу мою2, и3 да пости1гнетъ, и3 поперeтъ въ зeмлю жив0тъ м0й, и3 слaву мою2 въ пeрсть всели1тъ. |
|
7
|
7
|
| Воскресни́, Го́споди, гні́вом Твої́м, вознеси́ся в конця́х враг Твої́х, і воста́ни, Го́споди Бо́же мой, повелі́нієм, і́мже запові́дал єси́, | Воскrни2, гDи, гнёвомъ твои1мъ, вознеси1сz въ концaхъ вр†гъ твои1хъ, и3 востaни, гDи б9е м0й, повелёніемъ, и4мже заповёдалъ є3си2, |
|
8
|
8
|
| і сонм люді́й оби́деть Тя, і о том на висоту́ обрати́ся. | и3 с0нмъ людjй њбhдетъ тS: и3 њ т0мъ на высотY њбрати1сz. |
|
9
|
9
|
| Госпо́дь су́дить лю́дем; суди́ мі, Го́споди, по пра́вді моє́й і по незло́бі моє́й на м'я. | ГDь сyдитъ лю1демъ: суди1 ми, гDи, по прaвдэ моeй и3 по неѕл0бэ моeй на мS. |
|
10
|
10
|
| Да сконча́ється зло́ба грі́шних, і іспра́виши пра́веднаго, іспита́яй сердця́ і утро́би, Бо́же, пра́ведно. | Да скончaетсz ѕл0ба грёшныхъ, и3 и3спрaвиши првdнаго, и3спытazй сердцA и3 ўтрHбы, б9е, првdнw. |
|
11
|
11
|
| По́мощ моя́ от Бо́га, спаса́ющаго пра́вия се́рдцем. | П0мощь моS t бGа, сп7сaющагw пр†выz сeрдцемъ. |
|
12
|
12
|
| Бог суди́тель пра́веден, і крі́пок, і долготерпіли́в, і не гнів наводя́й на всяк день. | БGъ суди1тель првdнъ, и3 крёпокъ, и3 долготерпэли1въ, и3 не гнёвъ наводsй на всsкъ дeнь. |
|
13
|
13
|
| А́ще не обратите́ся, ору́жіє своє́ очи́стить, лук Свой напряже́, і угото́ва ї, | Ѓще не њбратитeсz, nрyжіе своE њчи1ститъ, лyкъ св0й напрzжE, и3 ўгот0ва и5, |
|
14
|
14
|
| і в нем угото́ва сосу́ди сме́ртния, стрі́ли Своя́ сгара́ємим соді́ла. | и3 въ нeмъ ўгот0ва сосyды смє1ртныz, стрёлы сво‰ сгарaємымъ содёла. |
|
15
|
15
|
| Се, болі́ непра́вдою, зача́т болі́знь і роди́ беззако́ніє; | СE, болЁ непрaвдою, зачaтъ болёзнь и3 роди2 беззак0ніе: |
|
16
|
16
|
| ров ізри́ і іскопа́ ї, і паде́ть в я́му, ю́же соді́ла. | р0въ и3зры2 и3 и3скопA и5, и3 падeтъ въ ћму, ю4же содёла. |
|
17
|
17
|
| Обрати́ться болі́знь єго́ на главу́ єго́, і на верх єго́ непра́вда єго́ сни́деть. | Њбрати1тсz болёзнь є3гw2 на главY є3гw2, и3 на вeрхъ є3гw2 непрaвда є3гw2 сни1детъ. |
|
18
|
18
|
| Іспові́мся Го́сподеві по пра́вді Єго́ і пою́ і́мені Го́спода Ви́шняго. | И#сповёмсz гDеви по прaвдэ є3гw2 и3 пою2 и4мени гDа вhшнzгw. |
|
Псалом 8
|
Pал0мъ }
|
|
1
|
1
|
| В коне́ць, о точи́ліх, псало́м Дави́ду, 8. | Въ конeцъ, њ точи1лэхъ, pал0мъ дв7ду, }. |
|
2
|
2
|
| Го́споди Госпо́дь наш, я́ко чу́дно і́м'я Твоє́ по всей землі́, я́ко взя́тся великолі́піє Твоє́ преви́ше небе́с. | ГDи гDь нaшъ, ћкw чyдно и4мz твоE по всeй земли2, ћкw взsтсz великолёпіе твоE превhше нб7съ. |
|
3
|
3
|
| Із уст младе́нець і ссу́щих соверши́л єси́ хвалу́, враг Твої́х ра́ди, є́же разруши́ти врага́ і ме́стника. | И#з8 ќстъ младeнєцъ и3 ссyщихъ соверши1лъ є3си2 хвалY, вр†гъ твои1хъ рaди, є4же разруши1ти врагA и3 мeстника. |
|
4
|
4
|
| Я́ко узрю́ небеса́, діла́ перст Твої́х, луну́ і зві́зди, яже Ти основа́л єси́; | Ћкw ўзрю2 небесA, дэлA пє1рстъ твои1хъ, лунY и3 ѕвёзды, ±же ты2 њсновaлъ є3си2: |
|
5
|
5
|
| что єсть челові́к, я́ко по́мниши єго́? іли́ син челові́ч, я́ко посіща́єши єго́? | что2 є4сть человёкъ, ћкw п0мниши є3го2; и3ли2 сhнъ человёчь, ћкw посэщaеши є3го2; |
|
6
|
6
|
| Ума́лил єси́ єго́ ма́лим чим от а́нгел, сла́вою і че́стію вінча́л єси́ єго́; | Ўмaлилъ є3си2 є3го2 мaлымъ чи1мъ t ѓгGлъ, слaвою и3 чeстію вэнчaлъ є3си2 є3го2: |
|
7
|
7
|
| і поста́вил єси́ єго́ над ді́ли руку́ Твоє́ю, вся покори́л єси́ под но́зі єго́; | и3 постaвилъ є3си2 є3го2 над8 дёлы рукY твоє1ю, вс‰ покори1лъ є3си2 под8 н0зэ є3гw2: |
|
8
|
8
|
| о́вці і воли́ вся, єще́ же і скоти́ польські́я, | џвцы и3 волы2 вс‰, є3щe же и3 скоты2 польск‡z, |
|
9
|
9
|
| пти́ці небе́сния і ри́би морські́я, преходя́щия стезі́ морські́я. | пти6цы небє1сныz и3 ры6бы морск‡z, преходsщыz стєзи2 морск‡z. |
|
10
|
10
|
| Го́споди Госпо́дь наш, я́ко чу́дно і́м'я Твоє́ по всей землі́. | ГDи гDь нaшъ, ћкw чyдно и4мz твоE по всeй земли2. |
|
1001
|
1001
|
| Сла́ва: | Слaва: |
|
Псалом 9
|
Pал0мъ f7
|
|
1
|
1
|
| В коне́ць, о та́йних си́на, псало́м Дави́ду, 9. | Въ конeцъ, њ тaйныхъ сhна, pал0мъ дв7ду, f7. |
|
2
|
2
|
| Іспові́мся Тебі́, Го́споди, всім се́рдцем мої́м, пові́м вся чудеса́ Твоя́. | И#сповёмсz тебЁ, гDи, всёмъ сeрдцемъ мои1мъ, повёмъ вс‰ чудесA тво‰. |
|
3
|
3
|
| Возвеселю́ся і возра́дуюся о Тебі́, пою́ і́мені Твоєму́, Ви́шній. | Возвеселю1сz и3 возрaдуюсz њ тебЁ, пою2 и4мени твоемY, вhшній. |
|
4
|
4
|
| Внегда́ возврати́тися врагу́ моєму́ всп'ять, ізнемо́гуть і поги́бнуть от лиця́ Твоєго́. | ВнегдA возврати1тисz врагY моемY вспsть, и3знем0гутъ и3 поги1бнутъ t лицA твоегw2. |
|
5
|
5
|
| Я́ко сотвори́л єси́ суд мой і прю мою́; сіл єси́ на Престо́лі, судя́й пра́вду. | Ћкw сотвори1лъ є3си2 сyдъ м0й и3 прю2 мою2: сёлъ є3си2 на пrт0лэ, судsй прaвду. |
|
6
|
6
|
| Запрети́л єси́ язи́ком, і поги́бе нечести́вий, і́м'я єго́ потреби́л єси́ в вік і в вік ві́ка. | Запрети1лъ є3си2 kзhкwмъ, и3 поги1бе нечести1вый: и4мz є3гw2 потреби1лъ є3си2 въ вёкъ и3 въ вёкъ вёка. |
|
7
|
7
|
| Врагу́ оскуді́ша ору́жія в коне́ць, і гра́ди разруши́л єси́; поги́бе па́м'ять єго́ с шу́мом. | ВрагY њскудёша nр{жіz въ конeцъ, и3 грaды разруши1лъ є3си2: поги1бе пaмzть є3гw2 съ шyмомъ. |
|
8
|
8
|
| І Госпо́дь во вік пребива́єть, угото́ва на суд Престо́л Свой; | И# гDь во вёкъ пребывaетъ, ўгот0ва на сyдъ пrт0лъ св0й: |
|
9
|
9
|
| і Той суди́ти і́мать вселе́нній в пра́вду, суди́ти і́мать лю́дем в правоті́. | и3 т0й суди1ти и4мать вселeннэй въ прaвду, суди1ти и4мать лю1демъ въ правотЁ. |
|
10
|
10
|
| І бисть Госпо́дь прибі́жище убо́гому, помо́щник во благовре́меніїх, в ско́рбіх. | И# бhсть гDь прибёжище ўб0гому, пом0щникъ во бlговрeменіихъ, въ ск0рбехъ. |
|
11
|
11
|
| І да упова́ють на Тя зна́ющії і́м'я Твоє́, я́ко не оста́вил єси́ взиска́ющих Тя, Го́споди. | И# да ўповaютъ на тS знaющіи и4мz твоE, ћкw не њстaвилъ є3си2 взыскaющихъ тS, гDи. |
|
12
|
12
|
| По́йте Го́сподеві, живу́щему в Сіо́ні, возвісті́те во язи́ціх начина́нія Єго́; | П0йте гDеви, живyщему въ сіHнэ, возвэсти1те во kзhцэхъ начин†ніz є3гw2: |
|
13
|
13
|
| я́ко взиска́яй кро́ви їх пом'яну́, не заби́ зва́нія убо́гих. | ћкw взыскazй крHви и4хъ помzнY, не забы2 звaніz ўб0гихъ. |
|
14
|
14
|
| Поми́луй м'я, Го́споди, виждь смире́ніє моє́ от враг мої́х, вознося́й м'я от врат сме́ртних; | Поми1луй мS, гDи, ви1ждь смирeніе моE t вр†гъ мои1хъ, возносsй мS t врaтъ смeртныхъ: |
|
15
|
15
|
| я́ко да возвіщу́ вся хвали́ Твоя́ во враті́х дще́ре Сіо́ні; возра́дуємся о спасе́нії Твоє́м. | ћкw да возвэщY вс‰ хвалы6 тво‰ во вратёхъ дщeре сіHни: возрaдуемсz њ спcніи твоeмъ. |
|
16
|
16
|
| Углібо́ша язи́ци в па́губі, ю́же сотвори́ша; в сі́ті сей, ю́же скри́ша, ув'язе́ нога́ їх. | Ўглэб0ша kзhцы въ пaгубэ, ю4же сотвори1ша: въ сёти сeй, ю4же скрhша, ўвzзE ногA и4хъ. |
|
17
|
17
|
| Зна́єм єсть Госпо́дь судьби́ Творя́й; в ді́ліх руку́ своє́ю ув'язе́ грі́шник. | Знaемь є4сть гDь судбы6 творsй: въ дёлэхъ рукY своє1ю ўвzзE грёшникъ. |
|
18
|
18
|
| Да возвратя́ться грі́шници во ад, всі язи́ци забива́ющії Бо́га. | Да возвратsтсz грBшницы во ѓдъ, вси2 kзhцы забывaющіи бGа. |
|
19
|
19
|
| Я́ко не до конця́ забве́н бу́деть ни́щий, терпі́ніє убо́гих не поги́бнеть до конця́. | Ћкw не до концA забвeнъ бyдетъ ни1щій, терпёніе ўб0гихъ не поги1бнетъ до концA. |
|
20
|
20
|
| Воскресни́, Го́споди, да не кріпи́ться челові́к, да су́дяться язи́ци пред Тобо́ю. | Воскrни2, гDи, да не крэпи1тсz человёкъ, да сyдzтсz kзhцы пред8 тоб0ю. |
