Порівняти Біблія церковнослов'янською з Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) - Петра <япсао clаяя="оо-cя">1</япсао>-е

ПетрA 1-е	Перше соборне послання святого апостола Петра

Главa №	Глава 1

1	1
(За? н7}.) Пeтръ, ґпcлъ ї}съ хrт0въ, и3збр†ннымъ пришeлцємъ разсёzніz п0нта, галатjи, каппадокjи, ґсjи и3 віfmнjи,	Петро, апостол Ісуса Христа, пришельцям, розсіяним у Понті, Галатії, Каппадокії, Асії й Вифинії,
2	2
по прозрёнію бGа nц7A, во с™hни д¦а, въ послушaніе и3 кроплeніе кр0ве ї}съ хrт0вы: блгdть вaмъ и3 ми1ръ да ўмн0житсz.	обраним, за передбаченням Бога Отця і освяченням Духа, на послушання і окроплення Кров’ю Ісуса Христа: благодать вам і мир нехай примножаться.
3	3
(За?.) Блгcвeнъ бGъ и3 nц7ъ гDа нaшегw ї}са хrтA, и4же по мн0зей своeй млcти порождeй нaсъ во ўповaніе жи1во воскrніемъ ї}съ хrт0вымъ t мeртвыхъ,	Благословен Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, Який з великої Своєї милости відродив нас воскресінням Ісуса Христа з мертвих для живого уповання‚
4	4
въ наслёдіе нетлённо и3 несквeрно и3 неувzдaемо, соблюдeно на нб7сёхъ вaсъ рaди,	для спадщини нетлінної, чистої, нев’янучої, яка зберігається на небесах для вас,
5	5
и5же си1лою б9іею соблюдaеми є3стE чрез8 вёру, во спcніе гот0вое kви1тисz во врeмz послёднее.	яких сила Божа через віру охороняє для спасіння, що готове відкритися в останній час.
6	6
Њ нeмже рaдуйтесz, мaлw нн7э, ѓще лёпо є4сть, приск0рбни бhвше въ разли1чныхъ напaстэхъ:	Цьому радійте, посумувавши тепер трохи, якщо треба, від різних спокус,
7	7
да и3скушeніе вaшеz вёры многочестнёйше злaта ги1бнуща, nгнeмъ же и3скушeна, њбрsщетсz въ похвалY и3 чeсть и3 слaву, во tкровeніи ї}съ хrт0вэ,	щоб випробувана віра ваша виявилася коштовнішою за золото, що гине, хоч і очищається вогнем, на похвалу і честь і славу під час об’явлення Ісуса Христа,
8	8
є3г0же не ви1дэвше лю1бите, (и3) на нег0же нн7э не зрsще, вёрующе же, рaдуетесz рaдостію неизглаг0ланною и3 прослaвленною,	Якого, не бачивши, любите, і в Якого віруєте, хоч донині не бачили, і радієте радістю невимовною і преславною,
9	9
пріeмлюще кончи1ну вёрэ вaшей, спcніе душaмъ:	досягаючи, нарешті, вірою вашою спасіння душ.
10	10
њ нeмже спcніи взыскaша и3 и3спытaша прbр0цы, и5же њ вaшей блгdти прорек0ша,	Цього-то спасіння стосувалися шукання і дослідження пророків, які провіщали про визначену вам благодать,
11	11
и3спытaюще, въ каково2 и3ли2 въ к0е врeмz kвлsше въ ни1хъ д¦ъ хrт0въ, прeжде свидётелствуz њ хrт0выхъ стrтeхъ, и3 њ слaвахъ, ±же по си1хъ:	досліджуючи, на котрий чи на який час указував сущий в них Дух Христа, провіщаючи спочатку Христові страждання і наступну за ними славу.
12	12
и5мже tкрhсz, ћкw не и5мъ самBмъ, но нaмъ служaху сі‰, ±же нн7э возвэсти1шасz вaмъ благовэствовaвшими вaмъ д¦омъ с™hмъ п0сланнымъ съ нб7сE, въ нsже желaютъ ѓгGли прини1кнути.	Їм же було відкрито, що не їм самим, а нам служило те, що нині проповідане вам Духом Святим через благовісників, посланих із неба, у що бажають проникнути ангели.
