|
Псалтир
|
Pалти1рь
|
|
Псалом 1
|
Pал0мъ №
|
|
|
0
|
| Псало́м Дави́ду, 1. | Pал0мъ дв7ду, №. |
|
1
|
1
|
| Блаже́н муж, і́же не і́де на сові́т нечести́вих, і на путі́ грі́шних не ста, і на сіда́лищі губи́телей не сі́де; | Бlжeнъ мyжъ, и4же не и4де на совётъ нечести1выхъ, и3 на пути2 грёшныхъ не стA, и3 на сэдaлищи губи1телей не сёде: |
|
2
|
2
|
| но в Зако́ні Госпо́дні во́ля єго́, і в Зако́ні Єго́ поучи́ться день і нощ. | но въ зак0нэ гDни в0лz є3гw2, и3 въ зак0нэ є3гw2 поучи1тсz дeнь и3 н0щь. |
|
3
|
3
|
| І бу́деть я́ко дре́во насажде́нноє при ісхо́дищих вод, є́же плод свой дасть во вре́м'я своє́, і лист єго́ не отпаде́ть, і вся, єли́ка а́ще твори́ть, успі́єть. | И# бyдетъ ћкw дрeво насаждeное при и3сх0дищихъ в0дъ, є4же пл0дъ св0й дaстъ во врeмz своE, и3 ли1стъ є3гw2 не tпадeтъ: и3 вс‰, є3ли6ка ѓще твори1тъ, ўспёетъ. |
|
4
|
4
|
| Не та́ко нечести́вії, не та́ко: но я́ко прах, єго́же возмета́єть вітр от лиця́ землі́. | Не тaкw нечести1віи, не тaкw: но ћкw прaхъ, є3г0же возметaетъ вётръ t лицA земли2. |
|
5
|
5
|
| Сего́ ра́ди не воскре́снуть нечести́вії на суд, ніже́ грі́шници в сові́т пра́ведних. | Сегw2 рaди не воскрeснутъ нечести1віи на сyдъ, нижE грBшницы въ совётъ првdныхъ. |
|
6
|
6
|
| Я́ко вість Госпо́дь путь пра́ведних, і путь нечести́вих поги́бнеть. | Ћкw вёсть гDь пyть првdныхъ, и3 пyть нечести1выхъ поги1бнетъ. |
|
Псалом 2
|
Pал0мъ в7
|
|
|
0
|
| Псало́м Дави́ду, 2. | Pал0мъ дв7ду, в7. |
|
1
|
1
|
| Вску́ю шата́шася язи́ци, і лю́діє поучи́шася тще́тним? | Вскyю шатaшасz kзhцы, и3 лю1діе поучи1шасz тщє1тнымъ; |
|
2
|
2
|
| Предста́ша ца́ріє зе́мстії, і кня́зі собра́шася вку́пі на Го́спода і на Христа́ Єго́. | Предстaша цaріе зeмстіи, и3 кн‰зи собрaшасz вкyпэ на гDа и3 на хrтA є3гw2. |
|
3
|
3
|
| Расто́ргнем [расто́ргним] у́зи їх і отве́ржем [отве́ржим] от нас і́го їх. | Раст0ргнемъ [раст0ргнимъ] ќзы и4хъ и3 tвeржемъ [tвeржимъ] t нaсъ и4го и4хъ. |
|
4
|
4
|
| Живи́й на небесі́х посміє́ться їм, і Госпо́дь поруга́ється їм. | Живhй на нб7сёхъ посмэeтсz и5мъ, и3 гDь поругaетсz и5мъ. |
|
5
|
5
|
| Тогда́ возглаго́леть к ним гні́вом Свої́м і я́ростію Своє́ю см'яте́ть я; | ТогдA возгlетъ къ ни6мъ гнёвомъ свои1мъ и3 ћростію своeю смzтeтъ |: |
|
6
|
6
|
| Аз же поста́влен єсьм Цар от Него́ над Сіо́ном, горо́ю свято́ю Єго́, | ѓзъ же постaвленъ є4смь цRь t негw2 над8 сіHномъ, гор0ю с™0ю є3гw2, |
|
7
|
7
|
| возвіща́яй повелі́ніє Госпо́днє. Госпо́дь рече́ ко Мні: Син Мой єси́ Ти, Аз днесь роди́х Тя; | возвэщazй повелёніе гDне. ГDь речE ко мнЁ: сн7ъ м0й є3си2 ты2, ѓзъ днeсь роди1хъ тS: |
|
8
|
8
|
| проси́ от Мене́, і дам Ті язи́ки достоя́ніє Твоє́, і одержа́ніє Твоє́ конці́ землі́; | проси2 t менє2, и3 дaмъ ти2 kзhки достоsніе твоE, и3 њдержaніе твоE концы2 земли2: |
|
9
|
9
|
| упасе́ши я жезло́м желі́зним, я́ко сосу́ди скуде́льничі сокруши́ши я. | ўпасeши | жезл0мъ желёзнымъ, ћкw сосyды скудє1льничи сокруши1ши |. |
|
10
|
10
|
| І ни́ні, ца́ріє, разумі́йте, накажі́теся* всі судя́щії землі́. | И# нн7э, цaріе, разумёйте, накажи1тесz вси2 судsщіи земли2. |
|
11
|
11
|
| Рабо́тайте Го́сподеві со стра́хом і ра́дуйтеся Єму́ со тре́петом. | Раб0тайте гDеви со стрaхомъ, и3 рaдуйтесz є3мY со трeпетомъ. |
|
12
|
12
|
| Приймі́те наказа́ніє, да не когда́ прогні́вається Госпо́дь, і поги́бнете от путі́ пра́веднаго, єгда́ возгори́ться вско́рі я́рость Єго́; блаже́нні всі наді́ющіїся Нань. | Пріими1те наказaніе, да не когдA прогнёваетсz гDь, и3 поги1бнете t пути2 првdнагw, є3гдA возгори1тсz вск0рэ ћрость є3гw2: бlжeни вси2 надёющіисz нaнь. |
|
1001
|
1001
|
| Сла́ва: | Слaва: |
|
Псалом 3
|
Pал0мъ G
|
|
1
|
1
|
| Псало́м Дави́ду, внегда́ отбіга́ше от лиця́ Авессало́ма, си́на своєго́, 3. | Pал0мъ дв7ду, внегдA tбэгaше t лицA ґвессалHма сhна своегw2, G. |
|
2
|
2
|
| Го́споди, что ся умно́жиша стужа́ющії мі? Мно́зі востаю́ть на м'я, | ГDи, чт0 сz ўмн0жиша стужaющіи ми2; мн0зи востаю1тъ на мS, |
|
3
|
3
|
| мно́зі глаго́лють душі́ моє́й: ність спаcе́нія єму́ в Бо́зі єго́. | мн0зи глаг0лютъ души2 моeй: нёсть спcніz є3мY въ бз7э є3гw2. |
|
4
|
4
|
| Ти же, Го́споди, засту́пник мой єси́, сла́ва моя́, і вознося́й главу́ мою́. | Тh же, гDи, застyпникъ м0й є3си2, слaва моS, и3 возносsй главY мою2. |
|
5
|
5
|
| Гла́сом мої́м ко Го́споду воззва́х, і усли́ша м'я от гори́ святи́я Своєя́. | Глaсомъ мои1мъ ко гDу воззвaхъ, и3 ўслhша мS t горы2 с™hz своеS. |
|
6
|
6
|
| Аз усну́х, і спах, воста́х, я́ко Госпо́дь засту́пить м'я. | Ѓзъ ўснyхъ, и3 спaхъ, востaхъ, ћкw гDь застyпитъ мS. |
|
7
|
7
|
| Не убою́ся от тем люді́й, о́крест напа́дающих на м'я. | Не ўбою1сz t тeмъ людjй, w4крестъ напaдающихъ на мS. |
|
8
|
8
|
| Воскресни́, Го́споди, спаси́ м'я, Бо́же мой: я́ко Ти порази́л єси́ вся вражду́ющия мі всу́є, зу́би грі́шников сокруши́л єси́. | Воскrни2, гDи, сп7си1 мz, б9е м0й: ћкw ты2 порази1лъ є3си2 вс‰ враждyющыz ми2 всyе, зyбы грёшникwвъ сокруши1лъ є3си2. |
|
9
|
9
|
| Госпо́днє єсть спасе́ніє, і на лю́дех Твої́х благослове́ніє Твоє́. | ГDне є4сть спcніе, и3 на лю1дехъ твои1хъ блгcвeніе твоE. |
|
Псалом 4
|
Pал0мъ д7
|
|
1
|
1
|
| В коне́ць, в пі́снех, псало́м Дави́ду, 4. | Въ конeцъ, въ пёснехъ, pал0мъ дв7ду, д7. |
|
2
|
2
|
| Внегда́ призва́ти мі, усли́ша м'я Бог пра́вди моєя́; в ско́рбі распространи́л м'я єси́; уще́дри м'я і усли́ши моли́тву мою́. | ВнегдA призвaти ми2, ўслhша мS бGъ прaвды моеS: въ ск0рби распространи1лъ мS є3си2: ўщeдри мS и3 ўслhши моли1тву мою2. |
|
3
|
3
|
| Си́нове челові́честії, доко́лі тяжкосе́рдії? Вску́ю лю́бите суєту́ і і́щете лжі? | Сhнове человёчестіи, док0лэ тzжкосeрдіи; вскyю лю1бите суетY и3 и4щете лжи2; |
|
4
|
4
|
| І уві́дите, я́ко удиви́ Госпо́дь преподо́бнаго Своєго́. Госпо́дь усли́шить м'я, внегда́ воззва́ти мі к Нему́. | И# ўвёдите, ћкw ўдиви2 гDь прпdбнаго своего2. ГDь ўслhшитъ мS, внегдA воззвaти ми2 къ немY. |
|
5
|
5
|
| Гні́вайтеся, і не согріша́йте, яже глаго́лете в сердця́х ва́ших, на ло́жах ва́ших умилі́теся; | Гнёвайтесz, и3 не согрэшaйте, ±же глаг0лете въ сердцaхъ вaшихъ, на л0жахъ вaшихъ ўмили1тесz: |
|
6
|
6
|
| пожрі́те же́ртву пра́вди і упова́йте на Го́спода. | пожри1те жeртву прaвды и3 ўповaйте на гDа. |
|
7
|
7
|
| Мно́зі глаго́лють: кто яви́ть нам блага́я? Зна́менася на нас світ лиця́ Твоєго́, Го́споди. | Мн0зи глаг0лютъ: кто2 kви1тъ нaмъ бlг†z; знaменасz на нaсъ свётъ лицA твоегw2, гDи. |
|
8
|
8
|
| Дал єси́ весе́ліє в се́рдці моє́м; от плода́ пшени́ці, вина́ і єле́я своєго́ умно́жишася; | Дaлъ є3си2 весeліе въ сeрдцы моeмъ: t плодA пшени1цы, вінA и3 є3лeа своегw2 ўмн0жишасz: |
|
9
|
9
|
| в ми́рі вку́пі* усну́ і почи́ю, я́ко Ти, Го́споди, єди́наго на упова́нії всели́л м'я єси́. | въ ми1рэ вкyпе ўснY и3 почjю, ћкw ты2, гDи, є3ди1наго на ўповaніи всели1лъ мS є3си2. |
|
Псалом 5
|
Pал0мъ є7
|
|
1
|
1
|
| О наслі́дствующем, псало́м Дави́ду, 5. | Њ наслёдствующемъ, pал0мъ дв7ду, є7. |
|
2
|
2
|
| Глаго́ли моя́ внуши́, Го́споди, разумі́й зва́ніє моє́. | Глаг0лы мо‰ внуши2, гDи, разумёй звaніе моE. |
|
3
|
3
|
| Воньми́ гла́су моле́нія моєго́, Царю́ мой і Бо́же мой, я́ко к Тебі́ помолю́ся, Го́споди. | Вонми2 глaсу молeніz моегw2, цRю2 м0й и3 б9е м0й: ћкw къ тебЁ помолю1сz, гDи. |
|
4
|
4
|
| Зау́тра усли́ши глас мой, зау́тра предста́ну Ті, і у́зриши м'я; | Заyтра ўслhши глaсъ м0й: заyтра предстaну ти2, и3 ќзриши мS: |
|
5
|
5
|
| я́ко Бог не хотя́й беззако́нія Ти єси́, не присели́ться к Тебі́ лука́внуяй, | ћкw бGъ не хотsй беззак0ніz ты2 є3си2: не присели1тсz къ тебЁ лукaвнуzй, |
|
6
|
6
|
| ніже́ пребу́дуть беззако́нници пред очи́ма Твої́ма; возненави́діл єси́ вся ді́лающия беззако́ніє, | нижE пребyдутъ беззакHнницы пред8 nчи1ма твои1ма: возненави1дэлъ є3си2 вс‰ дёлающыz беззак0ніе, |
|
7
|
7
|
| погуби́ши вся глаго́лющия лжу; му́жа крове́й і льсти́ва гнуша́ється Госпо́дь. | погуби1ши вс‰ глаг0лющыz лжY: мyжа кровeй и3 льсти1ва гнушaетсz гDь. |
|
8
|
8
|
| Аз же мно́жеством ми́лости Твоєя́ вни́ду в дом Твой, поклоню́ся ко хра́му свято́му Твоєму́, в стра́сі Твоє́м. | Ѓзъ же мн0жествомъ млcти твоеS вни1ду въ д0мъ тв0й, поклоню1сz ко хрaму с™0му твоемY, въ стрaсэ твоeмъ. |
|
9
|
9
|
| Го́споди, наста́ви м'я пра́вдою Твоє́ю, враг мої́х ра́ди іспра́ви пред Тобо́ю путь мой. | ГDи, настaви мS прaвдою твоeю, вр†гъ мои1хъ рaди и3спрaви пред8 тоб0ю пyть м0й. |
|
10
|
10
|
| Я́ко ність во усті́х їх і́стини, се́рдце їх су́єтно, гроб отве́рст горта́нь їх, язи́ки свої́ми льща́ху. | Ћкw нёсть во ўстёхъ и4хъ и4стины, сeрдце и4хъ сyетно, гр0бъ tвeрстъ гортaнь и4хъ, љзы6ки свои1ми льщaху. |
|
11
|
11
|
| Суди́ їм, Бо́же, да отпаду́ть от ми́слей свої́х; по мно́жеству нече́стія їх ізри́ни я, я́ко преогорчи́ша Тя, Го́споди. | Суди2 и5мъ, б9е, да tпадyтъ t мhслей свои1хъ: по мн0жеству нечeстіz и4хъ и3зри1ни |, ћкw преwгорчи1ша тS, гDи. |
|
12
|
12
|
| І да возвеселя́ться всі упова́ющії на Тя, во вік возра́дуються, і всели́шися в них, і похва́ляться о Тебі́ лю́б'ящії і́м'я Твоє́. | И# да возвеселsтсz вси2 ўповaющіи на тS, во вёкъ возрaдуютсz, и3 всели1шисz въ ни1хъ: и3 похвaлzтсz њ тебЁ лю1бzщіи и4мz твоE. |
|
13
|
13
|
| Я́ко Ти благослови́ши пра́ведника, Го́споди, я́ко ору́жієм благоволе́нія вінча́л єси́ нас. | Ћкw ты2 блгcви1ши првdника, гDи, ћкw nрyжіемъ бlговолeніz вэнчaлъ є3си2 нaсъ. |
|
Псалом 6
|
Pал0мъ ѕ7
|
|
1
|
1
|
| В коне́ць, в пі́снех о осьмі́м, псало́м Дави́ду, 6. | Въ конeцъ, въ пёснехъ њ nсмёмъ, pал0мъ дв7ду, ѕ7. |
|
2
|
2
|
| Го́споди, да не я́ростію Твоє́ю обличи́ши мене́, ніже́ гні́вом Твої́м нака́жеши мене́. | ГDи, да не ћростію твоeю њбличи1ши менE, нижE гнёвомъ твои1мъ накaжеши менE. |
|
3
|
3
|
| Поми́луй м'я, Го́споди, я́ко не́мощен єсьм; ізціли́ м'я, Го́споди, я́ко см'ято́шася ко́сті моя́, | Поми1луй мS, гDи, ћкw нeмощенъ є4смь: и3зцэли1 мz, гDи, ћкw смzт0шасz кHсти мо‰, |
|
4
|
4
|
| і душа́ моя́ см'яте́ся зіло́; і Ти, Го́споди, доко́лі? | и3 душA моS смzтeсz ѕэлw2: и3 ты2, гDи, док0лэ; |
|
5
|
5
|
| Обрати́ся, Го́споди, ізба́ви ду́шу мою́, спаси́ м'я ра́ди ми́лости Твоєя́; | Њбрати1сz, гDи, и3збaви дyшу мою2, сп7си1 мz рaди млcти твоеS: |
|
6
|
6
|
| я́ко ність в сме́рті помина́яй Тебе́, во а́ді же кто іспові́сться Тебі́? | ћкw нёсть въ смeрти поминazй тебE, во ѓдэ же кто2 и3сповёстсz тебЁ; |
|
7
|
7
|
| Утруди́хся воздиха́нієм мої́м, ізми́ю на вся́ку нощ ло́же моє́, слеза́ми мої́ми посте́лю мою́ омочу́. | Ўтруди1хсz воздыхaніемъ мои1мъ, и3змhю на всsку н0щь л0же моE, слезaми мои1ми постeлю мою2 њмочY. |
|
8
|
8
|
| См'яте́ся от я́рости о́ко моє́, обетша́х во всіх вразі́х мої́х. | Смzтeсz t ћрости џко моE, њбетшaхъ во всёхъ вразёхъ мои1хъ. |
|
9
|
9
|
| Отступі́те от мене́, всі ді́лающії беззако́ніє, я́ко усли́ша Госпо́дь глас пла́ча моєго́, | Tступи1те t менє2, вси2 дёлающіи беззак0ніе, ћкw ўслhша гDь глaсъ плaча моегw2, |
|
10
|
10
|
| усли́ша Госпо́дь моле́ніє моє́, Госпо́дь моли́тву мою́ прия́т. | ўслhша гDь молeніе моE, гDь моли1тву мою2 пріsтъ. |
|
11
|
11
|
| Да постидя́ться і см'яту́ться всі вразі́ мої́, да возвратя́ться і устидя́ться зіло́ вско́рі. | Да постыдsтсz и3 смzтyтсz вси2 врази2 мои2, да возвратsтсz и3 ўстыдsтсz ѕэлw2 вск0рэ. |
|
1001
|
1001
|
| Сла́ва: | Слaва: |
|
Псалом 7
|
Pал0мъ з7
|
|
1
|
1
|
| Псало́м Дави́ду, єго́же воспі́т Го́сподеві о словесі́х Хусі́євих, си́на Іємені́їна, 7. | Pал0мъ дв7ду, є3г0же воспётъ гDеви њ словесёхъ хусjевыхъ, сhна їеменjина, з7. |
|
2
|
2
|
| Го́споди Бо́же мой, на Тя упова́х, спаси́ м'я от всіх гоня́щих м'я і ізба́ви м'я; | ГDи б9е м0й, на тS ўповaхъ, сп7си1 мz t всёхъ гонsщихъ мS и3 и3збaви мS: |
|
3
|
3
|
| да не когда́ похи́тить, я́ко лев, ду́шу мою́, не су́щу ізбавля́ющу, ніже́ спаса́ющу. | да не когдA похи1титъ ћкw лeвъ дyшу мою2, не сyщу и3збавлsющу, нижE спасaющу. |
|
4
|
4
|
| Го́споди Бо́же мой, а́ще сотвори́х сіє́, а́ще єсть непра́вда в руку́ моє́ю, | ГDи б9е м0й, ѓще сотвори1хъ сіE, ѓще є4сть непрaвда въ рукY моє1ю, |
|
5
|
5
|
| а́ще возда́х воздаю́щим мі зла, да отпаду́ у́бо от враг мої́х тощ; | ѓще воздaхъ воздаю1щымъ ми2 ѕл†, да tпадY u5бо t вр†гъ мои1хъ т0щъ: |
|
6
|
6
|
| да пожене́ть у́бо враг ду́шу мою́, і да пости́гнеть, і попере́ть в зе́млю живо́т мой, і сла́ву мою́ в персть всели́ть. | да поженeтъ ќбw врaгъ дyшу мою2, и3 да пости1гнетъ, и3 поперeтъ въ зeмлю жив0тъ м0й, и3 слaву мою2 въ пeрсть всели1тъ. |
|
7
|
7
|
| Воскресни́, Го́споди, гні́вом Твої́м, вознеси́ся в конця́х враг Твої́х, і воста́ни, Го́споди Бо́же мой, повелі́нієм, і́мже запові́дал єси́, | Воскrни2, гDи, гнёвомъ твои1мъ, вознеси1сz въ концaхъ вр†гъ твои1хъ, и3 востaни, гDи б9е м0й, повелёніемъ, и4мже заповёдалъ є3си2, |
|
8
|
8
|
| і сонм люді́й оби́деть Тя, і о том на висоту́ обрати́ся. | и3 с0нмъ людjй њбhдетъ тS: и3 њ т0мъ на высотY њбрати1сz. |
|
9
|
9
|
| Госпо́дь су́дить лю́дем; суди́ мі, Го́споди, по пра́вді моє́й і по незло́бі моє́й на м'я. | ГDь сyдитъ лю1демъ: суди1 ми, гDи, по прaвдэ моeй и3 по неѕл0бэ моeй на мS. |
|
10
|
10
|
| Да сконча́ється зло́ба грі́шних, і іспра́виши пра́веднаго, іспита́яй сердця́ і утро́би, Бо́же, пра́ведно. | Да скончaетсz ѕл0ба грёшныхъ, и3 и3спрaвиши првdнаго, и3спытazй сердцA и3 ўтрHбы, б9е, првdнw. |
|
11
|
11
|
| По́мощ моя́ от Бо́га, спаса́ющаго пра́вия се́рдцем. | П0мощь моS t бGа, сп7сaющагw пр†выz сeрдцемъ. |
|
12
|
12
|
| Бог суди́тель пра́веден, і крі́пок, і долготерпіли́в, і не гнів наводя́й на всяк день. | БGъ суди1тель првdнъ, и3 крёпокъ, и3 долготерпэли1въ, и3 не гнёвъ наводsй на всsкъ дeнь. |
|
13
|
13
|
| А́ще не обратите́ся, ору́жіє своє́ очи́стить, лук Свой напряже́, і угото́ва ї, | Ѓще не њбратитeсz, nрyжіе своE њчи1ститъ, лyкъ св0й напрzжE, и3 ўгот0ва и5, |
|
14
|
14
|
| і в нем угото́ва сосу́ди сме́ртния, стрі́ли Своя́ сгара́ємим соді́ла. | и3 въ нeмъ ўгот0ва сосyды смє1ртныz, стрёлы сво‰ сгарaємымъ содёла. |
|
15
|
15
|
| Се, болі́ непра́вдою, зача́т болі́знь і роди́ беззако́ніє; | СE, болЁ непрaвдою, зачaтъ болёзнь и3 роди2 беззак0ніе: |
|
16
|
16
|
| ров ізри́ і іскопа́ ї, і паде́ть в я́му, ю́же соді́ла. | р0въ и3зры2 и3 и3скопA и5, и3 падeтъ въ ћму, ю4же содёла. |
|
17
|
17
|
| Обрати́ться болі́знь єго́ на главу́ єго́, і на верх єго́ непра́вда єго́ сни́деть. | Њбрати1тсz болёзнь є3гw2 на главY є3гw2, и3 на вeрхъ є3гw2 непрaвда є3гw2 сни1детъ. |
|
18
|
18
|
| Іспові́мся Го́сподеві по пра́вді Єго́ і пою́ і́мені Го́спода Ви́шняго. | И#сповёмсz гDеви по прaвдэ є3гw2 и3 пою2 и4мени гDа вhшнzгw. |
|
Псалом 8
|
Pал0мъ }
|
|
1
|
1
|
| В коне́ць, о точи́ліх, псало́м Дави́ду, 8. | Въ конeцъ, њ точи1лэхъ, pал0мъ дв7ду, }. |
|
2
|
2
|
| Го́споди Госпо́дь наш, я́ко чу́дно і́м'я Твоє́ по всей землі́, я́ко взя́тся великолі́піє Твоє́ преви́ше небе́с. | ГDи гDь нaшъ, ћкw чyдно и4мz твоE по всeй земли2, ћкw взsтсz великолёпіе твоE превhше нб7съ. |
|
3
|
3
|
| Із уст младе́нець і ссу́щих соверши́л єси́ хвалу́, враг Твої́х ра́ди, є́же разруши́ти врага́ і ме́стника. | И#з8 ќстъ младeнєцъ и3 ссyщихъ соверши1лъ є3си2 хвалY, вр†гъ твои1хъ рaди, є4же разруши1ти врагA и3 мeстника. |
|
4
|
4
|
| Я́ко узрю́ небеса́, діла́ перст Твої́х, луну́ і зві́зди, яже Ти основа́л єси́; | Ћкw ўзрю2 небесA, дэлA пє1рстъ твои1хъ, лунY и3 ѕвёзды, ±же ты2 њсновaлъ є3си2: |
|
5
|
5
|
| что єсть челові́к, я́ко по́мниши єго́? іли́ син челові́ч, я́ко посіща́єши єго́? | что2 є4сть человёкъ, ћкw п0мниши є3го2; и3ли2 сhнъ человёчь, ћкw посэщaеши є3го2; |
|
6
|
6
|
| Ума́лил єси́ єго́ ма́лим чим от а́нгел, сла́вою і че́стію вінча́л єси́ єго́; | Ўмaлилъ є3си2 є3го2 мaлымъ чи1мъ t ѓгGлъ, слaвою и3 чeстію вэнчaлъ є3си2 є3го2: |
|
7
|
7
|
| і поста́вил єси́ єго́ над ді́ли руку́ Твоє́ю, вся покори́л єси́ под но́зі єго́; | и3 постaвилъ є3си2 є3го2 над8 дёлы рукY твоє1ю, вс‰ покори1лъ є3си2 под8 н0зэ є3гw2: |
|
8
|
8
|
| о́вці і воли́ вся, єще́ же і скоти́ польські́я, | џвцы и3 волы2 вс‰, є3щe же и3 скоты2 польск‡z, |
|
9
|
9
|
| пти́ці небе́сния і ри́би морські́я, преходя́щия стезі́ морські́я. | пти6цы небє1сныz и3 ры6бы морск‡z, преходsщыz стєзи2 морск‡z. |
|
10
|
10
|
| Го́споди Госпо́дь наш, я́ко чу́дно і́м'я Твоє́ по всей землі́. | ГDи гDь нaшъ, ћкw чyдно и4мz твоE по всeй земли2. |
|
1001
|
1001
|
| Сла́ва: | Слaва: |
|
Псалом 9
|
Pал0мъ f7
|
|
1
|
1
|
| В коне́ць, о та́йних си́на, псало́м Дави́ду, 9. | Въ конeцъ, њ тaйныхъ сhна, pал0мъ дв7ду, f7. |
|
2
|
2
|
| Іспові́мся Тебі́, Го́споди, всім се́рдцем мої́м, пові́м вся чудеса́ Твоя́. | И#сповёмсz тебЁ, гDи, всёмъ сeрдцемъ мои1мъ, повёмъ вс‰ чудесA тво‰. |
|
3
|
3
|
| Возвеселю́ся і возра́дуюся о Тебі́, пою́ і́мені Твоєму́, Ви́шній. | Возвеселю1сz и3 возрaдуюсz њ тебЁ, пою2 и4мени твоемY, вhшній. |
|
4
|
4
|
| Внегда́ возврати́тися врагу́ моєму́ всп'ять, ізнемо́гуть і поги́бнуть от лиця́ Твоєго́. | ВнегдA возврати1тисz врагY моемY вспsть, и3знем0гутъ и3 поги1бнутъ t лицA твоегw2. |
|
5
|
5
|
| Я́ко сотвори́л єси́ суд мой і прю мою́; сіл єси́ на Престо́лі, судя́й пра́вду. | Ћкw сотвори1лъ є3си2 сyдъ м0й и3 прю2 мою2: сёлъ є3си2 на пrт0лэ, судsй прaвду. |
|
6
|
6
|
| Запрети́л єси́ язи́ком, і поги́бе нечести́вий, і́м'я єго́ потреби́л єси́ в вік і в вік ві́ка. | Запрети1лъ є3си2 kзhкwмъ, и3 поги1бе нечести1вый: и4мz є3гw2 потреби1лъ є3си2 въ вёкъ и3 въ вёкъ вёка. |
|
7
|
7
|
| Врагу́ оскуді́ша ору́жія в коне́ць, і гра́ди разруши́л єси́; поги́бе па́м'ять єго́ с шу́мом. | ВрагY њскудёша nр{жіz въ конeцъ, и3 грaды разруши1лъ є3си2: поги1бе пaмzть є3гw2 съ шyмомъ. |
|
8
|
8
|
| І Госпо́дь во вік пребива́єть, угото́ва на суд Престо́л Свой; | И# гDь во вёкъ пребывaетъ, ўгот0ва на сyдъ пrт0лъ св0й: |
|
9
|
9
|
| і Той суди́ти і́мать вселе́нній в пра́вду, суди́ти і́мать лю́дем в правоті́. | и3 т0й суди1ти и4мать вселeннэй въ прaвду, суди1ти и4мать лю1демъ въ правотЁ. |
|
10
|
10
|
| І бисть Госпо́дь прибі́жище убо́гому, помо́щник во благовре́меніїх, в ско́рбіх. | И# бhсть гDь прибёжище ўб0гому, пом0щникъ во бlговрeменіихъ, въ ск0рбехъ. |
|
11
|
11
|
| І да упова́ють на Тя зна́ющії і́м'я Твоє́, я́ко не оста́вил єси́ взиска́ющих Тя, Го́споди. | И# да ўповaютъ на тS знaющіи и4мz твоE, ћкw не њстaвилъ є3си2 взыскaющихъ тS, гDи. |
|
12
|
12
|
| По́йте Го́сподеві, живу́щему в Сіо́ні, возвісті́те во язи́ціх начина́нія Єго́; | П0йте гDеви, живyщему въ сіHнэ, возвэсти1те во kзhцэхъ начин†ніz є3гw2: |
|
13
|
13
|
| я́ко взиска́яй кро́ви їх пом'яну́, не заби́ зва́нія убо́гих. | ћкw взыскazй крHви и4хъ помzнY, не забы2 звaніz ўб0гихъ. |
|
14
|
14
|
| Поми́луй м'я, Го́споди, виждь смире́ніє моє́ от враг мої́х, вознося́й м'я от врат сме́ртних; | Поми1луй мS, гDи, ви1ждь смирeніе моE t вр†гъ мои1хъ, возносsй мS t врaтъ смeртныхъ: |
|
15
|
15
|
| я́ко да возвіщу́ вся хвали́ Твоя́ во враті́х дще́ре Сіо́ні; возра́дуємся о спасе́нії Твоє́м. | ћкw да возвэщY вс‰ хвалы6 тво‰ во вратёхъ дщeре сіHни: возрaдуемсz њ спcніи твоeмъ. |
|
16
|
16
|
| Углібо́ша язи́ци в па́губі, ю́же сотвори́ша; в сі́ті сей, ю́же скри́ша, ув'язе́ нога́ їх. | Ўглэб0ша kзhцы въ пaгубэ, ю4же сотвори1ша: въ сёти сeй, ю4же скрhша, ўвzзE ногA и4хъ. |
|
17
|
17
|
| Зна́єм єсть Госпо́дь судьби́ Творя́й; в ді́ліх руку́ своє́ю ув'язе́ грі́шник. | Знaемь є4сть гDь судбы6 творsй: въ дёлэхъ рукY своє1ю ўвzзE грёшникъ. |
|
18
|
18
|
| Да возвратя́ться грі́шници во ад, всі язи́ци забива́ющії Бо́га. | Да возвратsтсz грBшницы во ѓдъ, вси2 kзhцы забывaющіи бGа. |
|
19
|
19
|
| Я́ко не до конця́ забве́н бу́деть ни́щий, терпі́ніє убо́гих не поги́бнеть до конця́. | Ћкw не до концA забвeнъ бyдетъ ни1щій, терпёніе ўб0гихъ не поги1бнетъ до концA. |
|
20
|
20
|
| Воскресни́, Го́споди, да не кріпи́ться челові́к, да су́дяться язи́ци пред Тобо́ю. | Воскrни2, гDи, да не крэпи1тсz человёкъ, да сyдzтсz kзhцы пред8 тоб0ю. |
|
21
|
21
|
| Поста́ви, Го́споди, законоположи́теля над ни́ми, да разумі́ють язи́ци, я́ко челові́ци суть. | Постaви, гDи, законоположи1телz над8 ни1ми, да разумёютъ kзhцы, ћкw человёцы сyть. |
|
22
|
22
|
| Вску́ю, Го́споди, отстоя́ дале́че, презира́єши во благовре́меніїх, в ско́рбіх? | Вскyю, гDи, tстоS далeче, презирaеши во бlговрeменіихъ, въ ск0рбехъ; |
|
23
|
23
|
| Внегда́ горди́тися нечести́вому, возгара́ється ни́щий; ув'яза́ють в сові́тіх, яже помишля́ють. | ВнегдA горди1тисz нечести1вому, возгарaетсz ни1щій: ўвzзaютъ въ совётэхъ, ±же помышлsютъ. |
|
24
|
24
|
| Я́ко хвали́м єсть грі́шний в по́хотех душі́ своєя́, і оби́дяй благослови́м єсть. | Ћкw хвали1мь є4сть грёшный въ п0хотехъ души2 своеS, и3 њби1дzй благослови1мь є4сть. |
|
25
|
25
|
| Раздражи́ Го́спода грі́шний; по мно́жеству гні́ва Своєго́ не взи́щеть; ність Бо́га пред ним. | Раздражи2 гDа грёшный: по мн0жеству гнёва своегw2 не взhщетъ: нёсть бGа пред8 ни1мъ. |
|
26
|
26
|
| Оскверня́ються путіє́ єго́ на вся́ко вре́м'я; оте́млються судьби́ Твоя́ от лиця́ єго́; всі́ми враги́ свої́ми облада́єть. | Њсквернsютсz путіE є3гw2 на всsко врeмz: teмлютсz судбы6 тво‰ t лицA є3гw2: всёми враги6 свои1ми њбладaетъ. |
|
27
|
27
|
| Рече́ бо в се́рдці своє́м: не подви́жуся от ро́да в род без зла; | Речe бо въ сeрдцы своeмъ: не подви1жусz t р0да въ р0дъ без8 ѕлA: |
|
28
|
28
|
| Єго́же кля́тви уста́ єго́ по́лна суть, і го́рести і льсти; под язи́ком єго́ труд і болі́знь. | є3гHже клsтвы ўстA є3гw2 пHлна сyть, и3 г0рести и3 льсти2: под8 љзhкомъ є3гw2 трyдъ и3 болёзнь. |
|
29
|
29
|
| Присіди́ть в лови́тельстві с бога́тими в та́йних, є́же уби́ти непови́ннаго; о́чі єго́ на ни́щаго призира́єті. | Присэди1тъ въ лови1телствэ съ богaтыми въ тaйныхъ, є4же ўби1ти непови1ннаго: џчи є3гw2 на ни1щаго призирaетэ. |
|
30
|
30
|
| Лови́ть в та́йні, я́ко лев, во огра́ді своє́й, лови́ть є́же восхи́тити ни́щаго, восхи́тити ни́щаго, внегда́ привлещи́ ї в сі́ті своє́й. | Лови1тъ въ тaйнэ ћкw лeвъ во њгрaдэ своeй, лови1тъ є4же восхи1тити ни1щаго, восхи1тити ни1щаго, внегдA привлещи2 и5 въ сёти своeй. |
|
31
|
31
|
| Смири́ть єго́, преклони́ться і паде́ть, внегда́ єму́ облада́ти убо́гими. | Смири1тъ є3го2: преклони1тсz и3 падeтъ, внегдA є3мY њбладaти ўб0гими. |
|
32
|
32
|
| Рече́ бо в се́рдці своє́м: заби́ Бог, отврати́ лице́ своє́, да не ви́дить до конця́. | Речe бо въ сeрдцы своeмъ: забы2 бGъ, tврати2 лицE своE, да не ви1дитъ до концA. |
|
33
|
33
|
| Воскресни́, Го́споди Бо́же мой, да вознесе́ться рука́ Твоя́, не забу́ди убо́гих Твої́х до конця́. | Воскrни2, гDи б9е м0й, да вознесeтсz рукA твоS, не забyди ўб0гихъ твои1хъ до концA. |
|
34
|
34
|
| Чесо́ ра́ди прогні́ва нечести́вий Бо́га; рече́ бо в се́рдці своє́м: не взи́щеть. | Чесw2 рaди прогнёва нечести1вый бGа; речe бо въ сeрдцы своeмъ: не взhщетъ. |
|
35
|
35
|
| Ви́диши, я́ко Ти болі́знь і я́рость смотря́єши, да пре́дан бу́деть в ру́ці Твої́; Тебі́ оста́влен єсть ни́щий, си́ру Ти бу́ди помо́щник. | Ви1диши, ћкw ты2 болёзнь и3 ћрость смотрsеши, да прeданъ бyдетъ въ рyцэ твои2: тебЁ њстaвленъ є4сть ни1щій, си1ру ты2 бyди пом0щникъ. |
|
36
|
36
|