|
21
|
21
|
| Поста́ви, Го́споди, законоположи́теля над ни́ми, да разумі́ють язи́ци, я́ко челові́ци суть. | Постaви, гDи, законоположи1телz над8 ни1ми, да разумёютъ kзhцы, ћкw человёцы сyть. |
|
22
|
22
|
| Вску́ю, Го́споди, отстоя́ дале́че, презира́єши во благовре́меніїх, в ско́рбіх? | Вскyю, гDи, tстоS далeче, презирaеши во бlговрeменіихъ, въ ск0рбехъ; |
|
23
|
23
|
| Внегда́ горди́тися нечести́вому, возгара́ється ни́щий; ув'яза́ють в сові́тіх, яже помишля́ють. | ВнегдA горди1тисz нечести1вому, возгарaетсz ни1щій: ўвzзaютъ въ совётэхъ, ±же помышлsютъ. |
|
24
|
24
|
| Я́ко хвали́м єсть грі́шний в по́хотех душі́ своєя́, і оби́дяй благослови́м єсть. | Ћкw хвали1мь є4сть грёшный въ п0хотехъ души2 своеS, и3 њби1дzй благослови1мь є4сть. |
|
25
|
25
|
| Раздражи́ Го́спода грі́шний; по мно́жеству гні́ва Своєго́ не взи́щеть; ність Бо́га пред ним. | Раздражи2 гDа грёшный: по мн0жеству гнёва своегw2 не взhщетъ: нёсть бGа пред8 ни1мъ. |
|
26
|
26
|
| Оскверня́ються путіє́ єго́ на вся́ко вре́м'я; оте́млються судьби́ Твоя́ от лиця́ єго́; всі́ми враги́ свої́ми облада́єть. | Њсквернsютсz путіE є3гw2 на всsко врeмz: teмлютсz судбы6 тво‰ t лицA є3гw2: всёми враги6 свои1ми њбладaетъ. |
|
27
|
27
|
| Рече́ бо в се́рдці своє́м: не подви́жуся от ро́да в род без зла; | Речe бо въ сeрдцы своeмъ: не подви1жусz t р0да въ р0дъ без8 ѕлA: |
|
28
|
28
|
| Єго́же кля́тви уста́ єго́ по́лна суть, і го́рести і льсти; под язи́ком єго́ труд і болі́знь. | є3гHже клsтвы ўстA є3гw2 пHлна сyть, и3 г0рести и3 льсти2: под8 љзhкомъ є3гw2 трyдъ и3 болёзнь. |
|
29
|
29
|
| Присіди́ть в лови́тельстві с бога́тими в та́йних, є́же уби́ти непови́ннаго; о́чі єго́ на ни́щаго призира́єті. | Присэди1тъ въ лови1телствэ съ богaтыми въ тaйныхъ, є4же ўби1ти непови1ннаго: џчи є3гw2 на ни1щаго призирaетэ. |
|
30
|
30
|
| Лови́ть в та́йні, я́ко лев, во огра́ді своє́й, лови́ть є́же восхи́тити ни́щаго, восхи́тити ни́щаго, внегда́ привлещи́ ї в сі́ті своє́й. | Лови1тъ въ тaйнэ ћкw лeвъ во њгрaдэ своeй, лови1тъ є4же восхи1тити ни1щаго, восхи1тити ни1щаго, внегдA привлещи2 и5 въ сёти своeй. |
|
31
|
31
|
| Смири́ть єго́, преклони́ться і паде́ть, внегда́ єму́ облада́ти убо́гими. | Смири1тъ є3го2: преклони1тсz и3 падeтъ, внегдA є3мY њбладaти ўб0гими. |
|
32
|
32
|
| Рече́ бо в се́рдці своє́м: заби́ Бог, отврати́ лице́ своє́, да не ви́дить до конця́. | Речe бо въ сeрдцы своeмъ: забы2 бGъ, tврати2 лицE своE, да не ви1дитъ до концA. |
|
33
|
33
|
| Воскресни́, Го́споди Бо́же мой, да вознесе́ться рука́ Твоя́, не забу́ди убо́гих Твої́х до конця́. | Воскrни2, гDи б9е м0й, да вознесeтсz рукA твоS, не забyди ўб0гихъ твои1хъ до концA. |
|
34
|
34
|
| Чесо́ ра́ди прогні́ва нечести́вий Бо́га; рече́ бо в се́рдці своє́м: не взи́щеть. | Чесw2 рaди прогнёва нечести1вый бGа; речe бо въ сeрдцы своeмъ: не взhщетъ. |
|
35
|
35
|
| Ви́диши, я́ко Ти болі́знь і я́рость смотря́єши, да пре́дан бу́деть в ру́ці Твої́; Тебі́ оста́влен єсть ни́щий, си́ру Ти бу́ди помо́щник. | Ви1диши, ћкw ты2 болёзнь и3 ћрость смотрsеши, да прeданъ бyдетъ въ рyцэ твои2: тебЁ њстaвленъ є4сть ни1щій, си1ру ты2 бyди пом0щникъ. |
|
36
|
36
|
| Сокруши́ ми́шцю грі́шному і лука́вому; взи́щеться гріх єго́ і не обря́щеться. | Сокруши2 мhшцу грёшному и3 лукaвому: взhщетсz грёхъ є3гw2 и3 не њбрsщетсz. |
|
37
|
37
|
| Госпо́дь Цар во вік і в вік ві́ка; поги́бнете, язи́ци, от землі́ Єго́. | ГDь цRь во вёкъ и3 въ вёкъ вёка: поги1бнете, kзhцы, t земли2 є3гw2. |
|
38
|
38
|
| Жела́ніє убо́гих усли́шал єси́, Го́споди, угото́ванію се́рдця їх внят у́хо Твоє́. | Желaніе ўб0гихъ ўслhшалъ є3си2, гDи, ўгот0ванію сeрдца и4хъ внsтъ ќхо твоE. |
|
39
|
39
|
| Суди́ си́ру і смире́ну, да не приложи́ть ктому́ велича́тися челові́к на землі́. | Суди2 си1ру и3 смирeну, да не приложи1тъ ктомY величaтисz человёкъ на земли2. |
|
Псалом 10
|
Pал0мъ ‹
|
|
|
0
|
| В коне́ць, псало́м Дави́ду, 10. | Въ конeцъ, pал0мъ дв7ду, ‹. |
|
1
|
1
|
| На Го́спода упова́х, ка́ко рече́те душі́ моє́й: превита́й по гора́м, я́ко пти́ця? | На гDа ўповaхъ, кaкw речeте души2 моeй: превитaй по горaмъ, ћкw пти1ца; |
|
2
|
2
|
| Я́ко се, грі́шници наляко́ша лук, угото́ваша стрі́ли в ту́лі, состріля́ти во мра́ці пра́вия се́рдцем. | Ћкw сE, грBшницы налzк0ша лyкъ, ўгот0ваша стрёлы въ тyлэ, сострэлsти во мрaцэ пр†выz сeрдцемъ. |
|
3
|
3
|
| Зане́ яже Ти соверши́л єси́, они́ разруши́ша; пра́ведник же что сотвори́? | ЗанE ±же ты2 соверши1лъ є3си2, nни2 разруши1ша: првdникъ же что2 сотвори2; |
|
4
|
4
|
| Госпо́дь во хра́мі святі́м Своє́м. Госпо́дь, на небесі́ Престо́л Єго́; о́чі Єго́ на ни́щаго призира́єті, ві́жди Єго́ іспита́єті си́ни челові́чеськія. | ГDь во хрaмэ с™ёмъ своeмъ. ГDь, на нб7си2 пrт0лъ є3гw2: џчи є3гw2 на ни1щаго призирaетэ, вBжди є3гw2 и3спытaетэ сhны человёчєскіz. |
|
5
|
5
|
| Госпо́дь іспита́єть пра́веднаго і нечести́ваго; люб'я́й же непра́вду ненави́дить свою́ ду́шу. | ГDь и3спытaетъ првdнаго и3 нечести1ваго: любsй же непрaвду ненави1дитъ свою2 дyшу. |
|
6
|
6
|
| Одожди́ть на грі́шники сі́ти; огнь і жу́пел, і дух бу́рен часть ча́ші їх. | Њдожди1тъ на грёшники сBти: џгнь и3 жyпелъ, и3 дyхъ бyренъ чaсть чaши и4хъ. |
|
7
|
7
|
| Я́ко пра́веден Госпо́дь і пра́вди возлюби́; правоти́ ви́ді лице́ Єго́. | Ћкw првdнъ гDь и3 пр†вды возлюби2: правwты6 ви1дэ лицE є3гw2. |
|
Псалом 11
|
Pал0мъ №i
|
|
1
|
1
|
| В коне́ць, о осьмі́й, псало́м Дави́ду, 11. | Въ конeцъ, њ nсмёй, pал0мъ дв7ду, №i. |
|
2
|
2
|
| Спаси́ м'я, Го́споди, я́ко оскуді́ преподо́бний, я́ко ума́лишася і́стини от сино́в челові́чеських. | Сп7си1 мz, гDи, ћкw њскудЁ прпdбный: ћкw ўмaлишасz и4стины t сынHвъ человёческихъ. |
|
3
|
3
|
| Су́єтная глаго́ла ки́йждо ко і́скреннему своєму́; устні́ льсти́вия в се́рдці, і в се́рдці глаго́лаша зла́я. | Сyєтнаz глаг0ла кjйждо ко и4скреннему своемY: ўстнЁ льсти6выz въ сeрдцы, и3 въ сeрдцы глаг0лаша ѕл†z. |
|
4
|
4
|
| Потреби́ть Госпо́дь вся устни́ льсти́вия, язи́к велері́чивий, | Потреби1тъ гDь вс‰ ўстны2 льсти6выz, љзhкъ велерёчивый, |
|
5
|
5
|
| ре́кшия: язи́к наш возвели́чим, устни́ на́ша при нас суть, кто нам Госпо́дь єсть? | рeкшыz: љзhкъ нaшъ возвели1чимъ, ўстны2 н†ша при нaсъ сyть: кто2 нaмъ гDь є4сть; |
|
6
|
6
|
| Стра́сти ра́ди ни́щих і воздиха́нія убо́гих ни́ні воскресну́, — глаго́леть Госпо́дь, — положу́ся во спасе́ніє, не обиню́ся о нем. | Стрaсти рaди ни1щихъ и3 воздыхaніz ўб0гихъ нн7э воскrнY, гlетъ гDь: положyсz во спcніе, не њбиню1сz њ нeмъ. |
|
7
|
7
|
| Словеса́ Госпо́дня — словеса́ чи́ста, сребро́ разжже́но, іскуше́но землі́, очище́но седмери́цею. | СловесA гDнz словесA чи6ста, сребро2 разжжeно, и3скушeно земли2, њчищeно седмери1цею. |
|
8
|
8
|
| Ти, Го́споди, сохрани́ши ни і соблюде́ши ни от ро́да сего́ і во вік. | Ты2, гDи, сохрани1ши ны2 и3 соблюдeши ны2 t р0да сегw2 и3 во вёкъ. |
|
9
|
9
|
| О́крест нечести́вії хо́дять; по висоті́ Твоє́й умно́жил єси́ си́ни челові́чеськія. | W$крестъ нечести1віи х0дzтъ: по высотЁ твоeй ўмн0жилъ є3си2 сhны человёчєскіz. |
|
Псалом 12
|
Pал0мъ в7i
|
|
1
|
1
|
| В коне́ць, псало́м Дави́ду, 12. | Въ конeцъ, pал0мъ дв7ду, в7‹. |
|
2
|
2
|
| Доко́лі, Го́споди, забу́деши м'я до конця́? Доко́лі отвраща́єши лице́ Твоє́ от мене́? | Док0лэ, гDи, забyдеши мS до концA; док0лэ tвращaеши лицE твоE t менє2; |
|
3
|
3
|
