|
Перше соборне послання святого апостола Петра
|
ПетрA 1-е
|
|
Глава 1
|
Главa №
|
|
1
|
1
|
| Петро, апостол Ісуса Христа, пришельцям, розсіяним у Понті, Галатії, Каппадокії, Асії й Вифинії, | (За? н7}.) Пeтръ, ґпcлъ ї}съ хrт0въ, и3збр†ннымъ пришeлцємъ разсёzніz п0нта, галатjи, каппадокjи, ґсjи и3 віfmнjи, |
|
2
|
2
|
| обраним, за передбаченням Бога Отця і освяченням Духа, на послушання і окроплення Кров’ю Ісуса Христа: благодать вам і мир нехай примножаться. | по прозрёнію бGа nц7A, во с™hни д¦а, въ послушaніе и3 кроплeніе кр0ве ї}съ хrт0вы: блгdть вaмъ и3 ми1ръ да ўмн0житсz. |
|
3
|
3
|
| Благословен Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, Який з великої Своєї милости відродив нас воскресінням Ісуса Христа з мертвих для живого уповання‚ | (За?.) Блгcвeнъ бGъ и3 nц7ъ гDа нaшегw ї}са хrтA, и4же по мн0зей своeй млcти порождeй нaсъ во ўповaніе жи1во воскrніемъ ї}съ хrт0вымъ t мeртвыхъ, |
|
4
|
4
|
| для спадщини нетлінної, чистої, нев’янучої, яка зберігається на небесах для вас, | въ наслёдіе нетлённо и3 несквeрно и3 неувzдaемо, соблюдeно на нб7сёхъ вaсъ рaди, |
|
5
|
5
|
| яких сила Божа через віру охороняє для спасіння, що готове відкритися в останній час. | и5же си1лою б9іею соблюдaеми є3стE чрез8 вёру, во спcніе гот0вое kви1тисz во врeмz послёднее. |
|
6
|
6
|
| Цьому радійте, посумувавши тепер трохи, якщо треба, від різних спокус, | Њ нeмже рaдуйтесz, мaлw нн7э, ѓще лёпо є4сть, приск0рбни бhвше въ разли1чныхъ напaстэхъ: |
|
7
|
7
|
| щоб випробувана віра ваша виявилася коштовнішою за золото, що гине, хоч і очищається вогнем, на похвалу і честь і славу під час об’явлення Ісуса Христа, | да и3скушeніе вaшеz вёры многочестнёйше злaта ги1бнуща, nгнeмъ же и3скушeна, њбрsщетсz въ похвалY и3 чeсть и3 слaву, во tкровeніи ї}съ хrт0вэ, |
|
8
|
8
|
| Якого, не бачивши, любите, і в Якого віруєте, хоч донині не бачили, і радієте радістю невимовною і преславною, | є3г0же не ви1дэвше лю1бите, (и3) на нег0же нн7э не зрsще, вёрующе же, рaдуетесz рaдостію неизглаг0ланною и3 прослaвленною, |
|
9
|
9
|
| досягаючи, нарешті, вірою вашою спасіння душ. | пріeмлюще кончи1ну вёрэ вaшей, спcніе душaмъ: |
|
10
|
10
|
| Цього-то спасіння стосувалися шукання і дослідження пророків, які провіщали про визначену вам благодать, | њ нeмже спcніи взыскaша и3 и3спытaша прbр0цы, и5же њ вaшей блгdти прорек0ша, |
|
11
|
11
|
| досліджуючи, на котрий чи на який час указував сущий в них Дух Христа, провіщаючи спочатку Христові страждання і наступну за ними славу. | и3спытaюще, въ каково2 и3ли2 въ к0е врeмz kвлsше въ ни1хъ д¦ъ хrт0въ, прeжде свидётелствуz њ хrт0выхъ стrтeхъ, и3 њ слaвахъ, ±же по си1хъ: |
|
12
|
12
|
| Їм же було відкрито, що не їм самим, а нам служило те, що нині проповідане вам Духом Святим через благовісників, посланих із неба, у що бажають проникнути ангели. | и5мже tкрhсz, ћкw не и5мъ самBмъ, но нaмъ служaху сі‰, ±же нн7э возвэсти1шасz вaмъ благовэствовaвшими вaмъ д¦омъ с™hмъ п0сланнымъ съ нб7сE, въ нsже желaютъ ѓгGли прини1кнути. |
