|
Перше послання до Тимофія святого апостола Павла
|
Къ Тімоfeю 1-е
|
|
Глава 1
|
Главa №
|
|
1
|
1
|
| Павло, апостол Ісуса Христа за повелінням Бога, Спасителя нашого, і Господа Ісуса Христа, надії нашої, | (За? ©о7}.) Пavелъ, послaнникъ ї}съ хrт0въ по повелёнію бGа сп7са нaшегw и3 гDа ї}са хrтA ўповaніz нaшегw, |
|
2
|
2
|
| Тимофієві, істинному синові у вірі: благодать, милість, мир від Бога Отця нашого і Христа Ісуса, Господа нашого. | тімоfeю пrному чaду въ вёрэ: блгdть, млcть, ми1ръ t бGа nц7A нaшегw и3 хrтA ї}са гDа нaшегw. |
|
3
|
3
|
| Йдучи до Македонії, я просив тебе залишитися в Ефесі і умовляти деяких, щоб вони не навчали іншого | Ћкоже ўмоли1хъ тS пребhти во є3фeсэ, и3дhй въ макед0нію, да завэщaеши нBкимъ не и4накw ўчи1ти, |
|
4
|
4
|
| і не займалися байками та нескінченними родоводами, які більше викликають суперечки, ніж Боже утвердження у вірі. | нижE внимaти бaснемъ и3 родосл0віємъ безконє1чнымъ, ±же стzз†ніz творsтъ пaче, нeжели б9іе строeніе, є4же въ вёрэ. |
|
5
|
5
|
| Метою ж умовляння є любов від щирого серця і доброї совісти та нелицемірної віри, | Конeцъ же завэщaніz є4сть любы2 t чи1ста сeрдца и3 с0вэсти бlгjz и3 вёры нелицемёрныz, |
|
6
|
6
|
| від чого відступивши, деякі вдались до марнослів’я, | въ ни1хже нёцыи погрэши1вше, ўклони1шасz въ суеслHвіz, |
|
7
|
7
|
| бажаючи бути законовчителями, але не розуміють ні того, про що говорять, ні того, що стверджують. | хотsще бhти законоучи1телє, не разумёюще ни ±же глаг0лютъ, ни њ ни1хже ўтверждaютъ. |
|
8
|
8
|
| А ми знаємо, що закон добрий, якщо хто законно вживає його, | (За? ©о7f7.) Вёмы же, ћкw д0бръ зак0нъ (є4сть), ѓще кто2 є3го2 зак0ннэ твори1тъ, |
|
9
|
9
|
| знаючи, що закон призначений не для праведника, а для беззаконних і непокірних, нечестивих і грішників, неправедних і нечистих, для кривдників батька і матері, для людиновбивць, | вёдый сіE, ћкw првdнику зак0нъ не лежи1тъ [не положeнъ], но беззакHннымъ и3 непокори6вымъ, нечести6вымъ (же) и3 грёшникwмъ, непрaвєднымъ и3 сквє1рнымъ, nтцA и3 мaтере досади1телємъ, мужеубjйцамъ, |
|
10
|
10
|
| для блудників, мужоложців, розбійників‚ наклепників, скотоложців, неправдомовців, клятвопорушників та для всіх, що противляться здоровому вченню, | блудникHмъ, мужел0жникwмъ, разб0йникwмъ, (клеветникHмъ, скотол0жникwмъ,) лжи6вымъ, клzтвопрестyпникwмъ, и3 ѓще что2 и4но здрaвому ўчeнію проти1витсz, |
|
11
|
11
|
| за славним благовістям блаженного Бога, яке мені довірене. | по бlговёстію слaвы бlжeннагw бGа, є4же мнЁ ўвёрено бhсть. |
|
12
|
12
|
| Дякую Христу Ісусу, Господеві нашому, Який дав мені силу, що Він визнав мене вірним, поставивши на служіння, | (За? ©п7.) И# благодарю2 ўкрэплsющаго мS хrтA ї}са гDа нaшего, ћкw вёрна мS непщевA, положи1въ (мS) въ слyжбу, |
|
13
|
13
|
| мене, колишнього хулителя, і гонителя, і кривдника, але помилуваного тому, що так чинив за невіданням‚ у невірствi; | бhвша мS и3ногдA хyлника и3 гони1телz и3 досади1телz: но поми1лованъ бhхъ, ћкw невёдый сотвори1хъ въ невёрствіи: |
|
14
|
14
|