| Доко́лі положу́ сові́ти в душі́ моє́й, болі́зні в се́рдці моє́м день і нощ? Доко́лі вознесе́ться враг мой на м'я? | Док0лэ положY совёты въ души2 моeй, бwлёзни въ сeрдцы моeмъ дeнь и3 н0щь; док0лэ вознесeтсz врaгъ м0й на мS; |
|
4
|
4
|
| При́зри, усли́ши м'я, Го́споди Бо́же мой, просвіти́ о́чі мої́, да не когда́ усну́ в смерть; | При1зри, ўслhши мS, гDи б9е м0й: просвэти2 џчи мои2, да не когдA ўснY въ смeрть: |
|
5
|
5
|
| да не когда́ рече́ть враг мой: укріпи́хся на него́. | да не когдA речeтъ врaгъ м0й: ўкрэпи1хсz на него2. |
|
6
|
6
|
| Стужа́ющії мі возра́дуються, а́ще подви́жуся. | Стужaющіи ми2 возрaдуютсz, ѓще подви1жусz. |
|
7
|
7
|
| Аз же на ми́лость Твою́ упова́х; возра́дується се́рдце моє́ о спасе́нії Твоє́м; воспою́ Го́сподеві благоді́явшему мні і пою́ і́мені Го́спода Ви́шняго. | Ѓзъ же на млcть твою2 ўповaхъ: возрaдуетсz сeрдце моE њ спcніи твоeмъ: воспою2 гDеви бlгодёzвшему мнЁ и3 пою2 и4мени гDа вhшнzгw. |
|
Псалом 13
|
Pал0мъ Gi
|
|
|
0
|
| В коне́ць, псало́м Дави́ду, 13. | Въ конeцъ, pал0мъ дв7ду, G‹. |
|
1
|
1
|
| Рече́ безу́мен в се́рдці своє́м: ність Бог. Растлі́ша і омерзи́шася в начина́ніїх; ність творя́й благости́ню. | РечE безyменъ въ сeрдцы своeмъ: нёсть бGъ. Растлёша и3 њмерзи1шасz въ начинaніихъ: нёсть творsй бlгостhню. |
|
2
|
2
|
| Госпо́дь с небесе́ прини́че на си́ни челові́чеськія, ви́діти, а́ще єсть разуміва́яй, іли́ взиска́яй Бо́га. | ГDь съ нб7сE прини1че на сhны человёчєскіz, ви1дэти, ѓще є4сть разумэвazй, и3ли2 взыскazй бGа. |
|
3
|
3
|
| Всі уклони́шася, вку́пі неключи́ми би́ша: ність творя́й благости́ню, ність до єди́наго. | Вси2 ўклони1шасz, вкyпэ неключи1ми бhша: нёсть творsй бlгостhню, нёсть до є3ди1нагw. |
|
4
|
4
|
| Ні ли разумі́ють всі ді́лающії беззако́ніє, сніда́ющії лю́ди моя́ в снідь хлі́ба? Го́спода не призва́ша. | Ни ли2 ўразумёютъ вси2 дёлающіи беззак0ніе, снэдaющіи лю1ди мо‰ въ снёдь хлёба; гDа не призвaша. |
|
5
|
5
|
| Та́мо убоя́шася стра́ха, іді́же не бі страх; я́ко Госпо́дь в ро́ді пра́ведних. | Тaмw ўбоsшасz стрaха, и3дёже не бЁ стрaхъ: ћкw гDь въ р0дэ првdныхъ. |
|
6
|
6
|
| Сові́т ни́щаго посрами́сте, Госпо́дь же упова́ніє єго́ єсть. | Совётъ ни1щагw посрами1сте: гDь же ўповaніе є3гw2 є4сть. |
|
7
|
7
|
| Кто дасть от Сіо́на спасе́ніє Ізра́їлево? | Кто2 дaстъ t сіHна спcніе ї}лево; |
|
8
|
8
|
| Внегда́ возврати́ть Госпо́дь пліне́ніє люді́й Свої́х, возра́дується Іа́ков і возвесели́ться Ізра́їль. | ВнегдA возврати1тъ гDь плэнeніе людjй свои1хъ, возрaдуетсz їaкwвъ, и3 возвесели1тсz ї}ль. |
|
|
1001
|
| Сла́ва: | Слaва: |
|
Псалом 14
|
Pал0мъ д7i
|
|
|
0
|
| В коне́ць, псало́м Дави́ду, 14. | Въ конeцъ, pал0мъ дв7ду, д7‹. |
|
1
|
1
|
| Го́споди, кто обита́єть в жили́щі Твоє́м? Іли́ кто всели́ться во святу́ю го́ру Твою́? | ГDи, кто2 њбитaетъ въ жили1щи твоeмъ; и3ли2 кто2 всели1тсz во с™yю г0ру твою2; |
|
2
|
2
|
| Ходя́й непоро́чен і ді́лаяй пра́вду, глаго́ляй і́стину в се́рдці своє́м; | Ходsй непор0ченъ и3 дёлаzй прaвду, глаг0лzй и4стину въ сeрдцы своeмъ: |
|
3
|
3
|
| і́же не ульсти́ язи́ком свої́м і не сотвори́ і́скреннему своєму́ зла, і поноше́нія не прия́т на бли́жнія своя́; | и4же не ўльсти2 љзhкомъ свои1мъ и3 не сотвори2 и4скреннему своемY ѕлA, и3 поношeніz не пріsтъ на бли6жніz сво‰: |
|
4
|
4
|
| унічиже́н єсть пред ним лука́внуяй, боя́щияжеся Го́спода сла́вить; клени́йся і́скреннему своєму́ і не отмета́яся; | ўничижeнъ є4сть пред8 ни1мъ лукaвнуzй, боsщыzжесz гDа слaвитъ: кленhйсz и4скреннему своемY и3 не tметazсz: |
|
5
|
5
|
| сребра́ своєго́ не даде́ в ли́хву і мзди на непови́нних не прия́т. Творя́й сія́ не подви́житься во вік. | сребрA своегw2 не дадE въ ли1хву и3 мзды2 на непови1нныхъ не пріsтъ. Творsй сі‰ не подви1житсz во вёкъ. |
|
Псалом 15
|
Pал0мъ є7i
|
|
|
0
|
| Столпописа́ніє, Дави́ду, 15. | Столпописaніе, дв7ду, е7‹. |
|
1
|
1
|
| Сохрани́ м'я, Го́споди, я́ко на Тя упова́х. | Сохрани1 мz, гDи, ћкw на тS ўповaхъ. |
|
2
|
2
|
| Ріх Го́сподеві: Госпо́дь мой єси́ Ти, я́ко благи́х мої́х не тре́буєши. | Рёхъ гDеви: гDь м0й є3си2 ты2, ћкw благи1хъ мои1хъ не трeбуеши. |
|
3
|
3
|
| Святи́м, і́же суть на землі́ Єго́, удиви́ Госпо́дь вся хоті́нія Своя́ в них. | С™ы6мъ, и5же сyть на земли2 є3гw2, ўдиви2 гDь вс‰ хотBніz сво‰ въ ни1хъ. |
|
4
|
4
|
| Умно́жишася не́мощі їх, по сих ускори́ша; не соберу́ собо́ри їх от крове́й, ні пом'яну́ же іме́н їх устна́ма мої́ма. | Ўмн0жишасz нeмwщи и4хъ, по си1хъ ўскори1ша: не соберY соб0ры и4хъ t кровeй, ни помzнy же и3мeнъ и4хъ ўстнaма мои1ма. |
|
5
|
5
|
| Госпо́дь часть достоя́нія моєго́ і ча́ші моєя́; Ти єси́ устроя́яй достоя́ніє моє́ мні. | ГDь чaсть достоsніz моегw2 и3 чaши моеS: ты2 є3си2 ўстроszй достоsніе моE мнЁ. |
|
6
|
6
|
| У́жа нападо́ша мі в держа́вних мої́х, і́бо достоя́ніє моє́ держа́вно єсть мні. | Ќжz напад0ша ми2 въ держaвныхъ мои1хъ: и4бо достоsніе моE держaвно є4сть мнЁ. |
|
7
|
7
|
| Благословлю́ Го́спода вразуми́вшаго м'я, єще́ же і до но́щі наказа́ша м'я утро́би моя́. | Благословлю2 гDа вразуми1вшаго мS: є3щe же и3 до н0щи наказaша мS ўтрHбы мо‰. |
|
8
|
8
|
| Предзрі́х Го́спода пре́до мно́ю ви́ну, я́ко одесну́ю мене́ єсть, да не подви́жуся. | Предзрёхъ гDа предо мн0ю вhну, ћкw њдеснyю менє2 є4сть, да не подви1жусz. |
|
9
|
9
|
| Сего́ ра́ди возвесели́ся се́рдце моє́, і возра́довася язи́к мой, єще́ же і плоть моя́ всели́ться на упова́нії. | Сегw2 рaди возвесели1сz сeрдце моE, и3 возрaдовасz љзhкъ м0й: є3щe же и3 пл0ть моS всели1тсz на ўповaніи. |
|
10
|
10
|
| Я́ко не оста́виши ду́шу мою́ во а́ді, ніже́ да́си преподо́бному Твоєму́ ви́діти істлі́нія. | Ћкw не њстaвиши дyшу мою2 во ѓдэ, нижE дaси прпdбному твоемY ви1дэти и3стлёніz. |
|
11
|
11
|
| Сказа́л мі єси́ путі́ живота́; іспо́лниши м'я весе́лія с лице́м Твої́м; красота́ [сла́дость] в десни́ці Твоє́й в коне́ць. | Сказaлъ ми2 є3си2 пути6 животA: и3сп0лниши мS весeліz съ лицeмъ твои1мъ: красотA [слaдость] въ десни1цэ твоeй въ конeцъ. |
|
Псалом 16
|
Pал0мъ ѕ7i
|
|
|
0
|
| Моли́тва Дави́ду, 16. | Моли1тва дв7ду, ѕ7‹. |
|
1
|
1
|
| Усли́ши, Го́споди, пра́вду мою́, воньми́ моле́нію моєму́, внуши́ моли́тву мою́ не во устна́х льсти́вих. | Ўслhши, гDи, прaвду мою2, вонми2 молeнію моемY, внуши2 моли1тву мою2 не во ўстнaхъ льсти1выхъ. |
|
2
|
2
|
| От лиця́ Твоєго́ судьба́ моя́ ізи́деть; о́чі мої́ да ви́діта правоти́. | T лицA твоегw2 судбA моS и3зhдетъ: џчи мои2 да ви1дита правоты6. |
|
3
|
3
|
| Іскуси́л єси́ се́рдце моє́, посіти́л єси́ но́щію; іскуси́л м'я єси́, і не обрі́теся во мні непра́вда. | И#скуси1лъ є3си2 сeрдце моE, посэти1лъ є3си2 н0щію: и3скуси1лъ мS є3си2, и3 не њбрётесz во мнЁ непрaвда. |
|
4
|
4
|
| Я́ко да не возглаго́лють уста́ моя́ діл челові́чеських, за словеса́ усте́н Твої́х аз сохрани́х путі́ же́стокі. | Ћкw да не возглаг0лютъ ўстA мо‰ дёлъ человёческихъ, за словесA ўстeнъ твои1хъ ѓзъ сохрани1хъ пути6 жeстwки. |
|
5
|
5
|
| Соверши́ стопи́ моя́ во стезя́х Твої́х, да не подви́жуться стопи́ моя́. | Соверши2 стwпы2 мо‰ во стезsхъ твои1хъ, да не подви1жутсz стwпы2 мо‰. |
|
6
|
6
|
| Аз воззва́х, я́ко усли́шал м'я єси́, Бо́же; приклони́ у́хо Твоє́ мні і усли́ши глаго́ли моя́. | Ѓзъ воззвaхъ, ћкw ўслhшалъ мS є3си2, б9е: приклони2 ќхо твоE мнЁ и3 ўслhши глаг0лы мо‰. |
|
7
|
7
|
| Удиви́ ми́лості Твоя́, спаса́яй упова́ющия на Тя от проти́в'ящихся десни́ці Твоє́й; | Ўдиви2 млcти тво‰, сп7сazй ўповaющыz на тS t проти1вzщихсz десни1цэ твоeй: |
|
8
|
8
|
| сохрани́ м'я, Го́споди, я́ко зі́ницю о́ка; в кро́ві крилу́ Твоє́ю покри́єши м'я | сохрани1 мz, гDи, ћкw зёницу џка: въ кр0вэ крил{ твоє1ю покрhеши мS |