|
13
|
13
|
| Тому, улюблені, підперезавши стегна розуму вашого, пильнуючи, майте досконалу надію на благодать, що подається вам у явленні Ісуса Христа. | (За?.) Тёмже, (возлю1бленніи,) препоsсавше чрeсла помышлeніz вaшегw, трезвsщесz, совершeннэ ўповaйте на приноси1мую вaмъ блгdть tкровeніемъ ї}съ хrт0вымъ. |
|
14
|
14
|
| Як слухняні діти, не потурайте похотям, що були в час вашого невідання, | Ћкw ч†да послушaніz, не преwбразyющесz пeрвыми невёдэніz вaшего похотBніи, |
|
15
|
15
|
| але, за прикладом Святого, Який покликав вас, і самі будьте святі в усіх вчинках. | но по звaвшему вы2 с™0му, и3 сaми с™и во всeмъ житіи2 бyдите. |
|
16
|
16
|
| Бо написано: «Будьте святі — Я бо святий». | ЗанE пи1сано є4сть: с™и бyдите, ћкw ѓзъ с™ъ є4смь. |
|
17
|
17
|
| І якщо ви називаєте Отцем того, Який, не зважаючи на особу, судить кожного по ділах, то зі страхом проводьте час мандрування вашого, | И# ѓще nц7A назывaете нелицемёрнw судsща комyждо по дёлу, со стрaхомъ житіS вaшегw врeмz жи1телствуйте, |
|
18
|
18
|
| знаючи, що не тлінним сріблом або золотом визволені ви від суєтного життя, переданого вам від батьків, | вёдzще, ћкw не и3стлённымъ сребр0мъ и3ли2 злaтомъ и3збaвистесz t сyетнагw вaшегw житіS nтцы6 прeданнагw, |
|
19
|
19
|
| а дорогоцінною Кров’ю Христа, як непорочного і чистого Агнця, | но чтcн0ю кр0вію ћкw ѓгнца непор0чна и3 пречcта хrтA, |
|
20
|
20
|
| призначеного ще раніше створення світу, але явленого останнім часом для вас, | пред8увёдэна ќбw прeжде сложeніz мjра, ћвльшасz же въ послBднzz лBта вaсъ рaди, |
|
21
|
21
|
| що увірували через Hього в Бога, Який воскресив Його з мертвих і дав Йому славу, щоб ви мали віру і уповання на Бога. | и5же є3гw2 рaди вёруете въ бGа воздви1гшаго є3го2 и3з8 мeртвыхъ и3 слaву є3мY дaвша, ћкw да вёра вaша и3 ўповaніе бyдетъ на бGа. |
|
22
|
22
|
| Послухом істині через Духа, очистивши душі ваші для нелицемірного братолюбства, постійно любіть один одного від чистого серця, | Дyшы вaшz њчи1стивше въ послушaніи и4стины д¦омъ, въ братолю1біе нелицемёрно, t чи1ста сeрдца дрyгъ дрyга люби1те прилёжнw, |
|
23
|
23
|
| як відроджені не від тлінного насіння, а від нетлінного, від Слова Бога Живого, Який перебуває повік. | порождeни не t сёмене и3стлённа, но неистлённа, сл0вомъ живaгw бGа и3 пребывaюща во вёки. |
|
24
|
24
|
| Бо всяка плоть як трава, і всяка слава людська як цвіт на травi; як засохне трава, і цвіт її одпаде; | ЗанE всsка пл0ть ћкw травA, и3 всsка слaва человёча ћкw цвётъ трaвный: и4зсше травA, и3 цвётъ є3S tпадE: |
|
25
|
25
|
| Слово ж Господнє перебуває повік; а це є те Слово, яке проповідане вам. | гlг0лъ же гDнь пребывaетъ во вёки. Сe же є4сть гlг0лъ благовэствовaнный въ вaсъ. |
|
Глава 2
|
Главa в7
|
|
1
|
1
|
| Отже, відклавши всяку злобу, і всяке лукавство, і лицемірство, і заздрість, і всяке лихослів’я, | Tл0жше u5бо всsку ѕл0бу и3 всsку лeсть и3 лицемёріе и3 зaвисть и3 вс‰ клевєты6, |
|
2
|
2
|