| благодать же Господа нашого Ісуса Христа відкрилася в мені щедро з вірою і любов’ю у Христі Ісусі. | ўпреумн0жисz же блгdть гDа нaшегw (ї}са хrтA) съ вёрою и3 люб0вію ћже њ хrтЁ ї}сэ. |
|
15
|
15
|
| Вірне і всякого прийняття гідне слово, що Христос Ісус прийшов у світ спасти грішників, серед яких я перший. | (За?.) Вёрно сл0во и3 всsкагw пріsтіz дост0йно, ћкw хrт0съ ї}съ пріи1де въ мjръ грёшники спcти2, t ни1хже пeрвый є4смь ѓзъ. |
|
16
|
16
|
| Та для того я й помилуваний, щоб Ісус Христос на мені першому показав усе довготерпіння, як приклад для тих, які будуть вірувати в Hього, для життя вічного. | Но сегw2 рaди поми1лованъ бhхъ, да во мнЁ пeрвэмъ покaжетъ ї}съ хrт0съ всE долготерпёніе, за w4бразъ хотsщихъ вёровати є3мY въ жи1знь вёчную. |
|
17
|
17
|
| Цареві ж віків нетлінному, невидимому, єдиному, премудрому Богові честь і слава на віки вічні. Амінь. | ЦRю1 же вэкHвъ нетлённому, неви1димому, є3ди1ному премdрому бGу, чтcь и3 слaва во вёки вэкHвъ. Ґми1нь. |
|
18
|
18
|
| Передаю тобі, сину мій Тимофію, згідно з пророцтвами, що були про тебе раніш, такий заповіт, щоб ти воював згідно з ними, як добрий воїн, | (За? ©п7№.) Сіe же завэщaніе предаю1 ти, чaдо тімоfeе, по бhвшихъ на тS прeжде прbр0чествіихъ, да в0инствуеши въ ни1хъ д0брое в0инство, |
|
19
|
19
|
| маючи віру і добру совість, яку деякі відкинувши, зазнали загибелі корабля у вірі, | и3мёz вёру и3 бlгyю с0вэсть, ю4же нёцыи tри1нувше, t вёры tпад0ша: |
|
20
|
20
|
| такі Гіменей і Олександр, яких я передав сатані, щоб вони навчилися не хулити Бога. | t ни1хже є4сть v3менeй и3 ґлеxaндръ, и5хже предaхъ сатанЁ, да накaжутсz не хyлити. |
|
Глава 2
|
Главa в7
|
|
1
|
1
|
| Отже, передусім благаю чинити молитви, моління, прохання, подяки за всіх людей, | (За? ©п7в7.) Молю2 u5бо прeжде всёхъ твори1ти моли6твы, молє1ніz, прошє1ніz, благодарє1ніz за вс‰ человёки, |
|
2
|
2
|
| за царів і за всіх, які начальствують, щоб провадити нам життя тихе й безтурботне, у всякому благочесті і чистоті, | за царS и3 за всёхъ, и5же во влaсти сyть, да ти1хое и3 безм0лвное житіE поживeмъ во всsцэмъ бlгочeстіи и3 чтcотЁ: |
|
3
|
3
|
| бо це добре і угодне Спасителеві нашому Богу, | сіe бо добро2 и3 пріsтно пред8 сп7си1телемъ нaшимъ бGомъ, |
|
4
|
4
|
| Який хоче, щоб усі люди спаслися і досягли пізнання істини. | и4же всBмъ человёкwмъ х0щетъ спасти1сz и3 въ рaзумъ и4стины пріити2. |
|
5
|
5
|
| Бо єдиний Бог, єдиний і Посередник між Богом і людьми, чоловік Христос Ісус, | Е#ди1нъ бо є4сть бGъ, и3 є3ди1нъ ходaтай бGа и3 человёкwвъ, чlвёкъ хrт0съ ї}съ, |
|
6
|
6
|
| Який віддав Себе для відкуплення всіх. Таке було у свій час свідчення, | дaвый себE и3збавлeніе за всёхъ: свидётелство времены2 свои1ми, |
|
7
|
7
|
| для якого я поставлений проповідником і апостолом, — істину кажу у Христі, не обманюю, — учителем язичників у вірі та істині. | въ нeже постaвленъ бhхъ ѓзъ проповёдникъ и3 ґпcлъ, и4стину глаг0лю њ хrтЁ, не лгY, ўчи1тель kзhкwвъ въ вёрэ и3 и4стинэ. |
|
8
|
8
|