|
9
|
9
|
| от лиця́ нечести́вих остра́стших [оби́дящих] м'я; вразі́ мої́ ду́шу мою́ одержа́ша | t лицA нечести1выхъ њстрaстшихъ [њби1дzщихъ] мS: врази2 мои2 дyшу мою2 њдержaша |
|
10
|
10
|
| тук свой затвори́ша, уста́ їх глаго́лаша горди́ню. | тyкъ св0й затвори1ша, ўстA и4хъ глаг0лаша гордhню. |
|
11
|
11
|
| Ізгоня́щії м'я ни́ні обидо́ша м'я, о́чі свої́ возложи́ша уклони́ти на зе́млю. | И#згонsщіи мS нн7э њбыд0ша мS, џчи свои2 возложи1ша ўклони1ти на зeмлю. |
|
12
|
12
|
| Об'я́ша м'я, я́ко лев гото́в на лов, і я́ко ски́мен обита́яй в та́йних. | Њб8sша мS ћкw лeвъ гот0въ на л0въ и3 ћкw скЂменъ њбитazй въ тaйныхъ. |
|
13
|
13
|
| Воскресни́, Го́споди, предвари́ я і запни́ їм; ізба́ви ду́шу мою́ от нечести́ваго, ору́жіє Твоє́ | Воскrни2, гDи, предвари2 | и3 запни2 и5мъ: и3збaви дyшу мою2 t нечести1вагw, nрyжіе твоE |
|
14
|
14
|
| от враг руки́ Твоєя́, Го́споди, от ма́лих от землі́; разділи́ я в животі́ їх, і сокрове́нних Твої́х іспо́лнися чре́во їх; наси́тишася сино́в, і оста́виша оста́нки младе́нцем свої́м. | t вр†гъ руки2 твоеS, гDи, t мaлыхъ t земли2: раздэли2 | въ животЁ и4хъ, и3 сокровeнныхъ твои1хъ и3сп0лнисz чрeво и4хъ: насhтишасz сынHвъ, и3 њстaвиша њстaнки младeнцємъ свои6мъ. |
|
15
|
15
|
| Аз же пра́вдою явлю́ся лицю́ Твоєму́, наси́щуся, внегда́ яви́тимися сла́ві Твоє́й. | Ѓзъ же прaвдою kвлю1сz лицY твоемY, насhщусz, внегдA kви1тимисz слaвэ твоeй. |
|
Псалом 17
|
Pал0мъ з7i
|
|
1
|
1
|
| В коне́ць, о́троку Госпо́дню Дави́ду, яже глаго́ла Го́сподеві словеса́ пі́сні сея́, в день, в о́ньже ізба́ви єго́ Госпо́дь от руки́ всіх враг єго́ і із руки́ Сау́ли; і рече́: 17. | Въ конeцъ, џтроку гDню дв7ду, ±же глаг0ла гDеви словесA пёсни сеS, въ дeнь, въ џньже и3збaви є3го2 гDь t руки2 всёхъ вр†гъ є3гw2 и3 и3з8 руки2 саyли: и3 речE: з7‹. |
|
2
|
2
|
| Возлюблю́ Тя, Го́споди, крі́посте моя́; | Возлюблю1 тz, гDи, крёпосте моS: |
|
3
|
3
|
| Госпо́дь — утвержде́ніє моє́, і прибі́жище моє́, і ізба́витель мой, Бог мой, помо́щник мой, і упова́ю на Него́; защи́титель мой, і рог спаcе́нія моєго́, і засту́пник мой. | гDь ўтверждeніе моE, и3 прибёжище моE, и3 и3збaвитель м0й, бGъ м0й, пом0щникъ м0й, и3 ўповaю на него2: защи1титель м0й, и3 р0гъ спcніz моегw2, и3 застyпникъ м0й. |
|
4
|
4
|
| Хваля́ призову́ Го́спода і от враг мої́х спасу́ся. | ХвалS призовY гDа и3 t вр†гъ мои1хъ спасyсz. |
|
5
|
5
|
| Одержа́ша м'я болі́зні сме́ртния, і пото́ци беззако́нія см'ято́ша м'я; | Њдержaша мS бwлёзни смє1ртныz, и3 пот0цы беззак0ніz смzт0ша мS: |
|
6
|
6
|
| болі́зні а́дови обидо́ша м'я, предвари́ша м'я сі́ті сме́ртния. | бwлёзни ѓдwвы њбыд0ша мS, предвари1ша мS сBти смє1ртныz. |
|
7
|
7
|
| І внегда́ скорбі́ти мі, призва́х Го́спода і к Бо́гу моєму́ воззва́х; усли́ша от хра́ма свята́го Своєго́ глас мой, і вопль мой пред Ним вни́деть во у́ші Єго́. | И# внегдA скорбёти ми2, призвaхъ гDа и3 къ бGу моемY воззвaхъ: ўслhша t хрaма с™aгw своегw2 глaсъ м0й, и3 в0пль м0й пред8 ни1мъ вни1детъ во ќшы є3гw2. |
|
8
|
8
|
| І подви́жеся і тре́петна бисть земля́, і основа́нія гор см'ято́шася і подвиго́шася, я́ко прогні́вася на ня Бог. | И# подви1жесz и3 трeпетна бhсть землS, и3 њснов†ніz г0ръ смzт0шасz и3 подвиг0шасz, ћкw прогнёвасz на нS бGъ. |
|
9
|
9
|
| Взи́де дим гні́вом Єго́, і огнь от лиця́ Єго́ воспла́мениться; у́гліє возгорі́ся от Него́. | Взhде дhмъ гнёвомъ є3гw2, и3 џгнь t лицA є3гw2 восплaменитсz: ќгліе возгорёсz t негw2. |
|
10
|
10
|
| І приклони́ небеса́ і сни́де, і мрак под нога́ма Єго́. | И# приклони2 нб7сA и3 сни1де, и3 мрaкъ под8 ногaма є3гw2. |
|
11
|
11
|
| І взи́де на херуви́ми і леті́, леті́ на крилу́ ві́треню. | И# взhде на херувjмы и3 летЁ, летЁ на крил{ вётрєню. |
|
12
|
12
|
| І положи́ тьму закро́в Свой; о́крест Єго́ селе́ніє Єго́; темна́ вода́ во о́блаціх возду́шних. | И# положи2 тмY закр0въ св0й: w4крестъ є3гw2 селeніе є3гw2: темнA водA во w4блацэхъ воздyшныхъ. |
|
13
|
13
|
| От облиста́нія пред Ним о́блаці пройдо́ша, град і у́гліє о́гненноє. | T њблистaніz пред8 ни1мъ w4блацы проид0ша, грaдъ и3 ќгліе џгненное. |
|
14
|
14
|
| І возгремі́ с небесе́ Госпо́дь, і Ви́шній даде́ глас Свой. | И# возгремЁ съ нб7сE гDь, и3 вhшній дадE глaсъ св0й. |
|
15
|
15
|
| Низпосла́ стрі́ли і разгна́ я, і мо́лнії умно́жи і см'яте́ я. | НизпослA стрёлы и3 разгнA |, и3 мHлніи ўмн0жи и3 смzтE |. |
|
16
|
16
|
| І яви́шася істо́чници водні́ї, і откри́шася основа́нія вселе́нния от запреще́нія Твоєго́, Го́споди, от дохнове́нія ду́ха гні́ва Твоєго́. | И# kви1шасz и3ст0чницы воднjи, и3 tкрhшасz њснов†ніz вселeнныz t запрещeніz твоегw2, гDи, t дохновeніz дyха гнёва твоегw2. |
|
17
|
17
|
| Низпосла́ с висоти́ і прия́т м'я, восприя́т м'я от вод мно́гих. | НизпослA съ высоты2 и3 пріsтъ мS, воспріsтъ мS t в0дъ мн0гихъ. |
|
18
|
18
|
| Ізба́вить м'я от враго́в мої́х си́льних і от ненави́дящих м'я; я́ко утверди́шася па́че мене́. | И#збaвитъ мS t врагHвъ мои1хъ си1льныхъ и3 t ненави1дzщихъ мS: ћкw ўтверди1шасz пaче менє2. |
|
19
|
19
|
| Предвари́ша м'я в день озлобле́нія моєго́; і бисть Госпо́дь утвержде́ніє моє́. | Предвари1ша мS въ дeнь њѕлоблeніz моегw2: и3 бhсть гDь ўтверждeніе моE. |
|
20
|
20
|
| І ізведе́ м'я на широту́; ізба́вить м'я, я́ко восхоті́ м'я. | И# и3зведe мz на широтY: и3збaвитъ мS, ћкw восхотё мz. |
|
21
|
21
|
| І возда́сть мі Госпо́дь по пра́вді моє́й, і по чистоті́ руку́ моє́ю возда́сть мі, | И# воздaстъ ми2 гDь по прaвдэ моeй, и3 по чистотЁ рукY моє1ю воздaстъ ми2, |
|
22
|
22
|
| я́ко сохрани́х путі́ Госпо́дні і не нече́ствовах от Бо́га моєго́. | ћкw сохрани1хъ пути6 гDни и3 не нечeствовахъ t бGа моегw2. |
|
23
|
23
|
| Я́ко вся судьби́ Єго́ пре́до мно́ю, і оправда́нія Єго́ не отступи́ша от мене́. | Ћкw вс‰ судбы6 є3гw2 предо мн0ю, и3 њправд†ніz є3гw2 не tступи1ша t менє2. |
|
24
|
24
|
| І бу́ду непоро́чен с Ним і сохраню́ся от беззако́нія моєго́. | И# бyду непор0ченъ съ ни1мъ и3 сохраню1сz t беззак0ніz моегw2. |
|
25
|
25
|
| І возда́сть мі Госпо́дь по пра́вді моє́й і по чистоті́ руку́ моє́ю пред очи́ма Єго́. | И# воздaстъ ми2 гDь по прaвдэ моeй и3 по чистотЁ рукY моє1ю пред8 nчи1ма є3гw2. |
|
26
|
26
|
| С преподо́бним преподо́бен бу́деши, і с му́жем непови́нним непови́нен бу́деши, | Съ прпdбнымъ прпdбнъ бyдеши, и3 съ мyжемъ непови1ннымъ непови1ненъ бyдеши, |
|
27
|
27
|
| і со ізбра́нним ізбра́н бу́деши, і со стропти́вим разврати́шися. | и3 со и3збрaннымъ и3збрaнъ бyдеши, и3 со стропти1вымъ разврати1шисz. |
|
28
|
28
|
| Я́ко Ти лю́ди смире́нния спасе́ши і о́чі го́рдих смири́ши. | Ћкw ты2 лю1ди смирє1нныz сп7сeши и3 џчи г0рдыхъ смири1ши. |
|
29
|
29
|
| Я́ко Ти просвіти́ши світи́льник мой, Го́споди; Бо́же мой, просвіти́ши тьму мою́. | Ћкw ты2 просвэти1ши свэти1лникъ м0й, гDи: б9е м0й, просвэти1ши тмY мою2. |
|
30
|
30
|
| Я́ко Тобо́ю ізба́влюся от іскуше́нія, і Бо́гом мої́м прейду́ сті́ну. | Ћкw тоб0ю и3збaвлюсz t и3скушeніz, и3 бGомъ мои1мъ прейдY стёну. |
|
31
|
31
|
| Бог мой, непоро́чен путь Єго́: словеса́ Госпо́дня разжже́на. Защи́титель єсть всіх упова́ющих на Него́. | БGъ м0й, непор0ченъ пyть є3гw2: словесA гDнz разжжє1на. Защи1титель є4сть всёхъ ўповaющихъ на него2. |
|
32
|
32
|
| Я́ко кто Бог, ра́зві Го́спода? Іли́ кто Бог, ра́зві Бо́га на́шего? | Ћкw кто2 бGъ, рaзвэ гDа; и3ли2 кто2 бGъ, рaзвэ бGа нaшегw; |
|
33
|
33
|
| Бог препоясу́яй м'я си́лою, і положи́ непоро́чен путь мой; | БGъ препоzсyzй мS си1лою, и3 положи2 непор0ченъ пyть м0й: |