| Сокруши́ ми́шцю грі́шному і лука́вому; взи́щеться гріх єго́ і не обря́щеться. | Сокруши2 мhшцу грёшному и3 лукaвому: взhщетсz грёхъ є3гw2 и3 не њбрsщетсz. |
|
37
|
37
|
| Госпо́дь Цар во вік і в вік ві́ка; поги́бнете, язи́ци, от землі́ Єго́. | ГDь цRь во вёкъ и3 въ вёкъ вёка: поги1бнете, kзhцы, t земли2 є3гw2. |
|
38
|
38
|
| Жела́ніє убо́гих усли́шал єси́, Го́споди, угото́ванію се́рдця їх внят у́хо Твоє́. | Желaніе ўб0гихъ ўслhшалъ є3си2, гDи, ўгот0ванію сeрдца и4хъ внsтъ ќхо твоE. |
|
39
|
39
|
| Суди́ си́ру і смире́ну, да не приложи́ть ктому́ велича́тися челові́к на землі́. | Суди2 си1ру и3 смирeну, да не приложи1тъ ктомY величaтисz человёкъ на земли2. |
|
Псалом 10
|
Pал0мъ ‹
|
|
|
0
|
| В коне́ць, псало́м Дави́ду, 10. | Въ конeцъ, pал0мъ дв7ду, ‹. |
|
1
|
1
|
| На Го́спода упова́х, ка́ко рече́те душі́ моє́й: превита́й по гора́м, я́ко пти́ця? | На гDа ўповaхъ, кaкw речeте души2 моeй: превитaй по горaмъ, ћкw пти1ца; |
|
2
|
2
|
| Я́ко се, грі́шници наляко́ша лук, угото́ваша стрі́ли в ту́лі, состріля́ти во мра́ці пра́вия се́рдцем. | Ћкw сE, грBшницы налzк0ша лyкъ, ўгот0ваша стрёлы въ тyлэ, сострэлsти во мрaцэ пр†выz сeрдцемъ. |
|
3
|
3
|
| Зане́ яже Ти соверши́л єси́, они́ разруши́ша; пра́ведник же что сотвори́? | ЗанE ±же ты2 соверши1лъ є3си2, nни2 разруши1ша: првdникъ же что2 сотвори2; |
|
4
|
4
|
| Госпо́дь во хра́мі святі́м Своє́м. Госпо́дь, на небесі́ Престо́л Єго́; о́чі Єго́ на ни́щаго призира́єті, ві́жди Єго́ іспита́єті си́ни челові́чеськія. | ГDь во хрaмэ с™ёмъ своeмъ. ГDь, на нб7си2 пrт0лъ є3гw2: џчи є3гw2 на ни1щаго призирaетэ, вBжди є3гw2 и3спытaетэ сhны человёчєскіz. |
|
5
|
5
|
| Госпо́дь іспита́єть пра́веднаго і нечести́ваго; люб'я́й же непра́вду ненави́дить свою́ ду́шу. | ГDь и3спытaетъ првdнаго и3 нечести1ваго: любsй же непрaвду ненави1дитъ свою2 дyшу. |
|
6
|
6
|
| Одожди́ть на грі́шники сі́ти; огнь і жу́пел, і дух бу́рен часть ча́ші їх. | Њдожди1тъ на грёшники сBти: џгнь и3 жyпелъ, и3 дyхъ бyренъ чaсть чaши и4хъ. |
|
7
|
7
|
| Я́ко пра́веден Госпо́дь і пра́вди возлюби́; правоти́ ви́ді лице́ Єго́. | Ћкw првdнъ гDь и3 пр†вды возлюби2: правwты6 ви1дэ лицE є3гw2. |
|
Псалом 11
|
Pал0мъ №i
|
|
1
|
1
|
| В коне́ць, о осьмі́й, псало́м Дави́ду, 11. | Въ конeцъ, њ nсмёй, pал0мъ дв7ду, №i. |
|
2
|
2
|
| Спаси́ м'я, Го́споди, я́ко оскуді́ преподо́бний, я́ко ума́лишася і́стини от сино́в челові́чеських. | Сп7си1 мz, гDи, ћкw њскудЁ прпdбный: ћкw ўмaлишасz и4стины t сынHвъ человёческихъ. |
|
3
|
3
|
| Су́єтная глаго́ла ки́йждо ко і́скреннему своєму́; устні́ льсти́вия в се́рдці, і в се́рдці глаго́лаша зла́я. | Сyєтнаz глаг0ла кjйждо ко и4скреннему своемY: ўстнЁ льсти6выz въ сeрдцы, и3 въ сeрдцы глаг0лаша ѕл†z. |
|
4
|
4
|
| Потреби́ть Госпо́дь вся устни́ льсти́вия, язи́к велері́чивий, | Потреби1тъ гDь вс‰ ўстны2 льсти6выz, љзhкъ велерёчивый, |
|
5
|
5
|
| ре́кшия: язи́к наш возвели́чим, устни́ на́ша при нас суть, кто нам Госпо́дь єсть? | рeкшыz: љзhкъ нaшъ возвели1чимъ, ўстны2 н†ша при нaсъ сyть: кто2 нaмъ гDь є4сть; |
|
6
|
6
|
| Стра́сти ра́ди ни́щих і воздиха́нія убо́гих ни́ні воскресну́, — глаго́леть Госпо́дь, — положу́ся во спасе́ніє, не обиню́ся о нем. | Стрaсти рaди ни1щихъ и3 воздыхaніz ўб0гихъ нн7э воскrнY, гlетъ гDь: положyсz во спcніе, не њбиню1сz њ нeмъ. |
|
7
|
7
|
| Словеса́ Госпо́дня — словеса́ чи́ста, сребро́ разжже́но, іскуше́но землі́, очище́но седмери́цею. | СловесA гDнz словесA чи6ста, сребро2 разжжeно, и3скушeно земли2, њчищeно седмери1цею. |
|
8
|
8
|
| Ти, Го́споди, сохрани́ши ни і соблюде́ши ни от ро́да сего́ і во вік. | Ты2, гDи, сохрани1ши ны2 и3 соблюдeши ны2 t р0да сегw2 и3 во вёкъ. |
|
9
|
9
|
| О́крест нечести́вії хо́дять; по висоті́ Твоє́й умно́жил єси́ си́ни челові́чеськія. | W$крестъ нечести1віи х0дzтъ: по высотЁ твоeй ўмн0жилъ є3си2 сhны человёчєскіz. |
|
Псалом 12
|
Pал0мъ в7i
|
|
1
|
1
|
| В коне́ць, псало́м Дави́ду, 12. | Въ конeцъ, pал0мъ дв7ду, в7‹. |
|
2
|
2
|
| Доко́лі, Го́споди, забу́деши м'я до конця́? Доко́лі отвраща́єши лице́ Твоє́ от мене́? | Док0лэ, гDи, забyдеши мS до концA; док0лэ tвращaеши лицE твоE t менє2; |
|
3
|
3
|
| Доко́лі положу́ сові́ти в душі́ моє́й, болі́зні в се́рдці моє́м день і нощ? Доко́лі вознесе́ться враг мой на м'я? | Док0лэ положY совёты въ души2 моeй, бwлёзни въ сeрдцы моeмъ дeнь и3 н0щь; док0лэ вознесeтсz врaгъ м0й на мS; |
|
4
|
4
|
| При́зри, усли́ши м'я, Го́споди Бо́же мой, просвіти́ о́чі мої́, да не когда́ усну́ в смерть; | При1зри, ўслhши мS, гDи б9е м0й: просвэти2 џчи мои2, да не когдA ўснY въ смeрть: |
|
5
|
5
|
| да не когда́ рече́ть враг мой: укріпи́хся на него́. | да не когдA речeтъ врaгъ м0й: ўкрэпи1хсz на него2. |
|
6
|
6
|
| Стужа́ющії мі возра́дуються, а́ще подви́жуся. | Стужaющіи ми2 возрaдуютсz, ѓще подви1жусz. |
|
7
|
7
|
| Аз же на ми́лость Твою́ упова́х; возра́дується се́рдце моє́ о спасе́нії Твоє́м; воспою́ Го́сподеві благоді́явшему мні і пою́ і́мені Го́спода Ви́шняго. | Ѓзъ же на млcть твою2 ўповaхъ: возрaдуетсz сeрдце моE њ спcніи твоeмъ: воспою2 гDеви бlгодёzвшему мнЁ и3 пою2 и4мени гDа вhшнzгw. |
|
Псалом 13
|
Pал0мъ Gi
|
|
|
0
|
| В коне́ць, псало́м Дави́ду, 13. | Въ конeцъ, pал0мъ дв7ду, G‹. |
|
1
|
1
|
| Рече́ безу́мен в се́рдці своє́м: ність Бог. Растлі́ша і омерзи́шася в начина́ніїх; ність творя́й благости́ню. | РечE безyменъ въ сeрдцы своeмъ: нёсть бGъ. Растлёша и3 њмерзи1шасz въ начинaніихъ: нёсть творsй бlгостhню. |
|
2
|
2
|
| Госпо́дь с небесе́ прини́че на си́ни челові́чеськія, ви́діти, а́ще єсть разуміва́яй, іли́ взиска́яй Бо́га. | ГDь съ нб7сE прини1че на сhны человёчєскіz, ви1дэти, ѓще є4сть разумэвazй, и3ли2 взыскazй бGа. |
|
3
|
3
|
| Всі уклони́шася, вку́пі неключи́ми би́ша: ність творя́й благости́ню, ність до єди́наго. | Вси2 ўклони1шасz, вкyпэ неключи1ми бhша: нёсть творsй бlгостhню, нёсть до є3ди1нагw. |
|
4
|
4
|
| Ні ли разумі́ють всі ді́лающії беззако́ніє, сніда́ющії лю́ди моя́ в снідь хлі́ба? Го́спода не призва́ша. | Ни ли2 ўразумёютъ вси2 дёлающіи беззак0ніе, снэдaющіи лю1ди мо‰ въ снёдь хлёба; гDа не призвaша. |
|
5
|
5
|
| Та́мо убоя́шася стра́ха, іді́же не бі страх; я́ко Госпо́дь в ро́ді пра́ведних. | Тaмw ўбоsшасz стрaха, и3дёже не бЁ стрaхъ: ћкw гDь въ р0дэ првdныхъ. |
|
6
|
6
|
| Сові́т ни́щаго посрами́сте, Госпо́дь же упова́ніє єго́ єсть. | Совётъ ни1щагw посрами1сте: гDь же ўповaніе є3гw2 є4сть. |
|
7
|
7
|
| Кто дасть от Сіо́на спасе́ніє Ізра́їлево? | Кто2 дaстъ t сіHна спcніе ї}лево; |
|
8
|
8
|
| Внегда́ возврати́ть Госпо́дь пліне́ніє люді́й Свої́х, возра́дується Іа́ков і возвесели́ться Ізра́їль. | ВнегдA возврати1тъ гDь плэнeніе людjй свои1хъ, возрaдуетсz їaкwвъ, и3 возвесели1тсz ї}ль. |
|
|
1001
|
| Сла́ва: | Слaва: |
|
Псалом 14
|
Pал0мъ д7i
|
|
|
0
|
| В коне́ць, псало́м Дави́ду, 14. | Въ конeцъ, pал0мъ дв7ду, д7‹. |
|
1
|
1
|
| Го́споди, кто обита́єть в жили́щі Твоє́м? Іли́ кто всели́ться во святу́ю го́ру Твою́? | ГDи, кто2 њбитaетъ въ жили1щи твоeмъ; и3ли2 кто2 всели1тсz во с™yю г0ру твою2; |
|
2
|
2
|
| Ходя́й непоро́чен і ді́лаяй пра́вду, глаго́ляй і́стину в се́рдці своє́м; | Ходsй непор0ченъ и3 дёлаzй прaвду, глаг0лzй и4стину въ сeрдцы своeмъ: |
|
3
|
3
|
| і́же не ульсти́ язи́ком свої́м і не сотвори́ і́скреннему своєму́ зла, і поноше́нія не прия́т на бли́жнія своя́; | и4же не ўльсти2 љзhкомъ свои1мъ и3 не сотвори2 и4скреннему своемY ѕлA, и3 поношeніz не пріsтъ на бли6жніz сво‰: |
|
4
|
4
|
| унічиже́н єсть пред ним лука́внуяй, боя́щияжеся Го́спода сла́вить; клени́йся і́скреннему своєму́ і не отмета́яся; | ўничижeнъ є4сть пред8 ни1мъ лукaвнуzй, боsщыzжесz гDа слaвитъ: кленhйсz и4скреннему своемY и3 не tметazсz: |
|
5
|
5
|
| сребра́ своєго́ не даде́ в ли́хву і мзди на непови́нних не прия́т. Творя́й сія́ не подви́житься во вік. | сребрA своегw2 не дадE въ ли1хву и3 мзды2 на непови1нныхъ не пріsтъ. Творsй сі‰ не подви1житсz во вёкъ. |
|
Псалом 15
|
Pал0мъ є7i
|
|
|
0
|
| Столпописа́ніє, Дави́ду, 15. | Столпописaніе, дв7ду, е7‹. |
|
1
|
1
|
| Сохрани́ м'я, Го́споди, я́ко на Тя упова́х. | Сохрани1 мz, гDи, ћкw на тS ўповaхъ. |
|
2
|
2
|
| Ріх Го́сподеві: Госпо́дь мой єси́ Ти, я́ко благи́х мої́х не тре́буєши. | Рёхъ гDеви: гDь м0й є3си2 ты2, ћкw благи1хъ мои1хъ не трeбуеши. |
|
3
|
3
|
| Святи́м, і́же суть на землі́ Єго́, удиви́ Госпо́дь вся хоті́нія Своя́ в них. | С™ы6мъ, и5же сyть на земли2 є3гw2, ўдиви2 гDь вс‰ хотBніz сво‰ въ ни1хъ. |
|
4
|
4
|
| Умно́жишася не́мощі їх, по сих ускори́ша; не соберу́ собо́ри їх от крове́й, ні пом'яну́ же іме́н їх устна́ма мої́ма. | Ўмн0жишасz нeмwщи и4хъ, по си1хъ ўскори1ша: не соберY соб0ры и4хъ t кровeй, ни помzнy же и3мeнъ и4хъ ўстнaма мои1ма. |
|
5
|
5
|
| Госпо́дь часть достоя́нія моєго́ і ча́ші моєя́; Ти єси́ устроя́яй достоя́ніє моє́ мні. | ГDь чaсть достоsніz моегw2 и3 чaши моеS: ты2 є3си2 ўстроszй достоsніе моE мнЁ. |
|
6
|
6
|
| У́жа нападо́ша мі в держа́вних мої́х, і́бо достоя́ніє моє́ держа́вно єсть мні. | Ќжz напад0ша ми2 въ держaвныхъ мои1хъ: и4бо достоsніе моE держaвно є4сть мнЁ. |
|
7
|
7
|
| Благословлю́ Го́спода вразуми́вшаго м'я, єще́ же і до но́щі наказа́ша м'я утро́би моя́. | Благословлю2 гDа вразуми1вшаго мS: є3щe же и3 до н0щи наказaша мS ўтрHбы мо‰. |
|
8
|
8
|
| Предзрі́х Го́спода пре́до мно́ю ви́ну, я́ко одесну́ю мене́ єсть, да не подви́жуся. | Предзрёхъ гDа предо мн0ю вhну, ћкw њдеснyю менє2 є4сть, да не подви1жусz. |
|
9
|
9
|
| Сего́ ра́ди возвесели́ся се́рдце моє́, і возра́довася язи́к мой, єще́ же і плоть моя́ всели́ться на упова́нії. | Сегw2 рaди возвесели1сz сeрдце моE, и3 возрaдовасz љзhкъ м0й: є3щe же и3 пл0ть моS всели1тсz на ўповaніи. |
|
10
|
10
|
| Я́ко не оста́виши ду́шу мою́ во а́ді, ніже́ да́си преподо́бному Твоєму́ ви́діти істлі́нія. | Ћкw не њстaвиши дyшу мою2 во ѓдэ, нижE дaси прпdбному твоемY ви1дэти и3стлёніz. |
|
11
|
11
|
| Сказа́л мі єси́ путі́ живота́; іспо́лниши м'я весе́лія с лице́м Твої́м; красота́ [сла́дость] в десни́ці Твоє́й в коне́ць. | Сказaлъ ми2 є3си2 пути6 животA: и3сп0лниши мS весeліz съ лицeмъ твои1мъ: красотA [слaдость] въ десни1цэ твоeй въ конeцъ. |
|
Псалом 16
|
Pал0мъ ѕ7i
|
|
|
0
|
| Моли́тва Дави́ду, 16. | Моли1тва дв7ду, ѕ7‹. |
|
1
|
1
|
| Усли́ши, Го́споди, пра́вду мою́, воньми́ моле́нію моєму́, внуши́ моли́тву мою́ не во устна́х льсти́вих. | Ўслhши, гDи, прaвду мою2, вонми2 молeнію моемY, внуши2 моли1тву мою2 не во ўстнaхъ льсти1выхъ. |
|
2
|
2
|
| От лиця́ Твоєго́ судьба́ моя́ ізи́деть; о́чі мої́ да ви́діта правоти́. | T лицA твоегw2 судбA моS и3зhдетъ: џчи мои2 да ви1дита правоты6. |
|
3
|
3
|
| Іскуси́л єси́ се́рдце моє́, посіти́л єси́ но́щію; іскуси́л м'я єси́, і не обрі́теся во мні непра́вда. | И#скуси1лъ є3си2 сeрдце моE, посэти1лъ є3си2 н0щію: и3скуси1лъ мS є3си2, и3 не њбрётесz во мнЁ непрaвда. |
|
4
|
4
|
| Я́ко да не возглаго́лють уста́ моя́ діл челові́чеських, за словеса́ усте́н Твої́х аз сохрани́х путі́ же́стокі. | Ћкw да не возглаг0лютъ ўстA мо‰ дёлъ человёческихъ, за словесA ўстeнъ твои1хъ ѓзъ сохрани1хъ пути6 жeстwки. |
|
5
|
5
|
| Соверши́ стопи́ моя́ во стезя́х Твої́х, да не подви́жуться стопи́ моя́. | Соверши2 стwпы2 мо‰ во стезsхъ твои1хъ, да не подви1жутсz стwпы2 мо‰. |
|
6
|
6
|
| Аз воззва́х, я́ко усли́шал м'я єси́, Бо́же; приклони́ у́хо Твоє́ мні і усли́ши глаго́ли моя́. | Ѓзъ воззвaхъ, ћкw ўслhшалъ мS є3си2, б9е: приклони2 ќхо твоE мнЁ и3 ўслhши глаг0лы мо‰. |
|
7
|
7
|
| Удиви́ ми́лості Твоя́, спаса́яй упова́ющия на Тя от проти́в'ящихся десни́ці Твоє́й; | Ўдиви2 млcти тво‰, сп7сazй ўповaющыz на тS t проти1вzщихсz десни1цэ твоeй: |
|
8
|
8
|
| сохрани́ м'я, Го́споди, я́ко зі́ницю о́ка; в кро́ві крилу́ Твоє́ю покри́єши м'я | сохрани1 мz, гDи, ћкw зёницу џка: въ кр0вэ крил{ твоє1ю покрhеши мS |
|
9
|
9
|
| от лиця́ нечести́вих остра́стших [оби́дящих] м'я; вразі́ мої́ ду́шу мою́ одержа́ша | t лицA нечести1выхъ њстрaстшихъ [њби1дzщихъ] мS: врази2 мои2 дyшу мою2 њдержaша |
|
10
|
10
|
| тук свой затвори́ша, уста́ їх глаго́лаша горди́ню. | тyкъ св0й затвори1ша, ўстA и4хъ глаг0лаша гордhню. |
|
11
|
11
|
| Ізгоня́щії м'я ни́ні обидо́ша м'я, о́чі свої́ возложи́ша уклони́ти на зе́млю. | И#згонsщіи мS нн7э њбыд0ша мS, џчи свои2 возложи1ша ўклони1ти на зeмлю. |
|
12
|
12
|
| Об'я́ша м'я, я́ко лев гото́в на лов, і я́ко ски́мен обита́яй в та́йних. | Њб8sша мS ћкw лeвъ гот0въ на л0въ и3 ћкw скЂменъ њбитazй въ тaйныхъ. |
|
13
|
13
|
| Воскресни́, Го́споди, предвари́ я і запни́ їм; ізба́ви ду́шу мою́ от нечести́ваго, ору́жіє Твоє́ | Воскrни2, гDи, предвари2 | и3 запни2 и5мъ: и3збaви дyшу мою2 t нечести1вагw, nрyжіе твоE |
|
14
|
14
|
| от враг руки́ Твоєя́, Го́споди, от ма́лих от землі́; разділи́ я в животі́ їх, і сокрове́нних Твої́х іспо́лнися чре́во їх; наси́тишася сино́в, і оста́виша оста́нки младе́нцем свої́м. | t вр†гъ руки2 твоеS, гDи, t мaлыхъ t земли2: раздэли2 | въ животЁ и4хъ, и3 сокровeнныхъ твои1хъ и3сп0лнисz чрeво и4хъ: насhтишасz сынHвъ, и3 њстaвиша њстaнки младeнцємъ свои6мъ. |
|
15
|
15
|
| Аз же пра́вдою явлю́ся лицю́ Твоєму́, наси́щуся, внегда́ яви́тимися сла́ві Твоє́й. | Ѓзъ же прaвдою kвлю1сz лицY твоемY, насhщусz, внегдA kви1тимисz слaвэ твоeй. |
|
Псалом 17
|
Pал0мъ з7i
|
|
1
|
1
|
| В коне́ць, о́троку Госпо́дню Дави́ду, яже глаго́ла Го́сподеві словеса́ пі́сні сея́, в день, в о́ньже ізба́ви єго́ Госпо́дь от руки́ всіх враг єго́ і із руки́ Сау́ли; і рече́: 17. | Въ конeцъ, џтроку гDню дв7ду, ±же глаг0ла гDеви словесA пёсни сеS, въ дeнь, въ џньже и3збaви є3го2 гDь t руки2 всёхъ вр†гъ є3гw2 и3 и3з8 руки2 саyли: и3 речE: з7‹. |
|
2
|
2
|
| Возлюблю́ Тя, Го́споди, крі́посте моя́; | Возлюблю1 тz, гDи, крёпосте моS: |
|
3
|
3
|
| Госпо́дь — утвержде́ніє моє́, і прибі́жище моє́, і ізба́витель мой, Бог мой, помо́щник мой, і упова́ю на Него́; защи́титель мой, і рог спаcе́нія моєго́, і засту́пник мой. | гDь ўтверждeніе моE, и3 прибёжище моE, и3 и3збaвитель м0й, бGъ м0й, пом0щникъ м0й, и3 ўповaю на него2: защи1титель м0й, и3 р0гъ спcніz моегw2, и3 застyпникъ м0й. |
|
4
|
4
|
| Хваля́ призову́ Го́спода і от враг мої́х спасу́ся. | ХвалS призовY гDа и3 t вр†гъ мои1хъ спасyсz. |
|
5
|
5
|
| Одержа́ша м'я болі́зні сме́ртния, і пото́ци беззако́нія см'ято́ша м'я; | Њдержaша мS бwлёзни смє1ртныz, и3 пот0цы беззак0ніz смzт0ша мS: |
|
6
|
6
|
| болі́зні а́дови обидо́ша м'я, предвари́ша м'я сі́ті сме́ртния. | бwлёзни ѓдwвы њбыд0ша мS, предвари1ша мS сBти смє1ртныz. |
|
7
|
7
|
| І внегда́ скорбі́ти мі, призва́х Го́спода і к Бо́гу моєму́ воззва́х; усли́ша от хра́ма свята́го Своєго́ глас мой, і вопль мой пред Ним вни́деть во у́ші Єго́. | И# внегдA скорбёти ми2, призвaхъ гDа и3 къ бGу моемY воззвaхъ: ўслhша t хрaма с™aгw своегw2 глaсъ м0й, и3 в0пль м0й пред8 ни1мъ вни1детъ во ќшы є3гw2. |
|
8
|
8
|
| І подви́жеся і тре́петна бисть земля́, і основа́нія гор см'ято́шася і подвиго́шася, я́ко прогні́вася на ня Бог. | И# подви1жесz и3 трeпетна бhсть землS, и3 њснов†ніz г0ръ смzт0шасz и3 подвиг0шасz, ћкw прогнёвасz на нS бGъ. |
|
9
|
9
|
| Взи́де дим гні́вом Єго́, і огнь от лиця́ Єго́ воспла́мениться; у́гліє возгорі́ся от Него́. | Взhде дhмъ гнёвомъ є3гw2, и3 џгнь t лицA є3гw2 восплaменитсz: ќгліе возгорёсz t негw2. |
|
10
|
10
|
| І приклони́ небеса́ і сни́де, і мрак под нога́ма Єго́. | И# приклони2 нб7сA и3 сни1де, и3 мрaкъ под8 ногaма є3гw2. |
|
11
|
11
|
| І взи́де на херуви́ми і леті́, леті́ на крилу́ ві́треню. | И# взhде на херувjмы и3 летЁ, летЁ на крил{ вётрєню. |
|
12
|
12
|
| І положи́ тьму закро́в Свой; о́крест Єго́ селе́ніє Єго́; темна́ вода́ во о́блаціх возду́шних. | И# положи2 тмY закр0въ св0й: w4крестъ є3гw2 селeніе є3гw2: темнA водA во w4блацэхъ воздyшныхъ. |
|
13
|
13
|
| От облиста́нія пред Ним о́блаці пройдо́ша, град і у́гліє о́гненноє. | T њблистaніz пред8 ни1мъ w4блацы проид0ша, грaдъ и3 ќгліе џгненное. |
|
14
|
14
|
| І возгремі́ с небесе́ Госпо́дь, і Ви́шній даде́ глас Свой. | И# возгремЁ съ нб7сE гDь, и3 вhшній дадE глaсъ св0й. |
|
15
|
15
|
| Низпосла́ стрі́ли і разгна́ я, і мо́лнії умно́жи і см'яте́ я. | НизпослA стрёлы и3 разгнA |, и3 мHлніи ўмн0жи и3 смzтE |. |
|
16
|
16
|
| І яви́шася істо́чници водні́ї, і откри́шася основа́нія вселе́нния от запреще́нія Твоєго́, Го́споди, от дохнове́нія ду́ха гні́ва Твоєго́. | И# kви1шасz и3ст0чницы воднjи, и3 tкрhшасz њснов†ніz вселeнныz t запрещeніz твоегw2, гDи, t дохновeніz дyха гнёва твоегw2. |
|
17
|
17
|
| Низпосла́ с висоти́ і прия́т м'я, восприя́т м'я от вод мно́гих. | НизпослA съ высоты2 и3 пріsтъ мS, воспріsтъ мS t в0дъ мн0гихъ. |
|
18
|
18
|
| Ізба́вить м'я от враго́в мої́х си́льних і от ненави́дящих м'я; я́ко утверди́шася па́че мене́. | И#збaвитъ мS t врагHвъ мои1хъ си1льныхъ и3 t ненави1дzщихъ мS: ћкw ўтверди1шасz пaче менє2. |
|
19
|
19
|
| Предвари́ша м'я в день озлобле́нія моєго́; і бисть Госпо́дь утвержде́ніє моє́. | Предвари1ша мS въ дeнь њѕлоблeніz моегw2: и3 бhсть гDь ўтверждeніе моE. |
|
20
|
20
|
| І ізведе́ м'я на широту́; ізба́вить м'я, я́ко восхоті́ м'я. | И# и3зведe мz на широтY: и3збaвитъ мS, ћкw восхотё мz. |
|
21
|
21
|
| І возда́сть мі Госпо́дь по пра́вді моє́й, і по чистоті́ руку́ моє́ю возда́сть мі, | И# воздaстъ ми2 гDь по прaвдэ моeй, и3 по чистотЁ рукY моє1ю воздaстъ ми2, |
|
22
|
22
|
| я́ко сохрани́х путі́ Госпо́дні і не нече́ствовах от Бо́га моєго́. | ћкw сохрани1хъ пути6 гDни и3 не нечeствовахъ t бGа моегw2. |
|
23
|
23
|
| Я́ко вся судьби́ Єго́ пре́до мно́ю, і оправда́нія Єго́ не отступи́ша от мене́. | Ћкw вс‰ судбы6 є3гw2 предо мн0ю, и3 њправд†ніz є3гw2 не tступи1ша t менє2. |
|
24
|
24
|
| І бу́ду непоро́чен с Ним і сохраню́ся от беззако́нія моєго́. | И# бyду непор0ченъ съ ни1мъ и3 сохраню1сz t беззак0ніz моегw2. |
|
25
|
25
|
| І возда́сть мі Госпо́дь по пра́вді моє́й і по чистоті́ руку́ моє́ю пред очи́ма Єго́. | И# воздaстъ ми2 гDь по прaвдэ моeй и3 по чистотЁ рукY моє1ю пред8 nчи1ма є3гw2. |
|
26
|
26
|
| С преподо́бним преподо́бен бу́деши, і с му́жем непови́нним непови́нен бу́деши, | Съ прпdбнымъ прпdбнъ бyдеши, и3 съ мyжемъ непови1ннымъ непови1ненъ бyдеши, |
|
27
|
27
|
| і со ізбра́нним ізбра́н бу́деши, і со стропти́вим разврати́шися. | и3 со и3збрaннымъ и3збрaнъ бyдеши, и3 со стропти1вымъ разврати1шисz. |
|
28
|
28
|
| Я́ко Ти лю́ди смире́нния спасе́ши і о́чі го́рдих смири́ши. | Ћкw ты2 лю1ди смирє1нныz сп7сeши и3 џчи г0рдыхъ смири1ши. |
|
29
|
29
|
| Я́ко Ти просвіти́ши світи́льник мой, Го́споди; Бо́же мой, просвіти́ши тьму мою́. | Ћкw ты2 просвэти1ши свэти1лникъ м0й, гDи: б9е м0й, просвэти1ши тмY мою2. |
|
30
|
30
|
| Я́ко Тобо́ю ізба́влюся от іскуше́нія, і Бо́гом мої́м прейду́ сті́ну. | Ћкw тоб0ю и3збaвлюсz t и3скушeніz, и3 бGомъ мои1мъ прейдY стёну. |
|
31
|
31
|
| Бог мой, непоро́чен путь Єго́: словеса́ Госпо́дня разжже́на. Защи́титель єсть всіх упова́ющих на Него́. | БGъ м0й, непор0ченъ пyть є3гw2: словесA гDнz разжжє1на. Защи1титель є4сть всёхъ ўповaющихъ на него2. |
|
32
|
32
|
| Я́ко кто Бог, ра́зві Го́спода? Іли́ кто Бог, ра́зві Бо́га на́шего? | Ћкw кто2 бGъ, рaзвэ гDа; и3ли2 кто2 бGъ, рaзвэ бGа нaшегw; |
|
33
|
33
|
| Бог препоясу́яй м'я си́лою, і положи́ непоро́чен путь мой; | БGъ препоzсyzй мS си1лою, и3 положи2 непор0ченъ пyть м0й: |
|
34
|
34
|
| соверша́яй но́зі мої́ я́ко єле́ні, і на висо́ких поставля́яй м'я; | совершazй н0зэ мои2 ћкw є3лeни, и3 на выс0кихъ поставлszй мS: |
|
35
|
35
|
| науча́яй ру́ці мої́ на брань, і положи́л єси́ лук мі́дян ми́шця моя́; | научazй рyцэ мои2 на брaнь, и3 положи1лъ є3си2 лyкъ мёдzнъ мы6шца мо‰: |
|
36
|
36
|
| і дал мі єси́ защище́ніє спаcе́нія, і десни́ця Твоя́ восприя́т м'я; і наказа́ніє Твоє́ іспра́вить м'я в коне́ць, і наказа́ніє Твоє́ то м'я научи́ть. | и3 дaлъ ми2 є3си2 защищeніе спcніz, и3 десни1ца твоS воспріsтъ мS: и3 наказaніе твоE и3спрaвитъ мS въ конeцъ, и3 наказaніе твоE то2 мS научи1тъ. |
|
37
|
37
|
| Ушири́л єси́ стопи́ моя́ подо мно́ю, і не ізнемого́сті плесні́ мої́. | Ўшири1лъ є3си2 стwпы2 мо‰ подо мн0ю, и3 не и3знемог0стэ плеснB мои2. |
|
38
|
38
|
| Пожену́ враги́ моя́, і пости́гну я, і не возвращу́ся, до́ндеже сконча́ються; | ПоженY враги2 мо‰, и3 пости1гну |, и3 не возвращyсz, д0ндеже скончaютсz: |
|
39
|
39
|
| оскорблю́ їх, і не возмо́гуть ста́ти, паду́ть под нога́ма мої́ма. | њскорблю2 и5хъ, и3 не возм0гутъ стaти, падyтъ под8 ногaма мои1ма. |
|
40
|
40
|
| І препоя́сал м'я єси́ си́лою на брань, сп'ял єси́ вся востаю́щия на м'я под м'я. | И# препоsсалъ мS є3си2 си1лою на брaнь, спsлъ є3си2 вс‰ востаю1щыz на мS под8 мS. |
|
41
|
41
|
| І враго́в мої́х дал мі єси́ хребе́т і ненави́дящия м'я потреби́л єси́. | И# врагHвъ мои1хъ дaлъ ми2 є3си2 хребeтъ и3 ненави1дzщыz мS потреби1лъ є3си2. |
|
42
|
42
|
| Воззва́ша, і не бі спаса́яй; ко Го́споду, і не усли́ша їх. | Воззвaша, и3 не бЁ спасazй: ко гDу, и3 не ўслhша и4хъ. |
|
43
|
43
|
| І істню́ я я́ко прах пред лице́м ві́тра, я́ко бре́ніє путі́й погла́жду я. | И# и3стню2 | ћкw прaхъ пред8 лицeмъ вётра, ћкw брeніе путjй поглaжду |. |
|
44
|
44
|
| Ізба́виши м'я от преріка́нія люді́й; поста́виши м'я во главу́ язи́ков; лю́діє, ї́хже не ві́діх, рабо́таша мі, | И#збaвиши мS t прерэкaніz людjй: постaвиши мS во главY kзhкwвъ: лю1діе, и4хже не вёдэхъ, раб0таша ми2, |
|
45
|
45
|
| в слух у́ха послу́шаша м'я. Си́нове чужді́ї солга́ша мі, | въ слyхъ ќха послyшаша мS. Сhнове чуждjи солгaша ми2, |
|
46
|
46
|
| си́нове чужді́ї обетша́ша і охромо́ша от стезь свої́х. | сhнове чуждjи њбетшaша и3 њхром0ша t стeзь свои1хъ. |
|
47
|
47
|
| Жив Госпо́дь, і благослове́н Бог, і да вознесе́ться Бог спаcе́нія моєго́, | Жи1въ гDь, и3 блгcвeнъ бGъ, и3 да вознесeтсz бGъ спcніz моегw2, |
|
48
|
48
|
| Бог дая́й отмще́ніє мні і покори́вий лю́ди под м'я. | бGъ даsй tмщeніе мнЁ и3 покори1вый лю1ди под8 мS, |
|
49
|
49
|
| Ізба́витель мой от враг мої́х гнівли́вих; от возстаю́щих на м'я вознесе́ши м'я, от му́жа непра́ведна ізба́виши м'я. | и3збaвитель м0й t вр†гъ мои1хъ гнэвли1выхъ: t востаю1щихъ на мS вознесeши мS, t мyжа непрaведна и3збaвиши мS. |
|
50
|
50
|
| Сего́ ра́ди іспові́мся Тебі́ во язи́ціх, Го́споди, і і́мені Твоєму́ пою́; | Сегw2 рaди и3сповёмсz тебЁ во kзhцэхъ, гDи, и3 и4мени твоемY пою2: |
|
51
|
51
|
| велича́яй спасе́нія царе́ва і творя́й ми́лость христу́ Своєму́ Дави́ду і сі́мені єго́ до ві́ка. | величazй спасє1ніz царє1ва и3 творsй млcть хрістY своемY дв7ду и3 сёмени є3гw2 до вёка. |
|
Псалом 18
|
Pал0мъ }i
|
|
1
|
1
|
| В коне́ць, псало́м Дави́ду, 18. | Въ конeцъ, pал0мъ дв7ду, }‹. |
|
2
|
2
|
| Небеса́ пові́дають сла́ву Бо́жию, творе́ніє же руку́ Єго́ возвіща́єть твердь. | НебесA повёдаютъ слaву б9ію, творeніе же рукY є3гw2 возвэщaетъ твeрдь. |
|
3
|
3
|
| День дні отрига́єть глаго́л, і нощ но́щі возвіща́єть ра́зум. | Дeнь дни2 tрыгaетъ глаг0лъ, и3 н0щь н0щи возвэщaетъ рaзумъ. |
|
4
|
4
|
| Не суть рі́чі, ніже́ словеса́, ї́хже не сли́шаться гла́си їх. | Не сyть рBчи, нижE словесA, и4хже не слhшатсz глaси и4хъ. |