13	13
(За?.) Тёмже, (возлю1бленніи,) препоsсавше чрeсла помышлeніz вaшегw, трезвsщесz, совершeннэ ўповaйте на приноси1мую вaмъ блгdть tкровeніемъ ї}съ хrт0вымъ.	Тому, улюблені, підперезавши стегна розуму вашого, пильнуючи, майте досконалу надію на благодать, що подається вам у явленні Ісуса Христа.
14	14
Ћкw ч†да послушaніz, не преwбразyющесz пeрвыми невёдэніz вaшего похотBніи,	Як слухняні діти, не потурайте похотям, що були в час вашого невідання,
15	15
но по звaвшему вы2 с™0му, и3 сaми с™и во всeмъ житіи2 бyдите.	але, за прикладом Святого, Який покликав вас, і самі будьте святі в усіх вчинках.
16	16
ЗанE пи1сано є4сть: с™и бyдите, ћкw ѓзъ с™ъ є4смь.	Бо написано: «Будьте святі — Я бо святий».
17	17
И# ѓще nц7A назывaете нелицемёрнw судsща комyждо по дёлу, со стрaхомъ житіS вaшегw врeмz жи1телствуйте,	І якщо ви називаєте Отцем того, Який, не зважаючи на особу, судить кожного по ділах, то зі страхом проводьте час мандрування вашого,
18	18
вёдzще, ћкw не и3стлённымъ сребр0мъ и3ли2 злaтомъ и3збaвистесz t сyетнагw вaшегw житіS nтцы6 прeданнагw,	знаючи, що не тлінним сріблом або золотом визволені ви від суєтного життя, переданого вам від батьків,
19	19
но чтcн0ю кр0вію ћкw ѓгнца непор0чна и3 пречcта хrтA,	а дорогоцінною Кров’ю Христа, як непорочного і чистого Агнця,
20	20
пред8увёдэна ќбw прeжде сложeніz мjра, ћвльшасz же въ послBднzz лBта вaсъ рaди,	призначеного ще раніше створення світу, але явленого останнім часом для вас,
21	21
и5же є3гw2 рaди вёруете въ бGа воздви1гшаго є3го2 и3з8 мeртвыхъ и3 слaву є3мY дaвша, ћкw да вёра вaша и3 ўповaніе бyдетъ на бGа.	що увірували через Hього в Бога, Який воскресив Його з мертвих і дав Йому славу, щоб ви мали віру і уповання на Бога.
22	22
Дyшы вaшz њчи1стивше въ послушaніи и4стины д¦омъ, въ братолю1біе нелицемёрно, t чи1ста сeрдца дрyгъ дрyга люби1те прилёжнw,	Послухом істині через Духа, очистивши душі ваші для нелицемірного братолюбства, постійно любіть один одного від чистого серця,
23	23
порождeни не t сёмене и3стлённа, но неистлённа, сл0вомъ живaгw бGа и3 пребывaюща во вёки.	як відроджені не від тлінного насіння, а від нетлінного, від Слова Бога Живого, Який перебуває повік.
24	24
ЗанE всsка пл0ть ћкw травA, и3 всsка слaва человёча ћкw цвётъ трaвный: и4зсше травA, и3 цвётъ є3S tпадE:	Бо всяка плоть як трава, і всяка слава людська як цвіт на травi; як засохне трава, і цвіт її одпаде;
25	25
гlг0лъ же гDнь пребывaетъ во вёки. Сe же є4сть гlг0лъ благовэствовaнный въ вaсъ.	Слово ж Господнє перебуває повік; а це є те Слово, яке проповідане вам.
Главa в7	Глава 2

1	1
Tл0жше u5бо всsку ѕл0бу и3 всsку лeсть и3 лицемёріе и3 зaвисть и3 вс‰ клевєты6,	Отже, відклавши всяку злобу, і всяке лукавство, і лицемірство, і заздрість, і всяке лихослів’я,
2	2
ћкw новорождeни младeнцы, словeсное и3 нелeстное млeко возлюби1те, ћкw да њ нeмъ возрастeте во сп7сeніе:	як новонароджені немовлята, полюбіть чисте словесне молоко, щоб від нього вирости вам на спасіння;
3	3
понeже вкуси1сте, ћкw бlгъ гDь.	бо ви пізнали, що благий Господь.