|
34
|
34
|
| соверша́яй но́зі мої́ я́ко єле́ні, і на висо́ких поставля́яй м'я; | совершazй н0зэ мои2 ћкw є3лeни, и3 на выс0кихъ поставлszй мS: |
|
35
|
35
|
| науча́яй ру́ці мої́ на брань, і положи́л єси́ лук мі́дян ми́шця моя́; | научazй рyцэ мои2 на брaнь, и3 положи1лъ є3си2 лyкъ мёдzнъ мы6шца мо‰: |
|
36
|
36
|
| і дал мі єси́ защище́ніє спаcе́нія, і десни́ця Твоя́ восприя́т м'я; і наказа́ніє Твоє́ іспра́вить м'я в коне́ць, і наказа́ніє Твоє́ то м'я научи́ть. | и3 дaлъ ми2 є3си2 защищeніе спcніz, и3 десни1ца твоS воспріsтъ мS: и3 наказaніе твоE и3спрaвитъ мS въ конeцъ, и3 наказaніе твоE то2 мS научи1тъ. |
|
37
|
37
|
| Ушири́л єси́ стопи́ моя́ подо мно́ю, і не ізнемого́сті плесні́ мої́. | Ўшири1лъ є3си2 стwпы2 мо‰ подо мн0ю, и3 не и3знемог0стэ плеснB мои2. |
|
38
|
38
|
| Пожену́ враги́ моя́, і пости́гну я, і не возвращу́ся, до́ндеже сконча́ються; | ПоженY враги2 мо‰, и3 пости1гну |, и3 не возвращyсz, д0ндеже скончaютсz: |
|
39
|
39
|
| оскорблю́ їх, і не возмо́гуть ста́ти, паду́ть под нога́ма мої́ма. | њскорблю2 и5хъ, и3 не возм0гутъ стaти, падyтъ под8 ногaма мои1ма. |
|
40
|
40
|
| І препоя́сал м'я єси́ си́лою на брань, сп'ял єси́ вся востаю́щия на м'я под м'я. | И# препоsсалъ мS є3си2 си1лою на брaнь, спsлъ є3си2 вс‰ востаю1щыz на мS под8 мS. |
|
41
|
41
|
| І враго́в мої́х дал мі єси́ хребе́т і ненави́дящия м'я потреби́л єси́. | И# врагHвъ мои1хъ дaлъ ми2 є3си2 хребeтъ и3 ненави1дzщыz мS потреби1лъ є3си2. |
|
42
|
42
|
| Воззва́ша, і не бі спаса́яй; ко Го́споду, і не усли́ша їх. | Воззвaша, и3 не бЁ спасazй: ко гDу, и3 не ўслhша и4хъ. |
|
43
|
43
|
| І істню́ я я́ко прах пред лице́м ві́тра, я́ко бре́ніє путі́й погла́жду я. | И# и3стню2 | ћкw прaхъ пред8 лицeмъ вётра, ћкw брeніе путjй поглaжду |. |
|
44
|
44
|
| Ізба́виши м'я от преріка́нія люді́й; поста́виши м'я во главу́ язи́ков; лю́діє, ї́хже не ві́діх, рабо́таша мі, | И#збaвиши мS t прерэкaніz людjй: постaвиши мS во главY kзhкwвъ: лю1діе, и4хже не вёдэхъ, раб0таша ми2, |
|
45
|
45
|
| в слух у́ха послу́шаша м'я. Си́нове чужді́ї солга́ша мі, | въ слyхъ ќха послyшаша мS. Сhнове чуждjи солгaша ми2, |
|
46
|
46
|
| си́нове чужді́ї обетша́ша і охромо́ша от стезь свої́х. | сhнове чуждjи њбетшaша и3 њхром0ша t стeзь свои1хъ. |
|
47
|
47
|
| Жив Госпо́дь, і благослове́н Бог, і да вознесе́ться Бог спаcе́нія моєго́, | Жи1въ гDь, и3 блгcвeнъ бGъ, и3 да вознесeтсz бGъ спcніz моегw2, |
|
48
|
48
|
| Бог дая́й отмще́ніє мні і покори́вий лю́ди под м'я. | бGъ даsй tмщeніе мнЁ и3 покори1вый лю1ди под8 мS, |
|
49
|
49
|
| Ізба́витель мой от враг мої́х гнівли́вих; от возстаю́щих на м'я вознесе́ши м'я, от му́жа непра́ведна ізба́виши м'я. | и3збaвитель м0й t вр†гъ мои1хъ гнэвли1выхъ: t востаю1щихъ на мS вознесeши мS, t мyжа непрaведна и3збaвиши мS. |
|
50
|
50
|
| Сего́ ра́ди іспові́мся Тебі́ во язи́ціх, Го́споди, і і́мені Твоєму́ пою́; | Сегw2 рaди и3сповёмсz тебЁ во kзhцэхъ, гDи, и3 и4мени твоемY пою2: |
|
51
|
51
|
| велича́яй спасе́нія царе́ва і творя́й ми́лость христу́ Своєму́ Дави́ду і сі́мені єго́ до ві́ка. | величazй спасє1ніz царє1ва и3 творsй млcть хрістY своемY дв7ду и3 сёмени є3гw2 до вёка. |
|
Псалом 18
|
Pал0мъ }i
|
|
1
|
1
|
| В коне́ць, псало́м Дави́ду, 18. | Въ конeцъ, pал0мъ дв7ду, }‹. |
|
2
|
2
|
| Небеса́ пові́дають сла́ву Бо́жию, творе́ніє же руку́ Єго́ возвіща́єть твердь. | НебесA повёдаютъ слaву б9ію, творeніе же рукY є3гw2 возвэщaетъ твeрдь. |
|
3
|
3
|
| День дні отрига́єть глаго́л, і нощ но́щі возвіща́єть ра́зум. | Дeнь дни2 tрыгaетъ глаг0лъ, и3 н0щь н0щи возвэщaетъ рaзумъ. |
|
4
|
4
|
| Не суть рі́чі, ніже́ словеса́, ї́хже не сли́шаться гла́си їх. | Не сyть рBчи, нижE словесA, и4хже не слhшатсz глaси и4хъ. |
|
5
|
5
|
| Во всю зе́млю ізи́де віща́ніє їх, і в конці́ вселе́нния глаго́ли їх; в со́лнці положи́ селе́ніє Своє́; | Во всю2 зeмлю и3зhде вэщaніе и4хъ, и3 въ концы6 вселeнныz глаг0лы и4хъ: въ с0лнцэ положи2 селeніе своE: |
|
6
|
6
|
| і той я́ко жени́х ісходя́й от черто́га своєго́, возра́дується я́ко ісполи́н тещи́ путь. | и3 т0й ћкw жени1хъ и3сходsй t черт0га своегw2, возрaдуетсz ћкw и3споли1нъ тещи2 пyть. |
|
7
|
7
|
| От кра́я небесе́ ісхо́д єго́, і срі́теніє єго́ до кра́я небесе́; і ність, і́же укри́ється теплоти́ єго́. | T крaz небесE и3сх0дъ є3гw2, и3 срётеніе є3гw2 до крaz небесE: и3 нёсть, и4же ўкрhетсz теплоты2 є3гw2. |
|
8
|
8
|
| Зако́н Госпо́день непоро́чен, обраща́яй ду́ші; свиді́тельство Госпо́днє ві́рно, умудря́ющеє младе́нці. | Зак0нъ гDень непор0ченъ, њбращazй дyшы: свидётелство гDне вёрно, ўмудрsющее младeнцы. |
|
9
|
9
|
| Оправда́нія Госпо́дня пра́ва, веселя́щая се́рдце; за́повідь Госпо́дня світла́, просвіща́ющая о́чі. | Њправд†ніz гDнz пр†ва, весел‰щаz сeрдце: зaповэдь гDнz свэтлA, просвэщaющаz џчи. |
|
10
|
10
|
| Страх Госпо́день чист, пребива́яй в вік ві́ка; судьби́ Госпо́дні і́стинни, оправда́нни вку́пі, | Стрaхъ гDень чи1стъ, пребывazй въ вёкъ вёка: судбы6 гDни и4стинны, њправд†нны вкyпэ, |
|
11
|
11
|
| вожделі́нни па́че зла́та і ка́мене че́стна мно́га, і сла́ждша па́че ме́да і со́та. | вожделBнны пaче злaта и3 кaмене чeстна мн0га, и3 слaждшz пaче мeда и3 с0та. |
|
12
|
12
|
| І́бо раб Твой храни́ть я; внегда́ сохрани́ти я, воздая́ніє мно́го. | И$бо рaбъ тв0й храни1тъ |: внегдA сохрани1ти |, воздаsніе мн0го. |
|
13
|
13
|
| Гріхопаде́нія кто разумі́єть? От та́йних мої́х очи́сти м'я, | Грэхопадє1ніz кто2 разумёетъ; t тaйныхъ мои1хъ њчcти мS, |
|
14
|
14
|
| і от чужди́х пощади́ раба́ Твоєго́; а́ще не облада́ють мно́ю, тогда́ непоро́чен бу́ду, і очи́щуся от гріха́ вели́ка. | и3 t чужди1хъ пощади2 рабA твоего2: ѓще не њбладaютъ мн0ю, тогдA непор0ченъ бyду, и3 њчи1щусz t грэхA вели1ка. |
|
15
|
15
|
| І бу́дуть во благоволе́ніє словеса́ уст мої́х, і поуче́ніє се́рдця моєго́ пред Тобо́ю ви́ну, Го́споди, Помо́щниче мой і Ізба́вителю мой. | И# бyдутъ во бlговолeніе словесA ќстъ мои1хъ, и3 поучeніе сeрдца моегw2 пред8 тоб0ю вhну, гDи, пом0щниче м0й и3 и3збaвителю м0й. |
|
Псалом 44
|
Pал0мъ м7д
|
|
1
|
1
|
| В коне́ць, о ізміня́ємих сино́м коре́йовим в ра́зум, піснь о возлю́бленнім, 44. | Въ конeцъ, њ и3змэнsемыхъ сынHмъ корewвымъ въ рaзумъ, пёснь њ возлю1бленнэмъ, м7д7. |
|
2
|
2
|
| Отри́гну се́рдце моє́ сло́во бла́го, глаго́лю аз діла́ моя́ Царе́ві; язи́к мой — трость кни́жника скоропи́сця. | Tрhгну сeрдце моE сл0во блaго, глаг0лю ѓзъ дэлA мо‰ цReви: љзhкъ м0й тр0сть кни1жника скоропи1сца. |
|
3
|
3
|
| Красе́н добро́тою па́че сино́в челові́чеських, ізлія́ся благода́ть во устна́х Твої́х; сего́ ра́ди благослови́ Тя Бог во вік. | Красeнъ добр0тою пaче сынHвъ человёческихъ, и3зліsсz бlгодaть во ўстнaхъ твои1хъ: сегw2 рaди блгcви1 тz бGъ во вёкъ. |
|
4
|
4
|
| Препоя́ши меч Твой по бедрі́ Твоє́й, Си́льне, | Препоsши мeчь тв0й по бедрЁ твоeй, си1льне, |
|
5
|
5
|
| красото́ю Твоє́ю і добро́тою Твоє́ю; і наляци́, і успіва́й, і ца́рствуй і́стини ра́ди і кро́тости і пра́вди; і наста́вить Тя ди́вно десни́ця Твоя́. | красот0ю твоeю и3 добр0тою твоeю: и3 налzцы2, и3 ўспэвaй, и3 цrтвуй и4стины рaди и3 кр0тости и3 прaвды: и3 настaвитъ тS ди1внw десни1ца твоS. |
|
6
|
6
|
| Стрі́ли Твоя́ ізощре́ни, Си́льне; лю́діє под Тобо́ю паду́ть в се́рдці враг Царе́вих. | Стрёлы тво‰ и3з8wщрє1ны, си1льне: лю1діе под8 тоб0ю падyтъ въ сeрдцы вр†гъ цReвыхъ. |
|
7
|
7
|