| як новонароджені немовлята, полюбіть чисте словесне молоко, щоб від нього вирости вам на спасіння; | ћкw новорождeни младeнцы, словeсное и3 нелeстное млeко возлюби1те, ћкw да њ нeмъ возрастeте во сп7сeніе: |
|
3
|
3
|
| бо ви пізнали, що благий Господь. | понeже вкуси1сте, ћкw бlгъ гDь. |
|
4
|
4
|
| Приступаючи до Hього, каменя живого, людьми відкинутого, а Богом обраного, коштовного, | Къ немyже приходsще, кaмени жи1ву, t человBкъ ќбw ўничижeну, t бGа же и3збрaну, чтcну, |
|
5
|
5
|
| і самі, мов живе каміння, будуйте з себе дім духовний, святе священство, щоб приносити духовні жертви, приємні Богові, через Ісуса Христа. | и3 сaми ћкw кaменіе жи1во зижди1тесz во хрaмъ д¦0венъ, с™и1телство с™о, возноси1ти жє1ртвы д¦Hвны, бlгопрі‰тны бGови ї}съ хrт0мъ. |
|
6
|
6
|
| Бо сказано в Писанні: «Ось Я кладу в Сионі камінь наріжний, обраний, дорогоцінний; і віруючий у Hього не осоромиться». | ЗанE пи1сано є4сть въ писaніи: сE полагaю въ сіHнэ кaмень краеуг0ленъ, и3збрaнъ, чтcенъ: и3 вёруzй в0нь не постыди1тсz. |
|
7
|
7
|
| Отже, Він для вас, віруючих, коштовність, а для невіруючих камінь, який відкинули будівничі, але який став наріжним каменем, каменем спотикання і каменем спокуси, | Вaмъ u5бо чeсть вёрующымъ, ґ проти1вzщымсz кaмень, є3гHже небрег0ша зи1ждущіи, сeй бhсть во главY ќгла, и3 кaмень претыкaніz и3 кaмень соблaзна: |
|
8
|
8
|
| об який вони спотикаються, не підкоряючись слову, на що вони й призначені були. | њ нeмже и3 претыкaютсz сл0ву противлsющіисz, на нeже и3 положeни бhша. |
|
9
|
9
|
| А ви — рід обраний, царствене священство, народ святий, люди відновлення, поставлені для того, щоб сповіщати чесноти Того, Хто покликав вас із темряви у чудове Своє світло; | Вh же р0дъ и3збрaнъ, цaрское свzщeніе, kзhкъ с™ъ, лю1діе њбновлeніz, ћкw да добродётєли возвэститE и3з8 тмы2 вaсъ призвaвшагw въ чyдный св0й свётъ: |
|
10
|
10
|
| колись не народ, а нині народ Божий; колись непомилувані, а нині помилувані. | и5же и3ногдA не лю1діе, нн7э же лю1діе б9іи: и5же не поми1ловани, нн7э же поми1ловани бhсте. |
|
11
|
11
|
| Улюблені! Прошу вас, як пришельців і подорожніх, сторонитися тілесних похотей, які повстають проти душі, | (За?.) Возлю1бленніи, молю2 ћкw пришeлцєвъ и3 стрaнникwвъ, њгребaтисz t плотски1хъ похотeй, ±же вою1ютъ на дyшу, |
|
12
|
12
|
| і провадити доброчесне життя ваше між язичниками, щоб вони за те, що лихословлять на вас, як злочинців, побачивши добрі діла ваші, прославили Бога в день відвідання. | житіE вaше и3мyще добро2 во kзhцэхъ, да њ нeмже клевeщутъ вaсъ ѓки ѕлодёєвъ, t д0брыхъ дёлъ ви1дэвше, прослaвzтъ бGа въ дeнь посэщeніz. |
|
13
|
13
|
| Отже, будьте покірні всякому людському начальству заради Господа: чи царевi‚ як верховній владі, | Повини1тесz u5бо всsкому человёчу создaнію [начaлству] гDа рaди: ѓще царю2, ћкw преwбладaющу: |
|
14
|
14
|
| чи правителям‚ як від Hього посланим для покарання злочинців і для похвали тим, хто робить добро, — | ѓще ли же кнzзє1мъ, ћкw t негw2 пHсланнымъ, во tмщeніе ќбw ѕлодёємъ, въ похвалy же бlготв0рцємъ. |
|
15
|
15
|