4	4
Къ немyже приходsще, кaмени жи1ву, t человBкъ ќбw ўничижeну, t бGа же и3збрaну, чтcну,	Приступаючи до Hього, каменя живого, людьми відкинутого, а Богом обраного, коштовного,
5	5
и3 сaми ћкw кaменіе жи1во зижди1тесz во хрaмъ д¦0венъ, с™и1телство с™о, возноси1ти жє1ртвы д¦Hвны, бlгопрі‰тны бGови ї}съ хrт0мъ.	і самі, мов живе каміння, будуйте з себе дім духовний, святе священство, щоб приносити духовні жертви, приємні Богові, через Ісуса Христа.
6	6
ЗанE пи1сано є4сть въ писaніи: сE полагaю въ сіHнэ кaмень краеуг0ленъ, и3збрaнъ, чтcенъ: и3 вёруzй в0нь не постыди1тсz.	Бо сказано в Писанні: «Ось Я кладу в Сионі камінь наріжний, обраний, дорогоцінний; і віруючий у Hього не осоромиться».
7	7
Вaмъ u5бо чeсть вёрующымъ, ґ проти1вzщымсz кaмень, є3гHже небрег0ша зи1ждущіи, сeй бhсть во главY ќгла, и3 кaмень претыкaніz и3 кaмень соблaзна:	Отже, Він для вас, віруючих, коштовність, а для невіруючих камінь, який відкинули будівничі, але який став наріжним каменем, каменем спотикання і каменем спокуси,
8	8
њ нeмже и3 претыкaютсz сл0ву противлsющіисz, на нeже и3 положeни бhша.	об який вони спотикаються, не підкоряючись слову, на що вони й призначені були.
9	9
Вh же р0дъ и3збрaнъ, цaрское свzщeніе, kзhкъ с™ъ, лю1діе њбновлeніz, ћкw да добродётєли возвэститE и3з8 тмы2 вaсъ призвaвшагw въ чyдный св0й свётъ:	А ви — рід обраний, царствене священство, народ святий, люди відновлення, поставлені для того, щоб сповіщати чесноти Того, Хто покликав вас із темряви у чудове Своє світло;
10	10
и5же и3ногдA не лю1діе, нн7э же лю1діе б9іи: и5же не поми1ловани, нн7э же поми1ловани бhсте.	колись не народ, а нині народ Божий; колись непомилувані, а нині помилувані.
11	11
(За?.) Возлю1бленніи, молю2 ћкw пришeлцєвъ и3 стрaнникwвъ, њгребaтисz t плотски1хъ похотeй, ±же вою1ютъ на дyшу,	Улюблені! Прошу вас, як пришельців і подорожніх, сторонитися тілесних похотей, які повстають проти душі,
12	12
житіE вaше и3мyще добро2 во kзhцэхъ, да њ нeмже клевeщутъ вaсъ ѓки ѕлодёєвъ, t д0брыхъ дёлъ ви1дэвше, прослaвzтъ бGа въ дeнь посэщeніz.	і провадити доброчесне життя ваше між язичниками, щоб вони за те, що лихословлять на вас, як злочинців, побачивши добрі діла ваші, прославили Бога в день відвідання.
13	13
Повини1тесz u5бо всsкому человёчу создaнію [начaлству] гDа рaди: ѓще царю2, ћкw преwбладaющу:	Отже, будьте покірні всякому людському начальству заради Господа: чи царевi‚ як верховній владі,
14	14
ѓще ли же кнzзє1мъ, ћкw t негw2 пHсланнымъ, во tмщeніе ќбw ѕлодёємъ, въ похвалy же бlготв0рцємъ.	чи правителям‚ як від Hього посланим для покарання злочинців і для похвали тим, хто робить добро, —
15	15
Ћкw тaкw є4сть в0лz б9іz, благотворsщымъ њбуздовaти безyмныхъ человBкъ невёжство:	бо така є воля Божа, щоб ми, роблячи добро, закривали вуста неуцтву нерозумних людей, —
16	16
ћкw своб0дни, ґ не ћкw прикровeніе и3мyще ѕл0бы своб0ду, но ћкw раби2 б9іи.	як вільні, не як ті, хто використовує свободу для прикриття зла, але як раби Божі.