| Отже, бажаю, щоб на всякому місці мужі підносили молитви, піднімаючи чисті руки без гніву та сумніву; | ХощY u5бо, да моли6твы творsтъ мyжіе на всsцэмъ мёстэ, воздёюще прпdбныz рyки без8 гнёва и3 размышлeніz: |
|
9
|
9
|
| щоб також і жінки, в пристойному вбранні, з соромливістю і цнотливістю прикрашали себе не заплітанням волосся, не золотом, не перлами, не дорогоцінним одягом, | тaкожде и3 жєны2 во ўкрашeніи лёпотнэмъ, со стыдёніемъ и3 цэломyдріемъ да ўкрашaютъ себE не въ плетeніихъ, ни злaтомъ, и3ли2 би1серми, и3ли2 ри1зами многоцёнными, |
|
10
|
10
|
| а добрими ділами, як личить жінкам, які присвячують себе благочестю. | но, є4же подобaетъ женaмъ њбэщавaющымсz бlгочeстію, дёлы бlги1ми. |
|
11
|
11
|
| Жінка нехай вчиться в безмовності, в повній покорi; | ЖенA въ безм0лвіи да ўчи1тсz со всsкимъ покорeніемъ: |
|
12
|
12
|
| а навчати жінці не дозволяю, ані панувати над чоловіком, а бути в безмовності. | женё же ўчи1ти не повелэвaю, нижE владёти мyжемъ, но бhти въ безм0лвіи. |
|
13
|
13
|
| Бо спершу був створений Адам, а потім Єва; | Ґдaмъ бо прeжде с0зданъ бhсть, пот0мъ же є4vа: |
|
14
|
14
|
| і не Адам був спокушений; а жінка, спокусившись, вдалася до переступу; | и3 ґдaмъ не прельсти1сz, женa же прельсти1вшисz, въ преступлeніи бhсть: |
|
15
|
15
|
| а втім, спасеться через народження дітей, якщо буде у вірі й любові та в святості з цнотою. | спасeтсz же чадор0діz рaди [чрез8 чадор0діе], ѓще пребyдетъ въ вёрэ и3 любви2 и3 во с™hни съ цэломyдріемъ. |
|
Глава 3
|
Главa G
|
|
1
|
1
|
| Вірне слово: коли хто єпископства бажає, доброго діла бажає. | (За? ©п7G.) Вёрно сл0во: ѓще кто2 є3пjскопства х0щетъ, добрA дёла желaетъ. |
|
2
|
2
|
| Але єпископ повинен бути непорочним, однієї жінки чоловіком, тверезим, цнотливим, благоговійним, чесним, гостинним, здатним навчати, | Подобaетъ u5бо є3пjскопу бhти непор0чну, є3ди1ныz жены2 мyжу, трeзвену, цэломyдру, (благоговёйну,) чeстну, страннолюби1ву, ўчи1телну, |
|
3
|
3
|
| не п’яницею, не забіякою, не сварливим, не користолюбним, а тихим, миролюбним, не сріблолюбним, | не піsницэ, не бjйцэ, не сварли1ву, не мшелои1мцу, но кр0тку, (не зави1стливу,) не сребролю1бцу, |
|
4
|
4
|
| таким, що добре править домом своїм, дітей тримає у слухняності: з усякою чесністю; | св0й д0мъ д0брэ прaвzщу, ч†да и3мyщу въ послушaніи со всsкою чистот0ю [чeстностію]: |
|
5
|
5
|
| бо хто не вміє управляти власним домом, чи буде той піклуватися про Церкву Божу? | ѓще же кто2 своегw2 д0му не ўмёетъ прaвити, кaкw њ цRкви б9іей прилэжaти возм0жетъ; |
|
6
|
6
|
| Hе повинен бути з новонавернених, щоб не загордився і не потрапив на осуд і в тенета диявола. | не новокрещeнну, да не разгордёвсz въ сyдъ впадeтъ діaволь. |
|
7
|
7
|
| Hалежить йому також мати добре свідчення від зовнішніх, щоб не потрапити на ганьблення і в сіті неприязні диявольські. | Подобaетъ же є3мY и3 свидётелство добро2 и3мёти t внёшнихъ, да не въ поношeніе впадeтъ и3 въ сёть непріsзнену. |
|
8
|
8
|
| Диякони також повинні бути чесними, не двомовними, не охочими до вина, не користолюбними, | Діaконwмъ тaкожде чи6стымъ [чє1стнымъ], не двоzзы6чнымъ, не вінY мн0гу внимaющымъ, не скверностzжaтєлнымъ, |