|
5
|
5
|
| Во всю зе́млю ізи́де віща́ніє їх, і в конці́ вселе́нния глаго́ли їх; в со́лнці положи́ селе́ніє Своє́; | Во всю2 зeмлю и3зhде вэщaніе и4хъ, и3 въ концы6 вселeнныz глаг0лы и4хъ: въ с0лнцэ положи2 селeніе своE: |
|
6
|
6
|
| і той я́ко жени́х ісходя́й от черто́га своєго́, возра́дується я́ко ісполи́н тещи́ путь. | и3 т0й ћкw жени1хъ и3сходsй t черт0га своегw2, возрaдуетсz ћкw и3споли1нъ тещи2 пyть. |
|
7
|
7
|
| От кра́я небесе́ ісхо́д єго́, і срі́теніє єго́ до кра́я небесе́; і ність, і́же укри́ється теплоти́ єго́. | T крaz небесE и3сх0дъ є3гw2, и3 срётеніе є3гw2 до крaz небесE: и3 нёсть, и4же ўкрhетсz теплоты2 є3гw2. |
|
8
|
8
|
| Зако́н Госпо́день непоро́чен, обраща́яй ду́ші; свиді́тельство Госпо́днє ві́рно, умудря́ющеє младе́нці. | Зак0нъ гDень непор0ченъ, њбращazй дyшы: свидётелство гDне вёрно, ўмудрsющее младeнцы. |
|
9
|
9
|
| Оправда́нія Госпо́дня пра́ва, веселя́щая се́рдце; за́повідь Госпо́дня світла́, просвіща́ющая о́чі. | Њправд†ніz гDнz пр†ва, весел‰щаz сeрдце: зaповэдь гDнz свэтлA, просвэщaющаz џчи. |
|
10
|
10
|
| Страх Госпо́день чист, пребива́яй в вік ві́ка; судьби́ Госпо́дні і́стинни, оправда́нни вку́пі, | Стрaхъ гDень чи1стъ, пребывazй въ вёкъ вёка: судбы6 гDни и4стинны, њправд†нны вкyпэ, |
|
11
|
11
|
| вожделі́нни па́че зла́та і ка́мене че́стна мно́га, і сла́ждша па́че ме́да і со́та. | вожделBнны пaче злaта и3 кaмене чeстна мн0га, и3 слaждшz пaче мeда и3 с0та. |
|
12
|
12
|
| І́бо раб Твой храни́ть я; внегда́ сохрани́ти я, воздая́ніє мно́го. | И$бо рaбъ тв0й храни1тъ |: внегдA сохрани1ти |, воздаsніе мн0го. |
|
13
|
13
|
| Гріхопаде́нія кто разумі́єть? От та́йних мої́х очи́сти м'я, | Грэхопадє1ніz кто2 разумёетъ; t тaйныхъ мои1хъ њчcти мS, |
|
14
|
14
|
| і от чужди́х пощади́ раба́ Твоєго́; а́ще не облада́ють мно́ю, тогда́ непоро́чен бу́ду, і очи́щуся от гріха́ вели́ка. | и3 t чужди1хъ пощади2 рабA твоего2: ѓще не њбладaютъ мн0ю, тогдA непор0ченъ бyду, и3 њчи1щусz t грэхA вели1ка. |
|
15
|
15
|
| І бу́дуть во благоволе́ніє словеса́ уст мої́х, і поуче́ніє се́рдця моєго́ пред Тобо́ю ви́ну, Го́споди, Помо́щниче мой і Ізба́вителю мой. | И# бyдутъ во бlговолeніе словесA ќстъ мои1хъ, и3 поучeніе сeрдца моегw2 пред8 тоб0ю вhну, гDи, пом0щниче м0й и3 и3збaвителю м0й. |
|
Псалом 19
|
Pал0мъ f7i
|
|
1
|
1
|
| В коне́ць, псало́м Дави́ду, 19. | Въ конeцъ, pал0мъ дв7ду, f7‹. |
|
2
|
2
|
| Усли́шить тя Госпо́дь в день печа́лі, защити́ть Тя і́м'я Бо́га Іа́ковля. | Ўслhшитъ тS гDь въ дeнь печaли, защи1титъ тS и4мz бGа їaкwвлz. |
|
3
|
3
|
| По́слеть ті по́мощ от свята́го, і от Сіо́на засту́пить тя. | П0слетъ ти2 п0мощь t с™aгw, и3 t сіHна застyпитъ тS. |
|
4
|
4
|
| Пом'яне́ть вся́ку же́ртву твою́, і всесожже́ніє твоє́ ту́чно бу́ди. | Помzнeтъ всsку жeртву твою2, и3 всесожжeніе твоE тyчно бyди. |
|
5
|
5
|
| Дасть ті Госпо́дь по се́рдцю твоєму́, і весь сові́т твой іспо́лнить. | Дaстъ ти2 гDь по сeрдцу твоемY, и3 вeсь совётъ тв0й и3сп0лнитъ. |
|
6
|
6
|
| Возра́дуємся о спасе́нії твоє́м, і во і́м'я Го́спода Бо́га на́шего возвели́чимся; іспо́лнить Госпо́дь вся проше́нія твоя́. | Возрaдуемсz њ спcніи твоeмъ, и3 во и4мz гDа бGа нaшегw возвели1чимсz: и3сп0лнитъ гDь вс‰ прошє1ніz тво‰. |
|
7
|
7
|
| Ни́ні позна́х, я́ко спасе́ Госпо́дь Христа́ Своєго́; усли́шить Єго́ с небесе́ Свята́го Своєго́; в си́лах спасе́ніє десни́ці Єго́. | Нн7э познaхъ, ћкw сп7сE гDь хрістA своего2: ўслhшитъ є3го2 съ нб7сE с™aгw своегw2: въ си1лахъ спcніе десни1цы є3гw2. |
|
8
|
8
|
| Сі́ї на колесни́цях, і сі́ї на ко́нех; ми же во і́м'я Го́спода Бо́га на́шего призове́м. | Сjи на колесни1цахъ, и3 сjи на к0нехъ: мh же во и4мz гDа бGа нaшегw призовeмъ. |
|
9
|
9
|
| Ті́ї сп'я́ті би́ша і падо́ша; ми же воста́хом і іспра́вихомся. | Тjи спsти бhша и3 пад0ша: мh же востaхомъ и3 и3спрaвихомсz. |
|
10
|
10
|
| Го́споди, спаси́ царя́, і усли́ши ни, в о́ньже а́ще день призове́м Тя. | ГDи, спаси2 царS, и3 ўслhши ны2, въ џньже ѓще дeнь призовeмъ тS. |
|
Псалом 20
|
Pал0мъ к7
|
|
1
|
1
|
| Псало́м Дави́ду, 20. | Pал0мъ дв7ду, к7. |
|
2
|
2
|
| Го́споди, си́лою Твоє́ю возвесели́ться цар, і о спасе́нії Твоє́м возра́дується зіло́. | ГDи, си1лою твоeю возвесели1тсz цaрь, и3 њ спcніи твоeмъ возрaдуетсz ѕэлw2. |
|
3
|
3
|
| Жела́ніє се́рдця єго́ дал єси́ єму́, і хоті́нія устну́ єго́ ні́си лиши́л єго́. | Желaніе сeрдца є3гw2 дaлъ є3си2 є3мY, и3 хотёніz ўстнY є3гw2 нёси лиши1лъ є3го2. |
|
4
|
4
|
| Я́ко предвари́л єси́ єго́ благослове́нієм благости́нним, положи́л єси́ на главі́ єго́ віне́ць от ка́мене че́стна. | Ћкw предвари1лъ є3си2 є3го2 блгcвeніемъ бlгостhннымъ, положи1лъ є3си2 на главЁ є3гw2 вэнeцъ t кaмене чeстна. |
|
5
|
5
|
| Живота́ проси́л єсть у Тебе́, і дал єси́ єму́ долготу́ дній во вік ві́ка. | ЖивотA проси1лъ є4сть ў тебє2, и3 дaлъ є3си2 є3мY долготY днjй во вёкъ вёка. |
|
6
|
6
|
| Ве́лія сла́ва єго́ спасе́нієм Твої́м; сла́ву і велелі́піє возложи́ши на него́. | Вeліz слaва є3гw2 спcніемъ твои1мъ: слaву и3 велелёпіе возложи1ши на него2. |
|
7
|
7
|
| Я́ко да́си єму́ благослове́ніє во вік ві́ка; возвесели́ши єго́ ра́достію с лице́м Твої́м. | Ћкw дaси є3мY блгcвeніе во вёкъ вёка: возвесели1ши є3гw2 рaдостію съ лицeмъ твои1мъ. |
|
8
|
8
|
| Я́ко цар упова́єть на Го́спода, і ми́лостію Ви́шняго не подви́житься. | Ћкw цaрь ўповaетъ на гDа, и3 млcтію вhшнzгw не подви1житсz. |
|
9
|
9
|
| Да обря́щеться рука́ Твоя́ всім враго́м Твої́м, десни́ця Твоя́ да обря́щеть вся ненави́дящия Тебе́. | Да њбрsщетсz рукA твоS всBмъ врагHмъ твои6мъ, десни1ца твоS да њбрsщетъ вс‰ ненави1дzщыz тебE. |
|
10
|
10
|
| Я́ко положи́ши їх, я́ко пещ о́гненную во вре́м'я лиця́ Твоєго́; Госпо́дь гні́вом Свої́м см'яте́ть я, і сність їх огнь. | Ћкw положи1ши и5хъ ћкw пeщь џгненную во врeмz лицA твоегw2: гDь гнёвомъ свои1мъ смzтeтъ |, и3 снёсть и5хъ џгнь. |
|
11
|
11
|
| Плод їх от землі́ погуби́ши, і сі́м'я їх от сино́в челові́чеських. | Пл0дъ и4хъ t земли2 погуби1ши, и3 сёмz и4хъ t сынHвъ человёческихъ. |
|
12
|
12
|
| Я́ко уклони́ша на Тя зла́я, поми́слиша сові́ти, ї́хже не возмо́гуть соста́вити. | Ћкw ўклони1ша на тS ѕл†z, помhслиша совёты, и5хже не возм0гутъ состaвити. |
|
13
|
13
|
| Я́ко положи́ши я хребе́т; во ізби́тціх Твої́х угото́виши лице́ їх. | Ћкw положи1ши | хребeтъ: во и3збhтцэхъ твои1хъ ўгот0виши лицE и4хъ. |
|
14
|
14
|
| Вознеси́ся, Го́споди, си́лою Твоє́ю; воспоє́м і поє́м си́ли Твоя́. | Вознеси1сz, гDи, си1лою твоeю: воспоeмъ и3 поeмъ си6лы тво‰. |
|
Псалом 21
|
Pал0мъ к7а
|
|
1
|
1
|
| В коне́ць, о заступле́нії у́треннем, псало́м Дави́ду, 21. | Въ конeцъ, њ заступлeніи ќтреннемъ, pал0мъ дв7ду, к7№. |
|
2
|
2
|
| Бо́же, Бо́же мой, воньми́ мі, вску́ю оста́вил м'я єси́? Дале́че от спаcе́нія моєго́ словеса́ гріхопаде́ній мої́х. | Б9е, б9е м0й, вонми1 ми, вскyю њстaвилъ мS є3си2; далeче t спcніz моегw2 словесA грэхопадeній мои1хъ. |
|
3
|
3
|
| Бо́же мой, воззову́ во дні, і не усли́шиши, і в нощі́, і не в безу́міє мні. | Б9е м0й, воззовY во дни2, и3 не ўслhшиши, и3 въ нощи2, и3 не въ безyміе мнЁ. |
|
4
|
4
|
| Ти же во святі́м живе́ши, хвало́ Ізра́їлева. | Тh же во с™ёмъ живeши, хвало2 ї}лева. |
|
5
|
5
|
| На Тя упова́ша отці́ на́ші; упова́ша, і ізба́вил єси́ я; | На тS ўповaша nтцы2 нaши: ўповaша, и3 и3збaвилъ є3си2 |: |
|
6
|
6
|
| к Тебі́ воззва́ша, і спасо́шася; на Тя упова́ша, і не постиді́шася. | къ тебЁ воззвaша, и3 спас0шасz: на тS ўповaша, и3 не постыдёшасz. |
|
7
|
7
|
| Аз же єсьм черв, а не челові́к, поноше́ніє челові́ков і унічиже́ніє люді́й. | Ѓзъ же є4смь чeрвь, ґ не человёкъ, поношeніе человёкwвъ и3 ўничижeніе людjй. |
|
8
|
8
|
| Всі ви́дящії м'я поруга́шамися, глаго́лаша устна́ми, покива́ша главо́ю; | Вси2 ви1дzщіи мS поругaшамисz, глаг0лаша ўстнaми, покивaша глав0ю: |
|
9
|
9
|
| упова́ на Го́спода, да ізба́вить єго́, да спасе́ть єго́, я́ко хо́щеть єго́. | ўповA на гDа, да и3збaвитъ є3го2, да сп7сeтъ є3го2, ћкw х0щетъ є3го2. |
|
10
|
10
|
| Я́ко Ти єси́ істо́ргий м'я із чре́ва, упова́ніє моє́ от сосцю́ ма́тере моєя́. | Ћкw ты2 є3си2 и3ст0ргій мS и3з8 чрeва, ўповaніе моE t сwсцY мaтере моеS. |
|
11
|
11
|
| К Тебі́ приве́ржен єсьм от ложе́сн, от чре́ва ма́тере моєя́ Бог мой єси́ Ти. | Къ тебЁ привeрженъ є4смь t ложeснъ, t чрeва мaтере моеS бGъ м0й є3си2 ты2. |
|
12
|
12
|
| Да не отсту́пиши от мене́, я́ко скорб близ, я́ко ність помога́яй мі. | Да не tстyпиши t менє2, ћкw ск0рбь бли1з8, ћкw нёсть помогazй ми2. |
|
13
|
13
|
| Обидо́ша м'я тельці́ мно́зі, юнці́ ту́чнії одержа́ша м'я; | Њбыд0ша мS телцы2 мн0зи, ю3нцы2 тyчніи њдержaша мS: |
|
14
|
14
|
| отверзо́ша на м'я уста́ своя́, я́ко лев восхища́яй і рика́яй. | tверз0ша на мS ўстA сво‰, ћкw лeвъ восхищazй и3 рыкazй. |
|
15
|
15
|
| Я́ко вода́ ізлія́хся, і разси́пашася вся ко́сті моя́; бисть се́рдце моє́ я́ко воск та́яй посреді́ чре́ва моєго́. | Ћкw водA и3зліsхсz, и3 разсhпашасz вс‰ кHсти мо‰: бhсть сeрдце моE ћкw в0скъ тazй посредЁ чрeва моегw2. |
|
16
|
16
|
| І́зсше, я́ко скуде́ль, крі́пость моя́, і язи́к мой прильпе́ горта́ни моєму́, і в персть сме́рті свел м'я єси́. | И$зсше ћкw скудeль крёпость моS, и3 љзhкъ м0й прильпE гортaни моемY, и3 въ пeрсть смeрти свeлъ мS є3си2. |
|
17
|
17
|
| Я́ко обидо́ша м'я пси мно́зі, сонм лука́вих одержа́ша м'я; іскопа́ша ру́ці мої́ і но́зі мої́. | Ћкw њбыд0ша мS пси2 мн0зи, с0нмъ лукaвыхъ њдержaша мS: и3скопaша рyцэ мои2 и3 н0зэ мои2. |
|
18
|
18
|
| Ісчето́ша вся ко́сті моя́; ті́ї же смотри́ша і презрі́ша м'я. | И#счет0ша вс‰ кHсти мо‰: тjи же смотри1ша и3 презрёша мS. |
|
19
|
19
|
| Разділи́ша ри́зи моя́ себі́, і о оде́жді моє́й мета́ша жре́бій. | Раздэли1ша ри6зы мо‰ себЁ, и3 њ nдeжди моeй метaша жрeбій. |
|
20
|
20
|
| Ти же, Го́споди, не удали́ по́мощ Твою́ от мене́; на заступле́ніє моє́ воньми́. | Тh же, гDи, не ўдали2 п0мощь твою2 t менє2: на заступлeніе моE вонми2. |
|
21
|
21
|
| Ізба́ви от ору́жія ду́шу мою́, і із руки́ пе́сії єдоноро́дную мою́. | И#збaви t nрyжіz дyшу мою2, и3 и3з8 руки2 пeсіи є3динор0дную мою2. |
|
22
|
22
|
| Спаси́ м'я от уст льво́вих, і от рог єдиноро́ж смире́ніє моє́. | Сп7си1 мz t ќстъ льв0выхъ, и3 t рHгъ є3динорHжь смирeніе моE. |
|
23
|
23
|
| Пові́м і́м'я Твоє́ бра́тії моє́й, посреді́ це́ркве воспою́ Тя. | Повёмъ и4мz твоE брaтіи моeй, посредЁ цRкве воспою2 тS. |
|
24
|
24
|
| Боя́щіїся Го́спода, восхвалі́те Єго́, все сі́м'я Іа́ковле, просла́віте Єго́, да убої́ться же от Него́ все сі́м'я Ізра́їлево; | Боsщіисz гDа, восхвали1те є3го2, всE сёмz їaкwвле, прослaвите є3го2, да ўбои1тсz же t негw2 всE сёмz ї}лево: |
|
25
|
25
|
| я́ко не уничижи́, ніже́ негодова́ моли́тви ни́щаго, ніже́ отврати́ лице́ Своє́ от мене́, і єгда́ воззва́х к Нему́, усли́ша м'я. | ћкw не ўничижи2, нижE негодовA моли1твы ни1щагw, нижE tврати2 лицE своE t менє2, и3 є3гдA воззвaхъ къ немY, ўслhша мS. |
|
26
|
26
|
| От Тебе́ похвала́ моя́, в це́ркві вели́цій іспові́мся Тебі́; моли́тви моя́ возда́м пред боя́щимися Єго́. | T тебє2 похвалA моS, въ цRкви вели1цэй и3сповёмсz тебЁ: моли6твы мо‰ воздaмъ пред8 боsщимисz є3гw2. |
|
27
|
27
|
| Ядя́ть убо́зії і наси́тяться, і восхва́лять Го́спода взиска́ющії Єго́; жива́ бу́дуть сердця́ їх в вік ві́ка. | Kдsтъ ўб0зіи, и3 насhтzтсz, и3 восхвaлzтъ гDа взыскaющіи є3го2: жив† бyдутъ сердцA и4хъ въ вёкъ вёка. |
|
28
|
28
|
| Пом'яну́ться і обратя́ться ко Го́споду всі конці́ землі́, і покло́няться пред ним вся оте́чествія язи́к; | Помzнyтсz и3 њбратsтсz ко гDу вси2 концы6 земли2, и3 покл0нzтсz пред8 ни1мъ вс‰ nтeчєствіz kзы6къ: |
|
29
|
29
|
| я́ко Госпо́днє єсть Ца́рствіє, і Той облада́єть язи́ки. | ћкw гDне є4сть цrтвіе, и3 т0й њбладaетъ kзы6ки. |
|
30
|
30
|
| Ядо́ша і поклони́шася всі ту́чнії землі́; пред Ним припаду́ть всі низходя́щії в зе́млю; і душа́ моя́ Тому́ живе́ть. | Kд0ша и3 поклони1шасz вси2 тyчніи земли2: пред8 ни1мъ припадyтъ вси2 низходsщіи въ зeмлю: и3 душA моS томY живeтъ. |
|
31
|
31
|
| І сі́м'я моє́ порабо́таєть Єму́; возвісти́ть Го́сподеві род гряду́щий; | И# сёмz моE пораб0таетъ є3мY: возвэсти1тъ гDеви р0дъ грzдyщій: |
|
32
|
32
|
| і возвістя́ть пра́вду Єго́ лю́дем ро́ждшимся [роди́тися іму́щим], яже сотвори́ Госпо́дь. | и3 возвэстsтъ прaвду є3гw2 лю1демъ р0ждшымсz [роди1тисz и3мyщымъ], ±же сотвори2 гDь. |
|
Псалом 22
|
Pал0мъ к7в
|
|
0
|
0
|
| Псало́м Дави́ду, 22. | Pал0мъ дв7ду, к7в7. |
|
1
|
1
|
| Госпо́дь пасе́ть м'я, і нічто́же м'я лиши́ть. | ГDь пасeтъ мS, и3 ничт0же мS лиши1тъ. |
|
2
|
2
|
| На мі́сте зла́чні, та́мо всели́ м'я, на воді́ поко́йні воспита́ м'я. | На мёсте ѕлaчнэ, тaмw всели1 мz, на водЁ пок0йнэ воспитa мz. |
|
3
|
3
|
| Ду́шу мою́ обрати́, наста́ви м'я на стезі́ пра́вди і́мене ра́ди Своєго́. | Дyшу мою2 њбрати2, настaви мS на стєзи2 прaвды, и4мене рaди своегw2. |
|
4
|
4
|
| А́ще бо і пойду́ посреді́ сі́ні сме́ртния, не убою́ся зла, я́ко Ти со мно́ю єси́; жезл Твой і па́лиця Твоя́, та м'я уті́шиста. | Ѓще бо и3 пойдY посредЁ сёни смeртныz, не ўбою1сz ѕлA, ћкw ты2 со мн0ю є3си2: жeзлъ тв0й и3 пaлица твоS, т† мS ўтёшиста. |
|
5
|
5
|
| Угото́вал єси́ пре́до мно́ю трапе́зу сопроти́в стужа́ющим мні; ума́стил єси́ єле́йом главу́ мою́, і ча́ша Твоя́ упоява́ющи м'я, я́ко держа́вна. | Ўгот0валъ є3си2 предо мн0ю трапeзу сопроти1въ стужaющымъ мнЁ: ўмaстилъ є3си2 є3лeомъ главY мою2, и3 чaша твоS ўпоzвaющи мS, ћкw держaвна. |
|
6
|
6
|
| І ми́лость Твоя́ пожене́ть м'я вся дні живота́ моєго́, і є́же всели́тимися в дом Госпо́день в долготу́ дній. | И# млcть твоS поженeтъ мS вс‰ дни6 животA моегw2, и3 є4же всели1тимисz въ д0мъ гDень въ долготY днjй. |
|
Псалом 23
|
Pал0мъ к7г
|
|
0
|
0
|
| Псало́м Дави́ду, єди́ния от суббо́т, 23. | Pал0мъ дв7ду, є3ди1ныz t суббHтъ, к7G. |
|
1
|
1
|
| Госпо́дня земля́, і ісполне́ніє єя́, вселе́нная і всі живу́щії на ней. | ГDнz землS, и3 и3сполнeніе є3S, вселeннаz и3 вси2 живyщіи на нeй. |
|
2
|
2
|
| Той на моря́х основа́л ю єсть і на ріка́х угото́вал ю єсть. | Т0й на морsхъ њсновaлъ ю5 є4сть и3 на рэкaхъ ўгот0валъ ю5 є4сть. |
|
3
|
3
|
| Кто взи́деть на го́ру Госпо́дню? Іли́ кто ста́неть на мі́сті святі́м Єго́? | Кто2 взhдетъ на г0ру гDню; и3ли2 кто2 стaнетъ на мёстэ с™ёмъ є3гw2; |
|
4
|
4
|
| Непови́нен рука́ма і чист се́рдцем, І́же не прия́т всу́є ду́шу свою́ і не кля́тся ле́стію і́скреннему своєму́; | Непови1ненъ рукaма и3 чи1стъ сeрдцемъ, и4же не пріsтъ всyе дyшу свою2 и3 не клsтсz лeстію и4скреннему своемY: |
|
5
|
5
|
| сей при́йметь благослове́ніє от Го́спода і ми́лостиню от Бо́га Спа́са Своєго́. | сeй пріи1метъ блгcвeніе t гDа и3 млcтыню t бGа сп7са своегw2. |
|
6
|
6
|
| Сей род і́щущих Го́спода, і́щущих лице́ Бо́га Іа́ковля. | Сeй р0дъ и4щущихъ гDа, и4щущихъ лицE бGа їaкwвлz. |
|
7
|
7
|
| Возьмі́те врата́ кня́зі ва́ша, і возьмі́теся врата́ ві́чная; і вни́деть Цар сла́ви. | Возми1те вратA кн‰зи в†ша, и3 возми1тесz вратA вBчнаz: и3 вни1детъ цRь слaвы. |
|
8
|
8
|
| Кто єсть сей Цар сла́ви? Госпо́дь крі́пок і си́лен, Госпо́дь си́лен в бра́ні. | Кт0 є3сть сeй цRь слaвы; гDь крёпокъ и3 си1ленъ, гDь си1ленъ въ брaни. |
|
9
|
9
|
| Возьмі́те врата́ кня́зі ва́ша, і возьмі́теся врата́ ві́чная; і вни́деть Цар сла́ви. | Возми1те вратA кн‰зи в†шz, и3 возми1тесz вратA вBчнаz: и3 вни1детъ цRь слaвы. |
|
10
|
10
|
| Кто єсть сей Цар сла́ви? Госпо́дь сил, Той єсть Цар сла́ви. | Кт0 є3сть сeй цRь слaвы; гDь си1лъ, т0й є4сть цRь слaвы. |
|
1001
|
1001
|
| Сла́ва: | Слaва: |
|
Псалом 24
|
Pал0мъ к7д
|
|
0
|
0
|
| Псало́м Дави́ду, 24. | Pал0мъ дв7ду, к7д7. |
|
1
|
1
|
| К Тебі́, Го́споди, воздвиго́х ду́шу мою́, Бо́же мой, на Тя упова́х, да не постижу́ся во вік, ніже́ да посмію́тьмися вразі́ мої́; | Къ тебЁ, гDи, воздвиг0хъ дyшу мою2, б9е м0й, на тS ўповaхъ, да не постыжyсz во вёкъ, нижE да посмэю1тмисz врази2 мои2: |
|
2
|
2
|
| і́бо всі терп'я́щії Тя не постидя́ться. | и4бо вси2 терпsщіи тS не постыдsтсz. |
|
3
|
3
|
| Да постидя́ться беззако́ннующії вотще́. | Да постыдsтсz беззак0ннующіи вотщE. |
|
4
|
4
|
| Путі́ Твоя́, Го́споди, скажи́ мі і стезя́м Твої́м научи́ м'я. | Пути6 тво‰, гDи, скажи1 ми и3 стезsмъ твои6мъ научи1 мz. |
|
5
|
5
|
| Наста́ви м'я на і́стину Твою́ і научи́ м'я; я́ко Ти єси́ Бог спас мой, і Тебе́ терпі́х весь день. | Настaви мS на и4стину твою2 и3 научи1 мz: ћкw ты2 є3си2 бGъ сп7съ м0й, и3 тебE терпёхъ вeсь дeнь. |
|
6
|
6
|
| Пом'яни́ щедро́ти Твоя́, Го́споди, і ми́лості Твоя́, я́ко от ві́ка суть. | Помzни2 щедрHты тво‰, гDи, и3 млcти тво‰, ћкw t вёка сyть. |
|
7
|
7
|
| Гріх ю́ности моєя́ і неві́дінія моєго́ не пом'яни́; по ми́лості Твоє́й пом'яни́ м'я Ти, ра́ди бла́гости Твоєя́, Го́споди. | ГрBхъ ю4ности моеS и3 невёдэніz моегw2 не помzни2: по млcти твоeй помzни1 мz ты2, рaди бlгости твоеS, гDи. |
|
8
|
8
|
| Благ і прав Госпо́дь, сего́ ра́ди законоположи́ть согріша́ющим на путі́. | Бlгъ и3 прaвъ гDь, сегw2 рaди законоположи1тъ согрэшaющымъ на пути2. |
|
9
|
9
|
| Наста́вить кро́ткия на суд, научи́ть кро́ткия путе́м Свої́м. | Настaвитъ крHткіz на сyдъ, научи1тъ крHткіz путє1мъ свои6мъ. |
|
10
|
10
|
| Всі путіє́ Госпо́дні ми́лость і і́стина, взиска́ющим заві́та Єго́ і свиді́нія Єго́. | Вси2 путіE гDни млcть и3 и4стина, взыскaющымъ завёта є3гw2 и3 свидёніz є3гw2. |
|
11
|
11
|
| Ра́ди і́мене Твоєго́, Го́споди, і очи́сти гріх мой, мног бо єсть. | Рaди и4мене твоегw2, гDи, и3 њчcти грёхъ м0й, мн0гъ бо є4сть. |
|
12
|
12
|
| Кто єсть челові́к боя́йся Го́спода? Законоположи́ть єму́ на путі́, єго́же ізво́ли. | Кт0 є3сть человёкъ боsйсz гDа; законоположи1тъ є3мY на пути2, є3г0же и3зв0ли. |
|
13
|
13
|
| Душа́ єго́ во благи́х водвори́ться, і сі́м'я єго́ наслі́дить зе́млю. | ДушA є3гw2 во благи1хъ водвори1тсz, и3 сёмz є3гw2 наслёдитъ зeмлю. |
|
14
|
14
|
| Держа́ва Госпо́дь боя́щихся Єго́, і заві́т Єго́ яви́ть їм. | Держaва гDь боsщихсz є3гw2, и3 завётъ є3гw2 kви1тъ и5мъ. |
|
15
|
15
|
| О́чі мої́ ви́ну ко Го́споду, я́ко той істо́ргнеть от сі́ті но́зі мої́. | Џчи мои2 вhну ко гDу, ћкw т0й и3ст0ргнетъ t сёти н0зэ мои2. |
|
16
|
16
|
| При́зри на м'я і поми́луй м'я, я́ко єдиноро́д і нищ єсьм аз. | При1зри на мS и3 поми1луй мS, ћкw є3динор0дъ и3 ни1щь є4смь ѓзъ. |
|
17
|
17
|
| Ско́рбі се́рдця моєго́ умно́жишася, от нужд мої́х ізведи́ м'я. | СкHрби сeрдца моегw2 ўмн0жишасz, t нyждъ мои1хъ и3зведи1 мz. |
|
18
|
18
|
| Виждь смире́ніє моє́ і труд мой, і оста́ви вся гріхи́ моя́. | Ви1ждь смирeніе моE и3 трyдъ м0й, и3 њстaви вс‰ грэхи2 мо‰. |
|
19
|
19
|
| Виждь враги́ моя́, я́ко умно́жишася, і ненавиді́нієм непра́ведним возненави́діша м'я. | Ви1ждь враги2 мо‰, ћкw ўмн0жишасz, и3 ненавидёніемъ непрaведнымъ возненави1дэша мS. |
|
20
|
20
|
| Сохрани́ ду́шу мою́ і ізба́ви м'я, да не постижу́ся, я́ко упова́х на Тя. | Сохрани2 дyшу мою2 и3 и3збaви мS, да не постыжyсz, ћкw ўповaхъ на тS. |
|
21
|
21
|
| Незло́бивії і пра́вії приліпля́хуся мні, я́ко потерпі́х Тя, Го́споди. | Неѕл0бивіи и3 прaвіи прилэплsхусz мнЁ, ћкw потерпёхъ тS, гDи. |
|
22
|
22
|
| Ізба́ви, Бо́же, Ізра́їля от всіх скорбе́й єго́. | И#збaви, б9е, ї}лz t всёхъ скорбeй є3гw2. |
|
Псалом 25
|
Pал0мъ к7є
|
|
0
|
0
|
|
Псало́м Дави́ду, 25. |
Pал0мъ дв7ду, к7е7. |
|
1
|
1
|
|
Суди́ мі, Го́споди, я́ко аз незло́бою моє́ю ходи́х; і на Го́спода упова́я не ізнемогу́. |
Суди1 ми, гDи, ћкw ѓзъ неѕл0бою моeю ходи1хъ: и3 на гDа ўповaz не и3знемогY. |
|
2
|
2
|
|
Іскуси́ м'я, Го́споди, і іспита́й м'я, разжжи́ утро́би моя́ і се́рдце моє́. |
И#скуси1 мz, гDи, и3 и3спытaй мS, разжжи2 ўтрHбы мо‰ и3 сeрдце моE. |
|
3
|
3
|
|
Я́ко ми́лость Твоя́ пред очи́ма мої́ма єсть, і благоугоди́х во і́стині Твоє́й. |
Ћкw млcть твоS пред8 nчи1ма мои1ма є4сть, и3 благоугоди1хъ во и4стинэ твоeй. |
|
4
|
4
|
|
Не сідо́х с со́ньмом су́єтним, і со законопресту́пними не вни́ду. |
Не сэд0хъ съ с0нмомъ сyетнымъ, и3 со законопрестyпными не вни1ду. |
|
5
|
5
|
|
Возненави́діх це́рков лука́внующих, і с нечести́вими не ся́ду. |
Возненави1дэхъ цeрковь лукaвнующихъ, и3 съ нечести1выми не сsду. |
|
6
|
6
|
|
Уми́ю в непови́нних ру́ці мої́, і оби́ду же́ртвенник Твой, Го́споди, |
Ўмhю въ непови1нныхъ рyцэ мои2, и3 њбhду жeртвенникъ тв0й, гDи, |
|
7
|
7
|
|
є́же усли́шати мі глас хвали́ Твоєя́ і пові́дати вся чудеса́ Твоя́. |
є4же ўслhшати ми2 глaсъ хвалы2 твоеS и3 повёдати вс‰ чудесA тво‰. |
|
8
|
8
|
|
Го́споди, возлюби́х благолі́піє до́му Твоєго́ і мі́сто селе́нія сла́ви Твоєя́. |
ГDи, возлюби1хъ бlголёпіе д0му твоегw2 и3 мёсто селeніz слaвы твоеS. |
|
9
|
9
|
|
Да не погуби́ши с нечести́вими ду́шу мою́ і с му́жі крове́й живо́т мой, |
Да не погуби1ши съ нечести1выми дyшу мою2 и3 съ м{жи кровeй жив0тъ м0й, |
|
10
|
10
|
|
ї́хже в руку́ беззако́нія, десни́ця їх іспо́лнися мзди. |
и4хже въ рукY беззакHніz, десни1ца и4хъ и3сп0лнисz мзды2. |
|
11
|
11
|
|
Аз же незло́бою моє́ю ходи́х; ізба́ви м'я, Го́споди, і поми́луй м'я. |
Ѓзъ же неѕл0бою моeю ходи1хъ: и3збaви мS, гDи, и3 поми1луй мS. |
|
12
|
12
|
|
Нога́ моя́ ста на правоті́; в це́рквах благословлю́ Тя, Го́споди. |
НогA моS стA на правотЁ: въ цRквахъ благословлю1 тz, гDи. |
|
Псалом 26
|
Pал0мъ к7ѕ
|
|
0
|
0
|
|
Псало́м Дави́ду, пре́жде пома́занія, 26. |
Pал0мъ дв7ду, прeжде помaзаніz, к7ѕ7. |
|
1
|
1
|
| Госпо́дь — Просвіще́ніє моє́ і Спаси́тель мой, кого́ убою́ся? Госпо́дь — Защи́титель живота́ моєго́, от кого́ устрашу́ся? | ГDь просвэщeніе моE и3 сп7си1тель м0й, когw2 ўбою1сz; гDь защи1титель животA моегw2, t когw2 ўстрашyсz; |
|
2
|
2
|
|
Внегда́ приближа́тися на м'я зло́бующим, є́же сні́сти пло́ті моя́, оскорбля́ющії м'я і вразі́ мої́, ті́ї ізнемого́ша і падо́ша. |
ВнегдA приближaтисz на мS ѕл0бующымъ, є4же снёсти плHти мо‰, њскорблsющіи мS и3 врази2 мои2, тjи и3знемог0ша и3 пад0ша. |
|
3
|
3
|
|
А́ще ополчи́ться на м'я полк, не убої́ться се́рдце моє́; а́ще воста́неть на м'я брань, на Него́ аз упова́ю. |
Ѓще њполчи1тсz на мS п0лкъ, не ўбои1тсz сeрдце моE: ѓще востaнетъ на мS брaнь, на него2 ѓзъ ўповaю. |
|
4
|
4
|
|
Єди́но проси́х от Го́спода, то взищу́: є́же жи́ти мі в дому́ Госпо́дні вся дні живота́ моєго́, зрі́ти мі красоту́ Госпо́дню і посіща́ти храм святи́й Єго́. |
Е#ди1но проси1хъ t гDа, то2 взыщY: є4же жи1ти ми2 въ домY гDни вс‰ дни6 животA моегw2, зрёти ми2 красотY гDню и3 посэщaти хрaмъ с™hй є3гw2. |
|
5
|
5
|
|
Я́ко скри м'я в селе́нії Своє́м в день зол мої́х, покри́ м'я в та́йні селе́нія Своєго́, на ка́мень вознесе́ м'я. |
Ћкw скрh мz въ селeніи своeмъ въ дeнь ѕHлъ мои1хъ, покрh мz въ тaйнэ селeніz своегw2, на кaмень вознесe мz. |
|
6
|
6
|
|
І ни́ні се, вознесе́ главу́ мою́ на враги́ моя́; обидо́х і пожро́х в селе́нії Єго́ же́ртву хвале́нія і воскликнове́нія; пою́ і воспою́ Го́сподеві. |
И# нн7э сE, вознесE главY мою2 на враги2 мо‰: њбыд0хъ и3 пожр0хъ въ селeніи є3гw2 жeртву хвалeніz и3 воскликновeніz: пою2 и3 воспою2 гDеви. |
|
7
|
7
|
|
Усли́ши, Го́споди, глас мой, і́мже воззва́х, поми́луй м'я і усли́ши м'я. |
Ўслhши, гDи, глaсъ м0й, и4мже воззвaхъ, поми1луй мS и3 ўслhши мS. |
|
8
|
8
|
