Порівняти Біблія церковнослов'янською з Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) - К Тімофею <япсао clаяя="оо-cя">1</япсао>-е

Къ Тімоfeю 1-е	Перше послання до Тимофія святого апостола Павла

Главa №	Глава 1

1	1
(За? ©о7}.) Пavелъ, послaнникъ ї}съ хrт0въ по повелёнію бGа сп7са нaшегw и3 гDа ї}са хrтA ўповaніz нaшегw,	Павло, апостол Ісуса Христа за повелінням Бога, Спасителя нашого, і Господа Ісуса Христа, надії нашої,
2	2
тімоfeю пrному чaду въ вёрэ: блгdть, млcть, ми1ръ t бGа nц7A нaшегw и3 хrтA ї}са гDа нaшегw.	Тимофієві, істинному синові у вірі: благодать, милість, мир від Бога Отця нашого і Христа Ісуса, Господа нашого.
3	3
Ћкоже ўмоли1хъ тS пребhти во є3фeсэ, и3дhй въ макед0нію, да завэщaеши нBкимъ не и4накw ўчи1ти,	Йдучи до Македонії, я просив тебе залишитися в Ефесі і умовляти деяких, щоб вони не навчали іншого
4	4
нижE внимaти бaснемъ и3 родосл0віємъ безконє1чнымъ, ±же стzз†ніz творsтъ пaче, нeжели б9іе строeніе, є4же въ вёрэ.	і не займалися байками та нескінченними родоводами, які більше викликають суперечки, ніж Боже утвердження у вірі.
5	5
Конeцъ же завэщaніz є4сть любы2 t чи1ста сeрдца и3 с0вэсти бlгjz и3 вёры нелицемёрныz,	Метою ж умовляння є любов від щирого серця і доброї совісти та нелицемірної віри,
6	6
въ ни1хже нёцыи погрэши1вше, ўклони1шасz въ суеслHвіz,	від чого відступивши, деякі вдались до марнослів’я,
7	7
хотsще бhти законоучи1телє, не разумёюще ни ±же глаг0лютъ, ни њ ни1хже ўтверждaютъ.	бажаючи бути законовчителями, але не розуміють ні того, про що говорять, ні того, що стверджують.
8	8
(За? ©о7f7.) Вёмы же, ћкw д0бръ зак0нъ (є4сть), ѓще кто2 є3го2 зак0ннэ твори1тъ,	А ми знаємо, що закон добрий, якщо хто законно вживає його,
9	9
вёдый сіE, ћкw првdнику зак0нъ не лежи1тъ [не положeнъ], но беззакHннымъ и3 непокори6вымъ, нечести6вымъ (же) и3 грёшникwмъ, непрaвєднымъ и3 сквє1рнымъ, nтцA и3 мaтере досади1телємъ, мужеубjйцамъ,	знаючи, що закон призначений не для праведника, а для беззаконних і непокірних, нечестивих і грішників, неправедних і нечистих, для кривдників батька і матері, для людиновбивць,
10	10
блудникHмъ, мужел0жникwмъ, разб0йникwмъ, (клеветникHмъ, скотол0жникwмъ,) лжи6вымъ, клzтвопрестyпникwмъ, и3 ѓще что2 и4но здрaвому ўчeнію проти1витсz,	для блудників, мужоложців, розбійників‚ наклепників, скотоложців, неправдомовців, клятвопорушників та для всіх, що противляться здоровому вченню,
11	11
по бlговёстію слaвы бlжeннагw бGа, є4же мнЁ ўвёрено бhсть.	за славним благовістям блаженного Бога, яке мені довірене.
12	12
(За? ©п7.) И# благодарю2 ўкрэплsющаго мS хrтA ї}са гDа нaшего, ћкw вёрна мS непщевA, положи1въ (мS) въ слyжбу,	Дякую Христу Ісусу, Господеві нашому, Який дав мені силу, що Він визнав мене вірним, поставивши на служіння,
13	13
бhвша мS и3ногдA хyлника и3 гони1телz и3 досади1телz: но поми1лованъ бhхъ, ћкw невёдый сотвори1хъ въ невёрствіи:	мене, колишнього хулителя, і гонителя, і кривдника, але помилуваного тому, що так чинив за невіданням‚ у невірствi;
14	14
ўпреумн0жисz же блгdть гDа нaшегw (ї}са хrтA) съ вёрою и3 люб0вію ћже њ хrтЁ ї}сэ.	благодать же Господа нашого Ісуса Христа відкрилася в мені щедро з вірою і любов’ю у Христі Ісусі.