|
9
|
9
|
| такими, що зберігають таїнство віри в чистій совісті. | и3мyщымъ тaинство вёры въ чи1стэй с0вэсти. |
|
10
|
10
|
| Таких треба спершу випробовувати, потім, якщо бездоганні, допускати до служіння. | И# сjи ќбw да и3скушaютсz прeжде, пот0мъ же да слyжатъ, непор0чни сyще. |
|
11
|
11
|
| Так само і жінки їхні повинні бути чесними, не обмовницями, тверезими, вірними в усьому. | Женaмъ тaкожде чи6стымъ [чє1стнымъ], не клевети6вымъ, (не навaдницамъ,) трeзвєннымъ, вBрнымъ во всeмъ. |
|
12
|
12
|
| Диякон повинен бути чоловіком однієї жінки, таким, щоб добре правив дітьми і домом своїм. | Діaкони да бывaютъ є3ди1ныz жены2 мyжіе, ч†да д0брэ прaвzще и3 сво‰ д0мы: |
|
13
|
13
|
| Бо ті, що добре служать, готують собі вищий ступінь і велике дерзновення у вірі в Христа Ісуса. | и4бо служи1вшіи д0брэ степeнь себЁ д0бръ снискaютъ и3 мн0гое дерзновeніе въ вёрэ, ћже њ хrтЁ ї}сэ. |
|
14
|
14
|
| Це пишу тобі, сподіваючись незабаром прийти до тебе, | (За? ©п7д7.) Сі‰ пишY тебЁ, ўповaz пріити2 къ тебЁ ск0рw: |
|
15
|
15
|
| щоб, коли забарюсь, ти знав, як слід поводитись у домі Божому, яким є Церква Бога Живого, стовп і утвердження істини. | ѓще же замeдлю, да ўвёси, кaкw подобaетъ въ домY б9іи жи1ти, ћже є4сть цRковь бGа жи1ва, ст0лпъ и3 ўтверждeніе и4стины. |
|
16
|
16
|
| І безперечно — велика благочестя тайна: Бог явився у плоті, виправдав Себе в Духові‚ показав Себе ангелам, проповіданий у народах, прийнятий вірою в світі, вознісся у славі. | И# и3сповёдуемw вeліz є4сть бlгочeстіz тaйна: бGъ kви1сz во пlти, њправдaсz въ д©э, показaсz ѓгGлwмъ, проповёданъ бhсть во kзhцэхъ, вёровасz въ мjрэ, вознесeсz во слaвэ. |
|
Глава 4
|
Главa д7
|
|
1
|
1
|
| Дух же ясно говорить, що в останні часи відступлять деякі від віри, слухаючи духів спокусників і вчення бісівські, | Д¦ъ же ћвственнэ гlетъ, ћкw въ послBднzz временA tстyпzтъ нёцыи t вёры, внeмлюще духовHмъ лeстчымъ и3 ўчeніємъ бэсHвскимъ, |
|
2
|
2
|
| через лицемірство лжесловесників, спалених у совісті своїй, | въ лицемёріи лжесловє1сникъ, сожжeнныхъ своeю с0вэстію, |
|
3
|
3
|
| що забороняють одружуватися і вживати в їжу те, що Бог сотворив, аби вірні і ті, що пізнали істину, споживали з подякою. | возбранsющихъ жени1тисz, ўдалsтисz t брaшенъ, ±же бGъ сотвори2 въ снэдeніе со благодарeніемъ вBрнымъ и3 познaвшымъ и4стину. |
|
4
|
4
|
| Бо всяке творіння Боже добре, і ніщо не погане, коли приймається з подякою, | (За? ©п7е7.) ЗанE всsкое создaніе б9іе добро2, и3 ничт0же tмeтно, со благодарeніемъ пріeмлемо, |
|
5
|
5
|
| бо освячується словом Божим і молитвою. | њсщ7aетсz бо сл0вомъ б9іимъ и3 моли1твою. |
|
6
|
6
|
| Hавчаючи цьому братів, будеш добрим служителем Ісуса Христа, годованим словами віри і добрим ученням, за яким ти пішов. | Сі‰ вс‰ сказyz брaтіи, д0бръ бyдеши служи1тель ї}са хrтA, питaемь словесы2 вёры и3 д0брымъ ўчeніемъ, є3мyже послёдовалъ є3си2. |
|
7
|
7
|