17	17
Всёхъ почитaйте, брaтство возлюби1те, бGа б0йтесz, царS чти1те.	Усіх шануйте, братство любіть, Бога бійтеся, царя поважайте.
18	18
Раби2, повинyйтесz во всsцэмъ стрaсэ владhкамъ, не т0кмw благи6мъ и3 крHткимъ, но и3 стропти6вымъ.	Слуги, коріться з усяким страхом господарям, не тільки добрим і лагідним, але й суворим,
19	19
Сe бо є4сть ўг0дно пред8 бGомъ, ѓще с0вэсти рaди б9іz терпи1тъ кто2 скHрби, страждA без8 прaвды.	бо те угодне Богові, коли хто, думаючи про Бога, терпить скорботи, страждаючи несправедливо.
20	20
Кaz бо похвалA, ѓще согрэшaюще мyчими терпитE; Но ѓще добро2 творsще и3 стрaждуще терпитE, сіE ўг0дно пред8 бGомъ,	Бо яка похвала, якщо ви терпите, коли вас б’ють за провини? А якщо, роблячи добро і страждаючи, ви терпите, це угодно Богові.
21	21
на сіe бо и3 звaни бhсте: (За? н7f7.) занE и3 хrт0съ пострадA по нaсъ, нaмъ њстaвль w4бразъ, да послёдуемъ стопaмъ є3гw2:	Бо ви до цього покликані: тому що і Христос постраждав за нас, залишивши нам приклад, щоб ми йшли по слідах Його.
22	22
и4же грэхA не сотвори2, ни њбрётесz лeсть во ўстёхъ є3гw2:	Він не вчинив ніякого гріха, і не було лукавства в устах Його.
23	23
и4же ўкарsемь проти1ву не ўкарsше, страждA не прещaше, предаsше же судsщему првdнw:	Коли Його лихословили, Він не лихословив взаємно; страждаючи, не погрожував, а передавав те Судді Праведному.
24	24
и4же грэхи2 нашS сaмъ вознесE на тёлэ своeмъ на дрeво, да t грBхъ и3збhвше, прaвдою поживeмъ: є3гHже ћзвою и3сцэлёсте.	Він гріхи наші Сам возніс тілом Своїм на дерево, щоб ми, звільнившись від гріхів, жили для правди: ранами Його ви зцілилися.
25	25
Бёсте бо ћкw џвцы заблyждшыz (не и3мyщz пaстырz): но возврати1стесz нн7э къ пaстырю и3 посэти1телю дyшъ вaшихъ.	Бо ви були, як вівці заблукалі, що не мають пастиря, але нині повернулись до Пастиря і Охоронця душ ваших.
Главa G	Глава 3

1	1
Тaкожде же и3 жєны2, повинyющzсz свои6мъ мужє1мъ, да и3 ѓще нёцыи не повинyютсz сл0ву, жeнскимъ житіeмъ без8 сл0ва плэнeни бyдутъ,	Також і ви, жінки, будьте покірні своїм чоловікам, щоб деякі з них, які хоч і не підкоряються слову, життям своїх жінок без слова приєднувались,
2	2
ви1дэвше є4же со стрaхомъ чи1сто житіE вaше.	коли побачать ваше чисте, богобоязне життя.
3	3
И%мже да бyдетъ не внёшнzz, плетeніz вл†съ и3 њбложeніz злaта, и3ли2 њдэsніz ри1зъ, лёпота,	Hехай буде прикрасою вашою не зовнішнє — заплітання волосся, золоте вбрання або нарядність в одязі,
4	4
но потаeный сeрдца человёкъ, въ неистлёніи кр0ткагw и3 молчали1вагw дyха, є4же є4сть пред8 бGомъ многоцённо.	а потаємна людина серця в нетлінній красі лагідного і мовчазного духу, що дорогоцінне перед Богом.