15	15
(За?.) Вёрно сл0во и3 всsкагw пріsтіz дост0йно, ћкw хrт0съ ї}съ пріи1де въ мjръ грёшники спcти2, t ни1хже пeрвый є4смь ѓзъ.	Вірне і всякого прийняття гідне слово, що Христос Ісус прийшов у світ спасти грішників, серед яких я перший.
16	16
Но сегw2 рaди поми1лованъ бhхъ, да во мнЁ пeрвэмъ покaжетъ ї}съ хrт0съ всE долготерпёніе, за w4бразъ хотsщихъ вёровати є3мY въ жи1знь вёчную.	Та для того я й помилуваний, щоб Ісус Христос на мені першому показав усе довготерпіння, як приклад для тих, які будуть вірувати в Hього, для життя вічного.
17	17
ЦRю1 же вэкHвъ нетлённому, неви1димому, є3ди1ному премdрому бGу, чтcь и3 слaва во вёки вэкHвъ. Ґми1нь.	Цареві ж віків нетлінному, невидимому, єдиному, премудрому Богові честь і слава на віки вічні. Амінь.
18	18
(За? ©п7№.) Сіe же завэщaніе предаю1 ти, чaдо тімоfeе, по бhвшихъ на тS прeжде прbр0чествіихъ, да в0инствуеши въ ни1хъ д0брое в0инство,	Передаю тобі, сину мій Тимофію, згідно з пророцтвами, що були про тебе раніш, такий заповіт, щоб ти воював згідно з ними, як добрий воїн,
19	19
и3мёz вёру и3 бlгyю с0вэсть, ю4же нёцыи tри1нувше, t вёры tпад0ша:	маючи віру і добру совість, яку деякі відкинувши, зазнали загибелі корабля у вірі,
20	20
t ни1хже є4сть v3менeй и3 ґлеxaндръ, и5хже предaхъ сатанЁ, да накaжутсz не хyлити.	такі Гіменей і Олександр, яких я передав сатані, щоб вони навчилися не хулити Бога.
Главa в7	Глава 2

1	1
(За? ©п7в7.) Молю2 u5бо прeжде всёхъ твори1ти моли6твы, молє1ніz, прошє1ніz, благодарє1ніz за вс‰ человёки,	Отже, передусім благаю чинити молитви, моління, прохання, подяки за всіх людей,
2	2
за царS и3 за всёхъ, и5же во влaсти сyть, да ти1хое и3 безм0лвное житіE поживeмъ во всsцэмъ бlгочeстіи и3 чтcотЁ:	за царів і за всіх, які начальствують, щоб провадити нам життя тихе й безтурботне, у всякому благочесті і чистоті,
3	3
сіe бо добро2 и3 пріsтно пред8 сп7си1телемъ нaшимъ бGомъ,	бо це добре і угодне Спасителеві нашому Богу,
4	4
и4же всBмъ человёкwмъ х0щетъ спасти1сz и3 въ рaзумъ и4стины пріити2.	Який хоче, щоб усі люди спаслися і досягли пізнання істини.
5	5
Е#ди1нъ бо є4сть бGъ, и3 є3ди1нъ ходaтай бGа и3 человёкwвъ, чlвёкъ хrт0съ ї}съ,	Бо єдиний Бог, єдиний і Посередник між Богом і людьми, чоловік Христос Ісус,
6	6
дaвый себE и3збавлeніе за всёхъ: свидётелство времены2 свои1ми,	Який віддав Себе для відкуплення всіх. Таке було у свій час свідчення,
7	7
въ нeже постaвленъ бhхъ ѓзъ проповёдникъ и3 ґпcлъ, и4стину глаг0лю њ хrтЁ, не лгY, ўчи1тель kзhкwвъ въ вёрэ и3 и4стинэ.	для якого я поставлений проповідником і апостолом, — істину кажу у Христі, не обманюю, — учителем язичників у вірі та істині.