| бо така є воля Божа, щоб ми, роблячи добро, закривали вуста неуцтву нерозумних людей, — | Ћкw тaкw є4сть в0лz б9іz, благотворsщымъ њбуздовaти безyмныхъ человBкъ невёжство: |
|
16
|
16
|
| як вільні, не як ті, хто використовує свободу для прикриття зла, але як раби Божі. | ћкw своб0дни, ґ не ћкw прикровeніе и3мyще ѕл0бы своб0ду, но ћкw раби2 б9іи. |
|
17
|
17
|
| Усіх шануйте, братство любіть, Бога бійтеся, царя поважайте. | Всёхъ почитaйте, брaтство возлюби1те, бGа б0йтесz, царS чти1те. |
|
18
|
18
|
| Слуги, коріться з усяким страхом господарям, не тільки добрим і лагідним, але й суворим, | Раби2, повинyйтесz во всsцэмъ стрaсэ владhкамъ, не т0кмw благи6мъ и3 крHткимъ, но и3 стропти6вымъ. |
|
19
|
19
|
| бо те угодне Богові, коли хто, думаючи про Бога, терпить скорботи, страждаючи несправедливо. | Сe бо є4сть ўг0дно пред8 бGомъ, ѓще с0вэсти рaди б9іz терпи1тъ кто2 скHрби, страждA без8 прaвды. |
|
20
|
20
|
| Бо яка похвала, якщо ви терпите, коли вас б’ють за провини? А якщо, роблячи добро і страждаючи, ви терпите, це угодно Богові. | Кaz бо похвалA, ѓще согрэшaюще мyчими терпитE; Но ѓще добро2 творsще и3 стрaждуще терпитE, сіE ўг0дно пред8 бGомъ, |
|
21
|
21
|
| Бо ви до цього покликані: тому що і Христос постраждав за нас, залишивши нам приклад, щоб ми йшли по слідах Його. | на сіe бо и3 звaни бhсте: (За? н7f7.) занE и3 хrт0съ пострадA по нaсъ, нaмъ њстaвль w4бразъ, да послёдуемъ стопaмъ є3гw2: |
|
22
|
22
|
| Він не вчинив ніякого гріха, і не було лукавства в устах Його. | и4же грэхA не сотвори2, ни њбрётесz лeсть во ўстёхъ є3гw2: |
|
23
|
23
|
| Коли Його лихословили, Він не лихословив взаємно; страждаючи, не погрожував, а передавав те Судді Праведному. | и4же ўкарsемь проти1ву не ўкарsше, страждA не прещaше, предаsше же судsщему првdнw: |
|
24
|
24
|
| Він гріхи наші Сам возніс тілом Своїм на дерево, щоб ми, звільнившись від гріхів, жили для правди: ранами Його ви зцілилися. | и4же грэхи2 нашS сaмъ вознесE на тёлэ своeмъ на дрeво, да t грBхъ и3збhвше, прaвдою поживeмъ: є3гHже ћзвою и3сцэлёсте. |
|
25
|
25
|
| Бо ви були, як вівці заблукалі, що не мають пастиря, але нині повернулись до Пастиря і Охоронця душ ваших. | Бёсте бо ћкw џвцы заблyждшыz (не и3мyщz пaстырz): но возврати1стесz нн7э къ пaстырю и3 посэти1телю дyшъ вaшихъ. |
|
Глава 3
|
Главa G
|
|
1
|
1
|
| Також і ви, жінки, будьте покірні своїм чоловікам, щоб деякі з них, які хоч і не підкоряються слову, життям своїх жінок без слова приєднувались, | Тaкожде же и3 жєны2, повинyющzсz свои6мъ мужє1мъ, да и3 ѓще нёцыи не повинyютсz сл0ву, жeнскимъ житіeмъ без8 сл0ва плэнeни бyдутъ, |
|
2
|
2
|
| коли побачать ваше чисте, богобоязне життя. | ви1дэвше є4же со стрaхомъ чи1сто житіE вaше. |
|
3
|
3
|
| Hехай буде прикрасою вашою не зовнішнє — заплітання волосся, золоте вбрання або нарядність в одязі, | И%мже да бyдетъ не внёшнzz, плетeніz вл†съ и3 њбложeніz злaта, и3ли2 њдэsніz ри1зъ, лёпота, |
|
4
|
4
|