5	5
Тaкw бо и3ногдA и3 с™ы6z жены2, ўповaющыz на бGа, ўкрашaху себE, повинyющzсz свои6мъ мужє1мъ:	Так колись і святі жінки, покладаючи надію на Бога, прикрашали себе, підкоряючись своїм чоловікам.
6	6
ћкоже сaрра послyшаше ґвраaма, господи1на того2 зовyщи: є3sже бhсте ч†да, благотворsщz и3 не боsщzсz ни є3ди1нагw стрaха.	Так Сарра підкорялась Авраамові, називаючи його господарем. Ви — діти її, якщо робите добро і не лякаєтесь ніякого страху.
7	7
Мyжіе тaкожде, вкyпэ живyще со свои1ми женaми по рaзуму, ћкw немощнёйшу сосyду жeнскому воздаю1ще чeсть, ћкw и3 снаслBдницы блгdтныz жи1зни, во є4же не прекращaтисz моли1твамъ вaшымъ.	Також і ви, чоловіки, поводьтеся розсудливо з жінками, як немічному сосуду, віддаючи їм честь‚ як співспадкоємницям благодатного життя, щоб не було вам перешкод у молитвах.
8	8
Конeцъ же, вси2 є3диномyдрени бyдите, ми1лостиви, братолю1бцы, (милосeрдни,) благоутр0бни, мудролю1бцы, смиреномyдри:	І нарешті, будьте всі однодумні, милостиві, братолюбні, милосердні, дружелюбні, смиренномудрi;
9	9
не воздаю1ще ѕлA за ѕло2, и3ли2 досаждeніz за досаждeніе: супроти1вное же, благословsще, вёдzще, ћкw на сE звaни бhсте, да блгcвeніе наслёдите.	не платіть злом за зло або лихослів’ям за лихослів’я; а, навпаки, благословляйте, знаючи, що ви на це покликані, щоб успадкувати благословення.
10	10
(За? ….) Хотsй бо жив0тъ люби1ти и3 ви1дети дни6 бlги, да ўдержи1тъ љзhкъ св0й t ѕлA, и3 ўстнЁ свои2 є4же не глаг0лати льсти2.	Бо, хто хоче любити життя і бачити добрі дні, той нехай стримує язик свій від зла і вуста свої від лукавих слів;
11	11
Да ўклони1тсz t ѕлA, и3 да сотвори1тъ бlго, да взhщетъ ми1ра и3 да держи1тсz є3гw2:	ухиляйся від зла і твори добро; шукай миру і прагни його,
12	12
занE џчи гDни на првdныz, и3 ќшы є3гw2 въ моли1тву и4хъ, лицe же гDне на творsщыz ѕл†z, є4же потреби1ти и5хъ t земли2.	бо очі Господні звернені до праведних, і вуха Його — до молитви їхньої, а лице Господнє проти тих, хто чинить зло‚ щоб їх винищити із землі.
13	13
И# кто2 њѕл0битъ вaсъ, ѓще бlг0му под0бницы бyдете;	І хто заподіє вам зло, якщо ви будете ревнителями доброго?
14	14
Но ѓще и3 стрaждете прaвды рaди, бlжeни є3стE: стрaха же и4хъ не ўб0йтесz, нижE смущaйтесz.	Але коли ви і страждаєте за правду, ви блаженнi; а страху їхнього не бійтеся і не тривожтеся.
15	15
ГDа же бGа њсвzти1те въ сердцaхъ вaшихъ: гот0ви же пrнw ко tвёту всsкому вопрошaющему вы2 словесE њ вaшемъ ўповaніи, съ кр0тостію и3 стрaхомъ:	Господа Бога святіть у серцях ваших; завжди будьте готові всім, хто домагається від вас звіту про ваше уповання, дати відповідь із лагідністю і благоговінням.
16	16
с0вэсть и3мyще бlгу, да њ нeмже клевeщутъ вaсъ ѓки ѕлодёєвъ, постыдsтсz ѕлосл0вzщіи вaше бlг0е њ хrтЁ житіE.	Майте добру совість, щоб тим самим, за що лихословлять на вас, як злочинців, були осоромлені ті, які ганьблять ваше добре життя в Христі.