8	8
ХощY u5бо, да моли6твы творsтъ мyжіе на всsцэмъ мёстэ, воздёюще прпdбныz рyки без8 гнёва и3 размышлeніz:	Отже, бажаю, щоб на всякому місці мужі підносили молитви, піднімаючи чисті руки без гніву та сумніву;
9	9
тaкожде и3 жєны2 во ўкрашeніи лёпотнэмъ, со стыдёніемъ и3 цэломyдріемъ да ўкрашaютъ себE не въ плетeніихъ, ни злaтомъ, и3ли2 би1серми, и3ли2 ри1зами многоцёнными,	щоб також і жінки, в пристойному вбранні, з соромливістю і цнотливістю прикрашали себе не заплітанням волосся, не золотом, не перлами, не дорогоцінним одягом,
10	10
но, є4же подобaетъ женaмъ њбэщавaющымсz бlгочeстію, дёлы бlги1ми.	а добрими ділами, як личить жінкам, які присвячують себе благочестю.
11	11
ЖенA въ безм0лвіи да ўчи1тсz со всsкимъ покорeніемъ:	Жінка нехай вчиться в безмовності, в повній покорi;
12	12
женё же ўчи1ти не повелэвaю, нижE владёти мyжемъ, но бhти въ безм0лвіи.	а навчати жінці не дозволяю, ані панувати над чоловіком, а бути в безмовності.
13	13
Ґдaмъ бо прeжде с0зданъ бhсть, пот0мъ же є4vа:	Бо спершу був створений Адам, а потім Єва;
14	14
и3 ґдaмъ не прельсти1сz, женa же прельсти1вшисz, въ преступлeніи бhсть:	і не Адам був спокушений; а жінка, спокусившись, вдалася до переступу;
15	15
спасeтсz же чадор0діz рaди [чрез8 чадор0діе], ѓще пребyдетъ въ вёрэ и3 любви2 и3 во с™hни съ цэломyдріемъ.	а втім, спасеться через народження дітей, якщо буде у вірі й любові та в святості з цнотою.
Главa G	Глава 3

1	1
(За? ©п7G.) Вёрно сл0во: ѓще кто2 є3пjскопства х0щетъ, добрA дёла желaетъ.	Вірне слово: коли хто єпископства бажає, доброго діла бажає.
2	2
Подобaетъ u5бо є3пjскопу бhти непор0чну, є3ди1ныz жены2 мyжу, трeзвену, цэломyдру, (благоговёйну,) чeстну, страннолюби1ву, ўчи1телну,	Але єпископ повинен бути непорочним, однієї жінки чоловіком, тверезим, цнотливим, благоговійним, чесним, гостинним, здатним навчати,
3	3
не піsницэ, не бjйцэ, не сварли1ву, не мшелои1мцу, но кр0тку, (не зави1стливу,) не сребролю1бцу,	не п’яницею, не забіякою, не сварливим, не користолюбним, а тихим, миролюбним, не сріблолюбним,
4	4
св0й д0мъ д0брэ прaвzщу, ч†да и3мyщу въ послушaніи со всsкою чистот0ю [чeстностію]:	таким, що добре править домом своїм, дітей тримає у слухняності: з усякою чесністю;
5	5
ѓще же кто2 своегw2 д0му не ўмёетъ прaвити, кaкw њ цRкви б9іей прилэжaти возм0жетъ;	бо хто не вміє управляти власним домом, чи буде той піклуватися про Церкву Божу?
6	6
не новокрещeнну, да не разгордёвсz въ сyдъ впадeтъ діaволь.	Hе повинен бути з новонавернених, щоб не загордився і не потрапив на осуд і в тенета диявола.
7	7
Подобaетъ же є3мY и3 свидётелство добро2 и3мёти t внёшнихъ, да не въ поношeніе впадeтъ и3 въ сёть непріsзнену.	Hалежить йому також мати добре свідчення від зовнішніх, щоб не потрапити на ганьблення і в сіті неприязні диявольські.
8	8
Діaконwмъ тaкожде чи6стымъ [чє1стнымъ], не двоzзы6чнымъ, не вінY мн0гу внимaющымъ, не скверностzжaтєлнымъ,	Диякони також повинні бути чесними, не двомовними, не охочими до вина, не користолюбними,
9	9
и3мyщымъ тaинство вёры въ чи1стэй с0вэсти.	такими, що зберігають таїнство віри в чистій совісті.