|
Тебі́ рече́ се́рдце моє́: Го́спода взищу́, взиска́ Тебе́ лице́ моє́, лиця́ Твоєго́, Го́споди, взищу́. |
ТебЁ речE сeрдце моE: гDа взыщY, взыскA тебE лицE моE, лицA твоегw2, гDи, взыщY. |
|
9
|
9
|
|
Не отврати́ лиця́ Твоєго́ от мене́ і не уклони́ся гні́вом от раба́ Твоєго́; Помо́щник мой бу́ди, не отри́ни мене́ і не оста́ви мене́, Бо́же, Спаси́телю мой. |
Не tврати2 лицA твоегw2 t менє2 и3 не ўклони1сz гнёвомъ t рабA твоегw2: пом0щникъ м0й бyди, не tри1ни менE и3 не њстaви менE, б9е, сп7си1телю м0й. |
|
10
|
10
|
|
Я́ко оте́ць мой і ма́ти моя́ оста́виста м'я, Госпо́дь же восприя́т м'я. |
Ћкw nтeцъ м0й и3 мaти моS њстaвиста мS, гDь же воспріsтъ мS. |
|
11
|
11
|
|
Законоположи́ мі, Го́споди, в путі́ Твоє́м, і наста́ви м'я на стезю́ пра́вую враг мої́х ра́ди. |
Законоположи1 ми, гDи, въ пути2 твоeмъ, и3 настaви мS на стезю2 прaвую вр†гъ мои1хъ рaди. |
|
12
|
12
|
|
Не преда́ждь мене́ в ду́ші стужа́ющих мі; я́ко воста́ша на м'я свиді́теле непра́веднії, і солга́ непра́вда себі́. |
Не предaждь менE въ дyшы стужaющихъ ми2: ћкw востaша на мS свидётелє непрaведніи, и3 солгA непрaвда себЁ. |
|
13
|
13
|
|
Ві́рую ви́діти блага́я Госпо́дня на землі́ живи́х. |
Вёрую ви1дэти бlг†z гDнz на земли2 живhхъ. |
|
14
|
14
|
|
Потерпи́ Го́спода, мужа́йся, і да кріпи́ться се́рдце Твоє́, і потерпи́ Го́спода. |
Потерпи2 гDа, мужaйсz, и3 да крэпи1тсz сeрдце твоE, и3 потерпи2 гDа. |
|
1001
|
1001
|
|
Сла́ва: |
Слaва: |
|
Псалом 27
|
Pал0мъ к7з
|
|
0
|
0
|
|
Псало́м Дави́ду, 27. |
Pал0мъ дв7ду, к7з7. |
|
1
|
1
|
|
К Тебі́, Го́споди, воззову́, Бо́же мой! Да не премолчи́ши от мене́ [о мні]; да не когда́ премолчи́ши от мене́ [о мні], і уподо́блюся низходя́щим в ров. |
Къ тебЁ, гDи, воззовY, б9е м0й: да не премолчи1ши t менє2 [њ мнЁ]: да не когдA премолчи1ши t менє2 [њ мнЁ], и3 ўпод0блюсz низходsщымъ въ р0въ. |
|
2
|
2
|
|
Усли́ши, Го́споди, глас моле́нія моєго́, внегда́ моли́тимися к Тебі́, внегда́ возді́ти мі ру́ці мої́ ко хра́му свято́му Твоєму́. |
Ўслhши, гDи, глaсъ молeніz моегw2, внегдA моли1тимисz къ тебЁ, внегдA воздёти ми2 рyцэ мои2 ко хрaму с™0му твоемY. |
|
3
|
3
|
|
Не привлеци́ мене́ со грі́шники і с ді́лающими непра́вду не погуби́ мене́, глаго́лющими мир с бли́жніми свої́ми, зла́я же в сердця́х свої́х. |
Не привлецы2 менE со грBшники, и3 съ дёлающими непрaвду не погуби2 менE, глаг0лющими ми1ръ съ бли1жними свои1ми, ѕл†z же въ сердцaхъ свои1хъ. |
|
4
|
4
|
|
Даждь їм, Го́споди, по діло́м їх і по лука́вству начина́ній їх, по діло́м руку́ їх даждь їм, возда́ждь воздая́ніє їх їм. |
Дaждь и5мъ, гDи, по дэлHмъ и4хъ и3 по лукaвству начинaній и4хъ, по дэлHмъ рукY и4хъ дaждь и5мъ, воздaждь воздаsніе и4хъ и5мъ. |
|
5
|
5
|
|
Я́ко не разумі́ша в діла́ Госпо́дня і в діла́ руку́ Єго́; разори́ши я і не сози́ждеши я. |
Ћкw не разумёша въ дэлA гDнz и3 въ дэлA рукY є3гw2: разори1ши | и3 не сози1ждеши |. |
|
6
|
6
|
|
Блгcвен Госпо́дь, я́ко усли́ша глас моле́нія моєго́. |
Блгcвeнъ гDь, ћкw ўслhша глaсъ молeніz моегw2. |
|
7
|
7
|
| Госпо́дь — помо́щник мой і защи́титель мой; на Него́ упова́ се́рдце моє́, і помо́же мі, і процвіте́ плоть моя́; і во́лею моє́ю іспові́мся Єму́. | ГDь пом0щникъ м0й и3 защи1титель м0й: на него2 ўповA сeрдце моE, и3 пом0же ми2, и3 процвэтE пл0ть моS: и3 в0лею моeю и3сповёмсz є3мY. |
|
8
|
8
|
| Госпо́дь — утвержде́ніє люді́й Свої́х і защи́титель спасе́ній христа́ Своєго́ єсть. | ГDь ўтверждeніе людjй свои1хъ и3 защи1титель спасeній хрістA своегw2 є4сть. |
|
9
|
9
|
|
Спаси́ лю́ди Твоя́, і благослови́ достоя́ніє Твоє́, і упаси́ я, і возьми́ [і вознеси́] я до ві́ка. |
Сп7си2 лю1ди тво‰, и3 блгcви2 достоsніе твоE, и3 ўпаси2 |, и3 возми2 [и3 вознеси2] | до вёка. |
|
Псалом 28
|
Pал0мъ к7и
|
|
0
|
0
|
|
Псало́м Дави́ду, ісхо́да ски́нії, 28. |
Pал0мъ дв7ду, и3сх0да ски1ніи, к7}. |
|
1
|
1
|
|
Принесі́те Го́сподеві, си́нове Бо́жії, принесі́те Го́сподеві си́ни о́вні, принесі́те Го́сподеві сла́ву і честь; |
Принеси1те гDеви, сhнове б9іи, принеси1те гDеви сhны w4вни, принеси1те гDеви слaву и3 чeсть: |
|
2
|
2
|
|
принесі́те Го́сподеві сла́ву і́мені Єго́; поклоні́теся Го́сподеві во дворі́ святі́м Єго́. |
принеси1те гDеви слaву и4мени є3гw2: поклони1тесz гDеви во дворЁ с™ёмъ є3гw2. |
|
3
|
3
|
|
Глас Госпо́день на вода́х, Бог сла́ви возгремі́, Госпо́дь на вода́х мно́гих. |
Глaсъ гDень на водaхъ, бGъ слaвы возгремЁ, гDь на водaхъ мн0гихъ. |
|
4
|
4
|
|
Глас Госпо́день в крі́пості, глас Госпо́день в великолі́пії. |
Глaсъ гDень въ крёпости, глaсъ гDень въ великолёпіи. |
|
5
|
5
|
|
Глас Го́спода, сокруша́ющаго ке́дри; і стри́єть Госпо́дь ке́дри лива́нськія, |
Глaсъ гDа, сокрушaющагw кeдры: и3 стрhетъ гDь кeдры лів†нскіz, |
|
6
|
6
|
|
і істни́ть я я́ко тельця́ лива́нська; і возлю́бленний я́ко син єдиноро́ж. |
и3 и3стни1тъ | ћкw телцA лівaнска: и3 возлю1бленный ћкw сhнъ є3динор0жь. |
|
7
|
7
|
|
Глас Го́спода, пресіца́ющаго пла́мень огня́. |
Глaсъ гDа, пресэцaющагw плaмень nгнS. |
|
8
|
8
|
|
Глас Го́спода, стряса́ющаго пусти́ню; і стрясе́ть Госпо́дь пусти́ню Кадді́йскую. |
Глaсъ гDа, стрzсaющагw пустhню: и3 стрzсeтъ гDь пустhню каддjйскую. |
|
9
|
9
|
|
Глас Госпо́день, сверша́ющий єле́ні, і откри́єть дубра́ви; і в хра́мі Єго́ вся́кий глаго́леть сла́ву. |
Глaсъ гDень, свершaющій є3лє1ни, и3 tкрhетъ дубр†вы: и3 въ хрaмэ є3гw2 всsкій глаг0летъ слaву. |
|
10
|
10
|
|
Госпо́дь пото́п населя́єть, і ся́деть Госпо́дь Цар в вік. |
ГDь пот0пъ населsетъ, и3 сsдетъ гDь цRь въ вёкъ. |
|
11
|
11
|
|
Госпо́дь крі́пость лю́дем Свої́м дасть, Госпо́дь благослови́ть лю́ди Своя́ ми́ром. |
ГDь крёпость лю1демъ свои6мъ дaстъ, гDь блгcви1тъ лю1ди сво‰ ми1ромъ. |
|
Псалом 29
|
Pал0мъ к7f
|
|
1
|
1
|
|
Псало́м пі́сні обновле́нія до́му Дави́дова, 29. |
Pал0мъ пёсни њбновлeніz д0му дв7дова, к7f7. |
|
2
|
2
|
|
Вознесу́ Тя, Го́споди, я́ко под'я́л м'я єси́, і не возвесели́л єси́ враго́в мої́х о мні. |
Вознесy тz, гDи, ћкw под8sлъ мS є3си2, и3 не возвесели1лъ є3си2 врагHвъ мои1хъ њ мнЁ. |
|
3
|
3
|
|
Го́споди Бо́же мой, воззва́х к Тебі́, і ізціли́л м'я єси́. |
ГDи б9е м0й, воззвaхъ къ тебЁ, и3 и3зцэли1лъ мS є3си2. |
|
4
|
4
|
|
Го́споди, возве́л єси́ от а́да ду́шу мою́, спасл м'я єси́ от низходя́щих в ров. |
ГDи, возвeлъ є3си2 t ѓда дyшу мою2, сп7слъ мS є3си2 t низходsщихъ въ р0въ. |
|
5
|
5
|
|
По́йте Го́сподеві, преподо́бнії Єго́, і іспові́дайте па́м'ять святи́ні Єго́; |
П0йте гDеви, прпdбніи є3гw2, и3 и3сповёдайте пaмzть с™hни є3гw2: |
|
6
|
6
|
|
я́ко гнів в я́рості Єго́, і живо́т в во́лі Єго́; ве́чер водвори́ться плач, і зау́тра ра́дость. |
ћкw гнёвъ въ ћрости є3гw2, и3 жив0тъ въ в0ли є3гw2: вeчеръ водвори1тсz плaчь, и3 заyтра рaдость. |
|
7
|
7
|
|
Аз же ріх во оби́лії моє́м: не подви́жуся во вік. |
Ѓзъ же рёхъ во nби1ліи моeмъ: не подви1жусz во вёкъ. |
|
8
|
8
|
|
Го́споди, во́лею Твоє́ю пода́ждь добро́ті моє́й си́лу; отврати́л же єси́ лице́ Твоє́, і бих смуще́н. |
ГDи, в0лею твоeю подaждь добр0тэ моeй си1лу: tврати1лъ же є3си2 лицE твоE, и3 бhхъ смущeнъ. |
|
9
|
9
|
|
К Тебі́, Го́споди, воззову́, і к Бо́гу моєму́ помолю́ся. |
Къ тебЁ, гDи, воззовY, и3 къ бGу моемY помолю1сz. |
|
10
|
10
|
|
Ка́я по́льза в кро́ві моє́й, внегда́ сходи́ти мі во істлі́ніє? Єда́ іспові́сться Тебі́ персть? Іли́ возвісти́ть і́стину Твою́? |
Кaz п0льза въ кр0ви моeй, внегдA сходи1ти ми2 во и3стлёніе; є3дA и3сповёстсz тебЁ пeрсть; и3ли2 возвэсти1тъ и4стину твою2; |
|
11
|
11
|
|
Сли́ша Госпо́дь і поми́лова м'я; Госпо́дь бисть помо́щник мой. |
Слhша гDь и3 поми1лова мS: гDь бhсть пом0щникъ м0й. |
|
12
|
12
|
|
Обрати́л єси́ плач мой в ра́дость мні, растерза́л єси́ вре́тище моє́ і препоя́сал м'я єси́ весе́лієм, |
Њбрати1лъ є3си2 плaчь м0й въ рaдость мнЁ, растерзaлъ є3си2 врeтище моE и3 препоsсалъ мS є3си2 весeліемъ, |
|
13
|
13
|
|
я́ко да воспоє́ть Тебі́ сла́ва моя́, і не умилю́ся. Го́споди Бо́же мой, во вік іспові́мся Тебі́. |
ћкw да воспоeтъ тебЁ слaва моS, и3 не ўмилю1сz. ГDи б9е м0й, во вёкъ и3сповёмсz тебЁ. |
|
1001
|
1001
|
|
Сла́ва: |
Слaва: |
|
Псалом 30
|
Pал0мъ l
|
|
1
|
1
|
|
В коне́ць, псало́м Дави́ду, ізступле́нія, 30. |
Въ конeцъ, pал0мъ дв7ду, и3зступлeніz, l. |
|
2
|
2
|
|
На Тя, Го́споди, упова́х, да не постижу́ся во вік; пра́вдою Твоє́ю ізба́ви м'я і ізми́ м'я. |
На тS, гDи, ўповaхъ, да не постыжyсz во вёкъ: прaвдою твоeю и3збaви мS и3 и3зми1 мz. |
|
3
|
3
|
|
Приклони́ ко мні у́хо Твоє́, ускори́ із'я́ти м'я; бу́ди мі в Бо́га Защи́тителя і в Дом прибі́жища, є́же спасти́ м'я. |
Приклони2 ко мнЁ ќхо твоE, ўскори2 и3з8sти мS: бyди ми2 въ бGа защи1тителz и3 въ д0мъ прибёжища, є4же спcти1 мz. |
|
4
|
4
|
|
Я́ко держа́ва моя́ і прибі́жище моє́ єси́ Ти; і і́мене Твоєго́ ра́ди наста́виши м'я і препита́єши м'я. |
Ћкw держaва моS и3 прибёжище моE є3си2 ты2: и3 и4мене твоегw2 рaди настaвиши мS и3 препитaеши мS. |
|
5
|
5
|
|
Ізведе́ши м'я от сі́ті сея́, ю́же скри́ша мі; я́ко Ти єси́ Защи́титель мой, Го́споди. |
И#зведeши мS t сёти сеS, ю4же скрhша ми2: ћкw ты2 є3си2 защи1титель м0й, гDи. |
|
6
|
6
|
|
В ру́ці Твої́ предложу́ дух мой; ізба́вил м'я єси́, Го́споди Бо́же і́стини. |
Въ рyцэ твои2 предложY дyхъ м0й: и3збaвилъ мS є3си2, гDи б9е и4стины. |
|
7
|
7
|
|
Возненави́діл єси́ храня́щия суєти́ вотще́; аз же на Го́спода упова́х. |
Возненави1дэлъ є3си2 хранsщыz суєты2 вотщE: ѓзъ же на гDа ўповaхъ. |
|
8
|
8
|
|
Возра́дуюся і возвеселю́ся о ми́лості Твоє́й, я́ко призрі́л єси́ на смире́ніє моє́, спасл єси́ от нужд ду́шу мою́ |
Возрaдуюсz и3 возвеселю1сz њ млcти твоeй, ћкw призрёлъ є3си2 на смирeніе моE, сп7слъ є3си2 t нyждъ дyшу мою2 |
|
9
|
9
|
|
і ні́си мене́ затвори́л в рука́х вра́жіїх, поста́вил єси́ на простра́нні но́зі мої́. |
и3 нёси менE затвори1лъ въ рукaхъ врaжіихъ, постaвилъ є3си2 на прострaннэ н0зэ мои2. |
|
10
|
10
|
|
Поми́луй м'я, Го́споди, я́ко скорблю́; см'яте́ся я́ростію о́ко моє́, душа́ моя́ і утро́ба моя́. |
Поми1луй мS, гDи, ћкw скорблю2: смzтeсz ћростію џко моE, душA моS и3 ўтр0ба моS. |
|
11
|
11
|
|
Я́ко ізчезе́ в болі́зні живо́т мой, і лі́та моя́ в воздиха́ніїх; ізнемо́же нището́ю крі́пость моя́, і ко́сті моя́ см'ято́шася. |
Ћкw и3зчезE въ болёзни жив0тъ м0й, и3 лBта мо‰ въ воздыхaніихъ: и3знем0же нищет0ю крёпость моS, и3 кHсти мо‰ смzт0шасz. |
|
12
|
12
|
|
От всіх враг мої́х бих поноше́ніє, і сосі́дом мої́м зіло́, і страх зна́ємим мої́м; ви́дящії м'я вон біжа́ша от мене́. |
T всёхъ вр†гъ мои1хъ бhхъ поношeніе, и3 сосёдwмъ мои6мъ ѕэлw2, и3 стрaхъ знaємымъ мои6мъ: ви1дzщіи мS в0нъ бэжaша t менє2. |
|
13
|
13
|
|
Забве́н бих я́ко мертв от се́рдця; бих я́ко сосу́д погубле́н. |
Забвeнъ бhхъ ћкw мeртвъ t сeрдца: бhхъ ћкw сосyдъ погублeнъ. |
|
14
|
14
|
|
Я́ко сли́шах гажде́ніє [укоре́ніє] мно́гих живу́щих о́крест, внегда́ собра́тися їм вку́пі на м'я, прия́ти ду́шу мою́ совіща́ша. |
Ћкw слhшахъ гаждeніе [ўкорeніе] мн0гихъ живyщихъ w4крестъ: внегдA собрaтисz и5мъ вкyпэ на мS, пріsти дyшу мою2 совэщaша. |
|
15
|
15
|
|
Аз же на Тя, Го́споди, упова́х, ріх: Ти єси́ Бог мой. |
Ѓзъ же на тS, гDи, ўповaхъ, рёхъ: ты2 є3си2 бGъ м0й. |
|
16
|
16
|
|
В руку́ Твоє́ю жре́бії мої́; ізба́ви м'я із руки́ враг мої́х і от гоня́щих м'я. |
Въ рукY твоє1ю жрє1біи мои2: и3збaви мS и3з8 руки2 вр†гъ мои1хъ и3 t гонsщихъ мS. |
|
17
|
17
|
|
Просвіти́ лице́ Твоє́ на раба́ Твоєго́; спаси́ м'я ми́лостію Твоє́ю. |
Просвэти2 лицE твоE на рабA твоего2: сп7си1 мz млcтію твоeю. |
|
18
|
18
|
|
Го́споди, да не постижу́ся, я́ко призва́х Тя; да постидя́ться нечести́вії і сни́дуть во ад. |
ГDи, да не постыжyсz, ћкw призвaхъ тS: да постыдsтсz нечести1віи, и3 сни1дутъ во ѓдъ. |
|
19
|
19
|
|
Ні́ми да бу́дуть устни́ льсти́вия, глаго́лющия на пра́веднаго беззако́ніє, горди́нею і унічиже́нієм. |
НBмы да бyдутъ ўстны2 льсти6выz, глаг0лющыz на првdнаго беззак0ніе, гордhнею и3 ўничижeніемъ. |
|
20
|
20
|
|
Коль мно́гоє мно́жество бла́гости Твоєя́, Го́споди, ю́же скрил єси́ боя́щимся Тебе́, соді́лал єси́ упова́ющим на Тя, пред си́ни челові́чеськими! |
К0ль мн0гое мн0жество бlгости твоеS, гDи, ю4же скрhлъ є3си2 боsщымсz тебє2, содёлалъ є3си2 ўповaющымъ на тS, пред8 сы6ны человёческими: |
|
21
|
21
|
|
Скри́єши їх в та́йні лиця́ Твоєго́ от м'яте́жа челові́чеська, покри́єши їх в кро́ві от преріка́нія язи́к. |
скрhеши и5хъ въ тaйнэ лицA твоегw2 t мzтeжа человёческа, покрhеши и5хъ въ кр0вэ t прерэкaніz љзы6къ. |
|
22
|
22
|
|
Благослове́н Госпо́дь, я́ко удиви́ ми́лость Свою́ во гра́ді огражде́нія. |
Блгcвeнъ гDь, ћкw ўдиви2 млcть свою2 во грaдэ њграждeніz. |
|
23
|
23
|
|
Аз же ріх во ізступле́нії моє́м: отве́ржен єсьм от лиця́ о́чію Твоє́ю; сего́ ра́ди усли́шал єси́ глас моли́тви моєя́, внегда́ воззва́х к Тебі́. |
Ѓзъ же рёхъ во и3зступлeніи моeмъ: tвeрженъ є4смь t лицA џчію твоє1ю: сегw2 рaди ўслhшалъ є3си2 глaсъ моли1твы моеS, внегдA воззвaхъ къ тебЁ. |
|
24
|
24
|
|
Возлюбі́те Го́спода, всі преподо́бнії Єго́; я́ко і́стини взиска́єть Госпо́дь і воздає́ть ізли́ше творя́щим горди́ню. |
Возлюби1те гDа, вси2 прпdбніи є3гw2: ћкw и4стины взыскaетъ гDь и3 воздаeтъ и3зли1ше творsщымъ гордhню. |
|
25
|
25
|
|
Мужа́йтеся, і да кріпи́ться се́рдце ва́ше, всі упова́ющії на Го́спода. |
Мужaйтесz, и3 да крэпи1тсz сeрдце вaше, вси2 ўповaющіи на гDа. |
|
Псалом 31
|
Pал0мъ lа
|
|
0
|
0
|
|
Псало́м Дави́ду, ра́зума, 31. |
Pал0мъ дв7ду, рaзума, l№. |
|
1
|
1
|
|
Блаже́нні, ї́хже оста́вишася беззако́нія, і ї́хже прикри́шася грісі́. |
Бlжeни, и4хже њстaвишасz беззакHніz, и3 и4хже прикрhшасz грэси2. |
|
2
|
2
|
|
Блаже́н муж, єму́же не вміни́ть Госпо́дь гріха́, ніже́ єсть во усті́х єго́ лесть. |
Бlжeнъ мyжъ, є3мyже не вмэни1тъ гDь грэхA, нижE є4сть во ўстёхъ є3гw2 лeсть. |
|
3
|
3
|
|
Я́ко умолча́х, обетша́ша ко́сті моя́, от є́же зва́ти мі весь день, |
Ћкw ўмолчaхъ, њбетшaша кHсти мо‰, t є4же звaти ми2 вeсь дeнь, |
|
4
|
4
|
|
я́ко день і нощ отяготі́ на мні рука́ Твоя́; возврати́хся на страсть, єгда́ уньзе́ мі терн. |
ћкw дeнь и3 н0щь њтzготЁ на мнЁ рукA твоS: возврати1хсz на стрaсть, є3гдA ўнзe ми тeрнъ. |
|
5
|
5
|
|
Беззако́ніє моє́ позна́х і гріха́ моєго́ не покри́х, ріх: іспові́м на м'я беззако́ніє моє́ Го́сподеві, і Ти оста́вил єси́ нече́стіє се́рдця моєго́. |
Беззак0ніе моE познaхъ и3 грэхA моегw2 не покрhхъ, рёхъ: и3сповёмъ на мS беззак0ніе моE гDеви: и3 ты2 њстaвилъ є3си2 нечeстіе сeрдца моегw2. |
|
6
|
6
|
|
За то помо́литься к Тебі́ всяк преподо́бний во вре́м'я благопотре́бно; оба́че в пото́пі вод мно́гих к нему́ не прибли́жаться. |
За то2 пом0литсz къ тебЁ всsкъ прпdбный во врeмz благопотрeбно: nбaче въ пот0пэ в0дъ мн0гихъ къ немY не прибли1жатсz. |
|
7
|
7
|
|
Ти єси́ Прибі́жище моє́ от ско́рби обдержа́щия м'я; Ра́досте моя́, ізба́ви м'я от обише́дших м'я. |
Ты2 є3си2 прибёжище моE t ск0рби њбдержaщіz мS: рaдосте моS, и3збaви мS t њбышeдшихъ мS. |
|
8
|
8
|
|
Вразумлю́ тя, і наста́влю тя на путь сей, в о́ньже по́йдеши; утвержу́ на тя о́чі Мої́. |
Вразумлю1 тz, и3 настaвлю тS на пyть сeй, въ џньже п0йдеши: ўтвержY на тS џчи мои2. |
|
9
|
9
|
|
Не бу́діте я́ко конь і меск, ї́мже ність ра́зума; брозда́ми і уздо́ю че́люсті їх востя́гнеши, не приближа́ющихся к тебі́. |
Не бyдите ћкw к0нь и3 мeскъ, и5мже нёсть рaзума: броздaми и3 ўзд0ю чє1люсти и4хъ востsгнеши, не приближaющихсz къ тебЁ. |
|
10
|
10
|
|
Мно́гі ра́ни грі́шному; упова́ющаго же на Го́спода ми́лость оби́деть. |
МнHги р†ны грёшному: ўповaющаго же на гDа млcть њбhдетъ. |
|
11
|
11
|
|
Веселі́теся о Го́споді і ра́дуйтеся, пра́веднії, і хвалі́теся, всі пра́вії се́рдцем. |
Весели1тесz њ гDэ и3 рaдуйтесz првdніи, и3 хвали1тесz, вси2 прaвіи с®цемъ. |
|
1001
|
1001
|
|
Сла́ва: |
Слaва: |
|
Псалом 32
|
Pал0мъ lв
|
|
0
|
0
|
|
Псало́м Дави́ду, не надпи́сан у євре́й, 32. |
Pал0мъ дв7ду, не надпи1санъ ў є3врє1й, lв7. |
|
1
|
1
|
|
Ра́дуйтеся, пра́веднії, о Го́споді; пра́вим подоба́єть похвала́. |
Рaдуйтесz, првdніи, њ гDэ: пр†вымъ подобaетъ похвалA. |
|
2
|
2
|
|
Іспові́дайтеся Го́сподеві в гу́слех, во псалти́рі десятостру́ннім по́йте Єму́; |
И#сповёдайтесz гDеви въ гyслехъ, во pалти1ри десzтострyннэмъ п0йте є3мY: |
|
3
|
3
|
|
воспо́йте Єму́ піснь но́ву, до́брі по́йте Єму́ со восклица́нієм; |
восп0йте є3мY пёснь н0ву, д0брэ п0йте є3мY со восклицaніемъ: |
|
4
|
4
|
|
я́ко пра́во сло́во Госпо́днє, і вся діла́ Єго́ в ві́рі. |
ћкw прaво сл0во гDне, и3 вс‰ дэлA є3гw2 въ вёрэ. |
|
5
|
5
|
|
Лю́бить ми́лостиню і суд Госпо́дь, ми́лости Госпо́дні іспо́лнь земля́. |
Лю1битъ млcтыню и3 сyдъ гDь, млcти гDни и3сп0лнь землS. |
|
6
|
6
|
|
Сло́вом Госпо́днім небеса́ утверди́шася, і Ду́хом уст Єго́ вся си́ла їх; |
Сл0вомъ гDнимъ небесA ўтверди1шасz, и3 д¦омъ ќстъ є3гw2 всS си1ла и4хъ: |
|
7
|
7
|
|
собира́яй, я́ко міх, во́ди морські́я, полага́яй в сокро́вищих бе́здни. |
собирazй ћкw мёхъ в0ды морск‡z, полагazй въ сокр0вищихъ бeздны. |
|
8
|
8
|
|
Да убої́ться Го́спода вся земля́, от Него́же да подви́жуться всі живу́щії по вселе́нній; |
Да ўбои1тсz гDа всS землS, t негHже да подви1жутсz вси2 живyщіи по вселeннэй: |
|
9
|
9
|
| я́ко Той рече́ — і би́ша; Той повелі́ — і созда́шася. | ћкw т0й речE, и3 бhша: т0й повелЁ, и3 создaшасz. |
|
10
|
10
|
|
Госпо́дь разоря́єть сові́ти язи́ков, отмета́єть же ми́слі люді́й і отмета́єть сові́ти князе́й. |
ГDь разорsетъ совёты kзhкwвъ, tметaетъ же мы6сли людjй и3 tметaетъ совёты кнzзeй. |
|
11
|
11
|
| Сові́т же Госпо́день во вік пребива́єть, помишле́нія се́рдця Єго́ — в род і род. | Совётъ же гDень во вёкъ пребывaетъ, помышлє1ніz с®ца є3гw2 въ р0дъ и3 р0дъ. |
|
12
|
12
|
| Блаже́н язи́к, єму́же єсть Госпо́дь Бог Єго́, — лю́діє, яже ізбра́ в наслі́діє Себі́. | Бlжeнъ kзhкъ, є3мyже є4сть гDь бGъ є3гw2, лю1діе, ±же и3збрA въ наслёдіе себЁ. |
|
13
|
13
|
|
С небесе́ призрі́ Госпо́дь, ви́ді вся си́ни челові́чеськія; |
Съ нб7сE призрЁ гDь, ви1дэ вс‰ сhны человёчєскіz: |
|
14
|
14
|
|
от гото́ваго жили́ща Своєго́ призрі́ на вся живу́щия на землі́; |
t гот0вагw жили1ща своегw2 призрЁ на вс‰ живyщыz на земли2: |
|
15
|
15
|
|
созда́вий на єди́ні сердця́ їх, разуміва́яй на вся діла́ їх. |
создaвый на є3ди1нэ сердцA и4хъ, разумэвazй на вс‰ дэлA и4хъ. |
|
16
|
16
|
|
Не спаса́ється цар мно́гою си́лою, і ісполи́н не спасе́ться мно́жеством крі́пости своєя́. |
Не спасaетсz цaрь мн0гою си1лою, и3 и3споли1нъ не спасeтсz мн0жествомъ крёпости своеS. |
|
17
|
17
|
|
Ложь конь во спасе́ніє, во мно́жестві же си́ли своєя́ не спасе́ться. |
Л0жь к0нь во спасeніе, во мн0жествэ же си1лы своеS не спасeтсz. |
|
18
|
18
|
|
Се, о́чі Госпо́дні на боя́щияся Єго́, упова́ющия на ми́лость Єго́; |
СE, џчи гDни на боsщыzсz є3гw2, ўповaющыz на млcть є3гw2: |
|
19
|
19
|
|
ізба́вити от сме́рти ду́ші їх, і препита́ти я в глад. |
и3збaвити t смeрти дyшы и4хъ, и3 препитaти | въ глaдъ. |
|
20
|
20
|
|
Душа́ же на́ша ча́єть Го́спода, я́ко помо́щник і защи́титель наш єсть; |
Душa же нaша чaетъ гDа, ћкw пом0щникъ и3 защи1титель нaшъ є4сть: |
|
21
|
21
|
|
я́ко о Нем возвесели́ться се́рдце на́ше, і во і́м'я свято́є Єго́ упова́хом. |
ћкw њ нeмъ возвесели1тсz сeрдце нaше, и3 во и4мz с™0е є3гw2 ўповaхомъ. |
|
22
|
22
|
|
Бу́ди, Го́споди, ми́лость Твоя́ на нас, я́коже упова́хом на Тя. |
Бyди, гDи, млcть твоS на нaсъ, ћкоже ўповaхомъ на тS. |
|
Псалом 33
|
Pал0мъ lг
|
|
1
|
1
|
|
Псало́м Дави́ду, внегда́ ізміни́ лице́ своє́ пред Авімеле́хом; і отпусти́ єго́, і оти́де, 33. |
Pал0мъ дв7ду, внегдA и3змэни2 лицE своE пред8 ґвімелeхомъ: и3 tпусти2 є3го2, и3 tи1де, lG. |
|
2
|
2
|
|
Благословлю́ Го́спода на вся́коє вре́м'я, ви́ну хвала́ Єго́ во усті́х мої́х. |
Благословлю2 гDа на всsкое врeмz, вhну хвалA є3гw2 во ўстёхъ мои1хъ. |
|
3
|
3
|
|
О Го́споді похва́литься душа́ моя́; да усли́шать кро́тції і возвеселя́ться. |
Њ гDэ похвaлитсz душA моS: да ўслhшатъ кр0тцыи и3 возвеселsтсz. |
|
4
|
4
|
|
Возвели́чіте Го́спода со мно́ю, і вознесе́м і́м'я Єго́ вку́пі. |
Возвели1чите гDа со мн0ю, и3 вознесeмъ и4мz є3гw2 вкyпэ. |
|
5
|
5
|
|
Взиска́х Го́спода, і усли́ша м'я, і от всіх скорбе́й мої́х ізба́ви м'я. |
Взыскaхъ гDа, и3 ўслhша мS и3 t всёхъ скорбeй мои1хъ и3збaви мS. |
|
6
|
6
|
|
Приступі́те к Нему́ і просвіті́теся, і ли́ця ва́ша не постидя́ться. |
Приступи1те къ немY и3 просвэти1тесz, и3 ли1ца в†ша не постыдsтсz. |
|
7
|
7
|
|
Сей ни́щий воззва́, і Госпо́дь усли́ша ї, і от всіх скорбе́й єго́ спасе́ ї. |
Сeй ни1щій воззвA, и3 гDь ўслhша и5, и3 t всёхъ скорбeй є3гw2 сп7сE и5. |
|
8
|
8
|
|
Ополчи́ться а́нгел Госпо́день о́крест боя́щихся Єго́ і ізба́вить їх. |
Њполчи1тсz ѓгGлъ гDень w4крестъ боsщихсz є3гw2 и3 и3збaвитъ и5хъ. |
|
9
|
9
|
|
Вкусі́те і ви́діте, я́ко Благ Госпо́дь; блаже́н муж, і́же упова́єть Нань. |
Вкуси1те и3 ви1дите, ћкw бlгъ гDь: бlжeнъ мyжъ, и4же ўповaетъ нaнь. |
|
10
|
10
|
|
Бо́йтеся Го́спода, всі святі́ї Єго́, я́ко ність лише́нія боя́щимся Єго́. |
Б0йтесz гDа, вси2 с™jи є3гw2, ћкw нёсть лишeніz боsщымсz є3гw2. |
|
11
|
11
|
|
Бога́тії обнища́ша і взалка́ша; взиска́ющії же Го́спода не лиша́ться вся́каго бла́га. |
Богaтіи њбнищaша и3 взалкaша: взыскaющіи же гDа не лишaтсz всsкагw блaга. |
|
12
|
12
|
|
Прийді́те, ча́да, послу́шайте мене́, стра́ху Госпо́дню научу́ вас. |
Пріиди1те, ч†да, послyшайте менє2, стрaху гDню научY вaсъ. |
|
13
|
13
|
|
Кто єсть челові́к хотя́й живо́т, люб'я́й дні ви́діти бла́гі? |
Кт0 є3сть человёкъ хотsй жив0тъ, любsй дни6 ви1дэти блaги; |
|
14
|
14
|
|
Удержи́ язи́к твой от зла і устні́ твої́, є́же не глаго́лати льсти. |
Ўдержи2 љзhкъ тв0й t ѕлA и3 ўстнЁ твои2, є4же не глаг0лати льсти2. |
|
15
|
15
|
|
Уклони́ся от зла і сотвори́ бла́го; взищи́ ми́ра і пожени́ ї. |
Ўклони1сz t ѕлA и3 сотвори2 блaго: взыщи2 ми1ра и3 пожени2 и5. |
|
16
|
16
|
|
О́чі Госпо́дні на пра́ведния, і у́ші Єго́ в моли́тву їх. |
Џчи гDни на првdныz, и3 ќши є3гw2 въ моли1тву и4хъ. |
|
17
|
17
|
|
Лице́ же Госпо́днє на творя́щия зла́я, є́же потреби́ти от землі́ па́м'ять їх. |
Лицe же гDне на творsщыz ѕл†z, є4же потреби1ти t земли2 пaмzть и4хъ. |
|
18
|
18
|
|
Воззва́ша пра́веднії, і Госпо́дь усли́ша їх, і от всіх скорбе́й їх ізба́ви їх. |
Воззвaша првdніи, и3 гDь ўслhша и5хъ и3 t всёхъ скорбeй и4хъ и3збaви и5хъ. |
|
19
|
19
|
|
Близ Госпо́дь сокруше́нних се́рдцем, і смире́нния ду́хом спасе́ть. |
Бли1з8 гDь сокрушeнныхъ сeрдцемъ, и3 смирє1нныz дyхомъ сп7сeтъ. |
|
20
|
20
|
|
Мно́гі ско́рбі пра́ведним, і от всіх їх ізба́вить я Госпо́дь. |
МнHги скHрби првdнымъ, и3 t всёхъ и4хъ и3збaвитъ | гDь. |
|
21
|
21
|
|
Храни́ть Госпо́дь вся ко́сті їх, ні єди́на от них сокруши́ться. |
Храни1тъ гDь вс‰ кHсти и4хъ, ни є3ди1на t ни1хъ сокруши1тсz. |
|
22
|
22
|
|
Смерть грі́шников люта́, і ненави́дящії пра́веднаго прегріша́ть. |
Смeрть грёшникwвъ лютA, и3 ненави1дzщіи првdнаго прегрэшaтъ. |
|
23
|
23
|
|
Ізба́вить Госпо́дь ду́ші раб свої́х, і не прегріша́ть всі упова́ющії на Него́. |
И#збaвитъ гDь дyшы р†бъ свои1хъ, и3 не прегрэшaтъ вси2 ўповaющіи на него2. |
|
1001
|
1001
|
|
Сла́ва: |
Слaва: |
|
Псалом 34
|
Pал0мъ lд
|
|
Псалом 37