| Негідних і бабських байок цурайся, а вправляй себе в побожності, | Сквeрныхъ же и3 бaбіихъ бaсней tрицaйсz, њбучaй же себE ко бlгочcтію: |
|
8
|
8
|
| бо тілесна вправа мало корисна, а благочестя корисне на все, маючи обітницю життя теперішнього і майбутнього. | тэлeсное бо њбучeніе вмaлэ є4сть полeзно, ґ бlгочcтіе на всE полeзно є4сть, њбэтовaніе и3мёющее животA нн7эшнzгw и3 грzдyщагw. |
|
9
|
9
|
| Слово це вірне і всякого прийняття гідне. | (За?.) Вёрно сл0во и3 всsкагw пріsтіz дост0йно. |
|
10
|
10
|
| Бо ми для того і трудимося і ганьбу терпимо, що уповаємо на Бога Живого, Який є Спасителем усіх людей, а найбільше вірних. | На сіe бо и3 труждaемсz и3 поношaеми є3смы2, ћкw ўповaхомъ на бGа жи1ва, и4же є4сть сп7си1тель всBмъ человёкwмъ, пaче же вBрнымъ. |
|
11
|
11
|
| Проповідуй це і навчай. | Завэщавaй сі‰ и3 ўчи2. |
|
12
|
12
|
| Hехай ніхто не гордує твоєю молодістю: але будь взірцем для вірних у слові, в житті, в любові, в дусі, у вірі, в чистоті. | Никт0же њ ю4ности твоeй да неради1тъ: но w4бразъ бyди вBрнымъ сл0вомъ, житіeмъ, люб0вію, дyхомъ, вёрою, чтcот0ю. |
|
13
|
13
|
| Доки не прийду, займайся читанням, наставлянням, повчанням. | Д0ндеже пріидY, внемли2 чтeнію, ўтэшeнію, ўчeнію. |
|
14
|
14
|
| Hе занедбуй дарування, що перебуває в тобі і дане тобі за пророцтвом з покладанням рук священства. | Не неради2 њ своeмъ даровaніи живyщемъ въ тебЁ, є4же дано2 тебЁ бhсть прbр0чествомъ съ возложeніемъ рyкъ свzщeнничества. |
|
15
|
15
|
| Про це турбуйся, в цьому перебувай, щоб успіх твій для всіх був очевидний. | Въ си1хъ поучaйсz, въ си1хъ пребывaй, (въ си1хъ разумэвaй,) да преспэsніе твоE kвлeно бyдетъ во всёхъ. |
|
16
|
16
|
| Пильнуй себе самого та навчання; займайся цим постійно: бо, так роблячи, і себе спасеш і тих, що слухають тебе. | Внимaй себЁ и3 ўчeнію и3 пребывaй въ ни1хъ: сі‰ бо творS, и3 сaмъ спасeшисz и3 послyшающіи тебє2. |
|
Глава 5
|
Главa є7
|
|
1
|
1
|
| Старшого не докоряй, але умовляй, як батька; молодших, як братів; | (За? ©п7е7.) Стaрцу не твори2 пaкости, но ўтэшaй [стaрца не ўкорsй, но ўмолsй] ћкоже nтцA: ю4ношы, ћкоже брaтію: |
|
2
|
2
|
| старих жінок, як матерів; молодих, як сестер, з усякою чистотою. | ст†рицы, ћкоже мaтєри: ю4ныz, ћкоже сєстры2, со всsкою чистот0ю. |
|
3
|
3
|
| Вдовиць шануй, справжніх вдовиць. | Вдови6цы чти2 сyщыz и4стинныz вдови6цы. |
|
4
|
4
|
| Коли ж яка вдовиця має дітей або внучат, то вони спочатку нехай вчаться шанувати свою родину і віддавати належне батькам, бо це угодне Богові. | Ѓще же кaz вдови1ца ч†да и3ли2 внyчата и4мать, да ўчaтсz прeжде св0й д0мъ бlгочcти1вw ўстр0ити и3 взаeмъ воздаsти роди1телємъ: сіe бо є4сть бlгоуг0дно пред8 бGомъ. |
|
5
|
5
|
| Справжня вдовиця і одинока надіється на Бога і перебуває день і ніч у благаннях та молитвах; | Ґ сyщаz и4стиннаz вдови1ца и3 ўединeна, ўповaетъ на бGа и3 пребывaетъ въ моли1твахъ и3 молeніихъ дeнь и3 н0щь: |
|
6
|
6
|
| а сластолюбна живою померла. | питaющаzсz же прострaннw, живA ўмерлA. |
|
7
|
7
|
| І цьому повчай їх, щоб були непорочні. | И# сі‰ завэщавaй, да непор0чни бyдутъ. |
|
8
|
8
|