10	10
И# сjи ќбw да и3скушaютсz прeжде, пот0мъ же да слyжатъ, непор0чни сyще.	Таких треба спершу випробовувати, потім, якщо бездоганні, допускати до служіння.
11	11
Женaмъ тaкожде чи6стымъ [чє1стнымъ], не клевети6вымъ, (не навaдницамъ,) трeзвєннымъ, вBрнымъ во всeмъ.	Так само і жінки їхні повинні бути чесними, не обмовницями, тверезими, вірними в усьому.
12	12
Діaкони да бывaютъ є3ди1ныz жены2 мyжіе, ч†да д0брэ прaвzще и3 сво‰ д0мы:	Диякон повинен бути чоловіком однієї жінки, таким, щоб добре правив дітьми і домом своїм.
13	13
и4бо служи1вшіи д0брэ степeнь себЁ д0бръ снискaютъ и3 мн0гое дерзновeніе въ вёрэ, ћже њ хrтЁ ї}сэ.	Бо ті, що добре служать, готують собі вищий ступінь і велике дерзновення у вірі в Христа Ісуса.
14	14
(За? ©п7д7.) Сі‰ пишY тебЁ, ўповaz пріити2 къ тебЁ ск0рw:	Це пишу тобі, сподіваючись незабаром прийти до тебе,
15	15
ѓще же замeдлю, да ўвёси, кaкw подобaетъ въ домY б9іи жи1ти, ћже є4сть цRковь бGа жи1ва, ст0лпъ и3 ўтверждeніе и4стины.	щоб, коли забарюсь, ти знав, як слід поводитись у домі Божому, яким є Церква Бога Живого, стовп і утвердження істини.
16	16
И# и3сповёдуемw вeліz є4сть бlгочeстіz тaйна: бGъ kви1сz во пlти, њправдaсz въ д©э, показaсz ѓгGлwмъ, проповёданъ бhсть во kзhцэхъ, вёровасz въ мjрэ, вознесeсz во слaвэ.	І безперечно — велика благочестя тайна: Бог явився у плоті, виправдав Себе в Духові‚ показав Себе ангелам, проповіданий у народах, прийнятий вірою в світі, вознісся у славі.
Главa д7	Глава 4

1	1
Д¦ъ же ћвственнэ гlетъ, ћкw въ послBднzz временA tстyпzтъ нёцыи t вёры, внeмлюще духовHмъ лeстчымъ и3 ўчeніємъ бэсHвскимъ,	Дух же ясно говорить, що в останні часи відступлять деякі від віри, слухаючи духів спокусників і вчення бісівські,
2	2
въ лицемёріи лжесловє1сникъ, сожжeнныхъ своeю с0вэстію,	через лицемірство лжесловесників, спалених у совісті своїй,
3	3
возбранsющихъ жени1тисz, ўдалsтисz t брaшенъ, ±же бGъ сотвори2 въ снэдeніе со благодарeніемъ вBрнымъ и3 познaвшымъ и4стину.	що забороняють одружуватися і вживати в їжу те, що Бог сотворив, аби вірні і ті, що пізнали істину, споживали з подякою.
4	4
(За? ©п7е7.) ЗанE всsкое создaніе б9іе добро2, и3 ничт0же tмeтно, со благодарeніемъ пріeмлемо,	Бо всяке творіння Боже добре, і ніщо не погане, коли приймається з подякою,
5	5
њсщ7aетсz бо сл0вомъ б9іимъ и3 моли1твою.	бо освячується словом Божим і молитвою.
6	6
Сі‰ вс‰ сказyz брaтіи, д0бръ бyдеши служи1тель ї}са хrтA, питaемь словесы2 вёры и3 д0брымъ ўчeніемъ, є3мyже послёдовалъ є3си2.	Hавчаючи цьому братів, будеш добрим служителем Ісуса Христа, годованим словами віри і добрим ученням, за яким ти пішов.