17	17
Лyчше бо є4сть бlг0е творsщымъ, ѓще х0щетъ в0лz б9іz, пострадaти, нeжели ѕло2 творsщымъ:	Бо коли на те воля Божа, то краще постраждати за добрі діла, ніж за злi;
18	18
занE и3 хrт0съ є3ди1ною њ грэсёхъ нaшихъ пострадA, првdникъ за непрaведники, да приведeтъ ны2 бGови, ўмерщвлeнъ ќбw бhвъ пlтію, њжи1въ же д¦омъ:	тому що і Христос, щоб привести нас до Бога, один раз постраждав за гріхи наші, Праведник за неправедних, бувши умертвлений тілом, але оживши Духом,
19	19
њ нeмже и3 сyщымъ въ темни1цэ духовHмъ сошeдъ проповёда,	Яким Він і тим духам, що перебували у темниці, зійшовши, проповідав,
20	20
проти1вльшымсz и3ногдA, є3гдA њжидaше б9іе долготерпёніе, во дни6 нHєвы, дёлаему ковчeгу, въ нeмже мaлw, си1рэчь џсмь дyшъ, спас0шасz t воды2.	які колись противилися Божому довготерпінню, що очікувало їх за днів Hоя, коли будувався ковчег, у якому небагато, тобто вісім душ, спаслося від води.
21	21
Е#гHже воwбражeніе нн7э и3 нaсъ сп7сaетъ кRщeніе, не плотскjz tложeніе сквeрны, но с0вэсти бlги вопрошeніе ў бGа, воскrніемъ ї}съ хrт0вымъ,	Так і нас нинi‚ подібно до цього образу, хрещення, не обмивання тілесної нечистоти, а обіцяння Богові доброї совісти, спасає воскресінням Ісуса Христа,
22	22
и4же є4сть њ деснyю бGа, возшeдъ на нб7о, пок0ршымсz є3мY ѓгGлwмъ и3 властeмъ и3 си1ламъ.	Який, зійшовши на небо, перебуває праворуч Бога і Якому скорились ангели, і влади, і сили.
Главa д7	Глава 4

1	1
(За? …№.) ХrтY u5бо пострадaвшу за ны2 пlтію, и3 вы2 въ тy же мhсль воwружи1тесz: занE пострадaвый пл0тію, престA t грэхA,	Отже, як Христос постраждав за нас тілом, так і ви озбройтеся тією самою думкою; бо хто страждає тілом, перестає грішити,
2	2
во є4же не ктомY человёчєскимъ п0хотемъ, но в0ли б9іей пр0чее во пл0ти жи1ти врeмz.	щоб останній час життя в тілі жити вже не за людськими похотями, а за волею Божою.
3	3
Довлёетъ бо вaмъ мимошeдшее врeмz житіS, в0лю kзhческую твори1вшымъ, х0ждшымъ въ нечистотaхъ, въ п0хотехъ, (въ мужел0жствэ, въ скотол0жствэ, въ п0мыслэхъ,) въ піsнствэ, въ козлогласовaніихъ, въ лихоимaніи и3 богомeрзкихъ їдwлослужeніихъ:	Бо досить, що ви в минулому житті виконували волю язичників, перебуваючи в розпусті, похотях‚ мужолозтві, скотолозтві, помислах, пияцтві, безчинному бенкетуванні, хабарництві й богомерзенних ідолослужіннях;
4	4
њ нeмже дивsтсz, не сходsщымсz вaмъ въ т0же блудA разліsніе, хyлzще:	тому вони й дивуються, що ви не берете участи з ними в цій розпусті, і лихословлять на вас.
5	5
и5же воздадsтъ сл0во гот0ву сyщему суди1ти живы6мъ и3 мє1ртвымъ.	Вони дадуть відповідь Тому, Хто має судити живих і мертвих.
6	6
На сe бо и3 мє1ртвымъ бlговэсти1сz, да сyдъ ќбw пріи1мутъ по человёку пл0тію, поживyтъ же по бз7э дyхомъ.	Бо на це і мертвим благовістилося, щоб вони, як люди, прийнявши суд людською плоттю, по-Божому жили духом.