| Престо́л Твой, Бо́же, в вік ві́ка; жезл пра́вости — жезл Ца́рствія Твоєго́. | Пrт0лъ тв0й, б9е, въ вёкъ вёка: жeзлъ прaвости жeзлъ цrтвіz твоегw2. |
|
8
|
8
|
| Возлюби́л єси́ пра́вду і возненави́діл єси́ беззако́ніє; сего́ ра́ди пома́за Тя, Бо́же, Бог Твой єле́єм ра́дости па́че прича́стник Твої́х. | Возлюби1лъ є3си2 прaвду и3 возненави1дэлъ є3си2 беззак0ніе: сегw2 рaди помaза тS, б9е, бGъ тв0й є3лeемъ рaдости пaче прич†стникъ твои1хъ. |
|
9
|
9
|
| Сми́рна, і ста́кти, і касі́я от риз Твої́х, от тя́жестей слоно́вих [от хра́мов слоно́вих], із ни́хже возвесели́ша Тя. | СмЂрна и3 стaкти и3 касjа t ри1зъ твои1хъ, t тsжестей слон0выхъ [t хрaмwвъ слон0выхъ], и3з8 ни1хже возвесели1ша тS. |
|
10
|
10
|
| Дще́рі царе́й в че́сті Твоє́й; предста́ цари́ця одесну́ю Тебе́, в ри́зах позлаще́нних оді́яна преіспещре́на. | Дщє1ри царeй въ чeсти твоeй: предстA цари1ца њдеснyю тебє2, въ ри1захъ позлащeнныхъ њдёzна преиспещрeна. |
|
11
|
11
|
| Сли́ши, дщи, і виждь, і приклони́ у́хо твоє́, і забу́ди лю́ди твоя́ і дом отця́ твоєго́; | Слhши, дщи2, и3 ви1ждь, и3 приклони2 ќхо твоE, и3 забyди лю1ди тво‰ и3 д0мъ nтцA твоегw2: |
|
12
|
12
|
| і возжела́єть Цар добро́ти твоєя́, зане́ Той єсть Госпо́дь твой, і поклони́шися Єму́, | и3 возжелaетъ цRь добр0ты твоеS, занE т0й є4сть гDь тв0й, и3 поклони1шисz є3мY, |
|
13
|
13
|
| і дщи Ти́рова с да́ри; лицю́ Твоєму́ помо́ляться бога́тії лю́дстії. | и3 дщи2 тЂрова съ д†ры: лицY твоемY пом0лzтсz богaтіи лю1дстіи. |
|
14
|
14
|
| Вся сла́ва дще́ре Царе́ві внутр; ря́сни злати́ми оді́яна і преіспещре́на. | ВсS слaва дщeре цReвы внyтрь: р‰сны златhми њдёzна и3 преиспещрeна. |
|
15
|
15
|
| Приведу́ться Царю́ ді́ви вслід єя́, і́скреннія єя́ приведу́ться Тебі́; | Приведyтсz цRю2 дBвы в8слёдъ є3S, и4скрєнніz є3S приведyтсz тебЁ: |
|
16
|
16
|
| приведу́ться в весе́лії і ра́дованії, введу́ться в храм Царе́в. | приведyтсz въ весeліи и3 рaдованіи, введyтсz въ хрaмъ цReвъ. |
|
17
|
17
|
| Вмі́сто оте́ць Твої́х би́ша си́нове Твої́; поста́виши я кня́зі по всей землі́. | Вмёстw nтє1цъ твои1хъ бhша сhнове твои2: постaвиши | кнsзи по всeй земли2. |
|
18
|
18
|
| Пом'яну́ і́м'я Твоє́ во вся́ком ро́ді і ро́ді; сего́ ра́ди лю́діє іспові́дяться Тебі́ в вік і во вік ві́ка. | ПомzнY и4мz твоE во всsкомъ р0дэ и3 р0дэ: сегw2 рaди лю1діе и3сповёдzтсz тебЁ въ вёкъ и3 во вёкъ вёка. |
|
Псалом 19
|
Pал0мъ f7i
|
|
1
|
1
|
| В коне́ць, псало́м Дави́ду, 19. | Въ конeцъ, pал0мъ дв7ду, f7‹. |
|
2
|
2
|
| Усли́шить тя Госпо́дь в день печа́лі, защити́ть Тя і́м'я Бо́га Іа́ковля. | Ўслhшитъ тS гDь въ дeнь печaли, защи1титъ тS и4мz бGа їaкwвлz. |
|
3
|
3
|
| По́слеть ті по́мощ от свята́го, і от Сіо́на засту́пить тя. | П0слетъ ти2 п0мощь t с™aгw, и3 t сіHна застyпитъ тS. |
|
4
|
4
|
| Пом'яне́ть вся́ку же́ртву твою́, і всесожже́ніє твоє́ ту́чно бу́ди. | Помzнeтъ всsку жeртву твою2, и3 всесожжeніе твоE тyчно бyди. |
|
5
|
5
|
| Дасть ті Госпо́дь по се́рдцю твоєму́, і весь сові́т твой іспо́лнить. | Дaстъ ти2 гDь по сeрдцу твоемY, и3 вeсь совётъ тв0й и3сп0лнитъ. |
|
6
|
6
|
| Возра́дуємся о спасе́нії твоє́м, і во і́м'я Го́спода Бо́га на́шего возвели́чимся; іспо́лнить Госпо́дь вся проше́нія твоя́. | Возрaдуемсz њ спcніи твоeмъ, и3 во и4мz гDа бGа нaшегw возвели1чимсz: и3сп0лнитъ гDь вс‰ прошє1ніz тво‰. |
|
7
|
7
|
| Ни́ні позна́х, я́ко спасе́ Госпо́дь Христа́ Своєго́; усли́шить Єго́ с небесе́ Свята́го Своєго́; в си́лах спасе́ніє десни́ці Єго́. | Нн7э познaхъ, ћкw сп7сE гDь хрістA своего2: ўслhшитъ є3го2 съ нб7сE с™aгw своегw2: въ си1лахъ спcніе десни1цы є3гw2. |
|
8
|
8
|
| Сі́ї на колесни́цях, і сі́ї на ко́нех; ми же во і́м'я Го́спода Бо́га на́шего призове́м. | Сjи на колесни1цахъ, и3 сjи на к0нехъ: мh же во и4мz гDа бGа нaшегw призовeмъ. |
|
9
|
9
|
| Ті́ї сп'я́ті би́ша і падо́ша; ми же воста́хом і іспра́вихомся. | Тjи спsти бhша и3 пад0ша: мh же востaхомъ и3 и3спрaвихомсz. |
|
10
|
10
|
| Го́споди, спаси́ царя́, і усли́ши ни, в о́ньже а́ще день призове́м Тя. | ГDи, спаси2 царS, и3 ўслhши ны2, въ џньже ѓще дeнь призовeмъ тS. |
|
Псалом 20
|
Pал0мъ к7
|
|
1
|
1
|
| Псало́м Дави́ду, 20. | Pал0мъ дв7ду, к7. |
|
2
|
2
|
| Го́споди, си́лою Твоє́ю возвесели́ться цар, і о спасе́нії Твоє́м возра́дується зіло́. | ГDи, си1лою твоeю возвесели1тсz цaрь, и3 њ спcніи твоeмъ возрaдуетсz ѕэлw2. |
|
3
|
3
|
| Жела́ніє се́рдця єго́ дал єси́ єму́, і хоті́нія устну́ єго́ ні́си лиши́л єго́. | Желaніе сeрдца є3гw2 дaлъ є3си2 є3мY, и3 хотёніz ўстнY є3гw2 нёси лиши1лъ є3го2. |
|
4
|
4
|
| Я́ко предвари́л єси́ єго́ благослове́нієм благости́нним, положи́л єси́ на главі́ єго́ віне́ць от ка́мене че́стна. | Ћкw предвари1лъ є3си2 є3го2 блгcвeніемъ бlгостhннымъ, положи1лъ є3си2 на главЁ є3гw2 вэнeцъ t кaмене чeстна. |
|
5
|
5
|
| Живота́ проси́л єсть у Тебе́, і дал єси́ єму́ долготу́ дній во вік ві́ка. | ЖивотA проси1лъ є4сть ў тебє2, и3 дaлъ є3си2 є3мY долготY днjй во вёкъ вёка. |
|
6
|
6
|
| Ве́лія сла́ва єго́ спасе́нієм Твої́м; сла́ву і велелі́піє возложи́ши на него́. | Вeліz слaва є3гw2 спcніемъ твои1мъ: слaву и3 велелёпіе возложи1ши на него2. |
|
7
|
7
|
| Я́ко да́си єму́ благослове́ніє во вік ві́ка; возвесели́ши єго́ ра́достію с лице́м Твої́м. | Ћкw дaси є3мY блгcвeніе во вёкъ вёка: возвесели1ши є3гw2 рaдостію съ лицeмъ твои1мъ. |
|
8
|
8
|
| Я́ко цар упова́єть на Го́спода, і ми́лостію Ви́шняго не подви́житься. | Ћкw цaрь ўповaетъ на гDа, и3 млcтію вhшнzгw не подви1житсz. |
|
9
|
9
|
| Да обря́щеться рука́ Твоя́ всім враго́м Твої́м, десни́ця Твоя́ да обря́щеть вся ненави́дящия Тебе́. | Да њбрsщетсz рукA твоS всBмъ врагHмъ твои6мъ, десни1ца твоS да њбрsщетъ вс‰ ненави1дzщыz тебE. |
|
10
|
10
|
| Я́ко положи́ши їх, я́ко пещ о́гненную во вре́м'я лиця́ Твоєго́; Госпо́дь гні́вом Свої́м см'яте́ть я, і сність їх огнь. | Ћкw положи1ши и5хъ ћкw пeщь џгненную во врeмz лицA твоегw2: гDь гнёвомъ свои1мъ смzтeтъ |, и3 снёсть и5хъ џгнь. |
|
11
|
11
|
| Плод їх от землі́ погуби́ши, і сі́м'я їх от сино́в челові́чеських. | Пл0дъ и4хъ t земли2 погуби1ши, и3 сёмz и4хъ t сынHвъ человёческихъ. |
|
12
|
12
|
| Я́ко уклони́ша на Тя зла́я, поми́слиша сові́ти, ї́хже не возмо́гуть соста́вити. | Ћкw ўклони1ша на тS ѕл†z, помhслиша совёты, и5хже не возм0гутъ состaвити. |
|
13
|
13
|
| Я́ко положи́ши я хребе́т; во ізби́тціх Твої́х угото́виши лице́ їх. | Ћкw положи1ши | хребeтъ: во и3збhтцэхъ твои1хъ ўгот0виши лицE и4хъ. |
|
14
|
14
|
| Вознеси́ся, Го́споди, си́лою Твоє́ю; воспоє́м і поє́м си́ли Твоя́. | Вознеси1сz, гDи, си1лою твоeю: воспоeмъ и3 поeмъ си6лы тво‰. |
|
Псалом 21
|
Pал0мъ к7а
|
|
1
|
1
|
| В коне́ць, о заступле́нії у́треннем, псало́м Дави́ду, 21. | Въ конeцъ, њ заступлeніи ќтреннемъ, pал0мъ дв7ду, к7№. |
|
2
|
2
|
| Бо́же, Бо́же мой, воньми́ мі, вску́ю оста́вил м'я єси́? Дале́че от спаcе́нія моєго́ словеса́ гріхопаде́ній мої́х. | Б9е, б9е м0й, вонми1 ми, вскyю њстaвилъ мS є3си2; далeче t спcніz моегw2 словесA грэхопадeній мои1хъ. |
|
3
|
3
|
| Бо́же мой, воззову́ во дні, і не усли́шиши, і в нощі́, і не в безу́міє мні. | Б9е м0й, воззовY во дни2, и3 не ўслhшиши, и3 въ нощи2, и3 не въ безyміе мнЁ. |
|
4
|
4
|
| Ти же во святі́м живе́ши, хвало́ Ізра́їлева. | Тh же во с™ёмъ живeши, хвало2 ї}лева. |
|
5
|
5
|
| На Тя упова́ша отці́ на́ші; упова́ша, і ізба́вил єси́ я; | На тS ўповaша nтцы2 нaши: ўповaша, и3 и3збaвилъ є3си2 |: |
|
6
|
6
|
| к Тебі́ воззва́ша, і спасо́шася; на Тя упова́ша, і не постиді́шася. | къ тебЁ воззвaша, и3 спас0шасz: на тS ўповaша, и3 не постыдёшасz. |