7	7
Сквeрныхъ же и3 бaбіихъ бaсней tрицaйсz, њбучaй же себE ко бlгочcтію:	Негідних і бабських байок цурайся, а вправляй себе в побожності,
8	8
тэлeсное бо њбучeніе вмaлэ є4сть полeзно, ґ бlгочcтіе на всE полeзно є4сть, њбэтовaніе и3мёющее животA нн7эшнzгw и3 грzдyщагw.	бо тілесна вправа мало корисна, а благочестя корисне на все, маючи обітницю життя теперішнього і майбутнього.
9	9
(За?.) Вёрно сл0во и3 всsкагw пріsтіz дост0йно.	Слово це вірне і всякого прийняття гідне.
10	10
На сіe бо и3 труждaемсz и3 поношaеми є3смы2, ћкw ўповaхомъ на бGа жи1ва, и4же є4сть сп7си1тель всBмъ человёкwмъ, пaче же вBрнымъ.	Бо ми для того і трудимося і ганьбу терпимо, що уповаємо на Бога Живого, Який є Спасителем усіх людей, а найбільше вірних.
11	11
Завэщавaй сі‰ и3 ўчи2.	Проповідуй це і навчай.
12	12
Никт0же њ ю4ности твоeй да неради1тъ: но w4бразъ бyди вBрнымъ сл0вомъ, житіeмъ, люб0вію, дyхомъ, вёрою, чтcот0ю.	Hехай ніхто не гордує твоєю молодістю: але будь взірцем для вірних у слові, в житті, в любові, в дусі, у вірі, в чистоті.
13	13
Д0ндеже пріидY, внемли2 чтeнію, ўтэшeнію, ўчeнію.	Доки не прийду, займайся читанням, наставлянням, повчанням.
14	14
Не неради2 њ своeмъ даровaніи живyщемъ въ тебЁ, є4же дано2 тебЁ бhсть прbр0чествомъ съ возложeніемъ рyкъ свzщeнничества.	Hе занедбуй дарування, що перебуває в тобі і дане тобі за пророцтвом з покладанням рук священства.
15	15
Въ си1хъ поучaйсz, въ си1хъ пребывaй, (въ си1хъ разумэвaй,) да преспэsніе твоE kвлeно бyдетъ во всёхъ.	Про це турбуйся, в цьому перебувай, щоб успіх твій для всіх був очевидний.
16	16
Внимaй себЁ и3 ўчeнію и3 пребывaй въ ни1хъ: сі‰ бо творS, и3 сaмъ спасeшисz и3 послyшающіи тебє2.	Пильнуй себе самого та навчання; займайся цим постійно: бо, так роблячи, і себе спасеш і тих, що слухають тебе.
Главa є7	Глава 5

1	1
(За? ©п7е7.) Стaрцу не твори2 пaкости, но ўтэшaй [стaрца не ўкорsй, но ўмолsй] ћкоже nтцA: ю4ношы, ћкоже брaтію:	Старшого не докоряй, але умовляй, як батька; молодших, як братів;
2	2
ст†рицы, ћкоже мaтєри: ю4ныz, ћкоже сєстры2, со всsкою чистот0ю.	старих жінок, як матерів; молодих, як сестер, з усякою чистотою.
3	3
Вдови6цы чти2 сyщыz и4стинныz вдови6цы.	Вдовиць шануй, справжніх вдовиць.
4	4
Ѓще же кaz вдови1ца ч†да и3ли2 внyчата и4мать, да ўчaтсz прeжде св0й д0мъ бlгочcти1вw ўстр0ити и3 взаeмъ воздаsти роди1телємъ: сіe бо є4сть бlгоуг0дно пред8 бGомъ.	Коли ж яка вдовиця має дітей або внучат, то вони спочатку нехай вчаться шанувати свою родину і віддавати належне батькам, бо це угодне Богові.
5	5
Ґ сyщаz и4стиннаz вдови1ца и3 ўединeна, ўповaетъ на бGа и3 пребывaетъ въ моли1твахъ и3 молeніихъ дeнь и3 н0щь:	Справжня вдовиця і одинока надіється на Бога і перебуває день і ніч у благаннях та молитвах;
6	6
питaющаzсz же прострaннw, живA ўмерлA.	а сластолюбна живою померла.
7	7
И# сі‰ завэщавaй, да непор0чни бyдутъ.	І цьому повчай їх, щоб були непорочні.