|
Pал0мъ lз
|
|
1
|
1
|
| Псало́м Дави́ду, в воспомина́ніє о субо́ті, 37. | Pал0мъ дв7ду, въ воспоминaніе њ суббHтэ, lз7. |
|
2
|
2
|
| Го́споди, да не я́ростію Твоє́ю обличи́ши мене́, ніже́ гні́вом Твої́м нака́жеши мене́; | ГDи, да не ћростію твоeю њбличи1ши менE, нижE гнёвомъ твои1мъ накaжеши менE: |
|
3
|
3
|
| я́ко стрі́ли Твоя́ уньзо́ша во мні, і утверди́л єси́ на мні ру́ку Твою́. | ћкw стрёлы тво‰ ўнз0ша во мнЁ, и3 ўтверди1лъ є3си2 на мнЁ рyку твою2. |
|
4
|
4
|
| Ність ізціле́нія в пло́ті моє́й от лиця́ гні́ва Твоєго́, ність ми́ра в косте́х мої́х от лиця́ гріх мої́х. | Нёсть и3зцэлeніz въ пл0ти моeй t лицA гнёва твоегw2, нёсть ми1ра въ костeхъ мои1хъ t лицA грBхъ мои1хъ. |
|
5
|
5
|
| Я́ко беззако́нія моя́ превзидо́ша главу́ мою́, я́ко бре́м'я тя́жкоє отяготі́ша на мні. | Ћкw беззакHніz мо‰ превзыд0ша главY мою2, ћкw брeмz тsжкое њтzготёша на мнЁ. |
|
6
|
6
|
| Возсмерді́ша і согни́ша ра́ни моя́, от лиця́ безу́мія моєго́. | Возсмердёша и3 согни1ша р†ны мо‰, t лицA безyміz моегw2. |
|
7
|
7
|
| Пострада́х і сляко́хся до конця́, весь день сі́туя хожда́х; | Пострадaхъ и3 слzк0хсz до концA, вeсь дeнь сётуz хождaхъ: |
|
8
|
8
|
| я́ко ля́двія моя́ напо́лнишася поруга́ній, і ність ізціле́нія в пло́ті моє́й. | ћкw лsдвіz мо‰ нап0лнишасz поругaній, и3 нёсть и3зцэлeніz въ пл0ти моeй. |
|
9
|
9
|
| Озло́блен бих і смири́хся до зіла́, рика́х от воздиха́нія се́рдця моєго́. | Њѕл0бленъ бhхъ и3 смири1хсz до ѕэлA, рыкaхъ t воздыхaніz сeрдца моегw2. |
|
10
|
10
|
| Го́споди, пред Тобо́ю все жела́ніє моє́, і воздиха́ніє моє́ от Тебе́ не утаї́ся. | ГDи, пред8 тоб0ю всE желaніе моE, и3 воздыхaніе моE t тебє2 не ўтаи1сz. |
|
11
|
11
|
| Се́рдце моє́ см'яте́ся, оста́ви м'я си́ла моя́, і світ о́чію моє́ю — і той ність со мно́ю. | Сeрдце моE смzтeсz, њстaви мS си1ла моS, и3 свётъ џчію моє1ю, и3 т0й нёсть со мн0ю. |
|
12
|
12
|
| Дру́зі мої́ і і́скреннії мої́ пря́мо мні прибли́жишася і ста́ша. | Дрyзи мои2 и3 и4скренніи мои2 прsмw мнЁ прибли1жишасz и3 стaша. |
|
13
|
13
|
| І бли́жнії мої́ отдале́че мене́ ста́ша, і нужда́хуся і́щущії ду́шу мою́; і і́щущії зла́я мні глаго́лаху су́єтная, і льсти́вним весь день поуча́хуся. | И# бли1жніи мои2 tдалeче менє2 стaша, и3 нуждaхусz и4щущіи дyшу мою2: и3 и4щущіи ѕл†z мнЁ глаг0лаху сyєтнаz, и3 льсти6внымъ вeсь дeнь поучaхусz. |
|
14
|
14
|
| Аз же, я́ко глух, не сли́шах, і я́ко нім не отверза́яй уст свої́х; | Ѓзъ же ћкw глyхъ не слhшахъ, и3 ћкw нёмъ не tверзazй ќстъ свои1хъ: |
|
15
|
15
|
| і бих я́ко челові́к не сли́шай і не іми́й во усті́х свої́х обличе́нія. | и3 бhхъ ћкw человёкъ не слhшай и3 не и3мhй во ўстёхъ свои1хъ њбличeніz. |
|
16
|
16
|
| Я́ко на Тя, Го́споди, упова́х, Ти усли́шиши, Го́споди, Бо́же мой. | Ћкw на тS, гDи, ўповaхъ, ты2 ўслhшиши, гDи б9е м0й. |
|
17
|
17
|
| Я́ко ріх: да не когда́ пора́дуютьмися вразі́ мої́; і внегда́ подвижа́тися нога́м мої́м, на м'я велері́чеваша. | Ћкw рёхъ: да не когдA порaдуютмисz врази2 мои2: и3 внегдA подвижaтисz ногaмъ мои6мъ, на мS велерёчеваша. |
|
18
|
18
|
| Я́ко аз на ра́ни гото́в, і болі́знь моя́ пре́до мно́ю єсть ви́ну. | Ћкw ѓзъ на р†ны гот0въ, и3 болёзнь моS предо мн0ю є4сть вhну. |
|
19
|
19
|
| Я́ко беззако́ніє моє́ аз возвіщу́ і попеку́ся о грісі́ моє́м. | Ћкw беззак0ніе моE ѓзъ возвэщY и3 попекyсz њ грэсЁ моeмъ. |
|
20
|
20
|
| Вразі́ же мої́ живу́ть і укріпи́шася па́че мене́, і умно́жишася ненави́дящії м'я без пра́вди; | Врази1 же мои2 живyтъ и3 ўкрэпи1шасz пaче менє2, и3 ўмн0жишасz ненави1дzщіи мS без8 прaвды: |
|
21
|
21
|
| воздаю́щії мі зла́я воз блага́я оболга́ху м'я, зане́ гоня́х благости́ню. | воздаю1щіи ми2 ѕл†z воз8 благ†z њболгaху мS, занE гонsхъ благостhню. |
|
22
|
22
|
| Не оста́ви мене́, Го́споди Бо́же мой, не отступи́ от мене́; | Не њстaви менE, гDи б9е м0й, не tступи2 t менє2: |
|
23
|
23
|
| воньми́ в по́мощ мою́, Го́споди спасе́нія моєго́. | вонми2 въ п0мощь мою2, гDи сп7сeніz моегw2. |
|
Псалом 44
|
Pал0мъ м7д
|
|
1
|
1
|
| В коне́ць, о ізміня́ємих сино́м коре́йовим в ра́зум, піснь о возлю́бленнім, 44. | Въ конeцъ, њ и3змэнsемыхъ сынHмъ корewвымъ въ рaзумъ, пёснь њ возлю1бленнэмъ, м7д7. |
|
2
|
2
|
| Отри́гну се́рдце моє́ сло́во бла́го, глаго́лю аз діла́ моя́ Царе́ві; язи́к мой — трость кни́жника скоропи́сця. | Tрhгну сeрдце моE сл0во блaго, глаг0лю ѓзъ дэлA мо‰ цReви: љзhкъ м0й тр0сть кни1жника скоропи1сца. |
|
3
|
3
|
| Красе́н добро́тою па́че сино́в челові́чеських, ізлія́ся благода́ть во устна́х Твої́х; сего́ ра́ди благослови́ Тя Бог во вік. | Красeнъ добр0тою пaче сынHвъ человёческихъ, и3зліsсz бlгодaть во ўстнaхъ твои1хъ: сегw2 рaди блгcви1 тz бGъ во вёкъ. |
|
4
|
4
|
| Препоя́ши меч Твой по бедрі́ Твоє́й, Си́льне, | Препоsши мeчь тв0й по бедрЁ твоeй, си1льне, |
|
5
|
5
|
| красото́ю Твоє́ю і добро́тою Твоє́ю; і наляци́, і успіва́й, і ца́рствуй і́стини ра́ди і кро́тости і пра́вди; і наста́вить Тя ди́вно десни́ця Твоя́. | красот0ю твоeю и3 добр0тою твоeю: и3 налzцы2, и3 ўспэвaй, и3 цrтвуй и4стины рaди и3 кр0тости и3 прaвды: и3 настaвитъ тS ди1внw десни1ца твоS. |
|
6
|
6
|
| Стрі́ли Твоя́ ізощре́ни, Си́льне; лю́діє под Тобо́ю паду́ть в се́рдці враг Царе́вих. | Стрёлы тво‰ и3з8wщрє1ны, си1льне: лю1діе под8 тоб0ю падyтъ въ сeрдцы вр†гъ цReвыхъ. |
|
7
|
7
|
| Престо́л Твой, Бо́же, в вік ві́ка; жезл пра́вости — жезл Ца́рствія Твоєго́. | Пrт0лъ тв0й, б9е, въ вёкъ вёка: жeзлъ прaвости жeзлъ цrтвіz твоегw2. |
|
8
|
8
|
| Возлюби́л єси́ пра́вду і возненави́діл єси́ беззако́ніє; сего́ ра́ди пома́за Тя, Бо́же, Бог Твой єле́єм ра́дости па́че прича́стник Твої́х. | Возлюби1лъ є3си2 прaвду и3 возненави1дэлъ є3си2 беззак0ніе: сегw2 рaди помaза тS, б9е, бGъ тв0й є3лeемъ рaдости пaче прич†стникъ твои1хъ. |
|
9
|
9
|
| Сми́рна, і ста́кти, і касі́я от риз Твої́х, от тя́жестей слоно́вих [от хра́мов слоно́вих], із ни́хже возвесели́ша Тя. | СмЂрна и3 стaкти и3 касjа t ри1зъ твои1хъ, t тsжестей слон0выхъ [t хрaмwвъ слон0выхъ], и3з8 ни1хже возвесели1ша тS. |
|
10
|
10
|
| Дще́рі царе́й в че́сті Твоє́й; предста́ цари́ця одесну́ю Тебе́, в ри́зах позлаще́нних оді́яна преіспещре́на. | Дщє1ри царeй въ чeсти твоeй: предстA цари1ца њдеснyю тебє2, въ ри1захъ позлащeнныхъ њдёzна преиспещрeна. |
|
11
|
11
|
| Сли́ши, дщи, і виждь, і приклони́ у́хо твоє́, і забу́ди лю́ди твоя́ і дом отця́ твоєго́; | Слhши, дщи2, и3 ви1ждь, и3 приклони2 ќхо твоE, и3 забyди лю1ди тво‰ и3 д0мъ nтцA твоегw2: |
|
12
|
12
|
| і возжела́єть Цар добро́ти твоєя́, зане́ Той єсть Госпо́дь твой, і поклони́шися Єму́, | и3 возжелaетъ цRь добр0ты твоеS, занE т0й є4сть гDь тв0й, и3 поклони1шисz є3мY, |
|
13
|
13
|
| і дщи Ти́рова с да́ри; лицю́ Твоєму́ помо́ляться бога́тії лю́дстії. | и3 дщи2 тЂрова съ д†ры: лицY твоемY пом0лzтсz богaтіи лю1дстіи. |
|
14
|
14
|
| Вся сла́ва дще́ре Царе́ві внутр; ря́сни злати́ми оді́яна і преіспещре́на. | ВсS слaва дщeре цReвы внyтрь: р‰сны златhми њдёzна и3 преиспещрeна. |
|
15
|
15
|
| Приведу́ться Царю́ ді́ви вслід єя́, і́скреннія єя́ приведу́ться Тебі́; | Приведyтсz цRю2 дBвы в8слёдъ є3S, и4скрєнніz є3S приведyтсz тебЁ: |
|
16
|
16
|
| приведу́ться в весе́лії і ра́дованії, введу́ться в храм Царе́в. | приведyтсz въ весeліи и3 рaдованіи, введyтсz въ хрaмъ цReвъ. |
|
17
|
17
|
| Вмі́сто оте́ць Твої́х би́ша си́нове Твої́; поста́виши я кня́зі по всей землі́. | Вмёстw nтє1цъ твои1хъ бhша сhнове твои2: постaвиши | кнsзи по всeй земли2. |
|
18
|
18
|
| Пом'яну́ і́м'я Твоє́ во вся́ком ро́ді і ро́ді; сего́ ра́ди лю́діє іспові́дяться Тебі́ в вік і во вік ві́ка. | ПомzнY и4мz твоE во всsкомъ р0дэ и3 р0дэ: сегw2 рaди лю1діе и3сповёдzтсz тебЁ въ вёкъ и3 во вёкъ вёка. |
|
Псалом 45
|
Pал0мъ м7є
|
|
1
|
1
|
| В коне́ць, о сині́х Коре́йових, о та́йних, псало́м, 45. | Въ конeцъ, њ сынёхъ корeовыхъ, њ тaйныхъ, pал0мъ, м7е7. |
|
2
|
2
|
| Бог нам прибі́жище і си́ла, помо́щник в ско́рбіх обрі́тших ни зіло́. | БGъ нaмъ прибёжище и3 си1ла, пом0щникъ въ ск0рбехъ њбрётшихъ ны2 ѕэлw2. |
|
3
|
3
|
| Сего́ ра́ди не убої́мся, внегда́ смуща́ється земля́, і прелага́ються го́ри в сердця́ морська́я. | Сегw2 рaди не ўбои1мсz, внегдA смущaетсz землS, и3 прелагaютсz г0ры въ сердцA морск†z. |
|
4
|
4
|
| Возшумі́ша і см'ято́шася во́ди їх, см'ято́шася го́ри крі́постію Єго́. | Возшумёша и3 смzт0шасz в0ды и4хъ, смzт0шасz г0ры крёпостію є3гw2. |
|
5
|
5
|
| Рі́чная устремле́нія веселя́ть град Бо́жий; освяти́л єсть селе́ніє Своє́ Ви́шній. | РBчнаz ўстремлє1ніz веселsтъ грaдъ б9ій: њс™и1лъ є4сть селeніе своE вhшній. |
|
6
|
6
|
| Бог посреді́ єго́, і не подви́житься; помо́жеть єму́ Бог у́тро зау́тра. | БGъ посредЁ є3гw2, и3 не подви1житсz: пом0жетъ є3мY бGъ ќтрw заyтра. |
|
7
|
7
|
| См'ято́шася язи́ци, уклони́шася ца́рствія; даде́ глас Свой Ви́шній, подви́жеся земля́. | Смzт0шасz kзhцы, ўклони1шасz ц†рствіz: дадE глaсъ св0й вhшній, подви1жесz землS. |
|
8
|
8
|
| Госпо́дь сил с на́ми, засту́пник наш Бог Іа́ковль. | ГDь си1лъ съ нaми, застyпникъ нaшъ бGъ їaкwвль. |
|
9
|
9
|
| Прийді́те і ви́діте діла́ Бо́жія, яже положи́ чудеса́ на землі́; | Пріиди1те и3 ви1дите дэлA б9іz, ±же положи2 чудесA на земли2: |
|
10
|
10
|
| оте́мля бра́ні до коне́ць землі́, лук сокруши́ть і сло́мить ору́жіє, і щити́ сожже́ть огне́м. | teмлz бр†ни до конє1цъ земли2, лyкъ сокруши1тъ и3 сл0митъ nрyжіе, и3 щиты2 сожжeтъ nгнeмъ. |
|
11
|
11
|
| Упраздні́теся і разумі́йте, я́ко Аз єсьм Бог; вознесу́ся во язи́ціх, вознесу́ся на землі́. | Ўпраздни1тесz и3 разумёйте, ћкw ѓзъ є4смь бGъ: вознесyсz во kзhцэхъ, вознесyсz на земли2. |
|
12
|
12
|
| Госпо́дь сил с на́ми, засту́пник наш Бог Іа́ковль. | ГDь си1лъ съ нaми, застyпникъ нaшъ бGъ їaкwвль. |
|
1001
|
1001
|
| Сла́ва: | Слaва: |
|
Псалом 50
|
Pал0мъ н7
|
|
1
|
1
|
| В коне́ць, псало́м Дави́ду, внегда́ вни́ти к нему́ Нафа́ну проро́ку, | Въ конeцъ, pал0мъ дв7ду, внегдA вни1ти къ немY наfaну прbр0ку, |
|
2
|
2
|
| єгда́ вни́де к Вирсаві́ї, жені́ Урі́єві, 50. | є3гдA вни1де къ вирсавjи женЁ ўрjевэ, н7. |
|
3
|
3
|
| Поми́луй м'я, Бо́же, по вели́цій ми́лості Твоє́й і по мно́жеству щедро́т Твої́х очи́сти беззако́ніє моє́. | Поми1луй мS, б9е, по вели1цэй млcти твоeй, и3 по мн0жеству щедр0тъ твои1хъ њчcти беззак0ніе моE. |
|
4
|
4
|
| Найпа́че оми́й м'я от беззако́нія моєго́ і от гріха́ моєго́ очи́сти м'я; | Наипaче њмhй мS t беззак0ніz моегw2 и3 t грэхA моегw2 њчcти мS: |
|
5
|
5
|
| я́ко беззако́ніє моє́ аз зна́ю, і гріх мой пре́до мно́ю єсть ви́ну. | ћкw беззак0ніе моE ѓзъ знaю, и3 грёхъ м0й предо мн0ю є4сть вhну. |
|
6
|
6
|
| Тебі́ єди́ному согріши́х і лука́воє пред Тобо́ю сотвори́х; я́ко да оправди́шися во словесі́х Твої́х і побіди́ши, внегда́ суди́ти Ті. | ТебЁ є3ди1ному согрэши1хъ и3 лукaвое пред8 тоб0ю сотвори1хъ: ћкw да њправди1шисz во словесёхъ твои1хъ и3 побэди1ши, внегдA суди1ти ти2. |
|
7
|
7
|
| Се бо, в беззако́ніїх зача́т єсьм, і во грісі́х роди́ м'я ма́ти моя́. | Сe бо, въ беззак0ніихъ зачaтъ є4смь, и3 во грэсёхъ роди1 мz мaти моS. |
|
8
|
8
|
| Се бо, і́стину возлюби́л єси́, безві́стная і та́йная прему́дрости Твоєя́ яви́л мі єси́. | Сe бо, и4стину возлюби1лъ є3си2, безвBстнаz и3 т†йнаz премdрости твоеS kви1лъ ми2 є3си2. |
|
9
|
9
|
| Окропи́ши м'я іссо́пом, і очи́щуся; оми́єши м'я, і па́че сні́га убілю́ся. | Њкропи1ши мS v3ссHпомъ, и3 њчи1щусz: њмhеши мS, и3 пaче снёга ўбэлю1сz. |
|
10
|
10
|
| Слу́ху моєму́ да́си ра́дость і весе́ліє; возра́дуються ко́сті смире́нния. | Слyху моемY дaси рaдость и3 весeліе: возрaдуютсz кHсти смирє1нныz. |
|
11
|
11
|
| Отврати́ лице́ Твоє́ от гріх мої́х і вся беззако́нія моя́ очи́сти. | Tврати2 лицE твоE t грBхъ мои1хъ и3 вс‰ беззакHніz мо‰ њчcти. |
|
12
|
12
|
| Се́рдце чи́сто сози́жди во мні, Бо́же, і дух прав обнови́ во утро́бі моє́й. | Сeрдце чи1сто сози1жди во мнЁ, б9е, и3 дyхъ прaвъ њбнови2 во ўтр0бэ моeй. |
|
13
|
13
|
| Не отве́ржи мене́ от лиця́ Твоєго́ і Ду́ха Твоєго́ Свята́го не отими́ от мене́. | Не tвeржи менє2 t лицA твоегw2 и3 д¦а твоегw2 с™aгw не tими2 t менє2. |
|
14
|
14
|
| Возда́ждь мі ра́дость спасе́нія Твоєго́ і ду́хом влади́чним утверди́ м'я. | Воздaждь ми2 рaдость сп7сeніz твоегw2 и3 д¦омъ вLчнимъ ўтверди1 мz. |
|
15
|
15
|
| Научу́ беззако́нния путе́м Твої́м, і нечести́вії к Тебі́ обратя́ться. | НаучY беззакHнныz путє1мъ твои6мъ, и3 нечести1віи къ тебЁ њбратsтсz. |
|
16
|
16
|
| Ізба́ви м'я от крове́й, Бо́же, Бо́же спасе́нія моєго́; возра́дується язи́к мой пра́вді Твоє́й. | И#збaви мS t кровeй, б9е, б9е сп7сeніz моегw2: возрaдуетсz љзhкъ м0й прaвдэ твоeй. |
|
17
|
17
|
| Го́споди, устні́ мої́ отве́рзеши, і уста́ моя́ возвістя́ть хвалу́ Твою́. | ГDи, ўстнЁ мои2 tвeрзеши, и3 ўстA мо‰ возвэстsтъ хвалY твою2. |
|
18
|
18
|
| Я́ко а́ще би восхоті́л єси́ же́ртви, дал бих у́бо: всесожже́нія не благоволи́ши. | Ћкw ѓще бы восхотёлъ є3си2 жeртвы, дaлъ бhхъ ќбw: всесожжє1ніz не бlговоли1ши. |
|
19
|
19
|
| Же́ртва Бо́гу — дух сокруше́н; се́рдце сокруше́нно і смире́нно Бог не унічижи́ть. | Жeртва бGу дyхъ сокрушeнъ: сeрдце сокрушeнно и3 смирeнно бGъ не ўничижи1тъ. |
|
20
|
20
|
| Ублажи́, Го́споди, благоволе́нієм Твої́м Сіо́на, і да сози́ждуться сті́ни Ієрусали́мськія; | Ўбlжи2, гDи, бlговолeніемъ твои1мъ сіHна, и3 да сози1ждутсz стёны їеrли6мскіz: |
|
21
|
21
|
| тогда́ благоволи́ши же́ртву пра́вди, возноше́ніє і всесожега́ємая; тогда́ возложа́ть на олта́р Твой тельці́. | тогдA бlговоли1ши жeртву прaвды, возношeніе и3 всесожегaємаz: тогдA возложaтъ на nлтaрь тв0й телцы2. |
|
1001
|
1001
|
| Сла́ва: | Слaва: |
|
Псалом 53
|
Pал0мъ н7г
|
|
1
|
1
|
| В коне́ць, в пі́снех ра́зума Дави́ду, | Въ конeцъ, въ пёснехъ рaзума дв7ду, |
|
2
|
2
|
| внегда́ прийти́ Зіфе́єм і рещи́ Сау́лові: не се ли Дави́д скри́ся в нас? 53. | внегдA пріити2 зіфeємъ и3 рещи2 саyлови: не сe ли, дв7дъ скрhсz въ нaсъ; н7G. |
|
3
|
3
|
| Бо́же, во і́м'я Твоє́ спаси́ м'я і в си́лі Твоє́й суди́ мі. | Б9е, во и4мz твоE сп7си1 мz и3 въ си1лэ твоeй суди1 ми. |
|
4
|
4
|
| Бо́же, усли́ши моли́тву мою́, внуши́ глаго́ли уст мої́х; | Б9е, ўслhши моли1тву мою2, внуши2 глаг0лы ќстъ мои1хъ: |
|
5
|
5
|
| я́ко чу́ждії воста́ша на м'я, і крі́пції взиска́ша ду́шу мою́, і не предложи́ша Бо́га пред собо́ю. | ћкw чyждіи востaша на мS, и3 крёпцыи взыскaша дyшу мою2, и3 не предложи1ша бGа пред8 соб0ю. |
|
6
|
6
|
| Се бо, Бог помога́єть мі, і Госпо́дь засту́пник душі́ моє́й; | Сe бо, бGъ помогaетъ ми2, и3 гDь застyпникъ души2 моeй: |
|
7
|
7
|
| отврати́ть зла́я враго́м мої́м; і́стиною Твоє́ю потреби́ їх. | tврати1тъ ѕл†z врагHмъ мои6мъ: и4стиною твоeю потреби2 и5хъ. |
|
8
|
8
|
| Во́лею пожру́ Тебі́, іспові́мся і́мені Твоєму́, Го́споди, я́ко бла́го; | В0лею пожрY тебЁ, и3сповёмсz и4мени твоемY, гDи, ћкw бlго: |
|
9
|
9
|
| я́ко от вся́кия печа́лі ізба́вил м'я єси́, і на враги́ моя́ воззрі́ о́ко моє́. | ћкw t всsкіz печaли и3збaвилъ мS є3си2, и3 на враги2 мо‰ воззрЁ џко моE. |
|
Псалом 54
|
Pал0мъ н7д
|
|
1
|
1
|
| В коне́ць, в пі́снех ра́зума, Аса́фу, псало́м, 54. | Въ конeцъ, въ пёснехъ рaзума, ґсaфу, pал0мъ, н7д7. |
|
2
|
2
|
| Внуши́, Бо́же, моли́тву мою́ і не пре́зри моле́нія моєго́; | Внуши2, б9е, моли1тву мою2 и3 не прeзри молeніz моегw2: |
|
3
|
3
|
| воньми́ мі і усли́ши м'я; возскорбі́х печа́лію моє́ю [во іскуше́нії моє́м], і см'ято́хся | вонми1 ми и3 ўслhши мS: возскорбёхъ печaлію моeю [во и3скушeніи моeмъ], и3 смzт0хсz |
|
4
|
4
|
| от гла́са вра́жия і от стуже́нія грі́шнича; я́ко уклони́ша на м'я беззако́ніє і во гні́ві враждова́ху мі. | t глaса врaжіz и3 t стужeніz грёшнича: ћкw ўклони1ша на мS беззак0ніе и3 во гнёвэ враждовaху ми2. |
|
5
|
5
|
| Се́рдце моє́ см'яте́ся во мні, і боя́знь сме́рти нападе́ на м'я; | Сeрдце моE смzтeсz во мнЁ, и3 боsзнь смeрти нападE на мS: |
|
6
|
6
|
| страх і тре́пет при́йде на м'я, і покри́ м'я тьма. | стрaхъ и3 трeпетъ пріи1де на мS, и3 покрh мz тмA. |
|
|
7
|
| І ріх: кто дасть мі крилі́ я́ко голуби́ні? І полещу́, і почи́ю. | И# рёхъ: кто2 дaстъ ми2 крилB ћкw голуби6нэ; и3 полещY, и3 почjю. |
|
8
|
8
|
| Се, удали́хся бі́гая і водвори́хся в пусти́ні. | СE, ўдали1хсz бёгаz и3 водвори1хсz въ пустhни. |
|
9
|
9
|
| Ча́ях Бо́га спаса́ющаго м'я от малоду́шія і от бу́рі. | Чazхъ бGа сп7сaющагw мS t малодyшіz и3 t бyри. |
|
10
|
10
|
| Потопи́, Го́споди, і разділи́ язи́ки їх; я́ко ви́діх беззако́ніє і преріка́ніє во гра́ді. | Потопи2, гDи, и3 раздэли2 љзhки и4хъ: ћкw ви1дэхъ беззак0ніе и3 прерэкaніе во грaдэ. |
|
11
|
11
|
| Днем і но́щію оби́деть ї по стіна́м єго́; беззако́ніє і труд посреді́ єго́, і непра́вда; | Днeмъ и3 н0щію њбhдетъ и5 по стэнaмъ є3гw2: беззак0ніе и3 трyдъ посредЁ є3гw2, и3 непрaвда: |
|
12
|
12
|
| і не оскуді́ от стогн єго́ ли́хва і лесть. | и3 не њскудЁ t ст0гнъ є3гw2 ли1хва и3 лeсть. |
|
13
|
13
|
| Я́ко а́ще би враг поноси́л мі, претерпі́л бих у́бо; і а́ще би ненави́дяй м'я на м'я велері́чевал, укри́лбихся от него́. | Ћкw ѓще бы врaгъ поноси1лъ ми2, претерпёлъ бhхъ ќбw: и3 ѓще бы ненави1дzй мS на мS велерёчевалъ, ўкрhлбыхсz t негw2. |
|
14
|
14
|
| Ти же, челові́че равноду́шне, влади́ко мой і зна́ємий мой, | Тh же, человёче равнодyшне, владhко м0й и3 знaемый м0й, |
|
15
|
15
|
| і́же ку́пно наслажда́лся єси́ со мно́ю бра́шен; в дому́ Бо́жиї ходи́хом єдиномишле́нієм. | и4же кyпнw наслаждaлсz є3си2 со мн0ю брaшенъ: въ домY б9іи ходи1хомъ є3диномышлeніемъ. |
|
16
|
16
|
| Да при́йдеть же смерть на ня, і да сни́дуть во ад жи́ві; я́ко лука́вство в жили́щих їх, посреді́ їх. | Да пріи1детъ же смeрть на нS, и3 да сни1дутъ во ѓдъ жи1ви: ћкw лукaвство въ жили1щихъ и4хъ, посредЁ и4хъ. |
|
17
|
17
|
| Аз к Бо́гу воззва́х, і Госпо́дь усли́ша м'я. | Ѓзъ къ бGу воззвaхъ, и3 гDь ўслhша мS. |
|
18
|
18
|
| Ве́чер, і зау́тра, і полу́дне пові́м і возвіщу́, і усли́шить глас мой. | Вeчеръ и3 заyтра и3 полyдне повёмъ и3 возвэщY, и3 ўслhшитъ глaсъ м0й. |
|
19
|
19
|
| Ізба́вить ми́ром ду́шу мою́ от приближа́ющихся мні; я́ко во мно́зі бя́ху со мно́ю. | И#збaвитъ ми1ромъ дyшу мою2 t приближaющихсz мнЁ: ћкw во мн0зэ бsху со мн0ю. |
|
20
|
20
|
| Усли́шить Бог, і смири́ть я Сий пре́жде вік; ність бо їм ізміне́нія, я́ко не убоя́шася Бо́га. | Ўслhшитъ бGъ, и3 смири1тъ | сhй прeжде вBкъ: нёсть бо и5мъ и3змэнeніz, ћкw не ўбоsшасz бGа. |
|
21
|
21
|
| Простре́ ру́ку свою́ на воздая́ніє; оскверни́ша заві́т Єго́. | ПрострE рyку свою2 на воздаsніе: њскверни1ша завётъ є3гw2. |
|
22
|
22
|
| Разділи́шася от гні́ва лиця́ Єго́, і прибли́жишася сердця́ їх; ум'я́кнуша словеса́ їх па́че єле́я, і та суть стрі́ли. | Раздэли1шасz t гнёва лицA є3гw2, и3 прибли1жишасz сердцA и4хъ: ўмsкнуша словесA и4хъ пaче є3лeа, и3 т† сyть стрёлы. |
|
23
|
23
|
| Возве́рзи на Го́спода печа́ль твою́, і Той тя препита́єть; не дасть в вік молви́ пра́веднику. | Возвeрзи на гDа печaль твою2, и3 т0й тS препитaетъ: не дaстъ въ вёкъ молвы2 првdнику. |
|
24
|
24
|
| Ти же, Бо́же, низведе́ши їх в студене́ць істлі́нія; му́жіє крове́й і льсти не преполов'я́ть дній свої́х. Аз же, Го́споди, упова́ю на Тя. | Тh же, б9е, низведeши и5хъ въ студенeцъ и3стлёніz: мyжіе кровeй и3 льсти2 не преполовsтъ днjй свои1хъ. Ѓзъ же, гDи, ўповaю на тS. |
|
1001
|
1001
|
| Сла́ва: | Слaва: |
|
Псалом 55
|
Pал0мъ н7є
|
|
1
|
1
|
| В коне́ць, о лю́дех от святи́х удале́нних, Дави́ду в столпописа́ніє, внегда́ удержа́ша ї іноплеме́нниці в Ге́фі, псало́м, 55. | Въ конeцъ, њ лю1дехъ t с™hхъ ўдалeнныхъ, дв7ду въ столпописaніе, внегдA ўдержaша и5 и3ноплемє1нницы въ гefэ, pал0мъ, н7е7. |
|
2
|
2
|
| Поми́луй м'я, Бо́же, я́ко попра́ м'я челові́к; весь день боря́ стужи́ мі. | Поми1луй мS, б9е, ћкw попрa мz человёкъ: вeсь дeнь борS стужи1 ми. |
|
3
|
3
|
| Попра́ша м'я вразі́ мої́ весь день; я́ко мно́зі борю́щії м'я с висоти́. | Попрaша мS врази2 мои2 вeсь дeнь: ћкw мн0зи борю1щіи мS съ высоты2. |
|
4
|
4
|
| В день не [сей рі́чи [не] в ні́кіїх не імі́ється] убою́ся, аз же упова́ю на Тя. | Въ дeнь не [сeй рёчи [не] въ нёкіихъ не и3мёетсz] ўбою1сz, ѓзъ же ўповaю на тS. |
|
5
|
5
|
| О Бо́зі похвалю́ словеса́ моя́; на Бо́га упова́х, не убою́ся; что сотвори́ть мні плоть? | Њ бз7э похвалю2 словесA мо‰: на бGа ўповaхъ, не ўбою1сz: что2 сотвори1тъ мнЁ пл0ть; |
|
6
|
6
|
| Весь день слове́с мої́х гнуша́хуся; на м'я вся помишле́нія їх на зло. | Вeсь дeнь словeсъ мои1хъ гнушaхусz: на мS вс‰ помышлє1ніz и4хъ на ѕло2. |
|
7
|
7
|
| Вселя́ться і скри́ють, ті́ї п'я́ту мою́ сохраня́ть, я́коже потерпі́ша ду́шу мою́ [ті́ї п'я́ту мою́ наблюда́ти бу́дуть, я́коже жда́ху душі́ моєя́]. | Вселsтсz и3 скрhютъ, тjи пsту мою2 сохранsтъ, ћкоже потерпёша дyшу мою2 [тjи пsту мою2 наблюдaти бyдутъ, ћкоже ждaху души2 моеS]. |
|
8
|
8
|
| Ні о чесо́мже отри́неши я, гні́вом лю́ди низведе́ши. | Ни њ чес0мже tри1неши |, гнёвомъ лю1ди низведeши. |
|
9
|
9
|
| Бо́же, живо́т мой возвісти́х Тебі́; положи́л єси́ сле́зи моя́ пред Тобо́ю, я́ко і во обітова́нії Твоє́м. | Б9е, жив0тъ м0й возвэсти1хъ тебЁ: положи1лъ є3си2 слeзы мо‰ пред8 тоб0ю, ћкw и3 во њбэтовaніи твоeмъ. |
|
10
|
10
|
| Да возвратя́ться вразі́ мої́ всп'ять, в о́ньже а́ще день призову́ Тя; се позна́х, я́ко Бог мой єси́ Ти. | Да возвратsтсz врази2 мои2 вспsть, въ џньже ѓще дeнь призовy тz: сE, познaхъ, ћкw бGъ м0й є3си2 ты2. |
|
11
|
11
|
| О Бо́зі похвалю́ глаго́л, о Го́споді похвалю́ сло́во. | Њ бз7э похвалю2 гlг0лъ, њ гDэ похвалю2 сл0во. |
|
12
|
12
|
| На Бо́га упова́х, не убою́ся; что сотвори́ть мні челові́к? | На бGа ўповaхъ, не ўбою1сz: что2 сотвори1тъ мнЁ человёкъ; |
|
13
|
13
|
| Во мні, Бо́же, моли́тви, яже возда́м хвали́ Твоєя́; | Во мнЁ, б9е, моли1твы, ±же воздaмъ хвалы2 твоеS: |
|
14
|
14
|
| я́ко ізба́вил єси́ ду́шу мою́ от сме́рти, о́чі мої́ от слез і но́зі мої́ от поползнове́нія; благоугожду́ пред Го́сподем во сві́ті живи́х. | ћкw и3збaвилъ є3си2 дyшу мою2 t смeрти, џчи мои2 t слeзъ и3 н0зэ мои2 t поползновeніz: благоугождY пред8 гDемъ во свётэ живhхъ. |
|
Псалом 56
|
Pал0мъ н7ѕ
|
|
1
|
1
|
| В коне́ць, да не растли́ши, Дави́ду в столпописа́ніє, внегда́ єму́ отбіга́ти от лиця́ Сау́лова в пеще́ру, 56. | Въ конeцъ, да не растли1ши, дв7ду въ столпописaніе, внегдA є3мY tбэгaти t лицA саyлова въ пещeру, н7ѕ7. |
|
2
|
2
|
| Поми́луй м'я, Бо́же, поми́луй м'я; я́ко на Тя упова́ душа́ моя́, і на сінь крилу́ Твоє́ю наді́юся, до́ндеже пре́йдеть беззако́ніє. | Поми1луй мS, б9е, поми1луй мS: ћкw на тS ўповA душA моS, и3 на сёнь крил{ твоє1ю надёюсz, д0ндеже прeйдетъ беззак0ніе. |
|
3
|
3
|
| Воззову́ к Бо́гу Ви́шнему, Бо́гу благоді́явшему мні. | ВоззовY къ бGу вhшнему, бGу бlгодёzвшему мнЁ. |
|
4
|
4
|
| Посла́ с небесе́ і спасе́ м'я, даде́ в поноше́ніє попира́ющия м'я; посла́ Бог ми́лость Свою́ і і́стину Свою́, | ПослA съ нб7сE и3 сп7сe мz, дадE въ поношeніе попирaющыz мS: послA бGъ млcть свою2 и3 и4стину свою2, |
|
5
|
5
|
| і ізба́ви ду́шу мою́ от среди́ ски́мнов. Поспа́х смуще́н; си́нове челові́честії, зу́би їх ору́жія і стрі́ли, і язи́к їх меч остр. | и3 и3збaви дyшу мою2 t среды2 скЂмнwвъ. Поспaхъ смущeнъ: сhнове человёчестіи, зyбы и4хъ nр{жіz и3 стрёлы, и3 љзhкъ и4хъ мeчь џстръ. |