| а потаємна людина серця в нетлінній красі лагідного і мовчазного духу, що дорогоцінне перед Богом. | но потаeный сeрдца человёкъ, въ неистлёніи кр0ткагw и3 молчали1вагw дyха, є4же є4сть пред8 бGомъ многоцённо. |
|
5
|
5
|
| Так колись і святі жінки, покладаючи надію на Бога, прикрашали себе, підкоряючись своїм чоловікам. | Тaкw бо и3ногдA и3 с™ы6z жены2, ўповaющыz на бGа, ўкрашaху себE, повинyющzсz свои6мъ мужє1мъ: |
|
6
|
6
|
| Так Сарра підкорялась Авраамові, називаючи його господарем. Ви — діти її, якщо робите добро і не лякаєтесь ніякого страху. | ћкоже сaрра послyшаше ґвраaма, господи1на того2 зовyщи: є3sже бhсте ч†да, благотворsщz и3 не боsщzсz ни є3ди1нагw стрaха. |
|
7
|
7
|
| Також і ви, чоловіки, поводьтеся розсудливо з жінками, як немічному сосуду, віддаючи їм честь‚ як співспадкоємницям благодатного життя, щоб не було вам перешкод у молитвах. | Мyжіе тaкожде, вкyпэ живyще со свои1ми женaми по рaзуму, ћкw немощнёйшу сосyду жeнскому воздаю1ще чeсть, ћкw и3 снаслBдницы блгdтныz жи1зни, во є4же не прекращaтисz моли1твамъ вaшымъ. |
|
8
|
8
|
| І нарешті, будьте всі однодумні, милостиві, братолюбні, милосердні, дружелюбні, смиренномудрi; | Конeцъ же, вси2 є3диномyдрени бyдите, ми1лостиви, братолю1бцы, (милосeрдни,) благоутр0бни, мудролю1бцы, смиреномyдри: |
|
9
|
9
|
| не платіть злом за зло або лихослів’ям за лихослів’я; а, навпаки, благословляйте, знаючи, що ви на це покликані, щоб успадкувати благословення. | не воздаю1ще ѕлA за ѕло2, и3ли2 досаждeніz за досаждeніе: супроти1вное же, благословsще, вёдzще, ћкw на сE звaни бhсте, да блгcвeніе наслёдите. |
|
10
|
10
|
| Бо, хто хоче любити життя і бачити добрі дні, той нехай стримує язик свій від зла і вуста свої від лукавих слів; | (За? ….) Хотsй бо жив0тъ люби1ти и3 ви1дети дни6 бlги, да ўдержи1тъ љзhкъ св0й t ѕлA, и3 ўстнЁ свои2 є4же не глаг0лати льсти2. |
|
11
|
11
|
| ухиляйся від зла і твори добро; шукай миру і прагни його, | Да ўклони1тсz t ѕлA, и3 да сотвори1тъ бlго, да взhщетъ ми1ра и3 да держи1тсz є3гw2: |
|
12
|
12
|
| бо очі Господні звернені до праведних, і вуха Його — до молитви їхньої, а лице Господнє проти тих, хто чинить зло‚ щоб їх винищити із землі. | занE џчи гDни на првdныz, и3 ќшы є3гw2 въ моли1тву и4хъ, лицe же гDне на творsщыz ѕл†z, є4же потреби1ти и5хъ t земли2. |
|
13
|
13
|
| І хто заподіє вам зло, якщо ви будете ревнителями доброго? | И# кто2 њѕл0битъ вaсъ, ѓще бlг0му под0бницы бyдете; |
|
14
|
14
|
| Але коли ви і страждаєте за правду, ви блаженнi; а страху їхнього не бійтеся і не тривожтеся. | Но ѓще и3 стрaждете прaвды рaди, бlжeни є3стE: стрaха же и4хъ не ўб0йтесz, нижE смущaйтесz. |
|
15
|
15
|
| Господа Бога святіть у серцях ваших; завжди будьте готові всім, хто домагається від вас звіту про ваше уповання, дати відповідь із лагідністю і благоговінням. | ГDа же бGа њсвzти1те въ сердцaхъ вaшихъ: гот0ви же пrнw ко tвёту всsкому вопрошaющему вы2 словесE њ вaшемъ ўповaніи, съ кр0тостію и3 стрaхомъ: |
|
16
|
16
|
| Майте добру совість, щоб тим самим, за що лихословлять на вас, як злочинців, були осоромлені ті, які ганьблять ваше добре життя в Христі. | с0вэсть и3мyще бlгу, да њ нeмже клевeщутъ вaсъ ѓки ѕлодёєвъ, постыдsтсz ѕлосл0вzщіи вaше бlг0е њ хrтЁ житіE. |