8	8
Ѓще же кто2 њ свои1хъ, пaче же њ пrныхъ [њ домaшнихъ] не промышлsетъ, вёры tвeрглсz є4сть и3 невёрнагw г0ршій є4сть.	Коли ж хто про своїх і особливо про домашніх не піклується, той відрікся від віри і гірший за невірного.
9	9
Вдови1ца же да причитaетсz не мeнши лётъ шести1десzтихъ, бhвши є3ди1ному мyжу женA,	Вдовиця повинна бути обрана не менш як шістдесятирічна, яка була жінкою одного чоловіка;
10	10
въ дёлэхъ д0брыхъ свидётелствуема, ѓще ч†да воспитaла є4сть, ѓще с™hхъ н0зэ ўмы2, ѓще стр†нныz пріsтъ, ѓще скHрбнымъ ўтэшeніе бhсть [ск0рбныхъ снабдЁ], ѓще всsкому дёлу бlгу послёдовала є4сть.	відома добрими ділами, якщо вона виховала дітей, приймала подорожніх, умивала ноги святим, допомагала знедоленим і була старанна до всякого доброго діла.
11	11
(За? ©п7ѕ7.) Ю$ныхъ же вдови1цъ tрицaйсz: є3гдa бо разсвирёпэютъ њ хrтЁ [проти1ву хrтA], посzгaти хотsтъ,	Молодих же вдовиць не приймай, бо коли їх охопить пристрасть, противна Христові, вони хочуть виходити заміж.
12	12
и3мyщыz грёхъ, ћкw пeрвыz вёры tверг0шасz:	Вони підлягають осудові, бо зреклися попередньої віри;
13	13
кyпнw же и3 пр†здны ўчaтсz њбходи1ти д0мы, не т0чію же пр†здны, но и3 блzди6вы и3 њплази6вы [любопы6тны], глаг0лющыz, ±же не подобaетъ.	до того ж вони, будучи бездіяльними, привчаються ходити по домах і бувають не тільки бездіяльними, але й балакучими, цікавими і говорять, чого не слід.
14	14
ХощY u5бо ю4нымъ вдови1цамъ посzгaти, ч†да раждaти, д0мъ стр0ити, ни є3ди1ны же вины2 даsти проти1вному хулы2 рaди:	Отже, я хочу, щоб молоді вдови заміж виходили, народжували дітей, управляли домом і не давали противникові ніякого приводу до лихомовства;
15	15
сe бо нBкіz разврати1шасz в8слёдъ сатаны2.	бо деякі вже пішли слідом за сатаною.
16	16
Ѓще кто2 вёренъ и3ли2 вёрна и4мать вдови6цы, да довли1тъ и5хъ, и3 да не тzготи1тсz цRковь, да сyщихъ и4стинныхъ вдови1цъ ўдов0литъ.	Коли який вірний чи вірна має вдовиць, то повинні їх утримувати і не обтяжувати церкви, щоб вона могла утримувати справжніх вдовиць.
17	17
Прилэжaщіи же д0брэ пресвЂтери сугyбыz чeсти да сподоблsютсz: пaче же труждaющіисz въ сл0вэ и3 ўчeніи.	Пресвітерам, які начальствують достойно, належить виявляти особливу честь, надто тим, що трудяться в слові і навчанні.
18	18
Глаг0летъ бо писaніе: волA молотsща не њброти1ши: и3: дост0инъ дёлатель мзды2 своеS.	Бо Писання говорить: «Hе зав’язуй рота волові, що молотить»; і «Той‚ хто працює‚ вартий винагороди своєї».
19	19
На пресвЂтера хулы2 не пріeмли, рaзвэ при двою2 и3ли2 тріeхъ свидётелехъ.	Звинувачення на пресвітера приймай не інакше як при двох чи трьох свідках.
20	20
Согрэшaющихъ же пред8 всёми њбличaй, да и3 пр0чіи стрaхъ и4мутъ.	А тих, хто грішить, викривай перед усіма, щоб і інші страх мали.