|
6
|
6
|
| Вознеси́ся на небеса́, Бо́же, і по всей землі́ сла́ва Твоя́. | Вознеси1сz на нб7сA, б9е, и3 по всeй земли2 слaва твоS. |
|
7
|
7
|
| Сіть угото́ваша нога́м мої́м, і сляко́ша ду́шу мою́; іскопа́ша пред лице́м мої́м я́му, і впадо́ша в ню. | Сёть ўгот0ваша ногaмъ мои6мъ, и3 слzк0ша дyшу мою2: и3скопaша пред8 лицeмъ мои1мъ ћму, и3 впад0ша въ ню2. |
|
8
|
8
|
| Гото́во се́рдце моє́, Бо́же, гото́во се́рдце моє́; воспою́ і пою́ во сла́ві моє́й. | Гот0во сeрдце моE, б9е, гот0во сeрдце моE: воспою2 и3 пою2 во слaвэ моeй. |
|
9
|
9
|
| Воста́ни, сла́ва моя́, воста́ни, псалти́рю і гу́слі; воста́ну ра́но. | Востaни, слaва моS, востaни, pалти1рю и3 гyсли: востaну рaнw. |
|
10
|
10
|
| Іспові́мся Тебі́ в лю́дех, Го́споди, воспою́ Тебі́ во язи́ціх; | И#сповёмсz тебЁ въ лю1дехъ, гDи, воспою2 тебЁ во kзhцэхъ: |
|
11
|
11
|
| я́ко возвели́чися до небе́с ми́лость Твоя́ і да́же до о́блак і́стина Твоя́. | ћкw возвели1чисz до нб7съ млcть твоS и3 дaже до w4блакъ и4стина твоS. |
|
12
|
12
|
| Вознеси́ся на небеса́, Бо́же, і по всей землі́ сла́ва Твоя́. | Вознеси1сz на нб7сA, б9е, и3 по всeй земли2 слaва твоS. |
|
Псалом 60
|
Pал0мъ …
|
|
1
|
1
|
| В коне́ць, в пі́снех, Дави́ду псало́м, 60. | Въ конeцъ, въ пёснехъ, дв7ду pал0мъ, …. |
|
2
|
2
|
| Усли́ши, Бо́же, моле́ніє моє́, воньми́ моли́тві моє́й; | Ўслhши, б9е, молeніе моE, вонми2 моли1твэ моeй: |
|
3
|
3
|
| от коне́ць землі́ к Тебі́ воззва́х, внегда́ уни́ се́рдце моє́; на ка́мень возне́сл м'я єси́, наста́вил м'я єси́, | t конє1цъ земли2 къ тебЁ воззвaхъ, внегдA ўны2 сeрдце моE: на кaмень вознeслъ мS є3си2, настaвилъ мS є3си2, |
|
4
|
4
|
| я́ко бил єси́ упова́ніє моє́, столп крі́пости от лиця́ вра́жия. | ћкw бhлъ є3си2 ўповaніе моE, ст0лпъ крёпости t лицA врaжіz. |
|
5
|
5
|
| Вселю́ся в селе́нії Твоє́м во ві́ки, покри́юся в кро́ві крил Твої́х. | Вселю1сz въ селeніи твоeмъ во вёки, покрhюсz въ кр0вэ кри1лъ твои1хъ. |
|
6
|
6
|
| Я́ко Ти, Бо́же, усли́шал єси́ моли́тви моя́, дал єси́ достоя́ніє боя́щимся і́мене Твоєго́. | Ћкw ты2, б9е, ўслhшалъ є3си2 моли6твы мо‰, дaлъ є3си2 достоsніе боsщымсz и4мене твоегw2. |
|
7
|
7
|
| Дні на дні царе́ви приложи́ши, лі́та єго́ до дне ро́да і ро́да. | Дни6 на дни6 царє1вы приложи1ши, лBта є3гw2 до днE р0да и3 р0да. |
|
8
|
8
|
| Пребу́деть в вік пред Бо́гом; ми́лость і і́стину Єго́ кто взи́щеть? | Пребyдетъ въ вёкъ пред8 бGомъ: млcть и3 и4стину є3гw2 кто2 взhщетъ; |
|
9
|
9
|
| Та́ко воспою́ і́мені Твоєму́ во ві́ки, возда́ти мі моли́тви моя́ день от дне. | Тaкw воспою2 и4мени твоемY во вёки, воздaти ми2 моли6твы мо‰ дeнь t днE. |
|
1001
|
1001
|
| Сла́ва: | Слaва: |
|
Псалом 61
|
Pал0мъ …а
|
|
0
|
0
|
| Псало́м | Pал0мъ |
|
1
|
1
|
| В коне́ць, о Ідіфу́мі, псало́м Дави́ду, 61. | Въ конeцъ, њ їдіfyмэ, pал0мъ дв7ду, …№. |
|
2
|
2
|
| Не Бо́гу ли повине́ться душа́ моя́? От Того́ бо спасе́ніє моє́. | Не бGу ли повинeтсz душA моS; t тогH бо сп7сeніе моE. |
|
3
|
3
|
| І́бо Той — Бог мой і Спас мой, Засту́пник мой; не подви́жуся найпа́че. | И$бо т0й бGъ м0й и3 сп7съ м0й, застyпникъ м0й: не подви1жусz наипaче. |
|
4
|
4
|
| Доко́лі належите́ на челові́ка? Убива́єте всі ви, я́ко стіні́ преклоне́ні і опло́ту возринове́ну. | Док0лэ належитE на человёка; ўбивaете вси2 вы2, ћкw стэнЁ преклонeнэ и3 њпл0ту возриновeну. |
|
5
|
5
|
| Оба́че ці́ну мою́ совіща́ша отри́нути, теко́ша в жа́жді; усти́ свої́ми благословля́ху, і се́рдцем свої́м кленя́ху. | Nбaче цёну мою2 совэщaша tри1нути, тек0ша въ жaжди: ўсты6 свои1ми благословлsху, и3 сeрдцемъ свои1мъ кленsху. |
|
6
|
6
|
| Оба́че Бо́гові повини́ся, душе́ моя́, я́ко от Того́ терпі́ніє моє́. | Nбaче бGови повини1сz, душE моS: ћкw t тогw2 терпёніе моE. |
|
7
|
7
|
| І́бо Той — Бог мой і Спас мой, Засту́пник мой; не преселю́ся. | И$бо т0й бGъ м0й и3 сп7съ м0й, застyпникъ м0й: не преселю1сz. |
|
8
|
8
|
| О Бо́зі спасе́ніє моє́ і сла́ва моя́; Бог по́мощі моєя́, і упова́ніє моє́ на Бо́га. | Њ бз7э сп7сeніе моE и3 слaва моS: бGъ п0мощи моеS, и3 ўповaніе моE на бGа. |
|
9
|
9
|
| Упова́йте на Него́, весь соньм люді́й; ізлія́йте пред Ним сердця́ ва́ша, я́ко Бог помо́щник наш. | Ўповaйте на него2, вeсь с0нмъ людjй: и3зліsйте пред8 ни1мъ сердцA в†ша, ћкw бGъ пом0щникъ нaшъ. |
|
10
|
10
|
| Оба́че су́єтні си́нове челові́честії, лжи́ві си́нове челові́честії в мі́риліх є́же непра́вдовати; ті́ї от суєти́ вку́пі. | Nбaче сyетни сhнове человёчестіи, лжи1ви сhнове человёчестіи въ мёрилэхъ є4же непрaвдовати: тjи t суеты2 вкyпэ. |
|
11
|
11
|
| Не упова́йте на непра́вду і на восхище́ніє не жела́йте; бога́тство а́ще тече́ть, не прилага́йте се́рдця. | Не ўповaйте на непрaвду, и3 на восхищeніе не желaйте: богaтство ѓще течeтъ, не прилагaйте сeрдца. |
|
12
|
12
|
| Єди́ною глаго́ла Бог, дво́я сія́ сли́шах, зане́ держа́ва Бо́жия, | Е#ди1ною гlа бGъ, дв0z сі‰ слhшахъ, занE держaва б9іz, |
|
13
|
13
|
| і Твоя́, Го́споди, ми́лость; я́ко Ти возда́си кому́ждо по діло́м єго́. | и3 твоS, гDи, млcть: ћкw ты2 воздaси комyждо по дэлHмъ є3гw2. |
|
Псалом 62
|
Pал0мъ …в
|
|
1
|
1
|
| Псало́м Дави́ду, внегда́ би́ти єму́ в пусти́ні Іуде́йстій, 62. | Pал0мъ дв7ду, внегдA бhти є3мY въ пустhни їудeйстэй, …в7. |
|
2
|
2
|
| Бо́же, Бо́же мой, к Тебі́ у́тренюю; возжада́ Тебе́ душа́ моя́, коль мно́жицею Тебі́ плоть моя́, в землі́ пу́сті і непрохо́дні і безво́дні. | Б9е, б9е м0й, къ тебЁ ќтренюю: возжадA тебE душA моS, к0ль мн0жицею тебЁ пл0ть моS, въ земли2 пyстэ и3 непрох0днэ и3 безв0днэ. |
|
3
|
3
|
| Та́ко во святі́м яви́хся Тебі́ ви́діти си́лу Твою́ і сла́ву Твою́. | Тaкw во с™ёмъ kви1хсz тебЁ, ви1дэти си1лу твою2 и3 слaву твою2. |
|
4
|
4
|
| Я́ко лу́чші ми́лость Твоя́ па́че живо́т; устні́ мої́ похвали́ті Тя. | Ћкw лyчши млcть твоS пaче живHтъ: ўстнЁ мои2 похвали1тэ тS. |
|
5
|
5
|
| Та́ко благословлю́ Тя в животі́ моє́м і о і́мені Твоє́м воздіжу́ ру́ці мої́. | Тaкw благословлю1 тz въ животЁ моeмъ и3 њ и4мени твоeмъ воздэжY рyцэ мои2. |
|
6
|
6
|
| Я́ко от ту́ка і ма́сти да іспо́лниться душа́ моя́, і устна́ма ра́дости восхва́лять Тя уста́ моя́. | Ћкw t тyка и3 мaсти да и3сп0лнитсz душA моS, и3 ўстнaма рaдости восхвaлzтъ тS ўстA мо‰. |
|
7
|
7
|
| А́ще помина́х Тя на посте́лі моє́й, на у́тренніх поуча́хся в Тя; | Ѓще поминaхъ тS на постeли моeй, на ќтреннихъ поучaхсz въ тS: |
|
8
|
8
|
| я́ко бил єси́ Помо́щник мой, і в кро́ві крилу́ Твоє́ю возра́дуюся. | ћкw бhлъ є3си2 пом0щникъ м0й, и3 въ кр0вэ крил{ твоє1ю возрaдуюсz. |
|
9
|
9
|
| Прильпе́ душа́ моя́ по Тебі́; мене́ же прия́т десни́ця Твоя́. | ПрильпE душA моS по тебЁ: менe же пріsтъ десни1ца твоS. |
|
10
|
10
|
| Ті́ї же всу́є іска́ша ду́шу мою́; вни́дуть в преіспо́дняя землі́; | Тjи же всyе и3скaша дyшу мою2: вни1дутъ въ преиспHднzz земли2: |
|
11
|
11
|
| предадя́ться в ру́ки ору́жія, ча́сті ли́совом бу́дуть. | предадsтсz въ рyки nрyжіz, ч†сти ли1совwмъ бyдутъ. |
|
12
|
12
|
| Цар же возвесели́ться о Бо́зі; похва́литься всяк клени́йся Ім, я́ко загради́шася уста́ глаго́лющих непра́ведная. | Цaрь же возвесели1тсz њ бз7э: похвaлитсz всsкъ кленhйсz и4мъ, ћкw загради1шасz ўстA глаг0лющихъ непрaвєднаz. |
|
Псалом 63
|
Pал0мъ …г
|
|
1
|
1
|
| В коне́ць, псало́м Дави́ду, 63. | Въ конeцъ, pал0мъ дв7ду, …G. |
|
2
|
2
|
| Усли́ши, Бо́же, глас мой, внегда́ моли́тимися к Тебі́; от стра́ха вра́жия ізми́ ду́шу мою́. | Ўслhши, б9е, глaсъ м0й, внегдA моли1тимисz къ тебЁ: t стрaха врaжіz и3зми2 дyшу мою2. |
|
3
|
3
|
| Покри́й м'я от со́ньма лука́внующих, от мно́жества ді́лающих непра́вду; | Покрhй мS t с0нма лукaвнующихъ, t мн0жества дёлающихъ непрaвду: |
|
4
|
4
|
| і́же ізостри́ша я́ко меч язи́ки своя́, напряго́ша лук свой, вещ го́рку, | и5же и3з8wстри1ша ћкw мeчь љзhки сво‰, напрzг0ша лyкъ св0й, вeщь г0рьку, |
|
5
|
5
|
| состріля́ти в та́йних непоро́чна; внеза́пу состріля́ють єго́, і не убоя́ться. | сострэлsти въ тaйныхъ непор0чна: внезaпу сострэлsютъ є3го2, и3 не ўбоsтсz. |
|
6
|
6
|
| Утверди́ша себі́ сло́во лука́воє; пові́даша скри́ти сіть, рі́ша: кто у́зрить їх? | Ўтверди1ша себЁ сл0во лукaвое: повёдаша скрhти сёть, рёша: кто2 ќзритъ и5хъ; |
|
7
|
7
|
| Іспита́ша беззако́ніє; ізчезо́ша іспита́ющії іспита́нія; присту́пить челові́к, і се́рдце глубоко́. | И#спытaша беззак0ніе: и3зчез0ша и3спытaющіи и3спыт†ніz: пристyпитъ человёкъ, и3 сeрдце глубоко2. |
|
8
|
8
|
| І вознесе́ться Бог; стрі́ли младе́нець би́ша я́зви їх, | И# вознесeтсz бGъ: стрёлы младeнєцъ бhша ћзвы и4хъ, |
|
9
|
9
|
| і ізнемого́ша на ня язи́ци їх; смути́шася всі ви́дящії їх. | и3 и3знемог0ша на нS kзhцы и4хъ: смути1шасz вси2 ви1дzщіи и5хъ. |
|
10
|
10
|
| І убоя́ся всяк челові́к; і возвісти́ша діла́ Бо́жія, і творе́нія Єго́ разумі́ша. | И# ўбоsсz всsкъ человёкъ: и3 возвэсти1ша дэлA б9іz, и3 творє1ніz є3гw2 разумёша. |
|
11
|
11
|
| Возвесели́ться пра́ведник о Го́споді і упова́єть на Него́; і похва́ляться всі пра́вії се́рдцем. | Возвесели1тсz првdникъ њ гDэ и3 ўповaетъ на него2: и3 похвaлzтсz вси2 прaвіи с®цемъ. |
|
1001
|
1001
|
| Сла́ва: | Слaва: |
|
Псалом 64
|
Pал0мъ …д
|
|
1
|
1
|
| В коне́ць, псало́м пі́сні Дави́ду, піснь Ієремі́єва і Ієзекі́їлева, люді́й преселе́нія, єгда́ хотя́ху ісходи́ти, 64. | Въ конeцъ, pал0мъ пёсни дв7ду, пёснь їеремjева и3 їезекjилева, людjй преселeніz, є3гдA хотsху и3сходи1ти, …д7. |
|
2
|
2
|
| Тебі́ подоба́єть піснь, Бо́же, в Сіо́ні, і Тебі́ возда́сться моли́тва во Ієрусали́мі. | ТебЁ подобaетъ пёснь, б9е, въ сіHнэ, и3 тебЁ воздaстсz моли1тва во їеrли1мэ. |
|
3
|
3
|
| Усли́ши моли́тву мою́; к Тебі́ вся́ка плоть при́йдеть. | Ўслhши моли1тву мою2: къ тебЁ всsка пл0ть пріи1детъ. |
|
4
|
4
|
| Словеса́ беззако́нник премого́ша нас; і нече́стія на́ша Ти очи́стиши. | СловесA беззакHнникъ премог0ша нaсъ: и3 нечє1стіz н†ша ты2 њчcтиши. |
|
5
|
5
|
| Блаже́н, єго́же ізбра́л єси́ і прия́л, всели́ться во дво́ріх Твої́х. Іспо́лнимся во благи́х до́му Твоєго́; свят храм Твой. | Бlжeнъ, є3г0же и3збрaлъ є3си2 и3 пріsлъ, всели1тсz во дв0рэхъ твои1хъ. И#сп0лнимсz во бlги1хъ д0му твоегw2: с™ъ хрaмъ тв0й. |
|
6
|
6
|
| Ди́вен в пра́вді, усли́ши ни, Бо́же, Спаси́телю наш, упова́ніє всіх конце́й землі́ і су́щих в мо́рі дале́че; | Ди1венъ въ прaвдэ, ўслhши ны2, б9е, сп7си1телю нaшъ, ўповaніе всёхъ концeй земли2 и3 сyщихъ въ м0ри далeче: |
|
7
|
7
|
| уготовля́яй го́ри крі́постію Своє́ю, препоя́сан си́лою; | ўготовлszй г0ры крёпостію своeю, препоsсанъ си1лою: |
|
8
|
8
|
| смуща́яй глубину́ морську́ю, шу́му волн Єго́ кто постої́ть? См'яту́ться язи́ци, | смущazй глубинY морскyю, шyму в0лнъ є3гw2 кто2 постои1тъ; смzтyтсz kзhцы, |
|
9
|
9
|
| і убоя́ться живу́щії в конця́х от зна́меній Твої́х; ісхо́ди у́тра і ве́чера украси́ши. | и3 ўбоsтсz живyщіи въ концaхъ t знaменій твои1хъ: и3сх0ды ќтра и3 вeчера ўкраси1ши. |
|
10
|
10
|
| Посіти́л єси́ зе́млю і упої́л єси́ ю, умно́жил єси́ обогати́ти ю; ріка́ Бо́жия напо́лнися вод; угото́вал єси́ пи́щу їм, я́ко та́ко (єсть) угото́ваніє. | Посэти1лъ є3си2 зeмлю и3 ўпои1лъ є3си2 ю5, ўмн0жилъ є3си2 њбогати1ти ю5: рэкA б9іz нап0лнисz в0дъ: ўгот0валъ є3си2 пи1щу и5мъ, ћкw тaкw (є4сть) ўгот0ваніе. |
|
11
|
11
|
| Бразди́ єя́ упо́й, умно́жи жи́та єя́; в ка́плях єя́ возвесели́ться возсія́ющи [прозяба́ющи]. | Бразды6 є3S ўп0й, ўмн0жи жи6та є3S: въ кaплzхъ є3S возвесели1тсz возсіsющи [прозzбaющи]. |
|
12
|
12
|
| Благослови́ши віне́ць лі́та бла́гости Твоєя́, і поля́ Твоя́ іспо́лняться ту́ка; | Блгcви1ши вэнeцъ лёта блaгости твоеS, и3 полS тво‰ и3сп0лнzтсz тyка: |
|
13
|
13
|
| разботі́ють кра́сная пусти́ні, і ра́достію хо́лми препоя́шуться. | разботёютъ кр†снаz пустhни, и3 рaдостію х0лми препоsшутсz. |
|
14
|
14
|
| Оді́яшася о́вні о́вчії, і удо́лія умно́жать пшени́цю; воззову́ть, і́бо воспою́ть. | Њдёzшасz џвни џвчіи, и3 ўдHліz ўмн0жатъ пшени1цу: воззовyтъ, и4бо воспою1тъ. |
|
Псалом 65
|
Pал0мъ …є
|
|
1
|
1
|
| В коне́ць, піснь псалма́ воскресе́нія, 65. | Въ конeцъ, пёснь pалмA воскrніz, …е7. |
|
2
|
2
|
| Воскли́кніте Го́сподеві вся земля́, по́йте же і́мені Єго́, даді́те сла́ву хвалі́ Єго́. | Воскли1кните гDеви всS землS, п0йте же и4мени є3гw2, дади1те слaву хвалЁ є3гw2. |
|
3
|
3
|
| Рці́те Бо́гу: коль стра́шна діла́ Твоя́? Во мно́жестві си́ли Твоєя́ со́лжуть Тебі́ вразі́ Твої́. | Рцhте бGу: к0ль стр†шна дэлA тво‰; во мн0жествэ си1лы твоеS с0лжутъ тебЁ врази2 твои2. |
|
4
|
4
|
| Вся земля́ да покло́ниться Тебі́ і поє́ть Тебі́, да поє́ть же і́мені Твоєму́, Ви́шній. | ВсS землS да покл0нитсz тебЁ и3 поeтъ тебЁ, да поeтъ же и4мени твоемY, вhшній. |
|
5
|
5
|
| Прийді́те і ви́діте діла́ Бо́жія, коль стра́шен в сові́тіх па́че сино́в челові́чеських. | Пріиди1те и3 ви1дите дэлA б9іz, к0ль стрaшенъ въ совётэхъ пaче сынHвъ человёческихъ. |
|
6
|
6
|
| Обраща́яй мо́ре в су́шу, в ріці́ про́йдуть нога́ми; та́мо возвеселі́мся о Нем, | Њбращazй м0ре въ сyшу, въ рэцЁ пр0йдутъ ногaми: тaмw возвесели1мсz њ нeмъ, |
|
7
|
7
|
| влади́чествующем си́лою Своє́ю ві́ком; о́чі Єго́ на язи́ки призира́єті; преогорчева́ющії да не возно́сяться в себі́. | вLчествующемъ си1лою своeю вёкомъ: џчи є3гw2 на kзhки призирaетэ: преwгорчевaющіи да не возн0сzтсz въ себЁ. |
|
8
|
8
|
| Благослові́те, язи́ци, Бо́га на́шего, і усли́шан сотворі́те глас хвали́ Єго́, | Благослови1те, kзhцы, бGа нaшего, и3 ўслhшанъ сотвори1те глaсъ хвалы2 є3гw2, |
|
9
|
9
|
| поло́жшаго ду́шу мою́ в живо́т, і не да́вшаго во см'яте́ніє ног мої́х. | пол0жшагw дyшу мою2 въ жив0тъ, и3 не дaвшаго во смzтeніе н0гъ мои1хъ. |
|
10
|
10
|
| Я́ко іскуси́л ни єси́, Бо́же, разже́гл ни єси́, я́коже разжиза́ється сребро́. | Ћкw и3скуси1лъ ны2 є3си2, б9е, разжeглъ ны2 є3си2, ћкоже разжизaетсz сребро2. |
|
11
|
11
|
| Ввел ни єси́ в сіть, положи́л єси́ ско́рбі на хребті́ на́шем. | Ввeлъ ны2 є3си2 въ сёть, положи1лъ є3си2 скHрби на хребтЁ нaшемъ. |
|
12
|
12
|
| Возве́л єси́ челові́ки на глави́ на́ша; пройдо́хом сквозі́ огнь і во́ду, і ізве́л єси́ ни в поко́й. | Возвeлъ є3си2 человёки на главы6 нaшz: проид0хомъ сквозЁ џгнь и3 в0ду, и3 и3звeлъ є3си2 ны2 въ пок0й. |
|
13
|
13
|
| Вни́ду в дом Твой со всесожже́нієм, возда́м Тебі́ моли́тви моя́, | Вни1ду въ д0мъ тв0й со всесожжeніемъ, воздaмъ тебЁ моли6твы мо‰, |
|
14
|
14
|
| яже ізреко́сті устні́ мої́, і глаго́лаша уста́ моя́ в ско́рбі моє́й. | ±же и3зрек0стэ ўстнЁ мои2, и3 глаг0лаша ўстA мо‰ въ ск0рби моeй. |
|
15
|
15
|
| Всесожже́нія ту́чна вознесу́ Тебі́ с кади́лом, і овни́, вознесу́ Тебі́ воли́ с козли́. | Всесожжє1ніz т{чна вознесY тебЁ съ кади1ломъ, и3 nвны2, вознесY тебЁ волы2 съ козлы6. |
|
16
|
16
|
| Прийді́те, усли́шіте, і пові́м вам, всі боя́щіїся Бо́га, єли́ка сотвори́ душі́ моє́й. | Пріиди1те, ўслhшите, и3 повёмъ вaмъ, вси2 боsщіисz бGа, є3ли6ка сотвори2 души2 моeй. |
|
17
|
17
|
| К Нему́ усти́ мої́ми воззва́х, і вознесо́х под язи́ком мої́м. | Къ немY ўсты6 мои1ми воззвaхъ, и3 вознес0хъ под8 љзhкомъ мои1мъ. |
|
18
|
18
|
| Непра́вду а́ще узрі́х в се́рдці моє́м, да не усли́шить мене́ Госпо́дь. | Непрaвду ѓще ўзрёхъ въ сeрдцы моeмъ, да не ўслhшитъ менє2 гDь. |
|
19
|
19
|
| Сего́ ра́ди усли́ша м'я Бог, внят гла́су моле́нія моєго́. | Сегw2 рaди ўслhша мS бGъ, внsтъ глaсу молeніz моегw2. |
|
20
|
20
|
| Благослове́н Бог, І́же не отста́ви моли́тву мою́ і ми́лость Свою́ от мене́. | Блгcвeнъ бGъ, и4же не tстaви моли1тву мою2 и3 млcть свою2 t менє2. |
|
Псалом 66
|
Pал0мъ …ѕ
|
|
1
|
1
|
| В коне́ць, в пі́снех, псало́м пі́сні Дави́ду, 66. | Въ конeцъ, въ пёснехъ, pал0мъ пёсни дв7ду, …ѕ7. |
|
2
|
2
|
| Бо́же, уще́дри ни і благослови́ ни, просвіти́ лице́ Твоє́ на ни і поми́луй ни; | Б9е, ўщeдри ны2 и3 блгcви1 ны, просвэти2 лицE твоE на ны2 и3 поми1луй ны2: |
|
3
|
3
|
| позна́ти на землі́ путь Твой, во всіх язи́ціх спасе́ніє Твоє́. | познaти на земли2 пyть тв0й, во всёхъ kзhцэхъ спcніе твоE. |
|
4
|
4
|
| Да іспові́дяться Тебі́ лю́діє, Бо́же, да іспові́дяться Тебі́ лю́діє всі. | Да и3сповёдzтсz тебЁ лю1діе, б9е, да и3сповёдzтсz тебЁ лю1діе вси2. |
|
5
|
5
|
| Да возвеселя́ться і да возра́дуються язи́ци; я́ко су́диши лю́дем правото́ю і язи́ки на землі́ наста́виши. | Да возвеселsтсz и3 да возрaдуютсz kзhцы: ћкw сyдиши лю1демъ правот0ю, и3 kзhки на земли2 настaвиши. |
|
6
|
6
|
| Да іспові́дяться Тебі́ лю́діє, Бо́же, да іспові́дяться Тебі́ лю́діє всі. | Да и3сповёдzтсz тебЁ лю1діе, б9е, да и3сповёдzтсz тебЁ лю1діе вси2. |
|
7
|
7
|
| Земля́ даде́ плод Свой; благослови́ ни, Бо́же, Бо́же наш, | ЗемлS дадE пл0дъ св0й: блгcви1 ны, б9е, б9е нaшъ, |
|
8
|
8
|
| благослови́ ни, Бо́же; і да убоя́ться Єго́ всі конці́ землі́. | блгcви1 ны, б9е: и3 да ўбоsтсz є3гw2 вси2 концы6 земли2. |
|
1001
|
1001
|
| Сла́ва: | Слaва: |
|
Псалом 78
|
Pал0мъ o7и
|
|
0
|
0
|
| Псало́м Аса́фу, 78. | Pал0мъ ґсaфу, о7}. |
|
1
|
1
|
| Бо́же, прийдо́ша язи́ци в достоя́ніє Твоє́, оскверни́ша храм святи́й Твой, | Б9е, пріид0ша kзhцы въ достоsніе твоE, њскверни1ша хрaмъ с™hй тв0й, |
|
2
|
2
|
| положи́ша Ієрусали́м, я́ко ово́щноє храни́лище; положи́ша тру́пія раб Твої́х бра́шно пти́цям небе́сним, пло́ти преподо́бних Твої́х звіре́м земни́м; | положи1ша їеrли1мъ ћкw nв0щное храни1лище: положи1ша тр{піz р†бъ твои1хъ брaшно пти1цамъ небє1снымъ, плHти прпdбныхъ твои1хъ ѕвэрє1мъ земнhмъ: |
|
3
|
3
|
| пролія́ша кров їх, я́ко во́ду, о́крест Ієрусали́ма, і не бі погреба́яй. | проліsша кр0вь и4хъ ћкw в0ду w4крестъ їеrли1ма, и3 не бЁ погребazй. |
|
4
|
4
|
| Би́хом поноше́ніє сосі́дом на́шим, подражне́ніє і поруга́ніє су́щим о́крест нас. | Бhхомъ поношeніе сосёдwмъ нaшымъ, подражнeніе и3 поругaніе сyщымъ w4крестъ нaсъ. |
|
5
|
5
|
| Доко́лі, Го́споди, прогні́ваєшися до конця́? Разжже́ться, я́ко огнь, рве́ніє Твоє́? | Док0лэ, гDи, прогнёваешисz до концA; разжжeтсz ћкw џгнь рвeніе твоE; |
|
6
|
6
|
| Проли́й гнів Твой на язи́ки, незна́ющия Тебе́, і на ца́рствія, яже і́мене Твоєго́ не призва́ша; | Пролjй гнёвъ тв0й на kзhки незнaющыz тебє2, и3 на ц†рствіz, ±же и4мене твоегw2 не призвaша: |
|
7
|
7
|
| я́ко поядо́ша Іа́кова і мі́сто єго́ опустоши́ша. | ћкw поzд0ша їaкwва, и3 мёсто є3гw2 њпустоши1ша. |
|
8
|
8
|
| Не пом'яни́ на́ших беззако́ній пе́рвих; ско́ро да предваря́ть ни щедро́ти Твоя́, Го́споди, я́ко обнища́хом зіло́. | Не помzни2 нaшихъ беззак0ній пeрвыхъ: ск0рw да предварsтъ ны2 щедрHты тво‰, гDи, ћкw њбнищaхомъ ѕэлw2. |
|
9
|
9
|
| Помози́ нам, Бо́же, Спаси́телю наш, сла́ви ра́ди і́мене Твоєго́; Го́споди, ізба́ви ни і очи́сти гріхи́ на́ша і́мене ра́ди Твоєго́. | Помози2 нaмъ, б9е, сп7си1телю нaшъ, слaвы рaди и4мене твоегw2: гDи, и3збaви ны2 и3 њчcти грэхи2 нaшz и4мене рaди твоегw2. |
|
10
|
10
|
| Да не когда́ реку́ть язи́ци: гді єсть Бог їх? І да уві́сться во язи́ціх пред очи́ма на́шима отмще́ніє кро́ве раб Твої́х пролити́я. | Да не когдA рекyтъ kзhцы: гдЁ є4сть бGъ и4хъ; и3 да ўвёстсz во kзhцэхъ пред8 nчи1ма нaшима tмщeніе кр0ве р†бъ твои1хъ пролитhz. |
|
11
|
11
|
| Да вни́деть пред Тя воздиха́ніє окова́нних; по вели́чію ми́шці Твоєя́ снабди́ си́ни умерщвле́нних. | Да вни1детъ пред8 тS воздыхaніе њковaнныхъ: по вели1чію мhшцы твоеS снабди2 сhны ўмерщвлeнныхъ. |
|
12
|
12
|
| Возда́ждь сосі́дом на́шим седмери́цею в ні́дро їх поноше́ніє їх, і́мже поноси́ша Тя, Го́споди. | Воздaждь сосёдwмъ нaшымъ седмери1цею въ нёдро и4хъ поношeніе и4хъ, и4мже поноси1ша тS, гDи. |
|
13
|
13
|
| Ми же, лю́діє Твої́ і о́вці па́житі Твоєя́, іспові́мися Тебі́, Бо́же, во вік, в род і род возвісти́м хвалу́ Твою́. | Мh же лю1діе твои2 и3 џвцы пaжити твоеS и3сповёмысz тебЁ, б9е, во вёкъ, въ р0дъ и3 р0дъ возвэсти1мъ хвалY твою2. |
|
1001
|
1001
|
| Сла́ва: | Слaва: |
|
Псалом 90
|
Pал0мъ §
|
|
0
|
0
|
| Хвала́ пі́сні Дави́дови, не надпи́сан у євре́й, 90. | ХвалA пёсни дв7довы, не надпи1санъ ў є3врє1й, ч7. |
|
1
|
1
|
| Живи́й в по́мощі Ви́шняго, в кро́ві Бо́га Небе́снаго водвори́ться, | Живhй въ п0мощи вhшнzгw, въ кр0вэ бGа нбcнагw водвори1тсz, |
|
2
|
2
|
| рече́ть Го́сподеві: засту́пник мой єси́ і прибі́жище моє́, Бог мой, і упова́ю на Него́. | речeтъ гDеви: застyпникъ м0й є3си2 и3 прибёжище моE, бGъ м0й, и3 ўповaю на него2. |
|
3
|
3
|
| Я́ко Той ізба́вить тя от сі́ті ло́вчі і от словесе́ м'яте́жна; | Ћкw т0й и3збaвитъ тS t сёти л0вчи и3 t словесE мzтeжна: |
|
4
|
4
|
| Плещма́ Свої́ма осіни́ть тя, і под крилі́ Єго́ наді́єшися; ору́жієм оби́деть тя і́стина Єго́. | плещмA свои1ма њсэни1тъ тS, и3 под8 крилB є3гw2 надёешисz: nрyжіемъ њбhдетъ тS и4стина є3гw2. |
|
5
|
5
|
| Не убої́шися от стра́ха нощна́го, от стріли́ летя́щия во дні, | Не ўбои1шисz t стрaха нощнaгw, t стрэлы2 летsщіz во дни2, |
|
6
|
6
|
| от ве́щі во тьмі преходя́щия, от сря́ща [от нападе́нія] і бі́са полу́деннаго. | t вeщи во тмЁ преходsщіz, t срsща [t нападeніz] и3 бёса полyденнагw. |
|
7
|
7
|
| Паде́ть от страни́ твоєя́ ти́сяща і тьма одесну́ю тебе́, к тебі́ же не прибли́житься; | Падeтъ t страны2 твоеS тhсzща, и3 тмA њдеснyю тебє2, къ тебё же не прибли1житсz: |
|
8
|
8
|
| оба́че очи́ма твої́ма смо́триши і воздая́ніє грі́шников у́зриши. | nбaче nчи1ма твои1ма см0триши и3 воздаsніе грёшникwвъ ќзриши. |
|
9
|
9
|
| Я́ко Ти, Го́споди, упова́ніє моє́; Ви́шняго положи́л єси́ прибі́жище твоє́. | Ћкw ты2, гDи, ўповaніе моE: вhшнzго положи1лъ є3си2 прибёжище твоE. |
|
10
|
10
|
| Не при́йдеть к тебі́ зло, і ра́на не прибли́житься тілесі́ твоєму́ [селе́нію твоєму́]; | Не пріи1детъ къ тебЁ ѕло2, и3 рaна не прибли1житсz тэлеси2 твоемY [селeнію твоемY]: |
|
11
|
11
|
| я́ко а́нгелом Свої́м запові́сть о тебі́ сохрани́ти тя во всіх путе́х твої́х. | ћкw ѓгGлwмъ свои6мъ заповёсть њ тебЁ, сохрани1ти тS во всёхъ путeхъ твои1хъ. |
|
12
|
12
|
| На рука́х во́зьмуть тя, да не когда́ преткне́ши о ка́мень но́гу твою́; | На рукaхъ в0змутъ тS, да не когдA преткнeши њ кaмень н0гу твою2: |
|
13
|
13
|
| на а́спида і васили́ска насту́пиши і попере́ши льва і змі́я. | на ѓспіда и3 васілjска настyпиши, и3 поперeши львA и3 ѕмjz. |
|
14
|
14
|
| Я́ко на М'я упова́, і ізба́влю ї; покри́ю ї, я́ко позна́ і́м'я Моє́. | Ћкw на мS ўповA, и3 и3збaвлю и5: покрhю и5, ћкw познA и4мz моE. |
|
15
|
15
|
| Воззове́ть ко Мні, і усли́шу єго́; с ним єсьм в ско́рбі, ізму́ єго́ і просла́влю єго́; | Воззовeтъ ко мнЁ, и3 ўслhшу є3го2: съ ни1мъ є4смь въ ск0рби, и3змY є3го2 и3 прослaвлю є3го2: |
|
16
|
16
|
| Долгото́ю дній іспо́лню єго́ і явлю́ єму́ спасе́ніє Моє́. | долгот0ю днjй и3сп0лню є3го2 и3 kвлю2 є3мY спcніе моE. |
|
1001
|
1001
|
|
Сла́ва: |
Слaва: |
|
Псалом 117
|
Pал0мъ рз7i
|
|
24
|
24
|
| Сей день, єго́же сотвори́ Госпо́дь, возра́дуємся і возвеселі́мся в онь. | Сeй дeнь, є3г0же сотвори2 гDь, возрaдуемсz и3 возвесели1мсz въ џнь. |
|
Псалом 126
|
Pал0мъ рк7ѕ
|
|
0
|
0
|
| Піснь степе́ней, 126. | Пёснь степeней, Rк7ѕ7. |
|
1
|
1
|
| А́ще не Госпо́дь сози́ждеть дом, всу́є труди́шася зи́ждущії; а́ще не Госпо́дь сохрани́ть град, всу́є бді стреги́й. | Ѓще не гDь сози1ждетъ д0мъ, всyе труди1шасz зи1ждущіи: ѓще не гDь сохрани1тъ грaдъ, всyе бдЁ стрегjй. |