|
17
|
17
|
| Бо коли на те воля Божа, то краще постраждати за добрі діла, ніж за злi; | Лyчше бо є4сть бlг0е творsщымъ, ѓще х0щетъ в0лz б9іz, пострадaти, нeжели ѕло2 творsщымъ: |
|
18
|
18
|
| тому що і Христос, щоб привести нас до Бога, один раз постраждав за гріхи наші, Праведник за неправедних, бувши умертвлений тілом, але оживши Духом, | занE и3 хrт0съ є3ди1ною њ грэсёхъ нaшихъ пострадA, првdникъ за непрaведники, да приведeтъ ны2 бGови, ўмерщвлeнъ ќбw бhвъ пlтію, њжи1въ же д¦омъ: |
|
19
|
19
|
| Яким Він і тим духам, що перебували у темниці, зійшовши, проповідав, | њ нeмже и3 сyщымъ въ темни1цэ духовHмъ сошeдъ проповёда, |
|
20
|
20
|
| які колись противилися Божому довготерпінню, що очікувало їх за днів Hоя, коли будувався ковчег, у якому небагато, тобто вісім душ, спаслося від води. | проти1вльшымсz и3ногдA, є3гдA њжидaше б9іе долготерпёніе, во дни6 нHєвы, дёлаему ковчeгу, въ нeмже мaлw, си1рэчь џсмь дyшъ, спас0шасz t воды2. |
|
21
|
21
|
| Так і нас нинi‚ подібно до цього образу, хрещення, не обмивання тілесної нечистоти, а обіцяння Богові доброї совісти, спасає воскресінням Ісуса Христа, | Е#гHже воwбражeніе нн7э и3 нaсъ сп7сaетъ кRщeніе, не плотскjz tложeніе сквeрны, но с0вэсти бlги вопрошeніе ў бGа, воскrніемъ ї}съ хrт0вымъ, |
|
22
|
22
|
| Який, зійшовши на небо, перебуває праворуч Бога і Якому скорились ангели, і влади, і сили. | и4же є4сть њ деснyю бGа, возшeдъ на нб7о, пок0ршымсz є3мY ѓгGлwмъ и3 властeмъ и3 си1ламъ. |
|
Глава 4
|
Главa д7
|
|
1
|
1
|
| Отже, як Христос постраждав за нас тілом, так і ви озбройтеся тією самою думкою; бо хто страждає тілом, перестає грішити, | (За? …№.) ХrтY u5бо пострадaвшу за ны2 пlтію, и3 вы2 въ тy же мhсль воwружи1тесz: занE пострадaвый пл0тію, престA t грэхA, |
|
2
|
2
|
| щоб останній час життя в тілі жити вже не за людськими похотями, а за волею Божою. | во є4же не ктомY человёчєскимъ п0хотемъ, но в0ли б9іей пр0чее во пл0ти жи1ти врeмz. |
|
3
|
3
|
| Бо досить, що ви в минулому житті виконували волю язичників, перебуваючи в розпусті, похотях‚ мужолозтві, скотолозтві, помислах, пияцтві, безчинному бенкетуванні, хабарництві й богомерзенних ідолослужіннях; | Довлёетъ бо вaмъ мимошeдшее врeмz житіS, в0лю kзhческую твори1вшымъ, х0ждшымъ въ нечистотaхъ, въ п0хотехъ, (въ мужел0жствэ, въ скотол0жствэ, въ п0мыслэхъ,) въ піsнствэ, въ козлогласовaніихъ, въ лихоимaніи и3 богомeрзкихъ їдwлослужeніихъ: |
|
4
|
4
|
| тому вони й дивуються, що ви не берете участи з ними в цій розпусті, і лихословлять на вас. | њ нeмже дивsтсz, не сходsщымсz вaмъ въ т0же блудA разліsніе, хyлzще: |
|
5
|
5
|
| Вони дадуть відповідь Тому, Хто має судити живих і мертвих. | и5же воздадsтъ сл0во гот0ву сyщему суди1ти живы6мъ и3 мє1ртвымъ. |
|
6
|
6
|
| Бо на це і мертвим благовістилося, щоб вони, як люди, прийнявши суд людською плоттю, по-Божому жили духом. | На сe бо и3 мє1ртвымъ бlговэсти1сz, да сyдъ ќбw пріи1мутъ по человёку пл0тію, поживyтъ же по бз7э дyхомъ. |