21	21
Засвидётелствую пред8 бGомъ, и3 гDемъ ї}съ хrт0мъ, и3 и3збрaнными (є3гw2) ѓгGлы, да сі‰ сохрани1ши без8 лицемёріz, ничесHже творS по ўклонeнію.	Перед Богом і Господом Ісусом Христом та обраними ангелами заклинаю тебе зберегти це без упередження, нічого не роблячи з упередженням.
22	22
(За? ©п7з7.) Руки2 ск0рw не возлагaй ни на ког0же, нижE приwбщaйсz чужhмъ грэхHмъ: себE чи1ста соблюдaй.	Рук ні на кого не покладай поспішно і не ставай учасником чужих гріхів. Бережи себе чистим.
23	23
КтомY не пjй воды2, но мaлw вінA пріeмли, стомaха рaди твоегw2 и3 чaстыхъ твои1хъ недyгwвъ.	Hадалі пий не одну воду, а вживай небагато вина, заради шлунка твого і частих твоїх недуг.
24	24
Нёкихъ (же) человёкъ грэси2 пред8zвлeни сyть, предварsюще на сyдъ: нBкимъ же и3 послёдствуютъ.	Гріхи деяких людей явні і ведуть до осуду, а деяких відкриваються згодом.
25	25
Тaкожде и3 дHбраz дэлA пред8zвлє1на сyть: и3 с{щаz и4накw, ўтаи1тисz не м0гутъ.	Так само і добрі діла явнi; а якщо і не такі, утаїтися не можуть.
Главa ѕ7	Глава 6

1	1
Е#ли1цы сyть под8 и4гомъ раби2, свои1хъ госп0дій всsкіz чeсти да сподоблsютъ, да и4мz б9іе не хyлитсz и3 ў§ніе.	Раби, що перебувають під ярмом, повинні вважати господарів своїх достойними всякої чести, щоб не було хули на ім’я Боже і вчення.
2	2
И#мyщіи же вёрныхъ госп0дій да не нерадsтъ њ ни1хъ, понeже брaтіz сyть: но пaче да раб0таютъ, занE вёрни сyть и3 возлю1блени, и5же благодaть воспріeмлющіи. Сі‰ ўчи2 и3 моли2.	Ті, які мають господарів вірних, не повинні поводитися з ними недбало, бо вони браття; але тим більше повинні служити їм, що вони вірні і улюблені і благодіють їм. Hавчай цього і умовляй.
3	3
Ѓще ли кто2 и4накw ўчи1тъ и3 не приступaетъ къ здр†вымъ словесє1мъ гDа нaшегw ї}са хrтA и3 ўчeнію, є4же по бlговёрію,	А коли хто навчає інакше і не дотримується розумних слів Господа нашого Ісуса Христа і вчення про побожність,
4	4
разгордёсz, ничт0же вёдый, но недyгуzй њ стzзaніихъ и3 словопрёніихъ, t ни1хже бывaетъ зaвисть, рвeніе, хулы6, непщев†ніz лук†ва,	той гордий, нічого не знає, але заражений пристрастю до змагань і суперечок, від яких походять заздрість, чвари, лихомовство, лукаві підозри.
5	5
бесBды ѕлы6z растлённыхъ человёкwвъ ўм0мъ и3 лишeнныхъ и4стины, непщyющихъ приwбрётеніе бhти бlгочcтіе. Tступaй t таковhхъ.	Пусті суперечки між людьми з ушкодженим розумом, які позбавлені істини і думають, ніби побожність служить для прибутку. Віддаляйся від таких.
6	6
Е$сть же снискaніе вeліе бlгочcтіе съ дов0лствомъ.	Велике надбання — бути побожним і задоволеним.
7	7
Ничт0же бо внес0хомъ въ мjръ сeй: ћвэ, ћкw нижE и3знести2 что2 м0жемъ.	Бо ми нічого не принесли у світ: явно, що нічого не можемо і винести з нього.
8	8
И#мёюще же пи1щу и3 њдэsніе, си1ми дов0лни бyдемъ.	Маючи їжу й одяг, будьмо задоволені тим.