7	7
ВсBмъ же кончи1на прибли1жисz. Ўцэломyдритесz u5бо и3 трезви1тесz въ моли1твахъ.	А втім, близький усьому кінець. Отже, будьте розсудливі і пильнуйте в молитвах.
8	8
Прeжде же всёхъ дрyгъ ко дрyгу люб0вь прилёжну и3мёйте, занE люб0вь покрывaетъ мн0жество грэхHвъ.	Передусім же майте щиру любов один до одного, бо любов покриває безліч гріхів.
9	9
Страннолю1бцы дрyгъ ко дрyгу, без8 роптaніи.	Будьте гостинні один до одного без нарікань.
10	10
Кjйждо ћкоже пріsтъ даровaніе, междY себє2 си1мъ служaще, ћкw д0бріи строи1теліе разли1чныz блгdти б9іz.	Служіть один одному, кожен тим даром, який прийняв, як добрі домоправителі різноманітної благодаті Божої.
11	11
Ѓще кто2 глаг0летъ, ћкw словесA б9іz: ѓще кто2 слyжитъ, ћкw t крёпости, ю4же подаeтъ бGъ: да њ всeмъ слaвитсz бGъ ї}съ хrт0мъ, є3мyже є4сть слaва и3 держaва во вёки вэкHвъ. Ґми1нь.	Чи говорить хто, говори як слова Божi; чи хто служить, служи по силі, яку дає Бог, щоб у всьому прославлявся Бог Ісусом Христом. Йому ж слава і влада на віки віків. Амінь.
12	12
(За? …в7.) Возлю1бленніи, не диви1тесz є4же въ вaсъ раждежeнію ко и3скушeнію вaмъ бывaему, ћкw чyжду вaмъ случaющусz:	Улюблені! Вогняної спокуси, що посилається вам для випробування, не цурайтеся, ніби пригоди для вас чужої,
13	13
но понeже приwбщaетесz хrтHвымъ страстeмъ, рaдуйтесz, ћкw да и3 въ kвлeніе слaвы є3гw2 возрaдуетесz веселsщесz.	оскільки ви берете участь у стражданнях Христових, радійте, щоб і в з’явлення слави Його ви зраділи і звеселились.
14	14
Ѓще ўкорsеми бывaете њ и4мени хrт0вэ, бlжeни є3стE ћкw слaвы и3 б9ій д¦ъ на вaсъ почивaетъ: џнэми ќбw хyлитсz, ґ вaми прославлsетсz.	Якщо лихословлять вас за ім’я Христове, то ви блаженні, бо Дух слави і Дух Божий спочиває на вас. Тими Він ганьбиться, а вами прославляється.
15	15
Да не кто2 u5бо t вaсъ пострaждетъ ћкw ўбjйца, и3ли2 ћкw тaть, и3ли2 ћкw ѕлодёй, и3ли2 ћкw чуждопосэти1тель:	Тільки б не постраждав хто з вас, як убивця, чи злодій, чи злочинець, або як той, хто зазіхає на чуже;
16	16
ѓще ли же ћкw хrтіaнинъ, да не стыди1тсz, да прославлsетъ же бGа въ чaсти сeй.	а коли як християнин, то не соромся, а прославляй Бога за таку долю.
17	17
Ћкw врeмz начaти сyдъ t д0му б9іz: ѓще же прeжде t вaсъ, кaz кончи1на проти1вzщымсz б9ію є3ђлію;	Бо час розпочатися судові з дому Божого; а якщо перше почнеться з нас, то який кінець тих, хто противиться Євангелію Божому?
18	18
И# ѓще првdникъ є3двA сп7сeтсz, нечести1вый и3 грёшный гдЁ kви1тсz;	І якщо праведник ледве спасається, то нечестивий і грішний де з’явиться?
19	19
Тёмже и3 стрaждущіи по в0ли б9іей, ћкw вёрну зижди1телю да предадsтъ дyшы сво‰ во бlготворeніи.	Тому і ті, що страждають з волі Божої, нехай віддадуть Йому, як вірному Творцеві, душі свої, роблячи добро.