|
7
|
7
|
| Аз же єсьм черв, а не челові́к, поноше́ніє челові́ков і унічиже́ніє люді́й. | Ѓзъ же є4смь чeрвь, ґ не человёкъ, поношeніе человёкwвъ и3 ўничижeніе людjй. |
|
8
|
8
|
| Всі ви́дящії м'я поруга́шамися, глаго́лаша устна́ми, покива́ша главо́ю; | Вси2 ви1дzщіи мS поругaшамисz, глаг0лаша ўстнaми, покивaша глав0ю: |
|
9
|
9
|
| упова́ на Го́спода, да ізба́вить єго́, да спасе́ть єго́, я́ко хо́щеть єго́. | ўповA на гDа, да и3збaвитъ є3го2, да сп7сeтъ є3го2, ћкw х0щетъ є3го2. |
|
10
|
10
|
| Я́ко Ти єси́ істо́ргий м'я із чре́ва, упова́ніє моє́ от сосцю́ ма́тере моєя́. | Ћкw ты2 є3си2 и3ст0ргій мS и3з8 чрeва, ўповaніе моE t сwсцY мaтере моеS. |
|
11
|
11
|
| К Тебі́ приве́ржен єсьм от ложе́сн, от чре́ва ма́тере моєя́ Бог мой єси́ Ти. | Къ тебЁ привeрженъ є4смь t ложeснъ, t чрeва мaтере моеS бGъ м0й є3си2 ты2. |
|
12
|
12
|
| Да не отсту́пиши от мене́, я́ко скорб близ, я́ко ність помога́яй мі. | Да не tстyпиши t менє2, ћкw ск0рбь бли1з8, ћкw нёсть помогazй ми2. |
|
13
|
13
|
| Обидо́ша м'я тельці́ мно́зі, юнці́ ту́чнії одержа́ша м'я; | Њбыд0ша мS телцы2 мн0зи, ю3нцы2 тyчніи њдержaша мS: |
|
14
|
14
|
| отверзо́ша на м'я уста́ своя́, я́ко лев восхища́яй і рика́яй. | tверз0ша на мS ўстA сво‰, ћкw лeвъ восхищazй и3 рыкazй. |
|
15
|
15
|
| Я́ко вода́ ізлія́хся, і разси́пашася вся ко́сті моя́; бисть се́рдце моє́ я́ко воск та́яй посреді́ чре́ва моєго́. | Ћкw водA и3зліsхсz, и3 разсhпашасz вс‰ кHсти мо‰: бhсть сeрдце моE ћкw в0скъ тazй посредЁ чрeва моегw2. |
|
16
|
16
|
| І́зсше, я́ко скуде́ль, крі́пость моя́, і язи́к мой прильпе́ горта́ни моєму́, і в персть сме́рті свел м'я єси́. | И$зсше ћкw скудeль крёпость моS, и3 љзhкъ м0й прильпE гортaни моемY, и3 въ пeрсть смeрти свeлъ мS є3си2. |
|
17
|
17
|
| Я́ко обидо́ша м'я пси мно́зі, сонм лука́вих одержа́ша м'я; іскопа́ша ру́ці мої́ і но́зі мої́. | Ћкw њбыд0ша мS пси2 мн0зи, с0нмъ лукaвыхъ њдержaша мS: и3скопaша рyцэ мои2 и3 н0зэ мои2. |
|
18
|
18
|
| Ісчето́ша вся ко́сті моя́; ті́ї же смотри́ша і презрі́ша м'я. | И#счет0ша вс‰ кHсти мо‰: тjи же смотри1ша и3 презрёша мS. |
|
19
|
19
|
| Разділи́ша ри́зи моя́ себі́, і о оде́жді моє́й мета́ша жре́бій. | Раздэли1ша ри6зы мо‰ себЁ, и3 њ nдeжди моeй метaша жрeбій. |
|
20
|
20
|
| Ти же, Го́споди, не удали́ по́мощ Твою́ от мене́; на заступле́ніє моє́ воньми́. | Тh же, гDи, не ўдали2 п0мощь твою2 t менє2: на заступлeніе моE вонми2. |
|
21
|
21
|
| Ізба́ви от ору́жія ду́шу мою́, і із руки́ пе́сії єдоноро́дную мою́. | И#збaви t nрyжіz дyшу мою2, и3 и3з8 руки2 пeсіи є3динор0дную мою2. |
|
22
|
22
|
| Спаси́ м'я от уст льво́вих, і от рог єдиноро́ж смире́ніє моє́. | Сп7си1 мz t ќстъ льв0выхъ, и3 t рHгъ є3динорHжь смирeніе моE. |
|
23
|
23
|
| Пові́м і́м'я Твоє́ бра́тії моє́й, посреді́ це́ркве воспою́ Тя. | Повёмъ и4мz твоE брaтіи моeй, посредЁ цRкве воспою2 тS. |
|
24
|
24
|
| Боя́щіїся Го́спода, восхвалі́те Єго́, все сі́м'я Іа́ковле, просла́віте Єго́, да убої́ться же от Него́ все сі́м'я Ізра́їлево; | Боsщіисz гDа, восхвали1те є3го2, всE сёмz їaкwвле, прослaвите є3го2, да ўбои1тсz же t негw2 всE сёмz ї}лево: |
|
25
|
25
|
| я́ко не уничижи́, ніже́ негодова́ моли́тви ни́щаго, ніже́ отврати́ лице́ Своє́ от мене́, і єгда́ воззва́х к Нему́, усли́ша м'я. | ћкw не ўничижи2, нижE негодовA моли1твы ни1щагw, нижE tврати2 лицE своE t менє2, и3 є3гдA воззвaхъ къ немY, ўслhша мS. |
|
26
|
26
|
| От Тебе́ похвала́ моя́, в це́ркві вели́цій іспові́мся Тебі́; моли́тви моя́ возда́м пред боя́щимися Єго́. | T тебє2 похвалA моS, въ цRкви вели1цэй и3сповёмсz тебЁ: моли6твы мо‰ воздaмъ пред8 боsщимисz є3гw2. |
|
27
|
27
|
| Ядя́ть убо́зії і наси́тяться, і восхва́лять Го́спода взиска́ющії Єго́; жива́ бу́дуть сердця́ їх в вік ві́ка. | Kдsтъ ўб0зіи, и3 насhтzтсz, и3 восхвaлzтъ гDа взыскaющіи є3го2: жив† бyдутъ сердцA и4хъ въ вёкъ вёка. |
|
28
|
28
|
| Пом'яну́ться і обратя́ться ко Го́споду всі конці́ землі́, і покло́няться пред ним вся оте́чествія язи́к; | Помzнyтсz и3 њбратsтсz ко гDу вси2 концы6 земли2, и3 покл0нzтсz пред8 ни1мъ вс‰ nтeчєствіz kзы6къ: |
|
29
|
29
|
| я́ко Госпо́днє єсть Ца́рствіє, і Той облада́єть язи́ки. | ћкw гDне є4сть цrтвіе, и3 т0й њбладaетъ kзы6ки. |
|
30
|
30
|
| Ядо́ша і поклони́шася всі ту́чнії землі́; пред Ним припаду́ть всі низходя́щії в зе́млю; і душа́ моя́ Тому́ живе́ть. | Kд0ша и3 поклони1шасz вси2 тyчніи земли2: пред8 ни1мъ припадyтъ вси2 низходsщіи въ зeмлю: и3 душA моS томY живeтъ. |
|
31
|
31
|
| І сі́м'я моє́ порабо́таєть Єму́; возвісти́ть Го́сподеві род гряду́щий; | И# сёмz моE пораб0таетъ є3мY: возвэсти1тъ гDеви р0дъ грzдyщій: |
|
32
|
32
|
| і возвістя́ть пра́вду Єго́ лю́дем ро́ждшимся [роди́тися іму́щим], яже сотвори́ Госпо́дь. | и3 возвэстsтъ прaвду є3гw2 лю1демъ р0ждшымсz [роди1тисz и3мyщымъ], ±же сотвори2 гDь. |
|
Псалом 22
|
Pал0мъ к7в
|
|
0
|
0
|
| Псало́м Дави́ду, 22. | Pал0мъ дв7ду, к7в7. |
|
1
|
1
|
| Госпо́дь пасе́ть м'я, і нічто́же м'я лиши́ть. | ГDь пасeтъ мS, и3 ничт0же мS лиши1тъ. |
|
2
|
2
|
| На мі́сте зла́чні, та́мо всели́ м'я, на воді́ поко́йні воспита́ м'я. | На мёсте ѕлaчнэ, тaмw всели1 мz, на водЁ пок0йнэ воспитa мz. |
|
3
|
3
|
| Ду́шу мою́ обрати́, наста́ви м'я на стезі́ пра́вди і́мене ра́ди Своєго́. | Дyшу мою2 њбрати2, настaви мS на стєзи2 прaвды, и4мене рaди своегw2. |
|
4
|
4
|
| А́ще бо і пойду́ посреді́ сі́ні сме́ртния, не убою́ся зла, я́ко Ти со мно́ю єси́; жезл Твой і па́лиця Твоя́, та м'я уті́шиста. | Ѓще бо и3 пойдY посредЁ сёни смeртныz, не ўбою1сz ѕлA, ћкw ты2 со мн0ю є3си2: жeзлъ тв0й и3 пaлица твоS, т† мS ўтёшиста. |
|
5
|
5
|
| Угото́вал єси́ пре́до мно́ю трапе́зу сопроти́в стужа́ющим мні; ума́стил єси́ єле́йом главу́ мою́, і ча́ша Твоя́ упоява́ющи м'я, я́ко держа́вна. | Ўгот0валъ є3си2 предо мн0ю трапeзу сопроти1въ стужaющымъ мнЁ: ўмaстилъ є3си2 є3лeомъ главY мою2, и3 чaша твоS ўпоzвaющи мS, ћкw держaвна. |
|
6
|
6
|
| І ми́лость Твоя́ пожене́ть м'я вся дні живота́ моєго́, і є́же всели́тимися в дом Госпо́день в долготу́ дній. | И# млcть твоS поженeтъ мS вс‰ дни6 животA моегw2, и3 є4же всели1тимисz въ д0мъ гDень въ долготY днjй. |
|
Псалом 23
|
Pал0мъ к7г
|
|
0
|
0
|
| Псало́м Дави́ду, єди́ния от суббо́т, 23. | Pал0мъ дв7ду, є3ди1ныz t суббHтъ, к7G. |
|
1
|
1
|
| Госпо́дня земля́, і ісполне́ніє єя́, вселе́нная і всі живу́щії на ней. | ГDнz землS, и3 и3сполнeніе є3S, вселeннаz и3 вси2 живyщіи на нeй. |
|
2
|
2
|
| Той на моря́х основа́л ю єсть і на ріка́х угото́вал ю єсть. | Т0й на морsхъ њсновaлъ ю5 є4сть и3 на рэкaхъ ўгот0валъ ю5 є4сть. |
|
3
|
3
|
| Кто взи́деть на го́ру Госпо́дню? Іли́ кто ста́неть на мі́сті святі́м Єго́? | Кто2 взhдетъ на г0ру гDню; и3ли2 кто2 стaнетъ на мёстэ с™ёмъ є3гw2; |
|
4
|
4
|
| Непови́нен рука́ма і чист се́рдцем, І́же не прия́т всу́є ду́шу свою́ і не кля́тся ле́стію і́скреннему своєму́; | Непови1ненъ рукaма и3 чи1стъ сeрдцемъ, и4же не пріsтъ всyе дyшу свою2 и3 не клsтсz лeстію и4скреннему своемY: |
|
5
|
5
|
| сей при́йметь благослове́ніє от Го́спода і ми́лостиню от Бо́га Спа́са Своєго́. | сeй пріи1метъ блгcвeніе t гDа и3 млcтыню t бGа сп7са своегw2. |
|
6
|
6
|
| Сей род і́щущих Го́спода, і́щущих лице́ Бо́га Іа́ковля. | Сeй р0дъ и4щущихъ гDа, и4щущихъ лицE бGа їaкwвлz. |
|
7
|
7
|
| Возьмі́те врата́ кня́зі ва́ша, і возьмі́теся врата́ ві́чная; і вни́деть Цар сла́ви. | Возми1те вратA кн‰зи в†ша, и3 возми1тесz вратA вBчнаz: и3 вни1детъ цRь слaвы. |