| Коли ж хто про своїх і особливо про домашніх не піклується, той відрікся від віри і гірший за невірного. | Ѓще же кто2 њ свои1хъ, пaче же њ пrныхъ [њ домaшнихъ] не промышлsетъ, вёры tвeрглсz є4сть и3 невёрнагw г0ршій є4сть. |
|
9
|
9
|
| Вдовиця повинна бути обрана не менш як шістдесятирічна, яка була жінкою одного чоловіка; | Вдови1ца же да причитaетсz не мeнши лётъ шести1десzтихъ, бhвши є3ди1ному мyжу женA, |
|
10
|
10
|
| відома добрими ділами, якщо вона виховала дітей, приймала подорожніх, умивала ноги святим, допомагала знедоленим і була старанна до всякого доброго діла. | въ дёлэхъ д0брыхъ свидётелствуема, ѓще ч†да воспитaла є4сть, ѓще с™hхъ н0зэ ўмы2, ѓще стр†нныz пріsтъ, ѓще скHрбнымъ ўтэшeніе бhсть [ск0рбныхъ снабдЁ], ѓще всsкому дёлу бlгу послёдовала є4сть. |
|
11
|
11
|
| Молодих же вдовиць не приймай, бо коли їх охопить пристрасть, противна Христові, вони хочуть виходити заміж. | (За? ©п7ѕ7.) Ю$ныхъ же вдови1цъ tрицaйсz: є3гдa бо разсвирёпэютъ њ хrтЁ [проти1ву хrтA], посzгaти хотsтъ, |
|
12
|
12
|
| Вони підлягають осудові, бо зреклися попередньої віри; | и3мyщыz грёхъ, ћкw пeрвыz вёры tверг0шасz: |
|
13
|
13
|
| до того ж вони, будучи бездіяльними, привчаються ходити по домах і бувають не тільки бездіяльними, але й балакучими, цікавими і говорять, чого не слід. | кyпнw же и3 пр†здны ўчaтсz њбходи1ти д0мы, не т0чію же пр†здны, но и3 блzди6вы и3 њплази6вы [любопы6тны], глаг0лющыz, ±же не подобaетъ. |
|
14
|
14
|
| Отже, я хочу, щоб молоді вдови заміж виходили, народжували дітей, управляли домом і не давали противникові ніякого приводу до лихомовства; | ХощY u5бо ю4нымъ вдови1цамъ посzгaти, ч†да раждaти, д0мъ стр0ити, ни є3ди1ны же вины2 даsти проти1вному хулы2 рaди: |
|
15
|
15
|
| бо деякі вже пішли слідом за сатаною. | сe бо нBкіz разврати1шасz в8слёдъ сатаны2. |
|
16
|
16
|
| Коли який вірний чи вірна має вдовиць, то повинні їх утримувати і не обтяжувати церкви, щоб вона могла утримувати справжніх вдовиць. | Ѓще кто2 вёренъ и3ли2 вёрна и4мать вдови6цы, да довли1тъ и5хъ, и3 да не тzготи1тсz цRковь, да сyщихъ и4стинныхъ вдови1цъ ўдов0литъ. |
|
17
|
17
|
| Пресвітерам, які начальствують достойно, належить виявляти особливу честь, надто тим, що трудяться в слові і навчанні. | Прилэжaщіи же д0брэ пресвЂтери сугyбыz чeсти да сподоблsютсz: пaче же труждaющіисz въ сл0вэ и3 ўчeніи. |
|
18
|
18
|
| Бо Писання говорить: «Hе зав’язуй рота волові, що молотить»; і «Той‚ хто працює‚ вартий винагороди своєї». | Глаг0летъ бо писaніе: волA молотsща не њброти1ши: и3: дост0инъ дёлатель мзды2 своеS. |
|
19
|
19
|
| Звинувачення на пресвітера приймай не інакше як при двох чи трьох свідках. | На пресвЂтера хулы2 не пріeмли, рaзвэ при двою2 и3ли2 тріeхъ свидётелехъ. |
|
20
|
20
|
| А тих, хто грішить, викривай перед усіма, щоб і інші страх мали. | Согрэшaющихъ же пред8 всёми њбличaй, да и3 пр0чіи стрaхъ и4мутъ. |
|
21
|
21
|
| Перед Богом і Господом Ісусом Христом та обраними ангелами заклинаю тебе зберегти це без упередження, нічого не роблячи з упередженням. | Засвидётелствую пред8 бGомъ, и3 гDемъ ї}съ хrт0мъ, и3 и3збрaнными (є3гw2) ѓгGлы, да сі‰ сохрани1ши без8 лицемёріz, ничесHже творS по ўклонeнію. |