|
7
|
7
|
| А втім, близький усьому кінець. Отже, будьте розсудливі і пильнуйте в молитвах. | ВсBмъ же кончи1на прибли1жисz. Ўцэломyдритесz u5бо и3 трезви1тесz въ моли1твахъ. |
|
8
|
8
|
| Передусім же майте щиру любов один до одного, бо любов покриває безліч гріхів. | Прeжде же всёхъ дрyгъ ко дрyгу люб0вь прилёжну и3мёйте, занE люб0вь покрывaетъ мн0жество грэхHвъ. |
|
9
|
9
|
| Будьте гостинні один до одного без нарікань. | Страннолю1бцы дрyгъ ко дрyгу, без8 роптaніи. |
|
10
|
10
|
| Служіть один одному, кожен тим даром, який прийняв, як добрі домоправителі різноманітної благодаті Божої. | Кjйждо ћкоже пріsтъ даровaніе, междY себє2 си1мъ служaще, ћкw д0бріи строи1теліе разли1чныz блгdти б9іz. |
|
11
|
11
|
| Чи говорить хто, говори як слова Божi; чи хто служить, служи по силі, яку дає Бог, щоб у всьому прославлявся Бог Ісусом Христом. Йому ж слава і влада на віки віків. Амінь. | Ѓще кто2 глаг0летъ, ћкw словесA б9іz: ѓще кто2 слyжитъ, ћкw t крёпости, ю4же подаeтъ бGъ: да њ всeмъ слaвитсz бGъ ї}съ хrт0мъ, є3мyже є4сть слaва и3 держaва во вёки вэкHвъ. Ґми1нь. |
|
12
|
12
|
| Улюблені! Вогняної спокуси, що посилається вам для випробування, не цурайтеся, ніби пригоди для вас чужої, | (За? …в7.) Возлю1бленніи, не диви1тесz є4же въ вaсъ раждежeнію ко и3скушeнію вaмъ бывaему, ћкw чyжду вaмъ случaющусz: |
|
13
|
13
|
| оскільки ви берете участь у стражданнях Христових, радійте, щоб і в з’явлення слави Його ви зраділи і звеселились. | но понeже приwбщaетесz хrтHвымъ страстeмъ, рaдуйтесz, ћкw да и3 въ kвлeніе слaвы є3гw2 возрaдуетесz веселsщесz. |
|
14
|
14
|
| Якщо лихословлять вас за ім’я Христове, то ви блаженні, бо Дух слави і Дух Божий спочиває на вас. Тими Він ганьбиться, а вами прославляється. | Ѓще ўкорsеми бывaете њ и4мени хrт0вэ, бlжeни є3стE ћкw слaвы и3 б9ій д¦ъ на вaсъ почивaетъ: џнэми ќбw хyлитсz, ґ вaми прославлsетсz. |
|
15
|
15
|
| Тільки б не постраждав хто з вас, як убивця, чи злодій, чи злочинець, або як той, хто зазіхає на чуже; | Да не кто2 u5бо t вaсъ пострaждетъ ћкw ўбjйца, и3ли2 ћкw тaть, и3ли2 ћкw ѕлодёй, и3ли2 ћкw чуждопосэти1тель: |
|
16
|
16
|
| а коли як християнин, то не соромся, а прославляй Бога за таку долю. | ѓще ли же ћкw хrтіaнинъ, да не стыди1тсz, да прославлsетъ же бGа въ чaсти сeй. |
|
17
|
17
|
| Бо час розпочатися судові з дому Божого; а якщо перше почнеться з нас, то який кінець тих, хто противиться Євангелію Божому? | Ћкw врeмz начaти сyдъ t д0му б9іz: ѓще же прeжде t вaсъ, кaz кончи1на проти1вzщымсz б9ію є3ђлію; |
|
18
|
18
|
| І якщо праведник ледве спасається, то нечестивий і грішний де з’явиться? | И# ѓще првdникъ є3двA сп7сeтсz, нечести1вый и3 грёшный гдЁ kви1тсz; |
|
19
|
19
|
| Тому і ті, що страждають з волі Божої, нехай віддадуть Йому, як вірному Творцеві, душі свої, роблячи добро. | Тёмже и3 стрaждущіи по в0ли б9іей, ћкw вёрну зижди1телю да предадsтъ дyшы сво‰ во бlготворeніи. |
|
Глава 5
|
Главa є7
|
|
1
|
1
|