Главa є7	Глава 5

1	1
Стaрцы и5же въ вaсъ молю2, ћкw стaрецъ сhй и3 свидётель хrтHвымъ стrтeмъ, и4же и3 хотsщей слaвэ kви1тисz џбщникъ:	Пастирів ваших благаю я, співпастир, і свідок страждань Христових‚ і співучасник слави, що має відкритися:
2	2
паси1те є4же въ вaсъ стaдо б9іе, посэщaюще не нyждею, но в0лею и3 по бз7э, нижE непрaведными прибhтки, но ўсeрднw,	пасіть Боже стадо, яке у вас, доглядаючи його не примусово, а охоче і Боговгодно не для ганебної користи, а щиро;
3	3
ни ћкw њбладaюще при1чту, но w4брази бывaйте стaду:	і не пануючи над спадщиною Божою, а подаючи приклад стадовi;
4	4
и3 ћвльшусz пастыреначaлнику, пріи1мете неувzдaемый слaвы вэнeцъ.	і коли з’явиться Пастиреначальник, ви одержите нев’янучий вінець слави.
5	5
Тaкоже ю4ніи повини1тесz стaрцємъ: вси1 же дрyгъ дрyгу повинyющесz, смиреномdріе стzжи1те, занE бGъ гHрдымъ проти1витсz, смирє1ннымъ же даeтъ блгdть.	Також і молодші, будьте покірні пастирям; а всі, покоряючись один одному, одягніться у смиренномудрість, бо Бог гордим противиться, а смиренним дає благодать.
6	6
(За? …G.) Смири1тесz u5бо под8 крёпкую рyку б9ію, да вы2 вознесeтъ во врeмz:	Отже, смиріться під міцною рукою Божою, щоб підніс вас свого часу.
7	7
всю2 печaль вaшу возвeргше нaнь, ћкw т0й печeтсz њ вaсъ.	Усі турботи ваші покладіть на Hього, бо Він піклується про вас.
8	8
Трезви1тесz, б0дрствуйте, занE супостaтъ вaшъ діaволъ, ћкw лeвъ рhкаz, х0дитъ, и3скjй кого2 поглоти1ти:	Будьте тверезі, пильнуйте, бо супротивник ваш диявол ходить, рикаючи, наче лев, і шукає, кого б пожерти.
9	9
є3мyже проти1витесz твeрди вёрою, вёдуще, ћкw тёже стр†сти случaютсz вaшему брaтству, є4же въ мjрэ.	Станьте проти нього міцною вірою, знаючи, що такі самі страждання трапляються і з вашими браттями у світі.
10	10
БGъ же всsкіz блгdти, призвaвый вaсъ въ вёчную свою2 слaву њ хrтЁ ї}сэ, мaлw пострадaвшыz, т0й да соверши1тъ вы2, да ўтверди1тъ, да ўкрэпи1тъ, да њснуeтъ.	Бог же всякої благодаті, Який покликав нас до вічної слави Своєї у Христі Ісусі, Сам при короткочасному стражданні вашому нехай удосконалить вас, нехай утвердить, нехай зміцнить і нехай зробить непохитними.
11	11
ТомY слaва и3 держaва во вёки вэкHвъ. Ґми1нь.	Йому слава й держава на віки віків. Амінь.
12	12
Сілуaномъ вaмъ вёрнымъ брaтомъ, ћкw непщyю, вмaлэ написaхъ, молS и3 засвидётелствуz сeй бhти и4стиннэй блгdти б9іей, въ нeйже стоитE.	Це коротко написав я вам через Силуана, вірного, як гадаю, вашого брата, щоб упевнити вас, утішаючи і засвідчуючи, що це істинна благодать Божа, в якій ви перебуваєте.
13	13
Цэлyетъ вы2 ћже въ вавmлHнэ соизбрaннаz, и3 мaрко сhнъ м0й.	Вітає вас обрана, як і ви, церква у Вавилоні і Марк, син мій.
14	14
Цэлyйте дрyгъ дрyга лобзaніемъ любвE. Ми1ръ вaмъ всBмъ њ хrтЁ ї}сэ. Ґми1нь.	Вітайте один одного цілуванням любови. Мир вам усім у Христі Ісусі. Амінь.

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Старий Заповіт

Новий Заповіт