|
22
|
22
|
| Рук ні на кого не покладай поспішно і не ставай учасником чужих гріхів. Бережи себе чистим. | (За? ©п7з7.) Руки2 ск0рw не возлагaй ни на ког0же, нижE приwбщaйсz чужhмъ грэхHмъ: себE чи1ста соблюдaй. |
|
23
|
23
|
| Hадалі пий не одну воду, а вживай небагато вина, заради шлунка твого і частих твоїх недуг. | КтомY не пjй воды2, но мaлw вінA пріeмли, стомaха рaди твоегw2 и3 чaстыхъ твои1хъ недyгwвъ. |
|
24
|
24
|
| Гріхи деяких людей явні і ведуть до осуду, а деяких відкриваються згодом. | Нёкихъ (же) человёкъ грэси2 пред8zвлeни сyть, предварsюще на сyдъ: нBкимъ же и3 послёдствуютъ. |
|
25
|
25
|
| Так само і добрі діла явнi; а якщо і не такі, утаїтися не можуть. | Тaкожде и3 дHбраz дэлA пред8zвлє1на сyть: и3 с{щаz и4накw, ўтаи1тисz не м0гутъ. |
|
Глава 6
|
Главa ѕ7
|
|
1
|
1
|
| Раби, що перебувають під ярмом, повинні вважати господарів своїх достойними всякої чести, щоб не було хули на ім’я Боже і вчення. | Е#ли1цы сyть под8 и4гомъ раби2, свои1хъ госп0дій всsкіz чeсти да сподоблsютъ, да и4мz б9іе не хyлитсz и3 ў§ніе. |
|
2
|
2
|
| Ті, які мають господарів вірних, не повинні поводитися з ними недбало, бо вони браття; але тим більше повинні служити їм, що вони вірні і улюблені і благодіють їм. Hавчай цього і умовляй. | И#мyщіи же вёрныхъ госп0дій да не нерадsтъ њ ни1хъ, понeже брaтіz сyть: но пaче да раб0таютъ, занE вёрни сyть и3 возлю1блени, и5же благодaть воспріeмлющіи. Сі‰ ўчи2 и3 моли2. |
|
3
|
3
|
| А коли хто навчає інакше і не дотримується розумних слів Господа нашого Ісуса Христа і вчення про побожність, | Ѓще ли кто2 и4накw ўчи1тъ и3 не приступaетъ къ здр†вымъ словесє1мъ гDа нaшегw ї}са хrтA и3 ўчeнію, є4же по бlговёрію, |
|
4
|
4
|
| той гордий, нічого не знає, але заражений пристрастю до змагань і суперечок, від яких походять заздрість, чвари, лихомовство, лукаві підозри. | разгордёсz, ничт0же вёдый, но недyгуzй њ стzзaніихъ и3 словопрёніихъ, t ни1хже бывaетъ зaвисть, рвeніе, хулы6, непщев†ніz лук†ва, |
|
5
|
5
|
| Пусті суперечки між людьми з ушкодженим розумом, які позбавлені істини і думають, ніби побожність служить для прибутку. Віддаляйся від таких. | бесBды ѕлы6z растлённыхъ человёкwвъ ўм0мъ и3 лишeнныхъ и4стины, непщyющихъ приwбрётеніе бhти бlгочcтіе. Tступaй t таковhхъ. |
|
6
|
6
|
| Велике надбання — бути побожним і задоволеним. | Е$сть же снискaніе вeліе бlгочcтіе съ дов0лствомъ. |
|
7
|
7
|
| Бо ми нічого не принесли у світ: явно, що нічого не можемо і винести з нього. | Ничт0же бо внес0хомъ въ мjръ сeй: ћвэ, ћкw нижE и3знести2 что2 м0жемъ. |
|
8
|
8
|
| Маючи їжу й одяг, будьмо задоволені тим. | И#мёюще же пи1щу и3 њдэsніе, си1ми дов0лни бyдемъ. |
|
9
|
9
|
| А хто бажає збагачуватися‚ впадає у спокусу і в тенета і в багато які безрозсудні і шкідливі похоті, що приводять людей до бідування і загибелi; | Ґ хотsщіи богати1тисz впaдаютъ въ нап†сти и3 сёть, и3 въ п0хwти мнHги несмhслєнны и3 вреждaющыz, ±же погружaютъ человёки во всегуби1телство и3 поги1бель: |