| Пастирів ваших благаю я, співпастир, і свідок страждань Христових‚ і співучасник слави, що має відкритися: | Стaрцы и5же въ вaсъ молю2, ћкw стaрецъ сhй и3 свидётель хrтHвымъ стrтeмъ, и4же и3 хотsщей слaвэ kви1тисz џбщникъ: |
|
2
|
2
|
| пасіть Боже стадо, яке у вас, доглядаючи його не примусово, а охоче і Боговгодно не для ганебної користи, а щиро; | паси1те є4же въ вaсъ стaдо б9іе, посэщaюще не нyждею, но в0лею и3 по бз7э, нижE непрaведными прибhтки, но ўсeрднw, |
|
3
|
3
|
| і не пануючи над спадщиною Божою, а подаючи приклад стадовi; | ни ћкw њбладaюще при1чту, но w4брази бывaйте стaду: |
|
4
|
4
|
| і коли з’явиться Пастиреначальник, ви одержите нев’янучий вінець слави. | и3 ћвльшусz пастыреначaлнику, пріи1мете неувzдaемый слaвы вэнeцъ. |
|
5
|
5
|
| Також і молодші, будьте покірні пастирям; а всі, покоряючись один одному, одягніться у смиренномудрість, бо Бог гордим противиться, а смиренним дає благодать. | Тaкоже ю4ніи повини1тесz стaрцємъ: вси1 же дрyгъ дрyгу повинyющесz, смиреномdріе стzжи1те, занE бGъ гHрдымъ проти1витсz, смирє1ннымъ же даeтъ блгdть. |
|
6
|
6
|
| Отже, смиріться під міцною рукою Божою, щоб підніс вас свого часу. | (За? …G.) Смири1тесz u5бо под8 крёпкую рyку б9ію, да вы2 вознесeтъ во врeмz: |
|
7
|
7
|
| Усі турботи ваші покладіть на Hього, бо Він піклується про вас. | всю2 печaль вaшу возвeргше нaнь, ћкw т0й печeтсz њ вaсъ. |
|
8
|
8
|
| Будьте тверезі, пильнуйте, бо супротивник ваш диявол ходить, рикаючи, наче лев, і шукає, кого б пожерти. | Трезви1тесz, б0дрствуйте, занE супостaтъ вaшъ діaволъ, ћкw лeвъ рhкаz, х0дитъ, и3скjй кого2 поглоти1ти: |
|
9
|
9
|
| Станьте проти нього міцною вірою, знаючи, що такі самі страждання трапляються і з вашими браттями у світі. | є3мyже проти1витесz твeрди вёрою, вёдуще, ћкw тёже стр†сти случaютсz вaшему брaтству, є4же въ мjрэ. |
|
10
|
10
|
| Бог же всякої благодаті, Який покликав нас до вічної слави Своєї у Христі Ісусі, Сам при короткочасному стражданні вашому нехай удосконалить вас, нехай утвердить, нехай зміцнить і нехай зробить непохитними. | БGъ же всsкіz блгdти, призвaвый вaсъ въ вёчную свою2 слaву њ хrтЁ ї}сэ, мaлw пострадaвшыz, т0й да соверши1тъ вы2, да ўтверди1тъ, да ўкрэпи1тъ, да њснуeтъ. |
|
11
|
11
|
| Йому слава й держава на віки віків. Амінь. | ТомY слaва и3 держaва во вёки вэкHвъ. Ґми1нь. |
|
12
|
12
|
| Це коротко написав я вам через Силуана, вірного, як гадаю, вашого брата, щоб упевнити вас, утішаючи і засвідчуючи, що це істинна благодать Божа, в якій ви перебуваєте. | Сілуaномъ вaмъ вёрнымъ брaтомъ, ћкw непщyю, вмaлэ написaхъ, молS и3 засвидётелствуz сeй бhти и4стиннэй блгdти б9іей, въ нeйже стоитE. |
|
13
|
13
|
| Вітає вас обрана, як і ви, церква у Вавилоні і Марк, син мій. | Цэлyетъ вы2 ћже въ вавmлHнэ соизбрaннаz, и3 мaрко сhнъ м0й. |
|
14
|
14
|
| Вітайте один одного цілуванням любови. Мир вам усім у Христі Ісусі. Амінь. | Цэлyйте дрyгъ дрyга лобзaніемъ любвE. Ми1ръ вaмъ всBмъ њ хrтЁ ї}сэ. Ґми1нь. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