|
2
|
2
|
| Всу́є вам єсть у́треневати; воста́нете по сіді́нії яду́щії хліб болі́зні, єгда́ дасть возлю́бленним Свої́м сон. | Всyе вaмъ є4сть ќтреневати: востaнете по сэдёніи kдyщіи хлёбъ болёзни, є3гдA дaстъ возлю1блєннымъ свои6мъ с0нъ. |
|
3
|
3
|
| Се, достоя́ніє Госпо́днє — си́нове, мзда — плода́ чре́вняго. | СE, достоsніе гDне сhнове, мздA плодA чрeвнzгw. |
|
4
|
4
|
| Я́ко стрі́ли в руці́ си́льнаго, та́ко си́нове оттрясе́нних. | Ћкw стрёлы въ руцЁ си1льнагw, тaкw сhнове tтрzсeнныхъ. |
|
5
|
5
|
| Блаже́н, і́же іспо́лнить жела́ніє своє́ от них; не постидя́ться, єгда́ глаго́лють враго́м свої́м во враті́х. | Бlжeнъ, и4же и3сп0лнитъ желaніе своE t ни1хъ: не постыдsтсz, є3гдA глаг0лютъ врагHмъ свои6мъ во вратёхъ. |
|
Псалом 67
|
Pал0мъ …з
|
|
1
|
1
|
| В коне́ць, псало́м пі́сні Дави́ду, 67. | Въ конeцъ, pал0мъ пёсни дв7ду, …з7. |
|
2
|
2
|
| Да воскре́снеть Бог, і расточа́ться вразі́ Єго́, і да біжа́ть от лиця́ Єго́ ненави́дящії Єго́. | Да воскrнетъ бGъ, и3 расточaтсz врази2 є3гw2, и3 да бэжaтъ t лицA є3гw2 ненави1дzщіи є3го2. |
|
3
|
3
|
| Я́ко ізчеза́єть дим, да ізче́знуть; я́ко та́єть воск от лиця́ огня́, та́ко да поги́бнуть грі́шници от лиця́ Бо́жия; | Ћкw и3зчезaетъ дhмъ, да и3зчeзнутъ: ћкw тaетъ в0скъ t лицA nгнS, тaкw да поги1бнутъ грBшницы t лицA б9іz: |
|
4
|
4
|
| а пра́ведници да возвеселя́ться, да возра́дуються пред Бо́гом, да насладя́ться в весе́лії. | ґ првdницы да возвеселsтсz, да возрaдуютсz пред8 бGомъ, да насладsтсz въ весeліи. |
|
5
|
5
|
| Воспо́йте Бо́гу, по́йте і́мені Єго́; путесотворі́те возше́дшему на за́пади, Госпо́дь — і́м'я Єму́; і ра́дуйтеся пред Ним. | Восп0йте бGу, п0йте и4мени є3гw2: путесотвори1те возшeдшему на зaпады, гDь и4мz є3мY: и3 рaдуйтесz пред8 ни1мъ. |
|
6
|
6
|
| Да см'яту́ться от лиця́ Єго́, Отця́ си́рих і Судії́ вдови́ць; Бог в мі́сті святі́м Своє́м. | Да смzтyтсz t лицA є3гw2, nц7A си1рыхъ и3 судіи2 вдови1цъ: бGъ въ мёстэ с™ёмъ своeмъ. |
|
7
|
7
|
| Бог вселя́єть єдиноми́сленния в дом, ізводя́ окова́нния му́жеством, тако́жде преогорчева́ющия живу́щия во гробі́х. | БGъ вселsетъ є3диномhслєнныz въ д0мъ, и3зводS њков†нныz мyжествомъ, тaкожде преwгорчевaющыz живyщыz во гробёхъ. |
|
8
|
8
|
| Бо́же, внегда́ ісходи́ти Тебі́ пред людьми́ Твої́ми, внегда́ мимоходи́ти Тебі́ в пусти́ні, | Б9е, внегдA и3сходи1ти тебЁ пред8 людьми2 твои1ми, внегдA мимоходи1ти тебЁ въ пустhни, |
|
9
|
9
|
| земля́ потрясе́ся, і́бо небеса́ ка́нуша от лиця́ Бо́га Сина́їна, от лиця́ Бо́га Ізра́їлева. | землS потрzсeсz, и4бо небесA кaнуша t лицA бGа сінaина, t лицA бGа ї}лева. |
|
10
|
10
|
| Дождь во́лен отлучи́ши, Бо́же, достоя́нію Твоєму́, і ізнемо́же, Ти же соверши́л єси́ є. | Д0ждь в0ленъ tлучи1ши, б9е, достоsнію твоемY, и3 и3знем0же, тh же соверши1лъ є3си2 є5. |
|
11
|
11
|
| Живо́тная Твоя́ живу́ть на ней; угото́вал єси́ бла́гостію Твоє́ю ни́щему, Бо́же. | ЖивHтнаz тво‰ живyтъ на нeй: ўгот0валъ є3си2 бlгостію твоeю ни1щему, б9е. |
|
12
|
12
|
| Госпо́дь дасть глаго́л благовіству́ющим си́лою мно́гою; | ГDь дaстъ глаг0лъ благовэствyющымъ си1лою мн0гою: |
|
13
|
13
|
| Цар Сил возлю́бленнаго, красото́ю [ра́ди красоти́] до́му разділи́ти кори́сти. | цRь си1лъ возлю1бленнагw, красот0ю [рaди красоты2] д0му раздэли1ти кwрhсти. |
|
14
|
14
|
| А́ще поспите́ посреді́ преді́л, крилі́ голуби́ні посре́брені, і междора́мія єя́ в блеща́нії зла́та; | Ѓще поспитE посредЁ предBлъ, крилB голуби6нэ посрeбрєнэ, и3 междор†міz є3S въ блещaніи злaта: |
|
15
|
15
|
| внегда́ ра́знствить Небе́сний царі́ на ней, осніжа́ться в Селмо́ні. | внегдA рaзнствитъ нбcный цари6 на нeй, њснэжaтсz въ селмHнэ. |
|
16
|
16
|
| Гора́ Бо́жия, гора́ ту́чная, гора́ усире́нная, гора́ ту́чная. | ГорA б9іz, горA тyчнаz, горA ўсырeннаz, горA тyчнаz. |
|
17
|
17
|
| Вску́ю непщу́єте, го́ри усире́нния? Гора́, ю́же благоволи́ Бог жи́ти в ней; і́бо Госпо́дь всели́ться до конця́. | Вскyю непщyете, г0ры ўсырє1нныz; горA, ю4же бlговоли2 бGъ жи1ти въ нeй: и4бо гDь всели1тсz до концA. |
|
18
|
18
|
| Колесни́ця Бо́жия тьма́ми тем, ти́сяща гобзу́ющих; Госпо́дь в них в Сина́ї во святі́м. | Колесни1ца б9іz тмaми тeмъ, тhсzща гобзyющихъ: гDь въ ни1хъ въ сінaи во с™ёмъ. |
|
19
|
19
|
| Возше́л єси́ на висоту́, пліни́л єси́ плін; прия́л єси́ дая́нія в челові́ціх, і́бо не покаря́ющияся, є́же всели́тися. | Возшeлъ є3си2 на высотY, плэни1лъ є3си2 плёнъ: пріsлъ є3си2 да‰ніz въ человёцэхъ, и4бо не покарsющыzсz, є4же всели1тисz. |
|
20
|
20
|
| Госпо́дь Бог благослове́н, благослове́н Госпо́дь день дне; поспіши́ть нам Бог спаcе́ній на́ших. | ГDь бGъ блгcвeнъ, блгcвeнъ гDь дeнь днE: поспэши1тъ нaмъ бGъ спcній нaшихъ. |
|
21
|
21
|
| Бог наш — Бог, є́же спаса́ти; і Госпо́дня, Госпо́дня ісхо́дища сме́ртная. | БGъ нaшъ бGъ є4же сп7сaти: и3 гDнz, гDнz и3схHдища смє1ртнаz. |
|
22
|
22
|
| Оба́че Бог сокруши́ть глави́ враго́в Свої́х, верх влас преходя́щих в прегріше́ніїх свої́х. | Nбaче бGъ сокруши1тъ главы6 врагHвъ свои1хъ, вeрхъ вл†съ преходsщихъ въ прегрэшeніихъ свои1хъ. |
|
23
|
23
|
| Рече́ Госпо́дь: от Васа́на обращу́, обращу́ во глубина́х морськи́х; | РечE гDь: t васaна њбращY, њбращY во глубинaхъ морски1хъ: |
|
24
|
24
|
| я́ко да омо́читься нога́ твоя́ в кро́ві, язи́к пес твої́х от враг от него́. | ћкw да њм0читсz ногA твоS въ кр0ви, љзhкъ пє1съ твои1хъ t вр†гъ t негw2. |
|
25
|
25
|
| Ви́діна би́ша ше́ствія Твоя́, Бо́же, ше́ствія Бо́га моєго́ Царя́, І́же во святі́м. | Ви6дэна бhша шє1ствіz тво‰, б9е, шє1ствіz бGа моегw2 цRS, и4же во с™ёмъ. |
|
26
|
26
|
| Предвари́ша кня́зі близ пою́щих, посреді́ дів тимпа́нниць. | Предвари1ша кн‰зи бли1з8 пою1щихъ, посредЁ дёвъ тmмпaнницъ. |
|
27
|
27
|
| В це́рквах благослові́те Бо́га — Го́спода от істо́чник Ізра́їлевих. | Въ цRквахъ благослови1те бGа, гDа t и3стHчникъ ї}левыхъ. |
|
28
|
28
|
| Та́мо Веніамі́н юні́йшій во у́жасі, кня́зі Іу́дови влади́ки їх, кня́зі Завуло́ні, кня́зі Неффали́млі. | Тaмw веніамjнъ ю3нёйшій во ќжасэ, кн‰зи їyдовы владhки и4хъ, кн‰зи завулw6ни, кнsзи нефfал‡мли. |
|
29
|
29
|
| Запові́ждь, Бо́же, си́лою Твоє́ю; укріпи́, Бо́же, сіє́, є́же соді́лал єси́ в нас. | Заповёждь, б9е, си1лою твоeю: ўкрэпи2, б9е, сіE, є4же содёлалъ є3си2 въ нaсъ. |
|
30
|
30
|
| От хра́ма Твоєго́ во Ієрусали́м Тебі́ принесу́ть ца́ріє да́ри. | T хрaма твоегw2 во їеrли1мъ тебЁ принесyтъ цaріе дaры. |
|
31
|
31
|
| Запрети́ звіре́м тро́стним; соньм юне́ць в ю́ницях людськи́х, є́же затвори́ти іскуше́нния сребро́м; расточи́ язи́ки, хотя́щия бра́нем. | Запрети2 ѕвэрє1мъ трHстнымъ: с0нмъ ю3нє1цъ въ ю4ницахъ людски1хъ, є4же затвори1ти и3скушє1нныz сребр0мъ: расточи2 kзhки хотsщыz брaнемъ. |
|
32
|
32
|
| При́йдут моли́твенници от Єги́пта; Ефіо́пія предвари́ть ру́ку свою́ к Бо́гу. | Пріи1дутъ моли6твенницы t є3гЂпта: є3fі0піа предвари1тъ рyку свою2 къ бGу. |
|
33
|
33
|
| Ца́рства земна́я, по́йте Бо́гу, воспо́йте Го́сподеві, | Ц†рства земн†z, п0йте бGу, восп0йте гDеви, |
|
34
|
34
|
| возше́дшему на Не́бо небесе́ на восто́ки; се, дасть гла́су Своєму́ глас си́ли. | возшeдшему на нб7о нб7сE на вост0ки: сE, дaстъ глaсу своемY глaсъ си1лы. |
|
35
|
35
|
| Даді́те сла́ву Бо́гові; на Ізра́їлі велелі́пота Єго́, і си́ла Єго́ на о́блаціх. | Дади1те слaву бGови: на ї}ли велелёпота є3гw2, и3 си1ла є3гw2 на w4блацэхъ. |
|
36
|
36
|
| Ди́вен Бог во святи́х свої́х; Бог Ізра́їлев, той дасть си́лу і держа́ву лю́дем Свої́м. Благослове́н Бог. | Ди1венъ бGъ во с™hхъ свои1хъ: бGъ ї}левъ, т0й дaстъ си1лу и3 держaву лю1демъ свои6мъ. Блгcвeнъ бGъ. |
|
1001
|
1001
|
| Сла́ва: | Слaва: |
|
Псалом 68
|
Pал0мъ …и
|
|
1
|
1
|
| В коне́ць, о ізмі́ншихся [о іму́щих ізміни́тися], псало́м Дави́ду, 68. | Въ конeцъ, њ и3змёншихсz [њ и3мyщихъ и3змэни1тисz], pал0мъ дв7ду, …}. |
|
2
|
2
|
| Спаси́ м'я, Бо́же, я́ко внидо́ша во́ди до душі́ моєя́. | Сп7си1 мz, б9е, ћкw внид0ша в0ды до души2 моеS. |
|
3
|
3
|
| Углібо́х в тимі́нії глубини́, і ність постоя́нія; прийдо́х во глубини́ морські́я, і бу́ря потопи́ м'я. | Ўглэб0хъ въ тимёніи глубины2, и3 нёсть постоsніz: пріид0хъ во глубины6 морск‡z, и3 бyрz потопи1 мz. |
|
4
|
4
|
| Утруди́хся зови́й, ізмолче́ горта́нь мой; ісчезо́сті о́чі мої́, от є́же упова́ти мі на Бо́га моєго́. | Ўтруди1хсz зовhй, и3змолчE гортaнь м0й: и3счез0стэ џчи мои2, t є4же ўповaти ми2 на бGа моего2. |
|
5
|
5
|
| Умно́жишася па́че влас глави́ моєя́ ненави́дящії м'я ту́не; укріпи́шася вразі́ мої́, ізгоня́щії м'я непра́ведно; яже не восхища́х, тогда́ воздая́х. | Ўмн0жишасz пaче вл†съ главы2 моеS ненави1дzщіи мS тyне: ўкрэпи1шасz врази2 мои2, и3згонsщіи мS непрaведнw: ±же не восхищaхъ, тогдA воздаsхъ. |
|
6
|
6
|
| Бо́же, Ти уві́діл єси́ безу́міє моє́, і прегріше́нія моя́ от Тебе́ не утаї́шася. | Б9е, ты2 ўвёдэлъ є3си2 безyміе моE, и3 прегрэшє1ніz мо‰ t тебє2 не ўтаи1шасz. |
|
7
|
7
|
| Да не постидя́ться о мні терп'я́щії Тебе́, Го́споди, Го́споди Сил; ніже́ да посра́м'яться о мні і́щущії Тебе́, Бо́же Ізра́їлев. | Да не постыдsтсz њ мнЁ терпsщіи тебE, гDи, гDи си1лъ: нижE да посрaмzтсz њ мнЁ и4щущіи тебE, б9е ї}левъ. |
|
8
|
8
|
| Я́ко Тебе́ ра́ди претерпі́х поноше́ніє, покри́ срамота́ лице́ моє́. | Ћкw тебє2 рaди претерпёхъ поношeніе, покры2 срамотA лицE моE. |
|
9
|
9
|
| Чуждь бих бра́тії моє́й і стра́нен синово́м ма́тере моєя́; | Чyждь бhхъ брaтіи моeй и3 стрaненъ сыновHмъ мaтере моеS: |
|
10
|
10
|
| я́ко ре́вность до́му Твоєго́ сніде́ м'я, і поноше́нія понося́щих Ті нападо́ша на м'я. | ћкw рeвность д0му твоегw2 снэдe мz, и3 поношє1ніz поносsщихъ ти2 напад0ша на мS. |
|
11
|
11
|
| І покри́х посто́м ду́шу мою́, і бисть в поноше́ніє мні; | И# покрhхъ пост0мъ дyшу мою2, и3 бhсть въ поношeніе мнЁ: |
|
12
|
12
|
| і положи́х одія́ніє моє́ вре́тище, і бих їм в при́тчу. | и3 положи1хъ њдэsніе моE врeтище, и3 бhхъ и5мъ въ при1тчу. |
|
13
|
13
|
| О мні глумля́хуся сідя́щії во враті́х, і о мні поя́ху пію́щії вино́. | Њ мнЁ глумлsхусz сэдsщіи во вратёхъ, и3 њ мнЁ поsху пію1щіи віно2. |
|
14
|
14
|
| Аз же моли́твою моє́ю к Тебі́, Бо́же; вре́м'я благоволе́нія, Бо́же; во мно́жестві ми́лости Твоєя́ усли́ши м'я, во і́стині спаcе́нія Твоєго́. | Ѓзъ же моли1твою моeю къ тебЁ, б9е: врeмz бlговолeніz, б9е: во мн0жествэ млcти твоеS ўслhши мS, во и4стинэ спcніz твоегw2. |
|
15
|
15
|
| Спаси́ м'я от бре́нія, да не углі́бну; да ізба́влюся от ненави́дящих м'я і от глубо́ких вод. | Сп7си1 мz t брeніz, да не ўглёбну: да и3збaвлюсz t ненави1дzщихъ мS и3 t глуб0кихъ в0дъ. |
|
16
|
16
|
| Да не потопи́ть мене́ бу́ря водна́я, ніже́ да пожре́ть мене́ глубина́, ніже́ сведе́ть о мні рове́нник уст свої́х. | Да не потопи1тъ менE бyрz воднaz, нижE да пожрeтъ менE глубинA, нижE сведeтъ њ мнЁ ровeнникъ ќстъ свои1хъ. |
|
17
|
17
|
| Усли́ши м'я, Го́споди, я́ко бла́га ми́лость Твоя́; по мно́жеству щедро́т Твої́х при́зри на м'я. | Ўслhши мS, гDи, ћкw бlга млcть твоS: по мн0жеству щедр0тъ твои1хъ при1зри на мS. |
|
18
|
18
|
| Не отврати́ лиця́ Твоєго́ от о́трока Твоєго́, я́ко скорблю́; ско́ро усли́ши м'я. | Не tврати2 лицA твоегw2 t џтрока твоегw2, ћкw скорблю2: ск0рw ўслhши мS. |
|
19
|
19
|
| Воньми́ душі́ моє́й і ізба́ви ю; враг мої́х ра́ди ізба́ви м'я. | Вонми2 души2 моeй и3 и3збaви ю5: вр†гъ мои1хъ рaди и3збaви мS. |
|
20
|
20
|
| Ти бо ві́си поноше́ніє моє́, і студ мой, і срамоту́ мою́; пред Тобо́ю всі оскорбля́ющії м'я. | Тh бо вёси поношeніе моE, и3 стyдъ м0й, и3 срамотY мою2: пред8 тоб0ю вси2 њскорблsющіи мS. |
|
21
|
21
|
| Поноше́ніє ча́яше душа́ моя́ і страсть; і ждах соскорб'я́щаго, і не бі, і утіша́ющих, і не обріто́х. | Поношeніе чazше душA моS и3 стрaсть: и3 ждaхъ соскорбsщагw, и3 не бЁ, и3 ўтэшaющихъ, и3 не њбрэт0хъ. |
|
22
|
22
|
| І да́ша в снідь мою́ желчь, і в жа́жду мою́ напої́ша м'я о́цта. | И# дaша въ снёдь мою2 жeлчь, и3 въ жaжду мою2 напои1ша мS џцта. |
|
23
|
23
|
| Да бу́деть трапе́за їх пред ни́ми в сіть, і в воздая́ніє, і в собла́зн. | Да бyдетъ трапeза и4хъ пред8 ни1ми въ сёть и3 въ воздаsніе и3 въ соблaзнъ. |
|
24
|
24
|
| Да помрача́ться о́чі їх, є́же не ви́діти, і хребе́т їх ви́ну сляци́. | Да помрачaтсz џчи и4хъ, є4же не ви1дэти, и3 хребeтъ и4хъ вhну слzцы2. |
|
25
|
25
|
| Проли́й на ня гнів Твой, і я́рость гні́ва Твоєго́ да пости́гнеть їх. | Пролjй на нS гнёвъ тв0й, и3 ћрость гнёва твоегw2 да пости1гнетъ и5хъ. |
|
26
|
26
|
| Да бу́деть двор їх пуст, і в жили́щих їх да не бу́деть живи́й. | Да бyдетъ дв0ръ и4хъ пyстъ, и3 въ жили1щихъ и4хъ да не бyдетъ живhй. |
|
27
|
27
|
| Зане́ єго́же Ти порази́л єси́, ті́ї погна́ша, і к болі́зні язв мої́х приложи́ша. | ЗанE є3г0же ты2 порази1лъ є3си2, тjи погнaша, и3 къ болёзни ћзвъ мои1хъ приложи1ша. |
|
28
|
28
|
| Приложи́ беззако́ніє к беззако́нію їх, і да не вни́дуть в пра́вду Твою́. | Приложи2 беззак0ніе къ беззак0нію и4хъ, и3 да не вни1дутъ въ прaвду твою2. |
|
29
|
29
|
| Да потреб'я́ться от кни́ги живи́х, і с пра́ведними да не напи́шуться. | Да потребsтсz t кни1ги живhхъ, и3 съ првdными да не напи1шутсz. |
|
30
|
30
|
| Нищ і боля́й єсьм аз; спасе́ніє Твоє́, Бо́же, да при́йметь м'я. | Ни1щъ и3 болsй є4смь ѓзъ: спcніе твоE, б9е, да пріи1метъ мS. |
|
31
|
31
|
| Восхвалю́ і́м'я Бо́га моєго́ с пі́снію, возвели́чу Єго́ во хвале́нії; | Восхвалю2 и4мz бGа моегw2 съ пёснію, возвели1чу є3го2 во хвалeніи: |
|
32
|
32
|
| і уго́дно бу́деть Бо́гу па́че телця́ ю́на, ро́ги ізнося́ща і па́знокти. | и3 ўг0дно бyдетъ бGу пaче телцA ю4на, р0ги и3зносsща и3 пaзнwкти. |
|
33
|
33
|
| Да у́зрять ни́щії і возвеселя́ться; взищі́те Бо́га, і жива́ бу́деть душа́ ва́ша. | Да ќзрzтъ ни1щіи и3 возвеселsтсz: взыщи1те бGа, и3 живA бyдетъ душA вaша. |
|
34
|
34
|
| Я́ко усли́ша убо́гія Госпо́дь, і окова́нния Своя́ не уничижи́. | Ћкw ўслhша ўбHгіz гDь, и3 њков†нныz сво‰ не ўничижи2. |
|
35
|
35
|
| Да восхва́лять Єго́ небеса́ і земля́, мо́ре і вся живу́щая в нем. | Да восхвaлzтъ є3го2 нб7сA и3 землS, м0ре и3 вс‰ жив{щаz въ нeмъ. |
|
36
|
36
|
| Я́ко Бог спасе́ть Сіо́на, і сози́ждуться гра́ди Іуде́йстії, і вселя́ться та́мо і наслі́дять ї; | Ћкw бGъ сп7сeтъ сіHна, и3 сози1ждутсz грaди їудeйстіи, и3 вселsтсz тaмw и3 наслёдzтъ и5: |
|
37
|
37
|
| і сі́м'я рабо́в Твої́х удержи́ть ї, і лю́б'ящії і́м'я Твоє́ вселя́ться в нем. | и3 сёмz рабHвъ твои1хъ ўдержи1тъ и5, и3 лю1бzщіи и4мz твоE вселsтсz въ нeмъ. |
|
Псалом 69
|
Pал0мъ …f
|
|
1
|
1
|
| В коне́ць Дави́ду, в воспомина́ніє, во є́же спасти́ м'я Го́споду, 69. | Въ конeцъ дв7ду, въ воспоминaніе, во є4же сп7сти1 мz гDу, …f7. |
|
2
|
2
|
| Бо́же, в по́мощ мою́ воньми́; Го́споди, помощи́ мі потщи́ся. | Б9е, въ п0мощь мою2 вонми2: гDи, помощи1 ми потщи1сz. |
|
3
|
3
|
| Да постидя́ться і посра́м'яться і́щущії ду́шу мою́, да возвратя́ться всп'ять і постидя́ться хотя́щії мі зла́я; | Да постыдsтсz и3 посрaмzтсz и4щущіи дyшу мою2, да возвратsтсz вспsть и3 постыдsтсz хотsщіи ми2 ѕл†z: |
|
4
|
4
|
| да возратя́ться а́біє стидя́щеся глаго́лющії мі: бла́гоже, бла́гоже! | да возратsтсz ѓбіе стыдsщесz глаг0лющіи ми2: блaгоже, блaгоже. |
|
5
|
5
|
| Да возра́дуються і возвеселя́ться о Тебі́ всі і́щущії Тебе́, Бо́же; і да глаго́лють ви́ну: «Да возвели́читься Госпо́дь!», лю́б'ящії спасе́ніє Твоє́. | Да возрaдуютсz и3 возвеселsтсz њ тебЁ вси2 и4щущіи тебE, б9е: и3 да глаг0лютъ вhну, да возвели1читсz гDь, лю1бzщіи спcніе твоE. |
|
6
|
6
|
| Аз же нищ єсьм і убо́г, Бо́же, помози́ мі; Помо́щник мой і Ізба́витель мой єси́ Ти, Го́споди, не закосни́. | Ѓзъ же ни1щъ є4смь и3 ўб0гъ, б9е, помози1 ми: пом0щникъ м0й и3 и3збaвитель м0й є3си2 ты2, гDи, не закосни2. |
|
1001
|
1001
|
| Сла́ва: | Слaва: |
|
Псалом 83
|
Pал0мъ п7г
|
|
1
|
1
|
| В коне́ць, о точи́ліх, сино́м Коре́йовим, псало́м, 83. | Въ конeцъ, њ точи1лэхъ, сынHмъ корewвымъ, pал0мъ, п7G. |
|
2
|
2
|
| Коль возлю́бленна селе́нія Твоя́, Го́споди Сил. | К0ль возлю1блєнна селє1ніz тво‰, гDи си1лъ. |
|
3
|
3
|
| Жела́єть і скончава́ється душа́ моя́ во двори́ Госпо́дні; се́рдце моє́ і плоть моя́ возра́довастася о Бо́зі жи́ві. | Желaетъ и3 скончавaетсz душA моS во дворы2 гDни: сeрдце моE и3 пл0ть моS возрaдовастасz њ бз7э жи1вэ. |
|
4
|
4
|
| І́бо пти́ця обрі́те себі́ хра́мину, і го́рлиця гніздо́ себі́, іді́же положи́ть птенці́ своя́, олтарі́ Твоя́, Го́споди Сил, Царю́ мой і Бо́же мой. | И$бо пти1ца њбрёте себЁ хрaмину, и3 г0рлица гнэздо2 себЁ, и3дёже положи1тъ птенцы2 сво‰, nлтари6 тво‰, гDи си1лъ, цRю2 м0й и3 б9е м0й. |
|
5
|
5
|
| Блаже́нні живу́щії в дому́ Твоє́м; в ві́ки віко́в восхва́лять Тя. | Бlжeни живyщіи въ домY твоeмъ: въ вёки вэкHвъ восхвaлzтъ тS. |
|
6
|
6
|
| Блаже́н муж, єму́же єсть заступле́ніє єго́ у Тебе́; восхожде́нія в се́рдці своє́м положи́, | Бlжeнъ мyжъ, є3мyже є4сть заступлeніе є3гw2 ў тебє2: восхождє1ніz въ сeрдцы своeмъ положи2, |
|
7
|
7
|
| во юдо́ль плаче́вную, в мі́сто є́же положи́ [во юдо́лі плаче́вній, в мі́сті, є́же положи́]; і́бо благослове́ніє дасть законополага́яй. | во ю3д0ль плачeвную, въ мёсто є4же положи2 [во ю3д0ли плачeвнэй, въ мёстэ, є4же положи2]: и4бо блгcвeніе дaстъ законополагazй. |
|
8
|
8
|
| По́йдуть от си́ли в си́лу; яви́ться Бог бого́в в Сіо́ні. | П0йдутъ t си1лы въ си1лу: kви1тсz бGъ богHвъ въ сіHнэ. |
|
9
|
9
|
| Го́споди, Бо́же Сил, усли́ши моли́тву мою́, внуши́, Бо́же Іа́ковль. | ГDи б9е си1лъ, ўслhши моли1тву мою2, внуши2, б9е їaкwвль. |
|
10
|
10
|
| Защи́тниче наш, виждь, Бо́же, і при́зри на лице́ христа́ Твоєго́. | Защи1тниче нaшъ, ви1ждь, б9е, и3 при1зри на лицE хрістA твоегw2. |
|
11
|
11
|
| Я́ко лу́чше день єди́н во дво́ріх Твої́х па́че ти́сящ; ізво́лих примета́тися в дому́ Бо́га моєго́ па́че, не́же жи́ти мі в селе́ніїх грі́шничих. | Ћкw лyчше дeнь є3ди1нъ во дв0рэхъ твои1хъ пaче тhсzщъ: и3зв0лихъ приметaтисz въ домY бGа моегw2 пaче, нeже жи1ти ми2 въ селeніихъ грёшничихъ. |
|
12
|
12
|
| Я́ко ми́лость і і́стину лю́бить Госпо́дь, Бог благода́ть і сла́ву дасть; Госпо́дь не лиши́ть благи́х ходя́щих незло́бієм. | Ћкw млcть и3 и4стину лю1битъ гDь, бGъ блгdть и3 слaву дaстъ: гDь не лиши1тъ бlги1хъ ходsщихъ неѕл0біемъ. |
|
13
|
13
|
| Го́споди, Бо́же сил, блаже́н челові́к упова́яй на Тя. | ГDи б9е си1лъ, бlжeнъ человёкъ ўповazй на тS. |
|
Псалом 118
|
Pал0мъ р}i
|
|
0
|
0
|
| Аллилу́я, 118. | Ґллилyіа, R}‹. |
|
1
|
1
|
| Блаже́нні непоро́чнії в путь [в путі́], ходя́щії в зако́ні Госпо́дні. | Бlжeни непор0чніи въ пyть [въ пути2], ходsщіи въ зак0нэ гDни. |
|
2
|
2
|
| Блаже́нні іспита́ющії свиді́нія Єго́, всім се́рдцем взи́щуть Єго́. | Бlжeни и3спытaющіи свидBніz є3гw2, всёмъ с®цемъ взhщутъ є3го2. |
|
3
|
3
|
| Не ді́лающії бо беззако́нія в путе́х Єго́ ходи́ша. | Не дёлающіи бо беззак0ніz въ путeхъ є3гw2 ходи1ша. |
|
4
|
4
|
| Ти запові́дал єси́ за́повіді Твоя́ сохрани́ти зіло́; | Ты2 заповёдалъ є3си2 зaпwвэди тво‰ сохрани1ти ѕэлw2: |
|
5
|
5
|
| да́би іспра́вилися путіє́ мої́, сохрани́ти оправда́нія Твоя́. | дабы2 и3спрaвилисz путіE мои2, сохрани1ти њправд†ніz тво‰. |
|
6
|
6
|
| Тогда́ не постижу́ся, внегда́ призрі́ти мі на вся за́повіді Твоя́. | ТогдA не постыжyсz, внегдA призрёти ми2 на вс‰ зaпwвэди тво‰. |
|
7
|
7
|
| Іспові́мся Тебі́ в пра́вості се́рдця, внегда́ научи́тимися судьба́м пра́вди Твоєя́. | И#сповёмсz тебЁ въ прaвости сeрдца, внегдA научи1тимисz судбaмъ прaвды твоеS. |
|
8
|
8
|
| Оправда́нія Твоя́ сохраню́; не оста́ви мене́ до зіла́. | Њправд†ніz тво‰ сохраню2: не њстaви менE до ѕэлA. |
|
9
|
9
|
| В чесо́м іспра́вить юні́йшій путь свой? Внегда́ сохрани́ти словеса́ Твоя́. | Въ чес0мъ и3спрaвитъ ю3нёйшій пyть св0й; внегдA сохрани1ти словесA тво‰. |
|
10
|
10
|
| Всім се́рдцем мої́м взиска́х Тебе́; не отри́ни мене́ от за́повідій Твої́х. | Всёмъ сeрдцемъ мои1мъ взыскaхъ тебE: не tри1ни менE t зaповэдій твои1хъ. |
|
11
|
11
|
| В се́рдці моє́м скрих словеса́ Твоя́, я́ко да не согрішу́ Тебі́. | Въ сeрдцы моeмъ скрhхъ словесA тво‰, ћкw да не согрэшY тебЁ. |
|
12
|
12
|
| Благослове́н єси́, Го́споди; научи́ м'я оправда́нієм Твої́м. | Блгcвeнъ є3си2, гDи: научи1 мz њправдaніємъ твои6мъ. |
|
13
|
13
|
| Устна́ма мої́ма возвісти́х вся судьби́ уст Твої́х. | Ўстнaма мои1ма возвэсти1хъ вс‰ судбы6 ќстъ твои1хъ. |
|
14
|
14
|
| На путі́ свиді́ній Твої́х наслади́хся, я́ко о вся́ком бога́тстві. | На пути2 свидёній твои1хъ наслади1хсz, ћкw њ всsкомъ богaтствэ. |
|
15
|
15
|
| В за́повідех Твої́х поглумлю́ся, і уразумі́ю путі́ Твоя́. | Въ зaповэдехъ твои1хъ поглумлю1сz, и3 ўразумёю пути6 тво‰. |
|
16
|
16
|
| Во оправда́ніїх Твої́х поучу́ся; не забу́ду слове́с Твої́х. | Во њправдaніихъ твои1хъ поучyсz: не забyду словeсъ твои1хъ. |
|
17
|
17
|
| Возда́ждь рабу́ Твоєму́; живи́ м'я, і сохраню́ словеса́ Твоя́. | Воздaждь рабY твоемY: живи1 мz, и3 сохраню2 словесA тво‰. |
|
18
|
18
|
| Откри́й о́чі мої́, і уразумі́ю чудеса́ от зако́на Твоєго́. | Tкрhй џчи мои2, и3 ўразумёю чудесA t зак0на твоегw2. |
|
19
|
19
|
| Пришле́ць аз єсьм на землі́; не скрий от мене́ за́повіді Твоя́. | Пришлeцъ ѓзъ є4смь на земли2: не скрhй t менє2 зaпwвэди тво‰. |
|
20
|
20
|
| Возлюби́ душа́ моя́ возжела́ти судьби́ Твоя́ на вся́коє вре́м'я. | Возлюби2 душA моS возжелaти судбы6 тво‰ на всsкое врeмz. |
|
21
|
21
|
| Запрети́л єси́ го́рдим; про́кляті уклоня́ющіїся от за́повідій Твої́х. | Запрети1лъ є3си2 гHрдымъ: пр0клzти ўклонsющіисz t зaповэдій твои1хъ. |
|
22
|
22
|
| Отими́ от мене́ поно́с [поноше́ніє] і унічиже́ніє, я́ко свиді́ній Твої́х взиска́х. | Tими2 t менє2 пон0съ [поношeніе] и3 ўничижeніе, ћкw свидёній твои1хъ взыскaхъ. |
|
23
|
23
|
| І́бо сідо́ша кня́зі і на м'я клевета́ху, раб же Твой глумля́шеся во оправда́ніїх Твої́х; | И$бо сэд0ша кн‰зи и3 на мS клеветaху, рaбъ же тв0й глумлsшесz во њправдaніихъ твои1хъ: |
|
24
|
24
|
| і́бо свиді́нія Твоя́ — поуче́ніє моє́ єсть, і сові́ти мої́ — оправда́нія Твоя́. | и4бо свидBніz тво‰ поучeніе моE є4сть, и3 совёти мои2 њправд†ніz тво‰. |
|
25
|
25
|
| Прильпе́ землі́ душа́ моя́; живи́ м'я по словесі́ Твоєму́. | ПрильпE земли2 душA моS: живи1 мz по словеси2 твоемY. |
|
26
|
26
|
| Путі́ моя́ возвісти́х, і усли́шал м'я єси́; научи́ м'я оправда́нієм Твої́м. | Пути6 мо‰ возвэсти1хъ, и3 ўслhшалъ мS є3си2: научи1 мz њправдaніємъ твои6мъ. |
|
27
|
27
|
| Путь оправда́ній Твої́х вразуми́ мі, і поглумлю́ся в чудесі́х Твої́х. | Пyть њправдaній твои1хъ вразуми1 ми, и3 поглумлю1сz въ чудесёхъ твои1хъ. |
|
28
|
28
|
| Воздрема́ душа́ моя́ от уни́нія; утверди́ м'я в словесі́х Твої́х. | ВоздремA душA моS t ўнhніz: ўтверди1 мz въ словесёхъ твои1хъ. |
|
29
|
29
|
| Путь непра́вди отста́ви от мене́ і зако́ном Твої́м поми́луй м'я. | Пyть непрaвды tстaви t менє2 и3 зак0номъ твои1мъ поми1луй мS. |
|
30
|
30
|
| Путь і́стини ізво́лих і судьби́ Твоя́ не заби́х. | Пyть и4стины и3зв0лихъ и3 судбы6 тво‰ не забhхъ. |
|
31
|
31
|
| Приліпи́хся свиді́нієм Твої́м, Го́споди, не посрами́ мене́. | Прилэпи1хсz свидёніємъ твои6мъ, гDи, не посрами2 менE. |
|
32
|
32
|