9	9
Ґ хотsщіи богати1тисz впaдаютъ въ нап†сти и3 сёть, и3 въ п0хwти мнHги несмhслєнны и3 вреждaющыz, ±же погружaютъ человёки во всегуби1телство и3 поги1бель:	А хто бажає збагачуватися‚ впадає у спокусу і в тенета і в багато які безрозсудні і шкідливі похоті, що приводять людей до бідування і загибелi;
10	10
к0рень бо всBмъ ѕлы6мъ сребролю1біе є4сть, є3гHже нёцыи желaюще заблуди1ша t вёры, и3 себE пригвозди1ша болёзнемъ мнHгимъ.	бо корінь усього лихого є сріблолюбство, віддавшись якому, деякі ухилилися від віри і самі себе віддали багатьом скорботам.
11	11
Тh же, q, человёче б9ій, си1хъ бёгай: (За? ©п7}) гони1 же прaвду, бlгочcтіе, вёру, люб0вь, терпёніе, кр0тость:	Ти ж, чоловіче Божий, тікай від цього, досягай успіхів у правді, побожності, вірі, любові, терпінні, лагідності.
12	12
подвизaйсz д0брымъ п0двигомъ вёры, є4млисz за вёчную жи1знь, въ ню1же и3 звaнъ бhлъ є3си2, и3 и3сповёдалъ є3си2 д0брое и3сповёданіе пред8 мн0гими свидётєли.	Змагайся добрим подвигом віри, тримайся вічного життя, до якого ти і покликаний, і сповідував добре сповідання перед багатьма свідками.
13	13
Завэщавaю ти2 пред8 бGомъ њживлsющимъ всsчєскаz, и3 хrт0мъ ї}сомъ свидётелствовавшимъ при понтjйстэмъ пілaтэ д0брое и3сповёданіе:	Заповідаю тобі перед Богом, що все животворить, і перед Христом Ісусом, Який засвідчив перед Понтієм Пилатом добре сповідання,
14	14
соблюсти2 тебЁ зaповэдь несквeрну и3 незаз0рну, дaже до kвлeніz гDа нaшегw ї}са хrтA,	дотримуватися заповіді чисто і бездоганно, навіть до явлення Господа нашого Ісуса Христа,
15	15
є4же во сво‰ временA kви1тъ бlжeнный и3 є3ди1нъ си1льный, цRь цaрствующихъ и3 гDь госп0дствующихъ,	яке у свій час відкриє блаженний і єдиний сильний Цар царюючих і Господь пануючих,
16	16
є3ди1нъ и3мёzй безсм7ртіе и3 во свётэ живhй непристyпнэмъ, є3г0же никт0же ви1дэлъ є4сть t человBкъ, нижE ви1дэти м0жетъ: є3мyже чтcь и3 держaва вёчнаz. Ґми1нь.	єдиний, Який має безсмертя і живе у неприступному світлі, Якого ніхто з людей не бачив і бачити не може. Йому честь і держава вічна! Амінь.
17	17
(За? ©п7f7.) Бог†тымъ въ нн7эшнемъ вёцэ запрещaй не высокомyдрствовати, нижE ўповaти на богaтство погибaющее, но на бGа жи1ва, даю1щаго нaмъ вс‰ nби1лнw въ наслаждeніе:	Багатих у нинішньому віці наставляй, щоб вони були невисокої думки про себе і надіялись не на багатство непевне, а на Бога Живого, Який дає нам усе щедро для насолоди;
18	18
бlг0е дёлати, богати1тисz въ дёлэхъ д0брыхъ, благопод†тливымъ бhти, nбщи1тєлнымъ,	щоб вони благодіяли, багатіли добрими ділами, були щедрі і радо ділилися,
19	19
сокр0вищующе себЁ њсновaніе добро2 въ бyдущее, да пріи1мутъ вёчную жи1знь.	збираючи собі скарб, добру основу для майбутнього, щоб досягти життя вічного.
20	20
Q, тімоfeе, предaніе сохрани2, ўклонszсz сквeрныхъ суесл0вій и3 прекосл0вій лжеимeннагw рaзума:	О Тимофію! Бережи передане тобі, відвертаючись від негідного марнослів’я і суперечок неправдивого знання,
21	21
њ нeмже нёцыи хвaлzщесz, њ вёрэ погрэши1ша. Блгdть съ тоб0ю. Ґми1нь.	віддавшись якому, деякі ухилились від віри. Благодать із тобою. Амінь.

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Старий Заповіт

Новий Заповіт