|
8
|
8
|
| Кто єсть сей Цар сла́ви? Госпо́дь крі́пок і си́лен, Госпо́дь си́лен в бра́ні. | Кт0 є3сть сeй цRь слaвы; гDь крёпокъ и3 си1ленъ, гDь си1ленъ въ брaни. |
|
9
|
9
|
| Возьмі́те врата́ кня́зі ва́ша, і возьмі́теся врата́ ві́чная; і вни́деть Цар сла́ви. | Возми1те вратA кн‰зи в†шz, и3 возми1тесz вратA вBчнаz: и3 вни1детъ цRь слaвы. |
|
10
|
10
|
| Кто єсть сей Цар сла́ви? Госпо́дь сил, Той єсть Цар сла́ви. | Кт0 є3сть сeй цRь слaвы; гDь си1лъ, т0й є4сть цRь слaвы. |
|
1001
|
1001
|
| Сла́ва: | Слaва: |
|
Псалом 24
|
Pал0мъ к7д
|
|
0
|
0
|
| Псало́м Дави́ду, 24. | Pал0мъ дв7ду, к7д7. |
|
Псалом 117
|
Pал0мъ рз7i
|
|
24
|
24
|
| Сей день, єго́же сотвори́ Госпо́дь, возра́дуємся і возвеселі́мся в онь. | Сeй дeнь, є3г0же сотвори2 гDь, возрaдуемсz и3 возвесели1мсz въ џнь. |
|
Псалом 50
|
Pал0мъ н7
|
|
1
|
1
|
| В коне́ць, псало́м Дави́ду, внегда́ вни́ти к нему́ Нафа́ну проро́ку, | Въ конeцъ, pал0мъ дв7ду, внегдA вни1ти къ немY наfaну прbр0ку, |
|
2
|
2
|
| єгда́ вни́де к Вирсаві́ї, жені́ Урі́єві, 50. | є3гдA вни1де къ вирсавjи женЁ ўрjевэ, н7. |
|
3
|
3
|
| Поми́луй м'я, Бо́же, по вели́цій ми́лості Твоє́й і по мно́жеству щедро́т Твої́х очи́сти беззако́ніє моє́. | Поми1луй мS, б9е, по вели1цэй млcти твоeй, и3 по мн0жеству щедр0тъ твои1хъ њчcти беззак0ніе моE. |
|
4
|
4
|
| Найпа́че оми́й м'я от беззако́нія моєго́ і от гріха́ моєго́ очи́сти м'я; | Наипaче њмhй мS t беззак0ніz моегw2 и3 t грэхA моегw2 њчcти мS: |
|
5
|
5
|
| я́ко беззако́ніє моє́ аз зна́ю, і гріх мой пре́до мно́ю єсть ви́ну. | ћкw беззак0ніе моE ѓзъ знaю, и3 грёхъ м0й предо мн0ю є4сть вhну. |
|
6
|
6
|
| Тебі́ єди́ному согріши́х і лука́воє пред Тобо́ю сотвори́х; я́ко да оправди́шися во словесі́х Твої́х і побіди́ши, внегда́ суди́ти Ті. | ТебЁ є3ди1ному согрэши1хъ и3 лукaвое пред8 тоб0ю сотвори1хъ: ћкw да њправди1шисz во словесёхъ твои1хъ и3 побэди1ши, внегдA суди1ти ти2. |
|
7
|
7
|
| Се бо, в беззако́ніїх зача́т єсьм, і во грісі́х роди́ м'я ма́ти моя́. | Сe бо, въ беззак0ніихъ зачaтъ є4смь, и3 во грэсёхъ роди1 мz мaти моS. |
|
8
|
8
|
| Се бо, і́стину возлюби́л єси́, безві́стная і та́йная прему́дрости Твоєя́ яви́л мі єси́. | Сe бо, и4стину возлюби1лъ є3си2, безвBстнаz и3 т†йнаz премdрости твоеS kви1лъ ми2 є3си2. |
|
9
|
9
|
| Окропи́ши м'я іссо́пом, і очи́щуся; оми́єши м'я, і па́че сні́га убілю́ся. | Њкропи1ши мS v3ссHпомъ, и3 њчи1щусz: њмhеши мS, и3 пaче снёга ўбэлю1сz. |
|
10
|
10
|
| Слу́ху моєму́ да́си ра́дость і весе́ліє; возра́дуються ко́сті смире́нния. | Слyху моемY дaси рaдость и3 весeліе: возрaдуютсz кHсти смирє1нныz. |
|
11
|
11
|
| Отврати́ лице́ Твоє́ от гріх мої́х і вся беззако́нія моя́ очи́сти. | Tврати2 лицE твоE t грBхъ мои1хъ и3 вс‰ беззакHніz мо‰ њчcти. |
|
12
|
12
|
| Се́рдце чи́сто сози́жди во мні, Бо́же, і дух прав обнови́ во утро́бі моє́й. | Сeрдце чи1сто сози1жди во мнЁ, б9е, и3 дyхъ прaвъ њбнови2 во ўтр0бэ моeй. |
|
13
|
13
|
| Не отве́ржи мене́ от лиця́ Твоєго́ і Ду́ха Твоєго́ Свята́го не отими́ от мене́. | Не tвeржи менє2 t лицA твоегw2 и3 д¦а твоегw2 с™aгw не tими2 t менє2. |
|
14
|
14
|
| Возда́ждь мі ра́дость спасе́нія Твоєго́ і ду́хом влади́чним утверди́ м'я. | Воздaждь ми2 рaдость сп7сeніz твоегw2 и3 д¦омъ вLчнимъ ўтверди1 мz. |
|
15
|
15
|
| Научу́ беззако́нния путе́м Твої́м, і нечести́вії к Тебі́ обратя́ться. | НаучY беззакHнныz путє1мъ твои6мъ, и3 нечести1віи къ тебЁ њбратsтсz. |
|
16
|
16
|
| Ізба́ви м'я от крове́й, Бо́же, Бо́же спасе́нія моєго́; возра́дується язи́к мой пра́вді Твоє́й. | И#збaви мS t кровeй, б9е, б9е сп7сeніz моегw2: возрaдуетсz љзhкъ м0й прaвдэ твоeй. |
|
17
|
17
|
| Го́споди, устні́ мої́ отве́рзеши, і уста́ моя́ возвістя́ть хвалу́ Твою́. | ГDи, ўстнЁ мои2 tвeрзеши, и3 ўстA мо‰ возвэстsтъ хвалY твою2. |
|
18
|
18
|
| Я́ко а́ще би восхоті́л єси́ же́ртви, дал бих у́бо: всесожже́нія не благоволи́ши. | Ћкw ѓще бы восхотёлъ є3си2 жeртвы, дaлъ бhхъ ќбw: всесожжє1ніz не бlговоли1ши. |
|
19
|
19
|
| Же́ртва Бо́гу — дух сокруше́н; се́рдце сокруше́нно і смире́нно Бог не унічижи́ть. | Жeртва бGу дyхъ сокрушeнъ: сeрдце сокрушeнно и3 смирeнно бGъ не ўничижи1тъ. |
|
20
|
20
|
| Ублажи́, Го́споди, благоволе́нієм Твої́м Сіо́на, і да сози́ждуться сті́ни Ієрусали́мськія; | Ўбlжи2, гDи, бlговолeніемъ твои1мъ сіHна, и3 да сози1ждутсz стёны їеrли6мскіz: |
|
21
|
21
|
| тогда́ благоволи́ши же́ртву пра́вди, возноше́ніє і всесожега́ємая; тогда́ возложа́ть на олта́р Твой тельці́. | тогдA бlговоли1ши жeртву прaвды, возношeніе и3 всесожегaємаz: тогдA возложaтъ на nлтaрь тв0й телцы2. |
|
1001
|
1001
|
| Сла́ва: | Слaва: |
|
Псалом 90
|
Pал0мъ §
|
|
0
|
0
|
| Хвала́ пі́сні Дави́дови, не надпи́сан у євре́й, 90. | ХвалA пёсни дв7довы, не надпи1санъ ў є3врє1й, ч7. |
|
1
|
1
|
| Живи́й в по́мощі Ви́шняго, в кро́ві Бо́га Небе́снаго водвори́ться, | Живhй въ п0мощи вhшнzгw, въ кр0вэ бGа нбcнагw водвори1тсz, |
|
2
|
2
|
| рече́ть Го́сподеві: засту́пник мой єси́ і прибі́жище моє́, Бог мой, і упова́ю на Него́. | речeтъ гDеви: застyпникъ м0й є3си2 и3 прибёжище моE, бGъ м0й, и3 ўповaю на него2. |
|
3
|
3
|
| Я́ко Той ізба́вить тя от сі́ті ло́вчі і от словесе́ м'яте́жна; | Ћкw т0й и3збaвитъ тS t сёти л0вчи и3 t словесE мzтeжна: |
|
4
|
4
|
| Плещма́ Свої́ма осіни́ть тя, і под крилі́ Єго́ наді́єшися; ору́жієм оби́деть тя і́стина Єго́. | плещмA свои1ма њсэни1тъ тS, и3 под8 крилB є3гw2 надёешисz: nрyжіемъ њбhдетъ тS и4стина є3гw2. |
|
5
|
5
|
| Не убої́шися от стра́ха нощна́го, от стріли́ летя́щия во дні, | Не ўбои1шисz t стрaха нощнaгw, t стрэлы2 летsщіz во дни2, |
|
6
|
6
|
| от ве́щі во тьмі преходя́щия, от сря́ща [от нападе́нія] і бі́са полу́деннаго. | t вeщи во тмЁ преходsщіz, t срsща [t нападeніz] и3 бёса полyденнагw. |
|
7
|
7
|
| Паде́ть от страни́ твоєя́ ти́сяща і тьма одесну́ю тебе́, к тебі́ же не прибли́житься; | Падeтъ t страны2 твоеS тhсzща, и3 тмA њдеснyю тебє2, къ тебё же не прибли1житсz: |
|
8
|
8
|
| оба́че очи́ма твої́ма смо́триши і воздая́ніє грі́шников у́зриши. | nбaче nчи1ма твои1ма см0триши и3 воздаsніе грёшникwвъ ќзриши. |
|
9
|
9
|
| Я́ко Ти, Го́споди, упова́ніє моє́; Ви́шняго положи́л єси́ прибі́жище твоє́. | Ћкw ты2, гDи, ўповaніе моE: вhшнzго положи1лъ є3си2 прибёжище твоE. |
|
10
|
10
|
| Не при́йдеть к тебі́ зло, і ра́на не прибли́житься тілесі́ твоєму́ [селе́нію твоєму́]; | Не пріи1детъ къ тебЁ ѕло2, и3 рaна не прибли1житсz тэлеси2 твоемY [селeнію твоемY]: |
|
11
|
11
|
| я́ко а́нгелом Свої́м запові́сть о тебі́ сохрани́ти тя во всіх путе́х твої́х. | ћкw ѓгGлwмъ свои6мъ заповёсть њ тебЁ, сохрани1ти тS во всёхъ путeхъ твои1хъ. |
|
12
|
12
|
| На рука́х во́зьмуть тя, да не когда́ преткне́ши о ка́мень но́гу твою́; | На рукaхъ в0змутъ тS, да не когдA преткнeши њ кaмень н0гу твою2: |
|
13
|
13
|
| на а́спида і васили́ска насту́пиши і попере́ши льва і змі́я. | на ѓспіда и3 васілjска настyпиши, и3 поперeши львA и3 ѕмjz. |
|
14
|
14
|
| Я́ко на М'я упова́, і ізба́влю ї; покри́ю ї, я́ко позна́ і́м'я Моє́. | Ћкw на мS ўповA, и3 и3збaвлю и5: покрhю и5, ћкw познA и4мz моE. |
|
15
|
15
|
| Воззове́ть ко Мні, і усли́шу єго́; с ним єсьм в ско́рбі, ізму́ єго́ і просла́влю єго́; | Воззовeтъ ко мнЁ, и3 ўслhшу є3го2: съ ни1мъ є4смь въ ск0рби, и3змY є3го2 и3 прослaвлю є3го2: |
|
16
|
16
|
| Долгото́ю дній іспо́лню єго́ і явлю́ єму́ спасе́ніє Моє́. | долгот0ю днjй и3сп0лню є3го2 и3 kвлю2 є3мY спcніе моE. |
|
1001
|
1001
|
|
Сла́ва: |
Слaва: |