| Путь за́повідій Твої́х теко́х, єгда́ разшири́л єси́ се́рдце моє́. | Пyть зaповэдій твои1хъ тек0хъ, є3гдA разшири1лъ є3си2 сeрдце моE. |
|
33
|
33
|
| Законоположи́ мні, Го́споди, путь оправда́ній Твої́х, і взищу́ ї ви́ну; | Законоположи2 мнЁ, гDи, пyть њправдaній твои1хъ, и3 взыщY и5 вhну: |
|
34
|
34
|
| Вразуми́ м'я, і іспита́ю зако́н Твой, і сохраню́ ї всім се́рдцем мої́м. | вразуми1 мz, и3 и3спытaю зак0нъ тв0й и3 сохраню2 и5 всёмъ сeрдцемъ мои1мъ. |
|
35
|
35
|
| Наста́ви м'я на стезю́ за́повідій Твої́х, я́ко ту́ю восхоті́х. | Настaви мS на стезю2 зaповэдій твои1хъ, ћкw тyю восхотёхъ. |
|
36
|
36
|
| Приклони́ се́рдце моє́ во свиді́нія Твоя́, а не в лихої́мство. | Приклони2 сeрдце моE во свидBніz тво‰, ґ не въ лихои1мство. |
|
37
|
37
|
| Отврати́ о́чі мої́, є́же не ви́діти суєти́; в путі́ Твоє́м живи́ м'я. | Tврати2 џчи мои2 є4же не ви1дэти суеты2: въ пути2 твоeмъ живи1 мz. |
|
38
|
38
|
| Поста́ви рабу́ Твоєму́ сло́во Твоє́ в страх Твой. | Постaви рабY твоемY сл0во твоE въ стрaхъ тв0й. |
|
39
|
39
|
| Отими́ поноше́ніє моє́, є́же непщева́х; я́ко судьби́ Твоя́ бла́гі. | Tими2 поношeніе моE, є4же непщевaхъ: ћкw судбы6 тво‰ бlги. |
|
40
|
40
|
| Се, возжела́х за́повіді Твоя́; в пра́вді Твоє́й живи́ м'я. | СE, возжелaхъ зaпwвэди тво‰: въ прaвдэ твоeй живи1 мz. |
|
41
|
41
|
| І да при́йдеть на м'я ми́лость Твоя́, Го́споди, спасе́ніє Твоє́ по словесі́ Твоєму́; | И# да пріи1детъ на мS млcть твоS, гDи, спcніе твоE по словеси2 твоемY: |
|
42
|
42
|
| і отвіща́ю поноша́ющим мі сло́во, я́ко упова́х на словеса́ Твоя́. | и3 tвэщaю поношaющымъ ми2 сл0во, ћкw ўповaхъ на словесA тво‰. |
|
43
|
43
|
| І не отими́ от уст мої́х словесе́ і́стинна до зіла́, я́ко на судьби́ Твоя́ упова́х; | И# не tими2 t ќстъ мои1хъ словесE и4стинна до ѕэлA, ћкw на судбы6 тво‰ ўповaхъ: |
|
44
|
44
|
| і сохраню́ зако́н Твой ви́ну, в вік і в вік ві́ка. | и3 сохраню2 зак0нъ тв0й вhну, въ вёкъ и3 въ вёкъ вёка. |
|
45
|
45
|
| І хожда́х в широті́, я́ко за́повіді Твоя́ взиска́х; | И# хождaхъ въ широтЁ, ћкw зaпwвэди тво‰ взыскaхъ: |
|
46
|
46
|
| і глаго́лах о свиді́ніїх Твої́х пред царі́ і не стидя́хся; | и3 глаг0лахъ њ свидёніихъ твои1хъ пред8 цари6 и3 не стыдsхсz: |
|
47
|
47
|
| і поуча́хся в за́повідех Твої́х, яже возлюби́х зіло́; | и3 поучaхсz въ зaповэдехъ твои1хъ, ±же возлюби1хъ ѕэлw2: |
|
48
|
48
|
| і воздвиго́х ру́ці мої́ к за́повідем Твої́м, яже возлюби́х, і глумля́хся во оправда́ніїх Твої́х. | и3 воздвиг0хъ рyцэ мои2 къ зaповэдемъ твои6мъ, ±же возлюби1хъ, и3 глумлsхсz во њправдaніихъ твои1хъ. |
|
49
|
49
|
| Пом'яни́ словеса́ Твоя́ рабу́ Твоєму́, ї́хже упова́ніє дал мі єси́. | Помzни2 словесA тво‰ рабY твоемY, и4хже ўповaніе дaлъ ми2 є3си2. |
|
50
|
50
|
| То м'я уті́ши во смире́нії моє́м, я́ко сло́во Твоє́ живи́ м'я. | Т0 мz ўтёши во смирeніи моeмъ, ћкw сл0во твоE живи1 мz. |
|
51
|
51
|
| Го́рдії законопреступова́ху до зіла́; от зако́на же Твоєго́ не уклони́хся. | Г0рдіи законопреступовaху до ѕэлA: t зак0на же твоегw2 не ўклони1хсz. |
|
52
|
52
|
| Пом'яну́х судьби́ Твоя́ от ві́ка, Го́споди, і уті́шихся. | Помzнyхъ судбы6 тво‰ t вёка, гDи, и3 ўтёшихсz. |
|
53
|
53
|
| Печа́ль прия́т м'я от грі́шник, оставля́ющих зако́н Твой. | Печaль пріsтъ мS t грBшникъ, њставлsющихъ зак0нъ тв0й. |
|
54
|
54
|
| Пі́та бя́ху мні оправда́нія Твоя́ на мі́сті прише́льствія моєго́. | ПBта бsху мнЁ њправд†ніz тво‰ на мёстэ пришeлствіz моегw2. |
|
55
|
55
|
| Пом'яну́х в нощі́ і́м'я Твоє́, Го́споди, і сохрани́х зако́н Твой. | Помzнyхъ въ нощи2 и4мz твоE, гDи, и3 сохрани1хъ зак0нъ тв0й. |
|
56
|
56
|
| Сей бисть мні, я́ко оправда́ній Твої́х взиска́х. | Сeй бhсть мнЁ, ћкw њправдaній твои1хъ взыскaхъ. |
|
57
|
57
|
| Часть моя́ єси́, Го́споди; ріх сохрани́ти зако́н Твой. | Чaсть моS є3си2, гDи: рёхъ сохрани1ти зак0нъ тв0й. |
|
58
|
58
|
| Помоли́хся лицю́ Твоєму́ всім се́рдцем мої́м; поми́луй м'я по словесі́ Твоєму́. | Помоли1хсz лицY твоемY всёмъ сeрдцемъ мои1мъ: поми1луй мS по словеси2 твоемY. |
|
59
|
59
|
| Поми́слих путі́ Твоя́ і возврати́х но́зі мої́ во свиді́нія Твоя́. | Помhслихъ пути6 тво‰ и3 возврати1хъ н0зэ мои2 во свидBніz тво‰. |
|
60
|
60
|
| Угото́вихся і не смути́хся сохрани́ти за́повіді Твоя́. | Ўгот0вихсz и3 не смути1хсz сохрани1ти зaпwвэди тво‰. |
|
61
|
61
|
| У́жя грі́шник об'яза́шася мні, і зако́на Твоєго́ не заби́х. | Ќжz грBшникъ њбzзaшасz мнЁ, и3 зак0на твоегw2 не забhхъ. |
|
62
|
62
|
| Полу́нщі воста́х іспові́датися Тебі́ о судьба́х пра́вди Твоєя́. | Полyнощи востaхъ и3сповёдатисz тебЁ њ судбaхъ прaвды твоеS. |
|
63
|
63
|
| Прича́стник аз єсьм всім боя́щимся Тебе́ і храня́щим за́повіді Твоя́. | Причaстникъ ѓзъ є4смь всBмъ боsщымсz тебє2 и3 хранsщымъ зaпwвэди тво‰. |
|
64
|
64
|
| Ми́лости Твоєя́, Го́споди, іспо́лнь земля́; оправда́нієм Твої́м научи́ м'я. | Млcти твоеS, гDи, и3сп0лнь землS: њправдaніємъ твои6мъ научи1 мz. |
|
65
|
65
|
| Благость сотвори́л єси́ с рабо́м Твої́м, Го́споди, по словесі́ Твоєму́; | Бlгость сотвори1лъ є3си2 съ раб0мъ твои1мъ, гDи, по словеси2 твоемY: |
|
66
|
66
|
| бла́гості, і наказа́нію, і ра́зуму научи́ м'я, я́ко за́повідем Твої́м ві́ровах. | бlгости и3 наказaнію и3 рaзуму научи1 мz, ћкw зaповэдемъ твои6мъ вёровахъ. |
|
67
|
67
|
| Пре́жде да́же не смири́тимися, аз прегріши́х; сего́ ра́ди сло́во Твоє́ сохрани́х. | Прeжде дaже не смири1тимисz, ѓзъ прегрэши1хъ: сегw2 рaди сл0во твоE сохрани1хъ. |
|
68
|
68
|
| Благ єси́ Ти, Го́споди; і бла́гостію Твоє́ю научи́ м'я оправда́нієм Твої́м. | Бlгъ є3си2 ты2, гDи: и3 бlгостію твоeю научи1 мz њправдaніємъ твои6мъ. |
|
69
|
69
|
| Умно́жися на м'я непра́вда го́рдих; аз же всім се́рдцем мої́м іспита́ю за́повіді Твоя́. | Ўмн0жисz на мS непрaвда г0рдыхъ: ѓзъ же всёмъ сeрдцемъ мои1мъ и3спытaю зaпwвэди тво‰. |
|
70
|
70
|
| Усири́ся, я́ко млеко́, се́рдце їх; аз же зако́ну Твоєму́ поучи́хся. | Ўсыри1сz ћкw млеко2 сeрдце и4хъ: ѓзъ же зак0ну твоемY поучи1хсz. |
|
71
|
71
|
| Благо мні, я́ко смири́л м'я єси́, я́ко да научу́ся оправда́нієм Твої́м. | Бlго мнЁ, ћкw смири1лъ мS є3си2, ћкw да научyсz њправдaніємъ твои6мъ. |
|
72
|
72
|
| Благ мні зако́н уст Твої́х па́че ти́сящ зла́та і сребра́. | Бlгъ мнЁ зак0нъ ќстъ твои1хъ пaче тhсzщъ злaта и3 сребрA. |
|
1001
|
1001
|
| Сла́ва: | Слaва: |
|
73
|
73
|
| Ру́це Твої́ сотвори́сті м'я і созда́сті м'я; вразуми́ м'я, і научу́ся за́повідем Твої́м. | Рyце твои2 сотвори1стэ мS и3 создaстэ мS: вразуми1 мz, и3 научyсz зaповэдемъ твои6мъ. |
|
74
|
74
|
| Боя́щіїся Тебе́ у́зрять м'я і возвеселя́ться, я́ко на словеса́ Твоя́ упова́х. | Боsщіисz тебє2 ќзрzтъ мS и3 возвеселsтсz, ћкw на словесA тво‰ ўповaхъ. |
|
75
|
75
|
| Разумі́х, Го́споди, я́ко пра́вда судьби́ Твоя́, і воі́стину смири́л м'я єси́. | Разумёхъ, гDи, ћкw прaвда судбы6 тво‰, и3 вои1стинну смири1лъ мS є3си2. |
|
76
|
76
|
| Бу́ди же ми́лость Твоя́, да уті́шить м'я, по словесі́ Твоєму́ рабу́ Твоєму́; | Бyди же млcть твоS, да ўтёшитъ мS, по словеси2 твоемY рабY твоемY: |
|
77
|
77
|
| да при́йдуть мні щедро́ти Твоя́, і жив бу́ду, я́ко зако́н Твой поуче́ніє моє́ єсть. | да пріи1дутъ мнЁ щедрHты тво‰, и3 жи1въ бyду, ћкw зак0нъ тв0й поучeніе моE є4сть. |
|
78
|
78
|
| Да постидя́ться го́рдії, я́ко непра́ведно беззако́нноваша на м'я; аз же поглумлю́ся [размишля́ти бу́ду] в за́повідех Твої́х. | Да постыдsтсz г0рдіи, ћкw непрaведнw беззак0нноваша на мS: ѓзъ же поглумлю1сz [размышлsти бyду] въ зaповэдехъ твои1хъ. |
|
79
|
79
|
| Да обратя́ть м'я боя́щіїся Тебе́ і ві́дящії свиді́нія Твоя́. | Да њбратsтъ мS боsщіисz тебє2 и3 вёдzщіи свидBніz тво‰. |
|
80
|
80
|
| Бу́ди се́рдце моє́ непоро́чно во оправда́ніїх Твої́х, я́ко да не постижу́ся. | Бyди сeрдце моE непор0чно во њправдaніихъ твои1хъ, ћкw да не постыжyсz. |
|
81
|
81
|
| Ізчеза́єть во спасе́ніє Твоє́ душа́ моя́, на словеса́ Твоя́ упова́х; | И#зчезaетъ во спcніе твоE душA моS, на словесA тво‰ ўповaхъ: |
|
82
|
82
|
| ізчезо́ша о́чі мої́ в сло́во Твоє́, глаго́люще: когда́ уті́шиши м'я? | и3зчез0ша џчи мои2 въ сл0во твоE, глаг0люще: когдA ўтёшиши мS; |
|
83
|
83
|
| зане́ бих я́ко міх на сла́ні; оправда́ній Твої́х не заби́х. | занE бhхъ ћкw мёхъ на слaнэ: њправдaній твои1хъ не забhхъ. |
|
84
|
84
|
| Коли́ко єсть дній раба́ Твоєго́? Когда́ сотвори́ши мі от гоня́щих м'я суд? | Коли1кw є4сть днjй рабA твоегw2; когдA сотвори1ши ми2 t гонsщихъ мS сyдъ; |
|
85
|
85
|
| Пові́даша мні законопресту́пници глумле́нія, но не я́ко зако́н Твой, Го́споди. | Повёдаша мнЁ законопрест{пницы глумлє1ніz, но не ћкw зак0нъ тв0й, гDи. |
|
86
|
86
|
| Вся за́повіді Твоя́ — і́стина; непра́ведно погна́ша м'я, помози́ мі. | Вс‰ зaпwвэди тво‰ и4стина: непрaведнw погнaша мS, помози1 ми. |
|
87
|
87
|
| Вма́лі не сконча́ша мене́ на землі́; аз же не оста́вих за́повідій Твої́х. | Вмaлэ не скончaша менE на земли2: ѓзъ же не њстaвихъ зaповэдій твои1хъ. |
|
88
|
88
|
| По ми́лості Твоє́й живи́ м'я, і сохраню́ свиді́нія уст Твої́х. | По млcти твоeй живи1 мz, и3 сохраню2 свидBніz ќстъ твои1хъ. |
|
89
|
89
|
| Во вік, Го́споди, сло́во Твоє́ пребива́єть на небесі́. | Во вёкъ, гDи, сл0во твоE пребывaетъ на нб7си2. |
|
90
|
90
|
| В род і род і́стина Твоя́; основа́л єси́ зе́млю, і пребива́єть. | Въ р0дъ и3 р0дъ и4стина твоS: њсновaлъ є3си2 зeмлю, и3 пребывaетъ. |
|
91
|
91
|
| Учине́нієм Твої́м пребива́єть день; я́ко вся́чеськая рабо́тна Тебі́. | Ўчинeніемъ твои1мъ пребывaетъ дeнь: ћкw всsчєскаz рабHтна тебЁ. |
|
92
|
92
|
| Я́ко а́ще би не зако́н Твой поуче́ніє моє́ бил, тогда́ у́бо поги́бл бих во смире́нії моє́м; | Ћкw ѓще бы не зак0нъ тв0й поучeніе моE бhлъ, тогдA ќбw поги1блъ бhхъ во смирeніи моeмъ: |
|
93
|
93
|
| во вік не забу́ду оправда́ній Твої́х, я́ко в них оживи́л м'я єси́. | во вёкъ не забyду њправдaній твои1хъ, ћкw въ ни1хъ њживи1лъ мS є3си2. |
|
94
|
94
|
| Твой єсьм аз, спаси́ м'я; я́ко оправда́ній Твої́х взиска́х. | Тв0й є4смь ѓзъ, сп7си1 мz: ћкw њправдaній твои1хъ взыскaхъ. |
|
95
|
95
|
| Мене́ жда́ша грі́шници погуби́ти м'я; свиді́нія Твоя́ разумі́х. | МенE ждaша грBшницы погуби1ти мS: свидBніz тво‰ разумёхъ. |
|
96
|
96
|
| Вся́кия кончи́ни ви́діх коне́ць; широка́ за́повідь Твоя́ зіло́. | Всsкіz кончи1ны ви1дэхъ конeцъ: широкA зaповэдь твоS ѕэлw2. |
|
97
|
97
|
| Коль возлюби́х зако́н Твой, Го́споди; весь день поуче́ніє моє́ єсть. | К0ль возлюби1хъ зак0нъ тв0й, гDи: вeсь дeнь поучeніе моE є4сть. |
|
98
|
98
|
| па́че враг мої́х умудри́л м'я єси́ за́повідію Твоє́ю, я́ко в вік моя́ єсть. | Пaче вр†гъ мои1хъ ўмудри1лъ мS є3си2 зaповэдію твоeю, ћкw въ вёкъ моS є4сть. |
|
99
|
99
|
| па́че всіх уча́щих м'я разумі́х, я́ко свиді́нія Твоя́ поуче́ніє моє́ єсть. | Пaче всёхъ ўчaщихъ мS разумёхъ, ћкw свидBніz тво‰ поучeніе моE є4сть. |
|
100
|
100
|
| па́че ста́рець разумі́х, я́ко за́повіді Твоя́ взиска́х. | Пaче стaрєцъ разумёхъ, ћкw зaпwвэди тво‰ взыскaхъ. |
|
101
|
101
|
| От вся́каго путі́ лука́ва возбрани́х нога́м мої́м, я́ко да сохраню́ словеса́ Твоя́; | T всsкагw пути2 лукaва возбрани1хъ ногaмъ мои6мъ, ћкw да сохраню2 словесA тво‰: |
|
102
|
102
|
| от суде́б Твої́х не уклони́хся, я́ко Ти законоположи́л мі єси́. | t судeбъ твои1хъ не ўклони1хсz, ћкw ты2 законоположи1лъ ми2 є3си2. |
|
103
|
103
|
| Коль сладка́ горта́ні моєму́ словеса́ Твоя́; па́че ме́да усто́м мої́м. | К0ль сладк† гортaни моемY словесA тво‰: пaче мeда ўстHмъ мои6мъ. |
|
104
|
104
|
| От за́повідій Твої́х разумі́х; сего́ ра́ди возненави́діх всяк путь непра́вди. | T зaповэдій твои1хъ разумёхъ: сегw2 рaди возненави1дэхъ всsкъ пyть непрaвды. |
|
105
|
105
|
| Світи́льник нога́ма мої́ма зако́н Твой, і світ стезя́м мої́м. | Свэти1лникъ ногaма мои1ма зак0нъ тв0й, и3 свётъ стезsмъ мои6мъ. |
|
106
|
106
|
| Кля́хся і поста́вих сохрани́ти судьби́ пра́вди Твоєя́. | Клsхсz и3 постaвихъ сохрани1ти судбы6 прaвды твоеS. |
|
107
|
107
|
| Смири́хся до зіла́; Го́споди, живи́ м'я по словесі́ Твоєму́. | Смири1хсz до ѕэлA: гDи, живи1 мz по словеси2 твоемY. |
|
108
|
108
|
| Во́льная уст мої́х благоволи́ же, Го́споди, і судьба́м Твої́м научи́ м'я. | ВHльнаz ќстъ мои1хъ бlговоли1 же, гDи, и3 судбaмъ твои6мъ научи1 мz. |
|
109
|
109
|
| Душа́ моя́ в руку́ Твоє́ю [Алекс.: моє́ю] ви́ну, і зако́на Твоєго́ не заби́х. | ДушA моS въ рукY твоє1ю [Ґлеx.: моє1ю] вhну, и3 зак0на твоегw2 не забhхъ. |
|
110
|
110
|
| Положи́ша грі́шници сіть мні; і от за́повідій Твої́х не заблуди́х. | Положи1ша грBшницы сёть мнЁ: и3 t зaповэдій твои1хъ не заблуди1хъ. |
|
111
|
111
|
| Наслі́довах свиді́нія Твоя́ во вік, я́ко ра́дованіє се́рдця моєго́ суть; | Наслёдовахъ свидBніz тво‰ во вёкъ, ћкw рaдованіе сeрдца моегw2 сyть: |
|
112
|
112
|
| приклони́х се́рдце моє́ сотвори́ти оправда́нія Твоя́ в вік за воздая́ніє. | приклони1хъ сeрдце моE сотвори1ти њправд†ніz тво‰ въ вёкъ за воздаsніе. |
|
113
|
113
|
| Законопресту́пния возненави́діх, зако́н же Твой возлюби́х. | Законопрест{пныz возненави1дэхъ, зак0нъ же тв0й возлюби1хъ. |
|
114
|
114
|
| Помо́щник мой і Засту́пник мой єси́ Ти; на словеса́ Твоя́ упова́х. | Пом0щникъ м0й и3 застyпникъ м0й є3си2 ты2: на словесA тво‰ ўповaхъ. |
|
115
|
115
|
| Уклоні́теся от мене́, лука́внующії, і іспита́ю за́повіді Бо́га моєго́. | Ўклони1тесz t менє2, лукaвнующіи, и3 и3спытaю зaпwвэди бGа моегw2. |
|
116
|
116
|
| Заступи́ м'я по словесі́ Твоєму́, і жив бу́ду; і не посрами́ мене́ от ча́янія моєго́; | Заступи1 мz по словеси2 твоемY, и3 жи1въ бyду: и3 не посрами2 менE t чazніz моегw2: |
|
117
|
117
|
| помози́ мі, і спасу́ся, і поучу́ся во оправда́ніїх Твої́х ви́ну. | помози1 ми, и3 сп7сyсz, и3 поучyсz во њправдaніихъ твои1хъ вhну. |
|
118
|
118
|
| Уничижи́л єси́ вся отступа́ющия от оправда́ній Твої́х; я́ко непра́ведно помишле́ніє їх. | Ўничижи1лъ є3си2 вс‰ tступaющыz t њправдaній твои1хъ: ћкw непрaведно помышлeніе и4хъ. |
|
119
|
119
|
| Преступа́ющия непщева́х вся грі́шния землі́; сего́ ра́ди возлюби́х свиді́нія Твоя́. | Преступaющыz непщевaхъ вс‰ грBшныz земли2: сегw2 рaди возлюби1хъ свидBніz тво‰. |
|
120
|
120
|
| Пригвозди́ стра́ху Твоєму́ пло́ті моя́; от суде́б бо Твої́х убоя́хся. | Пригвозди2 стрaху твоемY плHти мо‰: t судeбъ бо твои1хъ ўбоsхсz. |
|
121
|
121
|
| Сотвори́х суд і пра́вду; не преда́ждь мене́ оби́дящим м'я. | Сотвори1хъ сyдъ и3 прaвду: не предaждь менE њби1дzщымъ мS. |
|
122
|
122
|
| Восприйми́ раба́ Твоєго́ во бла́го, да не оклевета́ють мене́ го́рдії. | Воспріими2 рабA твоего2 во бlго, да не њклеветaютъ менE г0рдіи. |
|
123
|
123
|
| О́чі мої́ ізчезо́сті во спасе́ніє Твоє́ і в сло́во пра́вди Твоєя́; | Џчи мои2 и3зчез0стэ во спcніе твоE и3 въ сл0во прaвды твоеS: |
|
124
|
124
|
| сотвори́ с рабо́м Твої́м по ми́лості Твоє́й і оправда́нієм Твої́м научи́ м'я. | сотвори2 съ раб0мъ твои1мъ по млcти твоeй, и3 њправдaніємъ твои6мъ научи1 мz. |
|
125
|
125
|
| Раб Твой єсьм аз; вразуми́ м'я, і уві́м свиді́нія Твоя́. | Рaбъ тв0й є4смь ѓзъ: вразуми1 мz, и3 ўвёмъ свидBніz тво‰. |
|
126
|
126
|
| Вре́м'я сотвори́ти Го́сподеві; разори́ша зако́н Твой. | Врeмz сотвори1ти гDеви: разори1ша зак0нъ тв0й. |
|
127
|
127
|
| Сего́ ра́ди возлюби́х за́повіді Твоя́ па́че зла́та і топа́зія. | Сегw2 рaди возлюби1хъ зaпwвэди тво‰ пaче злaта и3 топaзіа. |
|
128
|
128
|
| Сего́ ра́ди ко всім за́повідем Твої́м направля́хся, всяк путь непра́вди возненави́діх. | Сегw2 рaди ко всBмъ зaповэдемъ твои6мъ направлsхсz, всsкъ пyть непрaвды возненави1дэхъ. |
|
129
|
129
|
| Ди́вна свиді́нія Твоя́; сего́ ра́ди іспита́ я душа́ моя́. | Ди6вна свидBніz тво‰: сегw2 рaди и3спытA | душA моS. |
|
130
|
130
|
| Явле́ніє слове́с Твої́х просвіща́єть і вразумля́єть младе́нці. | Kвлeніе словeсъ твои1хъ просвэщaетъ и3 вразумлsетъ младeнцы. |
|
131
|
131
|
| Уста́ моя́ отверзо́х і привлеко́х дух, я́ко за́повідій Твої́х жела́х. | ЎстA мо‰ tверз0хъ и3 привлек0хъ дyхъ, ћкw зaповэдій твои1хъ желaхъ. |
|
1002
|
1002
|
| Сла́ва: | Слaва: |
|
132
|
132
|
| При́зри на м'я і поми́луй м'я, по суду́ лю́б’ящих і́м'я Твоє́. | При1зри на мS и3 поми1луй мS, по судY лю1бzщихъ и4мz твоE. |
|
133
|
133
|
| Стопи́ моя́ напра́ви по словесі́ Твоєму́, і да не облада́єть мно́ю вся́коє беззако́ніє; | Стwпы2 мо‰ напрaви по словеси2 твоемY, и3 да не њбладaетъ мн0ю всsкое беззак0ніе: |
|
134
|
134
|
| ізба́ви м'я от клевети́ челові́чеськия, і сохраню́ за́повіді Твоя́. | и3збaви мS t клеветы2 человёческіz, и3 сохраню2 зaпwвэди тво‰. |
|
135
|
135
|
| Лице́ Твоє́ просвіти́ на раба́ Твоєго́ і научи́ м'я оправда́нієм Твої́м. | ЛицE твоE просвэти2 на рабA твоего2 и3 научи1 мz њправдaніємъ твои6мъ. |
|
136
|
136
|
| Ісхо́дища водна́я ізведо́сті о́чі мої́, поне́же не сохрани́х зако́на Твоєго́. | И#схHдища водн†z и3звед0стэ џчи мои2, понeже не сохрани1хъ зак0на твоегw2. |
|
137
|
137
|
| Пра́веден єси́, Го́споди, і пра́ві суди́ Твої́; | Првdнъ є3си2, гDи, и3 прaви суди2 твои2: |
|
138
|
138
|
| запові́дал єси́ пра́вду свиді́нія Твоя́, і і́стину зіло́. | заповёдалъ є3си2 прaвду свидBніz тво‰, и3 и4стину ѕэлw2. |
|
139
|
139
|
| Іста́яла м'я єсть ре́вность Твоя́, я́ко заби́ша словеса́ Твоя́ вразі́ мої́. | И#стazла мS є4сть рeвность твоS: ћкw забhша словесA тво‰ врази2 мои2. |
|
140
|
140
|
| Разжже́но сло́во Твоє́ зіло́, і раб Твой возлюби́ є. | Разжжeно сл0во твоE ѕэлw2, и3 рaбъ тв0й возлюби2 є5. |
|
141
|
141
|
| Юні́йшій аз єсьм і унічиже́н; оправда́ній Твої́х не заби́х. | Ю#нёйшій ѓзъ є4смь и3 ўничижeнъ: њправдaній твои1хъ не забhхъ. |
|
142
|
142
|
| Пра́вда Твоя́ — пра́вда во вік, і зако́н Твой — і́стина. | Прaвда твоS прaвда во вёкъ, и3 зак0нъ тв0й и4стина. |
|
143
|
143
|
| Ско́рбі і ну́жди обріто́ша м'я; за́повіді Твоя́ — поуче́ніє моє́. | СкHрби и3 нyжди њбрэт0ша мS: зaпwвэди тво‰ поучeніе моE. |
|
144
|
144
|
| Пра́вда свиді́нія Твоя́ — в вік; вразуми́ м'я, і жив бу́ду. | Прaвда свидBніz тво‰ въ вёкъ: вразуми1 мz, и3 жи1въ бyду. |
|
145
|
145
|
| Воззва́х всім се́рдцем мої́м, усли́ши м'я, Го́споди; оправда́нія Твоя́ взищу́. | Воззвaхъ всёмъ сeрдцемъ мои1мъ, ўслhши мS, гDи: њправд†ніz тво‰ взыщY. |
|
146
|
146
|
| Воззва́х Ті, спаси́ м'я, і сохраню́ свиді́нія Твоя́. | Воззвaхъ ти2, сп7си1 мz, и3 сохраню2 свидBніz тво‰. |
|
147
|
147
|
| Предвари́х в безго́дії і воззва́х; на словеса́ Твоя́ упова́х. | Предвари1хъ въ безг0діи и3 воззвaхъ: на словесA тво‰ ўповaхъ. |
|
148
|
148
|
| Предвари́сті о́чі мої́ ко у́тру поучи́тися словесе́м Твої́м. | Предвари1стэ џчи мои2 ко ќтру, поучи1тисz словесє1мъ твои6мъ. |
|
149
|
149
|
| Глас мой усли́ши, Го́споди, по ми́лості Твоє́й; по судьбі́ Твоє́й живи́ м'я. | Глaсъ м0й ўслhши, гDи, по млcти твоeй: по судбЁ твоeй живи1 мz. |
|
150
|
150
|
| Прибли́жишася гоня́щії м'я беззако́нієм; от зако́на же Твоєго́ удали́шася. | Прибли1жишасz гонsщіи мS беззак0ніемъ: t зак0на же твоегw2 ўдали1шасz. |
|
151
|
151
|
| Близ єси́ Ти, Го́споди, і всі путіє́ Твої́ — і́стина. | Бли1з8 є3си2 ты2, гDи, и3 вси2 путіE твои2 и4стина. |
|
152
|
152
|
| Іспе́рва позна́х от свиді́ній Твої́х, я́ко в вік основа́л я єси́. | И#спeрва познaхъ t свидёній твои1хъ, ћкw въ вёкъ њсновaлъ | є3си2. |
|
153
|
153
|
| Виждь смире́ніє моє́ і ізми́ м'я, я́ко зако́на Твоєго́ не заби́х. | Ви1ждь смирeніе моE и3 и3зми1 мz: ћкw зак0на твоегw2 не забhхъ. |
|
154
|
154
|
| Суди́ суд мой і ізба́ви м'я; словесе́ ра́ди Твоєго́ живи́ м'я. | Суди2 сyдъ м0й и3 и3збaви мS: словесE рaди твоегw2 живи1 мz. |
|
155
|
155
|
| Дале́че от грі́шник спасе́ніє, я́ко оправда́ній Твої́х не взиска́ша. | Далeче t грBшникъ спcніе, ћкw њправдaній твои1хъ не взыскaша. |
|
156
|
156
|
| Щедро́ти Твоя́ мно́гі, Го́споди; по судьбі́ Твоє́й живи́ м'я. | ЩедрHты тво‰ мнHги, гDи: по судбЁ твоeй живи1 мz. |
|
157
|
157
|
| Мно́зі ізгоня́щії м'я і стужа́ющії мі; от свиді́ній Твої́х не уклони́хся. | Мн0зи и3згонsщіи мS и3 стужaющіи ми2: t свидёній твои1хъ не ўклони1хсz. |
|
158
|
158
|
| Ви́діх неразуміва́ющия і іста́ях, я́ко слове́с Твої́х не сохрани́ша. | Ви1дэхъ неразумэвaющыz и3 и3стazхъ: ћкw словeсъ твои1хъ не сохрани1ша. |
|
159
|
159
|
| Виждь, я́ко за́повіді Твоя́ возлюби́х; Го́споди, по ми́лості Твоє́й живи́ м'я. | Ви1ждь, ћкw зaпwвэди тво‰ возлюби1хъ: гDи, по млcти твоeй живи1 мz. |
|
160
|
160
|
| Нача́ло слове́с Твої́х — і́стина, і во вік вся судьби́ пра́вди Твоєя́. | Начaло словeсъ твои1хъ и4стина, и3 во вёкъ вс‰ судбы6 прaвды твоеS. |
|
161
|
161
|
| Кня́зі погна́ша м'я ту́не; і от слове́с Твої́х убоя́ся се́рдце моє́. | Кн‰зи погнaша мS тyне: и3 t словeсъ твои1хъ ўбоsсz сeрдце моE. |
|
162
|
162
|
| Возра́дуюся аз о словесі́х Твої́х, я́ко обріта́яй кори́сть мно́гу. | Возрaдуюсz ѓзъ њ словесёхъ твои1хъ, ћкw њбрэтazй корhсть мн0гу. |
|
163
|
163
|
| Непра́вду возненави́діх і омерзи́х; зако́н же Твой возлюби́х. | Непрaвду возненави1дэхъ и3 њмерзи1хъ: зак0нъ же тв0й возлюби1хъ. |
|
164
|
164
|
| Седмери́цею днем хвали́х Тя о судьба́х пра́вди Твоєя́. | Седмери1цею днeмъ хвали1хъ тS њ судбaхъ прaвды твоеS. |
|
165
|
165
|
| Мир мног лю́б'ящим зако́н Твой, і ність їм собла́зна. | Ми1ръ мн0гъ лю1бzщымъ зак0нъ тв0й, и3 нёсть и5мъ соблaзна. |
|
166
|
166
|
| Ча́ях спаcе́нія Твоєго́, Го́споди, і за́повіді Твоя́ возлюби́х. | Чazхъ спcніz твоегw2, гDи, и3 зaпwвэди тво‰ возлюби1хъ. |
|
167
|
167
|
| Сохрани́ душа́ моя́ свиді́нія Твоя́ і возлюби́ я зіло́. | Сохрани2 душA моS свидBніz тво‰ и3 возлюби2 | ѕэлw2. |
|
168
|
168
|
| Сохрани́х за́повіді Твоя́ і свиді́нія Твоя́, я́ко всі путіє́ мої́ пред Тобо́ю, Го́споди. | Сохрани1хъ зaпwвэди тво‰ и3 свидBніz тво‰, ћкw вси2 путіE мои2 пред8 тоб0ю, гDи. |
|
169
|
169
|
| Да прибли́житься моле́ніє моє́ пред Тя, Го́споди; по словесі́ Твоєму́ вразуми́ м'я. | Да прибли1житсz молeніе моE пред8 тS, гDи: по словеси2 твоемY вразуми1 мz. |
|
170
|
170
|
| Да вни́деть проше́ніє моє́ пред Тя; Го́споди, по словесі́ Твоєму́ ізба́ви м'я. | Да вни1детъ прошeніе моE пред8 тS: гDи, по словеси2 твоемY и3збaви мS. |
|
171
|
171
|
| Отри́гнуть устні́ мої́ пі́ніє, єгда́ научи́ши м'я оправда́нієм Твої́м. | Tрhгнутъ ўстнЁ мои2 пёніе, є3гдA научи1ши мS њправдaніємъ твои6мъ. |
|
172
|
172
|
| Провіща́єть язи́к мой словеса́ Твоя́, я́ко вся за́повіді Твоя́ — пра́вда. | Провэщaетъ љзhкъ м0й словесA тво‰, ћкw вс‰ зaпwвэди тво‰ прaвда. |
|
173
|
173
|
| Да бу́деть рука́ Твоя́ є́же спасти́ м'я, я́ко за́повіді Твоя́ ізво́лих. | Да бyдетъ рукA твоS є4же спcти1 мz, ћкw зaпwвэди тво‰ и3зв0лихъ. |
|
174
|
174
|
| Возжела́х спасе́ніє Твоє́, Го́споди, і зако́н Твой поуче́ніє моє́ єсть. | Возжелaхъ спcніе твоE, гDи, и3 зак0нъ тв0й поучeніе моE є4сть. |
|
175
|
175
|
| Жива́ бу́деть душа́ моя́ і восхва́лить Тя; і судьби́ Твоя́ помо́гуть мні. | ЖивA бyдетъ душA моS и3 восхвaлитъ тS: и3 судбы6 тво‰ пом0гутъ мнЁ. |
|
176
|
176
|
|
Заблуди́х, я́ко овча́ поги́бшеє; взищи́ раба́ Твоєго́, я́ко за́повідій Твої́х не заби́х. |
Заблуди1хъ ћкw nвчA поги1бшее: взыщи2 рабA твоего2, ћкw зaповэдій твои1хъ не забhхъ. |
|
1003
|
1003
|
|
Сла́ва: |
Слaва: |