|
10
|
10
|
| бо корінь усього лихого є сріблолюбство, віддавшись якому, деякі ухилилися від віри і самі себе віддали багатьом скорботам. | к0рень бо всBмъ ѕлы6мъ сребролю1біе є4сть, є3гHже нёцыи желaюще заблуди1ша t вёры, и3 себE пригвозди1ша болёзнемъ мнHгимъ. |
|
11
|
11
|
| Ти ж, чоловіче Божий, тікай від цього, досягай успіхів у правді, побожності, вірі, любові, терпінні, лагідності. | Тh же, q, человёче б9ій, си1хъ бёгай: (За? ©п7}) гони1 же прaвду, бlгочcтіе, вёру, люб0вь, терпёніе, кр0тость: |
|
12
|
12
|
| Змагайся добрим подвигом віри, тримайся вічного життя, до якого ти і покликаний, і сповідував добре сповідання перед багатьма свідками. | подвизaйсz д0брымъ п0двигомъ вёры, є4млисz за вёчную жи1знь, въ ню1же и3 звaнъ бhлъ є3си2, и3 и3сповёдалъ є3си2 д0брое и3сповёданіе пред8 мн0гими свидётєли. |
|
13
|
13
|
| Заповідаю тобі перед Богом, що все животворить, і перед Христом Ісусом, Який засвідчив перед Понтієм Пилатом добре сповідання, | Завэщавaю ти2 пред8 бGомъ њживлsющимъ всsчєскаz, и3 хrт0мъ ї}сомъ свидётелствовавшимъ при понтjйстэмъ пілaтэ д0брое и3сповёданіе: |
|
14
|
14
|
| дотримуватися заповіді чисто і бездоганно, навіть до явлення Господа нашого Ісуса Христа, | соблюсти2 тебЁ зaповэдь несквeрну и3 незаз0рну, дaже до kвлeніz гDа нaшегw ї}са хrтA, |
|
15
|
15
|
| яке у свій час відкриє блаженний і єдиний сильний Цар царюючих і Господь пануючих, | є4же во сво‰ временA kви1тъ бlжeнный и3 є3ди1нъ си1льный, цRь цaрствующихъ и3 гDь госп0дствующихъ, |
|
16
|
16
|
| єдиний, Який має безсмертя і живе у неприступному світлі, Якого ніхто з людей не бачив і бачити не може. Йому честь і держава вічна! Амінь. | є3ди1нъ и3мёzй безсм7ртіе и3 во свётэ живhй непристyпнэмъ, є3г0же никт0же ви1дэлъ є4сть t человBкъ, нижE ви1дэти м0жетъ: є3мyже чтcь и3 держaва вёчнаz. Ґми1нь. |
|
17
|
17
|
| Багатих у нинішньому віці наставляй, щоб вони були невисокої думки про себе і надіялись не на багатство непевне, а на Бога Живого, Який дає нам усе щедро для насолоди; | (За? ©п7f7.) Бог†тымъ въ нн7эшнемъ вёцэ запрещaй не высокомyдрствовати, нижE ўповaти на богaтство погибaющее, но на бGа жи1ва, даю1щаго нaмъ вс‰ nби1лнw въ наслаждeніе: |
|
18
|
18
|
| щоб вони благодіяли, багатіли добрими ділами, були щедрі і радо ділилися, | бlг0е дёлати, богати1тисz въ дёлэхъ д0брыхъ, благопод†тливымъ бhти, nбщи1тєлнымъ, |
|
19
|
19
|
| збираючи собі скарб, добру основу для майбутнього, щоб досягти життя вічного. | сокр0вищующе себЁ њсновaніе добро2 въ бyдущее, да пріи1мутъ вёчную жи1знь. |
|
20
|
20
|
| О Тимофію! Бережи передане тобі, відвертаючись від негідного марнослів’я і суперечок неправдивого знання, | Q, тімоfeе, предaніе сохрани2, ўклонszсz сквeрныхъ суесл0вій и3 прекосл0вій лжеимeннагw рaзума: |
|
21
|
21
|
| віддавшись якому, деякі ухилились від віри. Благодать із тобою. Амінь. | њ нeмже нёцыи хвaлzщесz, њ вёрэ погрэши1ша. Блгdть съ тоб0ю. Ґми1нь. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
